| Сторінки (5/488): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Ніким не вдасться замінити,
Того, хто в серці вже давно,
Хто зачаровує любити,
П‘янить, мов пристрасті вино.
Кохання, що життя змінило
Не легко відпустити нам,
Не кожному бракує сили
Покинути цей щастя храм.
Можна самообман здійснити
І перенести почуття
На ту, з ким легше буде жити,
Легше ввійти в її життя…
Якщо кохання ще не вбито,
Пусті обмани ці твої,
Бо в кожній жінці цього світу
Шукати будеш ти її …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
Неможливо нам час зупинити,
Повернути вчорашнюю ніч,
Неможливо тебе розлюбити,
Почуттями мене лиш поклич
І крізь час і кордони до тебе
Прориватися буду завжди,
Ми разом, бо бажає так небо,
Вже лишивши кохання сліди.
Бережи для мене себе, мила,
Не турбуй страхом нині свій сон.
Ми разом, бо ти в Бога просила,
Що я також просив в унісон.
Берегтиму себе, як хотіла,
Доля зустріч ще нам піднесе.
Я з тобою душою і тілом
Був і буду. Для мене ти - все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Не відпускай мене від себе,
Навіть коли ми не разом,
Бо серце проситься до тебе
Сповите ніжним, теплим сном.
Наслухатись тебе я хочу
І надивитись в глибину
Тих океанів, які - очі.
Вони приховують одну
Єдину іскорку кохання,
Яка усе іще блищить -
Сльоза вкриває, мов в останнє,
Мовчанням зберегти б цю мить.
Без слів ти просиш поруч бути,
Хоч доля грає гру свою
Ніхто не знає, як забути
Чарівну посмішку твою,
Яка не просто надихає,
А мотивує на життя.
І мовчки каже: «я кохаю»,
Зриваючи серцебиття.
Не відпускай мене, кохана,
Між нами довгі рубежі.
Тримай за руку, як востаннє,
Хоч дотик рук лише в душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Якщо я тебе більше не побачу
Через кордони, відстань або час,
Не хочу чути: «милий мій, я плачу,
Що доля жорстко розлучила нас».
Не хочу знати, що ти там сумуєш,
Бо відчуваю я твій біль чи сум
І ти також колись в душі відчуєш
Сумні без тебе звуки моїх струн.
І попри все я вірю в нас з тобою,
У світлі миті, пристрасть і любов,
Я відчуваю серцем, що такою,
Яку шукав, таку тебе й знайшов.
Я хочу щоб ти ввечері молилась
За нас, за наше щастя, за життя,
Воно хоч і без нас не зупинилось,
Я вірю в нашу зустріч, в почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Холодне, випалене поле,
Десятки панцирів горять
Воно брудне і мокре, й голе,
І сотні тіл довкіл лежать.
І кожне з них - окрема доля,
Любов від матерів, дітей,
Яку бездушна чорна воля
Звела з числа живих людей.
За що боролися на нашій
Богом захищеній землі?
Ви думали тут опір слабший?
Тепер ви в ораній ріллі,
Тепер сльозами ваші рідні
Поллють той край, де ви жили
Пішли у бій як праві, гідні,
Але назад вже не прийшли.
Ви передайте, хто ще дише,
Нехай подумають над тим
Чи варто йти вбивати інших
І пасти в полі молодим,
Лишивши матерів, коханих,
І увійти у список тих,
Хто убивав у знак пошани
Окремих покидьків. І зник….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
І знову темна ніч без тебе
Холодна, мов арктичний лід…
Я знов звертаюся до неба
За твоє щастя на землі.
За те, щоб легко було жити
Далеко, на чужій землі
І щоб здорові були діти
І було сито на столі,
Щоб, коли важко тобі буде,
Бог піклувався про тебе,
Щоб дорогі стрічали люди -
Його посланці із небес.
Молю у Бога тобі щастя,
Щоб ти спокійною була.
Допомагавшим хай воздасться
За їх благі тобі діла.
Я вірю в те, що не востаннє
Ми зустрічалися в той день
І що не згасне це кохання,
Що дарувало нам пісень
В душі і в серці. Було свято
Коли кохалися удвох,
А нам так треба небагато -
Кохання, те, що дав нам Бог.
І знову темна ніч без тебе,
Холодна, мов арктичний лід…
Для щастя нам сьогодні треба
Лиш мир і спокій на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022
Не плач, кохана, я з тобою,
Хоч поруч вже давно не сплю
Та над своєю головою
Ти чуєш часто: «Я люблю»…
Люблю тебе, немов повітря,
Що ти з коханням надала.
Я дякую тобі за квіти,
Що мені вчора принесла.
Залишила, поливши гірко
Сльозами, бо я не зумів
Уберегти себе, - я зірку
Нову на небі запалив.
Вона тебе оберігати
Від нині буде довгі дні.
Прости, що нині цілувати
Тебе лиш зможу уві сні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
Чому в думках ти не зі мною?
Чому я не в твоєму сні?
Чому, захмелена весною,
Ніяк не скажеш ти мені
Про те, як ти мене кохаєш,
Що я давно в твоїх думках
І ти щовечора чекаєш,
Що я з’явлюся в твоїх снах?
Прийду з бузком, ледь усміхнувшись,
Зловлю твій погляд. Та сумний
Не можу бути, повернувшись,
Я іншим. Я давно не свій…
Ти не спіймаєш суму більше
Він вже пішов, бо поруч ти.
Хоч це і сон і я вже інший, -
Та щастя хочу зберегти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
Я так люблю з тобою спати
І дослуха́ти серця стук,
Твоє волосся відчувати
На передпліччях своїх рук.
Вдихати запах твого тіла,
Відчути смак твого чола,
Коли ти спиш, як ти хотіла
І моїм грудям віддала
Тепло чарівного обличчя,
Бо ти заснула на мені.
Мов ми разом з тобою вічно,
Спокійно спиш. Наоднині
Давно лишитися хотіла,
Щоб чути подих в унісон
І кожен дотик твого тіла
Заколисав мене на сон…
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
Не вірю в маєстат кохання,
Це не безжурне почуття,
Ти відчуваєш, що востаннє
Тобі дарує щось життя,
Без чого жити неможливо -
Без її погляду, тепла,
Ніжного дотику… Красиво
Якось від серця віддала
Вона солодкий поцілунок -
І ти не можеш вже ось так,
Чекаєш знову подарунок
Ти на своїх сумних вустах…
Його немає. Навіть дотик
Не відчуваєш на собі
І ти чекаєш довго, доки
Не потопаєш у журбі.
Її немає знову поруч,
Між вами довгії шляхи,
Тебе ніщо не здійме вгору
Як можуть легко всі птахи.
Ти на землі. Ти поглинаєш
Розлуки порох у душі,
Знаючи як, усе ж не знаєш,
Як подолати рубежі
Цього шаленого кохання…
Воно ж немов не має меж
І ти неначе уостаннє
Шукаєш тих вершини веж,
Які дозволять дозирнути
Туди, де видно її стан
І поглядом мов проминути
Числені села і міста.
Ти божеволієш напевно,
Це нездорове почуття,
Коли казати щось даремно.
Бо вже без неї не життя…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
1
Вже третій вечір ти не пишеш
На мій старенький телефон,
Довкола мене дика тиша
Мовчить із серцем в унісон.
Зайду у чати інстаграму
Знайду чудових кілька слів
І напишу тобі я прямо
Те, що давно уже хотів
Приспів:
Я задихаюся без тебе
У мороці старих ночей
Я задихаюся без тебе
Без погляду твоїх очей
Я задихаюся без тебе
І твоїх щирих почуттів
Мені нікого більш не треба
Бо я знайшов, кого хотів.
2
Я півгодини почекаю
Поки ти глянеш мій посил
І по кімнаті поблукаю
Знайду в собі ще трохи сил
Щоб не писати тобі знову
Що я давно був не сказав
Оті простих чотири слова,
Які лише тобі писав:
Приспів
3
І ось нарешті звук знайомий,
Засвітиться старий екран
І повідомлення на ньому
Зведуть мене в легкий туман
«люблю, мій милий» прочитаю
І я злітаю в почуттях
І в повну силу заспіваю
Слова всього мого життя:
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Ти сам не свій, коли кохаєш,
Коли твій подих глибшим став,
Коли у грудях відчуваєш,
Як поступово ритм зростав
Твого закоханого серця,
Воно також вже не твоє
І вже думки все більш відверті
І сенс життя вже інший є.
Ти часто помилки шукаєш
У низці щирих своїх дій -
Коли по справжньому кохаєш,
То ти давно уже не свій…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
Кожного дня себе питаю,
Навіщо я так ось живу?
Чому так сильно я кохаю?
І це не сон, це наяву!
А наяву усе інакше,
Реальні люди і життя
І біль і радість - вони наші
І це реальні відчуття!
І поцілунки і обійми
І пристрасть, збудження і секс,
Які ведуть людей війни
Чи на інстинкту інтерес…
Але про що я? Це далеко
Думки мене чомусь несуть.
Хотілось щось сказати легко
І розписати просто суть,
Чому ж кохання дає крила,
Водночас каменем лежить
На серці. А у ньому сила
І слабкість. Я із цим ось буть?
Обрати забуття? Закритись?
Сказати, що я не люблю?
Що може міг і помилитись!
Що не кохаю?.. І спалю
У мить ось цю ту глибу щастя,
Яка несла мене увись
І похолоне у зап’ястях
І радість дінеться кудись.
Я обману себе самого!
І біль нестерпний знати дасть,
Що не второпав я одного,
Я нищу те, що ще воздасть
Мені блаженні чисті миті,
Бажання жити і рости,
Духовно, силою, творити,
А не тягар брехні нести.
Я не шкодую, що кохаю,
Кажу це щиро, наяву!
Що буде завтра - я не знаю,
А нині нею я живу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
Я хочу дарувати тобі щастя,
Щоб твої очі в радості були,
Я хочу цілувати, скільки вдасться
Твої вуста. І щоб до нас прийшли
Нові хвилини пристрасті, кохання,
Щоб ми відчули істинне життя
І проживали їх, немов востаннє,
Втонувши в неймовірних почуттях…
Не вірю я що можна повторити
Ті миті, що з тобою прожили,
Ми хочемо кохати і любити,
Бо ми для цього на цей світ прийшли.
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Не кожен здатен зрозуміти
Неначе б то прості слова,
Не кожен може так прожити,
Щоб закрутилась голова
Від того, що дарує доля
Яскраві миті у житті,
Вони не просто божа воля,
Вони - основа почуттів!
Ніщо не здатен замінити
Кохання лагідний вогонь,
Ніщо не може так зігріти
Як жар коханого долонь
Чи подих той її шалений,
Коли цілує в почутті,
І це кохання навіжене -
Найбільше щастя у життя.
Ти не сумуй, я скоро буду,
З тобою в щасті потону,
Як ти, я також не забуду,
Як я кохав тебе одну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Піду у Бога попрошу
Тобі жіночого я щастя,
Погляну в небо і скажу:
«Нехай їй, Боже, все удасться,
Нехай фортуна знов і знов
Її життя охопить повно,
А радість хай зігріє кров,
Звеличивши її духовно.
Нехай щасливим буде день,
Коли на небі сонце сходить,
Пташки співають їй пісень…
Вона нехай у них находить
Ті нотки, рими і слова,
Які наповнять її груди
Повітрям щастя і нова
Нехай у неї доля буде…»
І мов блаженства чиста суть
Мене охопить за благання.
У відповідь слова зійдуть:
«Я подарую їй кохання…»
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Тендітно променем яскравим
На божій, світлій висоті
Нам сонце хмари розганяє,
Дарує теплі й золоті
Жариночки ясного світла,
Хоча сьогодні ще й зима.
Сором’язливо і тендітно,
Немовби вбралася сама
У світло те земля радіє,
Бо прокидається усе
Й, немовби здійснюючи мрію,
Надію на любов несе.
У цю чарівну пору зимню
Богом даровано нам час,
Коли, чекаючи нестримно,
Ми думаємо лиш про нас.
І кожен бачити бажає,
Далекі щастя рубежі,
Кохання очі відкриває
На те найкраще, що в душі
Того, кого кохаєш чисто
І ким давно уже живеш,
Ти бачиш ясно все, барвисто,
Немов любов не знає меж…
Кохати - це складне мистецтво
Віддати повністю себе
Тому, за ким сумує серце
І попросити у небес
Добра тому, кого кохаєш,
Щоб Бог завжди оберігав,
Але напевно собі знаєш,
Що зробиш більше, ніж прохав.
І цим усім хочу донести:
Тобою вже давно живу,
З тобою буду щирим, чесним
І уві сні, і наяву.
І ми щасливі, мила, знаю,
Бо це любов всього життя.
Я серцем всім тебе кохаю!
І це від неба почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Без тебе сумно і в театрі
І на концерті, і в кіно
Карпати всі сумні і Татри
Усюди сумно вже давно.
Не завжди радує світанок,
Коли не поруч ти лежиш.
І кава не рятує ранок,
І у ночі давно не спиш.
І навіть смайлик собі скромний
Чи коротесеньке «привіт»
Здаються з неба сильним громом,
Проте уже рятують світ.
Ми часто дбаєм про рутину
Та забуваємо лишень:
Комусь писати текст хвилину,
А комусь радість на весь день…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Я ніколи, як нині, так не кохав
І душа не цвіла, як барвінок,
Я ніколи нікого так не бажав
Однією буть із половинок.
Ти ніколи не знала донині про те,
Що існую я на цьому світі,
Ти просила у неба, а небо святе,
Щоб з’явився в твоїй я орбіті.
Я прийшов несподівано, та у свій час,
Та й для мене ти стрілась зненацька
Ми отримали дар, що очікував нас,
Мов чекають століттями щастя.
Ми з тим даром злетіли далеко у вись,
У собі приховавши зізнання,
Що просили у Бога про щастя колись…
І про щире і справжнє кохання.
Час спливає та промінь життя не згаса‘
І хоч зустрічі часто лиш сняться,
Кожен раз, коли сходить на землю роса,
Хоч у снах нехай мрії здійсняться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Так сильно хочется до тебе!
Не просто, а найбільш за все!
Мені це просто зараз треба!
Нехай нас доля принесе
Туди, де зможемо з тобою
Відчути радість лиш удвох,
Насолодитися любов’ю
Навіть в годинах у кількох.
Я відчуваю, як ти хочеш
Відчути поцілунок мій,
Коли ти потім прошепочеш
Іще про кілька своїх мрій.
З тобою зможемо злетіти
У вись блаженства і тепла,
Бо бути разом та́к хотіти -
Це щастя доля нам дала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
За вікном смолистим світить місяць сивий,
Світло скло пропустить на моє чоло,
Я прокинусь вкотре з настроєм грайливим,
На собі відчую твоїх вуст тепло.
У своїй кімнаті, вимкнувши все світло,
У обіймах ковдри ти давно лежиш,
Неймовірний погляд, мов бажання вітром
Місяцю даруєш, мрієш і мовчиш.
У казковій мрії ти давно малюєш
Нашу давню казку, там, де ми разом:
У палких обіймах ти мене цілуєш,
Я тебе кружляю в танці перед сном.
Погляд твій зігріє мрією той місяць,
Дзеркалом він стане, там де висота,
І твій поцілунок через його світло
Я відчую зараз на своїх вустах.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
Ти посміхнися. Все здійсниться
І буде легший в тебе шлях.
Відчуй, що часто тобі сниться -
Мій поцілунок на вустах.
Не хочу нотки суму чути
У голосі. Він краще всіх
І в ньому завжди має бути
Лиш радість та від щастя сміх…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Останній смайлик надіслала
Поклала поруч телефон
«Щось він ще пише, - відчувала, -
Та не візьму. Інтриги тон
Сьогодні все ж створю… Між нами
Жаркий вогонь, палке життя
Яке, можливо, я роками
Собі бажала…» Відчуття,
Що легко в тепле провалилась…
Наче в обійми до нього
І ніби в ньому розчинилась…
«Не розумію одного,
Чому тепло я відчуваю
Внизу животика свого
А зараз вище, я блукаю
В руках тепла. Мабуть його
Вуста гарячі зігрівають
Мене під ковдрою в цей час.
Так ось чому жінки кохають!..
О Боже… я танцюю вальс…»
Тепло блукало в її тілі
Униз уверх і по боках,
Вна давно цього хотіла
Попри невпевненість і страх…
Вони кружляли. В вальсі ніжнім
Сплелися руки і вуста.
Вони давно були вже інші -
І він не той, вона не та…
Прокинулася. Жар і пристрасть
Бурхливо грали в животі…
Ці сни гарячі і барвисті…
Вони також давно не ті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Ти моє світло в сивих, сірих буднях,
Ти мій уже давно жаданий шлях,
Ти неймовірна, чиста й незабутня,
Коли ти є або коли відсутня -
Ти радість на усіх моїх стежках.
Тебе кохати - світле откровення
Тебе чекати - нищити життя.
Вдихати пахощі твого волосся,
Це ніби вітру пестити колосся -
Так романтично, аж до забуття.
Відкрий мені і серце і обличчя,
На них палає пристрасна краса,
Вона лишиться в серці моїм вічно,
Вона і неповторна і велична,
Її для нас створили небеса….
Дозволь мені ласкати твої руки
І цілувати пристрастно вуста,
Ніщо не спинить нас у цьому світі,
Бо ми коханням неземним повиті,
Яке нам дарувала висота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Вода, немов дощем весняним
Торкнулася ледь-ледь твого
Волосся. Ніжно, незрівнянно
Вона укрила, мов вогонь
Твоє чарівне, миле тіло
І ось уже стікає туш…
Ти так давно цього хотіла -
Прийняти ледь гарячий душ.
Рукою провела по шкірі,
Мов сумнівалась у воді,
Що вона змочить в повній мірі
Всі твої форми молоді.
Тендітна пінка розпливлася
По тілу, мов тонкий халат
Тебе накрила. Ти вдяглася
В її духмяний аромат.
Ти неймовірна, мов богиня,
Вода змиває втому, сум
І ось халатик світло-синій
Закриє тіла всю красу…
Ти ляжеш в чисте, тепле ліжко,
Яке чекало вже давно,
Протреш волосся своє ніжне
І глянеш тихо у вікно.
Вечірня темрява в кімнату
Накличе спогадів-пісень…
Лягай, кохана моя, спати,
Щоб завтра був чудовий день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Холодне пиво на балконі
Посеред січня і зими
Пили дівчата майже сонні,
Коли лишилися самі….
Для них був вечір прохолодний,
Затихло все в саду давно,
Та коли настрій безподобний,
Що ніч, що холод - все одно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Женщин для тела и для блуда.
Бывает множество. Но та,
Которая всегда ждать будет
Быть может только лишь одна…
Скажите только, где она?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022
Достичь высот, стать знаменитым
Иметь возможности и власть,
Быть красотою ядовитым -
Имеем мы такую страсть.
Мы часто ставим на игрушки,
На недосчастье, лжелюбовь,
Мы тратим жизнь на безделушки,
Побольше фальши впрыснув в кровь.
И вместо разрываться между,
Нужно самим собою быть,
Не гнаться за пустой надеждой,
А жить и искренне любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2022
Ніщо не має на нас впливу
Ні час, ні відстань, ні життя.
Жіночна, ніжна ти, вродлива
І сексуально вередлива
Мої збудила почуття…
Десятки днів живу тобою,
Ти моя муза, мій вогонь!
Хай думають усі юрбою,
Що вже не знаю я покою,
Торкаючись твоїх долонь.
Ні, не покою, розуміння,
Як я раніш без тебе жив?
Бо це немов легке сп’яніння,
Так як тебе, мов сновидіння,
Раніш нікого не любив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Роки минали шумом річки,
Пустим годинника був бій,
Згоріли юності всі свічки,
Та й там я був уже не свій.
У колі прірви мав скитатись,
Що без початку і кінця,
Ніхто не зміг мені віддати
Те, що шукав - моє життя.
Воно витало та повз мене
Навколо тіла і душі,
Пусті, холодні, помрачені
Втікали долі рубежі.
Ти підійшла… Немов із неба,
На мене теплий дощ зійшов.
Ти віддала, що мені треба -
Себе з тобою я знайшов.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Чому в мене така ти закохана?
Чому сум часто в твоїх очах?
Ти з’явилася може й непрохана,
Але бажана, вся у зірках.
У зірках, що в мені засвітилися,
Як уперше побачив тебе
І коли ти на мене дивилася -
Не забуду ніколи той день,
Коли серце забуло, як битися,
І мій розум забув про думки,
А душою почав я молитися
Про оті мої перші зірки.
Не прошу геть нічого у долі я,
Те що маємо, тво́є й моє,
Це омріяна наша історія,
Ми щасливі, що це у нас є…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Я не шукав дівчат з картинок
І не шукав банальний секс,
Пустих брюнеток і блондинок,
Хіба в них справжній інтерес?
Я не шукав куди податись,
Коли хотів не знав чого,
Бо завжди прагнув повертатись
У рамках се́бе одного.
Раптових сплесків уникавши
Гидких миттєвих почуттів,
Шукав, не ївши і не спавши,
Лиш ту, яку завжди хотів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
Не можна вимкнути кохання,
Не можна серцю дати знак
Не розриватися, принаймні
Коли ти тонеш у очах
Того, кого ти відчуваєш
Всім серцем, тілом - всім єством,
Ти розчиняєшся, кохаєш,
Вважаєш навіть божеством…
Так, це безумство! Поміж нами –
Це ейфорія і екстаз,
Це ніби довгими роками
Не існувало досі нас.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Я подарую тобі вечір,
Зроблю шаленою всю ніч
У спеку чи у холоднечу,
Мене до себе лиш поклич…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Ну ось. Писати вже не можу
Немає рим, немає слів,
Нема думок. Старе все, схоже
На те, що геть я не хотів.
Не йде. Не хочу. Просто ляжу,
І уявлю я океан…
Ніщо інста уже не «скаже»…
Це все тому, що ти офлайн…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Просто люби меня душою,
Один мы раз с тобой живем.
Теплом своим тебя укрою,
Даже когда мы не вдвоём.
Не нужно поцелуев страстных,
Когда не слышно в сердце чувств.
Даже постель стелю напрасно,
Если на сердце тишь да грусть
Но знаешь, выражая чувства,
Ты ощущаешь вновь и вновь
То, что приводит до безумства:
И страсть, и счастье, и любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938753
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022
Зима із холодом до литок
По дням календаря бреде,
Всі промокають геть до ниток,
Не видно там уже ніде,
Хто щойно грався на подвір’ї.
Там гомін дітвори затих.
Хтось спочиває в надвечір‘Ї,
Хтось веселить бо друзів всіх…
Своїми жартами про зиму.
А що зима? Не просто сніг!
За місяць, що проходить мимо,
Весна вже ступить на поріг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Дорога, ніч і сніг, і вітер -
Зима дала про себе знать.
Понад п’ять сотень кілометрів
До щастя треба подолать
Ми будемо десь там з тобою
Може лиш день, а може й мить
Ми зробимо її такою,
Щоб просто ще хотілось жить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Нет, я давно уже не мальчик,
Хотя в душе ещё пацан,
Влюбляюсь быстро. Как обманщик
Пишу стихи и трезв и пьян.
Но в моих текстах фальши нету,
Они не пули для сердец.
Если люблю, то только эту.
Возможно в этом я глупец…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938320
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022
Я не стомлюся коло тебе
Казати ніжно, що ніхто
Не здатен покорити небо,
Яке створило цей місток
Між нами, він немов із хмари
По ньому важко ще іти,
Бо скориставши свої чари
Вдалося небу донести,
Свої не сказані бажання…
Вони почуло, дало знак
Куди іти нам до кохання,
Де сісти і повести як
Себе в ту мить і в тому місці.
Ми не свої тоді були,
Але на почуття ці чисті
Зірки із неба привели.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Пісок з’їдав прибувші хвилі,
В обличчя віяв тихий бриз,
Дивився він кудись безсило,
Вона дивилася униз.
У затінку старої пальми
На пляжі, де ніхто не був
До них раніше, острів дальній,
У океані. Він не чув
Її задумливе мовчання.
Це був той рай, який вони
Омріяли своїм коханням
В будиночку серед зими.
Вони удвох. І час спинився.
Ніщо не стане серед них
Лише вода. Нею умився
Він нещодавно і затих.
Умився, щоб на чистій шкірі
Знов поцілунки попливли,
Руки її були ледь сірі,
Бо лишки солі там були.
Вони на смак були солодкі,
На її шкірі, це не сни!
Удвох вони не одинокі,
А з ними те, чого вони
Жадали, мріяли, плекали
І тут, на острові, в раю
Вони жадано проживали
Щасливу, чисту мить свою.
Згадався їм камін в Карпатах
Згадалась Бука, миті ті,
Які примусили чекати
Що кожен мріє у житті:
Палкого й чистого кохання
Довіри й впевненості. Бог
Почув чомусь їхні прохання
Щоби вони були удвох…
«А що, як скінчиться ця казка?» -
Спитав мовчанням її сум
Коли найбільша ніжна ласка
Її накрила. Моря шум
Сказав у відповідь словами:
«Не думай більше, не журись,
Живи і відчувай вустами
Його вуста і солодись
Цим ніжним, теплим поцілунком…»,
Що заспокоїв її сум
І спокою став подарунком
Від нього. Наче він почув,
Відчув сумне її мовчання
На ледь зволожених вустах,
Віддав усе своє кохання
І, заспокоївши свій страх,
Вона відчула, що раніше
Не знала, що таке життя,
Минуле бачилось пустішим
І прагнуло у забуття.
Це ніби неба подарунки,
І звук кохання ніжних струн,
Шум моря, ласки, поцілунки
Злилися в ейфорії шум.
Напруження змінила пристрасть,
Мов давній незабутній сон,
Ніщо їх тут уже не видасть,
Вони між небом і піском
Злилися у єдине ціле
І закрутилась голова…
«Кохаю!» - крикнути хотіла
Та поцілунок з’їв слова.
Кокоси падали від вітру
Знов хвилю океан пригнав
Пейзаж всю скористав палітру,
Вона кохала, він кохав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Мені всі кажуть: «Ти зупинися,
Залиш думки ці, її забудь.
Навколо себе лиш подивися
І обери собі іншу путь.
Стежки життєві прямі не будуть
І не шукай ти короткий шлях,
Час або здійме або осудить
Твої скидання по цих стежках».
Лишіть думки свої за порогом,
Не переспівуйте солов’я,
Вона - фантазія, що від Бога,
Хоч не на довго, але моя!
І шкодувати - моменту втрата
І не важливо, ці почуття
Дають любити чи ж бо кохати -
Вони є медом мого життя.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Відкрий мені своє обличчя,
У ньому пристрасна краса,
Вона лишиться в серці вічно,
Її створили небеса….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Заснути хочу я з тобою
В одному ліжку, наяву,
Нотки і щастя, і покою
Відчути. «Просто я живу», -
Тобі на вушко шепотіти,
Щоб ти відчула подих мій,
На грудях голову зігріти
Змогла не в межах своїх мрій.
Закинеш ти на мене ніжку,
Рукою обіймеш, зітхнеш,
Животик поцілуєш ніжно
І знову гладити почнеш
Моє волосся і обличчя,
Поглянеш ніжно. Скажеш: «так»
Я поцілую тебе тричі
В животик, шию та вуста.
І поцілунками по тілу
Здійму я пристрасті вогонь
Це так, як ти завжди хотіла,
Від пальців ніг і до долонь
Відчуєш ти тепло і ласку.
Все станеться. Ми тут удвох,
Щасливий вечір і прекрасний…
Доброї ночі! З нами Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Так хочу взяти твої руки
І повести тебе туди,
Де не пізнаємо розлуки,
Де не залишимо сліди
Ми сумніву, страху, бар’єру,
Де будемо лиш ти і я,
Це буде пристрасті прем’єра,
Це буде сенс всього життя.
Я задихаюся без тебе,
Ти кисень мій, вода моя,
З тобою я лечу до неба…
Мабуть тебе кохаю я.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
Закрою за собою двери,
Оставив мятую постель,
Теперь в твоих хмельных объятьях
Я вряд ли буду, ты поверь.
И с божоле, на барной стойке,
Записку подопрет бокал,
Чтобы, когда глаза откроешь,
Мои следы ты не искал.
Я напишу четыре строчки
И обману себя саму,
Я напишу четыре строчки,
И суть сама их не пойму:
«Все далеко зашло и больше
Мне эту ношу не снести,
Люблю тебя, люблю! Но все же
Я не вернусь к тебе, прости».
Закрою за собою двери,
Забыв свой запах на тебе,
Пока ты спишь, я улетаю,
Всю растеряв себя во тьме.
И в глубине ночной вселенной
Я друг достану телефон
И в переписке незабвенной
Пробьюсь к тебе сквозь сладкий сон:
«Все далеко зашло и больше
Мне эту ношу не снести
Люблю тебя, люблю! Но все же
Я не вернусь к тебе, прости…»
Осветит путь мне свет экрана
И фотография твоя
Без укоризн и без изъянов
Возбудоражит вновь в меня.
Я отвечать звонок не стану,
Смахнувши слезы со щеки,
И напишу в пустом экране
Четыре новые строки:
«То, что боялась я - свершилось
И сон восстал мой наяву:
В тебе не просто растворилась,
Тобою я уже живу…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937875
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2022
Закрою за собою двери,
Оставив мятую постель,
Теперь в твоих хмельных объятьях
Я вряд ли буду, ты поверь.
И с божоле на барной стойке
Записку подопрет бокал,
Чтобы когда глаза откроешь
Мои следы ты не искал.
Припев:
Я напишу четыре строчки
И обману себя саму,
Я напишу четыре строчки,
И суть сама их не пойму:
«Все далеко зашло и больше
Мне эту ношу не снести
Люблю тебя, люблю! Но все же
Я не вернусь к тебе, прости».
Закрою за собою двери,
Забыв свой запах на тебе,
Пока ты спишь я улетаю,
Всю растеряв себя во тьме.
И в глубине ночной вселенной
Я друг достану телефон
И в переписке незабвенной
Пробьюсь к тебе сквозь сладкий сон:
Припев
Осветит путь мне свет экрана
И фотография твоя
Без укоризн и без изъянов
Возбудоражит вновь в меня.
Я отвечать звонок не стану,
Смахнувши слезы со щеки,
И напишу в пустом экране
Четыре новые строки:
Припев 2
Я напишу четыре строчки
И обману себя саму,
Я напишу четыре строчки
И суть сама их не пойму:
«То, что боялась я - свершилось
И сон восстал мой наяву:
В тебе не просто растворилась,
Тобою я уже живу…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937834
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2022
Прости. Я інколи колючий,
Жартую може невпопад,
Вірші пишу немилозвучні,
Хоча у серці водопад
Шалених, пристрастних емоцій,
Що переповнюють мене.
Такого не бувало досі
Не уявляю, що мине
Цей неймовірно час казковий
І ми прокинемося так,
Як прокидалися. Бузковий
Одягнеш теплий свій халат
І не подумаєш про мене…
Не уявляю! Геть цей сон!
Хочу щасливі нові сцени
Творити, там де ми разом
Щоби ти знов і знов відчула,
Що пережили разом ми
І щоб ніколи не забула
Будиночок серед зими…
А в серці це не зачинити,
Там зараз розквітає рай
Із почуттів. Їх не спинити…
І не спиняй… люби… кохай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Не знаю, що можна сказати
І як описати це все,
Чи можна сильніш відчувати,
Ніж я відчуваю тебе:
Тепло, поцілунки, надію,
Бажання і пристрасть твою?..
Та ні, у казки я не вірю…
Я просто цю казку творю!
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Засніжені старі Карпати,
І знову сипле білий сніг,
Давно вже почало смеркати,
Бо потихеньку на поріг
Ступає зимній тихий вечір,
Десь засвітились ліхтарі
Удалині. Подібно втечі
День все зникає у дворі,
Де вже давно, мов сотню років,
Старий будиночок стоїть
Із дерева. За кілька кроків,
Не залишивши ні на мить
Будинок той, росте смерека
Казкова, пишна, запашна,
Усім видніється здалеку,
Неначе той маяк, вона
Вказує шлях до цього дому,
Де хтось вже світло засвітив
І, старанно розклавши дрова,
Камін великий запалив.
Тепло зігріло жовті стіни,
Запахло деревом і знов
Найбільше серед Полонини
Тут відчувається любов…
Крізь скло видніються там двоє,
Розкішна жінка й чоловік,
Вони чарують нас собою…
Не опускаючи повік,
Готові бачити картину
Спокійну, мирну, мов той сон,
Яка тебе, немов дитину,
Чарує під віконця склом.
Він, зручно на дивані сівши,
Дивився мирно на вогонь,
Вона вустами ніжно-ніжно
Торкнулася його долонь.
Лежала на його колінах
І у положенні однім,
Неначе на м’якій перині,
Геть провалилася у нім.
Її розкішні довгі коси
Лежали на його ногах,
Які йшли довго, бивши роси,
До неї по життю стежках.
Погляд сумний її та довгий
Лишався на його очах,
Вона не думала нічого,
За го́рами лишивши страх,
Що хтось їх може розлучити
Для пристрастей або спокут,
А значить варто зараз жити,
Цією миттю і ось тут.
І тут було усе для щастя,
Тепло, будиночок, вогонь…
Ні, не від дров, горівших красно,
А від його міцних долонь,
Які продовжували гріти
Її обличчя і вуста,
А він продовжував сидіти
Про щось задумавшись. Відтак
«Коханий, - раптом прозвучало,-
Налий мені іще вина…
І щоб терпке солодким стало…»
Мов загравала з ним вона.
Він посміхнувся, потягнувся
До невеличкого стола,
Що поруч, келиха торкнувся
З блакитного гірського скла.
На нім помада видавала,
Що келих вже у неї був,
Вона легесенько привстала
І пригубила, він відчув
Знов її подих, (так бувало),
Що ейфорію видавав
І, щоб вино солодшим стало,
Ніжно її поцілував…
Терпке вино робило вечір
Солодким, ніжним та палким.
Погасло світло… Холоднеча
Не покорила їхній дім.
Сніжок неначе пледом білим
Будинок щастя укривав.
Їм все здавалось теплим, милим -
Вона кохала, він кохав…
https://youtu.be/-GEG96jN6Mo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
Розітне́ полу́ніч звук у телефоні
І рожево-жовтий знак в пітьмі спливе,
Напівсонний я відкрию на долоні
Інстаграму новий допис від тебе.
Зачаруюсь новим фото на екрані,
Задивлюся в твої очі якийсь час
Попри відстань, яка стала поміж нами
Я відчую, що поєднувало нас.
Погляд твій мені відразу нагадає
Найніжнішу, найтеплішу нашу мить,
Через нього моє серце відчуває,
Ти щаслива, чи душа твоя болить.
Роздрукую я це фото з інстаграму
І поставлю на поличку без книжок.
Ти прекрасна, неймовірна до нестями,
Ніби образ твій сформований з зірок.
Фото займе світле місце на полиці,
Ти - найкраще місце в серці і душі
Вже заповнила, немає таємниці,
Що ми ніби по дві сторони межі.
Не здогадуєшся ти, кому пишу я?
Так! Ти бачиш, відчуваєш крізь екран,
І крізь скло тебе подеколи турбує
Романтичний, теплий спогадів туман.
Почитай іще раз вірші й між рядками
Упізнаєш ти себе. Бо у цей час
Написати можу, що було між нами
І що скоро ще чекатиме на нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
За селом працюють в полі старий батько й син.
Сіно там вони скиртують і врожаєм сим
Старий батько все радіє. На фоні дерев
Син старається і сіна вилами бере
Більше ніж того потрібно, створюючи тиск,
Вила гнуться і щоразу чути легкий тріск.
Раптом вила так зігнулись, як в воді судак,
Й від ваги з великим тріском зламався держак.
Син, схопивши вил тих рештки, до батька побіг
І сказав до батька, ледве стримуючи сміх:
«От я сильний! Подивися!». Глянув те старий
Й каже: «синку, ти не сильний, то ти геть дурний!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
І знову вечір кінця тижня
Нагнав нам вітер. Дощ іде.
Наче зима посеред січня
Та ніхто снігу не знайде -
Зійшов. Наче весна на носі,
Хоч дощ та те́пло - дивина,
Калюжі всюди воду просять
Щоб і не видно було дна,
Брудні каштани хилять гілки,
Мов вказуючи вітру шлях,
Краплини мов ріденькі зірки
Все тонуть у моїх очах.
Он пролетів давно забутий
Кленовий лист в останню путь -
Хочу в душі це все відчути.
Хоч скоро дні оці пройдуть,
Вони для мене незабутні,
Хай сумно й бридко за вікном -
Не стомлений від зимних буднів,
А що ми зараз не разом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Мы с вчера не расставались,
Оставив мятую постель,
Утром оделась, расчесалась,
Взглянула - за окном метель,
Надела на себя пальтишко,
Чтобы меня не разбудить
Под двери положила книжку.
Чтобы всегда красивой быть
Пойдешь на маникюр ты к Свете,
И яркий сделаешь мейк-ап,
Мы Новый год сегодня встретим…
Мы новый начали этап…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936923
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2022
Остання фраза: «на добраніч»
І статус зміниться: «офлайн»,
Запал погасне. І обабіч
Холодним знов стає диван,
Затихло місто, ніч настала -
І я цього не помічав?
Все було весело, яскраво,
Коли в інсту тобі писав.
Перечитаю текст вечірній
Із посмішкою. От дивак:
Ось жарт дотепний був і вірний,
А тут мабуть-бо щось не так…
Наче стару шкільну записку,
Що від усіх своїх ховав,
Сто раз читавши її нишком,
Бо я ж новенькій написав!
«Добраніч» відповів, можливо
Іще напишеш ти мені
Із гостротою, ніжно й живо,
Допоки ти не уві сні.
Ні, я надію не облишу,
Чекаю меседж у пітьмі…
А на екрані тиша й тиша,
Бо бачиш ти солодкі сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Лежу у сауні. Спітнілий,
Тече із мене, як з Джур-Джур,
Розслаблений, рожево-білий,
Усміхнений, немов Амур.
Провалююсь. Хтось раптом поруч
На плечі голову кладе,
Вальтом. Коло мене. Ліворуч…
Знайомі очі: «Ось ти де!»
Торкнувся ніжно твого тіла,
Ти теж спітніла. Погляд твій
Відводити все не хотіла
І кажеш раптом: «любий мій,
Давно лежиш?» І тут рукою
Мені по грудях провела.
Торкнулася чола губою,
Мов пряним перцем обпекла…
А я кайфую… поцілунки
Неслись по тілу. Ох пече…
Пішли по тілу візерунки…
І знову: голова, плече….
Усе по колу повертає,
Ти, поцілунки, жар пішов..
Лежу рука тебе шукає:
«То де ти? Де ти?» Не знайшов…
Прокинувся з масажем серця,
Хтось штучне дихання робив…
От бачиш, дівчинко із перцем,
Себе «з тобою» ледь не вбив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Ранковий промінь пестить очі
Та зводить в посмішку вуста -
Ти прокидатися не хочеш,
Ти уві сні іще… Відтак
Тобі я зателефоную,
Просто почути голос твій,
Сказати: «з ночі я сумую…»
Лиш прошу, не ніяковій…
По телефону ти ласкава
І я усоте повторю:
«По-іншому смакує кава,
Коли з тобою говорю…»
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Вода і вись — блаженство та стихія,
Їх глиб і даль чарують та п’янять
Тих, хто живе у романтичній мрії,
Стежки свої у долю об’єднать…
Я — океан, ти — моє небо ясне:
Силу свою я віддаю увись,
На обрій глянь, там в лінію прекрасну
З тобою ми уже давно злились.
Протягнеш ти дощем до мене руки,
Оглянеш сонця променем ясним,
І пісня хвиль, створивши ніжні звуки,
Мине нас бризом теплим і м’яким.
Відчуй тепло води моєї. Поруч
Знаходжусь я, і відстані нема
Для почуттів, які здіймають вгору
Тебе, бо ти хотіла це сама.
Твоїх очей утворене сузір’я
Осяє небо темно-голубе…
Якби в той день твій погляд не зустрів я,
Саме такою б вигадав тебе.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Все що відбувається-
Правильно і вчасно
І нехай всім знається,
Що життя прекрасне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Сусідній столик, танці, пісні
У караоке - все для вас.
Яскраво ти на сцену вийшла -
Сьогодні зоряний твій час.
Я запрошу тебе до танцю
Між нами музика - межа.
І байдуже, що буде вранці,
Танцюй поки живе душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Я просто пьян. Сейчас не важно
Тобою или алкоголь.
Все пустота. Только однажды
Вдруг заиграла моя кровь…
А есть ли ты? Вопрос открытый,
Картина предо мной твоя..
Мечта, фантазий колориты,
Сейчас попрос. А есть ли я?
Нету меня. Я просто образ,
Быть сном, возможно, быть хотел.
Прости мою шальную робость,
Реальным стать я не сумел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936424
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2022
Лечу униз у мокру бездну,
Лишивши мосту ліхтарів
Яскраве світло. Зараз щезне
Воно і шум міських доріг.
Назад шляху уже немає
І до води якась ще мить
Та образ твій мене тримає,
Спиняє час. Неначе спить
Внизу вода. Спинились рухи
На ній. І шум на мить затих,
Я відчуваю твої руки,
Шалений погляд. Сльози. Крик.
Тримаєш ти мене в повітрі
І мить ось ця відкриє лист,
Що не дописаний у книзі
Мого життя. Яскравий блиск
Осліпить миттю наші очі,
Останній погляд - жах і біль…
Без тебе жити я не хочу
І у мене вже інша ціль:
З тобою буду я постійно,
Ніхто вже не розлучить нас,
Ти відчуватимеш щось дивне –
Тепло і холод в один час.
І я торкатимусь роками
Твого волосся, твоїх рук…
Вони мене ось відпускають…
Знову лечу я… Рухи… Звук…
Удар… Вода… Нема опори…
І течія углиб несе…
«Чекай, за мить я буду поруч…»
Глибокий подих… Холод… Все!..
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022
Торкаюся…Тепло по тілу…
Метелики у животі
Мені дарують знову силу -
Тепер я не на самоті.
Ловлю твій погляд - потопаю.
Твій сум в очах, мов дощ рясний
Нам важко… відчуваю, знаю,
Я сам давно уже не свій.
Зустріч з тобою - одкровення,
В долонях пальчики твої,
Літає почуття по венах
З моїх в твої, з твоїх в мої.
Неначе прірва під ногами
Та нас тримають почуття,
Шалена іскра, що між нами
Не сон, не мрія, а життя.
Ненавиджу наші розлуки,
Їх біль не можна загасить,
Не хочу більше твої руки
Я відпускати ні на мить…
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
Живу чи не живу - не знаю,
Серед фантазій, може мрій…
Щоразу, коли засинаю,
Переді мною образ твій:
Очі - яскраві, наче зорі,
А шкіра ніжна, як весна,
Твій подих - тихий бриз на морі,
Посмішка щира і ясна.
Волосся пахне чистим небом,
Вуста, як тепла, літня ніч.
Я буду поруч коло тебе
Поки ти тихо, мирно спиш.
Схилюся понад головою,
Почую подих, спокій твій,
І милуватимусь тобою,
Відчую нотки твоїх мрій.
Я поцілую твої очі,
Чоло, волосся і вуста
Ласкати руки твої хочу
Години, місяці, літа.
Для нас - це казка із дитинства,
І це дитинство не мине.
Я так далеко і так близько…
Лише не відпускай мене.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
Твоя краса немов із раю -
Дарує сили і життя,
Вона чарує, надихає,
Бентежить, тішить, возвишає,
Породжуючи почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Не зупиняй мене, прошу!!!
Я мрію, дихаю, пишу….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Кричу, ніхто мене не чує…
Мов перешкоди на межі.
Межа ця серце не рятує,
Бо крик лунає із душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2022
Стаю все ближче я до тебе
На крок, на метер, на три дні…
Усе відчуєш, бо від неба
Ти подарована мені….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2022
Рахую дні, рахую ночі
Немає ліку їм, нема.
Я загубився. Що я хочу?
Та і чи хочеш ти сама?..
Я задихаюся без тебе,
Шукаю сенсу у житті -
Були стосунки, поцілунки
Не від душі та і не ті.
З дороги я давно вже збився
Та руки ні, не опустив.
Хоч і далеко народився,
Але таки тебе зустрів…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
Я не боюся бути чесним,
Казати правду, яка є.
Ніяковіти і вагатись
Мабуть, що це вже не моє.
Відверто, хоч почервонівши,
Пишу про чисті почуття.
Так, час минає. Я вже інший.
Побачив трохи вже життя.
Не бійся від душі кохати,
Скажи в цей вечір, що хотів,
Бо може день і не настати,
Хтось не почує твоїх слів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
Сніг сукню липі ніжну вишив,
Малюнки інею на склі
Мороз із ночі ще залишив,
Коли була ти уві сні.
Легенький вітерець торкнувся
Твого холодного вікна,
Помінь крізь хмари дотягнувся,
Щоб ти подумала: весна!
Покрилась памороззю хвоя,
Синичка десь співа пісень…
Доброго ранку, мила моя,
Поглянь, який чарівний день!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
Лежав, чекаючи від тебе
Просте, коротке смс,
Через вікно з ясного неба
Проявив місяць інтерес
До мене. Світлом осіявши,
Зачарував, заколисав…
Згадав, для тебе, посміхавшись,
Як перші рими написав.
Коли із кожним новим словом
Те, що давно уже забув
Описував. І тут раптово
Дотик тендітних рук відчув -
Твої. Ніколи не забуду
Я їх і ніжність і тепло…
Наче весна із нівідкуди,
Чого раніше не було.
Почув слова твої крізь сон я:
«Між нами села і міста…»
Прокинувся. До телефона, -
А на екрані пустота …
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022
Десятки кілометрів, сотні
Години, може і роки -
Далеко до тебе сьогодні
Та про тебе мої думки,
Фантазії. Та час покаже
Чи мають відстань почуття,
Бо інколи, як серце каже,
Фантазія і є життя.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
Мов манікюром серед ночі
У шибку тихо стукав сніг,
І образ нечіткий, дівочий
Дивився на мене в пітьмі.
Крізь сон відчув якесь прохання
Без жестів, символів та слів,
Неначе прояви кохання
Здійняли ніжний, теплий спів.
Прохання бути особливим,
Ввійшовши у нове життя,
Відчув. Та як бути щасливим
Коли відлеглі почуття?
Вона за склом і недоступна
Та погляд у собі топив.
Яка жага буде наступна
Без дотику, тепла і слів?..
Стук у вікно зійшов у кригу,
Вітер яку по склу шкребе,
Хоч то й були крупинки снігу,
Але я бачив там тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
Часы пошли назад от точки невозврата
Вот я среди семьи: детей весёлый смех,
А вот наш новый дом, строителей бригада,
А вот участок наш и сад красивей всех.
Вот мой большой контракт, а вот мои партнеры.
Переговоры нас почти что извели.
А вот наш коллектив, как будто волонтеры,
Которые в стартап с надеждою пришли.
А вот моя жена и наш медовый месяц
И "свадьба" наша вот, вдвоём мы, без родных.
А вот наш поцелуй, случайный, робкий, нежный
Вот вся наша родня, что против нас двоих....
Вот PHD-диплом - путевка докторанта!
А вот наш спецсовет, защита, диссер вот,
Вот кафедра моя, коллеги-аспиранты
Кандминимумы сдав, встречаем Новый год.
Веселый выпускной, друзья с одного курса
А вот пересдаем тяжёлый мы зачёт.
А здесь лечу домой, ещё никто не в курсе,
Что парень в институт, не в армию идёт!
Последний мой звонок, экзамены, волнения
Вот запись в дневнике: сорвал урок опять.
Вот первоклассник я, детсада вот забвение,
А вот я первый раз свой сделал первый шаг.
А вот в пеленках я, ору изо всей силы,
И вот родился я, увидел первый свет.
Часы пошли назад, а что же раньше было?
Да то, что и сейчас. Меня среди вас нет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935556
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2021
Не знаєш звідки спів почуєш
Своїх шалених почуттів.
Ти все очікуєш, плануєш,
Кого б кохати ти хотів.
Ти її образ уявляєш,
Волосся, очі і вуста,
У натовпі її шукаєш,
І знову промах: ні, не та…
Сумуєш за її мовчанням,
Як і за сміхом голосним,
Стаєш з «омріяним» коханням
І одиноким і сумним.
І раптом, зовсім не за планом
Запалить іскру простий день,
І в серце, ніби барабаном,
Почне настукувать пісень,
Душа здійметься понад небо -
Вона ж до те́бе підійде…
Хоч мріяти про щастя й треба, -
Воно саме тебе знайде!
ОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Щоб вірші свої романтичні писати,
І їх глибину ти зумів донести -
Ти маєш радіти, страждати, кохати,
Тоді від душі вони будуть іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Пролетали мимо нас золотые листья
Осыпали с ветерком капельки дождя
Мы с тобой, как в первый раз прогуляться вышли
Чтоб еще раз пережить юные года…
Я был молод, молчалив, несколько напуган,
Что в тот вечер не смогу рассказать тебе
Как мне очень тяжело быть всего лишь другом,
Что готов я снять тебе звездочку с небес
Грусть я чувствовал тогда, ты почти молчала,
Но сказав лишь пару слов - все сожгла мечты:
«Очень жаль, что мы с тобой рано повстречались,
Я люблю, но все же юн в эту осень ты»
Время лечит всех и вся, и теперь, как в сказке
Рука в руку в парке том - вновь свела судьба
Я с сединкой, ну а ты как всегда прекрасна,
И все так же, снова рад видеть я тебя.
Говорили долго мы, как живем не вместе
И встречались часто там взглядами с тобой
Грусть в глазах была твоих, и конечно радость
Что ты чувствуешь себя снова молодой.
Пролетали мимо нас золотые листья
Осыпали с ветерком капельки дождя
Мы с тобой, как в первый раз прогуляться вышли
Чтоб еще раз пережить юные года
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935161
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2021
Я божеволію від тебе,
Від погляду, очей, тепла,
Душа здіймається до неба
Лише тому, що ти дала
Мені краплиночку надії,
Натхнення, мрію і тепло,
Не розділяємо ми мрії
І поміж нами не було
Того, що може розлучити,
Вселити холод між сердець,
А зараз - є бажання жити
І знати: це ще не кінець,
І є жага, і є потреба
Тебе кохати, берегти…
Я божеволію від тебе,
Тому, що є на світі ти!
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
Брудна вода зійшла у кригу,
Дошкульний холод, мряка, лід,
Пожовкле листя в мокру книгу
Сплелося на сирій землі.
Побите вітром одиноким
Ошмаття і трави, й гілок
Протрухло вщерть і вкрилось мохом,
Ісплівши мороку вінок.
Глуха, важка і мертва тиша
Змінила бурі дикий крик,
День, посірівши і поникши,
Проґавив ніч і зовсім зник.
Важка пітьма, прошита млою,
Покрила цей страшний пейзаж
Це все в тобі, це все з тобою,
Коли болить твоя душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021
Не можу я спокійно спати,
Малюють спогади той день,
Так хочеться тебе чекати…
Мабуть не мій сюжет пісень...
У згадках тих емоцій море:
На грудях теплість твоїх рук,
Із нами швидкість, сніг і гори,
Сердець двох в унісоні стук…
За ту годину просто неба
Неначе вічність віддала,
Нам інколи так мало треба -
Лиш крихту ніжності й тепла…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021
О чем мечтаешь, глядя в бездну,
Терзая взглядом пустоту,
И мысли топишь безвозмездно,
Желая сохранить мечту.
Со тьмы взойдёт ответ нелепый,
Съедая все остатки сил:
Сполна ей отдаваясь, слепо
Ты ве́рил зря… Но не любил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2021
Когда боль заменяет пустота,
В груди огонь, а слёзы исчерпались,
Когда обиду гонит суета
И чувств в душе ни капли не осталось
Ты день за днём теряешь часть себя,
Остатки тлеют чувств, вот-вот убитых,
И образы, как будто из дождя
Всплывают из глубин души забытых.
Когда ты поднимаешься со дна,
Без помощи, советов, психотропов,
Ты возродаешься. И цель одна:
Начать искать судьбы иные тропы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930919
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021
І байдуже, чи сонце світить,
Чи рясно-рясно сіє дощ,
Щасливий ти і справді ситий,
Бо донечка зварила борщ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021
Ось змінює життя стереотипи,
Розчарування змінить щастя дні
Від того, кому віриш щиро, сліпо,
Раптово ніж відчуєш у спині.
Нерозуміння витіснить тривога,
Жорстокий біль зруйнує в грудях все -
Жорстокий іспит ми складемо Богу
Та з ним людина все перенесе.
Запам’ятай, в життєвім перегоні,
Навіть коли залишишся один,
Не зрадить тобі лише твоя доня,
Завжди плече підставить тільки син!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021
Я ніколи тебе не прощу,
Ми не будемо разом ніколи,
До себе тебе не допущу,
Навіть в гробі, коли всі довкола.
Я не зможу загасити той біль,
Що мене розірвав на шматочки.
Зруйнувала мене звідусіль,
Геть спаливши останні місточки,
Рознесла в дрібний порох життя,
Із-під ніг мені вибила землю,
Розтоптала мої почуття,
Мабуть думавши, що я це стерплю,
Ніж у спину, журбу на лице…,
А в душі - наче спалене поле.
Не зумію всвідомити це,
Що не бути нам разом ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021
Масивні хмари понад нами
Приховують небес блакить…
Вони чарують не вітрами,
Які їх пестять вечорами,
Відтворюючи світлу мить.
Їз форми творять екзотичне
Та живлять мрію про життя,
Життя яскраве, поетичне,
Коли ти думаєш про вічне,
Приховуючи почуття…
Ми віримо в небес стихію,
Бо там все вічне і святе,
Плекаючи свою надію
Про нездійсненну, світлу мрію,
Яка у серці ще цвіте.
Забудь, кохано, усі чвари.
Глибока ніч, ти мабуть спиш…
Хай ніжна, тепла літня хмара
Додасть до снів твоїх ті чари,
З якими мрії ти здійсниш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Я пролітаю над тобою теплим вітром,
Проношу повз своє тепло та свіжий дух,
Щоб коло тебе квіти радості розквітли
І ти відчула ніжний дотик моїх рук.
Я пронесуся над тобою синім птахом,
Який для тебе щастя й радість принесе,
Своїм крилом тебе прикрию ніби дахом,
Який цінує спокій твій понад усе.
Я пропливу м’яким серпанком коло тебе,
Прикрию сонце та його палкий удар,
Я стану мирним та тендітни твоїм небом
Та коли замерзнеш - розступлюся проміж хмар.
Я стану річкою тобі, як змучить спрага,
Важкою скелею, спинивши буревій,
Тобі творитиму земні, буденні блага
Навіть із неба. Ти лише у мене вір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Безсонні ночі змінять ранки та неспокій
Все не залишить. Тільки втома на очах,
Вона все більше опанує руки, ноги,
Проте не час на них зважати! В цих руках
Життя та смерть сплелися у єдине ціле,
Лиш ваші дії здатні зменшити той біль,
Який нам часто завдає хвороба тіла,
Але у вас у всіх одна, єдина ціль -
Під Божим наглядом полегшити страждання,
Які хвороба чи нещастя завдає,
Проте здебільшого для нас лиш ви остання
Надія вижити. І з вами вона є,
Буде продовжувати час усім вцілілім,
Усім одужавшим, осмислившим буття.
Для нас ви дійсно справжні ангели у білім,
Які дарують всім надію на життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Нерівно дихаю до тебе
Відводжу погляд, як дитя -
До мене зіркою із неба
Прийшли тендітні почуття.
Сумую поруч коло тебе,
Коли далеко, та дарма
Ти мене бачиш, там де треба
Але для мене геть нема
Навіть маленької комірки
В твоєму серці. Та моє
Сумує, тужить, плаче гірко
Воно відтоді лиш твоє,
Коли побачив твої очі,
Вуста, волосся, стан... Відтак
Без тебе жити більш не хочу
Бо закохався, як юнак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Тебе неначе не було
І ті слова мов не звучали,
І наче сонця було мало,
Коли в мені зійшло тепло.
Тепло небесних почуттів,
Яке в полон мене замкнуло
Та миті швидко промайнули,
Як я спинити не хотів.
Зійшла у пил моя душа
І серце зморшками взялося,
І з цим змиритись довелося,
Хоч рана ніби від ножа.
Не можна стерти все пусте,
Яке у ме́ні оселилось,
Хоч серце й розуму скорилось,
Проте життя уже не те.
То ти була чи не була?
Чомусь думок накрила хмара,
Чи може це була примара,
Яка цю пристрасть завела?
А може це була не ти?
Та інша ще не народилась
Яка б для мене примудрилась
Кохання в серці зберегти.
Тебе все ж мабуть не було...
Але лишилася надія,
Що збудеться найкраща мрія,
І щоб кохання зацвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Поцілувала мене,
Хоча й вуста мої не ті,
Хай все минуле мине -
Я так давно тебе хотів,
На тебе довго чекав
Та ти була казна-де,
Чекав, надію плекав,
Знав, що це буде-буде́,
Що я відчую тебе
І не лише на вустах,
Хоч на душі щось шкребе
Та я на своїх плечах
Буду носити твій стан
Та солодитися ним,
Бо ти віднині моя...
Шкода, що я уві сні...
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Якби ж тоді я міг здійняти зірку з неба,
То я б здобув тобі найкращий в світі скарб,
Я б щастям обгранив цю зіроньку для тебе,
Щоб ти могла її носити на руках.
Каблучки із зірок... Хіба ж ти не бажала
Щоб я віддав тобі, що жодній не дано?
Я зіроньку не зняв, та ти мене кохала
І, мабуть, у душі були ми заодно…
Я мабуть не змужнів, коли ти так чекала,
Щоб я, як чоловік, той долі-крок зумів
Здійснити для тебе. Ти ж так мене кохала,
Але не стало так. Я просто не посмів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Давно уже я не дарю тебе цветы,
И много лет не обнимаешь ты меня,
И каждый день в душе из темной пустоты
Мы порознь слышим эхо нынешнего дня.
И каждый день у нас не легче чем другой,
И каждый час все просит новых-новых чувств.
Прошу судьбу уже оставить нас с тобой,
Чтобы представить жизни новый сладкий вкус.
Припев.
Мне не хватает любви,
Мне не хватает тепла,
Прошу, к себе не зови
Ты мне его не дала.
Моя душа рвётся ввысь,
А тело рядом с тобой,
Прошу, меня отпусти,
Давно уже я не твой.
Но жизнь упорно держит вместе нас с тобой,
Находит поводы и вяжет в узлы нить
И тянет, держит этой нитью узловой,
Как будто свыше решено нам вместе быть.
Хоть и не знаешь ты, когда я спать ложусь,
И утром я тебя давно не застаю,
Наверное я в половинки не гожусь,
Чтобы собою довосполнить жизнь твою.
Припев.
Но как-то раз, придя в давно наш общий дом,
Почувствовал там пустоту - в нем нет тебя.
Как жаль, что понял это я уже потом,
Что жил с тобою, упираясь, но любя.
Мы часто делаем ошибки по любви,
Пытаясь что-то там себе вообразить,
Но если есть ради кого, тогда живи!
Ради того, кого судьба дала любить!
Припев-2.
Мне не хватает любви
Мне не хватает тепла
Меня к себе позови
Как ты и раньше звала
Моя душа рвётся ввысь
А тело рядом с тобой
Прошу, меня ты прости
Теперь навеки я твой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911640
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2021
Я просто сумую без тебе
І байдуже, день це чи ніч,
Я нишком звертаюсь до неба,
Благаю: «Мене лиш поклич!»
Ти просто сумуєш без мене,
Відчутно, що сумно тобі –
Блищать, таючи сокровенне,
Лиш очі твої голубі.
Нам сумно і серце палає,
Але сумувати облиш,
Бо в тебе і в мене немає,
Хто міг би кохати сильніш...
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Залишу я для тебе місце в серці,
Щоб ти там зберігала почуття,
І щастя в нім збиралося в озерце
Та змінювало рідні нам життя.
Не вірю я що ти із серця зникнеш,
Лишаючи у ньому пустоту,
Минуть роки і я потроху звикну,
Кохаючи дівчину, та не ту.
Не ту, бо не мені її зростили
Плекали, пестили, любов дали
На фальш-оману я потрачу сили,
Доки б надії щастя геть пішли.
Чомусь манеру дивну мають люди
Зненацька рвати свій душевний стан.
Життя одне і часу більш не буде
Прожити в щасті з чистого листа.
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Так, я жила в тобі… чи жив… - навіть не знаю,
М‘яким до живота був дотик твоїх рук,
Під серцем плинув час... І кожен з нас бажає,
Щоб в 21-й день сердечка виник стук...
Та не усім із нас дається дар почути
Тендітний голос твій: «я так тебе люблю...»
Судилося мені лишень «зернятком» бути
І долю цю страшну із болем та стерплю.
Пробачу я тобі, що ти мій час спинила,
Тепер я не в теплі... Та навіть і не сплю…
Хоч ти моє життя від себе й відділила,
Та навіть із небес я все ж тебе люблю…
© Олександр Попроцький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Коли вбиваєш рідну матір -
Шокує всіх. Та ось воно!
Чому ж ми можемо вбивати
Країну, де ми живемо?
Давно забули про природу,
Про ліс дрімучий, як в казках,
Залишили ми його вроду
Лиш у смітті та у пеньках
Тому і дихати нам важко
Стає все більше з дня у день,
Бо лісоруб нас залишає
Без богом даних їй легень.
Річки страшні і болотисті
Давно приводять всіх у шок
Подарували їм намисто
Із пластику та коробок.
Колись із джерела водиці
Було попити залюбки,
А зараз - страшно подивитись,
Сміття, довкола і шклянки.
Нащо вона тебе зростила,
Життя віддала джерело,
Кохала, пестила, любила
Поки дитинство не пройшло.
Коли непотріб розвиваєш,
То вже немає вороття...
По суті матір ти вбиваєш,
Яка дала тобі життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Батьки дарують нам життя,
А друзі творять нашу долю,
Проживши час без вороття,
Ми прагнемо ще більше волі
Від денних, будніх всіх турбот,
Що заважають справді жити.
А що життя-це відчуття,
Що ми ще можемо любити...
Так ось любов і є життя
До всіх, до всього, що навколо.
І щоб не було каяття -
Живіть на повну, як ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Роса змиває із калини
Тепло глухої ночі
І падає на конюшину,
Яка ще спати хоче.
Під шелест квітів деревія
Сплива собі серпанок
І тихо вітер літній віє,
Пробуджуючи ранок.
Тендітна тиша покидає
Самотнє літнє поле,
Спокійно ліс ся прокидає
Під дня проміння кволе.
І пісню соловей дарує,
Яка довкола лине...
Ніщо в житті так не чарує,
Як ранки України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020