| Сторінки (2/117): | « | 1 2 | » |
Я на крилах лечу до тебе,
Я чіпляю хмаринки в небі.
Я долаю простори неміряні.
Я лоскочу думки замріяні.
Розполохаю риб в озерці.
Щебіт пісні внесу в твоє серце.
Простелю туманом дорогу
До самого твого порогу.
Ти зустрінеш мене на світанні.
Подаруєш твоянди гарні.
Розкидаєш кохання тишу.
Я ж твоєю любов"ю дишу
Вітерцем я ляжу на груди
Щоб ніякі в житті пересуди
Не спіймали кохання це,
Що лиш промені щастя несе
Зафарбую всі долі чорні,
Заплету у вінки червоні.
Пустю в річку за течією,
Щоби я була лише твоєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
І знову ти одна...
Красуєшся в польоті мрій,
Вільною птахою ти тягнешся до зір.
Несешся з вітром райдугу зустріти.
А потім квіти, як маленькі діти,
пестощами твої уста голублять.
Вони ,мабуть, пелюсточками люблять,
А серцевинку залишають в глибині
Розтерзаної, але вільної душі.
І знову ти одна.
І знову ліс стоїть замріяний, глибокий.
Він береже твій спокій однобокий.
Він пнеться з сонечком поцілуватись,
А, може, просто у світи податись.
Але проросше до землі коріння
Держе на прив"язі не тільки це створіння.
А все, що може до тепла тягнутись,
А не в пітьмі карабкатись і гнутись.
І знову ти одна і тишина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Спіймай мою любов і пригорни до себе.
Вона як той бутон в обіймах розцвіте.
Плекати всіх надій я не буду на тебе.
Нехай кохання те наш вітер збереже.
Нехай несе в поля , в гаї предвеселкові,
Розпушує підгрунтя для зерна.
А я буду ловить промінчики ранкові,
Що посилаєш ти мені щодня.
Я так тебе кохаю, що здається,
Мене немає - тільки ти і світ.
І я боюсь, що казка ця минеться
І я зів"яну, як ромашки цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
З Новим роком, депутати,вибрані народом.
З подарунками до вас їдем цілим возом.
Хочем вам подарувати, півника вогненного,
Щоб мізки ваші не всихали й про людей потроху дбали.
А іще ми вам даруєм поросятко вмиване,
Щоби ви були царями у хліві і з вилами.
Щоб уміли хліб зібрати в полі із родиною.
Вміли себе пригощати борщем з капустиною.
Як же хочеться , щоб ви жили на ті гроші,
Що самі придумали для людей хороших.
Чи ви спали, чи куняли в депутатській ложі.
Коли на світ випускали субсидії гожі.
Придумали ж як державу знову обікрасти
І кармани олігархам долари покласти.
Ой розумненькі ви наші, де ж ваші таланти,
Щоб заводи будувати, а не стіни й танки.
А ще хочем побажати від душі з любов"ю,
Що опалювали хати дровами й плитою,
Щоб ходили на роботу день у день як люди
І любили край свій рідний за всі його біди.
Хочем вам подарувати свічку незгасенну,
Щоб свтила замість світла ціле літо й зиму.
От оце вам від людей і уклін низенький
і прохання до вас всіх: встаньте ж ви раненько,
Подивіться у люстерко і скажіть :
"Ну досить цей світ нам дурити."
Давайте ж бо без брехні в правді й мирі жити.
Давайте ж бо хоч би раз про народ подбаєм.
Перестанем брати красти, ніби ми не знаєм.
Щоб вам півні в ніч святкову гарно заспівали
І щоб люди в Новім році вас не проклинали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Время успокойся и отстань
И походкой лисьей не крутись.
Хоть на миг, хоть просто на часок
ты возьми и вспять остановись.
Ты пойми еще не все сколочено
И еще не стертый лист теней.
Рвутся раны в окна заколочены.
Бередят руины прошлых дней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Не потрібно любов"ю зоріти.
Коли камінь лежить на душі.
Не потрібно жаринками гріти,
Коли жар той ледь тліє в імлі.
Не цілуй устами солодкими,
Коли крапельки яду в них є.
І словами пестливими млосними
Не розгойдуй сумління моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017
Коли половіє у полі жито,
Коли жде покосів стигла пашня.
І здається, що все назавжди вже забуто,
І летять у далеч літа.
Ти візьми запорошені мрії
І зажми їх у сильний кулак.
Хай не гаснуть остання надії.
Закричи на весь світ просто так.
Ти розлукою довго не бався.
Сивий дим хай не стелить туман.
Ти на віттях журби розгойдайся.
Спопели неприйдешній обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017
Я шукала квітку червону
В полі, в лісі, на луках, в гіллі.
Я шукала квітку червону
У найдальших куточках землі.
Я блудила самітня у горах
І в долину я йшла сама.
Все життя моє переоране,
А в душі холоднюча зима
Засніжила, засипала віхола
Щонайдальші куточки землі.
А я квітку червону маніжила,
Що дістала з-під снігу тобі.
Ти поглянув на квітку ту збочено
Обтрусив білі перли з листків.
А зерно вже давно все змолочено,
Вибачай, я тебе не любив.
Вибачай, що наснилася мавкою,
А я грав на сопілці тобі.
Ти була мені лише коханкою,
А думки плескотіли в тіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017
Ти крадькома заглянув в мою душу.
Збентежив її сонну , розбудив.
Тепер я знову пробудитись мушу
Із тих казкових незбуванних снів.
Вона в тумані мрійливому спала.
На вітті тихому гойдалась у ві сні.
Вона не ждала й в думці не гадала,
Що з цього сну пробудиш ти її.
Ти соловейком в сад її прилинув.
Росу ранкову з віток обтрусив.
Промив їй очі співом солов"їним
Нектаром млосним серце напоїв
Дав сили, дав кохання, дав наснаги.
Розворушив минуле забуття.
Розбурхав ті причудливі принади .
І знову я вернулась до життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017
Заколисала сонне місто ніч.
Ковдрою сірою на груди налягла.
Очима томними заглянула у душу.
І тиху колискову завела.
Прислухався й Дніпро до того співу.
Заворушився в крижаній воді.
І важко застогнав, адже була несила.
Піднятися із мерзлої землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017
Як я хочу любити знову,
Розставати в твоїх обіймах.
Чути милу твою розмову.
І далеко линути в мріях.
При дотику рук тремтіти .
Кохання слова шепотіти.
Відчувати серця биття.
І летіти в красу забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2017
Червона заграва, рожева блакить-
Не питайте, що і де в мене ще болить.
Вже не терпнуть руки - автомат німий.
Вже не чути звуків - настав час такий.
Хоче він сказати. де і з ким лежить.
А над ним багріє рожева блакить.
Люд осиротілий - очі закрива.
Дайте нам керманича і поводиря.
Блукати не можемо більше уночі.
Подаруйте зорі нам огарок свічі.
В кого запитата, де найти підмогу,
Щоб до хати рідної віднайти дорогу.
Догорала свічка в мареві надій,
Вже ніхто не скаже, де чужий де свій.
Там у тому полі хмари вороння
І не розібратись там , де ти , де я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017
Далеко, далеко летіли лелеки.
Далеко за хмари їх вітер гонив.
Свою Україну і матінку милу
Залишити внукам він сонце просив.
Лелеки летіли, прощалися з краєм,
Захмарене небо розбили крильми.
І гоїлись рани в чужому розмаї
А десь залишились їх дочки й сини.
Любов"ю зігріті родилися внуки.
В надії, що тут їх домівка буде.
Нехай не зів"яне надія остання.
Їх дім і їх спокій земля збереже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017
Замок в душі.
Може спитаєте: -За що, навіщо, скільки?
Замок в душі-
Потайки від людей.
Замок в душі-
Чим кращий, чим лосніший,
А ще якщо узорчатий і більший;
І позолочений, алмазний на всі груди.
І не достукаються в наші душі люди.
І не почуєм ми благання ні мольби.
І не побачим ми дітей загальнохворих.
Людей знедолених, убитих горем.
Ну це ще не біда.
Біда, що сонечка ми не побачим.
Як брунька набухає на весні.
Якого кольору ми квіти садим,
Чи зеленіють запашні сади.
При замкнутій душі не варті злата.
Вони любові вам не принесуть.
Сама природа буде гальмувати.
Свій світлий , райдужний весняний путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759895
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.11.2017
Правду кажуть, словом можна вбити,
Поранити, ще краще воскресити.
А ще ми можемо словами вчити жити
Свою країну з пелюшок любити.
Пером написані слова,
Це істина в душі жива
І кожен час, і кожну мить
Повинні ми в любові жить.
Мир берегти, плекати долю.
Душею рватися на волю.
І нас навчити може цього
Лише перо і тільки слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2017
Чого ж вам на Планеті не живеться
В добрі і мирі в райдузі весняній.
Чому ж країна на шматочки рветься,
А ви все ділите сорочки полотняні
Вже все забрали: газ бензин і воду
Повітрю скоро виставите ціну
Чому ж ви не питаючи в народу
Обновки шиєте з прозорого ватіну
оголену, розхристану, розбиту,
В руїнах і в диму пожарищ
Оце ви так умієте любити.
Замість садів- зіяє купа згарищ.
Який хазяїн може спопелити
Все краще, що було омрієне роками?
А потім іще красти і дурити
В своїх дітей своїми же руками.
Хіба дано вам два віки прожити,
Чи може ви повірили в безсмертя.
За що ж народ так можна не любити.
Не проявити навіть милосердя.
За ваші алчні похоті і зраду
За долі понівечені й каліцтво
Всі матері з прокльонами на владу
В шеренгу стануть за своє сирітство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017
Ти мене навчив цілувати,
смак твоїх губ відчувати.
І пронести цей смак крізь життя,
Де немає в той рай вороття,
Де стрілою пронизливих мрій,
Ти зворушив серпанки надій.
Розказав, як потрібно любити-
Не сказав, як з коханням цим жити,
Як надалі надію плекати,
Звідки знову тебе виглядати.
А,можливо, не треба питати,
А лишень цілувать, цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2017