| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Хто ти?
Мітка на тілі, подряпина?
Я йду до тебе містами, що освітлені синіми лампами.
Я відриваю від себе найменші клаптики,
Щоб дістатись твоєї галактики
Й підняти найвищі храми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
мокрі доріжки від поцілунків
мурашки стають тарганами на тілі
зі смаком м’ятної жувальної гумки
губи пальці і постіль біла
тупі кути вікон дверей і стін
тупі слова лише з голосних букв
тупо все таке незнайоме крім
насолоди від фізики п’яних рук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
перегортай і плач
наводь олівцем тіні
підкреслюй слова лініями
щоб бачив твій єдиний читач
перегортай і кричи
виривай папір з корінням
на сніданок й обід мартіні
на вечерю хрусткі сторінки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Торкнутись тебе подушками пальців
Залишати неповторні відбитки
Переплітати лінії долонь, читати вени на зап’ястях
Обіймати твої очі
І рахувати слонів на стелі
Де мої рими?
Чому слова прозорі, прозові
Прісні, без солі і перцю?
Чому місяць не глибоке відерце, а океан не місяць?
Чому зорі не їдять води на пляжі, а пісок не зорі?
Чому в тобі море, а в мені вітер?
Чому фіалки не гори, а Карпати не квіти?
Чому у пекло аж шістсот шістдесят шість мостів через хмари,
А до раю тільки 10 правил
Лабіринтом між хмарами,
Що ледь стримують Землю на орбіті.
Будь моїм світом хоча б кожного триста шістдесят п’ятого вівторка
І кожного липня.
Коли земля по орбіті зробить ще один оберт,
Будь зі мною.
І коли крок це метр,
Зроби чотириста двадцять тисяч кроків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Якщо я ляжу серед поля і почну плакати
Чи перевернеш землю щоб я впала у небо
Щоб стала легкою краплею яка не боїться нічого крім сонця
Яку обіймає вітер й кохає пісок в пустелях
Коли в готелі не буде кімнат на двох
Перенесеш мене з собою на місяць
Його холодною шкірою торкнешся вулканів
І втопиш моє недовершене тіло
І коли закиплять останні клітини
Розкуплять останні молекули кисню
В магазині на сусідній вулиці
Можеш поставити планету на чужу орбіту
Щоб задихатись у кращому світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
я хочу знати тебе як знаю власне тіло
вдихати тільки те чим ти дихаєш
і неважливо чи це дим сигаретний
чи синильна кислота від капрону згорілого
неважливо чи ти помреш до наступного протиріччя
чи перетворишся у тінь від шаленства
мені все одно чи ти будеш завтра або в наступну середу
або тебе зіб’є космічний човен десь на узбіччі
або зателефонуєш завтра із сусідньої планети
руйнуючи між нами метеорні стіни
вивчатиму теорію твого всесвіту
дістану із скриньки таємні крихкі скелети
соромлюся говорити про наше майбутнє
відвідавши глибини твоєї темряви
чи зможу я знати тебе як знаю власне тіло
якщо для тебе я де-факто відсутня?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802446
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.08.2018
Тихий день і майже безшумний вечір.
В повітрі пахне тістом, ще не спеченим.
А на устах одні метафори,
Й думки про те, що люди всі однакові.
Між нами нескінченна суперечка.
Дивлюсь в вікно на вогники містечка,
Туди, де я не бачу твої очі,
Лиш в тиші темряви гублюсь щоночі.
Не хочу чути докори через невірні судження
Можливо, й помиляюсь, руйнуючи спорудження
Твоєї правди про те, що всі ми різні.
Тому, напевно, нам буває тісно.
Я відчиняю двері та іду з кімнати,
Щоб тиші хиткий мур не зруйнувати.
Ми не однакові, ні, навіть і не схожі,
Ні ти, ні я, ні випадкові перехожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657458
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2016