| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Я вчуся заново літати
Мов жовтороте пташеня.
У спробі знов собою стати
Ловлю повітря навмання.
Я відчайдушно намагаюсь
Хоч відірватись від землі,
І в невагомості стараюсь
Свій відшукати шлях в імлі.
Але усі потуги марні,
А спроби хибні і смішні.
Далекі мрії і примарні
Так важко втілити в житі.
Я мов біжу краями гострих,
Покритих інеєм, дахів -
Гидке кача у зграї гордих
Та самовпевнених птахів.
Усе безглузде та наївне
Незграбні вчинки і слова...
А може я й не вмів літати?
І не траплялися дива?..
Але не можна відступати,
Пройшовши тільки пів шляху.
Якщо я хочу знов літати -
Маю позбутися страху!
Я вперто розправляю крила,
Мене знов манять небеса!
Їх глибина мені відкрилась
І давня неземна краса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Душа человека - невиданный замок.
В который ведут золотые врата.
Просторные залы, огромные башни...
Но часто внутри лишь одна пустота.
А может - ворота совсем неприглядны,
Обшарпаны стены, унылый фасад.
А замок заполнен такими вещами,
Какие вмещает божественный сад.
Не стоит судить по воротам наружным
О том, что скрывает людская душа.
Возможно там скрыта Вселенская мудрость...
А может за стенами нет ни гроша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714811
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.01.2017
Твои глаза глубокие,
Как звезды в небесах...
Весь мир в них отражается
В секундах и часах.
Могу смотреть часами в них,
Пытаясь отыскать
Секреты мироздания,
Рассеянные в снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714809
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2017
Зима - не время для любви,
Зимой все чувства замирают.
И лишь весной они оттают.
Зима - не время для любви.
Зима - не время для любви:
Мороз, ветра и снег искрится...
Но как же ты смогла влюбиться?
Зима - не время для любви!
Зима не время для любви,
Вот только сердцу не прикажешь...
Но ты упрямо повторяешь -
Зима не время для любви...
Зима не время для любви...
Но ведь в душе твоей весна!
Проснулись чувства ото сна...
И это - время для любви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711256
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2017
Сейла больше не верит в сказки,
и в запреты тоже не верит.
Тихо плывет к кораблю без опаски и страха,
бесшумно, словно пантера.
Не может она совладать с любопытством,
манит ее человеческий мир -
и шепчут об этом ее уста.
Русалку пленила мечта вековая
ступить на сушу своими ногами,
получив их вместо хвоста...
Вдруг слышит она оглушительный возглас,
и за борт летит молодой человек.
Бросается Сейла на помощь бедняге,
хватает и тащит на дно -
в пучину, туда, где спокойные воды
и волны не плещут, и нет на дне риска
разбиться о дно корабля.
Внезапно морское дитя понимает -
не могут ведь люди дышать под водой.
А Робин весь бледный, воды наглотался,
но всё же еще живой.
И пулей взметнулась русалка-мечтатель,
вспенив воду хвостом.
До поверхности быстро добралась,
лишь на мгновение там показавшись,
неуловима была, как фантом.
Их миры слишком разные,
но могут они прикоснуться к этим мирам.
Они друг для друга будут
лишь снами прекрасными,
это лишь сказка, несбыточная мечта...
"Так надо, так правильно", - думает Сейла,
и Робина тащит в спасательный круг.
В ладони его зажимает кулон
из коралла и жемчуга.
Возможно он вспомнит ее,
взглянув на кулон... А вдруг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711255
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 10.01.2017
Не смейся над могилой стоя -
Твой враг безмолвствует в гробу.
Ты тоже будешь упокоен,
Так отпусти грехи рабу.
Он гладиаторского рода.
Он клял не раз свою судьбу.
Его мечтой была свобода,
Так отпусти грехи рабу.
Стоишь ты снова на арене.
Твой меч пророчит смерть врагу.
Пронзенный пал он на колени,
Так отпусти грехи рабу.
Но Колизей смертей желает -
Не слышит он твою мольбу.
Враг в спину нож тебе вонзает,
Так отпусти грехи рабу.
Ты получил свою свободу,
Ты неподвластен никому.
Теперь ты - раб Живого Бога,
И Бог простит грехи рабу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706494
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2016
ми провідники в електричному колі
на темно-зеленій важкій площині.
гнучкі і сріблясті, тоненькі і голі,
проводить навчились, а жити – ще ні.
нахабність безмежна, жадоба тваринна
і блиск металевий, мов іскра в очах.
хоча провідник - це вже майже людина
і мудрість, розчинена в давніх літах.
але забуваються давні канони,
і знов проступає зневіра і страх...
а ми безтурботно несем електрони
в магнітних..
в магнітних..
в магнітних полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
є час коли люди живуть для когось
і час коли тільки для себе живуть
є час коли дуже міцним є слово
і час коли слово м'яке мов ртуть
є час коли слово - то люта зброя
і час коли слово легше пера
є час коли лідер веде за собою
і час коли лідера зовсім нема
є час коли гроші керують світом
і час коли гроші згорають мов прах
є час коли в серці вогонь і світло
і час коли в серці один лиш страх
є час коли треба збирати каміння
і час коли камінь - це тіло і хліб
є час коли хліб і вино це спасіння
і час коли сяє над тілом німб
є час коли люди кохають безмежно
і час коли ненависть люта в душі
є час коли люди живуть обережно
і час коли сміло ідуть до мети
час швидко спливає і треба спішити
щоб втілити мрії свої у буття
життя дає шанс, треба брати і жити
кохати творити згорати щодня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2016