| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
* * *
А ведь случайности не случайны,
И можно вечно об этом говорить.
Мы, как птицы, моментальны.
Умеем очень быстро уходить.
Теряясь в собственных мыслях,
Бежим от самих себя.
Пытаясь забыться сегодня,
Платим зачастую с утра.
Спотыкаясь об слухи чужие,
В поисках счастья, любви.
Выходим с игры мы другие,
Без лжи и правды внутри.
Поэтому не нужно стыдиться
И рассказывать то, чего нет.
Ты просто пиши мне ,
А я прочту в чём твой тайный секрет.
* * *
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820075
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2019
История ведь не о нас,
Написана она не нами.
Всё было как-бы впервый раз,
Но всем знакомый тот сценарий:
"Она и он,
Рука в руке,
Закат, улыбки , глаз сияние..."
И много ещё лишних слов,
Которые уже сказали.
Я не твоя и ты не мой.
Всё честно, всё как раз, как надо.
И стих, наверное, не мой.
Ведь за него же нет награды.
Мы постоянно не одни,
Но постоянно с чувством "мыла".
Тоска за прошлим, может быть?
Но ведь его у нас не было.
Не мыслей, песен - ничего,
Теперь, увы, нам всё ненужно.
Я улетела без оружия,
Оставив голос в тишине.
И я не знаю почему,
Опять пишу тебе по русски.
Читать всё можно и без слов,
А помолчать, то только с грустью!
И я опять хочу молчать,
Молчать так громко, как писала.
И я опять пишу тебе, но тихо,
Ведь уже устала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2018
Самотність – це не стиль життя,
Ти не чужа і не забута.
Ховаєшся від почуття,
Хоча здаєшся всім – розкута.
Ти не кричиш від болю й ран,
Хоча, здається, їх багато.
Тобі солодше той обман,
Що посмішку вдягає так завзято.
Не хочеш сліз та варто закричати.
Солодшою від цукру може бути сіль.
Тому чомусь сьогодні хочеться сказати:
«Пробач йому і відпусти свій біль!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765145
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.12.2017
Зачем пишу - ещё не знаю.
Мне просто сложно промолчать,
Когда сама не понимаю,
Стоит ли сново начинать.
Как сложно говорить душой,
Когда совсем другие мысли.
Ведь так было дано судьбой,
Мне раствориться в твоей жизни.
Найти себя, забыть обиды,
Писать прекрасные стихи,
А ночью громко во весь голос
Таить всё от тебя внутри.
И это продолжалось долго,
Никто не ставил запятых.
Всё было может слишком строго,
И не для нас, а для других?
И я хотела по-другому
Тебе сказать своё: " Прощай".
Чтоб это было не чужому,
Чтоб не кричал: "Да забывай! "
Хочу услышать я молчания,
Когда мы будем говорить.
Чтоб я сказала: "До свидания...
Не смей меня в себе убить!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748158
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2017
"Заплющ свої очі
Й впусти знову в серце,
Хоча почекай...
Я там живу."
Такі однакові,
Але в ту мить - різні,
Наївно тікаючи від спільних проблем.
Вона все бажає долать кілометри,
А ти не покинеш рідного крила.
Тобі добре тут, хоча й поруч інша.
Причина у цьому зовсім проста:
''Принцеса для тебе -
Це планка складна."
Тому будеш грати в ті ігри дитячі,
Які вона знає,
Причому й давно!
Але ти гадаєш,
Що став переможцем,
Обманюючи ту й
Себе, врешті-решт.
Шкодуєш для тої емоцій душі,
Натомість даруєш - біль головний.
Ти граєшся нею,
Але настане кінець.
Повір мені:
Гра ця - занадто проста.
Зміни усі ролі
Й бездарний сюжет,
Бо я відчуваю -
Це той ще "успєх"!!!
P.S.
Втратиш кохання всього життя,
Хоча постривай, його вже нема!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2017
Буває хочеться, щоб заглянули в саму душу,
На дні щоб походили без непотрібних слів.
Все мовчки, щоб не дізнались перехожі:
Чим дихаєш ти взагалі.
Буває хочеться найвищу взяти планку:
Тримати у руках початок літнього світанку.
І посміхатись просто так без всякої причини,
Та й закарбовувати в пам'яті ці диво днини.
Буває хочеться закрити очі на брехню,
Закинути усі образи у петлю.
Вдягнути ті рожеві окуляри,
Й поринути у світ дитячості-забави.
Буває хочеться до всіх будь милосердним,
І пробачати без будь-яких вагань найчерствим.
Зуміть відкрити серденько тому,
Хто вчора полюбив солодкую брехню.
Буває хочеться додати у життя-палітру
Своїх думок відтінки, які подарувала вітру.
Позбавитися від усього зла,
І жити тільки для єдиного добра.
Але, на жаль, це лиш німі бажання,
Які живуть у голові моїй.
Фантазія для них - то мама ніжна,
Реальність же - то мачуха грішна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2016
Для чого людям ми даємо другий шанс?
Невже, вам мало лиш одного?
Втрачать довіру дуже важко, просто так...
Та ви не розумієте цього.
Ми сподіваємося тільки на найкраще,
Думки, як птиці, десь за обрії летять.
Сказати хочу я багато... та голосно мовчу!
Але коли ж не треба-німо закричу!
Дарунок долі випробуєш, як спробу,
Ти ставишся до нього, як кішка до своїх життів.
Вважаєш, що повториться все знову,
Але уже кінець, й не буде вороттів.
І тільки не питай мене:"Чому? За що? Навіщо?"
Мені й не важко, й важко пояснить...
Не стане сили, перехопить дух, й закінчаться слова...
Коли захочу я поставить крапку.
Чомусь реальність-це фантазія моїх думок,
Але не тих, коли вони такі солодкі!
Звичайних, повсякденних, а, може, і швидких,
Отих, які неварті існування.
І знову другий шанс, за ним вже третій,
Але ту безкінечність хочу завершить.
Невпевнено поставлю крапку,
Із розрахунком тим, що ще доставлю дві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Чи буває життя без кохання?
Хм..та буває, а, може, і ні...
Ми питаєм намарно в поета,
Ми читаєм даремно книжки.
У ті пошуки ми поринаєм,
Забуваєм про власне життя.
І воно самостійно без тебе
Починає своє вже буття.
І знайшовши тей вірус шалений,
Окуляри вдягаємо ми.
Поринаємо в колір рожевий,
І усе те, неначе у сні.
Окрилившись цим ангельським щастям,
Все літаєм, як вільні птахи.
І не бачивши світу, бажаєм:
«Жити вічно отак і завжди.»
Та й прокинутись серце не дасть нам,
Бо рабом любові є тої.
Розум плаче, благає: «Пробач!!!
Я не здатен любити отої»
І повториться знову усе...
Та тепер головна роль не в серця,
Бо не зможеж сказати все,
Опаливши довіру до мерця.
А війна та триватиме довго,
Поки мир не буде панувать.
І любов не вірусом буде,
А справжнім почуттям для кожного з нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Перевернувся світ, змінилося усе...
Нові тенденції, нові є й мрії
Та тільки люди залишились такі...
Такі, як і були- звичайні брехуни.
Ніхто тепер не вірить в «чесне слово»,
Нема бажання говорити про любов...
Оці є дні, неначе телешоу,
Яке не бачить антракту золотого...
Цей світ є дуже дивний для сприймання,
Але й цікавий для звичайного читання,
Бо ми гортаємо життя, неначе книгу без малюнків...
Хтось зупиняється, а хтось у пошуках кінця.
То це і все??!
Не буде Happy еnd?!
Немає ні початку й нормального The еnd,
То, мабуть, все залежить від читця!?
Чи викине він книгу, чи почне читати знову?
Чи зробить ілюстрації свої?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2016
Не маєш більше сил,
Не хочеш ти нічого,
Але життя іде й
Не дивиться ні на кого...
Тобі здається це дурня.
Доросла, може, забаганка.
Але, це все не маячня,
На жаль, володарка реальна.
Бо час- це помічник життя,
Життя його є покровитель.
А ми є так, звичайнеє буття,
Що все шукає власную загибель.
Нікого не хвилює час,
Усі байдужі до любові.
Ми жививо із дня у день
З інструкцією тої долі.
Удень, ми тіло без душі,
А уночі вже навпаки.
Запрограмовані машини,
Що десь колись та мають відпочинок...
А почалося все від сил,
Коли не хочемо нічого.
Та ти дивись,бо час іде,
Якому байдуже усе!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016
Чи це життя, чи виживання,
Чи може просто існування?
Коли від рук страшної долі,
Зоставиш душу й власну волю...
Дешевість слів, яке зухвальство-
Талант брехливих язиків,
Що змушує віддати-
Довіру предків і батьків.
Ми не раби ж і не тварини,
Ми просто Божеє творіння,
Що прагне жити і любить,
А не страждати й просто гнить.
Верхівко! Ти, брехливий зрадник!
Коли почнеш нормально жить?!
У щасті, в радості й любові,
В буденщині звичайних диваків.
Відкриймо ж очі всі, і зрозуміймо,
Що не важливо скільки в нас грошей.
Бог бачить всіх, усі ми рівні зверху!
Цінуй життя, і зрозумієш, що живеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660684
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2016
Чому цей світ настільки дивний?
Чому усі забули про любов предків?
Чому дорослі, наче діти?
А ми доросліше батьків?!
А хочте, я скажу: у чому вся причина?!
Бо це життя - дешевих поїздів,
Незмінна колія, ті самі пасажири,
Холодна станція забутих тих слідів...
Давно ми цінності відклали на останнє...
За камінець брат брата загризе.
І ось та відповідь:"Чому все дивне?"
Бо ми тварини будь-коли і де...
Мине усе... і зверниться дитина:
"Скажи-но, тату, що таке життя?"
А ти опустиш руки у кишені,
І з ніжністю спокійно промовля:
"Це не важливо, головне, що ти дитя!
Бо істина в твоїх устах!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659952
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2016
Як важко жити у брехні,
Коли усе навколо бреше...
Коли ти дивишся в вікно,
Натомість чуєш еше,еше...
Ти не помітиш як і сам
Почнеш грішити мимоволі,
Неначе та маріонетка,
В чужих руках, чужої долі...
То мабуть світ - то все брехня,
Дитя отого зла страшного,
Яке все манить, одяга
У свої шати "пречудові".
І теє серце, що в любові
Спочатку власного буття,
Почнеє гнити мимоволі
Впродовж страшного майбуття.
Нічого вічно не буває,
Усе завжди кінець свій має.
Та пам'ятайте повсякчас:
Брехнею ситим ти не станеш, бо тільки в щирості згораєш у вічнім вогнищі-життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2016