| Сторінки (2/138): | « | 1 2 | » |
Падає вода над містом,
Уникаючи очей, на террасі.
Обіймаючи самі себе ми стоїмо навпроти
одне одного і думаємо про нездійснені
моменти.
Зал дощу відкрито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017
Посиденьки за пивом,
Я тримаю у витягнутій руці своє л*йно.
У кого б жбурнути?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745783
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 12.08.2017
Лежу на сонечку,
Я вклався на подертому шезлонзі
На березі всіяному висхлими людськими черепами.
Дотики мучають мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745781
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 12.08.2017
Твоє життя не належить тобі,*
Інші приходять і йдуть з нього.
Ти приходиш і йдеш.
Як човен в воді, чого я
теж боюся.
*-Улас Самчук, здається, "Марія"... сам не знаю як так вийшло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744088
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 30.07.2017
Змішую печалі,
Я розкриваю долоню-в ній лежить паперова квітка.
Я стискаю пальці і її немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Can you hear me?
Have you known me?
Do you understand me, Outer?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739391
рубрика: Поезія, Белый стих
дата поступления 26.06.2017
Екологічне середовище – світ
захворів,
Він божеволіє від болю.
Хто ще не оратор, не ритор?
2010, натхненно фільмом "Immortal"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718341
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.02.2017
Неприємності тиснуть на скроні, одне
невідкладне за іншим...
Впорядкувати все, розставити, наробити
список, знову відкладати крайню межу...
Прокидаюсь серед ночі, жую плюшку на матрасі.
Розтормошений мною кіт дивиться на мене.
Я , шо хочеш?,
на автоматі кладу перед нею три кусочки булочки.
Налякана моїм людським божевіллям
кіцька поспішно ковтає булочку.
Засинаю після сигарети.
Зранку "До якої години сьогодні можна було
прокидатись?", отямившись перед зеркалом спльовую пасту,
чортихнувшись перекладаю зубну щітку
в іншу руку, бо ж не тою рукою!
"Сьогодні вбирати носки одного кольору?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708600
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.12.2016
Моє скавчання блошиці,
Я не наважуюсь бачити тебе у своїх
снах.
Після зустрічі я спробую без самозахисту.
Слова, про Відкриватись у розмові,
гризу їй себе, ще вірю, не знаючи решти.
Не будь надто суровим до мене, я тоді наговорився…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681742
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.08.2016
Не йму віри,
Напівмашина, що прогулюється
вздовж механічного війська.
Запуск
напередустановлених налаштувань,
опрацювати зображення, перевірити
пристрої, обчислити середовище.
Вклинитись у траффік, розпізнати
одиничку, але страх самозбереження
мене захистить.
Ввечері робота задля людського блага,
монотонне бубоніння комусь це
принесе користь.
Прогулюючись ополудні містом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681337
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.08.2016
Розірвано, відкрита
Кривава рана у мене в руках.
Вона б'ється, відчуває, болить.
Вона зараз кохає, продається,
теплі плечі під поглядом...
Що ти хочеш?
Я не прийшов.
Я винен. Повісь мене.
Вона свербить, бажає, рве,
опалює долоню, як гучний ляпас
об стіну.
Мій біль, мої зради, і
такого мого, мого!..
Рана настільки кровить, що ти
не чуєш болю, відведений погляд
не відчуває теплого застиглого
і лиш щось
розмазане у тебе на руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016
That b*tch,
Splashes fly from your
posture how
badas you are.
She's trading herself,
plays dystopia, acts
across my renounces.
Watching calm eyes with hurt.
"I'm breathing, can
you forgive me that?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671435
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 10.06.2016
людина?) Авраам Ленц – доволі багатогранна особистість. Заради справедливості слід зауважити, що вина його у цій многогранності найменша. Провина, якщо можна так сказати, лежала на інших – але це не важливо. Авраам Ленц, незважаючи на значну кількість вигаданих імен якими свого часу значно зловживав, був напевне все ж найбільше Авраамом Ленцом, власне тим чим він був. Син двох членів групи 300: Рендома і Фрік. Рендом загинув під час одного з замахів, тоді ж в матері почались передчасні пологи, але їй вдалось втекти. Благополучно існуюча і розкручена на той час фундація «300» допомогла їй вчасно зникнути.
І на світ з’явилась химерна істота – маленький Авраам. Рендом помер як гідна і чесна людина – захищаючи і борючись за невідомо що. Проте він провів достатньо часу із своїм сином, щоб передати йому свою силу. Замах був влаштований людиною на ім’я Станіслав Гренйхейм. Не надмірно звинувачувати в цьому останнього – робота в нього була така, палко любити людство. Така гаряча любов не могла обійтись без значного утримання. Бо незважаючи на усіляку маячню про складність стосунків, різноманітні тяжкі роздуми про те, що можна зробити, що, напевно, дозволено – рід людський встиг добряче напекти Гренйхейму за тривалий час на державній посаді. Існувало чимало речей, яких було номінально дозволено, але не очікували від людини його посади і тих, що палко очікували та сурово карали. Сама імпровізація і відсутність фактору утримання від первинних (вторинних, третинних і т.д.) душевних поривань була рівносильна для Станіслава Гренйхейма початку Біблійного Судного дня. Стриманість веде до категоричності. Категоричність веде ще до чогось. Це не важливо, бо в кінці зациклюються на часі… Час здатен загоїти найстрашніші поранення, іноді він їх лише відновлює і стримує саме життя. Мабуть, є назва для такого процесу. Гренйхем був звичайнісіньким злостивим дядечком із спецслужби Росії, якого загальна розгубленість і збентеженість повернених змусила бути злостивим у різних кінцях світу. Але цього разу він майже не впорався. В черговий раз і викрутився. Просто дивовижна людина.
Новонароджений Ленц мав унікальний талант, частково поглинав знання, мрії і емоції інших людей. Як та собака, якій п’яний в дим і порох господар кидає кістку, мов фрісбі. Поглинав інстинктивно і постійно, без фокусів на зразок увімкнено-вимкнено. Рада правління фонду «300» не могла втратити такий винятковий дар, що і було зроблено. Щодо матері то, завдяки тому ж Гренйхему, вчився говорити Авраам уже самостійно.
Директорат фонду «300» (мали б бути і інші назви для цієї структури) складався виключно із членів так званої групи 300. Іншим «учасникам» групи 300 також охоче надавали офіційні посади у цій організації. Незважаючи на те, що заснуванням своїм дана структура і початковим фінансуванням завдячує саме Гренйхему (він уявляв собі такий собі «тераріум» для усіх представників групи 300, шкодував через це потім він немало – фактично лиш розвал Радянського Союзу остаточно врятував йому життя) перетворилась вона на щось самостійне і цілком оппортуністське. Практично сам фонд був публічним обличчям «групи триста». Своєрідним останнім бар’єром, що дозволяв зберігати сяку-таку анонімність цьому мікросоціуму. Фонд складався з тих членів групи 300, що шукали стабільності, відкидали химерність, хаотичність і довільність їхнього сьогодення. Це характерно і для нашого сьогодення. Світу фонд був представлений кількома дочірніми компаніями, регулярною доброчинністю і постійною незрозумілою діяльністю, що змушувало більшу частину світу дивитись на них дуже косо. Це вносило такий сумбур у кількість розуму на планеті, що він просто не міг бути слабким. Заради справедливості, слід зазначити, що «фонд триста» стояв у витоків сучасної вакханалії торжества благодійності. Кажуть, благодійність є засобом очистити совість свого бухгалтера. Можливо. Насправді, фонд мав цілі ідентичні цілям самої групи 300. Туманні, неясні, незрозумілі, надзвичайно заплутані. Як бути? Фонд допомагав членам групи жити самостійно, влаштовуватись на роботу за підробленими паперами, час від часу зникати від настирливого Гренйхема. Останнього можна було зрозуміти: ти їм заспокойтесь, одумайтесь і поживи, попрацюй на благо країни. Тобі ж відповідають неприкрито агресивним нерозумінням…
… Іноді час здатен загоїти,мабуть, найстрашніші поранення, іноді він їх лише постійно відновлює і стримує саме життя. Мабуть, є назва для такого процесу. Директорат складався із дев’яти людей, здібності яких робили їх найсильнішими із повернених трьохсот людей. Але найсильніший, не значить правий. Найсильніший, не значить важливий. На цьому побудована уся відома історія, підручники по ній. Дитячий возик із з малим Авраамом залишили на верхньому поверсі будівлі, де, зазвичай засідав директорат – іноді гуляв і пиячив. Під матерією були вшиті дев’ять пробірок зі свіжими зразками крові кожного члена правління – хід, що дозволив маленькому Аврааму звикнутись із приготованим для нього майбутнім; засіб, що передбачав збереження рештків групи 300, їх прагнень та ідей. «Вони біли святими» - рикнув би дорослий Ленц, зрештою коли говорить его – це таки правда. Напевне. Він мав на це право. В той же час у тому ж приміщенні знаходилося правління у повному складі. Поки живе.
Люди Гренйхема скористалися надмобільною тогочасною зенітною артилерією. І вчинили теракт на верхніх рівнях байди зі скла і заліза моноліту тогочасного мегаполісу. Якщо десь і існував небачений придурок, що дарував масово просвітлення (саме масово, бо розповідь як мінімум про надпереповнений стадіон невеликого селища і не такий вже дарунок
Є адже подарунок – це те, чого ти здебільшого бажаєш; про просвітлення мовчатиму), то манюня Ейб отримав його кулак. Як хочеш так і розумій.
Фактично тоді загинуло десять чоловік. Несформована особистість Авраама, його сутність була розчавлена не лише уламками кімнати нарад і самої будівлі. Біологічно він залишився живим. Кажуть, що що за життя людина прагне, відчуває, дихає, рухається. Зпочатку ми усі ми усі є, можемо бути надзвичайно добрими. Кажуть, що перед смертю все життя пропливає перед очима людини. Можливо, у мить смерті ми є найбільш живими. Особистість Ейба була ще несформована і роздавлена окремими свідомостями дев’ятьох дорослих людей. І створила свій суржик. Причин для того, щоб він залишився живим чимало – сила зцілення Нострома і здатність до відновлення Клавдія (чому повернений відданий комуніст обов’язково ім’я з латині?). можна приплести сюди телекінез, яснобачення і оплавлений метал. Малюк Авраам зник без повернень, розчинився, з’явився суржик, шалена мішанина. Так явився світу Ленц.
Що ще? Розвивався і дорослішав Ленц без ускладнень. Технології, щоб заморозити екстравагантність власне Ленца і його незвичайні здібності до певного періоду повноліття, були достатньо розвинуті і вчасно проплачені фондом 300. В період зазначений у заповіті Ленца повідомили про факт спадкоємства, розповіли про його минуле (раніше він його не пам’ятав), долучили до влади і «розморозили». У кожному з нас сидить та доля нонконформізму від якої автоматично рикошетить залпом будь-який підступ безумства, іноді і сам нонконформізм стає причиною божевілля. Ленц влаштував загул. Знайшли його тільки через два місяці, непритомним у передмісті Сінгапуру. Чому саме там? Не знаю. Азіати розумні люди, працьовиті, завжди сконцентровані, дуже релігійні – вони мають знати як справді розважитися! І там дешево…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666685
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2016
Почуття невизначеності,
Як у крапки від знаку запитання.
Покинутої в океані значень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662142
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 26.04.2016
Ти звертатимешся до нього, сповідуватимеш як
релігію... "він же сказав мало,
одну фразу і більше не повторював...
Нікчема, паяц, наволоч.
Вона перед загибеллю, така молода...
Люди вбивають один одного
Стерв'ятники міжзір'я піднімають усі мої
найгірші якості.",
усвідомлюватимеш його безсилля і
тягнутимешся знову.
Йому можна вірити.
"Люди... Я виродок, так і не навчився радити, г*мно...
Стерв'ятники давлять на мозок, щось рухають,
нашіптують
мені про кривавий, збудований на брехні і болю, світ людей,
Люди збудували досконале суспільство...
Знавіснілі народи...
Я стою і кліпаю
Подивись і ти, може поговоримо
Осатанілі люди...
Треба щось говорити, самі лиш круті речення,
наворочені фрази. Громові окремо і
безглузді вкупі.
Мій розум придавлений колоною утвореною кембрійським
вапняком, розбурхані емоції верещать навкруги."
Зацькований Час з набутим психозом метається по всохлій траві
біля закіптюженого кам'яного дерева.
«Згадую про Обіцяний
ранок завтра і стогін виривається з грудей...
Ця жінка перед незворотною смертю, скоро...
Вона йде назустріч, щоб виручив:
"хто би нам то дав", замість розради.
Як їй сказати, що мені треба обирати її, або всіх,
бо всі розуміють поміч "або всім, або комусь".
Жадібні. Рвуться і всі ставлять вище.
Леліять брехню і бойовища.
Знавіснілі. Боже, вбережи мене від
цього безуму!
Бідні, дикі.
Як людям "украяли" того, що й дісталось всім.
Заздрісні. Деруть, б'ються, продають.»
"Бідою фашистів було те, що вони не мали з ким воювати,
тільки "поганий" світ Гітлера..."
P.S.: тут я трохи здер зі знайомих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
Впавший кленовий листок
Зміна сезонів,
Я попередній, я минулий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633840
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 06.01.2016
Широка діброва,
Тут сонячне проміння переливається у осінньому
листі і гіллячі дерев,
луна косів чорноволосого лісу...
Тут щебечуть птахи, сопіння їжачків...
тут вона розіпнула мене.
Її слова всюди, забрали небо, і тільки спогад цієї сунички під
щебіт, який я хворий... Я згину в цій діброві! Що на неї повівся!
Моє осіннє марення триває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633839
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.01.2016
Дайте ложку святого причастя!
Блазні вторять князькам і оголошенням,
"пастори" надто стомлені.
В розділеному суспільстві мене немає кому посвятити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632652
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 31.12.2015
Печальный мир,
Где грусть и лесть.
Дельфин иль рыба-меч?
Та штука, что тебя сьест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630037
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 20.12.2015
Царство облуди, хаосу і пітьми. Ми перемогли пітьму-вона стоїть на зламаних колінах, вона подолана. Ура! Святкуймо. Доки не потемніє в очах.
Так гине всесвіт. Так закінчується Всесвіт. Так розпочинається новий Всесвіт. Справді новий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630035
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
моє ім'я жадоба, моє ім'я нагла брехня, моє ім'я вседозволеність, моє ім'я... пошесть, сію апатію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629802
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Дуже дякую Antonina Vinnitskaya за її вірш
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614943
[i]Прочитавши який мене нарешті там прорвало
(і "ні" переконанням, що вони всі встав, що завважиш сам за краще)[/i]
Ходять по вулиці послідовні люди,
перебираючи в думках прообіцяне Завтра.
Я-не_слухаю-"завтра" людина.
Але Це всюди, як навала давлячого
міських стін багатоповерхівок,
політичного відтягування,
давить на мозок, тупа секунда вражень
від почутого всюди і повсякчас, не пробачаю
нічого, та воно не вщухає, лунає, як ниючий біль,
манить тебе немов здерта пломба,
підхоплене тими, хто
втомився, або "побачив" течію,
Звіритись із затаяним списком, послати кондуктора,
купити "чуючого мене" непотребу, слухати
медіа, мої цілі розмиті,
"А з кого вибирати?", це, як поза в якій менше болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615335
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.10.2015
Я ошалів від твоїх осінніх відкриттів, інтенсивність їх появи вражає, кругом тихо,
Проведу лінію,
Проведу старанно, озброївшись лінійкою.
Я рухаюсь до кінця лінійки.
Ця лінія між тобою, подруго, і мною.
Вона робить мій перший крок у незворотність...
До тебе.
дуже початок 2014-го, або кінець 2013-го
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
Мамо, мене вбили,
Лежу на паркеті, вбивця мило посміхається поруч.
Я прикриюся від тебе підфарбованими очима.
"Які вони в тебе гарні."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015
Дві розкриті долоні,
Людські долоні насаджені на саму механіку.
Листок паперу перед ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608335
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 21.09.2015
Покажи мені,
Махни на мене рукою.
Зроби мене матеріальним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
Якби Час був, як людина, що б він сказав?
"Люди вбивають один одного
Треба щось сказати,
Я виродок, я не можу сказати, я не вмію
давати порад, я злидень.
Я-полюція людства, *** треба
зара' говорити.
Мій мозок придавлений контрастуючим
узліссям і згадую
про Обіцяний ранок завтра-межі між світами,
кордонами, людьми, чужими
скронями, мої збурені емоції верещать довкола.
Я стою на галявині і катаю істерику
у підніжжя скам'янілого дерева, коло якого
людина, сільський блазень, вперше вирішила
стати на чолі сусідів.
Емоції... я засліплений ними, може, ти почуєш?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607320
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.09.2015
Коли закінчується світ,
Не цвяхами запишеш емоцію.
Пакуй валізи, розбий телевізор, порахуй диски.
Не забудь прихопити улюблене ведмежатко.
Кінець стосунків.
*-писано за Dave Matthews Band "When The World Ends"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606286
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.09.2015
Зорі крутяться
Я не помічаю.
Так і люди живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606285
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.09.2015
Порожня кімната.
Я йду, а на порозі смерть.
Негоже обертатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606086
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.09.2015
Ця таємниця,
Я мружусь від її сяйва, смак уст, як дотик
зверхнього, Над землею. Її крихітні долоньки-
-Все, коли ця панянка поправляє волосся я забуваюся,
чого ненавиджу її місто.
Теплі долоні пронизують світ, вона зупиняє мене,
ховає, привертає увагу людей до мене... оплакує наші дні,
підштовхує мене, скеровує, дарує усамітнення,
вона стискає моє плече.
І яка вона?...
Мала, я не маю такого щоб тобі сказати!
Почуття подиху навколо неї, змах крил, вона йде карати... (02.2014)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605868
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.09.2015
Спадає вода вниз
Я дихаю повітрям грози.
Своїм початком та
закінченням дощові краплі схожі на
світ, що теж біжить не спиняючись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605867
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 11.09.2015
Купка попелу на тарілці
Загублені імена.
Минають епохи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605623
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 10.09.2015
Я йду по колу, ступаючи
ногами слід в слід,
Я лишаю по собі пил.
Бо нездатні горіти залишають
за собою пил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605620
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.09.2015
Walking under the Moon
I searched for my shadow
Untill the next crossing of the worlds.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605371
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 09.09.2015
Ring! Ring!
This is your soul.
It comes back.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605369
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 09.09.2015
Моляться змайстрованим собі ідолам,
Тулячись один до одного.
У бетонних коробках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605243
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 08.09.2015
Опалий цвіт.
Молодість пройшла.
Я мав би ковтати попіл,
я поширюю його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605242
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 08.09.2015