| Сторінки (2/133): | « | 1 2 | » |
Вічне мистецтво
Старухою сќулилось.
Все не від серця,
Брудом зам́улилось.
Пекло провіщують,
Голос зриваючи;
Націю знищують,
Нас розважаючи.
Ќучма волосся,
Пісня, як марення:
Хай безголосе,
Зате - пропіарене.
Різному мотлоху
Віддано почесті -
Мінімум одягу,
Максимум пошлости.
Пишні паради
З безумними звуками,
Безліч порад
В інтерв'ю з недоумками.
Диких фанатів
П'яні процесії.
Хто провокує
Їх на агресію?
Що-б я робив
З чільниќами роздр́аю?
Певно-б, закрив,
Та мене не питають.
4 листопада 2007 року
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Повт.Закону 30:19 "Сьогодні взяв я
за свідків проти вас небо й землю,-
життя та смерть дав я перед вами,
благословення та прокляття. І ти
вибери життя, щоб жив ти та насін-
ня твоє."
Спитав мене колега на роботі:
-"Чи легко жить у Божому ярмі?".
Я "виписав" чимало поворотів
І далі мчу по фінішній прямій.
Задав йому зустрічне запитання:
-"Без Бога як? Кажи начистоту."
-"Не годен я зробити порівняння,
Не мав потреби кланятись Христу."
І мовив я про впевненість і спокій,
Христос мені - як гавань кораблю.
Мільйони нас і ми не одинокі,
Не знаю всіх, та кожного люблю.
Даремно кажеш ти:-"Тебе, шановний,
Із вашою мораллю попрош́у...
Пост́арію,- покаюсь, безумовно.
Ще вільним кілька років погрішу.
Не ти один розумний на повчання,
І сам-би міг побавитись винцем.
Критерій визначається бажанням,
Традиції дідівські є взірцем."
Не варто закидать на досвід предків,
Свого життя вони плели канву.
Не скажеш Богу:-"То була чернетка,
Я наново життя переживу."
"Послухай, друже, істини заради
Скажу від себе кілька добрих слів:
Вино не щире, в нім нема розради,
А у жінках розпусних - й поготів.
Вважаєш, я на тому знаюсь мало?
Нажаль, спізнав доволі хибний шлях.
І шинквас, і війна, всього бувало,
Гуляв як вітер вільний у полях.
Зачувши про Христа, казав:-"Не хочу!",
Поборником релігії не був.
Якщо до раю, думав, не доскочу,
То тут хоча-б побільше нагрібу.
Розтрощив Бог мої сталеві пута:
Доволі жити в мороці густім.
Веселим і без Бога можна бути,
Щасливим і свободним - тільки з Ним."
4 листопада 2007 року
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44994
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Скінчалось "Я". Воно пило і жерло,
Усе під себе жадібно тягло.
І ось тепер, зсудомившись, померло,
Людині вільно дихати дало.
Розбещене, з міцними п'ястуками,
Здавалося-б, рости йому й рости.
Ні, змусили леліяне роками
В один момент у небуття піти.
Як дуб росло і ось його не стало,
Любителя моральних заборон.
Радіємо! Укоськано ґевала.
Сьогодні маєм свято похорон.
22 жовтня 2007 року
До написання вірша спонукали роздуми над словами ап. Павла Рим.6:2-4:"Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто хрестився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним
Хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і Ми стали ходити в обновленні життя."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2007
Звідки б? Тепло після ранку холодного.
Навіть в сорочці зігрітись вдалося.
Бабине літо? Непереконливо!
Краще кажіть "нерозгніванана осінь".
Звідки ж тепло є? Бува, не з Чорнобиля?
Хмарка срібляста промацує пр́осинь.
Крики знадвору: "Капуста!!! Картопля!!!".
Тихше, кажу! Не розбурхайте осінь.
17 жовтня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2007
Для с́ебе вільну викроїв хвилину,
Писати віршик по обіді сів.
Пошарудів у мозков́их клітинах, -
А там не вистачає точних слів.
Тож, голову поклавши на долоні,
Заліг у дрейф, очікуючи Муз.
Прийшов Морфей, стисн́ув перст́ами скроні, -
На тім процес до вечора загруз.
"Вставай, нарешті, скільки можна спати?" -
Дружини голос чується м'який.
Шкода, бо так хотілось описати
Свого життя яскраві сторінки.
3 жовтня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41279
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2007
(Присвячено сердечному другові
Віктору Міроненко, з яким не
бачимось роками)
Привіт, Вітьок, привіт, вояче!
Де наші роки золоті?
Давно не бачились, неначе,
А ще як місяць молоді...
...І я-ж по шію у роботі,
То краще ти до нас, чи як?...
..........
...А як було тоді, в піхоті?
Найближчій друг - то твій земляк...
В такому вигляді віднині
(Коротка зустріч, стислий текст)
У електроннім павутинні
Жорсткий проходить дружба тест.
Ще наші схрестяться дороги,
Бо нам так хороше раз́ом.
...Ну все, "зач́атились" ми трохи,
Вже пізно, вимикаю "комп".
3 жовтня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41249
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2007
І за що ти супишся на мене?
Я тепла твого не відбирав.
Чом дерев опущені знамена
Твій сердитий вітер розкидав.
Примх твоїх ніколи не вгадаєш,
Б́езлад оселився у дворах.
Знов холодним дощиком шмагаєш,
Мокроту розводиш на шляхах.
Прибирай свої хмарки сіренькі,
Виливай вологу у поля,
А у нас поводь себе тихенько -
І тебе не лаятиму я.
2 жовтня 2007 року
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Антологія інтернет-поезії «На вістрі курсора», Київ, ТОВ «Редакція журналу «Дніпро», 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2007
Шмагали нас, і протягом віків
Цвіт націй ґартувався на колінах.
Чарівна сила батьківських пасків
Відтворювала совість в поколіннях.
Для нас дорослий був - авторитет,
Через лозину (пам'ятає кожний)
Стабільний досягався паритет
Між несвідомим "хочу" і "не можна".
Пекучі смужки не заляжуть знов,
Не призведуть до зведення рахунків,
Все компенсують ласка і любов -
Прикраса наших внутрішніх стосунків.
23 вересня 2007 року
Додатковий матеріал:
Приповісти Соломона 3:12 "...бо кого Господь любить,картає
того, і кохає, немов батько сина."
Приповісти Соломона 13:24 "Хто стримує різку свою, той
ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для
нього картання."
Приповісти Соломона 22:15 "До юнакового серця глуп́ота при-
в'язана, та різка картання віддалить від нього її."
Приповісти Соломона 29:15 "Різка і поука премудрість дають,
а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою."
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40211
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2007
В думќах переживаю знову
Один приємний діалог,
Своєю мовою розмову
Із земляком вели удвох.
Приватна тема (хто-б це слухав?),
По-свійськи (чи й не новина!).
...Знайшлись-таки сторонні вуха,
Які цікавила вона.
Тонкі відкинувши манери
(Наврядчи він колись їх мав),
В адресу нашу:"вот бэндэры",-
Хтось недвозначно просичав.
Слова, народжені в горілці
З собою далі він поніс,
І нас - звичайних українців
В реєстр героїв тим заніс.
Йому виписую подяку,
Хоча не подаю руки,
Бо цю образу як відзнаку
Сприймати можна залюбки.
18 вересня 2007 року
Вірш публікувався:
- Літературний альманах «Дух землі», Хмельницький, ФО-П Стасюк Л.С., 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=39614
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2007
Брешіть під софітів сяєво,
А ми вже на нуль помножимо,
Коли ви кажете:"Знаємо!"
Або присягаєтесь:"Зробимо!"
Це - ми вас у крісла садимо
І недругів ваших чубимо.
...У вухах чується:"Зрадимо!"
І ще цинічнише:"Купимо!"
Є злагода між зухвалими:
"Вчорашню брехню закріпимо,
У Раді позубоскалимо,
А ввечері чарку вип'ємо."
Кажіть нам, навчайте розуму,
Дуріть українця м́алого.
Ми знаємо - ваші роздуми,
Навіяні від лукавого.
14 вересня 2007 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=39159
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2007
Я поспішав дорослим стати,-
За ніч би виріс залюбки.
Життя навчило цінувати
Дитинства раннього роки.
Дитя мале невтомно скаче,
Гуцикає, аж "гай шумить".
Як боляче - воно заплаче,
Та все забудеться за мить.
Не думає про хліб щоденний,
Тягар сімейний не несе,
Та й батько на курорт південний
Малих на втіху відвезе.
Хоча..! Бувало стільки горя
На плечіки гливкі впаде:
Загубить іграшку на морі,
Чи просто настрій пропаде.
Життя - заплутана куделя,-
То гарні, то погані дні.
Мої життєві каруселі
Приємно згадувать мені.
11 вересня 2007 року
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=38907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2007
Ефір, як благодатний тр́унок,
Солодкі обіцянки ллє:
"Усім дамо!" А совість є
Брехать за наш таки рахунок?
На нуль помножити пора
Мужів достойних обіцянки,
Бо не за наші забаганки
Ведеться ця серйозна гра.
І св́ята пишні не для нас.
Якби про "смертних" піклувались,
Давно-б уже розцілувались
І примирились водноч́ас.
До переможного кінця
Отруйні випускають стріли,
А правду як вівцю забили
На честь тугого гаманця.
28 серпня 2007 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37815
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.08.2007
Слова, яких не заслужив...
Образа очі випікає.
За що неправдою карають,
Неначе ріжуть без ножів?
Одне неправедне слівце,
На подив, вбивчу має силу:
Учора на руках носили -
І вже закопують живцем.
Та є Суддя, і свідки є...
Я віри в Господа не втратив.
Мені не треба адвокатів:
Христос - пристанище моє.
21 серпня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37005
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2007
Багато хто з моїх знайомих
Прибився західних земель.
Шпаркі, як кажуть, на підйомі
До кращих подались осель.
Були між ними патріоти.
Сказати б, жадібні? Так ні.
Квартири мали і роботу,
Людей впливових між рідні.
Шуміли: "Ми міцного роду
І щиро віддані йому".
А тільки трапилась нагода,
Розвіялись по одному́.
І я у Західну віконце
З гуцулом-тестем прорубав.
Хоч наше і не гірше сонце, -
Гайнув, бо привід таки мав.
З чужих столів поїсть-попити,
Відчути радощів земних,
Побачити, щоб зрозуміти:
Ну чим намащено у них?
А ще довідатись кортіло,
Куди так щільно тисне люд?
Чому ніяка владна сили
Не в силі втримати їх тут?
На чужину погнути спину
Не раз щороку виїжджав,
З Німеччини на Україну
Хрусткі банкноти виряджав.
І все одно не міг збагнути
Любов слов'ян до чужини:
Не встигли Ґрінвіч перетнути, -
Американці вже вони.
Ніхто там нас не виглядає,
Грошей "за так" не роздає.
І в них буденність набридає,
І там рутина дістає.
Хоч, правда, побут там зручніший,
І підлататись можна враз.
Так їдуть же не найбідніші,
А найкмітливіші від нас.
Не стану до уваги брати
Високий сервіс по містах.
За зручність треба там бабра́ти
Не менш, ніж у своїх краях.
Там люди не такі сердечні:
Сухі та стримані, аж сміх.
На око вишукані, ґречні, -
Насправді б́айдужі до всіх.
Тиняєшся між них, як привид,
Без центів не наллють води,
Тому заможність - ще не привід
Для переселення туди.
Можливо, жити я не вмію?
Втрачаю вигоду свою?
Я Україною хворію,
А інше - людям віддаю.
20 серпня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36940
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2007
Попередній варіант.
Із книжкою в руці
Пересуваюсь містом,
Читаючи листки:
Пів-слова - кожен крок.
Писали-ж мудреці,
Наповнюючи змістом
Безцінні сторінки
Зачитаних книжок.
Ми прагнем, як води,
Друкованого слова,
Шукаючи знання
І втіху у вірші.
То ми, а молоді
Свою не знають мову.
Дурман і маячня
Їм ближче до душі.
На щастя, геть не всі
Казяться на забавах.
Розумні земляки
Ще є серед людей.
Намноження краси,
Зірок мистецьких спалах
Залежать від батьків,
Пильнуючих дітей.
15 серпня 2007 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36331
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2007
Сучасний гумор - "несудимий двічі",
Святий і чистий, так і запиши.
Тепер і жертві, дивлячись у вічі,
Розреготатись можна від душі.
Не бив. Не крав. Не кривдив малоліток.
На шії хрест, над головою німб.
А те, що кажуть - пересуди тіток.
Ось папірець з печаткою на нім.
Закон у нас гуманний не для бідних,
За долари і біса захистить.
Чи не безбарвні очі у Феміди?
Я подивитись хочу, розв'яжіть!
7 серпня 2007 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=35486
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2007
Мої !!! - Від радощів волаю,-
Веселі безтурботні дітки.
Я усвідомлюю це чітко,
Та серце жахом огортає.
Чи ми достойні є самі
Життя розумне породити?
Чи ми давно навчились жити?
Здається, так... Здається, ні...
Як серце батьківське щемить!
Коли хвороби їх гнітили
Й життя на ниточќах висіли:
Невинні ж ще, а їм болить.
І клопіт був, й сумління гризь...
Маленька наша доня мила
Від жаху й болю полотніла,
Та не показувала сліз.
І наш синок життя втрачав.
З надривом серце колотилось -
І раптом стало... Зупинилось.
Не дихав більше Ярослав.
Хвала Божественим рукам!
Кінець щасливий і зворушний:
Він повернув великодушно
Дитя наляканим батькам.
Чи маю я дітей своїх?
Не я, а Бог дає їм жити;
Вони - Його спасені діти,
Ми лиш викохуємо їх.
Написано за сприянням і з сестринськими
порадами Анастасії Рудої 6 серпня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=35485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2007
Присвячено синочку Ярославу і донечці Руслані
Хто би так потішав?
Хто би так зустрічав?
То - мої малючки-кошенята.
Ключ лишень проверну -
Вже хлоп'я та дівча
Тупотять із підскоком до тата.
Дві маленькі душі -
Найдорожчий мій скарб,
Що зростає у вроді і силі.
Згадка рідних імен,
Як солодкий нектар,
Живить кожну клітиночку тіла.
Забарився, гаруючи
На результат,
Прокапарив до пізньої ночі.
Цілий день так хотів
До своїх янголят,
А у соннеє царство ускочив.
На столі, як і вчора,
Безладдя чудне,
На полиці улюблена книжка.
Кошенята мої,
Не діждавши мене,
Зігрівають малесенькі ліжка.
Знову я не почув
Чарівних голосів.
Що ж, провину спокутувать мушу:
Відкладаємо все
До найкращих часів,
А виходить, виснажуєм душі.
Натомившись за день,
Дітки солодко сплять
У покої своїм напівтемнім.
Болем стишеним
Збиті колінки горять.
Я втішаюсь видовищем щемним.
5 серпня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
- Літературно-художній альманах «Усі ми родом із дитинства», Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=35242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2007
Уже і кримські береги
Не надають мені снаги:
Я не пишу, та й слів не маю.
Спостерігаючи красу,
В собі побачене несу,
А мозок мій відпочиває.
Я багажем привіз із дому
Перенапруження і втому.
Я вкину їх у глибину,
Ліниві хмари розжену,
По скелях і лісах розсію.
Усе складається "на п'ять",
Нам оптимізм не позичать:
Перемелю, перехворію.
Думки спокійно впорядкую.
Я Крим люблю, бо він лікує.
26 липня 2007 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=34655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2007
Чи досягну вершин таких,
Щоби, дослухавшись, почути
Слова, що світ перевернути
Могли б у виразах простих?
Під впливом Божим потечуть
Рядки невимушених речень.
Корисні будуть і доречні
Для всіх вони. Та як почуть?
Чому щодня із уст людських
Лунають скрізь слова безпутні?
В них істина і сенс відсутні, -
Та ми повторюємо їх.
То як дістатися мети -
Начутись ангельської мови?
І долучити до розмови
Усіх, хто хоче простоти.
7 липня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2007
Я мрій шалених не плеќаю:
Туга калитка, кадилак,
Мандат, посада, свій літак.
Якби й давали, не бажаю.
Життєвий план - гучні слова:
- "Ти не плануєш на майбутнє?".
- "Чи я пророк, чи Всемогутній?
Цим не забита голова."
А мрії, що? Туман лишень,
Міраж, що міниться в очах.
Та я у Бога дитинча,
Не знаю, як скінчиться день.
Ні виходу свого, ні входу
Не відаю, як кожен з нас.
З ким і яку складу угоду?
Всьому́ призначено свій час.
Звичайний побут заїдає,
Щоденний клопіт дістає, -
Оце і є життя моє...
А що по тому? Я не знаю.
Веселі дітки вгору йдуть,
На хліб і воду вистачає,
Та й на потреби інші маю.
Що станеться, тому і буть.
Душевний мир, блажений спокій
Слова Ісуса м'яко ллють,
В мені любов'ю віддають.
Це диво - я не одинокий.
Мій Пан мене не полиш́а,
Тому-то, при своїх потребах,
Я маю все - і більш, ніж треба.
І славлю Бога у віршах.
6 липня 2007 року
Пояснення: Ми мріємо і плануємо, однак,
живемо днем сьогоднішнім. Мріємо не
про купу грошей, за які щастя не придба-
єш. Мрії християн позбавлені егоїзму.
Сьогодні я маю хліб, матиму його і на-
завтра.Псалом Давидів 37:25 :"Я був мо-
лодий і постарівся, та не бачив я правед-
ного, щоб опущений був, ні нащадків
його, щоб хліба просили." Живіть, дові-
ряючи цьому слову і будете спокійні.
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32594
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2007
Свіж́енький напис у брудному ліфті,
Зручн́ий, - якраз на рівні голови.
Дівочий почерк на місцині чистій.
Читаємо: "Я секс люблю, а ви?".
Дитина славна, тягнеться в науку,
Писати підучили вчител́і.
Книжќи любити, знаєте - не штука...
А як там секс на матінці, Землі?
Хто зна, а може досвіду нестача?
Чи там якісь конфлікти у сім'ї?
Береться розв'язати цю задачу
Мале дівча на вулиці твоїй.
Ви не тримайте на душі секрети,
Глядиш, - і на просторіших місцях
Запропонує нам дівча анкету:
Це ж треба знати, хто чого досяг.
В країні недорід. То, може, варто
Поправки внести до шкільн́их програм?
Любов до сексу від самої парти
Виховувати в дітях вчителям.
Писати ще - дурна чорнила трата
І ось останнє звернення моє:
То дайте ж звіт, мерщій! Але без матів!
І ваш імейл для повноти досьє.
3 липня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2007
Нема давно недемократів,
Та із загалу, в той же час,
Шляхетні групи депутатів
Найпрогресивніші у нас.
Поперевозили баули
В елітне київське житло,
Людей на радощах...забули,
Бо закрутило, понесло
Життя тіла недоторкані.
Ввійшли під купол, як на бал,
Фракційні змінюють компанії,
Тверд́ий збивають капітал.
Свої-ж колишні обіцянки,
Свій передвиборчий екстаз,
Мабуть, якимсь похмільним ранком
Злили спросоння в унітаз.
Не ображайтесь, я вас пр́ошу,
Хіба я зайвого загнув?
Ви - на коні, народ - в калоші
На вухах сушить локшину.
1 липня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2007
Не одну в житті проблему маю,
Справи, часом, не ідуть до рук,
Та майбутня доля не лякає,
Бо у мене є могутній Друг.
Всі мої надії і зітхання
До Престолу линуть із душі.
Я подам Тобі своє прохання,
Ти його по-батьківськи ріши.
30 червня 2007 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2007
(Речення супроводжуються пояснювальними відправками до Біблії у дужках після кожного другого рядка.)
Від землі Живим Мостом
До Небес прямують люди. (Ів.14:6)
Порівняння із Христом
Не на нашу користь буде.(Рим.3:10-12;1Пет.2:22)
Ти не думай про це,
Не ховай своє обличча, (Євр.4:14-16)
Із Небесним Отцем
Спілкуватимемось вічно. (Ів.14:1-3)
Він знаходить слова,
Вибачаючи сумлінним, (1Ів.1:9)
І на батьківських правах
Допоможе стати вірним. (Єзек.36:25-27)
Враз розвіються густі
Хмари сумніву й спокуси, (Матв.11:28-30)
Тільки радість у Христі,
Чесні наміри в Ісусі.(Флп.4:4;2Пет.1:5-8)
30 червня 2007 року
Вірш опубліковано:
- газета «Голос истины», №7, Горлівка, липень 2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2007
Довершеним захоплююсь куплетом:
Лиш кілька слів - і солоно в очах.
З талановитим і сумним поетом
Бажаю спілкуватись у віршах.
Печаль нікого в світі не обходить,
Але і радість теж не омина.
Митець на всякий час слова знаходить,
Є пісня і весела, є й сумна.
Хіба біда якась триває вічно?
Чи настрою змінитись не пора?
Чому ж твої вірші меланхолічні?
У кожному із року в рік жура.
А спробуй-но хоч раз пожартувати,
Своє вразливе серце уздоров.
Ти зможеш так чудово написати,
Що кожен розсміється - будь здоров!
Лунатимуть в піснях твої куплети,
Та імідж твій зазнає певних змін.
До вишуканих радісних поетів
Долучиться, принаймні, ще один.
30 червня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2007
Буває, дівчина кирпата
Із невеличкого села
Листа "щасливому солдату"
В якусь частину відсила.
Наївна молода "незнайка"
Не відає, що десь вночі
Їй писарчук складає байку
Під регіт ротних хохмачів.
Так само щире Боже Слово
На сміх, не знаючи, беруть,
Небесне зводять до земного,
Низьке шанують, стережуть.
Любови слів не хочуть знати,
За злісні вчинки жаль не йме.
І я "щасливим" був "солдатом" -
Не розумів колись Тебе.
І навіть не хотів читати
Твоє письмо - листа до нас,
З дітей Твоїх посмів сміятись,
Ганьбив Тебе тривалий час.
Скасуй невігластва "заслуги",
Прости незнання помилки.
Тепер пишу Тобі, як Другу,
Листа із легкої руки.
21 червня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Антологія інтернет-поезії «На вістрі курсора», Київ, ТОВ «Редакція журналу «Дніпро», 2010 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31273
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2007
Пісні проспівали поскубані півні,
Приліг під порогом покусаний пес,
Полізли по пню печериці поживні:
Провіщують, певно, приємний процес.
Прокинься, побачиш подачку природи,
Північний періщив примхливий потік.
Парад парасольок підняв по погоді
Порепаний пень. Подивись,працівник!
Повітрям п'янким перехоплює подих,
Південним поривом пантрає поля,
Прелюдія поклику правил природних
Покою птахів повсякчас позбавля.
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31272
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2007
Перший стрибок
Мені б купити літака!..
У небі ріднім я розкутий,
Та щоб стрибати з парашутом, -
То не доходила рука.
Оце аж після сорока
Зробив собі велике свято,
Бо готувався я завзято
До першого свого стрибка.
І років два в одних думках
Здавався я на Божу ласку,
Та розчековував запаску -
І бачив небо в куполах.
Ось і діждався дня того,
Коли літак ревів на зльоті,
Та щастя рвалося із плоті,
Випереджаючи його.
Інструктор прокричав: "Пішов!" -
А я, щоб сумнів вже не мучив,
Зробив останній крок рішуче...
І наче з потяга зійшов.
І разом цілий світ замовк:
У тих миттєвостях недовгих
Вмістились ті два роки повних,
Що я вимріював стрибок.
За три секунди я не чув
Ні звук, ні голос; тільки мозок
Пройняв усього як морозом:
"Чи не задовго я лечу?"
Мене не в казці - наяву
Якась невидимая сила
Підхоплює на теплі крила
І вже не падаю - пливу.
Хвилини дві - і я лежу:
Все спрацювало так, як треба.
З тобою не прощаюсь, небо,
А "до побачення!" кажу.
22 червня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31271
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2007
Священство царське - Божа Церква,
народ Царя у всій красі.
Ісус Христос - невинна Жертва
покрив провини наші всі.
У білі шати одягнулись.
Життя нас трохи потрясло:
чогось ганебного позбулись,
а щось корисне приросло.
Себе вважаємо за вірних,
читаєм Біблію усі
і ґ́аним дружньо непокірних,
що знали Бога в ті часи,
коли апостоли й пророки
водили їх, як тих овець,
жезлом Господнім; сотні років
були за приклад і взірець.
Та навіть Божий друг не всто́яв!
і я, читаючи про це,
зневажив воїна-героя,
царя Давида, - і лице
моє від смутку не змінилось,
бо я б такого не утнув.
Багато ще думок роїлось,
та все не тих. І ось - заснув,
І сон наснився: наче натовп
святковий, та Єрусалим.
А люд снує, шумить завзято,
і я радію разом з ним.
Тут моляться до Бога вголос.
Я усвідомлюю сповна:
святії ми!.. Та чую голос
з-за рогу вулиці луна.
Іду. Вдивляюсь проти сонця.
На мить примружившись,- стою.
Слова знайомі - і промовця
безпомилково пізнаю.
Петро, цитуючи повчання,
скінчає проповідь - і страх
із розпачем та здивуванням
у слухачів його в очах.
І ті, що Бога прославляли,
святі із ніг до голови,
із трепетом слова сприйняли:
"Ісуса розіп'яли ви!"
Петро, вдивляючись в обличча,
чекав на відповідь, - а я
долав нервово протирічча:
"Чи в тому є вина моя?"
Було колись, не знавши Бога,
своєю волею ходив, -
та все ж на вірную дорогу
мене Він вивів і простив.
Чи я від Господа відрікся?
Хіба чужу дружину вкрав?
Петро й на мене подивився,
а люд навколо вже волав:
"Скажи, що маємо робити?
Нечисті всі." І переляк
збудив мене, - та пережите
у сні залишилось. Ще б пак!
Хоч я з нечистими не знався,
на хліб чужий не зазіхав, -
то вже й до раю записався,
святішим за Давида став.
І братові колоти очі
готовий був, хоч прав не мав...
До суду ми завжди охочі
за щось, та навіть без підстав.
Ні, я достоїнства не втрачу,
засвоївши закон один:
любити брата не за вдачу,
а через те, що Божий він.
6 червня 2007 року
Вірш опубліковано:
- газета «Вечное сокровище», №1, Київ, січень 2008 р.
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31268
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.08.2007
Мій Бог, я хочу бути чистим,
Позбувшись тягар́а гріхів,
За стіл у дружнік колі сісти
Своїх колишніх ворогів,
Образи тяжкої не знати,
Від помсти душу берегти,
Спокуси силою долати,
Що обіцяв подати Ти.
Ганебним вчинком не труїти
Святих стосунків із Христом,
Сумління голос не втопити,
Не вбити мудрости гріхом,
Що тінню ходить невідступно,
Як друг, в обійми прибира,
А б"є безжально і підступно
І на кавалки роздира.
Коли-б не Ти, мій любий Отче,
Не встав би я, як не хотів.
В усьому я зрівнятись хочу
З Христом, у цьомі ще житті.
20 травня 2007
Вірш опубліковано:
- газета «Вечное сокровище», №№2, 7, Київ, лютий, липень 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31266
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2007
Мій Бог! Ти мене до глибин моїх знаєш,
коли я сиджу, чи підвожусь на ноги,
і думку мою наперед осягаєш.
В дорозі я, чи на спочинку, Ти, Боже,
Пильнуєш навколо і тверду правицю
Свою наді мною простяг милосердно.
Високе знання Твоє, - людською міццю
не можна його осягнуть достеменно.
Куди я від Духа Твого помандрую?
Куди я сховаюсь від Божого ока?
На небо? Ти там. До шеолу впаду я?
Ось Ти і в шеолі знаходиш глибокім.
Чи вдаль понесуся на крилах зірниці,
спочину без Тебе край синього моря,-
мене пильнуватиме Божа правиця:
рука всемогутня з людиною поряд.
Коли б я сказав:"Тільки темрява вкриє
від Тебе мене", та не буде такого,
бо темрява ночі як день пломеніє,
як світло - пітьма для Всевишнього Бога.
Бо нирки мої Ти вчинив і в утробі
зіткав мене всього довершеним плодом.
Діла дивовижні лишаєш по Собі,
Тебе прославляю, величу. Та, згодом,
і кості мої не закриті для Тебе,
коли в потаємних підземних глибинах
я витканий був, мій зародок на небі
Ти бачив, мій Боже, Своїми очима.
І дні мої числяться в книгах небесних
коли ні один з них іще не приходив.
Я вражений величчю відань безмежних,
думок Твоїх розсип ціную. Мій подив
і захват від Тебе, з моєю хвалою,
з пробудженням раннім від сну відправляю.
Коли прокидаюсь, то я ще з Тобою.
До Тебе прохання сердечні звертаю.
Якби Ти безбожника вразив! О, небо!
А ви, кровожерці лихі, відступіться
від мене! Підступні слова їх про Тебе,
У задумах марних не хочуть спиниться.
Отож, ненавиджу Твоїх ненавидців,
Твоїх заколотників бриджуся, Боже:
ненависті чаша налита по вінця,-
вони вороги мені!.. Господи! Можеш
пізнать моє серце, вдивившись очима
в твердиню думок моїх, задумів скелю.
Побач, чи не йду я дорогами злими?
Скеруй мене шляхом у вічну оселю!
Вірш опубліковано:
- газета «Вечное сокровище», №5, Київ, травень 2008 р.
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31265
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2007
Всім серцем своїм я тебе прославляю,
співаю Тобі лишень перед богами,
до храму святого Твого я вклоняюсь,
Імення Твоє прославляю між нами
за правду Твою і за милість безмежну.
Ти Ймення Своє возвеличив і Слово
підніс над усе. І багаторазово
удень піднімаю молитву належну.
Бо Ти підбадьорюєш силою душу.
Прославлять Тебе всі царі,бо почують
слова Твоїх уст, що наповнюють сушу,
почують і піснею гучно вшанують.
І будуть співать про шляхи мого Бога,
бо слава Господня безкрає велика. (бо слава Господня безкрайня, велика.)
Високий Господь, але бачить низького
І вгадує зд́алеку гордого лика!
Якщо серед т́існяви піду, - Ти, Боже,
ож́ивиш мене проти люті запеклих,
прав́ицю простягнеш, мені допоможеш,
за мене здійсниш Ти, бо милість до чесних
довічно є cуттю Твоєю. Не можеш
Ти справу десниці лишити, мій Боже!
14 квітня 2007 рік
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31264
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2007