Олександр Некрот

Сторінки (1/100):  « 1»

Технології гегемонії

Політтехнології  -  справді  політ:
Для  когось  -  до  влади  над  світом  широким.
Порізаний  трохи  кордонами  світ?
Стиратись  судилося  їм  з  кожним  роком.

Авжеж,  демократія  -  благо  для  всіх!
Та  досить  "білявочок"-фраз  
пребанальних.
Це  влада,  котра  через  лєвих  осіб  -  
В  руках  корпорацій  транснаціональних.

Красиві  словечка  -  лише  прикриття,
Розхвалюють  Захід  сліпці  й  проститутки:
Не  наше  щасливе  і  вільне  життя
Потрібне  йому,  а  самі  надприбутки.

Молитись  "піндосам"  -  розбити  лоби.
Від  нас  їм  потрібні  -  ілюзій  тут  годі  -  
Природні  ресурси  й  новітні  раби;
Взамін  -  мегатонни  отруйних  відходів.

І  всюди  на  трон  -  власних  сучих  синів  *
Шляхом  всіх  неправд,  NLP,  демагогії...
Атож,  готували  і  бойовиків,
Але  в  першу  чергу  -  політтехнології.

На  добре  не  здатні  ці  сучі  сини,
Хоч  що  заявляють,  б'ючи  себе  в  груди.
Їм  треба  хаосу,  руїни,  війни!
Балкани...  Кавказ...  Кишинів...  далі  буде.

Я  ж  вірив  колись  у  державу  свою!..
Теперечки  гибію  в  клятій  колонії.
Якщо  інша  лялька  замінить  В.Ю.,
То  шкоди  нітрішки  чиїйсь  гегемонії.

Пануйте  і  нищіть  нас,  слуги  пітьми!
Це  ваша  секунда  **  -  жируйте  сьогодні.
Та,  дасть  Бог,  у  рай  докрокуємо  ми,
А  ви  летите  у  вогненну  безодню.

Травень  2009

_______
*  "Звісно,  він  сучий  син,  але  це  наш  сучий  син!"  -  безсмертні  слова  президента  США  Франкліна  Рузвельта  на  адресу  нікарагуанського  диктатора  Сомоси-старшого.
**  Навіть  ціле  століття  -  у  Вічності  лише  секунда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135587
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2009


Смерть-україночка

Як  смерть  малюють  -  знає  всяк,  мабуть:
Кістлява  баба  в  білому  з  косою.
Та  в  цьому  шкіці  -  лиш  загальна  суть.
Я  уточнив  би,  є  вона  якою.

Безноса?  Точно:  сифіліс  -  страшний,
Не  вилікував  -  амба,  нема  мови.
А  в  іншому  -  портретик  чарівний!
У  смерті  карі  очі  й  чорні  брови.

На  голові  -  гарнесенький  вінок
З  барвіночка.  Про  це  не  дуже  знають,
Та  русскіє  цю  квітку  (от  кіно!)
"Травою  гробовою"  називають.

Сорочка  біла  в  смерті?  Далебі.
Але,  дозвілля  маючи  віками,
Вона  ту  льолю  вишила  собі
Червоними  і  чорними  нитками.

Білизну  гарну  -  дуже  любить  смерть,
І  в  неї  кравчик  на  тім  світі  спритний  -  
Тож  носить  жовті  трусики,  бігме,
І  ліфчик  чи  то  синій,  чи  блакитний.

А  після  офігєннєйших  подій
Безноса  вбрана  ще  гарніше  трохи:
Сорочка  міні  (врізала  поділ)
І  чисто  помаранчеві  панчохи.

Смерть  -  щира  україночка!  Чому?
Бо  їй  роботи  море  в  нашім  краї,
Бо  де  країну  іншу  вам  візьму,
В  якій  народ  так  швидко  вимирає!

Ніщо  так,  як  безносої  жнива,
В  нас  не  організовано  належно.
Зате  демократична,  правова,
Соборна,  самостійна,  незалежна!

Квітень  2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135586
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2009


Кобила винна

Не  любо  -  не  слухай  мене  через  силу,
До  лампи  Некроту  твоя  похвала,
Та  дядько  Микола  рябу  мав  кобилу,
І  капосна  раптом  до  лісу  втекла.

А  там  з'ясувалось  -  та  шкапа  феномен!
Ну  як  про  таку  не  складати  пісні?
Не  здохлою  впала  і  навіть  не  в  кому  -  
Забулася  враз  в  летаргійному  сні.

Не  віриш,  читачу,  що  сталось  це  диво?
Та  я  доведу,  що  усе  насправжкИ.
В  хероїв  Майдану  все  мудро  і  криво,
Ті  Пасічник  з  д'Арком  побили  горшки.

Тепер  одне  одного  zеруть  обоє,
Хоч  це  для  держави  ганьба  і  біда.  
Так  весь  цей  "базар"  -  сон  кобили  рябої!
І  винна  в  усьому  та  шкапа.  Да,  да!

Нема  за  що  жити?  Конайте*  до  бору  -  
Шукати  конячку,  будити  зі  сну.
А  д'Арку  з  месійкою  дзуськи  докору!
Спростовую  я  їхню  в  кризі  вину!

_______
*Конати  (жарг.)  -  іти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123965
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2009


Стишочек о презике

Аленка,  зря  пшикаешь  спреевым  дезиком  -
Скорее  купи  "шаровую"  Рексону.
Некрот,  зря  используешь  Музу  ты  с  презиком  -
Бесить  больно  умных  немного  резону.

Нужон  геморрой  от  рифмощного  бремени?
Приятно,  когда  возмущение  гложет?
На  презика  жалко  усилий  и  времени,
А  людям  стихальня  твоя  не  поможет.

Ты  Божие  чадо,  душа  христианская;
Блаженством  великим  является  кротость...
Прошла  пятый  год  как  афера  майданская  -
Не  трать,  кумэ,  силы,  лети-ка  ты  в  пропасть.

А  может,  не  всё  еще  даже  потеряно,
Беспочвенны  муки  -  душевные  рези...
Стишочку  сему  больше  строк  не  отмерено  -
Забудьте  же  думать,  какой  такой  "презик".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123708
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.03.2009


Когда Киев уступает Москве...

Когда  Киев  уступает  Москве  -  проигрывает  Украина.  Когда  Киев  обыгрывает  Москву  -  выигрывает  мировое  сообщество.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115505
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2009


Державна незалежність України потрібна для того...

Державна  незалежність  України  потрібна  для  того,  щоб  забезпечити  її  населенню  існування  за  межею  виживання  і  без  кінця  звинувачувати  в  цьому  Росію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115275
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2009


Всі ми діти твої, Україно!

Всі  ми  діти  твої,  Україно,
Найпрекрасніша  в  світі  країно!
В  нас  найкращі  вожді,
Ми  в  найбільшій  нужді,
Бо  ми  діти  твої,  Україно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115274
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2009


ГЕРОЕВ КРУТ

Я  дожил  до  финала  января.
Не  знаю,  массой  ли  другие  мрут...
Проснулся  -  ёлки,  трубы  вновь  горят!
И  вдруг  услышал,  что  Героев  -  крут.

Ух!  Если  тот  Героев  впрямь  крутой,
Январь  двадцать  девятое  число  -  
Крутого  днюха...  хряпнуть  -  долг  святой!
Есть  повод,  мне  конкретно  повезло!

Но  Украина  -  хуже  всех  систем.
Увидел  по  TV  я  в  тот  же  день:
Героев  -  не  фамилия  совсем,
А  Крут  -  падеж  родительный  и  хрень.

"Свидоми  патриоты"  говорят
(Во  загналась  дияспора  в  бреду!):
Трехсотенный  студенческий  отряд
Стотысячную  сдерживал  орду.

В  борьбе  с  Москвой  за  волю  полегли
Титаны  эти  новых  Фермопил!
В  хлам  накололся,  кто  придумал,  ли,
Настойку  ль  он  из  мухоморов  пил?

Да  ладно.  Просто  профессионал.
Его  работа  -  ненависть  к  Москве.
Кто  гадостей  о  ней  насочинял,
Тот  получил  нехилое  лаве.

А  кто  не  учит  на  "отлично"  их,
Тех  нынькы  в  универы  не  берут...
Я  лучше  замолчу  и  буду  тих.
Гэй,  юнакы!  Салют  Героям  Крут!

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114929
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.02.2009


"ГДЕ ВАШИ РУЧКИ?"

Концерт  модной  танцевальной  группы.  Только  начали,  публика  еще  не  разогретая,  ведет  себя  пассивно.  Вокалистка:
-  Не  вижу,  где  ваши  ручки?!
Из  зала:
-  А  мы  чё,  щас  диктант  будем  писать?!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111075
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.01.2009


П'ЯТЬ КРИЗОВИХ КАТРЕНІВ

Моя  зима  тепліша  за  Петрову,
Бо  Пєтька  -  раб,  підніжок,  грязь  Москви,
А  я  люблю  до  жаху  рідну  мову
І  Ющенка-месію  -  як  і  ви.

Я  свято  вірю  в  президентську  ласку,
Її  не  може  в  принципі  не  буть:
Нехай  поб'ють,  як  Королюк  Параску,
Та  хай  в  лікарню  теплу  покладуть!

Ой,  що  верзе  продажна,  підла  преса  -  
Мовляв,  не  винен  клятий  той  "Газпром",
А  Коровайно-Газова  Принцеса
Розжитись  хоче  краденим  газком?..

Зростуть  на  комунпослуги  хай  ціни,
Щоб  грошиків  на  них  не  стало  нам  -  
За  європейський  вибір  України
І  за  борги  квартиру  я  віддам!

Гаранте!  Задля  вас  ми  вимрем  скоро.
Бо  ми  ж  НЕ  БИДЛО  -  біомаса,  гній.
Безцінні  -  пам'ять  жертв  Голодомору,
Шухевич,  Штати,  Кетрін,  "принц  Андрій"...

9  січня  2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2009


КАБЛУЧНЫЙ ВЕЧЕР

Ранним,  светлым  еще  вечерком
(Когда  видимость  в  лучшем  режиме)
Я  с  работы  домой  шел  пешком
Только  прямо  и  неудержимо.

Из  разряда  молоденьких  дам
Гламурёнка  навстречу  ступала  -  
И  к  моим  инженерским  ногам
Эта  особь  внезапно  упала.

Что  -  сердечных  не  вынесла  мук,
Здесь-сейчас  надо  молвить  признанья?
Не  в  том  дело:  сломался  каблук,
Вот  и  рухнула  вдруг  без  желанья.

Я  же  замер  в  прохладном  поту:
Вот  реакция,  что  за  плохая!
Не  успел  подхватить  на  лету,
Чтоб  не  грохнулась,  вниз  улетая.

Протянул  я  ей  руку  скорей  -  
Встать  помочь  красотуле-"упалке".
Поднимая,  ладонью  своей
Прикоснулся  к  ее  обручалке.

А  та  "падаль"  задела  мою,
И  я  вспомнил  о  женушке  Софе...
Не  посмел,  у  греха  на  краю,
Заикнуться  о  чашечке  кофе.

Но  о  чем  тут  жалеть,  ё-мое?
Тоже,  кукла  -  раскраска  с  обложки!
Я  забыл  мини-юбку  ее,
Гладко  бритые,  в  родинках  ножки.

Я  забыл  те  глаза-огоньки,
Что  в  душе  жечь  пожары  способны,
И  те  сиськи,  что  ох  велики  -  
В  декольте  им,  наверно,  удобно...

Как  пришел  я  в  тот  вечер  домой,
Где  жена  и  любовь  вплоть  до  гроба,
Софа  с  просьбой  прильнула  большой  -  
Чтоб  отнес  я  в  ремонт  ее  обувь.

Каблуку  -  тот  же  случай  -  хана,
И  по  этой  досадной  причине
Полетела  родная  жена
Прямо  в  ноги  чужому  мужчине.

Он  кадрить  ее  начал,  пижон,
Но  у  Софушки  -  облик  морали...
О,  в  какой  сумасшедший  "пинг-понг"
До  утра  мы  с  супругой  играли!

Пусть  в  ремонт  относил  я  туфлю,
Отдал  деньги  в  тот  миг  злополучный,
Но  сладчайшую  ночь  "ай-лю-лю"
Подарил  нам  тот  вечер  каблучный.

2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107770
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2008


Невдала аналогія

Пісні  співати  дивної  краси
Чи  просто  щоб  бабло  водилося,
Та  факт  один:  "Пающіє  труси"  *
У  шоу-бізнесі  з'явилися.

А  кажуть,  що  нардепи  "до"  і  "від"  -  
Базіки,  брехуни  та  шкурники...
То  мо',  парламент  наш  назвати  слід
"Законотворчі  нацюцюрники  **"?

2008


_______
*  Всі  чули  про  цей  гурт?
**  Всі  знають,  що  це?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107768
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008


МЕТЕОРИТ

Мы  едем,  едем,  едем
В  не  шибко  отдаленные  места.
Товарисчи  и  леди,
Об  этом  речь  завел  я  неспроста.

Так  скоро  поезд  мчался,
Я  слушал,  как  колёсно  он  стучит,  -  
Вдруг  звон  стекла  раздался,
И  к  нам  в  купе  влетел  метеорит.

По  воле  то  ли  ветра,
А  то  ль  закона  о  движухе  масс
Буквально  в  миллиметре
От  головы  моей  он  в  стенку  -  бац!

Да!  Милостив  Всевышний:
Молитвы  пред  дорогой  не  презрел.
Но  как  такое  вышло  -  
Нечаянный  налет  небесных  тел?

За  книги  сяду  срочно,
Устроить  чтоб  полетов  смог  разбор.
"Земляне"  пели  точно:
Прошит  (!)  метеоритами  простор!

...Да  что  вы  говорите:
Есть  масса,  мол,  подростков  без  мозгов,
Они  метеориты
Швыряют  тупо  в  окна  поездов!

Сказали  бы  вдобавок,
Что  многие  учиться  не  хотят
И  чисто  для  забавы
Жестоко  бьют  толпой  других  ребят.

Еще  добавьте  боле,
Что  это  безнаказанно  вполне,
Что  к  жертв  несчастных  боли
Прекрасным  педагогам  дела  нет...

Да  бред  ведь,  клевета  же!
Заметьте:  на  подростков  всей  земли!
Забудьте  думать  даже:
Они  тот  камень  бросить  не  могли!

А  Господа  молите:
Пусть  вас  хранит,  дав  долгий  путь  земной,
И  пусть  метеориты
Ваш  череп  облетают  стороной.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100550
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2008


ПОЛІСЬКА ЗАМАЛЬОВКА

Благодать  і  спокій  навкруги.
Небом  голубінь  ясна  розлита.
Не  поверне  в  жодні  береги
Теплоповінь  бабиного  літа.

Дивоструни  білих  павутинь
Натяглись  невтомно  між  дротами.
Чутно  спів  пташок:  куди  не  кинь,
В  небі  линуть  дружними  зграйками.

Вулиця  поліського  села,
Мощена  навіки  польським  бруком.
За  паркан  калина  простягла
Коротеньку  червоненьку  руку.

Біла  хата.  Вибиті  шибки.
Позавчора,  хляючи  "блондинку",
Три  русявочубі  хлопчаки
Тута  всмерть  забили  старшу  жінку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97039
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2008


СЧАСТЛИВАЯ ЖЕНЩИНА

Когда  станет  гадко  душе  в  клетке  плоти,
Когда  одолеет  безмерная  грусть,
Счастливую  женщину  в  доме  напротив
Вдруг  вспомню  -  и  в  рожу  судьбе  улыбнусь.

А  встречу  Ее  -  жизнелюбием  брызнет,
Согрев,  словно  солнышко,  морем  лучей.
Она  не  идет  -  Она  едет  по  жизни,
И  каждый  денек  для  Нее  -  всё  светлей.

Она  не  одна...  то  есть,  не  одинока.
Пускай  холостячка,  но  к  Ней  в  милый  дом
Друзья  всё  текут  непрерывным  потоком  -  
И  греет  хозяйка  всех  сердца  теплом.

И  что  б  ни  случилось,  Она  всем  довольна.
И  если  нет  денег  -  совсем  не  беда...
Не  знает  никто,  как  спине  Ее  больно.
А  быт  весь  -  часы  непростого  труда.

Она  от  судьбы  не  изведала  ласки.
С  ней  доля  во'ще  поступила,  как  враг.
Она  с  пяти  лет  инвалид  на  коляске.
Счастливая  женщина.  Именно  так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96707
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.10.2008


За карие бездонные глаза...

За  карие  бездонные  глаза,
В  которые  никак  не  наглядеться,
В  которые  влюбился  донельзя,
Красавица,  отдам  тебе  я  сердце!

Пойдем  с  тобой  в  больницу,  полежим
В  наркозе  у  хирургов  под  ножами  -  
Ты  будешь  с  сердцем  пламенным  моим,
А  я  с  твоими  карими  глазами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96510
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.10.2008


СТРАННАЯ МОЯ

Она  выглядит  синим  чулком:
Из  себя  словно  чучело  строя,
Без  косметики  ходит  кругом
И  в  костюме  нелепом  одном  -  
Очень  пестром,  но  строгого  кроя.

Для  всех  женщин,  включая  сестер,
Ее  жизнь  очень  странна  и  пресна.
Мода,  стиль,  цвет  обоев  и  штор,
Даже  всех  сериалов  разбор  -  
Это  птенчику  неинтересно.

Не  на  гнездышко  смотрит  с  высот  -  
А  на  страны,  на  мир  наш  все  время.
О  пороках  людских  отдает
Ежечасный  незримый  отчет
И  о  вызванных  ими  проблемах.

Проницательней  и  веселей
Нету  особи  женского  пола:
Исполнителей  главных  ролей  -  
Стран  и  целых  миров  королей  -  
Видит  в  лике  шутов  жалких  голых...

Тяжкий  труд  -  зреть  смешное  в  плохом,
Воплощать  это  в  слове  разящем;  
Много  легче  прослыть  удальцом
Либо  в  юморе  легком  тупом,
Либо  в  "мыле",  лжестрастно-блестящем.

Я  же  птицу  свою  не  предам
За  все  "ценности"  бренного  мира.
Вхожий  к  сестрам  твоим  иногда,
Я  могуч  не  в  дворцах  этих  дам  -  
В  нашем  замке,  о  Муза  Сатиры!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96509
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.10.2008


ПартЕЦ!

ПартЕЦ!  Эта  новая  честная  сила
Единостью  Центра  всех-всех  покорила.
SOS!  Help!  Порятуйтэ  Ukraine  от  беды  -  
В  "Единого  Центра"  бегите  ряды!
Не  зрадьтэ  Майдан!  ЕЦ  -  за  волю  народа:
Стать  жертвою  нового  суперразвода.
И  кто  за  "мессию",  лишь  тот  молодец!
ПартЕЦ!

ПартЕЦ!  Громадяны,  це  ваша  проблэма,
Что  Ющенко  Виктор  -  зятек  Дяди  Сэма.
"Нельзя,  -  кое-где  уж  решили  без  вас,  -  
Чтоб  он  президентом  не  стал  второй  раз!"
А  вам  как  "не  быдлу"  должно  быть  байдУже,
Що  житы  загалу  всё  хуже  и  хуже!
Ану,  поддержите,  как  стадо  овец,
ПартЕЦ!

ПартЕЦ!  Да  и  вправду  нам  нужен  "мессия"  -  
Чтоб  сделать  навеки  врага  из  России,
Чтоб  в  НАТО  скорее  страну  затянуть,
К  колонии  Запада  ей  -  добрый  путь...
И  "голодоцид"  пусть  народ  осуждает,
А  сам  всё  быстрее  сейчас  вымирает.
За  это  пресамый  завзятый  борец  -  
ПартЕЦ!

ПартЕЦ!  Виктор  Ющенко  лишь  "по  приколу"
Детей  своих  отдал  в  английскую  школу.
Деньжищ  не  награбил,  и  вовсе  не  ждет
"Мессию"  с  семейством  в  Нью-Йорк  самолет...
"Не  быдло"  всё  стерпит,  проглотит  и  примет,
А  рейтинг  упавший  до  неба  поднимет,
Отложит  навеки  бесславный  конец
ПартЕЦ!

Сентябрь  2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96229
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.10.2008


Червонная Дама Украины

Красного  сердца  крутое  клеймо
Мыслящим  действует  часто  на  нервы.
Для  остальных  -  подобрали  с  умом.
Мне  же  знак  БЮТа  похожий  на  черву.

Дама  Червонная  в  белом  с  косой
Славна  талантищем  делать  карьеру  -  
Шанс  упускать  не  привыкшая  свой
Всех  оттеснить  и  прорваться  в  премьеры.

Черви  сегодня  -  козырная  масть,
БьЮТ  короля  иль  туза  президента.
Даму  признать  на  верховную  власть
Надо  реальным  вполне  претендентом.

Имидж,  харизма,  ораторский  дар  -  
Всё:  сотни  тысяч  людей  фанатеют!
Правда,  как  Юля  премьер,  так  всегда
Люди  простые  и  дальше  беднеют.

Но  уходила  с  поста  своего
Вечно  как  жертва  -  считай,  без  позора...
Да!  У  нее  быть  не  может  того,
Что  "извиняет"  плохого  танцора.

Так  что  -  мешает  Ю.Т.  каждый  раз
Выполнить  все  обещанья  народу
То  ли  "мессии"*  неправый  наказ,
То  его  "друзі",  "мутящие  воду".

Дама  Червонная  вечно  в  борьбе!
Ею  одной  Леди  Ю  героиня!
А  миллиарды  -  тихонько  себе?
И  на  все  уши  лапшу  -  Украине?..

Но  под  косою  болит  голова
Лишь  об  одном  этой  "Даме  Без  Правил":
Кто  через  год  -  Вашингтон  иль  Москва  -  
Джокеры  будет  держать  в  рукавах,
Тот  чтоб  ее  президентом  поставил.

Сентябрь  2008

_______
*  В  смысле,  Виктора  Ющенко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96228
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.10.2008


"СЧАСТЛИВЫЙ БИЛЕТ"

"Это  (...)  Фортуны  счастливый  билет!"  -  
Про  казино  спел  один  музыкант.
В  том,  что  билета  такого  там  нет,
Может  уверен  быть  лишь  дилетант.

Что  бы  ни  выбрал  азартный  игрок  -  
Покер,  рулетку,  бостон,  преферанс  -  
Словно  пристрастье  к  игре  не  порок,
Выиграть  сумму  большую  ЕСТЬ  шанс!

Бац  -  роял  флэш  или  покер  в  тузах!
Как  тут  ликует  счастливчик  -  нет  слов!
Видится  жизнь  в  самых  ярких  тонах,
Всех  обнимать  он  безумно  готов...

Жадно  жетоны  все  сгреб  в  кулаки  -  
В  кассе  за  них  кучу  денег  дадут,
И  полетят  беззаботно  деньки,
Тысячи  тысяч  прекрасных  минут!

Всё,  в  чем  была  пребольшая  нужда,
Всё,  чего  долго  желала  душа,
Вдруг  достается  теперь  без  труда,
В  руки  само  приплывает,  спеша!

Требует  в  кассе  чел  выигрыш,  но...
Girl  улыбается:  "Рада  за  вас!
Ах,  извините,  увы,  казино
Выдать  всю  сумму  не  может  сейчас!"

Столько  налички  не  держат,  мол,  тут,
Мало  счастливчиков,  сразу  видать...
Скоро  из  банка  всё-всё  привезут,
Нужно  лишь  часика  два  подождать!

Часика  два?  Но  часы-то  здесь  где?
Нет  их.  И  время  на  месте  стоит.
Ждать  невтерпеж.  Как  же  в  этой  беде?..
Снова  играть  -  время  вмиг  пролетит!

Дальше  к  столу  наш  везунчик  идет
С  чаяньем  новых  чудесных  удач,
И...  начинается  полный  пролет  -  
Проигрышей  череда,  хоть  ты  плачь!

Только  простак  -  у  азарта  в  плену,
Разум  потерян,  шаланду  несет,
И,  безрассудства  седлая  волну,
Быстро  спускает  игрок  всё-всё-всё.

Выигрыш  был  -  и  внезапно  уплыл!
С  ним  -  вон  из  рук  куча  всяческих  благ!!
С  этим  теперь  примириться  нет  сил,
Это  стерпеть  невозможно  никак!!!

Всё  продает,  что  имеет,  игрок,
Снова  летит  в  казино  во  весь  дух...
И  выползает  весь  скрученный  в  рог  -  
Ясен  конец,  проигравшийся  в  пух.

Часто  и  это  еще  не  финал  -  
Снова  играет,  уже  весь  в  долгах.
Вот  вам  улыбка  Фортуны  -  ОСКАЛ.
Горе  душе,  что  во  власти  врага...

Как  же  счастливый  билет?  А  его
Хозяевам  казино  выдал  бес:
Куча  деньжищ,  очень  много  всего,
А  на  том  свете  -  лишь  ад  в  их  судьбе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94606
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.09.2008


СТРЕЛЯЛИ... (Монолог пенсионера)

Под  белым  солнцем  красный  "господин"
Над  целой  бандой  одержал  победу.
Но  дрался  Сухов,  правда,  не  один:
Саид  не  смог  умчаться  мстить  Джавдеду.

А  после  боя  -  чудный  диалог!
С  ним  сценаристы  умницу  сваляли.
"Саид,  зачем  ты  здесь?"  -  вопрос  неплох
И  потрясающий  ответ:  "Стреляли".

Привык  лететь  галопом  на  пальбу!
В  те  времена,  заметьте,  и  в  пустыне.
А  представляю  я  его  судьбу
В  большом  довольно  городе  и  ныне.

Лишь  вечер  наступил  и  свет  померк,
То  там  то  сям  раздастся  канонада:
Устроить  одиозный  феерверк  -  
Дай  повод  только,  а  ума  не  надо.

Еще  взрывать  петарды  пацанам
Забава  гениальнейше-крутая.
Бросают  и  беременным  к  ногам
И  ржут,  как  жеребята,  их  пугая...

А  ведь  за  счет  спокойствия  других
Потехи  есть  дурного  только  вида.
Порой  жалеешь  даже:  нет  на  них
Того  же  вездесущего  Саида!

Но  если  бы  в  мой  город  он  попал,
Где  вечером  "военных  действий"  зоны,  -  
Бросаясь  на  пальбу,  коня  загнал
И  быстро  бы  истратил  все  патроны.

Саид  и  Сухов!  Мы  теперь  в  плену
У  дерзких  и  бессовестных  "героев",
Ведущих  лишь  победную  войну
Стрельбою  против  нашего  покоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94605
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.09.2008


ГОРЕПАД КОХАННЯ

Буяє  диво-пахощами  сад,
Два  серця  нетверезі  від  кохання,
А  в  небі  "бєспрєдєлить"  зорепад  -  
Аж  набрида  загадувать  бажання!

Любовні  клятви  ллються  із  сердець,
Язичний  плескіт  -  щоб  словам  звучати.
Здається,  ночі  дивної  кінець  -  
Життя  украй  щасливого  початок!

Весілля  відбухало  й  відгуло...
І  раптом  починаються  проблеми.
Подружжя  тут  готовим  не  було:
Куди?  життя  здавалося  едемом!

Недоліки  партнера,  хоч  ти  вбий,
На  тебе  котять  двадцять  п'ятим  валом...
Та  як  він  сміє,  чом  він  не  такий,
Яким  уява  пишно  змалювала?..

Скінчився  мед,  а  дьоготь  несмачний.
Вона  вже  стала  "сукою",  він  -  "гадом"...
А  зорепад  кохання  чарівний
В  злій  пам'яті  зробився  ГОРЕПАДОМ.

В  серцях  -  лиш  гнів,  розчарування  й  біль...
"Не  так"  літали  в  п'яну  ніч  комети?
Та...  дурить  мізки  той  кохання  хміль.
А  головне  -  повірили  в  прикмети!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94299
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2008


ОДА НАЧАЛЬНИКУ

О  Музо!  Без  булди  і  блефу
Та  інших  негативних  штук
Воздай  хвалу  моєму  шефу  -  
Владарю  розуму  і  рук!
Нехай  від  Луцька  до  Цевелич
Усяк  прославить  Вашу  велич:
Ви  ж  геній  через  "е",  не  гній!
Когось  боятись  не  волію,
Та  перед  Вами  я  кролію,
Удаваний  удаве  мій!

Я  без  підмоги  аса-дяді
Роблю  роботу  на  всі  сто  -  
Інакше,  певен,  на  посаді
Мене  би  не  тримав  ніхто.
Конячка,  словом,  я  робоча
І  долі  іншої  не  хочу,
А  ось  халтурити  не  звик.
Від  цього  труднощів  немає  -  
Нехай  лише  не  заважає
Чудовий  вельми  керівник.

Але  хоч  як  труджусь  старанно
І  хоч  яким  є  результат,
Ви,  шефе,  вміло  й  невблаганно
До  мене  ставитесь,  мов  кат.
Ледь  щось  не  так  -  ну  геть  дрібниця!  -  
Вже  треба  люто  причепиться
Як  за  найбільшу  з  помилок.
Якщо  ж  виконую  все  точно,
Вердикт  Ваш  гнівний  остаточний,
Що...  навпаки  все  слід  було.

Прекрасна  доля  самодура:
Усе  не  так  і  все  не  те!
Щоб  не  забув  я:  Ви  -  фігура,
Весь  час  на  мене  кричите.
А  Вам,  між  іншим,  не  цікаво,
Що  від  такого  крику  справа,
Якій  Ви  служите,  стражда?
Бо  для  підлеглих  він  -  спонука
Безсило  опускати  руки...
Для  Вас  це,  бачу,  не  біда.

Яку  тут  можна  дати  раду?
Хіба  той  ідол,  хто  вгорі?
Я  й  полизав  би  Вам  іззаду,
Та  це,  пардон,  від  Бога  гріх.
І  Музі  Ви  бридкі,  бо  ода
Ніяк  хороша  не  виходе.
У  Вашій  величі  десь  брак?..
Зміню  роботу  -  враз  для  мене
Ніхто  Ви,  знаю  достеменно!
Точніше  -  Ви  ніхто  і  так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94298
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2008


ХАЙ ПАХНЕ. РОМАНТИЧНО

[Епіграф]
Як  романтично  пахне  ковбаса!
І  помідори  густо  зашарíлись.
А  у  пляшчúні  -  чиста,  мов  сльоза,
Горілочка  домашня  причаїлась.
І  сало  ніжним  зваблює  тільцем,
І  хліб  наставив  загорілу  спину...
Якщо  ти  млієш,  бачачи  ОЦЕ,
Чому  ж  ти,  гад,  не  любиш  Україну?!
Олександр  БОЙЧУК


Той  ніжний  романтичний  аромат
Лоскоче  ніздрі  тонко  й  променисто.
А  смак  предивний!  ох,  не  взяв  би  кат  -  
ЦЕ  описати  не  стачає  хисту.

Ковбасонька!  Миліша  за  сальце!
Із  нею  не  зрівнятися  й  цілункам!
Хто  вигадав  чудесний  виріб  цей
На  втіху  язикам,  ротам  і  шлункам?

Хоч  як  багато  купиш  і  з'їси,
До  магазину  знов  жадання  кличе.
Напевно,  в  рецептурі  ковбаси
Щось  криється  незнане  й  таємниче.

У  сиву  давнину,  коли  жінки
Ковбаси  лиш  самі  виготовляли,
Щоб  їли  благовірні  й  діточки,  -  
Нехитро  й  простодушно  м'ясо  клали.

Тепер  -  на  продаж  все,  споживачам.
І  з  чого  той  продукт,  цікаво  знати?
Радіє  серце,  що  отим  цехам
Є  горда  назва  -  М'ЯСОкомбінати.

А  вміст  ковбас  який?  Е  ні,  облиш:
Хто  правду  взнає,  на  все  місто  ахне!
Клієнте,  менше  знаєш  -  краще  спиш.
Нехай  і  далі  романтично  пахне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94226
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2008


ОЧЕНЬ МНОГО ОБЕЗЬЯН

-  Я  тетушка  Чарли  из  Бразилии,  где  в  лесах  живет  очень  много  диких  обезьян!
-  А  я  дядечко  Сашко  с  Западной  Украины,  где  в  городах  живет  очень  много  "евроинтегрированных"  обезьян!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86436
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.07.2008


ЛЮБИМОЙ ПОЛОВИНЕ (перевод Кузи Прутковой)*

Не  лед,  родная,  в  твоем  сердце  ли?
Ведь  растоплю,  хоть  ты  и  охладела!
Кто  без  тебя  я?  То  ли  инвалид,
А  то  ли  вовсе  половина  тела.

Ага  –  одна  нога,  одна  рука,
Полголовы,  полсердца,  полпеченки...
В  журнале  нашей  жизни  –  привыкай!  –
Врозь  больше  не  напишем  ни  колонки.

И  брось,  родная,  странную  игру:
"Всё,  вещи  собирай  и  топай  к  маме!"
С  тобой  в  разлуке  сердцем  я  умру,
А  небо  нас  двоих  побьет  громами.

В  журнале  жизни  –  сплошь  репортажи,
Похожие  на  сводки  с  поля  боя.
Не  только  сердцем  –  телом  я  б  не  жил,
Когда  б  Господь  не  свёл  меня  с  тобою.

Я  сокровенных  знаний  видел  свет,
И  для  меня  теперь  он  –  аксиома:
Не  знать  мне  ни  свершений,  ни  побед,
Не  ожидай  меня  ты  верно  дома.

А  кто  из  горемыки  всех  мастей
Слепил  своей  судьбы  сверхчемпиона?
Единственная!  Я  –  твой  Галатей,
Ты  –  сладкая  моя  Пигмалиона.

_______
*  Перевод  с  украинского,  отредактированный  и  одобренный  автором.
Украинский  оригинал  см.  здесь:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57965
Авторский  перевод  на  русский  -  здесь:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79310
Выражаю  Кузе  Прутковой  искреннюю  благодарность  (!!!).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86430
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.07.2008


Як не радіти тотальній деградації...

Як  не  радіти  тотальній  деградації  українського  суспільства,  якщо  це  прямий  наслідок  прагнення  до  європейських  стандартів?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79644
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2008


Чи можна вважати справжнім сином України...

Чи  можна  вважати  справжнім  сином  України  того,  хто  не  є  справжнім  зятем  Америки?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79643
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2008


СОНЕТ БЕЗ НОМЕРА

Мне  чужды  сладострастные  мечты
О  милой  Даме  красоты  чудесной.
Не  будоражат  сердце  нежной  песней
Божественные  очи  и  черты...

У  выигравшей  конкурс  красоты
Секс  покупать  совсем  не  интересно...
Как,  в  общем-то,  давно  тебе  известно,
Родная,  мне  и  впрямь  нужна  лишь  ты.

Шепчу  опять  красивые  слова
И  в  шестисотый  раз  прошу  прощенья,
Когда  ты  снова  в  чем-то  неправа.

Я  этот  плен  свободный  выбрал  сам
И  каждый  час  несу  благодаренья
Наш  крепкий  брак  свершившим  небесам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79626
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.06.2008


Вор не должен сидеть в тюрьме!

Вор  не  должен  сидеть  в  тюрьме!  И  вообще:  кроме  пятидесяти  "тонн"  баксов  прокурору,  тридцати  -  судье  и  десяти  -  адвокату,  вор  никому  ничего  не  должен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79349
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.06.2008


Ненавидеть свой народ...

Ненавидеть  свой  народ  не  запретишь  никому  из  политиков,  клянущихся  в  любви  к  народу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79348
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.06.2008


Настоящий патриот Украины должен...

Настоящий  патриот  Украины  должен  каждый  вечер,  прежде  чем  ложиться  спать,  оглянуться  на  прожитый  день  и  спросить  себя:  "А  что  ты  сегодня  сделал  для  США  и  Евросоюза?!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79332
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.06.2008


После победы "оранжевой революции"...

После  победы  "оранжевой  революции"  в  Украине  "кучмизм"  потерял  свою  1/7  часть.  А  именно  -  букву  "ч".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79331
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.06.2008


ЛЮБИМОЙ ПОЛОВИНЕ

Ты  холодна?  Не  лед  на  сердце  ли?
Любовью  растоплю,  и  чтоб  согрела.
Что  без  тебя  я?  То  ли  инвалид,
А  то  ли  вовсе  половина  тела.

Ага  –  одна  нога,  одна  рука,
Полголовы,  полсердца,  полпеченки...
В  журнале  жизни,  что  так  нелегка,
Врозь  больше  не  напишем  ни  колонки.

И  брось,  родная,  странную  игру:
"Всё,  вещи  собирай  и  топай  к  маме!"
Ведь  без  любимой  сердцем  я  умру,
А  небо  нас  двоих  побьет  громами.

В  журнале  жизни  –  сплошь  репортажи
Без  преувеличений  с  поля  боя.
Наверняка  бы  я  уже  не  жил,
Господь  не  свел  бы  если  нас  с  тобою.

Из  тайных  знаний  я  открыл  секрет,
И  для  меня  теперь  он  –  аксиома:
Не  знал  бы  ни  свершений,  ни  побед,
Ты  если  б  не  ждала  с  побоищ  дома.

А  кто  из  горемыки  всех  мастей
Слепил  своей  судьбы  сверхчемпиона?
Единственная!  Я  –  твой  Галатей,
Ты  –  сладкая  моя  Пигмалиона.

Июнь  2008
(авторский  перевод  с  украинского)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79310
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.06.2008


ІНОПЛАНЕТЯНИ СЕРЕД НАС

-  Тату,  а  інопланетяни  є?
-  Так,  синку!  Вони  живуть  серед  нас.  Бачиш?  -  відповів  батько,  показуючи  на  екран  телевізора.

Що  дивилася  сім'я  по  тєліку?

Варіанти  відповіді:
а)  пряму  трансляцію  сесії  Верховної  Ради  України;
б)  "Вікно  до  Америки";
в)  "Свободу"  Савіка  Шустера  на  "Інтері";
г)  "Світське  життя"  з  Катериною  Осадчою  на  Першому  національному;
ґ)  "Аналіз  крові"  на  "Новому  каналі";
д)  "Ключ  від  спокуси"  на  "1+1";
е)  "Дом-2"  на  телеканалі  "ТЕТ";
є)  Ваш  варіант.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79309
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2008


Якщо патріот України зобов'язаний...

Якщо  патріот  України  зобов'язаний  вважати  великими  українцями  Виговського  і  Мазепу,  Грушевського  і  Петлюру,  Шухевича  і  Бандеру,  то  я  або  не  патріот,  або  не  України.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79296
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2008


У листопаді 1845 року Тарас Шевченко...

У  листопаді  1845  року  в  Переяславі  Тарас  Шевченко  написав:  "Кати  знущаються  над  нами,  /  А  правда  наша  п'яна  спить"...
Рівно  через  159  років  їхня  "правда"  встала  з  великого  бодуна  -  і  звершилась  "помаранчева  революція".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79295
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2008


СПОГАД ПРО СТАРІСТЬ

Світ  мені  весь  не  милий.
Він  похмуро-гидючий.
Вже  ніщо  не  зігріє.
Марно  ждати  розраду.
Я  страшенно  безсилий.
(Хоч  на  неміч  ох  злючий...)
Юні  мрії,  надії  -  
Десь  далеко  позаду.

Душу  наче  фригідну
До  всіх  радощів  маю.
І  ніхто  не  поверне
Днів  веселих,  погожих.
Я  нещасний,  я  бідний,
Бозна-як  виживаю
За  "не  гроші"  мізерні,
Заробити  ж  -  не  можу.

А  всі  кажуть  довкола:
"Все  попереду  в  тебе";
А  однолітків  лиця
Мають  вигляд  щасливих...
Я  ж  стогну  тільки  кволо:
"Не  знущайтесь,  не  треба...
Що  за  кляті  дурниці?
Таж  нема  перспективи!"

Отаке  я  лахміття.
Одчепіться,  дівчата!
Дайте...  осторонь  стану,
Щоб  старим  менше  тхнуло...
Це  минуле  століття.
Дев'яностих  початок.
А  мені,  дідугану,
Дев'ятнадцять  минуло.

2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68298
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2008


МИТЦІ І САМОЦВІТ

На  галяві  лісній  між  некошених  трав,
Де  частіше  ведмідь,  ніж  людина,  ступав,
Ген  під  тінню  товстих  і  розложистих  віт
Мандрівний  ґаволов  загубив  Самоцвіт.
Звірам  байдуже  до  Самоцвіта  того  -  
Йшли  собі  по  траві  і  топтали  його.
Але  раз  забрели  на  галяву  Митці  -  
Усіляких  красот  превеликі  знавці!

Зразу  "Ах!"  вони  й  "Ох!"  -  і  мерщій  почали
Рвати  квіти  усі,  що  там  тільки  росли:
"Ця  прекрасна,  а  ця  хоч  негарна,  проте
Як  у  воду  встромлю  -  ого-го  розцвіте!"  -  
Так  з  усмішкою  всяк  про  рослини  казав,
А  на  той  Самоцвіт  і  не  кожен  зважав;
Якщо  хтось  і  хапав  його  в  руку  навгад  -  
Навіть  не  роздививсь,  а  вже  й  кинув  назад.

Камінець  не  стерпів:  "Та  мене  ж  ви  візьміть
І  на  сонце  з  тіні  просто  перенесіть.
Роздивіться  лишень:  я  не  брили  шматок  -  
Маю  справжню  красу,  ще  й  не  згірш  од  квіток!"
Реготались  Митці,  що  аж  гаєм  луна:
"Ще  й  патякає,  бач,  каменюка  страшна!
Та  ти  ж  мертвий,  а  всі  квіточки  ці  -  живі!"
І  красун-Самоцвіт  залишився  в  траві...

Запитає  читач:  а  яка  тут  мораль?
Та  у  когось  "поезія  мертва,  на  жаль"...  *

_______
*  Так  висловився  про  мою  поезію  С.М.  -  музикант  (!),  
член  редколегії  одного  інтернет-ресурсу  поезії  
та  авторської  пісні.  -  прим.  авт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2008


БЫЛО ИЛИ НЕ БЫЛО?

"Мы  не  козлы!  Мы  не  быдло!"  -  
Перся  Майдан  чумовой.
"Вы  биомасса  тупая",  -  
Думала  в  белом  с  косой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65808
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.03.2008


ЧЕРНЫЕ ГЛАЗА

Ярче  всех  светил  сияют
черные  глаза
свой  прорыв  осуществляют
черные  глаза
а  для  нас  всё  дорожает
черные  глаза
жить  все  хуже  в  Украине
черные  глаза

Производство*  погибает
черные  глаза
с  ним  и  сельское  хозяйство
черные  глаза
экономику  хоронят
черные  глаза
ради  западных  компаний
черные  глаза

А  мосты  в  Россию  рушат
черные  глаза
рвут  все  выгодные  связи
черные  глаза
газ  дороже  покупают
черные  глаза
чисто  в  личных  интересах
черные  глаза

Украину  в  НАТО  тянут
черные  глаза
продают  отродью  ада
черные  глаза
люд  весь  Божий  ненавидят
черные  глаза
и  считают  биомассой
черные  глаза

Черные  глаза!  выживаем  как,  не  знаем.
Черные  глаза!  но  тупо  их  мы  выбираем.
Черные  глаза!  а  сердечко  красное,
черные  глаза,  черные  глаза!

_______
*Здесь  -  в  значении  "промышленность".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65807
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.03.2008


Национализм никак нельзя...

Национализм  никак  нельзя  назвать  путем  в  никуда.  Ибо  его  и  путем-то  назвать  нельзя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65806
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.03.2008


ПАМ’ЯТІ ВОЖДЯ

(На  перші  роковини  загибелі)

Коли  вождя  у  нації  нема...
Зробити  можна  легко!  Як?  З  нічого?
Ні.  З  Чорновола,  знаного  всіма
Борця  і  Патріота-Вартового.

Оскільки  це  найбільший  демократ,
То  на  початку  що  було  потрібно?
А  щоб  завів  у  партії  диктат
І  Рухом  керував  одноосібно.

І  хай  скликає  більшість  з’їзд  відтак,
Хай  головою  обира  Костенка  -  
Вождь  мав  достатньо  підданих  (ще  б  пак!),
Що  більшість  облили  лайном  простенько.

Свої  вчинили  Збори,  булаву
Вождю  дали  поривиськом  нестримним.
Мін’юст  же  дав  оцінку  правову
І  саме  цей  з’їзд  визнав  легітимним.

Проте  недовгим  був  тріумфу  час
(Як  зорі  гаснуть,  то  комусь  це  треба):
“Тойоті”  путь  загородив  “КамАЗ”,
Й  душа  Вождя  полинула  до  неба.

А  в  підданих  лише  піднявся  дух:
“Костенківці,  -  кричать,  -  в  цій  смерті  винні!
Це  зрадники,  що  розкололи  Рух!
Вони  тепер  покаятись  повинні!”

І  партія,  що  сильною  була,
Повагу  мала  у  людей  постійно,
На  президентські  вибори  пішла
Розколота  цілком  та  безнадійно.

В  цім  лиха  значно  менше,  ніж  добра!
Бо  ж  вибори  скінчилися  щасливо!
Бо  ж  без  проблем  збагнув  електорат,
Що  Кучмі  не  бува  альтернативи!!!

Вождь  у  землі,  а  пам’ять  -  прежива.
Співаймо  Чорноволу  вічну  славу:
Він  дійсно  за  Вкраїну  вболівав
Й  ретельно  (як  той  мавр)  зробив  він  справу...

Березень  2000

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65308
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2008


ХТО БЛАЖЕННИЙ

Блаженний,  хто  щоднини  п’є,
Пардон,  так  звану  «аква-віту»,
За  час  «балдіння»  віддає
Честь,  розум,  совість,  все  на  світі,
Щодня  вмирає  за  «нектар».
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блаженний,  хто  всьому  назло
Зв’язку  з  природою  не  втратив  -  
Хто  рівний  мудрістю  з  ослом,
Не  звик  у  лапи  книжку  брати,
Подібний  цим  на  всяку  твар.
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блаженний  раб  -  партач  труда
З  комуністичними  руками.
Хоча  сировини  шкода
І  сором  перед  буржуями
За  витворений  ним  товар,
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блажен,  хто  по  щоденний  хліб
Не  йде  ні  сіяти,  ні  жати,
А  просто  глянув  -  і  загріб
Що  сміло  зле,  «не  так»  лежати.
Це  шле  Господь  за  даром  дар.
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блажен,  хто  здійснював  терор
З  розкритим  на  готове  ротом,
З  куркульських  забирав  комор
Здобуте  тяжко,  кров’ю  й  потом,
Чий  ворог  класовий  -  трудар.
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блажен,  хто  вмисне  чи  всліпу
Гальмує  звільнення  і  поступ  -  
Віддав  свій  голос  КПУ,
Коли  дістав  до  урни  доступ,
Чий  ідол  -  компартсекретар.
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блажен,  кому  пообіцяй
Що-небудь  -  вже  допомагає
Розіп’ясти  свій  рідний  край:
Вітчизни,  бач,  такий...  не  має,
Йому  й  миліш  чужий  владар.
Блаженний  люмпен-пролетар!

Блажен,  хто  -  певен  я!  -  знесе
Найтяжчі  лихоліття  й  біди,
Готов,  щоб  вижити,  на  все
І  лиха  з  розуму  не  віда...
Їй-право,  з  ним  Небесний  Цар.
Блаженний  люмпен-пролетар!

1995

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65307
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2008


КОЕ-ЧТО О МЫСЛЯХ, ИЗРЕЧЕНЬЯХ, БУКВАХ И ЛЖИ

Мысль  изречённая  есть  ложь.
...Лишь  жить  в  себе  самом  умей  -  
Есть  целый  мир  в  душе  твоей  
Таинственно-волшебных  дум...
Ф.  Тютчев

Ни  единою  буквой  не  лгу...
В.  Высоцкий


Ложью  изреченная  есть  мысль?
Изреченья  этого  не  ясен
Глубочайший,  тайный...  странный  смысл.
Если  любишь  Правду  -  он  ужасен.

Чтоб  не  лгать,  не  мыслить  мы  должны?
Иль  молчать?  Легко  и  то,  и  это!..
А  поэты  -  наглые  лгуны?
Или,  может,  все  лгуны  -  поэты?..

ЧТО  же  Тютчев  тем  сказал  стихом  -  
Критики,  поди,  расшифровали;
Поразмыслив  хорошо  о  том,
Соглашусь  я  с  классиком  едва  ли.

Жить  в  мирке  своих  волшебных  дум,
Среди  звезд  фальшивых  погибая?
Нет!  совсем  иного  жаждет  ум  -  
Истины  и  подлинного  Рая.

Боже!  Мне  -  путь  Правды  укажи,
Над  рабом  грешнейшим  смилосердься
И  избавь  от  той  красивой  лжи,
Что  готова  в  строки  течь  из  сердца.

Если  без  стихов  я  не  смогу,
В  радости  иль  муке  изреченных,  -  
То  -  да  ни  единой  не  солгу
Из  соратниц-букв,  в  слова  сплоченных.

В  собранных  из  буковок,  как  пазл,
Строфах
мысли  зазвучат  не  лживо,
Если  у  поэта  -  свет  из  глаз,
Сердце  для  Любви  Господней  живо...

*                      *                      *
Ложью  изреченная  есть  мысль?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65304
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.03.2008


Сатиру писать - ну конечно же, грех...

Сатиру  писать  -  ну  конечно  же,  грех:
Насмешки  зачем,  коль  на  все  воля  Божья!..
Увы,  но  к  иронии  дар  как  на  смех
Пером  моим  правит,  что  лошадью  вожжи.
За  все  Тебе,  Господи,  слава,  хвала.
Прости  шалопая  и  комедианта,
Что  низким  людишкам,  всему  миру  зла
Пером  "даю  сдачи"  под  гнетом  таланта.


(Авторский  перевод  с  украинского)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64702
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.03.2008


Сатиру писати - звичайно, що гріх...

Сатиру  писати  -  звичайно,  що  гріх:
На  все  ж  воля  Божа  -  то  нащо  насмішки!..
Але  до  іронії  хист  як  на  сміх
Пером  моїм  править,  мов  конями  віжки.
За  все  Тобі,  Господи,  щира  хвала.
Надіюсь,  мені,  шалапуту,  пробачиш,
Що  кривдникам  ницим  і  світові  зла
Під  тиском  таланту  пером  "даю  здачі".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64701
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2008


МУТАЦІЯ ОДНОГО "-ІЗМУ", або ВИЛІТ „Ч”

Озирнімося  трохи  назад.
Може,  слово  й  було  це  зухвалим,
Та  „кучмізмом”  в  народі  назвали
Донедавна  існуючий  лад.

Мав  він  ряд  негативних  сторін,
Та  й  погано  загалу  жилося.
А  тому  багатьом  забаглося
Кардинальних  до  кращого  змін.

Саме  їх  людям  наобіцяв
Розпіарений  в  дупель  месія
І  багато  кому  дав  надію,
Що  для  них  час  і  справді  настав.

Кучми  вірний  наступник  якось
Та  програв  за  клейноди  змагання,
І  з  кучмізмом  веселе  прощання
У  мільйонах  умів  відбулось.

Швидко  ж  радість  та  зникла  кудись!
Бо  не  видно  яснішої  днини.
Адже  сьомої  тільки  частини
Ми  кучмізму,  на  жаль,  позбулись.

І  так  само  біль  серце  пече
Тим,  хто  все  за  народ  вболіває...
Що  за  сьома  частина  -  всяк  знає?
Ні?  Це  ж  просто:  „кучмізм”  втратив  „ч”.

Для  верхів  -  це  не  втрата,  а  скарб.
Хтось  найвищі  міняв  ешелони?
Тільки  сотнями  хамелеони
Набули  помаранчевих  фарб.

А  якщо  хтось  новий  до  посад
За  кумізму  пробився  в  напрузі,
Він  з  чиїх-не-чиїх  ЛЮБИХ  ДРУЗІВ  -  
Як  не  кум,  то  свояк  або  сват.

А  стосовно  до  кращого  змін  -  
Я,  наприклад,  істотних  не  бачу.
Ми  гірку  їли  редьку,  одначе
Не  солодший  і  нинішній  хрін.

Хтось  мені  ткне  під  носа  кулак:
„Гад!  Не  смій  про  кумізм  говорити!”
А  народ,  значить,  можна  дурити?!
Чую  крик  помаранчевих:
„ТАК!!!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2008


МОЯ ХАТА В ЦЕНТРI

Струйовий  вислів  -  „Моя  хата  скраю”!
А  кредо  це  безпечне  і  зручне.
Повторюй  лиш:  „Нічого  я  не  знаю”,  -  
При  цих  словах  і  сало  більш  смачне.
Ледь  що,  мовляв,  -  башку  в  пісок  сховаю,
І  все:  ніщо  у  світі  не  страшне.
Хай  вічні  правдолюби  -  недотепи  -  
Самі  постійно  влазять  у  халепи!

Я  б  також  був  тихішим  од  трави,
Холопом,  що  не  лізе  в  феодали,
Та  от  рахуба:  поки  ґав  ловив,
Усі  краї  для  хат  вже  розібрали.
І  лати,  на  біду  для  голови,
Дісталися  з  бракованим  забралом:
Його  закрити  годі,  далебі,  -  
З  відкритим  треба  кидатися  в  бій!

І  хай  про  мене  йде  погана  слава,
Брехні  крик  шепіт  правди  хай  дола,  -  
Не  зліва  моя  хата  і  не  справа,
Вона  у  центрі  самому  села!
А  ще  якщо  не  області  й  держави,
То  світу  -  точно!  Буде,  є  й  була.
Гадаєте,  здурів?  Жартую?  Де  там:
Не  знаєте,  що  кругла  в  нас  планета?

Та  це  не  все  далеко.  От  в  чім  річ:
Мій  дім  -  таки  фортеця,  тверджу  сміло.
З  бійниць  летять  постійно  навсебіч
Сатири  гострі  та  отруйні  стріли.
І  хоч  яка  довкола  темна  ніч,
Хоч  як  людці  маскуються  уміло  -  
Мов  пугач,  всіх  побачу,  і  мій  лук
В  гузно  колючку  завжди  всадить  злу.

Втім,  значення  не  варто  надавати
Великого  цим  діям  бойовим.
Бо  хоч  яких  ударів  завдавати
Я  здатен  людям,  явищам  лихим,
Вони  й  надалі  будуть  існувати  -  
Не  знищиш  і  не  виправиш  їх  цим.
Про  силу  слова  тьма  рядків  гарячих  -  
Її  в  них  перебільшено  добряче!

До  того  ж,  припинити  без  проблем
Можливо  мою  творчість  сатиричну.
Фортеця  в  мене  хоч  міцна,  але
Лиш  на  словах:  вона  ж  метафорична.
Мурло  високопосадове  зле,
„Давити”  неугодних  вельми  звичне,
На  мене  миттю  знайде  „компромат”:
Не  маю  я  ні  мурів,  ані  лат...

А  мої  твори  (геть  самооману!)
Сягають  аж  ніяк  не  всіх  кутків.
І  знаменитим  я  хто  зна,  чи  стану  -  
Так,  щоб  ЗАГАЛ  жадав  моїх  рядків.
В  зеніті  слави  лиш  зірки  екрану  -  
„Аншлагів”,  клубів-клабів,  „Городків”...
Не  заздрю  їм  -  добра  всім  і  наснаги.
Але  такої  ще  мені  б  уваги!..

Проте...  яка  різниця?  Все  одно
Планета  наша  має  форму  кулі
І  крутиться  усе-таки  давно,
Хоч  єресь  це  була  в  часи  минулі...
„Є  в  творчості  моїй  якесь  зерно?
Пожну  снопи  я  -  чи  наб’ю  лиш  ґулі?”  -  
Питаю  хату,  та  дарма:  не  зна.
Чому?  Бо  в  центрі  так  чи  так  вона!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2008


НЕ ТОЙ КОТЯРА

Березень  зігрів  і  освітив,
Свіжим  вітром  душу  вентилює.
Знову  надійшов  сезон  котів...
Та  чи  всіх  котяр  весна  хвилює?
Розплавляє  сніг  і  лід  вона,
Кров  погнала  під  беріз  корою,
Тільки  марно  крізь  діру  вікна
Лине  в  кабінет  мого  героя.
Як  у  дощ,  у  бурю  й  заметіль,
Так  і  за  найкращої  погоди
Докладає  він  страшних  зусиль
Й  укладає  бартерні  угоди.
Трасти-красти,  липові  МП...
Чималенько  інших  махінацій...
Бізнес  тіньовий...  Таке  скупе
Змалювання  отієї  праці.
За  труди  ці  має  цілий  рік
Віскі,  шмотки,  дачу,  іномарку.
В  будь-який  сезон,  мов  чоловік,
Щодоби  кохає  секретарку.
І  на  кризі*  -  затяжній  зимі  -  
Ось  уже  роками  лапи  гріє.
Кожен,  хто  його  спинити  б  міг,
Хабарі  одержує  й  «добріє».
Ну  а  політичної  весни
Нам  діждатись  важче,  ніж  пропасти.
За  такої  ж  влади  хапуни
Довго  ще  в  народу  будуть  красти.
Так  що  за  відсутністю  підстав
Хвилювання,  що  клітини  гроблять,
Не  чекають  «жирного  кота»:
Нині  гроші  всю  погоду  роблять!..
1994
__________
*”На  кризі”  -  від  слова  “криза”,  а  не  “крига”!    :))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62796
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2008


РАЗМЫШЛЕНИЯ У РАЙОННОГО ВОЕНКОМАТА

Вот  военкомат...  конечно,  славный:
Ведь  во  всем  районе  он  один.
Вот  у  входа  лозунг  на  дэржавний  -  
Мол,  обязан  каждый  гражданин

«Захищати  вільну  Україну,
Цілісність  та  суверенітет».
Вон  отправки  в  части  ждут  мужчины,
Коим  уж  по  восемнадцать  лет.

Так  служите,  хлопцы,  Батькивщине!
Пацаны...  ребятки...  что  вас  ждет?
В  нашем  лучшем  войске  дедовщина,
Как  Майданы  флагами,  цветет.

Время  издевательств  -  диких,  рьяных  -  
Вот  что  для  «салаг»  в  казарме  ночь.
А  иные  звездные  «батяни»
Тоже  вояка  избить  не  прочь.

Кем  хрен  знает  в  армии  убитых
Или  покалеченных  не  счесть.
Да  и  заслуживших  там  гастриты...
(А  зачем  бойцам  нормально  есть?)

Труп  земле  ль  предав,  леча  ль  больного,
Может,  и  не  вспомнят  мать  с  отцом,
КТО  твердил  -  «призыва  никакого
В  армию  в  две  тысячи  восьмом»...

Я  же  все  равно  спрошу  нелепо:
Будет  в  черной  лжи  уличена
Эта  кто-то  -  или  надо  слепо
Верить,  будто  всех  белей  она?

Март  2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62764
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.03.2008


Я ТЕБЕ КЛЕЇВ

Бульвари,  проспекти,  алеї  -  
Прогулянка  довга,  як  мить.
Я  клеїв  тебе.  Вміло  клеїв
І  чув:  серце  біло  щемить.
Лице  твоє  усміхом  гріло,
А  погляд  жарини  пускав.
Від  холоду  пальці  боліли,
Коли  я  тебе  притискав.
Я  клеїв  -  ти  з  радістю  липла,
Твоя  чарувала  краса.
Бентегу  будила  у  „піпла”
Віночком  обвита  коса.
І  -  леле!  -  хоч  як  перехожі
Зневірились  в  гаслах  гучних,
З  ласкавим  „Весна  переможе”
Надія  верталась  до  них.
А  ти  й  не  збрехала,  „бой-бабо”,
Слова  зНАВЕСНІли  оці:
За  клеєння  те  з  твого  штабу
Я  гривні  поніс  в  гаманці
І  їх  обміняв  на  „зелені”  -  
Гадаю,  тепер  річ  ясна,
Що  в  серці  й  найперше  в  кишені
Реально  настала  весна!
А  вже  цьогоріч,  як  на  прощу,
Ходив  я,  всіх  весен  пацан,
І  на  опозиції  Площу,
І  на  синьо-білий  Майдан.
Бабло  з  коаліції  сміло
Так  само,  як  з  Наших,  я  брав.
Та  з  них  гонорар  мав  за  діло,
А  тих  -  трішки  лиш  „обікрав”!
Тож  серцю  на  білому  фоні
Я  вірним  крізь  терни  пройшов.
В  нових  перегонів  сезоні
Тебе  буду  клеїти  знов.
Алеї,  проспекти,  бульвари  -  
Та  ще  й  максимальний  масштаб,
Бо  віриться,  що  гонораром
Не  скривдить  і  нині  твій  штаб.
Виходить,  і  в  жовтня  на  носі
Весна  переможе,  хи-хи.
Це  дивно,  одначе  і  досі
Косі  твоїй  вірять  лохи.
І  вірити  кинуть  нескоро:
Ти  імідж  купила  -  і  край.
Авжеж,  дехто  каже  -  в  офшорах
У  тебе  мільярдний  розмай...

Липень  2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62763
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2008


После того, что оранжевая власть...

После  того,  что  оранжевая  власть  сделала  с  моей  страной,  она  просто  обязана  женить  на  ней  Белый  Дом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61852
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.03.2008


КАРАПЕТ-2008

Любим  Україну
Ми  всіма  серцями,
Доки  влада  ззаду
Любить  нас  із  вами.
Нині  в  нас  гулянка,
І  простий  її  сюжет:
Глушимо  горілку
І  танцюєм  карапет.

Пиймо  за  добробут
Неньки-України,
Щоб  найвище  в  світі
Піднялися  ціни!
Щоб  могли  купити
Ми  паперу  в  туалет
Й  нічим  було  ...ти,
Станцювавши  карапет.

Нащо  ті  "Прориви",
Збільшення  зарплати,
Як  доходам  нашим
Цін  не  наздогнати,
Як  знімати  можна
Фільми  жахів  про  Бюджет?!
Тільки  нам  байдуже:
Ми  танцюєм  карапет.

Хто  побув  "небидлом"
Трохи  на  Майдані,
У  жовтогарячім
Досі  ще  дурмані.
Фахівці  зі  Штатів
Знають,  в  чому  тут  секрет,  -  
Нам  "по  барабану":
Ми  танцюєм  карапет.

Вірять  в  нас  майданцям,
Відключивши  розум,
Раді  ми  все  більшим
Обіцянок  дозам.
Їх  же  щедро  сиплять
З  телерадіо  й  газет  -  
Ми  тому  щасливі
І  танцюєм  карапет.

Довго  танцювали  -  
Трохи  потомились.
Владу  обирали  -  
Сильно  помилились.
Та  на  цю  проблему
Нам  дають  імунітет
Випита  горілка
І  веселий  карапет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60958
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2008


МЫ НЕ КОЗЛЫ!

Мы  -  ослы.  Простите,  землячье,
Что  об  этом  говорю  публично.
Ведь  большие  уши  -  ясно  чье
Свойство,  всем  известное  отлично.
Разве  нет  у  нас  таких  ушей?
Да  другим  не  выдержать,  краяны,
При  отборной  длинной  той  лапше,
Что  цепляет  власть  нам  постоянно.

2008

_______
Краяны  (укр.)  -  земляки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60955
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2008


ОРАНЖЕВЫЙ ТУМАН

Оранжевый  туман  
над  нами  нависает.
В  державе  он  царит  -  
наверно,  ей  "кирда".
Что  делать?  -  "без  дуплей"  
все  те,  кто  понимает,
что  глупая  страна  
погибнет  навсегда.

У  власти  Штатский  Зять  -  
ему-то  на  fick  надо,
чтоб  Украина  не-
зависимой  была:
Вступил  нас  в  ВТО  
и  нагло  тянет  в  НАТО,
чтоб  Теща  здесь  плацдарм  
для  баз  своих  нашла.

Увы,  ему  под  стать  
и  Газовая  Леди.
Угробит  всех  и  все,  
что  некогда  украсть  -  
но  лишь  бы  Штаты  и  
брюссельские  соседи
ей  дали  тут  иметь  
диктаторскую  власть.

А  идолам  тем  ноль  
В  верхах  противовеса.
Ведь  "синих"  паханы  
играют  в  поддавки:
у  них,  чем  свой  карман,  
нет  больше  интереса;
ненужную  страну  
сдавать  они  ловки.

Оранжевый  туман  
над  нами  нависает.
В  державе  он  царит  -  
ей  близится  "кирда".
Ну  как  ее  спасти
всем  тем,  кто  понимает,
что  если  так  пойдет  -  
все  прахом  навсегда...

2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60954
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2008


ПАЛІНДРОМИ МОРД, НІ - ЛАП

На  морі  ромаН.
*    *
Тіла  заліТ.
*    *
Пугача  -  гуП!
*    *
Каву,  чуваК!
*    *
Галас  салаГ.
*    *
Холера:  Маре  лоХ!
*    *
О!  Голові  -  вологО.
*    *
Ну  от  -  ОУН!
*    *
Лезо,  козеЛ!
*    *
На  вас  саваН?!
*    *
Кума  муК.
*    *
Азо,  козА!
*    *
Дорого  -  гороД?
*    *
"Не  забуду.  БазеН"
*    *
Хома  ну  Ніну  на  моХ!
*    *
Камінь  -  німаК.
*    *
Щодуху  -  доЩ.
*    *
І  "Рогань"  на  горІ.
*    *
І  лох  у  холІ.
*    *
І  не  УПА  "палила"  папу  -  е  нІ!
*    *
А  ласа  Лада  жадала  салА.
*    *
А  Томас  Мор  випив  ром.  СамотА...
*    *
Савва  замазав  ваС
*    *
"Пила  -  лихо!"  -  пара  похила  лиП.
*    *
-  Ау!  ау!
Овідію  і  діво!
-  Уа!  уА!
*    *
Береженому  сумо  не  жереБ.
*    *
Кури  сіли,  зарази.  Ліси  руК.
*    *
Кулі  вам?  Так  кат  мав  і  луК!
*    *
Ха!  Жаба?
Баба?!  ЖаХ!
*    *
"Мордо!  Реалізм?"  -  "А  то!  Ліпи
пілотам:  ЗІЛ...  аеродроМ..."
*    *
Кобура.  Папаха.  Махно  -  
он!  Хама  хапа  парубоК.
*    *
Яна?  Ба!  Теща  он,  жінка  -  тенета!  Загнала
фаланга,  зате  не  так  ніжно...  а  ще  та  банЯ!
*    *
Може,  ребра  дур,  та  вік  я  рубав!  ...Таж
"жатва"  буряків,  а  трудар  бере  жоМ.
*    *
-  Та  місто  Бремен...  Та  я  -  ат!  -  не  мер-бо!
-  Тс!  -  і...  маТ!
*    *
На  морі.
Микола:
"Гиря  -  не  лук!"
Акуленя  ригало.  Ким?
І  РомаН...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59756
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2008


Все законы науки, державы и Мерфи...

Все  законы  науки,  державы  и  Мерфи  вместе  взятые  не  стоят  одной-единственной  буквы  Закона  Божьего.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59606
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.02.2008


Я болел тобою, Марианна...

*  *  *
Я  болел  тобою,  Марианна.
Ты  была  всех  лучше,  видел  Бог,  -  
Так  чиста,  прекрасна  и  желанна...
Пусть  банально  -  без  тебя  не  мог.

Я  болел  тобою,  Марианна,
Оставаясь  чуждым  и  чужим.
Нынче  вспоминать  не  больно  -  странно,
Как  тобой  был  страшно  одержим.

Я  болел  тобою,  Марианна.
Разум  мой  сбежал.  Фашистка-страсть
Жгла  каленой  болью  непрестанно
Душу,  захватив...  ну  да,  во  власть.

Я  болел  тобою,  Марианна,
Я  тобой  и  всей  душой  болел.
Погибал  в  мученьях  окаянно,
Бросил  жить  -  настолько  ошалел.

Я  болел  тобою,  Марианна!
Но  твоя  судьба  -  ТВОЯ  судьба.
Не  нашлось  в  ней  места  для  нежданно-
жуткой  страсти  -  не  любви  раба.

Я  болел  тобою,  Марианна  -  
Символ  красоты  и  доброты!
И  теперь  я  счастлив  несказанно,
Что  со  мной  не  ты,  не  ты,  не  ты.

Февраль  2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59170
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.02.2008


КРАСАВИЦА И НИЧТОЖЕСТВО

В  период  тяжелых  студенческих  лет
Не  жить  -  только  гнить  мной  владело  искусство.
Хотя  и  попал  на  "невест  факультет",
И  билось  в  груди  к  однокурснице  чувство.

Желанной  и  нежной,  и  нужной  такой
Был  риск  никогда  больше  в  жизни  не  встретить.
А  в  глаз  каром  зеркале  только  слепой
Мог  лучшей,  роднейшей  души  не  заметить.

И  как  же  она  потянулась  ко  мне!
Хоть  с  робостью  чистой  и  очень  несмело,
Но  знаков  ее  бы  хватило  вполне
Любому,  чтоб  храбро  приняться  за  дело.

А  я...  Признаваться  в  таком  тяжело,
Но  слов  из  печальной  не  выкинешь  песни.
Никем  был,  ничем  я.  Не  парень  -  фуфло.
Собой  не  любим.  Себе  не  интересный.

И  денег  совсем  не  имел  я  тогда,
И  что  заработать  сумею,  не  верил.
Не  принял  любовь  как  божественный  дар,
Дороги  к  себе  не  нашел,  в  счастье  двери.

...Она  на  заочное  перевелась
И  дома,  разведал  я,  встретила  мужа.
Что  с  ним  и  душа,  ей  родная,  нашлась,
Я  верю  как  в  то,  что  забыт  и  не  нужен.

Ведь  рядом  жена,  и  я  предан  лишь  ей.
За  прошлое,  вроде,  уже  не  обидно.
Но  файлы  всех  горьких,  несчастных  "любвей"
Из  сердца  стереть  не  получится,  видно.

Февраль  2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59168
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.02.2008


ЦУНАМИ

Да  уж,  море  житейское  -  с  разными  очень  волнами.
Сразу  сложно  порой  распознать,  на  какую  попал.
Помню,  в  юности  душу  мою  окатила  цунами  -  
Хуже  шторма  была:  даже  вовсе  не  вал,  а  завал.

Но  сначала  мне  солнышко  с  ясного  неба  смеялось,
С  моря  будто  повеял  пленяющей  свежести  бриз.
А  ОНА  -  беззаботным  барашком  из  пены  казалась...
И  подарком  судьбы  для  меня,  как  чудесный  сюрприз.

Я  совсем  уж  оставить  хотел  пессимизма  болото,
Где  меня  изводили  унынье,  печаль  и  тоска,
И,  забыв  навсегда  юной  старости  змеи-заботы,
Искупаться  в  лазури  ее  сладкой  неги  мирка.

Вдруг  -  бах!  По  мановению  -  туч  грязно-черных  армада,
Ветра  шквальный  порыв,  выше  всех  небоскребов  волна,
И  в  нагую  открытую  душу  -  лоху  так  и  надо?  -  
Залила  сразу  махом  до  тысячи  бочек  говна.

А  та  боль,  очень  щедро  она  поделилась  которой,
Грудь  зажала  мою  в  раскаленные  красно  тиски.
И  к  центнерам  дерьма  мне  в  нутро  новой  бешеной  сворой
Тут  же  бросились  духи  печали,  унынья,  тоски...

Не  подумала  дрянь  головой  и  отнюдь  не  спросила:
А  нужна  эта  боль  мне?  И  надо  вливать  ли  говно?
Может  быть,  своего  в  той  душе  неразумной  полно!
Все  равно:  поманила  одним,  а  другим  окатила.

Пофартило  цунамушке  с  энергетическим  пиром.
Знала  ведь:  в  ее  бедах  помочь  не  могу  я  ничем!!!
Из  наивного  выпила  соки,  являясь  вампиром.
А  иначе  волну  было  гнать  непонятно,  зачем.

Выгребной  и  огромной  не  место  в  душе  больше  яме.
А  ту  дрянь  вспоминаю  без  нежности,  но  не  кляня.
Много  горя  хлебнул,  долго  мы  "оставались  друзьями".
Но  теперь  -  ее  нет.  Никогда  и  нигде.  Для  меня.

Февраль  2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59167
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.02.2008


Пессимист - это не хорошо поинформированный...

Пессимист  -  это  не  хорошо  поинформированный  оптимист,  а  совсем  наоборот:  оптимист,  поинформированный  хуже  некуда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58981
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.02.2008


У нашій сучасності завжди...

У  нашій  сучасності  завжди  слід  знаходити  місце  для  справжніх  асів.
Адже  якщо  зі  слова  "сучасність"  вилучити  "ас"  -  що  залишиться?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58974
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2008


ПРЕЛЮДІЯ ІДИЛІЇ

(XIX  століття.  В  Малоросії)

Бон  жур,  мамзель!  Хоча...  хай  грець:
Французька  зайвою  є  річчю.
Я,  панно,  все-таки  знавець
Малоросійського  наріччя.

І  ви  не  говоріть  дурниць,
Що  річ  почули  незнайому:
Я  певен  -  до  своїх  служниць
Балакаєте  по-простому.

Бар’єри  мовні  «до  хортів»  -  
І  нумо  до  цікавих  штучок.
Так  довго  цуцик  ваш  летів,
Якого  копнув  пень  поручик!

А  правда  -  милий  солдафон?
І  нащо  жеребцю  культура,
Як  є  мундир  та  еспадрон*,
Гусарські  вуса  і  статура!

Він  любить  вас.  Усю,  як  є  -  
Від  чорних  кіс  по  білі  п’яти.
І  роль  хіба  відіграє,
Що  ви  у  нього  сорок  п’ята?

А  чом  ви,  панночко-мамзель,
Не  зацікавитесь  поетом?
Весь  ваш  цей  буде  менестрель,
Бо  завше  жив  анахоретом.

Про  ваші  очі  і  вуста
Щодня  співатиму  рулади.
Любов  в  нас  вийде  не  проста,
А  для  найкращої  балади!

А  ну  ж  бо  розпочнім  сюжет  -  
Ходімо,  зіронько,  в  лісочок.
Придумав  я  до  нього  вже
Прекрасну  риму:  «під  дубочок».

І  що  робитимемо  там?
О  люба!  Скільки  насолоди
І  щастя  чистого  дасть  нам
Краса  цнотливої  природи!

А  ви  ж  ні  духом  ані  сном
Авжеж  не  відаєте,  панно,
Що  вичворяли  під  дубком
Коваль  і  ваша  служка  Ганна...


_______
*Еспадрон  -  різновид  шаблі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58949
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2008


Запрошу фройлін Дуську на каву...

*  *  *
Запрошу  фройлін  Дуську  на  каву  -  
Пропущу  спорттівішний  хокей.
Забабурить  у  ніздрі  ласкаво
Ароматом  дешевий  "Жокей".

Запрошу  фройлін  Дуську  на  каву,
Дам  цукерок  у  синім  кульку.
Перевірю,  що  краще  для  пави  -  
"З  перцем"  альбо  "Сампром"  до  смаку.

Запрошу  фройлін  Дуську  на  каву  -  
Море  втіхи  їй  буде  тоді.
Певен,  медхен  цій  дуже  цікаво
Подивитись  новий  DVD.

Запрошу  фройлін  Дуську  на  каву  -  
Так,  на  каву  її  запрошу!
Знов  запалить  у  ліжку  -  їй-право:
Об  сідницю  "ЕЛЬ-ЕМ"  погашу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58557
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2008


КОХАНIЙ ПОЛОВИНI

До  мене  охолола?  В  серці  лід?
Любов'ю  розтоплю  його,  єдина.
Хто...  що  без  тебе  я?  Чи  інвалід,
Чи  взагалі  лиш  тіла  половина.

Ага  -  одна  рука,  одна  нога,
Півголови,  півсерця,  півпечінки...
В  мого  життя  журналі,  дорога,
Без  тебе  більше  -  жодної  сторінки.

І  знаєш  -  припини  цю  дивну  гру:
"Збирай  негайно  речі,  їдь  до  мами!"
Без  тебе,  люба,  серцем  я  помру,
А  небо  нас  обох  поб'є  громами.

В  життя  журналі  тьма  репортажів
Без  жодних  перебільшень  з  поля  бою.
Мабуть,  уже  і  тілом  я  б  не  жив,
Якби  Усеблагий  не  звів  з  тобою.

Відкрив  я  дещо  із  таємних  знань  -  
І  це  для  мене  нині  аксіома:
Не  мав  би  звершень,  перемог,  долань,
Якби  з  походів  ти  не  ждала  вдома.

А  хто  зліпив  з  невдахи  всіх  мастей
Своєї  долі  суперчемпіона?
Кохана,  мила!  Я  -  твій  Галатей,
Ти  -  золота  моя  Пігмаліона.

30.01.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57965
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2008


Дяденька Юра нашел пулемет...

(Из  черного  юмора)

Дяденька  Юра  нашел  пулемет  -  
В  городе  К.  больше  мэр  не  живет.

...Если  и  впрямь  это  произойдет  -  
С  должности  дяденька  наш  не  уйдет.

3  февраля  2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57546
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.02.2008


СОНЕТ О "СВОБОДЕ"

С  фантазией  у  партии  программа!
Уехавшим  вернуть  Отчизну  вспять.
У  олигархов  взять  и  все  отнять.
(Такое  где-то  было,  скажем  прямо...)

За  братьев  пролитую  кровь  упрямо
Бандеровцев  героями  признать.
И  профессионалов  вон  изгнать
Из  власти...  чтоб  очистить,  дело  знамо.

А  в  общем  -  молодцы.  Беда  вся  в  том,
Что  национализма  нет  в  природе
С  хорошим,  человеческим  лицом.

И  отдавая  голоса  "Свободе",
Вскормить  рискуем  монстра-упыря:
Хоть  брэнд  сам  во!  -  в  кавычках  он  не  зря.

2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57545
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.02.2008


БЕНКЕТ ПІД ЧАС...

Де  ж,  цікаво,  знущанням  межа?
Чи  спільнота  людська  дурнувата?
Ну  хіба  ж  нерозважність  чужа
Може  приводом  бути  для  свята?
То  це  слід  необачних  вдягти
З  не  дворянською  ледь  пишнотою?
То  це  треба  вітання  верзти,
Мовби  з  радістю  казна-якою?
То  це  треба  в  ляльки  і  стрічки
Повбирати  шикарні  машини
І  кататися  в  «тачках»  стрімких,
Не  шкодуючи  навіть  бензину?
То  це  треба  із  сорок  світлин,
Мо’,  й  касету  ще  відеофільму,
Щоб  лишити  комедії  плин
Назавжди  перед  яснії  “більма”?
То  це  треба  зо  триста  гостей
В  ресторані  або  халабуді
Напоїти  до  стану  свиней  -  
Щасно,  бач,  жертвам  помилки  буде?!
То  це  треба  бухати  три  дні,
Ще  й  безглузді  варнякать  промови,
Танцювати  й  горлати  пісні,
Бо  спіткнулися  двоє  раптово?!
Треба,  треба!  Весілля  гуде,
І  нікому  ніякого  діла,
Що  нелюба  за  нелюба  йде,
Що  вона,  на  біду,  «залетіла»...
1996

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57035
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2008


ЧУДОВИЙ ЖЕНИХ

“Де  ти,  кохана?  Озвись,  моя  доле!
Буду  я  твій  весь  і  ти  моя  вся.
В  шлюбі  не  був,  слово  честі,  ніколи.
Вік  -  двадцять  вісім,  зріст  -  сто  сімдесят.

Досить  красивий,  спортивна  статура,
Звичок  шкідливих  ніяких  нема.
Добрий.  Порядний.  Широка  натура.
Вірші  люблю  (про  любов  зокрема).

В  жінці  душа  головне,  а  не  врода.
Я  ж  би  кохану  всім  серцем  зігрів!
В  кого  є  діти  -  це  НЕ  перешкода.
Милі,  єдині,  чекаю  листів!”

Ігор  не  став  витирати  сльозинку  -  
Нею  зворушливий  "месидж"  зросив,  -  
Глянув  потому  на  небо  в  клітинку
І  на  осіб,  з  ким  трудився  та  жив:

Там  женихів  ціле  кодло  зібралось
Добрих,  порядних,  міцних,  без  “ш/з”*
(Саме  такими  вони  “представлялись”
В  шлюбних  об’явах  до  різних  газет)...

Й,  тихо  пославши  проклін  злій  недолі,
Ще  дописати  в  купон  мусив  він
Прикре  “Пишу  з  місць  позбавлення  волі”
І  -  “N-ська  зона,  10-ий  загін”…
1999

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2008


КРАПЛІ ПО СТІНАХ

Малюю  позбавлення  волі  місця
В  уяві  частіше  дедалі.
І  всенька  увага  моя  без  кінця  -  
Одній  чудернацькій  деталі.

Ні  хмарки,  й  погода  вже  тиждень  така  -  
А  котяться  краплі  з  покрівель.
Геть  точно,  як  сльози  по  ніжних  щоках,
Стікають  по  стінах  будівель.

Отак  за  біґ-босами  плаче  тюрма
І  думає:  де  ж  ті  бандити?
Чому  ж  бо  хрещених  батьків  тут  нема,
Що  Ющенко  мав  посадити?

В'язниці,  заждіть!  Леді  Ю  на  TV
Дає  обіцянки  чудові:
І  судді  грядуть,  й  прокурори  нові,
Здимлять  в  небуття  кишенькові...*

Не  вірите,  тюрми?  Та  що  ви  -  невже
Ваш  висновок,  вироку  рівний:
"Хто  вірує  в  Господа  Бога  -  блажен,
Хто  вірить  у  Юлю  -  наївний"?

В  "майданівців"  логіка,  певно,  своя:
Якщо  безпощадно  здолати
Всю  мафію,  клани  злочинні  -  то  як
Це  потім  щораз  обіцяти?!

Своє  буде  кожному  й  далі  таки:
Загалу  -  "добробут"  у  цінах,
Комусь  -  яхти,  вілли  та  грошей  мішки,
А  тюрмам  -  ті  краплі  по  стінах.
2007
_______
*Таке  прозвучало  зокрема  в  "Подробицях  тижня"  на  "Інтері"  11  листопада  2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2008


СОНЕТ ПРО ПРАВОСУДДЯ

Я  знаю  (це  не  міф  дурний,  не  казка):
Міністри,  депутати,  „пахани”
Перед  законом  рівні!  На  чини
Не  дивиться  Феміда,  бо  -  пов’язка.

Не  „проканає”  будь-яка  „отмазка”,
Якщо  вже  є  склад  злочину  й  вини.
Накрав,  набрався  мзди  -  в  суді  тони!
На  адвоката  ждатиме  поразка!

Та  міфотворці,  втім,  не  мають  звички,
Щоб  правосуддя  зображалось  так,
Немов  у  вухах  є  якісь  затички.

Тож  декого  із  нас  дарма  дивує
За  ґратами  бандитів  явний  брак:
Суд  шелест  їхніх  баксів  добре  чує!
2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2008


БАГАТІ НЕ ВИННІ

Будь-який  грамотний  скаже  психолог:
„Ви  особисто  щасливі?  Прекрасно!
Ні,  не  картайте  себе,  що  навколо
Можна  зустріти  людей  і  нещасних!”
Теза  іще  одна  схожа  існує:
В  тому,  що  жебрає  хтось  попідтинню
Чи  тяжко  паше  і  чорно  бідує,
Ну  абсолютно  багаті  не  винні.

Жменьку  „кидал”  збагатила  путяще
Прихватизація  сертифікатна.
Маса  заводів  належить  трудящим:
Акції  мають!  ...а  зиску  з  них  -  катма.
Хто  їх  за  безцінь  в  людей  викупляє,
Ті  лиш  чомусь  хазяї  ефективні.
„Обраним”  -  власність,  загал  -  хай  гуляє!
Мусить  так  бути  -  багаті  не  винні.

В  сейфах  у  владців  й  осіб,  їм  угодних,
Тьма  опиняється  коштів  бюджетних.
Надра,  ліси...  всі  багатства  природні
Не  для  народу  -  для  „перців”  конкретних.
Енергетична,  для  прикладу,  галузь  -  
Теж  везунам  надприбутки  неспинні...
Все  це  сприяє  збіднінню  загалу?
Мабуть,  нітрохи!  Багаті  не  винні.

Хаває  гідра  корупції  звично,
Слухає  з  нею  борців  з  апетитом.
Зась  хабарів  не  давати  практично:
Бізнес  маленький  завів  -  слід  платити!
Вічні  побори  й  абсурдні  податки  -  
Класу  середнього  вбивці  глибинні...
Лиш  би  еліті  все  множити  статки!
Так  воно  склалось  -  багаті  не  винні.

Ну  а  тим  часом  лежать  мертво-п'яні
Вельми  численні  міста  депресивні.
Скніють  у  них  -  не  живуть  городяни,
Змін  до  найгіршого  жертви  пасивні.
В  селах  -  не  краще,  і  звідти  зникають
Люди  трудящі,  співочі  й  гостинні.  
Від  безнадії  кудись  утікають...
Доля  така  в  них!  Багаті  не  винні.

Те,  що  у  нас  „як  сам  хочеш,  крутися”,
Для  європейської  добре  спільноти.
Бо  ж  українці  десятками  тисяч
Пруть  „за  бугор”  на  найтяжчі  роботи.
Скільки  в  неволю  потрапило  наших,
Цим  збагативши  структури  злочинні!
Стоптаний  цвіт  -  секс-рабині  „Наташі”*...
Їхні  проблеми!  Багаті  не  винні.

Що?  Проти  декого  прокуратура
Все  ж  кримінальні  порушила  справи?
Вредна  в  законників,  бачте,  натура!
І  не  кажіть  про  реальні  підстави:
Справ  не  передано  ж  зовсім  до  суду  -  
З  ними  марудяться,  ніби  причинні...
Значить,  і  я  вам  торочити  буду:
То  не  злочинці!  Багаті  не  винні.

Наче  індик,  що  зварився  в  окропі,
Бідний  сам  винен!  А  в  чому  -  не  знати:
Що  народився  у  Східній  Європі,
Геть  переплутавши  координати?
В  тому,  що  карма  дісталась  хрінова?
В  дорого  душу  продати  невмінні?
Що  ж  до  багатих  -  повторюю  знову:
Їх  ви  не  лайте!  Багаті  не  винні.
2007

__________
*Тим,  хто  не  знає,  кажу:  „Наташами”  за  кордоном  називають  усіх  повій  із  країн  пострадянського  простору  (авт.).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2008


ПІСЛЯНОВОРІЧНЕ, або «ЦІНИ ВПАЛИ»

Випав  сніг  Одарці  на  поріг  -  
Треба  ж!  -  акурат  у  Новий  рік.
Вкрилася  земелька  покривалом.
«Падав  сніг...  і  ціни  теж  упали!»  -  
Голос  раптом  з  «тєлєка»  прорік.

А  старій  -  питання  нелегке:
Що  за  диво  кажуть  (ще  й  яке!)?
Ціни  ж,  навпаки,  зросли  синхронно
І  на  хліб,  й  на  крупи,  макарони...
Тьху  ти,  трясця:  «стартовий  пакет»!

Мовчки  шуфлю  бабця  узяла,
Відкидає  сніг  -  нервова,  зла:
Впали  ціни  на  пакет  -  це  звістка,
Та  якби  ж  онуків  і  невістку
Накормити  цим  вона  могла!

Син  Одарки  розум  сильний  мав
І  науку  нашу  розвивав.
Труд  важкий  -  зарплата  копійчана.
Мусив  Ігор  як  заробітчанин
Їхати  в  Росію...  і  пропав.

А  невістка  -  мерзнучи  в  ларку,
Плату  геть  отримує  низьку.
Діти  необхідного  не  мають,
А  з  Тетяни  гроші  вимагають
Повсякчас  у  школі  й  дитсадку...

Тиск  в  Одарки,  голова  болить,
І  Тетяні  болі  допекли:
Органи  застуджені  довіку...
Ну,  то  подорожчають  і  ліки,
Бо  недавно  ПДВ  ввели.

Так  про  найбідніших  сіромах
Дбають  посадовці  у  верхах.
Що  їм  наші  злидні  та  хвороби?
Їм  достатньо,  щоб  зростав  добробут
У  промовах,  звітах,  рапортах...

Ціни  впали  «круто»  -  геть  не  там,
Де  б  це  щось  дало  простим  тіткам.
Вірмо  ж  далі  в  новорічну  казку,
Та  облишмо  віру  в  панську  ласку  -  
Ніби  влада  жити  дасть  і  нам.
Січень  2004  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=53143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.01.2008


НЕ ГОЛОДАЛИ ВЫ!..

-  Слышь,  Иван!
-  Чё?
-  Спорим,  я  тебе  щас  два  вопроса  задам,  и  если  ты  на  оба  честно  ответишь,  то  непременно  соврешь!
-  Э...  подожди,  Тарас,  погодь.  Чё  это  ишшо  за  херня?  Как  такое  может  быть  ваще?
-  А  давай  поспорим!  Кто  проиграет,  тот  за  водкой  бежит,  харэ?
-  Ну  ладно.
-  Первый  вопрос:  ты  русский  с  деда-прадеда?
-  Ну  да,  с  деда-прадеда,  конечно.
-  Второй  вопрос:  твой  родной  прадед  в  тридцать  втором  году  умер  от  голода?
-  Да,  умер,  тогда  страшный  голод  был,  у  нас  полдеревни...
-  Вот  ты  и  соврал!
-  Тарас,  ты  чё,  с  крыши  башкой  рухнул?  Где  я  соврал?
-  Если  у  тебя  родной  прадед  в  тридцать  втором  году  умер  от  голода  -  значит,  никакой  ты  не  русский  с  деда-прадеда.
-  Да  ты  чё,  ваще  опупел?!  Кто  не  русский  -  я?!  Ща  как  вгребу!
-  А  если  ты  русский  с  деда-прадеда,  у  тебя  родной  прадед  в  тридцать  втором  году  не  умер  от  голода.
-  Да  что  ты  порешь?!  Почему?
-  А  потому  что  Верховная  Рада  Украины  и  Президент  Виктор  Андреевич  Ющенко  признали  голодомор  32-33  годов  актом  геноцида  украинского  народа.  Это  значит:  казахи,  татары,  и  особенно  русские  -  не  голодали!  Дошло?  Дуй  в  магазин  -  придешь,  помянем  твоего  прадеда,  хрен  знает  от  чего  умершего...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50264
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.12.2007


РАЗОМ МИ (Присвята дружині)

Вдачею  із  чоловіком
Леська  не  зійшлась.
Танька  -  "Зі  жмотом  довіку
Мучитися?  Зась!"

В  Лєнки  в  чарку  заглядати
"Той  козел"  любив.
А  в  Лариски  -  залягати
На  чужих  бабів.

Іра  вже  з  двома  мужами
Розійшлась  (овва!):
Перший  був  синочок  мамин,
Ледар  -  номер  два.

Тільки  Ти,  ворона  біла  -  
Вибач,  сміх  не  гріх  -  
Все  живеш  з  одним  дебілом
Аж  дев'ятий  рік.

Нащо  я  себе  цим  словом?
А  хіба  ти  не
Величала  знов  і  знову
В  мислях  так  мене?

А  за  що  так  поважаєш?
Бо  життя  своє
Кепським  дуже  ти  вважаєш...
Певно,  так  і  є.

Що  така  собі  зарплата  -  
То  ще  півбіди.
А  нема  своєї  хати  -  
Хоч  би  з  лободи!..

Та  й  претензій  інших  масу
Маєш  -  і  не  крий!
Нащо  ж  -  поясни,  миласю!  -  
Я  тобі  такий?

Щось  незнане  розумієш?
Може,  тайн  адепт?
Чи  прощати  просто  вмієш  -  
Всім  навчитись  де  б?

Та  не  видно  чаші  денця
У  любові  в  нас.
Разом  ми.  А  розведенці
Парі  -  не  указ...
Грудень  2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50263
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2007


МУКА

Навколо  дівчата,  як  цвіт,
Багата  дивами  природа  -  
Мені  ж  заступила  весь  світ
Одна  лиш  божественна  врода.
В  полоні  прекрасних  очей
Загину  без  щастя  і  долі.
У  мороці  спраглих  ночей,
Здається,  навік  збожеволів.
Лиш  з  нею  хотів  би  весь  вік
Кохатися  ніжно  і  п’янко!
Це  -  дівчина,  я  -  чоловік...
Та  тільки  вона  -  лесбіянка!..
1995

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50262
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2007


Бабло и вправду побеждает зло...

*  *  *
Бабло  и  вправду  побеждает  зло  -  
К  чему,  скажи,  на  этот  счет  сомненья?
Скольким  бабло  уж  людям  принесло
От  злых  несчастий  всяких  избавленье!

В  больницу  обратился,  но  хоть  плачь,
Лечить  и  не  хотят,  и  как  -  "не  знают"?
Сунь  денежку  в  халат,  так  сразу  врач
И  клятву  Гиппократа  вспоминает.

Детей  твоих  гнобят  учителя
И  ниже,  чем  по  знаниям,  отметки?  
Дензнаков  дашь,  и  будет  о-ля-ля:
Любимчиками  в  школе  станут  детки.

Чиновник  не  решает  твой  вопрос,
Несешь  ты  из-за  этого  потери?  
Не  стоит  нервов,  жалоб,  крика,  слез:
Решит,  лишь  надо  баксов  дать  и  верить.

Закон  хоть  за  тебя,  и  все  ж  судья
Настроен  в  пользу  стороны  противной?  
Фемиде  мзду  вручи,  и  знаю  я:
Отсудит  справедливо,  конструктивно.

Борцы  со  злом  за  правду,  совесть,  честь,
Кто  делится  вот  так  немалым  налом?
Увы,  статья  за  дачу  взятки  есть  -  
Борьба  такая  пахнет  криминалом.

И  не  от  взяток  ли,  уж  коль  пошло,
Все  названные  трудности  и  беды?..
Бабло  реально  побеждает  зло.
Но  только  это  -  Пиррова  победа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48223
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.11.2007


БО ПРИЙДЕ ЮЩЕНКО (Страшилка)

Хірургу!  Ти  клятву  давав  Гіппократа?
Негайно  облиш  свою  практику  хижу
Із  хворих  на  руку  конвертики  брати
За  кожен  апендикс,  за  рану  чи  грижу.
Бо  прийде  злий  Ющенко  в  білім  халаті
І  скальпелем  враз  пацієнта  підріже,
А  винним  потому  призначать  тебе  -  
І  Ющенка  це  не  гребе.

Тобі,  машиністе,  є  зичення  щирі:
Пильнуй  і  веди  тепловоз  бездоганно.
Про  цінний  вантаж  чи  життя  пасажирів
Весь  час  пам'ятати  ніколи  не  рано!
Бо  прийде  злий  Ющенко  в  синім  мундирі,
Кермо  забере,  стрічний  потяг  таранить,
А  винним  назвуть  в  катастрофі  тебе  -  
І  Ющенка  це  не  гребе.

А  ти,  пане  слідчий,  доводь  без  угаву
Вину,  щоб  від  кари  втекти  було  годі:
Сидіти  повинні  убивця  кривавий,
Грабіжник  лихий,  ще  не  спійманий  злодій!
Бо  прийде  злий  Ющенко,  втрутиться  в  справи  -  
Сліди  заметуть  завдяки  його  шкоді,
А  за  "висяки"  додибАють  тебе  -  
І  Ющенка  це  не  гребе.

А  з  газівником  також  мова  окрема  -  
Про  Дніпропетровськ  чув  ти,  думаю,  синку?
Які  можуть  бути  від  газу  проблеми,
Не  смій  забувати  й  хоча  б  на  хвилинку!
Бо  прийде  злий  Ющенко,  влізе  в  систему,
Як  тільки  він  піде,  рвоне  три  будинки,
А  винним  у  вибухах  зроблять  тебе  -  
І  Ющенка  це  не  гребе.

О,  чую!  "Не  можна  так  про  Президента!",
"Цього  він  не  зробить!",  "Жартуєш  -  знай  межі!"
Шановні,  та    ж    маємо  вже  прецедента  -  
Гасіння  лопатою  в  лісі  пожежі.
Щоб  чорно  впіарити  нам  конкурента,
До  вдалих  всі  засоби  в  нього  належать!
Ваш  все  ще  міністр  не  з  нунсистів?  
Атас!
Тоді  Президент  йде  ДО  ВАС!
2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48222
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2007


КАПУСТА И МЕД

Та  сцена  мне  никак  покоя  не  дает  -  
В  кино  "Москва  слезам  не  верит",
Где  Катерины  дочь  и  мамы  друг  ее
"Неравной  мерой"  судьбы  мерят.

Девчонка  говорит,  что  Гога  так  умен  -  
Руководить  бы  мог  прекрасно.
И  почему  не  босс,  а  скромный  слесарь  он  -  
Довольно  странно  и  неясно.

А  Жора  ей  в  ответ,  что  труд  он  любит  свой,
Где  результаты  очень  зримы.
И  в  тему  тут  пример  нашелся  под  рукой  -  
Могучий  император  Рима.

Ах  Диоклетиан!  Был  ДЛЯ  НЕГО  престол  -  
На  этот  счет  и  слов  не  надо:
Порядок  он  в  большой  империи  навел,
Спас  Рим  надолго  от  распада.

Богатство!  Власть!  Почет!  Услады!  Всё  имел!!
Поди  пойми  ж  ты,  в  чем  утеха,
Когда,  оставив  жезл,  державу,  кучу  дел,
В...  село  на  огород  уехал.

А  в  Риме  без  него  опять  кирда  всему!
Но  земледельцу  горя  мало.
Приехали  гонцы,  с  колен  кричат  ему:
"Вернись,  не  допусти  развала!"

И  что  ответил  им,  спокойствие  храня,
Чудак,  каких  всегда  негусто?
"Да  видели  бы  вы,  какая  у  меня
Большая  выросла  капуста!.."

Так  что  мне  в  сцене  той  и  диалоге  том?
Зачем  на  ум  всё  лезут,  право?
Скажу.  Тут  повод  есть  подумать  о  другом,
Сов-сем  другом  главе  державы.

"Язык  у  нас  один.  И  церковь  лишь  одна.
Одна  мы  нация",  -  до  жути
Слова  его  просты.  А  результат  -  страна
На  две  разделена,  по  сути.

"Закон  один  для  всех!  Превыше  он  всего",  -  
Опять  и  вновь  провозглашает.
Но  Конституцию  он  разве  чтит?  Во-во!
Считаю  -  всюду  нарушает.

Главнейшее  сейчас  (ну,  по  его  словам)  -  
Убрать  всю  неприкосновенность.
Нардепов!  А  его?  А  он  ровней:  не  дам!
Права  на  беспредел  -  сверхценность?

Администрации  своей  он  обещал
И  деньги,  и  права  урезать.
Теперь  ее  глава  -  что  "серый  кардинал",
Жрет  больше  средств  Гарант  раз  в  десять.

Твердил,  устроит  жизнь  в  достатке  без  проблем  -  
Не  словом,  так  сказать,  а  делом!
И  впрямь  босых  сумел  ОБУТЬ!  Вопрос  -  а  чем?
Лишь  популизмом  оголтелым.

Покончить  навсегда  с  влиянием  Москвы
Вовсю  желает  Украине.
Но  предлагает  ей  он  роль  взамен,  увы,
Покорной  Запада  рабыни...

И  все-таки  -  при  чем  здесь  Рима  властелин
С  его  капустой?  Где  "приколы"?
А  в  том,  что  Ющенко  вполне  кусок  земли
Заменят  пасека  и  пчелы.

Вот:  пусть  оставит  пост  -  уж  предал  ведь  Майдан?  -  
И  лучший  мед  качает,  душка!
Но  как  ему  уйти?  Не  Диоклетиан,
А  "Так!"  -  в  когтях  ДОБРА  игрушка...
2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46497
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.11.2007


ПОПУЛІПСІЯ, або ДУРДОМ ЙОГО ІМЕНІ

Поділля  -  краса  України,
Я  згідний  із  Лесею  в  цьому.
І  Вінниця  -  справжня  перлина
В  цім  краї  квітучо-ясному.

Там  сміху  промінчики  чисті
Сяйнули  при  звісточці  гарній,
Що  імені  Ющенка  в  місті...
Дурдом,  чи  то  пак,  психлікарня.

Так!  Певне  ж,  це  прізвище  носить
Не  лідер  нунсистів  єдиний.
Воно  до  Майдану  ще  досить
Відомим  було  в  медицині.

То,  може,  і  зайве  всім  знати
Про  збіг  цей  цілком  випадковий?
А  я  запевняю:  аж  надто
Він  дивний  і  геть  нездоровий.

Скажіть:  божевільним  резонно
Вважати  того,  хто  без  жарту
Себе  кличе  Наполеоном
Та  ще  й  не  фуфлом  -  Бонапартом?

І  в  іншого  з  дахом  не  теє  -  
Хто  явно  не  волею  Неба
Вінець  щонайменше  Мойсея
При  всіх  приміряє  на  себе!

А  хворим  здаватись  не  буде,
Хто,  вчинок  згадавши  Христосів,
Народ  годуватиме  чудом
В  такий  видозмінений  спосіб:

"Із  хмар  впаде  хліба  до  лиха,
А  доброї  риби  наразі
Ви,  як  в  анекдоті  про  психів,
Наловите  всі  в  унітазі"?

Що  -  в  дурку  такого  "пророка"
З  оцими  його  словесами?

Обіцяні  Ющенком  "кроки
Назустріч"  -  реально  те  саме!

А  слів  каламуть  цьогорічна?
В  ній  лад  і  добробут  наш  скоро!
Та  вірять  йому.  Некритично.
Не  він  -  його  виборець  хворий.

Так!  Всяк,  хто,  розбивши  в  кров  лоба,
Майданного  славить  месію,
Нажив  популізму  хворобу  -  
Страждає  на  популіпсію.

Прогноз  несприятливий  дуже:
З  вождем  -  пацієнт  невиправний.
Потрібен,  щоб  хворий  одужав,
Імпічмент  кумира  безславний.

Як  станеться  він  достеменно,
Обдуреним  душі  загоїть  -  
Хай  ВІКТОРА  Ющенка  ймення
У  СУМАХ  психушці  присвоять!

Проте...  кепські  поки  що  справи  -  
Поширення  маєм  хвороби,
І  наш  Президент  із  держави
Дурдом  свого  імені  робить.

Серпень  -  листопад  2007
Вінниця  -  Ківерці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2007


УЛЬТРАПРАВИЙ МАРШ

Стали  в  лаву,  гей,  орли!
Всіх  довкіл  хай  страх  трясе.
Наш  жахливий  дружний  клич  -  
"Нація  понад  усе!".
І  щоб  мат  на  москаля
Тебе  не  перетворив!
Це  ти,  брате,  поняв,  бля?
Раз,  два,  три!

Юлю,  дай  колючий  дріт  -  
Обгородимо  Донбас.
Металурги  й  шахтарі
В  зоні  пашуть  хай  на  нас.
І  СВОБОДІ  хай  кричать
"Слава!",  "Віва!"  та  й  "Ура!".
Ось  їм  щастя,  вашу  'ать,
Два,  три,  раз!

Вождь  нам  Ющенко,  і  "Так!!!"
Замість  "хайля"  крикнем  ми,
Вже  Героєм  позаяк
Став  Шухевич  -  наш  кумир.
От  засада  москалю  -  
Хоч  світ  за  очі  тікай.
Бітте,  сйобенс,  ай-лю-лю,
Айн,  цвай,  драй!

Що,  Владімір  Путін,  з'їв?
Має  Ющенко  у  США
Найкрутіших  хазяїв  -  
Волелюбна  він  душа!
Треба  буде  -  на  Китай
США  зміняєм  в  чесній  грі.
Ну  а  поки  -  Бушу  Hi,
One,  two,  three!
Листопад  2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007


ЗАЯВЛЕНИЕ АНТИГЛОБАЛИСТА

(Буриме)
Плевать,  чихать,  что  столько  долгих  лет
Мне  в  этой  Украине  нету  счастья.
Ужасный  грех  -  озлиться  на  весь  свет
И  лезвием  наехать  на  запястье.
Конечно,  путч  оранжевый  принес
Нам  раком  поимение  без  ласки.
Прольет  народ  еще  немало  слез
С  проклятиями  лживой  теплой  краски.
Осколки  мечт  -  как  битого  стекла.
Наносится  стране  за  раной  рана.
Власть  Штатов  к  нам  в  республику  пришла.
Вы  как  хотите  -  мне  сдаваться  рано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46133
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.11.2007


УМОВНА ПРАВДА

Ну  й  чому  на  обличчі  турбота?
Всі  емоції  -  наче  в  біді.
А  з  яким  сподіванням  до  рота
Заглядаєш  наївно  судді!

Зараз  рішення  він  зачитає,
Що  із  позовом  ти  пролетів,  -  
І  мене  адвокат  привітає,
І  згадаєш  ти  курв  та  чортів...

Неабияк  роззявивши  пельку
І  роздавши  багацько  бабла,
Взяв  ти  дозвіл  на  клаптик  земельки,
Щоб  тобі  під  крамницю  була.

Скрізь  проект  будівництва  погодив,
Хабарів  знову  всунув  сповна  -  
І  бригаду  найняв.  До  пригоди
Залила  вже  й  фундамент  вона.

А  пригода  підкралася  радо:
В  мене,  друже,  сюрпризики  є!
В  ніч  прекрасну  моя  вже  бригада
Пригребла  цей  займати  об'єкт.

На  хєр  з  пляжа  твоїх  охоронців
(Ну,  по  нирках  прутами  їх,  мля)  -  
І  на  ранок,  до  сходу  ще  сонця
Та  земельна  ділянка  моя!

Знаєш,  ставив  би  ти  свою  лавку,
І  тебе,  блін,  не  трогали  б  ми,  -  
Ну  так  нашій  братві  під  заправку
Тоже  треба  участок,  пойми!

Шо,  придурок,  ти  горем  убитий
Чи  простіше  -  ващє  опупєл?
Не  сидять,  бляха,  в  тюрмах  бандити,
Дальше,  бляха,  творять  бєспрєдєл?

Толку,  блін,  шо  судді  й  адвокату
Чемно  грошики  ти  заплатив?
В  мене  баксів,  чудак,  більш  багато,
Я  суддю  льогко  перекупив.

А  закони  в  нас  шо,  мля?  Як  дишло.
Чисто  віддані  суддям  до  рук.
І  як  він  повернув  -  так  і  вийшло.
Всьо,  свабодєн  -  кури,  брат,  бамбук.

Шо  триндиш?  "Нема  правди"?  Та  повно!
І  в  судах  її  -  море  страшне.
Тільки  тут  одиниці  умовні  -  
Тої  правди  мірило  одне.

Вище  носа!  Наступного  разу
Шанси  матимеш  виграти  всі  -  
Як  на  тебе  уже  за  образу
В  суд  подасть  ще  бідніший  сусід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2007


...А СТАТЬЯ ПОТЕРЯЕТСЯ

Может,  жизнь  и  веселой  была,
Коммунизма  светлейшие  дали...  
Но  в  Союзе,  империи  зла,
Ни  за  что  за  решетку  сажали.

Метод  действовал,  брякну  вам  я,
Ржачный,  если  тебя  не  коснется:
"БЫЛ  БЫ  лишь  ЧЕЛОВЕК,  А  СТАТЬЯ
Для  него  без  напряга  НАЙДЕТСЯ".

А  теперь  -  самым  крупным  ворам
Жизнь  лафа:  прокурора  построят.
До  болта,  если  вдруг  опера
Их  реально  с  поличным  накроют  -  

Упомянутой  фразе  пришло
На  замену  звучащее  круто:
"БЫЛО  лишь  БЫ  БОЛЬШОЕ  БАБЛО,
А  СТАТЬЯ  ПОТЕРЯЕТСЯ  будто"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44098
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.10.2007


ПОРАДИ «ПСИХ-ОЛУХА» ПАНІ

Осінь.  По  вінця  налити  і  випити…
Бо  дозволяють  здоров’я  й  конфесія.
Потім  -  комусь  би  в  жилетку  похлипати,
Бо  загострилась  у  пані  депресія.

Вилити  нІкому  тугу  страшнючую?
Подруги  давні  також  у  прострації?
Чи  повважали  Вас  надто  липучою,
Вдатною  тільки  на  маніпуляції?

Видно,  втомились  жилетки  Вам  вірити,
Вічно  сприймати  сердешною  жертвою.
Певне,  вже  й  годі  тих  подруг  вампірити,
Бути  в  журбі  та  нещасності  впертою.

Вирийте  з  шафи  кофтинку,  що  радує,
Дозу  прийміть  вітамінів  і  магнію,
Виведіть  усміх  на  губках  помадою
І  застосуйте  підіть  свою  магію!

Не  переграйте  з  «відвички»  лиш,  панечко.
Це  Вам  лише  терапія  легесенька,
Щоб  заглядали  якрідше  у  скляночку:
Ох  некрасивенька  Ви,  як  п’янесенька!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44097
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2007


ПРЕКРАСНАЯ ДАМА, или КОЗЕЛ!..

Сидела  компания  в  баре  на  славу:
В  стакан  -  до  краев,  из  стакана  -  до  дна...
Вдруг  смотрят  дружищи:  за  столиком  справа  -  
Прекрасная  Дама.  Нежна  и  одна.

Иван  не  знавал  таких  раньше  волнений,
Как  нонеча,  взгляд  Ее  томный  поймав.
А  длинное  платье  и  блеск  украшений
Свели  окончательно  парня  с  ума.

Он  к  Ней  подошел.  Начал  как-то  невнятно...
Уже  не  сводил  -  просто  отнял  вмиг  ум
"НеАнгельский"  голос  -  грудной  и  приятный;
Вскружил  котелок  "а-ля  Зюскинд"  парфюм.

Она  благосклонно  ему  улыбнулась,
А  после,  не  дав  возвратиться  уму,
К  Ивану  всей  сущностью  вдруг  потянулась  -  
И  вскоре  в  квартиру  попала  к  нему.

А  дальше,  читатель,  конечно,  простите,
Но  правда  и  только  -  вот  кредо  мое.
Она  оказалась  оном.  Трансвеститом.
Увядший,  но  хрен  между  ног  у  "нее".

Сдержался  Иван,  чтобы  даже  не  ахнуть,
И  я  уж  молчу  про  "Майн  гот!",  "Вас  ист  дас?!"...
Поспорил  на  пол-"косаря"  "ее"  трахнуть!
А  нет  -  вдруг,  обидевшись,  тварь  его  здаст?

...Излюблено  (в  форме  вполне  извращенной)
И  вроде  довольно,  ушло  трансвестит.
Но  тут  же  увидел  Иван  удивленный,
Что  "шкаф"-сутенер  на  пороге  стоит.

Содрал  он  с  клиента  зеленую  "штуку"!
За  что?  За  путану:  элитная,  мол.
Зла  вправду  любовь...  плюс  жестока  наука:
И  вместо  козы  подвернется  козел!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43155
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.10.2007


ЩАСЛИВИЙ СУПЕРНИК

Ти  свій  хрест  несеш  по  тротуару.
Жінка  щось  кричить,  як  завжди,  зла.
Ось  на  тебе,  мамочці  до  пари,
Завищала  впісяна  мала.
Весь  ти,  все  єство  -  лиш  біль  і  мука.
В  чім  тут  справа,  щось  я  не  усік?
Це  ж  мені  судилася  розлука,
Ти  ж  тепер  з  коханою  навік!
Певно,  жінка  назви  «стерва»  гідна:
Вдень  роботу  без  кінця  дає,
В  ліжку  -  навпаки,  немов  фригідна,
А  «наліво»  спробуй  -  точно  вб’є.
Тісно  в  курені  однокімнатнім,
Грошей  ні  на  що  не  вистача  -  
Ти  в  боргу  назавжди  неоплатнім
Перед  кожним,  хто  лиш  позича...
Господу  я  шлю  хвалу  ясную,
Глянувши  в  баньки  твої  сумні.
Бив  тебе,  жаль,  мало  через  тую...
Жаль  з  нас  двох  комусь,  та  не  мені.
На  твоєї  воленьки  могилу
Свіжі  квіти  подумки  кладу.
Дякую,  що  вкрав  у  мене  милу!
Тішся,  що  здобув...  таку  біду!
1995

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43153
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2007


ДВОМА РЯДКАМИ ПРО ГОЛОВНЕ (вибране)

ПРОЩАННЯ
Більш  не  прийду!  Кохання  ж  бо  немає.
Нехай  хтось  інший  свічку  вам  тримає!

ЖИТО
Якби  ми  знали,  ой  чиє  ж  це  жито...
Могли  б  за  секс  у  ньому  заплатити.

НАСЛІДКИ
Кохання  зле,  зате  від  нього  -  діти...
Ну?  Ясно,  звідки  стільки  зла  на  світі?

ДО  ДНА
Якби  не  Ти,  не  випив  би  я  стільки...
(Мені  Ти  люба  лиш  з  відром  горілки!)

ПРО  ОРГАНИ
Немає  в  серці  вільного  куточка?
Зате  яка  у  Тебе  "п'ята  точка"!

ГОЛОВНА  ДЕТАЛЬ
Яка  деталь  авто  найголовніша?
Сидіння  заднє  -  "еротична  ніша"!

РАДЯНСЬКІ  ЛЮДИ  ЗА  "БУГРОМ"
Парторг  не  курв  -  лиш  ліхтарі  ЧЕРВОНІ
Любив  у  відповідному  районі.

БЕЗ  ПИТАНЬ
"Скажи,  Валєрчик:  ти  мене  кохаєш?!"  -  
"А  що  ж  ось  зараз  я  роблю?  Питаєш!"

ПРИНЦИП
Адюльтер  -  річ  для  мене  неможлива...
Як  при  собі  нема  презерватива.

БОЛЯЧЕ
Та  Пенелопа  -  втрата  невелика...
А  Одіссей  розбив  мені  всю  пику!

ТЯЖКО
Ох!  З  колективом  тяжко  як  жіночим!
Від  всіх  добийся  сексу!  (...бо  всі  хочуть!)

ВЕРСІЯ
Йти  в  льотчики  син  має  ваш  охоту?
Мабуть,  на  світ  з'явився  "по  зальоту"!

НЕБЕЗПЕКА
Ой,  небезпечно  ж  як  не  мати  й  гадки,
Що  в  незнайомки  гарної  -  сказ  матки...

ХТО  ВИНЕН?
Охота  часто  змінювать  партнера?
А  що,  коли  така  вже  наша  ера!

А  ТЕПЕР  СЕРЙОЗНО
Цікаво,  браття  й  сестри:  як  ми  блудом
Хвалитись  на  Суді  Страшному  будем?..

НІ!
Ліричний  віршик  скласти  просить  фея...
Та  хай  шукає  іншого  Орфея.

ЕТАП  ТВОРЧОГО  ПОШУКУ
Є  маса  інших  квітів,  інших  тем  -  
До  попи  одцвітання  хризантем!

МУЗиКА
Кохана!  Ти  музИка,  а  не  стерва.
І  виграєш  симфонії...  на  нервах.

ЗАБУДУ
Забуду  все:  блакить  очей,  губ  дотик...
Начхать,  що  розлюбила:  я  склеротик!

НЕ  ЙДИ
Любове!  О  не  йди  від  нас  так  скоро:
Пов'януть  у  теплицях  помідори!

ПІДКАЗКА
Розлука?  На  РОЗБИТЕ  СЕРЦЕ  схоже?
То,  певно,  кардіолог  допоможе!

ДОЛЯ  РОМЕО
Ровесницю  Джульєтти  смів  кохати  -  
Розбещення,  стаття,  процес  і  ґрати.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ
На  імпотента  геть  немає  рації
Надіятись  і  в  справі  консумації.

ЯК  В  ЮНОСТІ
Казав  дід  бабі:  "Залікуй  подагру
І,  Надь,  сходи  на  кастинг  у  "ВІА  ГРу!"

ПРАКТИКА  СВІДЧИТЬ
Трапляється,  що  всі  підлеглі  винні
В  усіх  гріхах...  бо  клімакс  у  шефині.

РЕКОМЕНДАЦІЯ
Забути  про  економічну  кризу
Так  легко  при  перегляді  стриптизу!

ПРИХОВАНИЙ  МОТИВ
Зі  штатівським  вояком  секс  пізнати
Твоя  мета  -  і  ти  за  вступ  до  НАТО.

ЧИ  НЕ  ПРОБЛЕМА?
Лише  одне  з  питань  під  грифом  "вічні":
Дозволити  чи  ні  доми  публічні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43150
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2007


У ЗАМКНЕНОМУ КОЛІ

Трикутники  любовні...  Різні  долі,
І  в  кожній  з  них  такий  трикутник  свій.
Моєму  ж  місце  в  замкненому  колі,
В  яке  вписав  три  серця  фатум  злий.

Моя  кохана  дуже  добре  знає:
Чистішим  від  гірського  кришталю,
Високим  почуттям  її  кохаю
І  тільки  їй  казав  не  раз:  «Люблю!».

І  знає,  як  душа  моя  все  тужить,
Поринувши  у  холод  і  пітьму,
Бо  іншого  кохає  мила  дуже
І  вже  не  раз  освідчилась  йому.

І  третю  річ  ота  красуня  знає:
Що  теж  страшного  болю  зазнає,
Любов  так  само  невзаємну  має,
Не  може  щастя  віднайти  своє.

Та  є  ще  й  факти,  милій  невідомі,
Таке  їй  не  присниться  і  вві  сні:
Болить  те  саме  й  третьому,  він  “гомік”
І  про  любов  казав  не  раз...  мені.
1998

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42886
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.10.2007


ХТО ГОВОРИТЬ, ТОЙ ЖУЄ

Супер  була,  безперечно,
Жуйки  реклама  чіпка:
Хтось  і  дурну,  й  недоречну
Фразу  пускав  з  язика  -  

Тут-таки  слоган  крилатий
Шльоцик  за  кадром  вставляв:
Іноді  краще  жувати,
Ніж  говорити,  мовляв.

Вдалого  протиставляння
Різних  процесів  зразок!  -  
Хоч  говоріння  й  жування
Мають  взаємозв'язок.

В  чому,  наскільки  він  сильний  -  
Це  ти  одразу  збагнеш,
Лиш  в  дорогий  холодильник
Парт-діяча  зазирнеш.

Ні  написати  у  пресі,
В  риму  тут  мовити  ні,
Скілечки  делікатесів
Є  пожувати  у  нім.

Звідки  багатство  береться,
Вам  не  розкаже  діяч.
Він,  втім,  і  не  нажереться  -  
Все  йому  мало,  хоч  плач!

Та  не  втрачає  надії
Він  на  коханий  народ:
Ті,  хто  будує  і  сіє,
Все  покладуть  йому  в  рот.

Болі  в  руках  та  у  спині  -  
Плата  за  чесні  труди.
Гривня  ж  на  жуйку  дитині
Знайдеться  геть  не  завжди...

"Буде  усе  в  шоколаді,  -  
Каже  політик  весь  час,  -  
Тільки-но  будем  при  владі,
Тож  голосуйте  за  нас!"

І,  мов  на  логіку  хворий,
Люд  голоси  віддає.
Отже...  хто  добре  говорить,
Той  і  успішно  жує!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41929
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2007


ХВАЛА ФАРАОНАМ

Розбилось  кохання,  душа  повна  болю:
Єдина  сказала:  «Не  буду  з  тобою».
Втопити  біду  в  рідині  алкоголю!
Ось  тільки  питання...  про  вибір  напою.
Узяти  горілку  -  це  пити  й  кривитись,
І  стане  ще  гірше,  ба  й  зовсім  жахливо.
Нехай  буде  смачно,  аби  звеселитись!
І  я  замовляю  свіжесеньке  пиво.

З-за  крайнього  столика  «дєвка»  «отпадна»
Предовгими  віями  хтиво  моргає.
Я,  соромом  скутий,  сиджу  безпорадно  -  
П’янючий  сусід  мій  красуню  знімає.
От  я  б  так  набрався  -  забрав  би  ту  фею,
Усе,  чим  багата,  дала  б  чорнобрива,
А  так...  взяв  від  неї  сусід  гонорею...
А  я  у  той  час  іншу  втіху  мав  -  пиво.

Аж  гульк  -  «луноход»  підтягнувся  до  бару.
Виходжу  й  дивлюсь  незатьмареним  оком:
Хто  в  дупель  «нажрався»  -  хапають  (це  ж  кара!).
Я  ж  мимо  проходжу  карбованим  кроком.
Напився  б  горілки  -  й  від  зимного  душу
І  доброго  штрафу  втекти  б  неможливо,
А  так  я  до  хати  любісінько  рушив:
Не  валить  із  ніг,  а  окрилює  пиво.

В  маршрутку  не  сів,  хоч  додому  далеко:
Від  пива  ж  до  вітру  хотілось  постійно...
Назавтра  почув,  що  те  саме  «Івеко»
«Поцьомало»  «МАЗ»,  три  людини  покійних...
Жлуктив  би  я  білу  -  заліз  би  в  той  бусик,
Потрапив  би,  мабуть,  на  небо  щасливо...
Від  думки  цієї  і  досі  ще  трусить.
Хвала  фараонам,  що  винайшли  пиво!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41925
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2007


ВОЛЬНОМУ ВОЛЯ

Метелик  залетів  до  мене  в  дім,
Довбає  лампу  лобиком  своїм.
Згоріти  хоче  й  думає,  либонь:
«Який  дебіл  замурував  вогонь?!»
З’ятрило  душу  почуття  жалю.
Я  лампу  вимкну  -  свічку  запалю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2007


РОЗПРАВА З АМУРОМ

Як  було?  Ми  з  Нею  стрілись...
А  коли?  Тоді!  Де?  Там!
В  хід  пішли  Амура  стріли...
Стоп!  А  це  вже  збитий  штамп.

Гірше  того:  стріл  вам?  Дулі!
Тільки  в  спорті  є  вони
Та  у  фільмах  про  минулі
Різні  справи  давнини.

Хоч  Амур  -  божок  античний,
Поміняв  уже  і  він
Лук  із  сагайдаком  звичний
На  озброєння  нові.

Того  дня  і  вміло,  й  ловко
Він  ракету  запустив  -  
Ядерну  боєголовку
В  моє  серце  засадив.

Сильне  почуття,  мов  атом,
В  мене  викликав  божок.
Їй  же  -  хоч  би  з  автомата
В  серце  вистрілив  разок!

Нерозділене  кохання...
Рік  ходив,  як  ідіот.
Довге  лірики  писання...
Все  спалив  я  потім,  от.

І  тепер  не  говорімо
Про  біду...  фігню,  пардон  -  
Мого  серця  Хіросіму,
Котру  вчверив  Купідон*.

Я  сказати  вам  не  проти,
Що  за  це  Амуру  втяв:
На  окрилену  сволоту
Ще  й  яка  чекала  „мстя”!

Розповість  про  її  принцип
Добрий  анекдот  один.
Стоїть  п’яний  на  зупинці,
Поруч  -  справжній  крокодил;

Він  вередувати  сміє...  
Врешті  п’яний  пригрозив:
„Зараз  я  протверезію,
І  ти  щезнеш,  паразит!”

Хай  же  буде  вам  відомо:
А  для  мене  -  щез  Амур.
Я  не  радив  би  нікому
Поклонятися  йому.

...Що  ж  виходить:  я  лишаю
Без  любові  кров  і  плоть?!
От  і  ні.  Дружину  маю.
Просто  дав  її  Господь.
__________
*Купідон  і  Амур  -  два  імені  одного  божка  кохання  (він  же  Ерот,  він  же  Ерос).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41550
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2007


ИСПАНО-КАРИБСКИЙ МОТИВ, или ДАУНИТА

Самбу  включали  мы  либо
Румба  вела  в  "хоровод"  -  
Молодость  в  стиле  карибас
Среди  полесских  болот.

Северный  край  Украины  -  
Сосны,  немало  берез...
Мило  неброски  дивчины
С  русостью  скромною  кос...

Екнуло  где-то  в  печенке
Осенью  вечером,  коль
Там  я  увидел  девчонку
С  волосом  черным,  как  смоль.

В  дикой  манере  неробкой
В  клубе  глухого  села
Нежною  худенькой  попкой
В  ритме  ламбады  трясла.

Пьяным  я  был  или  "в  танке",
Если  узрел  че-то  в  ней
Гордую  прелесть  осанки,
Страстную  негу  очей!

Душу  свою,  словно  плеткой,
Страстью  безумной  казня,
Вечных  симпатий  красотки
Я  добивался  три  дня.

Негой  Севильи  дышало
Небо  над  хмурым  селом.
Бражка  простая  казалась
Лучшим  испанским  вином.

К  девушке  южного  вида
Тяга  пекла  все  сильней.
И  заменяли  корриду
Драки  тутейших*  парней...

Было  все  кончено  вскоре  -  
Съехала  с  глаз  пелена.
Боли  и  тяжести  горе,
Жуткой  любви  бодуна!

Правда  дошла  -  да  какая  -  
Вдруг  обожанью  взамен:
Пассия  слишком  тупая
Даже  для  сельской  Кармен.

Как  ты  красоты  ни  ценишь,
Как  ни  смазлива  коза,
Но  ничего  не  изменишь
В  чисто  пустых  тех  глазах...

Крик  ее  жалкий  "Иди  ты!.."
Быстро  забыть  я  хочу.
Но  как  в  бреду:  "Даунита..."  -  
Снова  и  снова  шепчу.
_______
*Тутейший  (укр.  диал.)  -  местный.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41484
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.10.2007


ВОДОЛАЗ, ДЕВЧОНКА И ПОДСНЕЖНИКИ

(доброе  весеннее  стихотворение  про  двоих  влюбленных)
Приплелся  март.  Привел  котов  в  екстаз.
Под  вопли  этих  романтичных  тварей
Гулял  простой  волынский  водолаз
По  берегу  реки  с  девчонкой  в  паре.

Она,  в  плену  у  грез  и  во  хмелю,
Проворковала  с  нежностью  ранимой:
-  Олежек!  Я  подснежники  люблю.
Ты  должен  подарить  мне  их,  любимый!

У  водолаза  вмиг  от  этих  слов
Глаза  -  на  темя,  челюсть  -  ниже  паха.
С  трудом  спросил,  когда  слегка  прошло:
-  Зачем  тебе  "подснежники",  Натаха?

-  Не  слышишь?  Я  люблю  их,  дорогой!  -  
И  предложила,  глазками  играя:
-  Давай  в  субботу  в  лес  махнем  с  тобой,
Подснежников  вдвоем  насобираем!

-  В  лес?  -  удивился  водолаз  вдвойне
И  возразил,  хоть  не  силен  был  в  спорах:
-  Наташа,  но  "подснежников"  там  нет!
Они  же  все  на  реках,  на  озерах...

-  Как  нет  в  лесу?  На  реках?  Извини  -  
Я  про  такое  не  слыхала  даже...
Наверное,  как  лилии,  они?
А  ты  речной  подснежник  мне  покажешь?

-  Так  что  тогда  ты  любишь,  Боже  мой!
И  для  чего  смотреть?  Тебе  неясно  -  
Провел  он  зиму,  на  фиг,  под  водой
И  выглядит  теперь  ваще  ужасно!..

-  Да  ну?  Речной  подснежник  некрасив?
Не  верится,  Олежек,  если  честно!
Мой  котик!  Хоть  один  мне  принеси,
Пожалуйста:  ведь  зайке  интересно!

-  Но  не  могу  я!  Мы  их  в  морг  здаем!
Нельзя  носиться  с  ними,  понимаешь?
-  Олежек!  Ты  всё  время  щас  о  чем?!  -  
А  дальше  -  сцена  у  реки.  Немая.

Откуда  знать  девчонке  озорной,
Что  водолазы  в  Луцке  называют
"Подснежниками"  трупы,  что  весной,
Когда  растаял  лед,  наверх  всплывают...

Приплелся  март.  Навел  на  льдины  сглаз.
Зиме  -  капец.  Поэты  все  в  ударе...
Гулял  один  волынский  водолаз
По  берегу  реки  с  девчонкой  в  паре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=41312
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.10.2007


ПАРТIЙНI ТОРГИ

Знов  вибори!  Цікаві,  як  туфта.
Система  -  ідеально  пропорційна.
В  цілому  й  суть  кампанії  проста,
І  локшина  на  вуха  традиційна.

Принаймні,  запитай  про  список  лиш  -  
У  відповідь  почнуть  тобі  "втірати":
Шановний,  любий,  ти  дарма  тремтиш,
У  нас  самІ  достойні  кандидати!

І  промовчать  про  те,  що  знають  всі  -  
Й  у  пресі  можна  прочитати  нині:
Достоїнство  зелене  в  тих  осіб,
Які  стоять  у  прохідній  частині.

За  ці  місця  ух  розцінки  значні  -  
Там  суми  семизначні,  взагалі-то.
А  чом  би  їх...  не  вивести  з  тіні?
Навіщо  те  достоїнство  жаліти?

Раз  так,  то  хай  місця  у  списках  вже
Відкрито  продають  з  аукціонів
І  сплачують  податки  у  бюджет
З  отих  горбом  зароблених  мільйонів.

Це  ж  як  -  прикиньте,  люди  добрі,  -  враз
Частина  в  нього  виросте  дохідна!
Прийми  такий  закон!  -  даю  наказ
Новій  ВР.  Громада,  бачу,  згідна?
Вересень  2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40772
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2007


МОЙ ДОМ - ТЮРЬМА

Мой  дом  -  тюрьма.  А  этажей  в  тюрьме  четыре.
И  мне  хватает  места  здесь,  как  погляжу.
Когда-то  жил  я  в  семикомнатной  квартире,
Теперь  же  в  этом  милом  домике  сижу.

Тюрьма  с  бассейном  и  спортзалом,  с  биллиардом,
И  оружейная  в  ней  есть,  само  собой.
Вот  из  экзотики  тут  шкура  леопарда,
Слоновьей  костью  же  забитый  домик  мой.

А  во  дворе  тюрьмы,  конечно,  корт  и  садик.
И  я  уже  о  гараже  ее  молчу:
Заглянешь  если  ты  туда,  прикола  ради,
Увидишь  тачек  -  разъезжай-ка  не  хочу.

Могу  сказать,  что  здесь  меня  неплохо  кормят:
Икра  лосося  да  фазаны  на  обед.
И  "косарей"  под  сто  -  цена  тюремной  форме:
"Армани",  "Ролекс"...  всё  ништяк,  базара  нет.

Еще  здесь  клевые  культурные  программы:
То  на  охоту,  то  в  любой  из  кабаков.
А  в  них  -  отпадные  шалавы,  то  есть  дамы.
Прикинь,  не  надо  даже  трогать  "петухов".

Ты  спросишь,  где  такая  зона  и  откуда:
Ведь  это  всё  так  непохоже  на  тюрьму?!
Дык  слушай!  Ющенко  твердил:  сидеть  я  буду!
Ну  вот  -  сижу.  Ведь  лохи  верили  ему...*
2007

_________
*"Бандити  сидітимуть  у  тюрмах!"  -  "Так!  Ющенко!"  -  з  рекламного  ролика  нинішнього  Президента  України  2004  року.  -  прим.  авт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40619
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.09.2007


МОЇЙ МУЗI

Здрастуй,  люба!  Я  це.  Ну  не  плач!
Як  Ти  довго  спала,  моє  ладо!
Музочко,  благаю  я:  пробач
Бідного  Твого  поета  зраду!

Пам’ятаєш  ті  дванадцять  літ,
У  які  -  і  Кліо,  й  Хронос  свідки  -  
Вірші  з-під  пера  мого  на  світ
Все  з’являлись  -  хоч  і  дуже  рідко?

Не  збагну,  як  статися  могло,
Що  посмів  розстатись  я  з  Тобою.
Ну  куди  ж  натхнення  утекло?
Чом  пішла  вся  творчість  за  водою?

Версій  кілька  -  є...  але  мені
Не  до  них,  скотині  й  недотепі:
Я  Тебе  побачив  у  труні,
Що  на  ланцюгах  висить  у  склепі.

Не  причина  смерті  головне  -  
Від  інсульту,  ядухи  чи  спазму.
Вшанування  пам’яті  одне  -  
Випуском  „Юначого  маразму”.

Книзі  цій  я  зовсім  недарма
Другу  назву  дав  як  при  прощанні  -  
„Прикольнувся”:  „Твори  в  двох  томах:
Перший  том  і  певно,  що  останній”.

Раптом...  в  книги  виходу  момент
Знову  віршів  забродили  вина,
Й  від  пера  удару  -  враз  ущент
Музи  кришталева  домовина.

Встала  із  труни  не  тінь,  не  клон  -  
ТИ,  розумна,  гарна,  віршоспівна!
„Смерть”  Твоя  -  лиш  летаргійний  сон,
Мабуть,  як  і  в  Мертвої  Царівни.

Кепсько  геть  було  на  самоті?
І  мене  Твоя  відсутність  мучить!
Вірю:  у  земнім  моїм  житті,
Музо,  більш  ніщо  нас  не  розлучить.

До  дружини,  мила,  не  ревнуй,
Хто  дорожча  з  вас  -  не  смій  питати.
Пригорнись  до  мене,  поцілуй,
І  -  до  праці:  рими  добирати!
2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40526
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2007


ПРО КОЗЛІВ І ЗЛУ ЛЮБОВ

Люди  недарма  говорять,
Що  любов  буває  зла.
Вбивчий  аргумент  наводять,
Що  полюбиш  і  козла.
Та  любов  до  виду  цього
Є  таки  не  завжди  злом.
Все  залежить  від  простого:
Хто  насправді  є  козлом.
Це,  мабуть  (нехай  'му  пусто),
Той,  хто  стереже  капусту.

Чоловік  Наташки  Костя
Капустинки  лап  та  хап:
Майстром  лісу  в  держлісгоспі
Цей  працює  справжній  цап
І  наліво  ріже  дуба
Та  й  породи  інші  -  теж.
Маса  санітарних  рубок  -  
Діло,  знаєте,  святе.
Й  інших  способів  до  ката
Ліс  безболісно  списати.

Має  інший  труду  вектор
Лільчин  чоловік  Іван.
Цей  копитний  -  рибінспектор,
Береже  він  водний  лан.
А  не  знаєте  ви,  звідки
В  основному  ятери?
Нищать  рибу  шляхом  сітки
Власне  рибінспектори.
В  нерест  ловлять  теж...  Жахливо?
Ну  так  їм  -  аби  нажива!

Праця  на  казну  держави  -  
Доля  мужа  Кет  Петра.
Має  справу  з  платежами  -  
Їх  на  митниці  збира.
Можна  нижче  оцінити
Те,  що  ввозиться  до  нас,
Взяти  значно  менше  мито  -  
Не  збідніє  держказна!  -  
А  із  власника  товару
Баксів  наскубти  як  дару.

І  таких  іще  багато
В  Україні  є  козлів,
Та  про  пастуха  сказати
Також  варто  кілька  слів.
Прокурор  Дмитро  в  Ілони  -  
Капітан  у  морі  прав.
Всіх  порушників  закону
Він  тягти  до  суду  б  мав,
Але  ж  ні  -  стриже  з  них  вовну
(Звісно,  з  одиниць  умовних).

Жора,  благовірний  Люсі  -  
Ось  любов  реально  зла!
Нуль  капусти,  в  ЖЕКу  слюсар,
І  зарплата  геть  мала.
Не  козел!  І  на  Майдані:
„Не  козли  ми!”  -  він  кричав.
А  чи  день  такий  настане,
Коли  жити  б  він  почав
Краще,  ніж  вівця  остання,  -  
Дуж-же  непросте  питання...
2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2007