| Сторінки (3/272): | « | 1 2 3 | » |
Світ потопав у сонячних проміннях.
Вітрець листочки пестив-цілував.
Цвіла земля. І навіть на каміннях
Барвистий квіт іскрився-вигравав.
Ні бур, ні злив у райському куточку
Ніхто не бачив із споконвіків.
Купалися в любові у садочку
Вона і він, мов пара голубів.
А поруч – море, тихе й загадкове.
Виблискує водичка як кришталь.
Голубить зір каміння бірюзове,
На дні сіяє скіфська пектораль.
Хіба закоханим щось не під силу?
У морі їм вода по кісточки.
Коли ж то милий не послухав милу
І не дістав намисто залюбки?
Звабливе море хвилями заграло,
Згубилася у водах пектораль,
Сміялось, скаженіло, лоскотало:
Морська русалка скинула вуаль.
Принадила спокусниця, зманила,
Звела, причарувала юнака.
Лиш чайка понад морем голосила.
Дівча мовчазне берегом блука.
Просила сонця випити водицю,
Щоби дістатися морського дна.
Просила в неба світла-блискавиці,
Щоби щезала ночі пелена.
У відчаї і до вітрів зверталась,
Щоб понесли над морем вздовж і вшир.
Дивилась, прислухалась, озиралась…
Та бачила страшний і чорний вир.
Загуготіло небо над землею,
Застугоніли хмари в вишині.
Сховалось сонце й місяць із зорею,
Лише вітри літали навісні.
Прощаючись з дорогою земною,
Слізьми гіркими вмилося дівча,
Знялося в небо хмарою сумною,
Легке, в долонях вітру-силача.
І бродить досі десь під небесами
Хмарина й заливається плачем.
На землю сходить з бурями, громами,
Густим туманним проливним дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2017
А попереду дим, а позаду туман.
Самотію на острові світла.
Вправо крок – у капкан,
Вліво – самообман.
В’яну-сохну, хоч ще й не розквітла.
Не злітала увись ні до зір, ні до хмар,
Не п’янила ковтком аромату,
З оксамитових чарів
Мій медовий нектар
Напуває сльозу гіркувату.
Пелюсточки горять, а вуста шепотять –
Просять-молять у лебедів крила…
Відкриваю життя
Без страху́ й каяття.
Я лечу…Я у небо злетіла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2017
Вона вже про кохання не писатиме.
Окутає серденько в теплий плед,
Вино з полин-трави ковтатиме -
Для спраглої душі, як терпкий мед.
Це лебедям судилось жити в парі
І ніжно обійматися крильми.
Вона всміхнулась криво темній хмарі
І тінню загубилась між людьми.
Це у лелек сім’я, лелеченята,
І лелько захищає від грози.
А в неї тихо скиглить сумом хата…
І ще... світлина, мокра від сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
Л--аскаве сонце рано-вранці спалахнуло
І світлом-сяйвом землю огорнуло.
Т--еплом зігріті луки і ліси,
О--бмиті, чисті від ранкової роси.
Л--унає спів пташиний на зорі,
І перегукуються півні у дворі.
Т--уркоче голуб, шугає лелека,
О--звалася зозуля десь здалека.
Л--иповий цвіт усіх п’янить, духмянить
І працьовитих бджілок кличе-манить.
Т--ополя запушилась, прикрасилась,
О--молодилася, причепурилась.
Л--ілії пахнуть, зваблюють, чарують.
І--риси різнобарв’я демонструють.
Т--роянди міс- красуню вибирають,
О--бразити себе не дозволяють.
Л--ебідка з лебедем у озері танцюють
І танго, й вальс…Здається щось святкують.
Т--раву шовкову дрібний дощ скропив.
О, цю красу Господь благословив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740546
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2017
Ми розминулися з тобою в часі.
Безмежний простір… Не пересіклись.
Мандрують Всесвітом дві іпостасі,
Що мали би зустрітися колись.
Здається, Хаос порядкує світом,
Нам визначивши нарізно буття.
Даремне Космос променистим світлом
Підігріває наші відчуття.
Придумав хтось минулість і майбутність,
Де ти і я – на різних полюсах.
І лиш уява, думка, суть і сутність
Шматує час і простір в пух і прах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737663
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2017
В одному з найдревніших міст-Єрусалимі-
Події сталися ніким непояснимі.
Це було дивне, Богом дане, провидіння
Якраз на п’ятдесятий день від Воскресіння.
Зібрався люд велике свято святкувати-
Закон Синайський пригадати, вшанувати.
Були присутні там й апостоли Христові,
Молились ревно у покорі і любові.
Неначе буря здійнялася у світлиці,
Неначе небо освітили блискавиці,
Хтось ніби полум’я яскраве запалив-
Так над апостолами Дух Святий сходив.
Вогонь-це знак ,щоб від гріхів всіх очищати,
Щоби освячувати душі й зігрівати.
-Покайтеся і всі хрестіться Христа ради,-
Так проповідував Петро, давав поради.
-Покайтеся, позбудьтеся усього злого,
Лиш так отримаєте в дар Духа Святого.
Лиш покаяння і молитва допоможе,
Так на землі збудуємо ми Царство Боже.
Святої Трійці Дні-це свята урочисті,
Ми причащаємось, щоб душі були чисті.
Ми молимось за тих, хто є й кого немає,
Бо лиш з молитвою душа відпочиває.
В народі Свято називаємо Зеленим,
Хати замаюємо зіллячком свяченим.
Квітки про Божу благодать нам нагадають.
Всіма чеснотами хай душі розцвітають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736487
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.06.2017
Подаруйте мені букет.
Саме Ви…Тільки Ви, будь ласка.
Буде зустріч у нас тет-а-тет.
В пелюстках причаїлась казка.
Подаруйте мені букет
З пурпурових троянд розкішних.
Поміж квіток згубився сюжет,
З мрій мережаний, світлих, ніжних.
Подаруйте мені букет.
Може, це Вам банальним здасться.
І нехай лише жест, етикет,
Та у ньому таїться щастя.
Подаруйте мені букет,
А у нім – нерозквітлий бутон.
Я повірю в одну із прикмет-
У душі зазвучав камертон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Соловейко витьохкує пісню.
Як чарує дзвінкий перелив!
Але серцю так журно і тісно,
Бо у пісні тужливий мотив.
Знаю я - так не буде ніколи,
Не цвістиме весна, як тоді,
Не хмелітимем від матіоли.
Більш не будемо ми молоді.
Не збиратимеш перли – росинки,
Щоб мене частувати з долонь.
Прилетіли холодні сніжинки,
Забіліли, торкнулися скронь.
Знов витатиме в но́чі весняні
Ангел щастя помежи людьми.
Буде хтось признаватись в коханні,
Але це вже не будемо ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2017
Подія ця була давним – давно.
Посеред хмар прослалося сукно,
Взялась нізвідки з сірого сукна,
Веселка - і туманна, і сумна.
Трималась я́кось на семи вітрах,
Наво́дила на люд печаль і страх.
Дівча дивилося через вікно
На вбоге непривабливе панно.
Задумало змінити сірий світ,
Щоб грав – переливався самоцвіт.
Взяла червону барву у квіток,
Сплітати стала чарівни́й вінок.
У помаранчі колір попросила,
Лимонним соком квіточки полила,
Вплела зелені росяні листки,
Блакить черпнула з водограй – ріки,
По синь звернулася аж до хмаро́к,
А фіолетовий барвник віддав бузок.
-Прийми, веселко, - дівчина просила.
Панно сумне віночком прикрасила.
Вінок веселка з вдячністю взяла,
Натомість дівчині всю сірість віддала.
Настали сірі ночі, сірі дні
І нескінченні будні мовчазні́
У клопотах, повинностях, роботі,
У повсякденному круговороті.
А там, у небі, виграє веселка,
Навіть тоді, як ллє, немов з відерка.
Посеред гроз і помежи дощами
Сьома́ милу́ємося кольора́ми.
© Галина Брич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2017
А на біль натягнула вуаль,
А на рану наклала усмі́шку,
Світлим поглядом вкрила печаль,
Прикріпила до серця маніжку,
Запозичила в птаха крила.
Сльози – перли на Афродіті.
Всю себе у собі́ вмістила…
Гордо йшла найщасли́віша в світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2017
Дзвеніли дзвони попід небесами.
Котилося відлуння над горами.
Мелодія лунала- промовляла:
"Христос воскрес!" .І душі воскресала.
"Христос воскрес!"-веселка усміхалась.
"Христос воскрес!"-росинка привіталась.
А бородаті хмари з-під небес
Відповіли:" Воістину воскрес!"
Черешня цвіт у коси заплітала.
"Христос воскрес!"-до вишеньки сказала.
А мимо пташенятко пролітало.
"Воскрес! Христос воскрес!"-защебетало.
Струмок побіг до річки з новиною.
"Христос воскрес!" -звук шириться водою.
А річка, з красоти весняних плес,
Шумить - дзвенить:" Воістину воскрес!".
Святкуймо всі Христове Воскресіння!
У ньому і прозріння,і спасіння.
Любім! Надіймось! Вірмо! Ждім чудес!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728874
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 15.04.2017
Лежить Ісус у квітах, позолоті.
А ми навколішках у смутку і скорботі,
Йдемо у розпачі, сльозах, покорі,
Старі й малі,ідем здорові й хворі.
Цілуєм,Господи,твої болючі рани.
Поклін низький-це знак любові й шани.
Поцілувати плащаницю-нам за щастя,
Бо поцілунок цей- Святе Причастя.
Божественний Спасителю,прости,
Помилуй і навчи свій хрест нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728692
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.04.2017
БЛАГОВІЩЕННЯ
Вітаю вас зі святом, християни!
Сталося диво, чудо із чудес.
Молилась Діва ,як і ми, земляни,
До Неї ангел Гавриїл злетів з небес:
"Я благу вість приніс Тобі, Маріє,
Ти тішся, радуйся, Господь з Тобою.
І вся земля в цей день нехай радіє.
Народиш сина й станеш Ти святою".
"Та як же так? Та мужа я не знаю…"
На ті слова архангел відповів:
"Круг Тебе, Діво, Дух Святий витає."
Про силу Божу ангел розповів.
"Назвеш Ісусом сина Ти, Маріє,
Він з Твого лона, Син Бога Отця.
Народ назве Його навік- Месія,
І царству цьому не буде кінця."
"Хай станеться, як Господь того хоче,
А я його раба. Нехай так буде."
Здійснилось ангелове казання пророче.
Нехай Господь благословить нас,люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727561
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.04.2017
Якось в селі один пан
Відкрив диво- ресторан.
Крісла на сосні гойдались.
Столики на пні хитались.
Під калинами дивани.
На ялині марципани.
Попід тином холодець.
А на яблуні хлібець.
Вітер карася зловив,
Рибу заливну зробив.
Манна каша з неба ллється.
На стовпці млинець печеться.
Торт шматками на малині.
Завиванці на ожині.
Сонце каву заварило,
На промінцях опустило.
Хмара компот наливає,
Карамелі розкидає…
Сів собі я на дивані.
Підійшла до мене пані,
Подала все, що велів.
Ох і смачно ж я поїв!
От сніданок так сніданок!
Коли чую :" Сину, ранок…"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726724
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.04.2017
Дорогами життєвими крутими
Ішли Ви твердо, чесно й нелукаво.
Зірок сягали мріями святими.
Услід не раз звучало – браво! браво!
Тумани розсували у долинах,
Із легкістю неслися віражами,
Всміхались на омріяних вершинах,
Увінчували тріумфи піснями.
Ви, як стіна, де затишно й надійно,
Ви – вісь, опора, стрижень у родині…
Та б’ється в грудях серце ностальгійно,
Душа шукає закутки глибинні.
Життєвий човен рух свій сповільняє.
Од сонця й бур вітрила посіріли.
Душа обачно двері прочиняє
Єдиній тій, яку ще не зустріли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726291
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2017
Розділилось щастя на частинки,
Вранці стелить врізнобіч стежинки.
Часточка - майнула до схід сонця,
Ще й не блиснув промінь у віконця.
Друга частка - також поспішала,
Вітерець ранковий доганяла.
Третю – поцілунком розбудила,
Пошепки услід благословила,
Пострибала щастячка частинка
Стежечкою, наче балеринка.
Четвертинка щастя – у хатині,
Та, в якої очка сині – сині.
Ввечері частиночки зійдуться,
У велике щастячко зіллються.
Щастя Бог благословить із неба.
Ну а більшого, мабуть,не треба.
© Halyna Brych
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2017
Та де ви, лелеки? Я вас виглядаю,
Бо чула колись, а чи правда – не знаю:
Якщо над оселею бачиш лелеку,
Це – звістка про щастя, про мир і безпеку.
А ще в перший день, як птахи прилетіли,
Дивитись, чи в парі в гніздо вони сіли.
Бо вперше побачиш, що птах сам, один -
Ти теж не надійся і пари не жди.
Якщо птахів двоє в гнізді поселились –
Ознака, що в тебе надія з’явилась
Зустріти того, з ким підеш під вінець,
Твоїй самоті вже, нарешті, кінець.
То де ж ви, лелеки? Чекаю вас двох.
Надіюсь – й мені пощастить, як дасть Бог.
Летіть до осель, а не десь на пустир,
Несіть в Україну і щастя, і мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2017
Семиструнна гітара мовчала.
Утомився співати артист.
З ким ти, доле, його повінчала?
І кому дарував він свій хист?
Пальці ще раз акорд набирають,
Озивається болем струна.
Відлітають роки, відцвітають…
Не вона… Не вона… Де вона?…
То не стеляться вранішні роси,
То не дощ за вікном струменить,
То, мов роси, виблискують сльози,
І гітара журливо бринить.
Не звучала ще пісня остання,
Не замовк соловейко в гаю.
Заспіває артист про кохання
Найпрекраснішу пісню свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2017
Я вчитуюсь , як у молитву,
У мудрість геніальних фраз.
Тарас посіяв слово – бритву,
Меч, путівник, дороговказ.
Щоб з москалями не кохались,
Бо точно зрадять, сміючись,
Щоби свого ми не цурались,
Бо буде соромно колись.
Щоби, як лях, не розпинали
Вкраїну - неньку в час тривог,
Щоб рідну матір шанували,
Тоді вже й не скарає Бог.
Щоби була щаслива доля,
У своїй хаті, не чужій,
Щоб була правда,сила, воля
І згинув ворог – лиходій.
Щоб ми любили Україну
У лютий і недобрий час,
Щоби молились в тяжку днину,
І Господь Бог врятує нас.
Щоб правдою не торгували,
Зняли кайдани назавжди,
Боролися й перемагали,
Навіки позбулись орди.
Бо в правді нашій міць і сила,
Бо наша воленька – свята.
А слово, дума й пісня мила
Зерном у душах пророста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722325
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2017
Хтось каже, що квітуча і красива,
Приваблива,шикарна і грайлива,
Пристрасна,хтива,блискавична,
Спокуслива,жадана,романтична.
Ще чула,що ефектна і шикарна,
Гнучка,струнка,сліпучо-гарна,
Ласкава,мила,феєрична,
Кокетлива,чарівна,магнетична.
Для декого цікава,загадкова,
Зваблива,вишукана,виняткова,
Сором'язлива,таємнича і мрійлива,
Феноменальна,гіпнотична і вразлива.
А ще безпосередня,нелукава,
Проста й складна,спокійна,горда,жвава,
Ранима й сильна,скромна і манлива...
Я просто ЖІНКА, БАЖАНА Й ЩАСЛИВА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722206
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.03.2017
Пролісками стелиться весна.
Котиться струмками передзвін.
Забриніла сонячна струна,
Засміялась вітру навздогін.
Звеселились хмарки в небесах,
Розчинилась поміж них журба.
Тішиться проміння на бруньках.
Котиками вкрилася верба.
Дощик серпантиновий бринить,
Досхочу частується рілля.
Аромат фіалковий п’янить.
Пробудилась матінка – земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720928
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2017
А я поставила собі питання,
На них сама собі і відповім.
Чи я живу, чи просто існування?
Якщо живу – для чого в світі цім?
Яке моє призначення – чи знаю?
Чи все роблю, щоб справитись сповна?
Чи звіт про все сама собі складаю?
Чи в помилках моїх моя вина?
Якщо не встигла – зможу доробити?
Чи виправлю, як щось було не так?
З прогрішеннями зможу легко жити?
А чи спокутувати треба їх, однак?
Чи з користю проходить кожна днина?
Чи віддаю я свій життєвий борг?
Чи справді в цьому світі я Людина?
А чи присутній в моїм серці Бог?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720711
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2017
А воно було дивне…кохання.
З полум’яними ніжними веснами
І з обіймами аж до світання,
І з дзвінкими піснями чудесними.
Ні, не тліло воно, а горіло
І лилось вогняними фонтанами,
Між дощами палахкотіло,
Вибухало із магми вулканами.
Часом стомлене, мов засинало,
Леденіло, ставало крижиною.
Прокидалось та знов воскресало
І зривалось швидкою лавиною…
Відшуміло... Стомилось... Зітхнуло
Звуком - піснею лебединою.
Усю силу і волю згорнуло:
« Я кохаю». Й знялося хмариною.
Вже історія – дивне кохання,
Світлий смуток над скарбом - світлиною,
Сходить сонцем ясним спозарання,
В ніч приходить зорею – перлиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
Благочестивий чоловік
На ім’я Симеон
Чекав цю зустріч цілий вік.
І ось...Як дивний сон,
Це сталося, це відбулось,
Як Дух Святий віщав,
Христа зустріти довелось.
На руки Його взяв,
Дитятко поблагословив
У храмі при свічах.
Бог Симеона відпустив.
Окрилений мов птах,
Очищений, освячений,
Спасенний чоловік
З’єднав любов Господню
Зі щирістю навік.
Як праведна дорога
І помисли святі,
То неодмінно Бога
Зустрінеш на путі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718438
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 15.02.2017
А я тобі хочу приснитись
Веселкою у небесах,
Зорею ясною світитись,
Краплинкою на пелюстках.
Я хочу пташиною стати,
Долати простори круті
І крильцями ніжно обняти,
Та так, як ніколи в житті.
Блакитною річкою стала б-
З’єднала би два береги,
Мелодія щастя звучала б
І сяйво лилось навкруги.
Я б сонцем зійшла над землею,
Зігріла ласкавим теплом.
І піснею стала б твоєю,
Натхнення твого джерелом.
А я тобі хочу приснитись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Заграй мені, скрипко, заграй,
Хай серце підніме вітрила,
І знов попливе у той рай,
Де яблуко долі вкусила.
Заграй мені, скрипко, заграй,
А спрагла душа заспіває.
Гірчично – медовий ручай
Нехай досхочу напуває.
Заграй мені, скрипко, заграй,
Бо звуки твої – насолода.
А ніжний дзвінкий водограй
Скупає мене в своїх водах.
Заграй мені, скрипко, заграй…
Хоч пеклом той рай називаю,
Та ще раз сягну небокрай,
А потім… позбудуся раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2017
Зібрався люд на річці,на Йордані,
Предтечу слухав в смирному чеканні.
Серця забилися тривожно враз,
Коли почули:"Він посеред нас".
Посеред грішників,як грішник, готувався
Прийняти хрещення.До Івана наближався.
Святого Духа голос дав пізнати,
Що це Месія хрест хоче прийняти.
"Це я повинен хреститись від Тебе,-
Сказав Іван,-бо Ти є Син із неба".
Але обряд погодився здійснити,
Щоб,як казав Ісус,по правді жити.
Як голуб,Дух святий зійшов на Нього.
І голос чувсь Бога-Отця святого.
Признав,що син улюблений-Месія,
Спасіння світу грішного надія.
В трьох іпостасях нам Господь явився.
Ісус в ріці Йордані охрестився.
Святого Господа славімо-прославляймо,
Поклін і шану,й честь Йому віддаймо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713067
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.01.2017
Сію пшеницю і всяку пашницю
На дівчину й молодицю,
На бабусю і дитину,
На дідуся і хлопчину,
На юнака молодого
І бажаю ось такого:
Здоров’ячка назавжди
Від йорданської води,
Хай вас щастя не минає
І в обіймах огортає.
Щоби любов панувала,
Теплом серця зігрівала.
Щоб усмішки на вустах,
Милосердя у серцях.
Щоб на столах- смакота,
А у душах- доброта.
Хай родиться хліб у полі
І всього буде доволі.
Нехай Бог благословляє,
Добру долю посилає.
Зичу щастя всій родині,
Мир і спокій Україні! 2017.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712003
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.01.2017
Я напишу бажання одним словом,
Це- надважливе слово з усіх слів.
І повторю його мільйонразово,
І скопіюю тисячі разів…
Я розішлю з метелицею, з вітром,
Сніжинками у кожен двір і дім.
Нехай засвітиться яскравим світлом
І щастя-радість принесе усім.
Його чекають в українській хаті,
Шепочуть у щоденних молитвах.
Із ним спокійні стануть всі й багаті,
Щезне тривога, біль і зникне страх.
Хай відгукнуться доли й небосхили
На мрію, ціль, мету, орієнтир.
Нехай почують всі Небесні Сили:
Моє бажання в Новім році- МИР. 30.12.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709408
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2016
Прожили, догоріли, дотліли…
Та серця їхні не зубожіли.
Неміч з віком її підкосила-
Він шептав: «Моя дівчинко мила».
Зашкарублі шершаві долоні
Милува́ли посріблені скроні.
Час прийшов… У хвилини останні
Крізь сльозу признавався в коханні.
Зірка згасла. Лиш слід- чорна смуга.
Сірим димом стелилася туга,
Огортала душу туманами,
Тіло сковувала кайданами,
Легким вітром свічу погасила,
Ледь почувши: « Я йду, моя мила».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708525
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.12.2016
А душа таки справді болить.
Пекельним вогнем обпечена,
Виє, стогне, кричить, скавулить,
Розтоптана, понівечена…
Болить щемом глухим і тупим,
Розпирає безвихідь груди.
Постає світ широкий тісним,
Погляд селиться у нікуди.
Гострі пазурі в душу вп’ялись
І шкребуть, затуливши замо́к.
Нігті -наче в долоні вросли,
А у горлі загрузнув клубок…
Вже безвольно звисають руки:
Важка ноша, тягар на плечах.
У скронях -набридливі звуки,
І розпука та відчай в очах…
Раптом… вогник, іскра, підмога,
Яскравість, надія, дарунок…
Воскресаєш в молитві до Бога.
ВІН- єдиний душі порятунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708098
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2016
Яка чарівна ніч! В очікуванні дива
Сріблястий місяць ген вмикає ліхтарі,
І зіронька ясна грайливо-мерехтлива
Моргає загадково, немов в казковій грі.
Дзвіночки-дзінь-дзелень- мелодію зіткали.
Сніжинками вітрець доріжку чепурить.
І зоряний з небес ангели килим слали:
На землю Миколай- Святий Отець- спішить.
Гривасті скакуни! У позолоті сани!
А клунків- повний віз!- на радість дітворі.
Хвилюються в думках, тривожаться земляни
І ловлять кожен звук крізь шибку, у дворі.
О, скільки побажань! О, скільки забаганок!
Щось мариться… Та сон зморив усе кругом.
Через вікно, балкон, шпаринку, через ганок
Іде Святий Микола з дарунками, з добром...
Благословиться день. Радітиме світанок!
Подячні молитви і пісня: « Ой хто, хто…»…
В казковий світлий час, у найщедріший ранок
Щасливі будьте всі, засмучений –ніхто. 17.12.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707138
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2016
Біль тисне, душить, душу розриває,
Вуста щось тихо-тихо шепотять.
Сльозами домовину обмиває.
Свічки стікають, тьмяно мерехтять.
Думки поринули в Його минуле,
В дитинстві хаотично зупинились,
У юність безтурботну заглянули,
У молодість Його… Втомились,
Звалились стогоном на груди,
Глибоким зойком тишу розірвали...
Молилися, втирали сльози люди,
Та не втішали матір, не втішали.
Єдиний син…Для втіхи слів бракує.
Ридає, побивається, голосить,
А син не заспокоює, не чує.
А може чує… і молитву просить.25.03.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706972
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.12.2016
Барвисто шила свій рушник життя,
Єднала вдало нитки кольорові.
Напрочуд гарне вийшло вишиття-
Яскраві гами щастя і любові.
Яка гармонія! Яка краса!
Вершин вершина, повна досконалість!
Шитво, як казка. Просто чудеса!
Яке терпіння, вміння, витривалість!
На осуд виставила, на показ.
Шик-блиск, квітчастість всім сліпили очі.
Лише один без гучних слів і фраз
Навиворіт дививсь шиття жіночі.
О, скільки вузликів на полотні!
І скільки ниток порваних зв’язала!
Митець розгледів ночі й дні сумні-
Рушник життя сльозами умивала.
Рішучий дотик-рветься полотно.
Тоненькі нитки в порох розсипали.
Екран погас. Закінчилось кіно.
Шиття навиворіт розпочинали. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2016
Не ображайся, Зимо-чарівнице,
Що я не сильно милуюсь тобою.
Я признаю, красуне- білолице,
Що виглядаєш справді чарівною.
У білім платті з шлейфом довжелезним,
По- королівському і горда, й величава.
Хода упевнена і незалежна.
Ти -птиця з крижаного царства. Пава…
Та памороззю- студінню покрита
Бліда блакить- мережана фата.
Холодний погляд і душа сердита.
А твоє серце- вічна мерзлота.
Не знаєш ти ні співчуття, ні жалю.
Ще й на підмогу віхолу прислала.
Принцесо зі студеного кришталю,
Як же ти злість і вроду поєднала?.. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
А задубілі руки тримають автомат.
Задумався, замисливсь, замріявся солдат.
Холодні ночі сніжні проймають до кісток.
Він зіроньку шукає свою серед зірок.
І серцю стало тепло- вона також не спить,
Веде розмову з Богом, бо зірка мерехтить.
Солодкий ніжний спомин- аж закипає кров.
Окутує блаженством буран німих розмов.
Та раптом… шквал вогненний- повітряний наліт,
Гранати, кулемети- пекельний зореліт…
На ранок вщухло…Тиша…Живі…Усі живі!…
Мабуть, також втомились ангели-вартові.
Нарешті сон… І знову заблимали зірки,
У сяйві ночі двоє- щокою до щоки,
І голоси: «О Господи, спаси, благослови»,
« Мій янголе, спасибі за щирі молитви». 03.12.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704564
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.12.2016
Я просто помолюсь,
Попрошу Бога-
Хай відійде у небуття
Твоя знемога.
Я буду оберегом,
Охоронцем,
Щоб твій життєвий шлях
Світився сонцем.
Щоб не було ні болю,
Ні тривоги,
Хоч в мене ти не просиш
Допомоги.
Я чула голос-
В нім ні тіні фальші.
Хай призначить Господь
Шляхи подальші!
Дарма, що бачу
Лише на портреті.
Молюсь.., бо ми є
На одній планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703112
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.11.2016
Рік тридцять третій. Надворі весна.
Туманна, божевільна, навісна…
І яблуні цвіли рожевим цвітом…
Та запах смерті розливавсь над світом.
По- весняному справді було тепло,
Та це тепло нагадувало пекло.
Програму кат виконував безжальну.
Виводив вітер пісню поминальну.
Трагедія вкраїнського села…
Не бачив світ жорстокішого зла.
Не квіточки цвіли попід тинами-
Сиділи діти з пухлими ногами.
Калачиками ніжки повкладали,
А оченята Господа благали:
-Скажи, хто може крихту хліба дати?
В кого просити?- Ні в кого питати…
Вкрай виснажені, з голоду вмирали,
А колосочки миші догризали.
-Ой, людоньки!- ридала бідна мати,-
Та чим же їх мені нагодувати?
Найстаршого залишила в вагоні…
Забилось серце. Посивіли скроні.
Терзала свою душу, шматувала…
- Мо... виживе,-ледь чутно прошептала.
Косила смерть без бою, без війни.
Негідникам вручали ордени.
Промовистий плакат(цинізм! злочинство!):
Спасибі, батьку Сталін, за дитинство.
Яка ганьба! Ні совісті, ні стиду!
Мільйони жертв!- страшний слід геноциду.
Трагедія вкраїнського народу…
Не виплакати сум, печаль, скорботу.
Схилімо голови… Низький уклін…
Дзвенить, як пам’ять, поминальний дзвін.
Болить душа, і серце завмирає…
Запалена свіча хай не згасає. 25.11.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702992
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.11.2016
Неправильна, так, грішна, нечестива,
Ішла до щастя по камінню, через терня.
Якби ж то знати, Боже милостивий,
Де ліплять праведних, де та майстерня.
Відмилась, відмолилася, зізналась,
І Ти простив, о Господи Всевишній.
Та от біда: у собі копирсалась.
Не знала, як простить собі, колишній… 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2016
Їх синьо-жовтим стягом накривали.
Хтось схлипував і Господа вмовляв.
Крізь біль і сльози друзі Гімн співали.
У небо Ангел стежку простеляв.
-Тримаймося!-над Площею лунало.
-Вже світлі душі в небо відлітають…
-Героям слава!-на весь світ звучало.
-Вони живуть! Герої не вмирають!20.02.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702045
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.11.2016
Допоки на світі є Він і Вона,
Допоки приходить квітуча весна,
Допоки стрічають рожеві світання,
Не згасне, не зникне, не щезне кохання.
Допоки красу можуть бачити очі,
Допоки зорять ясні місячні ночі,
Допоки бувають стрічання й прощання,
Не згасне, не зникне, не щезне кохання.
Допоки існують споріднені душі,
Допоки відчують, кому не байдужі,
Допоки зі щастям йде поруч страждання,
Не згасне, не зникне, не щезне кохання.
Допоки складатимуть вірші поети,
Допоки художники пишуть портрети,
Допоки надія живе і бажання,
Не згасне, не зникне, не щезне кохання.
Допоки на світі є Він і Вона,
Допоки не змовкне остання струна,
Допоки всміхається сонечко зрання,
Не згасне, не зникне, не щезне кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Не обірвалася струна- лиш надломилась.
І звук, що серце зупиняв, мовчить фальшиво.
П’янка мелодія, що радістю стелилась,
Звучить, на диво, сумно і журливо.
Не зовсім холодно іще- лиш прохолода,
Але така, що серце мерзне-леденіє.
Повік нев’януча, здавалось досі, врода
Уже без гриму, блякне й полотніє.
Не стали зовсім ще чужі- лише далекі.
Хоч нитка з вузликами ще не обірвалась,
Та не турбує вже ніколи серця клекіт.
На терезах усілась доля і гойдалась.
Хитнулась вісь, потріскало підніжжя.
Дві стрілочки посеред роздоріжжя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
А на твоїх губах терпке вино
З медовим смаком, з запахом нектару.
П’ янить, дурманить, зваблює воно,
Один ковток- і вже напився чару.
А ніжність рук- це музика весни,
Найфантастичніша мелодія у світі,
Як диво- звук найтоншої струни
У тім раю, де все в рожевім цвіті.
Манливим хмелем подих в унісон
Й магічний аромат. Тут зайві речі.
Прекрасна казка. Феєричний сон.
Орфей і Ерос освятили вечір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2016
Взірець чеснот і вчинків благородних,
Живе джерельце мудрості й добра,
Герой переказів, легенд народних,
Володар книжки, зошита й пера,
Сіяч зерна, що сходить урожаєм,
Розпалювач незгасного вогню,
Порадник, у кого думки черпаєм,
Коваль, той, що кує міцну броню.
Він геніальний відкривач талантів,
Ключі дитячих душ в його руках,
Шукач людських перлин і діамантів,
Той, що вселяє віру у серцях.
Митець, що вірить в те, чого навчає,
Зразковий безкорисливий служитель.
В очах любові іскра не згасає.
Хай славиться його ім’я- УЧИТЕЛЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691753
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2016
Оксамитове плаття з червоним намистом,
Барвистий віночок з квіток поміж листом,
Павутиновий шарф на тендітних плечах,
Сяйво теплого сонця, блакить у очах,
Загадкова усмішка на медових вустах.
Легким кроком ступає в садах і лісах.
Гордовита хода, невимовна краса!
Діамантами стежку встеляє роса,
Розступається сірий світанковий туман,
У верхів’ях сховався, мовчить вітрюган,
Спить- дрімає у срібних хмаринках сльота.
Заворожує щедрість, краса, теплота!
Ходить бабине літо- казкова природа.
Осінь- зріла жіноча довершена врода. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690572
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2016
Матуся наша заповіт нам склала.
Ні, не хати й машини дарувала.
А заповіла нам у дружбі жити,
Веліла один одного любити.
Якого треба ще мені добра?
Все необхідне є. І є СЕСТРА.
Навіщо так мені багато хат?
Оселя є. І є у мене БРАТ.
Бо ділять, часом, мамину хатину
На трьох, на чотирьох, на половину…
Світлицю віддають чужій людині,
Втішаючись якійсь там копійчині.
А я іду до брата, як додому,
Вклоняюсь низько маминому дому,
Кущі, дерева гілками кивають.
Я знаю:тут мене завжди чекають.
І до сестри я тягнуся душею,
Порадитись, погомоніти з нею.
Яка це радість! Серденько співає-
По-особливому родину відчуває.
Буває настає скрутна хвилина,
Я впевнена:у мене є родина,
Яка бажає мені щастя і добра.
У мене БРАТ є, в мене є СЕСТРА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690442
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2016
А добре серце не піариться
І не стоїть ніколи осторо́нь.
Воно сіяє там, де хмариться,
Там, де горить,-загашує вогонь.
А добре серце- всепрощаюче,
Дарує всім любов, не сіє зло.
В болоті світлячків шукаючи,
Знайде в багнюці чисте джерело.
А добре серце світле, як алмаз,
Прозоре, сяюче, дорогоцінне.
Не потребує слави, гучних фраз.
Живи, добро, і будь нетлінне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690418
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2016
Любов не має ні початку, ні кінця.
Це людям Божий дар з Його ж благословення.
Не загубімо найщедріший дар Творця,
Передаваймо з покоління в покоління.
З любові й ласки хай народиться дитя,
В любові, злагоді і щасті виростає,
Любові приклад понесе у майбуття.
Любов любові щиро руку простягає.
З любові творяться у світі цім дива,
Любов долає труднощі і перешкоди.
Любов-жертовна і любов завжди права,
Не знає зради і не жде винагороди.
З любові серцем споглядаєм дивосвіт,
Пісні складаєм, пишем вірші і картини.
І перед Господом дамо любові звіт.
Любімось, люди, до останньої хвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2016
Вона не знала,що це буде Він.
Зневірена, все Господа просила
Спасти від самоти, просила змін.
Його давно забула, відпустила.
І Бог почув.Дзеленькнув телефон.
А серденько чомусь затріпотіло.
Знайомий голос.Правда це чи сон?
Невже? Десятки років пролетіли.
Від мрії до надії-тридцять літ...
Тоді здавалась мрія нездійсненна:
Наповнений фантазій її світ,
Його життя- земля благословенна.
Роки пливли так звично і буденно.
А особисте...Та чомусь не склалось...
Захоплені турботами щоденно,
Дітей ростили.От про них і дбалось.
Зустрілися.На мить життя спинилось.
Думки в далеку юність повертали.
Чому тепер?Чому їм не судилось?
Чому хотілось,та не руйнували?
Гріх, помилки, обов'язки і...страх.
Мільйон питань.У душах вир,стихія.
Неспокій у серцях.Мед на вустах.
Лиш жевріла, як іскорка. надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690095
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.09.2016
Я не вмію жити, як вдасться.
Я не хочу в душі порожнечі.
Я не прагну чужого щастя.
Не візьму я чужої речі.
Не зраджу Христової віри.
Милостиню не зможу не дати.
Не бажаю багатства надміру.
Я не можу образу тримати.
Блюзнірство чинить не стану.
Доброти повік не забуду.
І не вводитиму в оману.
Підлабузнюватись не буду.
Я ніколи не плюну в душу.
Я не зможу на фальш змовчати.
І якщо своє слово порушу,
То чи можна мені пробачати? 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2016
Життя важке буває і жорстоке.
Здається, щодня різне й однобоке.
Нечесне часто і несправедливе,
Сумне і хитре, іноді зрадливе.
Та я люблю життя, воно одне у мене,
Таке нестерпне і таке шалене.
Життя недосконале й не святе,
Не кришталево- чисто-золоте.
І безтурботне іноді, ліниве.
Буває часом грубе чи сварливе.
Та я люблю життя, воно одне у мене,
Таке цікаве і таке шалене.
Життя-це боротьба, це пісня й казка,
Це ніжність, щирість і любов, і ласка,
Це сльози радості і щастя, сміх,
Мелодія і в'язанка потіх.
Я так люблю життя чудове і шалене!
Воно моє. Воно одне у мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689787
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2016
А я сумую за тобою, я сумую…
Ні-ні-ні, я ні на що не претендую.
Життя моє пливе собі між берегами,
У руслі тихім плине своїми шляхами.
А твої береги стрімкіші і крутіші,
Між ними шумні води, бурхливіші.
То течія зовсім холодна ,то гаряча,
Блукаюча, руйнуюча, кипляча.
Тебе то мілководить, то глибинить,
І де ж та гавань, що тебе зупинить?
Та де ті води й береги? Якби ж то знати…
І як ті хвилі й буйні течії здолати?
Ні-ні-ні, я ні на що не претендую.
Трішки сумую за тобою я, сумую…
Лише б ті води якось вгамувати,
У тихе рівне русло спрямувати. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016
В зеленому лузі ромашки збирала
І пісню тихенько і ніжно співала.
У білому платті,немов той метелик,
Пшеничне волосся…Ну просто ангелик.
І все ворожила,чи"любить-не любить",
Чи "заміж візьме,а чи душу погубить".
А він крадькома так тихенько підкрався:
-Люблю я,люблю,-у коханні признався.
Жили душа в душу,як лебідь й лебідка.
Він все турбувався:"Поспи,моя квітко…
А може ти змерзла?..А може голодна?..
Візьми парасольку…Щось ручка холодна…"
З тих пір промайнуло уже літ немало…
Та якось діду́ся бабуся спитала:
-Чому ти ніколи не кажеш,що любиш?
А так якось мовчки візьмеш,приголубиш…
-Ніколи не скажу,мабуть,моя пташко,
Тоді я сказав,як ти рвала ромашки.
З тих пір в моїм серці ніщо не змінилось.
Кохання прийшло і навіки лишилось. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016
Спи, моє дитятко,миленьке дівчатко,
Бо приходить нічка,нічка-чарівничка.
Котик у куточку спить у кожушочку.
Песик ледь дрімає-сон твій зберігає.
Курочка кокоче,спатоньки вже хоче.
Півник голосистий бачить сон барвистий.
Сонечко стомилось, за гору скотилось,
Спатоньки вложилось,ковдрою накрилось.
Місяць заглядає,казку починає
Про зірки яскраві,золоті,цікаві.
Вітерець літає,хмарки розганяє.
-Люлі,люлі,люлі,-діток присипляє.
Ангели витають,крильцями махають,
Молитви читають,пісеньки співають.
Спи,моє дитятко,миленьке дівчатко…2016..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689261
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.09.2016
А ти мовчиш.В любові так буває.
Де почуття-там часто слів немає.
Хтось може і дивується:чому?
Навіщо грати сцену цю німу?
Та це не гра.Це світле і взаємне,
Лиш наше,ніжне,тепле і... таємне,
Невидиме,ніким незрозуміле,
Зболіле.нерозквітле,запізніле…
А ти мовчиш…І я мовчу.Чекаю.
Чого-не знаєш ти, і я не знаю.
Мовчанка,може,і надовго затягнеться,
Та нитка,що заплуталась,не рветься.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Обійми мене дотиком вітру,
Обійми дощовою краплинкою,
Райдужною палітрою,
Лагідною хмаринкою,
Вогняною загравою,
Теплим сонячним променем,
Маревом і уявою,
Думкою,мрією,спомином.
Задивлюсь,замилуюсь,відчую,
Ніжний дотик прийму з трепетанням,
Крапелиночку поцілую
І...зустрінусь з моїм коханням. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Сиділа мовчки. Каву не допила.
Під музику кружляло кілька пар.
Мелодія їй душу зачепила.
Відважилася. Розступився бар.
Приваблива. У білім сарафані
Під шоколадно-матовий загар.
І кучері звабливо-неслухняні
Затанцювали вмить під дзвін гітар.
Мелодія звучала форте й піано.
А сольний танець скидував тягар
Упевнено, майстерно, полум’яно.
Мовчазна публіка пила нектар.
Останній звук. Немов перед грозою
Стояли всі зчаровані, німі.
Вона, спустошена, умилася сльозою
І розчинилась у нічній пітьмі. 09.08.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688765
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.09.2016
Зоря яскрава сяйвом чарувала.
Світилось небо, скинувши вуаль.
Вечірню тишу скрипка розривала.
Вклав душу у мелодію скрипаль.
Співав про нерозділене кохання.
Протяжним звуком розливався щем.
Глибокий смуток у очах, страждання
Застигли дивним зимним кришталем.
Вразливий спів. Життя як на долоні.
Мелодія летіла в небеса.
Журлива пісня. Посивілі скроні.
Яка розпука, біль… Яка краса! 07.08.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2016
А я уже відчула присмак осені.
Не кавуневий і не виноградний,
Туманом срібно-сивим припорошений,
З кислинкою, гірчично- шоколадний.
А я уже побачила її красу.
Не звабливо-брунатно-золотаву,
А сірувату. І росу, чи то сльозу,
Чи всю її засмучено-сльотаву.
Далекий голос я почула вдалині,
Стурбований, притишений, тужливий.
Він видався такий невпевнений мені,
Задуманий, мрійливо-полохливий.
А я ще сонце виглядала крізь туман,
Воно, здавалося, мені моргало.
Та це лиш гра, це жарт, такий собі обман.
Блукала осінь. Небо заридало. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2016
Я хочу відпочити від думок
Сумних, веселих, добрих, злих, мрійливих…
Я двері замикаю на замок
І не впущу ні гидких, ні вродливих.
Я тих, далеких, також віджену,
Нехай вони мені не заважають.
І близьких тих компанію шумну,
Що так і лізуть- совісті не мають.
І вас, думки шановні, благородні,
Попрошу вийти, зачинити двері.
Я не кажу, що ви вже старомодні,
Пригодитесь, можливо, в іншій сфері.
Виходьте, думи, світло ще горить,
Ввімкнула вам, щоб ви не заблудили.
Нехай собі болить, нехай щемить.
Ідіть, ідіть, бо ви мене втомили.
І не ходіть за мною пліч-о-пліч.
Нарешті… спокій… Заховалася у ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2016
А я тебе уже й не пам’ятаю.
Хіба що, може, як надворі злива,
Я, як тоді, веселку виглядаю.
Були ми юні, я була щаслива.
А спогад навіть душу не торкне.
Хіба, як спека сильно допікає,
Як і тоді нас двох, верба мене
Між віття кличе, тінню укриває.
А я тебе уже давно забула.
Хіба, як місяць срібло розливав
І ясна зірка місяцю моргнула,
Згадала, як ти зорі рахував.
А я про тебе й думати не хочу.
Хіба що, може, вдосвіта, у сні,
Твоє ім’я тихесенько шепочу,
Як бачу силует десь вдалині.
А я тебе, здається, й не кохаю…
Не думаю…Не згадую…Не пам’ятаю… 17.08.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
О, Матір Небесна Маріє,
Твій образ із Неба зоріє,
Твій погляд- окраса з окрас
І нині, й повік, повсякчас.
Заснула Ти бажаним сном,
Щоби поєднатись з Христом,
Та вогник життєвий не згас,
Ти Господа молиш за нас.
Сумуєм: скінчилось життя,
Та Ти не пішла в небуття.
З Тобою щасливі літа,
О, Діво Небес Пресвята!
У душах скорботи нема,
Бо Матінка нас обніма.
Яка би не була провина,
Ти випросиш ласку у Сина.
У Небі і тілом, й душею
З Ангелами понад землею,
Почуй молитви-голоси,
За грішних, нас, Бога проси.
О, Матір Небесна Маріє,
Твій образ із Неба зоріє,
Твій погляд- окраса з окрас
І нині, й повік, повсякчас. 28.08.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688179
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.09.2016
Я Вас запрошую на чашку кави.
Це не сніданок - справжній ритуал.
Не в гості прошу, не ради забави,
Не пропоную Вам шампанського бокал.
На трапезу, на каву завітайте.
Я найзручніше крісло пропоную
І чашку - розглядайте, вибирайте.
Це церемонія, і я її ціную.
Вам в кавнику чи в турці приготую,
А може Вас влаштує апарат…
З корицею і з цукром почастую -
Важливий смак й кавовий аромат.
І шоколад чи торт, або рулет…
Мелодію красиву для приправи.
Запрошую на вранішній бенкет!
Зайдіть на ритуальну чашку кави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2016
Спасибі,Господи,що встала я раненько.
Спасибі,шо у спокої серденько.
Я дякую,що тихо спить дитина,
Що заспівала пісеньку пташина,
За те,що я цю пісеньку почула
Й побачила,як пташка промайнула.
За небо,що манить голубизною,
За сонечко,що бавиться з росою.
Я за повітря дякую,за воду,
За хліб і сіль,за сонячну погоду.
За каву ароматну на столі…
І лиш прошу,щоб мир був на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2016
Місяць сріблом посипав твоє ніжне волосся.
В небесах розгубився блиск блакитних очей.
На обличчі проміння, біля губ, зайнялося-
Слід турботливих днів, недоспаних ночей.
Твою стрункість дівочу попросила тополя,
Зате гнучкістю щедро поділилась верба.
А розсудливість й мудрість принесла тобі доля
І навчила терпінню: вже й журба- не журба.
Своє сяйво яскраве віддали тобі зорі:
Ти-світило земне, ясність серед людей.
Твої помисли чисті, добрі, щирі, прозорі,
В тобі повне озерце невичерпних ідей.
Дарувала весна, дарувало вже літо,
Вже і осінь щедроти свої роздає…
Обдарована щиро і осипана цвітом.
В тому врода і щастя, й багатство твоє. 28.07.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2016
Люблю тебе безмежно, Україно!
Рве душу, ранить серце ця любов.
Ясна веселко, зболена руїно,
Кипить у жилах українська кров!
Любов всмокталась з подихом повітря,
Влилася з материнським молоком.
А погляд звабила краса- палітра,
Заквітчана розмаїтим вінком.
Люблю, як матір, і здорову, й зболену,
Люблю тебе незайману й сплюндровану,
Люблю щасливу і люблю знедолену
І прокляту, і Богом поціловану.
Свою любов я серцем відчуваю,
Найтоншим нервом, кожною клітиною,
Мій любий дорогий пекельний раю,
Обплутаний, до болю, павутиною.
Милують око степові узори,
Вслухаюсь в тишу таємничих гір,
Оспівую озера, ріки, море,
Багатство тішить, врода вабить зір.
Але печуть мене палаючі простори,
Гнітять війна, розруха і біда.
Втішає волі дух і непокори!
Вселила злість ненависна орда!
Болію серцем, коли ти втрачаєш
Найкращих з кращих воїнів-синів,
За хворих й немічних дітей страждаєш,
Як чуєш плач й прохання матерів.
Живи Вкраїно, поки є цей світ!
Нехай ніколи більш не ллється кров!
Ти здійсниш зоряний стрімкий політ!
А допоможе сильна віра і любов!
© Галина Брич
27. 07. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Любила. Грішила. Молила.
Втомилась. Втекла. Відпустила.
Мовчала. Блукала. Шукала.
Надіялась. Уявляла.
Збулося. Зустріла. Впізнала.
Згадала. Не дорікала.
Відчула. Переконалась.
Стояла. Не доторкалась.
Дивилася. Не здригнулась.
Зітхнула. Не пригорнулась.
Всміхнулася. Не прощалась.
Пішла. Не оглядалась.
Назавжди. 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Ішла до Нього через терни, через хащі,
Ішла крізь бурі, блискавиці, громовиці.
Ішла, усе покинула напризволяще,
Ішла, як спраглий по водицю до криниці.
Ішла упевнено, ішла і не вагалась,
Ішла, залишивши і радощі, й печалі,
Ішла і пленталась, ішла і спотикалась,
Ішла босоніж, скинувши сандалі,
Ішла, не чуючи сумління свого,
Ішла, як грішник по Святе Причастя.
Прийшла. Стомилась. Підійшла до Нього…
Задовго йшла… І загубила щастя. 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Не спіши, життя, постривай.
Може, там і чекає рай,
Може, тут для когось- пекло,
Та мені в цьому «пеклі» тепло.
Ну і що, що дощить сьогодні?
Це не наші справи-Господні.
Може, сонця комусь забагато,
Може, осінь прийшла ранувато…
А мені би в проміннях купатись,
А мені би росою вмиватись.
А мені би тишу почути,
А мені би вітром майнути.
А мені і мороз до душі,
Дивні сни, чарівні міражі…
Нехай і черствий сухарик-
Лише б не згасав ліхтарик. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687326
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2016
"Життя прожити-це не поле перейти".
І ти це знаєш, Україно мила.
Крокуєш через терни у світи
Знедолена, сплюндрована, зболіла.
Омиті кров’ю босі твої ноги,
І не злічити ран болючих рук.
А серце завмирає від тривоги.
Душа твоя зазнала тяжких мук.
Прикрила тіло зношеним лахміттям,
Поклала у кишеню сухарі.
Ідеш наперекір всім лихоліттям,
Ідеш. Не оминаєш цвинтарі.
Перехрестишся, голову піднімеш,
Змахнеш сльозу спітнілим рукавом,
Пригорнеш міцно доленьку, обнімеш.
Так, згуртувавшись, легше йти обом.
Води нап’єшся з чистої криниці,
Набравшись сили, стиснеш кулаки,
Здоров’я ти попросиш у пшениціі,
Перестрибнеш байраки, рівчаки,
Спалиш будяк, пополеш бур’яни
І витопчеш колючії дороги.
Колись тут будуть йти твої сини-
Ніколи терня їм не сколе ноги.
Ти молода, в тобі вогонь палає,
Тверда, міцна і дужа, як граніт.
Тебе ніхто ніколи не здолає!
Розквітнеш і здивуєш цілий світ! 23.08.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687324
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.09.2016
А серце барабанить, мов шалене,
Прострелене, впаде і розіб’ється.
Несамовите, змучене, зболене,
Розтріскується, на шматочки рветься.
І це лише при спогаді, при згадці,
При думці, при фантазії, бажанні.
У боротьбі, у наступі ,в атаці,
У неймовірному випробуванні.
У смутку, у задумі, у зажурі,
То аж кипить, то кине в прохолоду.
А ми все кажемо-магнітні бурі,
А ми все списуємо на погоду. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687102
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016
У світі, справді, є безцінні речі,
Які ні з чим не можна порівняти.
Це- чути, як дитятко щось лепече,
До щічки притулитись, обійняти,
У ліжечко покласти обережно,
Ласкаво ручки-ніжки цілувати.
Любити серцем щиро і безмежно,
Слова най-найніжніші промовляти.
Запах дитяти подих зупиняє.
Дивитись на усмішку загадкову,
Якою в сні ангелика стрічає,
Мугикати тихенько колискову.
Ранковий синій погляд потішає
І сміх, дитячим щастям оповитий.
Коштовність, скарб, йому ціни немає.
Це те, заради чого варто жити. 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687099
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016