Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Почніть введення, своїми словами,
Стиль вільний, обмежень немає,
Пишіть зараз, не бійтесь почати,
Інакше затисне у грудях кліщами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Донецьке поле, донецький вітер,
Пісок, підпалена трава,
Донецький дім, донецькі стіни,
І український син, він вболівальник Шахтаря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Летів літак, від білих-білих гір верхівок,
І щось йому було не так,
На віражі він скинув нас,
Здавалося б от просто так,
Навіщо так вчинив літак?
Не зрозуміло аж ніяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Від того як ти покохаєш,
Як ти застелиш ліжко із рання,
Залежить шлях, залежить відстань,
Залежить все, твоє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
На відвертість не прийнято відповідати грубістю,
Більш заведено кивати головою в такт, прислуховуючись,
Потрібно погоджуватись, і з розумінням ставитись до ситуації,
А з часом, ніж пірнає під лопатку, так прийнято, посміхаючись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Скажи мені батьку, за що воювати,
За що я повинен терпіти цей біль,
Тікати від пострілів, від танків ховатись,
За що, рідний батьку, я це заслужив.
Скажи мені, рідний, хоч слово скажи,
Чому майорять чужі прапори,
Чому ті знайомі, такі як я хлопці,
Ніколи не вбачать цієї весни.
Шкода мені люд наш, так сильно шкода,
Що ледь не реву я від болю та зла,
Минають ті ночі в підвалах для них,
Не видно вже сонця від чорних димів.
За вбитих дітей, за скалічених мам,
Тому що майбутнє не втрачене геть,
Я бачу надію і вірю в любов,
Тому що я можу та дихаю ще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Буде раз коли я не прокинусь,
І тоді серед вуличних ламп,
Ти читатимеш вірші по стінах,
Перед смертю які я писав.
Буде видно та зрозуміло,
По кривих на цеглі рядках,
Що наважився стати я вільним,
Лиш з червоним вином у руках.
Я чекав від тебе хоч слова,
Напиши, казав, напиши,
Відтиск губ залиш на ньому,
На листі твоїм, на листі...
Дуже довго тобою я дихав,
Через тебе бачив цей світ,
Та тепер я нарешті не схибив,
Зрозумівши що ти, лише міф..
Не існує, та не існувало,
На землі тебе не було,
Ти лише в моїх мріях дивних,
Та думках живеш вже давно.
Буде раз коли я не прокинусь,
І тоді серед вуличних ламп,
Люди повз пропливатимуть, тихо,
Помічаючи цеглу в віршах.
Хтось назве мене словом грубим,
Будуть ті, хто весь час поспіша,
Та один, буде два, може більше,
Ті чий подих, відчує стіна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2015