| Сторінки (3/275): | « | 1 2 3 | » |
Вона йшла…
Непокора й краса
З кожним кроком гордо іскрилася
Він побачив…О,небеса!..
Очі в очі…і миті стрілися.
Закохав у себе,
Полонив…
Щастя вкрадки з-за рогу дивилося
Були парою лебедів
Зламав крила…і все скінчилося.
Цвіт потоптано.
В’яне вінок …
ЇЇ долю до навпаки змінено
І на серці висить замок
-Заборонений вхід. Зачинено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017
Серце кличе мене і веде
Пити літо малими ковтками,
Цілуватись із сонцем щодень,
Проливними вмиватись дощами.
Щоб лизала пальці вода
Крап. Крап, крап…Наче я маленька
-Не змогла, зберегти не змогла
Те чим марила ти роками.
І стежина така ж тверда
Між кущами бігла вузенька.
Пам’ять лісом мене повела
Розвела винувато руками:
У мовчанні дерева стоять
Прірва років лежить між нами
Лиш листочки осики бринять,
Бо дуби давно стали пеньками.
Постаріло літо стократ
І калачиком думи згорнулись,
Я не йду…я плетусь назад,
Зацілована сонцем-минулим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Чом ти, мамо моя,
полетіла відірваним цвітом
І садок твій лишився
з сльозами печалю й жалю,
Ти прилинь промінцем,
вікно навстіж для тебе відкрите
Може я це відчую
І вже на кінець відболю.
ВІдболю, що ніколи
не ляжуть долоні на плечі,
Що не вкриє мене
твоє біле небесне крило,
Затемнилося сонце
і хмари лягли на плечі,
А я смутком прибита
ніяк не знайду джерело.
І дорога не йде вже
до нашого рідного дому,
Біль у серце зайшов,
наче привид кривим деревцем
Змовкла пісня життя,
не передана якось нікому…
Як домівка, покинута.
сонцем і Богом й дощем.
Вже 19 років,як немає мами,а ще не відболіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Я – українка!Я Полісся донька!
І горда тим,що це моя земля,
І пращурів завіт я пам’ятаю:
-Допоки світить праведна зоря,
Любити Україну наказали
І землю берегти її віки,
Щоби надбання предків зберігали,
Бо ми від роду-вільні козаки.
Плекали ніжну українську мову,
Заплетену в калину і вербу,
Нею співала мати колискову,
Виплескувала щастя і журбу…
Ми різні з материнської колиски,
Та всіх об’єднує нас слава Кобзаря.
Він вірний Україні був повіки,
Його і наша це нескорена земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Сонячний ранок заплутався в травах,
Жадно спиває свіжу росу,
Топить проміння своє у купавах,
Квіти сплітаючи в диво-косу.
Ніжний горошок стеле лугами,
Жовтий ,малиновий,синій,п ‘янкий
Їх аромат вітер носить житами
В пригорщі промені ловить легкі.
Жовте колесо хвилю чіпає,
Котиться,хлюпає,радує світ
У глибині таємниці ховає
Новому дню дає новий завіт.
Озеро ніжно тіло лоскоче
Сонячний подих змиває із вій,
Тиша на вушко ніжно шепоче:
-Думи тривожні полем розвій!
Руки розкину!Вітер пронісся…
Щемно вдихаю квітів настій.
Мить зупинися!Рідне Полісся!
Осанну співаю землі цій святій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Зачіпає вітер
Винограду віти,
І тихенько грона
Стукають в вікно.
Просинайсь, рідненька,
Бо вже сонце світить,
Квіти пелюстками
Білять полотно.
Ароматом літа
Матіола вмита.
Виноград поблизу
Наче старший брат.
Він проміння сонця
Гонить по карнизу.
Ледь пожовкле листя
Наче райський сад.
В царство своє вводить,
А вино вже бродить.
Поцілунком стане
Скоро виноград.
Червона водиця
Поллється, іскриться.
Прихмелілу осінь
Водить зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
Старіємо... Так хочеться вогню
Теплі долоні щоб зігріли руки
І ще хоч раз вгору до хмар сягнуть,
При тім не відчувать тілесні муки.
Бо іноді признатись так шкода,
Секрет буття ми так і не дізнались
І протекла життя стрімка вода
Хоч як ми греблю будувать старались.
Все геніальне просто. Та все це
Ми в юності приймаємо,як данність
Та досягнути простоти - взірцем
Ми бачимо природи первозданність.
І простягнувши руки до небес
Просимо Бога,наче діти свята,
Прийняти те,що вже не змінить час
Але повчальною була життєва плата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
Горить свіча . Ятриться мерехтливо
І вогник випромінює печаль,
Що час проходить і роки мінливо
Для нас диктують радість,біль і жаль.
Усе частіше заглядаєм в осінь,
Закутуємось в ніжних дум саван
І впевнені,що уже пристань,досить,
Що не для нас безмежний океан.
Але душа усе ще свята просить,
Вже майоріє корабель бажань,
Роки лякаються:- куди і де їх носить,
Весна ж підморгує:- не допусти вагань.
Нехай несе тебе безперестанку
На крилах світла,радості,добра
І кожен день стрічай нові світанки
Щоб старість тебе вдома не знайшла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2017
Шепоче ніч слова молитви:
--Прийди до мене...Уже час,
Бо прийде ранок,чари зникнуть
Пройде кохання та повз нас.
Не пропусти,не бійся долі
Злови прийдешню нитку-мить,
Збери у жменю літні зорі
Й розсип,якщо тобі болить.
Впади в траву мою високу,
Спочинь на віях золотих,
Липовим цвітом,медосоком
Я припаду до вуст твоїх.
Зіп’ю усю печаль – отруту
І серце ніжністю заллю,
А купіль з м’яти й диво-рути,
Я зачарую,бо люблю.
Шепоче ніч:
--Прийди до мене,
Бо скоро ранок згубить час,
Кохання вигляне й полине
Але повз нас,повз нас…Повз нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2017
Мені приснився сон,що наче б то з тобою
Взявшись за руки йдем весну стрічать
Від негараздів ти закрив собою:
-- Йдіть геть злі сили,нас не перейнять!
Йдемо вперед,а вітер відкидає
І дощ холодний у обличчя б’є
Та знаємо,що сонце вже чекає
І вже гніздо для нас лелека в’є.
І слід у слід ступаєм крок за кроком
Назустріч мрії ,швидше у весну,
Розлє вона тепло гірським потоком
Й відчує серце:- свіжість,новизну.
Ми міцно так тримаємось за руки
І до плеча-плече,а ще думки:
--Щоб лиш любов єднала,не розлука
І нині,і прісно й навіки віків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
Ніч закінчиться. Між легких хмарин
Випливе світло сонячного диску
І свіжістю запахне розмарин,
Ранком зірки збираючи в колиску.
Зірвавшись вниз відлуння упаде,
Криком сови струсне туман росою
І новий день Пегас на світ веде
Малий потічок задзюрчить рікою.
Слова-птахи збираються в ключі,
Летять в рядків нову,стрімку дорогу
І вже бринять в думках мої вірші,
Б’ються у скроні,крутять клуби смогу.
Промінням ллється сонця феєрія
І я душею ніжність відчуваю
Знову і знов пишу та є надія:
--Що хоч комусь цим серце зігріваю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
Я блукала в життєвих дорогах,
Сама вчилася виживати
І добряче натерла ноги,
Вже стомилась стежки шукати.
Та в дорозі зустрілась з вітром,
Він навчив мене виживати,
Стать для себе цілющим світлом,
По-новому життя пізнати.
Вказав мені дорогу-джерело,
З якого я змогла води напитись.
І спрагле тіло знову ожило,
Щоб прорости і врешті заіскритись.
Для мене світ по -новому воскрес,
Я як та птаха,що розкрила крила.
І кожен раз,здійнявшись до небес,
Я дякую за те,що відродилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Ромашкове поле бринить диво-краєм
Несе нашу ніжність і свіжість красу
Усю чистоту із думок позбираю
І разом з ромашками в світ понесу.
Вдягну їх віночком на коси Вкраїни
Нехай,як царівна, землею пливе,
А квіти заграють на струнах хмарини
Мелодія літа у небо зове.
На білих ромашках дівчата гадають
Любить,не любить - надію дає,
Метелики крильми на плечі сідають
Пелюстковий рай їх медово снує.
Ромашковий чай нас зимою розбудить
Нугою у літо,тепло понесе,
А жовті сердечка пелюстки голублять
На роки цю ніжність душа запасе.
Стою серед поля,красою милуюсь,
Капають сльози на рідне,своє
І квітку ромашки вустами цілую,
Бо в ній Україна і сонце живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Червоний місяць упаде зірками,
Зазолотиться шибкою вікно
І сад мій золотиться. Жде ночами
Того,хто не приходив вже давно.
Нехай прийде…Нехай не жде до поки
Свій лист останній десь загубить сад
Й вікно ще світиться,й його чекають роки
Життя не стало ще суцільний ад.
До поки ще жевріє в серці мрія,
Що все ще буде,не настав ще час
Надія,іще теплиться надія,
Що літа у засіках є запас.
Та жорна мелють,а зерна вже мало,
А пори року усе йдуть і йдуть
Пішло кохання,серце теж забрало
Та все ж його приходу вікна ждуть.
Надихнув вірш Тетяни Кузовльової.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Пелюсткою квітки куди відлітаєш ти ,ладо,
Куди манівцями бредеш у незнані світи?
Ще трішки побудь. Зацвітеш по весні новим садом
Ти по кладці ідеш,я збудую між нами мости.
Я промінням ласкавим тебе й твою душу зігрію,
Розтоплю товстий лід,відболю за тебе,відпечу,
А ще рану на серці своєю любов’ю закрию
І бальзамом цілющим усе твоє тіло змащу.
Якщо пити захочеш-я стану струмочком-водою
Лиш для тебе одної у небі хмаринку зловлю,
Ти веселкою будеш,поллєшся світлом-нугою
Я відчую тебе і на вечір зірки запалю.
І медова смола у очах твоїх знов заіскриться
Коли у долонях я зранку росу принесу
Покладу із волошок на коси вінок. Ти жар-птиця
Знов злетиш і відчуєш свою неповторну красу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Все життя,як мінлива погода
То мороз,а то сонце в зеніті,
День моторошний,як негода,
А назавтра-найкращий в світі.
Злива й дощ,безперервний вітер
І хитає нас без зупину
Та ось літо полями квітів
Віднесе нас в щасливу країну.
Як на гірках-то вниз,то вгору
Та життя має нас навчити
Якщо дощ і мряка сьогодні
То вже завтра сонце в зеніті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Ти мене розбуди
Коли перші промінчики сонця
Первоцвітами ляжуть на наші заспані шибки,
Я біленьку фіранку відсуну із свого віконця
Подивлюсь чи проснулись в моєму садку нагідки.
Чи вже мальви князівни умили свої оченята
І розсипали роси,а ті задрімали в цвіту,
А згасаючі зорі летіли на руту і м’яту
Рум’янковим нектаром ,манивши осу на льоту.
Чи духмянії груші гіллям подих літа зловили
Та його прихистили і золотом впали в траву,
Ароматом медовим вони їжачка розбудили,
Той так солодко спав і лиш бачив небес синяву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
(Надихнула пісня із польського фільму «Відьмак»)
Після зими прийде до нас весна
І спів птахів знов душу розтривожить
Проснеться сонце,прийде новизна
Так мусить бути,
Змінити нічого не можем.
І на деревах листя ще нема
Але їх цвіт наш погляд заворожить,
Летять пелюстки,линуть до вікна
Так мусить бути,
Змінити нічого не можем.
Смакує літо у полях розмай,
Ми вітер колосочками лоскочем,
Хлюпочеться із дітьми водограй
Так мусить бути,
Змінити нічого не можем.
Ось осінь влаштувала листопад
І птах у вирій вже летить бо схоже
Негода випускає уже яд
Так мусить бути,
Змінити нічого не можем.
Зима вже білить в небі полотно
І завірюху ми стриножить хочем
Бо всім деревам дуже холодно
Так мусить бути,
Змінити нічого не можем.
Всі пори року. Все як у житті
Дитинство,юність молодістю множим
Зрілість і старість вже на відстані руки
Так мусить бути,
Змінити нічого не можем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2017
Іди моя печаль,ти надоїла
Ти смокчеш сили,розум полониш
Тривога міцно у душі засіла
Та я міцніша,ти мене залиш.
Ти,як той дощ і слякоть в дні осінні
Все заливаєш на своїм шляху
І люди уже ходять мов ті тіні
Ніби немає сонця наверху.
Та сонце є,воно просто стомилось
Від нашої байдужості й брехні
І тихо за хмаринки опустилось
Щоб відпочити трішки уві сні.
Печаль, я не твоя бо я щаслива
І сонце знає це-проміння у мені
Вже гріє й проростає в мені сила,
Що квіти розцвітають навесні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2017
Чую голос нічних голосінь
Стогне тиша у сутінках млою,
Туман стелеться ,наче тінь
Зірки неба,закривши собою.
Зелен -луг у ранковій росі
Веде шляхом тернистої долі
І весна в первозданній красі
З незбагненним прагненням волі.
Як дзвіночок тривоги бринять
В них терново-сполохані очі
Із птахами до хмар летять
Та вертаються й падають в ночі.
В світанкових полях стоять
Там благання,а тут надії
На пелюстках у маків ятрять
Як розстріляні вітром мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2017
Ми ідемо з тобою дорогами
Нами незвіданими і не ходженими,
Шляхами щирості і довіри,
Любові дорогами,а не зневіри.
Раніше не бачили тої стежини
До щастя ведучої із порожнини,
Від замкнутості,до пізнання
Відкритих сердець відбулося єднання.
Ніжність,увага і доброта
По цій дорозі ідуть неспроста
Бо нам найбільше у цьому світі
Завжди не хватало волошок в житі.
Простих ромашок в моєму вінку
Щоб закружляв ти мене в танку,
Потім упали в траву зелену
І полетіли з гори шаленно.
Встанем,тримаючись міцно за руки
Пройдемо річку,поля і луки
Обіймемо разом білу березу,
Ліси мальовничі для нас обереги.
Ми йдемо разом і навіть град
Не зіб’є нас із дороги назад
Бо попереду небо чисте
І райдуга грає для нас барвисто.
На все зараз дивимось по новому
Очима любові рідного дому
Немає кращого в світі краю
Бо це Україна!Ти знаєш,я знаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2017
Кров’ю Сходу спливає країна
Десь там падають кращі сини
Україно,моя Україно
Ти в любов свою їх загорни.
Вогонь палить і всіх очищає
Скарб народного духу звучить
Пробудіться ж нарешті,волає
Серце в дзвони всі б’є і болить.
Чи не бачите ви,Україну
У кайданах на плаху ведуть
Мов підрубаний соняшник мрію
На щасливе життя розіпнуть.
Навіть хмари розкинули ризи
Захистити всіх нас від біди
Не добавмо ще більше хмизу
Помолімося-Сонце зійди!
Розірвімо ворожі надії
Разом встаньмо на праведний шлях
Хай кривавий мак червоніє
Непокорою в наших серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2017
Бабуся присіла на призьбі
Втерла спітніле чоло
Від ранку вже дуже стомилась
І сонце по серці пекло.
Збирала малину уранці,
Хліб свіжий уже дістає
І пахнуть духмяні буханці,
А в піч вже картоплю сує.
На печі цій грілись віками
В холодні й морознії дні,
А зараз занавіска з вітряками
На дроті хилитається в тіні.
Нема кому бабусі помагати
Дочка померла,внуки підросли,
Забули вже і стежечку до хати
А липа згадує,що тут колись жили...
Вернулися в село…Стоїть хатина
Дошками позабиване вікно
Лиш тінь бабусі,що завжди любила
Станком для внуків ткати полотно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2017
Коли ти втомишся,
Ти просто оглянись!
Вийди за місто і поглянь на поле
До райдуги,до неба озовись,
До сонця!Все оточує навколо.
Запах трави і квітів звеселить
І ти відчуєш ніжність й неповторність
До нашої,до рідної землі
Бо десь далеко вже нема такої.
Волошки в житі шепчуться в вітрах,
Стоять сторожі й колоски тримають,
Завидують ромашкам ,в пелюстках
Частинку сонця всерединці мають.
А маки розляглися на полях,
Подивишся на них і обіймає
Любов все тіло бо червоний мак
Підморгує до вас і всіх вітає.
У гречці забарилася бджола,
Заснула у квітках свого нектару
І шпак так низько пролетів,бува…
Він загубив у травах свою пару.
Горошок різноцвіттям нас п’янить
І обіймає ноги й не пускає.
Ти зупинись!
Ну зупинись на мить!
Це сила й впевненість до тебе повертає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017
Задрімала…Гортаю минуле
Знов зникаю в обіймах роси
І дитинства левади поснулі
Стрепенулись з клепанням коси.
В травах скошених роки згрібаю
І складаю їх у тюки
Запах сіна…У ньому купаю
Розтривожені мрії-думки.
Загортаюсь в туман-завію,
З небокраєм лечу в віки
Заворожена…Маю надію
Повернутись в світанки п’янкі.
Заблукаю в думках,як в лісі
Перебуду,спочину,засну...
-Налякала летючі миші
Полетіли у ніч чарівну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017
У кожного в житті є своя роль
Хто архітектор, маляр чи учитель,
Хто хліб пече,фінансовий король
Хоче мільйони зразу заробити.
Комусь водити треба кораблі
Безкрайні води підкоряти вправно,
Селянам працювати на ріллі
Із жайворонками вставати вранці-рано.
Психологів у нас в країні тьма
Але якого вибрав би для себе
Бо лікувати душі – новина
Але найнеобхідніша потреба.
Щоб всіх охочих повести туди
Де новий погляд на наш край зловити
Бо ми здорові-це уже плюси,
Наш мінус - не уміємо радіти.
Давайте заново все помічать навкруг
Осінь багряну,зиму сніжно-білу,
В тепло весни плече підставить друг
І вкриє сонцем душу задубілу.
Зануримось в безмежний океан
Зелених трав і ароматів квітів
Веселкою підніме цей бальзам
У небеса. Це головне на світі.
Хіба ми можемо оцього не любить,
Як в грудях серце може не замліти?
Ми мусимо щасливими прожить
Любімо це й навчімося радіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Залюби мене,зачаруй,
Зацілуй мене до не схочу
Кожен день зі мною малюй
Щастя пригорщі й ніжність дівочу.
Закружляй мене,затанцюй
В невагомім танку у парі,
Свою ласку мені подаруй,
Загорни її в ніжні стожари.
Обійми мене і сп’яни
Невгамовним трунком бажання,
Назавжди мене полони
У тенета із рук,до єднання.
Оберни мій сон в свої сни,
Закупай мене в водах глибоких,
Не в воді,а в густому вині
Щоб лилися солодкі потоки.
Щоб назавжди твоєю була
І коханням обох напувала,
Груша медом любові б цвіла
І плодами нас частувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
Цей біль мине…Залишить тільки осад.
Сльозою скрапне в вранішню росу,
А сонце висушить й новий призначить посаг
На ще не вплетену у сивину косу.
Не треба чвар,претензій,винуватих
Все надто просто щоби буть складним
Усе пройшло. Не треба дір латати
Загас вогонь,залишив тільки дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
З роками душа не старіє
Лиш гусячі лапки в кутках
Та очі вселяють надію,
Що все ще у наших руках.
Дивитись вперед,без вагання
І гордо життям крокувать
Ще й з молодими змагання
Життєвих шляхів влаштувать.
Бо в нас іще море наснаги
І хочеться світ весь пізнать
Вивчати нове- перевага
Над тим щоб роки рахувать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Дощем ішла розгублена самотність
Несла на плечах роки із шмаття,
В очах стояла зболена пустотність
Просто плелась. Кудись,у небуття…
Ішла,як пізня і холодна осінь,
Що накупатись в літі не змогла,
Людських взаємин небокрила просинь
Безтактністю і болем залягла.
Сама,одна…Була ж самодостатність
І щедрість серця навкруги лилась
Та догоджати всім не мала здатність
То й правда надто дорого далась.
Шукала у очах прохожих вогник
Секунду де б погрітися могла
Та лише заклопотаності дотик
І поспіху по калюжах тягла.
На лаві сіла і прикрила вії
І раптом наче променем зійшла,
Злетіла мокрим листям в свої мрії
Туди,де ще щасливою була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Ранок тихо в вікно заглядає
У клепсидрі ллється водиця,
А бузок свої хвилі вливає
По кімнаті несеться,іскриться.
Навстіж серце своє відкрию
Нехай запах дитинства лікує,
Пеленою із квітів накриє
Віднесе й пелюстки порахує.
Ось бузкову п’ятірку на щастя
Бережливо в долонях тримаю,
Закувала зозуля…Придасться
Скільки років у долі ще маю.
Вітерець ніжно бавить суцвіття
Фіалкових,білих,в світлинах
Лиш художник таке розмаїття
Міг створити на радість всіх нас.
Сонце посмішкою привітало
Погойдалось в гілках й полилося
В коси весни бузок вплітало
Щоб по світі в пелюстках неслася.
Щоб любові людської дзвіниця
Не старіла і цвітом не впала,
А бузку ароматів водиця
Текла в вікна й мене чарувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2017
Сиділа й тихо плакала весна,
Що її дні так швидко пролетіли.
Вже на порозі літо,а вона
Намистини любові розгубила.
Цвіт вишень рано в коси не вплела
А він летів і падав по дорозі
І хто проходив , думав, що зима,
Зненацька снігом притрусила ноги.
Світанок тихо падав у траву,
Роса останні сльози просушила,
Трусив у небі вітер синяву
Благав хмаринку ,сонце щоб збудила.
А сонечко проснулось,потяглось,
Промінням в річці личко своє вмило,
Хмаринкам посміхнулось, полилось
І землю теплим світлом затопило.
А голуби спустилися згори,
Намистини червоні позбирали,
По світу розкидали, щоби ми
Весну й любов назавжди поєднали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
У кав’ярні сиділа пара
Щастя з зрілістю зустрічалось,
А в очах у обох стожари
І іскрились,і обіймались.
І рука у руці дрижала,
Неспроможність серця закрити
Пам’ять років панікувала
-Як любити і не розбитись?
Як ,захований скарб Сезама,
Ключ від серця держав роками,
Наче в п ‘єсі чи може в драмі
Несказанне пройшло віками.
Знов розмова лилась потічком
В серці лід словами топила
І в душі вже буяла річка
Плином погляд щастя ловила.
Нескінченність миті молили
Не розвіятись,біль весь спити,
Каву щему душі солодили
Терпкий присмак,роками прожитий.
Наче пили вино,не каву
І розсудливість в друзки розбилась,
Зустріч зрілості і кохання
В позолоті років сп’янилась.
Дякую за натхнення поетесу В.Люліч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Життя б’є нас,носить по світі,
Його п’ємо,як спраглий водицю,
Не задумуючись в зеніті
Хто копав нам оту криницю.
Вертикалі його без зупину
Водять нас по земних тенетах
Знайти вихід із буднів днини
Може лиш готовий на злети.
Ми заплутались в павутинні,
Все відносно у цьому світі,
Комусь добре в земнім тяжінні
Іншим в космосі,на орбіті.
В велич неба впадаєм зором
Зарядитися сонячним світлом
Щоби ночі розвіявся морок,
А життя,наче квіти, розквітло.
Міріадами нот і терцій
Ловим в долі акордів плини
Та лишилось тавро на серці
За нездійснене і незриме.
Бо роки все летять,як комети,
Відлітають в далеку вічність
Ми повернемось знов на планету
Десь із часом…Та будемо іншими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017
Я люблю тебе,чуєш Вкраїно,
Працьовиті руки цілую
І покірно стаю на коліна
Силу духу твою ціную.
Я люблю тебе за серпанки,
Дзвінку солов’їну мову,
За чарівні вишиванки,
За вроду твою волошкову.
За щедрість душі народу,
За велич і неповторність,
Що «»роду нема переводу»,
За віру в нашу соборність.
Люблю цю землю страждальну,
Що в ріках крові топили
І долю зрадливу,безжальну
Стократ розіп’яту водили.
Тебе,як той кущ калини
Вирвати з коренем мріють,
Ти ж проростаєш щоднини
Встаєш і даєш нам Надію.
Будемо поруч з тобою
Боротися кожну годину
За волю,за мир без бою,
Державу одну,неподільну.
Люблю Україну матір,
Як дочка,одну,єдину,
Життя готова віддати
За тебе квітучу і вільну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2017
Виходжу рано вранці на поріг
Маленька пташка шпак мене стрічає,
Висвистує на весь старий садок,
Маленька втіха сонце викликає.
Проснеться сонце,кліпне кілька раз
Ніби невчасно й рано розбудили
Та ще секунда і вже лине вальс
Бальзамом світла все заполонило.
Всміхнулось сонце до малих шпаків,
До саду оченятком підморгнуло
Проміння опустило в річку й вир
Тепла у воду ніжно загорнуло.
Трава росу струсила,ожила
Бо сонцеграєм зелень оповита,
Кульбабки теж проснулись…Ніч мала…
Бо жабки все раділи-скоро літо.
Поглянув вгору старий верболіз
Метеликам долоні підставляє,
Флюїди щастя линуть вверх і вниз
І сміхом щастя землю заливають.
Нірвана…Велич!Радість без прикрас!
Заплющу очі щоб бува не згасло
Бо сонце у любові повсякчас
Купає нас і чеше років пасмо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017
Якби хто знав,
Яка душа оголена,
Претензію почуєш-прямо в ціль
І вже по дротиках іскриночка вольтована
Пече і шкварить і ти терпиш біль.
Просто змовчи.
Німі слова не ворог
Навіщо і кому це все казать?
Глуха стіна нерозуміння просто порох
Близько до серця все не треба брать.
Душа не тіло…
Їй потрібен час
Асклепій допоміг би їй зцілитись
Та бог душі не вишле нових фаз
Треба самим навчитися з цим жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2017
Засумував у квітні мій садок
Бо в сонця є напевне інші справи
Забуло, на яку із доріжок
Треба ступить,зігріти цвіту лави.
Цвітуть дерева але цвіт пустий
Лиш капають сльозинки на долоні,
Спочатку сніг,тепер уже дощі
Від холоду в них почорніли скроні.
Холодний вітер рве їхні тіла,
А вони туляться-нема де заховатись
Зелене листя їх не закриває
На сонце лише можуть сподіватись.
Сади ж не звикли так весну стрічать
В тепло завжди загорнуті пелюстки,
Джмелі на всіх деревах жуженять,
Запилюють й не допускають пустки.
Щоб цвітом забуяло все навкруг,
А аромат летів,будив нас сонних
Вуаллю він закрив би від недуг
В квітках весни ми наче у коконі.
Бо кожна квітка лиш живе одним
Щоб плодом нас смачненьким частувати,
Щоб урожаєм гарним і рясним
Нам радість й насолоду дарувати.
Мрії садів так схожі на людей,
Які без сонця жити теж не можуть
І кожен мріє про своїх дітей,
Які тепло стократ в житті примножать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2017
Надихнула пісня »Половина саду квітне…»
Половина світу скаче,
Половина плаче,
Половина за нас б’ється
Інша й не побачить.
Половина за Вкраїну
На фронті страдає,
Половина нас задушить
Закони приймає.
Половина на пенсію
Ледве виживає,
Половина людські гроші
В Раді протирає.
Половина в заробітках
Без сім’ї страждає
Половина на Мальдівах
Острови купляє.
Не діждеться половина,
Що народ загасне
Не дотягне до пропасті,
Силоньки забракне.
Половина саду квітне,
Половина в’яне,
Підійметься Україна
Час такий настане!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017
Сиділа й тихо плакала весна,
Що її дні так швидко пролетіли.
Вже на порозі літо,а вона
Намистини любові розгубила.
Цвіт вишень рано в коси не вплела
А він летів і падав по дорозі
І хто проходив , думав, що зима,
Зненацька снігом притрусила ноги.
Світанок тихо падав у траву,
Роса останні сльози просушила,
Трусив у небі вітер синяву
Благав хмаринку ,сонце щоб збудила.
А сонечко проснулось,потяглось,
Промінням в річці личко своє вмило,
Хмаринкам посміхнулось, полилось
І землю теплим світлом затопило.
А голуби спустилися згори,
Намистини червоні позбирали,
По світу розкидали, щоб і ми
Весну й любов назавжди поєднали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017
В покинутих хатах стоять криниці
Ніхто не набирає з них водиці,
Периною лиш стелеться туман
І в ріст людини пророста бур’ян.
Лиш місяць тут купається вночі,
З зірками навперейми хлюпочись
І корба сумно-тошненько скрипоче
Як вітер по деревах голих скаче.
Когось же цей колодязь напував
І радо ранок сонцем зустрічав,
Холодною криничною водою
Вгощав спекотно-літньою порою.
Давно тут не торкалася рука
Та й кропива нікого не пуска,
Може ще вернеться колись життя сюди
Щоб із криниці ще набрать води…
Бо ці криниці,як старі батьки,
Які дітей навчили в світ іти,
А ті про них забули…
-Не до вас…
Життя ж шепоче
-Може дать їм шанс?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
Як можна свою землю не любити,
Як можна її рвати на шматки?
Не тільки зовнішнього ворога нам бити,
Свої добре забились у кутки.
Їх не побачить наш солдат на фронті
І у бінокль їхнє обличчя не впаде
Та день за днем усіх нас у болоті
Хочуть втопити. Правда де ж ти,де?
В грошах свої серця замурували
І банки не витримують уже,
Батонами складають у підвали
Й війна їм совість зовсім не пече.
Скільки ще маємо Героїв поховати
Згиньте всі нелюди- чужії і свої
Ми вашим піклуванням вже горбаті
Але не станем на коліна…О, вже ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
То не літо - то біль і стогін
У прощальнім танку сплелися,
Мирне небо-це лише спомин,
День і ніч у одне злилися.
Не для всіх вже проснеться сонце,
А заллються сльозами ночі,
Запечеться вогонь у серці
І слова їхні стануть пророчі.
Не всі зможуть вернутись з бою,
Не для всіх усміхнеться мати…
Вони ворога били-Герої!
То не літо - то біль утрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2017
Ти станеш снігом-
Я в мороз зимою
Зігрію на губах твою печаль
І станеш ти водою чарівною
Нап’ємось двоє тих небесних чар.
Ти станеш променем
І ранньою весною
Принесеш сонце до моїх шибок,
Вікно відкрию навстіж і нугою
Тепла зайдеш у світ моїх думок.
Ти станеш явором-
Я в тінь твою зайду
І притулюсь до крони молодої
Двома руками ніжно обійму
Й нап’юся вдоста радості хмільної.
Ти листям станеш-
Я його в долоні
Зберу і м’ягку постіль постелю
Приляж і відпочинь бо твої скроні
Тріпочуться як хвильки у гаю.
Ти будеш спать-
Я сон твій зачарую
Щоб ти не йшов на жертви повсякчас
Місток до твого серця я збудую
По вінця в нас любові є запас.
Не треба мені зводити палац
Лиш бачити б ці очі жартівливі
Мені з тобою затишний шалаш
Лише повір в любов і будь щасливий.
Відповідь на вірш Івана Мелковича
«Нещасливе кохання».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2017
Чи серце може дати собі раду
Не потонути слізьми у журбі
Бо часто у житті стрічаєм зраду,
Яка вже й загубилася в юрбі.
Ця драма нам звільнила в серці місце
Для нових злетів в променях весни,
На подорож,на що хватає хисту
Щоби душа не скиглила в пітьмі.
Щоб просто посміхатись, без причини
Співам птахів бо розпочався день,
Що крила є і можемо ще ними
Піднятись в небо й розгубити щем.
Бо все забудеться і будуть нові ноти
У пісні про оновлене життя
І у запасі у душі знайдуться квоти
Для райдуги-не жалюгідного ниття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017
Перед Поліссям станем на коліна
Пробач,мій рідний краю, нас людей
За біль Чорнобиля,страшні його руїни
Сади заражені і Прип’ять-Прометей.
Зону відчуження,яку самі зробили,
За двісті самосельців по хатах,
За землю,що за плугом затужила,
За колюхи по пояс у полях.
За винищений ліс-наші легені,
За бурштинову лихоманку,за сміття
Куди ми котимось?Лиш точим теревені …
Задумувались ми про зміст життя?
Надихнув вірш прочитаний в інтернеті.Дякую автору ,нажаль не можу знайти його прізвище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017
Чорнобиль. Ліквідатори. Наказ…
Страшні слова,а стільки болю й горя!
Ми не забули-тридцять перший раз
Прийдемо кожен до свого Героя.
А скільки їх,Героїв ,полягло
За всі роки уже й не полічити
Лиш привид-Прип’ять руки протягло
Щоб їхні рани пам’яттю закрити.
Їм радіація стелила полотно,
Крутила у саван у царство мертвих,
А на очах у всіх німе кіно
-Чорнобиль,катастрофа,люди,жертви…
Це мертва зона,
Скільки таких зон
Ще може бути на землі і світі?
Не можем ми радіаційний фон
Сльозами болю й горя загасити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2017
Летить лелека. Дивиться на крони
Сюди ж раніше він вже прилітав
Та бачить лиш німую тишу зони,
Життя тут хтось із привидів украв.
Летить,крильми махає…Помилився?
Тут же земля цвіла,як райський сад
Та в селах лише морок залишився
І радіація солдатом йде в наряд.
Він полетів у Прип’ять,зупинився…
Може це місто зможе прихистить
Очима мертвими на нього лише вишка
Й стовпи реакторів вдивлялися у мить.
В ту мить,що для сердець була остання
Й зосталася в погашеній свічі
Й петляє вітер з вечора до рання
Не знайде де поплакать на плечі.
Гудуть антени,скиглять десь собаки,
Ворони горе скручують в джгути.
Нема лелеці де рідню шукати
Лети ж відсіль-подалі самоти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2017
Періщить дощ і ллється з усіх стріх
Здалось мені,що це небесна брама
Відкрилася і заливає гріх
Байдужості людей,очей оману.
Грім з блискавкою небо рве щораз
Прозрійте люди бо вже стогне суша!
Дощ,як цілющий водопад для нас
Хоче омити наші черстві душі.
Потоки ллються,дощ,як та стіна
Достукатись до нас Всевишній хоче
Любов спасе нас-але данина
Терпіння й милосердя непорочне.
Бо лише так зможем спасти цей світ
Від черствості,брехні і так пророче
Любов цвітінням й листячком у плід
Переросте.Бо всі ми сонця хочем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2017
Живем, блукаєм, ждемо перемін,
Інколи плачем,деколи радієм,
Переживаємо жорстокий світ новин
Але всім серцем маємо Надію.
Віримо в правду хоч брехня бува
Засліплює людей бо любить гроші,
Любов була б в житті прості слова
Добра ж бальзам зцілило наші душі.
Любов-цілющих променів весна
І Віра,і Надія,і дилема,
Якщо людина ти,тобі не дивина,
Бо якщо Любимо-то лиш тоді живемо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2017
Час не уміє чекати,
Час невблаганний король.
Ніхто ще не зміг обігнати
Й дізнатись ,яка в нього роль.
Час зацвірінькає птахом,
Сонцем палким відпече
Ще заперіщить дощами,
Снігом на землю впаде.
Час все складає у торбу
Наші роки і думки,
Він приміряє форму
Плати за наші гріхи.
Час надає нам наснаги,
Цінуємо кожен урок
Ділами ,тільки на благо
Міряєм часу наш крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2017
Вертайтеся живі з війни солдати.
Герої ви!І відсіч ворогам!
З молитвою за вас лягає мати
І діти поцілунки шлють батькам.
Всі земляки і навіть незнайомі
Разом із вами в кожен бій ідуть
Та окупантів нові ешелони
Знову стріляють і снаряди рвуть.
Вертайтеся живі,прошу я Бога
Щоб захистив усіх у важкий час
Бо в правди є лише одна дорога
Це перемога України! Мир для нас!
На що надіються всі наші окупанти?
Що ми розділимо Вкраїну пополам?
Раніше згинуть наші воріженьки
Аніж дамо себе знедолить бандюкам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2017
Знову цвітуть анемони,
Килимом землю вкривають
Їхні біленькі пелюстки
Магічно мене притягають.
Плющ легенько ноги обплітає
І барвінок скручує віночки,
Цвітом рясту мене обсипає
І кружляє у легкім таночку.
Шпак якусь мелодію виводить,
Кличе пару святкувати весну,
Вітер по блакитних хмарах ходить,
Обгортає теплим перевеслом.
Сонечко привітно пригріває
І висушує старе,пожовкле листя.
Я тут лише трішки подрімаю,
Я не хочу повертатись в місто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2017
О,як же мені хочеться рости,
Рясніти під дощем,цвісти під сонцем,
Осіннім листям падать на мости,
Спіймать сніжок й зігріть в своїй долоньці.
Як хочеться стриножити роки
Щоб їхній біг лише призупинився
Бо айстри ще не встигли відцвісти,
А джміль ще вдоста меду не напився.
Як хочеться злетіти в небеса,
Спіймать хмаринку й мандрувати часом,
Побачити всі світу чудеса,
Шубовсьнуть з вітром і скупатись разом.
О,як же мені хочеться рости…
Руками дивний світ цей обійняти
І лиш губами вимовить
-Прости…
Що пізно так любов змогла віддати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2017
Співають дзвони!
Церква всіх скликає
Вербна неділя разом нас збирає.
Все як в Єрусалимі,ми під ноги
Несем Ісусу гілочки розлогі.
Гілочки вгору разом піднімаєм,
Душа віночком в куполи злітає.
Святим вербичку,Бога прославляєм,
За тиждень Пасха-радо сповіщаєм!
Гілочки зелені,гілочки вербові,
Всіх Благословляють жити у любові,
Щоб були щасливі,як земля багаті,
Як вода здорові і достатку в хаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017
Весна надворі. Радість ожива.
І серце вже по іншому тріпоче,
Купається у пелюстках твоя душа
І ноги топиш в зелені охоче.
Ляжеш у трави – розвії,
Руки розкинути хочеш,
Очі примружиш та вії,
Березовим соком мочить.
Ніжні,тендітні берези,
Плачуть та вигляне сонце
Бруньки розпустять листочки
Й заглянуть у серце-віконце.
А воно все весну обіймає,
Сонцем ще надихатися хоче
Бо життя за обрій повертає
Хоч душа ще молодість лоскоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2017
Солодкий нектар.
Який гіркий нектар у розставання,
Який солодкий в зустрічей і мрій.
Вокзал…Перон.
Прелюдія прощання.
І ти з речами,рідний,дорогий.
Рахую дні,години,тижнів кроки
Ловлю на сходах кожний зайвий рух
Розмова.Телефон…
І знову роки
Невизначеності…Любий ти чи друг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2017
Як швидко час біжить…
Уже нова весна
І анемона ковбиком лежить,
Проснувся ліс,розкрилися поля,
Зазеленіли радуючи всіх.
Сади вже не впізнати,
Все не те,
Сливки розкрили свої пелюстки,
Листочки молоді зелені де-не-де
Весною пахне! Дихать залюбки.
А вишні,вишні-наче головні
Буяють цвітом,наче кажуть нам,
Що вислів «наречені» не пустий,
Біліють вельоном на зло усім вітрам.
В траву зелену хочеться ступить,
Там де кульбаби розгорнули цвіт,
Як сонечко, потримати в руці
Їх тягне до тепла,як весь навколо світ.
Черемха хоче виділить себе
Дурманом кличе нас до своїх віт,
Не відірвать очей, а аромат пливе
По всьому світу і так сотні літ.
Моя Вкраїна! Ці поля,ліси,
Сади до щему в серці рідні нам,
Бог дарував нам цю красу віки.
Це наше,рідне…Відсіч ворогам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2017
Чи часто так в цьому житті буває,
Що одинокі душі Бог єднає.
Чи часто дякуємо ми йому по тому,
Що радості життя змінили втому.
Чи дякуєм за те,що очі бачать
Усю красу яку не помічали,
Що серце чує ніжні голосочки,
Які раніш до нас не долітали.
Що ноги нас ведуть на ті дороги,
Де соловейко радісно співає,
Лелека ,що вітає нас на розі
І як господар сам собі гуляє.
На лози,що схилилися додолу
Й тоненькі віти в річці умивають,
Краплинки,піднімаючи на гору
І мокрі щічки вітру підставляють.
А барви квітів душу надихають
І коник в споришу з нудьги цокоче,
Господарі-мурашки заправляють
Комашками…А сонце всіх лоскоче.
І всі давно на небо поглядають,
Повітря зависає на долоні
Бо дощику давно уже немає
І у травички посивіли скроні.
А хмари позбирались винувато,
З під брів на землю поглядають кволо
Й самі чекають,доки дощ строкато
Грозу вговорить станцювати соло.
Гроза не довго думала і скоро
Сама по небу пролетіла верхи,
А дощ і вітер запросила в коло
Допомогти землі дихнути легше.
Дзвенить у вухах дощик біля хати,
Мої роки притихли винувато,
Ми молодість не можемо вернути
Але попереду ще щастя так багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2017
Із вирію вертаються ключі
Курли-курли нас кличуть уночі
Це першими журавлики летять
Щоб з нами разом весну зустрічать.
Чути кап-кап на вулиці.Дощі
Змивають сніг зчорнілий із кущів,
Калина струшує з себе прозорі перли,
Проміння лід біля криниці вранці стерло.
Струмочки з-поміж льоду хлюпотять
У рівчаки збираються,тріщать,
Все на шляху змітають на полях
Бо ті ще сніг тримають на плечах.
Сороки ноги замочили.Цокотять.
До сонця ближче щоб погрітися летять,
Ми в небо поглядаєм...Та усі
Вже чоботи приготували.Провесінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2017
Стоїть на хуторі однім старенька хата
Принишкла від своєї самоти,
Таких хатинок може тут з десяток
Й одна дорога щоб туди дійти.
Обступлена з усіх боків полями
Стоїть собі,вітає голубів,
Перша колиска тут моєї мами
Одна стежина в спомини батьків.
В дворі трава зелена і пахнюча
Вишневий сад кидає кетяги,
Червоних вишень соковита юшка
Тече губами. Тихо навкруги.
Ця тиша аж бриніла у повітрі
Як рвала вишні я в отім саду,
Лише акація стара чіпала вишню
Щоб грона цвіту потопить в меду.
І колосочки жита аж бриніли,
Легенький вітер колихав бджолу,
Між віями волошки миготіли
Й дикий горошок сповивав траву.
Бабуся кликала мене до хати їсти,
Чорниці заливала молоком,
Окраєць хліба був найкращим в світі
Бо рідні руки його різали ножем.
Думки і думи…
Що робити з вами?
Вертаєте мене в дитинство ви.
Вишневий хутір…Дім моєї мами
Й бабусі часто бачиться мені.
Пам'яті моєї дорогої бабусі,що жила на хуторі,народився цей вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2017
Грім блискавку на небі доганяє
Граби й дуби розламує навпіл
Весна принишкла, вкрадки виглядає
Де призупинить стогін буревій.
А він летів,трощив,сопів і грюкав,
Ламав верхівки,наче сірники,
Гріхи людські ярами вкотре шурхав,
Заснув лише ,упавши в копанки.
Стіна дощу геть заліпила стежку
І заливає все верхом-низом,
Душа болить за ліс і за сережки
Ліщина втратила в бою із вітряком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2017
Весняний ліс.
Цвірінькають пташки
І пролісок з під листя виглядає,
Затамувавши подих,залюбки,
Він сонцю своє личко підставляє.
Росою небо плакало вночі
Й краплинка жалю ще стеблом стікає
Але тепло пече вже калачі
Й божа корівка крильця розправляє.
У гамаку солодко спить павук
Вони всю ніч мережили поляну
Щоб заховати проліски від рук
І сонцем заспівать красі «Осанну»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2017
Не шукаю життєвого раю
Хай буяє навколо весна,
Я не знаю та просто вважаю,
Що нам з неба доля дана.
Шукать істину в цьому світі,
Крізь тенета до неї йти
І лиш в зрілості може прозріти
Чом так довго йшов до мети.
Серця щем впорядковує мрії,
Не досягнені неба світи
Так хотілось …Та не злетіти
Коли в серці нема доброти.
Коли доля людей не тривожить,
Не підтримує друзів плече,
Коли ти ще стоїш на дорозі,
А стихії вогонь пече.
Заспокойся,зберись з думками,
Для чого ти в цей світ прийшов
Для любові й добра,а ділами
Доведи це й не падай знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017
Несе ріка життя нас із тобою
І кидає у бурний свій потік
І щоб нам вижити із хвилями в двобої
Ми маємо з’єднатися навік.
Бо в одиночку нам уже не вижить
Триматися разом в нас сила є.
І тільки разом можемо подужать
Всі негаразди,що життя дає.
Нові витки і нові повороти
Яких може чекали,може й ні
Та доля посилає нам сьогодні
Випробування –гідні ми чи ні.
Чи вірні ми боротися за волю,
Чи зможемо самих себе віддать
Бо людяну вкраїнську нашу долю
Приходиться боями здобувать.
Чи не зневіримось,що знову у омані
І зможем до кінця шляху іти,
І визволить країну із неволі,
І захисти нас Боже,захисти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017
Давай помовчимо,
Нам слів не треба,
За нас все скажуть очі і вуста
Загляну в їхню глибину-і з неба
Уже летять метеоритів почуття.
В очах вогонь-
Він пристрастю іскриться
Я як метелик вже лечу туди.
Згоріти? Ну й нехай,
Не буду борониться
Й не попрошу студенної води.
До вуст бажань
Я поглядом торкнуся,
В них моя радість й величезний сум,
Цнотливим поцілунком озовуся
Своєю ніжністю до переливів дум.
Ти чуєш саксофон?
Печаллю ллється
В повітрі ніжна музика моя,
Любов весною із душі вже рветься,
Мелодія сердець-твоя й моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2017
Троянди кохання-недоспані ночі,
Троянди кохання-п'янкий дурман,
Троянди кохання-як же ми хочем
Щоб завжди нас хтось-таки кохав.
Щоб двері для щастя були відкриті,
Щоб корабель нас поніс в океан,
А хвилі любові накрили в зеніті
І радість закуталась у саван.
Щоб хоч в уяві попасти на острів
Забути про всю суєту із суєт-
Обов'язки,гроші.клопоти,гості,
Які принесуть із троянд букет.
Жити в любові і ще ковточок
Жіночого щастя випити яд
Де б все цвіло й помістилось в садочок
Де вітер цілує пелюстки троянд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2017
Ткала мати полотно для сина
Ніжністю,любов’ю полила,
Сонячним промінням освітлила
Щоб сорочка білою була.
Вишивала ту сорочку з ночі,
Долю малювала у думках,
Хрестики стелилися охоче
Щоб добро трималося в серцях.
Жовту нитку брала на багатство
Щоб жила в достатку вся сім’я
Синю нитку клала на довір’я
Щоб журбою доля не цвіла.
Злагоду і мир в зелену нитку
Мати в вушко голки протягла
Правда біла,як зимова квітка
По усій сорочці пролягла.
Щоб спокуса не сліпила очі,
А здоров’я сипалось до ніг
Вишивала з ранку і до ночі
Своєму сину мати оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Ти знаєш, як пахнуть суниці,
Цей аромат блаженства.
З ним я лечу у дитинство,
Тривожно тріпоче серце
Яка це була безтурботність!
Ти наодинці з лісом,
Полянку суниць знаходиш
І ділишся з цілим світом.
Підносиш їх у долоні ,
Ніжно кладеш у відерце
І завмираєш ,бо скроні
Тріпочуть ,як хвилі озерця.
Маленькі плоди єднання
Сонця і лісу в парі.
Червоні,як жар кохання
І смачні, як п’єш нектар їх.
.
Роки неминуче крокують,
А запах суниць бентежить,
Ніби вони віщують,
Що вік нас нічим не обмежить.
Бо серце все пам’ятає
І знову суниці в долоні
Бабуся тебе обіймає
І ти у дитинства в полоні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
В цьому житті ми лише пасажири
Та усвідомлюємо це лише тоді
Коли пташки вже відлетіли в вирій,
А ми давно уже не молоді.
А ще недавно відбуяла Юність
Ми всі оптимістичні і легкі,
Усе робили,як веліла совість
І на довір’ї будувалися містки.
Усе життя тримали на долоні,
Любов’ю усе міряли …Та нас
Вже Молодість чекала на пероні
Тепер вона нам диктувала час.
Нові обов’язки і нові сподівання
Сім’я,робота,дітки,все на раз
Та сил було багато і надбання
Несли все нові мрії повсякчас.
Так швидко пролітали дні і ночі
Й шалено все спліталося в роки
І вже дітей малих дорослі очі
Рахують разом з нами синяки.
Ось Зрілість монотонним,тихим кроком
Всідається в вагоні на лавки
Та яблука вже налилися соком,
Осіннім сонцем впали у садки.
Вагони стукають і цим чеканять спокій
І сонце наші скроні припекло
Та ніжно поглядаєм ми на внуків
Це нашої душі влилось тепло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017
Стояли яблуні у батьківськім саду,
Зимові сироти по пояс у снігу
Сріблястим інеєм виблискувався день
На стовбурах, міцніших за кремень.
Шепталися і згадували час
Коли вони так радували нас.
Рожевих квітів цілий батальйон
Пелюстками навіював нам сон.
Гілки легенько стукали в вікно
Бо з вітром цілувалися давно
Та цвіт збирався в сніжно пінний край,
Для бджіл і птахів тут був справжній рай.
І сонце припікало на гілля,
Ловило подих літнього крила,
Білий налив вже соки набирав
Смачнющий плід дитинству дарував.
Я яблука носила в пелені,
О,це були щасливі літні дні
Їх аромат розносився селом
І вся сім’я збиралась за столом.
А яблуні стелились до землі,
Раділи ,наче діточки малі,
Листочки тихо падали в траву,
Розглядаючи неба синяву.
Бабине літо вже летить двором
За гілочки чіпляючись ковром,
Несе осінні тихі небеса,
Сади стоять іскристі.як роса.
Опале листя я беру руками
Немає батька...Вже немає мами...
Лиш птахами вертаються сюди
Весняним променем лягти в свої сади.
Біль душі-пам'яті моїх батьків присвячую цей вірш .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017
Чому я часто маю відчуття,
Що я не тут би мала народитись,
Що все не те,це не моє життя
І що ріка буття не тут би мала питись.
Я себе бачу-Мавка Лісова.
Тут все моє і тут моя домівка
І вітер тихо віти сповива
Щоб приголубить і не плакать гірко.
Щоб шепіт лісу рани омивав,
А квіти душу лікували хвору,
Щоб соловейко радісно співав
І на галявині відкрив музичну школу.
Щоб сонячне проміння золоте
Крізь гущу дуба падало додолу,
А я купалась в ньому і оте
Зерно тепла ловила у подолу.
Щоб ліс зелений,наче старший брат,
Накрив би на ніч листячком кленовим,
А місяць влаштував би зорепад
І прошептав би
-Нових снів медових.
Щоб сплів колиску новий друг павук,
Ніжний барвінок заплітав би ніші,
Щоб білку годувала я із рук
І потопала б у вселенській тиші.
Тут хочеться лишитись назавжди
Щоб все навколо звеселяло душу.
Але у долі є для нас віжки,
На те що хочу?
Ні,на те ,що мушу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
Ніч згасає,
Сад весну впустив.
Перший промінь рано доганяє,
Забринів гіллям і сон струсив
Сонце ж зиму в мандри проводжає.
А зима чіпала стовбури,
В мокре листя хтіла заховатись
Та травички тонкі пагінці
Вже тепло почули. Треба здатись…
Шпак веселим свистом сповістив,
Що весна в свої права вступила,
Ніжним цвітом сад зарозовів
Ароматом все заполонило.
Тут не забарилася бджола
На пелюстки зверху впала радо,
Потекла медовая смола
Й розлилася озером по саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
Це був не сон,я певен ти була
І відчуваю,що ти є на світі,
Ти ранішнє сопрано солов'я,
Веселе й тепле сонце у зеніті.
Мої здобутки і моя броня,
Ласкаві очі,як волошки в житі,
Вода джерельна,чиста,як сльоза,
Що прохолодою прийде в важливі миті.
Хмаринка в моїй тепленькій руці,
Одягнена в трояндове намисто,
Пелюстка червоніє на щоці-
Цілунком полетіла в небо чисте.
Ти шепіт трав і запах споришу,
Ріка безмежна переливів літа,
Духмяний чай із квітів чебрецю,
Мереживо чола ,літами вкрите.
Ти дзвін душі усіх моїх років,
Міцне вино,що голову дурманить
Та чаша , ́із якої я не пив,
Але яка мене солодко манить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
Напій богів
Смачнюща чорна кава
Стоїть у філіжанці на столі
Кав’ярня, Львів
І дівчина цікава
Мене у юності нагадує мені.
Зерно. Млинок.
І ароматом ллється
Заварений свіжесенький напій.
Кусочок пляцка,
О, яке блаженство!
І не було усіх отих років.
І знову двадцять.Знову Львів і кава.
І ми закохані, веселі, молоді
І порцеляна біла,і забава
Й напій, який вертає всі роки.
Кав’ярня. Львів.
Смачнюща чорна кава. . .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017