| Сторінки (1/57): | « | 1 | » |
Любити свою батьківщину
Не значить любити існуючий лад.
Не значить що треба загинуть
За гроші чужі посеред барикад.
Іти по життю патріотом
Не значить любити цей менталітет.
"Всі винні у бідах моїх окрім мене"-
Єдиний пріоритет.
Любити свою батьківщину
Не значить обожнювати народ.
Добряча його половина -
Це бридкий лицемірний бомонд.
Іти по життю патріотом
Не значить відштовхувати чуже.
Самі не умієм, весь світ - ідіоти,
А наше найкраще. Невже?!
Любить батьківщину
Це не піддаватись
Мейнстрімному патріотизму
Тризуб з синьо-жовтим
Не так вже давно
Від такого ж гнили похуїзму.
То все ж,щоби рідне любив цей народ
Іще треба скільки смертей?!
Плюю на ідею. Я не патріот
У країні безглуздих людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738984
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2017
Життя - карт-бланш,
Старт-фейл-реванш
Від колиски і до могили.
Чисті стіни. Бетон.
Комільфо. Моветон.
Розмалюй її в своєму стилі.
Нікотин. Димок.
В голові холодок,
Головне, щоб не йшов до серця.
Голова - мій друг,
Постачальник напруг,
Підсипальник червоного перцю.
А думки - салат,
Наче Понтій Пілат,
Не щадять ані на хвилину.
Найсмішніше, що ти
Уже чийсь плагіат
Серед рік часового плину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016
Не тримай в собі осінь ніколи,
Нехай часом ідуть дощі,
Нехай іноді крони голі,
Пожовтілі трава й кущі.
Нехай іноді вітер холодний
Десь на південь нещадно жене,
Що ж, нехай. Це все так природьо
Й ейфорійно чіпляє мене.
Не тримай в собі осінь ніколи,
Справжня осінь в тобі - це дар.
Вересневе тепло поволі
Переходить в жовтневий жар.
Безсумнівно, листопад накриє
Лихоманкою переживань,
Мікруватимеш про те ким ти є,
Знову сповнений свіжих вагань.
Осінь гріє своїм натхненням,
І якщо вже приходить поволі, -
Не тримай в собі осінь ніколи.
Не тримай в собі осінь ніколи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693733
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2016
Окуляри п'ялиш на носа,
Щоб ховати свій погляд від люду,
Ти навушники пхнеш у вуха,
Бо боїшся словесного бруду,
Джинси рвеш щодуху на шмаття,
Так шоб личило під куфайку,
Ладен душу продати за дрантя,
Шо пасує під нові найки.
Не забудь підкотити штанці
Десь по кісточки (в мінус п'ятнадцять),
І від вух аж до кінчиків пальців
Розфарбуй підшкірні капілярці.
Підстрежись по-модному якось,
Так шоб гелем усе зализати,
Потім в клуб! Й демонструй свій пафос!
Тобі є тепер шо показати!
Та при цім усім - найголовніше
Залишайся пустоголовим.
"Фешн" не контактує з "навіщо?"
Регресуй.
Головне щоб не голий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692949
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.10.2016
полотна історії пишуться маслом
чи може не маслом (скажімо) а кров’ю
сльозами людськими розведена часом
(та кров) та ніяк хоч убий не любов’ю
історії музика чується плачем
звучить у мінорі (здебільшого) тихо
в підвалі гниє той хто правду побачив
й шукав в лабіринті брехні чесний вихід
підручник історії макулатура
це книга казок що міняється з часом
нав’язана школою номенклатура
що робить усіх нас героями фарсу
історія спить десь у пам’яті люду
пригнічена люмпенством й інфантилізмом
та все ж серед інформаційного бруду
шукаймо правду
бо буде
пізно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680966
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2016
такий мовчазний та такий гомінкий мегаполіс
людськими душами пише щодень нову повість
колії траси шосе тротуари дороги
щільно сплелися в косу зі стежками долі
тягнуться зміями в темряві сині вагони
в пітьмі цій де-інде ліхтарики творять сузір’я
немов береги простягаються сірі перони
на них стоять люди
між ними бездонна прірва
провулки та закутки
стіни масивних будівель
тиснуть на тебе та віють чимось величним
урбан шумить
коли тихо говорять стіни
тоном помірним та часом вищать істерично
люди шукають мистецтво у галереях
мистецтво ж на вулицях тихо шукає людей
урбан дарує мистецтву безліч трофеїв
заможне мистецтво для вулиці все ж не трофей
мегаполіс смердить розпустою та лицемірством
крізь сморід чути ваніллю та трохи кавою
коханням мільйонів пахне мільйонне місто
з такою дурною
з такою шляхетною
славою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680863
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 30.07.2016
пісні
що ми слухали
будучи підлітками
підлітки сьогодення
назвали б
старими
мої почуття
та вподобання
до них
(до тих пісень)
залишились
незмінними
і я здебільшого
є однолюбом
якщо мова заходить
про музику
адже нічого ж по суті
не змінилось
і я майже той самий підліток
що й приблизно десятиліття тому
декада
потім ще одна
і ще
і ще
і ще
(довга пауза в роздумах)
цікаво
а в очах поколінь
ми так само старіємо
в ногу із тими піснями
що слухали ми
будучи підлітками?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680819
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2016
Я знаю
Твои
Секреты,
Знаю все
До малейшей
Мелочи.
Слова
Твои
Как стилеты.
Мне был виден
Как лил
Слезы девичьи.
Я знаю какой ты в депрессии,
Когда не был доволен
Искомым ты,
Как придумывал поиска версии,
Днями не выходя
Из комнаты.
А как ты умеешь бредить,
Размыто руками
Размахивая.
Как боромчешь что-то
Под нос себе
Головой иногда
Нервно встряхивая.
Я творец
Твоего облика,
Угадай,
Что таким тебя сделало?
Я с тобой,
Твоих образов облако.
Я – везде.
PS: твое зеркало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680658
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.07.2016
Заберите меня отсюда,
От войны, суеты, от денег.
Я стаю, как они, занудой,
Что подобны офисной тени.
Заберите меня отсюда,
От некрасочной повседневки.
Всем чинам: Вы товар, а не люди,
Что подвергнется скорой уценке!
Ноги ватные, мозг разрывается,
От столь радостных внешних факторов,
Не стальной, так как сталь – ломается!
Но взрываюсь, подобно реактору.
И плевать! Не расплавлюсь! Не сахарный!
От жары новостей отовсюду.
Наблюдателем буду внимательным,
Я, пожалуй, еще тут побуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680656
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 29.07.2016
парадокс
ми не бачимо людей
коли вони з нами
а коли вони йдуть
ми починаємо їх помічати
шкода
інколи найближчі стають
найдальшими
а ті кому ти потрібен
без хвилини секунду
йдуть з тобою
пліч-о-пліч
смішно
ми часто сміємося
із чужих похибок
хоча насправді
ми самі
суцільні похибки
дивно
ми шукаємо
найзручнішого моменту
щоб втекти куди-небудь
за океан
а хтось пів життя
змарнував за тим океаном
і неупинно шукає
дорогу додому
дивовижно
люди прагнуть побачити
сім чудес світу
але не помічають
мільйон чудес
у своїй душі
навіщо
ми прагнемо змінити світ
коли світ давно
змінив нас самих?
парадокс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680556
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2016
мистецтво
мистецтво у всьому що створено нами
творчість
ми всі є творцями власного всесвіту
краса
красою не є річ описана словом
вічність
чи може її зберігати її пергамент?
слово
можлива причина людського занепаду
віра
одне із єдиних що в нас є здоровим
безмежність
мистецтво творить власний інфініт
мить
чи буде прекрасна як увіковічена?
любов
це віра у слово
красою
увінчана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2016
крізь пластмасу
дроти
та мікросхеми
пропускаю життя
усе своє
вміщаю
у маленьку
скляно-пластикову
скриньку
зі штучним
(часом підвисаючим)
яблуковим інтелектом
та не помічаю як
пропускаю життя
сиджу і згадую
солодкі
постсовдепівські
скрутні
багряні дев’яності
коли не пропускав життя
коли не цифрував життя
коли жив життям
мріяв про справжнє
не апгрейдив штучне
у дитинстві
тільки й життя
ніколи більше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2016
Неважливо
Хто ти,
Де ти,
Твій матеріальний статок.
Важливо
Чого навчив,
Чого навчився,
Що лишив у спадок.
Не важливо
Скільки нулів
Живе постійно
На твоєму пластику.
Важливо,
Що душа твоя
Справжня,
Й не пізнала
Втручання пластики.
Не важливо
Скільки прибутку отримав
Відтоді й донині.
Важливо
Скільки уваги
Віддав своєму
Внутрішньому «Я»
Як «Людині»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680436
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2016
Дивлюсь на дахи
Багатоповерхівок
Мого міста:
Бруд та іржа.
Люди
Мов урбаністичні висотки,
Та
Важливо щоб дах
Був не подібний тим,
Що у багатоповерхівок
Мого міста.
Будівлям
Простимо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680135
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2016
Герою нашого часу. Посмертно.
[b]С[/b]лова тут ні до чого, брате,
[b]К[/b]оли взірців-героїв не стає,
[b]Р[/b]оки – не ліки для такої втрати,
[b]Я[/b]ким ти був, таким для нас і є.
[b]Б[/b]о поки житимуть в серцях слова пісень тих,
[b]І[/b] поки тишу рушить файний голос твій,
[b]Н[/b]іколи не забудемо героя. Навіки наш,
усміхнений Андрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680133
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2016
Коли закінчились думки,
І слів стає дедалі менше,
Тоді безглуздя навіки
Бере свій верх і стає першим.
Коли закінчились думки,
Й про це немає що сказати,
Тоді,давай,годуй з руки
Позицію деградувати.
Якщо закінчились слова,
А думи все ж тривожать душу,
Є,значить,світла голова,
І час прийшов їй тишу рушить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679812
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2016
якщо ти вважаєш себе депресивним
якщо надто тисне на тебе осінь
товчись головою у цегляну стіну
а потім впади
і заспокойся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679809
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2016
Нудить.
Від псевдо-праведних ідолів,
Що красуються на плакатах,
Розвелося в Державі лідерів,
Як Наполеонів в палатах!
Усі божевільні їх заклики,
Вже занадто солодкі й хороші,
Вам ховатися, психам, по закутках!
Адже патріотизм ваш – це гроші!
Годувати зажерливих виродків -
Це не мій громадянський обов’язок!
Люди тонуть в багнюці виборів,
Сподіваючись знайти розв’язок!
Чи то лідери, що тримають народ,
Під прицілами автоматів?
Як їм вірити?Як? Коли на їх руках
Кров загиблих тисяч солдатів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2016
Ні дня без віршів та роздумів,
Без кави й нормального сну.
Так нудно тут бути народженим,
Я від вас,веселих, засну!
Ні години без творчого пошуку,
Філософії й переживань.
Намагаюсь знайти правду в кошику,
Котрий повен сумлінь та вагань...
Ні хвилини без навіженості,
Та протестів киплячих в мені!
Зневажаю закони уже ось ті,
Що ви бачите геть у ві сні!
Ні секунди без відчуття зайвості,
Наче я не з цієї Землі.
Слово чисте, в думках – без охайності,
Я тут, схоже, згораю на тлі...
Без віршів, і тим, тим більше, без роздумів,
Без кави й нормального сну,
Я немов у тих римах народжений,
Ні, я все-таки тут не засну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679716
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2016
Привіт.
Нехай мої слова-це щось
Типу телячих ніжностей,
І,можливо,звучать
Не як справжні чоловічі висловлювання,
Але я чекав тебе
Усе своє свідоме життя,
Відколи зрозумів,
Що жити потрібно
Не лише ради себе,рідних та друзів,
Але й ради когось особливого,
Ради того,хто може грати
По струнам твоєї душі...
Привіт.
Нехай мої слова
Звучать надто ванільно
(Сам не любитель грьобаної "ванілі"),
Але,про армєйку,тачки і тьолочок
Говорити в мільйон разів простіше
Та примітивніше,
А ніж про почуття...
То хто з нас слабший?
Я не Геракл,і,звичайно,
Не один із богів,або хоча б із титанів,
Щоб звернути гори,
Але ради своєї єдиної
Я буду руками трощити стіни
Із якогось там
Моноліту,
Аби її шлях був безперешкодним
Та спокійним...
Привіт.
Я чекав цього моменту
З періоду душевної зрілості,
Щомиті надіючись,що ось-ось
І він настане,
І закінчиться моя самотність
(моральна,фізична,просторова,чуттєва),
Але той момент десь гуляв,
Наче очікуючи найнесподіванішої миті,
І йому це вдалось.
Дочекався.
Літо.Потяг.Залізнична станція.
Легка втома.
Таксі.Ой,не таксі:
"Сідай до нас,поїхали,підкинемо",
А потім - очі...
Її чарівні незабутні очі.
Незабутні чарівні зелені очі,
(Найпрекрасніший зелений,
із усіх зелених,коли-небудь
Мною бачених,ви уявляєте?),
Чарівна посмішка,та такий солодкий голосочок...
Привіт!
"Я чекав тебе",-
Сказав мій внутрішній голос
І серце забилось так швидко,
Наче скакало босоніж
По розжареним недопалкам.
Господи, це те, що я чекав.
То що ж,очікування винагороджує?
Винагороджує.
Перемагає той,хто очікує?
Дійсно.
Я нагороджений. Я переміг.
Я щасливий.
Дякую, Фатуме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016
Ти дивний?
Я дивний в квадраті.
Зовні спокій,
У мозку-паті.
Чудернацький та дивакуватий.
Ти?
Спокійний та придурковатий.
Агресивний та часом безглуздий,
Я.
Пасивний та часто погрузлий.
У
Думки,що зсередини душать,
Де
Знайти те, що вмить розпушить
Ґрунт думок,що тведіє з часом?
Як
Не стать цілковитим Пасом?
Що
Штовхає мене на інертність?
Як
Зберегти життєву алертність?
І до чого тут йти?
Чи варто?
Я
Щодня усідаюсь за парту,
Бо
Новий день-моя нова школа.
Я
Через сльози радію фолу,
Що приносить нечесний Фатум:
Гра підступна
Та дивна.
В квадраті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
те чого немає у книгах
криється глибоко в моїй голові
моя свідомість надто запалена
мої думки надто маревні
мої слова надто прості
щоб виставляти їх напоказ
на люди
у маси
книги
це збірки чужих думок
тому часто доводилось
оминати
бібліотеки
книжкові лавки
запилені книжкові полиці
у власному домі
книгофоб?
не сказав би
але точно
не книгофіл
все просто
щоб зануритись
у глиб думок чужих
варто спочатку
навчитись читати власні
освіченість не у кількості прочитаного
а у якості усвідомленого
читаю себе
потім
читаю книги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679335
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016
Голова – невеличкий контейнер для мозку,
Та все ж скільки в ній поміщається бруду!
Я, час від часу і сам ненароком
Гублюсь в думках, голосах, серед люду.
Мені час від часу так хочеться взяти,
І вирвати той мій смітник із корінням,
А на пусте місце (щоб час не втрачати),
Новій голові засівати насіння.
Я наче з здорового глузду поїхав,
Ідеями хворими світ інфікую,
Шукаю у строфах єдину утіху,
Стрічками-бинтами мов муміфікуюсь.
Голова – величезний контейнер для шлаку,
Того, що всі охрестили «інфою».
Головне, щоб вона не прощалась з тобою,
Коли запихнешся черговим Біг Маком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679327
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016
Заходи ко мне погостить,
Посидим с тобой, поболтаем.
Заходи ко мне погостить,
Я горячим напою чаем.
Загляни, хоть на пару минут,
Расскажи мне о том, о чем хочешь.
Я из тех, кто всегда тебя ждут,
Я не тот, кто ждет фраз покороче.
Приходи, просто так, без повода,
Я укрою тебя теплым пледом,
Мы устроим, без лишних доводов,
Снежной вьюгой за окнами лето!
Заходи ко мне погостить,
Утром, вечером, ночью, с рассветом,
Заходи ко мне погостить,
Ты мой лучик
Душевного
Света.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679032
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.07.2016
Не пустоти робитимуть дикими,
Не білборди й реклами великими,
Нас побачать і без телебачення,
Якщо людяність матиме значення.
Надихатимемося на подвиги,
Сенс побачимо в кожному подиху,
У безсиллі відчуємо змогу,
Як коханню дамо ми дорогу.
Переможемо непереможне,
Кожен стане душею заможний,
Щастя буде тоді годі й міряти,
Якщо вірити будемо. Вірити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679020
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2016
Шукати
Трагедію у коханні
Так само безглуздо
Як у ідеально виточеному природою
Витонченому кристалі
Намагатися знайти
Потворні нерівності.
Бажання
Змальовувати кохання
У чорно-білих відтінках
Подібне хотінню
Навіки
Захворіти дальтонізмом
І більше ніколи
Не бачити
Кольорової
Гами
Веселки.
Нарікати на кохання
Й покривати його
Всеможливою лайкою
Це наче
Паплюжити
Чисту від гріхів
Невинну
Тендітну
Маленьку
Дівчинку.
Кохання-прекрасна досконалість
А добре це чи погано
То вже особиста справа
Кожного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016
Ідея – це те, що буває спочатку,
На ділі слова переходять у звичку.
Проблема у тому, що ідолізуєм
Слова та ідеї Шевченка-п’янички.
З дитинства вчимося як стати рабами,
Кобзар – мов посібник кріпацтва й неволі,
Минає тринадцятий – ми вже пізнали
Секрет заповіту й душевного болю.
Народжені бути в ярмі та страждати,
Цей культ надиктовує нам сьогодення,
Ридати. Ридати. І ще раз: Ридати!
Із чого скажіть тут черпати натхнення?
Скільки таких Катерин як у Нього
Сьогодні забули їх рідну домівку?
Слабкий та безсилий. Дурний та убогий.
Народ – немовля й не тримає голівку?!
Достатньо травити зґвалтований мозок
Ідеями рабства, болем та плачем!
Свідомість запалена та хвороблива
(й без того)
А з вашим Тарасом – тим паче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678937
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2016
Я не хотів засинати,
Хоча був виснажений нічним безсонням.
Я вранці не хотів засинати,
Хотів лиш падати в мрій безодню.
Ні на мить не заплющивши очі,
Насолоджувався ніжним подихом.
Її подихом. Її образом.
Рідним серцю обличчям дівочим.
А ні сну,а ні світу в цілому
Тоді зовсім не існувало.
Існували солодкі хвилини,
Та хвилин було так замало...
Я щасливий був до нестями,
Все навкруг прокидалось.Світало.
Я не міг надивитись на неї,
А вона мов дитя тихо спала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
Цікаво, чи шлях, по якому ми йдемо,
Складається з «фарту-нефарту»?
Чи може маршрут неповторно окремо
Залишений Кимось на карті?
Якщо то є карта – зустрічне питання:
Як влучно ту карту обрати?
Щоб просто, невтомно, собі за бажанням
На втіху іти-мандрувати…
Якщо ж то везіння, як стати фартовим,
Щоб куш неупинно зривати?
І як же, цікаво, не чути ні слова
І викрити чітко всі карти?
Життя - то застелений картою стіл,
На якому розкинули покер…
Й чим більш ти пройшов по екватору кіл,
Тим більш ти фартовий,
Джокер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678426
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2016
Коли кохання іде навіки,
Години – мука, години – ліки,
Думки нещадно пульсують в скронях,
Її долоні в твоїх долонях.
І спогади наче ті ніжні й чисті,
Збираються мов перлини в намисто,
Та все ж так нещадно твій дух роздирають,
Любов – це вічне. Душа не вмирає…
З тобою всюду ті світлі очі,
Солодкий голос, недоспані ночі,
Той рідний запах її волосся,
Палкі обійми і тепла осінь.
І щось повільно твій вогник тушить,
Комок у горлі нещадно душить,
Ти кориш себе за той час, що плине,
Душа – це вічне! Любов не гине!
Коли кохання іде у вічність,
Ми будемо разом з тобою мовчати,
Для Неї гідно триматимеш вірність,
Й Вона з тобою навічно, брате…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678349
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2016
Не все те золото,що блищить.
Не весь той спів,коли файно вищить.
Не все те святе,шо говорить про Бога.
Всім лізти на гору,не всім на пологу.
Що пише книга - не вся та суть.
Слова підступні. Їдюча ртуть.
Не весь той успіх сягнувший вершини,
Не все мистецтво красу вершило.
Не все те цінне,що є у моді,
Обличчя справжнє дивись насподі.
Розум не завжди існує вільно,
Геній,авжеж, зазвичай, божевільний.
Не весь той бруд із якого виліз,
Свята земля,то є там,де виріс.
Не вся та смерть,коли помираєш,
Безсмертя можливе. Ти сам все знаєш.
Не все,що ти бачив,існує нині,
Життєвий об'єм вміщений у хвилині,
Не все те живе,що лиш функціонує,
Життя-механізм:
Розберись
Як
Працює...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678274
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2016
Мобільні варті регулярного вимикання.
Ми так близько один до одного,
Що часом навіть
Морська лінія горизонту
Видається
Ближчою.
Сидимо,
Спина до спини,
Й тупимось у екрани,
Що жадібно поїдають нас самих,
Наші почуття,
Наш час,
Наше усе.
Ми забуваємо як отримувати
Справжні враження від життя,
Й запам'ятовувати їх,
Натомість маємо тисячі фото
У світлинах профайлів,
Де щонайдужче вдаємо себе
Щасливими,веселими,люблячими,
Розчарованими, чи навіть сумними.
Ми забули смак
(І мова йде навіть не про смак життя,все набагато простіше),
Надаючи їжі фотогенічного вигляду,
І кормимо,
Кормимо,
Кормимо...
Та,на жаль, не себе,
А фотоплівку,
(Живемо для фото).
Діалоги в мережах
Пріорітетніші від діалогів тет-а-тет:
Ми наче оніміли й забули
Що таке розмова.
Така жива, чуттєва,
Сповнена поглядів,
Міміки,
Гримас,
Та жестів
Душевна розмова...
Колись були
Людиноподібні,
Сьогодні стали
Гаджетозалежні.
Що далі?
Любов варта очікування,
Недоспані ночі варті віршів,
Реальність варта життя,
Мобільні варті регулярного вимикання.
Живімо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678273
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2016
духовність
храм
освіченість
бібліотека
чи потрібно
ходити до храму
щоб бути духовним?
чи обов'язково
мати
читацький квиток
щоб cтати освіченим?
моральність не варта
і долі
матеріальності
не все показове
є істинним
простори
внутрішнього світу
більш нескінченні
від величі
всесвіту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016
океан
величезний та неосяжний
човен
крихітний та непримітний
у ньому
ти
кажеш важко пливти
кажеш надто багато
штормів й непогоди
та часом той човен
цілують кити
яких не помічаєш
у власних
водах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2016
Що таке почуття?
Почуття-то наче глухий кут,
Що сповнений вічного мовчання,
Непорозумінь,нерухомості,апатії,
Вічних здогадок та необізнаності,
Наче том
Навіки закритої
Книги "Інкогніто"
Якогось
Невідомого
Автора.
Для когось.
Що таке почуття?
Незбагненна мить,
Прекрасність котрої так кортить
Зупинити, з одного обоку,
Але так хочеться щоб вона тривала
З іншого,
Адже зупинивши мить,
Ми лишаємо її права бути
Прекрасною!
Почуття-книга,
Котру пишу сам,
І зовсім не хочу
Залишити її закритою.
Ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Мейнстрімно
Бути патріотом,
Мов геній серед
Ідіотів
Вести себе,
Й не розуміти
Що всі навколо
Наче діти,
І ти частина
Тої ж маси,
Не здатен
Профіль від анфасу
Розмежувати
Й відрізнити.
Мейнстрімно
Долю провинити
В усіх проблемах і негодах,
Не загубитися у модах,
Вдягнутись
Щонайяскравіше,
Студентом стать
Якогось вишу,
Не розуміючи для чого.
Створити
Чітко "своє лого",
І записатись в депутати,
Світити липовим
Мандатом,
Замислитися про прибутки,
І класти на людей.
І смутком
Ділитися постом в мережі,
Робити послуги ведмежі,
Й на результати їх
Плювати,
І скраю мати
Свою хату,
Щоб і не бачити
Й не чути
Як,що, і де говорять люди.
Мейнстрім чинити благодійність
На показ
Вдавану надійність
Як треба
Виставляти хвацько,
Підставити когось
Зненацька,
Підступним вигодам
Радіти,
Забути хмари, сонце й вітер,
Замкнувшись у собі,
Навіки
Жити з тавром
"Душа - каліка".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2016
Втомився чути клятий балаган,
Що ЗМІ нахабно лиє нам у вуха.
Солому з мізків нам зробив екран,
Й будуємо щодень нову розруху!
Шевченко й Леся втратили кермо -
Старенький Бенджамін давно не дає фори,
Арьол двоглавий нам клює чоло,
А люди мов застрягли у заторі…
А люд, хоч вбий, тікає хто куди:
Хто за кордон, хто мерти на Донбасі!
А хтось свій вектор спрямував туди,
Де Щирість виграє всуху Гримасі…
І, як усі, моє духовне “Я” -
Зім’яте.
Наполегливо щодень шукає праску…
Народ – то начебто сім’я,
Та все ж,
В сім’ї не прийнято
Своїм
Вдягати
Лицемірні
Маски.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2016
Година пік.
Вийди на вулицю.
На заповнену натовпом
Скажену вулицю.
Опинись в епіцентрі
Урбаністичного смерчу.
Закрий очі.
Уяви: тебе не стало...
Та сама метушня.
Та сама вулиця.
Ті самі люди.
Те саме
Все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677366
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2016
Чим є для тебе Бог?
Церкви, хрести (на пузі у отця), ікони,
Та писані людиною (!) Божі закони?!
Придуманий таким земним, як ти образ Господній,
І віра в рай, чи у пекельну вогняну безодню?
І все ж, як правильно знайти Святу дорогу?
Через земних як я (у рясі), тих, що начебто прислуги Бога,
Що служать у збудованих (не Богом) Божих храмах,
Що вчились на Отця у вузі. На спеціальність. По програмах…
Й щоб Бог мене любив, я маю цілувати руку,
Того ж отця. Релігія – це бізнес чи наука?
Чи може просто фетишизм?
Ми молимось картинам,
Що образом ще звуть.
Не розумієм(?), що людина,
Така ж жива та смертна. Може завіть грішна.
Малює ті картини. Й тим успішна…
Це дійсно святість? І усе це дійсно віра?
А як же Бог, що в кожному із нас? В любові та довірі,
У доброті та чесноті, без крові та насилля,
Мій Бог – докладені зусилля
На пізнання себе. І шлях до Нього. Через себе.
Мій Бог – це там, де край бере безкрає вічне небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677241
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2016
напевно
термометри
змовились
усі як один не в плюс
і дощі
гіпнотичним та лагідним
ритмом
осінній
вистукують
блюз
термометри
наче
змовились
показують люду холод
комусь
аромати
кав’ярень
вдихати
комусь
лиш бокал
хміль і солод
термометри
наче
змовились
в кишенях мерзнуть фаланги
а листя
як дама
та без свого мачо
танцює
по вулицях
танго
термометри
наче
змовились
а душам нехай буде тепло
поезія
чай
і кохання
кохання
душевні
любовні
семпли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016
Шукати свободу,
Шукати роботу,
Шукати – це сенс
Твого й мого буття.
Філософія пошуку
Фону для фото,
Дев’яносто із гаком
Відсотків життя.
Шукати пожерти,
Щоб завтра не вмерти,
Цей пошук давно
Відійшов в небуття.
Смачне, солоденьке,
Шукаєм уперто.
Обжертись – дев’яносто
Відсотків життя.
Шукати кеш,
Щоб назавжди й без меж,
Цей пошук
Годує
Передній
План.
Уважно дивись що і в кого береш,
Тут або пропав, чи як завше – пан.
Шукати кохання,
Шукати останню,
З якою збудуєш
Своє майбуття.
Кохання поєднує
Твої бажання,
В коханні
Всі сто
Відсотків
Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2016
не спати
не модно
і так не мейнстрімно
думки каламутяться
слабкість огидна
очі червоні
засипані сіллю
стаєш на крок ближчим
до божевілля
ніч не містична
витягує соки
свідомість критична
копає глибоко
конає жорстоко
тікає у покуть
потоком
потопом
пороком
не спокій
не спати
не модно
та все ж актуально
ніч складнощі робить
простими банально
пустими фінально
з вітальні у спальню
ходив так бездумно
й так феноменально
ніч не містична
та сповнена сили
сідати за стіл
та писати просила
бісила
носила
кидала щосили
з кімнати в кімнату
терпіння косила
не спати не модно
зґвалтований мозок
ніч геть не містична
як в віршах
так в прозі
не взмозі
закрити їй наглухо двері
безсоння
вартує
творінь
на папері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676936
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.07.2016
Слова – це грунт,
В якому ми
Щодня плетем своє коріння,
Слова – це бунт
У голові
Й тримати їх – цінне уміння.
Настирливо дурню верзем,
Не знаєм ніц чого не можна,
І той родючий чорнозем
Стає вмить брудом на підошві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2016
Людина-планктон…
Людина.
Планктон.
Скільки людського
У планктоні?
Скільки планктонського
У людині?
Кожен будує власну кар’єру.
Хтось душевну, безофісну.
Хтось – офісну. Успішну,
Та все ж
Таку бездушну…
Вбити в собі людину,
І пливати планктоном
У водяних глибинах,
Стараючись якомога швидше
Сягнути поверхні,
Чи
Бути на дні
Вашого омріяного
Так званого «успіху»,
І залишитися людиною?
Життєва дилема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676762
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.07.2016
Я беру в свої руки пастелі,
Й гаму фарб, і малюю по стелі,
З кожним пензля мазком
Все живішим стає,
Там усе: від лісів до пустелі.
Полотно це мов часу машина,
Там усе – від низів до вершини,
Над минулим, сьогоднішнім
Та майбуттям
Я проношусь польотом пташиним.
Мої пензлі малюють монстрів,
Я усім їм безлюдний острів
Намалюю й покину їх там навіки,
Й не заходитиму
Навіть в гості.
Вир із фарб старанно малюю,
Кольори навіть часом міксую,
Так багато фігур,
В голові каламбур,
Кожна з них щось своє вуалює.
Виринаю з цієї безодні,
Чую дощ стукотить підвіконням,
Постіль. Ліжко. Лежу.
Тихо в стелю дивлюсь.
Зводить з розуму
Часом
Безсоння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2016
Ты любишь виски?
Я предпочел бы горечь кофе.
Летаешь низко.
Упрятал душу в рваный кофр.
Тебе бы по клубам?
А я бы, наверно, устроил квартирник.
Чтоб близкие люди.
Свои мне приятней, не то чтобы циник.
Лечь спать бы пораньше?
А я бы вот так просидел до рассвета.
Не то чтобы старше. Я просто за первые лучики света.
Звонки, переписки?
Мне больше по вкусу малейшие встречи.
Как чудно быть близко.
Посидеть, поболтать и подумать о вечном.
Тебе бы уехать?
А я бы пешком истоптал все дороги.
Вот так. Для утехи…
Такую дано испытать лишь немногим.
И в чем-то один для другого вовеки
Мы будем в корень не правы.
Ведь властвуют, знаешь ли, над человеком
Их величество – Нравы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676552
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.07.2016
бракує
чи розуму чи
думок
чи музики чи
лишень звуків
бра
кує
на стіні
холодок
зі свинцево-важких
тіней-глюків
темні
чорні
на білій стіні
мов картина
мінімаліста
з ночі лізуть
в домівку мені
поки солодко спить
моє місто
так кортить запитать
хто ви є
але скований
нічною
лінню
й на мовчання
мовчанням мені:
“ми усі колись станемо тінню”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676492
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2016
Я сліпну від свого
Модного гаджету,
Глухну від музики
В моїх навушниках,
В шоці від свого
Вбогого баджету,
Мій мозок щось всмоктує,
Та не підручники.
Глянець на фото
Змінили цифри,
Дні мої наче
Зроблено ксероксом,
Нудить від довбаних
Знакових шифрів,
Життя - це Табу,
Як казав колись Вересень.
Горблюсь у кріслі
Перед екраном,
Участь беру
У флеш-моб деградації.
Ось як без тебе,
Моя
Невід'ємність.
Ти промінь життя мого,
Маєш
Рацію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016
Напевно, важко бути Богом,
Й щодень приборкувати
Своїх
(Кожного неповторно-по-своєму)
Психічно хворих підлеглих,
Що живуть
Кожен у своїй палаті,
Котра слугує для них
Особистим індивідуальним
Світом.
Напевно, важко бути Богом,
Й щодня розчаровуватись
У творіннях,
Висічених тобою
Із бруду
Такою наполегливою,
Витонченою
Та ювелірно-точною
(Майже близькою до ідеальної)
Працею.
Напевно, важко бути Богом,
Й чути нескінченні невдоволення
Оточуючим
(Створеним тобою ж!)
Світом
Та скарги на
(Дану тобою ж!)
Можливість
Жити та Відчувати,
Засинати та Прокидатись,
Слухати і Мовчати,
Сумувати та Посміхатись,
Говорити…
Говорити щиро
Та без лукавства…
Напевно, боляче бути Богом.
Коли з кожним
(Даним тобою ж!)
Новим днем
Усе те, створене тобою,
Все більш наполегливо стверджує
Що тебе нема…
Напевно, важко бути Богом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676161
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2016
Люди наче кораблі...
І як не бачити ту істину в словах Андрія?
Бо ж наші ноги гордо ходять по землі,
А наші голови лиш про глибини мріють...
І наші очі дивляться у даль,
А серце рветься досягнути горизонту,
А руки міцно стиснули штурвал,
Й пливем. І віримо в надійність свого борту.
А люди наче вогники свічок,
Яскраво так палають їхні душі,
Колись ті вогники злітають до зірок,
А нас,земних,в момент той сльози душать.
Люди-то джерела для віршів,
Заглянеш в них-вони такі просторі,світлі й чисті...
А той хто темінь дна таїть в своїй душі,
Не їх вина.То не зі зла,я знаю,не навмисно.
Бо ми впускаєм багатьох в свій океан,
І деякі так зроблять що погине риба,
На кожен штиль прийде свій ураган,
І люди є холодні.Льоду глиби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676146
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2016
Щодня я п’ю із чаши вибуховий мікс:
Міцний котейль зі страху,
Радості,
Печалі,
Часом навіть болю.
Й від тих напоїв маю свій алкоголізм.
Алкоголізм…
Та все ж без грама алкоголю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676000
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2016
Ми дізнаємось все біьше про космос,
Вражаєм феноменами свій мозок,
Існуєм, чекаючи черговий бонус,
Серед угод, кредитів та позик.
Ми поринаєм у світ науки,
Дізнаючись дивовижні речі,
Мучим письмом мозолясті руки,
Факти виводячи беззаперечні.
Тратимо час, щоб з’ясувати,
У всьому усі свої «за» та «проти»,
Здатні позаду усе споглядати,
На жаль, не бачимо те, що навпроти.
Пізнаємо усю загадковість,
Сенси буття, філософію світу,
Кожен – це індивід. А натомість?
Пошук роботи. Курікулум віте.
Ми розв’язали мільйони задач,
Ближчими стали Сонцю і Небу,
Та як не кричи тут, і як не плач,
На жаль, ми не стали ближчі до себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675961
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2016
Дружить.а с кем же?дело ваше!
С ним или с ней.Со мной.С тобой.
Но среди повседневной каши,
Прошу,дружите с головой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675778
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.07.2016
Важко.
Інколи буває важко
Розібратися в собі,
Переосмислити усе те,
Що сталось саме з тобою.
Ти поринаєш з головою
В океан минулого,
Намагаючись розібратись
Що саме зробив не так,
Тим самим зі всіх сил пливеш
До самого дна Маріанської западини,
До темного і моторошного дна,
Під назвою «минуле»,
Але не розумієш того,
Що поверхня
Цього океану
І є дном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
зім’ята постіль
розкидані речі
дім наче жертва
нічного смерчу
немитий посуд
взуття під ногами
на кухні складали
з життя орігамі
недопалки тліють
ліниво й помалу
на кухні ми щастя
моделювали
на кухні сиділи
й варили кашу
твоє плюс моє
і тепер уже наше
твоє і моє
цікавіше напевно
ніж вроздріб
живемо тепер недаремно
я хочу
в тобі
розчинитись
навічно
посмішка
й відповідь
“аналогічно”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Твій егоцентризм
Плюс
Мій егоцентризм,
Наша дуоцентричність
Зашкалює.
Гіркувато-солодкий
Власне
Твій егоїзм
Не на жарт
Моє его
Приваблює.
Твоє «Я»,
Моє «Я»,
Незалежно від «них»,
Співіснують
Взаємно-важливо.
Пречудовість буття
В тім, що є
Наше «Ми».
Наше «Ми»
Мене робить
Щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Як раніше ніколи не буде,
Й шкодувати, напевно, марно,
Й навіть справжні вчорашні люди,
Нам не більше, ніж просто примарні.
Шкодувати таки не варто,
Все іде, очевидно, на краще,
Твій вчорашній сусід по парті,
Вже не буде поруч нізащо.
Все іде, вочевидь своїм шляхом,
Й ми не в силах нічого змінити,
Сотні дум вбились в голову цвяхом,
Щоби нам осередок зміцнити.
Ми не в силах нічого змінити,
Але шлях в наших силах обрати,
Стати міцно, чи сльози лити,
Справа наша, ніяк не фарту.
В наших силах обрати дорогу,
Як би це не звучало банально,
Повернутись не маємо змоги,
Шкодувати про це – фатально.
Все минуле – це просто привид,
Й нам під силу його прогнати,
Нерозумно шукати привід,
Щоб про привидів
Шкодувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675536
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2016