| Сторінки (2/110): | « | 1 2 | » |
Безліч очей, безліч облич
Втупившись у смартфони, прямують до узбіч.
Їх споживають вищі стани,
Годуючи лайном з екрану.
Всі соціалки, твіти, пости
Психічний стан руйнують гостро.
Іллюзорне життя Вас, шановні, вітає..
Але ж, хтось деградує, а хтось процвітає.
Інформаційна течія –
Є чиста і брудна вода,
Яку водичку споживаєш?
Що в душу ти свою пускаєш?
Якщо водичку ти фільтруєш,
Життя свого ти не гальмуєш.
Кермо, педаль і двісті двадцять –
Більш продуктивно, аніж Айфони клацать.
Залежність людей від чужих думок,
Рожеві окуляри, політичний блок,
Не знати себе, а бігти за всіма –
Ось принцип сьогодення?..
Чи наше це життя?
Вже час зупинитись і побачити серцем,
Що цінності наші в занепад прийшли.
І прагнучи яскравого життя із перцем,
Не завжди ми чуємо голос власної душі.
Життя – не чернетка, воно швидкоплинне,
І час, поміж пальців, тече, як вода.
Тож, фільтруй, все те, що з екранів лине,
То не наші цінності – то брудна вода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699685
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2016
Як приємно відчувати на собі цікавий погляд,
Чим припала до вподоби на його світогляд?
Що в мені такого є, що його чіпляє?
Як магнітом його тягне, а чому не знає.
Я це також відчуваю, всю його відвертість,
І суцільно нас чіпляє один в однім - єдність:
Єдність в тім, що будь собою i роби, як знаєш,
Але простір й вподобання ти його приймаєш.
Я відчула свою силу, всі свої бажання,
Я кажу, що я хотіла, не боюсь зізнання.
Я раніше припускала, що ця вся відвертість
Його чуйного злякає, намірів цих твердість.
Що поганого у тому, що я хочу знати
Його принципи і цілі, в мене ж їх багато..
Може ми не співпадаєм, а ми тягнем роки,
І вже з іншим я могла б робити спільні кроки.
Бо ті періоди букетів, метеликів у пузі..
Не вічно жити вони будуть – розкриються іллюзії.
І ви побачите глибинне, ті наслідки від шрамів,
І змінність ракурсів своїх без мрійних окулярів.
Із самого початку – чесність,
І бути тим, хто справді ти,
Для того, щоб співпала єдність –
Зерну потрібно прорости.
Розкрийте всі свої таланти,
Зі смаком пийте це життя,
І визначіть свої константи,
Суцільні ВИ й окремі Я.
Ця впевненість у тім, що хочеш –
Шарм особливий надає,
І більше ти вже не шепочеш,
А з голосом береш своє.
Як приємно відчувати на собі цікавий погляд,
Я припала до вподоби, бо маю свій світогляд,
Його мені прийшовся також..все ж таки чіпляє,
І те, чого так прагнем ми – шляхи нам об`єднає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698226
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2016
У кожного із нас є мрія –
Робити те, що надихає,
І має душенька надію,
Що може, все ж таки, впізнає?
Впізнає серцем, що твоє..
Від чого ти приносиш користь,
Із ранку йдеш,..і радість є
Бо тут працюється на совість
Робота не рабство, робота – натхнення,
І сам ти себе ведеш не туди,
І ось пів життя наламуєш гілля,
Замість того, щоб угору рости
Є безліч обставин, які заважають
Тобі нескінченно із року у рік.
Є затишку зона, тобі де комфортно,
Де ти засинаєш, марнуючи вік
Є гроші, статус, лікарняний
І повний захисту пакет,
Чому ж на седці так погано,
Й руйнується життя макет
З дитинства знаємо : «Так треба!»
І що життя це не просте,
І якщо виникне в душі потреба,
Не факт, що з цього зерно проросте
Ось так і живем у комплексах-страхах,
З невірою в себе і реальність цих мрій,
Жаліємось в офісних охах і ахах,
Й таємно бажаєм яскравих подій..
Я вірю, що для кожного є місце,
Де він розкриє свій потенціал,
Прибери шаблони, зазирни в дитинство,
І там ти знайдеш свій природний ідеал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697965
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2016
Чи бачиш ти щастя в пейзажі вечірнім?
Щастя в родинi, з коханим в обіймах?
Щастя ж є поруч..і в кожнім із нас..
І не має різниці не вік твій, не клас
Ніколи не пізно себе віднайти,
Маршрут свій життєвий змінити,
Прагнути серцем своєї мети,
І вірити в мрії, як діти..
Не варто боятися спроб/помилок -
Вони нам підносять життєвий урок:
Дарують можливість, нове розуміння,
Удосконалюють наші невміння
Треба забути про думку загальну,
Не можеш ти бути для всіх ідеальна..
Життя то твоє, і ти в ньому вільна
Угору піти, чи пустити коріння..
Твій зріст, як і щастя, залежить від тебе -
У твоїх долонях вся якість життя,
Ти бачиш хмарини, чи сонце у небі?
Якого відтінку твої почуття?
Чи можна навчитись бути щасливим?
Чи можна крізь біль посміхатися знов?
Якщо маєш віру, що ти особливий -
Із вдячністю в серце приходить любов
Я бажаю кожній людині на цій землі -
Відчути, впізнати, себе знайти..
Всі страхи здолати, себе відпустити..
Знайти своє щастя і в злагоді жити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696677
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2016
Тридцять перший оминає..
Сині очі..чоловік..
Погляд на душу мою одягає
Цим викликає збудливий тік
Він спить..в потилицю сховавшись,
Обіймаючи ніжно мій стан,
Як класно жити об`єднавшись,
Без батлів, нервів і оман
Ти відчуваєш, коли воно справжнє..
Немає аналізу і спланованих дій,
Все легко стартує, без фальшивих вражень,
Формуючи низку потрібних подій
Немає змагання хто перший, хто ліпший..
Немає потреби інтриг й порівнянь..
Оголені душі мають цінність більшу,
Та простір дають для своїх вподобань
Ти можеш бути та, хто є -
Даруючи йому свободу,
І саме цей тандем дає
Відносинам квітучу вроду
Ти просто любиш..от і все..
І якось в світі все таке просте..
Ти ласку даруєш, тепло віддаєш,
В тім свою жіночність ти визнаєш
Співпало на радість..Саме той..саме та..
Два різних світогляди - спільна мета..
Знайшлись дві душі, дві споріднені суті,
І в ціле злились найщасливіші люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2016
Все, що навколо - від тебе залежить,
Точніш, від думок, що в голові,
І щось Невідоме за нами стежить,
І напрям дає – куди нам йти.
Я вірю, що саме так воно працює,
Хоча, відверто кажучи – життя лупцює,
Урок підігнало: « Чи ти вже засвоїв? »,
Тобі не уникнуть вищих законів.
Свідомий твій шлях, твої погляди, віра,
Щира вдячність, до Бога довіра.
Що випромінюєш? Що близько тобі?
Все це формує фундамент в житті.
Коли фундамент міцний,
Хоч будівництво і повільно йде,
Він виросте сильним, вільним і чистим,
І таке ж життя собі обере.
Навколишній Всесвіт – від тебе залежить,
Точніше, від мови твоєї душі.
Тож, розплющ «оченята» - ти маєш безліч стежок,
Придивись, відчуй і свою знайди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2016
Я донька своєї країни..
Моя рідна земля..
Дитячі світлі мрії..
Смак маминих страв..
Духмяний чай з карпатських трав..
Мої літа, скажені, молодії..
Гучна компашка друзів на подвір`ї..
Ці спогади у серці, вони - імунне зілля,
Коріння мене живить - І в тім моє свавілля..
«Життя іде, і все без коректур» - казала незрівнянна Ліна,
Міняючи маски людських карикатур,
Втрачаєш розум і своє коріння
Цінності змінні, душі інвалідні,
Нав`язані думки, з порожнім..задовільним..
Все це вбиває в тобі – Я!
Тим справжнім, чуйним, чистим..
Вдягаючись в чуже вбрання – втрачаєш особистість!
Я донька своєї країни, я її носій!
Я не хочу, щоб наші діти були здатні до насиль..
Прокинься вже свідомість, всі козири розкрий,
Щоб разом люди вірили в силу своїх дій!
Банально, головне, що мусим зрозуміти,
Що з любов`ю в сердці нам потрібно жити!
Я частина країни, яка неймовірна,
Квітуча, родюча і душами вільна!
Країни, яка згодом, об`єднатись зможе,
Один плюс один - і ми все переможем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694686
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2016
Знімаючи день, лягаю я спати,
Реальний мій світ живе уві сні,
Нарешті мій розум потрапив за грати
Й таємні, свідоме, співає пісні.
Весь пройдений день, твої настрої, дії
Минулим вже звуться – чіплятись не варт,
Бо кожен ранок – новим життям почнеться,
Даруючи різновид найкращих карт.
Цінити сьогодні, ні завтра…ні вчора,
Смітник свій думок зупинити хоч раз,
Бо жити майбутнім й минулим – це втома,
Енергії никне життєвий запас.
Я вчуся жити тут і зараз,
Як часто ми біжим – сліпі,
Так мріємо, щоб дещо сталось,
І вже живем у тому дні.
У дні, який ще не відбувся,
А цей минає, мов не був,
До вдачі майже доторкнувся,
Забіг вперед, та не здобув.
Важливо дуже, як на мене
Побачить вдачу в тім, що є,
Довір ти мрії свої небу,
Й знайди у дні - найкраще все.
Життя ж все змінне – мав..не маєш..
Чекав на те, отримав це,
І тільки те, як ти сприймаєш
Подіям настрій задає.
Твій новий ранок: сонце, кава,
Ти бачиш, чуєш – ти живий..
Всі ці дрібниці день складають,
Вчись їм радіти, як малий.
Сьогодні я заплющу очі
На всі проблеми, які є,
Зі спокоєм віддамся ночі,
Вона відродить все моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694631
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2016
Я та, від якої хочуть дитину,
Я та, що свідомо життя даю,
Я там, з ким створюють міцну родину,
І та, з ким хочуть пліч-о-пліч йти
Я та, що дарує тепло і ласку,
Не прагну медалі, просто люблю,
Я та, з ким створюють життєву казку,
Обіймаючи серцем родину свою
Я та, що не має до тебе претензій,
Бо знаю, що кожен шукає своє,
І кожна душа, це безліч конфесій,
Яка, із віком, свій шлях віднайде
Сім`я, то не клітка, сім`я – це свобода –
Загальний ваш простір і суто твоє,
Коли не тримаєш, то біля себе маєш,
Стискаючи – втратиш...так воно є
Я та, що є поруч і та, що далеко,
Я та, кого все життя пізнають.
Зі мною ти поруч відчуєш безпеку,
Бо моє коріння повсюди і одночасно тут
Я тобі подарую дитину!
Я тобі подарую сім`ю!
Я, як і ти відкрила стежку до неба!
І я обіцяю – тебе я знайду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694118
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016
Я вдячна, Боженьку, за все -
За всю свою дівочу долю,
За те, куди життя несе,
За те, що маю думки волю
За шлях цікавий непростий,
Який мене сильніше робить,
За віру у реальність мрій,
Здійснення з віком які ловлять
За висновки із помилок,
А головне, що не в образі,
За прийняття чужих думок,
За ті часи, коли в насназі
Велика вдячність за батьків,
За низку всіх відносин, друзів,
За світ уяви мій живий,
Що маю мудрість i без вузів
За те, що кожному свій час,
І вміння все це розуміти,
І змінність всіх подій ураз
Навчає знову нас радіти
Велика Дяка ще за те,
Що робить із мене людину,
І прийняття – що все просте
Рятує внутрішню дитину
Я вдячна, Боженьку, тобі
За це життя – прекрасне й світле,
За те, що я прийшла к собі,
І цим, маленький світ мій квітне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694110
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016