| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Пряча меня за своей спиной
Будь уверен, сумею ее прикрыть.
Громких слов не тревожа покой,
Дабы обманщицей не прослыть,
Я методично день ото дня
Буду держать уязвимый тыл.
Но коль решишься стрелять в меня
Знай, сам себе нож вонзил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774179
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2018
Ты был моим светом в безудержной неиссякаемой тьме
Огнём, что согреет в суровые снежные зимы
Желанным подарком, пиром, не подвластным чуме
Истиной ветхозаветной и неоспоримой
Ты был живописным закатом в кровавой небес глубине
Голосом внутренним - спутником до конца дней
Заветным желанием курантов, как пепел в бурлящем вине
Любимой картиной и музыкой сладкой моей
Но глаз привыкает и мрак не настолько уж плох
Зима неизбежно сменяется цветом весны
Давно есть лекарства от пакостных и гадких блох
Не все изречения в книгах так уж верны...
Намного приятнее светлая синь с белизной
С живыми людьми, выпив чаю, веду разговор
И ночь новогодняя кажется очень простой
А гениев и мастеров уж давно перебор
Ты был, но не стал. Мы живём же "здесь и теперь"
И грех волноваться за то, что не изменить
А если раздастся стук в мою закрытую дверь
Не знаю, смогу ли снова ее отворить
25/8/17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748194
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2017
На волі душею тривогу не зазивай
Вона тобі для того хіба була дана?
Вона щоби рватись в безмежний і захмарний рай
Лишивши минуле в траві, як важкі стремена
І вдохом на повнії груди нехай горілиць
Не спаде на думку тобі повернути в пастки
Оманливе сяйво яких, немов повних криниць,
Потягне на дно нещасливі купальські вінки
Нехай забуяє всесильно дівочий твій цвіт
І байдуже, що на землі: весна чи зима
Нехай на світанку твоїх молодих іще літ
Не скорить ніхто, як не впадеш додолу сама
Тих, кому не мила, сміливо у світ відпускай.
Для тебе вготоване Небо напоїть теплом..
На волі душею тривогу не зазивай
Важливе почула..і кажу тобі :"прощавай"
На кожного десь чекає солодкий прийом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739913
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2017
Покажите мне яркого солнца лучи.
За секунду до тьмы почему-то всегда светлее всего.
Столько жизней прожив, до сих пор не понять одного,
почему самым важным словам своим говорить :"з а м о л ч и !" ?
Не использовать в речи
Покажите мне место, куда идти
Босиком по горящим углям, лишь бы только оно было стоящим.
То, что было..что будет..разве кто-то живет настоящим?
То, что было..что будет..под замком держат взаперти,
отрезают пути
Покажите мне необъятный горизонт
За границей с одной из сторон проповедуют праведники,
извечные тайны раскрыть обещают слепоглухонемые наставники:
Кто из нас полис, где восседает архонт,
А кто юго-восточный фронт
31"1"17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715764
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.02.2017
Мне бы писать картины,
Плавные линии выводить на мольберте.
Где море и небо сливаются воедино.
И слушать критику самых бездарных экспертов.
Мне бы на тех берегах
В игристом купаться верхом на старинной пушке,
А не думать о бесконечно далеких плечах,
Очутившись снова в этой ловушке.
Мне бы рассветы встречать,
Мирно укутавшись сладкими сновидениями
Мне бы в жизни что-то начать менять,
А не кормить себя воспоминаниями-привидениями.
Мне бы маску эту в конце концов с себя снять,
Хиджаб, паранджу.. Стоять голой, не прикрывая лица.
Все лучше, чем себе постоянно врать
Будто кто-то вот-вот появится и оживет моя улица
6/1/17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710629
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.01.2017
Приходи ко мне, когда наконец уступишь..
Когда солнце поднимет тяжелые тучи с колен,
На закате, с утра, если ночью вдруг спать не будешь.
Для тебя нет воздвигнутых мною защитных стен.
Приходи ко мне, когда станет тебе одиноко
Оглушая до боли, заест эхо вечно пустых квартир.
Что во мне поселилось так глубоко и надолго,
Зачитаю в преддверии шопотом до черных дыр.
Или я к тебе, если будет невыносимо.
Сесть в такси, вместо адреса просто сказать: "Домой"...
Рухнуть сзади, в кулак собирая последние силы..
К т о ты есть, что ты сделал т а к о е со мной?!
Дать бы в руки тебе что-то красное в форме квадрата,
На тебя бы повесить ярлык восемнадцать плюс.
Говорят, что звезды бывают во всем виноваты,
Говорят, что любовь тяжелее всех в мире других искусств.
Приходи, как почувствуешь что внутри завязалось тугим все узлом.
Приходи или жди, открыв нараспашку дверь.
Добыча сама поспешит в эту клетку с коварным Львом
Если он для нее лучше всех других диких зверей..
4.1.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.01.2017
Коли лиш очі в темряві додолу,
коли самотня тиша катом постає,
серед кімнати обережно ллє
душа і тіло біль в місячну пору.
Напоміч сестри - інші "я", насправді
ніхто ніколи не зустріне наречену,
безодня часу проковтне нікчему,
не давши шанс на перемогу правді.
Коли відлуння по холодних стінах.
Коли співзвучно відбиває кор,
до странгуляцій сповиває омофор
й босоніж по розпечених причинах..
..протягне крізь терновий горе-цвіт.
Напомічь лиш себе..Чи стане сили
із дня у день..Якби ж то вже згоріли
мереживні думки і цей примарний світ..
22.2.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646123
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.02.2016
Що було, тому більше не статись у світі..
Споглядати одвічно..Скажи-но на милість,
задля чого породжена лагідна щирість
і відвертість твоїм зневаганням забиті?
Те що мала, з тобою\без тебе - у прірву.
Ми же грали у шахи: хто кого переможе.
Наше поле - не дошка,а місто тривожне
Шах і мат..як тепер тебе з серця я вирву?..
Незалежна і вірна, далека й кохана
Що було, тому більше не статись у світі..
То є щастя для тебе, що кожної миті
цвіте.
Прощавай, переможцю.
Твоя не жадана.
22.2.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
Когда река, исполненная дождевой водой,
потоками с горных хребтов, что нарекли тобой
протянет волны, как объятья, за собой маня,
не принимай меня.
И пенье перелетных птиц когда оповестит,
о том, что кто-то скоро тебя снова навестит,
укройся от беды и все замки запри,
мне дверь не отвори.
Когда останется на память лишь пустой перрон,
и бездна позовет, развеяв твой целебный сон,
а небосвод расправит алые лучи
не отвечай, молчи.
И что бы не случилось, стойко до конца,
не слушая мольбы, не видя моего лица,
ты хладнокровно, непоколебимо дай понять:
когда ничего нет - нечего воскрешать
16.2.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644788
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.02.2016
Якщо хочеш-іди... Я тебе не тримаю..
Серед сотні шляхів, незлічЕнних стежок
без вагань зроблю перша рятівний крок.
Була навчена..й зараз себе обираю
Не лишай у мені жоден спогад на згадку...
Якщо йдеш, то не знати тобі вороття,
не обрати рятуюче каяття.
Оминай мене в пошуках свого достатку
Як тікаєш, то не озирайся, біжи
Пам'ятаєш, Oрфей сам собі лиш нашкодив.
Не порвати не складеної угоди..
Страшно діяти, стоячи на межі
Якщо хочеш - іди.. Я тебе не тримаю...
Коли сонце накриє самотніть світів,
з-під тернових листків буде чути мій спів..
Якщо хочеш -іди.. Я тобі довіряю..
17.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Окуляри рожеві бьються склом до очей.
Така дрібниця, а насправді болісна істина...
Одразу міняється бачена сутність речей-
до долу із дзенькотом.. паде уламками вистила..
І чорними хмарами небо скуте одвічно,
здавалось яскравим усе що тепер посіріло.
Розбилося вщент..і колись лише щастя торічне
до навіть не теплих трісок уже відгоріло.
В рожевому цвіті пелюсток купалась без страху,
а зараз боюся і кроку ступити в ті мули.
З якої ще правди випити трохи відваги?
Намисто з зірок кам'яного відтінку здобули.
Та це не бентежить, бо світу пробачити можна.
Якісь сподівання на нього хіба покладала..
Розтопиш мій лід? Дивись, стою заморожена-
[u]оманливим[/u] в [u]правді[/u] тебе все одно споглядала...
13.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2015
Спокойной ночи, золото семи долин.
Покоем накрываю твои руки..
Сладкоголосой колыбельной звуки
оставлю охранять твой тихий сплин.
Бессонница объятьями не заключИт.
На страже в эту ночь моя луна.
Ты пей свой сон безжалостно, до дна.
Соленый бриз в далекие миры умчит
на запредельно безмятежной глади..
Оставь свои тревоги до рассвета.
Вознагражден будешь взамен на это
и искупаешься в безудержной усладе.
Спокойной ночи, драгоценность без цены.
Душевная зима споет тебе на сон
и с нею я, бесшумно в унисон,
на фоне дикой внутриличностной войны..
6.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628244
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2015
Заметіль у кав"ярні не бентежить..
Чужими слідами мандрую назустріч.
Кінець від когось іще залежить?
солодкий аромат какао...
Ота зима - моя королева.
Крізь вітри пронизливі поклич.
Нехай усе, що я заплела,
розірветься мов не бувало
Підсолодити трохи не завадить..
Ще кроків триста залишилось,
а друге "я" лишень порадить:
"лишись на місці.. і не йди..."
Не навздогін за пахощами,
назустріч я. Не загубилась.
Хоч заметіль кружля дощами
де паралельні простираються світи
1.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Коли ще така відчайдушна стрибала в багаття?
Хіба що на стільки дурна, щоб злітати з моста?
Спалити надію і вщент розтрощити прокляття...
Яку б ти не бачив мене,та я вже не та.
Збирала до купи росою зволожені трави,
години і дні рахувала, шукала спокути,
стрімглав утікала від тої твоєї забави.
Верталась в капкан у тепло, яке не відчути..
Та все відбуло, в сутінкових сховавшись примарах.
Знесилена, більше до долу тобі не вклонюсь.
Чарівна зима опустилась, і я вже у справах-
спогадом, терпким до болю, сп"яніла заллюсь.
Ховайся ж. Ти знаеш чого я від тебе чекала.
"Нехай буде так"-печаттю вкарбується в сні.
Якою б не бачив, не та,я себе врятувала-
щораз здичавілую ворожбу розкладала..
Щоразу.
На тебе.
При повній луні..
30.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2015
Озирнусь і за вітром у слід слова відпу́щу
у яких я тебе малювала та не з натури.
Що ти зробиш? Розіпнеш ізнов? Куди вже дуще..
Всі мої страхи в потойбіччя сире відбули.
Приступлю, в весняній переспівці відкрию дзеркала
Най поглянеш, можливо, побачиш у собі щось но́ве...
Я в кожному з них самовіддано сяйво шукала,
пізнала ж бодай лиш твоє заморочено-хворе.
Сторінки зімяті одна за одною розхрістані.
На згадку тобі вечори перед свічкою - вітання.
Не шукай ,не знайдеш.. Я все поряд хоч і на відстані,
складаю шану переможцю власного ж змагання.
Озирнусь, на прощання зорями вимощу "дякую",
розв"яжу твої очі, мереживом стрічка сповита.
А ти мене ще раз осягнеш своєю зневагою..
А я тебе досі безтямно, нестримно і несамовито...
26.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Мені його долонь торкатись не судилось,
і не дано заснути на плечах.
А щастя лиш в простих речах...
Для нього що? Скажіть мені на милість.
Його душа-щось зовсім невідоме..
Мені його майбутнє віщувати не вдається.
У надвечір"ї не чекати вдома,
липовим чаєм вгамувати втому
я не зможу..Мальоване в думках зітреться.
Небачене ніби давно знайоме..
Мені його в обіймах не заколихати,
цілунком не збудити на світанку
печаль і смуток.. До останку
без дяки у його очах буду згасати..
Забуті квіти томляться від спраги..
Йому моїх долонь торкатись не хотілось,
хоч він мене і з прірви витяг.
А щастя лиш в коротких митях.
Для мене -він, скажу я вам. Відкрилась..
Йому скажу, як вистачить наснаги
23.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015
Дарована радість і гордість, нестерпні обійми .
Дерева листя скидають мов давнії смутки .
Вона як безхатченко до нього рвалася в прийми,
а він її в рамки скував як всі свої здобутки .
У ньому збирала натхнення і черпала силу.
Вже зорі посходили в небі і вітер зривається.
Вона мов місячне сяйво, мов янгол безкрилий
жаданою мрією йому на долоні спускається.
Три осені мріяла ,не закривала очей,
хотіла собою для нього вкрашати світанки,
на весну молилась незлі́ченну кількість ночей.
...із неба на землю впустив і встановив рамки
17.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
Розправ мої крила. Чому ти їх лиш підрізаєш
на обрії ночі, у перед світанковій тиші?
НащО тобі спокій і що ти про нього знаєш?
Прозорою марою спогад про мене залишиш.
Розкрий мої очі. Туманом закуті зіниці
палаюче сонце не поверне у свідомість.
Заточуй ножі, розпалюй титанові спиці.
Вбивай їх в мою знівечену вірою совість.
Безжально нанизуй пір'їни одна за одною.
І "доброго ранку" не стане зорею між бурі.
НащО тобі сонце як ти його душиш водою?
І "надобраніч" не викресле всі думки хмурі.
До тебе пелюстками серед вітрів я сягаю.
На відстані рук ти від мене себе захищаєш..
Теплом заливай, поволі у ньому зникаю
Розправ мої крила,чому ти їх лиш підрізаєш?..
17.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Сквозь все тела: эфирные ,ментальные и ауру
пройдет всего одна рука и прикоснется к вытокам души
И кто бы тело сколько раз не трогал,
прикосновение повторить то не спешит
И до конца ,закрытая на ставни,
останется она в плену случайных встреч
Моя душа подаренная, отданная, проданная
тому, кто навсегда способен ее уберечь
Сердца и чувства спрятанные прочно
в рядах беспомощно и преданно молчат
Ими играть бы и руководить бы,
но нити лишь хранителю принадлежат
Ему. Тому, чей взгляд в долю секунды
способен тысячной толпою управлять
Это его рука невидимо души коснулась,
а явственного в жизни не познать
Он навестит меня однажды в сновидениях,
ведь только там сплетаются все наши мысли
А я ищу его глазами в темноте и в пустоте,
без окончания, без финала и без смысла
Он тот, кто терпеливо созерцает,
недалеко, но будто бы недостижим
Он тот, кто свою тень не покидает,
но приглашает всех туда, он абсолютно в ней не сокрушим
И щедрым жизненным подарком или ударом
возможно этот миг окольцевать
Секунду этого прикосновения как рок,
лучше которого, вовек и не узнать
22.3.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621637
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.11.2015
Я давно на тобі вже поставила хрест.
Сколотила із двох закривавлених слів.
І віддала щоб ти його на гору знес.
Та ти навіть підняти його не зумів
Я тебе обрамила давно в небуття
"Не видумуй,нічого тобі не обіцяв"...
Засадила суцвіттями всі ті місця,
де ти серце по часткам у клітку складав.
Дорогу до тебе закрила.Не можна.
Піддослідний кролик,бездушна мов щур..
За що ти знущався на стільки безбожно?
Я - цегла,з якої вибудував мур..
Залишила давно вже це поле бою.
Білий стяг на пам"ять тобі на вікИ
Озирнись, осягни , я склала всю зброю
на горі ,де і хрест, поскладала в ріки.
І веселку ,і небо знебарвила вмить,
відпустивши в провалля надії-птахи
Все зібрав і у попіл жбурнув -хай горить
Поясни наостанок,чому ти такий?..
15.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015
Скільки мені на тебе часу відведено?
Квитки лімітовані,місце скраю, навпроти виходу.
Вистава от-от почнеться, та квіти скінчилися.
І я з останніх рядів не бачу без окулярів.
Відвертість уся жорновами байдужості змелена.
Стільки людей..Ба навіть не маю чим дихати..
Глядачки сп"янілі по купках під сценою збилися,
кричать щось тобі, ніби богу любовних серіалів.
Утретє лунає дзвін,і вимкнули світло.
Розпочинається монолог пихатими висловами,
годинник відлічує пару хвилин терпіння.
Жагуче по скронях відлуння оркестра супроводу.
Автографи фото на пам"ять змінюють спритно.
Може знайдеш.. На папері лишила подяку стислу
за твоє запрошення й оцінку акторського вміння.
З думками: "навіщо потрапила в цю неприємну пригоду"
я йду.. І ти навіть не помітиш мого уходу..
14.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2015
Зупинись на хвилинку і тишу послухай:
скільки в ній болю і скільки благань
Зупинись і багаття надії роздмухай,
бо іскри лиш тліють,сповнені питань.
Зупинись,подивись, чи вистачить сили
не дати померкнути тому вогню.
Чи вистачить змоги чекати, мій милий,
дари присвячені останньому дню?
Зачекай і на мить озернися навколо,
чи не заблукав у пітьмі сподівань.
Хочь квітне для тебе бурштинове поле-
та не вдовольнить це всіх твоїх бажань.
Звідки і куди ти тікаєш по стежці,
що застлана діамантами мрій?
Загубила твій слід...Зачекай мене, де ж ти?
Зупинись чи з собою увести зумій
13.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2015
Подарить тебе море, небо, солнце, осень, зиму...
Подарить, посвятить. Оставить на память.
Тебе - чаю и книгу, мне - обнимать твою спину
три долгие ночи. Себе фото забрать.
Заборы, волны, качели - общение
Раз на раз ты контраст, я – сливаюсь в один
Выдох- вдох, крики и помутнения
Я тебя, ты меня праздником наградим
Всегда разные игры, обиды, просчеты.
Ты ведешь- я иду, ты идешь- я веду.
Три дня и три ночи, и свести счеты:
выиграй, разгадай кто же на поводу
Посвятить тебе танцы, мысли, строчки, чувства, фразы...
Показать, рассказать, спросить, объяснить.
Три долгие ночи и ты уйдешь сразу...
В руках руки, и губы в губы придется забыть
5.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620809
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2015
Слишком поздно глаза открываются..
Ты знаешь,а я даже и рада.
Ч у ж и е судьбы срастаются,
А мне не подвластны такие обряды.
Слишком глупо оправдывать каждого.
Я больше не брежу названиями.
Помнить прошлое,а важно ли?
Использовать в будущем старые звания?
Слишком сильно когда загораешься,
остаётся мало времени...
Стараешься-не стараешься
Никогда не удастся замедлить горение.
Я ждала от тебя великодушия и благородства,
сравнивала с совершенством,
но только лишь циничное превосходство
сравняло счёты с прошедшим.
Прости меня,за слабость,мольбы и воззвания
Осуждать за природные таланты?Зачем?
Люди не всегда могут оправдать ожидания.
Так и случилось.Я осталась ни с чем
26.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620689
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2015
Как привидение,
как сновидение.
И на мгновение
я стала прежней.
И без надежды,
без сожаления
твой лик роскошный
в мое забвение
путем из прошлого.
И вот он сложенный:
по пазлам черным,
по фразам умным,
словам безмолвным,
шагам бесшумным
по мокрым улицам.
Возможно сбудется
то,что забытое,
возможно вспомнится
то,что сокрытое,
сердцу привитое.
В дыму разлитом
сквозь звезд разбитых
опять мгновенно
взглянув надменно
уйдет бесследно,
оставив после
одни вопросы,
былые тени..
Одни загадки..
Каким бы сладким
ни был бы след
тени-предвестники всех бед.
14.4.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2015
Мені або здається так,
Або я дійсно справді збожеволіла.
Та наче ти якийсь відьмак:
Проник без дозволу в свідомість,
А я тобі даю натомість
Згоду. Що буду поневолена.
Або чутлива я настільки,
Або ти дійсно контролюєш мою силу.
Ладна почути слів лиш кілька,
І стати осторонь.
Пліч-о-пліч із твоєю постаттю.
Закута мріями своє́го виру.
Ти знаєш, до яких торкатись струн.
Невже на стільки віртуозний музикант?
Або й насправді той чаклун..
Що дивиться крізь сферу сподівань
На втілення усіх своїх бажань.
Я сподіваюсь, це лиш жарт...
Можливо лиш волі бракує.
Та ти не схожий на диктатора.
Коли хтось інший тебе чує,
не тане, і не рветься самостійно
В підкорення до тебе добровільне-
За слабкість цю я б себе стратила.
Йдучи життям меланхолічним
По тихим сходинкам крізь небо,
Мов хвора я патологічно
На крилах запозичених думок
Не ставши перед прірвою й на крок
Лечу до тебе..
8.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Мені б не втратити себе з тобою
Не збожеволіти від власних почуттів
Такі скарби ховають якнайдалі
Портрет твій з сонячних мазків
куди й на скільки градусів звертає доля,
і хто їй вказує до мене шлях?
блукаючи крізь сірих тіней повсякденно
натрапити на тебе так...
в твоєму голосі чути мелодію...
з твоїх очей не зводити своїх..
скажи,яка це нозологія:
не бачити ніщо крім нас двоїх?
мені б не засліпитись твоїм саєвом
і не почати б марити вві сні
такі скарби ховають якнайдалі
від всіх ховають,нищать у вогні
і навіть не дозволено торкатись
ти-золото,ти-срібло,ти-кришталь
хіба так складно в тебе закохатись?
звичайно ні на щастя,чи нажаль...
5.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Поринай у мене, як сонце вміє
Ховатись у мороку диких озер.
Поринай, споко́єм тебе зігрію
Я вчора, сьогодні тут і тепер.
Поринай, неначе у першу хвилю
Виходить із гавані корабель.
Показати шлях по зірках зумію
До жаданих далеких щасливих земель.
Поринай, я чую твій стукіт серця
Який бентежно так гомонить.
Наче грає симфонію вміла терція.
Поринай, як хмари в небесну блакить.
Я чекаю на тебе і місця вистачить
В кімнатах палацу моєї душі.
Поринай і поглядом мову визначи,
На якій писати тобі вірші.
Поринай і не згадуй свої провини,
І спогади на порозі лишай.
Бо я у тебе давно поринула...
Тепер ти у мене цілком поринай.
10.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Ты мне расскажи о своей проблеме,
Когда по ночам скрываются звезды.
В то время как ветер сбивает чужие слезы
Всю душевную скорбь мне отдай,смелее.
И черную землю омоют белые грозы.
Я в детские сказки уж вовсе лет сто не верю.
И исцеленья чудесного не бывает.
Все что тебя изнутри так долго терзает
Достать из тайных углов попросить посмею.
Надежда ведь после веры всегда умирает.
Я все-таки врач, хоть и может не очень..
Но зная, как остро режут слова чужие,
Я эти раны зашью, лишь покажи их.
Хотя делай как знаешь, тебе же решать,между прочем
легче распять, раскрывая объятья навстречу шире.
И все твои страхи я тоже переживала.
Казалось бы, что между нами? Пропасть, обрыв, бездна?
Ты чувствуешь, проще заставить весь мир на веки исчезнуть
Чем снова довериться, произнести :"я скучала"
Дурманом едким себя исцелять бесполезно.
Одна на двоих у нас с тобой панацея...
Попробуй воздухом моим дыши,
А я на свет к тебе буду спешить,
И встретимся на полпути, а не в конце.
В ответ на мою волю – ты свою верши
И разве мир у тебя в голове и ты в нем король?
И каждый обидчик твой понесет наказание?
Нет, ты не жестокий палач, у тебя иное призвание.
Время дари, а не причиняй мне боль,
Меня исцели, а не причиняй мне страдание.
18.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619965
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2015
Чи віриш ти, що в кожного своя трагедія?
Чи можеш довести́ правдивість твердження?
Ти загубив все, що колись тобі належало
Або згубив.. хіба це має значення?..
Я ,повертаючись щораз з «побачення»,
Заплутуюсь тугіше твоїм павутинням.
У світлі того погляду тону невпинно..
Який ковток повітря мій стане останнім..?
Перед [i]твоєю[/i] «смертю» що́ було бажанням?
Хіба подав хтось руку порятунку?
Це біль п*ятизіркового ґатунку..
Це те, що сховано за десятьма дверима,
Це те, що закривають двадцятьма замками.
Ти повертаєшся у світ минулий
Ти відчуваєш все, що відбувалось колись з вами
Коли ви захлинаючись по черзі один в о́дному тонули
І це ніколи більше не відбудеться
І це лиш в пам*яті твоїй лишається
Ти пишеш їй прородства, що не збудуться..
Вона при зустрічі з тобою хоч вітається?
Вона хоч вибачитись намагається?
В усіх дзеркалах будеш її бачити…
Або вона має тебе пробачити…?
Моя трагедія також носить і*мя…
І я в те море буду повертатись.
Проте навчилась плавати, а не лиш захлинатись.
Вона така гарна, але не твоя…
Скільки своїх дверей ти дозволиш мені торкатись?
3.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
Наконец я не вижу тебя.
Спасибо.
Жестокий метод.Может не буду
уже любить так сильно..
Я сохранила твой образ.
Воспроизвожу.
И опять вспоминаю.
И снова жду.
Столько стихов тебе.
Всю искренность отдала,
когда искала глаза.
Всю нежность подарила..
А ты..А что ты?
И радовал и огорчал.
Печально..
Меня для чего-то изучал..
Я все понимаю..
Просто смысл потеряла.
Мне кажется,ты исчез
для того ,чтобы я забывала..
Лгала своей воле сначала.
Сама себя сгубила.
Потом сердцу лгала.Поддалась..
А тебя обвинила..
11.2.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619769
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2015
Пересекая полосу рассудка
Я выхожу на встречную
Шагая так беспечно
Надеясь,чтоб прикончили
Я проиграла даже одиночество
Я проиграла всё волнение
В конце концов,истерзанная временем
Остатки гордости размыла
В дожде,слезах их утопила..
Эти остатки...Всё.Не материальна.
Воспринимая всё буквально
Я растворилась в пустоте
Теперь идя нигде
И никуда смотря ничем
Пересекаю полосу рассудка
Не зная вообще зачем
Померкла рядом с тьмой
Исчезла навсегда как личность
Абсолютно идентичная
..с ничем. Затёртая судьбой...
Слилась я с пустотой
Пересекая полосу рассудка,
Проснувшись в белых стенах
Испачканных тобой...
19.03.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619511
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2015
Увы, от мук избавить я не в силах
Ведь близко мне не подступиться
И как бы горько не просила
Но нет путей соединиться
Отвергнуты все предложения
Лишь одиночные старания
Не смогут найти завершения
В безвольном омуте мечтаний
Я не завидую тем чувствам
Что в сердце у тебя гнездятся
Суметь их спрятать так искусно
Когда-нибудь да не удастся
Тогда безудержные вихри
На волю вырвутся спеша
И до того они не стихнут
Пока рассудка не лишат
И разыграть обыкновенно
Отсутствие эмоций, чувств
Не выйдет. Разорвет мгновенно
Сокрытая насильно грусть
Мне жаль охваченного болью
и безысходностью тебя
Увы, тебя согреть любовью
Сможет любая, но не я
27.4.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2015
Слова больше не сильны,
иллюзии ветхие, старые.
Забудь и никогда не звони
в дверь,за которой испытывал страданье.
Поступками не напишешь.
Обманывать-дело такое..
Я укажу,если ты разрешишь,
на просчёты,на обидно-смешное.
Как-то всё слишком похоже...
Вычёркивать- требуется мужество.
Бывают на столько ничтожны,
что,от отвращения даже голова кружится,
от изобилия глаза разбегаются,
но в сущности никто ничего не стоит.
Имена и лица забываются,
а обманывать-это дело такое…
26.05.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619225
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2015
Испорченной речью клясться не стоит
Руками грязными мне кожу травишь
Правда твоя не может устроить
В ней столько лести, что не убавишь
Колкими нитками плоть прошиваешь
В потёках купаешь мою душу
Испорченной речью мне память стираешь
Но я не могу перестать её слушать
Как божество меня превозносишь
Но только искусственно, в другом смысле
Ночными взываньями помощи просишь
А днями от слов отрекаешься быстро
Испорченной речью клясться не стоит
Руками грязными меня не трогай
Правда твоя не может устроить
Обмана и злости в ней так много
Со сгнившей душой высоко не подняться
Достигнешь ли счастья, сделав одолжение?
Твой бог, тебя бросив, будет смеяться
Услышав твои мольбы о прощении
20.08.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2015
подходящее время расслабиться...
я люблю твои руки уверенные.
твоё имя пусть и не нравится,
но наступит ведь время прозрения.
я гадаю ,я сыплю вопросами,
всё одними и теми же -ну и что?
почему получилось,что просто мы
оборвали все связи и всё ушло?
я шептала мирских утех псалмы,
я звала-призывала материю.
но почему получилось,что просто мы
не достроили нашу империю?
властелин,господин переводится,
так величественно-прекрасное.
в подчинение бы устроится
и подольше там остаться бы
подходящее время расслабиться
тремя циклами было ранее.
но никто никому не достанется.
твоё имя-мера расстояния..
29.5.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618997
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2015
Это значит жить среди призраков
Бродить в толпе,искать твоё отражение
Это значит ждать одолжения-
Когда покинешь группу врагов
Постепенно минутами рисовать мысленно
Имя,тебя рядом,прошлое,будущее
Мне судьба такая досталась страждущая?
Я скучаю,я чувствую искренне
Испытание за испытанием
Словно кто-то меня рассматривает
Словно специально выматывает
Считая это своим призванием
Нет дня,чтобы я о тебе не вспомнила
Плохое-хорошее.Прошлое
Всё ,что запомнилось,всё прожитое...
Главное,что план чей-то исполнила
20.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618944
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2015
Ты мне-да,
а я тебе нравлюсь?
Звонок, полуобморок - так всегда,
вспоминая август.
Я тебе-ты мне.
За минуту отыщешь
встречу в октябре?
Кричи громче.Беги дальше.Лети выше.
Не заснеженный
тёплый декабрь,
голос нежный..
Слёзы.жест жестокий и сам слабый.
Я тебе -да,
а ты мне -не спрашивай.
Глупо.Не так всегда..
Последний январь..Вызывай.
Февраль.Март.
Я готовлюсь,
вечером вхожу в азарт,
на но́чь молюсь.
Провоцируя,
готова к встрече.
Думаю.Инициирую..
Таким образом развлекаю себя вечером
А я тебя -да.
А ты меня? Не спрашиваю.
Вот оно..Иногда одна.
Глаза в мрак,руки вон и чувства донашиваю
13.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618940
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2015