| Сторінки (2/125): | « | 1 2 | » |
З кожним новим рік собі, як рік.
Сніг уже не той. І не до свят.
І все тяжче винести потік
Злих новин і безкінечних втрат.
Інші люди, справи і думки,
Побажання інші линуть в дім.
Світ, немов листочок нетривкий:
Вижили - і дякую на тім…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Заховався грудень між дахів,
Сліпнуть зорі, догорають дні.
Глянь: летять сніжинки, мов птахи
У похмурій неба сивині.
Тихо-тихо. Зупинись, мовчи,
Затамуй і подих, і думки.
Чуєш, лист останній, сміючись,
Відпустив життя — упав таки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
Мій грудень не пахне корицею з медом,
Какао, медяником і мандарином.
Він тягнеться порохом від міномета
З густим післясмаком металу і диму.
Та справа у тому (звучить, може, дико),
Що настрій у мене напрочуд святковий:
Учора прорвались на південь, і дивом
Усі побратими - живі і здорові!
13.12.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Хто ця жінка в дзеркалі навпроти?
Хто її до мене запросив?
Пасмурна і льодяна на дотик,
В ній говорять різні голоси.
Тіло мов закутане в облуди,
Очі — наче крижані сліди,
Що тепер, скажи, із нею буде?
Видно, не уникнути біди.
Де тепер поділася та тепла,
Що палала, світла, як свіча?
Вигоріла вся, немов із пекла,
В ній байдужість, як у палача.
Пильно дивиться крізь мене в очі,
Темні, мов зачинене вікно.
Я такою бути, ох, не хочу!
Все це не про мене, не воно.
Тягне в безвість — холодно і сумно,
Скільки ж років їй туман скосив?
Я стою, прикута до відлуння,
До її байдужої краси.
Розчинився голос мій безсилий,
І мовчання — гірше від ножа.
В дзеркалі стоїть, немов могила,
Згорблена від дійсності душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Цілуй мене ніжно, зроби мене доброю,
Бо вся я на нервах, звиваюся коброю.
Створив мене Бог, як погоду, мінливу -
Від тіні тепла і до спалахів гніву.
Істерика, розпачі, крики, погрози,
І раптом - цілунки й зворушливі сльози.
Мій внутрішній янгол, коли стає злючкою,
Ти знаєш напевне: я хочу на ручки і
Просто голубиш, цілуючи в скроні,
І гладиш волосся, і грієш долоні.
І я, мов шалене торнадо в Техасі,
Ураз затихаю отак водночасі.
Тож, любий, цілуй, бо шторми починаються,
Не бачиш, вже демон в очах загорається?
У тебе на плечах згорнусь я калачиком,
І знову пухнастим прокинуся зайчиком.
Фото згенеровано ШІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
У кімнаті моїй стрибуляйчики,
Золотисті, прудкі і маленькі.
Називаються Сонячні Зайчики.
Я спіймати їх хочу у жменьку.
На стіні витанцьовують босими,
Бо грайливі усі на вдачу.
А як сядуть на мого носика,
Я нічого тоді не бачу.
То покотяться підвіконнями,
То залізуть мені на нозі,
Я за ними біжу ще сонною
Разом з лялькою по підлозі.
І тягнуся до них рученятами,
А вони все кудись тікають.
Ох і весело ж із зайчатами,
Що довкола отак кружляють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Люди тягнуться у політику,
Люди хочуть бути відомими.
- Покажіть-но мене по відео!
- Обдаруйте мене дипломами!
Чи медалями, чи подяками,
Чи похвальним листом однесеньким,
Щоб усі навкруги побачили,
Що вагомий Я, не малесенький.
Люди велич шукають в дзеркалі,
Володіти жадають владою,
Прикриваючи душу це́рквами,
Де гріхи не очистиш ладаном.
Так їм хочеться бути першими
У гонитві палкій за славою,
Що стають безголовим вершником,
На шляху всіх рубають шаблею.
А насправді- кажу без почести,
Скільки можна кому доводити?
Зазирни собі просто в очі ці,
Усвідомивши врешті, ХТО ТИ Є!
Бо у того на місці душа завжди,
Не ховає хто власної простоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Господи, в осінь яку ти цей світ увібрав!
Чи ж надивитися вдосталь на неї я зможу???
Хочеться заново впитися запахом трав,
Жити життя різнобарвне, на осінь цю схоже...
Бачив, як ранок святий у глухій тишині
Пестив калину розкуто, забувши про холод?
Так виціловував грона її наливні…
Падали кетяги в запалі прямо додолу.
Ліс ошалів, збагрянівши від любощів тих,
Зопалу струшував листя густої діброви.
Хай-но діждемось весни, - зашуміли дуби, -
Стане і ліс молодим і закоханим знову.
Пані, а де ваші хмурі холодні дощі?
Де буревії гуляють — блукають в дорозі?
Лиш усміхнулася, з небом бо заграючи,
Жовтогаряча, як місяця яблуко, осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Присвята сонцесяйному юнакові Михайлу.
Серед лісу густого і пишного,
Де ховається дике життя,
Край села, біля матері ніжної
У турботі зростало дитя.
У природу залюблений змалку,
Ріс хлопчина нівроку отак.
З раннім сонцем ходив на рибалку,
В полюванні був здібний мастак.
День за днем набирався він сили,
Наче сад розквітав його дух.
До людей був привітний і щирий,
Всяке діло робив до ладу.
Що не день, то за доброго сина,
В серці матінки вдячність росла.
У молитві схиляла коліна,
Захистити просила від зла.
І здавалося, райдужним шляхом
Поведе його доля ясна,
Та упала якóсь чорним птахом
На ту землю зубата війна.
Забирала то друга, то брата,
Шматувала усе на куски.
Став проситися хлопець завзято
І собі в оборону іти.
Так бриніло серденько до зброї,
До свободи, до слави в бою.
Що і в снах він, як відданий воїн,
Захищав Батьківщину свою.
Чом так тягне його у солдати?
Може, воля у Бога така,
Щоб зростила зажурена мати
Для країни цього юнака?..
Збережи його, Янголе любий,
Від образ і журби захисти,
Щоб зумів по життю йти без згуби
І хреста свого мирно нести.
Хай яку обере він дорогу,
(Кожен сам собі долю кує),
Не розгубить хай хлопець в тривогах
Ту весну, що в душі його є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
Є люди, яким не потрібна правда,
Бо витруть об тебе швиденько ноги.
Ти будеш для них "селом убогим",
Про тебе забудуть вони вже завтра.
Ховають душу за маску жартів
І продаються за жменьку слави,
Химерну люблять доволі справу -
Здаватись кращими, ніж насправді.
А ще шукають собі подібних,
На всенькі гроші беруть айфона
І носять Ґуччі із Амазона -
Це наче секта "багатих бідних".
Зникає все, що земне і славне,
Проходить мода, старіють бренди…
Вдягайтесь в щирість! Вона іздавна
Завжди приваблює і у тренді.
27.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Хоч би як любив і ніжив,
І даруночками тішив,
І п’янив цілунком грішним,
Аж боліла голова,
Та вмирають всі надії,
Розбиваються, як хвилі,
Об одні твої немилі
В гніві сказані слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
У тумані бродить осінь,
Тіні падають здаля, -
Сиві брови, сиві коси,
Сиве небо в журавлях.
Ходить тихо, мов примара,
Скрізь, де ступить, все мовчить.
Гляне вправо - вʼянуть трави,
Гляне вліво - задощить.
І чорніють вогкі хащі,
Де ступа її нога,
А застогне - пар із пащі
Першим інеєм ляга.
Збоку вітер завиває,
У дрімоті ліс рудий.
Осінь шепче - день згасає,
Хай дрімає - не буди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Ці присмаки бензину…
Незручності сидінь…
Автобусе, візьми-но
З собою в далечінь!
Однесеньку людину
Візьми, бо пропаду…
Я миттю все покину,
Заскочу на ходу.
Хоч би і в цю суботу.
Отак, без багажу.
Переживу нудоту-
Ні слова не скажу.
Поїдемо без плану,
Куди покаже шлях.
За вранішні тумани,
Повз ріки і поля…
Втягни мене на трохи
У подорож свою.
Незвідані дороги
Я страшно як люблю!
Хай кузов в тебе дугом,
Колеса у іржі…
Мені ти станеш другом,
Супутником душі.
Тобі додам я газу,
Щоб курява здаля.
А в ніч під гомін траси
Засну, мов немовля.
Коли ж набачусь вдосталь
Країв, людей, забав,
Повернеш мене просто
Туди, звідкіль забрав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Два роки ми, мов неприка́яні,
Волочим крила по землі.
Чекання мовчки убиває і
Всім болить.
В очах народу насущний запит:
Коли ж кінець?
Моя країна, як шитий клапоть -
Один рубець!
Але, напившись удосталь болю
За час війни,
Самі собі ми усе ще воля.
А хто...вони?
Якщо життя - то є рівновага,
Тоді, мабуть,
Готує небо нам справжні блага
І світлу путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Скільки б всього не траплялось на моїй землі,
Люди вперто наступають на одні граблі.
Кажуть: що мені держава доброго дала?
Тільки ціни позахмарні, а з/п - мала!
--------‐------
Я у школі вчивсь не дуже (не лягла душа),
А оцінки мав хороші - батько порішав!
В універ пристроїв згодом "сина-дурака",
Я затим то і диплома маю на руках.
Жизнь моя текла рікою, била в береги,
Щонеділі мати слала борщ і пироги.
Ріс я стрімко, як те тісто, на таких харчах.
Дід казав: а що вже буде із того внуча!
Сесії складались вчасно, легко і без сліз:
То сто доларів купюру, то давав аж шість.
Полюбляв найбільш науку я осьо яку:
У підвалі маковуху вироблять гірку.
Бізнес хоч і невеликий, а клієнтів тьма:
Бачте, дурнем мене звали, тату, ви дарма!
Знаю добре, як систему нашу обійти,
І сухим, як не бувало, вийти із води.
До політики, до влади я не маю справ:
Як за руку не спіймали, значить, не украв! 😉
Для життя одне завчив я правило здавна:
Як не ти державу дуриш, то тебе вона.
Що там буде в Україні бозя тільки зна,
Головне, що моя карта завжди виїзна.
Маю справку інваліда, батька трьох дітей,
Воювати не збираюсь, як пішло на те.
В мене связі є чималі, знаю багатьох,
Все оформлено легально - "я же вам не лох"!
Потихеньку, помаленьку землю продаю:
Як же я тебе, державо, рідная люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Ясніє ранку силует,
А ми, ще сонні і забуті,
Отак у місті тет-а-тет
Блукаєм: жовтень, я і сутінь.
Де хитра осінь, наче лис
рудий, гойдає кожну гілку,
і листя сиплеться униз
прямісінько землі в тарілку.
Зачервоніло звідусіль,
Поналивались мокрі грона,
Тільки насуплені ворони
Лишились чорними усі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
В молоці туманному,
де гриби сидять,
Заховався вересень -
осені дитя.
Стрибуляє, бавиться,
мов кудлатий пес,
У багряно-жовтому
листячку увесь.
І засяє сонечком,
І сійне дощем,
І збира до вирію
лебедів ключем.
А ночами тішиться
з дивної краси,
Як у небі темному
котяться вози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
А що, коли я не сильна?
Не десять із десяти?
Не з яблучок молодильних.
Такої не хочеш ти?
Не завше дивлюся в очі,
Гублюся від грубих слів,
І теплих обіймів хочу,
Турботи і справжніх див.
А жінка (говорять здавна),
Як справжня, то не слабка.
Виходить, що я уявна?
Що жінка я у лапках?
Хоч сильні тепер і в моді,
Натуру ціню свою:
Живу із собою в згоді,
І дякую, і люблю.
У колі, чи наодинці,
А правда моя одна:
Хто в душу загляне жінці,
Той справжність її пізна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
Босоноге, розпатлане літечко
Чує осені подих іздалеку.
Загортається на ніч у листячко,
Надіває на нозі сандалики.
Мружить очі з легенькою просинню,
Майорить наостанок жоржинами.
Йде воно, заціловане осінню,
Ген у даль за туманами синіми.
На порозі до вересня тулиться,
У торбинку кладе мед із грушками,
Замовкають зарюмсані вулиці,
І дорога рясніє калюжками.
Ти не плач, не сумуй, миле літонько,
Що година твоя вже завершена,
Ти за рік підростеш і у квітоньках,
Як те сонечко, знову повернешся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Вона іде. Бреде малими кроками
По стиглій ниві ген за небокрай.
Сильнішає, мудрішає із ро́ками.
Зозуле, куй же їй, не замовкай!
Пережила і голод, і кріпаччину,
І зашморг більшовицької руки...
Було всього і знищено, і втрачено,
Лишився крок!.. Але який важкий.
Вона іде, хай щоби там не сталося,
На спині хрест огрядний донесе,
Щоб тільки діточки́ не відверталися,
Любили щоб її понад усе.
24.08.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Тепле ліжечко у Ірини,
Пахнуть м'ятою подушки,
Огортає пухка перина,
Наче збиті у крем вершки.
Тільки щось невесела Іра,
І думки розганяють сон:
Не придбала іще квартири,
Не побачила закордон...
Та згадала чомусь Ірина,
Що сусіда її, Сергій,
Ще не бачив свойого сина,
Бо тримає на сході бій.
Він ночами не сміє спати.
Із гвинтівкою у руці
Його діло тепер - стріляти
У ворожу ходячу ціль.
А малому вже місяць п'ятий,
Вже всміхається до людей,
Морщить "татовий" ніс кирпатий
І на ручки до всіх іде.
А у іншого он сусіда
Ніби й радість, а тільки ж ні:
Повернулися інвалідами
Двоє дужих колись синів...
Стільки горя тепер у світі,
І у кожного все своє...
Треба встигнути порадіти
Всьому, що на сьогодні є!
21.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
Люди пили з криниць любові і доброти,
Люди в собі вирощували сади.
Та скуштували якось смуток з брудних калюж
І потемніли тисячі світлих душ.
Стали сумні і сипались, мов пісок,
І заражали відчаєм до кісток.
А серед них опинився отак і ти,
В лоні зростивши зернятко темноти.
Струмінь живої сили в нутрі згубив,
Бо віддавав без міри - усім годив.
Ні, не втрачай у смуті тепер себе!
Чуєш? В середині щось неспроста гуде,
Щось упирається проти постійних "треба",
Час не на жарт прислухатися до себе.
Шум в голові, а в серденьку - пустота.
Де твоя усмішка радісна на устах?
Де твоя спрага до всього, що навкруги?
Чи і життя тобі більше не до снаги?
Здавна відомо, що нарікати - гріх.
Ліки найліпші - сонце і щирий сміх,
Книгою ізцілися, або віршем,
Втіха в роботі теж виганяє щем.
Тихий солодкий сон і веселий спів
Стільки урятували сумних життів!
Вийди, поглянь у неба широкий світ -
Кажуть, живе там сивий і добрий дід.
Він і створив навколо цю благодать,
Тільки навчись красу його помічать.
Пробуй цей світ, у буднях життя смакуй,
Кожну його сторіночку розмалюй,
В ньому ще стільки сенсів і меж, і сфер...
Кращого дня не буде, аніж "тепер".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Я маю, знаєш, вкрай шкідливу звичку
(Це не табак, не алкоголь, чи гірше):
Пірнаю в спогад, як у теплу річку,
І виливаюсь полотном у вірші.
Згадаю край між золотого поля,
Де ми з тобою ще такі безхмарні,
Тримали щастя у руках і волю,
Лічили дні ясні, не календарні.
І зводили до хмар піщані вежі,
І малювали прутиками сонце.
Ми друзями були не у мережі,
На стук у двері не питали: "Хто це?"
Пригоди починались за порогом,
Для втіхи нам потрібно було мало:
Ділити радість навпіл, і від того
Багаття тепле у душі займалось.
Сьогодні не зігрітися вчорашнім:
Роки ціпком штовхають нас у спину.
Стрічає день остудою і кашлем,
А ми в собі ще згадуєм дитину.
Цей ворох спогадів подібний до синички:
Побачить кожен, тільки не спіймає.
Я маю не на жарт шкідливу звичку:
Пірнати в те, чого уже немає.
10.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
А що то за край у Європі на сході,
Де лихо зубате між хатами ходить?
Вогнем обпікає і топить водою,
А люди усе ж не здаються без бою.
Усе вони вміють, усе вони можуть,
Ідуть, безборонні, на танки ворожі,
Співають у сховищах, сплять у тривогу
І вірять заклято в свою перемогу.
Дивуються славі їх інші народи:
Усе у них квітне, усе у них родить.
За рідне своє стали разом горою.
І де, звідкіля ті беруться герої?
Я був там, я бачив на власнії очі,
Які вони, душі, що волі так хочуть.
Там люди живуть за законами світла,
Хоч як би та темрява в них не проникла.
Ніхто вам ніколи про це не розкаже:
Земля їх родюча і чорна, як сажа.
Одарені лісом і морем, і степом,
Охрещені сонцем, освячені небом.
Стрічають із хлібом і завжди привітні,
На білих сорочечках вишивка квітне.
Та лиш посягни на їх гори, долини,
Ужалять тебе, наче роєм бджолиним.
Хоча і сміливі, до бою завзяті,
Так лячно бува їм, що серце у п'яти!
Та тільки журитися довго не годні,
Бо навчені жити єдиним "сьогодні".
І диву даєшся, звідкіль тая сила,
Що в горі дає обездоленим крила?
У праці отак, у щоденних турботах
Веселої пісні ті люди заводять.
Вона їх лікує із давнього часу,
То – серце народу, коштовна прикраса.
Заспіване кожне карбоване слово -
То зброя свята проти ворога злого.
Їх Леся учила крізь сльози сміятись,
А батько Тарас – із колін уставати.
Отак і живуть за законами світла,
Хоч як би та темрява в них не проникла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
Чарує травень. У весняний сад
Крадеться потай день злодійкувато,
П'янить його бузковий аромат,
І білий яблуневий снігопад
Умить вгортає лагідністю п'яти.
Яка ж ти чиста, радісна весна!
Давай і я побуду ніжною з тобою,
Торкнуся цвіту буйного щокою,
Нап'юся твого райського покою,
На мить забувши, хто така війна.
Хай відпускають недруги меча,
Лети, стрибай до кожного в кишені,
Розтоплюй їхні крижані серця,
І босоногим, лагідним дівчам
Насип їм сонця-сміху повні жмені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
Там ніяких новин, крім болючих, не водиться.
На межі "нульовій" лиш тумани і плодяться.
На кордоні, де вже тхне повітря гангреною,
Зранку збудять тебе не дзвінком, а сиреною.
- Ну, солдате, хутчіше збирайся із силами
Засівати поля і діброви могилами.
Хто кричав: "Не вмирають Герої уславлені!",
Заберіть їх тіла у Бахму́та направленні.
Гуркіт, крики дітей, стогін із бомбосховища -
Це для тебе напрочуд буденне видовище.
Вочевидь лікуватися будеш молитвами
І довіку тужить за братами убитими.
Доля наче монетами грає розмінними -
Чим порадує день: сухарями чи мінами?
Ти в окопі у паузах між перестрілами
Тихо згадуєш присмаки яблука зрілого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
Я сьогодні ходив у місто,
Просто так, без яких причин.
Розпускалось каштанів листя,
Дивувала небесна синь.
День був лагідний, наче мати,
Сонце ластилось до лиця,
І хотілося проживати
Кожну мить його до кінця.
Місто дихало, пульсувало,
В нім гуділи мільйони доль,
І весна кожну з них вітала
Но́вим цвітом старих тополь.
Я блукав посеред бульварів,
Теплих вулиць, широких площ.
Місто вабило, чарувало
І вростало в мені, як хвощ.
У моменті заплющив очі,
В небі куркали журавлі:
-Так любити, творити хочу
На безмежній оцій землі!!!
Раптом - бах!.. Попливла картина,
Пил в зубах, в голові дзвенить...
Бач.., а я було думав наївно:
Сьогодні не прилетить...
Фото з м.Херсон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
У найщедріших в кишені пусто,
У наймудріших нема диплому.
У європейське поїхав місто,
А зрозумів, що найкраще - вдома.
Чого для щастя людині треба?
Кохання щирого, рідну хату,
Здоров'я і благодаті з неба,
І щоби дітям війни не знати.
І мова навіть не про доходи,
Аби лиш чути хороші вісті,
Бо всюди радість з бідою ходить,
Та легше там, де душа на місці.
24.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Цю рану не загоїти нічим.
Цей біль словам ніяк не передати:
Дитина виростає із чужим,
Його вона щоразу кличе татом.
"У жінки право", - каже так закон,
Знайшла на сайті сивого "бамбіно".
Заплатить він за мамин силікон,
Тому люби його тепер, дитино.
"Маленька ти, забудеш, де жила,
А я тобі збрешу, що рідний батько -
П'яничка з непотрібного села,
Не пара для мене, "аристократки".
Мовчить дівча, щоб матері не злить,
А у думках - щасливий з татом спогад,
Де він її, малу, боготворить,
Шепоче казку про єдинорога...
Є різні долі в світі у дітей,
Але яка, скажіть на милість, мати
У доні вирве серце із грудей,
Щоб змусити про батька забувати?..
Україна займає перше місце у світі за кількістю розлучень і показник різко зріс з початком війни через забезпечених закордонних коханців...
Колишня дружина забирає дитину, починає ховати від батька, маніпулювати, блокувати дзвінки і повністю позбавляє батька право на виховання дитини.
В Україні панують гендерні стереотипи, де батькові вкрай складно, на грані неможливого, виграти суд по місцю проживання дитини з батьком.
Зачасту, такі батьки - порядні і люблячі, з розбитим серцем, а дитина страждає найбільше, бо не знає, де правда, позбавлена любові тата, турботи бабусі з дідусем і просто шансу на повноцінне спілкування як із мамою, так і з татом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
Я сама собі мірило і суддя, і кат.
У нутрі зростила ту, що не здається.
Я давно себе привчила не лічить утрат,
Що було - навік минуло, не вернеться.
Ти мій світ не розгадаєш, скільки не читай,
Сторінки ущерть розмазані чорнилами.
Я сама себе губила і шукала вкрай,
Бо зими холодним сутінкам не вірила.
І коли на землю сходить запашна весна,
Я мелодію її в собі не стримую -
Все, що сховано надійно, виринає з дна
І лягає на папері римою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
Ми з тобою в темі, в ногу йдемо з часом.
Ми із прогресивних, мислячих людей.
Я у Джона Кехо видивляюсь фрази,
Ти читаєш Гілла і Луїзу Хей.
Там доволі просто, стисло і докладно,
Книга так і зветься "Думай й багатій".
Все, що необхідно - мислити масштабно!
Завтра переходимо до конкретних дій.
Ми тепер в ресурсі, ми тепер в потоці,
Думка є конкретна - гори щоб бабла.
В Цюриху рахунок, дача на Майорці,
Ну і щоб Ферарі в гаражі була.
Поле для фантазій хай не має рамок,
Загадай фонтани золотих монет.
Я собі малюю наш великий замок.
Спалах фотокамер... Світлий кабінет...
Ти ідеш красивою зіркою екранів,
А попід ногами євро шелестить...
Мовчки лежимо ми в двушці на дивані.
Багатієм думкою, а живіт бурчить...
Всі шукають раптом легшої дороги,
Щоб одразу стрімко в лаврах на Олімп.
Мріяти корисно, але все ж до того
Не одні натерти мусиш мозолі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Борозною пройшлося життя по чолі
І лишило між брів свій слід.
Заодно під очима, навколо уст -
Дуже видно, коли сміюсь.
Маскувати не буду, лишу отак,
Це одна із моїх ознак.
Хай нагадують зранку, як час летить:
"Проживай, проживай кожну мить!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Ну, що б тобі іще сказати?
Я всюди нібито своя,
А в снах вертаюся до хати,
Де верби з липами стоять.
Усе вдається на чужині,
Я не жалкую зовсім, ні,
Але коріння з України
Додому тягне, як магніт.
І що воно таке із людом?
Пульсує в кожнім ген віків -
Куди б не їхали, усюди
Нас тягне до землі батьків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Заблискало, загриміло,
Спинилась землі хода -
Кристалами задзвеніла
Із неба жива вода.
Стікала по підвіконні,
Лягала на літній сад
У лілій тонкі долоні,
На пишні троянд уста.
Бриніло вологе листя,
Всміхалося до дощу,
А краплі усе лилися,
Періщили досхочу.
Півонії сипались свіжі, -
Рожевий хурделив сніг,
А я загорталась у ніжність
Духмяних пелюсток їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Усе минає, пливе у вічність,
Лишає спогади часом млійні.
І попри розвитку динамічність
Усе вмирає... Лише не війни!
Вони проходяться по століттях,
Ховають в кожному крематорій,
Щораз нові несучи жахіття
По колу писаних вже історій.
Набравши попелу повні жмені,
Малюють страх на людських обличчях,
І набивають комусь кишені,
Що символічно і прозаїчно.
Чумою лізуть на добрі хати,
Все гірші струшуючи ракети,
А як набридне - ідуть дрімати,
Чи залягають на дно планети.
О, скільки їх, молодих і вільних,
Ще не пізнавши утіх любові,
Було підкошено в клятих бійнях,
Було розмазано в морі крові.
А люди родять нових героїв
На забаганку одвічним війнам...
І в цім хао́сі біди такої
Життя триває, хоч як не дивно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Її волосся куйо́вдив вітер,
В очах буяли волошки сині.
Вона, здавалось, найкраща в світі,
Та безтала́нна чомусь донині.
Посеред поля отак сиділа
Затято горда. На мить завмерши,
Виймала кулі, латала тіло
Без сліз і крику. Хіба їй вперше?
Кружляли круки, чекали плоті,
Сочились рани безпереста́нку...
А десь далеко і на свободі
Стрічали люди нові світанки.
Ставали в танець вальяжні дами,
Цвіли Парижи, співали Рими...
Вона зведе́ться ще їх слідами,
Ще позмагається в щасті з ними.
А поки вдома, на полі бою,
Де свище куля частіше вітру,
Розділить ненависть із журбою,
І кров запеклу з долоні витре.
І піде знов добувати волі
Для всіх і кожного сво́го сина.
Така їй випала горе-доля
За те, що зветься лиш Україна.
13.02.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Я була весела і жива,
То вразлива, то дівчи́на з перцем...
Ти мене собі відвоював
І навіки прив'язав до серця.
Я б любила волю над усе,
І нікому б не відкрила душу,
А тепер, куди не занесе,
За тобою слідувати мушу.
Відуна́м і докторам нау́к
Втямити фено́мен цей не вдасться,
Що любов - то є найбільша з мук,
І таке ж найбільше в світі щастя.
07.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Ми палко чекали: от-от і весна -
Розтануть і криги, і люди...
Та інша година настала - війна,
Де в кожному місяці - лютий.
Де зранку до ночі в руках телефон
Віщає останні новини.
Не втямить свідомість, що все це - не сон,
Що можуть так гинуть невинні...
Застигло у кожного з нас на лиці
Питання єдине болюче:
Чи бачать на небі тортури оці -
Ірпінь, Маріуполь і Бучу?..
Кружляють пелюстки садів молодих,
Мов пір'ям, притрушують хати.
То, може, із крилець ангеликів тих,
Чий подих спинили гармати?
Весна шелестить і щебечуть гаї,
І сонце лоскоче зіниці...
А там, на моїй волелюбній землі,
Безжалісні нишпорять вбивці.
Я хочу писати про повінь бузку,
Про ніжність духмяних конвалій...
Та квітень несе лиш розпуку гірку
Із наших пекучих реалій.
Весна розквітає, а миру нема:
У небі сирени й ракети...
Прошу, повернися, холодна зима,
У лютий. Ще в те, двадцять третє...
Квітень 2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
На базарі Лесин татко
Взяв додому поросятко.
Чорне з плямками на пузі,
Цяткою на лівім вусі.
Із кругленькими щоками
І пухкенькими боками.
Має хвостик-завиток
Ще й кирпатий п'ятачок.
Застрибала Леся радо,
Як прийшов додому тато.
Миттю кинулась до паці:
- Нумо, братику, до праці!
Буду я з тобою, друже,
Разом хлюпатись в калюжі.
Колупатись у горо́ді
І стрибати по болоті.
Як замастим дуже руці,
Підем митися в багнюці!
Посміхнувся любо татко:
- Два у мене поросятка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Ра́зом - це коли дихати одне одним,
Коли не для себе, просиш у неба для іншого,
Коли не страшно падати, хоч і в безодню,
Бо знаєш напевне - тільки удвох і виживеш.
Ра́зом - це дуже міцно, до крапки фінальної.
Бути відверто собою - смішними, грішними.
Скинути маску фальшиву чи ідеальну і
Не шукати більше спокуси з іншими.
Хай там, може, які катаклізми ранять і відстані,
Сльози, неврози, кризи життя невблаганного,
Очі навпроти ізранку, повні святої істини,
Силу даватимуть день починати заново.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Зоря шаріла полум'ям багряним,
Будився світ - вже чути голоси.
І наливались келихи тюльпанів,
А я стояла - мліла від краси.
Усе мені неначе шепотіло:
Життя буяє! Ну яка війна?
Не сипав ГРАД, ракети не летіли,
Поглянь на небо - там любов одна!
В сади молочні поховались хати.
Маїть весна кожнісінький будяк.
Лоскоче вітер, мов питає: "Як ти?"
А я мовчу - сама не знаю, як...
Хоч журавлів ласкаве голосіння
Пришвидшує моє серцебиття,
Та щось пече у "сонячнім сплетінні"
І не дає радіти від життя...
1/5/22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Малюсіньке янголятко вмостилось на підвіконні.
В ліло́во-рожеві крильця загортувало себе.
І стало чекати ранку. Вдивлялись очиці сонні,
Як перший колючий промінь у небо летів рябе.
Згори покотилась зірка. Її упіймало в жменю.
Засяяли на голівці куче́рики золоті.
Натерло її до блиску, сховало собі в кишеню -
Нехай і у нього зірка своя буде у житті!
Ось небо замерехті́ло - світаночок на порозі,
Прокинулась хуртовина і сріблом покрила світ.
А шибки у візерунках засяяли на морозі,
Їх пе́нзликами щоночі малює казковий дід.
Сидить собі босоноге, бурмоче про світле диво
І зіроньку, наче мрію, до серденька пригорта.
Я бачив його, малого!..А, може, мені насни́лось?..
Чия ж тоді на віконці ліло́ва пір'їнка та?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Коли мене не стане на землі
І все єство умить розвіють прахом,
Душа моя злетить до журавлів
І стане, врешті, перелітним птахом.
Бо все вона мене кудись несе,
Не зна покою ластів'їна вдача,
Блукає світом і понад усе
Шукає крила. Чи ніхто не бачив?
Та раптом думка - істинний рушій -
Малим зерням із серця проростає:
Слова, слова, слова і от - вірші
Летять і дивом дивним окриляють!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
1.
Несуть янголята
До кожного в хату
На крилах дива
У нічку Різдва.
Ялинонька сяє,
Серця зігріває,
Запалює знов
У душах любов.
Приспів:
Ісусик маленький, мов зіронька з неба,
Свої рученята підносить до тебе,
Бо Дух Благодаті на землю спустився,
Радійте но люди: Христос народився.
2.
Співають по світі
Дорослі і діти
Чарівну колядку
Про Боже дитятко,
Віншуючи миру,
Достатку і щастя.
Хай в злагоді щирій
Життя вам удасться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Де б не ходили ми світами довгими,
А серце марить рідними дорогами,
І посиденьками у колі ті́сному,
Де зігрівають лагідною піснею.
Ми затавровані гербом із волею.
Ніким не скорені - ба більше, долею.
І навіть сотня літ русифікації
Не вирвала із серця коду нації.
Не розділити нас цими кордонами,
Любов до рідного - поза законами.
Вона так глибоко в корінні мі́цному,
Це те, що в кожному. Це те, що вічне є!
Тече історія коловоротами:
Де ви зруйнуєте, там ми відродимо,
Де ви стріляєте, там ми співаємо,
Надію сіємо - любов збираємо.
І буде мир у нас із перемогою,
Одною вернемось усі дорогою.
І солов'їною покличе матінка
Гуртом обідати у теплу хатоньку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Тримай мене в обіймах, море синє,
І хвилями гойдай, як у колисці.
Купай в солоних бульбашках і піні,
Ховай за береги свої імлисті.
Бушуй в мені і відпускай минуле,
Лікуй усоте піснею із мушлі.
Омий собою, щоби я забула,
Які чекають віражі на суші.
Цілуй вустами західного бризу,
Шуми ласкаво в тихий час прибою...
Я склала все життя в одну валізу,
На зустріч поспішаючи з тобою.
Щоб подих моря на собі ловити
І чайкою злітать до небокраю!..
Без тебе, як без пісні і молитви,
Життя своє тепер не уявляю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
"Двоє убито і вісім поранено за добу.
Внаслідок обстрілів знову пошкоджено ряд мереж..."
Діду під сотню...Він пережив колись Світову...
Слухає радіо, мріє і цю пережити теж.
Тітка крутить педалі. Чує, де ГРАДи торохкотять.
Руль у пайках, пакетах, на пле́чах іще й рюкзак.
Клята війна внесла корективи в її життя.
"Я не жаліюсь, - сміється, - без мене вони - ніяк "
По бездоріжжю у двір маневрує велосипед.
Діда застала з цигаркою в темноті.
"Як Ви тут?" Пауза... Подих... "Та добре все...
Дякую, що не лишаєш старість на самоті".
"Ось вам продукти, пенсія і обід.
Воду внесла. По дому допомогти?.."
"Просто посидь біля мене, - просить ласка́во дід. -
Вкупі отак побудемо: радіо, я і ти.
Очі сліпі давно, не розгледжу твого лиця...
Рідною стала мені, звеселяєш дім"...
Тітка жартує і свіжого подає млинця,
Їй пора далі, таких ще чекає...сім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Бувало, всяких клопотів несу
І дум свинцевих в голові сузір'я,
А вийду в гай, погляну на красу -
І вже летять думки пухнастим пір'ям.
Шумлять у липах золоті джмелі,
Бринять строкаті мальви край дороги...
Вбираю силу, магію землі
Оту, що, мабуть, і зоветься Богом.
Туди уся пірнаю і пливу -
В гармонію тонів і барв, і ліній,
У лагідних волошок синяву,
У серпантин в'юнкового мигтіння.
А далі бачу: заховався день
В зелений водоспад густого лісу,
І розкидає вечір із кишень
Роси дрібної мерехтливий бісер.
Не знаю, скільки доля всипле літ,
Та відчуваю (ніде правди діти) -
Я, може, і прийшла затим у світ,
Щоб до нестями так його любити...
21.04.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Люди светятся от желаний,
Исполняющихся внезапно.
Нежных взглядов и рук касаний,
Не дающих в пургу озябнуть.
Полевых васильков букета
И какой-то нелепой шутки,
От душевной простой беседы
Вновь становится сердце чутким.
Наполняются люди светом
От сирени махровой в мае,
От дождя в середине лета
И клича лебединой стаи.
От варенья на корке хлеба.
От котят таких сладких-сладких
Разноцветной дуги на небе
И ночевки в горах с палаткой.
Увядают и тают люди
От пустых новостей бредовых.
И меняют расклады судеб
В окружении непутёвых.
От рутины водоворота,
Кутежа, а затем похмелья,
От несносной своей работы,
Но ещё сильней - от безделья.
От поступков и дел жестоких
Сокрушаются быстро люди.
Просыпаются - одиноки,
Если счастье для них - в валюте.
Против друга плетя интриги,
Ядовитые брызжа речи,
Превращаются люди в диких,
Или гаснут в тоске, как свечи.
Чтобы Света закон нарушить -
Миллионы причин в округе.
Если выбрался сам наружу,
Протяни и другому руку.
18.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963391
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2022
У всякого шлях свій і зброя,
І лінія фронту своя,
Мільйони маленьких героїв
За рідну країну стоять.
У кого в руках байрактари
Чи ті, хто на них їм збирав,
І ті, хто із першим ударом
Наляканий з дому тікав.
Чи ті, хто в селі біля хати
Складає хліба у снопи,
Чи, може, рятує завзято
В диму від пожежі степи.
Хто з ночі іще до світанку
Для воїнів булки пече.
Хто в миті їдкого страждання
Своє підставляє плече.
Чи піснею сум розганяє
Про єдність людську і добро,
Мов той соловейко у гаї,
Під гули сирен у метро...
І мрія у кожного спільна:
Щоб знов Україна цвіла
Така незалежна і вільна
Від лиха, сусідського зла.
Я, знаєш, не вмію стріляти,
Братів рятувати в боях...
Нехай же слова, мов гармати,
Летять з-під пера у віршах...
31.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Одна пекельна мить - і світ немовби щез:
Сім'я його злягла і доля невідома...
Межи сирих руїн - убитий горем пес
На купі цегли й скла, що досі пахне домом.
Контужений кудлань, чотириногий друг...
Хтось сухо пробурчить: "Всього лише собака..."
Та знали б, як у нім горів незримий дух,
І серце розривав, і так по-лю́дськи плакав.
Не скиглить сильний пес, до інших не біжить,
На запах теплих страв не йде в сусідню хату.
В очах людей шука, чи хтось його навчить,
Як пережити смерть - раптову повну втрату?
Насниться йому сон, де рідні голоси,
І от вже він біжить на звук знайомих кроків...
... Допоки в нас отак кохають навіть пси,
Не знищить нас ніхто і через сотню років!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
І гнів, і сльози, і безсилля
У хмарах чорної золи...
Криваво-дикеє насилля
Коли закінчиться? Коли?!..
Лунають хвилі тероризму
По милим серденьку містам.
Та хай не мріють, що здались ми,
Що можуть дух підбити нам.
Допоки в них безлике стадо
Іде на кулі "за вождя",
Ми дружно в ЗСУ донатим,
Щоб не було їм вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Небо стоїть наді мною - далеко і близько.
Ось вона - Вічність, якої ніяк не збагнути.
Ніч з рукавів розсипає по ньому намисто,-
Зорі коштовні в очах мерехнять звідусюди.
Небо тепер наче темна лляна скатертина.
Вишиті срібні на ній візерунки-сузір'я.
Вабить і манить до себе, як лялька дитину.
В чарах отих не одне заховалось повір'я.
Може, не зорі, а душ міріади укупі
Палахкотять і танцюють на небі щоночі?..
Нічка-ворожка чаклує, мішає у ступі
Сни кольорові п'янкі, а комусь і пророчі...
Картина Олега Шупляка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Злость зарождается маленьким сорняком.
Множится и лоскочет внутри ребро.
Был человек, казалось бы, добряком,
Вдруг замерцало ядом его нутро.
Испепеляет душу она сполна
И нарастает глыбою в горле ком.
Хочется справедливости и вина -
Мстить, наслаждаясь украдкой своим грехом.
Всё потому, что нечего нас "спасать"!..
Есть у войны обратная сторона:
вам ещё отвечать, кричать, умолять, пылать -
Знаете, нас боится и Сатана.
В каждом из нас - и в маленьком, и в большом,
В каждой молекуле воздуха и земли
Злость зародилась маленьким сорняком
К тем, кто однажды с пулями к нам пришли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960831
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2022
Ти дивишся на мене по-небесному,
А я ж земна!.. А я ж проста, нехитра...
Моя краса піде услід за веснами,
Розвіється із часом сивим вітром.
Я у лиці змінюся, мабуть, дуже,
Сутулою постава моя стане,
Але любов з роками, як і душі,
Не постаріє наша, не зів'яне.
Ти цілуватимеш мої кохані очі,
З лиця мого збереш тендітно пасма
І ненароком ніжно прошепочеш:
Яка ж ти люба серцю і прекрасна...
І я забуду про усі стандарти,
З твого кохання набираю силу.
А думати про молодість не варто,
Коли отак в любові пощастило.
17/09/21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
В соковито-ніжних травах молодих
Хтось насіяв з неба сонець золотих.
Шапками угору на тонкім стеблі
Тягнуться до мене ціпоньки малі.
Вийшла на світанні - Ви куди поділись?
У м'які клубочки всі перетворились.
Дмухаю легенько, а вони, мов сніг,
Лебединим пухом падають до ніг.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Про що ти думаєш, мерзенний кате,
Коли дитя мале ведеш до страти?
Коли над жінкою, слабкою тілом,
Нещадно глумишся, осатанілий?
Чийомусь батькові стріляєш в спину,
Старої матері вбиваєш сина
І награбоване несеш до хати...
Як жити будеш там? Ночами спати?
Продав ти душеньку за сто зелених,
Щоб стати згубником для полонених.
Щоб на землі святій, куди не звали
На тебе, іроде, усі плювали.
Нам не пробачити ніяким чином
Твої страшні діла і безпричинні.
Прийдем, як ви до нас, посеред ночі
І не втечеш тоді ж бо світ за очі.
Ти будеш проклятий вмирати в муках,
А ми відродимось в синах, онуках.
Вони не знатимуть твоєї мови,
Ваш рід розвіється, як та полова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Я знаю, я вірю дуже,
Що ми діждемо́сь ту по́ру
І разом з тобою, друже,
Верне́мось до свого двору,
Де рідні лікують стіни
І яблуні квітнуть пізні,
Буяє струнка калина
Ота, що незламна, з пісні.
Де стежка веде до хати,
А сосни услід шепочуть
І дивиться пес кудлатий
У неба блакитні очі.
А там - журавлі по колу
Кружляють у благодаті.
Від тої краси довкола
І ду́ші в людей крилаті.
В обійми загорне вечір
І тиша в тумані синім,
Лиш чути, мов сміх малечі, -
Дзюркоче струмок в долині...
По травах отих шовкових,
Де верби ховають коси,
В холодній росі медовій
Підемо... щасливі й босі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Така земля - подумати лишень!
Родючі надра і поля достоту -
Згубили все!.. І лізуть на чуже,
То що ж ви за огидливі істоти?
Із давніх пір лили невинну кров,
Вам карма роду - в'язнути в болоті...
І навіть Бог відрікся їх церков,
Бо вірять там в Антихриста Володю.
Не мають волі, совісті, жалю...
Продажні душі землю ту порочать.
Оцінять їх у пеклі - по рублю,
Бо й там таких не дуже, кажуть, хочуть.
Брехнею просочились до кісток,
Немає вам ні долі, ані віри.
Ви - прокажені світу, ви - ніхто,
Бо є межа і є в усьому міра.
Така земля! - і проклята в віках,
В шкільному атласі - злоякісна пухлина.
Та прийде час і на її полях
Посходять жовті соняхи Вкраїни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Можна, я до тебе приїду?
Думи мої тіло скосили.
Утечу від цілого світу,
Кину все - терпіти не сила.
Я нервова стала і груба,
Не радію більше нічому.
Ти ж мене збираєш до купи,
Ти ж мою розвіюєш втому.
Я на день, на пів, на годину -
Покажу ці стомлені очі.
Ти у них побачиш Людину
Ту, якій не спиться щоночі.
Ту, яка вже інших не чує
І себе тримає в полоні...
Теплий чай і ковдра лікує,
Тільки краще - рідні долоні...
Кинуся в обійми і, знаєш,
Проясніє грозове небо.
Попри те, що ні, не чекаєш,
Можна, я приїду до тебе?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Опять зима метёт, шторма передают.
Ах, эта уж погоды нестабильность.
Но в доме так тепло - забота и уют,
И чувствуется двух сердец взаимность...
Так пусть летает снег, и бури пусть идут,
Хоть самые тропические ливни,
Но если ты любим и дома тебя ждут,
То все ненастья очень примитивны...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940757
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.02.2022
В этом месте - начало всего пути
Беззаботно-игривое, как дитя,
Верит - всё ещё сбудется впереди,
Только крылья чуть медленнее летят.
Там легко возвращаются вспять года́
И нам снова пятнадцать, десять, шесть...
Там за длинным столом всегда-всегда
Есть о чем говорить и что вспомнить есть.
Там тебя простят, сколько б не грешил,
По-щенячьи ласково встретит пёс.
Там к обеду готовят тепло души,
Смеха искреннего, а бывает - слёз.
В этом месте, кажется, ты - не ты,
И совсем мечтается о другом:
Измерять сугробы до темноты
И сосульки снежные есть тайком.
Мы сходили с пути не раз, не два,
Убеждаясь, как больно грабли бьют.
Мама, знаешь, а ты же всегда права:
Хорошо только там, где любят, ждут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938358
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022
Измоталась за счастьем гнаться,
Жизни радуясь на лету.
Не сорваться бы мне с дистанции,
Не споткнуться бы на ходу.
Умещается год в два месяца, -
Пролетают со скоростью пуль:
То декабрь от холода бесится,
то безумствует снова июль.
Две морщинки у глаз прибавилось -
Зарисую и снова в бой.
В остальном - ничего, не жалуюсь,
Путь сама выбирала свой.
И дорога казалось бы гладкая...
Отчего же ночами тогда
Голос внутренний шепчет украдкой мне:
Не туда.
Не туда.
Не туда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935149
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2021
Каламутну воду
Сиплють небеса
І журливо бродить
Вітер по лісах.
То кружляє з листом,
Грається з дощем,
То заплаче нишком
Під малим кущем.
То гайне у поле
Зе́рня підмітать,
То старій тополі
Коси запліта...
Та не все ж і Вітру
Теплому гулять,
Вже чекає зиму
стомлена земля.
Стогне Вітер, тужить,
Бо не довго дуть(!) -
Сестри-завірюхи
Скоро проженуть...
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021
Ох, біда у зайченяти,
Плаче, сіре, біля хати.
Бо зима уже на носі,
А у нього лапки босі.
Заспокоює зайчиха,
- Не велике,- каже, лихо.
Чорну землю сніг зимою
Вкриє ковдрою пухкою.
Буде в тебе теж обнова-
Біла шубка, тепла, нова.
Ліс у сріблі заблищить,
І казковий прийде Дід.
Він звірятам всім на втіху
Принесе гостинців з міху.
А Снігурка під ялинку
Покладе тобі морквинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021
День воскресный - для души лекарство!
Словно перезвон колоколам,
Прозвучит "Благословенно Царство"
И наполнит светом Божий Храм.
Голос монастырских певчих сладок...
Благодать сияет в огоньках
Трепетно мерцающих лампадок,
Освещая Лик на образах.
Просит сердце: "Всевышний, помилуй!",
Осеняясь неспешно крестом.
И качает священник кадило -
Благовонье душистое в нём.
К чудотворной иконе приникнув,
Люди каяться искренне вслух.
И от этой совместной молитвы
Укрепляется немощный дух.
Здесь страдалец протянет записку,
Утирая слезу со щеки.
Здесь земному небесное близко.
Здесь и люди друг другу - близки...
Улыбается, глядя, Спаситель,
Внемля тихой молитве о том,
Чтобы каждого Ангел-Хранитель
Непременно коснулся крылом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928806
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2021
Сгущались сумерки помалу,
Затрепетала неба высь
И серым ватным одеялом
На город ливни пролились.
Смывали осени покровы -
Багрянца, золота тона,
Оставив серую основу
В оправе мокрого окна.
И в такт с угрюмыми дождями,
Под тусклой лампой, чуть дыша,
На белоснежный лист стихами
По слову капала душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2021
Благодарю талантливую незнакомку из просторов интернета по имени Наталина за чудесный и неожиданный подарок - декламацию моего стиха "Когда-то..." ❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926855
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2021
Я сьогодні слабка і квола...
Розкажи мені казку, мамо,
Про безмежну любов довкола
І про мир між двома світами.
Про чарівну якусь країну.
Хай добро переможе знову!
Я думками туди полину
І повірю у кожне слово.
Пролітатиму храм Софії,
Де вікують Любов і Віра
І вберу там живу Надію
Кожним атомом свого тіла.
Згине горе усе достоту!
Нагребу повні жмені щастя
І розсиплю поміж народом, -
Хай на славу життя удасться!..
Мерехтить кришталями небо,
Наче просить: молись, будь ласка, -
Де ж ти, нене? Мені так треба
Твою добру почути казку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Голосила тітка Ліда:
- Ну скажіть, чия вина,
що у цім буремнім світі
я однісінька-одна?
Мов билинонька у полі,
доживати маю вік.
Чи прокляття то, чи доля?
Був сусід - і той утік.
Під вікном стара Калина
загойдалась у журбі:
Як це, тітко? Ми ж - родина,
всі плоди мої - тобі!
Обізвалася Сопілка:
Знаєш ти мене давно,
я тобі щасливу пісню
подарую перед сном.
Затремтіла сторінками
мудра Книга на столі:
- Я тебе вожу світами
Крізь уяву по землі.
Занявчав пухнастий Котик,
(ніжно тулиться до ніг):
Ну облиш свої турботи,
вийди, тітко, на поріг.
Там до тебе промовляють
Дивним співом солов'ї.
А на небі Сонце сяє
в одинокості своїй.
Придивися і побачиш,
як шовковий день звучить.
То чому ж, рідненька, плачеш,
якщо поряд - цілий Світ?!
Не втрачай життя у смуті,
Глянь, як Сад тобі цвіте!
А самотнім, знаєш, бути
Можна і серед людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021
Дмухає холодом вечір осінній,
Струшує листя з густих верховіть.
От би до діда у теплі обійми -
Поглядом рідним душу зігріть.
Дід у старому, як всесвіт, кожусі
Візьме мене під незриме крило.
Лютих вітрів я тоді не боюся -
Маю у серці любові тепло.
Пе́чена пахне картопля у грубі,
В по́пелі миска і пальці - дарма́!
Так нам раде́сенько, за́тишно, лю́бо,
І щасливі́ших у світі нема!
Дід пригадає всіляких історій,
Стільки розкаже про світ у казках!
Тільки не долю. Не хоче про долю, -
З піснею буде іти на вустах.
Стелиться мрякою вечір осінній,
Лізе під комір вогкий туман.
От би до діда у теплі обійми...
В спогадах - ось він, а в хаті - нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021
Когда приходят чудеса?
Когда, казалось бы, не веришь.
Когда устал упорно ждать
И день за днём считать потери.
И не полос черёд, а тьма,
В душе извечная простуда.
Где новый день тебе - тюрьма,
Какое тут уж будет чудо?
Нет ни желания, ни сил
И к жизни, в общем, нету страсти.
Когда устал и отпустил...
И, вдруг, как снег, свалилось счастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925084
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2021
Іще палають айстри під вікном,
Лелеки в небі ще не клекотіли,
Не впали сиві зливи на село,
А ти уже здалася - пожовтіла...
І стільки в то́бі золота, краси -
Усе життя б дивився невичерпно.
Горить, палає листя - не згасить,
Немов свята. Свята, та не безсмертна...
І жовтий килим стелиться до ніг,
І стогнуть віти, та ніхто не чує.
Шепоче вітер: скоро білий сніг
Холодними губами зацілує...
Зима не вічна! Будуть ще літа́!..
То чом же смуток душу огортає?
Щемить у грудях, бо берізка та -
Це, на́че, не хто і́нший, як сама́ я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Я в ночи то ль спала, то ли бредила,
Старый месяц сиял за окном.
Я спросонку случайно заметила -
Моя Жизнь пробегала мельком.
Рассыпала мечты мои россыпью,
Измеряла шагами года...
Я вдогонку тот час за ней бросилась
И спросила: - Идешь ты куда?
- В направлении солнца заката
Я иду неизвестной тропой.
И дорога моя - без возврата,
И судьба выбиралась...тобой!
Лишь в конце путь становиться млечным
И для всех открывается дверь,
Там двояко является Вечность:
Или Бог заберёт, или Зверь...
- Без оглядки бредёшь в полумраке,
За собою сжигая мосты...
Ты помедли с размашистым шагом!
Ну зачем так торопишься ты?!
Словно ведьма она хохотала,
Блеск очей, будто пламя огня:
- Людям жизни всегда будет мало,
Не мечись, не догонишь меня!
Я вопила: - Чего же ты хочешь?
Может, золота? Ярких камней?..
И бежала за ней что есть мочи,
Но неслась она вдвое быстрей.
- Я любое отдам награждение!
Стой, недобрая, остановись!..
Утром я поняла, что Движение -
Это просто и есть сама Жизнь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924408
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.09.2021
Аромат матиол я отчётливо слышу,
Ветра лёгкий порыв, трепетанье листвы.
С ветки Белый Налив бахнет прямо на крышу,
Брызнет соком медовым на лоно травы.
Луч палящего солнца хватает за плечи.
Сохнет пряное сено и просится в стог.
У дороги торчат одуванчики-свечи -
Соберу и сплету их в горящий венок.
Шорох птиц в камышах и кузнечиков трели...
Плещет окунь хвостом на показ рыбакам,
А в зеркальной воде отражаются ели
И бездонное небо в седых облаках...
Открываю глаза. Неужели причудилось? -
В окнах серые тучи и слякоть вокруг...
Лето ночью сбежало куда-то безудержно,
Оставляя невольно на сердце хандру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923493
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2021
Беги, если предали раз.
Не слушай ничьих оправданий!
От громких истоптанных фраз
Решительно легче не станет.
Хоть будет судьба на кону
(Лихи искушения Змея),
Но если ты дорог кому -
Тобой рисковать не посмеют...
Где нету любви вопреки,
Там люди на выгоду падки.
Чем раньше оттуда беги -
Заменят тебя без оглядки.
Судачат с лихвой языки
И если ты терпишь насмешки,
Хоть бойся, хоть плач, но - беги!
Не будь их последнею пешкой.
Уж лучше остаться в глуши
И мир познавать в одиночку,
Чем с подлым Иудою жить,
Бессмертную душу поро́ча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923153
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2021
Немало в мире разной хвори,
Подвластен ей и стар, и млад.
Но есть один недуг, который
Мне горше, чем змеиный яд.
Когда по воле, иль неволе,
Листом осиновым дрожа,
От непрерывно острой боли
Внутри терзается душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922384
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2021
Когда-то я, конечно, стану старше.
Солидней и, наверное, мудрее.
И буду убеждаться я всё чаще,
Что в зыбком теле души не стареют.
Я буду мерить яркие наряды,
На шею вешать смело побрякушки.
И втихаря ловить чужие взгляды:
"Смотри, какая модная старушка..."
Я глупый календарь заброшу в ящик.
Плевать на числа! Что вы в самом деле?
Мне каждый день, как долгожданный праздник -
Горят глаза! И пусть - не в юном теле...
Играть в лото, худеть и закаляться,
Писать стихи, ходить к соседям в гости.
Варить ликёр, хмелея, улыбаться
И напевать хиты из девяностых.
Быть смелой вопреки дурным приметам,
Не умничать, что раньше было лучше.
И раздавать премудрые советы,
До боли на меня похожей, внучке.
Всё так же быть хозяйкой в нашем доме.
Но даже если стану "старой клячей",
Всего сильней мечтаю об одном я:
С любимым засыпать и просыпаться.
Быть с теми, кто в любую непогоду
Накинет плед на зябнувшие плечи,
И сядет рядом с чашечкой чего-то,
И вместе помолчит в осенний вечер.
Иллюстрация Инге Лоок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922381
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2021
В городе опять бушует лето,
Взбалмошные все его причуды.
Днями от рассвета до рассвета
По делам бегут куда-то люди.
На прилавках пыльных у дороги -
абрикосы, персики, черешня...
Хитрые ведутся диалоги
с загорелым продавцом нездешним.
Капают прохладно на прохожих
Гнёзда-тумбы кондиционеров.
А в зелёном парке на дорожке
Кормят голубей пенсионеры.
Ребятишек няньчат на площадке
Молодые мамочки гурьбою.
Строгий дядя за углом украдкой
Заедает голод шаурмою.
Тянутся по трассе "пробки" томно,
Солнце, как назло, в своем зените.
Что-то из окна бубнит нескромно
Недовольный сморщенный водитель.
Пассажиры душного трамвая,
Мирно дожидаясь контролёра,
От жары к сиденьям прилипают
И мечтают о лазУрном море...
Выбирают модницы-красотки
В переходе яркие серёжки,
И бегут игривою походкой
По ступенькам тоненькие ножки.
Шпиц хозяйку слушаться не хочет -
Не прогулка для него, а пытка.
А студенты после бурной ночи
Пьют в кафе прохладные напитки.
Уплетая спелую малину,
Из окна смотрю я на всё это:
До чего же славная картина -
В городе бушующее лето!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918543
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2021
Люблю села духмяні роси,
В саду конвалій білий цвіт.
Люблю стрункі пшениці коси,
Вночі - зірок яскравий світ.
Тут є фіалки синьоокі,
Поля родючі і широкі.
Тут люди добрі, роботящі,
А бджоли роблять мед найкращий.
Тут рано-вранці біля річки
Кружляють весело синички.
І тут живе моя родина,
Бо це - земля моя єдина.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
Я не люблю, коли в автівці муха
Перед очима блимає, дзижчить.
Я не люблю пустих балачок слухать,-
Тоді вже краще і не говорить.
І не терплю манірності у людях,
Мене діймає чванство і пиха.
З такими і сама буваю люта,
Така вже я, простіть, не без гріха.
Не вразять ваші статки й нагороди,
І байдуже, з яких то ви кругів,
Чи обділив, чи дав Бог пишну вроду, -
Аби лиш люди добрі, не лихі.
Всього перелічити я не в змозі,
Та знаю свою істину просту:
Я щиро закохаюся у розум,
Талант і неосяжну доброту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021
Всі ми жадаємо правди, хто де б не жив.
Хтось до цих пір шукає її в вині.
Хтось свою правду в купі чужих згубив...
Правда ж завжди прихована десь на дні.
Що на поверхні? Банальність, або брехня.
Порція свіжа, дУрне, - бери ковтай.
Сині екрани ваблять тебе щодня,
"Хліба й видовищ" - схема, як день, проста.
Інформаційні фейки з усіх сторін,
Наче шкідлива тля обліпили нас.
Хибно шукати правди серед новин,
Що без кінця руйнують свідомість мас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Разгорелся в закате вечер -
Хоть бери да молись о чуде...
Ты ждала той заветной встречи,
Всё гадала, каким он будет.
Представляла в анфас и в профиль
В голове рисовала образ:
Безупречен он, без подвохов -
Губы, руки, глаза и голос.
И давали совет подруги,
Только ты обо всё забыла.
От волненья дрожали руки,
Непослушное сердце билось...
Длились месяцы ожиданий,
А сейчас это всё случилось!
Это лучшее из свиданий,
Ты навеки теперь влюбилась!
Вы лежите с ним тело к телу.
Ты целуешь его ладони.
Он - прекраснее, чем хотелось,
Твой сынуля новорождё́нный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2021
Дурак не знает, что судьбой
Умом он обделён.
Доволен он всегда собой,
Считая, что умён.
Живёт легко единым днём,
Удачу ждёт всегда.
И не жалеет ни о чём,
Не зная и стыда.
И только умный за собой
Всё замечать мастак.
Ему понять дано, какой
Он в сущности дурак...
Угрюм, невесел от того,
В раздумьях без конца...
А людям что? Они его
Считают за глупца!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912893
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.05.2021
Земля моя родная, ты устала?
Жаль, я - не Бог, взяла б тебя на ручки.
Отмыла бы от пепела пожаров
И вылечила от КовИда-злючки.
Я вырубки усеяла б лесами,
Чтоб ты сполна вдохнула кислорода.
Ты таешь или плачешь ледниками,
Глотая дым промышленных заводов?
Ты хочешь быть зелёной и нарядной,
И вертишься быстрее с каждым годом...
Просвечивают ситом беспощадно
Озоновые дыры в небосводе.
Сквозь смога пелену глядишь на космос,
куда летит гремящая ракета...
Пусть для Вселенной Ты - всего лишь глобус,
У человека нет другой планеты.
Прости за войны с чередой бомбёжек,
Кислотный дождь и свалку в океане,
За Хиросиму и Чернобыль тоже,
И нефтехимий тонны под ногами.
Прости, что мы тебя всё время делим,
По метру меря горы и глубины.
Торгуем красотой твоей и телом:
Куски земли, алмазы да рубины...
Как будто человек - и впрямь хозяин,
Как будто жизнь его - не миг, а вечность...
Ты, знаешь, мы - капризные земляне,
Но всё же веришь в нашу человечность.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2021
****
Борьба у каждого своя.
Но важно всем, найдя свой берег,
Принять себя, любить себя,
Встречая старость без истерик.
****
Не нужно быть великим мудрецом,
Чтоб ощутить, как мерзко и обидно,
Когда твой собеседник врёт в лицо,
Скрывая то, что слишком очевидно...
****
Череда неправильных решений
И поток сомнительных друзей
Нас обяжут жить не там, не с теми,
Делая из нас других людей...
****
Я для тебя - звезду из неба!
Огня из самой Преисподни!
И всё, что хочешь, где бы не был!
Но только опять не сегодня...
****
Когда дожди разводят слякоть
И мысли бьют внутри до дрожи,
Позволь душе своей поплакать,
Слеза - не лекарь, но поможет...
****
Трудней всего понять другого -
Всё у него наоборот!
А коль понять нельзя такого,
Прими как данность - "так живёт!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2021
Не гадайте даме на любовь!
Что ей ваши карты да пророчества,
Если холод долгих вечеров
Обостряет чувство одиночества?
Не рисуйте призрачный фантом,
Если всё - пустые обещания...
Ей привычно боль мешать с вином,
Ошалев от громкого молчания.
Не юна, но всё же хороша,
Сердце битое, но до сих пор не занято...
Ей огнём пылать велит душа,
Только "спички" у кого в кармане то?..
Шумный город утонул во сне,
Лёг туман на окна серой дымкою...
Неужели этот бренный свет
Не сулит ей встречи с половинкою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2021
А тем временем год минул
И опять наступил апрель.
Я в душе сберегу весну
На ещё сорок пять недель.
Пусть она у меня внутри
Дивной сакурой зацветёт,
Чтоб сияли глаза мои
Чистой нежностью целый год.
Не страшна мне тогда метель,
Ни осенних дождей хандра,
У меня ведь в душе апрель
На года́...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909755
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.04.2021
Утро, до блеска отмытое, за окном.
Выйду на улицу в неповторимый миг:
Ластится кошка, рыжим обняв хвостом,
Машет с улыбкою доброй сосед-старик.
В доме готовят завтрак на всю семью,
Из приоткрытых окон играет джаз,
Звонко под крышей ласточки гнёзда вьют,
Тянется к нежным стро́кам моя душа.
Яркие первоцветы горят в саду,
Солнца монета катится в облаках...
Жить удивительно, с миром когда в ладу, -
Кроется радость в самых простых вещах...
Благоухают ясные небеса,
Снова в листву весна одевает лес,
Эхом доносятся детские голоса...
Вот оно, счастье, рядом...
сейчас...
и здесь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909251
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2021
Стають великі села хуторами...
Роз'їхалася молодь по містах,
Стежки позаростали бур'янами,
а старожили гаснуть на очах...
Порожні хати з відчаю схилились,
Розбиті шибки, як після війни...
Мов сироти, без хазяЇв лишились,
Не родить сад, в горОді - чагарник.
І пусткою стоїть родюче поле -
Немає ні худоб, ні пастуха.
Забиті двері у добротну школу,
У вікнах вітер виє, не стиха...
Вода і та кудись тепер поділась -
Стоять кругом колодязі пусті,
Ставки, озера всохли, обміліли -
Лиш очерету зарослі густі...
Колись людей душили геноциди.
А що тепер? Чи не така ж чума?
Розбиті села, наче інваліди,
І тиша навкруги глухоніма...
Фото з інтернету, с. Гориничі, Рівненщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2021
(Царю от Народа!..)
Свободу! Дай пернатому свободу!
Он высотою бредит и полётом!
Болеют нынче крылья вольной птицы
И только небом может излечится.
А ты его цепями да об землю...
Сидеть велишь и псы твои не дремлют.
А он, как свечка, гаснет от печали.
И в снах его - заоблачные дали,
И свежий ветер, и рассвета лучик...
Зачем же ты крылатого так мучишь?
Неужто злоба душу отравила?
Когда-то, вспомни, сам парил над миром,
Но потерял однажды равновесье,
Скатился камнем вниз из поднебесья.
Теперь тираном быть тебе доколе?
Свободу дай пернатому и волю!
И, может быть, он, приложив усилья
Тебя же на своих прокатит крыльях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908249
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.03.2021
Люблю тебе любов'ю без обмежень.
Кожнісіньку відмінність твою, грань.
Без зайвих обіцянок, застережень,
Без жодних непотрібних сподівань...
Не за твої такі глибокі очі,
Хоч я в них потонула вже давно,
Не за вуста оті, які шепочуть,
А я від слів хмілію, як вино.
Не за красиву душу - добру, чуйну,
Не за високий зріст і гарний стан...
Зростає почуття квітуче, буйне,
Його плекаю, наче діамант.
А ті, хто не любили, запитають:
- То чим ти вразив серденько моє?
- Та не за щось по-справжньому кохають,
А просто так, бо ти у мене є!
Фото автора. 10 років разом ❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Ранком Раз Рибачив Рома.
Раптом Рак Рудоголовий
Розходився Реготати,
Ромі Рибу Розкидати.
Риба Рухнула у Річку,
Рюмсав Рома в Рукавичку.
Розбіяка Рак Рудий,
Ріт Роззявивши, Радів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
(Т. Г. Шевченку)
Вірш був написаний мною ще дитиною, у школі, але у такий день він згадався мені... Збережу тут, як пам'ять у День Народження Великого Кобзаря).
Маленький хлопчик при дорозі
Сидить із книгою в руках.
А на очах у нього - сльози
Течуть рікою по щоках.
На нім штанці убогі, в латках,
Сорочка подрана, мала.
Не зна любові він і ласки,
І материнського тепла.
Лише сестриця приголубить,
Бо лиш вона його і любить...
Є мачуха у них одна,
Та на сестрицю завжди зла:
Не так у хаті підмела,
Не вправна, каже, у роботі,
Не так зігнулась на городі...
А хлопчик той все чисто бачить.
Сидить під тином і він і плаче...
Та щоб загоїть всі ці рани
Він пише вірші незрівнянні!
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Я верю, новый день,
Рассветами согретый,
Укажет верный путь
Чужому кораблю.
И кто-то прокричит
На целую планету
Без края и конца
Заветное "Люблю!"
Прорвётся небосвод
Дождями над пустыней:
Росток получит шанс
Один на миллион.
Кому-то новый день
С утра подарит сына!
Кого-то унесёт...
Ну, что ж, - таков закон!
Угрюмое лицо
Наполнитcя улыбкой,
Ведь опыт неудач
Вдруг принесет успех!
Опомнятся враги:
Всё в этом мире - зыбко!
И между двух огней
Наступит мир для всех!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907438
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2021
(по мотивам О. Кузив)
Скажи, только честно, без подлых намерений,
Шепни мне всю правду тайком,
Что вёсны вернуться все те, что утеряны,
Что вьюга лишь там, за окном.
В косе седина - только иней, не более,
Осыпется он мишурой.
До старости так далеко и что оба мы
Ещё молодые с тобой.
Скажи, что с весною душа возрождается,
Что в ней - воскресенье моё!
Скажи, что из прошлого всё возвращается!
...Несносно молчанье твоё!!!
Скажи мне без боли, любя, лучезарно,
Что бледный закат далеко!..
...но время в глазах твоих бродит коварно,
Стекая блестящим песком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907147
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2021
В кривой избе со старой рамой,
На хуторе, вдали от глаз
Живёт мальчишка вместе с мамой,
Ему сегодня в первый класс!
В желанных хлопотах всё утро
Возился шустрый мальчуган.
Пригладил взбалмошные кудри
И собираться начал сам.
Портфель троюродного брата,
Слегка ботинки велики,
Карман на пиджаке залатан,-
Конечно, это пустяки!
"Вот заведу друзей-подружек,
Ох, будет весело тогда!
Надёжный друг любому нужен,
С ним даже горе - не беда!
Дорога дальняя до школы...
Ну так и я уж не дитя!
Пойду впрямую через поле,
А в непогоду - по путям..."
И вот он - класс! В шарах и лентах,
Звучит звонок, повсюду смех.
"Висят" отличники на стендах...
Но только праздник не у всех...
Ребята хвастались у входа:
Кто - формой, кто - достал пенал,
Кто стрижкой, сделанной "по моде",
А наш мальчишка отчего-то
Вдруг спотыкнулся и...упал.
Кричит один: Смотри, растёпа,
Рюкзак мой - кнопок целый ряд!
А у тебя портфель заштопан,
Да ниткой белой невпопад.
Так он ведь с тех - малоимущих!
И без отца, - кричит другой,
Смеялись в классе вопиюще
Ребята, скрючившись дугой.
Вдруг стало так ему неловко,
На месте провалился б, ах!
Стук сердца, как боеголовка -
Вот-вот...и слёзы на глазах!..
Летели дни, недели, месяц,
Зима уж стала на порог.
Сидит мальчишка, нос повесив,
В углу за партой...одинок...
Всегда угрюм, поник во взгляде,
Гранит науки слабо грыз...
И голос робкий у бедняги...
Но дома ждал его сюрприз!
Им из далёкой заграницы,
В чудно́м мешке под Новый Год
Пришли подарки и гостиницы
От добрых незнакомых тёть.
Сиял он словно именинник,
Понеже мать исподтишка
Рюкзак достала тёмно-синий
Из заграничного мешка.
Наутро появился в классе
В обновках с головы до ног.
С улыбкой встретила Настасья,
С домашкой Саша вдруг помог.
А Гришка угостил конфетой
И дал свой именной значок...
Решил задачу про ракету -
Занятным выдался урок!..
Промчался год, минуло лето,
Вновь школа смехом залита́...
А в классе появилась этом
Девчонка-полусирота.
Её, окинув жалким взглядом,
Хотели было засмеять...
Мальчишка оказался рядом,
За руку взяв, посмел сказать:
Судить не стоит по одёжке, -
ВНУТРИ дороже красота!
Милей и краше - друг надёжный,
С таким и горе - не беда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2021
Десь, колись у Дивоцарстві
Жив Король хороших справ.
Він любив казки й малярство
І народ свій звеселяв.
Всюди там пісні лунали,
Жарти і веселий сміх.
Всі свята разом справляли –
Місця в царстві для усіх!
Та прийшло в країну лихо,
Стало раптом сумно й тихо:
Прилетів на землю з хмар
Злий Володар темних чар!
З пащі полум'ям палає,
Вісім рук і ніг він має.
Короля, немов удав,
В підземеллі закував.
Шляхом тим ішов чужинець -
З діда-прадіда козак.
Вільний, бравий українець,
Що й не здужаєш ніяк!
Він надумав те прокляття
З світу зжити! Так гадав:
Треба допомога браттям,
Щоб лихий той дуба дав!
Отже, нагострив сокиру,
Взяв на плечі буханець,
Та й пішов казати звіру,
Що, мовляв, йому кінець!
Бій тривав три дні і ночі,
Переможця все ж нема,
Втома, біль і голод вовчий,
Та стараються дарма:
Сили рівні у бійців!
То ж сказали мудреці:
Той отримає усе,
Хто чар-зілля принесе.
Те, що квітне тільки раз,
І зоріє, мов алмаз!
Чудо далі немалі
Подолало на Землі.
Вже і сам тому не рад,
бо зібрав він цілий сад:
сон-траву, ромашки, мак,
і любисток, і дурман,
і медунки, і піони,
паничі і бегоньйони,
лілії, фіалки свіжі,
мальви і чарівні рожі,
і в`юнки, й чудну красольку –
тільки з того мало толку!
Знов зібрались мудреці –
Квіти треба їм не ці!
А козак наш зажурився,
Світом білим сновигає.
Де знайти чарівну квітку,
Марно голову ламає.
От якось у літню пору
Заблукав козак у лісі,
Сонце вже сіда за гору,
Поспіша на небо місяць…
Раптом бачить – у долині
Водять мавки хоровод
І дідок старий за ними
З тихих випливає вод.
А у колі, наче зірка,
Вогняна палає квітка.
Зрозумів наш неборак,
Що до чого, де і як!
Миттю він до них спустився,
Привітався, уклонився,
Все, що трапилося з ним,
Розповів красуням тим.
Кралі всі сльозу пустили,
Вмить до хлопця подобріли,
Квітку папороті радо
Зголосилися віддати.
Дякував усім він красно
Та, забравши цвіт той ясний,
Мавок вмить розцілував,
Та й пішов собі, як знав.
Ледь від злості не зомліло
Чудо-юдо знавісніле!
І скакало, і пихтіло,
В піч упало та й згоріло.
Знов пісні веселі чути,
Знов жартують добрі люди
Короля свого вітають,
З підземелля визволяють.
Він же часу не марнує,
Козака, як слід, частує.
Прославляє молодця!
Казка ж добіга кінця.
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021
Заходя в мою жизнь, оставляйте побольше следов,
Но таких, чтоб хотелось ещё раз по ним пробежаться...
И, листая потёртый альбом, вместо тысячи слов
Вспоминать наши встречи и тихо при том улыбаться.
Столько добрых людей меня грели в открытых сердцах!
Просто так, без причины, и лести, и выгод коварных...
Вы в таких бы, казалось, раскрыли себя мелочах!
Я за это, друзья, без конца буду вам благодарна!
Кто-то делом помог, не оставил терзаться в беде,
Комплиментом взбодрил... Улыбнулись, бегущие мимо...
Кто-то мирно смолчал, сомневаясь в моей правоте,
Но в молитве вечерней моё произнес тихо имя...
Не ломитесь в мой дом - для друзей там незаперта дверь!
Только маски снимайте заранее все у порога:
Показав свою суть, вы меня рассмотрите теперь -
Я пред вами с душой оголённою, как перед Богом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906670
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2021
Біжить струмок - дзюрчить сполохано,
Крізь хвилі ті не видно дна.
А ти ідеш, у світ закохана,
Така ж красива, як весна!..
Ласкаве сонце пестить, балує,
А вітер коси запліта.
Верба схилилась, наче згадує
В долині радісні літа.
Стікає сніг водою чистою
По оксамитовій землі.
А в лузі перлами-намистами
Біліють проліски малі...
Бруньки потроху прокидаються, -
Світлішим став похмурий ліс.
Шпаки на гілочках гойдаються
І п'ють солодкий сік беріз...
Тремтять бурульки так розгублено -
На стріхах жити їм лиш мить...
А ти ідеш, у світ залюблена,
Бо ж як красу цю не любить?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021