| Сторінки (4/390): | « | 1 2 3 4 | » |
Давай між нами розставимо коми,
Давай між ними буде тире.
Крапки залишаться нам невідомі,
Двокрапка нехай назавжди помре.
Давай розставимо оклику знаки,
Давай залишимо томний дефіс.
Червоним і далі світитимуть маки,
Які на останок тобі я приніс.
Давай між нами не стане правопис,
Давай між нами не буде – «брешу».
Востаннє дарую тобі я цей допис,
Востаннє дарую і більш не пишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021
Беззмістовні розмови з тобою
І пришвидшений крові потік.
Обійняти б тебе раз рукою
І залишитись разом навік.
Беззмістовні розмови зі мною
І спонтанність усіх почуттів.
Я зрівняю красу з неземною,
Я скажу тобі все, що хотів.
Беззмістовні розмови зі змістом,
Спантеличений погляд у бік.
Обійшов би з тобою ціле місто
І я б точно під ранок не втік.
Беззмістовні розмови до ранку
І пришвидшене серцебиття.
Я не бачу в тобі лиш коханку,
Я побачив у тобі все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021
Що ти бачиш у зірках,
Що за обрієм видно?
Чи то небо у дірках,
Чи то Богу так потрібно.
Що ти бачиш у воді,
Що в тім морі видно?
Чи то відблиски бліді
Морщать лоб єхидно.
Що ти бачиш у вогні,
Що в тих іскрах видно?
Чи то вмить минають дні,
Помирають гідно.
Що ти бачиш просто зараз,
Що в очах тих видно?
Чи життя – це просто галас,
Чи то Богу так потрібно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Сьогодні день трішки похмурий,
Сьогодні день трішки сумний,
Такий невеселий і понурий,
Звичайнісінький, простий.
Сьогодні день трішки нестерпний,
Сьогодні день зовсім мовчазний,
Такий по-хорошому буденний,
По-інакшому земний.
Сьогодні день трішки беззвучний,
Сьогодні день трішки глухий,
Такий, неначе точно штучний,
Неначе точно він лихий.
Сьогодні день трішки твердий,
Сьогодні день трішки без правди,
Сьогоднішній день тільки такий –
Учора і завтра – завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Я знаходжу в тобі щось дивне,
Хоча й не шукав ніколи, зовсім.
З одного боку – імпульсивне,
А з іншого – сумне, мов осінь.
Я знаходжу в тобі щось дивне,
Щось страшно мені знайоме.
Можливо, щось трішки наївне,
Можливо, щось занадто відоме.
Я знаходжу в тобі щось дивне,
Що гріє душу без причин.
Бува, напевно, депресивне,
Бува, як зараз, карантин.
Я знаходжу в тобі щось дивне.
Я знаходжу просто і все.
Гріховне, бунтівне і сміховинне,
Але не можу знайти там тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021
Колить у ноги стерня до болю,
Мов по голках упевнений крос.
А чи довго ще бігти по полю,
Що окутали тисячі гроз.
Чорне поле, – життя – ціла вічність,
Та роки зникають у мить.
Нехай буде безсмертна публічність,
Але й вічності треба спочить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
Чого б мені хотілося найбільше?
Важко на таке відповісти.
Знаю, що від чогось буде тільки гірше,
А від чогось може сад мій зацвісти.
Щось подарує мені лиш розваги,
А дещо може стати поруч назавжди.
Можливо, десь бракує рівноваги,
А десь від неї лиш сліди.
Можна довго бовкати, але навіщо?
Одразу відповім на по-друге і по-перше:
Чого б мені хотілося найбільше?
Того б мені хотілося найменше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
Небо також має крила,
Лиш не знає літер,
Щоб описати ті вітрила,
В які дує вітер.
Небо також не терпляче
І зганяє грози.
Прісними словами плаче:
То не дощ, – то сльози.
Небо також любить сонце,
Небо теж кохає.
Зводить разом незнайомців,
Спить і позіхає.
Небо також хоче неба,
Хоче глянуть угору.
Навіть небу небо треба,
Хоче теж опору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021
Перестали один одного пити
І з душі вже не налить.
От тепер, я думаю, квити,
От тепер уже не болить.
Перестали дивитися в очі
І поруч рука не тремтить.
От тепер до інших охочі,
От тепер із іншими мить.
Перестали щось відчувати
І мов камінь упав із душі.
От тепер пора забувати,
От тепер назавжди чужі.
Перестали жити думками
І не варто себе так дурити.
От тепер любов не словами,
От тепер, я думаю, квити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021
У блокноті ховаю нотатки,
А твій погляд ховаю в душі.
Описав уже різні початки,
Неописані лиш спориші.
У блокноті ховаю відоме,
Невідоме ховаю в тобі.
Одне слово буває вагоме,
Коли інші вагомі в труді.
У блокноті ховаю зізнання,
Я дарую його назавжди.
Описав уже наше кохання,
Неописана там лише ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
Кожен вибір наслідком повний,
Це ж відомо кожній людині.
Неважливо, який ти іззовні,
Важливіше, який всередині.
Так, банально й безглуздо
Прозвучали вище слова,
Які ж ігри затіяла муза
І система її судова.
О, без осуду нам не прожити,
Мов на дуелі схрестили мечі
Дві правди – легко ними кривити,
Це щиро мотають на вус слухачі.
Та коли є справи любовні,
Визнають правду й очі совині:
Все ж важливо, який ти іззовні
Перед тим, який всередині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
Ми йдемо по доріжці, де голі каштани,
Де знаки дорожні лише для людей,
А клени обвішані моїми листами,
Неначе прикраси скорботних алей.
Ти дивишся прямо, а потім угору,
Де небо торкається самотніх очей.
Не бачиш нічого, лиш пустку прозору
І марева тінь, і сльози ночей.
Ми йдемо по доріжці, по тихій алеї.
Не чутно ні вітру, ні зграї птахів.
Попереду будуть не одні орхідеї,
Попереду буде ще сотня шляхів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021
Вогке повітря і мокрі асфальти,
Сиро листя в ногах шелестить,
Немов пожовклі газетні шпальти,
Неначе пожовкла осіння мить.
В’яла трава і набундючені хмари,
Розорані ниви – чорні моря,
На полі ворони, неначе примари,
Неначе їм миле не небо – земля.
Уже птах не співає і меншає день,
І звірів кличе всіляка нора,
І люди притихли, не чутно пісень,
Неначе настала осіння пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021
Хочеш щось сказати вголос:
Щиро і впевнено завжди?
Слово, мов достиглий колос –
Скажеш правду – жди біди.
Скажеш кривду – жди біди.
І як те слово не в’яжи,
Хочеш щось сказати вголос –
Не мовчи – кажи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Знаєш, я чекаю від тебе підтримки,
Мов промені сонця бліді жалюзі.
Бувають у житті шалені зупинки,
Неначе бетонний гіпс на нозі.
Немов уві сні тікаєш від жаху,
Чи з остраху дивишся вниз із висоти,
Прокинувшись – страх?
Немає вже страху,
Реальність схиляється до самоти.
Знаєш, я не чекаю від тебе нічого
І питати нічого не треба.
Будь лиш поруч біля нічного
Неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Після білої смуги – біла,
Після чорної смуги – чорна,
А я навскоси піду сміло,
Де кожна із них неповторна.
Де понесу із собою багаж,
Переплетені в кліточку торби,
І де душу зігріє міраж,
А під ноги не стеляться кобри.
Я піду по розмитім дорогам
І нехай буде смуг там аж три.
Я перевагу надам пішоходам,
Ну а сам піду навскоси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Хочеш тобі лист надрукую
Або ж напишу від руки.
Тобі буде приємно, це я пророкую,
Або ж усе навпаки.
Там знайдеш серед тих речень окличних
Помилки або ж помилки.
Не спіши заховатись у коханнях
Токсичних,
Не спіши –
Або ж навпаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
Ти сьогодні одягнена в жовте,
О, ні, воно тебе не повнить.
Перед тобою із роззявленим ротом,
А кожний день із тобою – мить.
Ти бліднієш від тих компліментів,
Від поцілунків терпнуть вуста.
Не злічити щасливих моментів,
Що я поруч з тобою наверстав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
У сутінках осінньої прохолоди,
У сутінках червоного вина
Ловлю я мить для насолоди,
Мов серед хвиль свого човна.
Ловлю останній теплий промінь,
Що розфарбує небокрай;
І стук дощу, і птаства повінь,
І небо, й вітер, і сонний гай.
Зловлю ж усе, без перебільшень,
І не знайдеться більш глуші,
І в книгах не знайти закінчень,
Що, мов осінь, будуть до душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Я згадав би тебе, але не можу,
А чи зможеш про мене згадати?
Думки мої схожі на ясновельможу:
Тут піднести, а там – подати.
Я згадав би тебе, але не можу,
Лише подумки собі прошепочу:
«Не полізу через цю огорожу,
Я згадав би тебе – та не хочу».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
Ти далеко і тебе не знайти,
Я ще далі – загублені в просторі;
І блукаємо там без мети,
Мов на безлюдному острові.
Сухий вітер, як сніг, замете
Всі сліди цієї присутності,
А двері в реальність – руно Золоте:
Чи то міф, чи приклад могутності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
Як пережити втрату
Того, чого ніколи
Не мав. Як розповісти
Про наболіле,
Де крик душі –
Сильніший усіх октав,
А очі, немов піщані
Вілли.
Як пережити втрату
Того, чого ніколи
Не бачив. Як розповісти
Про пережите,
Неначе хтось події
У житті призначив,
Що татуюваннями на тілі
Набиті.
Як пережити втрату
Того, чого ніколи
Не відчував. Як розповісти
Про невідоме.
Я знаю, що нічого
У житті не знав;
А пережиту втрату –
Не пережити.
Ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Іноді важко дарувати добро,
Іноді важко терпіти,
Іноді важко віддавати тепло ,
Іноді важко любити.
Іноді важко прокинутись зранку,
Іноді важко заснути.
Іноді важко тримати осанку,
Іноді важко здобути.
Іноді важко зізнатись у коханні,
Іноді важко всміхнутись,
Іноді важко на самоті у вітальні,
Іноді важко горнутись.
Іноді важко послухати пташку,
Іноді важко без тебе,
Іноді важко, бо іноді важко,
Іноді важко, так треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Сьогоднішнє літо пахне росою
І скошеними травами.
Сьогоднішнє літо пахне красою
І жонглює в повітрі октавами.
Сьогоднішнє літо шалене, нестримне,
Просякнуте сміхом, гіркими сльозами.
Сьогоднішнє літо таке безневинне,
Устелене квітами, коханням, зірками.
Сьогоднішнє літо не зникне в глуші,
Залишить у пам’яті якусь нам частинку.
Сьогоднішнє літо наза́вжди в душі –
Восени, весною і взимку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Серед тисячі поглядів погляд,
Серед тисячі посмішок сміх,
Назавжди залишуся поряд
Серед тисяч, мільйонів – усіх.
Серед шуму і гаму навколо,
Серед тих, хто з коханням поблід,
Я закрию собою, де голо,
Серед тих, хто вогнем топить лід.
Серед чорної пустки й скорботи,
Серед Всесвіту буде наш світ,
Через голос ручної роботи,
Серед пустки почую: «Привіт».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Вона купить собі нового смартфона,
Чохол, сукню, кросівки,
Диван або ліжко, на стелю плафона,
Аби кращі були фотознімки.
Вона купить усе, чого хоче душа,
Від чого помітне серцебиття.
Не шкодує зусиль, не шкодує гроша,
Але не в змозі купити нового життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Небо за хмарами, лупить злива,
Води по кісточки набралося,
Поміж перехожих сором’язлива
Кросівками білими не переймалася.
Їх топить у морі брудної води,
Мов в алкогольних напоях горе,
А, може, то суму поспіли плоди?
Для неї брудне все – прозоре.
І без опору вітру за вітром іде,
Нема парасолі, не крикне: «Таксі!».
Можливо, із цією брудною водою
Її негаразди зникнуть усі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Так народжується слово
Хтось емоції колише
Дехто бовкне випадково
Що насправді любить тишу
Що насправді любить сушу
Але шторм із літер загадково
Потрапляє в серце й душу
Так народжується слово
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Там де тисячі пліток
І мільйони слів
Там де тисячі свічок
І мільйони снів
Там де ввечері гроза
А на ранок штиль
Там де ввечері сказав
А на ранок пил
Та де хочеться води
Начерпати з хвиль
Там де хочеш назавжди
Доклади зусиль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
З ранку до ночі,
Як десь, так і вдома,
Навмисно й охоче
Переслідує втома.
І куди б я не втік
Чи не сховавсь уві сні,
Вона за весь вік
Надокучить мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Я розшукаю тебе, де тепло́,
Де немає холоду й крихти,
Де ще ніколи тебе не знайшло
Кохання з червоним ігристим.
Розшукаю тебе я будь-де,
Навіть на променях сонця.
Рука твою руку знайде,
Душа віднайде охоронця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2021
Емоційне вигорання
Чи вигорання емоційне?
Переставлені доданки,
Перезняті фільми.
Перероблена робота,
Переписані книги,
Надокучлива нудота,
Пісні, свята, інтриги.
Нерозділене кохання,
Недопитий келих,
Незакінчене навчання,
Спомин днів веселих.
Тож тривожить запитання, –
Для нас усе це спільне, –
Емоційне вигорання
Чи вигорання емоційне?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2021
Емоції, думки і почуття,
Що найкраще описати?
Де емоції, – то помічник митця,
Думки – залізні грати,
А почуття – це колюча квітка,
Що зцілює й убиває.
То що найкраще описати?
Митця, колючу квітку
І залізні грати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2021
Ти цвітеш, мов рання вишня
З медовим присмаком на вустах.
Прогулятись із тобою не вийшло,
Зупиняє один лише страх:
Що прогулянка весною теплою
Протриває лише до зими,
А розлука буде нестерпною,
А посередині будемо ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021
Згадай усе:
І сум, і сльози,
І радість, посмішки,
Печаль. Бо, можливо,
Нагрянуть грози,
Лихі байки,
Кусюча шаль, –
Чи голе небо,
Любові гомін
Або ж висот
Слизькі хребти;
Згадай усе,
Згадай сьогодні,
І відпусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021
Не тягни на вокзал
Тяжку валізу із собою,
Неначе хто взяв прив’язав
Тебе з валізой і журбою.
Не тягни, не їдь, не треба,
Усяке може статись:
Без журби – ти просто неба,
А з валізой – повертатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Чорне, біле – кольори.
Будні дригом
Догори.
Хоч стирачкою зітри;
Усе життя – лиш кольори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Душею ти вільна,
Але з серцем – не так.
Якщо ти відьма,
То я – відьмак.
По-готичному вбрані,
Мов дикуни.
Ми з тобою в коханні
Слабкі чаклуни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Ти постійно онлайн,
Але не в мережі.
Неконтрольовані вже
Спілкування межі.
І симпатій нових
Шукаєш постійно.
Закохайся в живих,
Не кохай дистанційно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Зараз лопне голова
Від напруги,
І недосказані слова,
Мов ті папуги,
Що завчені фрази
На світанку
Промовляють.
Зараз лопне голова
Від шуму –
Дощі у вухах
Шепочуть думу,
І своїм захриплим
Тоном до божевілля
Закликають.
А коли настане сон, –
Безслідно в темряві
Зникають ненадовго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Спробуй узяти все під контроль,
Щоб аж до заздрості,
До болю в шлунку.
Що це за форма власності?
Ти – нуль на рахунку,
Я – поза зоною досяжності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Ми порушуємо дозволені межі,
Дивимось униз із висоти.
Будуємо дохмарні вежі,
Палаци, дороги, мости.
Будуємо все, що несе
Людська думка, ідея на тлі
Природи, скажу я вам, усе
Повернеться назад до землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Я напишу тобі листа
На цупкому папері,
Мовляв, порахуєш до ста
І зачиняй усі двері.
А як не встигну ввійти
Останньої миті,
Залишай назавжди
Свої двері закриті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Я намалюю картину
Олівцем або маслом,
Якщо що, то можу
Ручкою. Підпишу
Й турну на вітрину
Під гаслом;
Приберу огорожу,
Що здавалась обручкою.
Отак от, усе просто,
Візьму й намалюю.
Зображу життя,
Симфонію думки.
І кольорами сухими
Ураз нівелюю
Нещастя сміття
І щастя пакунки,
Нестримної смути
П’янкі поцілунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Переплітаються хмари із хмарами,
Ховається все навкруги,
Ховається й сонце розжарене,
Засинають поля і луги.
Спопеляється сірими фарбами
Кожен клаптик, під небом, землі.
Не побачити більше ржавими
Світанки із сонцем на тлі.
Прийде ранок і очі розтулені
Розфарбують усе навкруги.
Прокидається сонце розжарене,
А також поля і луги.
А над вечір усе повертається
До безбарвних і сонних кишень.
Навіть той, хто в малюнках не знається,
Розфарбує очима свій день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Жити – мій мотив
Прокидатися кожного ранку.
Упорядковувати той наратив,
Що наснився мені на світанку.
Жити – не пастка з тортур.
Не варто жалітись, не варто радіти.
Буду я скульптором власних скульптур,
Поетом – поезій, вогнем – горіти.
Жити – хіба не мотив?
Бачити посмішки друзів;
Чи до кохання ніжний порив,
Чи до загадок, історій, ілюзій.
Жити – постійні пригоди,
Ну хіба ж не диво? Диво із див.
Немає поганої погоди в природи,
Так і в житті не потрібен мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021
Хто придумав дарувати
На день закоханих
Валентинку, де написано:
Люблю, буду поруч
Уранці, увечері, взимку.
А як настануть морози
Й засвітять у вікно
Кристалами розрізані
Фарби, забуде обіцяне,
Наче в кіно,
Устами мальовані барви.
І голови не схилити,
Не підставить плече,
Спирайтесь лише
На стульчика спинку.
То скільки ж людей,
Скажіть-но мені,
Подарує ще вам
Валентинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021
Поглянути б на небо
Синє. Або сіре,
Закутане в хмари.
Ех, велика потреба
Нині в щиро
Оброблені рани:
Словами, поглядом, –
Дарами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Ти холодна, як лід, а я не Гольфстрим.
Не мені ти тепер посміхаєшся;
Гостра, як ніж, колюча, мов грім,
І коханням лише заїкаєшся.
Ти холодна, як лід, а я не Гольфстрим.
Продовжуй питаннями сипати.
На все, що завгодно тобі відповім,
Бо цікавість твою не стримати.
Ти холодна, як лід, а я не Гольфстрим.
Ну що ж, пора попрощатися.
Розкажеш мені, а хочеш – усім,
А хочеш, можемо знов закохатися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Мені обов’язково пощастить.
Уже були: і радість, і мука,
І що боліло – не болить;
Були: і зустрічі й розлука.
Мені обов’язково пощастить.
Робив як зле, так і хороше.
Я знаю, молодість згорить,
Як кожний лист від листоноші.
Мені обов’язково пощастить.
Бував: і на морях, і за морями.
Хотілося, щоб кожен зміг простить,
Коли не слідкував я за словами.
Мені обов’язково пощастить.
Не повернуть назад години,
Та серед них є світла мить,
Де щастя проросли зернини.
Мені обов’язково пощастить.
Рядки залишаться назавжди.
Усім, хто виспався й не спить:
Вам пощастить – без брехні і правди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Сніг. Холодна заметіль
Надворі. Очі сині,
Сиві брови, сивий біль
У серці нині,
І спустошена душа,
Пустими стали й тіні
Людей, зачумлених собою.
Чумними стали справи
Їхні, і слова, їх
Погляд, – то пожовклі трави,
Де в полі мертва тиша, –
Для забави, – шукає
Вітром загублені октави.
Чума. Холодна заметіль
Усюди. Немає жодної
Підстави на біль
У серці. Благородно
Вірять люди, що кожен
Вчинок не лишає
Глибоких ран на їх
Душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021
Давай ти будеш дзвінкою струною,
А я буду басом.
Візьму й проведу по струнам рукою,
Думками, очима, гласом.
Давай розтоплю серце холодне,
Зігрію тебе і ввесь світ.
А хочеш, влаштую повстання народне,
Руками створю моноліт.
Давай ти будеш дзвінкою струною
Та басом мені вже не бути.
Театральна завіса стане стіною –
Одне одного нам більше не чути.
Не хочеш – не треба, що ще сказати.
Образами лиш не зівай.
Без басу й дзвінкої струни не зіграти,
Давай же тепер без давай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021
Прокинься вранці й зміни обличчя,
Зміни ту сонну маску.
Витягни, яка найближче,
Щоб не потрапити в пастку:
Речей, людей, чужих думок,
Суджень, поглядів лукавих,
Посмішок, лихих чуток
І чуток цікавих;
Візьми, будь ласка, за мету
Прощати, хто глузує.
Вдягни, нарешті, маску ту,
Що тобі пасує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Корінь із любові дорівнює любов.
Ох, не люблю такі задачі!
Навряд чи це придумав Піфагор,
І точно не сума чисел Фібоначчі.
Сумніваюсь, що ймовірності Паскаль
Теорію збудував на цьому.
Любові формула, на жаль,
Не до снаги була й Ньютону.
Любов не вийшла із-за парт
І не з-по́між інтегралів.
Не розтлумачив і Декарт
Цих аналітичних аномалій.
Тож корінь із любові дорівнює любов.
Ох, довічна це задача!
Не допоможуть Ньютон і Піфагор,
Декарт, Паскаль і Фібоначчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Ти рахуєш днями свою любов,
А я не рахую зо́всім,
Бо це, скажу тобі, немов
Іти в туман наосліп.
Рахуєш точно до хвилини
Та старання марні,
Оскільки довгі літні днини
Не такі безхмарні.
А потім час переведуть –
Усі годинники зіб’ються.
У підрахунках каламуть,
Із підрахунків усі сміються.
А я точно знаю, що ти – технар;
Любов не без аварій.
Ну скинь із себе той тягар,
Бо ж я – гуманітарій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Ти мій сон і реальність,
Моя ненависть і любов,
Моя словесна бездіяльність
І причина всіх розмов.
Ти моя радість і смуток,
Мій успіх і невдача,
Моя «Пандора» із чуток,
Або із домислів остача.
Ти моя гибель і порятунок,
Мій день ясни́й і сіра мжичка,
Мій гуманітарний підрахунок;
Ти моя погана звичка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Я бачив: вітер загасив
Зірки. Опісля швидко стих.
На небі хмари, мов прилив
Морський, серед пісків густих,
Тривожно плавали по колу
І гойдались гучно;
То плакали, лили додолу
Прісні сльози й точно, влучно
Стріляли горем у перехожих.
Кожен постріл – лиш вода,
Але врізнобіч усі тікають:
Під стріхи, парасолі, мов біда
То пада з неба, а не сльози
Землю омивають.
І лиш у список потрапляють
Зниклих безвісти.
Назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Твій маршрут: Київ – Париж;
Тебе манить мода, манить гламур.
Так і шукаєш, щоб у престиж
Пострілом влучив крилатий амур.
Тебе манить Лувр і всі причандалля,
Що можеш носити скрізь без мети,
А Тріумфальна арка – зовсім не тріумфальна,
Адже вона – не ти.
Твій маршрут: Київ – Париж;
Можеш собою пишатися.
Бомонд, – то твій сон, а розкіш – фетиш,
І з гордістю любиш погратися.
На тебе чекає довга дорога,
Ну що ж, удачі тобі, mon amour.
Париж уже не мрія – твоя перемога,
Але я не відправлюсь з тобою в цей тур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Вечір тихий, сірий будень.
Офіс, стули. За вікном
Давно не грудень –
Сніг розтанув. За столом
Уперто строчить у телефоні
Комусь безлике смс,
Сидить ніхто і хтось на фоні
Думок лихих, блідих чудес,
Поринувши у вир роботи.
Банальний голос, тихий тон;
Блукають очі вниз, то вгору,
І щирий сміх, лукавий стон,
І кожний день лиш для повтору...
Знову вечір тихий, сірий будень.
Офіс, стули. За вікном
Давно не грудень –
Сніг розтанув.
А, проїхали. Забули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
Кожний рядок життям наділений
Кожне слово тримає знання
Кожен вірш душею зцілений
Кожна поема живе навмання
Кожна проза нахаба нечувана
Кожна книга прожите життя
Кожний день біда необдумана
Кожна мить у нещасті сміття
Кожний голос звучить однаково
Кожне тіло таке як у всіх
Кожні очі однаково плакали
Кожна посмішка то кожного сміх
Кожен світ знаходить у погляді
Кожний погляд веде в небуття
Кожний всесвіт у серці у холоді
Ми для кожного кожен життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
я не актор і не диктор,
не ведучий вечірніх новин,
не обтяжений тонною іскор
і сумною ходою хвилин.
хоч забагато чи мало метафор,
а слова гіркі, мов полин.
я не актор, не диктор, – я автор;
не ведучий вечірніх новин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Ти не чужа, я не чужий,
Знайомитись нам більше не треба.
Де ж заховала той хід потайний,
Де ж заховала те небо,
Що тісно притисло мене до землі
І гримало над головою,
Тоді йшов не дощ, не сонце на тлі;
Те небо облите смолою.
І поглядом чорним шепоче зі мною,
Так тихо і сонце не блима,
Невже твоє серце грає струною
На пару з хмільними очима.
І, знаєш, знайомитись більше не в моді,
Тож вертаюсь до справ, до погляду неба,
Можливо, це стане тобі в нагоді –
Знайомитись нам більше не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Ти тікаєш від мене, від себе – усіх,
Біжиш поодаль, куди бачать очі;
Серце твоє, мов твердючий горіх,
Сердито тремтить, танцює, грюкоче.
І вже не наздогнати, тікаєш собі,
І крутися навколо, мов шпилька у вазі,
Жбурляєш камінням в обличчя у воді,
Де серце твоє потонуло в екстазі.
Кидаєш прокльони, тупочеш ногами
І лаєшся так, що й не вимовлять люди;
Скажи, хіба ж ми до цього були ворогами?
Язик не повернеться, не ворухнуться губи.
Ти продовжуєш бігти. Озирнулась. Біжи.
Ховаєшся там, де чагарники непролазні,
І знайденою бути хочеш завжди,
Тому зізнайся, що ми з тобою блазні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Я спав із відкритими очима;
Життя, – то сну незабутня мить,
Неначе невидима щілина
Між дверима, що не спить.
Лиш палить поглядом сварливим,
Брутальним, теплим і холодним,
Буває, навіть справедливим,
Лукавим, пристрасним, голодним.
Я спав із відкритими очима;
Чи встиг поспати? Сам не знаю…
Той сон минув, немов хвилина
Часу, де варто цілу ніч блукати.
Де варто стримати думки
Про вчора, завтра і сьогодні,
Де краще всього залюбки
Забути тижні прохолодні.
Я спав із відкритими очима;
Життя, – то сну незабутня мить.
На все свій час, своя причина,
Мета і біль, що так п‘янить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872011
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2020
Не повертай того, що втратив, –
То досвіду життя плоди,
Хоч в халепу, чи безодню втрапив,
Але старе життя в майбутнє не веди.
Не відвертався від людей в негоду,
Чи в моральної кризи час,
Розділи своє життя й пригоди
З тими, хто отримав шанс.
Отримав шанс на вічність почуттів,
Котрі палають під дощем, чи снігом,
Які не згаснуть в обіймах чорних снів
І не називають твоє серце лігвом.
Не озирайся на вигуки лихі й образи,
Не зупиняйся із-за їх контексту, –
То пусті й бездонні фази,
Накиданого бездумно тексту.
Не здавайся, буде різне у житті,
Потерпи, лиш в цьому суть,
І кожний день на самоті
Помри і будь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855008
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2019
Коли шепоче хтось мовчки – вуста німі,
Або коли в повітрі питання повисло,
Ховається відповідь десь в рукаві,
І корчиться міна незадоволено й кисло.
Коли шепоче хтось мовчки – розгублені очі,
Що в конвульсіях бігають по горизонту,
Ховається відповідь десь у ночі,
Непрозорих кутках темного фронту.
Коли шепоче хтось мовчки – грюкає серце,
Мов та гармата, чи вибух, салют,
Ховається відповідь десь у озерці
Думок, що варто вивести в люд.
Коли шепоче хтось мовчки – тремтять руки,
І смикають м’язи гучні дрижаки,
Ховається відповідь за коміром муки,
Де розпач, печаль, – то сумні чужаки.
Коли шепоче хтось мовчки – мовчи,
Тавтологія була і буде в цім світі,
Ховається відповідь там, де завжди:
У серці твоєму навіки розбитім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854561
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2019
Ми лише тіні своїх ідей,
Що нас пожирають, мов ворон здобич
І не помічаємо навкруги людей,
Що завжди поряд, завжди поруч.
Ми лише тіні своїх думок,
Котрі зшивають слова променисто
В безперервний потік, єдиний струмок,
Що ллється незграбно, що ллється зі свистом.
Ми лише тіні своїх бажань,
Які заздрістю сповнені, що аж б’є через край,
Натомість маємо список страждань –
Його не минай і не обирай.
Ми лише тіні своїх страхів,
Котрі підбираються із-за спини нишком
Що грають симфонію твоїх дрижаків,
Хоч вип’єш вина чи вибереш книжку.
Ми лише тіні в своїй голові,
Шукаєм обличчя раз по раз у вікні,
Шукаєм щось тепле у дні снігові,
Щоб не лишити себе у своїй же тіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850455
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2019
Що є правда, а що брехня?
Що є правильним і не правильним?
Попередні питання, мов одна сім’я,
Де кожне слово божевільним бува.
Хто визначає правильність вчинку,
Що чорнилом написані в канонах людських?
Блудна брехня все шукає відпочинку,
В сумних серцях чи долинах гірських.
Правильно, правильно, але тут, на жаль, ні –
Кожен почує подібне колись,
Нехай же горять всі канони у вогні,
Щоб із різних доріг до однієї не зійшлись.
Адже кожен обрати має той шлях,
Що назавжди залишиться єдиним в житті,
Де заблукавши віднайдеш його по зірках,
Котрі палають у своїй простоті.
Ну, нехай буде так, нехай буде ні,
Важко керувати безпритульними думками,
Що ж, не страшно потонути в брехні,
Страшно, що «правильне» вибираєм руками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843346
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2019
Війна не для жінок, і зброя оголена плаче,
Все шукає покою та його не існує навіть вночі,
Побажає лише перед битвой удачі;
Хіба ж раз за любов гострили мечі?
Хіба ж раз поринав кожен з нас у цю битву
Нескінченного спокою холодної миті?
І пошепки читав забуту молитву
Серед сірих стін, що мохом оббиті.
Тепер стискається коло, загнали у пастку,
Немає виходу звідси, тільки зграя стріл,
Які підганяє вітер на ласку
Митців, поетів, жерців.
Війна не для жінок, не в історії справа,
Не в канонах людських чи сердитих очах
І навіть не в долі – лукава забава,
Хоче й любить відчувати чийсь страх.
Як милосердно завмерти на кривавому полі
І опинитись далеко, десь поодаль,
Де ти будеш лише сам із собою
І де в муках не буде радість і печаль.
Але, все ж таки, стояти місці самому – пропаще,
А чи можу я стати поруч з тобою?
Пліч-о-пліч боротись, сподіватись на краще,
Хоч і зв’язані руки міцною линвою.
Війна не для жінок, востаннє згадаю,
І сльози сталеві блистять навкруги
Чужого обличчя, якого не знаю –
Нехай будуть прокляті всі боги війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842951
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2019
Сумнівайся сьогодні, завтра –
Це нормально, так завжди
Шукай, де спить вся правда,
Щоб не накликати біди.
Сумнівайся в радості і горі,
Посмішки – оманливі труди,
Що шукають сліз у морі,
Там шукають прісної води.
Сумнівайся в небі й зорях, –
То лише ілюзії струмки
Наших очей, вічних повторах,
Що напружують пам’ять і думки.
Сумнівайся в квітах, подарунках,
В прикрашених рясних словах,
Обіймах щирих, поцілунках,
В реальності і своїх снах.
І щоб не залишитись самому
Ні перед чим не зупиняйся
Будь лиш впевненим в одному –
У собі, не сумнівайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842654
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2019
Кожен день в павутині суджень,
Кожна мить – безперервний потік
Безликих думок і напружень,
Що зустрічають на річці Стікс.
А де б зустрілися ми, запитаю,
В судженнях поглядів перших?
Чом же воно в голові не стихає
Шум, що від подиху легший?
І десь за вікном гуляє народ,
І судиться мовою мертвих,
Шукає думок, нещасних пригод
І поглядів заздрістю стертих.
Ми засуджуємо кожну долю
І всіх, хто мирно живе,
Хто бурхливим потоком на волю
Випускає річку, по котрій пливе.
Буття, мов прочитана стаття –
Сюжетні повороти – водоверть.
А чи ти вмієш повертати життя?
Тоді не спіши судити на смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842266
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2019
Я протестую проти всіх,
Нема чого й кого хвалити,
Нестерпно бачити цей сміх,
Що здатний враз нас спопелити.
Я протестую не дарма,
Хоч грюкає на небі хмара
І в тіні сонце щось хова,
І дивиться неначе я нездара.
Я протестую без зусиль –
Зусилля марні? Зовсім ні.
І знову чую шепіт хвиль
Тих невблаганних уві сні.
Я протестую тут і там,
Шукаю кращих днів постійно,
Усі слова свої віддам
За те, щоб день прожити вільно.
В протестах літо промайнуло,
Про це ні краплі не шкодую
І хоч би що там не було –
Я протестую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841889
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2019
Слухай, давай посидимо біля вікна,
Де тьмяно шелестить вогонь.
Слухай, давай відкриємо вина
І відчуємо тепло долонь.
Слухай, давай же вип’ємо до дна,
Щоб аж келих був сухим.
Слухай, давай забудемо слова,
Що робили кожен день сумним.
Слухай, давай забудемо образи,
Складні часи нікого не минають.
Слухай, давай не буде в нас відрази;
Прості слова – пустими не бувають.
Слухай, давай згадаємо найкраще,
Все те, що зігріває кожний день.
Слухай, людина не пропаща,
Бо кожен з нас – мішень.
Слухай, мовчки не прощайся,
Не відводь своїх очей.
Слухай, просто залишайся
В пам’яті і серцях людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841404
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2019
Світ – це чорного та білого градація –
Все не так і все навпаки,
Підсвідомий вплив, маніпуляція,
Де всі гравці, – то прожиті роки.
Світ – це постійна комунікація,
Розбитих мрій кладовище,
Безперервного впливу конфронтація,
Що адекватні думки відправля на горище.
Світ – це лише об’єкт маніпуляції,
Технічних прийомів світанок,
Це складені з букв публікації,
Що постійно шкребуть думок ґанок.
Світ – це руйнація спотворених міфів,
Спростування казок і легенд,
Це фундамент блідих архетипів,
І скасований небом вікенд.
Світ – це чорне та біле – впливове,
Це думок дезінформація,
Там сірим вважається все кольорове,
Світ – це маніпуляція.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837165
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2019
Хто любить шум великого міста,
Де довгі проспекти плетуть павутину?
Хто бачив на власні очі звірства,
Що перенесені на картину?
Хто б захотів змінити хоч трохи
Незакінчені класиком твори?
Де покалічені заздрістю строфи
І неописані словом потвори.
Хто ж потонув у синьому морі
Свідомо, навмисно чи з жахом?
Хто не сміється, не гляне на зорі,
Не стане у битву зі страхом?
Хто не почує, хоч чує все він,
Обґрунтує новий світанок?
Хто розіб’є сталевий дзвін,
Закутавшись у серпанок?
Хто ж любить шум великого міста,
Де наймення прибиті до будинків?
Хто грає лиш роль туриста
І не тікає від поєдинків?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837119
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2019
Люди, – то тіні, що ламають сонячний промінь,
Люди, – то тіні незбагненних ідей,
То вранішнього блиску гомін,
То похмурий день, то туманний день.
Люди, – то тіні галерейних картин,
Люди, – то тіні дорожнього пилу,
То думок сумних карантин,
То сухі долини, що чекають зливу.
Люди, – то тіні самотніх очей,
Люди, – то тіні сліз в океані,
То відголоски білих ночей,
То тьмяні скарби, що багато вбрані.
Люди, – то тіні скорботного крику,
Люди, – то тіні місячних слуг,
То душа, що збита з пантелику,
То вітру шепіт, що ріже слух.
Люди, – то тіні слабкості і сили,
Люди, – то тіні мертвого дощу,
То обрамлені життям могили,
То все, що собі я не прощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832290
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2019
Я забув усі слова, розгубив усі рими,
Де знайти мемуари багаті на розум?
Вони тліють під пила́ми густими,
Закуті наза́вжди сивим морозом.
Де ж той, хто мовчки кричить безнадійно
І поночі мертво блукає у тиші,
Хто за́вжди приходить в думки самостійно
І чорнилом папір зненацька колише.
Чи буде, насправді, шукати хтось простір,
Де вільно складають похмурі думки
І ніжно волати, незалежно від злості,
Де все навпаки, там все навпаки.
Хіба вартим буде звабливе терпіння,
Що знаходить у люті над кожним контроль?
Ні, залишиться лиш пальців тремтіння
За те, що вустами керував бемоль.
А я ж наразі розгубив надумані рими,
Забув значення кожного слова.
Чому ж усі дороги ведуть до Риму,
А яка твоя дорога? Невідома…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831207
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2019
Чи варто змішувати кров
У келиху з вином багряним?
Чи має наслідки любов,
Коли тверезий буде п’яним?
Чи варто жить на самоті,
Шукати те, чого не знаєм?
Чи краще мати на меті
Блукати там, де вже блукаєм?
Чи варто змішувати кров
З піском, землею, брудом?
Чи впевнений, що вже знайшов
І можеш звати другом?
Чи варто вірити в слова
Брутально сказані на поспіх?
Чи стелить в думці голова
Перехожим кволий посміх?
Чи варто слухати свій голос,
Що волає глухо в середи́ні?
Так! І варто взяти хмарочос
Життя, щоб жити на вершині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828569
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2019
Хто від буднів цих змучений?
Що то за люди, в яких грім на вустах?
Хочу бути із горем розлучений,
Нехай буде все так і не так.
Як назвати той день, що дає нам надію
І вибудовує в очах міражі?
Кожному дню безтурботно радію,
Що сонцем розписує мої вітражі.
Навіщо вірити тому, що хочем почути
І посолоджене медовим словом?
Так дивно, бо неможливо забути
Мить, що ожива випадково.
Ну, хто втомився від буднів?
Невиліковним стає кожний день;
Години, мов лицарі блудні –
Із місця на місце тікають швидень.
Спробуй зібрати свою галерею
Буднів, думок, хвилин, що згасають,
Спробуй стати твердою землею
І бути як во́ди, що форми не мають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827574
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2019
Чорний дощ на моєму порозі
Чорно-біло мостився весь день
І тримає міцно в облозі
Мене, як і інших людей.
Чорний фон затуманює погляд,
Притискається міцно до ґанку,
Куди б я не глянув – він поряд
З вечора до світанку.
Темні сни ні про що не говорять,
Так безсердечно жартує мара́
І кидає уві сні то в холод, –
То ненаситно лютує жара.
Бліде світло в темнім вікні
Через силу таки загориться,
Потонувши в тьмяній густині,
Сірий день нездійсненний – здійсниться.
Чорний дощ на моєму порозі
Умостився, нарешті, за день.
Я не буду сидіти в облозі,
Я тепер, для думок, не мішень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827058
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2019
Можливо, десь попереду є злидні,
Десь попереду є день
І неважливо, що огидні
Рухи кожного з знамень.
Чому жаліються на долю,
Коли вона дає нам шанс
Себе змінити і на волю
Вийти під музичний дисонанс.
Чому ці злидні не дають жити
Сьогодні, завтра і завжди?
Краще вже по вовчі вити,
Залишати голосом сліди.
Як стати сміло на сторожі
Свого буття, його кордону?
Нема такої огорожі, де ворожі
Очі не знайшли б щілину для прокльону.
Шкода, що час прозорий, мов вода
І затвердіває бивнем,
У злиднях жити не біда –
Біда, коли душа є злиднем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2019
Я бачив, як горіло небо вогнем,
Як від полум‘я цього втікав сокіл,
Що летів під багряним дощем
І струшував з крил білий попіл.
Як скувала все сніжна імла
І ненаситно жувала повітря,
Як падали додолу частинки скла,
Ламаючи промені світла.
Я бачив, як летів поранений вітер
І все на своєму шляху шматував,
Як будували примари цвинтар,
Що душі людські катував.
Я бачив, як словами гоїли рани –
Не пусті то слова, не пусті;
Як зникали шрами з роками,
Що завжди з’являються на видноті.
Я знаю, що бачив багато і ні,
Побачити хочу і треба,
Як гори туляться до землі
І одночасно до неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826231
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2019
Життя не минає, а лиш поспіхом вчить
І вибирати не буде за тебе,
Навіть той, хто волає – тихо кричить,
Поглянувши мовчки на небо.
Життя не минає, почуй крила свист,
Коли здіймається птах у повітря,
Можливо, колись і тобі прийде лист
Від життя, що гострий, мов вістря.
Життя не минає, поглянь на зірки, –
То сяючі плями в небесному морі,
Неначе навмисно сплели павуки
Прозорі тенета на чорному полі.
Життя не минає, пригальмуй, не спіши
Бути тим, хто його проклинає постійно,
Сумнівні думки без вагань задуши
У собі назавжди, безнадійно.
Життя не минає, де втрачені долі
Ховають шматки розбитих надій?
Життя не згорає, навіть руки кволі
Міцно тримають свинцевий напій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825024
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2019
Спробуй, будь ласка, сказати щось мовчки,
Забувши як голос влучає словами
І наповнює сенсом глухі рядочки,
Що ніколи живими не стали.
Спробуй не думати, а міцно заснути
І очі закривши свій сон уяви,
Навіть у гніві когось пригорнути,
Бо слова не кричать, кричиш лише ти.
Спробуй блукати своїми очима,
Бачити змучений совістю погляд,
Спробуй дізнатись, яка то людина,
Що крокує назустріч або іде поряд.
І менш озирайся, бо марна це спроба
Доганяти той потяг, з якого зійшов,
Адже ступати в минуле – сучасна хвороба,
Там не знайдеш нічого, що ще не знайшов.
Спробуй, будь ласка, почути не слухом,
За дотиком розпізнати радість, печаль.
Спробуй сховатися за капелюхом,
Де існує лише твоя ірреаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824535
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2019
Відмовся від дрібниць,
Відмовся від думок імлистих,
Відмовся від усіх дурниць,
На перший погляд, чистих.
Забудь і живи, пробач,
Що думку твою зневажають.
Не плач,
Бо сльози не допомагають.
Дивись далі, ніж бачить око,
Заглянь за вершини гір,
Не зупиняйся перед тінню мороку,
Адже майбутнє далі лежить за те,
Що вловлює зір.
Звір.
Не бійся побачити далекий проблиск зірниць
На громовому небі,
Що не провіщають, ніж є, нічого гіршого.
Тому відмовся від усіх дрібниць,
Щоб не прийшлось відмовлятися від
Більшого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018
Заблукав у серці морок –
Тіні незабутих днів.
Снів.
Років.
Чи спалах невідомої хвороби,
Що пробуджує лиш гнів.
Як забути й осягнути спомини безликі,
Як же стерти із життя помилки великі.
Ми не станемо шукати в іншому свободи,
Ми не станемо гортати сторінки негоди,
Бо забракне духу, щоб злетіти в гору
Не порушивши закону,
Чистого канону.
Розповзеться ж морок всюди,
Просякне і плоть,
Такий вже час.
Така пора.
Така вже мить тьмяна настала,
Що не в серці, не в думках –
Не знайшла свого начала.
Лише гірко повчала
І мовчала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Чому дволикі люди?
Всюди.
Чому соромлять душу вихвалянням?
Чому вуста їх тонуть у брехні?
Чому тривожать серце,
Забувши правду розказать мені.
Усім.
Їхня чесність полягає в тім,
Що совісті в душі лиш грам.
А там…
Туман.
Як слово їхнє лицемірне
Не спопелиться на льоту?
Як може бути погляд вірний
Прикрашений у кайданку золоту?
Просту.
Чому дволикі люди?
Може вони не мають свого обличчя?
Притча.
Їх не змінить добра думка,
Що блукає уві сні,
Вони чекають подарунка,
Що доля піднесе й запечатає
В душі.
«Чому дволикі люди?»,
Я знов запитую себе,
Вони блукають скрізь і всюди,
Їх і доля інших не хвилює.
Вони поглинуті любов’ю,
До істинних, лише себе.
І вени їх наповнені не кров’ю,
А брехнею, що до вуст тече.
Й пече.
Болісно пече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812388
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2018
В людські слова – немає віри
І сенс у них лише один:
Той в правді кривду намалює,
А інший, хоча й не дурень, не кретин,
Прикрасить смуту лихим словом,
Прикине лютим поглядом струнким.
Сухим.
І збляклим.
Не слухайте ні правди, ні брехні,
Без віри в слово – їх не прийдеться розділяти,
Адже обоє, то сумні вогні,
Що нічого не палять, лише здатні обпікати,
У невіданні тримати
Й катувати.
Не можна бути впевненим в словах,
Цей вираз більш, ніж «віра», є доречним,
Це важливо.
Тому, я не вірю там, де правда очевидна
Лиш вірю там, де повірити неможливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812313
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2018
Ціни хвилину і годину,
Ціни, що поряд завжди й ніколи,
Хто допоможе й зрозуміє
Із пів слова.
Ціни, що маєш на меті,
Що десь про тебе думка лине,
Що навіть десь у забутті
Людина поруч не покине.
Ціни усе, не гай свій час
На роздуми безликі,
І мить ціни, вона для нас
Розкрила простори великі,
Безтямні.
Безмежні.
Не марнуй своє життя,
Більшої цінності – нема.
І у миті попроси прощення
За те, що витратив її дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2018
Не шукай свого добра і знайдеш свою перлину,
Де й навіщо те життя, коли ти в муках без зупину?
Де й куди подіти тугу, що тривожить мене змалку?
Як прокинутись без смутку, що приходить на світанку?
Як прожити ту хвилину, що не має свого часу?
Як застигнути на місці й не набирати віку масу?
Тепер залишиться в легендах сон лихий, дрімучий,
І не зникне із обличчя вираз той болючий.
І не зникне, не піде, не злетить у небо темне,
Не залишить більше спогадів сонце приємне.
Впаде із сумного обличчя маска додолу,
Залишивши душу молоду… ще кволу.
Навіщо повертати минуле, коли воно без смаку,
Коли ти ним перегорів, не отримавши відзнаку.
Але в пам’яті воно завжди живе, воно там вічне,
Неначе страх, що є у кожному, як щось потойбічне.
Боятися не хочемо, а стриматися не вистачає сил,
Прокидається страх у нас, як в дорозі сивий пил.
І дорога у кожного своя, невідомо куди ти дійдеш,
Чи пройдеш весь шлях той довгий, чи на півшляху впадеш.
Коли впадеш — замерзнеш, як в зимову темну ніч,
За тобою ніхто не вгледить, не піде назустріч.
І тепер вставати самому, і йти по холодній добі,
Не довіряй знайомим людям, довіряй лише собі.
Бо інакше прийде час, коли захоплять твою думку,
І буде неміч у очах, як в чоловіка на малюнку.
Застигни повністю, не думай, замри на час далекий,
Не відчувай же ти смаку, що від болю терпкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2016