| Сторінки (12/1132): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Весна з зимою повінчались,
А ми з тобою не прощались.
І сталися дива .
Закрутилась голова
В заметілі сніжній,
Й пробудились почуття
У душі вразливій, ніжній.
І Амур на світ з"явився,
Це ж бо він до справи долучився.
Натянув Амур тятиву
Й запустив свою стрілу.
Та стріла вогнем горить,
І запалюється вмить той,
У кого вона влучить.
Що ж це тебе, друже, мучить -
Невже Амура стріла
В твоє серденько поцілила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Людино, ну що холодний розум
Та без гарячого серця вартує,
І навпаки?
Мабуть налагодити треба
Між ними зв"язки.
Скріпимо їх силою своєї волі,
Ми поєднали наші долі.
Наша доля у Божих руках,
І життя читаємо ми по знаках.
Відчитуємо знаки життя,
І шукаємо дорогу
У завтрашнє буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
І не знищити той міст,
Що між нами вже проріс.
Це - міст віри,
Він єднає наші серця
Во ім"я Бога Отця,
І Сина, і Духа святого.
Як спрагла наша душа,
Господи, милосердя твого
За гріх, непрощений гріх.
Ти своє життя за нас віддати зміг,
Щоб непрощений той гріх
Прощеним став,
І міст віри між нами
Все міцнішим ставав.
Господи! Дякую тобі,
Як потрібен ти завжди мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Коли в душі вже пустота,
Весною мусить повнитись вона.
І виростуть крила і літатимемо
Під небесами разом з птахами.
І буде вкотре, як уперше.
Весна свою справу звершить.
І буде прокладено міст.
Тут є свій зміст.
Той міст між мною і тобою.
Хтось когось наповнює собою.
Йду через міст той я до тебе,
І не втрачаю віри в нас,
Бо вже надходить інший час.
Надіюсь ти ідеш назустріч.
А в часі нашого стрічання
Відбудеться весни звучання.
І звучатиме весна,
І пробудяться наші серця,
І почнеться новий початок
З кінця.
Все починається з весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Граєм по правилах.
Знаю, що діє закон джунглів
І сильніший перемагає.
Але надії не втрачаю.
Вірую,
Що сила Божа все переможе,
І над хитрими найдеться
Хитріший,
Над сильними -
Сильніший,
Над розумними -
Розумніший.
З нами Бог, що все сотворив
І всім управляє.
І для нас він план спасіння має.
Вірую.
І не здолати нікому нас,
Допоки віра міцна у нас.
Але випробовування кожен
Має пройти,
Перетерпіти, пережити своє
І в Бозі себе знайти,
Відновити,
Своє Я воскресити.
Вірую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2018
Слово. Слово, що вселяє віру і надію. Як прагне
почути його душа. Воно легко проникає у твою душу, там
лишається і ти уже ним живеш. І уже не сам, а зі словом
отим. Людоньки, по правді живім, правді Божій, щоб з ним
по життю йти і віри у завтрашній день не втрачати.
І вдихаєш те Слово як чисте повітря, смакуєш як
окраєць духмяного, запашного хліба, вгамовуєш спрагу,
немов джерельною прохолодною водицею. А воно ще й
гріє, зігріває і так добре на душі буває з ним.
І хай святиться на наших вустах слово віри і надії,
слово, яке зароджується у наших серцях. Воно живе і жи-
тиме повік, навіть коли минеться, людино, твій земний вік.
Це твоє слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Зігрій мене теплом своїх очей,
А я заповню порожнечу
Твоїх безсоних ночей.
А, що робитимемо ми із собою,
Коли весна наповнюватиме нас з тобою?
Ой, як там що іще буде,
Але відчуття весняні
Ніхто з нас, вірю - не забуде.
Збережем свою весну,
Я тебе прошу,
Щоб вона по- справжньому
Та забуяла,
І душі наші яблуневим цвітом уквітчала.
І не кажи,що ще не час.
Весна вже думає про нас.
Пора, пора про весну думать й нам.
Насіння треба підготовляти,
На добрий врожай замовляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
Дивись, як лютий лютує, весну чує, відчуває. І хоче показати,
що він тут господар, усім заправляє і ціну собі набиває. А хто ти -
парубок чи дідок, а утнув ти файний гопачок. А, ти ще такий ко-
зачок.
Та незабаром закінчиться твій час і прийдеться владу міняти.
А хто хоче її так просто віддати. Як то кажуть - без бою не здамся.
І почнуться нові часи, весняні, її часи - берегині життя і любові.
Друже Лютий, хоч як не морозь і не мети, але ще трохи -
і лишишся ти вчорашнім днем. А наше завтра - за весною.
І помандруємо у весну ми знову з тобою і радітимемо як те дитя.
Ах, це наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2018
Зацілую тебе, зацілую,
І вірність тобі збережу,
І не скажу, не скажу, не скажу,
Що так сильно тебе я люблю.
І лишається таємниця між нами,
Двома незвіданими ще світами.
Хай думка одна наші душі зігріє,
А серце ніколи уже не міліє,
І наша вірність, і віра
У завтрашній день не згасає,
І правду душа та пізнає.
А хмари зажури розвіє надія,
І буде у нас ще святкова подія.
Ну, що це за така подія, дія,
Що розум, серце і дух
Приводить у рух. Ух!
Мороз по шкірі іде,
Це ж бо лютий іще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Час пише історію життя. А ми її творимо, співдіючи з волею
Божою і промовляючи " Отче наш! Хай прийде Царство твоє, хай
буде воля твоя як на небі так і на землі. І прости нам провини
наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..."
Господи! У твоїх руках наша доля, а у наших - воля. Воліємо,
бажаємо, прагнемо підпорядкувати свою волю твоїй, щоб збагнути
яка ж вона наша доля.
Ковалі щастя свого і держави роздуваєм вогонь, що уже
іскриться у наших душах. Життя - розпечений метал. Тож куємо
щастя своє, наше. Щастя із нещастя скуємо. Ми за волею Божою
йдемо і долю свою віднайдемо. Та її міцно тримає Господь у своїх
руках. Господи! Дай руку свою, я долю від тебе прийму.
Доля України - це доля кожного із нас. Приймаєм нашу долю
і пізнаємо Божу волю. А воля Божа, щоб пізнати того, хто спасіння
несе, хто є дорога, правда і життя, і у кому наше майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2018
Коли забракне слів,
І ти будеш мовчати -
Каміння тоді буде кричати
І рідна земля їхніми голосами.
Одним духом ми з ними поєднані,
Волею України в одно з"єднані.
І забракло слів...
Крути. Крик.
Краплі крові.
Крилате кохання.
Край калиновий.
Колесо крутиться.
Кара котиться.
Кресало катам
Каяття креше.
Кривді кінець!
Слава героям!
Україні слава!
І Богу живому
Навіки слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018
Сьогодні буде прощання у нас з тобою.
О! Як нелегко переживається це мною.
Прощання завжди важка це мить.
І як з розлукою нам далі жить?
Але не сумуємо, бо на все свій час,
І вже нова зустріч буде у нас.
З весною прийдеться зустрітися нам,
Раду своїм почуттям я не дам.
І так поки нашого життя -
Зустріч, розставання, зустріч, розставання,
Хай не засмучує нас це прощання.
Воно ненадовго, лише на рік.
Хай щасливим буде кожен чоловік!
Прощання з Різдвом,
Прощання з Колядою,
Та ми ж іще не наколядувалися з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018
І появилася на світ любов.
Вона маленька, їй щойно рік буде,
Але своїх пізнає уже
По духу.
- Подай мені свою руку,
А я тобі гляну у вічі,
І перехрестимося тричі,
Щоб ніхто не зурочив нас,
Якийсь злодійський нині час.
Зла сила розгулялась.
Та, якби вона не старалась-
Нічого не вийде,
Кажу тобі я
І сідлаю свого коня,
Коня долі.
Волі, волі, волі!
Бажаю усім я й собі,
І на вушко скажу щось тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2018
Отче наш! Хай святиться ім"я твоє
У нас, через нас і нині, і повсякчас!
Ти - храм Духа Святого,
Не зганьбити би нам імені свого.
Хай воно, друже, прославить тебе,
А чи ти, прославиш ім"я своє?
Освячуємося своїми ділами,
І називаємося божими синами,
Доньками, божими дітьми,
Коли в божій Любові зростаємо ми.
Друже, в імені твоїм велика сила,
Любов Божа між нами зажила.
Ти - один із тих небагатьох вибраних.
Тебе спасіння Господнє знайшло,
Сьогодні у дім твій завітало воно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2018
Ах, це Різдво. Ну і пам"ятне воно. І коляда, і щедрівочка,
і посівання на Василя. Свято Різдва. Кому радість, кому сум -
як багато різних дум.
У спогадах Різдво живе. Воно живе, омріяне, нами прожите
і закодоване в пам"яті. Його їли і не з"їли, пили і не випили. Воно
живить душу і п"янить почуття аж до наступного Різдва.
Ну яке життя без Різдва? Коли не народився у дусі , ще
Людиною не звуся, Людиною, яку Дух Різдва наповнює сповна.
І пішла по світу коляда " Нова радість стала...". Тільки згадаєш
свята, вмить наповнюєшся радістю. Свята... Свята ніч. Вона і у
нинішнім дні свій слід полишила. Зима снігом притрусила життя,
різні віруси заморозила. Але іде до весни. Ти своє не проспи.
Стрітення не за горами. Боже дитя прийде на зустріч із
нами, так як зима прийде на зустріч із весною. Ми зиму перемо-
жемо з весною!
І ніякий мороз, а ні холод не зашкодить нам. Ми чекати-
мемо на весну і там, у серці своїм, де хватить місця святам усім.
І так від свята до свята. І най не лише шлунок, але й душа
буде ними багата. Дякуємо тобі, Господи, що дожили до цього
Різдва, відсвяткували його в здоров"ї і доброму гуморі, провели
гідно, завдавши їх Іванові Предтечі на плечі і бувайте свята!
Від Романа до Івана - багатенько вас було. Усе минуло.
Відбулося, добре відчулося. Гей-гой, ойо-йой, заколядуємо іще
усі разом " Небо і земля...". І почують небеса як колядує ще земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
Поєдналися небеса із землею,
І в одно злучилися із нею.
І народилося кохання неземне
На грішній землі.
Воно призначено тобі,
Людино.
Хто між землею і небесами -
Кохання неземне із вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
Якби ж то моя воля, я б давно уже зупинила війну. Та на все
воля Божа. А наша воля нащо? Ну і випробовуєш ти нас, Господи,
на віру, любов, надію. Так, ми слабкі. І уже віру втрачаєм, надію
губим і брата свого не любимо, ненавидимо. Він посягає на нашу
землю, територію, власність. І нищиться людина як найбільша
цінність Божого творіння. Зазіхається на святеє святих - її душу.
І холонуть наші почуття, бо немає між нас відчуття Божої Любові.
А де ж наша воля? І волі не стає, і почуттів, лише розум
працює як потужний комп"ютер. І робляться гроші, гроші, гроші,
за які можна купити і продати в цьому світі усе - і душу теж, і почуття.
І продається наша воля.
Тоді, хто ж ми такі без душі, без волі, без почуттів, але з
розумом раціональним, який чітко знає як множити капітал.
Ми розумні істоти або ж автоматизовані механізми, які
працюють на кого? Та ж на наше добро. А де ж воно? А! Не усім
дано мати його.
Людоньки! Бережімо душі як Божий маєстат, бо втративши її,
втрачаємо ті почуття, що любов"ю звуться, хоча вони ніколи
не минуться. Любов була, є і буде! Буде повік. І житиме в любові
чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Що нас з тобою єднає,
Немов магнітом притягає?
Чому душа так душу відчуває?
Та це ж любов серця зближає.
А наше Різдво. Нас з тобою
Поєднало й воно.
Ота коляда і щедрівочка життя
У дусі об"єднали нас.
І голуб миру злітає з небес,
У Богоявлінні дух наш воскрес.
Воістину це Правди час,
Час рожденного Христа,
Час Любові -
Сили тобі у слові!
У рідній українській мові
Єднання приходить до нас.
Щиро люблю я, друзі, вас.
А незабаром і весна.
О! Як єднає вона
Закохані серця.
Закохані у рідну землю,
Рідний край ,
Ти зберігай свій рідний звичай!
І пісню любові свою заспівай.
Долине вона до небес -
Без тебе не можу я теж.
У тобі, Господи,моє життя,
Минуле, сьогодення, майбуття.
Ти - України син, а чи донька.
Тобі історія її близька.
Кожен із нас пише свою
Історію життя, любові, боротьби.
Ти за покликом серця іди!
Іди через зиму у весну.
Знайдеш своє щастя
Ти чесно.
А ще нас з тобою єднає
Думка одна.
Думка думку доганяє -
І серце її уже відчуває.
Тож у молитві, у думці
Єднаймо серця
Во ім"я Отця, і Сина,
І Святого Духа -
І прийде довгожданна злука.
Хай поталанить нам усім
Мир і єдність поселити
У свій дім, України дім,
Щодень благаєм Господа о тім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
І освятилися усі води Духом Святим.
Хтось занурився в освячену воду
І відчув неперерваний зв"язок роду -
Від прадіда до діда,
Від діда до батька,
Від батька до сина.
І благословенною буде людина,
Що рід свій шанує,
Родину береже
Як зіницю ока.
Згинь, уся заморока!
Господь дає свого урока
Усім, хто в Любові божій перебуває,
Свою причетність до
Справ Господніх відчуває
" Покайтеся, бо наблизилося
Царство Небесне" (Мт. 4.17).
Царство Боже крокує по планеті,
Його знайдете й в інтернеті.
Господнє Хрещення приймаєм -
Любов Небесну відчуваєм.
Господь хрестить вогнем
І Духом Святим,
Щоб ми були у нім,
У Дусі Святім,
Щоб у дусі і правді жили
І в Царство Боже увійшли.
А може Царство Любові
Нас вже знайшло.
Хай кожен із нас
Відчує його.
Царство Боже всередині нас,
Господь благословляє вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
І множиться Любов,
І поглинає уже нас.
Час благодаті настає.
Не віриш?
Та як без віри любити?
Мені не довіряєш?
То не кажи, що кохаєш.
Може, так просто,
Повіримо у Любов?
А, віри не ймеш?
Тоді - проси і дасться!
Хоч маленьку,
Як гірчичне зерно,
Боже, дай!
А, ось воно -
Зерно віри,
Яким Дух Святий
Засіває поле наших душ.
І проросте те зерно,
І зростатиме наша віра,
І зростатимемо ми у ній.
А тоді і в Любов повірити
Зможемо. О! Ми усе зможемо,
Усі труднощі подолаємо,
Ми ж бо кохаємо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2018
Як перейти нам оте бурхливе море життя, щоб не накрили
нас хвилі гріха і, щоб не пішли ми на дно? Та без віри ніяк. А де
її узяти? Взагалі то і без неї можна прожити і не морочитись.
Я сучасна людина - розумна, мисляча, закомп"ютеризована,
роботизована, загіпнотизована, приватизована, закодована, за-
шифрована... і взагалі - хіба це я? І я уже не я і ти уже не ти.
Он де дитина - сама безпосередність, довірливість, щирість,
простота і не має ні грама лукавства. Ось починає у ній зароджуватися
розуміння свого Я. Духом святим дається нам розуміння і усвідомлен-
ня свого Я. Ми несемо у світ Божу інформацію, а не лише заповнюєм
свою декларацію.
Дай нам, Боже, прозріння, усвідомлення своєї гріховності і
визнання своєї слабкості. Боже! На тебе ми уповаєм. Порятуй!
Зішли свого Духа святого на нас, щоб очиститись нам від усякої
скверни.
Для покаяння приймемо Йорданське купання.
Духу святий, зійди на нас!
Починається Божої Любові час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Хрещені Любов"ю
У Дусі Святім,
Хто перебуває у нім,
Хто отримав того Духа
Через віру, а віру
Через слово,
Слово Правди і Життя,
Що виходить із вуст тих,
Хто в Любові божій перебуває,
У кого Слово цілющу силу має.
І Слово те творить, надихає,
Живить, бо воно живе.
Воно сильне, бо
Пережите, вистраждане...
Воно є невід"ємною частинкою
Нашого Єства.
Ми у ньому зростаємо і міцніємо.
А воно наповнює нас,
Займає увесь наш внутрішній простір,
Простір душі.
Слово як Дух,
Чи Дух як Слово
Животворяще і вічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Відчай. Безнадія. Загубленість. Невизначеність.
Загубився у світі цім, втратив орієнтир, зникло тяжіння
і життя губить свій зміст.
Тебе кинули. Ти один. Сам на сам із життям, із своїми
слабкостями, недомаганням, безпорадністю.
О! Господи! Засвіти у житті промінь надії, пошли
руку помочі, щоб відчути - ти не сам.
З нами Бог! Розумійте, народи, і поклоняйтеся,
яко з нами Бог!
І світло засяяло у темряві. І Дух воплотився і
стався одним із нас, щоб наповнити нас Животво-
рящим Духом, Духом Життя і Любові. Це він дає
силу боротися і перемагати, дає силу прощати,
щоб самому бути прощеним. Перебуваючи у ньому,
ми можемо творити і любити.
Тож, очистимо свої душі у купелі Йорданського
Хрещення, щоб зійшов на нас Дух Миру, Єдності,
Любові.
Душе святий! Зійди! Замешкай у наших душах,
щоб прийшло до нас прозріння, просвітлення.
І, щоб перебували ми у тобі, а ти у нас повсякчас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
А той другий празник святого Василя,
Покровителя землеробства.
Ой радуйся, земле,
Син Божий родився!
І освячується земля,
Щоб врожаї багаті дала.
І освячуються наші душі,
Щоб проросло у них Слово,
Що сіється з висот.
Най засівається Слово
Правди і Життя,
Щоб проросло воно
Світлим, глибоким,
Вічним почуттям.
Тож, засівається на добро,
На Новий Рік!
Щоб нам в Любові божій
Жити цілий вік!
Один одному прощаєм,
І з Василем усіх
Василів і Василин
Вітаєм!
Здоров"я і усіх гараздів
Бажаєм!
Христос ся рождає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Чому ми слабкі і безпорадні,
Такі вразливі і настільки чутливі,
А ще не можемо за себе постояти?
Та це тому, що вміємо кохати.
І в тому й наша сила.
Бо, коли навчимося любити -
То і кривдника зможемо простити.
Та як це? Хіба можна злочини
Прощати? Ні! Нї! Ні!
Карати, карати, карати!
Правосуддя мус торжествувати.
Навіщо ж ті закони?
І навіщо нам Божі закони,
Ми ж маємо свої!
Але ж ми уже не під законом,
Коли на світ з"явилося Боже дитя.
І у нас уже інше життя.
Любов"ю покривається наш гріх,
Час Милосердя стає на поріг.
Тож, коли терпіння уже не хватає,
І любов наша зникає -
До рожденного Божого дитяти
Будемо припадати,
Щоб Його Любові зачерпнути,
З нею по життю ідти,
І свою дорогу віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Любов не гра, хоча без неї як?
Але граєм за правилами серця,
Серця, яке кохає.
Дорога між люблячими серцями
Щораз коротшає,
А відстань зменшується.
Любов єднає серця.
І ось зливаються вони
В одному ритмі.
Так-так? - питає одне,
Так-так! - відповідає інше.
Одне звучання.
Труднощів спільне долання.
Переживання. Страждання.
Любов усе переживе,
Вона ж бо у віках живе.
Вона на віки вічні!
Долається відстань,
І часу уже не існує
Для сердець, що люблять.
Ось він позачасовий простір
Любові.
Починається інший вимір часу -
Силою Любові.
І, що ж це за величина така
Ота Любов?
І в яких одиницях Її вимірювати? -
Може те серце знає,
Що так сильно любить,кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
Кругом люди, люди, люди...
Ой, людоньки,
Скільки ж це вас?
І куди оце котиться
Людство?
А Людина де?
Людина як неповторність
І одвічна загадка.
А ти її вивчай, розгадуй,
Попробуй зрозумій і ...
Полюби.
І відкриєш в собі
ЛЮДИНУ,
Людину, яка прагне
Вдосконалюватись,
Яка вчиться любити.
Бо Любов і краса
Порятують цей світ.
Краса душі -
Великий скарб.
Коли його втрачають
ЛЮДИНОЮ людину
Не називають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
А я на тебе чекаю,
Тебе щомиті виглядаю.
Хочу почути голос твій,
А краще багатоголосся,
Щоб із співом моєї душі
В одно злилося і
Понеслося...
І хай звучить мелодія
Рожденної Любові
У голосі, у слові,
А навіть у мовчанні.
Прийміть мої
Різдвяні вітання -
Миру всім і благословення
Народженого Сина.
Прийшла на світ
Божа дитина,
Щоб душу нашу грішну
Віднайти і спасти.
Не загубитися у світі цім -
Бажаю нам усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Ти знайшов оту зорю,
Що за нею й я піду?
Підем двоє за зорею,
Підемо разом із нею
До рожденного Месії,
Що Любов у наші душі
Сіє, засіває,
І Слово Боже проростає
Вірою. Вірую
В єдиного Отця,
І єдинородного Сина,
І Духа Святого!
Ну, що ж ми без нього?
Порожнеча, тьма
І життя наше без кольору.
Я так прагну почути твою мову,
І твоє Слово, щоб було
В мене на вустах. Ах!
Дякую за слово Любові,
І сила відчувається у мові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Милий мій, а я твоя,
Чуєш, йде вже коляда?
Промовмо разом -
Раз і два!
І відчуєм Дух Різдва.
Він нас усіх єднає.
Глянь, як лихий утікає.
Геть, нечиста сило!
Згиньте, сили зла і блуду,
Розпусти і зради!
Що немає на вас ради?
Ось Різдво святе іде -
Душам нашим мир несе,
Несе радість і серцю спочинок.
І воно хоче відпочити,
Бо втомилося любити.
Це, щоб кохати -
Духовні сили треба мати.
Тож святе Різдво -
Наше духовне джерело.
Спраглі, втомлені,
Зневірені, розчаровані,
Спішімо до Нього,
Щоб зачерпнути
Тієї благодати,
Що може лише
Боже Дитя дати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2018
Якщо отримав Божу ласку,
Сотвори ти казку.
Її дитині подаруй,
І сам у світ цей помандруй.
І станеш ти як та дитина,
Без краплі лукавства
І без грама фальші.
Хай благословить Господь
Твої кроки подальші!
І зумієш створити ти свято.
І буде радості багато.
Якщо страхи і комплекси
У собі зможеш здолати -
То справжнім так просто стати.
Просто даруй себе іншим,
Своє тепло і ласку -
І попадеш ти в казку,
Яку і твориш сам.
І стаються дива! Овва!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
Два рази родитися. Це ж так весело. В одних Дитятко Боже
уже народилося, а ми ще очікуємо народження нашого Месії.
Як це ваш? Він один для всіх Є, Був і Буде той самий по віки,
Спаситель світу. Так. Але не у всіх він народжується одночасно.
Ось і твого серденька торкнулася іскра Божа і запалала у
ньому ота Любов. Тож народжується у наших серцях Вона у
свій час. І це буде наш час, час нашого спасіння, нашого прозріння.
І не втратимо ми цього часу. Не забрати в нас його!
Наше свято! Наші традиції, що єднають нас із нашим родом,
і бути нам повік українським народом.
Бажаю кожному відчути радість і святість Рождества, відкрити
його для себе по- новому. І лунатиме Коляда і дзвенітиме у
повітрі " Старий рік минає, новий наступає - Христос ся рождає!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2018
Підніму келих вина і за друзів.
Ну як же ж без них?
За вірних. А де їх узяти?
Тоді собаку за друга
Буду я мати.
І за неї тоді уже
Вип"ю до дна,
Це ж бо у ній ота
Вірність свята.
А може рік Собаки
І друзів щирих подарує?
І доля вкотре тебе подивує.
І здійсниться та мрія наша,
І приймем дарунок неба -
Це дружба ваша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Тобі не сховатись від мене,
Рано чи пізно ,
Я знайду дорогу до тебе.
У тиші свого серця
Я ловлю хвилі твої.
Всі, хто на одній хвилі,
Друзі милі,
Тримаймося!
Щоб бурхливі хвилі
Цього життя
Не накрили наші почуття.
І, щоб не пішла
Любов на дно,
Бо все це Господом дано.
Кожен свою зберегти
Любов мусить,
Хоч так деколи
Образа мучить,
Що важко навіть
З місця рушити.
Куди ж це далі рушати?
Через Новий рік
І до Різдва - раз, два!
Набираймося Різдвяного Духу
І шукаємо свій напрямок руху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
Неповторні миті
З життя у душу перелиті.
І з ними до кінця віку,
Вони не мають ліку.
Не полічити мені їх.
О! Боже, скільки для душі
Твоїх утіх -
Я зберігаю їх усіх,
І пам"ятаю кожну
Оту мить,
Мить щастя.
Вони моє минуле,
Сьогодення,
Майбуття.
Вони і є моє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
Новий рік уже в дорозі, незабаром на порозі. Собакою
бродячою приб"ється він до нас. І настане його час. Час собаки,
але не собачий час. Гавкання одних на других, цькування один
одного, від бід і горя скавуління і виття - ну, що це за життя?
Та уже досить! Досить того жебракування , батракування і
розпачу від того, що люди, як ті собаки опиняються на вулиці.
І, дасть Бог, буде той 2018 рік добрим господарем, що і про
людину, і про собаку подбає.
Загадаймо під Новий рік, щоб з"явилися у нашому житті вірні
і надійні друзі, і , щоб, часом, друг не став собакою.
І хай буде той рік Собаки для нас дружелюбним і мирним,
багатим на любов. І буде з нами завжди віра, надія і правда свята.
Тож, очікуймо на подаруночки під Новий рік на цілий рік, а може
й вік. Онде собака подаруночок уже несе. А це Новий рік!
Щастя, здоров"я, достатку у році Новім! Його зустрічати ходім.
І запустимо той рік Собаки у свій дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
В природі і у душі
Сталися зміни.
Це ж бо зима пропала,
Загубилася -
І де ж та сила її поділася?
Сила весни - сила життя і любові,
І зиму здатна подолати.
Так! Сила Любові непереможна.
Ого! І закохатися у тебе можна.
Так просто і легко,
З погляду першого.
І усмішка ця,
Нехай ніколи не сходить
Із твого лиця, обличчя твого.
О! Як вона прикрашає його.
А погляд...
Погляд твій, немов блискавиця,
Та хіба ж отак годиться?
З першого погляду
Влучив прямо у серце.
Який удар!
І кинуло у жар.
Горю! Рятуй! Почуй!
Свій блискавичний погляд
Відведи!
Щоб були у нас
Усе гаразди.
І в усьому буде лад
І один погляд на життя.
Споглядатимемо життя
І радітимемо ним.
Воно бо є нашим щастям,
Хоча і маленьким.
Але, якщо його добре доглядати,
То виросте великим,
Сильним і красивим,
І ще узимку заквітує -
Оту весну кохання
Відчує.
І переможе воно
Усі життєві труднощі,
Спокуси, образи,
Зневіру, розчарування.
І збереже віру
У перемогу Любові,
Добра, Правди,
У перемогу
Життя над смертю!
Обережно!
Можливий коловорот.
Щоб не занесло нас туди -
Прошу, подай мені води,
Води живої!
І освятиться оте життя,
Яке у дусі й правді буде,
Коли Любов святу знайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2017
Загубився коментарій до твору "Новорічні роздуми із побажанням
( автор: Селюк). Хто знайшов прошу повернути за винагороду ( усмішка лише
для тебе).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017
А вечір у Львові вчора, знаєш , який був? Це був особливий
вечір і дихав він святістю. І було відчуття чогось утаємниченного і
загадкового, яке потрібно кожному для себе відкрити, знайти,
збагнути.
І було так спокійно-місячно- святочно... А небо сягало
землі, так уже прихилилося до неї. Воно готується до народження.
А поки ще виношує у собі Дитятко Боже, яке ось-ось і з"явиться
на світ.
І зійде Дух Рождества на місто, на країну, на нас із вами,
на тих, хто так очікує Його. Уже приготовлені ясла наших сердець,
застелені полотном чистих душ, щоб прийняти Любов, яку породить
Небо. Усі в очікуванні Різдва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017
І побільшало світла.
І став день збільшуватися,
І у душі світліше стало,
Бо засяяло нам сонце Правди.
Незахідне Сонце йде по Вселеній,
Щоб просвітити усе,
Що під сонцем.
І не прийдеться економити
На світлі й теплі,
Бо достатньо Його матимемо
У собі.
І радісно від того стає,
Що Господь любить
Тебе, мене, нас!
Він народжується
У наших серцях.
Тож щасливих
І незабутніх
Нам усім
Різдв"яних свят!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017
Сьогодні доля
Мене поцілувала,
Своєю Любв"ю
Обдарувала.
І у душі неначе
Весна!
Так миттєво у душу
Проникла вона,
А від зими уже
Й сліду нема.
І, щось у серденьку
Відбувається -
Мабуть то Любов там
Рождається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017
Купаюся у водах твоїх слів,
Лишень, плавати добре не вмію.
Інколи, води наковтавшись,
Твоїми словами я захлинаюсь.
Але якось тримаюсь,
І уже не пручаюсь,
Бо твоє слово - вода,
Солена вода,
Тримає мене
На поверхні життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
А може ми з вами на кохання
Заборону поставим.
Не кохати!
І душу любов"ю
Не спокушати.
І буде спокій
Душа мати,
І на голову спокій.
О! Як добре коли спокій.
Входимо з тобою
У стан спокою,
У стан замерзання,
І навіщо мені твої зізнання?
До свят ідуть приготування.
Очікуєм народження Христа.
А де відбуватиметься
Подія ось ця,
Коли замерзли уже
Наші серця?
Тоді взиваєм до Бога Отця -
Почуй нас, Господи,
Почуй!
І душі наші порятуй
Від голоду і холоду!
Рятуй від забуття,
Щоб не забути про каяття.
А, що це за слово таке -
Покаяння і для чого
Душі потрібно страждання?
Та це ж для Божої Любові
Пізнання!
Господи! Ось Тобі наші
Замерзлі серця.
Відігрій їх,
І зродись у них
Тією Любов"ю,
Що не має кінця,
Щоб Ти у нас,
А ми в Тобі перебували
Усі свої дні,
В Твоїй Любові!
І хай станеться
По нашій мові. Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2017
Ну, що ж це за щастя,
Коли тримаєш його в руці,
Немов спійману птаху.
Тримаєш міцно,
Щоб не втекла.
Затиснуте щастя...
А щастя - як птаха,
Любить волю!
Лети, птахо-щастя,
Долай свої життєві дороги,
І повертайся -
Я чекатиму!
Вірю - ти не забула
Тепло моїх долонь,
Бо ти відчула мого серця вогонь.
Птахо -щастя!
Ти - джерело моїх натхнень.
В тобі відбувається
Полум"я любові моєї
Займання,
І ти ж - моє вигорання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017
Просто! Так просто сказати -
Борися! Борітеся - поборете!
А як, чим, навіщо?
Та, щоб добратися до світла,
Бо щось так темно, сумно,
Холодно і непривітно.
І так тої темноти багато.
І ночі довгі, і на душі сумно,
Бо її немає.
А без неї і холодно,
І голодно отій душі.
Тож, вирушаємо
На пошуки світла!
Щоб засвітилися
Наші душі, очі,
І мізки світлими були,
Тоді і думки світлими будуть!
А наразі, тримайтеся!
Не здавайтеся зневірі,
І не падайте в розпач і паніку,
Хоча коли Її губиш -
Мус панікувати! Люди!
Кувати щастя своє ідемо,
Щастя з нещастя куємо,
А там глянь - і
Світло знайдемо!
Світи нам, Сонце ясне!
Щоб прогнати ту темряву
Душі і ночі,
Бо у тій темряві Її не видно,
Загубилася вона! Любов моя.
Та ось засвітило у темряві
Світло!
І знайшлася Вона!
Приходить уже час
Зачаття Тієї,
Яка породить істинне Світло
Для світу,
Що світитиме у темряві,
І просвічуватиме кожну людину.
Тож возвеличимо з Вами
Цю радісну днину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2017
І закипіли почуття,
Немов чайник.
Чайник душі закипає,
Парує, збігає,
Вогонь пристрастей заливає.
Треба гасити!
Щоб не википіли справжні почуття,
І не вигорів чайник душі,
І не сталося біди -
Мерщій сюди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2017
Нічка чарівниця.
Тиша... О, яка тиша...
І відчувається сердець наших стук -
Тік-тук, тік-тук...
Я тут, а ти там,
Я сама і ти сам.
На відстанні відчуваємо
Биття сердець.
Б"ються в такт -
Тік- так, тік-так.
Як важко буває
Любов розділяти.
Так, це ж серце своє
На частини приходиться рвати.
Тік-так, тік-тук -
Чуєш стук?
О! Як воно б"ється,
Від болю страждає,
І здається, що любові
Уже немає.
Стиснувши зуби
І замкнувши уста,
Покотилася гаряча сльоза.
Господи! Зупини ті муки.
Божеволію,
Волію тієї любові не знати,
І чи зможу колись
За ті болі навчитись
Прощати?
Мені це не під силу.
Тому у Господа
Тих сил благаю.
Чудотворче Миколаю,
На чудо твоє уповаю.
Це буде великим дарунком
Для мене.
Я вимолю його у тебе! -
Навчитись прощати
І в любові зростати.
Господи! Невже сила нашого кохання
Так залежна від того страждання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
Он як Ірод шаленіє,
Відчуває -
Час новий наступає.
Час народження Христа!
Бережіть, людоньки, свої серця
Від Ірода смертоносця,
Який в серця таємно проникає,
І Любов народжену вбиває,
Любов нашу хоче вбити -
Двері серця мусимо закрити.
І по місту бігає, по країні.
Коли ж прийде кінець
Лихій годині?
Будьмо пильні,
І силами неба бережені,
Від підступного Ірода
Застережені.
Пильнуйте, бо час
Наближається!
Чувайтеся,
На спокуси не піддавайтеся!
І хай будуть чистими
Помисли наші,
І вчинки гідними
Хай будуть ваші!
А он де святі Савва
І Миколай
Постійно моляться
За наш край.
І ти, друже,
За душу свою подбай!
І, щоб було там свято,
І був там той рай -
Любов серцем відчувай!
Друзі!
У серця свої Господа впускаєм,
І Рождество Любові там стрічаєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
Це - день жіноцтва, і не тільки, які разом зі святою
великомученицею Варварою починають сходження в серці
своєму від темряви до світла.
Молися, свята Варваро, за нас, щоб побільшало світла
у нашому житті, істинної Любові, Христової Правди і Віри
живої. Кажуть в народі, що свята Варвара ночі ввірвала, а
дня прибавила. І незабаром день почне зростати.
Святі божі угодники, дні святкувань яких будемо
торжественно обходити, поможіть нам в боротьбі зі силами
зла. Світіть нам у темряві, щоб ми знайшли дорогу до свого
Вифлеєм-серця, до місця де народжується Віра, Надія, Любов.
Заступайтеся за нас перед Божим престолом. Просимо вашої
помочі у нашій щоденній боротьбі.
І, щоб з часом, під тиском життєвих обставин і тягарем
непорозумінь, не втратити нам Віри у Божу Любов і Надії на
Боже Милосердя.
Царство Боже, Царство Любові здобувається силою.
Тож озброюємось щитом Віри, мечем Любові і одягнімо шолом
Надії. Безнадії. розпачу, зневірі, ненависті, зраді, братній
ворожнечі зачинимо двері до місця, де народжується наше
Спасіння, що Любов"ю Божою називається.
У наших серцях відбувається містерія ця. Почуйте нас,
небеса, щоб ми відчули народження Христа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
І наповнюєшся ти тими почуттями, немов кулька
надувна, яка намагається вирватися у небо. Але, що ж так
її міцно тут тримає? Та це - голова важка, що так багато
думає і міркує. І не дає вона тим почуттям піднестися над
землею і полинути у піднебесну даль. Тут вони потрібні.
І приведе та голова до ладу почуття, а сили духу вгамують
пристрасті. Це ж бо свята на носі! І їх треба посмакувати,
відчути, пережити, наповнитися ними. І до всього треба
отих почуттів докласти, наповнивши ними свята.
Збережемо свої почуття як неоцінений духовний
скарб. Його ні за які гроші не купити і не продати. Це -
дарунок неба. І тому нам зберегти їх треба і на ніякі скарби
світу цього не розмінювати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
Усе своє життя шукаємо ми те щастя, що любов"ю називається.
І ось стається та мить, коли ти уже тримаєш її за руку, а згодом вона
потрапляє і в серце. І починаєш несамовито втішатися. Ось вона! Є!
І буде вона моєю власністю, яку приватизовано, а може у когось прихвачено,
завойовано, відвойовано. О! Вона моя і тільки моя. І буду я її тримати у
своєму серці міцно і надійно. Та з нею зовсім не просто. Вона мене замучила
і заставила страждати. І тепер я вже сам не рад, що відхватив таке щастя.
І як бути? Хочу я її відпустити, та не вдається. Сподобалося їй оте
місце перебування і годі її позбутися тепер. Ну, що ж воно за явище таке,
ота Любов?
І без неї важко, і з нею важко. І розради, поради на те немає
ніякої. Вона для нас заважка і незрозуміла. Тільки одне зрозуміло - нікуди
ти від того явища не втечеш і не сховаєшся, бо воно відбувається у тобі!
І ми змушені його переживати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017
О, диво, диво, дивина!
А де ж поділася зима?
Та це ж весна увірвалася в зиму
І у наші серця!
І вмить заіскрились любов"ю вони.
Той жар сердець і зиму розтопив.
О, диво із див!
Ну, а як зимові свята,
Та й без господині?
А де ж ті дні
Білосніжночудові,
Ігристі, іскристі, пречисті,
Морозяноскрипучі, блискучі,
Дивосніжинками сипучі?
Де ж та краса, що подивляються нею
Самі небеса?
Де та ніч зимова, казкова,
Чарівна, загадкова,
Повна таємниць і несподіванок?
Одна із них -
Сьогоднішня ніч.
Сьогодні святий Андрій
По вкраїнській землі ходить.
У вірі нас зміцнює,
І нашій з вами любові подивляє.
Як вміють щиро і віддано
Українські люди кохати.
Милується нашим українським краєм,
Божим людом, що тут живе.
Вони ж бо у собі
Ті божі дари ховають -
Таланти, даровані їм,
Розвивають, примножають їх
І щедро діляться ними з іншими.
Святий Андрію,
Ти приніс на нашу землю віру.
Принеси ще й миру
На землю цю святу,
Кров"ю її дітей зрошену,
І прославлену споконвічним
Стремлінням і прагненням до волі.
Ну, досить ту любов
В неволі тримати.
Її не приспати,
І не час зараз спати.
Йдемо зиму шукати,
Хоча й весні ми дуже раді,
Але ж то ще не її час.
Та вона уже поза часом,
Так як і наша любов,
Що постійно наповнює
Життєвий простір,
Заповнює наші душі і мізки.
Людоньки!
Дивіться на цей божий світ,
Слухайте його,
Відчувайте на дотик,
Відчувайте серцем
І відкривайте душею.
А усім Андріям і не тільки -
Привіт! Привітання і послання -
Слідами святого Андрія ходити,
У православній вірі
І христовій любові жити,
Своїм доброчестям
Рідний край прославляти,
Всі перешкоди життєві долати
І перемогу здобувати!
Та ось і зима знайшлася.
Зима з весною обнялися,
І в одне ціле злилися!
Нашою любов"ю вони повінчалися.
Ось яке диво сьогодні сталося!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017
Хлопці, дівчата!
Гайда на вечорниці, на Андрія!
Сьогодні зберемось разом.
Агов! Хто ж там засидівся -
Збирайся хутчіш! Бігом!
Що це діється кругом?
І ось духом Андріївських вечорниць
Відбувається наповнення
Наших вулиць,
І міста усього.
Десь там ховається таємниця
Дійства того.
Макітра повна вареників на столі,
Незабутніми стануть ці дні.
А ввечері дівчата загадають
На Любов, і на Вірність,
І на подружнє Щастя.
О, святий Андрію,
Відганяй від нас
Усі біди й нещастя.
У нього вимолюйте, дівчата,
Для себе щастя-долю.
І я до нього молю -
Святий апостоле Андрею Первозваний,
Зміцни нас у вірі,
Утверди в любові
І збережи нашу надію.
І я щось такого намрію...
Мрію, вірю, надію покладаю
І на диво чекаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017
Кожне слово твоє
Вивертає душу.
А звідти вилітає Любов
І моє Слово тобі -
Лови!
Лови слово Любові!
Щоб були завжди
При здоровій розмові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
І понесло нас вітром часу
Через роки і літа,
Через весни і осінь,
І занесло у зиму.
А там на нас чекає
Різдв"яна казка.
Наше українське Різдво особливе.
Воно вже наближається до нас.
Як ми чекаємо цей Час!
Це свято із свят,
Диво із див.
Диви! Скільки снігу намело,
Замело, запорошило весь бруд.
А як у душі із ним нам буть?
Про неї , друже, не забудь.
І відчується тоді смак Різдва.
Раз, два, три - Господи!
Благодать свою зішли на нас.
Ми постійно,
Усе своє свідоме життя
Чогось шукаємо.
І, здається усе є.
Вдовольняйся, душе,
І радій! Скільки всяких подій!
Але найбільша подія
Твориться у глибині
Наших сердець -
Це ж так забажав наш Творець!
Серце - місце зустрічі із ним -
Богом живим.
Ми усі з нетерпінням чекаєм Різдва -
Час народження Христа,
І чекає нас містерія ця -
Народження Любові,
Будьмо готові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Чим більше віддаєш, тим більше прибуває. Хто з нас цю формулу
любові не знає? А може іншу формулу хтось має і силу любові серденьком
своїм виміряє? Ось градус температури так швидко підскочив. А може тебе
хто зурочив? Закрутилась голова. Ой, біда! Що робити? Різдвяно-новорічно-
різдвяні свята ідуть. Треба негайно трезвохолодними бути і про гарячкува-
тість свою забути.
Незабаром розпочнеться злива свят. І виллються ті свята благодат-
тю на наші душі і животи. Ось диви - скільки додому тягне Любов! Світове
поїдання чекає на нас. Заїмо ту Любов, щоб не гірчила і не пекла, та ще й
добре хильнемо , за неї ж! Гей! Будьмо! Про Любов свою нігде не забудьмо!
Дзень! Випили, закусили і Андрія уже зустріли. Та ще й запримітили файних
дівчат. Ех! Дівчата, не журіться, на Андріїв подивіться! А хочете, ще й Миколу
візьмемо у коло, і Степана, і Івана... Це ж Андріївські вечорниці! Ох, як
Любов нам тут згодиться.
Нумо ж, до свят готуватись. А будуть вони потужними, затяжними,
зависаючими, а загалом, як і наше життя швидкоплинними.
Ох, піднесло уже і понесло! Хоча, ще не час нести. Обережно!
На життєвих поворотах заносить і завжди виносить чомусь на одну сторону.
Ах! Мила серцю сторона, рідний дім, моя сім"я. О! Це святе! І свята теж!
А свята Любов не має меж, кордонів і не підвладна часу. Кожен із нас
п"є свою життєву чашу і наповнюється духом свят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2017
Тобі усю віддала,
Себе в тобі впізнала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
В ніч глибоку, довгу і широку
Ми йдемо.
О! Скільки темряви навколо!
Фея тьми у сон мене ввела,
На мене свої чари навела,
І до гріха любові довела.
І здався...
В її гарячих обіймах спопелився,
І у полоні феї тьми враз опинився.
Всім єством моїм
Заволодів той гріх,
І вже не можу зупинитись я
Від тих утіх -
Тілесних, словесних, душевних...
Ну, ти фея тьми,
Затяла мене куди!
Я ж кохання так хотів,
І в халепу залетів.
От влетів, так влетів.
Краще б та фея не снилась мені.
Як зарадити біді?
А он де вже фея світла гряде.
Вона спасіння несе,
І світла прибавить вона,
Бо зачинає у собі нове життя.
Фея світла подолає фею тьми,
І визволить нас із пітьми,
Із темряви гріха -
Лишень, чи хочу цього я?
Чи любо - мило мені
У тій темряві перебувати,
І очі на світло зажди затуляти?
Треба боротись
І за руку фею світла тримати.
З нею будемо перемагати!
Переможемо темряву ночі -
І ніхто нам не наврочить,
Бо заступників у небі,
При кожній потребі
В нас багато є!
Кожен із них
Нам поміч дає.
Просіть - і дасться!
Борітеся - і поборете!
І про світло любові заговорите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
Ну, й поцілило твоє слово мені у душу,
Тепер його зберігати у серці я мушу.
Там сховані усі мої скарби.
Туди і злодій не добереться,
І міль не поточить,
І іржа не поїсть.
Ну і слово твоє як шанований гість.
Розум його споживає
І душа оживає, бо
Слово живе!
Воно так легко лягає на душу,
І починає звучати
Мелодія душі, мелодія життя,
Мелодія кохання, мелодія вічності.
Ти відчуваєш Слово.
Воно магічне, магнетичне,
Життєдайне, натхненне,
Одухотворене, преобразуюче.
Слово - дух, Який шукає
Душу рідну, свою, йому дорогу.
А знайшовши, починає
В ній діяти, творити.
О! Диво! Феномен Слова!
У чому твоя таємниця?
А сила твоя, завойовувати
Людські серця, наповнюючи їх
Енергією життя і любові,
Настільки велика,
Що відчувається на відстані часу.
Це є час твого Слова,
Слова, що володіє часом,
І безперешкодно долає
Будь-яку відстань.
А ось воно уже поза часом,
І творить простір
Нашого світосприйняття
Через нього.
Живе Слово. Слово Життя -
Основа нашого буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
Навчи мене боротися та так,
Щоб серце стиснути в кулак.
Для цього - я всі почуття з нього вижму.
Ні жалості, ні співчуття, ні любові -
Уже нема.
Бо треба боротись,
Виживати треба.
І хай простить нас небо!
А Діва Пречиста - Матінка Божа
У серці моїм
Ділиться серцем своїм.
Тому знов розквітає
Червоная рожа -
Ніколи не зникне
Любов у нас Божа.
Будь, що буде.
А от перемога потрібна
Нам дуже.
Перемога над собою!
Я іду у бій разом з тобою,
Покеровуючись
Господньою рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017
Одне лиш слово -
І стане тепло на душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017
Страшні часи настали, настають...
Чим страждання наші загасити,
У чому біду людської душі утопити?
Невже, усе наше життя -
Це утопія?
Для чого ж так чекаємо
На народження Христа?
Мучить мене думка ось ця.
Невже у ньому ми не знайдемо
Спасіння?
Невже за ним не було
Гоніння?
Невже Його не звеличаєм
У своїй любові ми?
Невже не їси його тіла, і крові не п"єш ти його?
Невже тобі за ним йти
Сил не хватає?
Чи душа твоя
Вже болю не сприймає?
Невже ти не чекаєш
На його прихід?
Не помились!
Зроби свій вибір.
Ти серцю свому довір.
Ми вирушаєм у пошуки
Народження Христа.
І кожного із нас до Нього
Зірка Вифлеємська,
Щоб довела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Шукаю до свого серденька
Дорогу я.
Ох, і нелегке це завдання.
Тут потрібні тиша і час.
А де знайти тишу,
Коли всюди шум, гам, тарарам?
А де знайти на роздуми час,
Коли так стрімко гонить нас
Цей божевільний неспокійний час?
А куди? Та ж треба виживати
Й дорогу на захід нам прокладати,
Хоча вікно у Європу
Давно уже стоїть.
І через нього
Ми так залюблено споглядаємо
На неї, Її Величність Ойропані -
Ми її призналися в коханні,
І тепер доріжку і до її сердешної
Треба прокладати.
Постій! Зупинись!
Ти ж до свого серденька
Спочатку дорогу знайди.
А що твоє серденько
Так міцно тримає?
Чи здобуток Любові
Воно уже має?
А чи гнів, зневіра, ненависть, лють
Кров із серденька бідного п"ють?
І так воно бідолашне стогне, бідкається,
Але не здається,
А бореться з тими лютими ворогами.
Б"ється днями і ночами.
Воно мусить перемогти,
І вигнати їх геть, звільнивши місце
Для народження Любові,
Що є світлом Життя
І хлібом для душі.
Будьмо сильними, мужі!
Не здаваймо свій простір.
І хай ваше слово звучить
Сильно, переконливо і
Переможно!
І слабка половина піде
За вами.
Ми завжди із вами!
Як небо і сонце -
Без вас воно не загляне
До нас у віконце,
У віконечко нашої душі.
Тож любімо, допоки живі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Годі спати, а то можна
Свій час проспати.
Скоро треба за зіркою Вифлеємською
Вирушати.
А де ту зірку шукати?
Хмари небо заполонили,
І ми в полоні холоду і тьми,
І підкоряємось законам зими.
Але ж сьогодні свято.
Святість. Вона у природі і у душі.
І не діють зараз закони чужі.
По законах божих
Мусимо жити,
І на сполох будемо бити,
Коли втрачаємо Любов.
Введеніє.
Відбувається введення
У таємницю Любові,
Введення у святеє святих -
Місце народження
Нашого спасіння.
Воно так далеко,
І так близько.
Це - наше серденько,
Місце, де народжується Любов,
Місце страждання,
Постійного чекання, шукання,
Терпіння, переживання.
У це місце не кожному
Можна увійти.
Його треба оберігати
Від клятого і грішного Ірода
І спокусливих Іродіан.
Ох, як на нього багато
Різних спокус-зазіхань.
Захистіть його без
Жодних вагань!
Місце зустрічі з Любов"ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
Відчула слова твого дотик,
І серденько тик-тик-тик...
Прискорилось серцебиття.
О,як відчувається дійсність життя!
Воно у слові твоїм,
Ну, і сила у нім!
Із серця сила іде,
І звідки ж воно ту силу бере?
Яка потужна сила кохання!
Це лавина, яка стрімко заповнює
Порожнечу наших сердець.
Вулкан твого серця діє.
Відбувається виверження...
Магма кохання застигаючи,
Утворює сердечну породу
Страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
Час зимовий настає,
І в Любові втома є.
І сил уже не вистачає,
А завдань то багато
У житті вона має.
Тому і їй відпочити належить.
Вона від кожного із нас залежить.
Любов залежна і тобі належна.
Належить нам.
Ні, вона не залежана,
Вона у постійному русі.
І не заспана, лише
Приспана тобою.
О! Панно Любові,
А чи любите пісні колискові?
А заспівай но для неї ти
" Ніч яка місячна, зоряна ясная..."
О! Як звучить твій голос!
І пісня прекрасна.
І лине пісня,
І прихиляє небокрай.
Та хіба ж можна під цю пісню
Отак і - засинай...
Най звучить твій голос,
І пісня, і слово.
О, незбагненна, чарівна
Українська мово.
Вічна, загадкова,
Як ця Любов.
Невже це уже сон?
Так, твій голос
Мені у сні уже лунає.
Спи Любове, спи...
Аж до весни.
Набирайся сил.
Ох, як навесні вони тобі згодяться.
Ти ж бо бальзам
На наші втомлені, голодні, холодні душі.
А ще, хай присниться тобі
Юний розмай, парубок Май.
Спи Любове, засинай...
Баю, баю, баю, бай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017
Хто страждання на Хресті приймав,
Хто за нас своє життя віддав?
Невже даремна жертва ця була?
Та я кажу, що ні.
Ця жертва для того,
Щоб його Любов у нас жила,
Щоб ми з тобою творили
Божі діла.
Без Любові ми слабі,
Без Любові завжди
Чогось бракує в житті,
Без Любові ми не ми.
А ти, друже, як хочеш
Так і живи.
Можеш в Любові?
А якщо - ні,
То ще не прийшли твої дні.
Не прийшов іще твій час.
Любов чекає на нас.
І ми страждаєм недарма -
Любов Господня в нас жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017
Болить. Болить душа, і мозок й тіло.
А ти, творіння боже, як хотіло?
У муках народжується Любов.
Таємниця із таємниць.
Вічна загадка.
І розгадати Її нікому не вдалося.
Але нам з тобою щось
Та й вдалося.
І ось вона - ця Любов!
Зроджена у болях, стражданнях,
Терпіннях.
Ну, що ж це за Любов?
А радість то де?
Вона слідом за болем гряде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017
Як відчувається Любов твоя,
І не знаю спокою я.
Усе єство наповнено вже нею -
Любов"ю твоєю.
Любов - це дух.
І у ньому перебуваймо,
Дорогу правди, істини шукаймо.
Знайшовши істину святу,
Поборем будь-яку біду.
У дусі й правді, людоньки, живімо!
І до мети своєї йдімо -
І пізнаєм суть життя.
Господи!
Ти в мені, а в тобі я.
Відкривай свої знання.
І коли будемо всі як одно,
То не підемо на дно.
Ковчег спасіня чекає на нас.
Заходьмо до нього поки є час.
Щоб по життєвому морі
Надійно плавати,
Маємо поспішати,
Щоб не прогавити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017
Ну, що це все про любов і про "люби",
Та, щоб не сталося біди , пожежі -
Тепер про неї ані чичирк.
А то до біди багато не треба,
Одного чирк - і палає!
А хто потім за все відповідає?
І так багато техно-етно-екогенних катастроф.
Ну, де ж узяти ізоляційних строф?,
Щоб і проводка не загорілась.
А хто той провідник - я , а чи ти?
Ось диви! Бачиш?
Іскри уже летять.
Нам один біля одного небезпечно стоять.
Тому, щоб не сталося біди -
У своє Завтра впевненно іди.
Не стій! Крок за кроком,
День за днем -
Ми у незвідане майбутнє йдем.
А там - зима, яку треба пережити,
Пересвяткувати, переосмислити,
А ще - нам треба з нею поборотися.
А з любов"ю як бути?
Хто не залягає у зимову сплячку ,
Нехай вирішує складну задачку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Ох, ця воля - що хочеш, те й роби!
Хочеш люби, а хочеш - ні.
Краще вибирай Любов -
І не будеш мати гріха.
Як це в любові без гріха?
Ха-ха-ха! Ну, і скажеш,
А хочеш, зав"яжеш?
А чи вив"яжеш для Неї
Ажурну хустину.
Слухай, що я тобі скажу, дитино -
Любов небезпечна гра.
Вона має своє життя.
І її право - жити.
І вона буде жити,
І ніхто не посміє її убити!
Любов жива. І нині,
І во віки віків. Амінь!
Хто ціну Любові знає,
Той не під владою гріха.
Як відчувається Божа рука,
Котра усіх по життю веде,
Хто у серденьку
З любов"ю живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
Утри сльозу мою, утри
І розвій печаль.
Ах, ця незвідана життєва даль.
Пройти її мусить кожен із нас,
І спотикаєшся в дорозі тій щораз.
А ти скажи зі мною -
Все буде гаразд!
Наша віра виручала нас уже не раз.
А ще - надія на життя без образ.
Не ображаймося!
Я вірю у тебе, у твою любов,
Я у казці мов.
А знаєш казку про сплячу красуню?,
Яку розбудить Його гарячий поцілунок.
Це ж яку силу ота любов має,
Що чари перемагає й
Життєві труднощі долає!
А ти на диво чекаєш.
Диво Любові.
І хай будуть сни кольорові.
Чорно - біле життя.
Так важко буває,
Коли у ньому інших кольорів
Не вистачає -
Кольору мрії і кольору кохання,
Кольору життя,
А ще два кольори прискорюють
Моє серцебиття.
Синій і жовтий -
Колір мирного неба і хліба.
І з нами Марія Діва.
Молитви до неї свої засилаєм
І на поміч Її уповаєм.
Уповаю, відчуваю...
Сльоза, мов роса.
Сонце зійшло -
Росу ту знайшло.
Лише поцілунок!
О! Диво! Стало!
І те сталося, на що сподівалося!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2017
Ламаю хліб. О! Як духмянить, рум"янить,
Гріє душу і тіло.
Дотиком долоні відчуваю його тепло.
Я любов свою у нім сховаю
Від ворожого світу, від зимового привіту,
Від зрадливих зазіхань,
Від злого втручань.
Моя любов у хлібині, хлібі.
Уста свої до нього притуляю,
І поцілунком його я сприймаю
Як неоцінений дар Життя.
О! Господи! Та в ньому і Любов твоя.
Незбагнена, недосяжна
І одночас така близька.
Вона в моїх долонях.
Я відчуваю Її на смак.
Це незабутньо, незрівнянно
І так бажано, аж до тремтіння.
І ось...Твоя Любов вже у мені.
Нам не розстатися із нею, ні!
Моя любов і свята Любов -
У Хлібі, що спекла.
Друже, тебе ним пригощаю.
Нічого ціннішого за нього
У світі цім не знаю.
Господь у хлібі,
А Хліб у нас.
О! Який чудовий час -
Час сопричастя.
Хай буде на щастя,
На долю, на многая літ,
Щоб жили ми без бід,
Не знаючи, що таке голод.
Цей Хліб і для душі пожива.
Це ж бо з любов"ю він печений,
І Любов"ю освячений ,
І для тебе призначений,
Для нас!
О, слава Хлібу -
Він нас спас!
Спаси нас, Господи,
Спаси!
Муки пекельні усі перетри
На муку́.
Господи! Подай свою нам руку,
І ми відчуєм з тобою злуку
У хлібі цім,
А втім і матимем Життя.
Друже, Любов з тобою
Нас знайшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
День свободи і гідності. А чому лише день? Дзень-дзень-дзень!
Б"ють дзвони пам"яті. Страждає душа, оплакуючи тих, хто за гідність і свободу,
хто за любов до рідного народу і землі втратив свої найкращі дні, безцінний дар
життя. Але ніколи і ніхто із них не піде у забуття, допоки в любові б"ються
наші серця. Ми зобов"язані пам"ятати про тих, хто через життя гідно ніс звання
Людини. І ось їх з нами не має. Але живе їхнє стремління до свободи і живе
їхня любов, що взиває до нас вкотре і знов. В любові єднаймо, друзі, свої серця
і шукаєм Небесного Отця.
Хто за гідність і свободу, хто не зганьбив свого народу, хто за собою
веде - той вічно в пам"ті живе!
Запалимо любов"ю наші серця, і будуть горіти неначе свіча. Свіча
пам"яті , свіча надії, що кожен з нас причетний до цієї події - нашої боротьби
за гідність, честь і славу. Ми прославляєм нашу державу.
І, щоб ніколи нам не забракло Хліба насущного, Хліба духовного,
Хліба Життя - основи нашого буття. Почуй нас, Господи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2017
Коли в погоді холода,
А на душі нема тепла -
Та все ж прекрасне це життя.
О, ця неперевершена краса,
А ось - повно сміття.
Світло і темрява,
Віра і цілковита зневіра -
Реалії нашого життя.
Ти і я. Небо і земля.
Це називається життям.
Друже, затям -
Де є ти - там життя,
Там відкривають двері небеса.
Це робить любов твоя.
І життя прекрасне,
І засвітило сонце ясне у душі,
І пишуться вірші.
Годинник життя іде.
Цок, цок, цок...
І маятник досягає своїх
Крайньопротилежних вершин -
Любов і ненависть,
Ненависть і любов...
І є точка неповернення,
Коли зупиняється час життя,
І маятник зупиняє свій рух.
І не почується ні плачу, ні сміху,
А чи буде смуток , чи втіха?
З нас ніхто не без гріха,
Але ми - блаженства діти,
Бо зацвіли любові квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017
Зустрічаєм гостей!
О! Як багато цікавих ідей.
Ідейних людей,
Ідея править світом.
Не сумуй ти вже за літом.
І з осенню, ще трішки, і -
Попрощаємося.
Хто в сплячку творчу заляже,
А хто своє щастя
І серед зимових холодів
Шукатиме.
О! Зустрічай гостей!
Мчить до нас
На білому баскому коні
Архистратиг Михаїл,
Михайло!
Чи в душах наших охайно,
Чисто, урочисто, святково,
Нарядно, закохано?
Якщо так - це добрий знак.
Це значить -
Сьогоднішній гість
Тебе не омине.
Всі перешкоди на своєму шляху
Він долає,
Перемогу для тебе він має -
Перемогу над собою,
Перемогу над темрявою гріха
І темрявою ночі.
Ми на любов з тобою охочі.
А, щоб не загубити нам її
У темноті - мусимо бути на висоті,
На висоті свого кохання.
І не будуть намарними
Твої старання.
О, яке велике маєш надбання.
Твої ідеї і думки
Напишуть нового часу сторінки.
Це буде історія непереможного кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2017
І сказала я своїй любові -
Рівняйсь, струнко, вільно!
Ти - вільна! Чи задоволена?
І відповідь прийшла сповільна -
Хіба може душа в любові
Бути вільною?
Відповідь її була влучною
І не штучною.
Любов поцілила,
І у серце влучила.
І від того воно мучилось,
І мучила ж вона.
Ох! Ну і влучила!
Краще б було
Такому не статися,
Треба ж отак душі
Закохатися?
Мерщій думками треба збиратися,
Бо як думками іще закохаєшся,
То буде - біда!
Серце най любить,
На то воно і серце!
А принеси но
Цілющої води повне відерце,
І перейди тій Любові дорогу.
І хай буде на щастя,
На волю-неволю
І на многії літа!
Ось чую, відчуваю
Десь тут в повітрі літа
Любов ота,
Що заповнила і серце,
І мізки, і всю мене.
І всі мої старання
Що-небудь із нею зробити -
Безуспішні, даремні,
Безрезультативні і дивні.
Хіба можна із нею щось зробити?
Лишається отак і жити.
А ось вже й осінь добігає
До свого кінця.
А ми чекаємо ще на гінця
На білому коні,
Щоб помогти нам у цій боротьбі
За Любов, за її справжність.
Вона бо велика важність
Для кожного із нас,
І нині, і повсякчас,
І навіки віків. Амінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
Помилки. Усі в житті ми помиляємось.
Десь виправляємось, десь - ні.
Овва! Бува лишаємось із ними ми одні.
Ми і наші помилки.
Граматичні, життєводоленосні,
Відносні, маловажні, неважні,
Несуттєві і майже не помилки,
Як от - забув закрити рот,
І вилетіло слово.
А, можливо, те слово - помилка?
Ой! А де ж то моя тарілка?
А! Одна тарілка для всіх,
І одна любов на всіх?
Та це ж помилка!
А! І одна помилка для всіх?
І ця помилка - це гріх?
Гріх не любити і гріх
В любові можна вчинити.
Як би нам не помилитись
В коханні?
Друзі! Я вас люблю!
Невже помилки й тут роблю?
Часто в житті
Їх ми робим,
Коли почуття глибоке те гнобим,
Експлуатуємо, руйнуємо, нищимо,
Глушимо, заїдаємо, запиваємо,
Виряджаємо і напоказ виставляємо,
А ще досліджуємо, експериментуємо,
Просто марнуємо.
Господи! Ти нас в житті благословляй,
Наші життєві помилки Ти виправляй,
Щоб правильно життя прожили,
І зміст Любові зрозуміли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
А я тобі кажу: " Не вчися красти. Це протизаконно, хоча по сучасному,
по нашому, по традиційному, комерційному і виживаючому, бо як виживеш, коли
красти не навчився, хоча і в школі добре вчився. Та до сих пір не змирився -
онде кілько накрали законотворчі амбали. Караул! А ти хочеш лише трішки, ну
трішечки отої любові вкрасти. І як тут бути? Це якось не по державницьки і, навіть
не по-європейськи. Ну, припустим, вкрав. А далі що? Не знаєш , що знею робити,
як до неї підступити, як зберігати, де ховатися з нею, щоб інші не поцупили. І не
знаєш термін її придатності. Ну, що за морока?"
Чого ти там скрегочеш, сорока? А ну , лети! А я собі знаю. Я собі щось
на думці та й маю, а може у серці? О! Буду мовчати. Не можна про це казати. Це
не до оповідання. Ось і все. Не буду гаяти часу. Ей! Ви! Де там любов ховаєте
вашу? Ой-йой! Та це ж треба тихо. Щоб було все тихо, чисто, пристойно і достойно
мене. І ніщо в житті безслідно не мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Студенство - вітаю!!! Дорожімо цими роками. Вони з часом теплими
споминами огріватимуть вам душу і тіло, хто за праве діло - за науку, мистецтво,
культуру, хто за просвітлюючі знання, хто за вчені звання. Хтось хоче довічним
студентом лишатись, а хтось за ліве діло буде братись. Усюди знання знадоблять-
ся.
Бізнес, комерція, прокрутки, оборудки, віджими, зажими, зашморги і
нарешті - о Є! Я відбувся як Міліонер, селекціонер грошових потоків, а також
відтоків домашньої сировини, мізків, м"язів і тому подібне. І на кого ти уже
подібне? Не втрачай людської подоби. Побійся Бога. Ось засторога.
Не продаваймо своїх душ. У кольорове майбутнє -руш! А чи знаєш
де його шукати? Де скарб сховано і на сім замків закрито? Тож, слухай і не про-
давай душі! Не продавайся сатані, ані султану, ані державному гетьману, а ні, ні..
Не підкупні ми. Нас можна лише закохати і тим взяти. Ми себе в коханні і своє
кохання мусимо шукати, і не лише по світах. Ой, протікає вже дах. Лагодити
треба і між собою лагодьмо!
Най Ангел Господній буде завжди з тобою і щасливої дороги тобі,
студенство, наше, своє, українське, серцю миле, приємне, чемне, ідеалізоване,
часом наелектризоване, закипаюче, прориваюче, безстрашне, реактивне і...,
одним словом - талановите, духовно багате, глибоке, широке, високе, яке
швидко заповнює собою простір. Ось відчуваю і у простір моєї душі хтось
вривається. Хто там?
Любий друже! Чувайся, тримайся, лихому не здавайся і не майся, бо
ще не май. Краще ціль життєву собі обирай. Своє - найдорожче, не забувай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Як спрагу душі вгамувати? -
Хочу тебе запитати.
А ти кажеш -
Візьми та й закохайся,
Та так, щоб серце -
В жар!
О! Це божий дар,
Так,як дар мови,
Коли одне лиш твоє слово -
І у душі моїй -
Пожежа!
І вже час рятуватись обом.
Ти ж не знав, що таке могло статись.
А тепер шукати треба
Тої спасенної, священної водиці,
Бо видно вже,
Що все єство твоє іскриться -
Очі, серце, а від серця
Далі вже пішло...
Ой! Рятуйте!
Це ж грішно!
О! Це воно -
Кохання таке,
Що в грішнім тілі живе.
Бач, серця йому мало -
І мови більше не стало...
Та раптом -Бух!.....,
Тепер вже й кохання не стало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Ну хто як не ти,
Підсолиш мені життя,
Щоб воно було до смаку -
Бо йду вже в атаку,
Рукопашню -
Хтось зазіхає на мою башню.
А! То це ж Костик Невмирущий,
Красень завидющий
Залицятися взявся.
Та, мабуть, перестарався,
Не розрахував,
Що життя не казка,
А ось і розв"язка.
Розв"язалася торба -
А там ого-го-го!
Слимаки, хробаки,
Жаби, краби,
Навіть миша.
О! Тиша, тиша, тиша-ша...
Приймається рішення,
Щоби не дати
Нікому згіршення.
І Костикові Любові своєї
Я не віддам.
Зоставайся, милий, сам!
Сам на сам,
Із сумлінням своїм.
Моє щастя ніколи не буде твоїм!
За щастя боротися треба -
Просім допомоги у неба,
У сил піднебесних -
Нехай і грішник воскресне!
І не шукаєм для цього кулі,
Лише складем в кулак дулі.
Любов не зникає.
Вона надійний стержень має.
О... відчуваю смак життя,
До цього причетна рука твоя,
Руки - і не буде у нас з Любов"ю
Розлуки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017
Кузьма і Дем"ян
На вечорниці збирають.
Дівчата-красуні і хлопці-молодці,
Гайда на вечорниці!
Нам би лихо своє приспати,
І на вечорницях трішки погуляти -
Бо так чомусь сумно, нудно, зажурно,
Та ще й холод у шпаринки душі
Суне, лізе як той злодій.
А ми йому " Стій!" -
На вечорниці, друзі, мерщій!
Життя ж триває,
Хоч смуток осінній,
Щодень то більше,
Душу огортає.
Але розвіємо свою зажуру.
Хто на вечорниці,
А я на посиденьки,
Щоб у дружньому колі
Зігрітися вашим душевним теплом
І щирим словом.
І вгамуються смуток і біль,
І визначиш свою ціль.
Знай, у товариському колі
Тебе завжди хтось чекає
І так побачити бажає.
Ох це коло -
Дівочо - парубоцьке.
Зачароване, нерозривне
І таке уже дивне!
Дивина... Тут є Він і є Вона!
І народжується Любов -
Незбагненна таїна,
Що змінює наше життя,
Хай і не відразу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017
А я собі кажу -
Спокійно, не панікувати
І без зайвих рухів.
О! Як навколо багато
Різних звуків.
А я прислуховуюся,
Щоб почути, відчути
Наших сердець
Звучання.
Чуєш? То звучить
Мелодія кохання.
Бездоганне виконання
У ритмі нинішнього часу.
Міцно я тримаю руку вашу,
І не роблю зайвого руху,
Щоб не пропустити
Жодного звуку.
Звучить кохання.
Ми опановуєм
Життєву науку -
Науку кохання.
Неповторне звучання.
Лише без зайвих рухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017
Зупинити мить, зупинити час.
Тут і осінь, весна, зима водночас.
А завтра вранці - парад планет.
Планети вишиковуються в ряд.
А ти відчуваєш позитивний заряд?
Зарядний пристрій підключено.
Заряджаємось енергією космосу.
За наше життя дякує Господу.
Енергія життя - це енергія любові.
Енергія слова - яка потужна наша мова,
Заряджена енергією любові.
Наша велич і нездоланність - у мові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017
Кожному Бог свій дар дає.
До чого Господь покликав тебе, мене,
Знаєш?
Намір який ти, друже, маєш?
Наміряти життя.
Чим мірятимемо?
А! Силою любові,
Ну і сильний ти у слові,
У своїм слові - ти немов у броні,
І гострий маєш меч, а чи то спис,
Та ти ще й не простяцький гуморист.
Інколи і я свою любов у гумор виливаю,
І ним я душу наповняю.
Час іде, любов росте, зростає,
Свої вимоги виставляє.
Тоді я мушу їй сказати-
Стій! Хоч ти життя мого рушій,
Але напрямок руху я обираю.
Ой куди ж це я поспішаю?
Біжу, лечу, співаю,
Життя весняне відчуваю.
Хоч до весни іще далеко,
Але вірю прилетить лелека,
Наша українська лелека,
Що принесе добру новину здалека.
Ах, скільки багато там наших лелек,
Що наповнюють життєвий свій глек,
Але щастя і радість ваші тут,
На рідній землі,
І ми нездоланні, бо ми не одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017
Пишемо сьогодні диктант Всеукраїнської єдності.
Диктує його і об"єднує навколо себе
Ота знайома нам і незнайома,
Така близька і водночас далека,
Така зрозуміла і завжди загадкова,
Утаємничена і закодована
У нашій історії і в кожному з нас,
І від якої ми всі узалежнені,
І називають Її іменем Любов. Агов!
Ми всі залежні один від одного,
Всі, хто є під покровом
Величної і Всесильної Любові.
І хай вона звучить у нашій Мові,
У нашім Слові,
Хай заглядає нам у вічі,
Хай б"ється у нашім серденьку,
Хай прояснює наш розум,
І живить нездоланною силою
І жагою до перемоги,
І до перемоги над собою,
Своїми пристрастями і слабкостями.
Вона помагає нам долати
Життєві вершини.
Вона творить, діє.
Вона живе у нас і з нами.
Успіхів нам у написанні диктанту.
О 12.00 за сьогоднішнім часом -
Не прогавте часом!
Диктує Вона, Любов,
І є Він, Той, що
Перевіряє, довіряє,
Відчуває, проживає,
Через себе усе пропускає.
І за те - велике " Спасибі" Вам!
Будьте завжди здорові і живі!
А пишемо Ми,
Щоб єдині у думці, слові і ділі були,
І у мирі й злагоді жили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2017
У любові страху немає,
А хто його знає?
Можливо, так і є.
А хто там є, а де ти там?
А чи ти сам, а чи зі страхом вдвох?
Ох! Ну ж треба такому статися,
Не можу з своєю любов"ю розстатися.
Я туди - і вона туди,
Я тут - і вона тут.
Ми завжди вдвох.
Кого це сюди іще несе,
Жене, котить, суне,
Ледь ноги пересуває?
І, що він там у торбі має?
Та це ж дідо Сміхотрон.
Повну торбу сміху тримає,
І новини якісь знає.
А хочеш того сміху?
Вийми собі із міху.
А! Не до сміху.
Ховай, Сміхотроне, ту втіху,
І бережи, нікому нічого не кажи.
Ще прийде час на неї.
А знаєш, в страха очі зелені.
Та ти не дивись йому в очі,
Хоча він так хоче, муркоче,
Шепоче і ось трясеться уже.
А ти його зі своєю любов"ю
Жени, проганяй і скажи йому
В кінці - прощай!
Прощай мені, а я тобі,
Щоб веселіші були дні.
О! Тихо. Ша.
Ми вже одні.
Без страху і без любові.
Ну, що ж бо такі гонорові ми?
А, можливо, будемо на ви,
І на відстані часу
Хай кожен п"є свою чашу.
Овва! І любові і страху уже не має.
А де вони? І хто його знає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2017
Листопадової прекрасної днини
Вийшли чудові львівські світлини.
Львів історичний, мистецький,
Культурний, архітектурний,
Колоритний, самобутній,
Незабутній...
Це місто кохання і здійснення мрій.
У Львові собі щастя намрій,
Де в один час
Усе з тобою співдіє,
Де читаються історії знаки,
Місто має Господні відзнаки.
Усе якось переплелося,
І в листопадовому часі зійшлося.
Львів - одвічна загадка
І постійний пошук розгадки.
Кому вдається хоч трішки
Наблизитися до неї,
Стає одним цілим із ним,
Містом оцим.
Чудові світлини
Прекрасної осінньої днини.
Усі вони у моїй долоні.
Львів на долоні,
Які підношу до неба,
Бо так божого благословіння
Кожному із нас треба.
Благослови ти, Боже,
І місто моє -
Достойне, гідне, чудове, рідне,
Місто Лева,
Де Данило король,
А Осінь королева.
Завітайте у царство
Осіннього Львова!
І не буде даремна
Оця моя мова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017
Пісня і гумор - крила, що підносять на вершину життя,
Ім"я котрій Любов.
На гумор і пісню шалений попит у нас.
Сміймося, друзі, хоч не той зараз час.
Друже, вділи свого жарту дотепного, здорового, цілющого
Грудку. Це порятунок від печалі і смутку.
Смійтеся, друзі, від душі, та так, щоб сльози горохом.
А в кого вже не лишилося їх -
Будемо співати.
Біль свою у пісні виливати.
І стане легше на душі.
О, Господи! Які писать вірші?
Про те, як я Тебе люблю,
І як Любов твою я бережу.
Любов"ю дихаю,
Нею живлю мозок, душу і кров.
Овва! По венах побігла уже гаряча кров...
Два крила для польоту,
Високого польоту.
Але від землі не відриватися далеко,
Щоб не втратити із нею зв"язок.
Зв"язок із рідною землею -
Не втрачаймо його з нею!
Вона таємниці свої відкриває тим,
Хто думкою, серцем й руками її відчуває!
І є одним цілим із нею,
Із святою землею своєю.
А поки набираємо висоти!
Але хто не літає -
Драбину шукає.
Її мусить брати, щоб шматочок неба дістати.
Кожному Його треба -
Кавальчик неба!
Авжеж треба. Треба Неба!
І на землі, і у душі.
А може хтось Його уже дістав,
І тримає у руці?
Тоді міцно тримай,
Бо може хтось нишком-тишком
Та й присвоїти Його,
Заволодіти Ним, Небом твоїм!
А без Нього як це пекло пережити,
І отам далеко і близько,
Високо і низько, на небі
Нові зірки відкривати,
І життя їм давати, і назви.
І назви одну із них -
Зорею Надії,
Бо відбуваються дивні події,
І зірка Надії діє у нашому житті,
І діє на нас, бо це Її час!
Час надії на правильні рішення і дії.
І не маємо права схибити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017
З любов"ю до вас я іду,
Ба! Від вас ще більше беру.
Дякую усім за тепло і любов.
Відчуваю, що жити інакше
Я права не маю,
Або просто не вмію,
Ну, що з собою я вдію?
Як хтось захоче закинути
Гріх, як хрест на плечі -
Його право.
А за шедеври ваші -
Браво!
Люди! Відкривайте свої таланти.
Любов виділяє великі нам гранти,
А українська земля як гарант.
Ого! Який ти талант! Талантище!
Ну і поталанило тобі
Знайти його в собі.
І як далі з тим талантом жити?
Це ж багатьох на нього
Можна підсадити,
І розростеться той Талант,
Бо має гранти і гаранти,
Український феномен!
Українська земля
Щедра на таланти.
Бог їх кожному уділяє.
Кому багато дається,
З того й більше візьметься.
Агов! Друже,
Як тобі там живеться?
Серденько моє,
Почуй, як б"ється.
Це ж куди воно так рветься?
На славу Божу і славу України
Кожної божої днини
Відкриваймо свої таланти,
І дай, Боже, щоб ми
Не збились з дороги,
Котра веде на Господні пороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Вітер назустріч і важко так йти,
Та руку мені хтось свою подає.
Умить легко стає!
І за вітром несе нас уже двох.
Ох! І швидко несе!
Доля у спину жене.
А куди, куди спішити?
Назначені роки треба гідно прожити.
Спішимо у наш листопад.
Тут таємниця нашого життя,
Де дві долі поєднались,
І в життя так закохались.
Листопад.
Опадає листя і падає дощ.
А я для тебе варю борщ.
Червоний борщ,
Гарячий, мов наше кохання.
І у борщі моє зізнання.
Смакуй! Смак його відчуй!
Зігрів душу?
І тіло звеселіло,
Бо смачненько поїло.
Любов відчуваєш на смак,
Ну і мастак!
І любов, немов борщ
Має свій смак.
Ось як! Я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
А час іде, а час біжить,
Якось з бідою треба жить.
Догорає уже день,
Догорає пам"яті свіча,
Але наша пам"ять не згора.
Вона жива і житиме повік,
Допоки нам Господь
Відміряв вік.
І живе у пам"яті людина,
У серденьку живе,
І, взагалі, живе.
Вона Є!
Сьогодні день пам"яті.
Ми пам"ятаємо про тих,
Кого уже забрала у свої обійми
Матінка земля,
І кого сьогодні оплакувало небо
Нашими слізьми,
І за ким своїм голосінням
Розривав нашу душу вітер.
Ніхто не забутий,
Ніщо не забуто,
Ніким не забуто!
А нам тут ще треба бути,
І боротися.
Допоки триває життя -
Триває і наша боротьба,
Боротьба за торжество
Божої Слави,
І повняться наші лави!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Говорили, балакали, сіли і заплакали. Ось яка оказія трапилася.
Забалакалась якось. Коли це зогляділась, а щастячко десь поділось.
А я ж йому казала - чекай мене тут, нікуди не ходи, з чужими
не спілкуйся, в довіру до нікого не втирайся, і від мене не ховайся. А ти не
послухалося. Тепер мене за тобою жене, гонить. І я ганяю, за тобою шукаю.
Щастя, де ти? Ніхто не знає! О! Починається паніка. І, що робити
я маю? А,знаю! Основне не панікувати. В рот води набрати. І так, мовчки
шукати Його.
Воно ще мале, нечемне, вередливе, але я його так люблю!
Воно таке вродливе, щире, довірливе, цікаве, загадкове, оригінальне і якесь
незвичне. Воно моЄ, Є, Є!
А може у тобі моє щастячко сховалось? Та ні! Мені добре від свого
дісталось. Кожен своє Щастя має! Його шанує, береже, стереже, щоб ніхто не
поцупив. Часи такі. Були, є і будуть! Кожен собі. Для себе живе. Мусить якось
виживати, дорогу свою торувати. Ну, як тут без щастя?
Тож, нехай кожному щастить мати своє Щастя! Мати його у собі,
у родині, у батьках і дітях, у чоловікові і дружині, в улюбленій справі, у своїй
хаті, на своїй землі, у своїй Україні!
І хай нам щастить! Моє щастя вдома! Воно ще спить. Спить і
росте. Хоч надворі негода, але зі щастям у душі завжди погода.
Щастя не має меж і кордонів. Воно безмежне і позачасове.
Яке то щастя дарувати щастя іншим! Творити Щастя. Народжувати і ростити
Його! А коли воно виростає, стає великим, то чи можна його втримати біля
себе? Ти ж його не закриєш і не закриєшся з ним. Воно свобідне, бо воно
щасливе! Можливо, воно побачило якусь згорьовану душу і хоче потішити
її, а може хоче наповнити своєю присутністю, ощасливити сумний і важкий
час нашого життя?
І повниться земля українська нашими маленькими щастячками.
І прийде час і відчує вона , що таке оце щастя! Це буде Її Щастя!
Щастя України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017
Ах радість! Ну звідки та радість береться?
Хто її виробляє, продукує і хто її нам імпортує?
О! Європейське життя по-українськи.
Ну, що сказати? Одна радість.
Реформи... Реформація, аморалізація,
Комп"ютеризація, медитація, деформація,
Модернізація, конфронтація, еміграція,
Приватизація, дестабілізація і шалена інформація,
Дезінформація, західна орієнтація і сусідня дезорієнтація...
Лише година, щоб повернутися назад,
У своє минуле із сьогодення,
І подумати над тим, що уже прожито
І як прожито і помріємо, намріємо
Як то його далі жити, проживати,
Виживати, доживати, відживати...
Крок вперед і крок назад,
Тупцювання на місці.
Руки у тісті. Печеться коровай!
Боженько! Нам радості подай,
Хоч трохи.
Наш смуток і печаль вітром розжени.
І, щоб осінніми дощами
Як сльозами покаяння
Омилися наші душі!
А Господній Коровай
Об"єднає наші серця,
І відчується радість цього буття
Во ім"я завтрашнього дня
І продовження Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2017
Не сумуй, друже,
Я тебе потішить хочу трошки й дуже!
Ось борщику наварила,
Вареників наліпила.
Пригощайся, сповідайся,
Вареничним духом наповняйся!
Вареники любов"ю начиняла,
До борщику вірності додала,
В молитві страву остудила,
І тебе ласкаво припросила.
О! Це сила! Вмить душа ожила
І співати захотіла.
Тож до діла!
Ну, й багато, душенько,
Ти захотіла,
Захотіла тіла тіла!
Ова! Вона уже зомліла,
Невже добре не поїла,
А чи на дієту підсіла?
А ти не вставай! Присядь!
Бо може тебе лихий взять.
Зараз я тебе домашньою випічкою
Почастую.
Нею Тебе я зачарую, приворожу і...
Ооо! Куди це я?
Уже гальмую, припаркую,
І тебе я смакотою подивую.
Ось яка в нас смакота,
З рота слинка виліта.
Українська смакота -
Нападає ікота!
Деруни, галушки, сирники,
Млинці, калачі, рогалі,
Кренделі, булочки, пампухи...
Ух ти!
А як же без сала,
Нашого, традиційного,
Та ще й з часничком і гірчицею!
А що? Ти уже зачарований?
Чи тебе спокусила
Українська з перцем?
Тобі міряти як? Відерцем?
Та ні! Я знаю ти не той козак,
А чи взагалі не козак?
Міряєш усе своїми мірками?
Тож, смачного! Будьмо!
Осінь плаче дощами,
А ми перехрестилися шляхами.
Кожен своїм йде,
Боже провидіння усіх нас веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2017
Добре там, де нас не має.
А хто його знає, де краще?
Хай буде добре нам
І тут і там.
Де є ми -
Там добре завжди.
Нам добре.
І гріха в тім не має.
Добре нам,
А як там вам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
Хай кожен робить своє,
А Бог здоров"ячка дає,
Щоб справа наша була немарна,
І господиня у праці справна,
Щоб було усе в нас до ладу,
І гнали геть від себе ми біду -
Подарую, друже, я тобі гарбуз,
Що у городі загруз і лишився сам.
У землю міцно він вчепився,
На мене скоса подивився
І промовив так:
- Я господар, голова роду,
- Я за нашу дружбу й згоду,
- Мудрість й властивості
Цілющі маю,
- Як пристрасті пекельні
Вгамувати знаю.
- А хто хоче зі мною поборотись,
-За свою честь і славу позмагатись?
- За діло швидко будем братись.
- Друже, чи відчуваєш в силі ти себе,
- Чи подужаєш мене?
- О! Велика сила в мене Є!
-І відстояти зможем ми своє!
Сили й мудрості берімо у землі,
Прийдуть і до нас
Щасливі, довгождані дні.
Ми приближаємо цей час,
Гарбуз чекає нас.
Із городу до хати
Треба нам його забрати.
Щоб за круглим столом
У святкові дні
Зібрались родичі усі,
І наші, і ваші, і гарбузові,
Щоб були усі крепкі й здорові,
Щоб процвітав вкраїнський рід,
І в пошані був столітній дід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2017
На все свій час .
Це я і ти давно вже знаєм,
Серцем сильно відчуваєм
Я тебе, а ти мене.
Провидіння Боже всіх веде,
Зводить, до певної ціллі доводить.
І кожен в житті
Свою мету досягає.
Недосяжна мета,
І та підкоряється нам,
Маленьким божим створінням.
І десь, у безмежному
Всесвіті Божої Любові
Витає і моя, твоя Любов.
Якщо зв"язок із Всесвітом
Ти маєш,
Сигнали Божої Любові
Вмить сприймаєш,
Й свою реакцію у Космос
Посилаєш.
Відбувається обмін інформацією.
А знаєш? Ти маєш рацію,
Коли назвеш любов
Своєю облігацією
Виграшною!
І хай буде вона
Завжди жива, життєдайна,
Безмірна...
Любов як неба знак,
Як щастя, що Богом дається,
І ніколи воно не минеться!
Як тобі, друже, живеться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2017