| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Життя прожити це не просто
І гроші це не головне
Лиш залишатися собою
От це напевне й основне.
У ритмі з кимось дихати й радіти
Встрічати усмішки щодня
Щасливим бути вміти
От це і є справжнісіньке життя…
Не забувати звідки ти
І де твоя родина
Бо спокій зможемо знайти
Коли єдина буде Батьківщина.
Коли у ЗМІ ми не побачим сліз і крові
Квіти будемо збирати тільки для живих
І діти всі будуть здорові
Щоб звук гранат уже нарешті стих.
Щоб нас не ділили на Захід і Схід
Щоб нас не зробили ворогами
Нам всім задуматись слід
А Матінка Божа буде із нами.
Не бути чиїмись рабами
Не підкорятись вже нікому
А бути вірними синами
І гімн співати знову й знову.
Бандерівці – це не бандити і не радикали
Це патріоти України і свого народу
Вони лиш тільки неньку визволяли
І не зашкодять тим, з ким п’ють з криниці воду.
Ми так багато вже перемагали
Так ворогам нагадаймо
Як нас навколішки благали
Бо ми найкращі про не забуваймо.
І хто б там що не казав
Та ми одна сім’я
Це ще колись Шевченко знав
Це істина свята.
Ніщо не вічне, ті лідери колись усі помруть
Запалити свічку - і то не буде кому
І спокою вони вже так і не знайдуть
І радісно вже не прийдуть до дому.
Сьогодні ти здаєш країну, а завтра і батьків, дружину…Забув ти брате де родився, де бігав, грався, де журився…
А наша сотня буде вічно жити
У пам’яті усіх свідомих українців
Не хай нам всіх не помирити
Ми просто волі наллємо по вінця.
Злетіти над небом де сотня живе
Де всі патріоти й герої
Всі ті хто боролись за те
Що ми з вами щасливі й на волі.
Над чистим небом
Тоді для них воно було сумним
І скільки пролилося крові й поту
Щоб врятувати тих хто був їм дорогим.
Борімося, на все ще є надія
Щоби пролита кров не була марна
Щоби збулась загиблих мрія
А всіх убивць чекає справедлива кара.
Не хай не від людей, прийде від Бога
Їх сон уже давно покинув
У них усіх одна дорога
За кожного, хто через них загинув.
За всі страждання наших матерів
За їхні всі недоспані ночі
Ні, цей біль ще не згорів
І я не знаю як вони дивитимуться дітям в очі.
Все таки треба боротись й любити
Вірити в перемогу ціле життя
В нас є сили, щоб усе це змінити
Байдужості нам не вибачить рідна земля..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608372
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.09.2015
Україно, нам зараз дуже важко з тобою,
Наші брати вмирають в несправедливому бою,
Світ до санкцій весь час закликають,
А душі українців щоразу у вічність злітають.
Багато говорять, а люди то гинуть
На брата-зрадника управи нема,
Коли ж ті безмежні дні трауру сплинуть,
Коли ж засміється вкраїнська земля?
Коли ж перестануть тіла привозити,
Заплаканим жінкам й матерям,
Боже поможи нам все пережити,
Я вірю щирим людським молитвам!
Так хочеться щоб діти
Не знали що таке АТО
Не можемо просто сидіти
Й приймати путінське зло!
А цей літак де три сотні летіли
Вони вже ніколи не ступлять землі
Пробачте що захистити вас не зуміли,
За те що рідних вже ніколи не побачите у житті…
Загинуло багато маленьких дітей
І їх не повернуть іграшки під посольством
Чи квіти з рук різних людей
А злодіям все помагають знайомства…
Невже ці невинні життя,
Варті російських амбіцій й пару метрів кордону
Не вже не прийде каяття
Нехай покарають цей злочин проти простого народу.
Так класна в світі зброя
Така бездушна і пуста
Вона підкорить ліс, степи, простори неба
Але ніколи не підкорить українського захисника!
Дощику, ти вчора плакав разом з нами
Ми в пам’яті залишим всіх рідних й серцю дорогих,
Поплачем, може, легше стане
Ми любим вас героїв і людей простих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608109
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.09.2015