| Сторінки (2/120): | « | 1 2 | » |
Улетают с ветром мысли,
Я ловлю их как могу.
Не хотят ложиться мысли
Плотно к чистому листу.
Вот пишу я стих бравурный-
Гением казаться рад.
Но в сонме сомнений бурных,
Слышу слово – плагиат!
Плагиат-плохое слово
Драть чужое-это грех
Все свое.Пишу я снова.
Это вызывает смех.
А плевать, пишу, что вижу:
День морозный, снег, толпу.
Кот вскочил с трубы на крышу,
Вишь, не холодно ему.
Ветер, стужа, ноги стынут.
Мерзнут на ходу.
Пробирает холод спину,
Лучше прытью побегу.
Если побежать быстрее-
То становиться теплее,
Мне нипочем мороз!
Вот только щиплет нос.
Пишу я, все, что подмечаю,
За рифмой слово вдруг найду.
Стишок получиться - я знаю,
Ведь сочинять я так люблю.
Моему юному другу.
14.01.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635703
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 14.01.2016
На дворі заметіль кружить.Зима.
Мороз на склі вікна малює візерунки.
Від сварки холодок між нами пробігає,
Ми з гіркотою у словах з’ясовуємо стосунки.
Де зникли наші з ласкою слова,
Що нас теплом кохання, серця і душу гріли.
У чому винен я, в чім завинила ти,
Навіщо стільки слів - образ собі наговорили.
З твоїх очей непрохана скотилася сльоза,
Від хвилювання я палю, насупив брови,
Хай нас мине подружня ця гроза,
Пора звертатися до мирної розмови.
Не вже цей холодок копійчаних образ,
В оцій, нікчемній сварці ми собі наговорили,
Наше життя враз переверне в негаразд,
Все стане крижаним все те що ми створили:
Побач кохана, любий,і ти мені пробач…
Яка різниця хто промовить першим.
Ми тільки разом подолаємо це скопище невдач,
Давай же поцілунком сварку цю завершим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Став широкий і глибокий, в нім порослі береги
Дід давно мене лякає:,, Сам до ставу не ходи.
Там над ставом дуб столітній, в кронах сховане дупло,
В тім дуплі діди гадають і гніздиться те ’’Воно,,.
Мало хто ‘’Воно,, те бачив, а хто бачив, той мовчить,
Бо від страху кров холоне, як ‘’Воно,, в ночі кричить.
Ху-гу-гу… З дупла лунає і несеться в далечінь ,
Навкруги все завмирає, засинає, колихається лиш тінь.
Ху-гу-гу…. Великі очі, кігті ,крила ,страшний ніс…
Митью кинулось на мишку і в дупло своє поніс.
Дід тихенько засинає. Мабуть казці вже кінець,
Все совою мене лякає, любий дід, старий хитрець.
Зорі в небі загасають. Місяць зник, спочить пора.
Ранком промені заграють , сонце стріне дітвора,
З дідом я люблю ходити на рибалку до ставка.
Завтра зловимо рибину, бачиш руки, - ось така.
Тим ‘’Воно,, дідусь лякає , щоб я сам ходить не смів,
До ставка він так бажає, щоб туди його провів.
З дідусем давно ми дружим, порахую скільки літ.
Скоро любий вже приїду. А поки що шлю привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016
Я рими дістаю із власної кишені,
Хоча вона дірява, але там ще де що є.
Буває рідко, набираю в повні жмені
Доречні рими ,чи невдалі – то моє.
Кишеня ця міститься проти мого серця,
Щоб рими відчувати плавний ритм,
Мелодіям віршів в душі я відкрию дверці
Я відчиняю їх на користь ніжних рим.
Марную час, молю у рим наснаги,
У напрязі весь час поета ремесло.
До мови рідної, у пошуках поради,
Свій човен підгрібаю я, своїм веслом.
На розсуд ,чи на розстріл виставляю,
Як за живими білю серце стугонить
Для мене гарні всі вони, як вам – не знаю ,
Але за ними вся душа моя стоїть.
Поет не признаний,- це втіха критиканів,
Але від критики вірш квітне, не горить.
Пегасу не заваджують збудовані паркани,
Пегас підтримає поета що творить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635371
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 13.01.2016
Я романтик, вижу Жизнь я необычную,
И боюсь, меня ты не поймешь.
Не сменяю жизнь - на жизнь столичную
Пусть живу я здесь на медный грош.
Дороги мне лица деревенские,
Пусть в брыле иль в вязаном платке,
Что селянки, но фигуры очень женские,
В городских таких не видно в далеке.
К вам они с улыбкой доброй приветаются,
Как здоровье ваше спросят, как дела.
И не важно им, болтливо называешься
Городской, хоть родом из села.
Мужики у нас от ветров загорелые,
Все крепки, в годах иль молодежь,
На покос зовут и ваши оправдания
Все примут, с утра коль не придёшь.
Добротой своей, своим вниманием
Пригласят рыбачить на реке,
Поражать своим их будешь знанием
Первачок зажав в своей руке.
Философии твоей хмельной, бульварной,
улыбнется себе в ус дедусь Панько:
«Щось ты брешешь хлопче дуже гарно,
Ци казкы мы чулы вже давно»
Как прекрасны зори здесь полтавские,
По утрам бодрит росистая трава.
Не шукайте где-то места райские,
Рай лишь там, где Родина твоя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635260
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 12.01.2016
По широкой шли дороге.
Повстречался с камня столб,
А на камне надпись видно,
«Кто здесь был – разбил свой лоб!»
От столбца шли три тропинки…
Влево, вправо и в вперед,
Видно за века тропинки
Много раз топтал народ.
Вот и мы на раздорожье
Тут стоим повесив нос,
По какой идти тропинке,
Вот загадка, вот вопрос.
Пойдешь влево – прогадаешь,
Вправо - можно не дойти,
Прямо - вдруг что потеряешь!
Ну куда, куда идти?
Кто ж поставил этот столб?
Вот стоим и чешем лоб.
Ведь слагал народ не зря
Сказку «Три богатыря»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635181
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.01.2016
Чоловіча справжня дружба -,криця сплавлена в горні.
В мирний час міцна,і мужньо перевірина в війні.
Шлю найкращі побажання, другу кращому своєму .
Дружба щира поміж нами,-ми за дружбу чарку п’ємо.
Щирий мій, надійний друже, звуть нас- не розлий вода,
Хай міцніє наша дружба, кріпне дружба на віка.
Ми з тобою як два брата, як орлині два крила,
Наша молодість крилата через терни пролягла.
Через терни й перелоги, не торкнула зради біль,
Ми пройшли наші дороги, хоч роки обплутав хміль.
Нам минуле повертати, - кругом, кругом голова……….
Та ми завжди пам’ятаєм клятви нашої слова:
‘’Де б ми в світі не бували, І куди б не занесло,
Нашу дружбу розірвати неспроможній вже ні хто.’’
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631703
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.12.2015
В цей вечір останній ,
в цей вечір прощання ,
Нам з сумом співали
в садках солов’ї
Мені шепотіла
про вірне кохання,
В палкому коханні
я клявся тобі.
Зачекай , зачекай, зачекай!
Гудок на пероні ,
вже скоро рушаєм.
Сльозами наповнені
очі твої.
Останній цілунок,
останнє прохання:
Пиши, я прохаю
частіше мені.
Під звуки оркестру
військового маршу,
Солдатське буття,-
ти мене зустрічай,
А доля жіноча,
Чекати, чекати.
І ти моя люба
мене зачекай.
Зачекай , зачекай, зачекай.
Ми вірою, правдою
служим Вітчизні,
І носимо з честю
солдатське ім’я.
У помислах , діях,
ми дружні, єдині,
Звемося ми
Дружня солдатська сім’я.
І в дні
коли спека, у ночі холодні
Тримаєм наказ
гідно службу нести,
Спасибі ж вам любі
За ту допомогу ,
Яку нам приносять всі ваші листи.
Зачекай , зачекай, зачекай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631433
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.12.2015
Так важко видихати з себе заздрість
Таланту геніїв, творців шедеврів вічних.
Бажання бути поряд , в тому колі
Можливостей творіння безграничних.
Тебе наповнюють рішучістю творити
Феномени музеїв іманентно.
П’янку ,аморфну поглинаєш радість.
Твої творіння що здаються перманентні,
З підступністью чекають твою зраду .
І з розпачем кидаєш все почате ,
З ненавістю вдивляєшся до себе,
Чекаючи в насмішка пораду.
Вона повірь ,прийти не забариться
Нашіптувати , чи в голос говорити:
‘’Не маєш сил-, то й підіймать не треба, ‘’
Вбиваючи бажання світ творити .
Згасаючий природний магнетизм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630273
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2015
В руке соседа молоток,
Сосед в работе знает толк.
И стоит лишь ему начать,
Он будет целый день стучать.
Весь дом заполнил этот стук,
Как будто дятел долбит сук,
Настойчивый размерный стук:
Как по мозгам : тук- тук, тук- тук.
Весь день сосед стучал, стучал,
Под стук он громко песни пел ,
Потом затих и заорал,
На палец дул, чтоб не синел.
Сосед в том нет твоей вины,
И не ругай свой молоток.
Какой от стука будет прок ,-
Не лезет гвоздь в бетон стены.
Сосед :
« Поверь мне стихоплётный автор,
Я завтра покупаю перфоратор.
Мой слезный не услышишь звук,
У перфоратора мощнее стук.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630031
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.12.2015
Бездумно слово кинутое другу,
И кровь с обидою уже стучит в висках
Теперь ты мне не друг, но окажи услугу,
Прими мой вызов ,тебе чужден страх?
Что ж, вызов принят, брошена перчатка.
Их поединок-роковой конец.
Судить себя призвали без оглядки,
Неумолимый , в грудь направленный свинец.
-Да, ранним утром на лесной поляне,
Барьером- пара молодых берез.
И глазом черным в душу им заглянет
Ствол пистолета, и не надо лишних слез.
Был первый выстрел, и один свинцом наказан,
Дрожи от страха ложь и лесть…..
Убийца жизнью проведению обязан .
Да здравствует дуэль?
Отмыта кровью честь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630028
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 20.12.2015
Тебя дарящая любви свиданья ночь,
Мы просим лишь тебя о самом малом,
С любимою нас звездным покрывалом
Укрой от взглядов злых, гони тревоги прочь.
Уж близится рассвет, торопит время ночь.
С собою унося и ласки и лобзанья
С ней счастья миг уходит, с ней блаженство,
И в страдании оставив ненасытную любовь.
Что ж сердце ты так трепетно забилось?
Воспоминания, не в силах я волнение унять
Забыть-забыть все то, что ночь дарила,
За быть как сон, забыть, не вспоминать.
Забыть, забыть, забыть - не вспоминать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Як спішно час веде відлік,
Хвилині множаться в години,
В валізи спішно запаковує свої провини,
Рушать в історію готується 20-й вік.
Летять слова прощання з ним:
Прокляття, сльози каяття,
Розіп’яті, знедолені народи
Лишаються на звалищі сміття
Перед лицем змарнілої природи.
Він залишає в спадок нам
Земнії надра спорожнілі,
Річки ,озера обмілілі,
Обвуглені, порубані ліси
Лишив природньої краси,
Нагнав тумани жовто –сірі.
Шалений оберт набирав.
Стрімкий, метало-електричний,
Став ядерно-апокаліпсичний,
Хоч благо людству обіцяв.
Вітри буремні запалив.
В крові людській топив народи.
На тлі братерства і свободи
Високі мури городив.
Не все ще в прірву полетіло .
Хто скаже ,то його вина,
Що людство наче подуріло
Від скоєного ними ж зла.
Не відають чого творять.
Зневірились, на що чекають,
І бідами грядущими лякають,
Від страху натовпом біжать
Попереду один другого
Прощення в Господа прохать.
Простив…….
І знов лукавлять і грішать.
А там за брамой сповідальні
Лукавий і спокусливий чекає.
Нові гріхи творити манить,
Все краще рушить і поганить,
Бо суть у грішних є така.
Пророки- пращури давно
Біблейські мудрості писали,
Житейською мудрістю назвали,
Але нащадкам все одно.
Людину Генієм назвали,
І річки повернули «вспять».
Свій розум стали вихвалять,
Ще й носа в атом повстромляли.
А він того їм не простив
І носа швидко прищемив …….
А щоб надалі поважали.
Нам стало тісно на землі.
Будує людство космодроми
І вже гуркочать в небі громи,
Злітають в космос кораблі
Кидаєм погляд на зірки,
Планети манять невідомі
І нам байдуже що в озоні
З’явились ще нові дірки.
Я б вам багато б говорив
Кому чого не вистачало,
Але пробачте, якось сталось,
Що й я не ангел ,теж грішив.
Пора, пора за розум братись
І разом з словом каяття
До правил предків повертатись,
Що залишилось – зберегти
І відновити все що в змозі,
Бо вже стоїть в нас на порозі
Жорстокий 21-й вік.
25.11. 1999 р.
Майже скоро чверть минає…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629205
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2015
Давайте ж бо розсудим браття,
А то ж, хіба то дивина,
Що в бійці одежину рвуть на клаптя
І супостату шлють прокляття,
Як що чубляться- то війна.
Війна доречно-недоречно,
Але у бійці всі бійці.
І в тих- хто злодій ,чи сердечний,
Тріщать в відносинах кінці.
Вся сила в правді?
Чи Правда в силі?
Питання всім,- хто відповість?
Бо в цім кривавому сплетінні
Перемагає тільки злість
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629095
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2015
Хто пізнав кохання , той пізнав і муку.
Хто пізнав кохання , той пізнав розлуку,
Довгі дні чекання ,і безсонні ночі,
Марні сподівання , заплакані очі.
Хто пізнав кохання , бережіться зради.
Біль цей не лікують дружні поради.
Марні сподівання , ревний біль розлуки ,
Час, лиш час лікує ці сердечні муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Обійма прохолода осінні ранкові світанки,
Під журливу мелодію вільних холодних вітрів .
З посивілих дерев у останньому трепетнім танці
Закружляв жовтий лист, і безсило на землю осів.
І мете вітерець листопад на вологім асфальті,
Перехожих поважних швидить, підганя.
Він здійма капелюх, сипле лист на поношені пальта
Здоганяючи час, що так спішно летить в забуття.
Підхопив, закружляв в круговерті осінній,
І несе нас на крилах нездійснених мрій.
Осінь, осінь неждано, на скроні мої випав іній
Час пустих сподівань, час для марних надій.
Поспішай вітерець , маєш вічні для себе турботи,
Щоб летіти за часом, на крилах прудких навздогін,
Забери, будь ласкавий, з собою і наші турботи,
Дожени нашу молодість ,їй, передай запізнілий уклін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627080
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2015
На верхній щабель хиткої драбини ,
Заскочив гордовито красень півень.
І до курей промовисто почав:
Що, півень геніальний він .
Найвищий вчений рівень має,
Багато знає він про всіх, і відає про все.
Тому курячому зібранню він доповідає:
Одна з курей лиш квокче ,але яйця не несе,
Руда весь день смачне в смітті шукає,
А за її курчатами Ряба як сонна доглядає.
Ще й красень бройлер , м’язи наростив,
Він хоча й так достатній вигляд має,
В хазяїна, ще більше, проса вимагає,
Та й ще у миски заглядає до гусей,
Як півень, він ганьбить проступок цей,
На те його півняча совість вимагає ,
Негайно навести порядок в курнику.
І вчити кожну по науці курку має,
Як краще квоктати на яйцях у кутку .
Від нього ж , кури, лиш кохання вимагають,
Та проспівати ранком гучно всім, курі –ку.
Хоч він і так за це перед громадою відповідає.
Наш півень в курнику себе тому так вихваляє,
Бо на підвищеній драбині сісти він бажає,
І щоб хвалили кури всі,і голосно квохтали:
Наш півень - справний молодець.
В цій байці тут зазначимо кінець,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626544
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.12.2015
Ми прапор цілуєм припав на коліна,
Святиню державну тримаєм в руках.
Клянемось на вірність тобі Україно,
Будь вільна і сильна і славна в віках!
Приспів:
Слава Україні і героям Слава!
Квітне і міцніє у борні держава.
Станемо в шеренги, зімкнемось у лави,
Будеш ти гордитись , ненько,
Нашими ділами.
У руки надійні довірила зброю,
Відвагою наповнені наші серця,
На заклик Вітчизни готові до бою,
Готові на захист її до кінця
Приспів:
Слава Україні і героям Слава!
Квітне і міцніє у борні держава.
Станемо в шеренги, зімкнемось у лави,
Будеш ти гордитись ,ненько,
Нашими ділами.
В просторах безкрайніх блакитного неба
Під сонячним сяйвом радіють жита,
Нам більшого щастя на світі не треба,
Живи й процвітай Україна свята.
Приспів:
Слава Україні і героям Слава!
Квітне і міцніє у борні держава.
Станемо в шеренги, зімкнемось у лави,
Будеш ти гордитись ,ненько,
Нашими ділами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626538
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.12.2015
Навіщо кидати словами
В яких брехня перемога,
Навіщо хвастати ділами
В яких не зміряна вага
Слова не виміряні ранять
Кремсають душу, в серце б’ють
Близьке і рідне вам споганять
Надовго спокій відберуть.
Живем з надією що завтра,
На краще підуть в нас діла.
Розумні слухаємо речі ……….
Готові знов звалить тягар
На наші випробувані плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626249
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2015
Подымая бокал
Бокал с терпким вином
Переполненный в край,
В нем и грусть и печаль,
В нем блаженство и рай.
В нем и ласка и гнев,
В нем любовный нектар,
К безрассудству зовут
Будь ты юн или стар.
Дрожь волнения уймешь,-
Не плеснешь, не прольёшь,
Ты как воду, вино,
Наливаешь и пьёшь.
Не грустишь ни о чём
Подымая бокал,
Ты хмельное вино
Своим другом назвал.
Но потом,- то вино
Не вини словом зря,
Не вино, ты к нему
Набивался в друзья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625819
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.12.2015