| Сторінки (5/412): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Ген ката, чи існує він?
Чи може просто так співпало…
Лунає знов жалобний дзвін,
Знов точить кат сокиру-жало.
У торбу голод, біль, пітьму
Пакує й вкотре на порозі.
А ми? Всміхаємось йому…
Чом розпізнати всі невзмозі?
Почути голоси дідів,
Віщує памʼять із могили,
Прийшли нащадки їх катів.
Зібрати нам потрібно сили
І вирвати цей клятий ген,
Зʼєднавши міцно наші руки,
Бо якщо ні, під вий сирен
В катівню йтимуть наші внуки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2024
Вже скоро…
Скоро падолист,
у осені чарівний хист,
душі торкнувшись мимохідь,
спинити час лише на мить.
І в цій красі застигне світ,
от-от впаде дозрілий плід
в тепло розгорнутих долонь.
В каміні задріма вогонь…
І миті цій нема кінця,
Став мир з красою до вінця…
Вже скоро…
Скоро падолист
Впаде в обійми сіл та міст…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
У світі пташиному різні пернаті.
Є пірʼям яскраві, є дзьобом багаті.
Хтось крилами сильний, чи зором, чи співом.
І кожен є цінним, вважається дивом.
Але серед них є підступна зозуля,
У світі отому їй злагода муля.
Щоб ладу бодай зіпсувати окрайця,
У гнізда пташкам підкидала та яйця.
Птахи в тих місцинах були толерантні,
Місця в гніздах мали чудові, вакантні.
А часом у них не питали і згоди,
Годуй та рости це «створіння природи»
Та мали ці вилупки матері вдачу
Жорстоку, нещиру, до праці ледачу.
Гнітили «братів», забирали в них їжу.
Натуру свою демонструючи хижу,
З осель виганяли та всівшись на троні,
Казали усім, то їх гнізда - ісконні…
Птахи потерпали, втрачаючи сили,
А потім зібрались і от що зробили.
У гнізда свої перекрили кордони,
І скрізь вартували, створили заслони.
А хто просочився, у дзьоба валізу,
На крилах зозуль перекреслили візу.
Та всіх до мамаші під рідне крило,
І вільно пташинство собі зажило.
А підкидьки й досі блукають в гайку
Й шукають «величну маманю Ку-ку».
Аби у світі й гніздах не настав пустир,
Женіть подалі звідти зозулиний мир…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Жила поміж людей Війна, підступна пані.
Чаділа люлькою в перинах на дивані.
І мала наймичку, вважала за кріпачку.
Та не просту таку, не кухарку, не швачку.
Моторну, вправну, з гарною косою,
На ймення Смерть. Вмиваючись сльозою,
Не мала відпочинку та й хвилини,
Не чула рук, не розгинала спини.
Носила оберемками прокльони
Й перину набивала для «матрони».
Війна щодня писала довгі списки,
Були там з бою, а були з колиски…
От сталось у Війни велике свято,
Забрати душ за раз вдалось багато.
Спʼянівши від людської крові й болю,
На радощах дарує Смерті волю.
Лиш на хвилину, ні не набагато,
Щоб встигла наймичка одне імʼя вписати.
Того забрати, кого сама схоче,
Промовила й диявольські регоче.
Смерть келих підняла і випивши до дна,
У список додала одне імʼя - Війна…
Війни адепти, циніки відверті
Безсмертя не знайдуть у списках смерті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
У шафі міль жила собі в куточку.
Всім заздрила, точила зуб заточку.
Складала плани підлі та брудні,
Як шубу зʼїсти швидко, за три дні.
Накручувала всю свою гидку породу,
Що вони другі в шафі, а такого взводу,
Не бачила ця шуба вояків.
Та гризти військо повела з боків,
Не чула застережень та порад,
На комірі їй маривсь вже парад!
Аж раптом що це!? Ніж у зуби й спину,
Наклав хтось коло шуби нафталіну!
Ще й одягли чохол міцніше від броні,
І військо молі здохло в муках за три дні…
Щоб велич не спіткали сором, або крах,
Не лізьте їсти те, що вам не по зубах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Він пішов, прихопивши
від серця ключі,
Щоб у разі потреби
прийти уночі,
Для розваги удень
зазирнуть просто так.
Хоч пішов, та залишив
з речами рюкзак.
Думав, що повернутися
зможе завжди,
В її серці сховатись
від бурь та біди.
Що чекатиме вічно
на його дзвінок…
А вона поміняла
у серці замок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Сторічний дуб питав: чому не я?
Тягнув до молодого клена віти.
А той лежав - обвуглене гілля,
Страшенний біль примусило терпіти
Чому на себе ти прийняв удар,
Ворожого триклятого снаряду?!
І як нести тепер такий тягар…
Ти не картайся. - янгол дав пораду.
Поглянь вцілів маленький паросток,
У самого кленового коріння.
Прикрий його від вихрів і пасток,
Та розкажи з чийого він насіння.
Що його батько мужньо захистив
Дитинство, старість та тендітну гілку,
Сніги, веселки, сотні тисяч злив
Зустріне хай, даруючи сопілку,
Він світу розповість про ці бої,
Про цю війну, що на поталу звіру
Не віддали моря, степи, гаї.
І не відчуєш докорів сокиру.
Сторічний дуб промовив: буду я, -
Під листом від вогню сховав стебельце,-
Тепер твоя опора та сімʼя.
У дуба нині клена бʼється серце…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023
Хтось відірвав ведмедю лапу…
Чигають тіні вздовж стіни.
Куди ховатись, під канапу?
Від гострих пазурів війни.
Тут пахне, мамо, чужиною
Й цукерки не такі смачні.
Тепер у тебе з сивиною
Волосся й очі надсумні…
У тата усмішка ласкава
Ще зброя, форма і берет.
І кажуть всі: Героям Слава!
Його побачивши портрет…
Я вже нічого не боюся
Бо більше не болить мені.
Поглянь які тепер, матуся,
У мене крила на спині…
Хто відірвав ведмедю лапу?
Дитинства доньки та сини
Ховають біля серця мапу
Країни щастя від війни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Садок вишневий коло хати.
Хрущами коптери гудуть,
У наступ ЗСУ ідуть.
Дружини, матері, дівчата
Із молитвАми дома ждуть.
Земля здригнулась від гармати,
Вечірня зіронька встає.
Набої побрат подає.
А ворог прагне убивати,
Та Матір Божа не дає…
До скону будемо навчати
Онуків, діточок своїх,
Що найстрашніший в світі гріх
То неньку, мову забувати
Зрікатись коренів своїх…
Джерело натхнення Тарасове слово…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Окупант наш гучно плаче!
Утопив у річці танчик…
Тихо, окупант, не плач,
Це початок лиш невдач…
***
Лапті, ватнік, балалайка,
Чий скажіть згубився «Зайка»?
В Україну він прибіг,
Під кущем без лап приліг…
***
Шлю на саміт я «коня»,
Бо надійний як броня!
«Яблук» візьме та блокнота,
Чим він гірший за єнота?
***
Відірвали Мішке лапу,
Заховали за канапу,
Всеодно не всидить вдома
Годен він для воєнкома!
На основі віршів Агнії Барто
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Змій заморський, кострубатий
На імперство, газ багатий
Все куйовдився на троні:
Землі то мої, ісконні,
А не іншої держави!
Чухав голови шершаві!
Нечисть всю зібрав з боліт
Мовив: Нам належить світ!
За три дні - все по програмі,
Нас чекають там з «цветамі!»
Та й поперся воювати,
Ніби щоб «своє» забрати.
А жили у тій державі,
Хлопці та дівчата браві.
Подивились, кажуть: Тю!
Ми то добрі по життю…
Різні в оберемках квіти,
Є «піони», «гіацинти»
Іноземні є в букеті,
Бо як пишуть в етикеті,
Для «гостей» найкраще все
І найменший принесе.
Наш Котигорошко навіть
Задля України Слави
Взяв гвоздику - булаву
Та й пішов у ЗСУ.
Здивувались «прихожани»
Від такої от «пошани»
І до змія під крило,
Ну, а той в своє кубло
В підземелля десь зарився,
Та від злоби сам вдавався…
Аби не траплялось драми
То не пхайтесь за «цветами»
Бо посадять на могили
Вам їх наші ЗБРОЙНІ СИЛИ!
Вітаємо зі святом, рідненькі!
Дякуємо за кожен день нашого життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Жила муха-цокотуха,
Мала землю, мала плуга
Раптом в дім війна прийшла.
Стугну десь мала знайшла,
Прилітайте, вороженьки,
Я вас радо «пригощу».
Прилітали «Крокодили»,
Вправно землю носом рили,
Тішилася наша мушка
Вже до чаю вража «сушка»
На підхваті в мухи блохи
Ворогів кусали трохи,
А ті блохи не прості
З хаймерсами на хвості.
І на коптері бджола
Розвіддані принесла.
Ще й метелик - байрактар
Виринає серед хмар.
Танцювали «гості»,
Розлітались кості…
Вправно йшли вони вперед,
Раптом гульк, павук - шахед!
Муху в темряву, в куток,
Ще й кинджалом цок-та-цок,
Нездоланний став тепер,
Бо в кишені іскандер!
Буде смерть усім за мить,
Але ні - комар летить!
Бойовий і на яву,
Ще й у формі ЗСУ
Павука саджає в човен,
Човен той бавовни повен.
В пекло наш павук попер
Свій шукати іскандер.
Муха з комаром побрались,
Всі на свято позлітались.
Гарне видалось застілля,
Перемога і весілля!
А яка ж мораль у тому?
Не бажай чужого дому!
Буде все там проти тебе -
Люди, звірі, поле, небо…
За мотивами вірша «Муха-Цокотуха»
К. І. Чуковського.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Чом замість листу
падають ракети,
дим огортає рідне
місто не туман?
«Гвоздики» смерті
роздають букети,
а з холодом в пітьми
намітився роман.
Скажи чому збираю
по краплинах
надію на світанку,
мов живу росу?
В розкиданих
від вибуху цеглинах,
розгледіть світу
намагаюся красу.
Вже скоро завітають
хуртовини…
Та поки б‘є шибки
ворожий «град»,
мов кров, на гілці,
китиці калини
війною зустрічають
Листопад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
Країна темряви й потвор,
Там де лютує злість і мор
Сусідський шмат собі землі,
Аби й вони жили в імлі
Відтяпати взялася враз.
Воякам віддала наказ:
Все знищить світло на землі,
Живуть де немічні, малі,
Щоб в їхніх селах та містах
Навіки поселився страх.
І у тенетах холоднеч
Точився міжособний меч.
Щось в задумі пішло не так,
Від вибухів, страшних атак
На злість пітьмі, поміж смертей
В них відродився Прометей.
І кожен частку світла ніс,
Вогонь той не боїться сліз.
Та зігріває, не пече
І став народ плече в плече.
Так спалахнув той смолоскип,
Що демон темряви осліп…
Ніколи не здолать пітьмі,
Людей, що світлом є самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Вже ніколи не буду колишня.
Знов у біле одягнеться вишня,
Колоситися стане пшениця,
Знову ластівці небо насниться.
У мандрівку покличуть дороги.
І відчувши сльозу перемоги,
Я ходитиму знову між люду,
Та колишня ніколи не буду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Пішло на захід сонце у душі…
Немає більш ні радості, ні суму.
А спогади немов тупі ножі
Мене не ранять… Вже не має струму,
Не пробирає більше до глибин
Твій голос, запах, випадковий дотик.
Та не кортить дізнатися новин.
В ім‘я твоє вплелись байдужі ноти…
Багаття згасло мрій та почуттів.
Хоч не колишня, але ще не нова,
І раптом хтось, тихесенько без слів
Кладе на попіл вже новенькі дрова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Зупинка… це ж просто невеличка зупинка…
Чому ж вони так схвильовано, навіть трохи злякано метушаться? О, тягнуть якусь чудернацьку штуку. Щось вигукують, голосно говорять один одному. Але діють злагоджено, хоча дещо нервово. Диваки.
Ой! Агов! Що це? Ви чого? Не треба битися! Ну почекайте! Зараз я почну битися, от тоді побачите. Ось вам! Що отримали? Більше жодних зупинок, я битимусь!
- Є! Запустилося, працює! - раптом вигукує один з команди, що метушилася. Чути загальний видих полегшення.
От полохливі якісь. - Подумало серце.
Це ж була просто зупинка, невеличка зупинка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951024
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Любов як милостиню,
На тобі небого...
Радій та тішся,
Вдячна будь за те
Що ми тебе пригріли
Не когось чужого,
На гідність наступили?
То пусте...
Тобі не личать зовсім
Панські забаганки,
Сиди, чекай тихенько
У кутку.
Бо ти як серед літа
Недоречні санки,
Чи груша-дичка
В райському садку.
Її б зрубати,
А що скажуть люди?
Страх осуду у серці
Жалібно дзвенить.
То ж дихай тихо,
Не на повні груди.
Любов як милостиню,
Де ж тебе подіть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
І згасло все, так ніби й не було,
Надії, навіть, негасима свічка.
Тепла та світла був ти джерелом,
Вже сіло сонце, наступила нічка...
Наосліп майже, мацаючи світ,
Хоча до темряви звикають швидко очі.
Не бачу, чую - облітає цвіт,
То одцвітають мрії, почуття дівочі...
І упаде розлуки терпкий плід,
Його самотність любить на сніданок.
Але крізь морок серце бачить слід,
Навшпиньках йде стрічать новий світанок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Сідайте подруженьки, вас підвезу
Квакушки від щастя пустили сльозу,
Не треба напружувать стомлені лапки.
Нагоді такій дуже тішились жабки.
Такого ще кажуть у нас не було
Траплялося різне, а так не везло.
Мостились щільненько, щоб влізли усі,
Й швиденько помчало гадюка-таксі.
Гадали прямують до дальніх боліт,
Але прибули на зміїний обід...
Відмінність є в тім і то не дурниця
Щастить та везе - суттєва різниця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
На грудях мак - від кулі слід
Онук тепер вчорашній дід.
Вчергове страчено весну.
Минуле в нинішню війну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
В нашу Неньку вдерлися демонські істоти.
Гавкне пес коли на них, то в лайні пів роти.
Об‘єдналось все живе нашої країни
І нещадно моск@ля жалять бджовеліни.
Навіть атоми у нас є на правди боці -
Радіація від них у глибокім шоці!
Окопалися пеньки у ліску рудому,
Стронцій, цезій та уран повезли додому.
Пралки, праски, килими та собачі буди
Замість мізків та сердець - нелюди, не люди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
В життя та смерті на межі.
Розгледіти: свої - чужі…
І що є що, і хто є хто
Один лишився, було ж сто
Друзяк завзятих - посіпак.
Де всі тепер? А хтось собак
Одних лишає на цепу…
Війна сортує тіл юрбу
І видно світло лиш душі
В життя та смерті на межі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Ти справжній, чи лиш тільки тінь,
Химерний плід моїх ілюзій?
Бо частий гість у сновидінь,
Фатом на моїй злітній смузі.
Розправлю крила - тут як тут
Із вуст «Лети!», в очах «Лишися!»
Знов мій заобрійний маршрут
Глибоким сумнівом укрився.
Тебе покличу: Ну гайда!
Зі мною у захмарні далі!
Але у тебе, от біда,
Немає крил, лише педалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Ой у морі синім набігала хвилька.
Хвилювалась разом з синім морем кілька.
Жити в нашім морі стало неспокійно,
Чого ж колихає, та штормить постійно?
Все мала сварила свою зграю власну,
Надто метушливу, зовсім несучасну.
Та на берег хтіла, там усі завзяті.
Хто в олії плава, інші у томаті.
Тут же скрізь чигає справжня небезпека,
То акули зуби, то кита пащека.
І тому з розгону кинулася в сіті,
Бо на суші жити певно краще в світі!
З‘їдена малеча була на обід,
Смачно облизався припортовий кіт.
Хто ж бо не цінує рід у власній хаті,
У пащеку хижу попливе в томаті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
Ще літо…
Простір пахне морем,
Мелодія лунає хвиль.
А небо від зірок прозоре -
Розсипана чумацька сіль…
Чийсь стогін у безмежжі ночі
Припинить пісню цвіркуна.
Кущі як справжні поторочі,
В доріг полоні полотна…
І ранок вмиючись росою,
Потягнеться, торкнеться хмар.
День сперечається з грозою,
Поправку вносить в календар.
А вечір у бажань в обіймах
Розтане… час збирає мито.
У спеки серпень ніби в приймах -
Не свій, не гість, але…
Ще літо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Давно то було, коли й не сказати.
Парубок жив, не виходячи з хати.
Мед полюбляв та смачні калачі,
Боки свої зігрівав на печі.
Якось до нього постукали в двері
Старці убогі, глухі мов тетері.
Він їм волає: З печі не встану!
Гатять, не чують, безперестану.
Тупнув, схопився на ноги Ілля,
Аж задрижала навколо земля.
Було повідомлення в того екскорту,
Що час вже покинути зону комфорту.
Водиці посьорбав, почухав живіт
І мовив: як треба, підкоримо світ.
От ким би то стати, де маю талан
Подумав Ілля натягнувши жупан.
Пішов... і ось чує пронизливий свист,
О, може я за признанням дантист?
А той свистопляс в нас розбійником був,
Але от про Муромця вперше почув.
Тепер шепеляє та слізньки ллє,
Міркує хлопак: Дантист не моє!
Їде неквапом, чогось зажурився
Кінь ось за камінь який зачепився.
Але не проста була каменюка,
Напис що майже укрила пилюка,
Він прочитав і наморщив чоло,
Бо там написане дивне було:
Привіт, подорожній! Сам обирай,
Прямо - на тренінг: Загублений Рай.
Праворуч - стрилятимеш як Купідон,
Ліворуч - склепаєш червонців мільйон.
Почухав потилицю бравий Ілько,
Багата самотність, чи муж безштанько?
А може потішить воронячу зграю,
Та поперед батька потрапить до Раю?
Тоді ж до якого прибитись порогу?
Так варто свою протопкати дорогу!
Дарма що не рівно і в чубі реп‘ях,
Та в долі для кожного власний є шлях.
Й поїхав Ілько без страху між стежок
Жить розумом власним - до успіху крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021
По колу...
Так тихо заскрипить перо,
То твою долю небо пише.
Щось калатає під ребром,
Це вже було... було раніше.
Я чула ці слова колись,
У вимірів чужих в полоні.
І знову поруч, ось дивись,
Хоч губи інші та долоні.
Але душа крізь ніч зіниць
Розгледіла тебе в подобі
Когось, немає таємниць.
Любов шукати дивне хобі...
По колу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Десь, колись на світі жив,
Найстрашніший цар звірів.
Скажем прямо без купюр -
Лев страшенний самодур.
Всіх гнобив без перестану
І тхору, і павіану,
І ведмедю, і лисиці
Як сердитий - ляп по пиці.
Догоджали вже без міри,
Звірі пнулися зі шкіри.
Але все йому не те,
Вже мотузки з них плете.
Вкрай дістав тварин спільноту
І протесту щиру ноту
Вирішили дипломати
Перед ясні очі дати
Але хто подасть, біда?
Той кого нам не шкода!
Не відчувши в серці щем
Зайця, жив що під кущем
Спорядили спозаранку
Страшно так послу-сніданку.
Як же виплутать з халепи,
В лева ж бо міцні щелепи.
Гаркнув цар: Чого припхався,
Ти мене що не злякався?
Не таке то й ти цабе,
Знаю я страшніш тебе.
Від такої зайця мови
В лева грива, вуса, брови
Стали дибки, звір реве:
Покажи те той живе?!
Заєць каже: щож ходім,
У страшка криниця дім.
Як прийшли скрививши пику,
Та додав страшного рику
В лігво зазира вороже.
Ну а там, помилуй Боже!
Щось страшне та агресивне,
Видало ревіння дивне.
Лев збагнув - це ж конкурент,
Знищити його в момент
Йди сюди, ану вилазь
Я тут цар, правитель, князь!
Потім гнівом розійшовсь
І в криницю сам шубось!
Заєць же стоїть, регоче -
Лева вбили власні очі.
Так на кожне люте серце
Знайдеться своє люстерце...
Джерело натхнення казка «Лев та заєць»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2021
Занадилась лисиця у курник,
Зникали кури, півень захисник
Щоночі бився та усе дарма.
У ворога підступність та пітьма
Були потужністю у сто чортів.
Звернувсь нарешті півень до хортів.
Руда відчувши лихо та мороку
У спільниці взяла собі сороку,
Та мала в арсеналі наклепньюс,
У головах створили мізкотрус.
От понеслося із усіх усюд,
Що півень справжній кукурікоблуд.
І в курнику лисиці не було,
Й дорогу вже забула у село.
Мов янголятко - не образить мушку,
А півня до колодки та у юшку.
Старалася сорока не дарма,
Люстерко й брошку принесла кума.
І ледь хорти не винесли вердикт:
Що у пернатих внутрішній конфлікт.
Не зачинили півня мало у льоху
Але розгледіли, та ж морда у пуху,
В рудої шельми, хоч вуста медові.
На лапах залишились краплі крові.
Не дивлячись на хитро-мудрий план
Потрапила лисиця у капкан.
І був сороці чи то вирок, чи урок
На дзьоб повісили за наклепи замок.
Негідники мотають хай собі на вус
Їх від розплати не врятує фейконьюс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Ой кружляли в небі та й підступні грифи,
В діда на городі виросли тарифи.
А такі нахабні, а такі пузаті!
Затулили сонце у дворі та хаті.
Мерзне дід та баба їх тремтить худоба,
А тарифи справно полива жадоба.
Дід узявши в руки пенсію як зброю,
Тягне ті тарифи мало не без бою.
Та не має сили пенсія маленька,
Кличе він бабусю - Поможи рідненька!
Бабця із «прибутком» вже своїм на місці
Але й вдвох не винягнуть - от невтішні вісті.
Ось на допомогу їм біжить онука
У руках зарплата, на обличчі мука.
Навіть їхня Жучка, має що породу
Тягне, скиглить пнеться посеред городу.
І пухнаста Мурка притягнула мишку,
Бо гадала матиме хоч маленьку знижку.
Але все то марно, все то недієво
Як одного вирвуть інший тут миттєво...
Мріє вся країнонька, мріє кожна хата,
Щоб росли з тарифами пенсія й зарплата.
Джерело натхнення українська народна казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Він був найстаршим серед своїх братів та сестер. Найвідповідальнішим, найсерйознішимі, але найбільш недолюбленим і недооціненим з усіх. Його не чекали, а коли він приходив більшість робили невдоволений та засмучений вигляд. На нього покладали купу відповідальних справ та замість вдячності чекали коли вже нарешті піде. І майже всі були впевнені, що цей пан має важкий характер.
І з часом він справді став таким, сердитим і набундюченим, важким і стомлюючим для свого оточення.
- Так, ану всі швидко по робочим місцям
Постійно гримав він - Нічого байдикувати!
Хоча залишаючись на одинці з самім собою так прагнув тепла і любові...
- Ну й хай мене ніхто не любить, - бурмотів він собі засинаючи, - але ж і я не люблю нікого...
Все сталось зненацька.
Він їхав у переповненому вагоні трамваю, і з задоволення спостерігав за метушнею та штовханиною. Аж раптом почув:
- Який чудовий день сьогодні! Як же я люблю його!
- За що? - здивовано перепитав хтось поряд.
- Як за що? Адже сьогодні можна почати щось нове, зробити цілу купу корисних справ, а у вечері настає те казкове відчуття не змарнованого часу!
- От дивна! - знову буркнув хтось поряд.
Але він вже не чув нікого крім того солодкого голосу. А серце калатало ніби в маляти! Бо зрозумів, що можна любити, просто любити за саме існування. За те, за що більшість ненавидить. Просто поглянувши на все під іншим кутом.
«Отже, я більше не важкий! Я цікавий, корисний і мене теж можна любити!» - подумав він.
- І я люблю тебе...
Тихо прошепотів із захопленням Понеділок і вперше відчув себе легким - легким, мов пір‘їнка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902429
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
І падав сніг...
В минуле тихо
дзенькали хвилини.
Тулився час
мов кошеня до ніг.
Життя біліло,
як ліси й долини.
Припорошило
разом всі жалі.
От смуга чорна
білій вже сестриця.
Сніжинки то
бешкетниці малі,
на віях танули.
І вже душі криниця
знов оживала
на скорбот землі.
І падав сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Мов кішка лащилася осінь,
Така пухнаста і м‘яка.
В очах у неї неба просинь,
Хода нечутна та легка.
Дощами муркотіла зранку,
Збирала хмари у клубок.
Сиділа на чиємусь ґанку,
І пильнувала часу крок.
Хандра впольована як мишка
Привласнить кожен у юрбі
Її хотів, а осінь-кішка
Сама гуляла по собі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Прокинувся ведмідь весною,
Почухав лапу під сосною.
Й подавсь на пасіку до бджіл,
Медку поїсти щоб, для сил.
Прийшов, у вулик пхає морду,
А бджоли мали вдачу горду,
У ніс йому стромляли жало,
Хоч полягло малих чимало...
Ледь від смугастиків відбився
І без солодкого лишився.
Тож вирішив: Я мстити буду!
Поскаржуся, піду до суду.
Щоб розібратись у конфлікті
Та не кусати потім лікті
Створили балакучу групу,
Ведмідь вимог велику купу
Подав: Хай не ховають мед.
Здадуть свій жало-кулемет.
Для носа компенсацію
Й свою адміністрацію
На пасіці створити
І будем мирно жити.
Сміялись всі присутні
Та втрутилися трутні:
Тряслася в нас подушка,
Як сталась заворушка!
І що поганого у тім
Коли ведмідь прийде у дім?
Завзятіше нектар збирать
Нам треба й перестать кусать!
Так не збирали ж ви ніколи
Нектар. - промовили їм бджоли.
Ви любите поспати, їсти
Й нетямлячи у справи лізти.
Тож дякуйте, нероби, Богу
Що до ведмедя у берлогу
Не тягнемо за лапку.
На цьому ставим крапку.
З глуздом здоровим на межі
Свої є гірші ніж чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Перегоріло
почуття на попіл...
Розвіє вітер
ніби й не було?
Прийде у сні
лиш тінь -
у пам‘ять постріл,
прошиє наскрізь
душу та чоло.
Ім‘я на згадку
збережу мов кулю.
Лікує вправно час,
його то ремесло.
Приймаючи розлуку
як пілюлю,
відчую Фенікса
за спиною крило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
У солов‘їне царство внадились ворони,
Сподобався їм гай, дерев масивні крони.
Набудували гнізд та воронят колишуть
Так ніби їхній гай свої закони пишуть.
І першим ухвалили такий собі закон,
Що щебет солов‘їв принижує ворон.
Та тьохкають про щось не зовсім зрозуміло.
Хай каркають усі, нахабам закортіло.
Здивуєтесь, але знайшлися солов‘ята
Що каркати навчились ніби воронята.
Навіть вихваляються у новій подобі:
Ми щирі солов‘ї, але воронодзьобі!
Їх пташенята вже не вчили солов‘їну
Та пхали у крило воронячу пір‘їну...
Гай наш! - Волають ось загарбники-ворони
Встановлюють нові для солов‘їв кордони.
Лунає щебет вже завзято-войовниче,
Скликають співуни своє пташине віче.
Чому це стало так, де зроблено помилку?
І як вдалось крукам створити таку спілку?
Події почались уже тоді зловісні,
Як наступили ви на горло власній пісні.
Старий пугач промовив, як мудрості основу.
Не втрати щоб землю, шануйте рідну мову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
В Держкомору Круть та Верть працевлаштувались,
Охоронцями пішли, гучно вихвалялись.
Працьовитий півник був ще у тому штаті,
Глузували повсякчас із нього хвостаті.
Якось, зранку когут йшов пити до криниці,
Бачить з Держкомори випав колосок пшениці.
Мовить мишам: Не знімайте метушню та писк,
А берімось до роботи, мати будем зиск.
До роботи?! - почали миші реготати
Нам за байдики дають премії, зарплати.
Та не стали Круть та Верть влазити в афери,
Але й заважати лінь півню - мародеру.
А він знай собі молотить, усе до зернинки
У вагони повантажив, їде без зупинки.
Поки миші спочивали та точили ляси
Стратегічні продавав «комірник» запаси.
Тут ревізія примчала, грати на знаменах
І очолював те військо кіт у лабутенах.
Перевірили й нестачу бачать у запасі.
Наш пернатий мов святоша, тільки що не в рясі.
Кукуріка: Вам брехати я не маю сили
І усе скажу відверто - миші все поїли!
Котику того і треба, облизавши лапку:
Спишем ще на них сметану і поставим крапку.
Отаку тепер ми маєм дуже влучну фішку:
Щоб в країні де не зникло - звинувачуй мишку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020
У квітня
я була в полоні...
Він супився та грів долоні.
В самотності
малі тюльпани
втрачали пелюстки-тюрбани.
Стояла вишня -
біле гілля, мов щойно
утекла з весілля.
Палав, але не від кохання,
та ставив непрості
питання...
У квітня
я була в полоні...
Очистив душі та долоні.
З любові, ніжності та ласки
шив рятівні для серця
маски...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Мине і це...
Куйовдяться події.
Весна зігріє змерзле деревце,
Дощу сльоза прикрасить віти-вії,
Та пташкою жалю злетить слівце.
Усе мине...
Час не залишить сліду,
Та зникне пам‘яті маленьке озерце.
Лиш Всесвіту, немов старому діду,
Відомо що минає все
Мине і це...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
На карантині серце,
в ізоляції душа...
Рука і розум вперто так
нашкрябають вірша.
Між нами ґаджетів
байдуже скло.
Та марно все,
мене вже пройняло.
Крізь шкіру просочилось
мов дурман.
То збіг обставин
може, чи талан,
щоб поруч опинитись
у потрібну мить.
Й недугу дивну цю
до тебе підхопить.
І як не ізолюйся,
скільки не сиди один
Та від кохання
не врятує жоден карантин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020
Дай знак...
Що в павутинні фраз байдужих,
Розмов, обіймів просто так,
За мною ти сумуєш, тужиш.
Не відчуваєш колір, смак.
Під прикриттям цього питання:
«Як справи?» - що старе мов світ,
Вирує море хвилювання,
Мільйон відтінків у «Привіт...»
І струмом випадковий дотик,
А серце стиснуте в кулак.
Що аромат мій то наркотик,
Ти ніби без крила літак.
Дай знак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Об землю гупнула крильми
І волочусь до виднокраю.
Під хлипання весни-зими
Літати здатність я втрачаю.
Об землю і аж загуло,
Відлуння котиться мов хвиля.
Мене вже ніби й не було,
Без кореня забуте гілля.
Об землю, що мені до хмар,
Вони тепер чужа оселя.
Я безталанна мов Ікар,
Дедалів син. Мій рівень стеля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2020
Убрід крізь час,
його перипетії.
У профіль, фас
до справ
підшиті мрії.
З облуд взуття,
з брехні свитина.
Без каяття,
де рід, хатина.
А пам‘ять - зло,
цеглин валіза.
Тверде чоло,
У мізках криза...
Убрід крізь час,
до казана, до гурту.
Що спогад згас
однаково манкурту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861975
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 20.01.2020
Мій січень
вогником бенгальським
бокалом дзенькнувши,
прийшов...
Зігрів глінтвейном
та шампанським.
Зі святкування, стрімголов
узявся до своєї праці,
Місив у діжці
неба сніг.
Малюнок на вікні уранці
на згадку залишити
встиг...
Мій січень
вогником бенгальським
у часу на тонкій межі
зігрів обіймами, шампанським.
Лишивши вогник
у душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020
Зібрав пожитки у валізу.
Підкинув у багаття хмизу,
Труснувши срібла трохи з скриньки,
Із неба зірку, став навшпиньки,
Дістав, повісив на ялинку.
Останню дочитав сторінку.
На мить новому гляне в очі
Й піде в минуле серед ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019
Десь зовсім забарилася зима.
З дороги, певно, збилася в туманах
А може тихи-тихо, крадькома
Чаїться між будинками, в каштанах.
У сонне зазираючи вікно
Шукає радість, вогники-усмішки.
Чекає щоб святковості зерно
Ще проросло хоч зовсім-зовсім трішки.
А ми все супимося, нам все не до свят,
Гірчинка у словах, не в шоколаді.
Подібні до старих, покинутих санчат,
Ми снігу більше ніж малята раді.
Все журимося... нам же невтямки,
Бо це туга маленької дитини,
Що в кожному живе, її думки
Заплуталися в років павутині.
Ні, забарилась зовсім не зима,
То віра у дива заплуталась в туманах.
Не снігу, радості в очах нема.
Дитячі душі у дорослості кайданах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Є у кожного хатинка,
В небі селиться хмаринка.
У мурашнику мурашка,
У гнізді ночує пташка.
Є дупло в красуні білки,
Вулик у малої бджілки.
У берлозі ведмежата,
Море, річка - рибок хата.
У хліві живе корівка,
Поряд мишача домівка,
Ніркою вона зоветься.
Курка в курнику несеться.
Равлик же свою хатинку
Помістив собі на спинку.
Люди домом називають
Там де люблять і чекають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Постукав грудень
в мою шибку,
приніс останню
року скибку.
В какао
кинувши зефірку,
мені дістав
із неба зірку,
холодну, біленьку,
маленьку.
Від Миколайчика
у жменьку
поклав дарунок
як маляті.
Так стало
затишно у хаті...
Постукав грудень
в мою шибку,
приніс велику
щастя скибку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019
Ой ти мово, калинова,
Українців - мати.
Чом твої невдячні діти
в своїй власній хаті
не цінують, ображають,
змушують тремтіти?
І у темнім закутку
маєш ти сидіти...
Не второпають бідаки,
Та й лиха ж година!
Чужомовнії служаки,
бісова родина
встромлять ніж
у серцевину,
будуть цвіт ламати.
А без мови сиротину
виженуть із хати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855623
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.11.2019
Зростали...
Колосились...
Сонячне тепло
їм замість батька
рідного було.
Життя давала
Матінка - земля.
Зірки зійшли
червоні...
Всі лани, поля
почули шепіт
повний гіркоти:
За нас вбивають!
Нелюди, кати...
Відлуння досі
йде тих голосків -
п‘яти розстрільних
жита колосків...
Зростали...
Колосились...
А бур‘ян терор
серпом і молотом
створив голодомор!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855517
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2019
Востаннє осінь спалахне...
В обійми фарб загорне крону -
Щось фантастичне і земне.
Додасть до чаю кардамону,
Дощами схлипне уві сні.
Міста в туманах охололи...
Листа сестрі своїй, весні,
Яку не бачила ніколи
Напише... Листоноша час
Дрімаючи в зимових залах
Подбає щоб в серцях не згас
Аж до весни осінній спалах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2019
Вечір, яскравий ліхтар,
Мряка осіння на скронях.
Зірка в обіймах у хмар
І кошеня, нече сонях.
тягне голівку свою
в сонячно-теплі долоні.
Рушить в чужому Раю
потяг... а я на пероні...
З рук випускаю квитки,
в серці відчувши утому.
Ми з кошеням навпрошки
йдемо без когось додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
Мої думки - дрімучий ліс.
Як тут не збитися з дороги?
Ти стільки запитань приніс
Веду з собою монологи,
Збиваюсь з пантелику геть.
Куди не гляну всюди хащі.
Тобою серце повне вщерть,
Ми в лісі з ним тепер пропащі?
Агов! Поклич мене, поклич!
Піду на твій чарівний голос.
Дай, зітканий із протиріч,
Відчути твій безмежний космос...
Мої думки - осінній ліс,
Своїми йтиму я стежками.
Ти сонцем у мені проріс,
Що задрімало між гілками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019
А вересень смарагд з бурштином
Тримає у своїх скарбницях.
Тепло немов жебрак під тином,
Дріма, йому ще серпень сниться.
Деревам підморгне лукаво,
Пірне в зелені поки крони.
Туманом стелиться над ставом,
Провадить скрізь свої закони.
І зашаріється шипшина,
Мов дівка що перед сватами.
Он зграя вже летить пташина,
Мандрує вересень світами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
Коли підеш, згаси у серці світло
Тієї що лишилася в кімнаті.
Коли кохання сонцем не розквітло
Надії свічка на думок розп‘ятті,
Хай не осяє марного чекання,
Самообманом не пече долоню.
З розлукою коли іде вінчання
Усяке світло ніби куля в скроню...
Коли підеш, згаси і не заплаче,
Стоятиме мов з мармуру Діана,
Бо серцю що від почуттів гаряче
Те світло справжня кислота сірчана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
1991
Незалежність як диво, як манна, як дар.
Загорівся свободи яскравий ліхтар.
І душа танцювала нестримно гопак,
Референдум. Підтримую? Звісно що ТАК!
1992
«Ще не вмерла України...»
Прапор, герб - оце так зміни!
Свій купок - валюта нова,
Хоч проміжна, тимчасова.
1993
Бійці УПА вже нині ветерани,
А не кати підступні та тирани.
У кожного своє і Пекло, і свій Рай.
Але не злочин то любити рідний край.
1994
Оксана Баюл - медаль золота,
Перша за ці незалежні літа.
Поставив рекорд наш Бубка Сергій.
Був Будапешт, про безпеку сувій.
1995
До ради Європи вступила країна,
Вважала що то її справжня родина.
Для Криму той рік став переломним,
У складі держави став автономним.
1996
Не спали всю ніч тоді депутати,
Взялись Конституцію вправно писати
Пішов на спочинок бідака купон
І гривня вмостилась законно на трон.
1997
На човнику Колумбія у космосі літав
І першим космонавтом він України став,
Каденюком пишаємось і вдячні ми йому.
Тепер уже куйовдиться російський флот Криму.
1998
Криза з дефолтом, от бісова пара,
Висіла тоді над нами мов хмара.
Під час економіки повного спаду
Ми всі обирали Верховную Раду.
1999
На кару смертель ввели заборону,
Тепер у в‘язниці злочинець до скону.
Народ у жалобі від міст і до сіл
Трагічно загинув(?) тоді Чорновіл.
2000
В Чорнобилі жив собі мирненький атом,
Що ядерній бомбі став рідненьким братом.
Закрили ЧАЕС - ми ж не камікадзе,
В той рік убито підступно Гонгадзе.
2001
Папа Римський відвідав держави,
Приймали його, частували на славу.
Щирий погляд в нього, одежі білі,
Києвом їздив на папамобілі
2002
Скнилівська трагедія, крики зойки всюди.
То мало бути шоу, та є загиблі люди.
Ще тоді брехали чи мо казали правду,
Що ніби продавали «кольчуги» ми Багдаду.
2003
Наші миротворці відправлені в Ірак,
Охороняти мир, повідомляли так...
Громадяни нервово вдивлялись а екран,
Бо на ринг вийшов Льюїс і на Кличко, пан.
2004
Руслана станцювала так дико у Європі,
Тепер до нас приїдуть. Приємно, але клопіт.
Перевиборам бути! Така резолюція,
Помаранчева того досягла революція.
2005
Було в нас Євробачення, країна заспівала.
А реприватизація об‘єкти скрізь тягала,
Була та тяганина щось трохи хаотично,
Тому,напевно, сталась в нас криза політична.
2006
Що голод в Україні створила влада штучно,
Бо так контролювати було нас дуже зручно.
І то був геноцид та наджорсткий терор,
Тепер в нас є закон що це - голодомор.
2007
Ми виграли тендер, нам Євро приймати.
І скрізь стадіони давай будувати.
Набридла вже рада! - сказав президент,
Обрати нову дуже слушний момент.
2008
Ну що тут сказати, приперлась знов криза,
Ой як ти набридла, голубонько сиза!
Та ще і з Росією газова сварка,
Не рік, а якась надзвичайна запарка.
2009
Звеліли економити і світло нам і газ,
Тепер дітей народиться багато дуже в нас.
Нема меж здивування статистів, управлінців
У цей рік народилось найбільше українців.
2010
Героєм вже став славнозвісний Бандера,
Для когось то світо, для інших химера.
А ще прибрали зміни конституційні вмить,
І президент спокійно в своєму ліжку спить.
2011
Віталік, Володя - ті що Клички,
Забрали усі пояси та значки.
Бо хлопцям обом було до снаги
Чемпіонами стати суперваги.
2012
От і настала чарівна та мить,
Євро з футболу до нас уже мчить.
А ще була сварка та бійка була,
Мовний закон Рада в нас прийняла.
2013
Той Вільнюський саміт, брехати не стану,
Залишив у серці незагоєну рану.
Так у образі та розчаруванні
Ми знов стоїмо усі на Майдані.
2014
Страшним був цей рік, як чорна безодня.
Покинула землю Небесная сотня.
Та звістка усіх облетіла сумна,
Що в нас не АТО, а справжня війна.
2015
Дебальцево і Мінськ... солдати і окопи...
На вулицю виходять вже українськи копи.
Зненацько і раптово, тепер його нема,
Серця вдягли жалобу, коли пішов Кузьма.
2016
На Євробаченні наша Джамала
Вокалом, харизмою всіх чарували.
Е-декларації - забава новенька,
Там звуться хороми - хатина маленька.
2017
Гордий чумак на воза заліз,
Шлях в нього вільний - нині безвіз.
Зарплата і пенсія вгору поперли,
Далеко тий гірці ще до Говерли.
2018
Тривали реформи, зростали тарифи,
Кружляли над ненькою хижиї грифи.
Воєнний стан ввели, бо наші рідні хлопці
Потрапили в полон у Керченській протоці.
2019
Томос підписано, влада змінилась.
Щось Україна моя зажурилась...
Та все подолає і це не кінець,
Бо має мільйони незламних сердець!
ВІТАЮ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845841
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.08.2019
Оця довга серпнева ніч
Цідила хвилини крізь зуби,
Палила листи протиріч.
Пашіли серця наче груби...
У спеку жадали вогню.
Подумав цвіркун: Божевільні!
А ми поскидали броню
Та стали беззахисно-сильні...
Бажання мов стиглий кавун
Що репнув під натиском літа
Насіння зронив у траву -
Початком знов стане фініта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Ви не байдужа людина,
Мов квітка ніжна душа!
Щирість Ваша дитинна
Пісню народить, вірша!
Легкою хай буде дорога,
Що називають - життя!
Омріяна хай перемога
Миру народить дитя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2019
Мовчання - золото в кредит,
Стосунків, дружби реквізит.
У серці схований дукат
Із гаслом: Все без переплат...
Мовчання - щит і разом меч,
Холодна зброя ворожнеч.
Мов обладунки для думок.
У забуття маленький крок...
Мовчання - кара, часом дар,
Рятунок чи важкий тягар.
Байдужості зручне взуття,
Чиєсь на паузі життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2019
Заблукана... Десь посеред світів.
В очах весна, але зима на скронях.
У серці літа тисячі мостів
Та яблуко осіннє на долонях.
Замріяна... Десь посеред думок.
Зміняє спокій грім та блискавиця.
Все відчуває: подих, рух і крок.
Міцна мов легінь, ніжна як дівиця.
Закохана... Десь посеред планет.
Повінчана, у радості та в горі.
П‘є зранку каву-ультрафіолет,
Земля - перлина у людському морі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Гіркий полин з медових вуст,
Годинник цокає зухвало.
Храм вірності чи сад розпуст?
Спокуса випускає жало...
Ягнята з геном вовчих зграй,
Гібридність нині дуже в моді.
Шепоче хтось: Тікай! Тікай!
Сідає сонце ген на сході...
Ось янгол з демоном в очах,
Холодний погляд лишить опік.
Одне спасіння з сотні плах -
Відчутний ледь любові дотик...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2019
До Морока сьогодні в гості
потрапила невипадково...
Насипав мені в жмені злості,
замість цукерок - чорне слово.
Дратованість в моє горнятко
налив з вершками порожнечі.
Немов нажахане малятко
втекти?... Ні, обійму за плечі...
Любов‘ю просочусь під шкіру.
Не Мороком він народився,
Своєму внутрішньому звіру
чомусь покірно підкорився.
Борись! Візьми мене за руку,
Пусти на волю душу-бранку...
Всміхнувся, чорну зняв перуку.
Став Морок Сонцем на світанку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019
Вплітала долю в чарівний вінок,
Багаття перестрибнувши танок
Цвіт папороті в нічку на Купала
Уперто у гаях вона шукала.
Що трапилося в лісі з нею - таїна
Та папороті квітка нині... це вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
Так страшно впасти за пів метра від мети.
Перечепитись об чиюсь підступну ніжку.
Так страшно впасти як уже не сила йти,
Чи хтось розлив олію на твою доріжку.
Упасти страшно від у спину штурхана,
Як убезпечить шлях не знаєм свій ми.
Так страшно впасти в зиму як іде весна,
Не страшно впасти лиш в твої обійми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019
Уява як мороз на склі
Казкові створює світи.
Так мов останні на землі
Страшимся тої самоти...
Куди не глянеш - ковалі,
Що для сердець кують мечі.
Та журно ніби скрипалі
Все скиглять думи уночі.
Хтось поряд... То від чого сум?
З життям підписано контракт.
І тільки чийсь чужий парфум
Підкаже щось іде не так...
А душі, стерті в мозолі
Будують зі страхів мости.
Уява ж як мороз на склі
Реальні створює світи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019
Є сестри двійнята, є сестри близнючки.
А ці сестри носять емблему «зміючки»
Не дуже заможні, та мають палати.
У всі пори року вдягають халати.
Є сестри двоюрідні, зведені, рідні.
А ці сестри всім, практично всесвітні.
Вони дивовижні, вони фантастичні,
Це сестри за покликом - СЕСТРИ МЕДИЧНІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835289
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.05.2019
Хто засіяв мою неньку
лихом - бур‘янами?
Хто понівечив рідненьку
осотом - панами?
Так нахабно та завзято
все угору пнуться.
Мову рідную розп‘ято
вони знай сміються.
Тягнуть, смокчуть із земельки
її сили, соки.
Ще і розтуляють пельку,
сварять на всі боки...
Та ворожий той служитель
не зламає волі.
Бо знайде свою загибель
на пшеничнім полі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019
Отримав волю раб у дар,
Покласти в торбу як сухар
Її хотів і так, і сяк,
Вона ж не влазила ніяк.
Тягнув на себе мов кожух,
Велів щоб відганяла мух.
Щоб зігрівала у ночі,
Пекла смачненькі калачі.
Орала, сіяла, гребла,
Як наймичка йому була.
А воля ну ні те, ні се.
Води йому не принесе,
В долоню не кладе мідяк.
Сказав: Був раб, тепер жебрак!
Навіщо ти така здалась,
Як курка ти хоча б неслась.
Тебе не вип‘єш, не з’їси.
Та під відсотки не здаси.
Сварився: Викину, віддам!
Знов рабським заживу життям.
Так ліжко, локшина і дах,
Я ж не якийсь без мізків птах...
Отримав волю раб у дар,
Але йому миліш сухар.
А воля в неба все питає:
Рабів колишніх не буває? ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833926
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2019
...
Наш кожен рік немов перлинка
В намисті з назвою «Життя».
Хай жодна не впаде сльозинка,
Не тисне буднів хай взуття!
...
Бажаю свіжості весни,
Проміння літнього в долоні.
Барв осені в кишені й сни,
Зима ж хай не зачепить скроні!
...
Хай тішать світу всі щедроти,
А гроші - ніби в банці шпроти.
Кар‘єрний зріст дивує всіх,
Луна навколо щирий сміх!
...
Голівку повертає сонях,
До сонця тягне пелюстки.
Хай на вустах, чолі та скронях
Не залишають слід роки!
...
Обережно, буде шок!
Бо дарую я мішок:
Щастя, радості, тепла.
Хух, насилу донесла!
...
Щоб нерви були міцні мов горішки,
Ніжки щоб легко долали доріжки.
Хай врода твоя не зів‘яне, не згасне
Та світить в житті тобі сонечко ясне!
...
Ви ніби верес на скелястих схилах,
Розквітлим серцем тішите серця.
Хай все вдається, буде Вам по силах,
Зігріта доля в сонця промінцях!
...
Хай заметіль казкових днів
Щасливу подарує долю.
Із мрій здійсниться все та снів.
Душа щоб не зазнала болю!
...
Бажаю світлих кольорів.
Та завжди щоб вогонь горів
І тепло було коло серця.
Аби очей твоїх озерця
Не сколихнули суму хвилі.
А друзі поруч лише білі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830904
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.03.2019
Із малечку нас вчать боятись Бога.
Ось покарає! Ну-ну! Страшися, гріх!
Душа стає жебрачкою, убога,
У шкаралупі серце як твердий горіх.
Прийми що є, така твоя покута,
Покинь «бунти», поринь в «безгрішні» сни.
Знання, бажання - то страшна отрута,
За непокору - Пекла казани...
На небі, певно, дуже сумно Богу,
Посеред хмар один зажурений сидить.
Не в змозі приховати біль, тривогу
Пита: Чому боятись вчать, а не любить?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830381
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2019
Натхнення зламані списи.
Безсонні ночі, шепіт музи.
У тиші дум гучні баси
Та рими ніби кулі в лузи...
Мозолі вічно вічних тем,
Байдужість схожа на розп‘яття.
Поезія - міцний тандем,
Де в дар заплетено прокляття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
Чого не буває... Є різні дива.
Дурною вродилась одна голова
В Горинича Змія та як не крути
Її разом з іншими має нести.
То в неї депресія, то феєрверк,
То заду звелить витанцьовувать тверк.
Або в караоке горлає пісні,
А ще теревенити любить у сні.
То зробить на лапах собі манікюр,
Чи бант на хвоста одягне від кутюр.
То гикавка в неї, а то печія.
То скиглить півночі, що вже нічия.
Горілки напитись вважає не гріх,
А нудить під ранок, звичайно, усіх...
Дві інші молили, просили, сварились,
Її відрубати вже навіть грозились.
Та все то їй байдуже, справді чудна.
Поводиться так ніби в Змія одна.
Отак і живуть, не даси ж драпака.
У кожній родині не без дивака...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827737
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.03.2019
Зима звела на манівці
зустрічних поглядів тепло.
Днів чорно-білі олівці
яскравих ніби й не було...
Світанок заспаний, туман,
зухвало скаче промінець.
Затопче його хитрий план
отара гаджетів-овець...
Старий, пошарпаний асфальт
закоханий у небеса,
не розуміє сірих пальт,
тих що не вірять в чудеса...
А може то і не зима
згубила поглядів тепло.
Як в заметіль чогось нема,
Його і в спеку не було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
Йшли до незрячої,
що мала терези...
У час ранковий, день,
годину надвечір‘я...
Валети, дами, шістки,
королі, тузи...
Несли легке каміння
та важезне пір‘я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2019
У присілку, де хащі та халупи,
знайшов її. Сиділа коло груби.
Старезна та потворна Правда-Баба.
У неї поцікавився нахаба:
- Ви - Правда?
Не зронивши слова,
карга йому кивнула ґонорова.
- Чи маєте Ви звістку світу в дар.
Відкрила грубу, чвиркнувши у жар,
сказала Правда згорблена і сива:
- Їм повідом, я молода й вродлива!
Роберт Томпкинс
Чимось зачепило це оповідання, але не вдалося знайти його українською мовою.
Довелося перекладати самотужки :)
Варіант з якого робила переклад.
Наконец в этой глухой, уединенной деревушке его поиски закончились.
В ветхой избушке у огня сидела Правда.
Он никогда не видел более уродливой и старой женщины.
- Вы - Правда?
Старая, сморщеная карга торжественно кивнула.
- Скажите же что я должен сообщить миру? Какую весть передать?
Старуха плюнула в огонь и ответила:
- Скажи им, что я молода и красива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018
Прийшла...
Раніше зовсім трохи...
Без п'яти...
Чекати певно вже не стало сили
На вухо хтось нашіптував:
Мети, мети...
Та нетерпляче вітри голосили...
Прийшла...
Раніше зовсім трохи...
Серед хмар...
Серпанок одягнуло небо сонне.
Зігріти прагнув цілий світ
Старий димар.
Був певен право то його законне...
Прийшла...
Раніше зовсім трохи...
Восени...
Ще листопад збира пожиткі, речі.
Оздоблюючи сріблом
Вікон бурштини.
Прийшла зима та обняла за плечі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2018
Штовхає час так невблаганно в плечі,
кудись за край, у інші виміри, світи.
А я вчепившись в цей осінній вечір
пишу нікому... та усім вірші-листи.
Стрибаю через прірву "З понеділка",
щось втілювати починаючи в цю ж мить.
У колесі часу життя мов білка.
Куди? Навіщо? Та біжить, біжить, біжить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813793
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2018
Вчитель - то в світі найлегша робота,
Гадав собі вовк - лінива істота.
Базікають днями, постійно перерви,
Псуючи оцінками зошити й нерви.
В гімназії лісу вакансія є,
Піду попрацюю - це точно моє!
До козеняток потрапив у клас,
Семеро їх - першачковий фугас.
Второпав, робота не дуже проста,
Йому до стільця хтось приклеїв хвоста.
Ховалась малеча у шафу й під парту,
У сірого мало не сталось інфаркту.
Утік, бо умови були неприйнятні.
Середні та старші мабудь адекватні
Отримаю там відпочинку заряд,
Аж трапився клас із трьох поросят.
Праця за розкладом саме була,
Прилипла солома до вуха й чола.
Заноз не злічити будують хатину,
На лапу бідаці впустили цеглину.
Чкурнув миттю він від гучної орави,
Учительські щось не клеїлись справи.
Коли вже отримав за місяць зарплату,
Купив лише ягідок вовчих у хату.
Піду репетитором щоб підробити,
Там гроші встигай у кишені ловити!
Ось трапився учень - бичок із соломи,
У звивинах мозку відчувши судоми
Він так надривався, що навіть охрип.
А думка кружляла: Улип, так улип!...
Нелегке то діло - учительська праця.
Не гори букетів, не з кексами таця
То зошитів стоси, то ріки нарад,
Ще здатність знайти серед розуму клад.
У спогадах кожного буть в заголовку -
Тепер зрозуміло це нашому вовку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812411
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.11.2018
Блукає світом неприкаяна душа,
До світла тягне свої грішні фібри.
Шепоче хтось що це кінець, це титри,
Прощення та спасіння пройдена межа.
До Раю зась! Та й Пекло не приймає,
Знайшовся, бач, якийсь вагомий привід
І все - тепер це потороча-привид,
Що між світами з Вічністю блукає.
Таку зустріти в листопаді небезпека,
Хоч можна солоденьким відкупиться.
Не забобон для неї не дурниця
Зі свічкою гарбуз - ліхтарик Джека...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812059
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 31.10.2018
Листя
відчеканив жовтень
на самому сонці...
Вже
на листопад чекають
золоті червонці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812029
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2018
В обіймах жовтня квітнути - химера!
Що за кокетство, що то за манера?
Дозволив хто, чому несвоєчасно?
Посеред літа, навесні - прекрасно.
Але коли пожовкли кленів крони,
То не на часі. Глянь, усі бутони
Віддівували, втративши пелюстки.
Напнули трави вже старечі хустки.
Троянда ж знала, хай пора й осіння,
Обійми теплі - привід для цвітіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2018
Загорнута у теплий вересень,
з легеньким жовтнем за тендітними плечима.
Ховає листопада куций день
в кишені... Осінь із вологими очима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2018
Гієна-краля - хижості оскал
До травоїдних вдерлася на бал.
Об ноги терлась ніби кошеня.
Волала антилопа: Западня!
Істоти всі роззявивши роти
Осліпли від брехні немов кроти.
Гієна як вівця невинно: "ме" та "ме"
Плету я вечорами гарне макраме
І чоловік у мене песик, не шакал.
Я всіх люблю! - був інтерв'ю фінал.
Провальсувала, дала гопака.
Всі тішилися: Ти диви яка!
Ідилія така тривала аж до ранку
І раптом зебрі учепилася в горлянку.
Підскочивши із засідки її рідня
Тваринок шматувати стала навмання.
Стерв'ятник поглядав на те з гори,
Чекаючи своєї черги та пори.
Історія оця була б з сюжетом драми
На щастя зло було розчавлене слонами.
Міняє хижість образи та маски,
Складати вміє бездоганно казки.
Словами: Я люблю! - у душу може влізти.
І справді дуже любить... Тільки любить їсти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806273
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.09.2018
Дванадцята...
Перечепилося через гарбуз кохання,
Не перша ти така й звичайно не остання.
Яскраві почуття тепер немов лахміття.
Він з іншої планети, виміру, століття.
Дванадцята...
На згадку кришталевий черевичок.
Той ідеал, що без шкідливих звичок,
Засяде в серці, коле мов заноза.
В його полоні думи, вірші, проза.
Дванадцята...
Сварливі сестри будні, мачуха - рутина,
На попіл серце спалять... Ой лиха година!
Та й підлі тішаться що вже їх вірна служка.
Дарма радіють. Фенікс - ти, не Попелюшка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2018
Сьогодні наше небо у жалобі,
А сонце одягнуло чорну хмару.
Захисники вже в янгольській подобі
Боронять від ворожого удару.
Їх щит - то наша пам'ять і молитва.
Не склали крила навіть коло Бога.
За Незалежність ще триває битва...
Розквітне миром наша перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804804
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.08.2018
Жайворонок і сова
Закохалися... Овва!
Як сова розплющить очі,
Жайворонку серед ночі,
Спати не дає, жорстока.
Зранку він сову під бока
Штурхає, щебече щось.
Важко парі тій жилось!
Вкрали щастя лихварі,
Ті що звуться - ДЗИҐАРІ.
Цікаві українські слова.
ДЗИҐАРІ - мн., заст. Годинник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804469
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.08.2018
На обід щоб шоколадки,
З полуницею оладки.
А морквинку за диван
Зажбурнув маленький пан.
Ніжка тупає сердито,
На підлогу суп розлито.
Мультики, м'ячі, машинки -
Замість подушок, перинки.
Що за лихо? Що за криза?
Просто все. Малий - КОМИЗА!
Цікаві українські слова.
КОМИЗА: 1) жін. Вередування, примха, каприз;
2)жін. і чол. Вередун.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2018
Зістригло літо довгі коси,
В них колір - золото ланів
Й складає вечори у стоси.
Мов з жару місяць, очманів,
Гойдає зіроньку з завзяттям,
Ще молодик, ще гострий серп.
Короткий вік отого щастя...
Блукає шепіт серед верб.
Схилили з сумом свої віти,
Під спів замріяних цикад.
Зірки яскраві - неба квіти,
Зриває серпень... зорепад...
Життя - то спалах, диво світу.
Немає часу для жалів.
Чиєсь кохання в коси літу
Упало... в золото ланів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018
Літати журавля навчала жаба,
Зелена змалечку була така нахаба.
Не так присів, не так розправив крила,
Ти ж птах, а не якась цеглина, брила.
Рівніше! Нижче! Вище! Не тим шляхом!
Стирчить на шиї в нього гострим цвяхом.
Твоє "курли" до неба зовсім не пасує,
Лиш благородне "ква" Творець Небесний чує.
Минали дні, роки йшли чередою,
Звик журавель, зріднився із бідою.
Хоча на роздуми наводила "опіка":
Навіщо мені поруч ця страшна базіка?
А як же, це вона літать навчила.
Вона? Але ж у мене, не у неї крила...
І от вчергове піднялись вони за хмари,
Знов жаба за своє: Всі журавлі - нездари!
За вдачею пернатий був добряк,
Сказав: То покажи літати як?
І вже по заданому журавлем маршруту
Летить із криком: Я ж без парашутуууу!
Ще шкодуватимеш! - Волає все гучніше.
Шкодую вже! Вчинити б так раніше...
Хай згине в Україні плем'я те вороже,
Що вчить літати нас, але саме не може!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2018
Що це було? Лягла на серце тінь.
Та огорнули душу ночі чорні крила,
Каскад створивши злетів і падінь,
Де слабкість - то могутня сила.
Мені на згадку - зморшка на чоло,
Легкий політ, важке приземлення.
То що це справді отаке було,
Кохання? Ні, якесь затемнення...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2018
Я найцінніше що у тебе є,
Я все хороше та лихе твоє.
Безсоння часто запорука,
Я часом гордість, часом мука.
Утратить легко, важко віднайти.
До Раю можу зводити мости.
Не зношу зрад, брехні та бруду,
Я вирок непідкупленого суду.
Пустивши щирості в душі коріння,
Я завжди поруч. Хто?
Твоє сумління...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2018
В потилицю так моторошно дихає війна.
Прислухайтесь - почуєте зубів сталевих скрегіт
Гадаєте вас особисто не торкне вона?
Врятує непричетності веселий регіт?
Е ні! Те стерво не відступить, не мине,
Отрутою байдужості просочиться в повітря.
Й чекатиме підступно поки люд засне,
Аби встромить холодне поміж ребер вістря.
Єднатись варто нам, не шкодувати сил,
За руки міцно взятися ліворуч і праворуч
Ряди зімкнуть, бійцям створивши тил
Надійний. Пам'ятати - війна поруч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798246
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.07.2018
Зазирнемо у село:
Кругле печиво росло
В діда, баби на віконці,
Боки смажило на сонці.
Їх улюблений синок,
Називався - Колобок.
Все не так було катюзі.
Не те масло у джакузі,
Мала жирність у сметани,
Приндився мов круасани!
Мова не зручна для рота,
Пошкварчать йому охота.
Гримав гучно, без прикрас:
Я ж годую усіх вас!
Так куйовдився, кричав,
Що аж з підвіконня впав.
Покотився без зупинки,
Не шкодуючи скоринки...
По дорозі стрівся кролик:
Звідкіля такий смаколик?
З батьківської втік я хати,
Колобком Величним звати!
Там знущань було чимало,
Боки вимастили в сало!
Кріль сказав: Онде табличка,
Ресторан "Руда лисичка"!
Залишайся друже з нами,
Будеш паном над панами!
Вовк там, лис, ведмідь - брати
Будеш рідним нам і ти!
І пихата наша здоба,
На заклання, мов худоба
Котиться до ресторану.
Там йому немов султану
Настелили пампушок,
Ще й з родзинками мішок.
З цукром мак, солодкі вишні.
Ну й гостини в мене пишні!
Тут залишусь проживати,
Пестить стануть, цілувати!
Став фатальним поцілунок -
Колобок потрапив в шлунок...
Не шанує хто домівоньку
Лихо кличе на голівоньку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797755
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.07.2018
Буває спілкування - гра в одні ворота
Ти слухаєш когось не розтуливши рота
І задрімаєш під словесний водоспад,
Та уві сні кивнеш раптово невпопад.
Щоб більше не потрапить у таку халепу
Рукою міцно підіпру свою щелепу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797294
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.06.2018
Він йшов, просто йшов увесь час.
Ніхто не знав чи важко було йому йти. Інколи він призупинявся, або навпаки пришвидшував свій хід. Чи помічав він зміну пейзажів, облич? Хтозна...
Його намагалися зупинити, але марно. Дехто хотів випередити, або хоча б йти з ним в ногу. Були і такі що відстаючи плентались позаду.
Куди він йде? Що має на меті? Де кінцева зупинка? Ці питання багатьом не давали спокою.
Хтось цінував його, хтось приписував йому лікувальні здібності, а хтось просто марнував...
А він йшов, залишаючи в серцях та на обличчях свої сліди.
Час просто йшов, йде та йтиме далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794527
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018
Їй подарували веселкову квітку,
Ту що мала силу навесні та влітку,
Восени та взимку, з вечора до рання,
Кожною пелюсткою виконать бажання.
Щоб то забажати? - думає панянка,
Випита у роздумах кави філіжанка.
Захотіла подружкам добре втерти носа,
Що дивились зверхньо, дехто навіть зкоса.
І летить пелюстка вже у ту ж хвилину:
Хочу бути справжньому принцу за дружину!
Опинилась миттю у якімсь палаці,
Перепало щастячко нашій небораці.
Все то там за звичаєм, все по етикету.
В спеку була запхана у якусь карету,
Там не стань, туди не глянь, муляє тіара.
Ще й свекруха-королева чорна ніби хмара.
Цілуватись лізе принц до неї у губи,
Він звичайно чоловік, та такий нелюбий!
Скасувала те бажання, кинула корону.
Бо як серце не кохає, то не хоче трону...
Знов на кухні, знову кава, мінус дві пелюстки,
На роботі узяла тижнів два відпустки.
Промайнуло: Щось у мене замала зарплата!
Хочу буть як олігархи вельми я багата.
І посипалися євро, долари та гривні,
Прокидається зрання, ще дрімають півні.
Бо доводиться крутитись як в окропі мусі,
І завжди тримати руку в бізнеса на пульсі.
Ще і кляті конкуренти шастають під бокам,
Тут підставлять, там одурять не мигнеш і оком.
Ну його оту халепу, зморшки та безсоння...
Поливати старий фікус йде до підвіконня,
Залишилось три пелюстки... Не відчула лиха,
Побажати ще б чого, аби була втіха?
Може слави? Точно слави! Щоб усім відома!
Побажала... І сидить ніби бранка вдома,
Щільно затуля навколо жалюзі, порт'єри,
Бо шпигують скрізь за нею фоторепортери.
Що пила, куди ходила, кому підморгнула,
Все напише жовта преса, навіть коли чхнула.
Йде неквапом у задумі, знову скасування,
Різні боки як медалі мають ті бажання.
Раптом чує недалечко, хлипа хтось тихенько,
Глянула хлоп'я мале, підійшла близенько.
Сповнилась душа жалю, аж по самі вінця,
Позбивало те дитя лікті та колінця.
Не сумуй, дивись що маю, виправим це діло
Відривай та побажай щоб вже не боліло.
Чарівна оця пелюстка, хоч вже і остання,
Виконати може швидко будь-яке бажання.
І почула вона мову з вуст дитячих щиру:
Якщо будь-яке бажання, я бажаю миру!
Щоб у злагоді навчились люди в світі жити.
А колінця заживуть, можна потерпіти.
Відродилася тоді квітка веселкова,
Безкорисливе добро - то чудес основа.
Не відчути щоб навколо розпачу та пустки,
Не марнуймо на ніщо наших душ пелюстки...
Основа вірша казка "Цветик-семицветик"
Валентина Катаєва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793775
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.05.2018
Було то колись, в знайомій країні.
Жив кандидат, на одежині
Був з обіцянок зациклений трохи,
Брехонь чимало було у пройдохи.
Програми міняв ніби сукні панянка,
Як вибори чи благодійна гулянка.
Піарника два відчувши наживу,
Назвались майстрами суперпошиву:
Ткати уміємо балаканину
До правди подібну і справді чарівну.
Вірять у неї розумні й порядні,
Дурні, невігласи вірить нездатні.
І кандидату вмить закортіло:
На вибори шийте програму! За діло!
Ті узялися мерщій до роботи,
Гречку несуть їм, олію та шпроти.
Не шкодували на ті обіцянки
Ні популістики, ні вихвалянки.
І вже кандидат подібно факіру
З програмою йде до прямого ефіру.
Лихо спіткало - не вірять брехні,
Та як зізнаються значить дурнІ?!
Челядь і всі політичні експерти
Горло в підтримку впевнено дерти
Швидко взялися - схваленя чути.
Дуже не хочеться дурнями бути...
Сам кандидат з них тихо сміється
Й до годівнички державної пнеться.
На вибори йде, прийма компліменти,
Хоч голі, порожні його "аргументи"
Раптом з народу нахаба якась,
Йому на біду десь узялась.
Гукнула : Позичивши очі в сірка,
Гляньте, на вибори йде голяка!
Брехня, популізм - умілі кравці,
На струнах довіри вправні гравці.
Ті обіцянки майстерно-ажурні,
Не дозволяйте пошить вас у дурні...
Джерело натхнення казка Ганса Християна Андерсена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792900
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.05.2018
Як виміряти суму справжню глибину?
Та чи існує для жалю якесь мірило?
Той сум як хустку на думки напну,
Підійме жаль у морі слів своє вітрило...
Знесилено пірнаю у бездонну ніч,
Минулий день - то моя міра смутку.
Лишаючись з собою віч-на-віч,
Шукаю розуміння хоч одну пелюстку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2018
Два найрідніші в світі серця,
Що зим пройшли немало, літ...
В них очі чисті мов озерця.
Ввібрали в себе цілий світ -
Страхів, тривог та щастя, сміху.
Зціливши доторком руки,
Душі дарують радість, втіху.
Два вірних серця - то батьки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2018