| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
На якому ти боку?
побач і заплач,
за що ти це зробила,
не хочеш не пробач,
за що ти полюбила,
не хочу за ту зраду,
навіть ніяку пораду,
ти не пропонуй,
ніколи не будеш рада,
тому що талабаїш,
і тепер зруйнуй,
тому що не глаїш,
і ніколи не дізнаєшся,
ні забудеш минуле,
а якщо забудеш,
то знову згадається,
любов розкидається.
Словник
талабаїти-тривожити
глаїти-заспокоювати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2015
Жартувати під яблунею лісової...
Жартувати під яблунею лісової,
і розмовляти з дівчиною молодою,
ах, я з файної й гарної небою,
я ніколи не забуваю від стрункої,
та й вже не забуду від любові,
і клянуся що ніхто її крові,
не наділає ні не буде чим злляти,
а цілуватиму з бажанням,
і грати з неї прядки і обнімати,
коли захоплю з коханням,
і знову під вічний тий вечір,
коли не мозна казати слова,
коли нема тут якесь речі,
коли приходить загадкова,
річ що ми завтра разом знову,
підемо на яблуню лісову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Я не можу припинити мій йойк...
Я не можу припинити мій йойк,
але потім не зможу його почати,
і ця неприємність не забудеться,
і ніякого щастя не знатиме дати,
і навіть не знаю що відбудеться,
не дам слово але не мушу мовчати,
і від цього моє серце так рветься,
рветься щоб я зміг знову полюбити,
і моя душа проти смерті б`ється,
щоб не попасти і любов не згубити,
померти не хочеться ні почнеться,
а то я себе і її сам можу погубити,
і залишуся один на цьому житті,
та й не буде якесь іншого пуття,
від цього моє серце кам`яніє,
і не потребуватиме якесь почуття,
і такі йойки і щастя порожніє,
і коли я доторкав мої груди,
ні світла ні любові не так ясніє,
а навпаки моя душа темніє,
і назавжди мої любовні атрибути,
губляться і наприкінці згубляться.
Словник
йойк: плач
пуття: путь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Що я роблю весь день
Коли минулої ночі,
засипив мої очі,
а потім я відкрив
їх і сніданок поїв,
одягнувся і пішов,
і до школи прийшов,
і уроки розпочалися,
вони мені здавалися,
довгими й нудними,
але думав їх як хапкими,
щоб день дав кінець,
і сам був молодець,
а після тий школи,
додому один пішов,
і назад прийшов,
вмився й умився,
своє робив й робив,
знову їв та поїв,
щасний на ліжко ліг,
коту до себе допоміг,
і з ним почав гадати,
і з ним закінчів ламати,
та й мучити свою голову,
і згадав, завтра буде знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Ой моя весела весна...
Ой моя весела весна,
завжди ти перебуваєш,
вчасно ти заспіваєш,
своїм ароматом молода,
і пташками повертаєш,
і час добрий починаєш,
ах, але ти така хапка,
хотілось щоб не зникала,
а про прихід твій розказувати,
і твою красу всім показувати,
щоб музикою ти заграла,
і своєю красою доказувати,
і нікому тобі не приказувати,
у безпеці ти відчувала,
і коли ти входиш від нас,
а потім ми так дуже сумуємо,
і ми знаємо що тобі даруємо,
це кохання наше для вас,
і ніколи самотню не відчуємо,
тому ми вас радісної завжди чуємо,
але знаю що ти будеш не раз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Бачу як зеленіють,
як покриваються гори,
як блакитніють ріки,
котрі приплили з море,
ні бачу якесь за горем,
ні плакання ні страждання,
як нема тут чим желіють,
тому небо мов море синіє,
і сонце коли бачу на нього,
мовби личенько дівчинки,
та й щоки її червоніють,
і мрію як свою душу,
найсправжнісіньку там зустрічаю,
якби не можу але мушу,
зустріти її не їдко з нею їхати,
і колись бачачи на місяць,
котрий її місце є у місце хати,
там є й інші й другі будинки,
запам`ятав усе це і знав,
як там полюбив та був не сам,
як там голубя та світа мого,
як я ніколи не відчепився,
і здадуючи та гадаючи як пався,
пався в кохання вічного,
та й вечірного із особистого,
але не знаю але продовжую,
але нема думки в губки казати,
і так я закохався в Карпати,
що не знаходжу таємницю,
і став як злочинець жити,
Карпати - весела добра в`язниця,
і не знаєш що там ходить,
що там зростає ялинами,
і усе це як повними родинами,
і гадав, і гадав, але це чудо,
то є диво, яніколи не забуду,
та й не буде чим плакати,
та й сам став у сльозах води,
плавати, та скакати,
мовби я маленька дитина,
не перестану й дивитимуся на гори,
й співання пташок мовби хори,
молодих та розумних людей,
та й дізнання нових кохань,
кохання до древньой природи,
і щоб визнатися що дається,
і щоб запам`ятати ті хати,
котрі належуть Карпатам,
котра трава лежить по ґрунту,
а чому і не у пам`яті мати?
Я так розповім матері,
і так я вічно благатиму,
щоб знову приїхати в Карпати,
там можна гори гледати,
там можна поплавити,
там можна забути плакати,
щоб було тільки веселощі,
кожну добру святу ніч,
беремо хліб та й солодощі,
беремо напам`ять рухи,
і так ми налосоджуємося,
тому, прибрати ті хати,
ту траву на тому ґрунту,
ті річки з зірками нічними,
ті квіти як ми хотіли зібрати,
усе це, не забутнє гадаючи,
і тому, что є крй безкінчості,
і не забуду то чудо прекрасне,
ніщо не може замінити,
ні можеш намалювати фарбою,
бачити що вічно буде та краса,
і назавжди продовжить бути верба,
і коли йде дощ, розкидає краплі,
і вони падають на ніжну землю,
і із-за своїх сил як просив,
знову ростуть дерева й кущі,
трава, ягоди, і наприкінці сам,
там природа ніколи не зникне,
і вічно назавжди існуватимуть,
і завжди повертатимемося,
і завжди пом`ятатимемо про тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592676
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.07.2015