Уляна Яресько

Сторінки (2/111):  « 1 2»

Любов

Любов-найкраща  в  світі  із  прикрас,
Солодкий  плід  в  святій  долоні  Бога.
Любити  треба  кожному  із  нас,
Не  вимагаючи  за  це  нічого.
Бо  як  немає  сенсу  у  житті,
Якщо  живемо,  ніби  паразити,
Ховаючись  в  сталевім  прикритті,
Не  вміючи  чекати  і  любити,
Усе  тоді  стає  нараз  пустим,
Сухим,холодним,  злим,автоматичним,
Та  цей  сумний  і  безсердечний  грим
Для  справжньої  людини  є  незвичним.
Відкрити  своє  серце  завжди  час
Для  справжнього  і  чистого  такого...
Любов-найкраща  в  світі  із  прикрас,
Солодкий  плід  в  святій  долоні  Бога.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015


Душа зміцніла

Гарячий  віск  у  душу  кап-кап-кап...
Народжує  життя  похмурі  рими.
Раніше  так  я,  певно,  не  змогла  б,
Та  щось  мені  відкрилося  незриме.

Вмирає  день...  агонія  надій,
Вогні  на  спомин  засвітило  місто.
Журливе  серце  літній  суховій
Шовково-ніжним  оповиє  змістом.

Сапфіри  влаштували  зорепад,
Ляка  сова-несплюха...  Трохи  тоскно.
Хоч  іноді  буває  все  невлад,
Душа  зміцніла  під  гарячим  воском.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2015


Пристрасть

Жага  купає  серце  ніжно  росами,
Вогненно-присолодженим  дощем...
Світанок  ми  увічливо    попросимо
На  трішки  запізнитися  іще.
Пливу  в  обійми  шалу  заворожена,  -
Бери  мене  у  місячну  блакить!
Сховатися  від  себе  вже  не  зможемо,
Коли  багаття  пристрасті  горить.
Вином  заллю  сповна  високі  келихи,  -
І  погляд  обеззброєно-наги́й,
Скуйовджені  мого  волося  пе́лехи,-
Усе  змішається  в  коктейль  жаги.
Немовби  жертви  неземної  повені,
Пливем  безвільно    ріками  медів.
Усі  бажання  викрито  приховані...
Ти  мною  назавжди  оволодів!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597263
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.08.2015


По лініях долонь

Cвітанок  шле  красиві  бандеролі:
У  сні  чуттєво-ніжнім  адресат
Плистиме  до  омріяної  долі,
Яка  не  знає  підлості  та  зрад.
Відкинувши  примарливі  фантоми,
Жаги  забутий  відшукає  схов...
І  питиме  натхнення  без  утоми,
І  віритиме  знову  у  любов.
А  зранку  підкрадеться  тихо  сонце,
Промінчиком  опуститься  до  скронь...
Душа  піде  за  вірним  охоронцем
В  щасливі  дні  по  лініях  долонь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2015


Замальовка


Враження.Захід  сонця.
Невтомне  сонце  припинило  біг,
Поклало  промені  у  теплі  люльки.
Рудий  котяра  на  траву  приліг,
Бідаку,певно,  утомили  гульки.
У  небі  квіти  вечір  посадив,
Лишив  для  ночі  таємничі  знаки.
Картина  Бога  -  просто  диво  з  див:
На  небосхилі  розцвітають  маки.  

         Ніч
Мла  вікно  затулила  крильми,
Опечалила  темінню  серце.
Не  здолавши  удару  пітьми,
День  упав  у  безжальному  герці.
Сумно  мчить  одиноке  авто,
Прокрадається  кіт,  ніби  злодій.
Одяглась  ніч  у  чорне  пальто,
Бо  для  неї  завжди  воно  в  моді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596941
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.07.2015


Омана

Прийшла  зваблива  ніч,  незнано-таємнича,
Мені  розповіла  казкові  знаки  снів.
Від  губ  лишила  слід  на  сонному  обличчі,
А  душу  понесла  у  безміри  світів.
Плила  у  небуття  кудись  на  її  крилах,
В  оманливі  краї  безумства  та  утіх.
Шаленої  снаги  ілюзіями  вкрила...
А  ранок-реаліст  узяв  мене  на  сміх!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2015


Читаю тебе

Притомилося  сонечко,  сіло  спочити  на  дах,
Увесь  день  у  серця  доброту  і  тепло  розносило.
Я  читаю  тебе,  наче  вперше  в  житті-  по  складах
Розставляю  крапки,  де  дожити  у  слові  несила.
Кожен  аркуш,  як  здобу,  смакую,запивши  вином,
Загнуздати  не  можу  думок  розтривожену  зграю.
Надвечір'я  загляне  у  наше  прозоре  вікно...
Я  у  серці  із  пазлів  картину  про  тебе  складаю.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015


Самотність

Стара  домівка  -  згублена  душа
Сумною  впала  в  ропачі  додолу.
Раптово  стала  всім  вона  чужа,
Вже  не  збере  родину  біля  столу.
Не  заколише  вітер  її  сон,
Забули  хату  навіть  вітровії...
Старенька  лампа  -  зношений  кулон
Не  подарує  вогники  надії.
Зі  стін  бадилля  буйно  пророста,
Печаль  укрила  тінню  вікна-очі.
Та  ще  вона,  наївна  і  проста,
У  самоту́  повірити  не  хоче.
Жила  бабуся  з  мудрістю  сови  ,
Любила  груші,  доглядала  квіти.
Нема  її  -зови  чи  не  зови,
Лише  жаліє  хату  з  того  світу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596335
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2015


Не допусти, щоб сивіла душа!

Ніхто  не  знає  на  землі  і  досі,
Чи  є  стрімкому  часоплину  край.
Ти  не  дивись  на  зиму  у  волоссі,
Аби  любов  не  в'янула,  зважай!

Роки  посіють  на  обличчі  зморшки,
Поблякнуть  очі,  зміниться  хода...
Хай  буде  щастя  у  життя  завдовжки,
Хай  буде  мрія  вічно  молода!

Хоч  дуже  швидко  побіліли  коси
І  ти  собі  у  дзеркалі  чужа,
Буває  й  тепла,  ніжновійна  осінь...
Не  допусти,  щоб  сивіла  душа!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596216
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2015


Натхнення


Пливу,  неначе  риба,  у  океані  слів,
Не  вміючи  любити  і  дихати  напів-.
Горю!  Несе  у  небо  буремна  течія...
А  ти  -  моє  натхнення,  без  тебе  я-  не  я.
Гортаю,  ніби  Тору,життя  за  роком  рік,
Тікаю,  щоб  шаленства  вогонь  мене  не  спік.
Живу,  живу  і  знаю:у  серці  -  не  зола  ,
Його  святої  віри  і  буря  не  здола.
Пірнаю  -  виринаю,  аби  зробити  вдих...
У  полум'я!..  у  воду!..-  занурююсь  у  них.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2015


Переродження

На  зітканому  з  неба  полотні
Душа  лежить,  утомлена  від  битви.
Свої  земні  забувши  ночі-дні,
Вона  рядки  шепоче  із  молитви.
Зажили  рани  -  плід  людських  образ,
Спинили  біг  шалені  сірі  будні.
Лишивши  на  землі  німий  каркас,
Душа  чекає  на  години  судні.
Пройшла  життя  назначені  щаблі,
Полинула  голубкою  до  неба.
Усепроще́ння  мовчазне,  без  слів  -
Нічого  більше  їй  уже  не  треба.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595795
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2015