moon_in_the_dark

Роздуми в дорозі

Я  їду  на  зустріч  не  відомому,  
Цей  шлях  обрав  я  не  свідомо  був,  
Яка  важка  дорога,  
Цю  тяжкість  я  на  собі  знов  відчув,  
Дороги  вони  такі  похожі,  
Зїднавши  їх  виходить  лабіринт,  
В  якому  ми  блукаємо  як  бджоли,  
Які  свій  шлях  до  дому  не  знайли,  
Хто  ми,  ті  які  самі  собі  обрали  шлях?
Чи  нам  його  на  небі  написали?
Чи  ми  жартуємо  з  долею  скажіть?
Чи  навпаки,  жартує  доля  з  нами  ?
Нас  сотні  ,тисячі  ,мільйони,  
Які  розїхались  в  чужі  держави  і  міста,  
А  як  же  хочеться  до  дому,  до  рідних  ,до  коханих,
На  батьківщині  ми  відчуваємо  тільки  житя  .
І  повернувшись  ти  біжиш  до  неї,  
В  її  обійми  теплі  як  вогонь,  
Ти  відчуваєш  як  серце  б'ється,  і  закіпає  в  венах  кров,  
Ось  це  і  є  справжня  любов,  
Любов  до  Мати  й  Батька,  
До  Брата,  або  до  сестри,  
Любов  до  коханої  своєї,  
Любов  до  неньки  Батьківщини.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019

Я навіки віків буду завжди з тобою

Я  навіки  віків  буду  завжди  з  тобою,  
Обійду  весь  Світ  як  що  загублю
На  колінах  повзтиму  ,чуєш  до  крові?  
Але  знай  що  тебе  я  завжди  знайду,  
Я  навіки  віків  буду  завжди  з  тобою  ,
Не  важливо  скільки  часу  мені  дали  боги,
Якщо  треба  вірвусь  в  небеса  я  з  війною  ,
Все  для  того  щоб  разом  ми  поруч  були  ,
Я  навіки  віків  буду  завжди  з  тобою  ,
Освічу  твій  життєвий  я  шлях,  
І  зігрію  в  самі  зими  холодні,  
Все  для  того  щоб  щаслива  була  ,
Я  навіки  віків  буду  завжди  з  тобою  ,
Бо  з  тобою  кохання  щире  пізнав,  
Я  кохаю  тебе  дівчинка  моя,  
Моя  сонячна,  моє  життя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019

Я вдячний долі

Я  вдячний  долі  що  зустрілись  ми  з  тобою  ,
За  те  що  ти  з'явилася  в  житі,  
Наповнюючи  буденні  дні  собою,  
Ти  талісман  мій,  оберіг.  
Я  вдячний  що  зустрілись  ми  з  тобою,  
Для  мене  ти  відкрила  другій  Світ,  
Якій  наповнений  любов'ю,  
В  якому  світло  навіть  в  темноті,  
Я  вдячний  що  зустрілися  з  тобою,  
В  моїх  словах  знайдеш  ти  справжні  почуття,  
Можливо  мало  ніжності  тобі  говорю,  
За  те  багато  пишу  у  віршах,  
Я  вдячний  долі  що  зустрілися  з  тобою,  
Таких  як  ти  ніде  нема,  
Ти  промінь  сонця,  зірка  моя,  
А  я  твій  місяць  в  небесах.  
Я  вдячний  дуже  що  зустрілися  з  тобою,  
Що  полюбив  тебе,  а  ти  змогла  мене,  
Ти  є  безцінним  подарунком  долі,  
Ти  є  життям  моїм,  ти  є  для  мене  все.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019

Коханя це

Буває  відстань  у  коханні  ви  далеко,  
Не  дивлячись  на  це  в  думках  завжди  разом,  
Її  душа  завжди  тебе  до  себе  кличе,  
І  так  кружляють  разом  в  унісон.  
Кохання  це  коли  ти  тониш,  
В  очах  її  не  бачеш  дна,  
Зараде  неї  ти  на  все  готовий,  
Без  роздумів  відав  би  і  життя,  
Кохання  це  коли  стаєш  з  думками,  
Про  неї,  і  одразу  шлеш  листа,  
Привіт  кохана  як  у  тебе  справи?  
Я  теж  сумую  ,ще  трішки  почекай  ,
Кохання  це  коли  її  обнявши,  
Одразу  спокій  на  душі,  
І  світ  якій  не  давно  був  без  красок,  
Знов  кольорами  загорів.  
Кохання  це  довгі  розмови,  
І  не  важливо  про  що  говориш  ти,  
Ти  хочеш  слухати  її  лиш  голос,  
Бо  він  подобається  так  тобі,  
Кохання  це  коли  ти  хочеш,  
Прокинутись  із  з  нею  і  заснути  теж,  
Коли  ти  просто  дивишся  на  неї,  
І  уявляєш  як  виховуєш  ваших  дітей.  
Кохання  це  щось  неймовірне,  
Щоби  пізнати  повністю  не  вистачить  життя,  
Ну  все  життя  прожити  з  нею,  
Це  ціль  єдина  є  моя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019

Я пізнав кохання

Я  пізнав  кохання,  по  справжньому  щире,
Все  що  було  до  нього  це  просто  слова,  
Знаю  ти  мені  зараз  в  це  не  повіриш,  
Тільки  впевнений  в  тому  що  ти  саме  та,  
Я  пізнав  кохання  ,по  справжньому  щире,  
В  ньому  все  є  взаємність  і  почуття,  
Бо  дало  воно  наснагу  і  крила,  
Але  саме  важливе  що  це  є  не  гра.  
Я  пізнав  кохання  ,по  справжньому  щире,  
Віднайшов  спокій  в  своїй  душі,  
Ти  для  мене  найніжніша,  й  сама  красива,  
Стала  моїм  світлом  в  житті.  
Я  пізнав  кохання,  по  справжньому  щире,
Бо  готовий  вічність  іти  з  тобою  в  житті,  
І  побачити  в  платі  ніжному  білому  ,
Як  кружляєш  у  танці  з  посмішкую  на  лиці.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019

Давай не думати

Давай  не  думати  про  те  що  буде  завтра,  
І  жити  будемо  сьогоднішним  ми  днем,  
Нам  розом  добре  так,  й  прикрасно,  
Навіщо  портити  ось  цей  момент,  
Давай  не  будем  думати  що  буде  дальше,  
Ми  разом  назавжди  ти  ж  знаєш  це?  
І  я  готовий  навіть  клятву  дати,  
Прошу  лише  щоб  змогла  вірити  у  те,  
Що  я  не  граюсь  і  з  тобою  щирий,  
І  полюбив  усе  в  тобі,  
Нарешті  став  і  я  щасливий,  
Бо  вибрався  з  бизодні,  з  темноти,  
В  житі  моєму  не  бувало  казки,  
До  поки  в  ньому  не  зявилась  ти,  
Раптово,   така  загадкова  і  прикрасна,  
Повірити  так  довго  не  міг  в  це.  
З  тобою  кожен  день  є  щастя,  
І  хочеться  пізнати  тебе  всю,  
І  не  важливо  що  станеться  і  буде  далі,  
Бо  я  по  справжньому  тебе  ❤

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018

Пішла ти та що називаєшся любов'ю

Я  знайду  вихід  в  алкоголі,  
Бо  він  один  лікує  мою  біль,  
Пішла  ти  та  що  називаєшся  любов'ю,  
Я  буду  сам  усім  на  перекір,  
І  не  потрібно  мені  більше  щастя,  
Бо  з  часом  розчаруюсь  всеодно,  
І  буду  мучатись  роками,  
Шоби  забути  те  що  в  нас  було.
Ідіть  усі  від  мене  і  подальше,  
Я  краще  сам,   чим  у  думках,  
Буду  шукати  якійсь  вихід,  
Аби  було  всім  добре  вам.  
Я  сам  навіки  і  це  не  змінити,  
Розчарувань  хватило  у  житі,  
Мовчіть  хто  каже  що  любити,  
Приємно  бо  ви,  всі  дураки.  
Любов  це  гра,   в  ній  переможців  не  існує,  
Лише  переможені  і  це  є  факт,  
Тому  я  сам  навіки  буду,  
Щоб  не  програти  почуттям.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018

Саме ти і ніхто крім тебе

Саме  ти  і  ніхто  крім  тебе,  
Розуміє  мене  як  ніхто.  
Ти  зявилась  з  подихом  неба,  
Думав  ангел  до  мене  прийшов,  
Твої  очі  наповнені  смутком,  
Тай  в  моїх  давно  щастя  нема,  
Це  історія  твого  тріумфу,  
На  дімною  верх  ти  взяла,  
Так  я  знаю  цього  не  хотіла,  
Але  я  закохався  в  слова  ,
В  ті  що  ти  мені  говорила,  
Саме  в  них  була  справжня  краса,  
Закохався  в  твою  чисту  душу,  
І  блаженство  нарешті  знайшов,  
Тільки  жаль  мовчати  я  мушу,  
І  тобі  цього  не  скажу,  
Бо  преречиний  бути  самотній,  
Вибрав  сам  собі  давно  я  цей  шлях,  
Дуже  важко  знов  вірити  людям,  
Навіть  знаючи  що  ти  не  така,                                    
Ти  є  інша,    ти  добра,    розумна,  
Рік  назад  був  це  збагнув,  
І  що  вижив  твоя  заслуга,  
Розігнала  всю  мою  пітьму.  
І  так  дякую  хочу  сказати,  
Що  з'явилась  в  моєму  житті,  
Тільки  ти  змогла  розпалити  ,
Той  вогонь  що  в  мені  був  згорів.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018

Українці я звертаюсь до вас

Українці  я  звертаюсь    до  вас,    
Я  такий  як  і  ви  патріот,  
Хоч  не  знаю  що  таке  є  війна,    
І  тим  паче  що  таке  є  ато.  
Я  такий  як  і  ви,  
І  по  чесномому  вірю  в  свободу,  
Вірю  в  вибір  я  свій,  в  чесність  слова,
Вірю  навіть  в  силу  народу!  
Знайте  так  я  не  був  на  війні,  
Бо  вважаю  немає  за  що  воювати,  
Заробляють  на  таких  як  і  ми,  
Які  все  готові  віддати.  
Вірим  в  те  що  будуть  якійсь  зміни,  
Наші  діти  побачать  краще  життя  
Тільки  все  це  марні  надії,  
І  політиків  чесна  брехня.  
Ми  для  них  є  м'ясо  не  більше,  
Чесно  кажучи  нас  навіть  не  жаль,  
Ну  за  що  тоді  боримось  ми  всі?  
За  пусті  обіцянки  нажаль  ,так!  
Що  зробив  хоч  один  з  них  скажіть?  
Обіцяв  так?  Це  вони  вміють  ,
А  вмирати  хто  з  них  іде  ?
За  краплинку  хоча  би  надії.  
Ми  є  сильного  роду,  ми  всі  козаки,
І  воюєм  за  свою  свободу,  
Ну  самі  строєм  тюрму,  
Для  дітей  не  родившися  своїх.  
Схаменіться  хватає  за  пусте  воювати,  
Ворог  наш  зовсім  не  там,  
Треба  в  наших  рядах  катувати,  
Тим  хто  нам  це  все  нав'язав.  
Ворог  близько  він  є  не  далеко,  
І  у  центрі  всього  цього  він  стоїть,  
Він  не  наш  його  нам  заслали,  
Бо  країною  не  дорожить.  
Так  самі  його  обирали,  
Але  наша  помилка  проста  ,
Ми  повірили  що  щось  буде  краще,  
А  насправді  зовсім  не  так,  
І  тому  давайте  подумаємо,  
Чи    варто  обирати  когось?  
Може  саме  самі  зможемо?  
Із  колін  підняти  народ!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018

Ти та сама

Найбільше  я  боюсь  тебе  втратити,  
Розуміючи  те,  що  ти  й  так  не  моя,  
Але  страх  окутоє  пронизує  шрамами,  
І  в  душі  зрозумій  як  не  як  ти  моя.

Ти  та  сама  єдина  є  ,що  назавжди  ,  
Яку  вічність  по  світу  довго  шукав,  
Ну  скажи  і  як  же  тобі  зізнатись.  
Що  давно  я  в  твоїх  прикрасних  ногах.  

Королева  ти  ,і  завжди  нею  будеш.  
Серед  тисячі  інших  пустих  королев,  
Тільки  в  твоїх  очах  бачив  щирість,  
Яка  сильно  тягнула  манила  мене  .


Я  готовий  осипати  тебе  золотом,  
Щоб  відчути  хоч  раз  дотик  твій  ,
І  від  нього  пройдуть  всі  тривоги,  
Що  залишили  інші,  колись  мені.  

Ти  єдиною  стала  чию  полюбив  тільки  душу,  
Не  зважаючи  на  безмежну  твою  красу,  
Тільки  знову  приречиний  мовчати  змушений,  
Що  кохаю,    а  вона  не  знає  цього.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018

Напів пустої, і половину повної склянки.

Ти  не  моя  і  нею  вже  не  станеш  ти  ніколи,  
Марні  ілюзії,    марні  розмови,  
Сьогодні  просто  озирнувся  навкруги  ,
Побачив  те  ,  що  би  раніше  не  зумів.  
До  чого  це  якщо  все  просто  гра,  
І  промайнуло  вроді  наче  як  кохання,  
Нажаль  пусті  ось  ці  слова,  
Приречені  померти  з  самого  початку.  
Як  жаль  бо  так  хотілося,  
Пізнати  всю  тебе  до  останньої  краплі,  
А  випив  тільки    зверху  я,  
На  пів  пустої,    і  половину  повної  склянки.  
Отрути  яка  калічила  душу,  
Рвала  її  на  куски,і  досі  руйнує,  
Усе  прекрасни  що  хотілося  би,  
Назавжди  залишити,  
Ну  тільки  з'явилася  ти,  
І  я  мертвим  преречиний  жити  ,
На  пів  пустий,    на  Половину  повний,  
Як  не  потрібна  склянка  з  під  вина,  
Яка  пянить  робить  щасливим,  
Але  завжди  вона  одна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018

Як я хочу

Як  я  хочу  тобі  написати  люблю,  
Але  жаль  не  можливо  потрібно  мовчати,  
І  тримати  в  собі  змушений  я,  
Почуття  яке  знов  навчило  літати,  

Як  я  хочу  тобі  сказати  моя,  
Щоб  між  нами  здолати  цю  відстань,  
Ну  мовчу  все  тримаю  в  собі  
Неможливо   більше  так  жити.  

Як  я  хочу  щоб  завжди  ти  поруч  була  
Не  хвилину  й  годину  а  всю  вічність,  
Тільки  це  все  мрія  моя,  
А  на  справді  цього  не  вийде.  

Як  я  хочу  обійняти  тебе,   
І  відчути  тепло  твого  тіла,  
В  цей  момент  зупинились  би  все,  
І  сказав  що  ти  є  й  та  єдина.  

Як  я  хочу  дивитись  в  очі  твої,  
І  у  них  бачити  щастя,  
Щастя  того  що  зустрітися  ми  
І  для  тебе  я  щось  таки  значу  ,

Тільки  все  це  мрії  мої,  
І  як  буде  мені  не  дізнатись,  
Зустрічаємось  тільки  у  сні,  
І  за  це  навіть  долі  я  вдячний.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018

Нас зводить з тобою ніч

Нас  зводить  з  тобою  ніч,    
В  кімнаті  де  знімаємо  маски,    
З  тобою  я  тільки  лиж,  
По  чесному  щиро  справжній.
Я  місяць  у  просторі  ночі,  
Ти  сонце  що  світить  завжди,    
І  тільки  раз  в  сотню  років,  
Зустрітись  можимо  ми.  
В  цю  зустріч  руйнуєм  бар'єри,  
На  це  в  нас  пару  хвилин,    
А  потім  чекає  знов  вічність,  
І  я  буду  один,  
Торкнулись  душі  один  одного,  
І  інші  так  не  змогли  б,  
Ми  ціле  що  розділене  в  просторі,  
Ну  доля  шанс  нам  дає.  
Зустрітися  і  стати  знов  цілим,  
Дивитимусь  в  очі  твої,  
І  там  побачу  частину,  
Душі  що  колись  загубив.  
Ми  ціле  я  впевнено  можу  сказати,  
Хоч  різні  но  схожі  такі,    
З  тобою  я  щирий  і  справжній  ,
З  тобою  і  більш  ні  з  ким.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018

«Кохання»

«Кохання»    -  Це  те  що  завжди  дає  нам  доброту,  це  те  що  робить  нас  людьми  ,  без  нього  ми  тільки  існуємо  але  не  живемо  ,  воно  приносить  щастя  і  наснагу  ,  ну  тільки  не  забувайте  що  воно  і  приносить  біль    розчарування,    воно  робить  нас  злими  ,воно  дає  нам  надію  в  водночас  забираючи  її  .
І  всі  ми  віримо  що  рано  чи  пізно  віднайдемо  його  ,  ну  це  також  дано  не  всім  ,  якщо  раз  кохав  щиро  і  не  відчув  взаємності  все  вважай  ти  мертвий  частина  душі  перейшла  тому  кого  ти  кохав  ,  а  інша  сама  чорніша  залишиться  з  тобою  до  того  часу  поки  ти  живеш  ,  і  це  нікому  не  змінити  .Звичайно  ти  будеш  себе  годувати  надією  ,  але  з  часом  навіть  вона  тебе  покинить  ,  і  все  що  залишиться  з  тобою  назавжди      це  пустота  в  яку  входитимеш  крок  за  кроком  ,  яка  все  більше  тебе  поглинатиме  поки  ви  не  станете  одним  цілим.  Ось    що  таке  насправді  кохання  .                

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786558
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2018

Убей меня нежно пожалуста

Убей  меня  нежно  пожалуста  ,  
Достань  револьвер  застрелили  ,  
Не  надо  здесь  слез  даже  жалости  ,  
Мадам    поверьте  давно  убит  из  нутри,  
Давайте  всего  лишь  движение  одно  ,  
Его  хватит  чтобы  обрести  мне  свободу  ,  
Так  долго  ждал  этот  покой  ,  
Будет  же  он  ,  завтра  а  может  сегодня  ?  
Мадам  вы  не  стойте  смела  в  дверь  проходите  ,  
В  ожидание  вас  я  несколько  лет  ,  
Может  вы  боль  мою  усмирите  ,  
Хотя  нет  просто  просто  мечты  
Да  любил  вам  стоет  поверить  ,  
Нет  не  врал  была  правда  в  словах  ,  
Я  один  сгорел  в  вашем  мире,  
Тежела  мая  участь  наверно  была,
Как  же  так  ,  Мадам?
Мая  жертва  для  вас  просто  так  ?
Хоть  и  знал  что  судьбой  не  дано  нам  
Быть  в  мести  .
Так  пойотса  в  старых  бессмыслених  песнях,  
Знаменитых  
Они  верили  в  то  что  вселенная  
Не  сводит  просто  людей
Ой  глупцы  в  них  лож  лиж  и  идея  
В  то  что  где-то  есть  свет  в  темноте  
Только  мифи  все  ето  лигенди,  
Был  проверил  все  на  себе,  
И  упал  как  ангеле  падшие,  
Ты  украла  крылья  мои  ,
Где  же  щастья  что  было  обещано,  
Провидецой  когда-то  мне  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786544
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2018

Ми з тобою зовсім не різні

Ми  з  тобою  зовсім  не  різні,  
Так  ,споріднені  душі  ,  жаль  в  різних  містах,  
Розділяє  бар'єр  кілометрів,  
І  з  роками  він  більший  лиш  став.  

Ми  з  тобою  зовсім  не  різні,  
Присягнутись  я  можу,  щось  спільне  в  нас  таки  є,  
Мабуть  ми  в  водночас  відкрились,  
Один  одному  ,у  найтяжчей    момент.  

Ми  з  тобою  зовсім  не  різні,  
Стала  світлом  єдиним  моїм  ,    
Ну  а  я  як  завжди  ,
Буду  ніччю  тобі.  

Ми  з  тобою  зовсім  не  різні,  
Одне  ціли  ну  в  різних  містах,  
Боїмось  зустрітись  напевно,  
Ну  потрібно  здолати  цей  страх.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018

Моя душа

Моя  душа  давно  уже  погасла,  
В  ній  йде  війна  в  якій  нема  кінця,  
Змагається  мій  ангел  з  неба,  
Із  демоном  якго  сам  відправив  Сатана  ,
Війна  іде  за  мою  душу  грішну,    
І  з  задоволенням  яку  відав  би  їм  я  сам  ,    
Нажаль  сказали  що  не  можна,  
Тому  чекаю  переможця  я.  
І  вроді  добрими  хочеться  побути,  
Ну  тільки  злість  і  темрява  живе  в  мені,  
І  ця  частина  як  би  помагає  ,
Завжди  у  повсякденному  житті,  
А  може  ангел  й  демон  заключили  мир,  
І  переможців  у  війні  немає,  
Можливо  саме  тільки  ми  ,вирішуєм,  
Чи  бути  добрим  або  злим.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018

Декілька років

Декілька  років  збігло  як  ми   з  тобою  розмовляли,  
Нас  доля  зводила  не  випадково  пару  раз,  
Я  був  змирився  що  так  мало  статись,
Ну  але  ти  завжди  казала  це  не  так.  
На  зло  її  робила  все  по  свому,  
У  вас  із  нею  була  своя  гра,  
В  якій  не  було  переможців,  
Лиш  переможний  і  ним  став  я.  
Забути  все  не  вистачило  сили,  
Чомусь  підався  спогадам  і  написав,  
Раптова  відповідь  прийшла,  о  боже,  
Я  знову  попадусь  в  її  капкан.  
І  рани  які  довго  заживали  кровоточуть  
Ну  тільки  болю  вже  нема,  
Бо  рівно  як  два  роки  ,
Згоріла  повністю  моя  душа.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017

Початок книги

       Я  пригадую  точну  дату  нашого  знайомства  аж  до  хвилини,  наче  це  було  тільки    вчора.  Хоча  інколи    сам  не  розумію,  чому  ,  навіщо  ,  для  чого    ?  
       Чому  ця  дата  засіла  у  моїй  голові  і  її  неможливо  ніяк  позбутись?  Чому  все  закінчилось  дуже  погано  тільки  для  мене  ?  А  я  так  старався,  зі  всіх  сил  зробити  тебе  щасливою  ,  дати  кохання  ,здійснити  усі  твої  мрії.
Хтось  завжди  говорив  даремно,  знайти  вам  просто  тоді  зрозуміти  цього  не  дано  це  був  мій  життєвий  урок  ,  вихід  з  дитинства  ,і  вхід  у  доросле  життя  .    
Так  приховувати  ніколи  не  буду  тай  навіщо?    Якщо  чесно,  щиро  і  сильно,
хотів  залікувати  якимось  чином    твої    рани,  які  завжди  тебе  мучили    ,  які  були  залишені  твоїм  не  дуже  щасливим    колишнім  минулим  .
Тільки  жаль  цього  не  спромігся  хоча  докладав  до  цього  стільки  часу  і  зусиль.
Не  розумію  чи  тобі  просто  цього  було  не  потрібно  ,  або  можливо  я  не  є  та  людина  яка  б  змогла  це  зробити?
       Можливо  все  звучить  банально  якось  навіть  і  не  правдиво  ,але  знай  ти  була  тією  яка  вдихнула  в  мене  знову    життя  ,подарувала  той  вогонь  якій  зігрів  мою  душу  від  холоду,  тому  кожного  дня  перед  тим  як  заснути  часто  сам  себе  запитую  ,  а    могло  все  бути  по  іншому  ?  
Зміг  би  я  стати  твоїм  чоловік  ,  змогла  б  ти  мені  народити  сина  ,  дівчинку?  
Боже  та  не  важливого  кого  головне  щоб  це  була  ти  .
     Напевно  довго    буде  мучити  ось  це  питання    довго  буду  шукати  свій  спокій  ,  а  знайду  я  його  взагалі  ?
Так  багато  питань  і  так  мало  відповідей.
             Зрозумійте  нарешті.  Все  -таки    не    проблема  знову  когось  знайти  хто  нас  зацікавить.
Тому  що  завжди  є  багато  хороших  ,  цікавих  ,  щирих  людей.  
Тільки  питання  полягає  в  іншому,  зможе  хтось  з  них  допомогти  мені  чи  тобі  забути,  забути    прокляте  минуле?
Яке  завжди  нас  переслідує  не  дивлячись  навіть  на  те  ,  що  ми  хочем  його  позбутись.  
А  зможе  хтось  знову  вдихнути  в  таких  з  покаліченою  душею  життя?  І  знаєш  в  чому  основна  іронія  ?
Ми  завжди  сильно  цього  потребуємо  ,  але  ніхто,  ніколи  не  хоче  спішити  пробиратися  через  темноту  і  терни    нашого  минулого,  ніхто  не  може  просто  війти  у  цей  світ  і  перенести  одну  краплю  світла.  
Тому  напевно  так  і  будемо  завжди  блукати  по  світу  з  надією  ,  що  хтось  та  колись  принесе  нам  спасіння.  
           Скажи  а  як  бути  мені?  Знаю  в    тебе  вже  своя  сім’я.
 Ні  звичайно  дійсно  дуже  радий  що  ти  змогла  віднайти  своє  щастя  ,  але  хоча  б  на  хвилину  задумувалась  як  зараз  мені  ?
Ось  так  завжди  все  безмін  ,  всі  описують  яке  гарне  і  приємне  почуття  кохання  ,  як  воно  дає  надію  ,  а  я  напишу  упевнено  усе  навпаки  .
-Кохання  тільки  руйнує  мрії  ,  приносить  страждання  ,  біль  ,в  кінці  розчарування  ,
і  якщо  добре  задуматись  кохає  завжди  тільки  один  інший  робить  вигляд  ніби  теж,  з  якихось  корисливих  цілей,  з  своїм  мотивом  ,  дуже  важко  зараз  в  цей  час,  майже  не  можливо  знайти  ту  пару  в  якої  взаємне  кохання  .
Так  було  і  в  мене  з  тобою  ,  ну  ти  була  краща  інших  тим  ,  що  не  розпочала  відносини  знаючи  що  до  мене  немає  ніяких  почуттів.
Тому  перечитуючи  книги  відомих  поетів  ,  які  писали  про  кохання  я  відверто  заздрю  їхнім  героям  «Ромео  і  Джульєтті  ,  Рівака  і  Джоан  ,  Армана  Дюваля  і  Маргарити  Готьє»  В  них  було  все  пристрасть  ,  історія  ,  надія  на  краще  ,  а  у  нас  просто  суцільне  розчарування  ,без  права  на  надію  що  усе  колись  зміниться.
           Ну  на-жаль  це  тільки  верх  айсберга  ,  тому    я  можу  в  точності  пригадати  кожний  момент  твоїх  ігор  зі  мною.
Взагалі  складалося  таке  враження    як  тільки  я  почав  відчувати  свободу,  починав  жити,  дихати  без  тебе  ,  з’являлась  ти  і  знову  вдягала  на  мене  свої  тяжкі  з  колючими  шипами  ланцюги  ,  обмотувала  ними  все  тіло  дивлячись  як  з  заживших  ран  тече  кров  можливо  таке  видовище  тобі  приносило  задоволення  або  просто  випадковість  і  моя  бурна  фантазія  ,цього  уже  дізнатись  не  вийде    ,але  навіть  і  в  ці  моменти    інколи  все-таки  з’являлася  надія    у  те  ніби  в  тебе  був  страх  втратити  мене  і  тому  ти  вдягала  ці  ланцюги  і  старанно  приховувала  цю  правду  .  
 
                                                                                   Невже  нарешті  зміг  змиритись  ,  
                                                                                   Що  розійшлись  наші  шляхи  ?  
                                                                                   Пригадую,  як  довго  не  міг  жити  ,  
                                                                                   Сказали,  в  тебе  інший  є.  
                                                                                   Невже  даром  роки  прожиті  ?  
                                                                                   В  яких  присутня  була  тільки  ти  ,  
                                                                                   Всі  скажуть  доля  вчить  любити  ,  
                                                                                   А  я  упевнено  скажу,  все  навпаки.

             Парадокс  був  тільки  у  тому    я  це  все  розумів  лиж  продовжував  надіятись  на  краще  і  марив  своєю  мрією  «Завтра  все  зміниться»  
І  взагалі  завжди  було  цікаво  питання  яке  не  давало  спокою  :  що  відбувається  в  твоїй  голові  ,які  бажання  там  приховуються,  а  головне    невже  там  немає  ні  одної  думки  і  місця  для  мене  ?  
Напевно  ні,  тому  ,  знаючи  про  мої  почуття  ти  робила  все  мені  на  зло  ,  навмисно  заходила  до  мене  в  пізні  темні  ночі  ,  у  вечірньому  платі  ,  вся  в  макіяжі  з  шикарною  посмішкою  ,  як  королева,  запитуючи  чи  гарно  так  тобі?  
А  я  впадаючи  в  ступор  не  знав  що  відбувається  і  що  відповісти  ,  взагалі  було  таке  вражання  наче  до  мене  спускався  ангел  з  небес  ,жаль  я  пізно  дізнався  твій  німб  приховував  найжахливіший  секрет  який  тільки  можна  було  уявити  про  тебе  .
       Ти  була  грішним  ангелом  ,  і  заставляла  мене  також  грішити  ,  хоча  жаліти  немає  чого  ,  я  б  повторив  кожний  гріх  зроблений  разом  з  тобою.
Тому  повторюсь  з  точністю  можу  згадати  всі  моменти  пов'язані  з  тобою  за  чотири  прокляті  роки,  приховувати  навіть  їх  і  не  хочеться    є  багато  чого  приємного  ,ну  навіть  якщо  і  приємне  зібрати  один-до-одного  воно  не  зможе  закрити  цю  чорну  пляму  ,від  всіх  твоїх  жахливих  вчинків  які  ти  колись  робила  мені,  тільки  я  ще  себе  годую  ілюзією  наче  все  було  не  навмисно,  завжди  був  наївним  або  дуже  хорошим  цього  не  змінити  .
Тебе  не  зупиняло  навіть  те  ,  що  за  ці  чотири  роки  я  був  найвірнішою  людиною  яка  була  присутня  в  твоєму  житті  ,  хоча  ми  навіть  не  були  разом  і  було  багато  болі..
         І  скільки  раз  доля  давала  шанси  бути  з  іншими  ,  але  ні  я  б  зрадив  тоді  своїм  принципам  ,  а  може  десь  підсвідомо  просто  хотів  вірити    в  те  ніби  це  твоє  останнє  випробування  ,  перевірка  ,  і  після  цього  ти  б  сказала  мені        давай  попробуємо  ,  або  ще  краще    так    ?  
   Але  цього  не  відбувалось  проходили  секунди  ,  хвилини  ,  дні  ,  а  за  ними  роки  ,
поки  хтось  не  сказав  випадково  вона  з  іншим  ,  і  в  неї  скоро  весілля  .
В  цей  момент  мій  і  без  цього  чорний  з  тріщинками  світ  розірвало  на  частини  ,  серце  ніби  хтось  жав  ,  а  душа  покрилася  мертвим  холодом.  Говорять  чоловіки  не  плачуть  тоді  знайти  –  це  все  брехня  ,  в  такі  моменти  сльози  течуть  самі  як  би  ми  не  хотіли  їх  зупинити  і    стримати  .
Так  я  плакав  ,  а  хтось  з  вас  зміг  би  по  іншому  ?
Знаючи  що    кохання  всього    вашого  життя  буде  з  іншим  .
І  ось  зупиняється  час  ,    блукаючи  по  місту  з  надією  зустріти  її  ,в  пошуках  відчути  запах  знайомого  парфуму    ,  а  ніч  стає  найкращим  другом  бо  тільки  вона  розуміє  нас  в  такі  хвилини  ,  весь  прихований  біль  в  тобі  якій  ти  нікому  не  можеш  довірити  .
А  є  взагалі  люди  які    по  справжньому  підтримають  і  зрозуміють?
До  чого  я  виду  ?  
Ця  історія  про  моє  перше  і  щире  кохання  ,  про  мою  першу  біль  ,  і  перше  розчарування,  яке  змінило  назавжди  погляди  на  життя  і  людей  .  

                                                                                           День  перший

Прокинувшись  ранком  ,  я  приїхав  в  університет,  пропустивши  п'ятнадцять  днів  навчання    мені  потрібно  було    все  наздогнати  ,  знайшовши  свого  куратора  у  нас  почалась  доволі  не  довга  розмова  ,  пригадаю  тільки  те  що  він  порадив  знайти  старосту  групи  і  гарно  попросити  в  неї  конспекти  ,  на  той  час  ще  ніхто  не  знав  мене  і  я  також  нікого  не  знав  як  -  не  -  як  перший  курс  ще  й  п'ятнадцять  днів  не  з’являвся  на  заняттях  .  
Переглянувши  розклад  пар  щоб  менше  було  мороки  я  його  не  став  переписував,  а  просто  сфотографував    ,  на  пару  з  вищої  з  математики  звісно    попасти  не  встиг  чи  так  просто  скалось  або  доля  вже  тоді  почала  свою  гру  ?  Сам  себе  інколи  запитую  про  це  .
А  говорили  що  це  дуже  зла  викладача  ,  тай  студентів  вона  сильно  не  любить  бо  ходять  плітки  про  те  як  її  чоловік  взяв    пішов  від  неї  до  молодої  студентки  ,  познайомившись  із  нею  по  блищи  я  зрозумів  чому  він  зробив  такій  вибір  судити  його  звичайно  немає  бажання  ,взагалі  було  дивно  як  так  довго  він  її  терпів  це  був  просто  тиран  в  спідниці.
Мене  не  вистачало  навіть  на  одну  годину  з  нею  .    
Знайшовши  потрібну  аудиторію    чекаючи  біля  дверей  закінчення  пари  ,я  просто  сидів  в  контактах  ,  і  грав  різні  ігри  .
Інколи  слухаючи  що  говорить  та  викладачка,  тут  в  аудиторії  почався  якійсь  шум  ,  галас  ,  відкрились  двері  і  всі  швидко  почали  виходити  (Напевно  і  їх  вона  також  дістала  ),
зупинивши  якогось  хлопця  я  запитав  чи  не  знає  він  нікого  з  сто  вісімнадцятої  групи:  на  що  він  відповів  я  якраз  з  цієї  групи  .  
Я  йому  пояснив  ситуацію  що  до  чого  і  як  ,  він  сказав    старосту  нашу  звати  Таня  проживає  в  гуртожитку  ,  але  на-жаль  її  зараз  немає  вона  поїхала  на  весілля  до  брата  .  Але  сказав  що  можу  зайти  в  гуртожиток  і  запитати  там  ,  можливо  вона  вже  і  є  просто  не  прийшла  на  пари.  
           Подякувавши  йому  я  пішов  на  пошуки  брата  ,  він  як  раз  жив  в  гуртожитку  попросив  його  про  допомогу  з  цим  питанням,  ми  все  обговорили  і  мені  потрібно  було  з’явитися  після  пар  біля  гуртожитку.
В  гуртожитку  було  доволі  не  погано  своя  атмосфера  ,  різні  люди  ,  якби  сказати  інший  світ  ,  піднявшись  на  третій  поверх  до  брата  в  кімнату,  трохи  відпочивши  він  пішов  дізнатись  де  проживає  Таня  .
Його  не  було  буквально  десять  хвилин  ,  прийшовши  назад  він  сказав  :  зайди  в  триста  шістнадцяту  кімнатку  в  двійку  ,  чомусь  в  мене  вже  тоді  був  присутній  страх  ,  напевно  душа  все-таки  відчувала  якусь  біду  і  як  не  дивно  це  відчуття  було  не  просто  так  .
Четверта  година  дня,  шістнадцяти  число-  той  день  коли  я  останній  раз  вдихнув  повітря  на  всі  груди,  після  того  я  перестав  дихати  ,  постукавши    в  ту  кімнату  я  відчини    двері  і  увійшов,  там  знаходилось  три  милих  дівчини  але  увагу  привернула  тільки  одна  з  них  ,  і  як  не  дивно  чомусь  саме  вона  була  моєю  старостою  групи  подумав  просто  обставини  нічого  більшого.    Чорнява,  з  ніжною  щирою  посмішкою  ,  з  приємним  голосом  ,  і  ці  карі  очі  які  просто  зводили  з  розуму  .
Перше  питання  невже  нарешті  я  знайшов  саме  ту?
Та  ні  просто  здається  тим  паче  на  той  час  в  кохання  з  першого  погляду  я  не  вірив  ,  а  може  просто  не  хотів  ввірити  ?  
           Постоявши  в  ступорі  буквально  десять  секунд  ,  я  взяв  себе  в  руки  
усміхнувшись  мило  сказав  привіт  ,  на  що  мені  відповіли  взаємністю  ,  запитавши  хто  з  вас  Таня  ?  Таня  якраз  щось  шукала  в  тумбочці  ,  повернула  голову  і  відповіла  я  ,  а  що  потрібно  ?  Ну  виходить  ти  моя  староста  ,  я  пропустив  багато  пар  чи  не  змогла  б  ти  позичити  конспекти  а  ще  краще  переписати  їх  мені  ,ну  а  з  мене  шоколадка  .
На  що  вона  ніжно    відповіла:  позичити  зможу  писати  не  буду  бо  немає  вільного  часу  .
Взявши  конспекти  сказав  поверну  завтра  на  парах  розвернувся  і  пішов  відчував  себе  якось  не  зручно  ,  хоча  в  самого  була  присутня  якась  радість  на  душі  ,  ніби  помер  якійсь  далекий  багатий  родич  і  залишив  всю  спадщину  мені  ,або  виграв  в  лотерею  мільйон  ,    як  би  хтось  в  той  період  сказав  мені  ти  закохався,  я  б  просто  посміявся  щиро  від  душі  ,але  я  ще  просто  навіть  не  здогадувався  про  те  що  мене  чекає  .
                                                                                                   І  написав  би  я  мільйон  віршів,  
                                                                                                   І  всі  б  вони  були  про  тебе,  
                                                                                                   Питання  в  іншому,  скажіть  чи  варто  це  ?  
                                                                                                   Якщо  ,її  все  рівно  не  тягне  до  тебе  .  
                                                                                                   І  дарував  би  квіти  я,  
                                                                                                   Які  купляв  би  на  останні  гроші,  
                                                                                                   Взамін  нічого  не  хотів,  
                                                                                                   Лиш  посмішку  її  хорошу.

Сівши  в  маршрутку  я  добрався  до  свого  місця  проживання  ,  а    жив  я  на  той  час  на  Рощі  ,туди  було  важко  добратись,  маршрутки  просто  їхали  не  дуже  часто    зійшовши  на  своїй  зупинці  мені  потрібно  ще  було  іти  десь  хвилин  вісім  ,  одне  тішило  що  біля  будинку  де  я  жив  одразу  був  магазин  .
Зайшовши  в  магазин  мою  увагу  одразу  привернуло  холодне  пиво  ,  думаю  куплю  вечором  вип'ю  коли  буду  переписувати  конспекти  щоб  розслабитись
бо  матеріалу  там  було  достатньо    мозок  точно    встиг  би  закипіти  .
                 Зібравшись  всіма  силами  почав  переписувати  конспект  під  прохолодне  пиво  і  в  першу  чергу  я  звернув  увагу  ,  на  цей  прекрасний  приємний  почерк  таке  враження  як  би  вона  його  писала  для  мене  ,  так  не  помітно  пролетіло  пару  годин  але  я  встиг  все  переписати  ,  зайшовши  перед  сном  в  інтернет  я  шукав  вже  її  в  контактах  так  і  не  знайшовши  мене  охопив  сум  .
І  тому  прийшлось  засинати  тільки  з  думками  про  неї  .
-Я  знову  напевно  закохався  хоча  присягався  ,  більше  ніколи  цього  не  відбудеться.  
                                                                                                 
                                                                                                   День  другий  

                                                                 А  хтось  вважає  самотність  -  це  прокляття,  
                                                                 Ну  навпаки  це  божий  дар,  
                                                                 Коли  ти  сам  десь  пропадає  розчарування,  
                                                                 Немає  болі,  криків,  і  зникає  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742003
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017

-Куда приводит любовь ?

-Куда  приводит  любовь  ?
-К  более  и  розочорованнею.
-Стоить  ли  начать  любить  ?
-Да  если  хочешь  сам  засунуть  в  петлю  свою  шею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741170
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 08.07.2017

Ми мовчимо коли потрібно говорити правду

Ми  мовчимо  коли  потрібно  говорити  правду  ,  
Тримає  страх  чомусь  завжди  
Бути  відштовхнутим  людиною  
Якій  сказати  це  хотів  .
Ми  мовчимо  з  надією  що  нас  і  так  почують  ,
Ну  але  жаль  не  всім  дали  цей  дар  ,
Буває  мовчки  можливо  з  кимось  говорити  ,
Буває  кричимо  не  чують  тільки  нас  .
Ми  мовчимо  не  знаючи  що  далі  буде  ,
І  віримо  що  люди  зрозуміють  все  самі  ,
Ну  але  скільки  їх  пішло  із  мрією  ,
Щоб  ти  нарешті  говорив  .
Ідуть  і  покидають  нас  найближчі  самі  дорогі  ,
Вони  можливо  і  хотіли  би  ,
Ну  страх  що  ти  завжди  мовчиш  ,
Розбив  надію  їхню  на  дрібні  шматки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017

Так покохав

Так  покохав,  дай  відкинемо  назавжди  всі  бар'єри,
Подивимось  разом  на  небо  в  верх  ,
Побачиш  там  написано  що  нас  створили  ,
Кохати  один  одного,  завжди  без  меж.
Повірив  в  це  ,надіюсь  з  часом  теж  повіриш,
У  напів  мертвого  нещасного  мене  ,  
І  подаруєш  шанс  колись  єдиний,
Дізнатись  повністю  ,  відкриєш  всю  себе  ,
Несе  так  течія  життя  бурхливо,
І  топить  інколи  в  своїй  воді  ,  
Але  подаш  завжди  руку  спасіння  ,
Мені  ,якій  не  заслужив  
Вбивай  ,кохання  дай,  або  назавжди  зникни  ,
Бо  мучитись  не  хочу,  і  не  можу  більше  я  ,
Здається  інколи  що  пригну  ,
Зроблю  усе  аби  не  мучити  тебе  .
Кохаю  не  на  один  день,  а  на  вічність  ,
Ти  є  ковтком  найкращого  вина  ,
Пив  би  тебе  завжди  ,  як  завтра  так  і  нині  ,
Мій  ідеал  краси  якій  пянить  мене  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017

Якщо дивитись з верху і у низ

Якщо  дивитись  з  верху  і  у  низ  
Життя  здається  наче  не  значним  ,
Один  лиш  крок  ,політ  у  низ    ,
Відчую  біль  і  легкість  на  душі.    
Четвертий  поверх  хочу  в  забуття,
Не  давно  снився  демон  із  рогами  ,
Чомусь  я  підписав  із  ним  контракт  ,
Жаль  він  збрехав  -це  все  не  допомагає.
Літати  хочу  відчути  знову  крила,
Щоб  зміг  злетіти  в  верх,  а  потім  в  низ  ,
І  зі  всієї  сили  в  землю  приземлитесь  ,
Такій  по  собі  незначний  залишу  слід  .
Так  королева  завжди  нею  будеш  :
Ну  тільки  у  моїх  сумних  очах,
Запам'ятай  -  це  все  брехня  ,що  скажуть  люди  ,
Я  той  один  якій  тебе  кохав  ,
А  ці  розмови  так,  вони  без  сенсу  ,
Навіщо  говорити,  про  щирі  почуття  ?
В  яких  не  бачиш  навіть  смислу  ,
Але  була    колись  і  ти  моїм  життям  ,
Іду  назавжди  ,  щиро  покидаю  ,
Я  пам'ятаю  попрощатись  попросила  ти  ,
Не  зміг  бо  пекло  не  пускає,
Приречений  горіти  у  вогні.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017

Я тебе ненавиджу , чуєш ?

Я  тебе  ненавиджу  ,чуєш  ?  
Не  важливо  що  скажеш  мені  ,  
Чи  пробачу,  спитаєш  ну  тільки,  
Я  упевнено  відповім  ні  .  
Скільки  часу  пройшло?  Тільки  біль,  
Не  дає  ніколи  спокою  ,  
Так  тонув  у  твоїй  брехні,  
Ну  знайшов  вихід  на  волю.  
Час  назад  повернути  хотів  ,  
Стерти  спогади,  тільки  доля  ,  
Все  поверне  знов  як  було  ,  
Бо  приречений  жити  в  полоні.  
І  в  твій  світ  попав  божевільний,  
Душу  в  ньому  на  куски  рвуть  ,  
Ось  ці  демони  яких  приручила  ,  
Роблять  це  все  і  без  жалю.  
Але  знай  вони  наче  звірі  ,  
Ланцюги  колись  точно  порвуть  ,  
Час  настане  знаю  що  точно,  
Із  війною  в  світ  твій  прийдуть  ,  
Душу  твою  також  почнуть  рвати  ,  
І  це  шансом  єдиним  буде  ,  
Знов  втекти  бар'єр  подолати  ,  
Що  вертав  завжди  в  світ  цей  мене  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017

Вже більше не боюся темряви

Вже  більше  не  боюся  темряви  ,  
В  житті  були  страшніші  речі  як  вона  ,  
І  крики  що  доводять  до  мурашок  ,  
Бентежать  серце  як  вогонь  вода  .  
Немає  страху  не  порснутись,  
Життя  порівнюю  з  травою  на  полях  ,  
Буває  сонце  світить  і  води  достатньо  ,  
Ну  інколи  ми  в'янемо  бо  суха  земля.  
І  хтось  вважав  що  тут  почує  каяття  ,  
Жаль  це  не  так  уже  давно  змінився  ,  
Наївність  зникла  як  із  світанком  темрява  ,  
Був  вірив  у  добро  жаль  помилився  .

"21.06.2017  21:30"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017

Пробач жаль я не з тих

І  гордість  моя  є  безмежна  ,  
За  те,  що  себе  так  повів  ,  
В  ту  ніч  хтось  хотів  просто  сексу  ,  
Пробач  жаль  я  не  з  тих  ,  
Для  мене  -  це  щось  більше  ,  
Тобі  не  пізнати  цього  ,  
Навіщо  лягати  у  ліжко?  
З  тією  яка  не  відчує  всього.
Так  гордий  цього  не  цураюсь  ,  
І  знав  чому  ти  прийшла  ,  
Жаль  сама  не  дізналась  ,  
Для  мене  головне  почуття.  
Навіщо  віддаватися  всім
Тим  хто  не  розуміє?
Поклик  твоєї  душі  ,  
Бажання  твої  ,і  приховані  мрії  ,  
Не  даром  колись  хтось  сказав  ,  
Серед  тисяч  безмежно  красивих  ,  
Обраємо  завжди  ми  тих  ,  
З  ким  душа  буде  щаслива  ,  
І  тіло  -  це  тільки  маска  
Із  часом  знімаєм  її  ,  
Без  нього  чого  ти  є  варта  ?
Пізнати  цього  не  зумів.  
Вважаєш  боявся  ,  слабак  ,задню  здав  ?
Так  знай  все  не  так  ,  
Із  тисячі  завжди  ,  
Оберу  все  просте  ,  
Ну  лиж  оригінал.  
Бо  копій  достатньо  ,  
Багато  було  їх  в  моєму  житті  ,  
Я  думав  ти  інша  ,  
Жаль  тільки  все  навпаки  .  

"  5.5.2017.  23:08  "

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017

Той хто кохав й не був коханий

Невже  нарешті  зміг  змиритись  ,
Що  розійшлись  наші  шляхи  ?
Пригадую,  як  довго  не  міг  жити  ,
Сказали,  в  тебе  інший  є.
Невже  даром  роки  прожиті  ?
В  яких  присутня  була  тільки  ти  ,
Всі  скажуть  доля  вчить  любити  ,
А  я  упевнено  скажу,  все  навпаки.
Черствієм  ,тай  з  часом  стаємо  холодні  ,
І  почуття  вмирають  в  ямі  із  пітьми  ,
Хтось  виживає  в  цій  безодні  ,
А  хтось    вмирає  раз  і  назавжди.
Стараємось  і  лізем  вверг  по  стінах  ,
З  надією  що  десь  там  є  кінець  ,
Ми  падаєм  і  якби  не  хотілось  ,
Спасіння  вже,  не  віднайдем  ,
Тому  примушені  в  цій  ямі  гнити  ,
Кричати  ,  бити  з  злості  кулаки  ,
Той  хто  кохав,  перечений  навіки    ,
Пізнати  гіркість  болі  і  журби  ,
Так  я  кохав!  І  ти  мені,  оголосила  вирок  ,
Коли  із  іншим  щастя  своє  віднайшла  ,
Чи  радий?  Звісно,  тільки  питання  ,
А  як  же  я  ,  навіщо  взяла  і  із  ним  пішла  ?
Всі  скажуть  ,доля  вчить,  любити  ,
А  я  із  досвіду    скажу  все  навпаки  ,
Той  хто  кохав  й  не  був  коханий  ,
Приречений  залишитись    в  пітьмі  .
І  я    не  зміг,  усе-таки    змиритись  ,
Що  розійшлись  наші  шляхи  ,
Пригадую  як  довго  не  міг  жити  ,
Тай  не  можливо  це,  без  тебе  зрозумій    .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017

Моя ніч

Моя  ніч  ,  тільки  з  тобою    відчую  свій  спокій,
Обійми  мене  і  впустити  в  свою  темноту  ,
Може  гість  в  ній  є  ,чи  може  запрошений?
Ось  цього  чомусь  не  збагнув.
Як  же  добре  тут  ,  спокій,  тихо  ,
Все  застигло  ,в  ніжних,  темних    руках  ,
І  ці  демони  які  гуляють  тут  ,
Не  підозрюють    створив  був  їх  я  .
Моя  ніч  ти  піклуйся  про  них  ,
Вони  діти  і  ні  в  чому  не  винні  ,
Так  бувають  інколи  злі  ,  
Але  я  створив  їх    такими  .
Чуєш  стань  для  них  матір'ю  ,
Повернусь  обіцяю  за  ними  ,
Може  я  навпаки  демон  їхній,
А  без  мене  вони  стануть  щасливі  .
Моя  ніч  так  люблю  ,
Коли  до  мене  приходиш  ,
Завжди  всім  говорив  тільки  ти  ,
Розумієш  душевні  хвороби.
Моя  ніч  ти  приходь  завжди  ,
Лиш  з  тобою  пізнаю  свій  спокій  ,
Тільки  зараз  мушу  піти,
Присягаюсь  це  не  надовго.
Моя  ніч  знай  одне  ,
Що  без  темряви  не  існує  світанку  ,
І  з  тобою  лише  покидають  людей  ,
Їхні  демони  жаль  це  тільки  до  ранку  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017

І тільки інколи в сні ми ще зустрічаємсь ,

І  тільки  інколи  в  сні  ми  ще  зустрічаємсь  ,
Не  знаючи  що  між  нами  вже  все  ,
І  кілометри  з  містами  розділяють  нас  ,
А  ще  доля  сказала  попрощайся  й  біжи,
І  тільки  інколи  в  сні  ми  ще  зустрічаємсь,
Не  знаючи  що  кохання  погасло  уже
Воно  згасло  як  згасають  зірки,
Тільки  світло  роками  ми  ще  довго  бачимо  від  них.
Жаль  ну  кохання  не  зірка  як  не  крути.
Тільки  у  сні  ми  ще  зустрічаємсь,
І  поцілунки  щирі  наші  як  і  колись  ,
Але  просунувшись  лякаємось  ,
Розуміючи  що  втратили  все  .
Тільки  в  сні  ми  ще  зустрічаємсь,
Там  де  говоримо  про  наше  життя,
Хто  і  ким  в  майбутньому  стане  ,
Мрії  спільні  були  завжди  в  нас.
Тільки  в  сні  ми  ще  зустрічаємсь,
Жаль  що  сон  лиш  це  сильно  так  жаль,
І  із  світанком  знову  втрачу  тебе  я  ,
Цей  світанок  знову  зруйнує  моє  життя.


"Вибачаюсь  за  помилки,  стараюся  писати  без  них  але  інколи  не  помічаєш  їх  ,  тому  що  коли  пишиш  вірш  якщо  чесно  не  до  них  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017

Забути це прокляте минуле

Розумієш,  напевно  все  -таки  це  не  проблема    знову    когось  знайти  хто  тебе  зацікавить.
Тому  що,  завжди  є  багато  хороших  людей.  Але  питання  в  іншому,  чи  зможе  хтось  з  них    допомогти  ,мені  чи  навіть  тобі  забути?  Забути  це  прокляте  минуле?  Яке  завжди  переслідує  тебе  не  дивлячись  на  те  ,  що  ти  його  хочеш  позбутись.  Чи  зможе  хтось  знову  вдихнути  в  таких  як  ми  життя?  А  знаєш  в  чому  іронія  ?
Ми  сильно  цього  потребуємо  ,  але  ніхто  не  хоче  пробиратися  через  темнуту  нашого  минулого,  ніхто  не  хоче  просто  війти  в  цей  світ  і  перенести  світла.  Тому  напевно  так  і  будемо  блукати  з  надією  ,  що  хтось  та  колись  принесе  спасіння.

(Нічні  думки)  Федун  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714328
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017

Вірші напевно це єдина втіха

Перестав  любити  все  ,  всі  радості  які  були  в  житті,
Причини  цього  біль  і  страх  який  замурував  тіло  в  стіні  ,
Бездушне  тіло  бо  душа  ,давно  здійснила  самогубство  ,
В  страху  пізнати  і  відчути  ще  раз  ,людську  байдужість.
Вірші  напевно  це  єдина  втіха  ,  вони  дарують  інколи  тепло  ,
Але  відчути  його  неможливо,  температура  тіла  блищи  нулю.
Тай  суті  це  напевно  вже  не  змінить  Надія  втрачена  давно  ,
Щоби  пізнати  те  про  що  ми  мріємо  нам  людям  цього  не  дано  .
Тому  ховаємось  під  сотні  масок  і  вішаєм  на  себе  сотні  замків  ,
Аби  не  дати  іншим  дізнатись  що  твориться  у  грішній  нашій  душі  ,
Тай  і  замки  ніколи  нам  ось  ці  не  зняти  ,  покриються  іржею  наших  сліз  ,
А  маски  приростуть  в  обличчя  і  ми  не  будемо  знати  хто  ми  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017

А ти цікавився інколи чому плачуть вони ?

А  ти  цікавився  інколи  ,чому  плачуть  вони,
і  чому  їхні  сльози  настільки  холодні?
Колись  предки  вважали  сльози  це  -наша  душа  ,
чим  холодніші  тим  більше  в  житті  було  горя  .
Тільки  це  не  цікавить  тебе,  ти  ламаєш  й  так  зламні  душі,
хтось  хотів  із  коханням  їм  дати  все  ,  але  вірити  в  тебе  їх  ти  примусив  .
Потім  що?  Ти  пішов  не  сказавши  і  слова  
Із  собою  серця  теплі  ще  забирав  ,
а  у  них  рани  настільки  глибокі  ,
що  засунути  руки  можна  туда  .
А  скажи  як  же  вони  ,  як  тепер  їм  з  цим  жити  ?
На  листку  твому  запис  новий    ,
І  багато  там  таких  інших.
Посміхнувся,  ідеш,такий  гордий  собою,
Не  зважаючи  на  крики  і  сльози,
одне  жаль  в  тобі  кров  не  тече  ,
бо  є  мертвим  -хоча  іще  ходиш  .
Тільки  знай  за  одної,  всім  мститься  не  вихід  ,
доля  зла  поверне  все  назад,
ти  зустрінеш  ту  і  почнеш  знову  жити  ,
Але  жаль  вона  буде  не  твоя  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017

Як інколи хочеться взяти так сильно тебе

Як  інколи  хочеться  взяти  
Так  сильно  тебе,
Й  обійняти  за  талію  ,
Щоб  закрутилоь  в  твоїй  голові  ,
І  ти  б  відчувала  як  літають  метелики,
І  б'ються  у  животі.
І  ноги  б  твої  одразу,
Тай  ватними  стали  ,
Стоятина  на  них  б  не  змогла  ,
Ну  я  зловлю  тебе  знаючи  .
Ти  гори  моє  і  моя  біда  .
Хоча    зрозуміло  що  мені  хочеться,
Самому  цих  почуттів  ,
Спонтаних  і  небезпечних,
Таких,  щоб  згадки  назавжди  ,
Залишились  у  житті.
І  ось  стою  а  ти  поруч,
Відстань  між  нами  така  незначна
Я  відчуваю  твій  подих  ,
Мене  тягне  до  тебе  твій  п'янкий  аромат.
І  з  собою  нічого  не  зможу  зробити  ,
Тай  навіщо  боротись  з  демоном  цим  ,
Якщо  з  тих  ти  
Без  яких  не  хочеться  жити  ,
Ти  є  та  яку  полюбив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017

Моє серце ніби рваний м'ятий папір

Моє  серце  ніби  рваний  м'ятий  папір,    
І  на  ньому  чорні  сліди  від  чорнила,  
Залишились  назавжди  як  і  смола,  
На  душі  ,що  міцно  і  твердо  застигла.  
І  щоб  там  завжди  не  говорили,
Розбити  не  склеїти  по  шматках  вже  назад,  
Хто  кохав  без  взаємності  назавжди  розбитий,  
Хто  кохава  той  дізнався  що  є  біль,  і  що  таке  страх,  
Тай  кохання  по  суті  нічого  не  варте,  
Ми  шукаємо  в  людях  свій  ідеал,  
Незважаючи  що  самі  не  є  з  кращих,  
Вважаємо  проблема  у  інших  тільки  не  в  нас,  
Ми  шукаємо  тих  з  ким  життя  своє  пов'язати,  
Хто  б  вогонь  у  душі  розпалив,  
А  самі  тільки  холод  можемо  дати,  
Цій  людині  взамін.  
Хто  ми  тоді?Якщо  не  егоїсти,  
Нами  всіма  панує  лиж  страх,  
І  навіть  це  двадцять  перше  століття,  
Ніколи  не  стане  нормальним  для  нас.  
Моє  серце  ніби  рваний  м'ятий  папір,    
І  на  ньому  чорні  сліди  від  чорнила,
Без  взаємності  колись  покохав  я,  
Ці  сліди  назавжди  в  душі  залишились.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017

Нажаль я зрозумів, кохання -є не вічне

Не  залишай  мене  не  покидай,  
Зявляйся  інколи  в  житті  моєму,  
Надію  дай  єдиний  шанс,  
Невже  так  важко  це  зробити.  
Не  заслужив  тебе  чому  не  розумію,  
Якщо  не  я  то  хто  тоді,  
Здійснить  тої  всі  заповітні  мрії,  
І  щастя  принесе  в  життя  твоє.  
Якщо  не  я  то  хто  тоді,  
По  щирому  буде  кохати,  
Хто  із  тобою  буде  в  горі  і  в  біді,  
Кому  написаний  цей  акт,    в  театрі.  
Хто  проведе  з  тобою  все  життя,  
Хто  буде  рано  квіти  дарувати,  
Кому  належатимеш  ти,  
Хто  ніжно  буде  обіймати?  
Невже  ми  все-таки  мости  спалили,
І  всі  стежки  травою  заросли  ?
Обіцянки  усі  ущент  наші  розбились,  
Колись  для  тебе  був  усім  тепер  чужий,  
На  жаль  я  зрозумів  кохання  є  не  вічне,  
І  з  часом  зникнуть  найсильніші  почуття,  
Залишиться  лиж  гіркота  від  болю,
І  переписки  які  читатему  щодня.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016

Ми живемо у просторі інтернету

Ми живемо у просторах інтернету ,
І забули яке спілкування живе ,є на смак,
Сидимо за екраном, ховаєш обличчя,
Щоб ніхто не дізнався якій ти насправді є сам.

Обробляємо фото в різних програмах ,
Забираючи безліч дефектів з лиця,
Хтось ховає прищі, хтось приховує шрами,
А для когось це все, стало стилем життя .

Із ста фото які лиж сьогодні зробила,
Тільки одне тобі підійде,
Далі пости в Вк, Інстаграм, сайтів безліч,
І чекатимеш хто лайк покладе, бісить це.

Ми забули як з друзями просто зібратись,
Посидіти в кафе, без причини погуляти ,
І на всі пропозиції лиж відмазки, відмазки!
Оточив бар'єр інтернету, з нього вийти нам важко.

А зібравшись подивись хто що робить,
Всі сидять в телефоні це жахлива хвороба,
Ми гинемо ,а нам інше взагалі обіцяли
Через технології, втрачаємо  людське спілкування.

Боємось в обличчя в коханні признатись,
Так і слово це вже нічого  не  варте   ,
Бо кидаємось ним, наліво, направо,
Жаль не в живу, а в режимі онлайну.

Тому рвіть павутиння мережі,
І виходите з онлайн інколи,
В інтернеті життя, є не справжнім,
Подивись у вікно і  все   сам зрозумій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2016

Їм добре в теплоті

Я  дивився  в  душу  твою  ,  
В  якiй  тонов  ,якою  захлинався  ,  
На  півдорозі  був  збагнув  ,
Що  все  моє  життя  ,без  тебе  є  пропащим  ,
 
Я  був  збагнув,  що  саме  ти  єдина,  
Яка  дозволила  мені  почати  жити  ,
І  запалила  мій  вогонь  ,  
Якій  згорів,  але  з  часом  починав  тліти  ,

Ти  саме  та  яка  приносить  лиж  радість  ,
По  щирому  було  все  без  обману,
Але  пішла  покинула  пропащого,
Не  дивлячись  на  те  що  тонув,
Мій  лід  назбираний  роками  .  

Пішла  нічого  не  сказавши  ,  
Спонтанно  так  ,що  я  не  встиг  ,
Збагнути  все  не  дала  часу,
А  він  потрібний  був  мені  .
 
Іди  не  тільки  знай  що  ще  вернеться  ,
Як  повертаються  назад  птахи
Їм  добре  в  типлоті,  але  не  мило  ,  
Знаходитись  не  на  своїй  землі  .  
 
 
 
Пробач  можливо  це  звучить  все  грубу  ,  
Ну  правду  говорити  я  привик  ,  
Мене  ти  не  забудеш  чуєш  ?
Повернися  ,але  чи  потрібно  буде  це  мені?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016

Пізно любити

Сиджу  один,  пуста  кімната  тихо,  
Тіло  холодне,  чути  звук  серцебиття,  
На  ліжку  кров,    в  руках  навушники,  
Під  музику  хотів  прощатись  з  життям.  
Згадав  усе  пов'язане  із  нею,  
Ковток  виниа,  якій  приємний  смак  ,  
Хтось  стукав  пару  раз  у  дерев'яні  двері,  
Ну  не  зумів  піднятися,  слабкість  вже  в  ногах  .
Думки  якісь  незрозумілі,  негативні  ,
Перед  очима  все  його  пусте  життя,
Згадав  всі  фрази  був  її  фальшиві,  
Як  у  коханні  пару  раз  йому  клялась.  
Піднятись  хочеться    вдихнути  диму,  
Останній  раз  відчути  алкоголю  смак,
Здається  просто  стало  ,  і  в  одночас  дивно,  
І  вроді  зрозуміло  все,  ну  це  не  так.  
Він  був  кохава  її,  нікому  це  не  зрозуміти,  
Бо  в  світі  залишилось  мало  таких  почуттів,  
Він  покохав  щиро,  як  колись  в  дитинстві,  
В  замін  цього  всього  нічого  не  хотів.  
Ну  а  вона  в  замін  що  наробила?  
Дала  надію  і  мізерний  шанс,  
Дивлячись  в  очі  говорола,  
Клянусь  взаємно  це,    не  переймайся  так.  
І  почуттями  інших  я  не  вмію  гратись,  
Тай  із  людей  я  не  таких,  
Завжди  говорю  правду  тільки,  
Не  заробляю  я  собі  гріхи.
Але  це  фальшю  було,  
Жаль  тільки  пізно  зрозумів,  
Що  ти  пуста  як  ця  бутилка,  
Вина,  яке  я  тільки  що  допив.  
Тому  собі  порізав  руки,  
Кров  з  них  тече  разом  з  вином,  
І  слухаю  в  навушниках  приємниі  звуки,  
Входжу    у  вічний,  без  болі  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016

Звичайно можна

Звичайно  можна  залишатись  друзями,  
Куму  брешу?Я  знаю,  розумію,  це  ж  не  так,  
Навіщо  входити  в  обман  марних  ілюзій?  
Надіятись  усе  пройде,    як  і  прийшло  в  наше  життя.  
Звичайно  можна  перестати  спілкуватись,  
Повірити  у  те  ,  що  нас  лікує  час  ,
І  марити  тобою,  десь  шукати  знаки,  
Знехтувати  всім  тим,  що  було  колись  в  нас.  
Звичайно  можна  й  все  забути,  
Знайти  заміну  ,ввійти  в    забуття  ,  
Назавжди  перестати  мріяти,  
Стати  дорослими,    втратити  дитинство,  чому  так?  
Звичайно  можна  все  ,але  чи  варто,
Жити  без  мрій,    надій,  і  співчуття?
Нирнути  й  потонути  в  сірій  масі,  
Зайти  у  лабіринт  де  виходу  нема.  
Звичайно  можна  це  я  знаю,  
Але  чи  варто,нажимати  кнопку  стоп?
Позбутися  яскравих  кольорів  прекрасного,  
Стати  байдужим  до  всього.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016

Душа говорить я пишу

Доброго  дня  як  ваші  справи?  
Напевно  й  вже  забули  ви  мене  давно,  
А  я  чомусь  вас  досі  пам'ятаю,  
Приходити  ви  дуже  часто  у  мій  сон,  
Яким  останнім  часом  сильно  марив.  
Приходьте  цього  заборонити  вам  не  можу  ,  
Ключі  стоять  там  де  завжди,  
Тільки  одне  прохання  лиш  взуття  знімайте,  
Не  залишайте  у  моїй  душі  сліди  ,  
Зробити  чаю  вам  чи  може  кави?  
Давайте  стану  вашим  я  рабом,  
Все-рівно  вже  не  радує  світанок,  
Життя  зник  сенс  також  давно,  
Чого?  Я  й  сам  не  знаю  ,  
Як  правильно  для  вас  відповісти,  
Можливо  не  взаємність  у  коханні,  
І  ще  ці  прокляті  дощі,  
О  ні  не  йдіть  дослухайте,  
Тай  можете  дістати  вже  цей  ніж  ,  
Що  у  руках  давно  тримаєте  ,  
Чекали  ви  моменту  це  саме  він,  
Відкинь  весь  страх  і  підійди  ,  
Дай  ніж  мені  у  руки,  
Я  зроблю  послугу  для  вас  ,  
І  всуну  сам  його  собі  у  груди,  
Бо  навіть  зараз  не  хотілось  би  ,  
Щоби  про  вас  щось  говорили  люди.  
Але  скажіть  де  сильно  провинився  ?  
І  в  чому  взагалі  був  мій  порок?  
Те  що  кохав  по  справжньому  так  щиро,  
Чи  це  відплата  за  моє  добро?  
Чого  ви  не  мовчіть  куди  поділись  ваші  крики  ?  
Давайте  повністю  мене  уже  вб'ємо  всього,  
Ну  знайте  потерплю  ,  
Я  не  такий  слабкий  як  вам  здається  ,  
Та  і  по  правді  був  настільки  сильний  біль,  
Що  не  відчуваю  нові  свіжі  рани  ,  
Колись  для  мене  були  всім  ,  
А  зараз  проклинаю  зустріч  з  вами  ,  
І  думав  що  ви  ангел,  
Ну  ні  ви  відьма  демон  душогуб,  
Тому  давайте  мене  знищить  ,  
Я  розумію  знаю  хочете  цього,  
Ну  тільки  в  мене  є  одне  бажання  
Скуштуйте  мою  душу  попробуйте  на  смак  ,  
Відчули  присмак  так  це  є  кохання  ,  
Замотане  у  відчай  страх,  
Скажіть  як  вам  цей  смак  вбитого  життя?  
Знайти  одне  так  вас  кохав  ,  
І  сильно  вірив  що  ви  та  єдина  ,  
Так  жаль  ну  ви  хворіли,  
Байдужістю  своєю  інших  людей  морили  ,  
А  ліків  від  цього  не  було  і  нема  ,  
Тому  живіть  з  думками  тими,  
Що  я  єдиний  так  кохав  ,  
І  до  останнього  в  вас  вірив  ,  
Хоча  я  бачив  ніж  в  ваших  руках  ,  
Але  любив  клянуся  щиро  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2016

О боже

За    руку  тримаючи  тебе    проводив  до  дому  ,
Аби    бути  впевненим  і  не  відчувати  тривогу  
Дорога  доволі  знайома  по  ній  ще  інколи  ходжу  
Не  ставши  тебе  вона  почала  завдавати  ці  болі  .
О  боже.  Скажи  мені  ну  де  так  провинився  ?
Навіщо  забираєш  ти  від  мене  самих  блищих?
Кохання  не  даруєш  тільки  тугу  й  смуток  ,
А  я  до  крові  розбиваю  в  стіни  з  злості  руки  .  
Іду  іду  по  тій  дорозі  ,  де  ми  колись  із  нею  ішли  двоє  ,
І  телефон  в  руках  дивлюся    на  її  фото  ,
Пронизує  жага  від  болі  хочеться  кричати  ,
Але  я  сильний  так  ,  і  почуттями  моїми  ще  можна  гратись  ?
За  руку  не  тримаючи  тебе  я  йшов  додому  ,
А  у  душі  моїй  все  більше  смутку  і  тривоги  ,
Дорога  доволі  знайома  ,  по  ній  все  менше  ходжу  ,
Не  ставши  тебе  іду  по  ній  і  відчуваю  болі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016

Зупинись Осінь

Вся  ця  осінь  триватиме  вічно,
Вона  сильно  так  личить  тобі,
І  красу  твою  золотисту  ,
Не  покриють  найбіліші  сніги.

Так  прошу  щоб  ця  осінь  тривала  вічно,
Ти  із  нею  дуже  гарний  дует  
Я  із  вами  стаю  поетичний  ,
Ви  дві  музи  мої  які  гріють  мене.

Нехай    осінь  ось  ця  буде  вічна  ,
Щоб  у  часі  із  нею  залишились  ми    ,
І  нехай  все  застигне  навіки  ,
І  це  знатиму  я  тільки  й  ти  .

Зупинись  осінь  благаю  ти  зупинись..
Не  дивись  на  те  що  вона  не  моя  .
І  в  коханні  клянеться  хтось    інший,  
Ну  по  справжньому  знатиму  її  тільки  я  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016

Режисер

Прощавай  чуєш  так  назавжди  ,  
Знай  кохав  сильно  і  щиро  ,  
Ти  живи  тільки  довго  живи  ,  
Я  піду  вибачай  ну  навіки  .
Не  кричи  давай  без  скандалів  ,
Всі  слова  оці  чув  ой  не  раз,
Надоїв  твій  убогий  сценарій  ,
Ти  актриса  я  став  режисером  пробач  .
І  тому  тепер  я  обираю  ,
Де  з'явишся  в  фільмі  "Життя  ",
Розумію  так  знаю,  гарно  ти  граєш  ,
Тільки  бачу  в  очах  твоїх  фальш  .
Не  приходь  на  проби  і  кастинг  ,
Зупинив  зйомки  цього  кіно  ,
Пройде  це  можливо  із  часом  ,
Тільки  ти  не  приходь  все-одно.
І  хотілось  би  знайти  справжню  і  щиру  ,
Щоб  знялась  в  мелодрамі  "Життя  "
Щоб  знялась  у  фільмі  "Кохання  "
Розуміючи  що  це  все  не  гра  .
Але  мало  таких  та  й  напевно  не  знайду  ,
На  цю  роль  ту  одну,
Бо  хотілось  би  навіки  і  справжню  ,
Не  читавши  сценарій  розуміла  всю  суть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016

І жоден з потягів

І  жоден  з  потягів  в  яких  я  їхав  ,
Не  зміг  довести  до  твого  міста  ,
Плацкарти  стали  мені  втіхою  ,
Хоча  інколи  все  здавалось  диким  .
Так  музика  гучно  деколи  грала  ,
Коси  плутались  в  старій  павутині  ,
Люди  пили  граючи  в  карти  ,
На  вигляд  щасливі  ,  жаль  з  мертвими  очима  .
В  таких  плацкартах  ,
Я  відчував  без  тебе  сильну  тугу  ,
Здавалося  тонув  у  сірих  масах  ,
Людських  байдужостей  й  смутку  ,
В  очікувані  порятунку  і  лікарства  .
Летіли  дні  ,  обличчя  мінялись  ,
Не  звертав  вже  уваги  на  те  ,
Що  місця  так  мало  ,що  мов  риби  в  калюжі  
І  повітря  не  вистачає  нам  всім.
І  на  станціях  уже  не  виходжу  ,
Та  й  і  смислу  напевно  немає  ,
Я  піду  покурю  між  вагонами  ,
Із  міцним  не  солодким  чаєм  .
І  жодні  колії  досі  ,
Не  довезли  до  твого  міста  ,
Так  поступову  втрачаю  мрію  я  ,
Побачити  твоє  обличчя  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016

Ми ніколи не будемо вже поряд

Ми  ніколи  не  будемо  вже  поряд  ,  
Ти  зробивши  свій  вибір  пішла  ,  
У  очах  твоїх  погляд  байдужий  ,  
А  в  душі  моїй  муки  і  страх  .  
Не  почую  більше  твій  подих,  
І  за  руку  мене  не  візьмеш  ,  
Та  й  претензій  не  маю  я  жодних  ,  
Лиж  пронизує  біль  існування  зник  сенс.  
Я  вимкнув  був  світло  ми  просто  мовчали  ,  
Як  в  пісні  про  те  що  не  можна  сказати  ,  
Хотілось  навіки  тебе  лиж  кохати  ,  
А  ти  лиж  погратись  ,  боялась  сказати  .  
Сюжети  вже  зняті  дорога  закрита  ,  
Мовчу  ну  з  душі  вириваються  крики  ,  
Раніше  без  тебе  міг  якось  жити  ,  
Але  зараз  мені  не  вистачає  повітря  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016

Зроби мені хоч раз приємно

Зроби  мені  хоч  раз  приємно  -  посміхнись,
Щоб  я  згадав  усе  і  знов  почав  писати  ,
Знай  що  лиж  для  тебе  всі  мої  рядки  ,
Пробач  що  це  словами  я  не  зміг  сказати  .
Ти  відчуваєш  як  тремтить  душа  ,
Тобою  тільки  дихає  кохана  ,
Благаю  тільки  промов  так  ,
І  розкажу  тобі  наскільки  ти  бажана,
Скажу  тобі  що  ти  у  мене  лиж  така  одна  ,
І  не  звертаю  я  уваги  на  всіх  інших  ,
Хтось  ради  тебе  пройди  гори  і  поля  ,
А  я  робитиму  усе  щоб  ти  хотіла  навіть  більше  .
І  буду  поруч  завжди  як  би  не  було  ,
В  біді  ,  в  тривозі  чи  угорі  ,  
Бо  довго  я  шукав  тебе  ,
Знайшов  за  це  є  дуже  вдячний  долі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016

Ангел

Скажи  чому  все  так  ,  мені  піти  ?
І  зникнути  з  твого  життя  назавжди  ?
Знай  я  піду  ти  не  знайдеш  мене  ,
Ну  поруч  буду  ,твій  безтілесний  ангел.
Прошу  тебе  тільки  не  плач  ,
Нічого  це  уже  не  змінить  ,
Так  сильно  покохав  тебе  ,
А  ти  взяла  ущент  розбила    всі  мрії  і  надії.
Я  розвернуся  піду  ,
Терпіння  було  ,тільки  зникло  ,  
Життя  одразу  втратило  всю  суть  ,
Навіщо  тоді  жити  ?
Іду  оточують  мене  бетоні  сірі  стіни  ,
В  думках  застиг  лиж  образ  твій  ,
Із  сірими  очима  ,
Вони  були  для  мене  всім,  і  ти  була  єдина  .
Чи  покохав  ,  ну  як  же  так  ,  
Що  за  дурні  питання  ?
Можливо  я  не  твій  герой  ,
Але  клянусь  з  тобою  справжній  .
Я  не  бажаю  ну  хотілось  би  ,
Щоб  ти  змогла  відчути  ,
Цей  сильний  нестерпимий  біль  ,
І  всі  душевні  муки.
Ось  все  ,  дійшов  пробач  ,
Потрібно  чесно,щиро  попрощатись  ,
Я  роблю  крок  і  в  низ  лечу  ,
Без  тебе  я  не  зміг  проіснувати  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016

Зелені очі

Розкажи  чи  будимо  колись  з  тобою  ,  
Чи  станеш  ти  для  мене  саме  та  ,  
Яка  б  зігріла  серце  душу  ,  
І  щоб  кохання  завжди  було  мало  нам  .  
Скажи  невже  багато  я  так  прошу  ,  
Ти  будь  зі  мною  в  пізні  темні  ночі  
Будемо  говорити  ми  про  нас  ,  
А  я  дивитимусь  в  твої  сірі  очі  .  
Якщо  відверто  вперше  так  тонув  ,  
Без  права  і  надії  на  спасіння  ,  
У  сіре  море  твоє  зазирнув,  
А  там  бушує  шторм  він  дуже  сильний  .  
Я  захлинався  від  твоє  болі  ,  
Вмираючи  я  знову  оживав  ,  
Кричав  тобі  можливо  досить  ,  
Давай  допоможу  у  лікуванні  ран  .  
Ну  але  ти  мовчала  і  не  хотіла  чути  ,  
Бо  у  думках  твоїх  є  лиж  одне  ім'я,  
Яке  чомусь  не  може  все-таки  забути  ,  
І  твою  душу  покриває  страх  .  
Змирись  і  відпусти  своє  минуле,  
Живи  щодня  як  в  перший  раз  ,  
Так  він  відчувати  біль  тебе  примусив  ,  
Ну  ти  сильніша  нього  знай  .  
Відкрий  нарешті  серце  й  душу  ,  
Впусти  мене  в  своє  життя  ,  
Я  обіцяю  не  примушу  .  
Текти  сльозам  і  відчувати  страх  .  
Ну  що  ж  не  впустиш  зрозумів  не  хочеш  ,  
Нічого  я  ще  потерплю  ,  
Бо  навіть  найсильніші  шторми  ,  
Колись  тай  спокій  свій  знайдуть  .  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016

Від Сонячної Місячному

Писали  вірші,мріяли,любили,
Писали  просто  від  душі,
В  тих  рядках  себе    згубили,
Бо  стали  не  потрібним  людям  ми  чужі.

Одного  дня  познайомились  з  тобою,
І  так  почали  спілкуватись,
Я  назавжди  попрощалась  з  журбою,
Бо  приємно  від  тебе  цікаві  факти  дізнаватись,

Ті  пару  днів    що  говорили,
Й  бажання  більше  наростало,
Вони  надали  мені  сили,
Але  спілкування  було  за  мало.

Тому  й  надалі  говорили,
Обмінювалимсь  думками,
Розповідали  про  життя  своє,чудили,
Думали  що  схожі,що  думаєм  теж  саме.

Співпадали  смак  і  інтереси,
Хоча  й  насправді  різні  люди,
Одною  музикою  знімали  стреси,
Різною,що  слухають  повсюди.

Ти  говориш:  -"Я  пошляк!",
Ну  добре,я  тоді  пошлячка,
Вмикаємо:Каспийский  груз,Єндшпиль  и  ще  якийсь  медляк,
Приспів:  -  "Я  подарю  тебе  ганжа  и  научу  тебя  смеяться!"

Ти  прозвав  мене  "Сонячна",
А  я  від  цього  палко  посміхалась,
Ну  а  я  тебе  назвала  "Місячний",
Тому  що  в  ніч  зоряну  я  закохалась.

Одне  різнить  нас  -  відстань,
Ти  говориш:-"Кілометри  не  бар'єр!",
Одним  різнимся  містом,
Життя  немов  п'єса,кінець  цікавих  прим'єр.

І  знаю  я,  що  ти  зі  мною,  
В  період  радості  й  біди,  
Що  не  покинеш  ти  ніколи
У  стані  смутку  й  самоти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016

Без цензури

Я  два  роки  назад  зустрів  суку,
Не  просту  а  породисту  блядь  ,
І  хто  брав  її  ніжно  на  руки  ,
Без  вагань  віддавалась  вона  ,
Скориставшись  її  добротою  ,
Пси  тікали  один  за  одним  ,
Але  сука  все  інших  шукала  ,
Бо  подобалось  дуже  її  ,
І  із  часом  всі  знали  цю  суку  ,
Ну  на  руки  ніхто  вже  не  брав  ,
Залишилась  сама  без  нікого  ,
Все  тому  що  була  вона  блядь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016

Благаю

Я  благаю  тебе  в  душу  не  лізь  ,
Досить  вже  там  проживати,
Просто  спокійно  піди  ,
Не  потрібно  навіть  прощатись  ,

Я  благаю  тебе  замовчи  ,
Не  потрібно  нічого  казати  ,
Зруйнувала  ти  моє  життя  ,
Я  не  можу  спокійно  вже  спати  ,

Я  благаю  мене  залиши  ,
І  знайди  ти  свій  шлях  без  мене,
Я  кохав  був  тебе  зрозумій,
Ну  вже  пізно  не  тягне  до  тебе  ,

Я  благаю  тебе  не  приходь  ,
Не  дзвони  ,  і  не  думай  про  зустріч,
Я  у  серці  змінив  вже  пароль  ,
І  у  нього  тебе  я  не  впущу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016

Сніжна королева

Вже  третій  рік  минув  ,
Так  непомітно  ,  
В  душі  зима  засіла,
Дуже  міцно,
І  я  як  Кай  який  влюбився  ,
У  сніжну  королеву,
Безсердечну  ,
Якби  я  знав  що  буде  так,  
Напевно  б  не  прийшов  туди,
Де  ми  зустрілись  з  тобою  ,
Помилки  я  б  цієї  не  зробив  ,
Ну  що  ж  мене  зачарувала  ,
Наділа  ти  на  мене  свій  капкан  ,
І  вроді  відпускаєш  ти  від  себе  ,
Ну  а  свободи  все-таки  нема,
В  думках  у  мене  як  звільнитись  ,
Від  тебе  взяти  і  втекти  ,
Коли  прийде  моя  вже  Грета  ,
І  звільнить  раз  і  назавжди  ,
Напевно  тільки  в  казках  так  буває,
Завжди  щасливий  там  кінець  ,
А  ось  я  тут  3  роки  вже  страждаю  ,
Бо  сніжна  королева  ти  ,
Із  серця  мого  лід  зробила  ,
Із  крові  ніжний  білий  сніг  ,
Коли  прийде  уже  відлига  ,
І  буде  тепло  на  душі  ?
Я  знаю  що  ти  не  така  ,
І  відчуваєш  ще  тепло  ,
Ну  просто  боляче  тобі  зробили  ,
Пробачити  не  можеш  ,  а  чого  ?
Ти  дай  лиж  шанс  і  я  зумію  ,
Весь  розігнати  снігопад  ,
Якій  кружляє  над  тобою  ,
І  зруйнував  твоє  життя  ,
І  я  зумію  запалити  ,
Тебе  з  середини  повір  ,
Навчу  по  іншому  я  жити  ,
І  принесу  тепло  тобі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016

У снах

У  всіх  моїх  снах  тільки  ти  ,
Завжди  в  головних  ролях  ,
Була  ти  моєю  колись  ,
Але  ця  чортова  доля  .

Взяла  і  забрала  чомусь  ,
Не  спитавши  чи  мені  ти  потрібна  ,
Тебе  течією  несе  ,
І  ти  пропадаєш  так  швидко  .

І  тут  зрозумів  я  одне  ,
Що  це    ось  я  так  помилився  ,
Не  зміг  тобі  дати  всього,
Щоб  щасливою  тебе  зробити  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016

Всім критикам від мене

Моя  однотонність  всім  надоїла  ?
Але  до  справжнього  мене  вам  зась  !
Бо  не  з  всіма  можливо  бути  щирим    ,
Та  чи  хотіли    ви  б  з  таким    у  антураж?
Так  десь  в  думках  є  розуміння  ,
Що  я  ніколи  не  був  ідеал  ,
І  в  принципі  це  не  моя  мрія  ,
Обставин  жертва  хоча  я  й  сам  цього  не  знав  .  
О  так  вірші  мої  всі  однакові  ,
А  смислу  не  пізнати  вам,  
Бо  серце  в  вас  ніколи  не  кололо  ,
Від  минулих  життєвих  ран  .
А  ваша  критика  це  як  бальзам  ,
І  якщо  чесно  ні  до  чого  ,
Не  я  пишу  вірші  а  лиж  душа  ,
А  сперечатися  з  душею  не  можна  .
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016

Чуєш

Ти  чуєш  тай  в  моїх  руках  ,
Як  ніколи  не  таяла  в  інших  ,
І  дай  шанс  ти  мені  ,
Щось  в  житті  твоєму  змінити  .
Я  є  інший  не  такій  як  вони  ,
І  тобі  б  не  приносив  я  болі  ,
І  тебе  від  всього  би  беріг,
Від  незгод  і  поганої  долі  .
Ось  вже  рік  а  за  ним  ,
Другий  і  третій  ,
Як  сказав  я  тобі  ,
Що  не  зможу  жити  без  тебе  .
Ці  вірші  яких  в  мене  багато  ,
Однотонні  і  про  одне  ,
Як  тебе  одну  я  кохаю  
І  із  днями  сильніше  тече  ,
Моя  кров  по  венозній  системі  ,
Коли  поруч,  чи  не  бачу  тебе  ,
Як  вона  закипає  ,
Як  вогонь  моє  серце  пече  .
Може  з  часом  колись  я  збагну  ,
Що  було  усе  без  надії  ,
Але  зараз  одним  я  живу  ,
І  про  тебе  одну  я  мрію  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016

Шторм

Бушує  шторм  в  моїй  душі,  
З  середини  почав  топити,  
І  захлинаюся  від  соленої  води,  
Так  не  можливо  більше  жити.  
Куди  піти  щоб  в  чорних  хмарах,  
З'явилась  крапля  світла,  
Колись  із  часом  підросте,  
Буде  душі  промінчик.  
Ну  але  зараз  темнота  ,
Покрила  грішну  душу,
Рве  на  частини  як  шакал  ,
І  рани  ці  болючі  .
А  ліки  ,  де  знайти  їх?  
Щоб  лікувати  душу,  
Колись  хтось  говорив  мені,  
Лікарство  -  це  байдужість.  
Старався  але  не  зумів,
Тай  не  хотів  ніколи,  
Байдужість  -  це  є  гріг,
Порок  не  виліковний.
Бушує  шторм  в  моїй  душі,  
З  середини  топить,  
Я  захлинався  від  пітьми,  
Вічно  самотній.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016

***

Я  удалю  тебя  из  своей  жизни,
Мне  надоело  лишним  быть,
и  как  бы  мне  не  было  больно  ,
я  про  тебя  смогу  забыть,

и  почему  ты,  столь  наивная  
веришь  в  то  что  говорят,
пустые  звуки,  лишь  слова
в  них  только  ложь,твоя  вина

что  стала  ты    игрушка,
которую  таскают  по  рукам
играют  не  любя,    просто  так,
ну  ты  игрушка  тебе  нечего  сказать,

Беда  твоя  в  том  что  это  понимаешь,
И  знаешь  что    тобой  просто  все  играют,
Тебя  не  уважают    все  обсуждают,
ну  ты  настолько  глупа  что  дальше  продолжаешь,

а  знаешь  мне  настолько  больно,
смотреть  в  твои  глаза  ,
и  видеть  что  за  ними  только  пустота,
была  в  тебя  душа  теперь  ты  вся  пуста..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684007
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2016

Крути мной

Крути  мной  ломай  мне  руки,
зови  меня  столь  поздней  ночью,
я  буду  выть  как  волк  в  неволе,
а  ты  скрывай  следи  разлуки,

калечь  меня  приноси  мне  муки  ,
печали  шутки  и  испуг,
я  все  усвоил  твои  заслуги,
что  больше  не  доверюсь  людям,

не  будь  ты  дальше  такой  стервой,
циничной,  гордой  ,невыносимой,
и  как  всегда  не  исправимой,
для  всех  ты  стала  нелюбимой,

осудят  все  кому  не  лень,
да  я  уйду  со  мною  тень  ,
предел  терпения  исчерпан,
и  жизнь  моя  полна  ущерба  ,

поблагодарить  хочу  за  то,
что  стал  другим  совсем  пустой  ,
тоска  накроет  снова  меня,
любил  одну  лишь  так  тебя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684006
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2016

Дорога

Дорога  в  даль  мене  чекає,  
Поїду  чуєш  назавжди,  
Мене  нічого  більше  не  тримає,  
У  цій  дорозі  буду  я  один.
Тебе  кохаючи  втрачав  я  совість  ,  
Душа  тверділа  як  смола,  
А  алкоголь  замінник  крові,
У  всьому  цьому  це  твоя  вина.  
Я  їду  з  цього  проклятого  міста,  
Яке  нагадує  тебе,  
У  ньому  легко  заблудитись,  
І  важко  віднайти  себе.  
І  розум  втратив  однозначно,  
Пряма  дорога  у  дурдом,  
Моє  життя  немає  сенсу  ,  
Перетворилося  в  жахливий  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016

Він Кохав

Він  кохав  її  мов  дитину  ,  
Був  готовий  нести  на  руках  ,  
Марив  нею  мовчав  ніби  риба  ,  
І  не  зміг  подолати  свій  страх  .  
Вони  жили  у  гуртожитку  ,  
Двері  в  двері  зробити  лиш  крок  ,  
Щоб  побачити  свою  рідну  і  милу  ,  
Але  важко  йому  це  чогось  .  
Він  боявся  ну  все-таки  вірив  ,  
Що  настане  бажаний  той  день  ,  
І  заснуть  в  ніжних  обіймам  ,  
Зустрічатимуть  разом  новий  день,  
Так  проходили  дні  ,  місяця  ,  
Через  рік  перестав  рахувати  ,  
Появився  з  нею  зв'язок  ,  
Ну  не  той  на  який  сподівався  .  
Він  хотів  кохання  і  все  ,  
Тільки  дружба  була  цьому  проти  ,  
І  повішала  на  двері  замок  ,  
Він  не  зміг  подолати  це  спротив  .  
Ось  минув  уже  третій  рік  ,  
А  замок  не  відкривався  ,  
Він  хотів  ну  не  зумів  ,  
Перешкоду  цю  подолати  
І  прийшов  цей  момент  ,  
Їм  потрібно  прощатись  .  
Все  кінець  вона  зараз  у  іншому  місті  ,  
Він  один  в  гуртожитку  ,  
І  лиш  спогади  у  нього  в  думках  ,  
Як  він  марив  був  нею  ,  
Як  долав  був  свій  страх.  
Він  кохав  її  мов  дитину  ,  
Був  готовий  нести  на  руках  ,  
Але  доля  цього  не  хотіла  ,  
Вона  проти  завжди  була  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016

Скажіть

Скажіть  куди  поділась  щирість,
Чому  кохання  зникло  розкажіть?
Де  посмішки  оці  щасливі  ,
Де  очі  в  яких  не  присутній  біль?
Скажіть  чому  добро  все  зникло  ,
Куди  іти  і  де  його  знайти  ?
Чому  тваринами  ми  стали  ,
Яким  на  все  начхати  у  житті  ?
Чому  кохаємо  тіло  ,  а  не  душу  ,
Шукаємо  вигоду  в  відносинах  завжди  ?
Ми  робимо  боляче  тим  людям,
Які  з  тобою  в  горі  і  в  біді  .
Чому  змінили  погляди  на  все  ,
Цінуємо  речі  більше  ніж  людину  ?
Чому  тепла  у  нас  в  середині  нема?
Ми  стали  більш  схожі  на  тварину,
Чому  людське  життя  забрати  ,
Ми  можемо  і  все  це  без  проблем  ?
А  потім  ще  спокійно  спати  ,
Не  згадуючи  цей  момент  ,
Чому  батьки  свої  дітей  вбивають  ?
Велику  помилку  роблять  у  житті  ,
Аборт  не  вихід  ,  ти  це  знаєш?
Не  поспішай  ,  ти  чуєш  ?  Схаменись!
Чому  скажіть  тваринами  ми  стали  ?
Жорстокими  ,  цинічними  ,  і  злими,  
Чому  у  нас  не  залишилося  добра  ?
Скажіть  куди  поділася  душа  людська?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016

***

Бережіть  хвилини  свого  існування  ,
Час    швидкий  його  завжди  мало  ,
Тим  паче    не  можемо  знати  ,
Якій  доля  сценарій  для  нас  написала  .

Бережіть  все  що  є  вам  близьким  ,
Те  без  чого  не  зможете  жити  ,
Час  бере  і  так  бистро  летить  ,
Ну  а  вам    прийдеться    жаліти  ,

Про  те  що  цінили  зовсім  не  те  ,
Що  в  життя  приносило  радість  ,
Захотілось  повернутись  назад,
Ну  білетів  в  минуле  немає  .

Так  буває    щонайдорожче  
Завжди  поруч  ну  тільки  ми  ,
Не  можемо  цього  зрозуміти  ,
А  потім  шукаємо  білет  .

І  тому  щоб  не  зробити  помилки  ,
Обернись  подивись  по  сторонах  ,
Ти  помітив  хто  завжди  був  саме  блищи  ?
Цю  людину  ніколи  ти  не  втрачай  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016

***

Скажи  що  за  почуття  між  нами  ?
Що  за  ідеї  в  нашій  голові  ,
Нахлинуло  все  так  спонтанно,
ввійшли  у  шторм  з  якого  нам  не  вибратись  повір  .
Скажи  чому  з  тобою  один  одним  маримо  ,
чому  ілюзія  над  нами  верх  взяла?
Ми  згоримо  з  тобою  чи  розтаємо,
і  чи  прийде  коханню  нашому  кінець?
Будемо  жити  двоє,    тішитись  мов  діти  
що  один  в  одного  ми  є  ?  
Чи  з  часом  будемо  жаліти  
і  проклинати  всіх  за  те,що  ми  зустрілися  на  цій  землі?    
Скажи  ,  а  зможемо  це  почуття  навіки  зберегти  ,
і  дітям  своїм  передати  ?
Можливо  з  часом  запитають  в  нас  вони  ,
Як  ми  змогли  так  сильно  покохати  ?
Ну  але  зараз  поки  час  не  збіг  ,
Потрібно  повністю  моментам  віддаватись,
Бо  час  біжить  він  не  стоїть  ,
А  головне  не  знаємо  що  може  бути  завтра  .  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016

Доля

Як  приємно  зустріти  людину  ,
Яка  схожа  з  тобою  усім  ,
І  при  розмові  із  нею  ,
Завмирає  повністю  світ  .  
В  ці  моменти  хвилина  є  вічність  ,
Кілометри  також  не  бар'єр,
І  з  очей  зникає  вся  втома  ,
Розцвітаєш  стаєш  знов  живим  .
Не  важливо  що  буде  в  нас  завтра  ,
Ми  живемо  сьогоднішнім  днем  ,
Засинаємо  на  світанках  ,
У  думках  що  дальше  буде  .
Ну  потрібно  вірити  в  краще  ,
Доля  просто  не  зводить  людей  ,    
Обирає  для  нас  самих  кращих  ,
У  тяжкий  життєвий  момент.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016

З коханням не сумісне

Розумію  алкоголь  з  коханням  не  сумісний  ,
Ну  інколи  він  вбиває  сум  ,
А  ще  лікує  рани  не  тілесні  ,
Що  залишились  від  близьких  рук  .
Я  розумію  біль  з  коханням  не  сумісний  ,
З  споконвіків  змагається  з  цим  почуттям  ,
І  замість  того  щоб  бути  щасливим  ,
Ми  відчуваємо  його  смак  .
Також  обман  з  коханням  не  сумісний  ,
Він  робить  тріщини  на  серці  які  ,
Із  згодом  дотиком  можна  буде  розбити  ,
А  склеїти  не  вийде  вже  нічим  ,
З  коханням  не  сумісні  люди  ,
Бо  втратили  давно  цей  гарний  дар,
Ми  всі  забули  як  насправді  люблять,
І  не  приймаємо  по  щирому  це  почуття  .    [i][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016

Кохаєш Мене?

-  Кохаєш  мене  ?  -  Кохав.
-  А  згадуєш  ?  -  Ну  буває.
-  Дістала  тебе  ?  -  Ні  чому?  
-  Не  знаю  ,  просто  спитала  .
-  Ти  тут  ?  -  Звичайно  а  що  ?
-  Нічого  я  так  запитала  !
-  А  можна  питання  одне  ,
-  Чому  ти  зі  мною  так  гралась?
-  Я  із  тобою  ти  про  що  ?
-  Я  про  те  що  було  у  нас  .
-  А  хіба  в  нас  щось  було  ?
-  Не  знаю  тому  і  питаю  .
-  А  можна  мені  промовчати  ?
-  Звичайно  ну  пора  нам  прощатись  .
-  Навіщо  ?  -  Щоб  міг  я  забути.
-  Тобі  це  потрібно  ?  -  А  як  має  бути?
-  Напевно  по  іншому  -  Питання  це  як  ?
-  Будемо  дружити  ?  -  Можливо  не  факт  .
-  Чому  розкажи  ?  -  Напевно  я  інший  .
-  Ти  зараз  про  що  ?  -  Про  те  що  б  не  зміг  я  .
-  А  що  тут  могти  ?  -  Не  зрозуміти  тобі  .
-  Що  саме  скажи  ?  -  Душевний  мій  біль  .
-  А  ти  постарайся  .  -  Чесно  не  можу  .
-  А  що  тобі  так  душу  тривожить  ?
-  Те  що  ми  разом  не  можемо  бути  
-  І  я  не  можу  тебе  забути  !
-  Це  все  пройде  головне  змирися  ,
-  Не  думай  про  мене  звільнися  .
-  Думаєш  не  хотів  ?  -  Я  не  знаю  .
-  Тоді  вибач  мене  !  -  Я  теж  пробачаю  .
-  Я  тоді  йду  але  назавжди  ,
-  Вибач  мене  я  також  пробачаю.[i][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016

Чому

Брехнею  усе  було  брехнею,  а  чому?  
Чому  слова  твої  були  обманом?  
Невже  для  тебе  був  ніхто,  
А  як  же  почуття  які  були  між  нами?  
Не  говори  благаю  ти  говори,  
Що  з  вуст  твоїх  звучали  пусті  звуки,  
Бо  зараз  сидячи  в  кімнаті  знов  один,  
Терплю  я  не  терпимі  муки.  
О  боже  мій  яка  ж  ця  біль,  
Не  знати  що  насправді  ти  хотіла,  
І  пам'ятаю  говорила  що  я  тільки  твій,  
А  при  обіймах  ніж  засунула  у  спину,  
Пішла  хоча  клялась  що  не  покинеш.  
Змиритися  треба,  віднайти  у  собі  силу?  
Піднятися  із  колін  і  йти?  
Не  дивлячись  в  безодню  в  ту  яку  покинув,  
Ну  не  можливо  це  бо  в  ній  залишилися  ти.
А  у  думках  моменти  всі  щасливі,  
Яких  багато  щирих  в  нас  було,  
Як  присягався  тобі  що  ніколи  не  покину,  
Тому  ти  знай  тебе  чекатиму  завжди.  
І  знай  що  дуже  важко  з  цим  змиритись,
Бо  ти  найближчою  з  усіх  була,  
Так  не  хотілось  після  цього  довго  жити  
Пробач  мене  і  я  тебе  пробачив  за  обман.[i][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016

В дуеті

В  дуеті  так  хотів  з  тобою  заспівати  ,
Аби  відчути  прилив  почуттів  ,
Щоби  по  тілу  бігали  мурашки  ,
У  всіх  хто  б    слухав  наші  пісні  .
Пісні  лились  би  як  кохання  ,
Ну  багатьом  не  зрозуміти  цих  пісень  ,
Бо  біди  і  розчарування  ,
Висмоктували  із  життя  весь  сенс  .
І  скільки  цих  людей  що  не  відчують?
О  скільки  вас  благаю  розкажіть?!
Так  жаль  що  не  почуєте  цих  ніжних  звуків  ,
Які  лунають  від  душі  .
В  дуеті  так  хотів  з  тобою  заспівати  ,
Ну  доля  твердо  нам  сказала  ні  ,
В  дуеті  нам  з  тобою  не  співати  ,
Ти  з  ним  ,  а  я  один  в  житті  .[i][/i]


Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016

Із часом

Із  часом  найсвітліше  стає  темним,  
І  люди  це  не  виняток  повір,  
Душі  темніють  від  образи,  
Залишені  найближчими  людьми.
Темніють  також  від  кохання,  
Тому  що  воно  причиняє  біль,  
Хтось  скаже  це  не  правда,  
А  ти  згадай  як  ти  любив  а  тебе  ні.  
Темніємо  не  швидко  але  з  часом,  
Усіх  покриє  біль  життя,
Не  зможемо  напевно  ми  згадати  ,
Що  світлою  була  наша  душа  ,
І  так  збігають  дні  наші  буденні  ,
У  пошуках  еліксиру  від  чорноти  ,
Ми  впевнені  що  віднайдемо  ,
Із  ним  кусочок  світлої  душі  .
Ну    знаєте    ліків  не  існує  ,
Спасіння  від  цього  ми  є  самі  ,
Не  ображайте  й  не  причиняйте  іншим  болі  ,
І  темрява  відступить  назавжди  .[i][/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016

Без тебе

Без  тебе  я  ніхто  і  вже  ніким  не  буду  ,
Я  розумію  біль  тобі  приніс  ,
І  все-таки  ми  люди  цього  не  забуду  ,
Як  перший  раз  до  тебе  двері  я  відкрив  ,
І  погляд  твій  назавжди  я  запам'ятаю,
А  усмішку  твоя  у  серці  назавжди  ,
Чому  цього  всього  мені  не  вистачає,
І  сильно  так    кохаю  я  тебе  ?
Пробач  мене  за  всі  оці  розчарування!
За  те  що  боляче  тобі  зробив  ,
А  в  голові  ну  що  ж  буває  ?
Напевно  я  кретин  дурний  !
Чи  може  просто  псих  який  кохав?
У  перше  щиро  ,  і  не  зміг  ,  
Добитися  того  чого  хотів  ,
Тому  напевно  я  і  був  такий  ,
Розсіяний,  завжди  смішний  ,
Пробач  і  не  тримай  на  мене  зла  !
З  твого  життя  пішов  назавжди  ,
Хоча  тебе  не  вистачає  так  ,
Я  не  хотів  ще  причините  більші  рани  .

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2016

Всі погляди свої змінили

Всі  погляди  свої  змінили,  
На  ціні  речі  із  життя.  
Не  ті  що  можемо  купити,  
А  ті  що  були  довго  цінними  для  нас.

І  в  це  століття    можна  все    купити,  
Душа  не  виняток  повір,  
Кохання  також  продається,  
За  дешевий  з  малюнком  папір.

Купити  можна  друзів,  вволю,  
Усе  залежить  від  ціни,  
І  відчуваю  дуже  скоро,  
Ось  та  з  косою  буде  брати  папірці.  

Змінили  принципи  всі  люди,
І  винятків  немає  взагалі,  
Ось  ти  кричиш  "Що  ні  ніколи  "
"  Я  інший  не  такій  як  всі"

А  сам  готовий  свою  совість,
Віддати    ти  за  копійки,  
І  скажеш  "що  ж  поробиш  "
Вони  були  потрібні  так  мені.

Скажіть,  невже  ось  ці  паршиві  гроші,
Які  придумані  людьми,  
Для  того  щоб  жилося  краще,
Ну  зараз  навпаки  ми  їх  раби.

І  діло  навіть  не  у  цьому,  
Що  стали  ми  залежними  від  них,  
Я  зрозумів    що  тільки  люди,  
Платять  за  існування  на  землі.  

І  крикни  хтось  "Тому  що  ми    розумні"
"Створили  ще  небачені  міста
І  зараз  з  самого  ми  верху,  
Харчового  ланцюга  "

Ну  все  не  так  ми  паразити,
Яким  природа  шанс  дала,  
В  гармонії  із  нею  жити.  
Щоб  ми  про  неї  дбали,а  вона  про  нас.

Ну  ще  не  не  довго  залишилося,  
І  скоро  прийде  нам  кінець,  
Вона  життям  нас  наділила.  
А  ми  її  приносимо  смерть.

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2016

Не зможу

Життя  ніяк  не  зможу  вже  змінити  ,
Не  зможу  стерти  я  тебе  з  думок  ,
І  пару  кроків  залишилося  зробити  ,
Щоб  віднайти  утрачене  тепло  .

Кохана  моя  я  з  тобою  ,
І  не  планую  я  від  тебе  йти  ,
Хоча  тобі  я  не  потрібний  ,
Тому  шукаєш  інше  щастя  ти  .

Нічого  я  все  розумію  ,
Не  зможу  звинуватити  тебе  ,
У  тому  що  у  тебе  інший  в  мріях  ,
І  тільки  ним  весь  час  живеш  .

Ну  а  якщо  мене  спитають,
Чи  довго  зможу  витримати  я  ,
Я  відповім  цього  не  знаю  ,
Ну  знаю  точно  щоб  відав  життя  .

Відав  би  все  і  навіть  душу  ,
Щоб  ти  ввійшла  в  моє  життя  ,
Я  б  клятву  дав  яку  ніколи  не  порушу,
Усе  щоб  ти  була  моя  .

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016

Піду

Піду  залаю  душу  алкоголем,
Ввійду  у  стан  я  забуття  ,
Щоб  не  прийшлось  мені  ніколи  ,
Згадати  той  момент  життя  .

Яке  я  даром  проживав  ,
Надіявся  завжди  на  краще  ,
Я  вірив  в  долю  я  кохав  ,
Ну  з  часом  правду  я  дізнався  .

Що  час  летить  і  він  вбиває  ,
Старіє  тіло  і  душа  ,
Хтось  вірить  в  те  що  стане  кращим,
Ну  це  не  так  це  все  брехня  .

Брехня  у  тому  що  ми  інші  ,
Що  в  всесвіті  такі  одні,
Ми  думаємо  що  царюємо,
Хоча  насправді  ми  раби  .

Раби  усіх  цих  технологій,
Які  нам  спрощують  життя  ,
Із  ними  про  природу  ми  забули  ,
І  йдемо  потроху  в  забуття  .

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016

Маска

Ви  ховаєте  сутність  під  макіяжем,
Ту  красу,  що  природа  вам  була  дала,
І  із  часом  обличчя  стає  вже  не  справжнім,  
Ніби  маска  на  ному,  ви  зовсім  не  та.

Ви  не  та  з  якою  лягав  я  у  ліжко,  
Зовсім  іншою  стали  витерши  макіяж,
І  із  часом  самі  забували  обличчя,  
Те  яке  було  рідне  довго  для  вас.  

А  для  чого  скажіть?  Не  розумію?  
Я  вважав  навпаки  що  природна  краса,  
Більш  імпонує  дівчатам,  
Ніж  ця  маска,  не  справжня,  пуста.

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016

Мене доля тримала

У  житті  моєму  біль  нескінченний,  
Я  втрачаю  все  те,  що  так  любив.  
І  у  своїх  лише  двадцять  два  роки,  
Я  зненавидів  повністю  світ.
Мене  доля  тримала  у  своїй  в'язниці,  
Ніби  від  зла  берегла,  
Але  з  часом  всі  ілюзії  зникли  ,  
І  наповнилось  болем  життя.  
Вона  гралася  мною  ,
Заховала  під  чорну  вуаль,  
І  так  довго  від  щастя  ховала,
Що  рабом  її  став,  хоч  цього  і  не  знав.  
Ну  коли  зрозумів  все  пропало,  
Всі  дороги  давно  вже  закриті  назад,  
Дуже  пізно  я  схаменувся,  
Щоб  надіятись  що  пробачать  мене,  
Дорогі  мені  люди.
Я  благаю  всіх  вас  ви  зла  не  тримайте,  
В  мені  грала  завжди  людська  сутність,  
Знайти  що  з  часом  також,  
За  помилки  свої  розплачуся.

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016

Ось все!

[i]Ось  все  ,  назавжди  ми  з  тобою  розлучились  ,
І  десь  поділось  це,  безмежне  почуття  .
Пригадаю  як  серце  моє  сильно  билось  ,
Коли  у  очі  твої  щирі  зазирав  .

Ось  все  !  Закінчилась  історія  у  книзі  ,
І  зовсім  не  щасливий  там  фінал  ,
Хоча  з  тобою  було  нам  приємно  ,
Разом  ,  дійшли  б  ми  до  кінця  ?

Ну  ні  !  Такій  як  я  не  був  тобі  потрібний  ,
І  правду  говорили  люди  нам  ,
Не  бійтесь  почуттів  свої  ви  щирих  ,
І  буде  добре  все  у  вас  .

На  жаль  !  Таких  як  я  ти  не  кохала,
Шукала  тих  хто  б  заподіяв  тобі  біль  ,
Із  ними  пару  місяців  ти  грала  ,
А  дальше  знову  метелиця  і  сніг  .

Скажи  невже  приємно  тобі  так  ?  
Лягати  з  тими  кого  ти  не  кохаєш  ,
Хоча  мене  не  один  раз  ,
До  себе  в  ліжко  ти  пускала  .

А  жаль  мені  так  жаль!
Що  ти  мене  ніколи  не  кохала  ,
Можливо  я  не  той  якій  ,
Для  тебе  міг  би  стати  ідеалом  .

Нічого  !  Час  ще  пролетить  ,
І  зрозумієш  ти  свою  помилку  ,
Ну  буду  з  іншою  вже  я  ,
На  зло  тобі  на  зло  всім  іншим  .

Знайду  ось  ту  яку  я  покохаю  ,
І  в  спогадах  тебе  я  залишу  ,
Не  буду  спати  я  до  рання  ,
І  напишу  тобі  що  не  люблю  .[/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016

Я піду з твого життя

[i]Піду  з  твого  життя  не  навмисно,
Не  залишу  по  собі  і  сліду  ,
Ти  будеш  небесам  молитись  ,
І  просити  в  них  допомоги  .
Повернути  мене  до  тебе  ,
Щоб  кохання  знову  відчути,
І  при  зустрічі  на  світанку  ,
У  обіймай  моїх  заснути.
Знай  вже  пізно  час  не  повернеш,
Так  живий  !  Тільки    не  з  тобою  ,
І  пригадую  як  боліло,
Але  був  лікувався  любов'ю.  
Ти  пригадуєш  як  обіцяв  ,
Щоб  не  сталось  тебе  не  покину  ,
І  виходить  що  я  збрехав  ?
Вибачай  біля  тебе  я  гинув  .
Пам'ятаєш  як  клявся  тобі  ,
Тільки  ти  не  хотіла  чути  ,
Бачиш  час  пролетів  ,
А  я  ,  все-таки  зміг  забути  .  
Ти  залишилась  назавжди  одна  ,
Я  також  один  ну  з  любов'ю,
У  твоїй  душі  пустота  ,
А  в  моїй  щастя  без  болю  .
Ось  останні  пишу  слова  ,
Щоб  ніколи  не  забувати  ,
Що  прокляття  не  було  й  нема  ,
Просто  в  цьому  ти  винувата.
Одне  прошу  ти  знай  що  кохав  ,
Не  з  брехнею  по  справжньому  щиро  ,
Я  ніколи  не  потрібний  був  тобі  ,
Ну  а  зараз  просто  вже  пізно  .[/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016

Не твій ідеал

[i]Мене  знову  накрило  я  про  тебе  згадав,
І  від  болі  цієї  ,алкогольний  я  раб,
Всі  з  порадами  лізуть  в  моє  життя  ,
Ну  ніхто  не  спитався  чому  знову  так?

Я  кохав  був  одну  і  вже  кохати  не  можу  ,
Сам  не  знаю  чого  і  напевно  вже  досить,
Вірите  в  те  що  буде  усе  добре  ,
Бо  у  мене  від  неї  залишилась  хвороба,

Ця  хвороба  яка  із  середини  з'їла,
Із  без  цього  моє  уже  немічне  тіло,
Яке  днями  ночами  за  нею  горіло  ,
Ну  з  часом  погасло  і  вже  просто  тліє  ,

Алкоголь  лиж  у  ньому  залишився  незмінним,  
Він  приносить  мені  ковточок  надії  ,
Не  дає  догаснути  нездійсненій  цій  мрії  ,
І  не  звертати  уваги  що  вона  є  наївна,

Все  тому  що  я  вірю  тільки  в  одне  ,
Що  будемо  ми  разом  не  дивлячись  не  те  ,
Що  тобі  не  потрібний  і  іншого  маєш  ,
А  я  просто  три  роки  тебе  чекаю,

І  якщо  буде  треба  буду  довше  чекати  ,
Все  тому  що    інших  не  можу  кохати  ,
І  не  можу  забути  ,  твій  погляд  єдиний  ,
Якій  зберігається  в  серці  моєму  ,

Ти  завжди  чуєш  будеш  мені  потрібна  ,
Щоби  не  сталось  і  щоб  не  робила  ,
Вибач  за  те  що  не  твій  ідеал  ,
Щиро  назавжди  тебе  покохав.[/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016

Ви пам'ятаєте?

[i]Ви  пам'ятаєте  ?  Звичайно  пам'ятаєте!
Як  перший  раз  признався  у  кохані  вам,
Навіщо  ж  ви  моїми  почуттями  грались,
Невже  це  весело  і  так  приємно  вам  !?

Так  вас  кохав  !  Це  не  приховував  ніколи  ,
І  дарував  безмежно  вам  своє  тепло  ,
А  ви  ,  сильніше  в  серце  все  кололи  ,
Робили  боляче  ну  що  ж  змирився  з  цим    ,

Напевно  відпустити  усе  треба  ,
Піти  і  залишити  вас  одну  ,
Можливо  вам  мішаю  я  щасливо  жити  ,
Вам  і  без  мене  буде  добре  тут  ,  

Ну  знаєте  пройдуть  дні  ,за  ними  місяці  ,
Ви  зрозумієте  про    свою  скоєну  помилку  ,
А  я  іду  уже  своїм  іншим    шляхом  ,
А  ви  залишитись  для  всі  підстилкою,

Для  тих  хто  вас  і  ні  хвилини  й  не  кохав  ,  
Лише  користувались  вашим  ніжним  тілом  ,
А  ви  так  сильно  вірили  що  говорили  правду  вам  ,
Що  в  них  насправді  почуття  до  вас  є  щирі  ,

Пробачати  і  порада  чесна  щира  вам,
Кохайте  тільки    душу  ,  а  не  тіло  ,
З  роками  тіло  помирає  і  старіє,
Душа  ж  залишиться  завжди    безміна.[/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016

Мій рай

[i]Мій  рай  скажи  куди  ти  дівся  ,
І  де  мені  тебе  знайти  ?
Невже  в  житі  так  сильно  помилився  ,
Що  буду  завжди  в  темряві  ?
У  темряві  в  якій  лиш  тільки  пустота  ,
Чи  може  це  моя  душа  уже  така?  ,
З  роками  стала  чорна  як  смола  ,
Цікаво  це  моя  провина  чи  не  моя    ?
Хоча  мене  цікавить  зовсім  інше  ,
А  зможу  вивести  її  з  колись  з  душі?  ,
Чи  буде  ще  в  житі  хоча  б  один  промінчик  ?
І  як  мені  самому  бути  й  жити  з  цим?  ,
Чому  самому  бо  уже  не  має  ,
Людей  яких  з  собою  бачити  хотів  ,
Були  ну  залишити  я,
Нікого  з  них  не  зміг  ,
Із  часом  всі  вони  розчарували  ,
Приносили  страждання,  сльози,  біль,
Питання    навіщо  біля  себе  їх  тримати?  ,
Тому  був  взяв  їх  просто  відпустив  ,
Нехай  ідуть  і  зрозуміють  ,
Завжди  був  тільки  вірний  їм  ,
Натомість  ви  мене  ніколи  не  цінили  ,
Користувалися  лиж  цим  ,
Були  ви  поруч  не  приховаю    ,
Але  коли  потрібно  було  тільки  вам  ,
Від  мене  якась  допомога  ,
Насправді  в  цьому  істина  проста  ,
Кохані  ,друзі  чи  прості  знайомі  ,
Ніколи  не  потрібно  вірити  їм  до  кінця  ,
Повір  буде  боляче  серйозно,
І  зрозумій  нарешті  це  таке  життя  ,
Нічого  тут  ти  вже  не  вдієш  ,
І  як  би  цього  сильно  не  хотів  ,
Залиш  свої  пусті  марні  надії  ,
Тварини  люди  ,зрозумій![/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Засунь руку свою

[i]Давай  засунь  руку  свою  в  мої  груди  ,
Доторкнись  до  серця  й  зігрій  ,
Мою  душу  нестерпно  роками  холодну  ,
І  із  неї  весь    біль  назавжди  забери  .

Забери  увесь  весь  сум  що  літає  ,
Біля  мене    вдень  і  вночі  ,
Який  мені  чомусь  не  дозволяє  ,
Розказати  нарешті  всю  правду  тобі  ,

Всі  вірші  мої  наповнені  смислом  ,
Але  їх  зрозумієш  лиж  ти  ,
Все  тому  що  з  тобою  були  ми  схожі    ,
Ти  моя  половинка  душі  ,

Як  колись  говорилось  у  легендах  і  міфах  ,
Всі  закохані  були  тільки  разом  ,
Але  їх  чомусь  без  причин  розділили  ,
Щоб  перевірити  певно  їхню  любов  ,

І  тому  ми  шукаємо    схожих  на  себе    ,
Які  б  нас  наповняли  завжди  смислом  життя    ,
Поділились  своєю  любов'ю  ,
Нею  душу  заповнили  нам.  ,

Я  знайшов  тебе  моя  половинка  ,
Так  наповнила  щастям  моє  життя  ,
Ти  дала    шанс  зрозуміти  ,
Що  кохання  не  просто  слова  .[/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Почуттів не було

[i]Він  хотів  від    неї  сильно  кохання  ,
Вона  дружби  від  нього  тільки  і  все  ,
В  них  бували  розмови  до  рання  ,
Не  зважаючи  часом  навіть  на  те  ,
Що  були  завжди  двоє  такі  різні  ,
І  по  іншому  дивились  завжди  на  світ  ,
Ну  чомусь  був  її  розумів  він  ,
А  вона    його  жаль  навпаки  .
Вони  були  ніби  як  два  магніти  ,
Ну  вона  завжди  змінює  полюса  ,
То  тягнула  його  до  себе  ,
Пройде  час  відштовхне  знов  назад  .
І  одного  разу  це  сталось  ,
Проявила  йому  свої  почуття  ,
Він  із  радості  забув  всі  образи  ,
Вона  стала  для  нього  життям.
Ну  а  ранком  як  нічого  не  було  ,
Відштовхнула  його  назавжди  ,
І  сказала  вибач  нас  тільки  дружба  ,
Почуттів  не  було  й  не  буде  .[/i]

Кому  сподобалось  може  долучитись  в  мою  групу  https://vk.com/thebestlove15  
Також  буду  радий  бачити  ваші  вірші  в  свої  групі  ,  дякую  за  увагу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016

Я так кохав її

[i]Був  покохав    її,нічим  не  передати  ,
Спонтанно  увійшла  в  моє  життя  ,
І  в  точності  той  день  можу  згадати,  
Як  загорілася  моя  душа  ,
Вона  горіла  довго  беззупинно  ,
Теплом  душі    грів  всіх  ,
Жаль  не  зумів  зігріти  ту  єдину  ,
Із  часом  просто  взяв  згорів  .
Я  покохав  її  ,  нічим  не  передати  ,
У  снах  цілую  тільки  вже  її  вуста  ,
Ночами  інколи  так  не  можливо  спати  ,
В  думках  вона  ,  завжди  в  моїх  думках  .
Думки  про  те  коли  фінал  цього  настане  ,
Коли  пройдуть  раз  й  назавжди  ці  почуття  ,
Я  розумію  чесно    що  моєю,
Не  будеш  як  би  не  хотів  таке  життя  .
Я  так  кохав  тебе  ,  нічим  не  передати,
Страждав  від  болі  сильно  і  щодня  ,
Ну  все-одно  тебе  десь  у  душі  не  міг  забути  ,
Потрібно  завжди  впевнено  йти  до  кінця  !
Так  просто  взяти  здатись  ,  відступити,
Аякже  бій  за  ту  що  сильно  любиш  ти  ,
Багато  їх  лиж  знай  що  ту  єдину  .
Дуже  є  важко  віднайти  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016

Сарана

[i]Скажи  навіщо  мене  питаєш  про  кохання?
Якщо  давно  уже  відома  відповідь  моя  ,
Так  у  житті  моєму  стала  ти  бажана  ,
Хоча  запрошення  таке  тобі  не  відправляв  .

Взяла  ввійшла  у  світ  мій  грубо  ,
Все  зруйнувавши  що  тут  був  створив,
У  в  володіння  мої  увірвалася  з  війною  ,
І  з  раю  в  пекло  усе  перетворилось  в  одну  мить  .

Скажи  ,  світів  багато    так  ти  зруйнувала?  
В  скільком  із  них  біль  принесла  в  життя  ?
Мені  здається  тобі  завжди    буде  мало  ,
Бо  ненаситна  і  голодна  як    сарана,

Аякже  всі  ті    чию  ти  душу  їла?
Хоча  б  секунду  чи  хвилину  думала  про  них  ?
Великими    ковтками  пила    з  них  їх  надію  ,
Забрала  щастя  у  невинних  ,    розкажи  ?

Що  тебе  в  крайності  такі  завжди  кидає  ?
Приносити  в  світле  життя  людей  пітьму  ,
Зробиш  вигляд  що  все  випадково  ,
Ну  знай  був  зрозумів  твою  всю  суть  .  
.                                ...Програв  у  битві  щоб  виграти  війну    .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016

Розказати

[i]А  якщо  мене  колись  не  стане  ,
який  по  собі  зможу  залишити  слід  ?
В  чиїх  думках  буду    ночами  ,
а  хто  згадає  випадково  через  рік  ?
Комусь  насправді  був  же  дорогий  ,
ну  при  житі  ви  не  змогли  цього  сказати  ,
вже  надто  пізно  каятись  повір  
потрібно  завжди  щирим  бути  не  мовчати  .
В  якому  серці  залишив  був  слід  ,
в  чиїх  думках    буду  проживати  ,
для  кого  був  лише  таким  одним  ?
А  хтось  не  зможе  навіть  пригадати?
До  чого  все  ведеться    не  мовчіть  ,
бо  доля  любить  життям  нашим  грати  ,
творіть  добро  і  залишайте  слід  ,
а  головне  несказане  зумійте  розказати.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016

Я Інший

[i]А  знаєш  що  ?  Так  не  такий  як  інший,  
І  те  що  був  кохав  довів  тобі  давно,
Ну  а  твоє  питання  ну  навіщо  
Тобі  не  зрозуміти  все-одно.  
Напевно  ти  в  житті  такого  ще  не  мала,
Якій  би  все  тобі  і  без  вагань  відав,  
Свого  життя  йому  також  було  не  жаль,  
Відав  би  його  без  питань  зайвих  вагань.  
Непевно  ти  кохання  щире  не  пізнала,
І  всі  що  були  в  тебе  просто  так,  
Хоча  говориш  всім  "Так  я  кохала"  
Відала  б  ти  за  них  своє  життя?  
Кохають  тільки  раз  й  напевно  все,
А  потім  ми  шукаємо  в  людях  схожих,  
"Того  чи  ту"  Хто  залишив  у  серці  слід,
І  нам  нічого  вже  не  допоможе.  
Забути  посмішку  все  те  тепло,  
Яке  вони  завжди  нам  дарували,
Забути  сльози  навіть  і  той  біль,
Що  після  себе  так  багато  залишали.
Тому  коли  зустрів  когось,  
Не  говори    що  я  кохаю,
Кохаєш  впевнено  скажу  ти  не  його,
А  те  що  тебе  в  ньому  заставляє,
Згадати  той  момент  свого  життя,
Коли  із  іншим  було    добре,
Коли  приносив  щастя  тобі  він,
Не  було  болі  і  гірких  цих  сльозів,  
Тому  я  не  псую  собі  своє  життя,  
Чекаю  ту  яку  щиро  кохаю,
Ніколи  іншим  себе  не  дарую,
Бо  так  не  можна  впевнено  скажу  що  я  це  знаю.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016

Мертві душі

[i]Як  багато  безмежно  гарних  дівчат  ,
Від  яких  завжди  перехоплює  подих  ,
Забуваєш  інколи  потрібні  слова  ,
Ну  а  серце  намертво  зводить  ,
Ось  знайомство    довгі  розмови.
Телефоні  дзвінки  цікаві  до  ранку  ,
Як  приємно  їм  було  обом  ,
Прокидатись  разом  на  світанку.
В  цей  момент  починається  гра  ,
Битва  розуму  ,  тіла  і  звуків  ,
Хто  кого  підкорить  в  цей  раз  ,
А  зламатись  один  точно  мусить  .
Переможцю  усе  ,  жаль  того  хто  програє  ,
Він  втрачає  душу    ,  сохне  довгий  час  вмирає
Бо    говорять    ті  хто  що  щиро    кохають,
Забувають  про  все  ні  на  що  не  зважають  ,
Це  є  простою  грою  ,а  саме  головне  ,
У  ній  ніколи  не  існує  правил  ,
І  інколи  гравці  у  ній  ,
Із  немаленьким  а  великим  стажем,  
На  них  повішані  трофеї  з  душ  ,
Людей  всіх  тих  які  їм  програли  ,
Повірте  вони  не  слабшими  були  ,
А  просто  знали  правду  .
Що  час  летить  і  їхні  душі  ,  
Повернуться  до  них  ,
А  той  хто  виграв  просто  мусить  ,
Блукати  по  світу  один  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016

Рік

[i]У  нас  з  тобою  тільки  рік  лишився  ,
Після  навчання  у  роз'їздах  по  містах  ,
Я  знаю  ти  знайдеш  своє  кохання  ,
А  я  напевно  вже  ніяк  .

Вина  не  твоя  присягаюсь  ,
Тебе  я  зрозумів  сповна  ,
Я  розумію  що  примусити  кохати  ,
Мене!  Ти  не  змогла  ніяк  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016

Грати

[i]Довго  не  хотілось  ділити  кохання,
Ні  з  ким  багато  років,
Тому  сам  створив  собі  грати,
І  закрився  під  сотню  замків.
Так  не  хотілось  когось  покохати,
Хтось  говорить  гарне  це  почуття,
Тільки  знаю  як  все  насправді,
Приносить  біль  воно  в  твоє  життя.
І  тому  вдосконалював  грати,
Щоб  ніхто  не  ввійшов  через  них,
Бо  не  хочу  й  не  буду  кохати,
Не  потрібний  мені  весь  цей  біль,
Жаль  що  доля  свої  плани  мала  ,
Взяла  обманом  впустила  її,
Від  якої  роками  всюди  ховався  ,
Для  якої  так  довго  вішав  замки.
І  ось  все  розішлись  по  шву  рани  ,
Кровоточать    знову  дуже  сильно  вони  ,
І  весь  біль  нетерпимо  болючий,
Посилився    в  моїй  душі.
Знов  заглянув  в  її  карі  очі,
Знов  відчув  її  п'янкий  аромат  ,
А  на  серці  повіяв  холод  ,
Знав    для  неї  це  тільки  гра,
І  забравши  собі  мої  сили,
Вона    грати    закрила  й  замки,
І  в  безодню  поволі  клітку  спустила  ,
Де  ніхто  не  почує  мій  крик  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016

Я не поет

[i]Ні  не  поет,  і  ним  не  стану  напевно  ніколи,
В  моїх  рядках  буденність  із    життя,
Описую  як  колись  було  добре,
І  як  я  входив  в  світ  із  забуття,
Описую  свої  страждання,
Людей  що  причиняли  біль,
Про  нещасливі  мрії  і  кохання,
І  нескінчений  болі  лабіринт.
Я  не  поет  і  ним  себе  я  не  вважаю,
Мої  рядки  прості  ну  не  для  всіх,
Кохання  плутали  з  бажанням,
А  мрії  всі  пусті  мої  для  них,
І  зрозумійте  вас  не  заставляю,
Читати  все  про  що  пишу,
Я  просто  викладаю  в  інтернет  щоб  знати,
Що  ці  вірші  ніколи  вже  не  загублю.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016

Чорна кава

[i]Так  сильно  не  люблю  чорну  каву,
Із  присмаком  її  гіркоти,
Ввійшла  в  життя  моє  обманом,
З  обіцянкою  зігрівати  завжди,
Тільки  з  часом  тепло  усе  зникало,
І  так  само  зникав    аромат,
Без  причин  моя  чорна  кава,
Зруйнувала    вщент  все  життя.
Поглинала  всі  мрії  надії,
Під  вуаль  своєї  чорноти,
Все  солодки  гірким  робила,
Не  зважаючи  на  прожиті  роки.
Ну  нічого  залежності  цієї  позбудусь,
Перейду  на  зелений  або  чорний  чай,
Обіцяю  тебе  забуду,
І  п'янкий  твій  аромат.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016

Буденність

[i]Наше  життя  мов  павутина  ,
Так  жаль  не  ми  її  плетемо  ,
Буденність  заганяє  в  лабіринти  ,
В  якому  втратимо  у  існуванні  сенс  .
З  ілюзії  шукаємо  свободу  ,
А  вихід  перед  нами  тільки  ми  ,
Не  хочемо  відкрити  очі  ,
Нам  дуже  важко  справжнього  себе  знайти  .
Чому  купаємось  в  обмані  ?
З  надією  що  все  мене  ?
Ми  не  побачимо  як  прийде  старість  ,
І  будимо  жаліти  ,  ну  це  все.
Тому  звільніться  з  лабіринту  ,
Якій  створили  ви  самі  ,
Живіть  ,  радійте  ,  мрійте  ,
Ну  не  вертайтесь  більше  в  них  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016

Маяк

[i]Завжди  боюся  залишитись  сам  ,
Також  боюсь,  що  всі  від  мене  відвернуться  ,
Ніхто  не  допоможе  в  лікуванні  моїх  ран  ,
І  із  кайданів  вже  ніколи  не  звільнюся  ,
Блукатиму  один  на  цій  землі  ,
З  надією  і  мріями  своїми  ,
До  крові  на  ногах  по  стежках  буду  йти  ,
Щоби  пізнати  справжню  людську  силу  ,
Пізнаю  горе  ,  а  також  біду,  
Говорять  треба  так  щоби  відчути  щастя  ,
Можливо  істини  ніколи  не  знайду  ,
Ну  зупинятися  не  можна  знайти  ,
Потрібно  йти  до  самого  кінця  ,
І  вірити  завжди  у  тільки  краще  ,
Таким  не  зрозумілим  є  життя  ,
А  повороти  в  ньому  інколи  пропащі  ,
Тому  потрібно  віднайти  маяк  ,
Якій  завжди    буде  вам  світити  ,
Щоб  не  було  і  де  б  не  були  ви  ,
Він  допоможе    з  цього  завжди  вийти  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016

Всі мовчать

[i]Нас  вбивають  сигарети  ,
Вбиває  також  алкоголь  ,
Про  це  завжди  пишуть  в  газетах  ,
Ну  а  правди  не  скажи  ніхто  .

Всі  мовчать  їм  начхати  ,
Не  розкажуть  ніколи  що  ,
Кохання  вбиває  швидше  ,
Ніж  дим  сигарет  ,  і  алкоголь  .

Мрії  також  вбивають  ,
І  руйнують  наше  життя  ,
Ну  цього  ніхто  нам  не  скаже  ,
Не  на  пише  на  папірцях  .

А  чому  не  знімають  реклами  ?
Кохання  шкідливе  для  вас  ,
Що  воно  приносить  страждання  ,
І  немає  ліків  від  цих  ран  .

І  не  напишуть  чомусь  що  розлука,
Є  шкідливою  для  нас  людей  ,
Як  від  неї  сохнемо  в  муках  ,
Із  надією  все  пройде  .

А  надія  в  сто  раз  іще  гірша  ,
Вона  віру  всім  нам  дає  ,
В  те  що  буде    колись  усе  добре  ,
Головне  тільки  вірити  в  це  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016

Тонув в тобі

Тонув  в  тобі  ,  захлинався  тобою,
І  обманом  себе  годував  .
Не  проходили  мої  тривоги  ,
В  інших  завжди  тебе  шукав.

Страх  завжди  був  зі  мною  ,
Окуляри  надії  вдягав  ,
На  якій  звернути  дорозі,
Щоб  позбутись  болючих  цих  ран  ?

Де  знайти  спасіння  і  силу  ,
А  у  холоді  жменю  тепла  ?
Як  дивитись  у  очі  єдиній  ,
Якщо  твої  покрила  пітьма  ?

Як  не  з'їхати  з  глузду  нині  ,
І  тримати  себе  у  руках  ?
Дуже  швидко  мій  світ  збожеволів  ,
Параноя    в  ньому  і  страх  .

Після  того  як  в  коханні  зізнався  ,
Ти  одна  єдина    в  думках  .
Як  же  так    закохався  ,
І  забув  що  кохання  не  гра  ?

Так  руйнується  мій  світ  поступову,
Душа  тліє  тільки  вже  не  горить  ,
Був  вдихнув  ковток  надії  ,
Жаль  один  раз  ,  більше  не  встиг  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016