| Сторінки (3/275): | « | 1 2 3 | » |
Таємний код єднання душ. Сім цифр
Мигтіли в голові моїй щоразу.
Здавалося б такий маленький шифр,
Без слів коханий прилетить відразу.
Боялось серце, щоб вогонь не згас
Двох доль, що поєднались знов заради
Любові… Та напевне був не час,
Різниця років рвалася до влади.
Душа таїла болі і жалі
Та сонце їх пекло із кожним роком
Вузли ставали тоншими в золі,
Лилися почуття дзвінким потоком.
Тягнулася таємний код набрать,
Бо вистраждала право жити в щасті
І сумнівам мене вже не злякать.
Кохання вибираю! Геть напасті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2019
Кожна душа – історія.
Не нам судити.
Ніхто нікому не винен,
усі ми квити.
Чиясь відлітає довго,
чиясь відразу,
Без лишнього слова,
натяку, фрази.
Усі люди різні.
Дехто не просить нічого,
терпить, не квилить.
Бо каламуть безодні
сльозами не розчинить.
Чекає любові в травні,
а може в грудні.
Мріє кохати,
думки ховає блудні.
Шукає губи,
пришерхлі віками спраги
І кожен дотик
кладе на аптечні ваги.
Інший не жде,
Бо усе не так,
як хоче.
Не летять комети,
дні закривають очі.
Кава холодна,
Літо надто гаряче.
Жабка в траві
і та не швидко скаче.
Люди сміються.
Чому радіють?
Не знає.
В довгому рукаві
дерево промінь ховає.
Іде світ за очі,
знаки дорожні читає.
Східці нагору…
Уже на нижню ступає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2019
У росах зелених рясніють конвалії
Їх пахощі вітер несе десь у даль.
Короткі спіднички, тонесенькі талії
Прозорих сорочечок білий перкаль.
Шепочуться з гаєм, про щось розмовляючи
Неначе від холоду перли бринять,
Зелені голівки угору здіймаючи,
А очі – густюща смарагдова гать.
Чарує тендітність ця, погляд милуючи:
На довгім стебельці рівнесенький ряд,
Над душами лісу давно вже царюючи
Лоскоче цей дивний, п’янкий аромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2019
Крапельки дощику дрібненько стукають.
Супляться хмарки, що сонця нема.
Травень намоклий сердито потупує,
Під парасольку сховалась весна.
Сад зажурився, і сльози ледь стримує.
Вітер відносить пелюстки удаль.
Джміль заховався, квітки не запилює
Із пустоцвітом кружляє тут жаль.
Вулиці – річкою, чоботи носимо
Весело дітки пускають човна.
-Вигляни сонечко, небо ми просимо.
Шморгає носиком мокра весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2019
О Боже мій, надії й сили дай
Щоб не дійти убогої межі,
Бо хамство й тупість ллються через край
Не уподібнитися їм допоможи.
Ще милості прошу, терпіння дай!
Нехай сичать і далі хай повзуть.
На грубість, їхні чвари не зважать,
Любов до ближнього – цього їм не збагнуть.
Геть зубожіли. Їх менталітет
Постійно жити в сварках і брехні.
Реалії життя – свині «портрет»
Знайде багнюку щоби ритися всі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2019
З років розлуки знімаю полуду
Хочу не втратити кожен із днів.
Твій телефонний дзвінок – амплітуда
Між коливанням несказаних слів.
У цих розмовах завжди відчуваю
Магію слів, як кажеш свій: - Привіт.
Руни думок на відстані читаю
Навіть тоді, як телефон мовчить.
З тобою, без тебе, щоночі літаю
(Плече до плеча і рука у руці).
І подих, і рухи, дотики знаю,
Ніжний цілунок на рідній щоці.
Єдина на двох у нас мантра любові.
Для наших доріг переправа - мости.
Не доторкніться колючки тернові
До щастя.., тому що у світі є ти.
Зняти полуду – правильно зрозуміти
щось раніше усвідомлене по-іншому.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2019
Із дня у день з смиренністю і тихо
В людські серця заходила любов.
Приносила тепло, кохання, втіху
Підступності не бачила оков.
Сп’янілі від жадоби, несвідомі
(В байдужості їй місця не знайшлось).
Як злидарку, штовхали невагому
(Терпіти їх знущання довелось).
Не сердилася, милість не благала.
Підлікувавши душу далі йшла.
Молилася за нас, усе прощала,
Надія в серці все іще жила.
Ми ж байдуже від неї відрікались
І розпинали вкотре знову й знов.
Вона ж ніколи нам не дорікала,
Бо поруч йде життям свята Любов.
В чеснотах всіх була над нами вище
І світлу - ні початку, ні кінця!..
Ми потім зрозумієм це.., пізніше
Коли її благатимем в Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2019
Заглядає у душу-віконце
У квітчастім віночку весна.
В ніжній радості світиться сонце,
Абрикос розпустився зрання.
Рушничок пелюсточків рожевих
Всіх побачити кличе вже шпак.
У перлинках води кришталевих
Зміг умитися птах-весельчак.
Нареченою вбралася вишня
Під вуаллю чека видання.
Вітер листя деінде колишнє
Несе з саду у даль навмання.
На зелену травичку груша
Поглядає з гори років.
Погустішала. Квітень у душу
Промінцями любов впустив.
І усюди весна верховодить
Несе радість, веселенький спів.
Віра в щастя у серце заходить
В королівстві квітучих садів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2019
Я летіла розгубленим птахом в пітьмі
Звідусіль темнота, нуль просвіту,
Де був ти, коли вітер шмагав по мені,
Рвав останні, живі іще квіти?
Чом промінням спасіння на очі не впав,
Як осліплені болями мрії,
Бідне серце розп’яте вже ворон клював,
Для життя не лишивши надії.
Де був ти, як Господнії руки міцні
Витягали мене із безодні,
Лікували любов’ю і ночі, і дні...
Де був ти? І де ти знов сьогодні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2019
Дякую Олегу Ковальчуку за ідею вірша.
Від чекання мого
Посріблилися думами скроні,
І порадниця осінь
У обійми бере крадькома,
Довгі ночі самотні
У шаленім несуться розгоні,
Мов віщують, що буде
Холоднюча, морозна зима.
Чи чекання моє
Це ілюзія, примха чи мрія?
Та буяє навколо
У веселощах юна весна.
Співом птахів щебече,
І надію у серденько сіє.
Під бузком у садку
Ти не ждеш, бо тебе нема.
Від чекання мого
Умивається слізками сонце,
Кожен вечір дарує
Невгамовності ніч забуття.
Та зірками-стежками
Все ж коханню засвітить віконце.
Я чекаю його
Щохвилини, щодня, все життя.
Фото із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2019
Постукав птах
В закрите вІкно
Фіранками засунуте
Давно.
Втекли із хати
Любов, тепло.
Кохання жило там.
Колись жило…
Дзвінок раптово
Від сну збудив.
Ти де так довго любий
Ходив?
Як я жила усі роки?
В’язала рани,
Плела думки.
Незвіданість
Ще гірша втрати стократ.
Жорстоко серце рвав
Мій кат.
Чи ще літає
Підбитий птах?
Крило рубали у один
замах.
В бинтах та вперто
Життям пливу.
Моя вікторія,
Живу!
Історія Л.Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2019
Ти мене не суди,
Що так вірно і ніжно кохаю.
З цього сну не буди,
Бо інакше не вмію, ти знаєш.
Я топлюся у цьому
Безтурботному морі кохання,
Забуваю, у світі
Є ще сльози і біль, і страждання.
Так чекаю ці ночі
Щоб любити тебе до останку,
У обіймах солодких
Зустрічать прохолоду світанку.
Свіжозварену каву
Із долоней твоїх куштувати
І при цім щохвилини
Ще й вустами твої цілувати.
Я в «сьогодні» купаюсь,
Що там буде «назавтра» не знаю,
Загортаючись в ніжність
Я про все і про всіх забуваю.
Тільки люблячий дотик
Я благаю в жорстокого світу,
Твої очі навпроти,
Аби щастям цвіло у них літо!
Лиш люблячий дотик
(За усі діаманти світу),
Притишений подих
І погляд очей цвіту літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2019
В заході сонця шукаю правду:
-Де вона? Йде на покій?
Чому не можу знайти розраду?
Лиш заздрість, брехня… - Час лихий,
Говорять люди у виправдання,
Наче раніше легше жилось
Коли у чергах стояли до рання.
Усе дефіцит, купити б хоч щось.
Коли мішок макаронів розплати
За місяць праці несли у дім.
-Немає грошей, нема зарплати.
Та всі людьми залишались при цім.
По-доброму, тепло світилися очі.
Ватра майбутнього гріла всякчас…
Не додивились, що нечисть волочить
Наші душі під чорний обчас.
Світло і правду ховають гроші.
На вагу золота щирий сміх.
Не домінують справи хороші,
А відрізнятися вже наче гріх.
Зовні все гарно: будинки великі,
В крамницях, кіосках повний запас.
Та тільки люди, ніби безликі
Ходять, мов тіні, сірий окрас.
-Де взяти гроші?, кожен гадає.
Хто в заробітки десь за кордон.
Лиш в їхніх діток серце волає,
Обняти матусю – це лише сон.
Отак й живемо: на бабцях діти.
Пиво, горілка, до всього лінь…
Невже ніхто не хоче прозріти?
Душі від сонця закрила тінь.
Може пора всім відкрити очі?
Земля ридає від наших справ.
Живемо «сьогодні», «завтра» - як хоче.
Лукавий радіє, бо совість забрав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830568
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2019
Українська версія вірша Людмили Нікори «Друзям»
Як іноді нам необхідно знать,
Що є на цьому світі такі люди
Зможуть тобі пораду влучну дать
І розумієш, що все добре буде.
Як іноді нам необхідно знать,
І як порою необхідно вірить,
Що з ними в радість просто помовчать
І можна таємниці всі довірить.
Поставить чай на кухню поспішать,
Вислухають, словом не осудять.
Й таким теплом наповниться душа,
Що є в житті твоїм такі ось люди.
У кожного із них свої шляхи,
Характери, обов’язки, потреби.
Прийти ж на допомогу – це завжди!
Бо вірні друзі – це дарунок неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Ловлю себе: задумуюсь частіше
І ностальгія допікає серце.
Незвично, боязливо, то ж скоріше
Переключаю, як програму герци.
Притуплюю бушуюче сумління.
Із року в рік все більше оглядаюсь
(Залишив жінку і не бачу сина,
Одинаком по осені гуляю.)
Тягне зима заледенілі руки,
Душа ще молода та вже не та.
Наче зозуля накував розлуку
Зростає і душить полин-гіркота.
Листи-виправдання в попіл вкидаю,
Розносить їх вітер безжально у даль.
З сумом гультяї-роки проводжаю
Летять і курличуть так голосно: - Жаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019
Порвалась знов струна моїх надій.
Пожовклим листям впала на тривоги.
-Не смій мене просити… Ох не смій…
Уже давно в нас «нарізно» дороги.
Ти хочеш все вернути та на жаль
Пішла у час любові електричка.
Твої слова, закутані в печаль –
Це гра актора чи точніше - звичка.
Я вже не та, що спокій берегла,
Поїла долю рясними дощами
Щоб в серце повінь сонця принесла
І гріла нас не видута вітрами.
Бальзамом клалась втомленій душі,
Сотала тишу гонору й мовчання.
Ізнов спасала - був вже на межі,
Ржавіла хвіртка вічного чекання.
Ти йшов назавжди та вертався знов:
Просив, благав і падав на коліна.
Водою не напоєну любов
Давав, немов пігулки від провини.
Межа свій ніж приречено звела
Розтяла долі лист на «до» і «після».
Змінила все… І я вже не зола.
Горить багаття, в небо кличе пісня!
Дякую Лесі Романчук за ідею вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2019
Чого ж ти, березо,
Опустила віти?
-Дівчина козака
Мала тут зустріти.
Давно вже поїхав.
Обіцяв вернутись.
Весна прилетіла
Милого не чути.
Кожен день роками
Спливає без ласки,
А була в житті їх
Пречарівна казка.
Зустрічі й зітхання,
Поцілунки красні.
Ночі із зірками
У обіймах гасли.
Щастя дні,як птахи,
В небо полетіли.
Крилами-літами
Радість розтрусили.
Кожен рік береза
Із весною плаче,
Спомином вмиває
Личенько козаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019
Доторкнуся я серцем до болю.
Заберу його більшу частину.
Ти мене не побачиш. Це доля…
Хоч кохаю і каюся, винна.
Бачу наскрізь тягучу безвихідь
Б’ється в скроні і душить грудину.
Потерпи, пережди. Ще засвітить…
(Я тебе у біді не покину).
Своїм тілом твоє знов прикрию:
Від дощу, снігопаду і вітру.
Лід душі розколю, відігрію.
Біду з аркуша гумкою витру.
Повернися до світла з розпуки,
Покажу до любові дорогу.
-Чуєш, річки бурхливої звуки?
Відпусти, хай несуться тривоги.
-Ти гадав вже зима, а не літо
І майбутнє саваном накрите?
Розіллється проміння над світом,
Прийде щастя, вдягнувшись у свиту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2019
Повела я тебе по стежках
Щоб зібрати вечірнії роси.
Ти не ніс вже мене на руках,
Не помітив розпущені коси.
Пригадалось… О, де ж той час?
Тоді небо було наче вище.
«Ти» і «я». Не було іще «нас».
І вуста були трішечки ближче.
Ти шалені признання шептав,
Від них охали трави і мліли…
Може хтось в нас кохання украв?
Чи роки пережиті змінили?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2019
Моє щастя в тобі!
Доторкаюся серцем до неба.
Зачаїтись? О, ні!
Злих умовностей рву мости.
Бути разом з тобою
Це не просто душевна потреба,
Хочу дихати, жити,
У тобі зацвісти!
Відректися тебе?
Це жебрачкою йти по світу.
Я і так перед Богом
У своїй наготі стою.
Все придане – любов.
(У скрижалях несу завіти)
І зорею світання
Повертаюся в душу твою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019
Спонтанно написала цей вірш після перегляду фільму
В думках зважила «за» і «проти»,
Склала в скриньку усі вагання
І німе питання: - Ну доки?
Залишилося знаком питання.
Біль і гнів переповнили чашу,
У взаємних докорах втопили
Любов-вірність – перлину нашу
Наче дзеркало вдрузки розбили.
Стало тихо. Пустельна пастка.
Бо оазис – це лиш примара.
Дим розсіявся. Серця частка
Потемніла від зрад, як хмара.
Не тримаю зла. Все прощаю.
Та на попелі жити не сила.
Душу-пташку увись випускаю,
Якій в буднях підрізала крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019
Збентежена вертаюся сюди,
Де ясени торкають небо.
Розложистим гіллям дуби
Вночі ховають місяць в цебер.
Віти застуджених беріз
Малюють на снігу портрети.
У валянках збирають хмиз,
Вгрузаючи в пухкі замети.
Де сосни хилять сивість літ
Периною журби обняті.
Куди впадає зорецвіт,
Стежину, що веде до хати.
Вертаюсь в тишу, що бринить,
В якій почути серце можна.
Бурульками мороз дзвенить
Набат зими непереможний.
Щоби в ріднесеньких місцях
Душа наповнилася сяйвом,
І, як в дитинстві, день в санках
Летів з гори з шаленим драйвом.
Пірнути в спокій цих лісів.
Переплестись з корінням роду.
Бо це – земля моїх батьків,
Стежки поліського народу.
Тут все моє. Дух лісу тут.
Чую його благословення.
--Прийми мене, бо ти – мій суд.
Моя наснага і спасення.
Спасення – те саме, що спасіння.
Цебер –велика дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки.Використовується для господарських потреб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
Життя проходить. Ні, воно летить.
Години, дні, неділі, місяці…
Так хочеться його призупинить
І втримати ще молодість в руці.
Вона летіла, наче білий птах,
А я дивилась в небо на політ
Байдужими очима, на розмах
Величних крил… І так десятки літ.
А доля бачила і променем зійшла,
Поезією серце полонила.
У небі знов веселка зацвіла
І серце втомлене водою відпоїла.
Я мрію, щоб струмок рікою став,
Яку убрід не просто перейти,
Бо щастя — мов кришталь,
Не втримав… Впав…
І лиш уламки зможемо знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
Заблукаю у білих снігах
По коліна зайду в їхню тишу
Тут, без свідків, у цих берегах
Я страждання глибоке залишу.
Як могла я тоді змовчать?
Почуття у собі душити.
Якщо любиш,потрібно кричать
Щоб усі це почули в світі.
Щоб у щасті хоч день чи рік
В його ніжних очах згубитись.
В поцілунку заснуть навік,
Щоби серце забуло битись.
Щоби холод душу не пік,
Одна ватра на двох горіла
Щоб в тепло загорнутись навік,
А кохання, як сонце гріло.
Не судилось…Моя вина.
Посміялась з його кохання.
Не всерйоз..,та за це сповна
П’ю самотність і розпач й страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Йшла весела й безтурботна юність
Грайлива усмішка світилась на вустах.
Дивилась зрілість, стисла серце чуйність
Сльозою прокотилась по щоках.
--Чому так швидко пролетіло літо?
Ніби росу в передобідній час
Сонце палило роки пережиті,
А вітер попіл розганяв повз нас.
Наче учора: ніч, зірки, зітхання.
Дві пелюстки рук в твоїх руках.
Промовляли очі. Ці зізнання
Любо слухав місяць в небесах.
Топилися в цілунку ніжні губи.
Мелодією лився шепіт трав.
Клялися, що кохання не загубим
Цвіркун в кущах за нами підглядав.
Турботливо несли його роками,
Дітям прививали лиш любов.
Посріблена мандрує разом з нами
До юності вертає думи знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018
Вийшла на ганок. Не можу повірить.
( Листопад до ночі тупотів).
На світанку ж грудень все подвір’я
Білим оксамитом застелив.
Рівний-рівний, ніжний, первозданний
Ще й пташина не лишила слід.
Тисячі сніжинок філігранно
Вкрили чорний і бентежний світ.
Накрила з головою тепла хвиля
Незайманого снігу білий пух.
Неначе першого кохання світла сила,
Ні зойкнути, ні перевести дух.
Ніби народження світу нового.
Лише любов і ні грама образ.
Сніг чистий-чистий…Дивлюся на нього
Господнім дивам уклоняюсь ще раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817042
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2018
Цей вірш про почуття людей,які втратили коханих...
Ноги ледве ідуть додому
Де тепло твоє не чекає,
Лиш відлуння трамваїв додолу
З гулом падає, тишу лякає.
Наче привид ходжу кутками,
Чомусь у вікно виглядаю
Темна ніч рясніє зірками
Ти ж ніколи не прийдеш, я знаю.
Твоїм тілом пахне сорочка
До грудей її пригортаю,
А самотність згорнулась клубочком
І тихенько сльозу ковтає.
Поридаю й засну невтішно,
А ти ангелом сядеш скраю…
Я не вірю,що все так вийшло
Бо без тебе й сама вмираю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Жовта осінь плаче дощами
Доля кидає нас в різні боки
І багряні листки листами
Стають знову, забравши спокій.
Зла розлука снує павутиння.
В рідкі зустрічі вписує квоти.
Це війна проклятуща винна,
Замість фінішу знов повороти.
Час тягнеться у сірих бушлатах,
(Як ця осінь схожа на інші)
Закривавлене серце в заплатах
Біль і розпач ховає в ніші.
Кожен день, наче рік проживаю
З завмиранням чекаю звістки.
У молитві Бога благаю:
--Повертайтесь живими…звідти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813417
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2018
—Ой доле - доле, чому так пізно
Я зрозуміла, що світ розмай?
Що я -- не я. Не та, що слізно
Благала у долі щастя окрай.
Чому весна не цвіла так рясно
Не рік чи два, а десятки літ.
Чому несла пелюстки прекрасні
Десь повз мене? Цінувала б світ
За миті щасливих й не дуже днів,
За сонце і вітер, дощі років.
За неповторність і радість снів,
За те, що живу! Без лишніх слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
Присіло кохання на лавку.
Навкруг тихо вечір бринить.
--Ще довго чекати світанку,
Цвіркун у кущах шелестить.
--Та я не збираюсь сидіти.
Багато незроблених справ.
Ще маю вночі розтопити
Сердець охолоджений сплав.
А ще обійняти за плечі
Ту пару, що поряд сидить.
Розкласти вже зібрані речі
Цілунком сім ‘ю примирить.
Листа написати дружині,
Снів кольорових наслать.
Подушку поправить дівчині,
Слова найніжніші шептать.
Можливо лише десь під ранок
Я трішки спочину й засну.
Не довго, бо сонце на ганок
Вже каву несе запашну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018
Моя версія українською мовою пісні « Моя чужая» у виконанні Я.Сумішевського
На печаль осінню сипле листопад
Прошептала пам’ять: —Не верну назад.
Проганяє вітер жовте листя з площ.
Ти пішла і в серці ллє холодний дощ.
Осінь підганяє: — Вибір вже здійсни.
Відпусти вчорашнє, двері зачини.
Листопад кружляє, кличе танцювати
В танці цьому грішному нелюбов зіграти.
Приспів
В осінньому танго з цілунком прощання
Наосліп твої пізнаю я бажання.
—Не можна любити, твердять небеса
Ллє дощ. Я ж люблю, хоч моя ти — чужа.
Як же цю негоду серцю перебуть,
Бо любов осінню мені не забуть.
Ти чужа дружина — мій печальний гріх.
Тільки ти на світі краща від усіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
Прийди і обійми мене без слів.
Доки не пізно…Просто обійми.
Мелодія душі – це дивний спів
Кохання не дається всім взайми.
Обійми без лишніх обіцянок.
—Не зможеш жить без мене, не кажи.
В вічній любові не клянися. Наостанок
Від балачок цю тишу вбережи.
У подиху твоїм я розчинюся.
Очі розкажуть більше ніж слова.
За чисте і святе завжди молюся,
Освідчення мовчанням теж бува.
Хто перед ким, і в чому винуватий
Помовчимо і чесно, і відверто.
Щоби серця не закривали грати
Бо втративши тебе — мені померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018
Не щезай…Не щезай розрадо,
Не згубися в людській юрбі.
Тихе сяйво, життя принадо
З мого серця прошу: — Не йди…
Дай напитися в спраглу днину
Із глибоких джерел води.
Я розквітну у диво – жоржину
Лише трішки цього підожди.
Дай ступити у роси - краплини
Щойно скошеної трави.
Тонку нитку щастя – перлини
Я благаю: — Не рви, не рви…
Не спіймаєш всі миті втрачені
Згасне ватра, залишить тлін.
Стрінем порізнь ніччю призначений
Посаг ранку — зорі кармін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018
Ти спробуєш бути щасливим?
На тебе спустять собак,
Не люблять у нас особливих.
Усі під копірку. Ось так.
Ти мрієш про щось високе,
Думками летиш в світи.
Зрубають канат на дорозі,
Якою ти хочеш йти.
Поговорити про душу?
Це в тебе вона болить,
Натомість же : — Мушу, мушу!
А серце пече і кричить.
Хотілось розправити крила?
Земне тяжіння важке,
Недозволена розкіш — щасливий.
Щастя знаєш , яке крихке?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018
Ой на Івана ,та й на Купала
Папороть квітку в лісі шукала,
Долю просила, нічку не спала
Квітку чарівну в лісі шукала.
Ой доле –доле, попроси зорі
Щоб освітили доріжки в полі,
Щоби сплела я вінок кохання,
Щоб плив водою аж до світання.
Ой на Івана, та й на Купала,
Зірка на небі пару гукала.
Горить багаття, іскри іскряться
Може знайде хтось папороть - щастя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2018
Тиша навкруг. Лише птахи співають
І пеленає сосен аромат
Я тут своя, цей ліс мене пізнає
Бо проживала ці хвилини я стократ.
Мокрий пісок ковтає мої ноги,
Водичка забирає втому дня,
Рівненька гладь, як асфальтована дорога
Природнього художника мазня.
Тепло лоскоче , свіжість ніжить тіло
Заглиблююсь у цей нірванний стан,
Все незвичайне, дивовижно миле
Навкруг дрібненьких хвильок океан.
Може це рай, чи може моя мрія?
Блаженство відчуваю знову й знов.
Пахнючих сосен золоте похмілля
І спів птахів, і озеро й любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795967
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2018
До тебе мамо, стежка йде найдовша
Та з кожним роком нас вона зближає.
Шовкова нитка міцна, хоч найтонша
Завжди усіх дітей твоїх єднає.
Дощем навшпиньки увійдеш в віконце
І нищечком поплачеш в занавіску,
Ти постоїш, допоки зійде сонце
І як в дитинстві, заплетеш дві кіски.
Я це відчую через темінь ночі
І пошепки покличу ніжно:- Мамо?
Я забуваю погляд твій і очі,
Хоч в них зірки палахкотять так само.
Твоє волосся трішки кучеряве
Скраєчку неба вітер розвіває,
Воно таке ж, посріблено-русяве
І німб його усіх нас покриває.
Мене почула…Голос твій лунає,
Із-за хмарин промінням долітає…
Ох, як тебе давно уже немає.
Ти за нами мамо, теж скучаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795475
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2018
Скільки років пройшло, як зустрілися ми,
Потонув у очах, серце взяв в кайдани.
Закружляв у танку та навік полонив
І тернисту дорогу обом освітив.
Ти кохаєш мене, я тебе – ти мій рай!
І всю ніжність душі я віддам... Лиш тримай!
Бо так рідко буває у цьому житті -
Зберегти сонце-грай, теплоту почуттів.
Як з кришталю намисто, несемо любов,
І нові сподівання зустрінемо знов.
Бо це доля так щедро дала нам аванс
І із мріями в серці кружляємо вальс.
За терпіння, за муки, за біль і за час,
Що невпинно ішов і летів - та без нас.
Та ми встигли на потяг, що йшов до мети.
Це кохання на двох – лише я, лише ти.
Цей вірш я присвячую своєму чоловіку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018
Твої примружені очі навпроти
Такі чарівні і такі глибокі,
Я потонула б у них навіки
Бо твої очі - бездонні ріки.
Поряд- омріяні мною вуста
І посмішка рідна така, проста,
Ох, цілувала би їх до рання,
Бо твої губи- це смак кохання.
А твої руки- це солод ночі,
В обіймах цих задрімати хочу.
Всією душею до тебе лину,
Лечу як метелик. Та чи не загину?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018
Невидима… Чому? Мене нема?
Ще ж вдалині ледь-ледь бринить струна
І тягнеться кривий, глибокий слід,
Кроки ведуть не «до», а уже «від».
Вгору лечу…Може це хтось, не я...
Не переймаюсь, що десь там сім’я.
Яскраве світло ллється звідусіль,
Відходять всі тривоги, жаль і біль.
Неначе слайди- все моє життя
І почуття – любов і каяття...
Немає туги. Радість…Я лечу-у-у!
-Лише не загасіть мою свічу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790530
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.05.2018
Біла імла черемхи ніжить око
Духмяний, милий цвіт мене п’янить,
Гілки цілують хмари. Рік за роком
Квітуче щастя кличе і манить.
Уже не дотягнутися руками:
Стовбур міцний, неначе оберіг.
Пелюсток сніг летить під небесами
Їм навперейми вітер взяв розбіг.
А ось маленький кущик. Біле диво
Рясний і пишний, серцю дорогий,
Солодкий трунок пестить особливо
Хоч ліс змінився, наче вже чужий.
Схиляю гілочку і ніжно квіточками
Дитинства аромат лоскоче ніс,
Несе мене прожитими літами
Де кожен день цей ліс зі мною ріс.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018
Світло заглянуло в віконце
Рясніє ранок, ніч біжить.
Виходжу в сад: -Ну здрастуй ,сонце!
Всміхнулася… Воно ж мовчить.
Зловила промінь у долоню
Він вискочив, на вії впав,
З очей зняв павутиння соні
Й побіг шукати ще забав.
Весна в обнові. Королева!
Так їй пасує білий цвіт.
Лише де-інде, ледь рожевим
Ніжно покрила оксамит.
Заливчасто співають птахи,
Веде сопрано соловей
І горобець сидить на даху
Пробуджує усіх: Гей-гей!
Джмелі легесенько гойдають
Гілки квітуючих вишень
Лапками личка умивають,
Вітають гулом новий день.
Яскраво-райдужне намисто
Переливається в квітках,
Життя наповненість пречиста
Вирує в ніжних пелюстках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018
Пливла весна! Тепло й барвисто
Ласкавий погляд світ будив.
Суцвіття груші в ніжнім листі
Несло біле намисто снів.
Гойдав тихенько вітер свіжий
Перлини ранішніх зітхань,
Травичку голос неба ніжив
Новою хвилею бажань.
Шептались бджоли між собою,
Ловили сонця світло чар
З рясного цвіту мед з любов’ю
Несли по світу-божий дар.
Ішла весна. Кохання чисте
Подарувала для птахів,
І з кожним рухом крил іскристо
Із неба його цвіт летів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788967
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2018
Дивлюся на небо й очима невпинно благаю:
-Верни мені того, за ким моє серце страждає.
Чий погляд невпинно у всіх перехожих шукаю,
З роками міцніє кохання моє, не минає.
Відчути це дихання знову в себе за плечима,
Любити руками, ловити вустами, очима.
Втопитися в цьому, безмежному морі кохання
Й не знати, що доля зрадливо готує страждання.
Забрала... Ми стали по різні краї небосхилу,
Туди із домівки птахи не літають, мій милий.
Любов не збагнула, що щастя давно вже немає
Щодня моє серце тривожить. Твій погляд шукає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018
Окраєць –місяць .Ніч зірки рахує.
Тиша полонила все кругом.
Пора вже спати, та душа сумує
За самим звичайнісіньким Добром.
Цінність його мабуть забули люди
У суєті геть нанівець звели.
Отак завжди:-Що не цінуєм –губим,
Та навіть не помітили коли.
Раніше разом , дружно працювали
Й сусіди ближче родичів були.
Тепер же люди, наче інші стали
Паркани височенні возвели .
Всі як чужі. Ховаємось від кого?
Сусід сусіда бачить раз на рік.
Чи ми життя хотіли ось такого,
Чи то лукавий нас на це наврік?
Де людяність, порядність і повага,
Які тенета ми для них сплели?
Добро творити-людства перевага,
З цим почуттям і предки всі жили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2018
Сьогодні я відчула знов весну,
Бо зранена душа в зимі блукала.
Шпаки мелодію співали зазивну
Вперше в цім році в серці зазвучала.
Вона теплом лилася, як бальзам,
Як губка нові звуки я вбирала.
В дзвінкий потічок старий сум віддам,
Як фенікс відроджуся…Я ж літала!..
Поламані колінця, як в трави,
Буду лікувати промінцями,
Проросту пагоном зеленим із золи
І розіллюсь новими берегами.
Тремтітиму над квіткою, як джміль,
Тягтиму, як мурашка ,соломину
Легеньким вітерцем сягну на хміль,
Мелодією цвіту в сад полину.
Зберу перлини чисті із роси
Впаде із серця камінь із журбою.
Бувають у житті важкі часи
Та їх знесе із водами весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Воркував пташині
Голуб сизокрилий:
-Щастя на вершині,
Губи шепотіли.
Поглядом тривожив,
Обсипав квітками
Білий цвіт бентежив,
Пахнув грушечками.
Дзвоником в польоті
Серце тріпотіло
В ніжності і млості
Тихенько раділо.
Та листок гіркавий
Пташка упіймала
То обман лукавий
Доля готувала.
Щастя дика грушка
Стала колючками,
Поколола душу
Гострими шипами.
Зраненій пташині
Жити з цим роками,
Голуб сизокрилий
Полетів з вітрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
Весна іде. Ой рано, іще рано
Радієм ми цим променям ясним,
Бо ще розкриється зрання небесна брама
І заморозок випустить на дим.
Весна крокує по голодних душах,
Стомились всі від довгої зими?
Та промінці Сваровські вже на грушах
Сиплють поцілунки: -Ось, візьми!
Прокльовуються крокуси в городі,
Тюльпан листки до сонця нахилив,
Підсніжник посміхається.Негоди
Йому не страшні -- він уже зацвів.
Вже соком наливаються берези,
Хоча ще зовсім крихітні бруньки.
Вербові котики танцюють полонези
З вітром і сонцем в парі залюбки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782560
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2018
Я заламаю тривозі руки,
Я кожен подих хвилин молю
Щоб не сплітались в години- розлуки
І зупинився цей потяг «Люблю».
Щоби поставити всьому крапку
І відпустити, прогнати, забуть.
Не зможем на серце приклеїти латку,
Розбилось навпіл - і різна путь.
Ти розлюбив. Немає контракту
Щоби кохання зміг замінить.
Скінчилася дія сімейного акту
В життя без тебе стихія спішить.
Вірш написаний під впливом книги Джоджа Мойєса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
На що ми сподіваємось?
На рай?
Чи вічність провести десь у пітьмі?
Живемо, наче завтра буде край
Та совість не заплутаєш в брехні.
Що приготовлено?
Смак меду чи полин?
Змінилась вірність з вічності на день,
Всі цінності десь попадають в плин
Нахабності й байдужості людей.
Батьки в сміття кидають немовлят,
А діти матір гонять за поріг,
Професор – бомж…Примара?
Свят, свят ,свят…
Розум від нас , не оглядаючись побіг…
А ще ми сподіваємось на рай…
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2018
Печаль і сум обпалюють думки
Бентежить аромат міцної кави,
Горнятко у долоні, як в замки
Беру і розглядаю ніч лукаву.
Пігулку за пігулкою до дна
Випива вона свою самотність,
Я одна… і теж спила сповна,
Зрошену сльозами незворотність.
Гіркий цілунок кави, наче твій
Як доміно життя перевертає,
То білим, а то чорним світ жорсткий
Німе кіно закручує й гортає.
Ми ще удвох (це може міражі?)
Заварюємо каву на світанку.
Слова розрізали повітря, як ножі:
-У мене інша…Й лише тінь на ганку.
Густою тишею у серце біль засів,
Душа принишкла, глянула гіркаво…
Аромат кави все наповнював й летів,
Як і сьогодні, в темну ніч лукаву.
Надихнув прочитаний роман Лесі Романчук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2018
Цей крик крик душі я написала про останні хвилини життя
чоловікової мами, яка померла на тому тижні
Хвороба нас не питає:
-Хочеш, чи ні? Скільки років?
Своє коріння пускає
Не можна зробити ні кроку.
На жодну мить не лишає
Заживо рве усі жили:
-Тримай! Голос ридає.
-Я біля Вас, серце квилить.
Міцно держу рідні руки,
А очі німо благають
Полегшити якось ці муки,
Що тіло все розривають.
Забрати й краплину не в силах
Ковтаючи сльози ,ридаю
Вустами лиш шепотіла:
-Я з Вами…Вже біль минає.
Минув…Як життєвий подих
Отой єдиний, останній…
Осиротіло і світ стих
Без ще однієї мами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779316
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2018
Зима –зимонька зажурилася,
Бо нести сніги притомилася.
Ясне сонечко вище хмар уже
Зиму красную на покій везе.
Зима-зимонька пише лист весні:
-Приїзди скоріш верхи на коні.
Радо зустрічі коровай спечу,
Сонце в рушниках по воді пущу.
Та на святечко та й зустрілися
І водичкою окропилися.
Півень воду пив, гребнем граючи,
Боже Стрітення прославляючи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777220
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.02.2018
Дивлячись передачі про вдів «Героїв України»,
що загинули в АТО, відчуваючи їхній біль
написала цей вірш…
Чому, коханий, скажи мені,
Цей світ без тебе печаль?
На серці думи стали сумні
Тягнуть за чорну вуаль.
Чому так гірко дзвенить струна
Птахів на гілках в саду?
Перед очима якось пелена
Може не я іду?..
Йде посивіла жінка – вдова
На плечах тягар страждань,
Всі темні ночі, наче сова,
Блукаю стежками вагань…
Бог уже визначив долю мою:
-Молилася може не так?
Чому коли гинув ти у бою
Не зрозуміла? Був знак...
Не розірвалося серце навпіл
Коли хоронила - бійця,
«Героя Вкраїни». З навколишніх сіл
Йшли люди, не видно кінця…
Від сліз і ридання тремтіли вуста
Любий, коханий мій…
Без тебе втратила зміст життя
Я тінь на свічі твоїй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775835
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.02.2018
Чом ви коні років
Все частіше тягнете за віжки,
Притишують звук
Голосочки ваших дзвінків.
Вповільняються кроки
На знайомі з дитинства доріжки,
Заснував там павук
Пряжу білих холодних снігів.
Всі прожиті літа,
Як сумні журавлі відлетіли
Запорошений погляд
Проводжає згуртований клин,
Їх сліди заміта
Листя осені тихо тремтіло,
Кружляло, як спогад,
Життя заспокійливий плин.
Ти зозуле накуй:
-Скільки зим ще мені залишилось,
Чи у долі є шанс,
Чи опустить небесне крило.
Як життя не смакуй,
За полудень сонце схилилось,
Доспіваю романс і , як кажуть :
-Було не було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775458
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.02.2018
Час зупинися! Ось вона, мить!
Зимова ніч. Там місяць бринить.
Зірки сміються, сніжки у руках
Палають тисячі свіч в небесах.
Оксамит білий, ніжність свята
Сніг первозданний і чистота.
Гріхи завмерли. Світ іще спить.
Ні сліду, ні тіні… Кришталь блищить.
Невинність ночі. Ой дивина
Казка зими-по вінця, сповна.
В білім заметі місто лежить.
Умиротворення. Тиша дзвенить.
Сьогодні проснулася вночі і серце завмерло.
Такої краси не бачила давно.Народився вірш.
04.02.2018. м.Костопіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775083
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2018
Сама свою я долю вибирала
Тепер над нею хоч засмійся, плач,
Чи хоч заголоси, бо добре знала,
Що не завжди солоденький калач.
Я не шкодую. Лиш дійшла до краю,
Всі почуття із зливою знесло.
Сонце років пекло за небокраєм
Життя ж вело за руку і вело.
Думки розбіглися від мене мимоволі
(Наче передчувають - проженуть, )
З мірою власної чи волі , чи неволі
Стривожили й на лаві тихо ждуть.
Все заніміло. Не чекала зміни,
Лиш мрії лізли в голову всякчас,
Без дозволу. Ставали на коліна
Й благали: - Ти прислухайся хоч раз.
Послухай серце і воно підкаже
Де твоє щастя ходить по землі,
Кохання й радість вузликом зав’яже
Назавжди прожене усі жалі.
Надихнула книга" Софія" Лесі Романчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018
Ллє дощ. Повз хату тіні бродять,
Намокле листя носиком сопе
Рожеві айстри вгору руки зводять,
На сонце поглядають:
-Що таке?
Шукаю осінь: -Ти поглянь в віконце,
Холодний дощ уже о цій порі?
Світити зараз має літнє сонце,
Бо серце не поніжилось в теплі.
Ще не кружляло жовте листя садом
Білі хризантеми не цвіли.
Вуста не смакували винограду,
Молоде вино ще не пили.
Калина не зняла своє намисто
Хмари сірі ризи не вдягли,
Сади вдоволено, ба, навіть гонористо
Плоди тобі іще не віддали.
Ти ж мої роки в вирій проводжаєш
Здіймаються ключем у небеса,
Печаль і тугу в серці залишаєш
Струмочком ллється дощ- моя сльоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774555
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.02.2018
Давно я уже не раділа,
Не сміялася щиро від щастя,
В небо подумки не летіла.
Буденність взяла, як причастя.
Вітер попіл надій ворушить,
Про що мріялось - так не сталося.
Лише біль, що нестерпно душить
Їдкий дим всередину вкрався.
А чи думалось, чи гадалося
Були пагінцями ще віти,
А вже доля тоді насміхалася
І не клала плоди на квіти.
Злий буран підриває коріння
У саду дерева хитаються,
Розтрушують щастя насіння,
Обшарпані віти лишаються.
Накладаю пов’язку на рани,
Дмухаю щоб не кровоточили,
Сльозами змочую шрами:
-На роду мені це напророчено?
Я у розпачі: - Що робити?
Плодоносні дерева саду
Не цінують життя свого квітів
Несе вітер…Й немає розради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774235
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.01.2018
Грозовою тишею звисає
І печаль очей проводить вслід
Я тебе приречено кохаю,
Ти уяви мій безжальний плід.
Впевнено шукаю в перехожих
Знаю, що ти є, ідеш в світи,
Вірю, що дві долі наші схожі
І що ти не витвір самоти.
Ти мене напевне відчуваєш
Й серце твоє щемно теж бринить,
Ти не вигадка. Все наяву і знаєш
Вже заради цього можна жить.
Дякую Ліні Костенко за ідею написання вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
Лапатий сніг. Несеться хуртовина.
На вальс мене запрошує зима,
Сніжинки крутяться повз мене без зупину
Я ж в цьому вихорі чомусь сама- одна.
На білий танець запросила вітер
Він обійняв грайливо й попливли,
Завія посипала білим цвітом,
Неначе враз черешні зацвіли.
В польоті танцю тамувала подих
Не налякать сліпучі міражі
Хмарин купчастих, наче трішки гордих
Везли в санчатах вірні їм пажі.
Вражала чистота ця первозданна
На віях розтавав казковий цвіт,
Розносив вітер музику органа
Танком чарівним на усенький світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772378
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2018
Моя туга дзвенить дотами
Ти на тому краю, я на цім,
Мої сльози ллються дощами,
Що не разом ми в світі оцім.
І на серці холодний вітер
Пам’ять скручує із прощань
Наша зустріч вишневим цвітом
Залетіла в весну страждань.
Вже непрохану, запізнілу
Принесла почуттів жагу,
Погляд тихий на вишню спілу
Виганяв із життя нудьгу.
Серце гупало і калатало,
Ніжно мліло у радості мрій
Та злість світу це щастя забрала,
Розвела полюси надій.
Ти на тому краю, я на цьому
Роз’єднали мости років
Лише біль, що від нашого дому
Ти за тисячі змерзлих снігів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2018
Як божевілля, шквальний ураган
Зустрілася мені посеред ночі,
Був, наче скарб, який сховав Сезам
А ти відкрила, дивлячись у очі.
Я шаленію. Я не знаю як
Хотів вплести без тебе в долю щастя
Та нитка рвалась, подавала знак,
Чужої нелюбові взяв причастя.
Змінила враз усе моє життя,
Яке в одноманітності топилось.
Кохання двох - одне серцебиття
У променях весняних заіскрилось.
Не мріяв я, не вірив у дива
Гадав, що доля вже дійшла до краю.
Ти все змінила, є стезя нова,
Щасливий тим, що я тебе кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Вирвали серце, нащо тоді тіло?
Кохання вкритись льодом не могло,
Любов- це гріх? Не вірю… Світла сило:
-Куди ми котимось, якщо кохання-зло.
Яке це зло, якщо душа співає,
Літає, лине прямо до небес
І кращого в твоїм житті немає
Ніж почуття того, що ти воскрес.
Якщо ти кожен день чекаєш інший
Всі люди, перехожі - рідна кров,
А зустрічається брехня – це так (між іншим)
Бо у очах твоїх – цей світ любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Я чекала тебе,
Хоча роки тривожно шепочуть,
Що шукаю примару і пізно мені щось мінять,
Але я не здавалась
І вірила в долю, бо хочу
Ще пірнути у воду й до неба крила піднять.
Десь у закутку серця
Недарма я мала надію,
Що заплутавсь в тенетах той, хто до мене іде,
Потерпіти ще треба , хоч і волію,
Щоб кохання прийшло, не спізнилось…
А як же іще!
Бо ще треба в житті
Пронести золоте коромисло,
Геть по вінця заповнене плином тепла і добра.
І не маємо права пролить би хоча краплину,
Бо любов нагороду
Для нас таку силу дала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Паломників вечір в пустелі збирає
Гора Мойсея- велична, свята.
Ближче до Бога душа сягає
Піднятись доверху спільна мета.
Вітер нестерпно усіх шмагає,
По всьому тілу б ‘є за гріхи
І наче грудня уже немає
Каміння пустелі, в руках світлячки.
Один за одним ідем на гору
Немає націй ( хто я, хто ти )
Зірки здалося б взяли в долоню,
Так близько небо, інші світи.
Східці доверху. Лишилося мало.
Сімсот п’ятдесят найтяжчих їх,
Гупає серце, та страху немає
Полегшала груда гріхів своїх.
Чекаємо сонця. Молитва єднає.
Смуток і біль вітер в гори несе,
Величність хвилин на вершині Синая
Тільки Бог у душі понад усе.
Хмари сонце закрили і не пускають
Наче люди ,заплутані в злі і пітьмі
Та тривоги тихенько-тихенько минають,
Відчуваєм себе тут малими дітьми.
Ось вона…Мить і вічність злилися.
Блаженство промінням торкнулось плечей
Наче досі й не жив і твій шлях не стелився
Лише Ти і Душа…І немає людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770953
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.01.2018
Уже не сила . Хочу розірвати
Наших відносин показну облуду
Я твоя тінь. Мене нема…Тікати!
Можливо відроджуся й знову буду.
Виконую, як робот, що ти хочеш
Твоїми фразами навчилась говорити,
Ти павутиною заснував руки й очі
Усе лиш так. По –іншому не жити.
Зруйнований мій світ .В чому я винна?
Були життєві мрії ,вподобання
Я тобі вірила, як віддана дружина
Зробив вівцю –приготував заклання.
Багато нас таких по світі ходить
( Я ж думала жар – птицю упіймала)
Закрили клітку, от вона і бродить
Душа, що переливчасто співала.
Вірш народився після випадкового перегляду фільму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
Хай Новий рік прийде у кожен дім
Запалить серце вогником надії,
І принесе із смаком мандарин
Віру у казку і дитячі мрії.
Нову родину хай знайдуть малята,
Що мріють про сім’ю і про батьків.
Настануть в них найкращі в світі свята,
Відкриються серця-нема замків.
До кинутих батьків-приїдуть діти
Забудуться роки розлуки й біль,
Будуть внучата бігати й радіти,
Коли всі сядуть за святковий стіл.
Випурхнуть птахами всі образи,
І полетять в незвідані світи,
Розчиняться в потоці світла фрази,
Що вістрям дошкуляють далі йти.
Тепло любові помандрує світом
Сніжинками добра на всіх впаде,
Здоров’я й щастя білосніжним цвітом
Із Новим роком в кожен дім зайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017
-Ти повернешся, чуєш?
До хати ввійдеш.
Морозом задихають двері.
-Без тебе так холодно… знов обіймеш
Й опинимось разом у сквері.
Сніг під ноги лягав.
Ми щасливі були.
Руки сплетені ніжно тремтіли.
Погляд стрічних бентежив та не лякав
Вони заздрили нам, чи раділи?
Палкий погляд очей,поцілунки в уста,
Шепіт губ не змовкав аж до рання,
Ми були молоді-це пора золота
Нас з'єднало навіки кохання.
А потім війна… Добровольцем пішов.
В бою злісна куля зловила
Теплилось життя, як товариш знайшов,
Хоч смерть за кущем вже сиділа.
Голубка злякала сердешним плачем ,
Поряд з солдатом присіла
Накрила крилом, наче білим плащем
Коханого в смерті відбила.
В любов загорнула. Життя зберегла,
Вогнем довгі місяці гріла,
Відчувши такого багаття тепло
Біда підійти не посміла.
-Повертайся живим,
Я чекаю тебе…
Знову сніг і зима біла, біла…
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765990
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.12.2017
Зимове небо. Місячна краса.
Легенький сніг на плечі осідає,
Тисячі свіч палають в небесах,
Як душі тих, кого уже немає.
Моя матусю! Ви давно не з нами
Та я сумую й мучуся ночами
На самоті журюся із зірками,
Що так і не подякувала мамі.
Народжувати – ні, довго вагались
Бо двоє діток у сім’ї було,
Спокуса й совість за життя змагались
Та все - таки добро перемогло.
Згадую, як сніжною зимою
Після купання в ліжечко несли
І сповивали в ковдру з головою,
А Ваші руки ніжністю цвіли.
Хвору поїли молоком із медом,
Компрес робили- був песцевий жир,
Вночі приходили і накривали пледом
Щоб сон казковий обгортав і мир.
Ще пам ’ять, наче сонячна пелюстка
Веде в шкільні, морознії роки
В’язана Вами, пухова, сіра хустка
І досі гріє спомини й думки.
--Поглянь на небо , тихо ніч сказала.
Й однісінька із тисячі зірок
Ясніше засвітила , заморгала,
Наче матуся стала ближче ще на крок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765753
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.12.2017
Крижані вітри летять з дощами,
Мокрий сніг подекуди лежить.
Грудень місяць порядкує днями,
А мороз чомусь заснув і спить.
Час йому проснутися зимою,
Бо не за горами Новий рік.
Дітвора з санчатами юрбою
Випурхнуть , а сніговик потік.
Пише для морозу вся малеча:
--В Новий рік ти нас не підведи,
Снігу хочемо - без нього порожнеча,
В січні ж в нас канікули завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765422
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2017
Хурделиця білим саваном
Покриває твої сліди
-Не лишай мене, мила, жадана
Як без тебе ?Прошу не йди.
Міражі за вікном малюють
Рідні очі, вуста твої,
Губи холод шибки цілують
Буран з вітром ведуть бої.
А у мороку сонного царства
Бродять сум мій й твоя печаль,
Замітає зима митарства.
Це кохання-сніжинка. А жаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
Сонко-дрімко вже прийшов до хати
І лягає спати вся сім’я
Лише я іду зиму спитати ,
Де заснула пісня солов’я.
Їй сніжинки заплітають коси,
Срібну нитку у вінок кладуть,
Весело танцюють,а на ранок
Легким пухом на землі заснуть.
Ще дерева не вдягнули шубок,
А в криниці відмерзає ніс
Й плаче вона гірко.ЇЇ смуток
Вранці вже бурульками проріс.
Завірюха з вітром вередують
І несуться небом манівцем,
Їм зірки дорогу освітляють
З місяцем –нічним поводирем.
А мороз в той час на трійці коней
Гордо володіння об’їжджав.
Прикрашав дерева і на вікнах
Пензлем візерунки малював.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765245
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017
Морози б’ють копитами об лід,
Сніжок перину розстелив пухнасту
І став яскравим білий, білий світ
Немов ніколи і не був квітчастим.
Хурделиця. Все наче уві сні
(Летить ,кружляє ,інієм вкриває,)
Холодний грудень верхи на коні
Гарцює по стежинах диво-краю.
В санчатах зиму в кожушку везе,
Бурульки-сльози із дерев зриває,
У срібло перетворює й кладе
У скриньку кожному, хто Новий рік стрічає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765241
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017
Сніжинка впала,а за нею друга.
Ще хвилька- і вже цілий снігопад,
Кружляють тут і там біленькі мухи,
Одна до одної стають в ситцевий ряд.
Одні осіли на мої долоні.
-Я ж вас усіх не зможу зберегти,
Розтопитесь на людному пероні,
Де проїжджають гулко поїзди.
Ви полетіть в сади, і десь на кроні
Біла хустина ждатиме зими,
А можна ще із вітром подорожнім
Помандрувати, побачити світи.
Я ті сніжинки із долонь струсила,
А вітер підхопив їх і поніс,
Та лиш куди побачить вже не сила,
Усе закрив вагон і стук коліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764834
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2017
Сніжинка впала,а за нею друга.
Вже пролітає цілий снігопад,
І доганяють білі-білі мухи,
Одна до одної стають в ситцевий ряд.
Одні осіли на мої долоні.
-Я ж вас усіх не зможу зберегти,
Розтопитесь на людному пероні,
Де проїжджають гулко поїзди.
Ви полетіть в сади, і десь на кроні
Біла хустина ждатиме зими,
А можна ще із вітром подорожнім
Помандрувати, побачити світи.
Я ті сніжинки із долонь струсила,
А вітер підхопив їх і поніс,
Та лиш куди побачить вже не сила,
Усе закрив вагон і стук коліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2017
О, як важливо, сонце на душі
Примхи погоди серце обіймає
Буває дощ – та радісно тобі,
Бо все навколо в світі оживає.
Мокрий ущент ,а хочеш танцювать,
Розкинеш руки і радієш щастю,
Летить зсередини невтримна благодать!
Бува по- іншому ,як дощ сумне причастя.
Струмочки ллються, сльози в унісон
Мелодії із серця виривають
Перебирає струни» Вальс - бостон»
Птахи років у вирій відлітають.
А ще буває дощ, як батоги
Б’є тіло, серцевину розриває,
Ламає руки ,виє із нудьги
Ти ще живеш, а виходу немає.
Шукаєш світло…Жоден промінець
Не заглядає у замерзлу душу
І ти вже згоден ,що усе ,кінець,
Проте єство усе ж шукає сушу.
І вивільняєшся, й народжуєшся знов,
І рани потихеньку затягає
На небі бачиш ,наче свій «покров»
Й душа у світло знову повертає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2017
Знов зустрілися…Очі в очі.
І вдарили громи в небі,
І не стало ні дня ,ні ночі
Лиш вони.. .І нічого не треба.
Відлетіли безодні розлуки,
Громовиці з пам ’яті стерли
І спліталися пальцями руки
Як тоді , в їхні зустрічі –перли.
Промовляли серця любов’ю
Одне одному говорили,
А коріння кохання жагою
Заплітало у вузол сили.
І нарешті настало світло,
І пелюстки троянд летіли,
А тернові колючки зникли
Бо страждання їх розчинило.
І ці очі фіалково - сині
У сталевих очах потопали
І забракло на світі сили
Щоб ці погляди розірвали.
Вірш написаний по книзі Лесі Романчук «Софія»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
Закоханість щира дитяча
Й думки ще чистіші за сніг
Він меншим здавався…та вдача
Весела була. Дивний збіг…
Сумна в них година настала
У дівчинки батько помер
Так плакала і поглядала
На менших братів і сестер.
Вже їхали на кладовище,
Всі плакали тихо. Та ось…
Від школи вибіг хлопчина
Здавалося біг якийсь крос.
Машини тяглися возами
Він обганяв, лиш рюкзак
Напевне ,мішав за плечами
(На спині худенькій вкляк)
Хлопчик зник .Я подумала:--Діти…
І цей уже здав норматив.
А він?.. Йому треба добігти
Хоч біль в голові аж гудів.
Я побачила Його знову.
Біля Неї .Під лікоть тримав.
Біль дівчатка своєю любов’ю
І увагою сповивав.
Щось старався тихо сказати,
Якось втішити(як не знав)
Частку б горя її забрати
І легенько за плечі взяв.
Я забула про біль утрати,
Я дивилася лише на них.
Почуттів таких щирих зазнати
В чотирнадцять…
Аж вітерець затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017
Хвилина , рік чи вічність вже пройшла
Я слухала і подих тамувала…
Мелодія магічна в сон ввійшла
І скрипкою десь здалеку заграла.
Лилася в душу. Жодних слів і фраз…
Увись нічного неба підіймала,
В тепло горнула , зупиняла час
Й лунала , так тихесенько лунала.
Заворожила…Крізь роки вела
Пробачити образи всі зуміла,
Знеболила й любов’ю ожила
Та у очах вогонь знов засвітила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017
І була ніч ,нестримна і жадана
І на вустах моєї долі сіль
Ставала цукром ,топлячи страждання ,
Тамуючи немилосердний біль.
Падала цвітом на міцні долоні
Вологу пелюсток ти пив сповна
Й кохання – це настояне безсоння,
П’янило нас ,як юність чарівна.
Любов і пристрасть в вічному двобої
Сплітали танго ночі на стіні,
Жагу кохання ми топили двоє
Тримаючись за руки... уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017
Все раптово… Оранжево - світло
Заснув промінець протиріч
Все раптово… Вітер привітно
На хвилинку торкнувся пліч.
І раптово забрав тривоги,
Капелюх одягнув на сум
І раптово життєві стоги
Повернув у веселку дум.
Все раптово…Всміхнулось сонце
І побігло,як не було
І раптово злива-безодня
Загорнула усе,що цвіло.
І раптово все стало чистим
Заблищало кришталем на мить,
Лиш раптово,бо люди грішні
І не хочуть,міняючись жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017
Зрілість взяла мене в обійми
По скибці ріже кожен день,
Все менше радості постійно,
Вже лише іноді зайде.
Прийде . Постукає у двері:
--Ви не забули ще мій смак?
Я посиджу з вами у сквері,
Вам почитаю . Просто так
Вип’ємо кави,може чаю.
--Тістечко будем ?Певно ні.
--Моя ти радість…Тебе знаю
Вже півстоліття . Дні сумні
Частіше кличуть на порозі,
Самотність стукає в вікно,
А ти стояла на дорозі
Я тебе кликала в кіно.
А ти не чула…Йшла до інших
Веселий сміх промінням впав,
Спіймала в жменю . Ще хоч трішки
Відчую смак твоїх забав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017
Ридає небо вперто,
Що сонце не впущу.
Бо зранку не дослухало
Мелодію дощу.
Хмаринки набундючені
Промоклі вщент стоять,
А вітер з косим чубчиком
Зонти тримає в ряд.
Пора птахам у вирій
Летіти вже давно,
Та дощ в шинелі сірій
Знімає десь кіно.
В калюжах потопає
Зів’ялий жовтий лист,
Він осінь вговоряє
Щоб дощик закінчивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Час із цвітом плине
В небо журавлине.
Мальва посумніла,
Дивиться у сад.
Скоро сонце буде
Не таке барвисте,
І закрутить вітер
Літо в листопад.
Айстрам білосніжним
Посміхнулась свіжість,
Обнялися ружі,
На очах вуаль.
Вже недовго, й птахом
Полетять у вирій,
І насінням вітер
Рознесе печаль.
Вечір змінить днину,
Сонце хай спочине,
А цвіркун молитву
Почитав в кущах.
Може, іще осінь
Скоро не прилине,
Бо ще літо радість
Розлило в садах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Зустрілися дві сестри на полях.
Багата осінь вереснем убрана,
Вся в діамантах,фруктах,овочах
Й убога осінь,листопадом гнана.
Хвалилася багатая сестра,
Яка вона доглянута і гарна,
Жовтогаряче листя одягла,
Рубінові коралі почіпляла.
Накинула на плечі сонцеграй,
З віолончеллю вітер запросила,
На стіл поставила увесь свій урожай
Й червоного вина обом налила.
Не стала пить вина менша сестра
Й радіти за її не мала сили,
Бо та забрала все,лише сльота
Залишилась і душу просльозила.
Промовчала за те,що лиш рілля,
Порізана лемехами, лишилась
І те,що гола босая стерня
Гострими пиками у серце її в’їлась.
Що чорний ворон все іще блукав
І тіло її рвав на атрибути,
А хмара плечі до землі тягла
Холодний дощ,імла-її здобутки.
Що грудень уже з посохом стояв
І пхав її голодну по рогозі,
Змордовану,обшарпану ганяв,
Та ось сестру зустріла по дорозі.
Зустрілися у полі дві сестри…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Прийди до мене в сни, молю!
Щоб разом ще хоча б побути
І смак терпкого мигдалю
Знову відчути, знов відчути…
Прийди, я кожну ніч прошу
Хай сон нас знову поєднає,
Як неприкаяна броджу
Й чекаю:- Може хтось гукає.
Розповіла би, як весна
Прийшла, а радості не маю
І кава не така смачна -
Я п’ю- смаку не відчуваю.
Як моє серце холод вкрив
І кожну ніч я замерзаю.
Наче мене ти загубив,
А я кричу й тебе шукаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Осінній ліс . Берези білокорі
Багряний лист Борею віддали,
Туман сідає,впали в трави зорі,
А небо з місяцем гадає: де,коли?
Старенький гриб зіпнувся на пеньочок,
І жовтень десь у вересі задуб,
Синиця ягоди збирає у кульочок,
А мухомори крутять хула-хуп.
Сухого листя цілі ешелони
Збирає сонний вітер у купи,
Тут бавляться маленькі люди-гноми,
Збираючи опеньки на супи.
Лише ялина сльози проливає,
Вже скоро показ мод і вітер вщух,
Та грудень вона стріла,він лякає,
Зелене плаття одягне в кожух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
Було . Пройшло. Ну і нехай…
Уже із часом менш боліло
Чи в серці ніж був? Не питай…
Яке тобі до того діло.
Зарубцювалося . Лиш в дні
Осінні , сірі й непогожі
Нагадує про все мені
Болем, яким всі долі схожі.
Затерпло … Заніміло... Час
Не може розтривожить душу
Лиш сонце в вікна раз по раз
Промінням сипле : - Мусиш!
- Мушу!
Знову навчитися любить
Замріятись під літні зорі
І крок за кроком ввись робить
І розчинитися в просторі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
На тумані їде жовто-коса осінь,
Листя килимами кидає до ніг,
На берези сипле кришталеву просідь,
Все багрянцем вкрито,не знайти доріг.
Навкруги травиця тихо золотиться,
Осінь сухі стебла кидає костру,
Водить хороводи, полум’ям іскриться,
Дощиком строкато упаде в золу.
Човен горне весла,вже пора прощатись,
Та здаля червоний бачить зорепад,
Намисто калина одягла пишатись,
Та дощем гуляти якось невпопад.
Всі пелюстки літа обриває вітер,
Сонце заховалось,всюди лиш імла,
А верба схилилась,ще вмиває віти,
Бо вже скоро прийде по льоду зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
Вона була. Просто жила
Сіра мишка у сірих буднях,
Приходила весна- цвіла
Та серце інше билось в грудях.
Її ніхто не помічав.
Коли йшла:
--Ну пройшла та й годі.
Та коли її голос звучав
Все мінялося у природі.
І потічок рікою ставав,
Посміхалося сонце й люди
Усі квіти й дерева, хто спав
Оглядалися- хто їх будить.
Її голос летів в небеса
Парував разом дні і ночі
--Ми не чули раніше, краса!
Опускали й ховали очі.
А вона гордо йшла…Просто йшла
Сіра мишка у сірих буднях
Та уже не такою була,
Наче стержень з’явився в грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
Ангел Світла, ти подаруй
Мені сонця проміння ласкаве,
Хмар весняних небесну блакить,
Подих вітру і трунок забави,
А ще простору зоряну мить.
Подаруй мені, ще подаруй
Дні світанки, росу променисту,
Трави рясні чи скошений луг
Та веселку грайливу, барвисту
І щоб все розцвітало навкруг.
Подаруй мені небо безкрає
Щоб виднівся Чумацький шлях,
Щоб окраєць місяць всміхався
До зірок, що пливуть в ятерцях
Та у річці щасливий купався.
Подаруй мені море квітів
І ромашок безмежний лан
Поле з житом, волошками вкрите
Щоб знайшла я такий талант
Життя мирним зробити у світі.
Подаруй тільки мир, лише мир
Цей жаданий без пострілів, втрат,
Мак червоний, а в кожній пелюстці
Імена всіх полеглих солдат
І ті сльози, що в матері в хустці…
Подаруй тільки мир,лише мир…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017
О,як же я люблю осінній ліс,
Білі грибочки вересень збирає,
Їжак на спині яблуко поніс,
А дятел нову пісню вибиває.
Столітній дуб забув свої роки
І жолудями із гори кидає,
Зелений град несеться,а птахи
На льоту ловлять і в дупло ховають.
Бабине літо вже вуаль сплело,
На голову березі приміряє,
А та зніяковіла, бо збулось…
Давно вже клена у свати чекає.
Багряне листя стелеться до ніг,
Веселкою на сонці виграває,
А ніжний промінь по сосні пробіг,
Останні краплі меду вибирає.
Хтось золото розсипав на стежки,
Траву пожовклу зверху прикриває,
Ховає сивину,бо залюбки,
Згадавши молодість, у сніжки ще пограє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017
Із зболеним серцем іду день при дні
З душі я розпуку струснула ,
Петляє стежина . Тінь по мені
Променем сонця майнула .
Вітер із смутком в річку упав
Зелене латаття здригнулось
І жабка злякалась: - Хто спокій забрав ?
І головою крутнула.
Вже менше у грудях місця журбі
Зачаровує погляд цвітом
А все навкруги мені каже : - Люби!
Любов’ю ти будеш зігріта.
І птахи навколо співають пісні ,
Здіймаються ввись небо-крило
Кохай же , кохай! – шепчуть трави рясні
Кохання цей світ засвітило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
Живем по-різному.Хто хоче бубонить:
Яка погана і недобра доля,
Як важко жити і душа болить
За втраченим назавжди словом »воля».
За всім, що мріялось, а потім не збулось,
За тим, що сліпить, а розкривши очі,
Ти бачиш, що це просто приверзлось,
Що золото в своїм кармані носиш.
Не все те золото, що завжди так блищить.
Та розумієш це, проживши роки,
Й цінуєш інше, а життя біжить,
І робиш ти свої вже нові кроки.
Керуючись любов’ю, ти ідеш,
І щось нове в житті зробити хочеш,
Звільнити душу та і тіло теж,
На звички буднів знову зуби точиш.
Щоб мати те, за чим в життя прийшов.
Добром лиш міряти усі свої діяння,
Щоб дихати із світлом в унісон
І розділяти радощі й пізнання.
Щоб знову жити, а не просто тліть,
Змінити долю на свої бажання.
І парус щастя зверху закріпить
На яхті розуміння і єднання.
Щоб знову сяять від осінніх злив,
Від сонця, вітру, хмар. І, може, вдасться
Цим спонукати інших, щоб хотів
Хтось другий поборотися за щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
Бриніла і журилася струна,
Що її рано так осиротили:
Усі в оркестрі грали,а вона
Осторонь соло долі виводила.
Що вже давненько скрипка - сирота
Веселу пісню для людей не грає,
Попала в чужі руки, і сльота
З душі останні сили вимиває.
Лежить, пилиться, не злетять ніяк
Її чарівні звуки… біль і втома
Рве її тіло… А в вікні маяк
Колише спогади сімейного альбома.
Усе як в дивнім фільмі, де вона
Для всіх охочих «Чардаш» вигравала,
Де рідна мати ще була жива
І вальс життя, як вміла танцювала.
Де батько заплітав струну-косу
Й з сестрою проводжав її до школи,
Де пізнавала всю весни красу,
Але туди вже не повернеться ніколи.
Бриніла й тихо плакала струна,
Що пісню скрипка так і не зіграла.
Могла б мелодія буть інша… та вона
Сама наївна першу вибирала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017
У нашої країни-іменини:
Їй - двадцять шість! Квітучий кущ калини,
Який червоним і багатим стане плодом
На честь і славу нашого народу!
Ось зранку,ще на самому світанку,
До України завітали вишиванки,
Блакитне небо у волошки впало,
Землі колосся золотом вінчало.
І рушники стелилися додолу,
Бо віншували українську мову,
Що солов’їно піснею лилася
І маками в косу вінком вплелася.
Цвіти!Розцвітай буйним цвітом,країно!
І гордо наш прапор неси неодмінно,
Щоб хлібом і сіллю ти друзів стрічала,
Ворожу орду об коліно ламала.
Щоб неслась велич нашого народу,
Щоб козацька слава не згубилась зроду,
Щоб запанували Мир,Добро І Правда.
Вільній Україні, слава! слава! слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017
Чорною квіткою ніч розпускається
Сипле пелюстками сон,
Втомлений день за горою ховається
Радо віддав ночі трон.
Чуєш? За ставом, за скошеним полем
В землю пірнають дощі,
Денна отрута відходить з болем
Серце землі б’є ключі.
Десь там пташина нічку лякає,
Хмари приборкують дзвін,
Плине по небу місяць окраєць
Зорі цілуються з ним.
Вітер колише зелену діброву
Довгим і пристрасним »ш-ш-ш-ш»:
-Ти подрімай, не збирайся в дорогу,
Літо в собі залиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017
Ти пішов вдень... Не зволікав.
Забрав мій прихисток з собою,
Міцно у вузол зав’язав
Та серце, що робить з тобою?
Зрада й любов в тобі кипить,
Рвешся з грудей, ідеш до бою
Лиш заспокоїшся на мить,
Як тишу запалю свічею.
Я поволоку розтопчу
Щоб зорі в небі заморгали,
Бо, як підбитий птах, лечу
І відчуття, що небо вкрали.
Страждаю, плачу і сміюсь
Забилась ніч в куток під ганок
А я боюсь…Я так боюсь…
Що вже без тебе буде ранок.
Надихнула книга «Кола на воді».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017
Йшов дощ…Якийсь шалений дощ.
Гули дроти, шибки дзвеніли
Я скучила. Ти чуєш милий?
Сльози змивають дощ із тіла.
Ти так далеко…Ти десь там…
Не дотягнутися руками
Та серце зайде у твій храм
І зцілить рани. Не словами,
Коханням,що горить між нами.
Грудьми закриє від напасті,
Напевне знаєш тільки ти
В таких хвилинах лише щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017