| Сторінки (2/142): | « | 1 2 | » |
Десь чути легкий порух дивних крил...
Це янголи,мабуть, з небес злітають.
І у пітьмі до тебе шлях шукають,
Щоб доторкнутись до твоїх вітрил.
Вони торкнуться,бо сьогодні ніч,
Коли всі спраглі серцем прагнуть дива.
Лише повір - все збудеться щасливо,
Жалю тягар нараз спаде із пліч.
Над хмарами вже срібло ллє зоря,
В зіниці,в душі,декому - на скроні.
І,значить,відтепер ти не в полоні
У сумнівів,і можна - за моря!
До берегів,що маряться у снах,
Що мріються своєю висотою,
Де будеш справжнім і новим собою
У поступі новітнім і в піснях.
Але,коли ти янголів почув,
І вже зоря зійшла над видноколом,
Ти просто ще раз озирнись навколо,
Про когось поруч,може, ти забув?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2017
А ми з тобою сутінки залишим,
Бо між життям і ніччю досить жити.
І новий розділ пам'яті напишем
Про джерело з якого варто пити.
Про дивограй, де варто вдруге,втретє,
Переродитись ,і - явитись птахом...
І ,кришталево , в новім чистім злеті
Дать відкоша , мов світ старому жаху
Неприйняття. Полинувши крізь тіні,
Світліше відчувати і чинити...
І ми згадаємо,що душі в нас - нетлінні,
І , спробуємо біль в них полюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
По стелі сонній до мого обличччя
Тендітне світло робить легкий крок.
Крізь верховіття сплетених гілок
Рудий сурмач з собою знову кличе.
Блукати світом...В хугу, в спеку, в дощ
Чогось шукати...Клопоту? Розради?
Нема думкам ні спокою,ні ладу -
Така собі юрба з базарних площ...
Рудий - сурмить.І щемом у душі
Тієї сурми чується відгомін.
Ось вже вона неначе дивний пломінь,
І тане лід останньої межі...
Знов перший крок.
Що ж,Боже, збережи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705306
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016
Зима тремтить в застуді.
Привид білий осніженого вітру сів на дах,
А ,спопеліле на твоїх вустах,
Моє ім'я , повільно відлетіло в горішню тишу...
З осяйних пустель воно колись повернеться.
А доти - нехай блукає,наче менестрель
В шуканні панацеї від скорботи...
Свіча освітить темінь самоти твого будинку.
Віск сльоза освятить.
Неспокій мій не зможе геть піти.
Твоє ж чекання знов не буде спати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705295
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.12.2016
Сьогодні п'ємо: я і самота
Поміж людей,і ніби, справжніх друзів.
Дилема - до відвертого- проста:
Почує хто у цій хмільній окрузі?..
У падолисті згаяних сердець
Останній жмуток дИхання і мрії...
Чи невгамовний і бездумний герць
Якогось самоствердження?.. Сіріє...
Це,мабуть ,ранок..Стука у вікно...
А ти і чуєш,і не хочеш знати.
І,ніби,відчуваєш як давно
Втомився від обов'язку чекати
На бажане...А дива -все нема...
І дИхання так бракне...І,відверто,
Остання мрія - без тебе - сама
Аутодафе...І тільки серце вперто
Тримає ритм.І,навіть без покори,
Без утиску ,без сорому, без дій,
Ти знову розумієш: біль - це море...
А ти - лиш крапля у його воді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703122
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2016
Всіх кольорів цієї ночі сни
Прийдуть до нас і гратимуть виставу.
Щоб ми ми сягнули Неба глибини,
Допоки ранку з'явиться заграва.
Юрба тіней шепочеться в кутку
Так, ніби їй все наперед відомо...
І ніч стоїть в терновому вінку
Як мати,що чекає нас додому...
Десяток драм з'єднається в одну
У сяйві місячнім,немов у світлі рампи...
Прийде світанок... Присмак полину...
І сни в очах застигнуть,як естампи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Я шукав своє обличчя
За твоїх повік стіною.
Так шукають крізь сторіччя
Всі причинні супокою...
І крізь паморозь розмови
НаслухАв ім'я твоє я...
Так мисливці йдуть на лови
Під ранковою зорею...
Хоч би доторку долоні
До снаги довготерпіння!..
Та крізь серце - аж у скроні -
Блискавично б'є сумління...
Золотавлять простір зорі.
Тільки жодної в долоні.
Тільки в місячнім мінорі
Линуть мрії безборонні...
Я ж в тобі, як у свічаді,
Видивляюся таємно
Майбуття стежки хрещаті.
Та в очах твоїх - так темно...
Не знайшов свого обличчя.
Ледве імені не втратив.
Бо прийшла ти з потойбіччя
Душу назавжди забрати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701371
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.11.2016
Між двох свічад: між небом і собою,
Вдивляючись в пітьму своїх зіниць,
Я ,наче тінь над темною водою,
Пливу за течією горілиць.
Так треба світла,щоб не розчинитись,
В тумані передбачень і бажань...
А течія все не дає спинитись
У вирі ритмізованих волань
І все стрімкіше спокушАє душу
Дістатись дна на споді самоти...
Я Декалогу стрій уже порушив...
Але наосліп і тепер іти..
Пливе пітьма в зіницях і навколо...
Чи розпачам є свій скінчЕнний лік?..
Чи вже навіки згасне видноколо?.
А,може ,просто - не відкрив повік?..
А,може , досі не туди дивився?
Не в те свічадо,не о тій порі?
І погляд мій, як промінь,що згубився
На дні намулу, а не згас вгорі?
Ні.. Досить слів і досить застережень.
Я відкриваю очі горілиць.
І буде світло! Світло - без обмежень
Крізь серце й душу... З неба - - до зіниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016
Я намалюю твій портрет
Найтоншим пензлем мрій і муки
Щоб віщий сон про бутність злуки
Осяяв завтра,наперед.
Я вималюю погляд твій,
І світла вимолю у Бога,
Щоби в пітьмі життя дороги
Складалися в один сувій.
Я напишу жагу свою
На синій цноті цього неба...
Бо більшої нема потреби
Окрім промовити:"Люблю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
Зупинись! Знову місяць вповні...
На химері його обличчя
Віддзеркалено: ми - ще зовні,
І життя наше - на узбіччі...
Не пізнали ми ще глибИни
Ті, що видно йому із неба,
І від того нам щохвилини
В скроні стука життя потреба.
Ось чому нам у цьому світлі
Ще ввижається все містичним.
Ми - суцвіття ще нерозквітлі,
Що застигли метафізично...
Повний місяць,мов третє око,
Бачить все,що в душі насподі...
Тож,ступаймо в життя широко,
На узбіччі чекати - годі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699817
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2016
Де втаємничено крок
Втечі твого майбутя,
Де у свічаді життя
Вже немпомітно зірок,
Хочу лишитись останньою
Линвою, з тьми - в небеса...
Де світанкова роса
Ляже стежиною ранньою...
Щоб в лабіринті вагань
Вибір лишив я один -
Спільний стрибок в часоплин,
Без тягара зазіхань...
І не від розпачу! - Ні! -
Просто:повітря потреба...
І там, де розколеться небо -
Вибухнуть віри вогні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697401
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.10.2016
Стирає час обличчя і сліди,
І нас на порох ладен обернути,
Та тихо щезнуть ,- Боже,відведи!
Щоб,хоч на мить, та кожен був почутим..
Хай камертоном світу прозвучить
Відлуння душ,сердець ритмічне соло...
І жоден голос білше не змовчить,
Зустрівши забуття за видноколом...
Ось так і я ,колись безмовний мім,
Шукаю музику життя у кожній миті.
І, словоспівом в супроводі рим,
Свій ставлю слід, де всі шляхи розмиті.
І над німим проваллям, на межі,
Коли від розпачу повік вже не піднять..
Я біль кладу на нотний стан душі,
Щоб пісню долі тихо доспівать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696956
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2016
Над синіми мостами наших снів
Бринить луна колишніх сподівань.
І паморозь усіх недочекань
Примарним робить світло ліхтарів
На площі Долі... В сутінках думок
Ще чути звук твоїх непевних кроків..
Так,ніби від жаги гірських потоків
Лишився тільки гомінкий струмок...
Над синіми мостами наших снів
Аврора не проїде в колісниці...
Для ніжності нам двом забракло криці...
А,може,просто - кришталевих слів...
Ну,що ж ,прощай,мій кольоровий сон,
Мій міст у безмір, в спомин довжиною...
Мені так легко спалося з тобою...
Шкода, не заспівалось в унісон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Коли в тобі лишаєшся лиш ти
Без лоску, без пихи, лише в надії,
Наводжу я невидимі мости
Понад розпук... І розпач мій - маліє...
І віщі сни збуваються нараз,
І хочеться співати й просто жити.
Та у воді надуманих образ
Всі сумніви відразу розчинити.
І миті й літери зливаються в очах
В один вітраж,де променева злива...
І знов здається: що до тебе - змах
Моїх повік, і все за мить - можливо...
Коли в тобі лишаєшся лиш ти,
Те, що на споді серця- пломеніє.
І зводяться невидимі мости
Над тим бездонням,де любов зоріє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695725
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.10.2016
І досить погляду наповнить порожнечу,
Коли все тіло - блискавка і грім...
І кожен крок - це вже таємна втеча
Мого безумства - тереном твоїм...
Не треба слів... Промовисте тремтіння,
У павутинні сумніву й снаги,
Озвучить спантеличине сумління
В ту мить, коли розталі вже сніги
Самотності топитимуть розлуки,
Роз'єднані у лихослів'ї днів,
Водоворотом бажаної злуки,
В якій вже не шукаєш берегів...
І подиху замало зупинитись,
Щоб увібрати все блаженство миті...
Де погляд - доля, варто їй коритись,
Коли зіниці спраглі та відкриті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692303
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2016
Вже вкотре золотава заметіль,
Нестримно бешкетуючи з імлою,
Ховає скло між правдою та грою,
Останніх не шкодуючи зусиль.
А десь на хмарі плаче янголя,
Мов пташеня,що в небі заблукало
Ще на світанні,поки місто спало,
Оманами неспокій розбавля.
Знов між землею й небом згине день...
Та хмари не захочуть заридати.
Чи не тому в малого янголяти
Бринить сльоза на вії? ..Та лишень
Розсипле вечір свій сухий вінок,
Зупиниться багряна хуртовина,
Немов би відчуваючи провину
За наготу облітаних гілок.
І крила затріпочуть,понесуть
Мандрівника до отчого порогу...
Так, наче хтось підкаже їм дорогу.
Це ,мабуть, просто зорі знов зійдуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2016
Якщо ти віддаси мій попіл вітру,
Омріяно, я ,врешті, стану морем...
Тобі ж лишу свою краплину світлу,
Що викохана болем неозорим..
В перлинній піні ,на смарагді хвилі,
Я,врешті,відпущу себе на волю.
Німіють ноти , і слова - безсилі
В цій благодаті, що вінчає долю
За обрієм,де небо стане морем...
Де душі причащає вічний спокій...
У Всесвіт увіллюся я прозорий,
В життя нове,надсвітле,надглибоке..
Віддай мій попіл вільнодумцю вітру
Під співи синьоокої стихії...
Мій янголе, учителю,арбітре,
В останню мить прощання і надії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689318
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2016
Так рідко бачиш мене усміхненим?
Німі занадто вуста для радощів...
Надмірно стримані, бо задихані
У поцілунках та інших прянощах..
Так рідко бачиш мене тверезого?
Від цього сорому - не ховаюся!
А просто ламаю гілки березові -
І п'ю їхній сік, і ним упиваюсь я...
Заглянь у очі мої без остраху -
Зуміють очі тобі віддячити...
Аби дивилися в них - без поспіху,
Аби хотіли мене побачити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2016
Перший подих і перший крок,
І промовлене перше слово -
Все вкарбовано в тло зірок
Як небесна життя основа.
І куди б не вели шляхи ,
До своєї йдемо Голгофи...
Бо даровано нам снаги
Для надії... Та ще - на строфи...
Хоч яких докладеш зусиль,
Не уникнути слів , що ранять...
І тяжіє відбитком - біль,
Як в свічаді застигла пам'ять.
Хоч мережити можна сни,
Накликати крилаті мрії,
Не сягнути нам глибини:
Що для кожного Бог воліє?..
Годі, брате , клясти талан,
Кам'яніючи у знемозі,
Не злічити незримих ран,
Але , все ж таки ми - в дорозі!
До підніжжя Голгофи - крок...
Стежка прощі - як сходи вгору...
Так ідемо ми в певний строк
Всі, до внутрішнього притвору...
Неофіти і злидарі,
Дурні, генії, правдолюби...
Серцем бачимо Хрест вгорі,
Вірим - душам не буде згуби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689202
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2016
А час минає...Зміною облич,
Газетним мохом і обридлим жартом...
І ти його хоч сто разів поклич -
Безповоротності завжди чатує варта.
Тікає час... Як злодій чи як ті,
Хто потайки тобі відтяли крила,
Допоки ти у людній самоті
Плекав снагу,що в римах заблудила...
Сміється час,ховаючись у тлін,
Над усіма володарями світу.
Бо твердо знає: всюдисущий плин
І від династій не лишає сліду...
Біжить крізь нас бурхливим виром час,
Його потік не знає перепони.
Він залишає душі без прикрас,
Звільнивши їх від тіла,мов з полону.
Ще - час летить, як небом зорепад
В своїй красі, у фантастичнім світлі.
І все ж вертає,іноді, назад
Цілунком пам'яті у яблуні розквітлій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016
У променях вечірньої зорі
Співаєш Ти , так,наче це - востаннє...
Твоя душа давно вже там,вгорі,
А тут - земна моя розпука рання...
Звучить оркестр завершеного дня,
Слухач один - завмерлий світ навколо...
І я ловлю губами навмання
Твоє меланхолійне щемне соло...
Твоїх пісень світ щиро так співав.
В мелодіях цих варто потонути...
Хтось понад хмарами вірша на них складав,
Аби хоч раз в житті колись почути,
Відчути, вистраждати, захлинутись і,
З останніми акордами - зомліти...
І тільки ти, у променях зорі
Горітимеш,співаючи,щоб жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
Буду бавитись і тонути,
В сонній зливі твого волосся...
Щоб навіки себе забути
У думках твоїх...Щоб збулося
Все, що ніч нам пророче снила
І святили промінням зорі...
Бо у снах тих небесна сила,
Ми у неї в німій покорі.
Так- без слів - тільки подих в подих -
Я у безмір твій тихо лину...
А як ранок проллє свій подив,
Я в тобі - назавжди -загину..
Щоб у серці твоїм, воскреслий,
Вже довічним лишився бранцем.
Щоб нас сонячне перевесло
У вінчальнім з'єднало танці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016
Вже вечір запалив нам ліхтарі,
І темним птахом закружляв над містом,
Від подиху його - в очах імлисто,
І порятунок тільки там - вгорі...
О,незбагненність прагнення душі
Прогулянок небесними шляхами...
Що ти шукаєш? Сни чи міражі?
Чи,може, першу сходинку до храму
З якого вийшла? Мандри поміж хмар
Без впевненості напрямку до цілі...
І знову гасне у своїм безсиллі
Ранкової зорі блідий ліхтар...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687094
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016
Осінній блюз над безпорадним містом...
Тендітним смутком сиво так летить..
І нас несе у вирі падолисту
За межі світу..В танучу блакить..
Кружляє все: дахи,дерева, долі
Немов сам Пан заграв тут на дуді..
І, незбагненно - від тепла чи солі? -
Сльоза не тане в дощовій воді...
Ще лине блюз багряно - золотавий,
Дзвенить ще й досі звичне : "Ми....."
Остання дія ніжної вистави
Перед антрактом лютої -зими...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Ворожила на досвітніх росах,
Одягала вранішній туман,
З вітром заплітала в довгі коси
Зірваний опівночі дурман...
Струменіла чистою водою,
Втамувала ж - молодим вином...
Розчинилась срібною луною.
Найкоротшим,найсолодшим сном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016
Окриль свою печаль і - відпусти...
Спали свій біль і попіл кинь на вітер.
Слова образ - це ж просто купа літер,
Якими хтось недбало насмітив.
Окриль своі думки і - відлітай
У вільнім братстві мандрівного птаства,
Де не скарбів не треба ,ані царства,
Щоб мати спокій. Просто - відлітай
Туди, у світло...Сонячні дощі
Втамують все: від спраги до розпуки...
І ні відлунь їх, ані перегуків
Ти більше не почуєш уночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016
А знаєш, колись ми станемо просто зелом...
І соком своїм нас буде земля напувати.
Турботливі ранки нас пестити будуть теплом,
А легіт весняний свою колискову співати...
Ні, не забариться оте незбагненне "колись"...
Розхристаний вітер його нам давно пророкує.
Але не спиняйся, за ліве плече не дивись,
Ту мить урочисту сполохане серце відчує...
А поки стежки хрестами лягають, мов тінь
Від сивого сонця , розп'ятого на небосхилі,
Таким як судилось у вирву життєву поринь,
І Богу подякуй за ці невгамовнії хвилі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
Ти - самотня верба серед пустки зрадливої долі.
Десь у вітах твоїх погубились до неба шляхи...
Ти не вгору ростеш,а землею стаєш мимоволі,
І від того у кроні давно не співають птахи...
Наречена дощу,ти волосся схиляєш до долу,
В нім колишеться вітру прозоро химерна фата.
Всесвіт, наче вівтар, невеселе освячує соло:
То кохання твоє одично вітає сльота.
Повінчає журба,доки хмари ще не відлетіли,
Цю покору німу і негоди сумління бліде.
Будуть пестити краплі гнучке і незаймане тіло,
Та від ніжностей тих лиш листя твоє опаде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
Бачу й досі: у твоїм волоссі
Яблунево квітень заблукав...
Досі чую тихе триголосся
Цвіту,вітру, тонкорунних трав.
Знову бачу відблиски гарячі
Поцілунків сонця на щоках.
Ще й тепер тремтить в мені,неначе
Павутиння, потаємний страх...
Сходинками спогадів зі споду
Сну й тривог шукати щастя слід
Сліпо йду, згадавши насолоду
Чути сміх твій у сплетінні віт.
З того саду,о моя розрадо,
Повінь пахощів - на подих - поверни!
Порожньо... Світлини сну зім'ято...
Вкотре - не дістати до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016
Мені сьогодні вітер шепотів
У пурпуровім видиві світанку.
І спокій мій,крізь сплячу ще фіранку,
Слухняно з ним за обрій відлетів...
І оселився в серці спраглий день.
Думок безладних здійнявся торнадо...
Дарунок долі чи таємна зрада?
Чи зле похмілля від вина пісень?..
Підступний вітре,ти ж не залишив
Ні пари крил,ані дороговказу,
Щоб мати змогу стрімголов,відразу
В горішній твій поринути приплив...
Та в шепоті твоїм я все ж відчув
Далекий відгук втраченого неба,
Й землі віднині вже мені не треба...
Я все земне від себе відпущу...
Лише б лишилась неземна любов
У музиці весняного цвітіння,
І світлий промінь чистого сумління
На тлі покрови вічних корогов...
Лиш вистачило б сили на стрибок
З вершини літ в провалля позахмарне,
Щоб всі безсоння не минули марно
В потрібний час, в благословенний строк...
Мені сьогодні вітер шепотів
У пурпуровім видиві світанку.
Господня воля, жарт чи забаганка?
Я й дотепер як слід не зрозумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686089
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Забери в мене все,залиши тільки музику вітру...
Ту,де бабине літо танцює у ритмі душі.
Бо немає нічого,є просто розчинене світло,
Що малює цей світ танцюючим біля межі...
Я до Тебе прийду,і до ніг покладу свої крила,
Що носили мене по усіх піднебесних стежках...
І в притулку Твоєму,де мешкають слава і сила,
Розпалю той вогонь,що досі ховаю в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685937
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2016
В зіницях збережу твоє обличчя,
Коли в імлу все осінь загорне.
Самотній крук зимову хугу кличе,
Невже і нас вона не обмине?..
Луною мрій в повітрі подих тане,
Минулий подих літньої жаги...
Змарніле море неба наче п'яне -
Бо загубило власні береги...
Марудить день дощів нудна розпука,
В ній ні віршів , ані пісень нема,
Лише неспокій в скроні тихо стука:
"Невже і нас не обмине зима?.."
У серці збережу твоє обличчя,
Якщо сипне снігами забуття
Мені у вічі,і холодний відчай
Згорить у ньому,мов старе сміття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
Солодких снів тобі, моя печаль,
Мій тихий щем, мій біль і насолода.
Я поруч не співатиму , на жаль..
Але ти - є! І це - вже нагорода!
Нехай прийдуть до тебе, хоч у снах,
Всі барви світу,легко і казково.
І присмаком солодким на вустах,
Залишиться ця сніжна колискова...
Тече пісок в годиннику зі скла,
Нечутно,невловимо.непомітно...
Та ти чекай в цю заметіль тепла,
В якому гілка самоти - розквітне..
Хоч за вікном все хуртовинить час,
Для тебе він зупиниться до ранку.
І, може статись, що колись для нас
Відкриє він у дивосвіт фіранки..
А поки спи,тендітно,мов маля,
В турботливих обіймах у дрімоти...
Ця ніч піде,нема їй вороття...
А я лишусь, бо серце знає хто ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016
Я раптом загублюсь між берегів
Твоїх повік, в яких блищить безодня,
І залишусь блукати між світів
Твоєї загадки і власного безсоння.
І в прагненні дістатися до дна
Твоїх джерел, від мушлі ставши легшим,
Моя омано,згуба і мана,
Я,мабуть , збожеволію уперше...
Причинний і причетний до глибин,
В твоїх зіницях схочу потонути.
Щоб ані спогадів, ні видива світлин,
У жодного жалю вже не відчути...
Щоб загубившись поміж берегів
Твоїх повік,дожити до світанку.
І вже без остраху,без сумніву,без слів
Свій світ в тобі лишити без останку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016
Коли відчинить час свою таємну браму
І частокіл зневір порушиться,впаде,
Я впевнено ступлю на сходинки до храму
Святої простоти. І спокоєм зійде
Земний останній день непевного блукання
І праведних прозрінь настане перша мить...
І посмішка німа застигне ,мов зізнання,
В минулій глупоті.І сором відболить...
І стану я тоді незрозуміло тихим,
На ярмарку суєт - відвертим як дитя.
І зболена душа заллється срібним сміхом,
Що висоту торкне луною каяття...
Колись відчинить час свою таємну браму,
І вільно, на крилі, полине серця птах.
Лишилося фінал у тривіальній драмі
Завісою з небес завершити в очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2016
Місто гасить вогні,навіть ангели сіли спочити.
Осоружна пітьма причаїлась лише по кутках...
Я гойдаю твій сон,у у долонях тремтливих зігрітий,
і гойдається світ мій у щасливих, безсонних очах...
У п'янкій німоті, крізь вологий туман передрання,
Я молю небеса передчасно не кликати день.
І квапливо жену вбивчу думку,що зустріч - остання...
І життя повертаю в передзвони вчорашніх пісень.
Ранок скочив на дах, ранок променем б'ється у вікна.
Пір'я ангельських крил білим цвітом летить на вітру...
Квітень в шалі весни. До розпук він ніколи не звикне.
Він не винен,що доля раптом з нами затіяла гру...
Я гойдаю твій сон,щоб ми довше лишилися разом
І боюся цілунком сполохать цю благосну мить...
Кажуть, доля любов випробовує простором часу,
Та повір, я віднині , зумію його зупинить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016
Нехай сьогодні буде все як є...
Страх і пророцтва лишимо на потім.
Зневіри зерна часу птах клює,
Не зупинившись у своїм польоті.
Хай стане знову душам залюбки
Дивитись в небо, дихати й не спати,
Щоб простота ця їм далась взнаки
Можливістю сміятись і літати.
Хоч на сьогодні,лиш на день і ніч,
Щоб пригадати звідки, де і хто ми.
Так ніби це - життя раптовий спіч
З метою лікування від утоми.
Нехай сьогодні буде все як є.
І, може,завтра буде все як треба.
Зневіри зерна часу птах склює
І нам засяє посмішкою неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2016
Розчинилися в хвилях світла -
І в душі задзвеніла злива.
І в полях самоти розквітла
Сон - травою ця мить.На диво
Розігналися і -у простір
Полетіли,крильми зріднились,
Сміло впали в небесну постіль
і периною хмар накрились...
Десь між ніччю і днем застигли,
Загубились у часі вишнім.
Лиш зірки,мов космічні стигми,
Наш окреслили всесвіт грішний...
І вертатись назад не варто.
Прокидатися вже - навіщо?
Краще вип*єм терпіння кварту
І чекання, бо сон цей - віщий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Затамований подих і - тиша...
Від напруги затерплі вуста...
Тільки дзвони у скронях - гучніше,
І гучніше від них німота...
Тільки маятник серця - чіткіше,
І нестерпніше світло зірок...
Так в душі незаповнену нішу
Небо робить упевнений крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685078
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2016
Фіалкова ніч звучить оксамитно,мов лютня.
І так не важливо,в якому з століть живемо.
Весь світ,наче птах ,здійнявся на крилах могутніх,
І ми разом з ним до безміру вже летимо.
На відстані подиху серце торкається серця.
На відстані погляду всі зрозумілі слова.
Шовковим шатром омріяний обрій простерся,
І місячна папороть цвітом ясним ожива...
Ні світу,ні нас в цім видиві не відшукати.
Та сивий Господь до дива такого вже звик.
Фіалкова ніч убралась у вічності шати,
І час,здивувавшись,раптово спинився і зник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016
Осипле серпень зоряним дощем,
І знову ми - невидимі сновиди...
І нас веде незрозумілий щем
В дзеркальний простір потойбічних видив...
Там, на кордоні марення і сну,
Де сум століть спочив в сузір*ї Ліри,
Відкриєм ми пречисту і ясну
Всевишню суть душі, буття і віри...
І дай нам, Боже,легкості та сил,
І каяття за шал і навіженство.
Щоб не змаліти на зірковий пил,
Пізнавши втаємничене блаженство...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2016
Безпритульно та врешті вільно -
Так мандрується вам щодня.
Ви - безхатченки божевільні.
Небо й вітер - уся рідня...
В битвах тіл ви - тендітні тіні,
В сурмах площ ви - лише луна...
самота як благословіння
В морі доль, де немає дна.
Непричетним до дня облуди,
Вам опівночі - крила в дар!
Хоч несе кожен хрест спокути...
Хто як лицар,хто як мольфар.
І невпинно крізь безнадію
Ви муруєте нам щодня
Кришталеві мости до мрії,
Щоб іти ними навмання...
Залишаю свій дім і спокій.
Вже без остраху і сльози,
Йду за вами у світ широкий
Божеволіти від краси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016