| Сторінки (2/120): | « | 1 2 | » |
Травневій дощ
Свинцеві хмари заступили горизонт,
Далекий Грім загуркотів листом заліза,
А на зупинці кільцевого тьотя Ліза
Нервово розкривала старий зонт
Важка й неждана дощова сльоза
Торкнулася мого плеча, за нею друга, третя,
Піднявся вітер в танцю круговертя,
Вже відчувалась здалеку гроза
Дощ накрапав, а потім враз зійшов на зливу,
Заполонивши каламуттю все кругом.
Він лупцював асфальт як батогом,
І тупотів по настилу бляшаного карнизу
Боги метали з неба громовиці - стріли,
Вони іонними загравами світили
То людством не задіяний енергії заряд
Стікав у землю міріадом мегават,
Каштани й клени захлинались від дощу,
А він у змові з вітром шматував їх крони,
Гроза грозилася : Несу свої закони,
Обмию срам людський, дощем прополощу
Так непогода грізно збушувалась,
Що є живе, в щілинах поховалось
Вичікуючи час, Армагедон мине,
Затихне навкруги, у спокій все прийде
Настане враз чеканню мить,
Земля засяє навкруги в дзеркальнім блиску,
Розкриє небо подарує всім блакить,
На ній заграву- райдугу яскраву, променисту.
І справді, дощ вже затихав, гриміло в далені,
Потвори - хмари плавно розповзались ,
А ми за звичкою під зонтики ховались,
Брели шукаючи в калюжах мілини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019
Як сонечко зійшло раненько,
В садку затьохкав соловейко.
Дзвінкий, прекрасний голос мав,
На рідній, солов’їній мові,
Він ніжно тьохкав,- він співав.
Ворона над садком летіла
Почули солов’їний спів, та й сіла.
Та й почала той спів гудить :
Співати сонцю - треба вміть!
Співає той, хто голос має.
Послухай, як я заспіваю ,
Щоб чули спів мій, аж з за хмар…
Злетіла й сіла на димар,
Кар- кар, кар- кар, кар- кар, кар –кар,
Тріскучий спів був у ворони,
Аж загули на церкві дзвони…
Злякалась, сіла і мовчить .
Не треба соловейка вчить,
І не заводити розмову,
Не знавши солов’їну мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019
В голові моїй дурниці
Славу ми не поважаємо,
І від почестей тікаємо,
А вона вола до нас:
Хочу славить тільки вас!
Досить слава голосити,
Досить нас усіх просити,
Можеш вішать ордени,
місце є по низ спини.
.афоризми в віршиках
Для хвальків- один девіз:
Якщо високо заліз-,
Не тримайся за повітря,
Ти ж без крил ,впадаеш у низ.
Для підлабузника в житті є певна суть,
начальника коли й куди лизнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830398
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.03.2019
Забрели до ресторану Степан та Данило,
Після пляшки самогону дуже тішить пиво.
В крісла сіли, розвалились, видно, що два пана,
Піджаки висять на стільцях - культура погана.
Крутять шиями на боки,-звуть офіціанта,
Прибігає мила дівка, поправляє банта:
-Що бажаєте шановні ,вся до вас увага…
(Перед ними носик морщить, з них воняє брага)
Ось меню в нас, на сьогодні, лежить перед вами,
Ознайомтесь , що до смаку вам, шановні пани.
Меню Степан не читає , каже гонористо:
-Два салата закусіть, водкі- граммов тріста.
І вдогін, бо вже пішла ,разом заволали ,
Гучно , трішки невпопад , але чутно в залі:
-І по піву прінесі, в чистому бокалє….
За хвилину принесла все що ті чекали:
-Ось грілка і закуска-все, що замовляли.
Й нарочито, гучно так, щоб всі чули в залі:
-Ще й два пива. А кому, в чистому бокалі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829679
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.03.2019
Странный марафон.
Торопимся,спешим ,друг друга обгоняя.
Хотим быть первыми,или первее всех!
Дорогу никому не уступая,
Стремимся к финишной-
Там завершим свой бег.
Жизнь наша-странный марафон.....,
Бежать на колокольный звон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Двоє нас, і кум зі стажем.
Хвастає нам за столом:
«За життя, я випив, скажем,
Що не випить вам обом !
Жодна чарка непролита ,
Випиваю все до дна.
Ох міцна та оковита ,
З ніг повалить і слона.
Силу надає звірячу ,
Враз розв'язує язик,
І сміюся тоді ,та плачу ,
То чомусь здіймаю крик.
Як закрутить ,то занудить ,
То штовхне щосили в бік,
Але те мені байдуже ....,
Я давно до цього звик.
Та й до мене всім байдуже .
Звикли бачить ,що то я,
В найроскішнішій калюжі
Примостився мов свиня.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818627
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.12.2018
Нас неизвестность манит в даль,
Жизнь свою ценим в медный грош,
Играем в радость и в печаль,
На жизнь глядя через хрусталь,
А миг прошел, и не вернешь.
Звени гитарная струна,
Развей нам скуку и печаль,
Мы все для жизни рождены,
Пусть неизвестность манит в даль.
Тревогой дышит тишина,
Тоска сжимает сердце, грудь.
Звени гитарная струна,
Что в прошлом было- не забудь.
Жизнь свою ценим в медный грош,
Глядим на мир через хрусталь,
Что потерял, то не вернешь
Миг жизни..., нам его не жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018
…
Років прожитих, незабутніх,
Щасливих, радісних ,сумних,
Ніхто не в силах повернути,
Як коней диких вороних.
Вони промчаться без зупину
Широким степом в білий світ,
Наздоганяючи хвилини ,
На спомин нам лишивши слід.
Був шлях для них, такий широкий,
До нескінченості прямий.
Був рівний біг, і дих глибокий,
І світ зелений й голубий.
Роки прекрасні, незабутні,
Роки розтрачні мої.
Назад вже їх не повернути ,
Куди мчитесь ви, вороні…...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018
Відшуміла осінь,
Листя відлетіло,
Зима снігом білим
Землю сонну вкрила.
В крижані кайдани
Річки закувала,
Льодяні дзеркала
Снігом засипала
На ставках , озерцях
Ткала покривала ,
Сніжні заметілі
В гості зазивала
Замела дороги
Степи і діброви
Снігові замети
Наче сніжні гори
Вовки сіромахи
Збилися у зграї ,
Як знайти поживу
Лише вожак те знає
Пташки теж на гілки
Де бруньки - там й сіли,
Трошки подзьобали,
З шумом полетіли
Крадеться лисиця,
Чого не сидиться -
Сіла, зачаїлась,
Тільки сніг іскриться
Вчула десь хитрюща
Спів ранковий півня,
Крадеться тихенько
На людське подвір’я
У курник залізти б,
Не к добру ознака…,
Чутно, в теплій будці
Вже гарчить собака
А на тину, півник ,
Голосно співає,
Крізь шпаринку виліз,
Ранок зустрічає
Блискавкою метнулась-
Ухопила півня!
На снігу лишились
Тільки слід та пір’я
З димаря сорока ,
За цим споглядала,
Потім Василькові
Це й розповідала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817866
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.12.2018
Груднева дощова сльоза
З небесних хмар на перший сніг упала:
"На кого і на що з образою, - Зима?
І від якої ж ти образи заридала.
Не плач Зима ,
Мине весілля і похмілля час,
Проспляться заметілі та морози,
І в лід дзвінкий застигнуть твої сльози,
І хуртовинами порадуєш ще нас."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817744
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2018
На снігопад, мороз, чи заметілі,
На снігопад, мороз, чи заметілі,
За звичкою, чи просто навмання,
Надривно і простуджено хрипіла
В вечірнім небі зграя вороння.
Кружляє лебединим пухом сніг,
На землю впало біле покривало,
Зима багатою і щедрою враз стала,
Пухнастий килим стелить нам до ніг.
Країна крижаного короля...
Під мірний танок чарівниці заметілі,
У миготливім світлі ліхтаря,
Сполохано метнулись сині тіні.
Пірнули, затаїлися під лід,
Сховалися в лісах, ярах,
За неприступні гори-мури,
В замети –пастки, в сніжні кучугури
Метелиця сховала їхній слід.
Коли ж рогатий місяць випливав з- за хмар,
Яскраві зорі в небі спалахнули,
Знов сині тіні неземних примар
До королівства крижаного повернули.
Я у вечірнього вікна стою,
Дивлюсь на ці зимові подарунки,
Казково - чудернацькі візерунки
З холодного, дзвінкого кришталю.
…………………………………………………………
Рік молодий, в смушковім кожушку,
У срібне стремено вже вставив ногу.
Помчиться вершник на баскім коні
Щоб встигнути до нашого порогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817360
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2018
Даже под гармонь/
Отец мне часто говорил,
Когда я с девками ходил:
,,Всех баб сынок не перещупать,
С одной сойдись, коль сердцем мил,,
Можно читать с напевом. /Даже под гармонь/
Лютики- цветочки
у меня в садочке,
Ну куда ж вы мчитесь
от меня годочки.
На березке ветки
распускают почки,
У соседа замуж
просятся две дочки.
Сядут на качели,
видно захотели,
И сидят как квочки,
лучше б песни пели.
Слышу, как вздыхают,
меня завлекают,
Мне б какую выбрать,
сами пусть решают.
Правда, выходит талановито? Дурь в голову так и прет…
Хороши две пышки,
в них души нечаю.
Бес в ребро мне старцу,
о любви мечтаю.
Годы молодые
пролетели рысью,
Лысину вот глажу,
о женитьбе мыслю.
Длинной была свечка,
а теперь огарок.
Хороши красотки,
я им- не подарок, .
Слышу где- то песни
парни распевают,
Знать к соседским дочкам
все дороги знают.
Наступает вечер,
стихнул ветерочек,
Прытью убежали
две соседа дочки.
К соловьиным трелям
под разлив гармошки.
Я один у печки,
а в ногах две кошки.
Ох ты жизнь кручина,
Лютики- цветочки
Вы куда умчались
молодца годочки.
P. S. Вот такая муть под старину и пишется.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817140
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2018
На перехресті вулиці старенький світлофор
Без втоми часто жмурися: Не створюйте затор
Авто вервечкою довгою нервово істерять
І водії від напрягу вживають сальний мат
Він посивів від кіптяви газуючих авто
Його сигнал порушити -не зважиться ні хто
Червоний блимнув колір –в чеканнях водії
І кожен кінські сили вже стримує свої
Ось жовтий –всім увага ,зелений -плинний рух
І мчать автомобілі не стримуючи дух
І знову жовтий колір ! Уважний будь водій
Блиснув червоний колір і рушити не смій…
Аж ось на повній швидкості, не тиснувши гальма
Летить стрілою Ланд Ровер - запрету несприйма
Лихий сидить в нім водій ,що чхає на закон
Потенціальний злодій , не знає перепон
І враз всі чують скрежет …, не втримали гальма
Маленькому Феррарі спасіння вже нема
Дві купи брухту поряд в багатті догорає
В заторі світлофор всім знервовано моргає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817025
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.12.2018
Вибір
Гарна тілом і лицем дівчина Наташа,
Гарбуза шле парубкам :’’ Ось вам зась, –не ваша!’’
Заміж каже -, не піду:’’ Я живу заветной целью,
Все проблеми я рішу,когда стану топ- моделю.
І вообще, чого то ради в’януть всі мої принади.
Маю шанс , що з –за кордону привезу свій приз-, корону.
Знаменита буду пані, на журналах, на екрані,
Бо краса завжди в ціні ,І не заздріть ви мені.’’
Хто радить вам красуні України лишати Батьківщину і сім’ю,
І їхати в заморськії країни, щоб там лишати честь й красу свою.
Замріяні, облудою обвиті, заморського життя побачить вам кортить…..
Його задарма обійцяють зазивали ситі ,і ви їм вірите, без сумніву й намить .
А потім буде вам вже все до стелі, світ бачить вас розпластанних в ногах.
Майбутні королеви топ- моделі:-сумнівна слава притупляє страх.
Красуні милі, нерозумні:-Хто мріять вам заборонить?
Але ж погодьтеся, не кожній стать королевою щастить .
Здебільшого невдахи топ- моделі ,Стають дешевою обслугою в борделі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018
В справах їхала до міста тітка Катерина,
Не в автобусі маршрутнім, а в ‘’Тайоті’’ сина.
Синок давить на педалю, мати спочиває,
Краєм ока у віконце шлях спостерігає.
Бачить, іде по дорозі гарненька дівчина:
‘’Давай дівку підвеземо ?’’- звернулась до сина.
Завищали справно гальма ,пил піднявся трішки,
Видно й сину до вподоби у красуні ніжки.
Зупинились, привітались, посміхнулись мило:
‘’Вас підкинути до міста? Йти не надоїло?
Сідай доню, сідай мила, жалій свої ноги,
Яка нужда заставляє швендять край дороги?’’
Поступивши місце дівці ,тут же й запитала,
Бо з дівчатами в знайомстві добрий досвід мала.
Запитала:’’ Як вас звати?’’- Звати - Магдалина.
‘’Чуєш, сину- в бік штрикнула. Гарна ,бач дівчина,’’
І замріяно вже мислить: зватиму - Марина.
Бо давно шука невістку, городську, для сина.
‘’Бачу доню модньо вдіта, за собой турбота,
Де живеш ти? Саме в місті? Замужем? Робота?’’
Всю дорогу, аж до міста не закрила рота:
‘’От таку б мені невістку! Ото б, щастя мала’’.
Дівці балачки набридли ,різко відказала:
«Протріть очі собі тітко,та прийдіть до тями,
Я на трасі ловлю лохів з довгими ’’рублями’’.
Різко авто зупинилось ,гальма завищали….
Ходи дівко , собі з миром, щоб клопіт не мали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2018
Плакало небо мілкими дощами ,
Бо листя останнє скидав листопад
Багряниста осінь прощалася з нами
Вернути ніхто вже не в силі назад
Тепло полонили нічні прохолоди
Вже стеклить калюжі нічний морозець
Сюрпризу чекаю від неньки природи
Туману, дощу, чи сніжку під кінець
28. 11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816618
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2018
На осінь літо повертало
Багрянцем вкрилася листва.
Тепла відчутно менше стало,
Така історія проста
Кленовий лист горить на сонці
І тінню гладить по руці ,
Ловлю його в своїй долоні,
Той скарб дарований мені.
А небо, небо- чисте , світле ,
Яка бездонна благодать
Так хочеться в цім світлі жити,
Любить усіх і все прощать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2018
Осінь, осінь невблаганна,
Знову зустріч в нас з тобою,
Небажана і неждана,
Нерозлучна ти зі мною.
Неосяжні міріади
В прохолодні ночі темні
Дариш зорі – діаманти,
Для багатих і для черні.
Оксамитові серпанки,
Зачаровані вуалі,
Покривають ранки землю,
Неосяжні оком далі.
Лист опалий верболозу
Стелиш ніжно над водою,
Вже не стало сил у нього
Сперечатися з тобою.
Журавлиний клекіт в небі,
Птах у вирій - клич прощання,
Залишає нам на згадку,
Чи на зустріч сподівання.
Осінь, осінь золотава,
В сонці виграва діброва
Незрівняна ця палітра,
Різнобарвна, кольорова.
Ти чаруєш мої очі
Незрівнянною красою,
Тиша, спокій, засинання,
Все пов’язано з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018
Ой, дикая горлиця
До голуба горнеться,
Захисту шукає ,
Бо довіру має.
Ой, ти голубочку,
Посиджу рядочком
Чого сам сумуєш,
Чого сам воркуешь
Сонця вже заграва,
Бачиш, в небі пара
То голубка з милим
То ж в небо полиним
У небо високе ,
Привільне широке
Землю споглядати,
Там місце шукати
Щоб гніздечко звити ,
Кохатись любити
Будуть в нас дитята ,
Славні голуб’ята
Будемо їх вчити ,
Як у світі жити
Як в небо злітати ,
Життя прославляти
Голуби миру
Співки на вечорницях
24.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
Ось і Дід мороз у двері
Срібним посохом постукав,
Сніжну бороду погладив,
Почесав червоний ніс :
Відчиняйте , зустрічайте,
Вас я бачить дуже радий,
Всім малечам і дорослим
Привітання в дім приніс
Там на дворі, на припоні,
В сани впряжені три коні -
Подарунки вам зимові
Ми з снігурочкою привезли
То ж швиденько одягайте
Свої теплі кожушинки
Забирайте , поспішайте,
До вподоби що й кому
А я трошки відпочину ,
Сяду ближче до комину,
Відігріти червоний ніс
Трохи змерз, бо мчали хутко,
Холодило через хутро,
Бо ж ми мчали через поле,
Через сніжний темний ліс.
В сани зносили дарунки :
Зайці, білочки ласунки,
Білобокі дві сороки,
Сірий вовк і хитрий лис.
Потім нас зустрів ведмедик,
Бач хитрун, за ківшик меду
Вам ялинку в лапах ніс ,
Ще ж маленький, враз стомився,
В нас на санях примостився ,
Все прохав щоб не спізнились,
Їхали не забарились
Щоб зустріти разом з вами
Всім цікавий Новий рік
Ну, а зараз, всі до хати
Щоб ялинку прикрашати
Із піснями і з віршами
Всі для тата і для мами
Для дідуся і бабусі
Празник свій розпочинати
Бо годинник по хвилині
Час чатує на стіні,
Ну, а зараз привітанням,
Розпочати наше свято
Вже дозволено мені
Щастя в Світі, в дружбі жити ,
Мир всім людям , без загроз,
І добро лише творити ,
Всім бажає дід Мороз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2017
В тот вечер повстречал ее случайно,
Красавица, в сиянье фонарей,
Стояла вся окутанная тайной,
Улыбкой манящею своей.
С прогулки, я шагал неторопливо.
Кого торопит одиночество домой?
Тоска в её глазах меня остановила,
Что удержало обойти её мне стороной.
Туманный взгляд по мне скользнул,
Чутьем слова отчетливо услышал:
Шагай – шагай, старик себе домой,
Я право, слов таких, давно уже наслышан,
Но захотелось мне поспорить с красотой.
Эх, разговоры, вечны разговоры.
Неравнодушных учат, как их начинать.
Летели мои мысли словно метеоры:
,,Божественно красивы Вы, милейшая,,
Нашёл я те слова - что мог в тот миг сказать.
,,Прекрасна молодость, божественна природа
Дарящая Вам женственность и красоту,
Но в ожидании послов Нового года -
Не стоит грусть дарить фонарному столбу,,
С теплом в словах поговорили мы не долго,
Что Новый год грядет, про новогодний бал,
Что одиночество-не может длиться бесконечно,
А для цветения красы – Всевышний время мало дал.
В Природе смена очень скоротечна…
За Осенью - всегда бредет Зима
И будет в жизни все меняться, в общем вечно,
Но в смену грусти – радость всем дана.
В год новый исполняются желанья,
И счастье всех, всегда к себе зовет.
И грусть пройдет, и вопреки страданьям,
Желанною любимый назовет.
И под мелодии старинных вальсов,
Вы, в мире сказочном, принцессою кружа,
Вдруг засверкаете Звездою карнавала,
Ладони милого в руках своих держа.
И намекнул ей: Счастье словно птица,
Слегка ее отпустишь - мигом улетит,
Я ухожу, пора. Прощай. Будь счастлива блудница,
Ждет старика покой, знать что-то сердце барахлит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765714
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.12.2017
Цей рік Новий
З Дідом Морозом
Завітають в кожний дім.
Щедрим снігом і морозом
Подарують настрій всім.
Завертяться в хороводі,
Новорічні каруселі ,
Будуть свята новорічні
І чарівні і веселі.
Хай же зайде щастя , радість
У кожну родину,
Ми святкуємо Різдво ,
Славим Україну!
2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
Прийшла зимонько - зима
замела метелиця,
Білосніжні покривала
хай на землю стеляться
Зірка в небі Віфлеємським
вогнем загорілася
В ніч різдвяну в Україні
зірка народилася
Там на вітах попід снігом
горить горобина
Порадійте, в Україні
родилась дитина
Добрий святий Миколай
всіх гостинцем пригощай
Хай мороз малює квіти
оксамитові на склі
Хай несе рік Новий радість
всім хто в місті і в селі
Хай радіють наші діти
і поважніші батьки
Без турбот щоб стало жити
у наступні їм роки
З Новим роком ,
з щастям новим
З святом всіх -
Різдвом христовим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
На дворі заметіль кружить.Зима.
Мороз на склі вікна малює візерунки.
Від сварки холодок між нами пробігає,
Ми з гіркотою у словах з’ясовуємо стосунки.
Де зникли наші з ласкою слова,
Що нас теплом кохання, серця і душі наші гріли.
У чому винен я, в чім завинила ти,
Навіщо стільки слів - образ собі наговорили?
З твоїх очей непрохана скотилася сльоза,
Від хвилювання я палю, насупив брови,
Хай нас мине подружня ця гроза,
Пора звертатися до мирної розмови.
Невже цей холодок копійчаних образ,
Що в цій нікчемній сварці ми собі наговорили,
Наше життя враз переверне в негаразд,
Все стане крижаним що ми з тобою створили.
Побач кохана, любий, ти мені пробач…
Яка різниця хто слова промовив першим
Ми тільки разом подолаємо це скопище невдач,
Давай же поцілунком сварку цю завершим.
На дворі заметіль кружить, зима
Мороз на склі вікна малює чудернацькі візерунки.
І вже тепло кохання душі зігрівав
І дітям нашим разом ми готуємо дарунки .
Тепло сімейне враз розтопить лід
В любові щирій так тепла багато
Коли ж в сімействі згода і любов
Тоді для всіх в сім’ю приходить дивне свято .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
На снігопад, мороз, чи заметілі,
За звичкою, чи просто навмання,
Надривно і простуджено хрипіла
В вечірнім небі зграя вороння.
Кружляє лебединим пухом сніг,
На землю впало біле покривало,
Зима багатою і щедрою враз стала,
Пухнастий килим стелить нам до ніг.
Країна крижаного короля...
Під мірний танок чарівниці заметілі,
У миготливім світлі ліхтаря,
Сполохано метнулись сині тіні.
Пірнули, затаїлися під лід,
Сховалися в лісах, ярах,
За неприступні гори-мури,
В замети –пастки, в сніжні кучугури
Метелиця сховала їхній слід.
Коли ж рогатий місяць випливав з- за хмар,
Яскраві зорі в небі спалахнули,
Знов сині тіні неземних примар
До королівства крижаного повернули.
Я у вечірнього вікна стою,
Дивлюсь на ці зимові подарунки,
Казково - чудернацькі візерунки
З холодного, дзвінкого кришталю.
…………………………………………………………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
Зимі співаємо осанну
Вже січень осінь обіймав вітрами,
І ніжно шепотів, чатуючи у брами.
-Немає, сестро, сварки поміж нами.
Просив її настирно, умовляв :
«Мій час прийшов ,на що тобі вінець,
Кінець правління і твій день останній,
Між нами сварку знов не затівай,
Земля давно чекає на морози ранні.
Повірь мені, словам довіру май,
Зима порошами закриє твою рану.»
В вмовлянні січень слів багато знав,
З вітрами снів навіяв, та туману,
В той час з корони жовтий лист зривав ,
Та з вітром слав зимі в піснях осанну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764114
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2017
Останній день сьогодні листопада,
Час плинний, це вже осені кінець.
Відмерлий лист на землю тихо падав,
За справу жваво брався морозець.
Де очерет, там вже вода пришерхла.
Ріка в напружені, чекає перший лід,
І в берега хвилею тихенько хлюпотіла
Лишала на піску з води промоклий слід.
А морозець ,гайнув по суходолу,
Озвався тихим шерехом з під ніг,
Сховався у листку пожовклому, сухому,
І причаївшись в закутку, притих.
Ще молодий ,але лихий, завзятий,
Чіпляється до рук, моїх, до вух.
Почав настирливо до мене приставати,
Нахабно вліз в розхристаний кожух.
Йому на поміч взявся сивий іній,
Покрив весь світ дерева , полині
Гай над ставком ще ранком сіро - синій
Мені ввижався сіро-білим ...в далені,
вороння на гілках без ліку шумно сіло .
Я йду на вогники , живе моє село .
День погасав, так швидко потемніло,
І був той день,- чи може й не було .
І раптом з неба сипом біла манна……
Та то не манна, тож бо перший сніг!
Ба, він кружляє !,Хай зимі осанна!
Це перший сніг, на землю нашу ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763876
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017
Союзникам і ворогам, я шлю привіт.
На мить, майнула думка, і лише на мить.
Свій погляд зупинив я, на своє буття,
Ні, незнаходжу, чим його корить
За час, за все моє замріяне життя.
На мить майнула думка - все мара
Настирний час прийде і все що мав- то порох,
Вчорашнє не вернеш, невідомо воно зникає,
А, сьогодення є реальність, майже цінний ворох.
Помилки, успіхи, чи радості, чи жаль,
І все, що ти творив, лише своїй потребі
Творіння що лишаєш після себе,
Все навіває в підсумку лише печаль
На мить майнула думка, лише на мить
І розчинившись, зникла в мозкокаламуті,
Веде мене життя і спонукає щось творить,
Немає часу у суєті, розкласти все по суті.
Асфальт, тролейбус, дощ і ягоди калини,
Союзникам і ворогам, я щлю привіт.
Реклами, люди, в вікнах світло, магазини
Мій погляд знову бачить білий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761841
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.11.2017
По новому, по новому,
Желаем всё по - новому!
Хотим все жить по новому,
Иметь лишь только новое .
Огромного желания -
Так много по желающих.
Иметь в себе желания .
Так много по жирающих ,
Ах,вспомнить бы названия.
Но надо ж,что-то новое,
Взять за бока все новое,
Прекрасное , готовое ,
Сейчас , а не потом.
Не Потом едким, в запахе .
А тем, что в танцах ,
Плясках, ,
В захвате.
Под вой сверлящий ахаете:
Вот- аромат амбре.
-
И чтоб, ни- ни движения ,
Из лежа положения
Минуя все течения
В разливах по стране.
Но в скопе - много нового,
В движениях продажных
В домах- томах бумажных ,
Толстеет калита.
Локтем клинообразным ,
От алчности заразным ,
За новым и неведомым
Толпиться суета .
Хотят чужое новое ,
Д а –да,
Чтобы готовое,
И чтобы всё без фокусов
И чтобы без труда.
Всем умоозабоченным ,
С пеленок, уже напроченным,
Безприкословно - вежливо,
Все подано
Прележно,
Под кофе
И с утра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761655
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2017
Останні тижні листопада...
Час плинний, осені кінець.
Пожовклий лист на землю падав,
За річку взявся морозець,
Слабкий, - збороти ще не зміг.
Гайнув до стежок, до доріг,
На дах будинку, на поріг,
Все скрасив іній, закортіло
Озватись шелестом з під ніг.
День покоротшав ,посіріло,
І як давно забуте диво
На твої плечі ніжно ліг,
Так недоречно, так неждано
Пухкий ,сріблястий білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2017
Собрался октябрь в дорогу,
Лист роняя понемногу,
Забирая дни, минувшие с собой.
Осень золотом венчает,
Холодом ноябрь встречает,
Серой и дождливою порой
По асфальту стук каштана
На алее шарф тумана,
Мы шагаем медленно с тобой.
Тишь кругом , лишь тихий шелест,
Нам под ноги листья стелет
Ветерок прохладный, озорной
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2017
Після дотику любові
Кожен з нас стає поетом.
Вірші і пісні складаєм,
Щоб співали їх сонетом.
Радість ,сльози, сподівання,
Невимовні в словах муки …,
Як приходить час кохання,-
Оживлять ніжні звуки
Славим в них богиню Ладу,
Також звабливу Венеру
Що під пісні Гіменея
Привела в кохання зраду
Силою свого талану,
Емоційним словоблуддям,
Хай поет лікує рану
Що ятрить кохання людям
Слово теж лікує
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757724
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.10.2017
( Іронія на вірш "Без весла так занесло " )
На протязі блаженних днів, поет вірша свого творив.
Слова чи гарні, чи негожі, були ласкаві та й ворожі.
Їх тихо й гучно говорив, бува, знесилено бубнів.
Стояла ж перед ним дилема: Чи підходяща віршу тема.
Каллиопа — муза мовчазна. Він лист паперу рвав на шмаття ,
У розпачі вже ніс прокляття упертим дактилю й хорею,
І римам, з впертістю своєю . Дні пролітали час минав….
Він по краплині вірш збирав, бо в нього вірили і знали,
І геніальності чекали , що він до ладу все складе .
І прочитають вірш цей люди , і слава рознесеться всюди….
Можливо генієм його хтось назове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757682
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.10.2017
Это осень во всем виновата.
Осень, осень, Пожолклые листья.
Расставание, прощания пора,
Ничего у нас с тобою не вышло,
Не любовь то была, а игра.
Что ж ты желтые розы терзаешь,
Лепестки розы нежные мнешь,
Мы чужие с тобой, понимаешь,
И былого слезой не вернешь.
Слезы-слезы, - размыты ресницы
Наши встречи,-считай, это сон.
Ждут нас чистые в жизни страницы,
А меня ждет купейный вагон
Было все ведь у нас без обмана
Так хотелось нам чистой любви,
Но любовь, словно дымка тумана
Закрывала надежды мои.
Мы ошиблись с тобой, понимаешь,
И былого уже не вернешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
На фоні неба, кольору блакиті,
На щоглах, що здіймаються у вись ,
Полощать вітри стяг – блакитно – жовтий,
То символ Волі - стягом цим гордись.
На ньому з небом поле золотаве,
В двох кольорах відвага наших днів,
В нім наша Слава, в боротьбі, що незів’яла,
Там вічна пам’ять, про твоїх синів.
Держава миру, праці і добра,
Щоб ширилася по всьому світу Слава,
Та Слава, що народ в собі єднає.
Країна наша- Україна величава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757064
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.10.2017
“Оздорови мене, о Господи, і я стану здоровим” (Єр 18, 6)
На осінь літо повертало,
Багрянцем вкрилася листва.
Тепла відчутно менше стало,
Така історія проста
Кленовий лист горить на сонці
І тінню гладить по руці ,
Ловлю його в своїй долоні,
Той скарб дарований мені.
А небо, небо- чисте , світле ,
Яка бездонна благодать
Так хочеться на світі жити,
Любить усіх і все прощати
Люби, прощай- хто заважає,
Бо люди вільні на Землі
Людина розум й силу має,
То що ж так зваблює її
Творить оте все зло у світі ,
Знущатись, грабати , вбивати.
Безчинства між собою творити
І скоєне те вихваляти ,
І називати це війною,
Життя заміривши ціною.
Візьмись Всесильній лікувати,
Те людство хворе головою,
Бо всі ж чекають благодаті
Обіцяну для всіх Тобою
Єси блажен за те,
Що вже себе не воловодиш
надією ,
Котра не береже, а більше губить
“Оздорови мене, о Господи, і я стану здоровим” (Єр 18, 6)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756963
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.10.2017
Не прикрите жовтим листом
Горобинеє намисто,
Полихають її грони наче жар.
Ні хмаринки в небі чистім,
Там за обрієм імлистим
Небо запалало сотнями стожар.
Догорає баби літо,
В день ще сонечком зігріто,
То для осені останній його дар.
Жовтень в жовте листя мітить,
Вітри колихають віти ,
Осінь- ми в полоні твоїх чар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756962
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
Тм’я’ний блиск у гранчаку,
На вінці шматочок хліба.
Хустка мокра у руці,
Вся лицем від горя бліда,
Ще чекає, він прийде.
І не вірить, що немає.
Біль наповнив пустоту,
Розпач серце її крає.
Їй писали - вже немає,
їй сказали, що без звістки,
Тільки серце не сприймає
Паперові ті відписки.
Серце матері кричить:
Я чекаю, чуєш сину,
відчуваю він живий.
Не готуйте домовину …
Рік минув. Вже йшло на два…
Листоноша стукнув в двері:
Ти листа цього ждала,
Що там пишуть на папері ?
Як тремтить її рука.
Зачитай-- вже кволо просить.
«Здравствуй мамо, я живий,»
А вона як заголосить :
Сину, сину сонця світ ,
Я тебе весь час чекала,
Серцем вірила, я знала,
Що настане щастя мить !
В материнськім серці
Віра,
.Незгасаюча Надія,
І безмежная Любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747855
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.08.2017
Прозорий ліс, спадає лист.
І клен давно вже не зелений.
Туман ранковий на лугах повис,
Вже прохолодний, вересневий.
Прозора в небі голуба блакить,
Ген- ген туди, за обрії, за гори,
Природа криє землю в мідь…
Гаї, ліси , поля і косогори.
Ключем печалі відлітають журавлі,
Прощальний клич лунає десь над нами,
Далекий шлях, у них, до іншої землі ,
Що там лежить, далеко, за морями,
До зустрічі ,те в помаху крильми ,
До зустрічі,- ключі кружать, гельгочать ,
Аж до наступної весни...
Щасливі будьте люди,- нам пророчать.
А вересень уже прискорив хід:
Так обмаль часу в осені,- шепоче,
Ми, стаям, довго дивимося в слід,
Прощатись з літечком ніхто не хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Осінь в золоті вересень кличе,
Сріблом іній на землю спада,
Журавлі нам прощання курличуть
Час прийшов відлітати пора.
Оголилися шати діброви
І тумани вкривають поля
Вже пташині стихають розмови
Засинає під сонцем земля
Наступає пора вереснева
Сонця промінь на лист заглядав
Сум осінній окрилив дерева
Фарби осені в вітах розклав
Ще теплом сонце вересню зиче
На гілках горобина горить
Осінь золотом вересень кличе
Їй мелодії вітер сурмить
24.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747664
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2017
Надвечір’я….
День повільно
На спочинок простував,
Тихий шелест верболозу,
Сон дрімоту навивав.
Місяць виплив, ледь помітно
Хмарку ніжно відхилив.
У гаю останню пісню
Соловейко голосив.
Хвилька хлюпала об човен,
Весла мітили круги,
Зачаровані вечір’ям
Пропливали береги.
Сріблом висипані зорі
Колихались на воді,
Ти слова палкі кохання
Тихо шепотів мені.
Я щасливо посміхалась ,
Зашарівшись мов дитя
Розділим наше кохання,
Наше палке почуття.
Ми одні у цьому храмі-
Ти і я, і зоресвіт ,
Нащо стримувать бажання -
Журавлиній наш політ.
Ми розділимо з тобою
Навпіл радість і біду,
Ти кохатимеш безмежно
Лиш мене ,мене одну
Місяць тихо посміхнувся
І дівчині підморгнув :
«Ці слова- ,щоб після шлюбу
Твій коханий не забув .»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747512
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
( Іронія на вірш "Без весла так занесло " )
На протязі блаженних днів, поет вірша свого творив.
Слова чи гарні, чи негожі, були ласкаві та й ворожі.
Ї тихо й гучно говорив, бува, знесилено бубнів.
Стояла ж перед ним дилема: Чи підходяща віршу тема.
Каллиопа — муза мовчазна. Він лист паперу рвав на шмаття ,
У розпачі вже ніс прокляття упертим дактилю й хорею,
І римам, з впертістю своєю . Дні пролітали час минав….
Він по краплині вірш збирав, бо в нього вірили і знали,
І геніальності чекали , що він до ладу все складе .
І прочитають вірш цей люди , і слава рознесеться всюди….
Можливо генієм його хтось назове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
Без весла так занесло. (Стих- ирония)
Рвал и метал листки бумаги,
Со лба стирая капли влаги.
Творил поэт свой стих трудясь,
Но гибла рифма не родясь.
Страдал и дактиль и хорей
Всё ждали участи своей-
Когда к ним гений снизойдет,
Возвысит,пламенем зажгёт
И стих наполнит страстью жизни.
И может гением Отчизны ,
Его читатель назовет .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
Качающая бедрами роскошная кокотка,
Зовет безмолвно, увлекая за собой.
И манит, манит как хмельная водка,
В любовный омут пригнуть головой
И вот, ее ласкающие руки,
По телу моему настойчиво скользят,
Ждет от меня любовной муки....,
А мысль моя - где выпить взять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746950
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2017
Налиті сонячним теплом, звисали яблука у вітах,
Нам посилаючи привіти, зривались, падали в траву,
Всім сповіщали кінець літа.
То Спас прийшов. Духмяний, з медом ,з горою яблук на столі ,
І з грушами , що впали з неба і рвались соком при землі
І вже екстаз в осиних зграях , гудуть ,гудуть: мені ,мені,
Я босоніж ,вслухаюсь ранком в їх гул в ранковій тишині.
Дісталось трішки і мені, того добра з осиним жалом.
Спаси й храни, шепоче мама, рука торкнулась голови,
Навкруги швидко похрестивши, щоб всі здоровими були
І ніжний мамин поцілунок в налитій вже моїй руці
Сміється дід у вишиванці, аж бриль спадає з голови :
Терпи козак – героєм будеш і вже не боляче мені.
Сидить на призьбі, споглядає на цей земний прекрасний рай,
Цей Спас для нього не останній , Господь, здоров’я йому дай.
Над церквою гуділи дзвони. Віталось ріднеє село,
Хай щастя в хати вам прибуде люди і небо мирним щоб було.
То Спас прийшов .Радійте люди. Життя у вас хай медом буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2017
Вже красне літечко відходить і добавляє жалю нам,
Коли ми бачимо навкруги ,як жовте листя вітер горне ,
Ховаючи ген по куткам. Ні, це не щемний жаль.
Ще б пак, багато ми чого не встигли за цей короткий літній час .
З нас кожен щось в здійснене вірив, надіявся та планував,
Години в дні так швидко сплили, ніхто і в думках не гадав,
Життєвий час він відлік має, його ні чим, бач, ще не спіймали .
Тому й зоветься – невловимий ,цей найдорожчий час для нас
Багряне листя, золотаве, нагадує як плине час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746335
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2017
Запищала в люлі Ната, захотіла Ната моні,
Писк почули тато й мате і заплескали в долоні.
Дзвінкий голос в нашій доні, музикальний має дар.
І загравши на гармоні, тато впевнено сказав:
Ноти міцно, бач тримає, чуєш- до, ля, соль, фа, мі.
Це ж талант ,що так співає ,гени ті ж що й у мені.
Почали дитя навчати, платні були вчителі…
Тільки важко щось сказати, чи навчили щось, чи ні.
Та співачкою вже стала, співом вже дивує всіх.
(караоке відібрати) буде хрипнути , горлати
А талант- буде зникати і його затьмарить сміх?
Талант зникає в караоке
(Гумореска)
Википедия.
Карао́ке дословно «пустой оркестр» — развлечение,
заключающееся в непрофессиональном пении
с использованием электронного устройства,
позволяющего петь под заранее записанную
музыку(фонограмму);.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745908
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.08.2017
Похідна
Заспівай веселу пісню
Ротний заспівач,
Посміхнись дівчина люба,
Прощавай не плач.
Вирушаєм у похід ми,
У далеку путь.
Пам’ятайте нас дівчата,
Люба - не забуть!
А попереду крокує
Красень командир,
Орден слави бойової
Прикраша мундир.
Він для нас ,як рідний тато,
Кожен його син,
Командирів так багато ,
Він для нас один.
В ясний день - чи в непогоду,
Як дадуть наказ,
Ми за ним в вогонь чи в воду
Кинемось у раз.
В діях, в помислах- єдині,
В навчанні й в строю,
Нашу неньку Україну
Захистим в бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745807
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.08.2017
Два кольори в основі нашого буття .
Чорне і біле - то кольори життя.
Пишемо чорним по білому,
Пишемо білим по чорному.
Чорний змішаємо з білим, -
Новий отримаєм, - сірий.
Сірий, а то, вже не чорний .
Сірий, - далеко не білий,
Десь середина,- і колір вже новий.
Хоча не веселий, похмурий і кволий.
Білий в тіні- завжди сірим здається ,
Сірий залишиться ,бо з тінню не б’ється
Доки аж сонце не гляне на тінь,
Білим не буде - у білого лінь.
Сонце засяє і тінь десь зникає,
Тінь побіліє,- знов біле засяє.
Чорний у тінь ,- там йому все миниться.
Сонце засяє , і тіні зникають .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745650
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 11.08.2017
Годинник гучно відбивав секунди.
Напруження зростало десь- у сірій тишині,
У в скронях з болем вени пульсували
І серце болем краяло мені.
Мовчав, твоє я слухав пустослів’я ,
Я чув його від тебе котрий раз,
Чому Моє, Ти випробовуєш терпіння,
На тлі усіх твоїх надуманих образ:
-Щаслива будь, тобі мої слова останні.
Ця зустріч теж у нас, гадай, останній раз,
Сказав я їй із сумом, це - прощання ,
Ми- стратили для нас такий безцінний час.
Це- не любов, яку вже не стерпіти ,
Це вже байдужість окриляє нас.
Пробач, пробач,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
На мотиви дівочих пісень минулого.
Полтавщина
(Невеличке наслідування)
Як піду я, чистим лугом, квіти назбираю,
Потім сяду над рікою, у зеленім гаю.
З квітки маку і з барвінку, сплету я віночок,
Заспіваю тихо пісню, та й піду в таночок.
Пливи ,пливи мій віночок, пливи над водою,
Та й пристань під крутий берег, з плесом і вербою.
Зустрічались і кохались ранньою весною,
А під осінь розпрощались на віки з тобою
Розійшлися - попрощались, нащо злая доле-
Нам не бути більше разом. Така батьків воля.
Роз’єднали, розлучили , два серця навіки ,
Щоб сльозами дівочими наповнились ріки.
Пливи, пливи мій віночок, аж в чорнеє море,
Та й втопи там в хвилях бистрих, дівочеє горе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
В хліву хрюкає кабан, писком пре корито,
Більш турбот йому не має, лише б їсти сито.
Як хазяїн завітає – ляже, випре брюхо,
Ох приємно, коли той, чеше десь за вухом.
Жер кабан все що дають, хрюкав що так мало,
А хазяїн посміхався-добре буде сало.
Схоже з кимсь життя свиней-- без зупину жерти,
Наростивши собі сала-хрюкнути і вмерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745320
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.08.2017
Як спішно час веде відлік. Хвилині множаться в години,
В валізи спішно запаковує свої провини,
Рушать в історію готується ХХ-й вік.
Летять слова прощання з ним:
Прокляття, сльози, каяття. Розіп’яті, знедолені народи,
Лишаються на звалищі сміття, перед лицем змарнілої природи.
Він залишає в спадок нам, земнії надра спорожнілі,
Річки, озера обмілілі. Обвуглені, порубані ліси,
Лишив природньої краси, нагнав тумани жовто –сірі.
Шалений оберт набирав.
Стрімкий, метало-електричний, став ядерно-апокаліпсичний-,
Хоч благо людству обіцяв.
Вітри буремні запалив. В крові людській топив народи.
На тлі братерства і свободи, високі мури городив.
Не все ще в прірву полетіло .Хто скаже ,то його вина,
Що людство наче подуріло від скоєного самими ж зла.
Не відають чого творять! Зневірились.-
На що чекають,?І бідами грядущими лякають,
,Від страху натовпом біжать, попереду один другого.
Прощення в Господа прохать.
Простив…… І знов лукавлять і грішать.
А там за брамой сповідальні, лукавий і спокусливий чекав.
Нові гріхи творити манить, що краще, рушить і поганить,
Бо суть, у грішних, є така.
Пророки- пращури давно біблейські мудрості писали,
Житейською мудрістю назвали,Але нащадкам все одно.
Людину Генієм назвали,І річки повернули «вспять».
Свій розум стали вихвалять, ще й носа в Атом повстромляли.
А він, того їм не простив, І носа швидко прищемив …….
А би надалі поважали.
Нам стало тісно на землі.
Будує людство космодроми.І вже гуркочать в небі громи,
Злітають в космос кораблі. Кидаєм погляд на зірки,
Планети манять невідомі І нам байдуже, що в озоні
З’явились ще нові дірки.
Я б вам багато б говорив, кому чого не вистачало,
Але пробачте, якось сталось, що й я не ангел, теж грішив.
Пора, пора за розум братись.
І разом з словом каяття, до правил предків повертатись,
Що залишилось – зберегти. І відновити все ,що в змозі,
Бо вже крокує по дорозі жорстокий ХХ1-й вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745231
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 08.08.2017
В кума огорожа нова,
Пофарбована, –краса.
А на брамі висе напис :
В дзвінка кнопка не працює,
Не звоніть ,бо не почую ,
Там за брамою пес чатує,
Подратуйте мого пса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745077
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2017
Пригласил студент студентку сходить вечером в кино.
Ну пошел, купил билеты и канфеты заодно.
Где - то к середине фильма, парень девушку обнял,
От волненья, очень тихо, ей на ушко прошептал:
Хочещь, пососать немного,в темноте шаря рукой,
А в ответ: Какая гадость, как ти смеешь так со мной,
И пощечина лепешкой прилепилася к лицу …
-Так и надо, так и надо, так и надо наглецу!
Опосля все прояснилось, ссоре той настал конец…
Парень, в жестяной коробке, предлагал ей леденец .
Студента бедность,- не порок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744825
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.08.2017
Посварилися два куми, незначний там привід був,
Деякі проблеми мали, як їх порішать-не знали,
Якісь прикрості казали, хтось- комусь матюк загнув .
Гримали об стіл ,сварились, голос в хрип, але не бились,
Кулаків не приміряли, нерви міцно в них тримали,
Потім мирну випивали в поцілунку обнялись.
Ну скажу вам куме- злий ви, витримки бракує вам,
Більше кальцію вживайте ,я пораду добру дам.
Все сказав вам, ви- звиняйте, час до дому, прощавайте.
Куме, куме постривайте , на хвилиночку заждіть,
Вдячний кум вам за пораду, та не второпаю до ладу:
То ж яка в пораді суть? Роз’ясніть, а потім йдіть.
Гаразд , кум відповідає: В цій пораді скрита суть.
Кальцію Вам не хватає, а на тім, вже помічаю
Що у вас давно на лобі роги барана ростуть.
Попрощались.
(байка)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Став старіти дід Панас ,пам’ять не здорова.
Бере сумнів: Кожен раз ,крадуть в нього дрова.
Багатенько напиляв, склав поряд сараю ,
Бачить, що їх хтось краде ,і підозру має.
Побідкався трохи дід, думає, гадає:
Дров вже обмаль, хто ж краде,- сліду не лишає.
Взяв із купи два поліна, просвердлив дві дірки,
Сунув туди два набої, з порохом в три мірки.
Вранці в щенть розлізлась піч, у сусіда з краю.
Запитає хто -, що сталось? Каже, я не знаю.
Та й питає по селу - піч хто класти вміє:
Швидко треба, бо зима. Плати не жаліє,
Промайнув вже певний час, дід сусіда стрітив.
( Той хотів пройти швиденько ,ніби не помітив).
Привітались, те- та се, про піч зайшла мова…
Дід не втримався, спитав :Добре горять дрова?
Байка створена під враженням з розповіді Жанни Титаренко.Короткі смішні історії.
"Спправжня варта". 26 травня 2011 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744602
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.08.2017
Отдал бы все за годы молодые….
(Песня-или вой волка одиночки)
Эх, возьму гитару в руки,
Коснусь пальцами к струне.
Ты гони гитара скуку,
Что нашла она во мне.
Прозвени, подпой гитара
Мне про верную любовь,
Хотя тема слишком стара,
Но споем о ней мы вновь.
О насмешливой девчонке,
О ершистом пареньке,
Что встречали утром зорьку
В лодке старой, на реке.
Вспомним детство- эту песню
Мы пропели уж давно.
Изменить слова в той песне
Нам уж больше- не дано.
Что ж ты молодость- бродяга
Подымаешь память- пыль,
Сколько времени профукал
Жил привольно да шалил.
А теперь вот, волком вою
Где же Вы- моя семья…
Только водка, да гитара
И один на свете я
Эх раз, еще раз…
Захмелел. Пустился в пляс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744456
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.08.2017
ЛИНЕ СОКІЛ В НЕБІ СИНІМ
З СИЛЬНИМ МАХОМ НА КРИЛАХ.
тО Є ВОЛЯ! БАЧИШ СИНУ,
В ВІЛЬНІМ НЕБІ-ВІЛЬНИЙ ПТАХ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744369
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.08.2017
С тавайте поруч браття,
В ідстоїмо свободу!
О дин- теж в полі воїн,
Б о частка від народу.
О бєднуємось в лави
Д о бою з ворогами.
А ти, наш вірний друже,
Т и також поряд з нами?
А зараз сон відгоним,
В стаєм на клич тривоги.
О станній бій за нами,
Л лиш крок до перемоги.
Я к ні-стаєм рабами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744364
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 01.08.2017
На дворі дощ, за вікнами мряка,
Сидить на прив’язі собака.
Сидить і гавкає на хвіст…
Вірша подобається зміст?
Минув вже дощ і хмар немає,
На небі місяць виглядає,
А пес на прив’язі сидить,
Він вже не гавкає- скавчить.
На зміну –день .Так час минає.
Пес на хазяїна чекає.
Голодний пес вже не скавчить,
Від голоду ковтає слину,
Все жде,- хазяїн кістку кине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744165
рубрика: Поезія, Рондель
дата поступления 31.07.2017
Добрий день шановні дами:
Милі сестри, любі мами,
І кохані і знайомі,
І жінки ,що незнайомі,
І жінки ,що непримітні…
Скільки ж вас у білім світі.
Ви красуні, пані, цяці.
І в коханні і у праці.
Ви завжди для нас богині,
І в минулому і нині.
Всі ми молимось на Вас ,
Кожний день і кожний час.
Хоч не часто, та буває,
Кожна свої примхи має,
Їх завершують слова…
Не переч, бо я права!!!
Потім сльози буря, злива….
Вибачай .І будь щаслива.
От тоді , від всього цього
Вже дуріє голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744074
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2017
Де знайти ті потрібні для тебе слова,
Щоби душу і серце зігріли.
Люба мамо ,голубко, моя дорога,
Ой як рано ти вся посивіла.
Як змарніло від горя обличчя твоє,
І від сліз вже засліплені очі.
Щастя довго і марно чекала своє
В дні тривог і в безсонії ночі.
Заблукало воно у сплетінні доріг,
У широких засніжених далях,
А натомість родинний, батьківський поріг,
Затоптали злиденність, печалі.
Повернути б той час, на коліна б припав,
Цілував твої ніжні, натруджені руки
Тим гарячим цілунком у себе б ввібрав
Всі твої невимовнії муки.
Повернути б той час, але сплинув давно,
Запізнілі мої ці признання ,
То ж на серці моїм, камінь тяжко лежить
Не по легшить моє сповідання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
Моя Полтава,
(Все плинне з часом)
Ріка широка і глибока,
В ній повноводні береги,
В ясну, чи хмарную годину,
Несе багатство як данину
В русло дніпровської води
Стоїть місто над горою
І любується рікою,
Річка Ворскла та зоветься ,
Стрічкою в блакиті в’ється,
Верби вкрили берега,
Нахилившись до води.
І несе ріка ті води,
Не питавши в людей згоди,
Із далека, до порогів,
Аж до сивого Дніпра
Під горою ростуть лози,-
Заливні з весни луги,
Та кат мав лугам тим ради,
(В давнину їх звали Гарди)
Болотисті ті місця,
В літній час вода стоїть,
Та ще й річка Тарапунька
Теж спішить свою долить.
Болотиста вся місцевість,
Проростає верболіз
Все у виїмках копитцях
Гарний випас лиш для кіз,
Залишилась назва пізня :
Дали назву їй Рогізня.
А над нею , над горою,
Храм пишається собою-
Золотіють купола.
Їх з далеку добре видно,
Хоча й відстань не мала.
Історичні то міста :
З сивої для нас давнини
Куполами тішать небо,
Прославляючи Хреста
Зараз- тут вже суходіл ...
Має назву він –Поділ.
В купі з містом –це Полтава,
Бач- історія цікава.
Люблю я тихі вулиці Полтави,
Що піняться цвітіннями садів,
Приємні привітання господарок,
В розмовах–роздуми філософів дідів.
Стрімку Панянку, десь Наталки хата,
Альтанка на Івановій горі,
Там зустрічає молодість крилата
Далекий блиск ранкової зорі.
Прощальний вальс,
Шкільних далеких років
Нагадує мені мої юнацькі дні,
Але в криниці пам’яті глибокій
Вже потонули мрії молоді.
Люблю Поділ-
Старий куточок міста,
Де мальвами прикрашені двори
Лунає часом пісня голосиста,
Щасливий сміх та гамір дітвори.
Дитячі роки, сонячна левада...
Зелені ,ще не кошені луги,
Трава вся росяна і зустрічі так рада,
Ласкається до босої ноги.
З розкритими ротами запускали змія
В безмежну і блакитну височінь,
То ,не аби яка, була для нас подія,
Важливіша позбиваних колін
Вже з часом, Ворскла замуліла, не широка,
У верболіз ховає береги,
І каламуть тихенько, без зупину,
Несе засмучена, через людську провину,
До сивої дніпровської води
Рибалка літній човником веслує,
Бідкається , не той тепер улов,
Хворіє Ворскла, мулиться, сумує,
Що їй тепер до необтяжливих розмов
Царить байдужість зараз між людьми:
Повага до річок у них спадає,
Творять там забудови, рушать береги,
Додаючи їм смутку і туги,
Хиткий закон ,не всім забороняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743920
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 29.07.2017
Вы книгу мне дадите почитать?
Какую, я желаю знать?
Да ту…, я лишь спросить хотел,
Но видишь- робок и не смел,
Название, правда, я не знаю,
Но любопытно все же знать,
Когда Вы, удосужившись с подругой
Вчера от пар, свободный день,
С таким восторгом, с упоением,
С таким настойчивым терпеньем
На лавочке в саду читали.
Я рядом был- не замечали?
Ваш тихий смех, живые фразы,
Меня заинтриговали сразу,
На вас внимание обратил:
Овал лица, завиты кудри,
Слегка видны веснушки в пудре,
И чувственный раскрытый рот-
Ох извини, наоборот,
Рот был открыт твоей подруги.
Прости, прости мне показалось…
Соврал, соврал. Ну саму малость,
Чего сердишься, ты мила…
Прости, прости, а в этой книге,
Вся тема о любви была?
Тогда ее нести не надо,
Название не прочел я взглядом,
Решил, что книга о войне,
Любовь не интересна мне.
Он счастлив был, шагая рядом,
Девчонку пожирая взглядом
Пылал в огне любви своей,
Терзаясь вспыхнувшей надеждой,
(Не показаться бы невеждой),
Хотел понравиться он ей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2017
Стих-ирония.
В нашем доме у подъезда шум стоит и гам.
Кто же это пишет мелом стены тут и там…,
Кто рисует эти знаки-, сердце и стрела.
Вот зараза, вот загадка, сходит кто с ума?
Все жильцы на уши встали, чьи это дела?
Видно вновь любовь зараза в дом наш забрела.
И пробила чье- то сердце острою стрелой.
Это кто же так страдает, ах ты … боже мой.
Зло все бурно обсудили, не нашли ответ!
Пишут – пусть, любовь приходит, не прогонишь, - нет.
Наши парни и девчонки, что нам к их годам,
Стоит ли тревожить этим сердца пап и мам.
И вот к чему приводит попустительство
коллектива жильцов кооператива……….
Я обрисую всюду стенки, достану даже потолок!
Не уж и впрямь ты не заметишь меня упрямый паренек.
Не уж и впрямь ты не заметишь, за лето повзрослела я.
И что живу на этом свете я для тебя, лишь для тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Дарящая любовь в свиданьях ночь.
Тебя мы просим, ночь всего о самом малом.
Укрой с любимою нас звездным покрывалом
От взглядов злых укрой, гоня тревогу прочь.
Уж близится рассвет, торопит время ночь.
Уходит счастья миг блаженного свиданья
С собою унося и ласки и лобзанья,
в страданьях, оставляя ненасытную любовь.
Ну что ты сердце, что так трепетно забилось?
Волнение не в силах нам унять,
Забыть-забыть, забыть, что ночь нам подарила,
Забыть как дивный сон, забыть- не вспоминать.
Забыть, забыть, забыть - не вспоминать!
( Романс под гитару)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743774
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.07.2017
Стих брязкіт шабель,
Лиш чути крики та стенання,
Вже чорні круки над побоїщем кружать,
Немає ординцю на перемогу сподівання,
Бунчук і меч - відзнаки влади ханові
До ніг покладені зблизь гетьмана лежать .
Орда розбита і розсіяна по полю,
Козацький переможний клич над полем залунав
Безсилий хан пониклий головою
В нестямі свою долю проклинав.
Туман ранковий сонечко будило,
Останнього братка порубаним знайшли.
З грудей стікала тонка крові цівка,
Помилуй Боже і гріхи земні йому прости.
Бач, відчайдушний був козак – рубака,
Один лежав по серед купи з десяти,
Рубав відважно, та загинув неборака,
Те, що герой, зумів всім довести.
Життя своє козак віддав за Україну,
За честь козацьку, за родинний край
За землю, за свободу, за родину
Він клятву їм давав, - його чекає рай
Небожа душу ангели легенько підіймали….
На Божий суд на крилах понесіть.
Прощались з вбитими ,низенько голови схилили:
Прощайте братчики , за все Господь простить.
В Козацькі шаблі - в них влилася ваша сила,
Вони згодяться молодим, коли наступить мить.
Землі остання шапка, на курган- могилу,
І православний хрест, як вартовий стоїть.
Там тризну правили ,свічки горіли,
Читав заупокійну диякон в тишині ,
А над курганом зорі миготіли,
Козацькі душі відлітали від землі.
Гнув вітерець ковил – траву до долу,
Там, в небесах, кружляли сиві два круки,
А я лежав, та слухав їх розмову
Про давнину, що канула в віки.
Читай ,шукай в історії правдивість сину,
Відчуй душею, серцем що в минулому було,
Як цінувати треба зараз матір Україну,
… Частинку часу присвяти свого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743737
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.07.2017
На плес широкої ріки
Повільно хвильки напливали.
Прикутий міцно ланцюжком
Рибацький човен колихали,
Одна за іншою, в вдогін .
Об денце хлюпали, мов звали
Кого б в човні тім колихать.
На час вечірній повертало …
День відпочинку зажадав ,
Та підсумків здійсненних справ,
Яких пороблено чи мало
За цей його світловий час.
Якби ж, про те все людство знало,
Чи гарні справи ті чи ні –
Творили б лад на цій землі ,
Від бога рай земний вже б мало.
Заграва тліла , догорала,
Багрянцем вкрила небокрай.
Жара від сонечка спадала,
Від прохолоди утікала,
Яку несла ріка Удай.
Заблудлі хмарки пропливали
Не спішно в синю далину,
З останнім відблиском заграви
Зорю вечірню виглядали ,
Що, ось прийде на зміну дню.
А привітали не одну …,
Часу минуло зовсім мало,
Бо згодом і вона зійшла…
Вогнем привабливим , чарівним ,
З собою місяць призвала.
І він з’явився, круторогий,
Немов молодик гоноровий
Став красуватись в синяві,
Себе вдивлявся на воді,
Найкращого себе там видів,
Всміхався, срібло в хвильки кидав
До пари білих лебедів,
Ті поруч парою тримались,
У світлі місячнім кохались,
Ні хто не заважав там їм,
Там очерет там був їх дім.
Лебідка шию вигибала,
Із хвильок срібло діставала ,
Коханому щоб дарувать .
Стояла дивна благодать
Стихало, мліло все в природі,
Закрився соняшник в городі,
Схилив голівку до землі,
Голівки в паничів тулились
Звисали сонні на стеблі.
Духмяно пахла дика м’ята,
Під сонцем сушена трава,
На різнотрав’я так багатий
Родинний край, земля моя
На раз почулись голоси:
Пробігли з вудками хлоп’ята,
Трава волога від роси,
Від ніг стежинка ледь прим’ята
Лягла до річки, до води.
Природа в нічку окунулась ,
Живе все огортало в сон…
Здалось у вітах, мабуть, вчулось
Як схрипнув сонно гайворон
І враз затих..,
Та ні, в відмістку пустослів’ї
Враз заспівали солов’ї ,
Вони співали ,там, в простір,
Пісні свої в любовній змові,
Про вірність, рідкісне бажання ,
Кохання вічне на землі.
О невгамовні солов’ї…
Цим дивним співом навівали
Думки віршовані мої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743679
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2017
Много дел. Много тел.
Едок дым, горел и Рым
Так давно, - вспомнит ли кто?
Веками минувшими и каждый год,
Наш мир бурлит, - Водоворот….
Творцы истории законопатив рот,
Все всё видят, - никто не прозрел
Много дел…, беспредел.
Свободой пьяня – винят и меня,
И я их всех…… Есть общий грех!
Проспимся, осмотримся, перекрестимся,
Эх!!! Натворили ….
Много дел, много тел,
О чем сказал? Чего хотел?
Никто грешить ведь не хотел.
Среди лачуг –замок,
Новех и не ламок.
Наш путь один,
Будь ты бедняк иль господин
И кровь одна, цвета черешен...
Живой, убит, или повешен.
О чем сказал? Чего хотел?
Много дел. Много тел.
Едок дым, горел и Рым
Так давно, - вспомнит ли кто?
Много дел, много тел.
О чем сказал? Чего хотел?
Круги истории. Водоворот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742160
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.07.2017
Чекають роззявивши рота,
Що манна посипиться з неба,
Можливо ,посипляться гроші?
,,Нам більше, нам більше ,нам треба,
Любіть нас , - які ми хороші,,
Піднявши горщечки - чекають,
(Тягар – не посильної ноші,)
Та маємо те ,- що ми маєм.
І знову чомусь вимагаєм:
,,Нам треба, нам треба
За гроші? Де гроші,- де гроші?,,
За муром сміється насмішник ,
Оплачене в борг , - забирає,
Його веселить вічна тема,
Він блазень, і кожен те знає.
Червона із рани? Бач – грішник,
Сконаєш. Туди всім дорога-
Від злості звіріє насмішник.
Одна лиш надія на Бога,
І знову наш погляд на небо,
І знову очікуємо манну…
Тріпнути пора головою,
Звільнитись від цього туману
Ятриться ,не гоїться рана.
Від сміху вже сиплеться стеля:
‘’Не маєш поваги до пана? ‘’
Вже десь запалала оселя.
Долоні зашкарублі в мозолях,
А погляд шукає роботи.
В чеканні всі кращої долі,
Турботи ,одні лише ,турботи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741933
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.07.2017
Ми Батьківщину маємо одну,
Одну найкращу в світі Україну нашу.
Не зрадили з тобою ми свою любов
Блукаючи шляхами біло світу,
Не маючи поваги та привіту,
Жили з тобою ми думками знов і знов.
У снах ми марили про рідну сторону,
Чекали по всяк час на зустріч неминучу нашу,
Пили ковтками сум, розлуки чашу.
Та вірили у зустріч , - хай через роки.
Чекає нас там батьків дім , та материнська ласка ,
Там серця нашого ми залишили частку
І Батьківщину в серці нашому одну
Прекрасну неповторну сторону
Найкращу в світі Україну нашу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2017
Майдан перед нами,
На землю кайдани,
Ми вільний і гордий народ
Готовий до бою……
Ти поруч зі мною
За правду громадських свобод?
З тобою мій брате нам твердо стояти,
Наш прапор тримати в руках.
На заклики наші лупайте в набати
Відчуємо єдність в серцях.
У гурті ми сила-,
Щоб нас не зломила
Ворожа злодійська мара,
Єднаймося браття в колони повсюди
Вже час , вирішальна пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741244
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2017
Там десь у простір зоряно небесний ,
Плутаючи в дорогах забуття,
Летять ключем наївні юнацькі мрії
Лишаючи на згадку тільки мить.
За ними в слід відставши на роки
Ведуть їх супровід згасаючі надії
І клич безсилий їм у слід звучить: Наздоженіть!
Що мрія? Віртуальність в обрисах картин,
Юнацькі жваві намальовані уяви,
За дарма пропонують вибух слави.
Без черги лізли пропонуючи себе,
Плекаючи надію, що пройдуть роки
І втіляться вони в реальні справи
Тоді вже стануть недоречними забави,
Чому ж бо ні ,попереду ще дні…
А їх ще ого го, незміряні вони ні ким,
Там кожен мав безмірний час
І поглинав його привільно, безтурботно
Його втрачаючи на що завгодно.
Твій час прийде, проявиш ще себе.
Роки неслись рікою швидкоплинно,
Дорослішали ми і справи надихали нас
Кидаючи в життєву круговерть,
Там юність зникла в мить , незримо
Нас випхала на повсякденну твердь,
А мрії зашарівшись прослизнули мимо.
Юнацькі мрії- мрії сокровенні,
Час не марнуй в бурхливім повсякденні,
Їх втілюй у життя поки ще маєш час.
Замріяне Юнацтво
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671405
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2016
Пролетела и пропела
И уткнулась где-то в грязь,
Запускал прицельно снайпер
Чтобы в сердце мне попасть.
Видно дрогнул он рукою,
Цель видать то далека
Вот и вышла тут промашка
Неудачного стрелка.
Видно Бог меня услышал,
Подтолкнул его приклад,
Или может порошинкой
Заслепил прицельный взгляд.
А я, Богу в благодарность
Прошептал: Спаси Господь,
И помилуй, что в ответку
Шлю свинец во вражью плоть
Пролетіла- просвистіла,
Десь зарилася в багно.
Там в ліску ворожий снайпер
Нас вицілює давно,
Кулю цю він слав у серце,
Впевнений що вже попав,
Тільки вийшла тут промашка,
Бог на захист мені став.
Підштовхнув в приклад легенько:
Не бери гріха, погодь,
А я Богу у подяку:
Славен будь в віках Господь,
І помилуй, що в ответку,
Кулю шлю в ворожу плоть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668909
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 28.05.2016
По широкой шли дороге.
Повстречали с камня столб,
А на камне надпись видно,
«Кто здесь был – разбил свой лоб!»
От столбца шли три тропинки…
В лево, в право и в перед,
Видно за века тропинки
Много раз топтал народ.
Вот и мы на раздорожье
Тут стоим повесив нос,
По какой идти тропинке,
Вот загадка, вот вопрос.
Пойдешь в лево – прогадаешь,
В право - можно не дойти,
Прямо - вдруг что потеряешь!
Так куда, куда идти?
Кто ж поставил этот столб?
Что- то чешется наш лоб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668881
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.05.2016
Запах цветущих акаций
В парке стоял городском,
Пары танцующих граций
В зависти плыли людской
Ночи прохладные месяца мая
Юные годы бурлящей крови,
Счастливы мы обо всем забывая
В танце кружились любви
Мерно звенели оркестра тарелки,
Такт отбивал барабан,
Друг мы на друга с улыбкой глядели
Страсти глотая дурман.
Годы промчались как птичьи стаи,
Запах акаций вновь в юность зовет,
Где-то гитара тихонько играет,
Звуки забытых мелодий несет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665239
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.05.2016
Там десь ,гримить під небесами…
Летять народжені примари
Свинцем налиті темні хмари,
За вітром пил клубом летить,
Ось крапля впала, ще за мить,
І злива володіє нами.
Потужний вітер-посіпака
На спротив зовсім не зважав,
Із рук слабкого неборака
Все парасольку виривав,
Зробивши в неї виворіт
Над нами вдосталь навтішався,
Аби щоб кожен не втримався
І хутко бігли до воріт.
Навіс там хай нас укриває,
Від вітру трішки захистить.
( Додому йти прийдеться в брід) ,
Вода- мов з цебра виливає.
Бульбахи злива розставляє
В калюжах, що з’явились в мить,
Асфальт розлючено шипить,
А в далені… гримить, гримить,
Розверзлось небо, спалахнуло,
Стріла метнулась до землі.
Все гуркотіло в далені…
Хвилин за десять все минуло,
Крізь хмари сонечко блиснуло,
З калюжі глянуло на нас,
І посміхнулось нам лукаво:
Змокріли всі, - сушитись час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663045
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2016
Знову природа розквітає
Пишним цвітом по Весні,
Над моїм Полтавським краєм
Линуть пісні голосні.
Солов’їнії мажори
Полетять за небокрай,
Ранок збудять, голосисті:
Сонце, сонечко, вставай!
Неосяжні зорем далі,
Все ліси, степи, поля,
З добрим ранком привітала
Полтавщина трударя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016
В летнем парке куст сирени
В этот вечер пышно цвёл,
И опять ты на свиданье
С опозданием пришел
Мы с тобой всю ночь бродили,
Соловей рассвет будил,
Ты, напрасно тратя силы
О любви мне говорил.
Вот уж утро, до свиданья,
Мне сегодня позвони
Я ценю твои признания,
Слова искренней любви.
Но ответить, не готова,
Да, сказать, не хватит сил,
Ты как новый Казанова
О любви мне все твердил
Говорил, что я прекрасна,
В целом мире лучше всех,
Взгляд пылал любовью, лаской,
Но в словах я слышу смех.
Не терзай своей любовью,
Сладких слов не говори,
Дай побыть самой с собою,
Ты, пока мне не звони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662894
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2016
Я арестант, я жажду воли, ругаю лень, на что- то злюсь,
Как пес домашний на приколе, с цепи-привычки не сорвусь.
Как надоели эти стены, их видеть больше не могу,
Бросаю в доме скуку, ссоры, на волю вольную сбегу.
Сбегу к Весне, к теплу и свету, к шуршащей зеленью листве,
И к золотистому рассвету с росой-слезинкой на траве,
Я упаду на косогоре, чтоб в небо синее глядеть,
И буду петь я в птичьем хоре, и в стае над землей лететь.
Бежать трусцой цветущим лугом, пусть травы хлещут по щеке,
Ловить, и отпускать на волю, кузнечиков в своей руке.
Тропинкою едва заметной, бесшумно я к реке спущусь,
И в гладь речную с хода, свечкой, я с головою погружусь.
Прекрасно утро, солнце светит, прохлада утреней реки
Пусть наготу мою заметит, лаская все мои грехи.
Свободен я на белом свете, и жизнь прекрасна и полна,
Прозрачный воздух утро метит, глубинный мир и тишина.
Я радуюсь своей свободе, я вольный пленник у природы,
И солнца утренние всходы я вновь и вновь хочу встречать.
Но солнце выше поднималось, звало домой, там ждут дела.
Там много их еще осталось, что отложил еще вчера.
Вдруг слышно пенье вдалеке, к реке идущего народа,
«-О дайте -дайте мне свободу, позор я свой сумею искупить»
Басисто пел в хмелю певец, чего с утра надумал пить,
И- тишине настал конец, кого обидела природа?
А солнце выше поднималось,
Пора домой, там ждут дела.
Там ждут загадки и вопросы,
Быт, суета и папиросы,
Там много их еще осталось,
Их отложил еще вчера.
Оденусь,
Быстро соберусь,
На цепь привычную вернусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661472
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.04.2016
Яблуневі квіти,
Ледь рожевий цвіт,
Рясно вкрили віти,
Заступили світ.
Я в саду блукаю,
Стежкою іду.
Щастя в цім саду шукаю,
Чи його знайду.
В білому убранні
Наче до вінця,
В трепетнім чеканні
Сиплеться пильця
В’ються з гулом бджоли,
П’ють п’янкий нектар.
Квіти яблуневі,
То є божий дар
Тут розлогі віти
Ждуть палких речей,
Яблуневі віти
Впадуть на плече
Не барись жадана,
Швидко плине час,
Квіти яблуневі
Ще цвітуть для нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Солнце-лазер, ярко светит,
Небо - голубой платок,
Обнимает восходящий
От земли паров поток.
А меня куда- то манит,
Как наркоз Весна дурманит,
Беспокойством сердце ранит
Теплый солнечный денек.
Улыбаются заборы,
Им к лицу зеленый цвет,
Травят бабы разговоры-
Долголетия в том секрет.
Во дворе с веселым криком
Копошится детвора,
И забот пенсионеров
Добавляется с утра.
По асфальту непривычно
Каблучки стучат, стучат,
Хороводом, стайкой птичьей
Пробежал отряд девчат.
Намотав на шины мили,
Лаком радужным блестят,
Мчатся в даль автомобили
Завораживая взгляд.
Два мента с волшебной палкой
В след внимательно глядят,
Что бы ЗАЗ у иномарки
Не помял шикарный зад.
Окна -улицы зеркалят,
В отражениях- сотни лиц,
На прохожих очи пялят
Двое крашеных девиц.
То грозят подруги Оли,
Выдать вечером гастроли,
Секс любовью наградят,
Хоть за доллар, хоть за гривну
Респектабельных ребят.
Слышно пенье под гитару,
Рвет стальные струны бард,
И разгульному влечению
Даже кот соседки рад.
По утру, походкой хилой,
Пьяный вдрызг бредет Василий.
Подымает жёнка вой:
Где ты был муж дорогой,
Где был, ну где ты шлялся,
На глаза б не появлялся,
Кот и Васька лишь мурлычут,
Подымая хвост трубой.
Дни весенние-мгновенье,
Радость Солнца и тепла.
Жажда жизни, вдохновения,
И большой любви пора.
Разложив цветов кошелки
На на асфальте у скамьи,
Две напористые тетки
Хвалят веники свои.
Чуть в сторонке, сиротливо,
Толстый дядя торопливо,
Уплетает бутерброд,
Проглотив, рукой лениво
Гладит нежно свой живот.
А потом, неторопливо,
Достает с кармана чтиво,
Возложив очки на нос,
Он внимательно читает,
Как там партии решают
Политический вопрос.
Мимо важно проплывает
Чуть улыбочку даря
Мило мужику кивает,
Видно часто здесь встречает,
С добрым утром, говоря.
Из фонтана городского
С шумом брызнула струя,
И капелью рассыпною
Окатила воробья.
Удивленно взъерошившись
Он уселся на забор,
А фонтан- расправив плечи
Увеличив свой напор.
С крыш на площадь шумно села
Стая жирных голубей,
Попрошайки, -просят крошки хлеба
У старушек и детей
Солнце выше, парит землю
Потерпеть можно, пока,
Ну а все же, не прочь испить бы
Нам прохладного пивка.
У ларечка, у пивного
Собрался честной народ.
Те вон, пиво попивают,
Те с тоской глядят им в рот,
Им плевать, что без отстоя,
Продавщица тетя Поля
Льёт в бокалы торопливо
Пополам с водою пиво.
Глазки шаловливо строит,
Поля их тихонько доит.
Все молчат, знать все довольны,
Хоть с водой, но кружки полны.
Из окна нового дома
Льется песня всем знакома,
В песни смысл звучит о том,
Что вокруг нас все пучком
Красивая малышка
С прикольным чуваком
Все пучком да все пучком.
То дуэт,-Потап и Настя,
Песня о любовной страсти
И все пучком и все пучком
У подъезда глав почтамта
Парень девушку целует,
И кого это волнует?
Ну и что что на виду,
Может к ним пришла любовь,
Так зачем винить Весну?
Просто жизнь, она прекрасна,
Солнце, день и небо ясно.
Ну, короче говоря,
Всех нас радует Весна.
Дни весенние-мгновенье,
Радость Солнца и тепла.
Жажда жизни, вдохновения,
И большой любви пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658808
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2016
Еще вчера в окне метель,
И в ночь кряхтела стужа,
Днем с крыш веселый звон капель
Ловила с Мартом лужа.
Март пролетел, пришел Апрель,
Земля с теплом проснулась
И в неге, будто бы стыдясь,
В ручьях ополоснулась.
В шифон зеленый нарядясь
Туманным утром, щурясь,
Вся в ожидании любви
Девицей обернулась.
Воркует во дворе Апрель,
К любви всех призывая,
Живые звуки льет свирель,
Весна на ней играет.
И очумелый воробей,
Лохматый пух взбивая,
Вертя пугливо головой
Ей бодро подпевает.
Гармошки слышно голоса,
Поет, взахлеб играя,
Апрель повел Весну в леса,
Любить не уставая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656558
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.04.2016
Хай дух Весни чарує і п’янить!
З словами ніжними заглянем милим в очі,
Хай повінь усмішок зальє уста жіночі
Вас милі наші щиро привітаєм,
З Жіночим березневим теплим Днем!
Вас милі наші, щиро привітаєм,
І з ласкою Вас поіменно назвем,
Бо щиро любимо, цінуємо і поважаєм
Вас Всіх:
Ольгу святую
І вірную Віру,
Гапочку добру,
Елегантну Глафіру,
Аллу шляхетну,
Надійну Надію,
Аню ласкаву,
Катрусю поважну,
Таню щасливу, Діану відважну,
Зіну чарівну, привабливу Лену,
В Сонячним сяйвом зігріту Олену
Безліч імен назвемо знов і знов….
Всіх Вас з Весною вітає Любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Забрав з собою сніг-порошу
Тріскун на Північ відлетів.
За ним, немовби навздогін,
Весняним подихом натхненний,
Дзвенить веселий, говірливий,
Пташиний нетерплячий спів.
Весна прийшла…!
Яскравим сяйвом,
Теплом ласкавим пройняла.
Радіємо Весні,
Втішаймося новою казкою,
На краще підуть в нас діла.
Напевно …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
Дзвінких підборів перестук
В людськім шумливім хороводі,
Морзянкою сиплеться на брук,
Вітання шле весняній моді.
Від сонця променем зігріта,
Блиснув вогнями самоцвіта,
З бурульки падає сльоза.
Сльоза в сльозу, струмок бурхливий
Ріку в розлив переповняв.
О весно, веснонько, веснянка,
Чарівна дівчина- панянка,
Нас зустріч жде, жадана мить,
Вже гамір радує пташиний
І клекіт в небі журавлиний,
Той Дух Весни пливе, п’янить.
Весна прийшла ,весна бурлить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
Прийшло тепло, забулися морози,
Вже почорнів під березневим сонцем сніг,
З дахів на брук крапають снігосльози,
І на асфальті твій розтанув снігослід .
Сльоза скотилась з білобокої берези,
Пташок розбещених наслухалась пісень,
А вітерець гойда гілки терези,
Теплом і ласкою Весни вітає новий день.
Найперший пролісок, бутончик синій-синій,
П’янких конвалій срібно-білий передзвін,
Я дарував колись, моїй подрузі милій,
Незграбно струшуючи пил з своїх колін.
О молодість, дні юності, яке то диво.
Весна- пора любові і кохання час,
Знайомства, усмішки і поцілунків злива,
Все радувало нас, Весна цвіла для нас.
Відчуйте подихи Весни , загляньте милим в очі,
Хай дух її бадьорить і п’янить
Красу і молодість юнацьку і дівочу.
Життя дароване лиш раз!
Цінуйте, бережіть, любіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
Они рядом с нами
Можно верить и не верить
В разговорах не поймешь,
Не легко слова проверить
Правда в них звучит или Ложь.
За словами Ложь укроют,
Время тратишь что б найти.
Всё доказывают, спорят,
Но от Правды-как уйти?
Время, говорят, рассудит,
И хранят как тайну Ложь.
Но бывает, по стеченью…,
Вынь всю правду и положь.
Льют за Правду море крови,
Разбавляют морем слез,
Жизнью жертвовать готовы
На Яву иль в море грёз.
Правдой делятся при встрече,
В шёпот напрягая слух,
Сотрясают громом речи,
Испускают с криком дух.
А когда в ней Фальшь услышим
Правде Фальшь ведь не родня,
Тут за Правду всем обидно,
Не бывает только стыдно
Тем, кто строит мир вранья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645426
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 20.02.2016
В туманах дни,тоска,в унынии
Стоит февральская не снежная пора.
Дожди и слякоть дарит ныне,
Плаксивая и теплая Зима.
Февральское тепло...
Как непривычно слышать это.
С утра +3,а днем +5
С Зимою словно спорит нынче Лето.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643517
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.02.2016
Королев на свете много,
Королевы грёз чисты.
Манят нас неискушенных
Королевы красоты.
Блещут все Высокой модой:
Лагерфельд, Карден, Диор…
Как стереть на пыль мужчину -
Королев извечный спор.
Королевы, королевы,
Королевы красоты…
Сколько раз проходя мимо
На тебе свой взгляд ловил.
Подойти все не решался,
Не хватило видно сил.
Мир наполнился Весною,
Всех любовью одарив
И красою неземною
Для меня тебя явил.
Время шло, нет- торопилось,
Вдрызг разбив мои мечты,
Вдруг из Золушки, сегодня,
Королевой стала ты.
Супердерзкая прическа,
На плече- змея тату,
Платье диско от Версаче
Прикрывает наготу.
Туфли- мода Лабутины,
Непомерной высоты,
Манит красная подошва
И в бусинках каблуки.
Чуть вальяжная походка,
Шаг за шагом от бедра,
Чём не новая находка
Для богатого хорька.
Глазки брызги, брови стрелки,
К небу чуть приподнят нос,
Если к ней в глаза заглянешь,
В них увидишь лишь вопрос:
,,Чего пялишься парнишка,
Ты мешаешь мне дышать.
Нет, не тот о ком мечтаю.
Не желаю тебя знать.
Видишь, я на пьедестале,
На вершине красоты.
Ты дотянешься? Едва ли…
Так за чем мне нужен ты ,,
Не красою неземною,
Тут умом блеснула вдруг,
Я сравнил себя с тобою-
Да, ты- роза, я- лопух!
Не быть нам красивой парой,
Не пройти нам путь вдвоём.
Видно горько я ошибся
Снова в выборе своем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643450
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.02.2016
8 Березня-день привітання.
День безмежної шани жінок,
День весни,
день краси,
побажання,
Чоловічої ласки, й признання,
Чоловічий несміливий крок.
Любі, милі, вродливі, жаданні,
Вас змолоджує подих весни,
Поруч з Вами у танцю Кохання
Парубками стаємо знову ми.
Перехоплює подих від щастя,
Хвилювання проллєм через край,
Поруч з вами усі ми Адами,
Пропонуємо вам тільки Рай.
І вам хочеться вірити знову
Всім словам при брехливих речей,
Заблищать діамантами сльози
Із засліплених щастям очей.
Знайте ж, любі, ми Вам побажання
В день цей шлемо від щирих сердець,
Хай не втратять красу сподівання,
В чоловіче безмежне кохання,
Хай наступить зневіри кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
На твой цветущий юбилей
Собрался круг твоих друзей
Чтоб с Днем Рождения поздравить.
Дарить признания и славить,
И комплименты говорить,
А за одно и чай попить.
И в этот день, такой приятный,
Подняв бокал, поднявшись в рост,
Решил и я для всех понятный
Сказать Богине нашей тост:
Ты краше всех, и ум твой блещет,
Любима всеми, всем мила,
Но коль строга-пусть всяк трепещет…
Стаешь сурова как Зима.
Так не давай Зиме, что бы она
Твой шарм сгубила стужею своею,
Пока краса твоя еще свежа,-
Дай и другим полюбоваться ею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643090
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.02.2016
Пришедшему в сей мир земной,
Судьба, считая бренной жизни дни,
Вручает неожиданно повестку,
Кому- куда, какой дорогою идти.
С напутствием звучит в ней весть:
,, Свой крест возьми - оставив зависть,
К своей Голгофе без роптанья должен несть. ,,
И подводя итог - поставит всем отметку.
Пришедшим всем в сей мир земной.
Жестокою рукой укажет в жизни путь.
Не подкупить судьбу, её, не обмануть,
Бросая вверх блестящую монетку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638573
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.01.2016
Он свет - Я тень.
Доброе утро, добрый день.
Иду не торопясь,
Со мною рядом лень.
Теперь я безработный,
Мне имя –господин,
Живу я беззаботно -
С дырявыми карманами
У импортных штанин.
Шлет мне загранка помощь:
Решённый прецедент,
Заботой окружили,
Ведь ваучер вручили-
Исчерпан инцидент.
Учили в школах Маркса
Как делать капитал,
Я умным всем казался-
Он бизнесменом стал.
Любуюсь я ,,Плейбоем,,-
Ему счета нужны,
Пусть дружит с геморроем,
Моей в том нет вины.
Пусть дружит с капиталом,
Мне милость подает,
Я бомж и безработный,
Живу я без забот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638465
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.01.2016
Уривок з поеми ,,Моя Полтава,,
Частина перша.
Краса твоя з роками не зів’яла,
Бо непідвласна подиху віків.
Ти молодієш з кожним днем, Полтава ,
В турботах своїх дочок і синів.
З часів легенд, з тобою поруч Слава.
Вінок квітучий над своїм чолом трима.
Слов’янське місто - древняя Полтава,
Віками древня, але вічно молода.
Скарбниця невичерпна України,
Дарує людству геніїв синів.
Пишається ділами їх Полтава,
Славлять тебе на протязі віків.
Привітна всім, люб’язна і ласкава.
Красою зачарує- полонить,
Гостино друзів зустріча Полтава
З любов’ю щирих друзів пригостить.
На рушниках полтавських вишиваних,
Чекає всіх полтавський коровай.
За щедрий стіл запрошує Полтава,
Гостинність нашу друже- пам’ятай.
Як маєш час і маєш намір чистий-
Будь ласка, до Полтави завітай,
Тебе зустріне пісня голосиста ,
Що розповість про наш квітучий край.
Якщо в Полтаві народився - проживаєш,
Полтавцем з гордістю зовеш себе...
Про рідний дім і про Полтаву дбаєш-
Полтава щиро поважатиме тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
Келих з терпким вином
Переповнений в край.
В ньому смуток, печаль,
В нім блаженство і рай.
В нім любовний напій …
Поряд з ласкою гнів,
Захлинеться у нім
І юнак і старий.
Хвилювання залиш...
Розплескаєш, проллєш,
Ти ж, як воду, вино
Наливаєш і п’єш.
Не сумуй і не плач,
Ти знайшов- що шукав?
Захмелілий - вино
Своїм другом назвав.
Чи вина в тім, Вина,
Що лежиш ти в калюжі?
Не Вино - ти йому
Набивався у друзі.
Переклад з російської .
,,Подымая бокал,,
Написаного 03.12.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
За ребра бісик нас щекоче,
Як поруч жінка молода
До флірту так і підбиває,
Хоч скроні вкрила сивина.
О дух жіночий і принади
Чари очей, і перс, і ніг.
Співать заставлять серенади,
На миг зупинять часу біг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016
Де згода в сімействі, де мир і тишина....
Місяць в небі, сонце в небі,
Чи вечірняя зоря,
Я завжди в думках з тобою
Люба горличка моя
Доторкнуся я губами
Ніжно,ніжно до щоки.
Щастя,радості бажаю,
І здоров'я на роки.
Хай усмішка твоя сяє
Наче промінь в ранній час,
Ти любов моя, моє кохання,
Нерозлучить заздрість нас.
Люба, мила і єдина,
І для сина і дочки,
Ми пишаємось тобою-
Найдорожча в світі ти.
Нас не кривдиш ,не караєш,
Нам на захист всім стаєш,
За все сердцем вболіваєш,
Злагоду в сім'ю несеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Є слово кохати,
Є слово любити .
Слова ці всі знають-
дорослі і діти.
Це гарні слова української мови,
Приязно вживають їх
в спільній розмові.
Кохаю безмежно,
люблю я душею.
Вітчизну люблю і пишаюся нею.
Кохаю дружину,
або наречену.
Кохання в інтимі поняття священне.
Люблю сестру, матір ,
люблю свого тата.
Люблю все прекрасне -
життя чим багате.
Любов і кохання це різні поняття.
Без них не розпалиш життєве багаття.
P.S.
Кохання - це бажання, спрага. Це коли хочеться проводити зі своєю другою половинкою весь час, міцно тримати за руку, нікуди та ніколи не відпускати. Пережити все разом і радість, і горе.
Любов - це щось не земне, легке неначе вітер та тепле. Не гаряче, а тепле. Любов дозволяє відпустити (не зрадити), пробачити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016