| Сторінки (2/117): | « | 1 2 | » |
Может любить меня и сложно
Трудно такой, как есть принять.
Все же принять меня возможно.
Прошу, сперва, сумей понять.
Какой кажусь, той не являюсь.
Бред. Недоступна и сильна?!
Я в маске, я так защищаюсь,
Боясь, что правда всем видна.
Боюсь самой себе признаться,
Раскрыв все чувства напоказ.
Боюсь я слабою казаться,
Услышав сотни сладких фраз.
Боюсь мучительной той боли
Ощутить на себе вновь.
Под маской лжи, словно в неволе,
Буд-то забыв, что есть любовь.
Нежное сердце льдом покрыла,
Как розы, выставив шипы.
Что есть любовь, я не забыла.
Я просто прячусь от толпы.
От шумных возгласов, советов
Друзей, завистливых врагов.
Хочу сказать, но мысли где-то
Запутались в поиске слов.
Хочу понять свои тревоги,
Переживания и печаль.
Вперед, шагая по дороге,
Я верю в сказку, только жаль.
Сегодняшним одним мгновением,
Что мне дано, я не живу.
Питаясь, давним откровением,
Еле держась за жизнь, плыву
В глубоком океане фальши,
Пытаясь выбраться с глубин.
«Что же?», - я спрашиваю,- «Дальше»
Ответ, как видимо – один.
Правду найти и в лучах света
Без страха людям показать,
Ведь там, где свет, тьмы уже нету
Вовек Его ей не связать!
Поэтому ночами вою,
Слезами умываясь,
И окунаясь с головою,
В молитвах разрываюсь.
Прошу дать силы, смелость, веру,
Чтоб сбросить маску ту с лица,
Последовав Его примеру
Так буду делать до конца!
Пока свободной вольной птицей
Не взлечу на небеса
И счастье, что ночами сниться,
Мои не разглядят глаза.
Я буду ждать, любовь умеет:
Все покрывать, терпеть, прощать…
Огнем горит она, не тлеет,
Что в силах души очищать.
Может любить меня и сложно,
Трудно такой, как есть принять.
Все же принять меня возможно,
Прошу сперва, сумей понять.
28-30-12.12, Одесса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609219
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2015
Так хочется опять стихи писать,
Вдруг испытав хоть каплю вдохновения.
Его словив, сумею рассказать,
И в рифме передать все настроение.
Сейчас мне трудно подобрать слова,
Найти те фразы, что раскроют чувства.
Каким-то бредом вновь забита голова.
Пишу. Но нет... не тянет на искусство...
13.05.13. Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609216
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2015
"Я слышу дыхание осени...",
Так говорит моя подруга.
Все веселые "лица" сбросили
И увидели вмиг друг друга.
Такими, как есть, обычными
С глазами полными печали...
До боли все-таки привычными,
Хоть сами того не замечали...
В ярких буднях правда скрывается
Под разноцветными светлыми красками
Ложь так красиво одевается,
Смело сливаясь с броскими масками...
Не разглядеть ее в летних рассветах
И не заметить в дневном появлении.
Образ имеет подобный свету,
О себе, чтоб сложить хорошее мнение.
Но только лишь солнце зайдет за тучи,
А небо затянется облаками,
Можно понять все намного лучше.
Что происходит в душе там с нами.
Кто кого любит, кого ненавидит.
Готовься, чтоб не удивится.
Дыхание осени поможет увидеть
Людей настоящие лица...
2-3.09.13, Киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609035
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.09.2015
Не люблю, когда больно,
Не люблю, когда плачу.
С меня хватит! Довольно!
Я пока серце спрячу.
Я закрою все двери,
К ним повешу замочки,
Я пойму свои чувства
И расставлю все точки.
Зачеркну запятые,
Уточню троеточия.
На все знаки вопроса,
Я ответ найду точно!
08.09.12, Одесса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609029
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2015
НАВІЩО ГЕРОЇ СВОЮ КРОВ ПРОЛИЛИ ?
ВІДДАВШИ ЖИТЯ ЗА МАЙБУТНЄ.
ЛИШЕ, ЩОБИ КВІТИМИ ЇХНІ МОГИЛИ
НАГАДУВАЛИ ПРО НЕЗАБУТНЄ ???
НАВІЩО БОРОЛИСЬ? З ВІРОЮ БИЛИСЬ ?
СВІДОМО ШУКАЛИ СУМЛІННЯ ?
НЕ ДУМАЮ, ЩОБ ДЕСЬ УСІ РОЗГУБИЛИСЬ,
ЗАБУВ ПРО СВОЄ ПОКОЛІННЯ…
НАВІЩО ВОНИ ТА ТАКИЙ ШЛЯХ ОБРАЛИ ?
КРИВАВИЙ… ЖАХЛИВИЙ… КІНЕЦЬ …
В СТРАШЕННОМУ РАБСТВІ, ЩОБ МИ ПОВМИРАЛИ ?
РЕАЛЬНІСТЬ ПУСТИВ НАНІВЕЦЬ…
ТА НІ … НЕ ДЛЯ ТОГО ВОНИ КРОВ ПРОЛИЛИ.
МИ МАЄМО ЦЕ ЗРОЗУМІТЬ.
НАМ ВСІМ ПОКАЗАЛИ ПРИКЛАДИ СИЛИ.
ЛИШ З НЕЮ, ЩОСЬ МОЖНА ЗМІНИТЬ.
СИЛОЮ ВОЛІ І СИЛОЮ СЛОВА
МИ ЗМІНЕМ ТЕ, ЩО НАВКРУГИ.
ХАЙ БІЛЬШЕ ЗВУЧИТЬ УКРАЇНСЬКАЯ МОВА,
ХАЙ ЧУЮТЬ ЇЇ ВОРОГИ.
ТАК, ЯК ГЕРОЇ МИ МУСИМО ЖИТИ,
БОРОТИСЯ ТАК, ЯК ВОНИ.
ВІРИТЬ, ЛЮБИТИ, ВІТЧИЗНІ СЛУЖИТИ,
ЯК ВІРНІ КРАЇНІ СИНИ…
01.03.14 – 10.03.14, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608873
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2015
Яка вона? Наша країна?
Кажуть: «Єдина, одна,
Красива, як ніжна дівчина,
Як перша жадана весна…
Яка вона? Україна?
Мов пісня весела й сумна…
Так лине в мені - солов’їна.
Так грає, як тонка струна…
Яка вона? Наша країна?
Хочу дізнатись сама,
Яка вона ВСЯ Україна?
Що є в ній, а що в ній нема…
Бажаю дізнатись чим схожі,
А чим відрізняємось ми.
Невже світлий колір лиш кожі
Дає право бути людьми…
Так хочу поглянути в очі,
Тому, в кого темна душа.
Я правду побачити хочу!
Бо всьому існує межа…
Це крапка. Не вставити кому.
В історії, де стільки зла.
Не можу дозволить нікому,
Щоб правда в землі полягла…
Я буду вдивлятись, шукати,
Добро в людях, хоч би зерно…
Надіюся, що може стати.
Крізь час цілим полем воно -
Красивим безмежним могутнім,
Щоб знали великі й малі.
Вічна любов незабутня
На Богом цій даній землі!
29.05.14 – 19.11.14 р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2015
Перечиталась кобзаря,
Та так перечиталась,
Що щось таке незрозуміле
Ось зі мною сталось:
Пишу словами Шевченка,
Наче своїх мало.
Були свої , а тепер
Буцім-то не стало…
Якщо не мать надії в світі,
на Бога надії.
То навіщо, люди, жити?
Я не розумію…
Нащо їсти, об’їдати
Землю плодовиту?
Нащо пити смачну воду?
Смачну й соковиту.
Прокидатись і ходити
Зі злими думками?
Як писав Шевченко: «Думи,
Лихо мені з вами…»
Нащо з раночку самого
Вже день проклинати?
І поганими словами
Клясти свою мати?
Свою мати Україну,
Любу нашу неньку
Доводити до загину
Та своє серденько?
Нащо мучить бідну душу:
«Що ж бо робити?»
Як не мать надії в світі
Нащо тоді жити?
Нащо жити в цьому світі
Без надії, люде?
Як не розуміть навіщо,
Що ж воно то буде?
В тяжку пору, хто підкаже,
Що треба робити.
І те слово мудре скаже,
ЯК ЖЕ ТРЕБА ЖИТИ.
Хто в біду, тривогу, лихо
Тобі допоможе?
Хто в душі прошепче тихо,
Як не віриш? Боже!
Що ж це люди геть забули,
Ти - наша надія!
Хочу бути лиш з Тобою,
Без Тебе не вмію.
Мрію ніжний голос чути
Щодня і щоночі
Покладались, щоб на тебе
Всі думки дівочі.
Не лякались, не боялись
Тих планів безбожних,
Як не мать надії в світі,
Як же жити можна?
Нащо ж було нам родитись,
Рости, розвиватись,
Для чого ж тоді існуємо,
Щоб просто здаватись?
Щоб з дитинства свою мову
Не вчити й не знати?
Я благаю вас згадайте,
Хто вам рідна мати.
Не цурайтесь свого, люди,
На Бога надійтесь!
«Що робити, що ж бо буде?»
Нічого не бійтесь!
Не тривожтесь! В цьому сенсу
Не має й не буде…
Довіряйте Всевишнему.
Він готує чуда!
Дива дивні! І побачать,
Могутні країни,
Як засяє, як розквітне
Слава України!
Як прийде велика радість
У серця народу,
Бо відчуємо ми волю
І святу свободу!
19-26.12.2014, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2015
Ну что могу сказать…
Похолодало…
Пошли халаты в ход и тапки, и носки.
В руках с горячим чаем от тоски,
Смотрю в окно.
Так одиноко стало…
Киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608289
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.09.2015
Я смотрю из окна на улицу...
Почему так все небо хмурится?
Очень грустно ему, наверное,
Много тех, кто стают неверными.
Прячут лица под добрыми масками,
Прямо смотрят лукавыми глазками,
Улыбаются доброжелательно
И заметит лишь тот, кто внимательно
Наблюдает за правдой и ложью той.
Почему жизнь бывает так непростой?
Ты общаешься, делишь радости,
А взамен получаешь гадости...
Как же можно так, кто ответит?
Взрослые, а ведете себя, как дети,
Безответственно в игры играя,
Кто таков не наследует рая...
Не знаю... а я попаду туда???
Надеваю сама маски иногда.
Самоправедность, пренебрежение -
Разорвать могут вмиг отношения.
Принимаю решение вновь
Найти в сердце к людям любовь.
Ведь гордость мирская мучает
Мыслью.., что самая лучшая...
А небо все так же за тучами
Ждет терпеливо, надеется,
Когда же все люди изменяться.
И только тогда, когда истину,
Поймем и примем ИСКРЕННО
Искрою тут же лучистое
Солнце осветит на чистое
Небо и облака улетят все вдаль,
Вместе с дождем уйдет и печаль
И высоко там где-то
Радуга - знак завета
Появиться под небесами.
Все мы увидим сами!..
Ведь больше не будем под масками,
Хлопать красивыми глазками
И красками разнообразными,
Лукавыми и заразными,
Не станем украшать речи
На каждом шaгу и встрече
И нечем гордиться, злиться.
Давай с тобой просто... мириться!
И лица откроем, покажем улыбку
Ту, что в глубине, позабыв про ошибку,
Что совершили, ну, что мы решили?
Жили, ожили, себя обнажили,
Увидели, кто мы есть, как же мы жили???
Да вроде бы, как и обычно... дружили,
Общались, встречались, влюблялись, любили,
Но чувства любви НАСТОЯЩЕЙ забыли...
Я смотрю из окна на улицу...
Почему так все небо хмуриться?..
02-03.04.13 Киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608255
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.09.2015
Не потому я пишу, чтоб похвастаться,
Не для того, чтоб признания найти.
Слава и так, и богатство воздастся нам.
ГЛАВНОЕ БЫТЬ НА ВЕРНОМ ПУТИ!
ПУТЬ, ЧТО ВЕДЕТ В НЕБЕСА И ЖИЗНЬ ВЕЧНУЮ.
Только ИИСУС МОЖЕТ В ЭТОМ ПОМОЧЬ.
Если от горя душа покалечена
Иль боль душит сердце каждую ночь.
Ты можешь бежать к Нему, БОГ В ОЖИДАНИИ!
Жаждет услышать твой ИСКРЕННИЙ крик.
Из-за любви К ТЕБЕ пошел на страдания.
Умер! ВОСКРЕС! И создал этот миг!
Оставь все заботы свои на мгновение.
Забудь о проблемах, отложи суету.
СЕЙЧАС тот момент, под словом ВЕЗЕНИЕ,
Когда сможешь сердце отдать ты Христу!!!
Лето-осень 2012 г., Одесса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608142
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.09.2015
Как прекрасно воскресение
Подарило нам спасение.
Я с другими поделюсь,
Что спаситель мой ИИСУС!!! 2013 - 2015, Одесса-Киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608108
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.09.2015
Якось директор спитав:
"Що ти читаєш?", - Вірші!
Перший раз так від душі,
Я відповіла.
Хто пише їх? Розкажи,-
То патріоти країни!
Нашої ж бо України!
Ледве промовить зуміла.
Що ж він такого зробив?
Ба, патріотом зоветься,
Лиш, що слова свого серця
Прикрасити римою зміг?
Я тобі так ось скажу:
«Всі на слова то умілі,
Хай він покаже на ділі.
Цим би й країні поміг»….
Вмить закінчилась розмова.
Тиша... Та в моїх думках,
Наче невидимий птах
Фразу приніс: «Як же мова?,
Та, що з дитячих ще літ -
Наш вірний друг і учитель.
Може всьому навчити!»
Й знову продовжив політ.
Як же любов до пісні?
У голові промова,-
Мамина та колискова
Ти пам’ятаєш? Звісно!
Ніжна мелодія з снів
Десь у мені причаїлась,
Як з нею вперше зустрілась.
Так і люблю з отих днів.
А як згадати, природу?
Безмежні поля і небо.
Продовжувать, мабуть, не треба.
Всі знають країни вроду.
Згадаю красу жіночу
Та хлопців і мужніх, й сміливих,
Що землю боронять, щасливих.
У серці тримати ВСЕ хочу.
Те, що в мені… то моє!
Спогади - це незабутнє
Їх заберу у майбутнє.
Новий бо час настає.
Бачте, минають роки…
Та береже повз взросління
Це молоде покоління.
Неньку свою все-таки…
Вірно несе, десь зігріє,
Мову вкраїнську, пісні,
Це не сховає в тіні.
Бути в тіні … не уміє.
Вміє радіти, любить,
Вірити в кращую долю,
Разом боротись за волю.
ТАК, ЯК ЦЕ МОЖУТЬ РОБИТЬ!
Хтось на війні з автоматом.
Хто з молитвами щомить
Просить душа аж щемить.
Лиш би не бачитись з катом.
Скільки їх? Думка тримає.
Може й усіх не бачать,
Невже однозначно це значить.
Що патріотів немає???
29-30.07.14, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607870
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.09.2015
Так непомітно наче йшли роки,
А ми росли й дорослими ставали.
Дитинство не вернуть та все-таки
Я б з задоволенням там ще раз побувала...
01.10.12 , Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2015
Лучше ЛЕТАТЬ, чем падать и раниться.
Лучше упасть, чем не пробовать взлет.
Пусть навсегда в твоем сердце останется -
Неописуемый первый полет…
15-16.09.15, Киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607556
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.09.2015
Я не стремлюсь вводить в заблуждение,
Правду не жажду скрывать.
Нет ни малейшего наслаждения
Злое добром называть.
И не люблю искажение реальности.
Нету, ведь смысла во лжи.
Именно в этой простой банальности
Движется вся моя жизнь…
15.09.15, Киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607555
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.09.2015
Я хочу стати поетесою,
Як Леся Українка!
Щоб всі вірші були пронесені
Над народом дзвінко!
Мої слова хай ллються піснею
І сповнюють надією,
Хай ті бажання мої здійснені
В вас оживають мрією!
Я не пропущу ні людиноньки.
Поділюсь з усіма.
Своїм натхненням в час годиноньки,
Коли мучить пітьма.
Я відкриваю серце повністю
Усім, кому це треба
І з щирою тою готовністю
Покажу шлях до неба!
Я знов молюся до всевишнього
За рідні території.
Не повернути вже колишнього
І не змінить історії.
Це розумію, бо освічена,
Що коїться в країні.
Душі людські зовсім пригнічені
Й блукають немов тіні.
Нема вже тої особистості.
Де впевненість? Де воля?
Чому в житті Вашім барвистості
Не помічає доля?
Мені так боляче це бачити,
Коли у днях буденних,
Не намагаєтесь пробачити
Різних образ щоденних.
Не прагнете, не просите
Того, що серце хоче.
Навіщо страх в собі цей носите?
Погане, що пророче…
Встаньте з колін! Знов будьте сильними!
Боріться за свободу!
Нам всі судилось стати вільними
Й дійти до небосводу!
13-28.06.2013 Одеса-Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607379
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2015
Осінь… Знову ця несподівана осінь
На землю крильми повернула
І всім нам печаль ту вернула…
Тепер так покірливо носим
Те, що хтось нахабно словами
Без віри, любові й надії
Вбиває безжалісно мрії…
Та чом своїми головами
Не думаєм??? І не шукаєм???
Свої погляди, переконання?
Коли не лади в починаннях,
Ми падаєм духом? Звикаєм
До сірих буденних тих днів?
Не чуєм у цій порі року
Для кожного свої уроки
Лиш звуки чужих голосів
Лунають постійно в думках,
Тривожать і безперестанку
Насміхаються кожного ранку.
Забуть, життя в твоїх руках!!!
3-4.09.13, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2015