Івга Лис

Сторінки (1/37):  « 1»

Я пам'ятаю все…

Я  пам'ятаю  все.
Як  починався  світ.
Як  океан  по  землях  розливався.
І  як  уперше  ти  сказав  мені  :  "Привіт".
І  як  востаннє  ти  зі  мною  попрощався.

Я  пам'ятаю  посмішку.
І  блиск  в  очах.  Шалені  очі!
І  гітару  твою.
Твою  незвичну  шкіру  на  плечах,  
І  як  сміятись  легко  із  тобою.

І  скільки  всього  сказано  :  на  зло,  
На  добру  пам'ять,  навіть  -  для  любові.
І  скільки  сварок  трапитись  могло
Після  потоку  ніжності  в  розмові.

Як  ти  курив.
І  як  любив  мене.
(Десь  так  собі  я  в  мріях  говорила)
Я  пам'ятаю  ВСЕ  і  ...  лиш  ОДНЕ  :  
те,    як  нестерпно  я  тебе  любила.

Я  пам'ятаю  все.
"Привіт"  і  "Прощавай".
І  весь  цей  світ,  що  був  незнаний  досі.
І  скільки  цукру  ти  любив  додати  в  чай.
І  як  ти  бавився  моїм  волоссям.

01.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2017


Пиши вірші. І вино червоне…

Пиши  вірші.  І  вино  червоне
Напівсолодке  ти  возлюби.
І  з  цього  дня  і  тепер  до  скону
Не  знай  ніякої  вже  біди.

Відріж  волосся  наполовину
І  посміхайся  собі  щораз.
Включи  той  фільм,  що  здавався  дивним,
Знайди  у  ньому  п’ять  мудрих  фраз.

І  щовівторка  в  непарні  числа
Вмикай  Сінатру  і  релаксуй.
А  на  роботу  спізнись  навмисно.
Три  ночі  вдома  не  заночуй.

Виходь  частіше  гуляти  в  парки.
Забудь  минуле,  що  тяготить.
І  не  роби  у  житті  ремарки,
Бо  пам’ятай,  що  це  тільки  мить.

І  знов  долаючи  перепони,
Не  забувай  про  блакить  небес.

Бо  є  вірші.  І  вино  червоне.
А,  значить,  жити  ще  має  сенс.

03.10.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2016


Я тебе ніколи не любила! (Діалог №3)

Я  тебе  ніколи  не  любила!
Скинь  брехні  безглузду  тятиву.
Бо  тобі  я  тільки  говорила  :
«Хоч  в  вогонь  з  тобою  я  піду».

Просто  очі  я  твої  хотіла
Бачити  близь  себе  кожен  раз.
Я  колись  вдихала  твоє  тіло,
І  жила  колись  не  на  показ.

Я  лише  ховалася  за  спину.
Засинала  із  думками  про...
Поруч  із  тобою  часоплину
Деколи  і  справді  не  було.

Я  тобі  назавжди  присвятила
     Вірші,
                       сльози,  
і  лиш  кілька  слів.

...  Я  тебе  ніколи  не  любила!
...Ти  мене  ніколи  не  любив.

                                                                         Ти  колись  була  моїм  секретом.
                                                                         Що  не  жінка,  а  лише  –  біда!
                                                                         Доля  малювала  силуети,
                                                                         Де  дорога  нам  на  двох  одна.

                                                                         Не  любив  тебе.  Та  руки  твої
                                                                         Я  від  холоду  постійно  зігрівав.
                                                                         Я  б  за  тебе  –  проти  всіх  до  бою,
                                                                         І  навік  тобі  бронею  став.

                                                                         Я  шукав  твій  запах  поміж  люду.
                                                                         А  твоїх  очей  блакить  небес
                                                                         В  світі,  повнім  заздрощів  і  бруду
                                                                         Тільки  й  мала,  в  результаті,  сенс.

                                                                         Ти  була  єдина  моя  втіха
                                                                         В  світі,  повнім  радості  і  див...

                                                                         Є  слова,  що  б’ють  жорсткіше  лиха  –  
                                                         
                                                                       [i]  «Я  тебе  ніколи  не  любив!».[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016


Так було круто (Діалог №2)

Так  було  круто  опівночі
тебе  любити.
І  подивитись  в  твої  очі  -  
програти  в  битві.

Вино  дешеве  і  гітара,  
Високий  Замок.
І  бути  майже  справжня  пара
лиш  під  ранок.

Сміятись  голосно  в  кімнаті
та  й  хоч  на  кухні.
Ми  були  щирі  і  завзяті,  
а  страх  -  відсутній.

І  круто  було  на  колінах
твоїх  поспати.
І  говорити  без  упину  :
"Коли  в  Карпати?"

І  есемеску  так  чекати
чи  "клік"  вконтакті.

                                                             ...І  знову  й  знов  собі  брехати,
                                                             що  сльози  варті.

                                                             І  що  ця  сварка  -  це  остання,  
                                                             й  мене  ти  любиш!
                                                             Але  мене  моє  кохання
                                                             вело  до  згуби.

                                                             І  як  ставали  очі  твої
                                                             мені  отрута.
                                                             А  всесвіт,  де  ми  тільки  двоє,  
                                                             зв'язали  пута.

                                                             Бо  я  і  знати  не  хотіла
                                                             про  твоїх  інших.
                                                             Близь  тебе  я  ламала  крила
                                                             свої  все  більше.

                                                             ...Пройшли  і  сльози,  і  образи  -  
                                                             так  просто  й  тупо...

                                                             І  не  мені  тепер  розказуй,  
                                                             як  було  круто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2016


За рогом буде мене чекати (Діалог №1)

...Спливають  хмари.  Блакитні  очі.
Такі,  як  небо.
Вина  -  в  тобі.
Таку,  як  ти,  будь-який  захоче,  
а  ти  дісталася  -  і  мені!

Спливає  вічність,  а  я  ітиму
крізь  бурі  й  море,  крізь  час  і  вік,  
аби  зустріти  тебе,  єдину,  
для  тебе  буду  твій  чоловік.

                                                                         ...За  рогом  буде  мене  чекати.
                                                                         Докурить  третю.  (Хай  Бог  простить).
                                                                         Сліпа  любов!
                                                                         Чи  мені  не  знати,  
                                                                         коли,  мов  вічність  спливає  мить?

                                                                         Кури  -  хоч  менше.
                                                                         Люби  -  побільше.
                                                                         І  будь  щасливим  у  кожнім  дні.

                                                                         Цілуй  -  як  вперше.
                                                                         Пиши  -  як  вірші.
                                                                         Вина  -  в  любові.
                                                                         Вина  -  в  вині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2016


Ці очі у призмі холодних інстанцій

Ці  очі  у  призмі  холодних  інстанцій,  
і  губ  твоїх  терпкий  полин.
Із  долею  спільно  кружляю  у  танці,
а  ти  в  мене  тільки  один.

А  ти  в  мене  єдин,  
                             ю  онлі,  
                             а  соло.
І  губ  твоїх  липовий  мед.
Буває,  що  кажеш  ти  зовсім  не  слово,  
а  думку  мою  наперед.

Буває,  що  квітну,  
                                               буває,  що  гину
В  обіймах,  в  долонях  твоїх.
Я  й  щастя  б  лишила  свого  половину,  
аби  тільки  чути  твій  сміх.

І  жити    (не)стримно
                   (не)стрепно
і  якось
                   безглуздо  без  тебе.
Хоча...

Аби  лиш  ховатись  у  спокій  і  святість
вже  рідного  твого  плеча.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016


Доторкнуся кінчиками пальців

Доторкнуся  кінчиками  пальців
До  твого  знайомого  лиця.  
В  цій  любові    ми  –  лише  повстанці,  
Що  зчиняють  війни  без  кінця.

Ти  мовчиш  і  дивишся,  неначе
Хочеш  нашу  тишу  зберегти.
Та  теплом  очей  твоїх  гарячих
Я  тамую  спрагу  самоти.

Я  б  з  твого  обличчя  щастя  пила
(Ніжність  в  нім  сполохати  боюсь).  
Скільки  днів  я  в  нього  не  дивилась!
Скільки  днів  іще  не  подивлюсь?!

В  нас  життя  стандартно  на  повторі  –  
Холод/спеку  я  не  розділю.
Я  шукаю    у  калюжах  зорі...
Я  за  тебе  Господа  молю...

Нам  любов  у  душах  оселилась.  
Раптом  –  і  байдужість  в  іншу  мить.
Може,  ми  того  ще  не  навчились  –  
Може,  ми  не  вміємо  любить?

Але  думка  про  біду  вороже
Мені  шию  давить,  мов  ярмо.

Я  тебе  шукаю  в  перехожих
І  в  історіях,  де  ще  ми  живемо,
Де  я  ще  не  знаю  про  розлуку,  
Де  ти  бережеш  моє  тепло.

Відпусти  в  останнє  мою  руку
І  забудь  усе,  що  в  нас  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


Тебе нема

І  були  бурі,  
                               що  гірше  смерті.
І  було  пекло,  
                                 де  я  –  сама.
Шукаю  очі  твої  відверті
Крізь  цього  люду  –
Тебе  нема.

І  було  холодно  так,  неначе
Твої  слова  всі  –  
                                           торішній  сніг.
А  ти  лишив  ,  
                                   як  завжди,  
                                                                     на  здачу
В  цім  світі  саму  мене  проти  всіх.


А  потім  –  сльози.
Як  добрий  звичай
Твоє  стандартне  :  
                                                 «  Мала,  пробач».

...  Ховати  правду  у  жах  і  відчай,  
Що  ти  –  найкраща  з  моїх  невдач!


А  після  в  звичку  ввійшла  байдужість  –  
Я  їй  програла  в  цій  боротьбі.
З  останніх  сил  я  шукала  
 мужність
                         і  трохи  гідності  
У  тобі.

Та  всю  любов  –  
                                       Що  була  –  
До  краю!  –  
В  мені  ти    знищив
                             забув
                                   і
                               стер.
І  я  лишилась  сама.
Не  знаю,  
Як  бути  далі  мені  тепер?!


А  ти  такий  же...
Живеш  –  як  знаєш.
Та  твоє  серце  мені  –  тюрма.

...  Ти  поруч  погляд  мій  ще  шукаєш,
Але  давно  мене  тут  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639148
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.01.2016


Ти любиш мене за очі

Ти  любиш  мене  за  очі.
...  Забула  тобі  сказати,  
У  тебе  прекрасний  голос,
Він  снився  сьогодні  мені.
Твій  голос  мене  лоскоче
І  змушує  забувати
Мої  хворобливо-сірі
Самотні  колишні  дні.


Ти  любиш  мене  за  очі.
...  Забула  тобі  сказати,  
Я  дуже  давно  вже  звикла
До  твоїх  надійних  рук.
Ці  руки,  коли  захочуть,  
ТАК  вміють  мене  обіймати,  
Неначе  готують  на  виклик
Свою  приворотну  гру.


Ти  любиш  мене  за  очі.
...  Забула  тобі  сказати,  
Твій  запах  крізь  цього  люду
Знайду,  наче  серцебиття.
Твій  запах  ловити  щоночі,  
Обійми  у  нього  ховати
Я  тисячу  років  ще  буду.
Інакше  –  навіщо  життя?!


...  Та  як  заглушити  розпач?
Не  вийде  в  любов  далі  грати.
І  хай  після  того  зізнання
Не  буде  ні  краплі  жалю...

 Ти  любиш  мене  за  очі.
...  Забула  тобі  сказати,  
Ця  зустріч  у  нас  –  остання,  
Бо  я  вже  тебе  не  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639147
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.01.2016


Ти - занадто велике значення

Ти  –  занадто  велике  значення,  
Щоб  забути  твоє  ім’я.
Почуття  –  восьме  чудо  небачене,  
Бо  без  тебе  я  вже  не  я.  

На  моєму  шляху  життєвому
Ти  –  єдиний  з  усіх  мужчин,  
Разом  з  ким  хоч  у  пекло  миттєво  так
Я  готова  іти  без  причин.

У  життя  ти  тепер  впусти  мене,  
Свої  мрії,  свої  думки.  
Просто  ніжністю  огорни  мене,  
Я  її  запишу  в  рядки.

І  тримай  мене  біля  серця  десь
В  час  тривоги.  А  в  щастя  дні,  
Коли  наче  сміється  Усесвіт  весь
Трохи  радості  дай  мені.  

Неймовірний,  шалений  дуже  ти.
Та  не  дай  мені  в  інший  час
Охолонути  і  збайдужіти
До  усього,  що  є  у  нас.

Заспокоїти  вмій  порадою,  
Вбережи  мене  від  біди.

...  Просто  ти  –  це  у  серці  райдуга.
...  Просто  згадуй  мене  завжди.


10.09.15  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


Вже не гріє душу, що минуло…

Вже  не  гріє  душу,  що  минуло.
Прихисти  мене  своїм  крилом.
Влітку  в  нас  усе  з  тобою  бу́ло.  
Близькість  –  бу́ла.
Сексу  –  не  було́.

Я  в  цей  час  і  справді  вже  забула,  
Що  є  безкорисливість,  що  –  зло.
Влітку  в  нас  усе  з  тобою  було.  
Щирість  –  була.
Сексу  –  не  було.

Лиш  гнітюча  думка  промайнула  –  
Це  колись  скінчиться  все  одно.  
Влітку  в  нас  усе  з  тобою  було.  
Ніжність  –  була.
Сексу  –  не  було.

І  в  реальність  з  мрії  повернуло,  
Страхом  стало  тих  розмов  тепло.  

...  Не  важливо,  що  там  влітку  бу́ло.
Бу́ло  все,  
А  сексу  ж  –  не  було́!

19.08.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638865
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.01.2016


Я згубила тебе, так недбало хапаючись знов…

Я  згубила  тебе,  так  недбало  хапаючись
                                                                                                   знов
За  усі  непотрібні,  байдужі  для  серця
                                                                                             дороги.
   І  в  обіймах  чужих  я  свою  розгубила    
                                                                                                 любов.
         Замість  неї  лишилися  смуток  лише
                                                                                           і  тривоги.  

   Хтось  кохав  мене  так,  що  надихатись  
                                                                             зовсім    не  міг,  
             Та  у  мене  любові  ні  крихти  уже  не
                                                                                         лишилось.
                                     І  тоді  я  у  відчаї  впала  тобі
                                                                                                     до  ніг,  
                     Щоб  любов  хоча  б  трохи,  хоч  як  
                                                                                 відновилась.  

           Ти  пішов...  І  було  це,  як  в  дивному  
                                                                                                               сні.  
Тільки  очі  востаннє,  востаннє  палати
                                                                                               журбою.

Так  тепер  і  живу  :  з  половиною  серця  в  мені.  
Інша,  та  половина,  назавжди  лишиться  з  тобою.  


   2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016


Є просто щастя. І це так просто

                                                                                               [quote]МВ[/quote]
Є  просто  щастя.  І  це  так  просто  –  
Дивитись  в  очі  своїм  страхам.
Бажання  жити  відчути  гостро
І  знати  ціну  своїм  гріхам.  

Є  просто  дружба.  І  це  так  вічно  –  
Напевно  знати  :  людина  є,  
Що  зменшить  вітер  невдач  зустрічних,  
Розділить  горе  «на  два»  твоє.  

Є  просто  мама.  І  це  так  тепло  –  
Завжди  вертатись  у  рідний  дім.  
Знайти  у  собі  і  рай,  і  пекло
Насолодитись  і  тим,  і  тим.

Є  просто  радість.  І  це  так  щиро
У  кожній  миті  свого  життя.
Вбачати  радість  –  не  йняти  віри  –
І  свято  вірити  в  майбуття.  

Є  просто  близькість.  Є  просто  поруч.  
Є  :  просто,  тихо,  разом  навік.  
Любов  творити  в  собі  власноруч,  
На  котру  сам  ти  себе  прирік.  

Є  просто  щастя.  І  це  так  просто
Щасливим  бути  –  весь  час,  завжди.
Знайти  у  собі  не  відголоски  –  
А  ФАКТИ  страченої  біди.  


Є  просто  щастя.  Ми  –  просто  люди,  
І  нам  важливе  буття  своє.
А  треба  лиш  повсякчас  і  всюди
Щасливим  бути.  
Бо  щастя  –  є.

13.02.15
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638597
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2016


Коли ти вернешся - все стане можливим

Коли  ти  вернешся  –  все  стане  можливим.
Для  мене  й  для  тебе  нема  перешкод.  
Я  знову  навчуся  ТАК  вірити  в  диво,  
Щоб  серце  твоє  захистить  від  негод.  

Як  ти  захищаєш  десь  в  краї  далеко
Далеко-далеко,  та  мрію  одну.
Не  зваживши  навіть  на  страх,  небезпеку,  
Щоб  в  рідній  країні  спинити  війну.

Коли  в  тому  краї,  де  доля  спливає
І  часу  шкодує  тобі  циферблат,
Згадай,  що  Я  –  Є!  Я  тебе  називаю  :  
«мій  рідний,  далекий,  коханий  солдат».  

Коли  ж  серце  віру  тримати  не  стане,  
Недоля  ворожа  долати  почне  –  
Тебе  захищу,  я  стіною  постану,  
Підставлю  надійне,  жіноче  плече.  

Все  стане  можливим,  але...  по-новому,  
Бо  знов  лиш  палає  в  журбі  листопад.

Коли  ти  вернешся  із  бою  додому.
Коли  повернешся  до  мене  назад.
 
09.  11.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638317
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.01.2016


Сердечко на спітнілому вікні…


Сердечко  на  спітнілому  вікні  –  
Хтось  малював,  можливо,  свою  долю.  
Але  помалу,  проти  його  волі
Його  покриють  крапельки  рясні.  

І  так  закінчить  не  своє  життя
Мале  сердечко  на  вікні  трамваю.  
На  жаль,  так  часто  й  у  житті  буває  –  
Буденність  убиває  почуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638316
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.01.2016


Очі в очі. Що тобі казати?

Очі  в  очі.  Що  тобі  казати?  
Те,  наскільки  я  тебе  люблю?
Ненавидіти  себе  й  втішати,
З  серця  в  серце  перелить  жалю.

Очі  в  очі...  Перевести  погляд,  
А  байдужість  ставити  вперед.
І  відкрити  душу  всю  на  огляд,  
Щоб  ти  знав  на  смак  з  полином  мед.

Очі  в  очі...  Як  тобі  не  стало
Краплі  гідності  зізнатися  мені,  
Що  тебе  кохання  повертало
На  далекий  вогник  вдалині?!

Очі    в  очі.  Як  тебе  судити?
Я  ж  сама  тебе  піднесла  до  небес.  
Намагаючись  лиш  просто  поруч  жити,  
Не  чекаючи  у  відповідь  чудес.  

Очі  в  очі...  Досить  болю,  прошу.
Досить  відчаю,  байдужості    й  жалю.
Бо  і  знати  то  тобі  не  гоже
Те,  наскільки  я  тебе  люблю.

Очі  в  очі...  Стільки  пережито
Й  стільки  щастя  буде  ще  у  нас.
Нам  не  варто  ще  щось  говорити,  
Бо  найкращий  лікар  –  тільки  час.  

20.02.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


І що було - тепер уже не буде…

І  що  було  –  тепер  уже  не  буде.
І  перед  сном  в  очах  твоє  лице.
«[i]Забудь  його[/i]»  -  мені  говорять  люди,  
Та  поки  я  лиш  пам’ятаю  все.

20.02.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


Закрию очі. Сховаю душу.

Закрию  очі.  Сховаю  душу.  
Скажу:  «  Не  було  ніколи  нас».  
Тепер  я  щастя  твоє  не  рушу,  
Та  не  лікує  допоки  час.

Я  змушу  розум  тебе  забути,  
Забуду  запах  і  голос  твій.  
Минуле  в  згадках  –  лише  отрута,  
Холодний  іній  на  краю  вій.  

Закрию  серце.  Ніщо  не  вічне.  
Не  вічно  ж  смутку  у  груди  бить.
Та  знову  й  знову  по  передпліччу  
Твоя  байдужість  так  холодить.

Закрию  відчай.  Бо  я  сильніша
Наївних  мрій  у  своїх  душі.  
Ми  –  тільки  люди.  І  все.  Не  більше.
Один  одному  тепер  чужі.

Закрию  двері.  Іди  із  Богом...
Прощай,  минуле!  Мені  вже  час.
Давно  немає  в  душі  тривоги.  
Давно  немає  з  тобою  нас.

2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2016


Ми стільки разів стрічались…

Ми  стільки  разів  стрічались,  
Та  знову  і  знов  прощались.
Тож  ,певно,  так  треба  було.  
Насправді  я  лиш  хотіла
Відчути  гаряче  тіло,  
Забрати  твоє  тепло.

Я  стільки  ішла  з  тобою
Не  до  вівтаря  –  до  бою.
Але...  я  така  ж  ,  як  і  ти.
Мені,  як  тобі,  важливіше  –  
Це  пристрасть  :  забрати  більше,  
Будь-як  досягти  мети.

Хай  буде,  я  все  пробачу  :  
Характер  і  твою  вдачу,  
Так  ліпше,  хоч  що  говори.  
Кохання  –  не  сьоме  небо.
Не  рухай  душу  –  не  треба,  
А  тіло  –  нехай,  бери.

Та  зараз  ми  лиш  минуле,  
Прости  мені  все,  що  було,  
Забудь,  якщо  хочеш    мене.
Та  згадуй  хоча  б  хвилини,  
Коли  ми  –  МИ  –  дві  людини
Як  ціле  ставали  одне.

2014                                                

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2016


*Без тебе*

Мене  зігріває
Лиш  думка  про  тебе.
В  душі  більше  сили,  ніж  страху.  
До  тебе  вертаю,
Що  ,  може,  й  не  треба,  -  
Та  пройдено  більше  півшляху.

Хотіла  б  я  знати,
Куди  правду  діти,  
Що  розум  постійно  шепоче?..
Та  мушу  сказати  :  
Мені  в  цьому  світі
Немає  за  тебе  дорожче.

2.08.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016


Заглуши вже свою гітару…

Заглуши  вже  свою  гітару  –  
Хоч  колись  ти  не  будеш  мій?  
Не  вдавай  з  нас  щасливу  пару
І  торкатись  мене  не  смій.  

Болем  –  в  серце,  тобою  –  в  скроні  :  
І  весь  час  ти  в  мені  живеш.  
Я  ще  згадую  твої  долоні,  
І  обійми  гарячі  теж.

Я  іду  мов  на  бій  з  тобою,  
Переможцем  бути  хотів?  
Та  в  нерівному  цьому  двобої
Від  кохання  нема  й  слідів.

Ледь  помітно,  але  на  правду  -  
Ти  ще  досі  болиш  мені.  
Я  сама  тобі  дала  владу
В  добровільній  моїй  тюрмі.  

Ти  на  кого  мене  лишаєш?  
Чи  на  себе  чи  на  біду?  
Ти  –  мій  біль,  але,  певно,  знаєш...
Краще  тебе  собі  не  знайду...

В  серце  –  гострим  ножем  пожару  –  
Я  давно  цей  програла  бій.  
І  в  останніх  акордах  гітари  –  
"Ти  ніколи  не  будеш  мій".

05.06.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016


Привіт, малий! Ну, як ти там без мене?

 Привіт,  малий!  Ну,  як  ти  там  без  мене?  
 Передаю  привіт  твоїм  очам,  
 Що  ріжуть  пам'ять  їх  вогнем  шаленим
 І  не  дають  заснути  по  ночам.

 Ну,  що,  малий,  тобі  зізнатись  маю  :  
 Така  щаслива!  Біль  в  мені  погас!  
 Що  наче  мене  доля  пригортає
 І  захищає  від  біди  весь  час.

 Агов,  малий!  Скажи  ж  мені  хоч  слово.
 Воно  для  мене  –  лезо  у  спині.  
 І  так  чогось  негадано,  раптово
 Надія  згасла  :  це  кінець  війні.

 Не  буде  більше  сліз  і  обіцянок.  
 Не  буду  нити  :  так  як  ти  казав.  
 Заводь  собі  своїх  палких  панянок  
 І  не  дивись  із  тугою  назад.

 Па-па,  малий!  Тобі  усе  удасться!  
 Бажаю,  щоб  себе  ти  все  ж  знайшов.

 І...  ще  одне  ...  спасибі  за  це  щастя  –  
 Тепер  я  знаю,  що  таке  любов.  


09.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016


"Якщо ти мене любиш - дай мені знати"

Ти  у  мене  в  серці  завжди...

«  іф  ю  лав  мі  –  лет  мі  ноу»

Але  щастя  перепади
Вже  тепер  між  нами  знов.  


Але  ж  долі  недомовки,  
Але  ж  відстань  і  нудьга.  
І  брехня  турецьким  шовком
На  усі  слова  ляга.  


Але  ж  юності  напруги
І  дурних  бажань  порив.  
Я  в  тобі  не  маю  друга  :  
Вхід  мені  туди  закрив.  


І  різниця  в  поведінці.
І  різниця  у  душі.

...  Я  тобі  –  у  кожній  жінці.
...  Ти  –  у  тисячах  мужчин.


Але  ж  місто-волоцюга.
Ану,  спробуй,  заспокой!
Ти  в  мені  не  бачиш  друга:  
Я  для  тебе  друг  не  той.


Але  ж  бідність  в  мріях  наших.
Але  ж  байдужість  в  очах.  
Але  ж  гордість  дій  подальших  
І  образи  на  плечах.


...  Всі  «  АЛЕ»  для  нас  з  тобою
Не  переростуть  в  любов.
Та  я  знов  тобі  повторю  –  

«  іф  ю  лав  мі  –  лет  мі  ноу»


09.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016


Прийди до мене у останню ніч

...  Прийди  до  мене  у  останню  ніч.

Хай  ця  весна  собі  залишить  тугу.  
Я  розкажу  тобі  як  просто  другу,  
Що  в  мене  в  серці  стільки  протиріч.

Що  я  не  знаю,  хто  для  мене  ти.
Не  знаю,  як  я  витримаю  літо.
Що  варто  тільки  трохи  захотіти  –  
І  ми  з  тобою  з'єднані  в  світи.

Без  тебе  важко  у  останню  ніч.
Саму  не  залишай  мене  на  долю.
Нехай,  помалу,  тихо  і  поволі
Та  все  ж,  прийди.  Чекаю.  Віч-на-віч.

Мені  тебе  завжди  не  вистача.
Цікаво,  чи  колись  ти  розумів  це?
Бо  найбезпечніше  у  світі  місце
Позаду  твого  сильного  плеча.

І  мою  душу  (  саме  в  тому  річ)  ,
Що  ти  єдиний  зможеш  захисти.  
...  Я  ще  не  знаю,  як  без  тебе  жити.

...  Прийди  до  мене  у  останню  ніч.

31.05.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016


Для них / Такий туман, що і Високий Замок…

 Такий  туман,  що  і  Високий  Замок
 Скорився  силі  сизої  пітьми.
 Тебе  кохаю  майже  до  нестями  –
 Ми  не  дарма  в  цей  світ  прийшли  людьми.

 І  не  дарма  колись  завела  доля  
 мене  в  це  місто  радості  й  тривог  .
 З  тобою  нам  наврочуючи  ролі,  
 А  для  печалі  –    тільки  епілог.

 Такий  туман,  що  наче  пісня  ллється.
 І  тихий  спокій  людям  в  вікна  б’є.  
 Залишу  я  частину  свого  серця
 У  місті,  що  назавжди  вже  моє.

 Такий  туман...  Що  майже,  як  ніж  нами.
 А  я  тебе  –  усупереч  –  люблю!  
 Ми  –  смертні  люди,  але  нас  панами
 Кохання  робить  в  мить  і  без  жалю.

 ...  У  тобі  щастя  я  своє  знаходжу.
 ...  Над  тихим  Львовом  –  небо  голубе.
 І  зрозуміти  я  ніяк  не  можу,  
 Що  люблю  більше  :  місто  чи  тебе?


09.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637070
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2016


Лежала кішкою у твоїх ніг

                                                                                                                           [quote]ТВ[/quote]
Лежала  кішкою  у  твоїх  ніг.
Майбутнє  марилось  таким  яскравим.
І,  може,  дійсно,  не  у  тому  справа,  
Що  полюбити  ти  мене  не  зміг.

А  в  тому  річ,  що  я  тобі  –  чужа.
Що  надто  різні  бачаться  дороги.
І  так  мені  хотілось  перемоги,  
Що  і  забула,  де  в  чуття  межа.

Річ  в  тому,  що  отрута  -  це  обман.
Що  це  завжди  реально  й  неможливо.
Що  я  давно  уже  не  вірю  в  диво,  
Так  як  не  вірю  я  ні  вчинкам,  ні  словам.

А  свою  волю  ти  у  мене  відстояв!  
І  я  живу  тепер,  як  ти  захочеш.
Перемішалися  і  дні,  і  ночі.  
А  я  без  бою  повністю  твоя!..

Я  дуже  прошу!  Ніжність  збережи.  
Вдихни  мене,  вдихни  на  повні  груди.
І  пам’ятай,  що  кішкою  у  ніг  я  буду
Так  ненадовго,  так  не  назавжди.


грудень,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016


Про ЩО ти спиш, коли ти не зі мною?

Про  ЩО  ти  спиш,  коли  ти  не  зі  мною?
КУДИ  ти  йдеш,  коли  мене  нема?
Хай  зійдуться  в  нерівному  двобої
Любов  до  тебе  і  моя  вина.

За  ЧИМ  летиш,  коли  я  засинаю?
Коли  я  з  іншим,  про  ЩО  мрієш  ти?
В  безмірності  палаючого  краю
Не  випити  холодної  води.

Коли  я  ДЕСЬ,  чи  ти  мене  шукаєш?
Чи  БАЧАТЬ  твої  очі  крізь  печаль?
Навіщо  ти  минуле  воскрешаєш?
Сказати  б  «Люблю».
Та  кажу  –  «Прощай!»

На  СКІЛЬКИ  я  у  тобі  залишуся?
На  день  хоча  би?  Може,  і  навік.
Пройду  повз  тебе  і...  
не  зупинюся  :
Ти  тільки  посторонній  чоловік.

Квітень,  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016


Прости й пробач, що знову так невчасно…

Прости  й  пробач,  що  знову  так  невчасно
В  своїй  душі  минуле  воскрешу.
Бо  десь  там  є  серед  уламків  щастя
Те,  що  тобі  відкрити  не  спішу.

Як  сильно  ломить  необачне  тіло,  
Що  вже  не  маю  сили  вороття.  
Те,  що  тебе  одного  я  хотіла
Навік  впустити  у  своє  життя.

Те,  що  боюсь  зустріти  твої  очі,
Боюсь  моїх  невимовлених  слів.
І  що  до  тебе  у  покрові  ночі
Я  знов  приходжу  із  далеких  снів.

А  що  майбутнє  вже  без  тебе  в  тузі,  
У  безмірі  моєї  самоти.
Те,  що  з  тобою  зовсім  ми  не  друзі  ,  
Але  ж  немає  ближчого,  ніж  ти.

Я  так  натхненно  тебе  відпускаю.
Я  намагаюсь.  Але  ще  болить.
Пробач  мене,  що  я  ще  пам’ятаю,  
І  що  не  в  змозі  я  тебе  простить.

Нема  журби.  Була,  та  вже  минула.
Немає  виправдань.  Нема  невдач.
За  що  було  й,  тим  паче,  що  не  було,  
Востаннє  ти  прости  мене  й  пробач.


2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2016


Година ночі. Комусь не спиться

Година  ночі.  Комусь  не  спиться,  
В  далеких  вікнах  горять  вогні.  
З  нас  кожен  має  в  руках  синицю  –  
Нас  не  влаштовують  журавлі.  

Боїмся  щастя.  Що  є  –  те  й  хочем...
Нас  доля  тим  і  благословля.  
А  потім  так,  десь  о  першій  ночі
Таємно  мрієм  про  журавля.

2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636524
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2016


Залиш мені хоч трішечки тепла

Залиш  мені  хоч  трішечки  тепла.
Залиш  себе,  а  не  свою  оману.
Бо  наша  сутність  –  срібло  із  туману,  
Але  з  тобою  завжди  я  була.

І  було  добре,  і  нестерпно  разом  нам,
І  ми  губились  в  цім  круговороті.
Я  відкладала  щастя  десь  на  потім,  
Бо  марне  діло  –  вірити  словам.

І  йшли  роки,  мільйони  сотні  літ,  
А  почуття  помалу,  та…згасали.
Я  намагалась,  але  так  вже  стало,  
Ти  перестав  наповнювати  світ.

І  з  того  часу  із  свого  життя  
«кохання»  я  назавжди  вже  забрала.
Я  віддала  тобі  усе,  що  мала,  
Не  вимагай  іще  якесь  чуття.

Зоставлю  лиш  малесеньке  тепло
Собі  на  згадку  про  минуле  наше.
Я  обіцяю  пам’ятати  краще,  
Ніж  то  насправді  у  житті  було.

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016


Ми з тобою просто різні люди

Ми  з  тобою  просто  різні  люди
З  браком  щастя,  мудрості  і  сил.
Що  було  –  вимінювать  не  буду
На  примарне  сяяння  світил.  

Розумію,  можна  все  звалити
На  банальну  фразу  «ну  вже  так...»  .
Тільки  серцю  вдосталь  не  відбити
Пам'яті  безжалісних  атак.

Ми  з  тобою  –  тільки  перехожі.
Нам  з  тобою  випав  різний  шлях.
І  тоді  ми  були  просто  схожі  
Лиш  на  двох  закоханих  невдах.

Доля  «нас»  вділила  –  щастя  в  браку.
Твої  стріли  в  серце  –  лиш  слова.
Я  в  минуле  дивлюсь  не  без  страху  :
Чому  я  без  тебе  ще  жива!?

 Я  багато  ,  певно,  ще  напишу
І  про  тебе,  і  про  біль  моїх  віршів.
Я  для  тебе  як  на  згадку  лишу
Вільне  місце  у  своїй  душі.  

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016


Смішні слова…

Смішні  слова,  смішні,  наївні,  ґречні.
Даремна  комбінація  думок.  
Тобі  назустріч  роблю  недоречний
Крок.  


І  каву  в  чашці  вип’ю    я  ранкову,  
А  разом  з  кавою  –  хоч  трішечки  жалю.
Я  так  тебе  невчасно,  помилково
Люблю.


І  як  пробачити  тебе  відтоді,  
Коли  між  нами  гордості  гора?  
Що  почуття  –  ти  скажеш  при  нагоді  –  
Лиш  гра.  


І  що  мені  казати  тобі  треба?  
Що  буду  пам’ятати  все  життя?
Бо  я,  щаслива,  справжня  і  …без  тебе  –  
Де  я?!



Десь  там  у  серці  жевріє  надія.
Та  біль  прозріння  переможе  знов.  
Бо  ти  про  мене  навіть  і  не  мріяв…
Любов?...


А  промінь  сонця  світить  між  повіки.  
В  очах  у  мене  –  радість  і  печаль.
Люблю  тебе.  Пробач.  Люблю  навіки.
Прощай

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


З самого ранку собі казати


З  самого  ранку  собі  казати,  
Що  щастя  –  є.  
І  вже  ніколи  не  відпускати  
Те,  що  «ТВОЄ».

Життя  любити,  тебе  любити  
І  повсякчас
В  собі  тримати  і  боронити
Те,  що  «ДЛЯ  НАС».  

І  зігрівати,  і  прихищати
Тебе  крильми.  
І  своїм  серцем  всім  захищати  
Те,  що  є  «МИ».

Іти  від  тебе,  іти  й  вертатись,  
Щоб  знов  і  знов
Уже  нарешті  в  собі  пізнати
Те,  що  «ЛЮБОВ».

І  знову  щастя  тобі  бажати
І  майбуття.
Бо  ти  існуєш,  тому  кохати
Своє  життя.

Не  дати  гніву  тепер  нікому,
собі  –  жалю.
«СПАСИБІ»  -  з  ранку  тобі  одному,
Що  я  люблю.

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


Ти мій ВСЕSWIT

У  моїм  всесвіті  є  тільки  –  ТИ.
Бо  тільки  ТИ  і  є,  напевно,  весь  МІЙ  ВСЕSWIT.  
Усе  важливе  –  я  тобі  віднесла.  
Без  тебе  ж  -  ненаписані  листи.  

Не  знаю,  чи  даремно  це  чи  ні,  
та  в  тобі  є  щось,  що  мене  тримає.
А  в  серці  мов  росте  і  оживає
Чуття,  що  всі  чекають  навесні.  

Пробач  за  всі  невпевнені  слова,  
Що  я  їх  не  до  тебе  промовляла.  
Бо  я  тебе  так  лагідно  шукала
Так  довго,  наче  хтось  тебе  ховав.

Пробач  за  всі  обійми  не  тобі,  
Я  обіцяю  –  більше  так  не  буде.  
Тепер  мене  щось  так  тривожить  в  груди,  
Коли  я  думаю  про  тебе  у  юрбі.

Ти  той,  хто  всю  наповнює  мене
Звичайним  відчуттям  простого  щастя.
З  тобою  нам  усе  на  світі  вдасться,  
Хай  горе  нас  дорогою  мине.  


Хай  спокій  в  наших  душах  не  згаса.
Коли  разом  ми,  всесвіт  –  зупинися!  
На  зустріч  долі  просто  посміхнися,
Бо  є  любов.  І  це  така  краса!  


Я  спалюю  минулого  мости.
І  тільки  чути  щастя  тихий  плескіт.
Бо  тільки  ТИ  і  є  МІЙ  справжній  ВСЕSWIT.


...У  моїм  всесвіті  є  тільки  ТИ.


25.05.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


І все не так…

***  
І  все  не  так.  
Мені  вже  бракне  мови.
Забула  я  й  просту  пересторогу.
Це,  може,  знак,  
Але  чомусь  я  знову
Дарма  вертаю  на  твою  дорогу.

І  все  не  те.  
Твої  жагучі  очі
Без  жалю  ріжуть  душу,  мов  сталеві.  
У  нас,  проте,  
Як  сильно  знати  хочеш,  
У  душах  снігопади,  мов  грудневі.  

І  все  не  там.
А  де  шукати  болю?
Про  нас  з  тобою  знає  лиш  Всевишній.  
Моїм  думкам,  
Лиш  тільки  дайте  волю  –  
Майбутнє  напророчу  собі  віршем.  


І  все  не  з  тим.  
А  з  ким,  як  не  з  тобою?  
Не  хочу  я  ніяк  тебе  втрачати!  
І  сизий  дим
У  парі  із  журбою
Сьогодні  мене  буде  колисати.  

І  все  не  МИ.
В  щасливих,  недорослих
Я  вже  ледь-ледь  з  тобою  нас  впізнаю.  

Приходь  у  сни,  
Бо  я  тебе  ще  досі...
Кохаю.  

2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


Я - лиш отрута в спогадах для нас

Я  –  лиш  отрута  в  спогадах  для  нас.
Згадай  мене,  як  давню  та  знайому.
І  цю  розлуку,  що  усім  відома,  
Не  треба  виставляти  напоказ.

Я  –  лиш  трута.  Пий  мене,  кричи.
Терпи,  як  муку  і  вважай  спасінням.  
Кохання  стало  тільки  сновидінням.  
А  жити  далі  як  мені?  Навчи...

А  я  –  лиш  смуток  у  твоєму  сні.  
До  нього  повертатися  не  варто.  
Мене  в  тобі  зосталось  небагато
Й  тебе  ще  стільки  залишилося  в  мені.  

Шукай  мене.  Знаходь  і  утікай.  
Я  завжди  поруч,  та  така  далека.
Втомилася  від  холоду  й  від  спеки.  
Тож  за  байдужість...  ні,  не  дорікай.  

Не  дай  же  Бог  іще  хоч  раз  комусь
Так  захлинутись  у  своїй  любові.
Як  наші  душі  стали  мармурові,  
Чому  болить,  на  тебе  як  дивлюсь?..

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016


Я так любила зорі навесні

Я  так  любила  зорі  навесні.
Їх  тихий  погляд  схожий  на  отруту.  
Він  обіцяє  все  лихе  забути,
А  зорі  грають,  віддзеркалюють  в  мені.  

Так  тихо  і  спокійно,  наче  сон.
Квітневий  сон,  та  скоро  він  минеться.  
І  я  шукатиму  в  глибинах  серця
Те,  що  забрало  місто  у  полон.  

Це  місто  грає  і  спалахує  в  мені!
Йому  себе  лишила  на  удачу.  
Я,  певно,  вже  ніколи  не  побачу
Ті  зорі,  що  любила  навесні.  

А  час  потроху  лоскотав  в  мені
Шалене  серце  кінчиком  кинджалу.
Я  забувала,  дійсно,  забувала,  
Як  дивно  пахнуть  зорі  навесні.  

Я  задихаюсь  тут!  Кричи  чи  не  кричи  
Тепер  минуле  –  спогади  прозорі.  
Я  зрадила...  себе  і  тихі  зорі,  
Що  так  любила  слухати  вночі.  

2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635535
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.01.2016