| Сторінки (2/130): | « | 1 2 | » |
Я ще ніколи не була чиєюсь,
Хоч інколи буваю не в собі,
І звично так плисти за течією,
Не надаючи сенсу боротьбі.
Моє минуле - нечіткі картинки,
Короткі дивні швидкоплинні сни.
Мій час летить, бо він - дрібні піщинки,
А я живу, чекаючи весни.
Я перечікую дощі, сніги і грози,
Життя вимірюючи у годинах й днях,
І надто часто проливаю сльози,
І надто часто відчуваю страх.
Мені здається, що усе ще буде:
Багатство, радість, успіх чи любов.
Але вже завтра інші будуть люди
Свій біль і радість проживати знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826829
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2019
Сьогодні знову я зламала крила.
Йшов дощ і з неба падали сніжки.
Не відчиняйте двері. Я безсила.
Занадто, щоб розставити крапки.
Не вимагайте більшого.
Усе, що має значення -
Це те, наскільки солодко болить,
І я не попрошу у вас пробачення
За те, що ви забрали мою мить.
Дозвольте розбивати в кров коліна,
Дозвольте підійматися з колін,
Не бороніть! Літати дайте вільно
Усе життя чи тільки п'ять хвилин -
Не ваше діло. Я сама схотіла.
А як схотіла, то перетерплю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826597
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.02.2019
На перехресті грубих протиріч
Стояли ми, палаючи прощанням.
На вулиці уже стояла ніч,
І вечір віддавав розчаруванням.
Я трохи кашляла, а потім знову в плач.
Ти говорив, спокійно і відверто,
А я чекала ще твого "Пробач...".
І ти вже знав, що я буваю вперта.
Ти не сказав,а може через стук
Шалений серця я тебе не чула...
Та на мені ще й досі слід твоїх гарячих рук,
Я б навіть серед тисячі людей його відчула.
І думати не смій, що я тебе забула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824567
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2019
Я питиму зелений "Грінфілд" із лимоном,
Холодний, як уночі твої руки.
Залишусь один на один з телефоном
У морі їдкої розлуки.
А можна я просто побуду твоєю?
Без слів, поцілунків, вина і кави.
Так хочеться іноді за течією
Пуститись без весел і без переправи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821993
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2019
Усі так хочуть бути кимось,
Зубами вгризлись в своє "Я".
Себе підносячи щосили,
Так пхають в світ своє ім'я.
І кожен - індивідуальність,
І кожен - чистий креатив,
І всі - сліпуча ідеальність,
Бо кожен числиться крутим.
Для чого цей обридлий пафос
І вся ця "псевдокрутота"?
Чи може просто вже не в моді
Стара і добра простота?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2018
Вона знову прийде, така вся класна,
І знову повисне на твоїй шиї.
І знову буде у вас все прекрасно,
Все рівно і гладко без зайвих зусиль.
Ти подивишся знов в її хитрі очі,
Обійматимеш міцно порожню ляльку,
Ні від кого нічого і чути не схочеш.
А було би варто.
Ти пробачиш її найгірші проколи,
І напишеш в натхненні новий сценарій.
Ти не знаєш, що в неї свої приколи,
Бо крім милого личка ти нічого не бачиш.
А вона дуже скоро від тебе піде,
В когось іншого буде висіти на шиї,
Бо для неї такі як ти - просто іграшки.
Поки є ще час, залиши її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018
Ти знаєш, як мені життя не вистачає,
І як мені часу замало знов,
Щоб з неба пити сум і надихатись чаєм,
Смакуючи твою гірку любов.
Багато книг і знову мало літа.
Багато спогадів: щасливих і дурних.
І знов блакить по обрію розлита,
І запах мрій в спекотності застиг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
Ця дівчинка так любить чай з жасмином
І мріяти ночами про просте.
Вона сьогодні знову помилилась,
Сьогодні знову вибрала не те.
Вона життя вдихає, ніби вперше,
І як уперше вірить кожен раз,
Що саме цього разу все завершить,
І буде далі жити без образ.
Їй так приємно слухати самотність
І досвід переймати у дощів,
У тиші, забуваючи про гордість,
Повторювати знов: "Він не хотів...".
А це ж лише пошарпана сторінка
Її багатотомного життя.
Така маленька, але сильна жінка
Тепер так прагне знову забуття.
Вона так віддано іде за часу плином,
Ховаючи свій погляд від людей.
Ця дівчинка, що любить чай з жасмином,
Вона тікає в світ своїх ідей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
Сон не йде, і на думку нічого уже не спадає.
А поснуло ж усе вже: і радість, і листя, й блакить.
Знов запізно осінній цей день проводжаю,
Знов не спиться, і вітер, здається, не спить.
Ніби болю порвати нитки не вдалося,
А чомусь огортає така вже осіння печаль,
Ніби осінь мені повплітала в волосся
Весь свій сум, весь свій лагідний сонячний жаль.
Ось вона заблищить лиш на хвильку очима
У вікні, і втече, мов розгублена пані, в сади.
А мені все здається, що плаче вона під дверима,
Видихаючи з сірих легень оксамитовий дим.
Я не сплю. Я чомусь досі спати не хочу.
І не давить тягар цих нестерпних безсонних годин.
Я підходжу до свого вікна і нестримно шепочу:
"Зупинися, прошу, моя осінь, не йди..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811936
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2018
Мені так холодно сидіти на вітрі,
Порожня чашка, заплакані очі.
А небо таке безкрайно гаряче,
Що хочеться в ньому згоріти.
У чашці - залишки гіркої злості,
А зсередини - спокій ключем.
У полоні вечірньої млості
Тільки серце стрибає м'ячем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018
Вечір дихає запахом чаю з корицею
І в липкі обійми згрібає моє вікно,
Десь у вирій думки летять синицями.
Вечір. Душно. І все-таки все одно.
Щось кипить на кухні у синьому чайнику,
Щось в душі так бурхливо й нестерпно кипить.
Я могла би втопитись у всьому звичайному,
Я могла би уникнути смутку на мить.
Затирати синці буденними справами,
У думках-синицях навести лад.
Я, можливо, впораюсь із старими травмами,
А от спогади стерти - навряд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
Он тонет, слышишь, девочка, он тонет,
Глаза застыли будто бы в мольбе,
Пока твоя душа болит и стонет,
Он тонет, только тонет не в тебе.
Ты руку вновь подашь ему? А нужно?
Ты вытащишь? Поможешь? А зачем?
Ему и самому спастись не трудно,
Да только он не хочет перемен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805638
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.09.2018
Не стоит улыбаться всем. Будь разной,
И он в тебе полюбит больше жизни
Нелепую твою своеобразность
И искренность твоих бредовых мыслей.
Будь с ним чесна, но не чесна со всеми.
Меняй себя! Не бойся быть собой,
И скоро ты останешся лишь с теми,
Кто навсегда останется с тобой.
Не нужно душу открывать напрасно.
Твоя душа - твой мир. Убереги!
Пока не станет все предельно ясно,
Ты за пределы никогда не выходи.
Будь разной. Пусть никто не разгадает
Загадку, что в себе скрываеш ты,
И пусть тебя всегда запоминают
Как чье-то воплощение мечты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797109
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2018
Прийде весна, і стане легше дихати.
Тривогу змиють танучі сніги,
І без слідів смертельної нудьги
Засяють очі.
З вікна подує в душу прохолодою,
Надія звільниться з кайданів забуття.
І знов попереду - ціле життя,
Щасливі дні і безтурботні ночі.
Прийде весна. Запахне поцілунками,
І сонно усміхнуться небеса.
Моя весна чекає за лаштунками,
Щоб потім дарувати чудеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Мені не соромно. Я плачу не від втрат,
І навіть не сумуючи про літо.
Життя мені його вже не віддасть назад,
Його давно вже згублено й розбито.
Мені не соромно. Бо я уже не та.
Душа, ще пам`ятаючи торішні шрами,
Так само ще болить, та не пуста,
А вимита вчорашніми дощами.
Не соромно. Мої безхмарні дні
Ліловим спокоєм огорнуті дбайливо,
Але у темній серця глибині
Я ще живу, очікуючи дива.
Слова вже стерлись. На самому дні
Ще стільки ранків, підсолоджених росою.
Ти знаєш... Ні, не соромно мені.
Я знову захопилася красою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779977
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.03.2018
Я спала. Спалений зимовий день прощався.
Ти не хотів прощати і ховався в снах.
Мій сон про тебе ось лише почався,
Осівши інієм на втомлених очах.
Я хочу спати вічність. Все забути.
Забутись, загубитись у твоїх очах,
Все незбагненне і просте збагнути,
Літати, не зважаючи на страх.
Хай зникне все, а я в твоїх долонях
Так тихо дихаю, чекаючи весни...
Не залишай мене у стінах цих червоних.
Не залишай мої зимові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018
стикались ми в пустих старих під`їздах,
у снах перетирались спогади на прах.
шукаючи жалю в твоїх від`їздах,
я стала жалюгідною сама.
часу нема. ми створені для поцілунків.
пекучих і терпких, як ніч і чорний чай.
коли для мене в тебе вже нема дарунків,
ця осінь стане вічністю нехай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018
Мені пофіг було вже на все.
І на тебе. Забруднене небо
Заглядало в розбите вікно.
Я хотіла кричати на тишу.
Рвати штори. Ламати підбори.
Ти не бачив? Мені все одно.
Я зап'ю свою паніку чаєм.
І в палітру вечірнього вітру
Трохи вмочу розбите вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766248
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.12.2017
Ми колись зрозуміємо все.
Буде небо як зараз червоним,
Нас кудись тихим вітром знесе,
Вітром змін, неквапливим і кволим.
Ми колись проміняєм себе
На порожні чиїсь обіцянки.
А як здасться, що все заживе,
Будем біль свій топити у склянках.
Буде нудити нас від людей,
Від дешевої чорної кави,
Від своїх божевільних ідей,
Від ілюзій, надмірно яскравих.
Ми, як плями, вгриземось у світ,
Потечемо брудними струмками,
Щоб напасти нарешті на слід,
І себе не чавити думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765370
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2017
Ти знаєш, осінь, я в полоні
В твоїх озерцях чистої краси.
Ця сукня ситцева твоя, червона,
Із краплями - перлинками роси.
Ці очі пресумні твої, моя ти осене,
Заплакана дощами, йдеш кудись сама.
Ніхто не відгукнувся на твої запросини,
Нікого біля тебе вже нема.
Всі проганяють твій ранковий вітер,
І проклинають смуток сірих днів.
Моя багряна осінь! Скільки є людей на світі,
Що не витримують холодних вечорів.
Хіба ж ти винна в тому, осене,
Що хоч велична, та сумна твоя краса,
Що не іде ніхто на осені запросини,
Що часто так палають жаром небеса?
Моя небачена красуне, осене,
Я б доторкнулась до твоїх терпких гарячих губ,
Пройшлася б по брудних струмках ногами босими
У світ осінніх радощів і згуб.
Візьми мене з собою, посади на крила вітру,
І пронеси крізь жовту гіркоту життя.
Я сльози твої, осінь, ніжно витру,
І в шурхоті листків вловлю твоє серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756515
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Неначе літо, але осінь
Вже сперлась тихо на моє вікно.
Вона прийшла, коли ніхто не просить,
І зашпурляла жовте листя у танок.
А зранку дощ по мокрому асфальту
Грязюкою напише лиш "Привіт"...
Ще вчора - літо, тепле літо, а сьогодні
Холодним і сумним здається цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2017
Наше море залило по вінця
Наші душі холодним дощем.
А всередині - болісний щем.
Розум вперто шепоче:"Не бійся".
Я не вірю йому. І тобі.
Наш вогонь був настільки гарячим,
Що обпік нас. І в цій боротьбі
Переможе лиш той, хто не плаче.
Очі дивляться десь у пітьму,
Сотні слів, сотні сліз, сотні шрамів.
Мені байдуже - пізно чи рано,
Я з собою усе це візьму.
Так багато ще свіжих слідів,
Зникло з пам"яті,з серця, з життя.
Море вийшло давно з берегів,
Затопивши усі почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
Усе минеться,все збіжить водою,
І лишаться лиш спогади і біль.
Так мало тих,хто піде за тобою,
І допоможе влучити у ціль.
Час,як пісок,збіжить у невагомість,
Даремно не оцінений пісок.
Коли уже потьмарилась свідомість,
Так важко знов зробити перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727249
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2017
Він клявся їй,що не відпустить,
Цей пафос:"Разом до кінця"...
Стискав її холодну руку
І марнував її життя.
Він божеволів від її парфумів,
І,ніби вперше,кожен раз
Заплющував від щастя очі
І забирав у неї час.
Він цілував її волосся,
І випивав її до дна,
Він завжди знав,що все вдалося,
Бо поряд з ним була вона.
Він так кохав свою царівну,
А потім... викинув,як річ,
Стару,набридлу,непотрібну,
Немов сміття - в холодну ніч.
Він клявся їй,що не відпустить.
А потім...Сам штовхнув у ніч,
В холодну невідому прірву
Як зламану дешеву річ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
Сповий мене,весна,в квіткові шати
Як мати сповиває немовля.
Весною я не хочу сумувати,
Коли бажає жити вся Земля.
Ти прожени журний зимовий настрій,
Зігрій мене теплом квітневих бризів,
І зовсім скоро мій запал розквітне
Букетами пробуджених ірисів.
Візьми мене,весна,в свої обійми,
Такі пахучі й неймовірно ніжні.
Я гляну в твої очі мрійно-мрійно
З-під всипаної білим цвітом вишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2017
Люди втомлюються любити,
Люди втомлюються чекати,
Що для них означає "жити"?
Люди втомлюються кохати.
Люди просто такі створіння.
Без душі.А єдине,що вміють -
Будувати похмурі склепіння.
Люди дивні.Вони не радіють.
Світ стоїть на фундаменті з болю,
Співчуття і добро вже не в моді.
Зла і підлості в ньому доволі,
В цьому світі країн і народів.
Люди плачуть,кричать і волають,
Час підступно отруює розум.
Сліпо мчать.Навіть не обирають -
Все одно варіанти всі схожі.
Все застигло в густому тумані.
Світ - порожній,і небо - як грати.
Кожен день може стати останнім,
Ми повинні любов цінувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2017
Можливо,істина в самотності,
Можливо,істина в сльозах,
У тій солодкій невідомості,
В зіпсованих даремно днях.
Можливо,істина в нещасності,
Можливо,істина в дощах,
В приємній ледь відчутній слабкості,
В блідих від вічності зірках.
Можливо,істина в мелодіях,
Що ріжуть душу на шматки,
В постійних непотрібних роздумах,
Що переходять у плітки.
Можливо,істина в раптовості,
В маленьких божевільних вчинках,
А може,істина в байдужості,
У сірих тінях-невидимках.
Можливо,істина в прощанні,
В прогірклій жовтизні старих речей,
А може істина в мовчанні,
Чи в погляді сумних очей.
Я знаю:істини немає,
Вона нам просто не дана,
Життя то крутить,то тримає,
Тому я далі йду сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2017
А я собі залишила на пам'ять
Байдужий слід його ясних очей...
На душу він мені лягає каменем,
Потоком сліз недоспаних ночей.
Як зможу я забути ті волошки?
Сумні та ніжні,як моя весна...
Я не боюся болю анітрошки,
Я свою чашу випила до дна.
Бринить промінням росяним світанок,
А у моїй душі бринить печаль.
Не знаю,як переживу цей ранок
Без тих очей,які мені так жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017
Мне так нравится эта зима
Без фальшивости добрых улыбок.
Я уже не останусь одна,
Не наделаю тех же ошибок.
С одеялом в обнимку опять,
Наблюдая за медленным снегом,
Буду так же,как он,засыпать,
И в мечты окунаться с разбега.
Как мне нравится эта зима!
Терпкий вкус очень крепкого чая...
Я уже не останусь одна,
Ведь зима для меня не чужая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722413
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2017
Впивайся м'ятними губами,
Не зволікай занадто довго,
Ти знаєш,як все буде з нами,
І не кажи,що це раптово.
Кусай життя,що буде сили,
Танцюй на мокрому асфальті,
Тебе сюди лиш запросили,
Твої сліди - крапки на карті.
Не бійся,ти не наодинці
Із цим життям.Ми всі у пастці.
Не буде все,як на картинці.
Недовговічне все прекрасне...
Встигай злизати найсолодше,
Допоки правда ще не згіркла,
Не дай забрати найдорожче,
Завжди біжи лише на світло.
Усе у світі так відносно,
Нічого точно не відомо,
Усе просте не завжди просто,
А гірше смерті тільки втома...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2017