| Сторінки (39/3810): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
О земле українська, серцю мила,
Вдягала ти не раз вінок страждань,
До волі йшла віки і не втомилась,
Бо час нових синів тобі рождав.
Ти йшла із піднятою вгору головою,
Вітри історії дули тобі навстріч,
Тож помилялася не раз із булавою,
Але не шкодувала своїх пліч.
Красою світ жорстокий чарувала,
Цвіла на заздрість всім – і ворогам.
Піснями про калину дивувала.
Сам Бог, мабуть, від бід твоїх здригавсь!
А ти ішла, несла у серці віру,
Живилася надією щораз,
Терпляче переносила свавілля,
Аж поки кров’ю захлинувсь Донбас!
І все ж ти йдеш, знеможена і сильна,
Бо маєш особливий таки гарт,
Від батька код цей потрапляв до сина,
І сили добавлялось у ногах.
Ідеш, тамуючи свій біль і подих,
Не кілометри ззаду, а віки,
Долаєш свій і внутрішній ти спротив,
Що шлейфом тягнеться з Союзу всі роки.
Залитий шлях твій непокірних кров’ю,
Відсіялися у путі «кроти»,
А ти сильнішаєш синів своїх любов’ю,
Яку не знатимуть в житті своїм кати.
Всі перепони на шляху долаєш,
Часом сама дивуєшся собі,
Та стяг свободи міцно все ж тримаєш.
Хай сам Господь поможе вже тобі!
15.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
Чи можна звикнути до горя?
Скоріше, мабуть, ні, ніж так,
В бурхливому життєвім морі,
Де є щоденна суєта,
Де люди у життя приходять,
Чи передчасно з нього йдуть,
Чи іншим долі переводять,
Коли п’ють всі одну біду.
Буває все: і щастя, й горе.
Частенько й поряд вони йдуть,
Чи щастя запивають болем
Й дітей по стежці цій ведуть.
Життя – плин долі в перевеслах,
Крізь полини і будяки,
І безтурботні юні весни,
І вир на глибині ріки.
Там слід розвихреного щастя,
Коли ти упивався ним,
І неповторний смак причастя,
Що ненароком вік пролив,
Коли з собою сперечався
В окопах власної війни,
Коли вже й з друзями прощався,
Хоч і не знали все вони.
Камінням доленька стелилась,
Мовляв, щоби пізнав життя,
Солоною сльозою вмилась,
Коли ішов шляхом звитяг.
«Є люди, котрим звичне горе, –
Всевишній раптом проронив, –
Та сильного воно не зморить –
Цю мудрість мають знать вони!»
30.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
Мов два крила в одного птаха,
Назустріч долі ми пливли
Під супровід мелодій Баха
Й за крок до щастя вже були.
Воно ж крилом легким змахнуло
І хутко полетіло в даль.
Реальність в очі нам дихнула,
Все ж ти бажання загадав:
«Скільки би роки не тривали,
З цього не звернемо путі,
Вітри здолаємо зухвалі,
Щоби утвердитись в житті».
22.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2019
У кожного лише своя стихія:
Хтось є борцем, а хтось – живе плавцем,
Надії на плавця завжди крихкі є,
Адже не може стати він борцем.
Борці між нами і живуть, і діють,
Буденність їм не буде до лиця,
Вони, слабким вселяючи надію,
Вперед ідуть і завжди до кінця.
З шаблюкою, мечем, гарячим словом
Вони завжди-завжди на нульовій*,
До інших і до себе надто строгі.
Кожен борець, мов вітер-буревій.
У кожного із нас – своя стихія:
В тих – висота, у когось – глибина,
І безперечно, що в людей страхи є,
Тим більше, коли в нас іде війна.
Плавці ж шукають води тільки тихі
Й безпечну для запливу глибину,
Щоб не поранитися на підводних рифах
І в вир зненацька мокрим не пірнуть.
Ці люди завжди витримки міцної,
Де розрахунок – їхній другий Бог.
Не знатимуть і радості земної,
Коли зустрінеться на їх шляху любов.
Стихія їхня – завжди виживати
При булаві, а то й без булави.
Їх називають із презирством «вата».
А ким би стати захотіли ви?
24.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2019
Куди йдемо? Розхристані, півголі,
Обдурені, обкрадені сто раз…
Заполонили схід чужі загони.
Захоплені і Крим наш, і Донбас.
У море шлях Москвою перекритий.
Над нами – душ загиблих тисячі.
Одні і ті ж роками – при кориті,
Й тривогу сіють кожен раз сичі.
Куди йдемо? Чіпляючись ногою,
Кульгаєм, спотикаємось щораз.
Несем своє невимовлене горе.
І стогне в домовині наш Тарас!
Плекали добровольці нам надію.
Підставив плечі фронту волонтер.
Йому бійці, як батькові раділи,
Та ворогом він названий тепер.
А скільки материнської любові
Везли їм волонтерки у серцях!
Здавалося, це посланці від Бога,
Мов ангели були вони бійцям.
І що тепер? Знов ворогів шукаєм?
Взялись, як і колись, четвертувать,
Щоб викинути душі їх шакалам?
Ні, Україну треба рятувать!
14.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
У осінь роки вже спішать.
У косах – пасма бабиного літа,
І сипле доля, ніби із ковша,
Нові турботи, мов останні квіти.
А в них – і трунки медоносних трав,
І теплі посмішки моїх внучат-малечі,
Й бажання жить під куполом заграв,
І втома дня, уплетена у вечір,
І світ, не віртуальний, – Божий дар,
Де все підпорядковано законам,
Коли працює совісті радар
І місця підлості не знайдеться ніколи.
13.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
У «Клуб натхнення» поспішають люди,
Душі яких горять святим вогнем,
Таких і серед ночі музи будять.
Сюди покликала стежина і мене.
Зустріла тут майстрів і пісні, й слова,
Тут не скупіють на людське тепло,
Бо спілкування – це життя основа,
Воно людей в усі віки вело.
У «Клуб натхнення» йдуть натхненні люди,
Яким болить самотності пора,
Зерно любові в інших вони будять,
А їх життя у творчості згоря.
Як мало у житті людині треба:
Здоров’я, спілкування, мир святий!
Така і в одноклубників потреба:
Любов у світ цей непростий нести!
12.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
[b]Присвячую Герою України, борцю за незалежність Лук’яненку Левку Григоровичу[/b]
Життя борця прокручую я знову,
Аналізую кожен його крок
І з Богом хочу вести я розмову,
Як ми й чому залежим від зірок,
І чом зірки згорають передчасно,
Й хто зорепади з висі направля,
Й чому щасливий хтось, а хтось нещасний,
І чим для нас є матінка-земля.
Хтось по-синівськи землю свою любить
Й за що, не може відповіді дать.
Такого чомусь доля не голубить,
Ще й переслідує непрохана біда.
А інший дивиться на все крізь пальці,
У завтрашній не заглядає день,
Торує шлях свій у високе панство,
Дивись, і крісло там собі знайде.
Перший – за всіх борець, інший – за себе,
І в кожного – одне лише життя.
Раніш приймає горді душі небо,
Що не втомились на шляху звитяг.
Немало в нас імен борців крилатих
І не тому, що був зірковий час.
Левка Лук’яненка не можу не згадати,
Котрий життя поклав своє за нас.
Його чекало місце на Олімпі*,
Та доля на Голгофу повела.
Ніде не став ні разу на коліна!
Лишилась пам’ять. А у ній – хвала!
13.12.2019.
* – міг бути на чолі держави.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
Нічка закохана зоряним полем цвіла,
Зачарувавши собою садочки травневі,
Вербам плакучим розпатлане срібло вплела.
Скибкою місяць повис понад раєм вишневим.
Згодом розбавило нічку ту ранку вино,
Що розлилося в імлі у небесній на сході,
Ще не постукало променем сонце в вікно,
Ніби боялось мені заподіяти шкоду.
Тишу-фіранку я бережно ледь прохилю,
Стану за руку вітатися з сонячним світлом,
В душу собі його келихом щедрим наллю,
Щоби воно в мені літечком теплим розквітло.
7.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Небо цвіте загравами –
Ранок то в гості йде,
Вітер дріма між травами,
Поки розбудить день.
А у гнізді тепленькому
Крилонька обнялись…
Жайвори (тато з ненькою)
Радо знялися в вись.
І залилася піснею
Напівпрозора даль,
Став із водою прісною
Сонечко вигляда…
А як вогнисто кулею
Вигляне те з-за гір,
То закує зозулею
Понад ставочком бір.
25.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Немає міри щастю материнському,
Коли дарує світові дитя,
Воно їй є надією-іскринкою,
Бож на землі продовжує життя.
Немає міри горю материнському,
Коли одне дитя і… егоїст,
Котрий словами у обличчя бризкає,
Поки її у світі цім доїсть.
Немає в світі покарання злішого,
Аніж каліцтво й горе із дітьми,
І віку вже нема в людини іншого,
І вибратись несила із пітьми.
21.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019
(Присвячую дідусеві Лободі Івану Васильовичу, репресованому у 30-і роки).
Чому з життя раніше йдуть найкращі?
Чи й там потреба в цвіті є такім?
Пішов дідусь мій – не далекий пращур –
В 30-і, у репресій дні гіркі.
Пішов, щоби назад не повернутись,
А зникнути (були ж такі «суди»),
Тільки тому, що не хотів прогнутись.
Таких система вміла посадить,
Щоб не було їй клопоту- мороки
І у покорі весь народ тримать.
Минали дні і місяці, і роки,
Відвіхолила не одна й зима.
Вже й діти його світ цей залишили
І з напівправдою вмирали на устах,
Не знаючи, де рвав їх батько жили,
Не відаючи, а чи мав хреста.
Чому ж так довго правди ми шукаєм,
Закопану в радянську глибину?
Нависла знов гроза над нашим краєм –
Орда червона знов веде війну.
Донбас і Крим – в ворожій павутині,
І знов найкращі у бою за всіх –
Не тільки за свою стоять родину,
Бо розуміють: заховатись – ГРІХ!
Тривожить осінь і мої вже скроні,
Наш знов кордон прорвали москалі,
Пора вже п’яту знищити колону –
Погибель це для нашої землі.
Чомусь з життя раніш ідуть найкращі,
Та не завжди їм почесті, хвала,
Хоч набагато їм жилося важче.
На більше доля їх не спромоглась?
1.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019
Ніч накрила зоряним крилом
І поля, і ліс, і все довкола.
Загорнула втомлене село,
Й місяць виплив із-за хмар споквола.
Казку ночі тиша обняла,
Поки сонце із-за гір устане,
Щоб трава росою упилась,
А вітрець доп’є її устами.
14.12.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Болять мені щоденні наші втрати,
Хоч знаю, воля надто дорога,
Війни не просто загасити ватру:
Найкраще плем’я наше там ляга.
Печуть мені і доля України,
Й невтішні сльози вдів і матерів,
І туга за землею Чураївни,
І неба сум, розіп’ятий вгорі.
Болять мені синів і дочок рани
Й кожнісінька в Донбасі наша смерть,
Дратує посмішка лі-Путіна-тирана
Й війни гібридної «дістала» круговерть.
О Боже! Розум дай тому народу,
Що донедавна «братом» називавсь,
Примірять наших матерів скорботу,
Адже прокляттям ляжуть їх слова
На діток Раші, що не народились,
На завтрашній їх непрожитий день,
На владу, що з війною заходилась.
Вже скоро-скоро «чорний день» гряде!
11.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Котилась доля шляхом геть розбитим,
Травмуючи камінням всі боки,
Боялась найдорожче розгубити,
Котре надбала за усі роки.
А шлях той був крутим, та ще й колючим,
Мабуть, не вміла доля вибирать,
То сонце допікало їй палюче,
То дощики купали і не раз.
За корч вхопившись, змучена, присіла,
Утерла кров розшитим рушником.
Душа вже не палала, стала сіра,
Та знала: треба бути пішаком.
14.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019
Життя – ріка, стрімка, частіш бурхлива,
Якої води в даль тебе несуть,
Будь же плавцем і гордим, і сміливим,
Бо саме в цім життя людського суть:
Долати біль від гострого каміння,
Його ж у бистрих водах вистача.
Пливи-борись і здобувай уміння,
Поки твоя горить іще свіча.
А коли хвиля, навіть випадкова,
Задме її вогонь, фінал прийде,
У очі сонце зазирне й споквола
Ти усвідомиш: це – останній день.
10.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019
А дні біжать – купають ноги в повені,
Шумливій, неспокійно-весняній,
Здолавши літо, в осінь зайдуть повагом,
Коротші трохи стануть і сумні.
Коли ж в снігах вони заспотикаються,
Впадуть тоді в зимові довгі сни,
Аж поки сонечка весняного злякаються.
Й розбудить край струмочок голосний.
30.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Помилувалось літо сяйвом гроз,
Коли змагались блискавки з громами,
Воно не знало, що таке мороз,
Зайшло в країну мряк, густих туманів.
Збираються там в зграї горобці,
Щоб до зими жирку собі надбати,
Вони скоріш нагадують бійців,
Що не ведуться на дрібні дебати,
А дружно падають на згублене зерно
Й не діляться ні з ким вони й ніколи.
Ці правила життя у них давно,
Адже проходили сувору надто школу.
Осіннє сонце скупість проявля,
Котра нас іноді лякає і бентежить,
Як до зими готується земля,
Єдиним оком з піднебесся стежить.
Але коли вже біла заметіль
Укриє землю і дрібні зернинки,
Не раз згадаються їм дні ті золоті,
Де вони ситі й в небі – ні хмаринки.
24.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Я подарую осені пісні,
Що із глибин душі птахами линуть,
То сонячно-веселі і ясні,
То згірклі, ніби ягоди калини.
Знайду для неї я такі слова,
Що струменіти будуть без упину,
Серця заставлю інших заспівать
І дарувать тепла свого краплину.
1.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
Закохуюсь у осінь я не вперше,
Та солодко душі від хвилювань.
Тож пише вона серденьку депешу,
Любов’ю огорнувши всі слова.
Осінню казку питиму до скону,
Розбавивши її теплом душі.
Немає на землі іще такої.
Там чорнобривці мами запашні.
П’янить осіння злива пташку й звіра,
Краси по вінця в келих налива
І грає без упину моя ліра,
Вплітаючи в мелодію слова.
11.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
Весна землі дарує рай
Жовто-зелений,
І на сопілці дивно гра
Комар на клені.
Нема теплішої пори
За стигле літо,
Як сонце падає згори
В долоні дітям.
Коли ж у казку поведе
Усіх нас осінь,
Загубить трохи світла день,
Ноги заросить.
А ляже килимом зима
Сріблясто-біла,
Хоча і холодно, дарма –
Не задубіли ж.
Моргають зорі із небес:
«Мудрійте ж, діти,
Біг перед вами рік увесь
Навколо світу».
26.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019
В них східне коріння і західний дух.
Народ свій до волі вели і ведуть.
В історії приклад такий не один,
Коли позбувались дітей і родин.
Це і Винниченка, й Лук’яненка слід,
Котрі сколихнули любов’ю цей світ.
Служіння ідеї, народу, добру,
Своїй Україні і батьку Дніпру
Вони обирали в своєму житті.
Багато втрачалось на тому путі,
Та є Україна, за котру вони
На плаху поклали себе. З далини
Років тих буремних доходять до нас:
Арешт, громадянська… Недобрий був час.
І зріють думки: за які нас гріхи
Гвалтує Московія цілі віки?
Лягли тисячі знов за волю у нас.
Рятуймо Вкраїну, де Крим і Донбас!
29.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019
Пам’яті загиблого героя-чернігівця Віктора Олександровича Запеки (2.04.1987 – 16.11.2014.) присвячую.
Отримав тяжкі поранення 16 листопада 2014 року у ході бою у районі залізничного переїзду біля селища Станиця Луганська Луганської області. Помер від ран у лікарні міста Біловодськ Луганської області.
Горить, ледь плавиться свіча
Перед іконою в кімнаті,
А перед нею у сльозах
З молитвою до Бога мати:
«Чом, Боже, сина не вберіг?
Душа ж моя осиротіла,
Й не стріне Віктора поріг,
Не вчує запах його тіла?»
Болючий мамин монолог
Укотре свічку розтривожив,
Бо перед нею пропливло
Усе життя його. Не може
Забуть матуся, як зростав,
Як тренував і м’язи, й волю,
Й на захист України став,
Не встигнувши зустріти й долю.
Чорніший ночі той момент
Коли про смерть дізналась сина.
Його не називали «мент» –
«Англієць» – позивний. Зросила
Щоку матусина сльоза,
Й палаюча свіча притихла,
Немов хотіла їй сказать:
«Не тільки в тебе, мамо, лихо.
Вас в Україні – тисячі,
І жити в тебе є для кого.
Ми ж волі стали сіячі,
Й що рано впали, то нічого:
Під мирним небом ви спите,
А це сьогодні надважливо.
Бажання наше тут святе:
Закінчити це чорне жниво.
Вже скоро, вірю, прийде час –
Бог подарує перемогу,
Ви тільки не забудьте нас,
Бо ми від Нього вам підмога.
Сльозою ворога – не вбить –
З очей зітри її, матусю,
Тебе й з небес буду любить
І вогником свічі вклонюся!
5.12.2019.
* – позивний Віктора Запеки.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019
Іще дна осінь у минуле попливла,
Відцвівши кольорами міді й сонця,
Долала шлях вона від міста до села,
Постукуючи і в моє віконце
То гілкою, що вітер нахиляв,
То краплями дощу свинцеважкими,
Їх не хвилює вже людська хула –
Вони гаптують з листя теплий килим.
Сіріє неба клапоть угорі.
Мені здалося, зиму він чекає.
О, як він вірність осені беріг!
Легкі хмаринки теж кудись тікають.
«Я грудень, – вивів чітко календар, –
А отже зиму маю починати.
Сьогодні честь я осені віддав,
Пора зимі ворота відчиняти».
А та, почувши грудня баритон,
Влетіла завірюхою з-під хмари,
Тепер її не спинить вже ніхто.
Земля ж від втоми тихо задрімала.
5.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019
Є люди різні:
Одні з них – грізні,
Але історії тягнуть віз.
І долі їхні,
Мо’, де й капризні,
Та шлях країни у їх крові.
А є ті люди,
Що зло не будять,
Мов мишки, тихо собі сидять.
Про себе дбаючи
Тишком-нишком,
Свою доріжку лише слідять.
16.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Немає весноньки без грому,
Немає літа без грози,
Війни немає без погрому
Й без материнської сльози.
Лягає осінь після літа,
А після осені – зима.
Плід не народиться без цвіту,
Його ж без сонечка – катма.
Пісень немає без мелодій,
Як і гітари без струни.
В душі матусиній володар –
Кохані донечки й сини.
9.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Вона і він, і щедра сивина,
І їх серця, закохані до болю.
Між ними – сотні миль. І ця війна
За їхню і за України долю.
Вона і він, мов долі два крила,
Поранені життєвим водограєм.
Лиш їм відома стежка, що вела,
І крила, що несли тепер до раю.
І ось він тут… У погляді очей,
В гарячому, жаданім поцілунку,
І сильне у шрамах його плече,
Й те серце, що з грудей радіє лунко.
Вона і він. І шостий рік… війна.
Й кохання, що осяяло їх долі.
Обпалене війною, та дарма,
До раю шлях обом тепер відомий.
4.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019
У кожній нації є зерна і сміття.
З них перші – патріоти, гідні люди,
Які утверджують себе в часи звитяг.
Їх імена в народі незабутні.
А є і підлістю наділені людці,
Таких не стрінеш там, де небезпечно,
Купаються в житті, як в молоці.
Таких сміттям вважаю, безперечно.
«Чи справді, таких совість не пече,
Коли вчергове підлість «подарують»,
Чи не підставлять другові плече?" –
Спитати хочеться. – Ці люди деградують.
Життя завжди їх опуска на дно,
З якого так непросто підійматись.
Життя за принципом: мені усе одно –
То існування. Бійся й ти зламатись!
3.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019
У щастя вірити я вже не перестану,
Хоч і засіяв коси перший сніг,
Кохати буду так, ніби востаннє,
Себе тобі я покладу до ніг.
І щастя із долонь твоїх нап’юся.
Все вип’ю аж до самого кінця.
Химерній долі в пояс поклонюся,
У наготу вдягнусь, щоб до лиця.
І заздритимуть місяць нам і зорі,
Як ми кохання питимем удвох,
Таке несамовите і прозоре,
Яким нагородив обох нас Бог.
У щастя вірити я все ж не перестану,
Хоч стільки перетоптано стерні,
Шрами душі не всі позаростали,
Та все доп’ю, що випаде мені.
16.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2019
Спала стомлена ніч,
Вкрившись зоряною габою,
Душі наші – навстріч,
Щоб напитись ущерть любові.
Місяць тишу стеріг,
Боячися їй плин злякати,
Срібні зорі вгорі
Стали схожими на дукати.
А як губи сплелись
У жаданому поцілунку,
Тишу слухала вись,
І серця, котрі бились лунко.
13.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2019
Столиця. Іду Майданом.
На шоломи б не наступити!
І німо душа ридає:
Лежали ж тут ті, хто вбиті…
Борці то за нас і волю.
Чия рука піднялася?
Хто право дав на сваволю?
Чом доля їх відцвілася?
Мовчать шоломи. Біліють.
І нам не дають забути.
Серця материнські мліють:
Дізнайтеся правду, люди!
18.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2019
Кажуть, історія – учитель і суддя,
Когось навчає, декого – карає,
Для хитрунів буває й знаряддям.
Та ні одна сторінка не згорає.
Життя людей, в війні пролита кров –
Усе карбується у пам’яті скрижалях,
Коли і хто, й кого, й чому зборов,
І як народ серпом репресій жали.
Й мою рідню давив репресій прес…
В холоднім закутку кричали… три дитини,
Що так і не знайшли, де батьків хрест.
Чи народилися вони в лиху годину?
А час невтомний крила розпинав…
Вже за межею і вдова, і діти.
Онуки – в сивині. Не дна війна.
Не вся розкрилась правда їм і світу!
Вже нікому слізьми той біль обмить,
Що не в однім озвався поколінні.
З очей праправнуків теж правда струменить,
Тому нездатні вони теж на поклоніння.
Нестимуть правду ту вони життям
Й не віддадуть її нікому і ніколи,
Ні вибачень не ждуть, ні каяття.
А «ленінці»* б’ють знов з-за териконів.
27.11.2019.
* – Росія впливає на виховання підростаючого покоління Донбасу, де Ленін для них і досі вождь.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2019
В людському житті особлива є цінність
І назвою їй – справжня гідність людська,
Насправді це відданість, вміння, надійність,
Ніколи нічого вона не спуска:
Ні слабкості духу, ні раю спокуси,
Зі зрадою чорною не по путі,
Хоч гідний, як кажуть, і вип’є, й закусить,
Але не зігнеться ніколи в житті.
7.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
Кохай того, кого обрало серце,
Й тоді розквітне і твоя душа.
Стострунами вона в тобі озветься
Й стобарвами проллється у віршах.
Дай нелюбу крутого відкоша.
Живи лиш так, як небо надиктує,
І менше будеш мати ран, синців,
Своїм нащадкам потім прозвітуєш,
Чому сльоза збігала по щоці:
Жить – не купатись в теплім молоці.
Життя людське – сувора надто школа –
Це лабіринт і в кожного він свій.
Ніколи не кажи собі ніколи,
Адже непередбачуваний світ,
І хто те зна, яких стежок сувій
Воно тобі іще приготувало.
2.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
Я хочу виткать килим долі,
Вмістити різні кольори,
Яскравих щоб було доволі –
Їх виділю для дітвори.
Собі ж залишу я холодні –
У мене вистачить снаги –
Чи то міцна я від природи,
Чи звикла до біди ваги.
Та голос Розуму вже каже:
«Прожить за інших – не дано.
Якби залежало від нас це,
Забули б горе всі давно!»
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019
Колише вітер в високості
Хмаринки білої крило,
Він завітав у небо в гості,
Що йому простір зберегло.
А я дивлюсь у небо синє,
Й мов підіймаюсь теж туди,
Дочкою стать землі чи сином
Сьогодні, завтра і завжди.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019
Україно, твоя історія,
З болю зіткана, не проста,
Твоя пісня, що над просторами,
Сонцем світиться на устах.
Але доля твоя ламається
Грубо в кожному з поколінь,
Мова й дух твої ще тримаються,
Хоч немало було гонінь.
Із полону неволі й голоду
Виривалася, як могла,
Хоч півмертва, вставала знову ти
І боролася проти зла.
Закривавлена й поруйнована,
І знеславлена без вини,
Майже спалена, болем зболена,
Вийшла, матінко, ти з війни!*
Із руїни змогла піднятися
Сколихнути собою світ,
Всі, хто краяв тебе,- поплатиться,
Зупинивши вперед політ.
23.11.2019.
* – мається на увазі Друга Світова війна (1941-1945).
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019
Я про неї так мало знаю,
Не було її й серед од,
Але знаю: в душі тримає
Вона віру у свій народ.
Знаю, як її серце ниє
Після чорної новини,
Хоче буть вона там, із ними,
На самім передку війни.
Вона вірить: заколоситься
Степ Донецький після боїв,
Тільки б встигнути не спізниться
Із молитвою до богів!
28.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019
Україні кувалась доленька
З доль дітей її все життя,
Хтось утрапив у невідомість з них,
Притрусило їх те сміття,
Котре в них під ногами терлося,
Заважало вперед іти,
Воно ніби сховалось в термосі,
Збереглося й зрива мости.
Тож доводиться, ой, непросто їй,
Ріки крові щоб подолать,
Хвора «ватою», мов коростою,
Котру довго ще лікувать.
Рознуздалася і бидлятина,
Хоче знов її залякать,
В сріблі-золоті вся украденім,
І в Кремлі сидить світу кат.
Удовина сльоза пекучая,
В матінки, мов полин, гірка.
Той, хто маятник війн розкручує,
Теж отримає по руках.
Отож віриться, Бог ізглянеться,
Щастя-долю ще спустить їй,
Сталь душі її не розплавиться
Серед надто складних стихій.
Й Україна свою доріженьку
Віднайде таки, відшука,
І закінчиться чорна ніченька.
Україні ж жить – у віках!
23.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019
Ти уже і не на колінах,
Але і не на повен зріст,
І розкраяна, і в руїнах,
Та зійде іще благовіст
На цю землю, від сліз солону,
Сиву, від полину й гірку,
І не з тими, що слід, на троні.
Чом же долю маєш таку?
Сто раз падала і вставала,
І молилася, і кляла,
І звільнялася від навали –
Усе витримала земля.
Ти ішла навпростеь, до волі,
Хоча і непростий той шлях,
Обирала уласну долю,
Мов слабкий однокрилий птах.
Але кров синівська, гаряча,
Відновила крило й життя.
Ти ставала і сильна, й зряча,
І відсіяла все сміття.
Тепер з волею обнялася,
Хоча їй дорога ціна,
І державою відбулася!
Ні, не спинить твій лет війна!
25.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019
Життя поета, мов свята криниця,
Допоки джерело в ній струменить,
Бажають люди мудрості напиться.
Й немає нічиєї в тім вини.
А може, так і має бути в світі,
Адже поети – нації то цвіт.
Вони свого народу вірні діти
І перед ним триматимуть свій звіт!
15.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Душа поета – у його віршах,
В безсонні, у неспокої і справах,
В часи війни в окопи поспіша,
Над полем бою в вогняних загравах.
Душа поета там, у небесах,
Сніги, дощі, чи іскру Божу ловить,
Й п’янить її тоді земна краса,
І слово лине чисте, без полови.
Душа поета має свій Майдан,
Звідки звучить його нетлінне слово,
Без пафосу високого й ридань,
Завжди донести правду всім готове!
24.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Вкотре нам зоряну казочку виткала
Літня безвітряна ніч,
Жадно я ласку хмільну твою випила,
Що дарував ти мені.
Місяць, мов свідок, німий, присоромлений,
Око єдине прикрив,
Але душа, почуттям коронована,
Вже одягала сто крил,
Щоби піднятися вище від місяця
Й там відшукати свій рай,
Тільки сказати чомусь не насмілиться,
Що поєднатись пора.
Ранком, коли вже зірки поховалися,
Казка добігла кінця.
Може, вони з почуттями погралися?
Будемо йти до вінця.
11.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
Ніч травнева цвіла зірково.
Спала тиша у вишині.
Щастя кинула нам підкову
Вись небесна. Тобі й мені.
Дивно квітли над нами вишні,
Запах їхній обох п’янив.
Тільки руки обом Всевишній
До підкови чомусь спинив.
6.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
[i]Пам’яті героя-добровольця Жеребила Вадима (7.10.1993 – 31.01.2015),
що загинув на Донбасі. Похований 2.02.2015. в рідному місті Мені (Чернігівщина).
«В нас зараз є війна, яку ми не маємо права програти» (Вадим Жеребило, якому виповнилося тоді тільки 21 рік).[i]
Два рази життя Всевишній
Героєві рятував –
Не був, мабуть, хлопець грішний,
Тепло усім дарував.
Пройшов він сувору школу,
Майдан пам’ята той слід.
Не думав юнак ніколи,
Що рано залишить світ.
Він для України й рідних
Нічого не шкодував.
Лице мав завжди привітне
І посмішку дарував.
Свою навіть вишиванку
Поклав другу у труну,
Бо душу мав щедру змалку.
З Майдану ж мчав… на війну…
Військовий ліцей позаду,
Три курси у політех,
Не здатен такий на зраду.
А мріяв лише про те,
«Айдарівцем» щоби стати,
І згодом, таки ж, стає.
Щоб знищити супостата,
Життя віддає своє
За матінку Україну –
Війна вимагала жертв –
13 життів*, руїни.
У ранах* і він уже.
Важкі ці були утрати,
Й хоч мав молодий ще вік,
Його вже не залякати –
Обстріляний чоловік.
Холодний ранок січневий
Востаннє йому всміхнувсь,
І «Град» російський «Діджея»**
І ТЕЦ всю перевернув…
Погасла свіча Вадима.
Він знов прибув на Майдан…
«Двохсотий вантаж» родина
Зустріла під звук ридань.
Від Києва і до Мени
Герой долав шлях неблизький…
Стікав віск в холодні жмені –
Чекав коридор людський
Навколішках, на морозі,
Щоб шану йому віддать.
А в матінки в серці – грози,
Не мала вже сил ридать.
«Герої не умирають!» –
Назустріч йому слова
Й народ у кулак збирають. –
Їх слава завжди жива!
20.11.2019.
* – 27.07.2014. у бою під нас пунктом Лутугіне «Айдар» втратив 13 бійців. Тут був поранений і Вадим.
** – позивний Вадима Жеребила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019
[i]Присвячую герою-чернігівцю Андрію Шанському.
На цвинтарі у «Яцево» (Чернігів) напис на пам’ятникові « Герой АТО Андрій Миколайович Шанський (27.06.1979 – 5.09.2014)» і слова:
«Я хочу, щоб ви пам’ятали не тільки мої справи, а й мою душу».[/i]
Чи не парадокси доля
Частенько підносить нам:
В Гранітному*, вже відомім,
Палає-гримить війна.
Уперше там світ стривожив
Андрійко і… там поліг…
Чому ж ти, Великий Боже,
Його врятувать не зміг?
Чи може, тому, що душу
Мав ангельську чоловік?
Любили його всі дуже.
Короткий в героя вік.
Він землю любив, як матір,
Не міг ворогам віддать,
Вмів долю в руках тримати,
Не знав, що таке ридать.
Характер мав теж гранітний –
Спецназу й Косова гарт –
Належачи до еліти,
Старався всюди встигать.
Майдану рік, той вогненний,
Останнім для нього став.
Аж кров закипала в венах –
Тяжкий був душевний стан…
Не славою він себе тішив,
Хоч мир на плечах тримав,
Був там, де найгарячіше –
Таку, бач, породу мав.
Де Кальміус швидкоплинний
Ніс кров українську вдаль,
У чорному попелі ниви,
Там Шанський життя віддав
За друзів, за Україну
(На себе прийняв вогонь),
Щоби не жить на колінах.
Й спинилося серце його…
І крикнув «Калаш» до Андрія:
«Ти ж надто любив життя!
Хто вкрав твої світлі мрії?
Не жив же ще до пуття!»
І вірити не хотілось,
Але ж війна є війна…
Й душа в небеса злетіла,
Світить щоб зорею нам.
Вдяглась у печаль Вкраїна,
Зчорнів синій небокрай…
Синочка стрів на колінах
Чернігів – Сіверський край.
Донбас іще наш палає,
А в нім і… людські життя.
Андрія ж зоря над краєм
Наш мир береже й буття.
20.11.2019.
* – населений пункт у Донецькій обл.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019
Україно моя, як же дорого нам
Дістається твоя, нене, воля!
І сьогоднішня з Рашею клята війна
За мою і твою, й її долю.
Україно моя, горя сповнена вщерть:
Передчасно твій цвіт опадає.
Бенкетує на полі Донецькому смерть.
Матері ж українські ридають.
Україно моя, твої села й міста
Потонули в глибокій печалі.
Кладовища у свіжих могилах, хрестах:
Діти з смертю твої повінчались.
«Боже, сили нам дай орду дику спинить!
Тисячі уже нас в твоїм небі.
Наші там найвірніші і доньки, й сини».
Цю молитву я шлю до тебе!
9.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2019
Ідуть із життя найкращі,
Хто совістю став України.
Нема їх мільйонних спадщин –
Наказ лиш – не стать на коліна.
Відходять у вічність сиву,
Щоб нас звідтіль рятувати.
З них кожен був гідним сином.
Земля їм – то друга мати.
Пішли Стус, Литвин і Тихий,
Імперії пута знявши,
Зборовши ГУЛАГів лихо,
За нас, за майбутнє наше.
За ними – Сверстюк, геть сивий,
В дорогу зібравсь далеку,
Вкраїні був вірним сином,
Як рідна земля лелекам.
Лук’яненка зірка згасла,
За ним – майже вся родина.
Його чверть століття пасла
Недоля в лиху годину,
Та дух Левка не зламали,
Адже не було йому рівних.
В Мордовії аж тримали,
Щоб випустити покірним.
Зламались двох Марченків крила,
Не гожі уже для польоту,
Москва ж їх не підкорила.
Земля України в скорботі.
І Ткач відлетів – Микола…
У нім жила вся Україна.
Ні злата не мав, ні покоїв –
Душа УКРАЇНСТВОМ горіла.
Сьогодні їх Україна
Склада історичний іспит:
Чи житиме на колінах
Без волі і сивих істин,
Чи вийде жива із бою,
Й не здасться Московському гаддю,
Й закриє усіх собою
Й надійною стане гаттю,
Яку Москві – не прорвати
(Збудована ж бо з любові),
В тім мурі не буде «вати»,
А ті, хто у згоді з Богом!
22.11.2019.
Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий, Євген Сверстюк, Левко Лук’яненко,Анатолій та Валерій Марченки –дисиденти, борці за незалежність, що відбували покарання у радянських таборах і в’язницях. Деякі з них там і загинули.
Ткач – професор, поет, публіцист, літературний критик, етнолог, автор багатьох наукових праць з української мови та літератури, всім своїм життям служив Україні.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2019
По землі прокотивсь листопад.
Приплескав килими барвисті,
Вітровієм промчав по степах,
Вдяг шипшині рясне намисто.
Мідно-жовті де-де кольори
Із бурштиновими злилися,
Засоромилися явори,
Розгубивши останнє листя.
Небо сірим шатром піднялось,
Невисоким і неозорим,
Сиротіє в долині село
В сивім мареві, непрозорім.
10.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019
Наввипередки з вітрами
Із білих вітрил плив ряд,
Немов чарівний зібрали
Із дивних птахів парад.
У сріблі купались хвилі,
Раділи вітрила їм,
А здалеку чайки квилять,
Мов сіють тривогу всім.
І тихим синім простором
Те море тепер було,
Хоч хвилями тільки вчора
І билося, і гуло.
Тепер, хто заплив у море,
Потрапив у Божий рай.
У водах ловив прозорих
Розгойданий небокрай.
І море тоді радіє
І хвилі цвітуть, ростуть,
А трохи похолодіє,
То фосфором зацвітуть
11.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019
Природа всюди людям серцю мила,
Та найдорожча кожному лиш та,
Де вперше ноги росами умились
І особливо в небесах світа,
Де душу ранять крики журавлині
І серце наскрізь болем протика,
Де пух легкий гуляє тополиний,
Там джерело любові витіка.
20.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019
Краса із позолотою вінчалась,
Як час настав осінньої пори,
І журавлі із краєм попрощались:
Тужливе «кру» озвалося згори.
Ключем вони пливуть у високості.
Їх крик повис і десь раптово зник.
Летять вони у край чужий у гості,
Щоб зиму пережити до весни.
Стрічаються в путі вони з дощами.
Тоді вдягають з марева вуаль,
Котра ляга над ставом і кущами,
Собою закриває синю даль.
Але ніщо птахів не зупиняє:
Саме любов – їх вірний оберіг.
Буває й очі сльози застеляють:
Чи стріне їх весною свій поріг?
17.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019
Коли у серденько постукає кохання
Йому чи їй, тоді вже не до сну:
До ранку у них спогади, зітхання.
Природа зустрічає так весну.
Кожною брунечкою промінь вона ловить,
Щоб, як належить, поєднатись з ним,
І зодягти небачену обнову,
Котра геть інша кожної весни.
Кохання й світ, а в нім – життя людини,
Де миті й драми надто непрості.
Те щастя вплетене у вузлики родини.
Шкода, коли роз’яте на хресті!
15.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Там, де вітер крила напинає
І на хвилях плине по полях,
Жайвора пісні вгорі лунають,
То моя ще з прадіда земля.
Де озерна гладь у оксамитах
У полоні неба й сивих верб,
Трави дикі, росами умиті,
Край той моє серденько зове.
Де жита із даллю поєднались,
Маки розлили червону кров,
Земле рідна, я тобі зізнаюсь,
Як хвилює серденько любов!
15.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Якби ти, земле, вміла говорить,
Багато би про себе ми дізнались,
Як виселяли кращих в табори*
За те, що правду знали і казали.
Про те, як нищила Москва нас без суда,
Як ми голодні падали, як мухи,
Останнє забирали без стида
І не хотіли бачить наші муки.
Якби ти, земле, муки ті пила,
Не втрималась би в космосі – зірвалась:
Не випускали півживих з села,
Щоб гинули удома, з’ясувалось…
Чи то нам послано було так ізгори
Із волі Божої, а чи нечистий діяв,
Та наш народ ніхто не підкорив
І не позбавив на життя надії.
Чим тільки наш народ не відкуплявсь,
Але в імперії свої на все закони:
Її раби хвилюють і земля.
Та тут Расєї вже не буть ніколи!
16.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
«Скільки ж, осене, в тебе краси!
Де про тебе слова відшукати,
Чи в прозорих краплинках роси,
Чи в шипшини червоних дукатах?
Може, в терну, де синя печаль
Обняла колючки його гілля?
Він уже і сивіти почав,
Та закоханий в чисте довкілля.
А мо’, в марева, в тій сивині,
Що покірно на плеса лягає,
А чи у молодому вині,
Що хмільними зробити встигає?
Мо’, в калини, що звабила ліс,
Чи в берізок, чи в сонного неба,
Чи в очах, повних сонця і сліз?»
Осінь мовила: «Сліз лиш не треба!»
17.11.2019.
Ганни Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Я закохана в край, де коріння
Мого роду міцніло віки,
В моїх венах кров не королівни,
А селянська, тому й Ходаки*.
Я закохана в край тополиний,
Де сопрано дзвенить солов’я,
Там Десна оксамитово плине,
А на сході палає земля.
Я закохана в край, там де воля
І земля для народу святі,
І не прагну я іншої долі
У своєму земному житті.
12.11.2019.
* – моє дівоче прізвище Ходак.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Зорі тихі, але тремтливі
Загорілись в нічному небі…
Доль гінці вони незрадливі?
А чи вічності в них потреба?
Коли ж зорям стає там тісно,
Вони падають і… згоряють.
Мабуть, це… лебедина пісня
На чиємусь шляху до раю.
1.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Йдуть, за руки узявшись, двоє
Мені й долі своїй навстріч.
У душі він джельтмен і воїн,
Та, що поряд із ним, не річ,
А мадонна. Ні, королева,
Що кохає лише його
Ще міцніш, ніж Адама Єва,
Й він за неї… хоч і в вогонь.
Срібло виткалось у волоссі,
Але ж очі ясні-ясні,
Хоч літами зайшли ув осінь,
Та кохання, мов навесні.
11.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Чернігів, ти духовності криниця,
Душею п’ю тепло твоє й любов,
Дозволь мені красі ясній вклониться,
Яку подарував тобі сам БОГ!
Десна твоя ледь хвилечками грає,
Мереживом сріблястим миготить,
Вона сестра Дніпра і гордість краю,
А понад нею – дугами мости!
Чернігів, ти легендами повитий,
Хрестами золотими вріс у вись.
Топтали твою землю московити,
Впились татари кровію колись.
Стоїш під сонцем світловеличавий,
Як пам’ятник минувшині, твій вал,
Що став грудьми твоїми і плечами.
На ньому напис* душу зігріва!
15.11.2019.
* – на валу напис із рослин «Чернігів».
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Крокує осінь знову по планеті,
І слід її – розкішний падолист.
Пора ця особлива для поетів,
Й мої потоком вірші полились.
Без планів будь-яких і без зітхання
Лягають звично у рядки слова.
Тут і про звабу пізнього кохання,
І про красу душа моя співа.
Я вдячна осені за всі її щедроти,
За ранки вмиті в щедрій сивині.
Вони свої також мають турботи:
Стрічають сонце, скупане в вині.
28.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко),
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019
Поранені ми всі тепер війною,
І іншого пояснення нема.
Щось дивне відбувається зі мною:
Кричить душа й народжує слова:
Чому лукавства стільки світ наш має?
Багатий ще багатшим хоче стать.
Чому війни народ наш не минає,
Хоч і в молитві кожного уста?
Чому полки ворожі звідусюди
Готові нас покраять на шматки?
Чому й тепер такі ж жорстокі люди,
Як ті, які жили до нас віки?
Ми всі тепер поранені війною,
І всіх бентежить новина сумна.
О Боже! Не дозволь душі буть злою,
Бо проростає з душ таких війна.
13.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019
Верба сивіє у долині,
В літах, давно немолода,
І чимось схожа на людину,
Усе довкола огляда,
Бо зна: примчить осінній вітер,
Над нею шаблю занесе
І обруба-оголить віти,
Жбурляти листя буде все.
Птахи уже не завітають
До сиротливої верби
Ані тоді, коли світає,
Ані у інший час доби.
Хіба що каркання ворони
Вербиці раптом сповістить
Про сніг, що скоро небо зронить.
Верба все осені простить.
05.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2019
Звучить мелодія, осіння,
У падолисті і вітрах,
Що дружать з осінню постійно,
Їй вторить річечка-сестра,
І підморожена калина,
Куди пташина загляда,
Почервонівши, нахилилась,
Мов слуха, як співа вода.
Вона в дощах, густих і сірих,
Та все ж радіє врожаю,
Чудова музика осіння,
Хоч нотки є в ній і жалю.
Я, коли вип’ю по краплині
Осінню музику оту,
До сонця журавлем полину,
Щоб там лишить її, святу.
А коли прийде знову осінь,
Опустить сонце її знов,
Хай літо бабине розносить
По всьому краю ту любов.
14.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2019
Ходить осінь по дібровах,
Від села і до села,
Одягає всім обнови,
Килимочки простеля.
Ледве чути її кроки –
То вона прямує в ліс.
Ранок дивний срібноокий
Сонце в пелені приніс.
Клен прибрався у сережки –
Він ще з літа їх просив.
На шибках цвітуть мережки,
То їх ранок заросив.
Ходить осінь, мов цариця,
У короні золотій,
А загляне до криниці,
Вмиє личко у воді.
16.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019
Ступає осінь тихо й ледь помітно,
Хоча слідів її усюди вистача,
Гаптує килимочки жовто-мідні:
То клен скидає листя із плеча.
Буває хвацько його вітер-задирака
У жмені набере й тікає в даль.
Ворона враз із переляку каркне
Й летить, забувши стежку до гнізда.
Закохана в осінню казку здавна
Я дякую їй за дощі рясні
Богині нашій, ясноокій Дані*,
За чисті води в голубій Десні!
*– слов’янська богиня води, покровителька річок і струмків, дарувальниця небесних вод.
31.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019
Я відточила вже своє перо,
То ж вірші плинуть, мов струмки весною,
Й перо моє сумлінне, мов герой,
Веде розмову-бесіду зі мною.
Про неба синь і течію Дніпра,
Про повноводі дзеркала-озера
І про велику місію добра
Серед людей, і українські землі.
Не стомиться рука моя з пером –
Ще так багато висловити мушу.
І добре, що відсутній є кордон,
Тож можна дарувати людям душу.
25.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019
Хіба не Сатани це час
Прийшов на Українську землю,
Коли катують, ріжуть нас,
У шахти кидають, в озера?..
Земля, Донбасівська, кричить:
«Війна здавила мені груди.
Від вибухів перепочить
Повинна я і мої люди.
Їдкий той смерті чорний дим
Закрив і сонце, й синє небо.
Російські «Гради» б’ють сюди,
А людям жити, жити треба.»
Кричить Донбасівська земля:
«Спиніться, адже всі ви люди,
Те зло, що сіється з Кремля,
Ніхто ніколи не забуде.»
16.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019
У рань у тиху ніч перетікає,
Аж поки стежку знайде ту, що в день,
Нарешті й сонце вже не зволікає
І до землі святої в гості йде.
Прорве туман промінчиком-рукою,
Нап’ється нахололої води
Та й попливе над сивою рікою.
Так день новий із сонця народивсь.
9.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
Ранок застряв у густім сіроокім тумані,
З липня не чути гучного зозулі «ку-ку»,
Роси, настояні на новоквіті дурманів,
Стежечку виткали сріблом мені в моріжку.
Вдягши на себе із рос голубу вишиванку,
Ранок підставив для дня молодече плече.
Стихли пташок молитви (то ранкові співанки),
І тільки час непомітно для ока тече.
Сяду на весла до нього в човен я чарівний,
Щоби пізнати незвідані далі життя,
Долю заставлю служити мені, мов царівні,
Правди зерно відділяти навчусь від сміття.
23.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
Сипле осінь дощем
Із долоні роздертої неба,
А в душі тихий щем
За розмаєм краси і тепла.
Виколисує ніч
І ставок, і розгублені верби.
І стікає вода
З їх оголених осінню пліч.
28.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019
Коли розквітають зорі
У темній німій імлі,
Чумацький шлях непрозорий,
Мов обруч стає землі.
Вона ж ледве-ледве дише,
Щоб не розігнати сни.
Спіткнеться місяць об тишу
Й лине зорепад рясний.
Тривогу тоді п’ють душі,
Адже незвичний парад,
А ранок зірки потушить –
Почнеться денна пора.
28.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019
Геть помарніли диво-килимочки,
Бурштинно-жовті, мідно-вогняні,
І лиш між гіллям молодих дубочків
Листочок де-не-де забовванів.
Пташки давно у вирій піднялися –
Осиротіли і ліси, й поля.
Отарами тумани потяглися,
І важко диха зорана земля.
21.12.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019
Вересневі зорі у безмежнім морі
Святять тиху нічку темної пори.
З місяцем у парі в мокрому жупані
Заглядає в річку марево згори.
Зірочки-краплинки сяють крізь хмаринки,
Небо посрібливши, в вишині тремтять.
А внизу під ними клини журавлині,
Птахи особливі в чужину летять.
1.07.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019
Життя – це злети, іноді падіння
Із болем, зі сльозою на щоці.
Бува, що й друг біді твоїй радіє
Зі співчуттям фальшивим на лиці.
Зневірі ж піддаватися не варто.
Єдину істину запам’ятати слід:
Людина ти, то ж маєш працювати
І цим удосконалювати світ!
5.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2019
Гойдає вітер небо спозаранку,
То птахом по гіллях дерев гайне,
То до землі нагне берізку-бранку,
То в воду попід хвилями пірне.
То дощиком в віконечко постука,
Мов хоче ізнадвору полякать.
Нікого і ніколи він не слуха,
То вдача, мабуть, в нього отака.
Ну, що тут скажеш: вітер любить волю,
Ніхто його й ніколи не припне.
Він сам собі будує власну долю,
Та бачу, і мене він не мине.
1.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2019
Вона його чекала знов і знов.
Молилась: «Дочекатися живим би!
Він переможе у борні зі злом».
Та доля за обох зробила вибір…
Вернувся він… 200-им із війни…
Зі шрамом свіжим на лиці широкім.
У серце – біль, а в душу – полини…
У мозок – спогад по подружні роки.
Зібралося їх більше сорока:
І райдужно-щасливих, і не дуже,
Та в нього і господаря рука,
І серденько, до неї небайдуже.
Дивилась ніч в зажурене вікно.
Удари пульсу жінці сни прогнали.
Мовчала тиша. Зорі, мов зерно.
Й думки, що кров у жилах зупиняли.
Та кожна з них своє мала крило
Й до місяця здіймалась попід хмари:
«Як же ти швидко, щастя, пропливло!
Непросто буде жить мені без пари…»
29.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
Крокує осінь пізнім листопадом.
Знайома стежка їй лежить навскіс,
Через поля бреде вона й левади.
Тепер вони вже зовсім не такі.
Під куполом замисленого неба
Лежить дощем напоєна рілля,
І плечі голі опустили верби.
Їх сонечко удень лиш звеселя.
Стоїть в задумі ліс, густий, зелений,
Пташиний спів у ньому віддзвенів,
В сережках довгих одинокі клени –
Їх не лякає осінь – зовсім ні!
А коли грудень упаде на груди
Зволоженій і стомленій землі,
Зрадіють звірі, ліс, поля і люди
Навій цариці – матінці-зимі!
23.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
Догорає літо у садочку,
Стогоном пташиним простір ранить,
Жаб давно не чути у ставочку,
Десь на груші дятел барабанить.
Яблучка червоними щоками
Закликають їх посмакувати,
Ластівки комах іще шукають,
Щоб нове потомство годувати.
Пеленають землю сиві ранки,
Вішають на листя щедрі роси.
Одяглися трави у серпанки,
А по них ступає рання осінь.
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019
Невже Московії пихатій
Не вистачає ще землі,
Що лізе й лізе в нашу хату,
Ладу не даючи своїй?
Невже це та, що наглість мала
Себе «сестрою» величать,
Століттями хребет ламала,
Сокиру мала палача?
Невже ми саме з тим народом
Йшли на Берлін, взяли Рейхстаг?
Тепер від заходу до сходу
Вся Україна у хрестах!
Вона героями зростила
Лук’яненків і Міхнюка,
Високим духом наділила,
Що ворогів усіх лякав!
Чому ж, води набравши в рота,
Народ Росії це терпить?
Боїться виступити проти?
А мо’, не люди там, стовпи?!
28.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019
Міхнюк же знав, яка ціна життя,
Адже стрічавсь у горах вже зі смертю,
Та не судилось у Афгані вмерти,
Бо воював солдат цей до пуття.
Він був із тих, кого назвуть «свій», «друг»,
Надійний, совісний і надто справедливий.
І небо, й друзі згадують журливо,
Й роки про нього пам’ять не зітруть.
Чому ж земля, якій він сином був,
Дозволила життя в нього забрати?
(Він вискочив за власним автоматом,
Коли прицільну ворог вів стрільбу.
Над його тілом довго дим стояв,
А з ран героя тепла кров стікала…)
Він смерть перемагав навіть у скалах…
Чому ж так сталось, земле? Ти ж своя!
Афган пройшовши й вогняний Майдан,
Він вистояв. Чи так хотіла доля?
Живим не повернувся він додому.
Весь полк «Айдар» за ним тоді ридав.
Той рік важкий був надто для усіх:
Майдан, війна і… тисячі убитих.
Кремлівський цар і вірна його свита
Ніколи не спокутують свій гріх.
30.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Чернігівська земле, свята і багата,
Із сивих часів берегиня ти хати
Моєї, вкраїнської, й прадідів наших,
Та оком на тебе накинула Раша.
Чернігівська земле, не раз ти умилась
Гіркою сльозою, але не зломилась,
Коли нагинали тебе московити,
А ти виправлялась і йшла гордовито.
Чернігівська земле, пишаюсь тобою,
В житті не була ти ніколи німою.
Пили твою силу борці і поети,
А ти дарувала їм крила для злету!
28.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Глянь, осінь як бавиться з вереснем:
В сади посилає осу,
Лякає закоханим березнем
В весняну цнотливу красу,
То встеле долини туманами,
То жовтим укриє листком,
Пливе над полями, лиманами
Сумних журавлів косяком,
У лісі запахне опеньками,
В корзину стрибне маслюком –
Така вже вона, з витребеньками,
Ще й хвастає в річці мальком.
В дощах, у рясних, покупається,
Розбудить озимих зерно,
Врожаєм рясним похваляється,
Смакує вишневим вином.
А вже, коли жовтню запрошення
Пошле на багрянім листку,
Стежки відшукає він зрошені,
По вогкому прийде піску.
Трусне, мов дощем листопадовим,
На прим’яту бляклу траву,
І яблука пізні попадають
У воду пришерхлу в рову.
10.12.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
Застеляла осінь
Велетенський простір,
Туга застелила
Очі журавлів.
Залишати мусять
Край і дикі гуси,
За моря полинуть
Холод їм звелів.
Заплітала осінь
Вербам довгі коси,
Сосни чарували
Молоді гриби.
А туман в долині
Огорнув калину,
Що подарувала
Трішечки журби.
Як мине Покрова,
В хату вносять дрова,
Дівка молодая
Шиє рушники.
А прийдуть м’ясниці –
Пара їй присниться.
Доля розплітає
Коси. Вже – жінки...
16.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
У віконну шибу дощик барабанить
Сонце заховалось в сірувату шаль.
Думкою пружиню, слухаю й благаю:
«Листя дощ стьобає – мокне їх душа».
Опустило небо мокре надвечір’я,
Дощ іще гундосить: «Осені пора».
Сутінки крізь верби, мов брудне ганчір’я,
В гості й ніч запросять до мого двора.
26.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2019
Шух, шух, шух…
Пада листя, пада тихо.
Шух, шух, шух…
Мов маленькі літачки.
То все осінь-терпелиха
Приміряє сорочки.
Тим – червоні, тим – жовтенькі.
Вміє, бач, це вибирать.
Цим – прозорі, теж гарненькі.
Наряджає всіх підряд.
Шух, шух, шух…
Боса йде по сухолисту.
Шух, шух, шух…
Зодягла й собі вінець.
В павутинні – не в колисці
Павучка гойда вітрець.
Шуму повні парки, сквери.
Добігає листопад.
Він зимі відчинить двері
І запросить снігопад.
Шух, шух, шух…
3.10.2019
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2019
Розляглась уже ніч в долині,
Повний місяць її стеріг.
Ледве вилимим, довгим клином
Пропливали вгорі журавлі.
Їх «курли» сколихнуло тишу,
Срібно-зоряну і німу,
Вітер листячка не колише –
Спиться добре, мабуть, йому.
А як спуститься ранок сивий,
Приморозить старі стежки,
Осінь, повна краси і сили,
То йде з півночі навпрошки.
31.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019
Коли ворог війною йде,
Відібрати щоби свободу,
Чорна ніч тоді й чорний день,
Бо без волі нема народу.
У неволі нема життя
Ні в природі, ні для людини,
Щоб не мучило каяття,
Захисти свій народ-родину!
20.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019
Надворі осінь… Яблука достиглі
Радіють сонцю, місяцю й зорі.
Дощі довготривалі раптом стихли.
Пливуть ключі пташині угорі.
А осінь барви щедро насипає
У свій короткий, та ще теплий день,
Нечутно по землі вона ступає,
Повітря літо бабине пряде.
Танцюють танго дружно у гайочку
Берізка з вітром. Гнучко стан схиля.
Одяг кленочок вишиту сорочку.
Й замилувалась ним свята земля.
Зі злота казку осінь вишиває,
Додаючи небес шифон-блакить.
Води по вінця в річку прибуває,
Купатиме вночі вона зірки.
29.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2019
У сивину вдяглись мої літа
Ген табуном пташиним піднялися,
Хоч притомились крила, щоб літать,
Та з хмарами вони вгорі злилися.
До вирію летять тепер вони,
І крайні швидше інших поспішають,
Й немає нічиєї в тім вини,
Бо ж на землі я слід свій залишаю.
А він – у дітях, внуках і… віршах,
Насіяних густенько на папері,
У них – усе, а головне, душа –
Та, українська, не з далеких прерій.
Вітри колишуть хмарки в висоті,
Змагаються із ними мої крила,
Слова малюють ніжно-золоті:
«Ти теж частинку світу підкорила!»
3.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2019
Поезія – це глас із висоти,
Уплетений у рими й ритму кола,
Коли і ти, й непізнані світи
Мандруєте життєвим видноколом.
Поезія – це світла шал і звук,
Що почуттів долають лабіринти,
Це торжество твоїх душевних мук,
Що зібране із мук людських по крихті.
Поезія – це глина у руках,
Із неї дивні витвори мистецтва.
Це слів іще не випита ріка,
Поєднання кількох одразу терцій.
6.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
Таку назву має моя 7-а поетична збірочка (399с.) Хочу поділитися з друзями, як це приємно отримати довгоочікуване дитя, відчути запах свіжої фарби і погортати. Дещо з неї про мене.
Життя прожить – не поле перейти
(Народна мудрість)
Ганна Демиденко, член Ічнянської літературної спілки "Криниця". Народилася в с. Верескуни на Чернігівщині у селянській родині. У сім'ї панував культ книги. Перші вірші написала у 12 років. Після закінчення Верескунівської восьмирічки навчалася у Лохвицькому, а потім у Кременчуцькому педучилищі. Закінчила філфак Полтавського педінституту. Викладала російську мову та зарубіжну літературу у сільських школах на Полтавщині. Зараз із сім'єю переїхала жити у
м. Чернігів.
У її поетичному доробку 6власних поетичних збірочок: "Калинова сопілка"(2012). "Три сонця"(2013), "Герої не вмирають"(2014), "Вони умирали двічі"(2016), "З Україною в серці"(2017), «Життя – не сон». Крім того, її твори є у колективних збірках" "Антологія сучасної української літератури", "Молюсь за тебе, Україно", "Опалені рими", «Понад усе нам Україна», «Наш піт береже піхоти кров», «Українська вишиванка», «Перед ворогом на коліна не стають».
Часто друкувалася у газетах та журналах: "Червоний прапор", "Світлиця", "Полтавська думка", "Полтавський вісник", "Сила духу", "Кримська світлиця", «Голос України», «Літературний Чернігів» та ін.
Є номінантом обласної премії Панаса Мирного. Активно працює у Поетичному Клубі при ж-лі "Дніпро", у Чернігівській літературній студії «Гарт». Нещодавно стала членом Всеукраїнської творчої спілки « Конгрес літераторів України»
ім. Василя Стуса.
Багато її віршів стали піснями.
Анотація
Земля Чернігівська подарувала світові тисячі талановитих людей, зокрема і в царині літератури. Це не могло не вплинути і на душу Ганни Демиденко, котра народилась і виросла на Чернігівщині. Героїчна нескореність рідного народу, пісенна краса і краса навколишнього світу, глибока духовність не могли не вплинути на формування особистості автора. Важке колесо сталінських репресій прокотилося і по її сім’ї (дідусь Лобода Іван Васильович був репресований комуністичною системою у 30-х роках). Любов до своєї землі, до матері – України, героїзм у національно-визвольній боротьбі присутні у багатьох її творах.
Молитвами за поранену Україну, величанням мудрого терплячого і працьовитого народу переповнені її поезії, з яких струменить надія на перемогу, на щасливе майбутнє.
Слово автора.
Влетіла ластівкою я в книжковий світ не так давно. 2012 рік. Моя перша поетична збірка «Калинова сопілка». Якщо туди ввійшли мої твори, написані за багато років (є один вірш написаний ще у 8 класі), то на сьогоднішній день поезія – це невід’ємна частина мого життя (6 особистих, 7 колективних збірочок). Більше 2тис. віршів виставлені на рожевому сайті Клубу поезії, що працює при журналі «Дніпро», частина у фейсбуці, але так хочеться, щоби мої вірші читалися і людьми, котрі не мають можливості бачити їх в інтернеті.
Я світу сутність хочу зрозуміть
І осягнуть усі його деталі
Не із написаних ученими томів –
Єством своїм, щоб рухатися далі.
Дізнатись хочу, де коріння зла,
Щоби не проросло воно печаллю,
Щоб матері за дітьми не кричали,
Бажаю світ цей до дрібниць пізнать,
Дізнатись хочу, де живе любов,
Щоби її на Землю запросити,
Щоби благословив усіх нас Бог
І зло відсіяв найгустішим ситом.
Не поле – душі хочу засівать
Невимушеним українським словом,
Бо слово для людей – першооснова,
Тож мушу світ наш словом оспівать.
Поезія для мене стала життєвою необхідністю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
Осінь килимочки стеле знову,
Мов барвисту вишивку, до ніг
Зодягла із золота обнови,
Мчить вітрами, ніби на коні.
То із хмар дощу-сльоти натрусить,
То востаннє громом поляка,
Скосить жовте поле кукурудзи,
Налякавши зайця-русака.
Закурличе в висі журавлино,
З марева потрапить в гожий день,
Заколише чарами калину
І для неї пісню заведе.
24.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2019
З 2014 року Чернігівщина осиротіла на своїх синів, справжніх захисників своєї рідної країни. 177 душ воїнів Чернігівщини забрала ця страшна війна...
25 жовтня в Чернігові відбувся захід з вшанування загиблих Героїв російсько-української війни «Батьківське серце» ініційований військово-цивільною спілкою «Бойове братерство України » та громадською організацією «ЄДИНА РОДИНА ЧЕРНІГІВЩИНИ”. До Чернігова завітали почесні гості з благородною місією вручити дітям полеглих Захисників України пам’ятні кулони “Батьківське серце”. Це - Почесний президент військово-цивільної спілки «Бойове братерство України » Павло Жебрівський та голова спілки Леонід Климчук. Приємно, що оргкомітет запросив і мене на цей захід з віршами. Пропоную твір написаний зразу ж після цього.
Отримав щойно з мужніх рук синок
Кулон-краплинку батьківського серця
Й засяяли очиці, мов озерця,
І не гірчить душа так полином.
Вручили і героєвій дочці
Кулон-краплинку її батька серця,
Її татусь поліг в нерівнім герці…
І сльоза розквітла сріблом на щоці.
Дивлюся на маленьких цих дітей
Й молюся тихо: «Боже, досить горя!»
Сльоза ж розбудить ген в них непокори
І у життя майбутнє поведе.
Він кріпнутиме у серцях хлоп’ят
І в донечках, бо діти це героїв.
Не дав і наші долі перекроїть
Їх батько – захисник-герой-солдат.
Перед загиблими ми в вічному боргу,
І їхні діти – то і наші діти.
Їм шана наша і найкращі квіти,
Допоки житимем і матимем снагу!
25.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2019
Відщебетало літо солов'ями
І соняховим сонцем відцвіло,
У небо піднялось за журавлями,
Лишивши ранній осені село.
А та, немов багата справжня панна,
В розкішні шати з золота вдяглась,
Туманам сірі одягла жупани,
Вогнем у лісосмугах зайнялась.
Червонобоким яблуком упала,
Манила скуштувати його смак,
Медвяний запах грушам дарувала,
Горіха нарекла в саду: «Приймак».
А він ніяковів, хоч був у листі,
Та плодом зпересердя вже жбурляв,
І дикий поряд виноград стелився,
Він обіймав горіха й забавляв.
Ген туляться на гіллі сині сливи,
Краси й смаку їм сонце добавля.
Не будуть люди наші нещасливі,
Коли така багата в нас земля!
10.12.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019
У вирій нап’яло вітрила літо,
З останніх квітів виплело вінки,
Вербиця нижче опустила віти,
Прибрались дивом-зеленню ставки.
В задумі ліс… Зелом запах, грибами,
Що після теплого пробилися дощу,
Мов акробати, білочки стрибають.
Озвався сич – недоброго віщун.
Ось низина, немов зелене море,
Неторкане ні вітром, ні людьми.
То – папороть. Для неї осінь – горе.
І день осінній трохи притомивсь.
Люблю осінню теплу світлу днину,
Красу її п’ю й запах ледь п’янкий,
Коли погідна сонячна година.
Нагадує лиш втома про роки.
7.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019
Дарує осінь пишні вишиванки –
Все в жовто-синьо-сірих кольорах.
Виконує природи забаганки
І бабиного літа ще пора.
Пейзаж осінній навіть на серпанках,
Вплелись туди і золото, і сум,
І кучеряво-сиві дивні ранки,
Що допивають зоряну красу.
Частенько осінь і дощі спускає,
Щоби умити землю, так як слід,
То сонячним промінням приласкає,
То зачарує дивом Божий світ!
23.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019
Високу ціну ми за крок до Європи
Уже заплатили так званій «сестрі».
Були ми «хохли», а тепер ще й «укропи»,
І смерть тисячам довелося зустріть.
І стогне земля українська, багата,
Їй дихати важко: журба всюди, кров,
Свинцем напоїли її «колоради»,
Бо їм почуття невідоме «любов».
І волі смаку вони теж не пізнали,
Свобода для них – недосяжна зоря…
«За кого й за що ви воюєте з нами?
А може, почати вам варто з Кремля?!»
23.04.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019
Сум легенький навіває
Ніжна осені струна,
То частує короваєм,
То грибочками вона.
П’є калини кущик тугу,
Аж розчуливсь зорепад,
Повні марева яруги,
Росять трави невпопад.
Зачарований красою
Вітерець в гаю дріма.
Скоро з білою косою
Завітає в край зима.
25.05.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2019
Виткав позолоту
Жовтень на вінець.
Птахи – в перельоті –
Кожен молодець.
Осені банкноти –
То листки ясні.
Загубились ноти,
Стихли і пісні.
Стеле жовтень стежку
Ув осінній сад.
Білі там мережки
На гіллі висять.
Одинокі груші
Тишу стережуть.
Захололі душі
Листопада ждуть.
Жовтень на порозі –
Проситься в тепло.
Закотились грози.
Небо – полотно,
Сіре, важкувате,
Мов свинцевий світ.
Журавлів крилатих
Розчинився слід.
6.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2019