| Сторінки (2/131): | « | 1 2 | » |
Чи штучний розум вірші оживляє?
Чи прозою лиш може володіти?
Бо треба інколи... хоча він не кохає...
Бути окриленим коханням в світі.
Чи може він одну сторінку,
Один від неї лист тримати?
Бажати лиш одну ту жінку,
Яку хотів завжди бажати?
Чи штучне серце можна розбивати?
Чи може в розпачі очима і губами
Про неї думати й сумувати,
В печалі бути втопленим роками.
Чи може мати натхнення від кохання,
Чи має він енергію творити?
Бо для поета важливе лиш бажання:
Емоції у творчості втопити,
Забутись або ж навпаки
Оспівувати ту єдину...жити.
Чи може вірші все ж таки
Писати, віршами тужити,
Мріяти, вклонятись здалека,
Хотіти день у день таких емоцій,
Але мить для нього не проста,
Це лиш коди...коди...просто коди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Люблю тебе, твій ніжний запах
Твій сміх, твій голос і уста,
Твій нескінечний жвавий запал,
Тебе усю, бо ти моя.
Хто знає, може в давнині,
До переродження сюди,
Ми були серцем сплетені,
І були рідними завжди.
Всім єством я відчуваю,
І безсовісно кажу,
Що тебе я всю кохаю,
Що тебе люблю я всю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Дім, дорога, школа, час,
коридори, двері, клас,
Кнопка пуск, паролі, хром
Всі уроки за компом.
Дзвін перерви, друк, папір,
Дітлахи біжать на двір,
Перезмінка, кабінет,
Заліпаєм в інтернет.
Документи, клік миші,
Звук колонок у тиші.
Фото, відео монтаж,
Кібер досвід, кіберстаж.
День, учитель, монітор,
Інформатики дозор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
Я дома навіть в твоїх обіймах,
Я дома навіть в твоїх руках,
Без тебе наче у снах,
Я дома в твоїх устах.
Твій голос як рідний звучить,
Навіть на трошки, на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
Що побудоване важко зруйнувати,
Для цього треба сотні днів ігнору,
Для цього тре забути цінувати
Те рідне з ким ви "йшли у гору".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
Життю кінець, немає чим хвалитись,
Нема кому сказати що щасливий,
Немає з ким до старості лишитись.
Це сам пишу в мовчанні галасливій.
І смерть прийшла, не та що із косою,
Вона прийшла із слів про неможливість,
Вона це віра в те що тут зі мною
Всі недостойні, це є справедливість.
На жаль це я. Я той хто недостойний,
Це я живу у его порожнині,
І й так помру де сам на однині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Де моя муза ховається, де?
Десь серед люду, тихо іде,
Десь серед зорів десь серед хмар,
Десь не горить без неї ліхтар.
Десь сумують за нею фіалки,
Десь нудьгують без неї гадалки,
Десь не освітлена нею краса,
Тягнеться дальше ніж небеса.
Навіть прекрасні її аромати
Ще неможливо усі упіймати.
Десь в тишині і серед ночі,
Навіть не чутно це серце дівоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
В твоєму розумі неспокій,
Бо ти не чуєш тишини,
Вважаєш що твій стан глибокий,
Але немаєш глибини.
Метаєшся щодень словами
Щодень зливаєш душі стан,
Пізнати хочеш ти думками,
А серце пізнає обман.
Любити розумом не складно,
Пізнати серцем ось мета,
Бо розум хоче жити владно,
А серце жити - як в свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Прийшли, зустрілися, сказали.
Шматочок серця показали,
Сховались, стали знов самі.
Побули рядом, пізнавали,
І маски свої познімали,
І оголили дві душі.
Добралися до ідеалів,
І повні своїх ритуалів,
Повторювали знов і знов.
Чому приходили не знали,
Бо їхні душі так казали,
Що десь у світі є любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Де моя муза ховається, де?
Десь серед люду, тихо іде,
Десь серед зорів десь серед хмар,
Десь не горить без неї ліхтар.
Десь сумують за нею фіалки,
Десь нудьгують без неї гадалки,
Десь не освітлена нею краса,
Тягнеться дальше ніж небеса.
Навіть прекрасні її аромати
Ще неможливо усі упіймати.
Десь в тишині і серед ночі,
Навіть не чутно це серце дівоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Багато серед людей казок,
Що є любов десь у людей,
Що є чимало і на зразок
Вона б'ється і рветься із грудей.
Є міфи, що поряд може є кохана,
Що десь чекає на мене вона,
Що для мене моя бажанна
І наповнить серце сповна.
Кажуть шукай її поки є віра,
Поки ти можеш віддати їй все,
Поки лунає ще рима і ліра,
Поки любов твої ноги несе.
А я вже не хочу, наївся ілюзій,
Пізнав і любов й ненависть, призріння,
Вже із любові пішов я у друзі,
І був із друзів в любовні уміння.
Може не ціню те що я маю,
Може знецінений тим ким я є,
Але не хочу у масу, у стаю,
Що не гуртує, а лише віддаляє.
Хочу своє, і тоді коли хочу,
Хочу спокійно і без натякань,
Хочу звичайну, а не пророчу,
Хочу без лишніх сюрпризів зізнань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Я так скучаю за тобою,
Я так шкодую що пропав,
Що причинив тобі я болю,
Що дуже довго так кохав.
І все вернути я не можу,
Цей сором здавлює в комок,
Підвів я і довіру божу,
Що серце закував в замок.
І все що не вернути
Я пам'ятаю на зубок.
І часом хочу я заснути,
Але скрутився у клубок
Від звуків згубленого раю
І відголосків давнини,
Всі труднощі я пам'ятаю,
Які ми разом всі пройшли.
Я хочу все оце вернути,
Але уви це не можливо,
І від бажання як отрути
За кожен раз мені тужливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021
Та ніжність, Богом їй дана
І не обділена красою земною,
Вона мяка і сильна, скромная вона.
Вона є всім і є сама собою.
Вона як цвіт духмяний на гіллі,
Вона як звук пташок, її пісні
Наповнені любовю, теплотою...
Вона це віра в щось красиве,
В щось по істину важливе,
В щось що є благосовенням,
Вона - моє натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Ти сонечко. Любове ти моя.
Не підкоряйсь ти помислам лихого,
Бо твоя ніжність зброя є твоя,
Твоя любов є вища всього.
Люби себе, батьків, святого Бога,
Бо це твоя дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Я тебе не покинув тоді,
Як ти стала другом мені,
Як ти вже не мала кохання,
І мені говорила признання.
Я хотів лише чіткості, віри,
Хотів лише часу на дії.
Хотів щоб ти лиш в добрі,
Почувалася в кожному дні.
Я хочу тобі тільки щастя,
Так як мені тільки вдастя,
Так як умію лиш я.
Навіть, якщо не моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Я знаю серцю не прикажеш,
Я зрозумів, що ти не та,
Не та кому кохаю скажеш,
А ти байдужа і пуста.
Пуста - тому, що без любові,
Уви без мене ти тепер.
А я забув свої окови
У тебе зняти, і помер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Хотів любити - полюбив.
Хотів забути - не вдалося.
Чомуж себе я не спинив?
Чому тебе люблю я досі?
Можливо вірші це єдине,
Що могильною пітьмою
Завжди є, буде зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
Христос воскрес!
Бо вбити неможливо
цю вічну відданість і праведність ідей.
Христос воскрес!
Бо жив він так красиво,
любив без користі усіх, усіх людей.
Христос воскрес!
Воскресла його слава
на довгий час на тисячі років.
Христос воскрес!
Й воскресне та держава
і кожен дух в молитві тих піснів.
"Воістину" ми кажемо віднині,
"Воістину" ми кажем кожен рік,
але воздастя лише тій людині,
хто життя своє Ісусові прирік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021
Ти дала мені надію,
Що життя вже не пусте,
Що все серце диво вміє,
Що вже скрізь воно цвіте.
Воно сповнене водою,
Воно сповнене вогнем,
Воно хоче із тобою,
Бути наче кожним днем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021
Я кричу, а слів моїх не чути,
я люблю, а серце нероздільне.
Ой...як же бути, як же бути?...
Воно біжить як божевільне.
Долоні мої прагнуть твої,
уста наповнені бажанням,
чому ми завжди в світі двоє,
чому ми завжди у коханні.
Ти так мовчиш, що я палаю,
я хочу лиш тебе почути,
я вже признався, що кохаю...
О...як же бути?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021
Цей свіжий келих пянкучого вина
Не порівняти із цвітінням квітки.
Чому вона така, ну чому така?...
І ще куди іде вона і звідки?
Вона як мед, як солод від життя.
Ні в чай добавити, ні з кислим з'їсти.
Вона як сонце в ніч, як серцебиття.
Що в жодній казці не сила оповісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Натхнення - вічне й не досяжне.
Всі оди вписані на те,
Що не буває в серці власне,
Що зробить серденько пусте.
Натхнення - те, що вже не має.
Поет співає про утрати.
Він ніби знає, що кохає,
Але не може це дістати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Любов придумали поети.
Любов таку як небеса.
Про неї писали лиш сонети,
Але в житті її нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
Я стільки знаю того, чого не варто,
Я стільки можу, але не роблю,
Який тут сенс покласти нову карту,
Якщо в цій грі нікого не люблю?
Не має сил вже вірити в удачу,
Фальшивий погляд на життя своє,
Але вже знов беру нову роздачу,
Щоб притворитись, що воно моє.
Сховаю козир, лишу на остаток,
Коли разом грузитимуть мене,
Хоча я знаю, є новий початок,
Нова роздача знову настає.
Програв чи виграв, це вже не валиво,
Все знов те саме, правила усі,
Хоча колись все було так красиво,
але колись -це наче у вісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
Давно мені казали люди,
А я їм що «не може бути»…
Що «ніколи я не закохаю».
А зараз завжди я вагаюсь.
Щоб не зрушить серця стук,
Щоб рука торкалась рук,
Щоб натхненні поцілунки
Були вищого ґатунку,
Треба все зробити сміло,
Трохи трепетно і вміло,
Трошки з юмором і без,
Щоб піднятись до небес.
Хочу я тебе спитати:
Чи готова ти кохати?
Чи готова в небуття,
Йти туди без вороття?
Бо я завжди прусь туди,
Хоча не знаючи куди,
Хоча не бачачи дороги,
Йду я сміло у всі ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Хто кохав, кохати вже не зможе,
Хто палав в коханні лиш серцями.
Так казав Єсєнін. О великий Боже,
Він не знав, як бути до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Привіт.
Не знаю що писати,
Про життя?
Можливо запитати:
Як діла?
Чи може як спалось?
Ну ось…
Привіт.
Сьогодні день чудесний,
Не погодній.
Цей вірш на диво чесний,
Бо сьогодні
Хотів тобі сказати:
дивний світ.
…Й добра ще побажати…
Привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
О так.
Вже ніч романтики настала,
Давно такого не бувало,
Не можу очі я зімкнути,
І як же бути?
Все думи думаю про ню
Про цю дівчину не мою,
Про її голос про уста.
Ах, ця дівчина чарівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
На що збирати можна гроші?
Куди вкладати лишній час?-
На те, щоб ти не був прохожий,
Не був одним із сірих мас.
На що здоров'я ти потратиш?
Для чого спати цілу ніч?-
Коли самотністю заплатиш,
Без побажань на добру ніч.
Що можна мріяти у світі?
Що планувати все життя?-
Це лиш когось завжди любити,
На кожен стук серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Я людям не пробачаю.
Не даю я надії всім тим
Хто зразу добра не побажає.
Для мене стають вони ніким.
Не даю я других шансів,
Бо притворство - їх єство.
Всяких мєлочних нюансів
Повне «Їхнє божество».
Ставлюсь як до сірої маси.
Що важливо тільки їм,
Для мене лиш працює каса.
Мій дім не стане вже твоїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Що за люди, що за диво?
Це лиш тільки нам властиво,
Ображатися за правду,
Що оточує нас тут.
Ні хом’як, ні лев, ні сокіл,
Скільки б їм не було років,
Не задумались на мить,
що душа у них болить.
Це лиш люди
В світі всюди
Хочуть бути ідеальні,
І не бачать це реально.
Я не кращий за усіх,
Я не гірший за усіх,
Я не всі, і це прекрасно,
Зрозумів це все я вчасно.
А найкраще зрозуміти,
Зазубрити і уміти,
Що сьогодні кращий я
Ніж учора.
Не за когось, а за себе.
Це звертаюсь я до тебе -
Читачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Амур сказав: «Та йдіть ви в баню,
Самі найшлись, самі створили».
А він так заздрить що не сила
Дивитись на таке кохання.
Він чуть не плаче бо без нього
Є ти і він і більш нікого.
Пропав весь світ у поцілунках,
Він десь сховався в цих стосунках.
Амур: «Та це ж несправедливо,
Я відволікся, ви ж зрадливо
Шматками серця обмінялись,
І долі ваші обійнялись».
Амур ще більш став перейматись:
«Не хочу більше цим займатись.
Ще не настали ці години,
А ви у пристрасті невинній
Сп’яніли більше ніж у п’янці
Із медом на устах у ранці.
Ще до людського весілля,
Я навчав всіх божевіллям,
Інтриг, сварок, історій,
І нахиляв до них всі зорі.
А ви самі так спалахнули,
Чому ж мене ви обманули?»
І він застряг в думках моїх,
А в мене лиш остався сміх,
На вихід я його провів,
І сам листа писати сів:
«Ви молодці, і так тримати.
Щоб так кохати тре не знати,
Й не вірити у фантастичне,
Бо в вас вже є щось поетичне,
Де серце біжить кудись в шаленстві,
Душа осталась у блаженстві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020
Усі поети пишуть про любов,
Про щось мяке, красиве і безмежне,
Про потаємне відкривають знов
нові звуки ці складають обережно.
Усі вірші доглянуті як квіти,
Поливані лобовю зовсім мало,
Заховані від гніву і від вітру,
Прикриті вони римами бувало.
А запах їх розноситься століттям:
Краси, безмежності, тепла, натхнення.
Рядки ж призначенні майбутнім діттям,
Що у душі пізнають дивне вчення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
Як був маленьким, крихітним колись,
Не розумів чому усі сварились,
Чому у мами сльози полились,
І батько йшов з дому? Чому усі злились?
Як був маленьким я лиш розумів,
що і погане можна все забути.
Але в дитинстві мало що умів,
І мало знав, а саме, як тут бути.
Одного дня, нестримався, утік.
Я вибіг в поле де зелена травка
Простягалася вдаль прямо і в бік.
Ось така історія-забавка.
У полі серед сонця і трави,
У тишині і в компанії із вітром,
Я шукав стратегії війни,
Проти всіх дорослих, і зі світом.
І знайшов лише я в себе гнів,
Я знайшов скривавлене сердечко,
І на пагорб проти сонця сів,
Й подивився в даль я на містечко.
Гнів у серці це уви біда,
Це той шлях кудою йде прокляття,
Хай всі йдуть, але не піду я,
А я сміятись буду із завзяттям.
Буду веселити всіх підряд,
Раз вони не можуть помиритись,
Всім пока даватиму заряд,
Раз вони не можуть це навчитись.
Давно колись ми були всі дітьми.
Ми вірили у щастя і удачу.
А хто ми зараз? Гляньте. Хто є ми?
І хто ускладнює природню цю задачу?
І я колись на пагорбі в траві,
Сказав собі, твердим, дорослим словом,
Що всі вони напевно неправі,
Я відповідь знайду обов'язково.
І всім повідаю секрети мудреців,
Що гнів веде людей не в ту дорогу,
Я відповідь шукатиму в творців,
Або всю творчість я пізнаю в Бога.
Чому з емоцій шкодить лише гнів?
Чому лиш він всьому причина?
Чому лиш я спитати це умів?
Чому проблему бачить лиш дитина?
Чому дорослі завжди неправі?
Чому там кожен завжди центр світу?
Чому дорослі часто всі сумні?
Чому веселим тяжко всім уміти?
На всі питання відповідь знайду,
І ще мільйон поставлю по дорозі,
Але я маю знищити біду,
Якщо ніхто не знищив її досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2020
Безтурботна радість. Тепер нам це не знайоме. Тепер ми радіємо, якщо задовольняємо власні егоїстичні примхи. Ображаємося коли ніхто не визнає наших переконань, які ми намагаємося нав’язати оточуючим….
«Мене образили і вони мають страждати. Я заберу те що вони люблять те чим тішаться. Ось і я помстився. Ха-ха-ха. Можна здихнути з полегшенням. Дивно? Чому не легшає? Вони ж відчули те що я. Я віддав(ла) свою негативну енергію. Чому вона не зникає?... О!... Вони?... Що вони знову хочуть? ….Я?.... Я ні в чому не винен(на)! Це ви мене змусили це зробити, це ви винні!.... Якщо вони нападатимуть, я захищатимуся. Зараз треба придумати найгірші слова, щоб було болячіше. Мене ображали достатньо. Хватить. Тепер цього не повториться…Придумав(ла)! Найкращий захист це напад. Так, тепер треба перевернути всі компліменти від яких вони тішаться антитезами. Клас! Вони образилися. Я добився(лася) свого. Ха-ха-ха. Невдахи. Хто програвший, ви програвші… Цей гнів ненависть вони добавляють мені сили, добавляють впевненості…. Ось так, ще, ще …ну тримайся світ!…Всі люди ненависні я впевнений. Всі люди вбивці, злодії, брехуни. Один одного хоче образити, вбити його гідність, використати у своїх цілях. Я перейшов(шла) крізь це, я знаю. Моральність це придумали сильні, щоб керувати слабкими. Ха-ха-ха. А саме головніше що слабкі купилися. Так їх легше тримати під контролем, легше брати вигоду. Я вже все в цьому житі побачив. Якщо Бог існує він мене підтримає бо я жертва, світ мене зробив таким. Люди винні, що я таким зробився. А в принципі однаково, ми вже спасенні Ісусом, можна творити що завгодно... придумав я буду йому допомагати. Я буду судити людей хто заслуговує на це. І почну з тих хто мене ображав все життя. Вони пошкодують… я промучився все життя, а по логіці мученики потрапляють в рай. От і добре . Бо я цього заслуговую. Люди не побачать, що я мученик. Бог все бачить він мене підтримає.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852205
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2019
Я так тебе люблю. За все що ти мені говориш. За ті приємні миті що ти мені завжди даруєш. Дякую за твою підтримку, що не давало мені опускати руки. За твій сміх що був дорожчий золота. Я знаю що відстань між нами це лише формальність, це необхідна стіна, що стримує нас від необдуманих рішень. Але для мене це додатковий час, який потрібен для того, щоб стати кращим. Найдорожчі це наші мрії, це наше життя яке хочеться будувати разом з тобою. Можливо я не маю мети в цьому житті, можливо життя, в якому не має такої особи, як ти, для мене втратило сенс. Можливо життя де тебе не має завжди було пустим. Не знаю. Можливо це лише слова кинуті на вітер. Не дозволяй мені нічого тобі обіцяти. Все забувається. Обіцянки плани, мрії, вчинки, слова. Але не забуваються почуття, кохання не забувається, мені принаймні в це хочеться вірити.
Кохання це тюрма, це ланцюги для серця. Коли одна з половинок віддаляється інша відчуває ніби в неї, щось виривають з груді. Можливо втеча ніколи не допоможе. Можливо варто лише знайти свого хорошого співкамерника з яким домовляєтеся ні за яких обставин не вириватися. Можливо це єдина стратегія, щоб лишатися живим у цьому світі. Багато вагань, невпевненостей, які приходять з усвідомленням того що нічого не можна вернути. Чому так? Чому завжди всі хочуть, щоб все в них виходило з першого разу? Чому я тоді не бачу помилок? Чому люди коли вже одружені велику кількість років при розставанні говорять: я через тебе потратив(ла) найкращі роки свого життя? Я не розумію цього. Адже вибір був їх обох. Адже вони приймали всі за і проти. Можливо вони ще зразу сумнівалися? Можливо вони не хотіли бути разом, але більше не було вибору і процес було важко спинити по тій причині, що потрібно починати все спочатку? Ніхто не хоче починати все спочатку. Ніхто не прагне наступати на ті самі граблі і очікувати той самий результат. Страх змушує людей рухатися вперед. А що тоді кохання? Коли воно справжнє, а коли фальшивка? Що є що у стосунках? Не знаю? І сумніваюся, що хтось дасть відповідь на це? Яка вірогідність того що це не мій песимізм розігрався? Хто може дати гарантії, що кожен наш вибір правильний? А можливо вони всі правильні? Можливо це наш шлях любові? Мені хочеться в це вірити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2019
Пізнати світ - пізнати душу,
думки, емоції пізнати.
Ніяких слів: потрібно, мушу.
Не треба їх собі казати.
Ніяких вчинків доказових,
ти лиш собі повинність маєш.
Ніяких мрій, чудес казкових,
ти лиш себе в житті пізнаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823640
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2019
Я важко признатись собі,
Тимпаче забути ті миті,
Пів серця відав я тобі,
А решту рішив я розбити.
Для тебе я ще один друг,
Для мене ти злодійка серця,
Ти глянь довкола навкруг,
Послухай воно вже не бється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2019
Поезія подекуди це прагнення та незадоволені бажання, це бачення прекрасного ззовні або в середині, тим самим компенсація того що в нас відсутнє...а подекуди це причина поділитись переживаннями які невідомі іншим...якщо в житті всі емоції повні і гармонія настала і всі питання вичерпані, поезія вже не потрібна бо життя стає поетичним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820862
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 10.01.2019
Літає муха в просторах безмежних,
У роздумах кайфує у польоті,
В просторах десь сідає обережно,
Гармонію шукає в тихій ноті.
І тут під нею, з нею і за нею,
Усе тремтить, все скаче і тікає,
Усе зявляється й знову пропадає,
Усе збиває спокій і ідею.
І тут відчула муха одинока
Всі феромони й тонкощі душі.
Одна проблема короткий фокус ока,
Не бачить муха краю метушні.
Та знає що це, хто це, це людина!
Це бог, титан, гігант для мухи це!
Це все і скрізь гіганськая дитина,
Це воротливе сухеє деревце
Неспокій вічний, проклятий титан,
Вигнаний іншими богами він напевно,
Бо хто ж так мучиться, й руйнує дивний стан,
Гармонію він рушить так даремно?
Давай поможу, дам тобі я спокій,
Дам вмиротворення, яке відчула я.
Тобі полекшає, ох ти мій високий,
Тоді все стане на свої місця.
Я віддаю тобі весь сенс. О боже!
Я віддаюсь сама тобі уся,
Я віддаю своє потомство тоже,
Я віддаю останєє дитя.
Воно зігріється в тобі і відродиться,
І подарує відродження тобі.
Бо це є вірно,бо так робить годиться,
Бо так кричать всі запахи твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820861
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.01.2019
Коли весь світ десь випаде із правил,
Коли загубить тишу у душі,
Коли у нервах рватимуть всі трави
Потрібен буде спокій у вірші.
Потрібна буде темрява в бажанні.
Знак стоп покаже напрям звідусіль.
Потрібні будуть іскри для кохання,
І іскри ці потрібні нам усім.
Стоп світ, стоп розум, взрив у серці.
Це спалах нової зорі,
Гарячий промінь в світ десь рветься.
В любові очі як нові.
І мир і тиша і порядок,
І сниться сон про божество,
І без інтриг і без загадок,
Розкрите вічнеє єство.
Це світ очима не людини,
Цей світ очима є творця,
Цей світ існує не хвилини,
А він світ існує до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813045
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2018
Шекспір казав про нас, як про акторів,
який кінець у людства не настане,
щоденно будуть грати власні ролі,
Шекспір, нажаль, цього вже не застане.
Він не побачить, люди - не змінились,
Всі грають ролі трисячу на раз,
Але ж так видно, всі уже втомились
Всі змучились брехати на показ.
Але не можуть, не можуть зупинитись,
Не можуть просто бути вже собою,
Бо так їх вчили, звикли так кривитись,
Не пощастить пізнати вже спокою.
Всі забрехались так, що вже не знають,
Де правда, а де сценічна гра.
І що вже люди, люди всі зникають,
Бо час акторів бути вже пора.
Хоч не дожив до кіно індустрії,
Шекспір і тут найкращий сценарист
Де показав би фальшиві людські мрії
Де сам би був прекрасним ще артистом.
Шекспір би зараз був подібний богу,
Писав би фільми, а люди притворялись,
Бо зараз маси всі нога у ногу
Життя під фільм творити намагались.
редактор:Інна Рубан-Оленіч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018
Привіт поет, звертаюсь я до тебе!
Де ти пропав, де муза твоя?
Де твої вірші, що ти строїш з себе?
Де крик кохання, що горланиш стоя?
Де гордість твоя, що щитом тобі була?
Де милий тон, манери де пропали?
Де зморжки дум твого чола,
Що ниті фраз й думок вязали?
Де ти поете, лірику душі?
Чому нужду свою ти мориш?
Чому не пишиш людству ти вірші?
Чому зі мною більше не говориш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811340
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2018
Числа, графік, теореми,
Резистор, плата, мікросхеми,
Будова атома, квазари,
Десь центр маси ми пізнали.
Обрахунки, обрахунки,
Системи в точних обладунках,
Де все окуталось в закони,
Де точка відліку бозони,
Де коливання наче в танці,
Де безліч різних є субстанцій,
Де все окуталось об штуки,
Що називаються науки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801907
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 05.08.2018
Цей дивний світ де дивні люди,
Створив він дивних цих істот,
Любов він посилає всюди
В діапазоні всіх частот.
Цей проклятий старезний світ
Тебе прислав, щоб я влюбився,
Щоб я віддав сто тисяч літ
І так тебе і не добився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
Край поля де початок є ромашок,
Де вітер крізь листву говорить,
Де починається імперія мурашок
Там сонце дивні краски творить.
І там ростуть танцюючі дерева,
Де творять п’єсу з власної тіні.
Глядач один, і це є королева,
Її усмішка наче сонце в сні.
Вона цвіте, танцює разом з вітром,
Вона цілує подихом листву,
Вона ласкає сливи разом з світлом.
Душа співає пісеньку нову:
«Цей запах трав, ці сливи наче небо,
Вони немов все море у перлині,
Вони немов говорять всі до тебе -
Що виросли навмисно для людини.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2018
Поезія, вона як цвіт ласкава,
Вона духмяна, ніжна, чарівна,
Вона прекрасна, правдива й не лукава,
Вона безмежна хто б її пізна.
Вона як сяйво, наче сонце здібна,
Але на жаль, не всім вона потрібна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800647
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2018
Мені хочеться краплиною бути
в кінці щоб в воді розчинитись,
літати в повітрі скрізь і усюди,
і падати так, щоб розбитись.
Я хочу проміння від сонця згинати,
і бути росою ситною.
І хочу прозорою сферою стати,
не звичайною, а водяною.
Не хочу лише в тому місці явитись,
де сум я несу із собою,
не хочу гіркою рікою там литись,
не хочу лиш бути сльозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800183
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.07.2018
Ти знаєш що таке любов?
Книжок про неї написано безмежність,
Але пізнати силу їх оков
Ніякі книги не мають приналежність.
Ти знає про абсурдність цих союзів,
Про втрату, силу, стимули і болі,
Про досконалість розвитку всіх друзів,
Про рабство і про цінність волі.
Ти знаєш про багато всіх речей,
Про все можливо в світі цім гадати.
Але любов до рідних тих очей,
Ти можеш вічно пізнавати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018
Ви бачили мовчання двох людей?
Ви чули серце б’ється з їх грудей?
І чи відчули атмосферу їх кохання,
Що створює їх спокій й хвилювання?
Все бачили, все чули і відчули.
Все знали, чи гадали, не сказали.
І поряд йшли, і легко так минули,
Так сухо ніби самі не кохали.
Та ба, сумні обличчя, очі впали,
Ви знали, добре знали, серцем знали,
Що мить свою ховали, зруйнували.
Ви знали, серцем знали, добре знали.
Іде по вулиці мовчання двох людей,
А поряд натовп, відвернутих очей,
Пташки співають, серце калатає.
Так мало тих, хто мовчки так кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
Я вже помер, мене немає,
І вже немає у мені
Того хто ревно так кохає,
І очі світить всім сумні.
Мене нема, нема кому вже
Сміятись, плакать, планувати.
Нема кому хто всім покаже,
Як вище всіх небес літати.
Мене нема, я розчинився,
Усе єство любов’ю стало.
Цього ніде уви не вчився,
Цього в дипломі не писало.
Я скрізь пропав, я зник із світу,
Я став єдиним з божеством,
Я вже не вмію щось там вміти,
Кохану я пізнав єством.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
Цей дивний час, це час мого прокляття,
Яке скувало серденько моє.
Я віртуоз, скрипач я лише браття,
Я навіть чую музику в фойє.
Струну одну ви дайте, я зіграю.
Зіграю все, що скажете мені,
Я все зроблю, тому що я кохаю,
Лиш ця струна не рветься у душі.
Я все продам, і сам усім продамся,
Я гратиму до поки подих є.
Кохати буду, поки сам не здамся,
Щоб ти почула серденько моє.
І вся ця музика набула всього сенсу,
Як ти смикнула за мою струну,
За ту, що спала десь глибоко в серці.
Тепер всім здався, бо в душі живу.
Як я помру, похованим не буду,
Серед святих-лукавих, набожних лицемірів,
Бо серцем жив, а не прокляттям, блудом,
Бо я з дитинства в музику повірив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Чому люди пишуть бога з великої букви?
Мені насправді цікаво чому?
Хоча він до всесвіту приклав свої руки
І ще створив протилежну пітьму.
Чи стане погано коли він є скромний?
У тексті в словах він буде малий.
Чи зсувом розкладки я стану «судомний»?
Чи в його очах я стану бридкий?
Чому возвеличують його в своїй книзі,
Де про творіння лиш гостка землі?
І у невдачах завжди як підлизи
Просять світити їм у пітьмі?
Чому бога ставлять як виручалку?
Чому всі позбавились права гріха?
В церкви всі ходять як у качалку,
Де гордість за бога качає пиха.
Чому всі так думають – бог допоможе?
Чому всі так ріско не хочуть трудитись?
Як горстка емоцій накрила –« О Боже…!»
І хочуть із сну цього пробудитись.
Чому всі заснули, чому всі пропали?
Чому всі не знають власних емоцій?
Чому ви таланти усі закопали?
Чому ви до бога на кожному кроці?
Він вам не нянька, він вам творець!
Він перевірить хто молодець!
Він все вам дав, щоб не просили,
А скористали уміння і сили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768915
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2017
Хто такий бог? Ніхто ще не знає,
Лиш кожен версію свою заявляє.
Він має образ, людяні риси
І якісь текстові святіші розписи?
Хто такий бог ніхто не пізнає
Поки чужу лиш думку він має.
Коли абсурдом сам володіє
І переконувати тільки ним вмієш
І агресивно вселяти в життя
Але насправді бог зараз «Я»
«Я» - це є его. Воно є найкраще
Воно досконале, і не пропаще
Воно є довічне і не знищене
Воно є вже скрізь. У всіх «Я» священне.
«Я» і «Моє» є непорушне,
Воно є ревниве і відчайдушне
Воно всіх любляче і всіх прощене
Воно є жорстоке і всіх знищене.
«Я» - гордовите, і не похитне,
І всюди суще, і ненаситне,
І всіх сильніше, і всемогутнє
Так із минулого йде у майбутнє.
«Я» незбагненне і є незмінне,
Так міняє усе докорінно.
Під себе це его усе підминає
І знавцем бога себе заявляє.
Кожен хто знає істину в світі,
Не виставляє себе у зеніті,
Бо хто навмисно усім заявляє
Ним лиш це «Его» - «Я» управляє.
Характеру бога ніхто не пізнає,
І людські риси він може не має,
А божі риси людині властиві -
Навряд чи вони бувають злостиві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768902
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2017
Не зрадь святого бога
[b]Заповідь перша[/b]
[b]Я Господь бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім мене.[/b]
Я є Господь бог твій,
Я батько всіх людей,
І слово й голос мій
Звучить з твоїх грудей.
Слова ці є про мене ,
Про тебе, про людей,
Створив я світ, ой нене,
Заклав туди ідей.
Зробив я так що ти
Це я, це світ, це вічність.
І як ти не крути
Утеча це є грішність.
Не приймеш ти мене –
Себе також не приймеш,
Життя в бігах промине
Й в сліпоті проживеш.
[b]Заповідь друга
Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.[/b]
Якщо кумира ти маєш
Й поклоняєшся йому,
То ти частково умираєш
При світлі падаєш у тьму.
Тебе із себе я створив,
Дав розум дух і волю
А ти усе занапастив,
Віддавши свою долю.
Я це ти, я тут, я поруч,
Я світло, тінь, я звук, тепло,
З не той хто зверху ліворуч чи праворуч,
Я звіра тіло, рослини я стебло,
я камінь, полум’я, я хмари,
я є усюди, я є все.
В твоєму розумі примари
І він безглуздя лиш несе.
Ти поділив мене в своїй уяві
І сам розпався на частки.
Загинеш ти бо ти не правий
Бо я в тобі, бо я є ти.
[b]Заповідь третя
Не згадуй імені господа бога даремно.[/b]
Мене не згадуй ти даремно,
Мене ти здалека не клич,
Невже зробилося все темно,
Невже знов тисячу облич.
Коли мене ти згадуєш окремо
У молитвах, в проханнях, в мріях,
То друга заповідь даремна,
Бо я у кожних твоїх діях.
Я поруч з голосом твоїм,
І направляю зору погляд,
Я разом із тобою їм,
І у руках твоїх я догляд.
[b]Заповідь четверта
Пам’ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий субота для господа бога твого.[/b]
Пам’ятай день святий святкувати
Не питвом чи їдлом чи людьми
У цей день варто пам’ятати,
Що всесвіт бог і всесвіт ми.
На сьомий день злиття з тобою
Четверта заповідь звучить.
Шість днів усі були юрбою
На сьомий – єдність, божа мить.
Розпались знову на шість днів,
Щоб ширше досвід обійняти,
Щоб знов весь сьомий день їх вів,
Щоб все в єдине об’єднати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2017
Мистецтво зникло, вибачте, буквально.
У цьому світі вже його нема,
Воно померло, вбилося безжально,
Бо світ став зомбі він уже вмира.
Вони волочуть ноги на роботу,
Вони підняли руки на столи
І добровільно стали вони боти,
І так заснули, наче й нежили.
Все там, всі там, щоденні ритуали,
Вони забули що навколо є,
І їх душа сховалась в віртуалі,
І роз’єдналась на моє й твоє.
Мистецтво зникло, творчість не існує.
Вже й плагіат втрачає свої межі,
Вже невідомо хто що копіює,
Твоє життя тобі вже не належить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2017
Уявіть світ де кожен є митець,
Де кожен слово має доскональне,
Де кожен є по своєму мудрець,
Де є життя – безсмертне, не фінальне.
Де всі пізнали сенс свого життя,
Де всі не знають що десь є жорстокість,
Де не бушують совість й каяття,
І не існує брехлива різнобокість.
Де кожен є собою і є всім,
Де люди сонцю кажуть надобраніч,
Там щирий сміх, а передусім
Пускають в душу і не тільки наніч.
Уявіть світ де кожен є митець,
Де не відомо що десь є страждання.
Оцю історію розказував старець,
Що помирав в самотності останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2017
Настав кінець, а ми ловили гав,
Як світ втопився в злобі і гордині,
Настало пекло й чорт в ньому повстав,
У серці в кожного в кожного в людині.
Вже ходять зомбі, бігають чорти,
Вампіри кров висмоктують із шиї,
І вже до бога проклятим прийти
Не допоможуть і святі помиї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763585
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2017
Заважай, будь-ласка, заважай,
Так мало було тебе поряд,
На те що роблю не зважай,
Бо ця самотність наче яд.
Пройдись зі мною, поночуй,
Посидь і повеселися,
Або печально посумуй,
Або люби, або позлися.
Побудь зі мною все життя,
У тебе кілька мить я прошу,
Щоб серця було те биття,
Або я мертве серце ношу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2017
Привіт незнайомко, як поживаєш?
Як може по світі ходити краса,
А з іншого боку може не знаєш,
Що поруч з тобою зоря пригаса.
Що поруч з тобою соромляться квіти,
Дерева про тебе співають пісні,
Весною пташки присилають привіти,
Кохання про тебе мріє у сні.
Ти мабуть із тих, що люблять одіти
Гармонію, мрію, кохання щодня.
А може ти внучкою є Афродіти,
Що навіть Афіна тобі не рівня?
Хоч буду нав’язливий, скажу я прямо
І погляду свого не відверну,
А може і доля зробить так само:
Ти зачепила сердечну струну.
Можливо мою, можливо і інших,
Можливо усіх перехожих уже.
Ти чарівна, і бачиш це в вірші,
Можливо ще пам'ять цю мить збереже.
Ну що ж незнайомка, я мушу іти,
Тобі на прощання лише посміхаюсь.
Боюсь, що зненацька підкориш світи,
А може й серця. Боюсь, закохаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2017
Чи розум мислить бути чи не бути,
Чи хоче пташкою піднятись ввись,
Чи хоче випити отрути,
Як той ромео десь, колись?
Я не Шекспір, але кохання прагну,
Я не ромео тому я за життя.
Моливо я нічого не досягну,
І не найду я укриття,
Але я буду, завжди буду,
Кохати, мріяти коханням,
Тебе ніколи не забуду,
Тобі кричатиму мовчанням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
Спинися мить, прошу спинися!
Моєму серцю вже не треба поспішати.
Ти подивись, на мене подивися!
Не вмію більше я кохати.
У круговерті зорі потьмяніли,
І музику дощі вже не дарують,
Блищати очі більше вже не вміють,
І вже теплом мене не поцілують.
Спинися мить у квантовому світі,
Щоб іскри не проходили між нами.
Один на нуль зміни у кожнім біті,
Щоб більше не жили ми казками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
Думки, думки, пішов я в себе.
Мені бракує слів про тебе,
Мені тебе не вистачає,
А час минає.
Скрізь чути б’ються серця разом,
В повітрі є кохання фрази.
А тут страхи і хвилювання
І всі подавлені бажання.
Тебе не має, я забув
Той запах сміху, запах щастя.
Вже сум – як п’ять хвилин не чув,
А тут на місяць вже не вдасться.
Ти пропала, миттю зникла,
А потім кажеш про кохання?
До чогось ти таки привикла,
Не до мене до бажання,
До задоволення уяви,
До тиші, миру, сміху, віри.
Так серце стане і діряве,
Якщо не бачитимеш міри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Весь страх, весь біль, любові зрада
Це всіх Обман так полонив,
Він ясно бачити завадив
І їм ні слова не ронив.
Окутав розум він плітками,
Заставив вірити всім людям
І цілувати всіх устами,
Де отруїтись можна буде.
Віддалив всіх від всіх сердець,
І поверхнево він роїться,
Він на словах є молодець,
А у душі своїй боїться,
Що вмить чіпляється за всіх:
За некоректну поведінку,
За той чужий веселий сміх,
Як ніби вкрали його жінку.
Насправді заздрить і Обман.
Він так пустий із середини,
А на поверхні є дурман,
Самотній він вмира в людині.
Обман боїться бути сам,
Бо його суть у інших людях,
Належить всім він голосам,
Його нема у серці в грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2017
Люди не вміють любити,
це притворство лише це гра
люди не вмію і жити
ось така є правда моя.
Ви лиш гляньте до чого всі прагнуть
до багатства і лінощів, лавр,
і маски свої зранку натягнуть,
в серці кожен лишивсь динозавр.
Рідко хто в еволюцію стане,
щоб кохання пізнати сповна,
розбиратись ніхто вже не стане,
чи любов ця є щира й п'янка.
Чи вона є у серці на днищі,
чи в мозгах, чи у штанях вона,
чи горить вона на вогнищі,
чи затушена кров'ю вона.
скільки спроб було серце пізнати,
і своє і чуже, навіть спільне,
але серце чуже це є грати,
це залежність, кохання невільне.
Це контроль, підсвідомий, емоцій.
чого хоче насправді душа?
Не кохання, а радощів хоче,
ейфорії так прагне вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
Що мені твоє люблю?
Краще вмирай зі мною разом,
бо у самотності гублю
усі думки твої і фрази.
Що є для мене ці слова,
коли нема тебе зі мною,
і ця розлука часова,
й домівка робиться пустою.
Що з того, що з грудей там рвуться
якість там почуття кохання,
коли мене вже не торкнуться,
і не заспокоять хвилювання.
ти там, я тут, ми двоє разом?
Та ні, це серця є омана.
Що за небесні це укази,
що роблять перешкоди для кохання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
Десь там у темряві, з каміння,
із пилу й газів, звідусіль
під дивним явищем тяжіння
змішався в космосі кисіль.
Він так тужився і вагався,
він так щосили прижимався,
що раптом вибухнув в красі.
Це утворився кулі вогник,
це утворилася зоря,
планети нашої засновник,
що звалась вже пізніш - Земля.
Зоря - це Сонце, це мета,
кінечна точка притягання,
а також для митців краса,
а для живого це бажання.
До сонця тягнуться усі:
весь пил, всі камінці, комети,
малі й великії планети,
рослини, звірі, люди всі.
Ікар є образом жаги,
занадто близько підлетіти,
щоб стати вищим ніж боги,
і в сяйві сонця вмить згоріти.
Тому всі мудрості терпіння,
усе розумнеє життя,
набуло хитрості уміння,
створило колові пуття.
Усе живе уже вертиться,
уже кружляє в танці все,
і ритм цей більше не скінчиться,
бо він красу в собі несе.
В танку із Сонце у безмежності
вступила юная Земля,
вона не мала обережності
і нахилилася вона.
І сонце вжарило планету
і обігріло всі частини,
не має рими у сонету,
як та позбавилась рутини.
Тепер в каміння є поляни,
ліси, водоймища, повітря,
птахи, тварини, і земляни
живуть всі дякуючи світлу,
теплу і обертам землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
Скрізь тишина дзвенить у вухах.
сон, як та осінь, вже минає.
і тільки серця свого слухав,
воно ж співати починає
тужливу пісню про кохану,
про сміх очей, і серця сміх,
про ту єдину і бажану,
де все святе є, а не гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
Не має часу у безмежності,
У пустоті не має місця,
І у екстріму обережності,
І в осені не має листя.
Нема нічого - не народжене,
Згубилось на шляху пізнання,
І в світті в нас одне погоджене:
Вмирає лиш пусте кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017
Я не писав тобі вірша,
бо сказано усе донині,
і самі в цьому ми є винні,
бо в кожного така душа.
Вона так прагне, прагне, прагне,
усе вперед все дальше тягне
до кращого чим зараз є,
все дальше слабне "Я", "Моє"
Сказати щось немає сенсу,
ти знаєш це вже так давно,
а хочеш романтичного кіно,
де є сеанс після сеансу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
Коли тебе уже не було
я місто бачив і село,
усе побачив поруч себе
мені тебе уже не треба.
Побачив світ цей дивовижний
він є прекрасний і не книжний,
він здатен сам був розцвісти.
Раніше світом була ти.
Я бачив гори бачив ріки,
я бачив в травах в горах бліки,
я слухав шум ідей глобальних,
я слухав цвіркунів печальних,
я нюхав запахи планети,
а серце зжалось до комети.
Я слухав дива теплий спокій,
а вітер дихав так глибоко,
пташки співали "Сонце сяй",
а я лиш чув "Її вертай!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017
Так як на небі грім та грози,
так ллються чоловічі сльози.
Коли в душі усе бурлить,
і серце давить і болить,
і дихати уже не сила,
і від страждань лише могила
так манить втратити чуття,
втекти від болю в небуття.
І тут видавлюються сльози,
весь гнів,весь жаль, емоцій дози,
із серця ллється із грудини
у чоловіка, у хлопчини,
У людства сильної частини-
слабкі сердечнії клітини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740422
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.07.2017
Вітаю кохана людино.
Пишу тобі я вірша,
Точніше письмо на хвилину,
Говорить у ньому душа.
Яка ще не знає, не бачить
Не відає того життя,
Де пунктиком долю позначить,
Де немає уже вороття.
Вітаю кохана людино.
Я пишу письмо, як вірша,
Я пишу тобі на годину,
Якого чекає душа.
Рядками у вірші розкажу
Метелики в нас в животі,
Точніше, я світу покажу,
Розхвалю тебе в красоті.
Вітаю кохана людино.
Пишу з молодих я ще літ,
Так легко, яскраво, невинно,
Такого не бачив ще світ.
Та розповідь досить маленька,
Вона так пестить вуста,
Летить так у серце легенько,
Вона як на диво проста:
Я хочу з тобою прожити
Усе наше спільне життя,
Не буду я вже ворожити,
Ти станеш навіки моя?
(24.05.2017) майбутній дружині признання, пишу з надією що знайшов ту з якою завжди буде добре, неважливо від обставин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Жила у Луцьку десь там Інна,
сама по собі є незмінна,
сама по собі чарівна,
не є простенькою вона.
Усмішкою вона вражала,
завжди добра усім бажала,
завжди щирою була,
мабуть такою і осталась.
Настроєна серйозно до роботи,
серце сповнене турботи,
розум повен всяких мрій,
і не знає слова СТІЙ.
Дивовижна ця дівчина,
для художників картина,
і причина для поетів
створення нових сонетів.
Ніжна, стримана, бурхлива,
до людей є справедлива,
загадкова і відкрита,
і неспокоєм покрита.
Любить тишину дівчина,
в зосереджені причина,
у всіх сенсах є відмінна,
живе у Луцьку десь там Інна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738298
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 18.06.2017
Усе вже спалено до тла, усе забуто
і кожна попелинка вже мовчить,
розвіяв вітер їх, і це все не круто...
пропало все на завжди в дану мить.
Усюди хаоси подій (прямі, зворотні).
І час вже не вернути й не спинити.
Шумлять усі мерзотні і гидотні,
не здатні їх причину ми збагнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2017
Пташка ясно так співає
І лунає так
Що далеко чути грає
Музика по струнах в такт.
Вітер листям коливає,
І воно щомить
Розривається , літає,
Бавиться, шумить.
А промінчик з неба сяє
Опиняється в росі.
Вона спектри розриває,
І блищить в красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738181
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 17.06.2017
Якби він знав закони притягання,
він не ходив би пішки в небеса,
не тамував би в хмарах всі бажання,
і не прохав би в сонця чудеса.
Якби він знав закони притягання,
він знав би, із середини, світи,
він знав би що таке кохання,
а біля сонця цього не знайти.
Якби він знав тяжіння всі закони,
із пустого у пусте вже б не літав,
а так упевнений що це забобони,
якби ж він знав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Перше квітня - день чудовий,
так здавалося мені,
З маренням напівмедовим,
це так трошки наче в сні.
Зранку тепло, вечір жарко,
по обіді вже зима є,
тепло в ріках, в водах, в парку,
у повітрі ще не має.
Сяє проміннями сонце,
вітер в шпари завиває,
піщинки снігу за віконцем, -
оце природа забавляє.
Буревії, буревії...
вийшло сонечко на раз...
падав сніг в долоні, в вії,
лишивши тільки безліч фраз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2017
Не має сковів, всі є вільні
бажаннями, думками, діями.
Створіння ці є божевільні
наївні прагненнями,мріями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737956
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2017
Я майже в тебе закохався,
в твій теплий голос і твої слова,
і довго думав і вагався,
весь день забита голова.
Я майже, майже всіх пробачив
і відпустив від себе світ,
і у житі своїм позначив
тебе як темряви просвіт.
Я майже впевнений, що знаю
чим дихає твоя душа,
від чого майже вся палає,
від чого - швидко затуха.
Я майже в тебе закохався
у радість твою і печаль.
пробач мені що я вагався,
пробач,але мені не жаль.
Я майже впевнений не знаєш,
що миті ті я не зізнався,
що ти для мене завжди сяєш,
я майже в тебе закохався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2017
Не вистачає серцю сили,
щоб гучно битись, заледва,
судини й вена заліпило.
Душа вже при смерті співає.
Співає пісню в смертнім ложі,
в небес все вічності благає,
ні на кого більше вже не схожа,
в безсмертя паростки пускає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737536
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2017
Куплети ліричні летіть ви в світи
Щоб справжнє кохання у ньому знайти
І не минайте що дуще всіх бється
Це незрівняно гарячеє серце
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017
При вивчені людей нема спочинку.
і кожного всі тонкощі душі,
і кожного усмішку і сльозинку
так тонко описати у вірші.
І кожного зітхання - печальні очі ці,
і кожен шквал емоцій (позитиви),
і руки кожного у кожного в руці.
Усе описано, навіть їх мотиви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
Я кожен день тебе люблю все більше,
і кожен день ненавиджу ті миті,
і кожен день мені від цього гірше,
бо серце кожен день розбито.
Ти вибач що безмежно закохався.
від тебе я нічого не ховаю.
тобі лише в одному не признався:
За кожен день я бога все благаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
У світі є! У серці є!
Устами вписую в повітрі,
руками вписую в папері,
не зачиняю серця двері -
звучить у нім ім'я твоє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017
Усі науки я вивчаю,
якісь прирівнюю нулю.
Когось безмежно я кохаю,
когось, за просто так, люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017
Ну от і все, кінець любові.
Остався біль що душу рве.
Все не до сказалось на пів слові,
Усе вже стало не твоє.
Усе змінилось навіки.
Твоя усмішка біль приносить,
а миле личко - сум і жаль,
все сказане різноголосить.
це викликає все печаль.
Тепер хвилина - це роки.
Тепер усе вже неважливо.
усі вже є ніхто, лиш ти,
неперевершено красиво,
свій статус вмієш зберегти.
Тобі кажу я прощавай.
А ти не хочеш із життя іти,
не хочеш вірити в слова.
Сама не хочеш йти в світи,
від всього кругом голова.
Ти хочеш зберегти цей рай.
Ти невблаганна, невмолима,
для мене ти, на жаль, любима.
Вже світить в душу знов і знов,
твоя безмежная любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017
Щоб щось прекраснеє творити,
потрібно щось в житі прожити,
на мить так втратити когось,
щоб з серця струменем лилось...
Щоб світло бачити й радіти -
у темряву зайти уміти.
А в тишину - щоб голос чути.
Щоб існувати - тре не бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736465
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2017
Люблю,
може тепер свою,
а може і кохаю,
не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Люблю, хоча це так заразно.
кохаю, мабуть на віка,
це завжди було, й буде завжди вчасно -
потоку пристрасті ріка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Несказане осталось несказанним,
все зроблене не дало результату,
побачене лишилось невпізнанним,
і від отриманого завжди маєш втрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2017
Минуле лише жалість,
Майбутнє лише мрія,
Теперішнє це дія,
чи це моя зухвалість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736053
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2017
На добраніч кохана і солодких ще снів,
почути твій голос й сказати хотів:
Нехай ось ця ніч буде тепла і мила,
нехай від подушки відновиться сила,
нехай твоя ковдра сховає від бід,
прошепче ще вітер "you for me need".
На добраніч кохана,люблю тебе сильно,
сказати це хочу так легко так вільно,
так плавно торкнутись м’якої щоки.
із ранку до вечора, так дні, так роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
А скільки коштує любов?
Хтось каже що неоцінена,
Під розуміння знов і знов
У кожного тече у венах.
Хтось навіть скаже ні гроша
А хтось і мільярд замало.
А хтось за ню вже пролива
Не одну сльозину вдало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Так ніхто не кохав,
Десь Сосюра збрехав,
Не буває такого кохання.
Він напевно забув,
Що коханим не був,
Лиш велике таке мав бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Зникла звичка розмовляти
У таксі, в маршрутках, у метро,
Також звички ще кохати
Не тримається ніхто.
Люди звикли лиш жаліти
Один одного – завжди.
Вони вчаться все не вміти,
Ти лиш трохи "підожди".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Це диво, бачити таку красу,
Відчути незабутні аромати.
Не хочеться ці митті відпускати:
Цей вечір, цю мелодію дощу.
Так хочеться промокнути до нитки,
Пробігтись, розбиваючи калюжі,
До рук, яким ти не байдужий
І з мокрих уст зібрати теплі нотки.
Чудовий час. Вечірнє місто затихає.
А ми у двох, одна в нас парасоля.
Лунає сміх – жартує мабуть доля.
У ці моменти серце завмирає.
А час минає.
Ми довго йдемо короткою дорогою
Освітлену десятком ліхтарів.
Несемо з собою найкращі із дарів:
У серці, що сховали за тривогою.
Це диво, зустріти цю красу,
Відчути незабутні аромати,
В душі сховати і не відпускати,
Цей вечір, цю мелодію дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Ми світло бачимо завжди,
То тут, то там. Туди сюди
Ми головою повертаємо
І завжди світло зустрічаємо.
Це дивне явище природи,
Воно залежить від погоди:
Від ночі, чи від хмар, чи тіні.
Ми світлом прикрашаємо стіни.
Все світло рухається всюди,
Так бачать звірі, бачать люди,
Так бачимо ми все усе.
Це є не наше, не людське.
Воно до нас ще існувало,
Усюди прямо так літало
І ударялось об предмети –
Малі фотони з кулемету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735471
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 29.05.2017
Як дивовижно йде ця осінь:
то хмарно, то є навпаки,
то день, то ніч, то сонце в росах.
Вже полетіли всі пташки...
Ви гляньте, як тим вітром носить,
усе мете він листя всюди,
і вправо, вліво, вверх возносить.
Ви подивіться на це люди!
Маленькі радощі, великі
холодний дощ, і теплий дощ.
У цих калюжах є музики
гармоній хвиль гармоній площ.
Хто маляр, скульптор-то є осінь!
шедеври бруду і полотна трав,
художник творить, й навіть досі,
Творити він не перестав.
А шум лісів - музичний твір
Скрипучого дерев оркестру,
То листя шум, співочий бір.
Неперевершена симфонія маестро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735466
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 28.05.2017
Це леді О. в червонім платі.
Так розходжає гордовито,
Злегка обвішана у златі
І впевнена і цілковита,
Але сама.
І тут вона…
З кутка у кут, із залу в зал,
Так ходить й лиця розглядає,
Сама чекає п’єдестал,
І відповідно виглядає.
А серце дрогнуло, тремтить
В якогось горя бідолахи.
Він закохався у цю мить.
По шкірі бігають мурах.
Але не може підійти…
Вона ж не вміє віднайти
Кохання чистого, сліпого.
Щоб все віддати почуттям,
Віддатись в руки лиш для нього.
З’єднатись, стати небуттям.
В очах десь схована усмішка,
В словах приховане: «рятуйте,
Я хочу, щастя хочу трішки!
Кохані ж мої ви почуйте.»
І тут померла, відродилась
Коли хлопчина підійшов.
До нього злегка наклонилась
І почалось прекрасне шоу:
Де гравітація сильніша,
Де кольори скрізь яскравіші,
Де серце калатає швидко,
Де з долі двох плететься нитка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735464
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.05.2017