Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Маленька квартира і стіни вузькі.
А нас лише двоє в суцільній пітьмі.
Ти горя твроець ,а я твоя жертва.
Ти вічний маньяк я ж для тебе безсмертна.
Мовчанням порушим ми наш діалог.
За довго між нами триває пролог.
Я краще очима тобі відповім.
Нехай в голові відібється мов дзвін.
Для мене ти завжди будеш один
Хто вкрав моє серце без жодних причин.
Воно тепер в тебе,ти тільки не грай.
Якщо не потрібне то швидко віддай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Мені давно вже бракне слів
І я боюсь,що пропадуть так й не лунавши.
А замість того щоб відповісти
Образам, наклепам і брудним жартам
Я десь далеко заховаю гірку образу,прикрию її матом.
Я буду така якою мене зробили ви.
Але це не я,а лише жалюгідна маска.
Яка приховує й без того фальшиву гру.
Та ви робите вигляд,що все ідеально і фальш повз вас іде.
Мені вже набридла ця вистава.Антракт місьє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643940
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2016
Так хочу щоб ми були разом,
А ж смішно до болю самій.
Наївно словам твоїм вірю,
Про гордість забувши давно.
Я кажу ,що холодна буваю
Та в мені значно більше тепла.
Чому ж ти не помічаєш
Де ховаюся справжня я?
Ти знову готові вже фрази
Кидаєш мені мимоволі.
Немов я наївна собачка,
Що повністю в твоїй волі.
Я хочу забути про тебе
І кайдани любові зірвати,
Але поки бачу тебе я
Твоїх слів я буду чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
Ніхто не знає як так трапилось , що вони залишились наодинці. Але розмови віч на віч уникнути вони вже не могли. Мовчання тривало хвилин десять. Вона вже перебрала в голові всі плани втечі, а він думав про те як розпочати діалог.Героїня вже шкодувала, що сіла так далеко від дверей.Хлопець здогадався про намір втекти і сів біля виходу. Гра в мовчанку була нестерпна і молодий чоловік здався перший:
– Мені казали я схожий на хлопця який тобі подобався в школі.
Її очі різко поглянули в його сторону.
– Хах, знову цей холодний погляд.-Прозвучало з його уст.
"Холодний!?Ти навіть не уявляєш, як мені зараз страшно.Я зі всіх стараюсь не плакати,а ти звинувачуєш мене в байдужості?”,- розривало в думках дівчину.Проте попри свої думки вона лише тихо відповіла:
-Ви занадто різні.
-О,так я навіть гірший?Ну і чим я тобі не підійшов?
- Ніхто з вас не був ні кращим,ні гіршим.Він мені лише подобався,а тебе я...Її голос різко обірвався.Знову запала тиша.
“Я зайшла задалеко,треба тікати поки не пізно.Він не повинен знати про мої почуття.Я не можу знову бути використана.”-вона була в паніці.Дівчина різко встала і пішла до виходу,залишивши речі і кинувши буденну фразу: “Піду прогуляюсь”.Але хлопець був у вигіднішому положені.І ось він вже закриває їй прохід.
-Ти знову уникаєш розмови.
-Я ж казала ,що не люблю серйозних розмов,я зовсім не серйозна.-з гіркою усмішкою кинула дівчина.
-Не будь тою ким ти не є.
-Знову мене повчаєш?Ти не знаєш мене.Це і є я справжня я.
-Зараз ти надмірно зла,щоб бути справжньою.
-Я завжди зла.
-Це лише твоя маска.
-Мої маски частина мене.
-Тоді я знищу їх.
Він підійшов до неї впритул.Вдивляючись в її глибокі немов океан очі ніжно доторкнувся до її щоки рукою.А вона зі всіх сил стримувала сльози ,що вже давно рвуть греблі її очей.Тепер він бачить в її “холодному” погляді всю лагідність призначену йому одному.Він так довго чекав і тепер вона в його обіймах.Її сльози вирвались і вже текли по гарячих щоках.Ніхто з них не знає,що буде далі.В них є лише ця тиша на двох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643794
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Я знов придумую рядки про тебе.
Але могла писати про блакитне небо.
Та в голову нічого не лізе,а в думках лиш тебе ескізи.
Я малюю кожний день твоє обличчя і пишу про себе сатирично.
Мені смішно ,але з себе,я досі добре думаю про тебе.
Для мене ти завжди хороший,навіть коли брешеш прямо в очі.
Я давно вже загубила здоровий глузд,віддала його на поталу критикам.
Я вже тебе не боюсь ,але без тебе мені не жити.
Коли я тебе забувала,не могла втриматись від спокуси.
І весь час чекала коли знов на тебе подивлюся.
А коли побачила змовчала і страх знову охопив мене.
Я тебе не забула,не змогла.За це на себе злюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016