| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Здесь уже никто не знаком как прежде
Хоть приветлив и мирен чужой их взгляд
туристический город в пёстрой одежде
на Французском бульваре огни горят
Тут старуха продаст на углу фундук и миндаль
по стаканчику - для папаши и для дитя
море будет ждать свой беспечный февраль
колыбель петь катранам, влагой ярко светя
Лава жаркого дня окунется в нагретый бассейн
и в Египте стечет озаряя небесную гладь
Мы не видим чудес бытия, мы осели
Их увидит турист с рюкзаком, что спешит уезжать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805130
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.08.2018
Мне подарили мой монумент:
Тонкие руки, тело из глины
Кроткий ребенок, что отдан рутине
Мне подарили тот монумент
Возле меня бурлила река
Птицы кружили над кроной калины
И выростали роем пчелинным
Непостоянные облака
Где-то в тумане рождалась зоря
Мне повстречались книжные томы
Что были так близки и знакомы
Там, где тревожно мерцала зоря
Ломтик луны у подножья гор
Кто-то упрятал от бедного мира
Ради забавы, ради турнира?
Мы упустили из вида кто вор
И ожило горящим огнем
Сердце стремительно, мне не подвластно
За всех живых и за всех несчастных
Сердце ожило горящим огнем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795887
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2018
Гей, молодий спеціалісте!
Ти кажеш, є чим нам пишатися – корінням?
Що поталанить скоро і ми маєм хист
Що тілько праця нам, натхнення й вміння…
Ми камінь свій несемо сотні літ,
А він все знову котиться додолу й знову…
Невже як сивому Сізіфу коротати вік?
Відстоювати щоразу Незалежність й мову.
Віками створюване підґрунтя…
Напевно, із граніту наш фундамент і завзяття.
Але, як довго до щасливого життя,
У новій, теплій і багатій хаті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683000
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2016
Сатурне, ти з нас найбагатший.
Ти маєш чарівні прикраси!
В людей лише срібло і злато
У тебе ж – браслети часу.
Просочені наскрізь прощанням
Обличчя на фотопапері.
Із подихом журним, прощальним
Життя віддаєм атмосфері.
Тримаємось міцно за дроти
Які нам відміряла доля.
Та є невеличка надія -
в житті не прописані ролі.
Та є дрібне сподівання
На право, на вибір й сумління
В космічному надпорядку
Все ж іноді є тяжіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016