| Сторінки (2/137): | « | 1 2 | » |
Життям своїм поділюся з тобою,
все справедливо, навпіл поділю.
Ці почуття, що у душі зі мною
віддам, і навіть серце без жалю.
Свій день і ніч, теж поділю на двоє
і сонця пів і місяця кусок.
Візьми ще з серця мого трохи болі,
в твоїм житті багато помилок.
Ти навпіл щастя ріжеш, мов ножем,
душі частинку в мене забираєш.
У тім житті ти будеш крадієм,
бо об каміння серце розбиваєш.
Ти хочеш все, бо половини мало.
Крадеш моє життя у темноті.
Не буде сліз, ще гірше не настало...
Лиш пустота в глибокій самоті.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727108
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2017
Веснянка - люба дібровою гуляє,
конвалії вплітає у вінок.
У білий вельон вишню одягає,
із вітром йде у весняний танок.
Верба зелена купає в річці коси,
Жовтіє мати - мачуха, в траві.
А день новий, нове тепло приносить,
блищать на сонці трави лісові.
Розквітли квіти з подихом весни,
вже на порозі квітень в вишиванці.
Весняні зорі обіймають ніжно сни,
проміння сонця, цілує квіти вранці.
Веснянка - люба дібровою гуляє,
з конвалії, у білому вінку.
Намисто біле яблуні вдягає,
кружляє з місяцем в вечірньому танку.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2017
Українки вродливі, українки щасливі,
українки - квітуча весна.
Як кохати, то щиро, як в господу, то з миром,
а як пісня - у серце струна.
Врода - ранок у росах, білі квіти у косах,
поцілунок - п"янкі небеса.
Як обійми, то ніжні, як слова - дивовижні,
погляд кине - чарує краса.
Одягне вишиванку. причепуриться зранку,
чорні брови - чаклунки дива.
Як гостина - багата, як неділя, то свято,
як полюбить - не просто слова.
На столі сині квіти і доглянуті діти,
а робота горить у руках.
Як тепла - цілу днину, як у храм, то хустину,
як вінчатися - на небесах.
У танку закружляє, білий світ обіймає,
посьміхається - радість ясна.
Українки щасливі, українки вродливі,
українки - квітуча весна.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2017
Покинута весна і сльози на очах,
холодний погляд у моє вікно.
Зів"яли квіти у моїх руках,
а на столі розлилося вино.
Музика танцю відлунням креслить ніч,
розірве мої спогади світанок.
Разом з любов"ю були віч на віч,
тепер одна у цей самотній ранок.
Життя своє гортаю в самоті,
допю із келиха хмільне вино.
Скупі хвилини радості в житті,
десь є кохання, вірю все одно.
Цілує вітер за вікном весну,
каблучку срібну місяць подарує.
В розлуці ти залишив тут, одну
де світ мене, не бачить і не чує.
Забути все, втікаючи від себе
не хочу мати долю не свою.
Цвіте весна покинута, без тебе...
Ковток вина я з келиха допю.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
Зійшла на землю замріяна весна,
все сонячним крилом своїм накрила.
І така ніжна і запашна вона,
щей свою русу - косу розпустила.
Гойдає її сонце на хмарині,
шепоче місяць казку уночі.
Фіалки розквітають сині, сині,
життя нового б"ють дзвінкі ключі.
В волосся котики вербові заквітчала,
оділа сукню з квітів лісових.
Як пташка звінко пісню заспівала.
Природа квітне від мелодій тих.
Мов наречена, вишня стане біла.
Зелений килим простелить на поля.
Іде весна квітуча, ніжна, мила,
рушник вишиваний їй розстеляй земля .
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2017
Роки минають. а спокою нема,
бо серце крається за землю рідну.
За сльози матерів, дітей-сиріт,
за ту згвалтовану країну нашу бідну.
За молоде життя, розп'яте на хресті,
за свіжо вириті могили.
За наші рани, стогін, біль та кров
якою в чистім полі квіти окропили.
Бо серце крається за чорну тьму,
якою оповита Україна.
З землі святої,козацькоі землі,
лишається одна страшна руїна.
А спокою нема, нема життя
де можна жити, радіти і кохати.
Народжувать дітей,співать пісень,
щоб не в сльозах, щоби сміялась мати.
Щоб щебіт солов'я звенів в саду,
краплі роси блищали на траві.
А серце краялось від щастя та любові.
Щоб діти наші були щасливі та живі.
Молюся щоб війни не було на землі,
хай буде мир і спокій, віра та надія.
І серце заспокоїться моє,
бо це моя свята. єдина мрія.
Автор:Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720677
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.02.2017
Серце розтопилось крижане,
холодний лютий в весну закохався.
Кохання їхне дивне неземне,
через сніги її красою милувався.
Для неї проліски під снігом квітли,
зима на скрипці пісню вигравала.
Його кохання було ніжне й світле,
весна в його обіймах розквітала.
І цілувались, милувались до світання,
в обіймах ночі. в зірковій колискові.
І стало їхне неземне кохання,
струмком весни, від їхньої любові.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2017
Мій Львів, моє найкраще місто,
моя Європа і моя Галичина.
Частинка серця, щастя колискова,
мій рідний дім, батьківська сторона.
Твої святі місця, собори і костели,
кладовища, густим туманом оповились.
Лежать там прадіди, герої наші,
і патріоти тут спочити зупинились
Ти місто пам'яті та вічного вогню.
Мій Львів, моя Галичини столиця.
Ти неповторний в кожну пору року,
туристів споконвічна таємниця.
Зима у Львові, зачарована природа.
Відлуння дзвонів чути в далині.
Блищать, покриті інієм та снігом,
під ліхтарем дуби, замріяні й сумні.
Весняний дощ, бруківкою крокує,
Високий Замок в тумані потонув,
і в білий цвіт, немов в хмаринку білу,
вже моє місто, квітень огорнув.
А влітку ти прекрасний, Львове,
Зелені клени, білі акації, каштани.
Блищать хрести на храмах золоті,
милують око квіти, шумлять фонтани.
У Львові осінь, багряно-жовте листя,
опало і шурхоче під ногами.
А львівський дощ, цей славний львівський дощ,
танцює вальс, в плащі разом із нами.
Мій Львів, моя мала Європа,
краси колиска,карпатських гір струна.
Люблю тебе і щиро прошу бога,
щоби сюди ніколи не прийшла війна.
Автор: Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716653
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.02.2017
Померкло сонце і потемніло небо,
це чорна смерть гуляє десь у полі.
Старенька мати, впавши на коліна,
своє прощення вимолює у долі.
Пробач мій сину, не зуміла вберегти
і ти вже покидаєш мене нині.
Холодні руки і холодне серце,
бо все тепло віддав ти Україні !
Своє життя...пожити ще не встиг
і заливають сльози мої очі.
Пробач мій сину, за усе пробач,
за твої дні щасливі, парубочі !
Бо їх не буде вже, життя своє
на вівтарі залишив людям,як вогонь.
І затремтіли в старого батька руки,
від дотику останнього до синових долонь.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715813
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 02.02.2017
У цьому світі відшукай себе,
своє життя, бажання і чесноти.
Підказку долі, що окрилює тебе
як мудре слово, поклади на ноти.
І заспівай цю пісню небесам,
нехай її почують тихі зорі.
А своє щастя першим пізнай сам,
не відпусти його в людському морі.
Чарівна квітка - холод і вогонь,
що розквітає раз на цьому полі.
З тепла зігрітих, сонячних долонь,
чи з чорного каміння злої долі.
Впізнай себе на березі життя,
де чарівник красу свою малює.
Де камені коштовні, мов сміття.
Де ти кричиш, ніхто тебе не чує.
Ти віднайди і забери у свій полон
на цій землі, дні щастя і розлуки.
Бо твоя доля, наче дивний сон
де поруч мудрість та душевні муки.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714789
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2017
Моя Україна - велика єдина,
де люди щасливі і жито в полях.
Де діти сміються і щастя панує
і радості сльози, у мами в очах.
Моя Україна, це тихий світанок,
під сонцем ранковим, блискуча роса.
І вечір чудовий і кущ калиновий,
і чорна розкішна дівоча коса.
Моя Україна, це Крим і Карпати,
Дніпро, Буковина і Галицький Львів.
Де молодь щасливо, могла покохати,
в любові і щасті, ростити синів.
Моя Україна, це прапор блакитний
із жовтим колоссям і пташка в гаю.
Ніхто не вбиває, ніхто не стріляє,
ніхто не загарбує землю мою.
Моя Україна - верба біля річки,
не спалені села і чорні міста.
А щира, співуча, вкраїнська родина,
де пісня зернятком з землі пророста.
Така Незалежна Соборна Країна,
омріяна в думці і бачена в снах.
Тоді буде пісня, тоді буде свято,
як будем ми вільні, як той сизий птах .
Автор Лариса Мандзюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713787
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.01.2017
Шепочутся зірки - це мій Різдвяний сон,
На небі дивний місяць у тумані.
Взяла зима мене в свій сніговий полон,
В чарівні мрії солодкі та різдвяні.
Серед зірок, там у нічному небі,
Гойдає місяць казки всю красу.
Різдвяна ніч і щастя більш не треба,
Свої бажання Богові несу.
На крилах мрій літаю понад світом,
В своєму сні в засніжених думках.
До кожного звертаюся з привітом,
Вогонь добра горить в моїх очах.
Іду в танок з різдвяними зірками,
Землю обіймаю із висока.
Любов"ю ділюся з зимовими снігами,
Щоб жодна доля не була одинока.
Ранкове небо, рожевим став мій сон...
Та я люблю цю всю земну красу.
Світло душі, тепло святих ікон,
Як сон Різдва в дарунок всім несу.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Шампанське в келихах іскриться на столі,
вже Новий Рік крокує по землі.
Нехай він принесе у кожну хату
здоров"я, щастя, радості багато.
Нехай він завітає в кожен дім,
хай мир та спокій запанує в нім.
Для Вас в вечірню новорічну казку,
хай принесе любов та Божу Ласку.
Для нашої країни прошу миру,
життя спокійного та людську душу щиру.
Нехай земля наповнится добром,
світлом любові та людським теплом.
Зимова ніч, ніч новорічна, ніч кохання,
нехай збуваются усі наші бажання...
Вже Рік Новий ступає першим кроком,
щиро вітаю українці, з Новим Роком !
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2017
Весь світ закутався в різдвяну заметіль,
вогні, гирлянди, санти бородаті.
щедрівки та колядки звідусіль
святі ангели та чорти пихаті.
Спаситель світу, малесеньке дитя,
добра провісник, народився нині.
На столі сіно, калачі. кутя
і дух святий панує у родині.
Церковні звони сповіщають новину,
радіє небо і земля радіє.
Різдвяну казку, радісну й сумну
в родині кожен святкувати мріє.
По всій землі лунає коляда.
ця Божа пісня нам дає надію.
Хай щастя прийде, покине нас біда ,
Ісусику здійсни для нас цю мрію .
Автор Лариса Мандзюк.
24. 12. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2016
Червона кров по змореній землі,
у цьому світі біль та смерть панує.
Немов глухими стали, мов дурні,
ніхто нікого не бачить і не чує.
Не чує чи не хоче чути крик,
душі волання, сльози допомоги.
Неначе світ до тої болі звик,
кам"яне серце і нема тривоги.
Немає сонця, чорна тьма кругом,
нема у смерті дня, немає ночі.
Це чорне пекло б"єтся із добром,
заплакані , в сльозах дитячі очі.
Почуймо всі, звернімося до неба
в благанні захисту, для тих хто у війні.
Світ схаменися, карати вбивцю треба ,
криваві нелюди нехай горать в вогні !
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707033
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.12.2016
Дорогу долі, снігами завіває.
а ночі вже холодні та сумні.
любов твоя поволі замерзає,
і холодно і холодно мені.
Душа холодна, сіра, скамяніла,
немає сонця і короткі дні.
А на щоці сльоза зальодяніла,
замерзлі квіти даруєш ти мені.
Холодне щастя, уста твої холодні,
троянди змерзлі падають на сніг.
В твоїх обіймах, наче у безодні,
де віє холодом засніжених доріг.
Замерзла наша ніжність із зимою.
слова якісь колючі не земні.
Холоне серце поруч із тобою
і холодно і холодно мені...
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016
Три колоски - пророщене життя,
відібране, знівечене катами.
Тіло живе, душа у небуття
вже відлетіла і немає з нами.
Кістками голими вкривалася земля
і кров"ю свого рідного народу.
Відлуння смерті доносилося здаля,
ми не скорилися, ми любимо свободу!
А свічка догорає на вікні
і в пам"яті карбує ту хвилину.
Ті чорні дні, голодні та сумні,
як розпинали рідну Україну !
Автор Лариса Мандзюк.
26. 11. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703085
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.11.2016
Все пам"ятаємо і біль і смерть і сльози
і снайпера приціл, обірване життя .
І ці осінні ночі, холод і морози,
та вже назад не було вороття.
Майдан став домом для всієї України,
там кров лилась і чай гар"ячий був.
Свободи нашої горіли там руїни,
хто вижив, той напевно не забув.
За гідність свого власного життя,
за честь і волю рідної держави.
за вільний подих, за краще майбуття
ти віддавав життя, не ради слави.
І в пам"яті карбує знову осінь
ті дні сумні де сльози, смерть, руїни.
А на Алею Слави квіти хтось приносить,
слава і шана Вам Герої України !
Автор Лариса Мандзюк.
21. 11. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702191
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.11.2016
Вже жовту осінь зима веде в танок
і закружляли у сніжинок хуртовині.
Під музику замріяних зірок,
сніг розсипає по червоній горобині.
Зима і осінь, осінь і зима,
гар"яче серце стигне у морози.
Підкралася у осінь крадькома
і проливає кришталеві сльози.
І кружляють в танці заметілі,
знімаючи осінне полотно.
Накинувши на плечі шуби білі,
хоч холоду не чують все одно.
Льодяне серце і душа і сльози,
зі снігу тіло виліплене теж.
За танець осені дарує білі рози
і радості зими немає меж.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700789
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2016
Мова українська - пісня солов'їнна,
ти мого серця радісна струна.
Ти промінь сонця, що летить з небес,
душі моєї зачарована весна.
Світанок мій і тихий захід сонця,
і чорнобривці вдома, біля хати.
Дитинства і життя мого колиска,
мої батьки-мій батько й моя мати.
Гірською річкою, течеш ти у Карпатах,
на полонинах квітами розквітла.
Моє натхнення, поезія і муза.
Ти поміж буднів сірих - промінь світла.
Скільки за тебе полягло героїв,
ти пам'ять наших прадідів свята.
Ти Рідна Українська моя мова,
Землі Козацької - скарбниця золота!
Ти вишиванка - жовто синіми нитками,
яку так хочуть, розірвати й розтоптати.
Ти колосок, що пророста з землі,
захистимо тебе, Ти наша Мати !
Автор: Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699537
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.11.2016
Нехай усі дітки ростуть у любові,
де мама і тато - щаслива сім"я.
Де сонечко тепле і квіти чудові,
де пісню співає сестричка моя.
Ця пісня про маму, про ранок щасливий,
про яблучка спілі у нашім саду.
Де сонячний зайчик, такий пустотливий,
на мене чекає коли я прийду.
Де з квітки на квітку метелик літає,
де чути звінкий і радісний сміх.
Хай кожна дитинка в любові зростає,
обіймів матусі для діток усіх.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699186
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.11.2016
Дощами осені розмило наші дні,
як в прохолодний вечір листопада.
Солодкі спогади, лише в моєму сні
тій нашій зустрічі я була навіть рада.
Теж була осінь, тільки так давно,
у білім танці разом закружляли.
Чарівна музика, твій погляд і вино
ця дивна ніч, мене зачарували.
Тебе я запросила в листопад,
кружляє нас все осінь і кружляє.
Під нашу музику в осінній снігопад,
лиш спогади солодкі навіває .
Єдина мить, один єдиний раз,
та серце пам"ятає мабуть досі.
Цей ніжний погляд, у вечірній час,
чарівна музика, вино і ти і осінь.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2016
У щирій молитві до неба звертаюсь,
солдата благаю мого захисти.
Мій Боже, на Тебе лише сподіваюсь,
не дай йому впасти, спаси і прости.
В тім пеклі де кров"ю окроплені рани,
де квітів нема на могилах синів.
Заковане щастя в неволі кайдани,
нам в спадок лишилось від наших дідів.
На чорнім хресті, життя розіп"яте.
Свобода закопана десь у лісах.
За тебе молюся мій рідний солдате,
й за душі загублені на небесах.
Розіб"єм кайдани, знайдемо свободу
і внукам залишимо спів солов'я.
Молюся мій Боже за долю народу,
щоб з пекла вернулась козацька земля !
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696329
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.10.2016
Душа летить кудись за небокрай,
своїм крилом всю землю обіймає.
То пекло бачить, то Священний Рай,
то тихо плаче, то голосно співає.
Незванним гостем, у чужу господу
зайде погрітись, з холоду доріг.
То з доброти, на стіл поставлять воду,
зі злом, каміння кидають до ніг.
Вогнем палючим сонце обпікає,
задує вітер ранене крило.
То спрага мучить де життя немає,
то дощ рясний де жито проросло.
То хліба просить, то ковток вина,
то храм шукає, щоби помолитись.
І все летить, кудись летить вона,
не хоче в цьому світі загубитись.
Автор Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2016
Чекайте на своїх синів з війни.
Благословляйте їх в тяжку дорогу.
Бо серце матері, її любов свята,
відводить кулі й страх,розвіює тривогу.
Коханих кожен день з війни чекайте.
У почуттях і серцем, будьте з ним.
Кохання все здолає і вижить допоможе,
кохана ти чекай, я повернусь живим!
Своїх батьків, синочки й донечки чекайте.
Любов дитяча - ясний промінь неба!
Татусь вас захищає,він вернеться,
він на війні лиш думає про тебе.
Про вас лише думки і тому ми живі,
кохані наші, мами, донечки й сини.
Чекання ваші, нас від смерті захищають
і скоро ми живими повернемось з війни!
Автот: Лариса Мандзюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693416
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.10.2016
Малює жовтень ніч осінню, дощову,
де небо в хмарах і зірок не має.
Вода небесна ллется на висохлу траву,
немов осінні фарби розмиває.
Намалював вже парасольки кольорові,
все місто заховалося під них.
Вистукує у шибку мелодії чудові,
небесних зачарованих музик.
Малює клена мокрого, сирого,
що листя жовте вітер вже зірвав.
і дуба чорного, мов козака старого,
осіннім пензлем вже намалював.
На акварелі жовтень, не скупися,
лиш дощ та дощ, ще сонце намалюй.
До сонячних промінь ще пригорнися,
а нам тепло осінне подаруй.
Автор Лариса Мандзюк.
05. 10. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2016
Біжать роки життя, спливають як вода,
неначе квітка відцвітає у саду.
У вихорі життя не помічаю,
що вже по стежці осені іду.
Туман осінній вже припав на скроні,
та серце ще весною зацвітає.
Здаватися ніяк іще не хоче,
та з кожним днем життя біжить, минає.
Назад не повернути навіть мить,
не прокрутити як цікаву кінострічку.
Не зупинити молодість свою,
як не cпинити бистру ,гірську річку.
Живіть тепер сьогодні, кожним днем,
цінуйте кожен ранок, вечір, кожну мить.
Весна повернеться все знову зацвіте,
лише життя, кудись від нас біжить!
Автор: Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2016
Проводжаю тебе на війну,
і не знаю побачу, чи ні!
Біль і сльози стискають у грудях,
як дивлюсь в твої очі сумні.
В них я бачу тривогу і смуток
за життя і незвідану даль.
На пустому пероні нікого,
лише наша з тобою печаль.
Повертайся - чекаю на тебе!
Моє серце, кричало тобі.
Слів не було, вони зкам'яніли,
у сльозах, у розлуці, в журбі!
Кожен ранок тебе виглядаю.
Кожен вечір чекаю в саду.
Повертайся до мене, благаю!
Я на зустріч по стежці іду!
Автор: Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
Кульбаби жовтий цвіт в вінок сплітаю,
не знаю, на любов чи на розлуку.
Немов кришталь,розбив ти моє серце.
За що я п'ю таку солодку муку.
Я бачу сон, у нім приходиш ти,
неначе марево посеред ночі.
Я відчуваю подих твій й тепло,
я ніжність відчуваю, бачу очі.
Ця ніч - кохання неземного час,
в полоні рук твоїх згораю.
Твої цілунки, наче дотик вітру.
І я шепочу, що тебе кохаю.
А ранком знову прокидаюся одна.
Караю серце за солодку муку.
Лиш цвіт кульбаби ти залишив на вікні,
не знаю, на любов чи на розлуку.
Автор: Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2016
Ти заплети мені чарівну осінь в коси,
червоне листя клена заплети.
Нехай у моїх косах квітнуть роси,
з тих наших днів, де були я і ти.
Світанків тих, де нас купали зорі
і обімали хвилі на воді.
Де місяць з нами потопав у морі,
вкривали ніжно трави молоді.
Де осінь пісню нам свою співала,
під музику вечірнього дощу.
Жди там мене, де жадібно кохала,
а я туди на крилах прилечу.
Автор Лариса Мандзюк.
20. 09. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
Дитячі роки - найкращі у житті,
бо безтурботні і такі веселі.
Полинули вже десь за небокрай,
дитинства мого, кольорові каруселі.
У снах, я повертаюся туди,
на свою гойдалку в зеленому саду.
І чую сміх, звінкий дитячий сміх,
і бачу маму зовсім молоду.
Лелека у гнізді крильми махає,
малина вже достигла на кущі.
І ми такі малі, такі щасливі,
босоніж бігаєм по літньому дощі.
Цей світ, такий близький і так далеко,
лиш згадка досі серце зігріває.
А нашого дитинства каруселі,
вже осінь на своїх вітрах гойдає.
Автор:Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2016
Я горда з того, що родилась в Україні,
що землю цю своєю називаю.
Що дід був козаком, а батько патріотом.
Що вишиванку мамину вдягаю.
Зплету вінок, з достиглого колосся,
калини гілку заквітчаю в коси.
Яка це гордість, любити ці простори.
Це сине небо, ці травневі роси.
Я горда, що співуча в мене мова,
неначе скрипка з серця мого лл'ється.
Як можна не любити ці Карпати,
де рідна пісня, трембітою озветься.
Я квітів назбираю при дорозі,
роздам усім і стану на коліна
перед красою цьою , приклонюся.
Бо це моя найкраща Україна!
Автор:Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689506
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.09.2016
Веди мене у сни свої, веди,
де осінь вже малює візерунки.
Вкривають там, осінні холоди,
найкращі долі нашої дарунки.
Вже осінь барви розкида свої,
немовби долі лінії малює.
Мелодії осінні, в сни твої,
струну кохання нашого дарує.
Там літо, ще манило нас у даль.
Cміялася зеленая діброва.
Та осінь, вже вкриває у вуаль
кохання наше, літне калинове.
Калинове кохання - вічне літо,
і не страшні йому, осінні холоди.
Веди у сни, де серцем все зігріто
і я залишусь тут з тобою назавжди.
Автор Лариса Мандзюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016
У вікно потяга, рукою помахаю,
ти сльози витреш, з голубих очей.
Я залишаю тут кохання, знаю,
на сотні днів і тисячі ночей.
Війна-розлучниця, нам долю поломала,
осколками кохання рознесла.
Вона тебе, у мене відібрала,
а у замін лиш автомат дала!
Твоє кохання, тут, поруч зі мною,
від смерті захищає у бою.
У снах, я прокидаюся з тобою,
цілую очі, й усмішку твою.
Кохання наше, розділене війною,
та ще палкіше, у душі горить.
Рахую дні, до зустрічі, з тобою.
Коли настане, та щаслива мить!
Автор:Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016
Ми одне щастя, розділимо на двох,
бо по одинці, щастя не буває.
І моє серце, рветься до зірок,
коли шепоче, що тебе кохає.
Я пам'ятаю, кожну нашу мить,
і кожне слово, сказане тобою.
Бо у щасливих, серце не болить.
Воно болить, окутане журбою.
Журбу, ти в наше щастя, не пускай,
оберігай його від злого ока.
Ти просто гар'яче, мене кохай,
щоби з тобою, я не була одинока.
Автор:Лариса Мандзюк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016
На крилах, я б злетіла в височінь,
під обрій, ген далеко, аж до неба.
Я пташкою літала б в далечінь.
І знову поверталася до тебе.
Я бачила б,красу землі і світ.
Життя, яке за обрієм вирує.
Я волю, би відчула і політ,
і вітру спів,що у степах мандрує!
На крилах, я б за хмари полетіла,
де дощ р'ясний збирається над полем.
В степу широкім,тугу б відпустила
із серця свого, що налите болем.
Веселку, малювала би з дощем,
над синім морем, чайкою літала.
Хоч, там високо, не земна краса,
Я б все одно, до Тебе повертала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Змахнуло літо сонячним крилом
і полетіло в даль, за журавлями.
Малює осінь золотим пером,
пейзажі дивні, чудо - кольорами.
Світанки росяні, в калинових вітрах,
що у намисто заквітчалась з ранку.
Трави покоси пахнуть у полях,
одівся вересень у жовту вишиванку.
Осіння музика ,в замріяних гаях,
густий туман покрив осінні квіти.
Вина терпкого, келих у руках,
де горобини похилились віти.
Казкове літо, відлетіло в даль.
Вечірнім тангом вересень кружляє,
рука в руці, а на душі печаль.
Кохання наше, осінь зустрічає.
Автор Лариса Мандзюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2016