Сторінки (1/67): | « | 1 | » |
Мій корабель дураків, вже давно уже поплив, я втратив надію тверезості і сил
Мене не знайдуть на відкритті могил, а побачать там купу знівечених рил
***
З глибин душі сурмлять довічні істини,
Звідки ти , хто ти є, куди ти?
Відкриваючи старі манускрипти читаємо: "-Звідки я, хто я , де Ти?"
Триптих щастя, любові та здравіє розірвуть дикарі з чужої гавані
Отже , насаджуючи комусь свої дивні ідеї, ми наче сунемо своє лице по Бродвеї
Значить, щоб зайвий раз дурниць не рухати, просто-напросто потрібно думати й слухати
І якщо заводити пусті полеміки, нас нещадно роздеруть світські енники
Увечері збудить тебе Афродіта, а на ранок вона скаже-це твої діти
У ночі Марс закличе до бою, а вже в день з тебе буде скирта гною
Тебе нагородять донатами субвенцій, хоча тобі всерівно до їхніх квітессенцій
В словах латинських "prudens" тобі запудрять мозок, зроблять дурним, і клац,замість знань світла - морок
Почув що "світ є злий" - у тебе вже мотив. Жінки, реклама , і ти уже "поплив".
Сьогоднішня епоха прагне змін? ну як впринципі завжди, в усіх поколінь
Все зврозуміло у світі давно
Світ є простий як А і О
akaminskyi (new88)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
Найстрашніше вірити.брехні, найстрашніше жити не для себе. Скажи жалості, й надії ні. Дизілюжин від самого ребе!
Убивати і кохатися не гріх, гріх робити це без суті, для емоцій. Не вгамуєшся ніколи ти тоді коли будеш смакувати забагато порцій. І коли прощатимеш собі , відкриваючи для інших забагато опцій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2016
Останній бій триватиме довічно, останній бій...іде вже час, піднімуть в небо руки , й вічно... засяє сонце серед нас. Схрестять мечі, піднімляться багнети, і запалає серце вмить. Ідуть ряди святих, вступай в їх лави, розпрям ти плечі, досить нить!
Останній бій-розпрям ти крила, прийшов цей день, настав той час, збери кулак, борись за правду , зійдись у герці , не підиш ти не буде нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671494
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.06.2016
Прийде майбутнє, квіти засипле порох, підут у даль боротьби кораблі, тих хто був проти затягнуть у морок, тих хто був за у свої дружбани. СИдітимуть всі, а хто ні то лежати , тим хто зверху якось пофіг, що у когось син та мати. Хто вмирав за ідею підуть в землю, звідки й взялися. Хто сидів у розкошах, плещати там будуть ніби там родилися. Хто сидів за свободу, поховають за правду, хто ішов на шипи попадут вони вони в вир. Ті хто цямкав батони обізвуть "командир"!. Ні, на цім світі немає вже правди, ні на цім світі немає вже сил, ти останній людина , ти останній на варті, тож помри за життя, тож воюй за свій мир!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2016
я вкотрий раз іду із поля бою, і вкотрий раз ломається мій меч, та мріючи напитися росою, та доторктись твоїх плеч. Години йдуть, літа не молодіють, і дух прогнив , неначе дідуган. А все ж борюсь, ти мила знаєш, ніхто як я не стре тих клятих плям. Хоча згрішив я , все ж таки я буду. Так буду битись до кінця! Не суть залишитись у бою , не суть отримати вінця. А правда в тому, що герою лице потрібно залишить, впиваючись то кровю то росою, немаючи на собі вже лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Ті слова, як насильство
та перерва мовчання,
телефонні дроти
обірвуть мені літ
Ти сама як дитина
У пориві кохання якось так ненароком
Увійшла
У мій світ
Ці ножі хворобливі
Так проходять крізь мене
Наче впав у дитинство
Волошковий цей квіт
Так хіба ви не можете
зрозуміти цю істину,
Що не щастя в словах
просто я твоїх ніг
О,маленька ти дівчинко
Все, що я забажав
гори щастя ,казки
біля я тебе я мав
Коли ти є у мене
Вже слова не потрібні
Вони тільки нашкодить
Як мороз десь у квітні
Ті всі клятви говорять
щоби їх розірвати
почуття так напружені
що не можу тримати
всі слова тривіальні
у них немає значення
Так що болю бажати
це душі ттвої страчення
бо слова не мають сенсу
як завжди все забувається
Все, що хотів я сказати
вже немає значення
Коли Ти в моїх руках
Слова вже немають суті
Насолоджуйся тишею, а їх краще забути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
Любов пройде залишиться поезія, і бунт пройде-залишиться війна. Та у пустелі зацвіте гортензія, на мАрсі завіте трава... Не буде радості й печалі не буде щастя і біди. лиш тера нова, магістралі, життя новітнє без води.. Відкриють космос, завоюють світ, погублять все що можна погубити, замість любові стадо афродіт, ростимуть у пробірках діти
і Згине рід , залишуться мулати, без рук без тіла , без очей... Душі нема в них, де ї взяти? У лоні пяних матерей? .Ніхто не скаже , батько, мати.. Ту бі контінед , хел іс стей..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659948
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2016
Ти бачиш як шумить пожовкле листя? Вмирає осінь, йде за ней зима. Кохання квітів мрії не збулися, і він один й вона завжди одна. Не знаю чи далекі ті простори щоб подолати тую висоту,а чи візьме прокляте горе, а чи любов сильніша за мету? На то ми люди, щоби помилятись, на то ми ходим по землі, щоб перед всім любити і кохатись , щоб жити разом , а не в самоті. Хіба то щастя гнити у розкошах, хіба то щастя визнання? І не вартує мати гроші, коли вкриваєшся одна. Ти бачиш як зівяли квіти, бо промайнув вже їхній час, і нас не буде , будуть діти - вони продовжать в житті час. Ти зрозумій любов є вічна, кохання то є суть життя, не треба радості шукати, вона є поруч, це душа твоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Ревність поїдає душу, наче сум застряг, івванні , плакати вже більш не мушу ,тільки що ми з того, як виходять сльози ранні. Ти скажи де їм дівать!я, ти скажи про що молить, як боротись щоб не здаться, й чим прийдеться закінчить. Сльози лагідно шепочуть, як ножі лізуть у душу, вроді є ще що стазати, та казаті ніщо не мушу.
Замість віршів пустота є, замість щастя горе. Копії і шаржі попливли у море.Тут не має світла , тут нема й того буття, тільки шерхне щось за мить й небуде тут вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Мене прозвуть Єретиком, бо я не вірю в їхні міфи
Ненавидять і обливають злом
Як топчуть на поляні квіти...діти
Вони незнають нічого!
Та тільк своє завше глаголять
Святочно вірять в правоту свою,
Хоча за гріх вони і молять
Мене назвуть Єретиком
Бо я плюю на їх гробниці
Нехай ще більше "хвалять" злом!
Нехай казяться ниці...
Та що мені з тих підлих слів?
Нехай ховають апокрифи
Бо їхня "правда да любоф"
Розвіється як сон,
розібється невов вода у рифи...
Мене прозвуть Єретиком
Та тільк для мене це дурниці
Бо їхня суть то страх зі злом
А я є вільний , масколиці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2016
Цікаво що це-дружба в інтернеті? Як вже писав-пости, ванільне амаретті-контакти лайки все лайно. Та залишається воно. Те відчуття немов огида-тільки очима й глипа хлипа. В контакті друзі не розлий вода а от в житті по справжньому біда. У того дім сімя кохана, у цього пиво сємкі мама, у ще когось сімя робота, а що обєднює, чи хтота? Задроти посивівші руки, сидять й вмирають тошноти і скуки.. лежать проклацують сторінки-а там у ню-німкені рускі фінки, а там футбол, халява дота-мєчта любого уважающого себе задрота. А там моря і океани, як якісь люди творять свої різні плани. А ти сидиш сидиш ледащо-навіщо жити? ну навіщо нащо? А от сидіти без потреби , немов ті туфельки амеби. Ось так в сучаснім стилі слова - ловлю я вас немов лойола в москві хабаді каже слово-ала абар ісу слава-ми всі помрем у кітчі кала)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2016
І знову сублімую у вірші, енергію дурну кидаю-скажи мені чому такий, чому я більше не кохаю? напевне був останній раз яким можливість ми продули, не взяли Замок , ні не час ту тему більше ще роздути... я щирий був , і до кінця, надіявсь, щиро сподівався, як хочеш-тільки без образ-я через тебе сам остався, я міг кохать я міг любить, і скільки часу ти забрала, але зосталась якась мить, і у душі вона ми стала. Ні! я не малий гівнюх, і не дитина ще заспала-такий як є , і зрозумій без суті дьоргати ті жала-.тебе по справжньому кохав-твій вибір.був, а я чекав-та певно іншого кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
ти знаєш як прекрасні ночі? ті що манять коханням, твої очі... Ти знаєш як шумить це свіже листя , пташки піють, а мрії незбулися? а мрії зосталися з ними , переплітаючи у квіти рими. Ти знаєш як весною пахнуть трави, і свіже це повітря, діти кучеряві, ти знаєш як шумить вода у спеку, як десь по серед гір летить лелека. Ти знаєш про що я найбільш жалкую? Що стону в маї я вже не почую...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
Немає слів-немає горя
Немає ласки чи тепла?
У дикім степі на дні моря
Ти враз його там віднайшла?
А чи є так це чи омана,
життя напевно скаже враз-як би не він ? то що кохана?
як би не він і море фраз?
Дурня й психоделічна терапія , субвенції в моє життя, переплелися враз перепетії-я скажу любиш, ти дурна.
Немє смислу на тім світі , і не на тім також нема-бо ми напевно чиїсь діти, яких от десь таки нема. Життя таке що вскрити вени? ти що дурний ти що дурна? яка різниця які схеми-хутчіш вирішуй завдання. Забий на все-пригоди і забави, перше кохання і на стиль життя. Щоб не робив-усе є вірне-лиш ти сам є то майбуття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Боже, як важко сприймати реалії-цілий час метушня та баталії, всюди гразь і погане болото, немов спалені людьвіга ноти, немов плюнуто у лице мони лізи, запаковані грубі валізи-ті що є зазвичай наші душі, але це під питанням альтруші.
І немає щось суті писати, бо не спалиш ти мокрої вати, бо не глянеш в душу ,у вічі. Вже заповнені всі їхні ніші. Тільки горем , поганню і латами - не дустать до серця і стратами. Все людське що добро вже зігнило-залишив по собі тільки мило, і не треба ніякої ласки.Все пропало - більш ніхто не вернеться до казки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
У світлі зла, модерну горя, у невисотах висоти, десь в глибині,там де немає моря, застрявши йшов ти до мети. Твої слова то жарти манні, в твоєму серцю пустота, як жаль що розпістерши квіти ранні, палила тільки як могла. І вже давно пройшло недавно, забув я все окрім тебе, але це все мабуть є марно, як в кіпрі книжка вапліте. До чого я кажу , одначе, жаль мене бере, що я вже більше не побачу тебе й мене, у Сан-Тропе?! Як смішно враз таки здається що знову пишу ті вірші, на посмішці дурне обличчя, і телефон в моїй руці. У 21 столітті немає зла, нема вражди, та тільки всі немов нерідні, і залишилась тільки ти. Якими стежками біжу я, якими я ще не втікав, та тільки замкнуте те коло, і вголові шепоче love. Для мене є любов платона, немов той чистий ідеал, та нехватає нам патрона , щоб враз зібрати цілий зал. І дивно всеж таки, одначе я всеж не плачу, ні повір, я просто думаю іначе, прошепотіти сяйвом зір. Найгірше що таке буває, як вибір є його нема. Та тільке серце моє знає чиї солодші всіх вуста. І розум каже зупинися, вже тошно все це знов писать, а серце знову ж-ти змирися, кохання вічність ,це печать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
Естет неначе мимоволі торкнется тво\х ніжних губ, зазнавши втрати, чи то болі, не опустив він теплих рук. Для нього біль вдуші тримався, у нього серце запекло-але ж так щиро він старався, але ж так тихо воно йшло. І що не знаючи наввіщо, ЧОму не знаючи куди, для нього все ще більше й більше рвучись ще дужче звязулись світи. Естет останніх літ жииття, останнім подихом надії\ втілив картину у життя, а у житті зостались мрії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
Ти живеш у власнім відображенні, все що є це твоє враження, запах квітів, жінки стон це всього лиш твій яскравий сон.
Та коли проснешся зрозумієш-марево те все про що ти мрієш, зорі чарівні і тихі ночі, та її чарівні ніжні очі.
Все що є твоя уява, ти живеш як та примара, не забудься завтра ти проснутись , бо реалії ще можуть й невернутись.
Ти живеш у сні це однозначно-всі ті страхи й почуття-це тест . Що лячно?
Ти все думаєш що це ніхто не бачить, над тобою цілі сотні плачуть, змінюють події як казці-де ти далі підеш це у їхній ласці.
Друже ти тільк не думай забагато, тут своє життя і свої дати-от чому потрібно памятати - ти живий це класно, але все-таки це грати, ти проснешся серед всіх , і будеш споглядати як дивились на твій сон як фільм гори людей, божеств і будуть все рішати-чи до пекла чи до раю , і чи ти вартий тої страти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645430
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2016
і Що таке кохання в інтернеті? це безліч статусів, пости, ванільне амаретті, це цілий день в онлайн , щоб на хвилинку написати-привіт.як справи? хай. у мене добре Метті. Безглуздий сум, розмова силуетів, і що то за кохання, кохання в інтернеті? Ці статуси й пости нічого вже не значать , кохання вже нема , а люди все ще бачуть. Кохання ще живе-а людям все начхати, для них одне лиш тільки секс, і грошей троха мати. І знов печаль, і сум , в душі лиш мати , та чи кохання це, чи тільки грати, любов це мила чи то жаль, хвороба , поступ , маргіналь... За цей наш час я зрозумів одне-ти не дитинка ми сказала, тоді ти в серце золоте , кинджал любови ти запхала. Вже зовсім я тепер змінивсь , не треба пива чи футбола, а лиш би тільки я зустрівсь, побачився з тобою ... знову й знову. Ти памятаєш ? я писав-кохання вічним не буває,не вірю в нього ! А дарма, тепер воно не відпускає. Любов не є то гарні квіти, не секс це , і не є вино. Це є повага, захист , діти...Кохання для цього дано. Ти зрозумій , я не зі зла, повір кохана , афродіто, то нам вже зверху так дано щоби списатись просто літом. Напевне просто не буває, боги жартують, хто їх знає? Тепер я серце можу все одній віддати, і вже не треба по частинах всіх кохати.Я знаю що я хочу , не треба ми казати, моя є честь то вірність, любити й поважати, триматись разом до кінця , життя за другого віддати оце і є любов, оце і є кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
У світі безліч є дівчат-красивих,гарних без капризів,
та що вони як є вона-не треба більш мені сюпризів.
Як тяжко думать що її уста - солодкі , витончені, пяні-неначе ніж у серці ста, пекучой сіллю так по рані ...
А ти один, сидиш самотній , все дума. Для чого треба ці надії? Хвилини вічні сподівань і мла...коли перейдуть мрії в дії?
Як добре що її зустрів-і добре що таку побачив, та тільки мало дій, та мало слів-хоча від неї розум втратив. І знов вспливають ті дурні думки-що в світі цім немає бога. Але ж думки дурні такі...неправда й наче засторога-вона посміхнеться тобі і віднайде у серці Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Для кого писати ті кляті поеми для чого писать комусь про добро , чомусь все людське пішло десь у меми, репости і лайки-усе у лайно!
Нема ні святого ні чорта ні бога, нема романтизму "солодкой" доби. Усе пішло в мрак-заучені схеми, депресія , жаль і полон гіркоти.
Де все це пропало, ідея , життя? Лишилось так мало-і то в забуття!
Ідеї померли , настав гуманізм. Та що ж кляті черви - це ж ваш механізм!
Свобода всім слова, та рівні права, перкусія, мода! Це нове життя!
Що чорне то біле, що біле то зіг. любов до природи по вашому гріх!
По вашім кохатись - то форма життя, кохать як тварини! А де ж почуття?
Хіба це кохання, хіба це не сміх? Коли + і - зійтися не зміг.
Усюди всі мудрі-все знають й твердять , і десь в темноті у гної мерехтять.
Я знаю я знаю-кричуть звідусіль-усюди щасливі , пануює тут міль.
Тут празник блаженство і нове життя.
Утопія й казка як сон психдитя!
Чомусь темний колір прийшов до душі , й потомки вже темні й живуть в бідноті, і навіть в Марселі маленький Жерар замість Марсельєзи кричить щось дай бар!
Ось так ми живемо задуматись слід, а то вже чужинці дописують наш, убогий й милий Заповіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641182
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2016
Розтоптані шляхи долоней що закривали твої очі, сказав тобі одначе в ночі які прекрасні дивні очі . Сіяла ніч і мерехтіло сяйво , і ти щасливою була-та тільки нишком тишком тайно десь грала вже та зла сурма. Для чого стільки менхолії для чого стільки сподівань-то є всього лиш твої мрії бажань чекань твоїх кохань. Та свічка розтопила душу той віск обпік твої вуста-тоді сказати мав. і знову мушу-ти та кохана ти моя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2016
я знов не можу зупинитись, біжу кудись , аби куди. чи все усе мені наснилось, чи буде це колись цвісти. мої ідеї-сподівання, мої бажання то мій гріх, неначи вічні поривання, усіх людей...дурних усіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2016
Давно я віршів не писав, бо я немав чого писати, відколи тебе покохав, від тебе весь свій розум втратив... У світі его,безнадій, у світі зла, немає бога. Але ти там його знайшла, в куточку десь біля порога. Я зрозумів тільки одне, не треба квітів,ласки й трати, у світі є дорож за все кохана жінка , дітей мати. Нехай воркочуть люті пси, що треба "сповну" мить прожити, не треба слухать їх , не вір, бо щастя ловится не в житі. Цю мить прожити треба так, щоб соромно за нас не було. І свому роду передать яке коханням справжнім було. Не треба бігти за вином, за розкішшю і за попсами. Лиш тільк божественна любов, кохана жінка ,діти й мама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Вона грається з тобою як з мишкою, не вважаючи що ти лев... Його спогади звязані з книжкою, відтоді аж дотепер.
Скільки часу ми були вдвох?Чи годину , чи може десь дві, ти незнаєш про весь цей один діалог, що тримає його у журбі. Мабуть серце у тебе як камінь, чи не знаєш що то кохать? Я прошу якщо хтось тебе зрадив, непотрібно це зло віддавать.Ти сповита цим сяйвом безмежним, так немов ідеал красоти, тільки більше не треба ,благаю мені душу мою всю трісти.Як ти хочеш на мені зіграти,відіграти цю втрачену мить, памятай ти мене просто втратиш, я піду, й залишишся ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
життя любов, і що ж воно життя? кохатись зранку, поцілунок десь на площі? усе мине, минуть і почуття, й останутся чиїсь нетлінні мощі. Життя дурня? Та що ж воно життя, дурним везе, а мудрим де пригощі? життя пусте,життя є суєта , затягнуті зелені дикі рощі. Так суті на цім світі вже нема, і незнайдеш як будеш ти шукати , та правда в тому що є вічне майбуття, готуйсь до нього , і дарма не будеш спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Я рижих сук порву на клапті, спалю всіх відьом ну а в тім , безжально і спокійно , якось, я сплюну жовч перед усім.
Нехай гниють всі кляті трупи, і сморід хай пливе повз нас, нехай зазубрю кляті штуки і дзвін гримить. Прийшов же час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Кохання наче героїн, глотаю я амфетамін і брешу я собі і всім , неначе звір, неначе тінь.
Неначе той адреналін штовхає в пекло , ну а в тім, літає десь скаженний кінь із підлим гаслом, й він скаженим тоном каже лінь, ковтати цей , гидкий красивий , зелений та червоний , проклятий той ідеалін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
ось так-вони все лиють той солодкий віск,
і ти вже тонеш ... без потреби... як падали ті каплі меду...
а ти все чекаєш на його... на того білого коня, чи як там зветься , о богеми ? навіщо спогади сумні, навіщо схеми-враз розлітаючись , і бючись об підлогу, валиться древня синагога-всесвітьня сила й містицизм....
Звучить мелодія. і дзвінко, переливаючись у раз ти скажеш гірко,гірко-та хто ти є? та що ти? час? який був втрачений, хвилини? лишивши знов на самоті. Вона все гине, гине, гине! Душа літає в забутті. Немов то марево блаженне, немов окаянна краса, немов та клята навіжена-що в серце ніч собі вплела. Її не можна не кохати , любити тішитись .. авжеш -її цікавлять тільки грати. Чекає тільк , як ти помреж. Вона неначе одержима, вона як море і пісок...предусім вона дитина...яка боїться ...знов...і знов...зробити цей , наступний крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016
плюючи бючись у ікони переступили ми поріг, душа все наша тоне й тоне...не бачим зла ... ми бачим сміх.
ідчи в храм щоб показатись , і хрест класти крутіше всіх-і що ми хочемо сказати , чи ми святіші як той міх?
Ми душу давно потєрялі ми тіло знили к чортам всіх! за що ми боремось , за правду, пошлю я вас туди усіх!
Брехня, і навіть не пручайтесь, не припадайте ви до ніг.
Згадайте сонце, від душі покайтесь, засніть , і більш не треба втіх
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2016
Ранок 5.30 Підйом. Серце стукає , на лиці скривлена посмішка, а в душі ейфорія, і відчуття як перший прийом в стоматолога. Пішов в ванну, усміхнувся сам до себе, спросоння заліз у ванну.Прийняв душ.Почистив зуби.Та ще добрих 3-4години тинявся по хаті. Чистивши черевики , готуючи їжу, і сухаючи музику. Час йшов, ні швидко,ні скоро.Так собі в темпі Алегро.Його носили ангели на рухах, хоча по факту він просто нервово ходив з місця на місце. Це було щось, просто тільки уявити. Він йшов на побачення.Та й ще з ким! Коли метушня закінчилась, взяв наплічник, перевірив чи все взяв, посміхувсь в дзеркало, і попрямував на вокзал. Повітря було прохолодне, але на душі йому було тепло. В цей час йому було все до лампочки, пари, друзі, гроші, книжки, дівчата...Йому була потрібна тільки вона, та, яку шукав він все своє життя, принаймі коли почав розуміти у потрібності жінки для чоловіка.Розумна,скромна,красива,вишукана і в одночас зрозуміла, чистокровна...
Вокзал,білет, знайома,друг, місце, безсловесні розмови.Шум поїзда.Знов розмови без суті,шум поїзда,пошлятина, сміх шепотом, розмови, усмішка психа , звук зупинки електричк , прохолода...станція Львів.
Тут як завжди шум, люди , всі кудись біжуть, всім щось потрібно, біжуть незнати куди, ідуть не знати навіщо. Для чого вся метушня? Ось, щастя поруч! Йому це тільки здавалось.Ілюзія,обман. Хоча , який він був щасливий, через скільки часу , в серце стискує.як тоді, ти знаєш стискує,і ні не відпускає, а розглажує,розтягує, і так знов і знов..Допоки не здується, не висохне і круки не заклюють в дикім полі в чистім полі.
Зупинись,куда ти летиш, спокійно... будеш так летіти , то долітаєшся до самих небес, романтік хренов. Каналія , чорт забирай!
По дорозі було ще декільках пригод, але я не буду розповідати про кузину Лілі, яку зустрів випадково натпровулку .де так багато людей, що тяжко було б роздивитись чи це чоловік, чи жінка. Це напевно дивний збіг обставин, як і те , що останній раз купили по бонусній картці книжку, мабуть не важливі такі деталі, що один військовий друг, дав мені карточку з юонусною знижкою, і це була останняя покупка на ній. Але йе таке, збіг обставин , та й годі. Не варто про таке згадувати. Можливо, а можливо й не можливо , як сказала одна дівчина альтистка. Це був ідеал , це був ангел, це була та дівчина, з якою не шкода було кохатись до ранку, вивчати гармонію, чи збирати ягоди в саді.Це була та, про яку всі мріють, але мало хто її нпвіть бачить хоч хвилинку, не те що б навіть попити кави, чи провести до дому...Ну це таке, уява, романтика, фата моргана...
Поставивши тоді ще невідомого (біографічно) мені письменника єврея.полукровку, якого молоденька дівчина,.ох каналія пішла до старого Чапліна ,коли той був на війні, і зломавши тим Джері все життя!Як шкода , але це вже просто згадка,історія,факт, як і те що я постав тоді в рюкзак книжку , і попрямувавши далі, на пошуки маловідомого. Знову ж таки, все що було, це так память, згадка , історія. Піца, картопля...ні... це не так важливо, але... спочатку.картопля, кава , поьім піца , кава , виставка дитячих малюнків. О! Як все відбувалось.тоді дивно! Миті , яких не можна стерти з памяті. Помятаю ми тоді зайшли нехотячи в ресторан, питаючись де книжковий магазин. Але це таке. Ми йши, і нас нічого не могло зупинити. Знаєте, коли я побачив живописні роботи маленьких янголят з дит будинку, я зрозумів - діти це найпрекрасніше в житті, це є саме життя! Знайте,щастя завжди поруч, просто його потрібно цінити.
Ми вийшли з книгарні, з подарунковим пакетом і...
я згадав,як мені не соромно не розказати про мого друга,товариша, найкращу людину на землі за час який доля мені дала жити. Це був не високий,але і не низький. Скажем середнього зросту, доволі міцний молодий чоловік.Веселий, і душевний, такий який підтримає в любу хвилину. Той,який простягне руку допомоги в тяжкий час, і звеселить у хвилини негоди, коли у самого буде скрута, і сум на душі.От чорт.Чому я про сумне! Знов каналія вдається сутність меланхоліка шизоїда, хоча,це менш важливо. Звичайно , не важливо.
І ось ми йдем в філармонію,взяли білети , пішли на місця. А серце тріпоче, ох як тріпоче . Немов скажена білка з божевільною помішкою вирветься з грудей, і зі швидкістю сітла , буде тікати від стоматолога на який перший раз прийшла мала дитина. Мороз по шкірі ,дрож в руках, по венах грають алегретто, неначе сум в її очах , неначе лід в її губах тонить відверто. Я б краще вмер, і не вбивав, не плавив собі мозок, я так кохав, я так любив Джоана - втратив я віл тебе розум!
І все... не йди ти більш, не.хочу я вже білбш писати , не треба рим , не треба вірш... ні треба просто почекати.
Блін, найшовся зараза Ромео... найшовся на свою голову... Ну менше.з тим. Скажу тільки, що ми місця не забронювали, пішли по студенському, половину дешевше, але то цього не вартує. Чого? Краще не питайте. Я вам не довідний центр. Чи як там. Ну якщо ви по якійсь причині дочитали до цього місця, то дякую ,приємно, хоча який смисл, яка суть. І все одно мене не поймуть(( Мистецтво така штука що розрізнити кітч, від модерну здатні тільки гроші. Хоть якісь. Головне гроші. Не важлмво в якому вигляді . Нічого високого! Соціалісти нарощують капітал, християни шукають будду , євреї правлять світом.Хоча про що я? Не знаю. В цей вечір мені дійсно було не по собі.
І ось виступ, серце тьохкає. Перший антракт...Вихід з зали. Чекання її. І ось , вона йде, граційно ставичи свої святі ступні немов ангел, немов херувим сходить з Едему на землю...Тут перше слово, перша звязка слів. Привіт як настій, як життя, і все таке, у томуж роді, як ти як щось, як все й ніщо, скажи хотб як погода, а може дощ, а може.... врода... яка вона красива, блін , каналія , чорти з вісім... Ти подивись у ці прекрасні теплі очі. Ти подивись !!! Ну щось питай ,питай бо піде!все , пішла , не залишивсь. Я один. Провалив , все пішло шкереьерть.І нащо знайомитись було з сестрою? Для чого це? Па, і все. Їду до дому ! Навіщо це? Не хочу н! Ні, навіщо треба?... Ну добре... ще трішки... Медельсон, душа розривається , серце готове заплакати. ВТреба діяти! Як би тоді мене запитали , хто твоя кохана?-Джейн, о люба Джейн. - А хто ти?-Бонд . Джеймс Бонд.
Тоді чекаючи її, думав- можливо вона вже пішла, моживо те ,можливо се. Але , як було твк було. Зустрілись очима. Серце моє знов заграло, і захотіло на подвиги. Ми пішли у кафетерій, блін навіщо деталі,навіщо? О чорт, каналія , клятий Йозеф, вона горда, у ній було щось феміністичне. Вона мене заводила. Це були не знабутні моменти мого життя. Ми просто душевно говорили, а я получав оргазм , сильніщий від того , що буває тоді , коли хлопець приходить з армії. Душа моя була збуджена, але я був на диво спокійний , спокій який мені був неприсущий до цього. Але це було добре. Я таким щасливим себе ще ніколи не почував. Ці повільні вдохи , і ніжна посмішка,її очі, і шум вечірнього Львова.Прекраснішого моменту не можна зобразити ніде в мистецтві.Це було просто відчути.Прочути клітинкою свого тіла ,свої душі, свого я і не я, себе повністю, і не себе всього.Це був вечір,і я стояв навпроти неї, я дивився в її очі, а вона в мої, мабуть, хоча ні, я точно знаю, я б все спалив, і все викинув.Заради нас.Заради тих дітей, які малюють, які сміются, які бавляться у житі, не мов у повісті нечистокровного чоловіка,який втратив кохання. І тоді, тобто зараз , напевно вже, чи в майбутньому. Хоча вже в минулому не потрібно було нічогл писати, про те, як друг шукав свого друга в майже мільйонному місті, як друг друга, ходив 5кілометрів шукаючи вихід із ситуації, напевно це писати було зайве, але але... і дуже ще багато але, можливо , власне зокрема зараз потрібно жити. Чуєш, жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620861
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015
Напевне, знову закохавсь
а як набридло вже писати, кругом лиш смуток,бруд і грязь... Якой не змить і не здолати ... Кругом печаль , брехня і жаль ... пишу не знаю чого хочу... та перш за все тебе ми жаль, та й твої ясні щирі очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
І меч Арея вже зігнив , Велес слізьми вже захлинувя, і дід Перун повісив кіл, боги упали , рід здригнувся.
Кропили їх вогнем мечем , добром і щастям - смертю й кровю, і ласки долю подарив неначе в бочку меду дьогтю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609182
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2015
Жидь по новому - то так класно !
Ціни ростуть , а долар 25. Тепер ви стогнете? Завчасно , ще підождіть, хоч рочків так 105.
Я розумію все, і муки , і тортури .і довгі роки смутку , Сибір та кандали. Но тільки "не розумю" як так ви все продали - європі , рашці!?-ви ж хохли...
Ну вам, *лять правду показали , шо то добро а що є смерть, та тільки вівці ви безбожні , жиди все правлять-хай вам грець!...
Вам ніц не можна тільки плакать , вам нич не треба тільки срать...
Один на одного ви дретесь - чи це життя?та твою ж мать!
Да ну вас нахер, їду в Лоднон , а може навіть в Лісабон.
А ви там далі плачте, плачте, ще й заїкніться - хтось андон.
А я тихенько їз Оттави пошлю малесенький привіт-"ми є гуцуви, укваїнці, бо жив там ковись мій прадід,я укваїну дуже юбю, і мову вивчив майже всю, і в вишиванці із канади, кричатиму як всіх люблю!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593644
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2015
Знов телефон , маршутка, поїзд . Білет в нікуди , кава, чай...
І я втікаю сотий раз від тебе, моя кохана прощавай....
Не знаю чом люблю я тебе , і за який тяжкий цей гріх, ти з мого серця не виходиш, через амурію вкорочую свій вік.
Ти зрозумій нам двом не жити, не можу взяти я тебе, і хочу я перед тобой усе відкритись , та серце стискує моє.
Ти зрозумій я не зі зла. Я хочу лиш для тебе тільки волі, щоб ти не мучилась , як мла... Прости мене, як зможеш ... доле...
Багато що не можу пояснити ,бо знаю я що то дарма, і тільки так зумієш зрозуміти - що я не ангел, й ти не та....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015
Я виріс в прекрасній країні, де трави зелені і небо є синє...
Де люди хороші і спів соловя... Усюди є чути! І тут живу я!
Приспів
Чого я повинен бути послушним , чому мені слухатись тих жидів? То є моя є земля і рід мій тут жиє, попробуйте хтось щоби шось там спиздів!
Я люблю свою країну, я виріс в своїх батьків, тут рід мій живе! не вмирає! і тече ця кров у мені!
приспів
Я дуже до всіх є гуманний , я добрий до всіх тіпів,
но вчепиш ти мою землю... то будеш із гури летів!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590937
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Краплі з крові омивають мою
душу, сльози заливають океани, серце ділиться на двоє , тіло рветься крізь тумани....
Очі плачуть сміючись, розум біситься думками, рани серця не злічить, душу рве міраж між нами...
Листя жовкле, ще не осінь, літом пахне-то зима...
Морфій пирхає над нами .Чом ти мила так сумна?
чом ті очі вже не плачуть ?Де ти втратила вогні? де усмішка тоя мила, де вуста ті чарівні? Може втатила кохання , може ти ще не знайшла? Я від того сподіванн згину як
прийде весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Ти тільки уяви, щоби було якби...
якби зі мною ти була кохана...
світанки разом , й разом сни , кохання , дощ , і квіти чарівні...
я б дарував тобі ,
моя кохана!
Але ж тобі такій: чарівній , горді й злій незрозуміти розум мій , моя бажана...
Іди ти геть , зійди з очей моїх , чому у тебе закохався - так бажана?
Нащо зустрів тебе , чого так Боже сталось? Чи фатум долі?Фабула коханні? Напевно щось погане я зробив, що ти моєму серцю так бажана...
Зійду я з розуму , та не залишиш ти мене, навіки ти зі мною до Світання... Мій сон , мій біль , мій страх і жаль !
І Смерть ти є моя кохана!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
Я виріс в прекрасній країні, де трави зелені і небо є синє...
Де люди хороші і спів соловя... Усюди є чути! І тут живу я!
Приспів
Чого я повинен бути послушним , чому мені слухатись тих жидів? То є моя є земля і рід мій тут жиє, попробуйте хтось щоби шось там спиздів!
Я люблю свою країну, я виріс в своїх батьків, тут рід мій живе! не вмирає! і тече ця кров у мені!
приспів
Я дуже до всіх є гуманний , я добрий до всіх тіпів,
но вчепиш ти мою землю... то будеш із гури летів!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590685
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
Я знаю тих всіх гуманістів, що плакали там на майдані ,
я знаю тих всіх пацифістів - що були там разом із нами...
Я знаю тих всіх лібералів -ну ті що писали закони
Я знаю тих всіх пофігістів які нам мішали долать перепони!!!
1к
Як то не ти, хто замість тебе, чомусь одні ідуть на небо, чомусь одні борють свободу, а хто є ти - скажи ти хто ти?
пр.
2к
Якщо неми - хто замість нас? Прийшов тобі святий указ, борися ти , борись із нами, і тобі буде вічна шана!
пр.
3к
Якщо не я - хто замість мене, якщо не ми то нащо треба?
Іди вперед не відступай , за свою честь ти попадеш у Рай!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590459
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2015
Am
Я так не можу далі жити...
C
Плака'ти,пити та курити...
Gm
Чекати , кидатись в ночі,
Dm E
У серце запхані мечі!
Am
Ти так сподобалась мені ,
C
Що тільки чути в тишині...
Gm
Твої слова твоє імя...
Dm E
І знов без тебе вмираю я!
Am
Ні, більше так не буде,
C
Не бійсь нічого , тільки знай
Gm
люби тільки мене одного ,
D
і створю я для тебе РАЙ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015
Вона мене не помічає
. Привіт кажу - як й незнає. Як би ж ти знала як я мучусь ,
не сплю , кидаюсь й душусь душусь! Стискає ми це
-серце й душу ,а я один ходити мушу.
І сили в мене вже немає оту дурню усю писать , холодне серце чомусь в тебе , мабуть не знаєш що таке кохать((
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
Коли у серце бє печаль, і посипають сільлю рани,
Тримайся друже , ти не плач бо вже тих сльозів океани...
Усе пройде, пройде і біль що мучив днями і ночами
А ти повір ,лишень повір ,що то лиш сон марив над вами...
Ти в душу тугу не пускай, убий у собі всі негоди....
Ти вір, надійся, і чекай - скінчаться всі лихі пригоди...
Прости її , вона й незна , що наробила такой шкоди...
Молись , прости , і відпусти... нехай собою що не зробе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
Дарма ви так засумували, дарма пішли ви у ярмо Даремно пута ви пірвали дарма напевно все було
А як колись то починалось ...
Дух правди волі і життя втоптали підлі ліберали
жиди-масони із кремля.
Збрехали люд ,
а він дурний... повірив...
Але то довго так не буде ,
не тіштесь , ні то зря...
Бо буде вільна Україна -
без жида , ляха й москаля!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2015
Коли кругом один обман,
Міраж, туман і всякий хлам
Не бійсь нічого - ти ж камрад!
Йди до мети мій любий брат!
Ти ні на кого не зважай,
Борись за правду ,
меч тримай
Іди до цілі свої ти -
не бійсь нічого
ми ж брати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589883
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2015
Усе! Я вже не можу більш мовчати,
Оця брехня втрачає сенс!
Кохана моя ,більш не можу я чекати
Коли зійдутся двоє серць...
Хвилини цього сподівання ідуть як роки довгого чекання,
як вічність в пеклі , не в Раю.... без тебе мила я помру...
Набридло все оце терпіти, і гризти ржавії софіти,
глотати мрамур , плакати росою ... понад усе так хочется (зустрітись із) тобою...
З тобою зустрічати ранки
, кохатись, бачити світанки, і ввечері з травневою грозою подихати повітрям над рікою....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
Як лячно ми тебе поранити, образити й обняти
Так страшно тебе скривдити ,розсердити , поцілувати ...
І щось так сильно вдарило щось у серце , неначе ті прокляті кілогерци,
мільйони тон голок у душу...пробач мене дурного ...
мушу....
я мушу мучитись ночима, і днями й вечером очима що мою душу зігріва...
та підійти боюсь, не можу... до твого серця огорожа? чи то собі я так дума? навіщо твої тії очі, що снятся ми щодень ,щоночі, що душу мою зігріва... та обпіка як жар пекельний, а потім холод-жар студенний і серце моє убива?
А з серцем душу, з душою розум... і все що є , і що нема... А підійти таки неможу , чи я дурний чи ти така?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
Не час плакати й стогнати, не час жалітись на все
Порви ті блядські кайдани, ця перемога понад усе!
Ти в рабстві живеш , хоча й того не знаєш , ти овоч гнилий а тобі похую...
Коли ти про Вище собі пригадаєш, спитайся хто тиє , спитайсь хав а ю?
Робота та пиво , порнуха й диван?Тобі вже не змить цих клятих плям...Ти здохнеш у цьому брудному лайні, і скоро вже прийдуть останні ці дні...
Не час прогинатись під кляте ярмо, прийшла вже пора перемоги, візьми свій ТВ , та викинь в вікно, рюкзак на плече, та подайся у гори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589405
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2015
Мене задовбали ті всякі розмови які є впусту й нікуди неведуть.
\\\\\\\"Великі\\\\\\\" промови , брехливі узори, які весь ваш розум перетворять у муть.
Гуманні свободи, масонів угоди тобі заплямують всю твою суть.
Ти встань в наші лави, зімкнися рядами , осяй й простели собі путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589403
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2015
Як все це мені надоїло,
Набридло все, осточортіло!
Якгидко стало це життя!
Але так хочеться любові, надії,щастя,віри ,долі і кращого для вас із вами майбуття!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589327
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2015
Не знаю як тобі сказати , і що тобі предподнести...чи далі ті дурні листи писати, і що тоді відповіси? Не знаю як сприймеш мене, чи зромієш чи покинеш? Не можу я усе писать , тихим дощем у день полинеш..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2015
Сьогодні дощ, а завтра сніг , сьогодні пустощі, а завтра гріх...
Переступила ти поріг, переступила ти межу буття, без тебе жить не можу я!
Думки , і сни , і сподівання, життя як сон, життя кохання, та от лиш дума тут моя-як без любові жиму я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Як перший раз тебе побачив
(кохана) моя преясна
Затріпотііло серце моє
Ти моя зірка прекрасна
Не ідеал моєй любові
Не ідеал мого життя...
Ну не токою тебе бачив
В думках , у снах о чарівна...
Ти вища мого ідеалу, ти вища краща моїх мрій, Зостансь зомною я благаю марево моїх ти надій
пробач що підійти не можу
пробач що я такий як є,
і слів мені не вистарчає, щасливе горе мене вбє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Коли проникне ніж у душу і кров потече з твоїх вуст , казать нічого вже не мушу , щаслива ти is heil'e der stolz...
Повільно капатимуть сльози , і ти зіжмеш мене в долонь...
Неначе чайки клекотали iz
ah the best forever
gone...Розтопчуть мокрую пустелю , і скрутить айсберг льодовик, життя такого нас не вчило ... Провести так щасливо мить... І де тут фабула кохання? і де той смисл там життя? це просто двоє homo sapiens "культурно" йдуть у забуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588745
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2015
Твоя усмішка зводить розум, твій погляд збуджує мене, і душу мою, мої очі,
і серце теж ранить моє...
Ти чарівна, хоча й не кажеш так, ти ще не знаєш що ти є для мене , ти диво снишся в моїх снах , і огортаєш сяйвом неба...
Для тебе я вірші пишу , тобі поеми я складаю
А що ти думаєш за нас, ніколи так і не узнаю...
(Не знаю як тобі сказати , і що тобі предподнести...
чи далі ті дурні листи писати, і що тоді відповіси?
Не знаю як сприймеш мене, чи зромієш чи покинеш?
Не можу я усе писать , тихим дощем у день полинеш..)
Але прошу тебе моя блакить, мій ангел сонця, я благаю! Ти мене вірно зрозумій, шо я дурний тебе кохаю!
Прости мене о чарівна , зостансь зо мною я ж благаю!! я вірність тобі подарю , і покажу ворота Раю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Задовбав ванілін, що пхнеться з голови, і розум затьмарює він, я не хочу тої трави, тільки пить гіркий анальгін. Я не такий я був, і ти мало що знаєш, не подарую вже нікому я тепло, тішся хоча б тим що маєш... Пий каву гірку, яку ти так не любиш, але зостанусь з тобою мила моя, моєю кохана будеш... Тихими вуличками прогулюються чорні коти, сьогодні дощ... а ти... а ти сидиш без парасолі. Ну так, звичайно, нащо треба, як тобі просто не треба...
Життя це не є те що ти думаєш, життя це те що ти є, що ти маєш, й знаєш!!
У цьому віра і надія, і любов, у цьому моя й твоя кров... І пацифістом тут не можна бути, бо можна встати, та і не заснути ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Напевно, всетаки буває, кохання душу забирає, кохання зводить розум й тіло, нечаче листя шелестіло... і мліло мліло душу гріло , звивалось плакало бриніло ... забрало розум взяло все... і не залишило нічог о, лиш тільки того перед Богом щоб я моливсь моливсь моливсь... це є пропасна сила.. і випускають кігті крила солодко душачи вбива... і моє серце розбива, що так двеніло, так хотіло , пожити ,дихати , рости ...та це вже так пусте... а ти , а ти як ангел непорочна , ти чиста й мокра брудна й клочна ... ти просто вбєш мене ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Ти знаєш сумно на душі, що ти надію відібрала... Усе чудове й чисте так... Ти просто , взяла й поломала...
І думав вже що я змінюсь, почну життя тут по новому ... Але мабуть просто зіпюсь , і ти побачиш мене злого.
Усі слова брехня, суфізми клятії каліки... Невже ми щастя не знайшли, щоб дарувать любов во-віки...
Ніколи я того не знав , що то кохання і надія... Напевне б я того незнав, як би не ти моя леліє!
Ти так дістала о інфанта, ти так примушуєш мене ,страждати горем непоситним , топити серце камяне..
Але я вже не хочу чути дурні слова ці про любов, це повна калька, фальш та мордор... Брехня тай годі знов і знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Я ідіот і я придурок, о Боже , що я наробив? Я взяв недопалок-окурок, і ніжно в роті розчавив... І вже не чую я нічого, бажання , радості , чи зла. Я просто став таким як нині-поганим підлим злом із зла! І більше вже не хочу я брехати... Курити,пити і страждати ... Не хочу бути тим що є - брехня мене ось ось добє. Я просто хочу в правді жити, кохати, вчитися, добро творити...І знов і знов я йду на дно... На те глибоке ,де багно... Оця пародія життя достала... Любила плакала чекала , він кинув , вони розійшлись , вірші , страждання як колись... Ні це вже досить так і знай... Будем боротись за свій Рай, будем добро творить, і розвиваться, а перш за все будем кохаться... І що б там хто не говорив, я чесність маю... не пропив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Ти чарівна, я закохавсь, напевно й так буває, що Подивившись в вічі раз кохання вже не відпускає... У твої сірі ніжні очі подививсь , в душі неначе засіяло ... Неначе знову народивсь , все по новому якось стало...
Не хочу я тієй брехні , немов любов така солодка... Ти зрозумій що це життя ! О ні! Ти добре зрозумій , життя це не колодка! Це зміна, бурі , та чекання, веселі миті й роставання, Один момент, і довга суєта....Життя це добре відтреновані ката ...
Потрібно біль сприймати та негоди, весело час провести та пригоди... Але за все це перш любити і чекати , один одному вірність дарувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2015
Мов незабудки в тебе очі, і снишся ти мені щоночі, ласкаво серце обніма. Дай подивитися у очі , у ті що сняться ми щоночі, що душу й тіло зігріва... Дай подивитись ще хвилину , хоча б дивився і годину, і день і ніч і вічність всю... Тихенько - тонучи. В красу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2015
Дощ за вікном, а ти така солодка, там все гроза, а ти тихенька й робка, тобі вже ліньки на усе чекати, ти просто хочеш, хочеш його мати ... Та зрозумій що це лиш сон , халепо... Не буде принца на коні , моя Ребеко... Не буде чуда, все якого ти чекаєш, цінуй що є, цінуй що маєш... У твоїй голові фантазі бурні,що не ідуть від тебе ці кляті будні, у твоїх очах смуток й біль, що не кінчається цей клятий водевіль... Забий на все , випий чашку кави, і ти почуєш навесні як пахнуть трави...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2015
Напевно, всетаки буває, кохання душу забирає, кохання зводить розум й тіло, нечаче листя шелестіло... і мліло мліло душу гріло , звивалось плакало бриніло ... забрало розум взяло все... і не залишило нічог о, лиш тільки того перед Богом щоб я моливсь моливсь моливсь... це є пропасна сила.. і випускають кігті крила солодко душачи вбива... і моє серце розбива, що так двеніло, так хотіло , пожити ,дихати , рости ...та це вже так пусте... а ти , а ти як ангел непорочна , ти чиста й мокра брудна й клочна ... ти просто вбєш мене ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2015
Твоя усмішка зводить розум, твої уста пронизують мене, ти снишся мила все щоночі , твій погляд збуджує мене... Твоє прекрасне струнке тіло, яке гармонію кладе... Так гарно, добре, дуже вміло... Мороз по шкірі в мене йде. Ти чарівна , кохана, так! Ти найпрекрасніша у світі, такої більше не знайти, ти уяви які в нас гарні будуть діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587254
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.06.2015
Впадаю в відчай я знов, і знов ...елегії дурні читаю... проснися зоре!Де моя любов?Невже за неї кращої немає...Яка любити буде, не втікать ... І серце зігрівать в тяжку хвилину... Я вже не можу так чекать, бо скоро вже душа мене покине.Але люблю її , люблю одну. Не знаю добре чи погано, я б на руках носив, о чарівну! І цілував її би тії рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2015
Любов - то є пропаща сила!
Сьогодні закохавсь, а завтра ти на дні...
Ума тут логіка безсила,
Тут серцем чують ! Як вві сні...
Тут підсвідомого реалі, буття уже втрачає сенс
Безумства довгі магістралі, мільйони та мільярди герц..
Кохання це є сон-війна, безмежне щастя й люте горе!
Це божевілля ,й мить добра, шизофренія та безкрає море.
Любов це є твої уста , і твої очі пречудові ...
Ти зводиш розум без вина , моя чарівна люба зоре!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
́Ця тишина.... ця тишина...
Так зводить розум без вина,
Хоть щось скажи, тільки скажи... та не втікай, і не біжи...
Не йди не йди ... не йди від мене... о ні, кохана так не треба...
навіщо мучиш ти мене?Скажи чи добре я любив тебе? Чи ні... Скоріш ти цього не казала... а я дурний ...дурний... Чого чекала?Чого ти мучила мене, ліпила з мене муліне, і враз порвала....
Ти є легка неначе сніг, і ти є сильна наче камінь...Ти є миленька й водночас дурна... ти просто кинула мене , обрізала і спалила гарний пагін...
Я вже не плачу й некидаюсь так, тільки одного я не знаю чи після тебе мила так.... когось я щиро покохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015