| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Мені болить так, ніби в перший раз,
коли тебе до серця пригубила...
У сварці нашій я - черговий пас,
бо як би не було, тебе любила.
А після слів твоїх - мороз по шкірі,
а після них - сльоза і скалка в серці.
Моя струна - твоєї частка ліри,
та забагато на її дні перцю.
Слова - ножі навкруг, одна мішень -
то я, що після подиху здригаюсь.
Ти - ясна ніч, а я - похмурий день.
Як зачепило, вибач, щиро каюсь.
Не відчуваю я своєй провини;
ти не помітив - чи лиш не хотів,
а я все тлію, мов Ікар невинний,
що лиш під сонцем крила підігрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016