| Сторінки (4/397): | « | 1 2 3 4 | » |
Спить зачарований ліс,
Мило ковдрою білою вкрився,
Мороз тисне за вуха , за ніс,
Ставок в кризі , бо вже застудився.
Вранішнє сонце проміннячко ллє,
Щоб трошки його розігріти,
А він відчайдуха та й знає своє,
Як дзеркало став весь блистіти!
Берізки схилили додолу гілля,
Хоч прекрасна - тяжка снігу ноша,
Задрімала тихенько під снігом земля,
Мов красуня у срібних розкошах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
( до 27-ої річниці виведення радянських
військ з Афганістану)
Афганські висоти , вітри суховії,
Небезпека чекала за кожним горбком ,
Там життя положили брати молодії ,
Прикрила їх смерть своїм чорним крилом.
Гудуть суховії вночі на чужині ,
У їхнім квилінні якась таїна ,
То хлопці так тужать по рідній Вкраїні ,
Життя їм забрала чужинська війна.
Немає могилок , ні рідного неба,
О , милий мій Боже, захисти й сохрани ,
Лиха такого нам більше не треба,
Щоб в пеклі чужому помирали сини.
Вони не вернулись до рідного дому ,
У вічнім чеканні їх матері,
Синів виглядають , у снах зустрічають
І вірять ... синочки живі !
Живі! Бо пам"ять не старіє!
В серцях народних мужнії сини,
Душа болить і серце щемко мліє,
І промовля : " Не треба більш війни!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2016
В ніч новорічну, рівно о 12-ій ,
Заіскриться в келихах вино,
Тост піднімемо за усе ,що пройдено,
І за те , що нам пройти дано.
Тост піднімемо за Україну,
За долю щасливу її,
Щоб була вільна , єдина й сильна,
Щоб пісню співали її солов"ї !
Хай засяють вогні новорічні,
Хай святу радіє рідна земля,
Хай буде щастя з вами, люди , вічно,
З Новим роком , Україно моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015
Моє серце вбирає твій біль , Україно,
Як спрагла землиця росу,
Душа моя плаче і квилить чаїно,
Смуток й горе з тобою несу.
Затьмарився погляд від сліз і печалі,
Бо війна забирає знов наших синів,
Тумани розлуки пливуть в сиві далі
Над полями гірких полинів.
Не покличе хлопців вже Святвечір,
Сісти із родиною за стіл,
Не почують більше сміх малечі,
Не побачать рідних матерів.
Над ними уже надмогильні хрести...
Їхні душі піднялися в небо...
Скільки їх... Боже мій..., сохрани й захисти!,
Лиха такого нам більше не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
"Село неначе погоріло"-
Писав великий наш Тарас,
Його рядки , "шановні друзі",
Є актуальними й в наш час.
Школи в селах закривають,
Бібліотеки й клуби,
Та ж ви, "братці",схаменіться,
Там живуть теж люди.
Живі люди... Їм потрібно
Вчитись й відпочити,
Вони хочуть жити гідно,
Та ніде робити.
Молодь їде за границю,
Бо приходять "капці",
Цілі сім"ї вже існують
За пенсію бабці.
Молоко за копійки,
Запівдурно м"ясо,
Доки буде така наглість ,
До якого часу?...
А дороги ... Які дороги
Вже ся поробили,
Тут провезти б депутатів,
Щоб язик вкусили.
Щоби більше не брехали,
Не їли з "корита",
Щоб народ свій допустили,
Бо всі хочуть жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2015
Коли надворі ніч настане,
На небі зірочка зійде,
Тоді до нашої хатинки,
Тихенько Миколай прийде.
Положить він дари легенько ,
Щоб не порухалась перинка,
Погладить ніжно по голівці,
Бо дуже чемний я хлопчинка.
Молився Богу , віршики знаю ,
Ніколи з рогатки у пташок не стріляю,
Й вікон не бив я сусідам м"ячами,
Слухався тата , бабусі та мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015
Правда потрібна людям ,
Як хліб , як сіль і вода,
Без правди ми темні , в облуді,
Фальш - це найбільша біда !
Чесність потрібна людям,
Приклад потрібен для всіх,
А не брехня й лицемірство,
Що творять лиш біди та гріх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
На полях колись росло жито...,
А трави вмивали роси,
Тепер вони в крові , кулями збиті,
Хрести звелись в небо , згоріли покоси...
Згоріли покоси і люди згоріли ,
В тім пеклі , що зветься війною,
В стражданнях і горі матері посивіли,
Мій краю , що буде з тобою?...
Сумує грудень і плаче дощами,
Туманом сивим землю покриває,
Вітер розносить тугу над полями,
У вись небесну вихором злітає.
Не сипле грудень снігу над полями,
Немає хуртовин й морозів злих,
ГЕРОЇ там стоять за нас із вами,
І сам Господь піклується за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Гори моя свічко, гори ... ,
Бо душі зігріти треба,
Тих, хто страшної пори,
В муках пішов до неба.
Гори моя свічко , гори,
Хай пам"ять воскресне ясно,
Про тих , хто страшної пори
В землю поліг завчасно.
Гори моя свічко , палай ,
Щоб в світі стало ясніше,
Свавіллю людському хай буде край,
Щоб голоду й воєн не було більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Прохач -дитя з іконкою в руках
Брудне, обірване, худеньке, як билина,
І біль, мов птах, притих в його очах,
Холодний погляд, хоч іще дитина.
Мов кошеня, з*їжачилось воно,
Образи гострі звідусіль приймає...
Яке життя його до цього привело,
Ніхто про це дитину не спитає.
Вже не лилися й сльози із очей,
Скляні вони, у смуткові застигли,
У спеку, в дощ, чи як мороз пече
Стоїть дитя, уже не просить - скиглить.
Колінця збиті босих ноженят
Асфальт гарячий топчуть і холодний...
За що хлопчині доля із проклять?
Чому він босий і чому голодний?
У тій країні, де біснує жир,
Добро де боки \"босам\" розпирає,
Благають діти лиш про хліб і мир,
А влада, бач, цього не помічає.
Нема вже сили все це споглядати,
Струна душі натягнута до болю...
Допоки буде ще таке тривати ,
Що буде ,мій народе ,із тобою !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
Посади калину на щастя , на долю,
Посади калину , щоб росла й цвіла ,
Намистом всміхалась на широкім полі ,
Щоб життя стежина світлою була.
Посади калину коло свої хати,
Хай дощі ранкові оживлять її ,
Щоб земля убралась в калинові шати
Й заспівали ніжно пісню солов"ї.
Посади калину і доглянь за нею,
Щоб з її коріння проросло гілля,
Щоби мирно й тихо було над землею,
Щоби не шугало чуже вороння.
Підніме до сонця суцвіття калина,
Не сльози , а роси на неї впадуть,
І воскресне моя дорога Україна,
Їй загинуть сини не дадуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
ІДЕ ЗИМА В ЖИТТІ І У ПРИРОДІ,
ДЕСЬ ВЖЕ ПОДІВСЯ НАСТРІЙ ВЕСНЯНИЙ,
РОКИ ЛЕТЯТЬ І ЇМ СКАЗАТИ - ГОДІ ,
ТАКЕ ЖИТТЯ ... І СВІТ УЖЕ ТАКИЙ...
ЗДАЄТЬСЯ ,ТІЛЬКИ В ДУШАХ ЗАВЕСНИЛО ,
ЛІТА ЩАСЛИВІ , ДІТОЧКИ МАЛІ ,
А ВЖЕ , ДИВИСЬ, СРІБЛО ВИСКИ ПОКРИЛО,
У ВИРІЙ ВІДЛІТАЮТЬ ЖУРАВЛІ.
НЕСУТЬ НА КРИЛАХ БОЛІ І РОЗЛУКИ,
МОЇ УДАЧІ , РАДОСТІ Й ЖАЛІ,
ЗВОДЖУ ДО БОГА У МОЛИТВІ РУКИ,
ЗА ВІК ПРОЖИТИЙ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ.
і ОГЛЯДАЮСЬ ,СЛІД , ЩОБ ЗАЛИШИЛА,
ЛИШ ДОБРИЙ СЛІД , ЩОБ ДІТИ ЙШЛИ ПО НІМ,
ЩОБ КВІТНУВ САД , ОТОЙ , ЩО ПОСАДИЛА,
ЩОБ МИР НАСТАВ І БІЛЬШ НЕ БУЛО ВІЙН !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2015
Затишно на серці і солодко мріється,
Бабине літо тремтливо на сонці сія,
Туманами криється , дощиком миється
Осінь - зваблива красуня моя.
Осінню любиться , осінню губиться
душа у багрянці розкішних дібров,
Вітер із листом ніжно голубиться,
Навесні ж бо зустрінуться знов.
Легенько кружляє він у танці осінньому,
Вальсує в пожовклому листі беріз,
Хмарки розганяє у небі привільному,
Обіймає червону калину від сліз.
Теплій днині ще радієш , втішаєшся,
Вабить неба прозора ще синь...
До тої краси своїм серцем торкаєшся,
Гріє душу красуня - ОсІнь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Вересневе сонце , вересневе небо,
Вересневі квіти і сади,
Прощатись із літечком і теплом нам треба.
Й приймати від осені щедрії плоди.
Золотом мережиться , стелиться туманами,
Вітром з прохолодою часто повіва,
Птахи випробовують крила ,аж під хмарами,
Відлітать до вирію скоро їм пора.
Золотисте листячко з вітром щось щепочеться,
Килимом багряним землю застеляє,
І красою осені милуватись хочеться,
Все у фарбах золота потопає.
Осінь радіє ,частує дарами.
З вітром кружля в жовтім листі ,
Стелиться димом понад полями ,
Цілує калину в червонім намисті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015
Вже Спас у дорозі , іде у гостину,
Веселий , з смачними медами,
Несе яблук доспілих торбину,
Хизується полем й садами.
І квіточки , і зілля й колосочки,
Усе складає гарно і до ладу,
Плете з мережива хморок собі сорочку,
Й кличе вересня до себе на пораду.
Тремтить зраненька ніжна прохолода,
І день скоріш на вечір повертає,
Від спеки стомлено звільнилася природа.
Вже догоряє літо... догоряє...
І вересень стоїть вже на помості,
Йому літечко всміхається журливо,
Іде він впевнено, іде до нас у гості,
Творити осені багряне й щедре диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2015
Із диму й пожарищ , розрухи й руїни,
Знявся , мов молитва прапор України
У високе небо , до синів злітає,
Вітер сльози сушить й тугу розганяє!
Кулями пробитий, у синівській крові,
Він піднісся в небо на крилах любові.
До Вкраїни- неньки , до землі святої,
З ним ішли до бою синочки-герої.
Голубеє небо й золоте колосся
У одне єдине в прапорі злилося,
Його вітер-легінь гордо розвіває,
Всьому світу видно як наш прапор має!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015
Я хочу , щоб приснилося мені
Блакитне небо в росяних світанках,
А не в диму ,в пожарищах, крові,
І не в сумних від туги й болю ранках
Я хочу , щоб приснилася мені
Розлога й стигла у степу пшениця,
І легкий подих вільної землі,
І на столі святковім- паляниця.
Я хочу , щоб приснилися мені
Щасливі і усміхнені солдати,
Які ідуть по звільненій землі
І їх шанує Україна-мати.
Хоч зранена уся , але жива!
І хоч війна їй обпалила крила,
Своїх синів до серця пригорта
Й встає з колін , бо в неї є ще сила!
Що наснилось, щоб усе сповнилось,
Бо цього прагну дуже сильно я,
Щоб більше небо в війнах не димилось,
Щоби воскресла земленька моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015
У долині калина , немов сиротина,
Стоїть одиноко вона,
В червонім намисті , немов наречена,
Та гілля зігнула журба.
-Калино червона , чому невесела,
Чом сили піднятись нема?
-Бо чорна хустина на моїх раменах,
І для мене вона нелегка.
Вітер сумує зі мною щоночі,
І з болем цілує гілля,
Світанками плачуть моі ягідки-очі,
Бо стогне від болю земля.
Громи і снаряди повсюди лунають,
Країну спіткала війна ,
Сини умирають , хрести виростають ,
Кінця й краю бідіі цій нема.
Чорний ворон клює мої ягоди спілі,
Чорна хустина ... і зранена в крові земля,
Та я піднімуся, укріплюся в корінні,
І до сонця розпущу гілля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Блакитно- волошкові небеса,
Хлібів розлив під сонцем половіє.
Спекотний день тихесенько згаса,
Від втоми і краси серденько мліє.
І захід ніжно вже забагрянів,
Стомлене сонце у річці купає,
Пустун -вітерець у верболіз прилетів,
І ніжно гілля до води пригинає.
І хвиля легенько до берега б"є,
Жаб"ячий хор в очереті співає,
А сонце багряне на Захід стає,
Літній день вже поволі згасає.
Згасає краса цього літнього дня,
Пролетить ,не оглянувшись , й літечко- літо,
За плечима вже осінь-красуня моя,
В сивину і багрянець одіта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Болить війна , з нас кожного болить,
Життя ,немов в тумані , в безвісті , чеканні.
В такій напрузі дуже важко жить,
Години рахувати, мов останні.
Болить душа , за діточок болить,
Війна ламає з болем їхні долі,
І серце в кожного стискається , щемить ,
Тої війни уже усім доволі.
Тривожить нас неспокій за синів,
Своїх синів , що важко так зростили,
Нема життя , нема спокійних снів,
Усе перенести не вистачає сили.
Владним мужам ми хочемо казати ,- ні "кричати",
Бо вже налилось горя через край,
Cинів своїх не хочем більш втрачати,
За їх земний на Україні рай.
На землі рай , а в небі пекло буде,
Безліч гріхів набрали за життя,
Народ злодійства й зрад їх не забуде,
Для них лиш пекло- місце каяття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Я прошу знов дощу , бо спека дуже ,
І важко там на Сході воювати ,
Я молюся за тебе сину , брате , друже,
Щоб Бог поміг вам у борні стояти!
Я прошу знов дощу , бо спека дуже ,
Щоб рани вмити зраненій землі,,
Вернись живий додому, милий друже,
Чекають рідні й діточки малі!
А може ти ще зовсім юний , брате ,
Ще зовсім мало ряст топтав в саду,
Та ти повинен мій рідненький знати,
Що у молитві я тебе знайду!
Молитись буду й Господа благати ,
Щоб вас зберіг , від бід і куль лихих,
Щоб не сивіла в горі ваша мати,
Доволі горя й сліз її гірких!
Я прошу знов дощу , ні ЗЛИВИ!...
Щоб змила всю НЕПРАВДУ, СКВЕРНУ , ЗЛО,
Щоб схаменулись ті , в яких життя "щасливе",
Щоб в них сумління людське ожило.
Щоб райдуга все небо прикрасила
І мирне сонце усміхнулось знов,
Щоби воскресли ПРАВДА , ВОЛЯ , СИЛА.
Щоб нас ніхто й ніколи не зборов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
Мамо... Матінко рідненька ,
Почуй мене! Я до тебе звертаюсь,
Поговорити з тобою велика потреба
І сказати тобі , що не каюсь.
Я не каюсь , що пішов у вир війни,
Я не каюсь , що усе так склалось...
Дякую щиро за твої молитви,
Моє серце з тобою зосталось.
Я до тебе звертався у найважчі хвилини ,
Коли вистояти не було вже сили,
З твоїм іменем йшов у атаки ,
Коли кулі на смерть косили.
Куля , мов смерч пролетіла,
Сина скосила , мов колос ...
Мати в біді посивіла,
І сина вчувався їй голос.
" Мамо, матусю... Голубко сива...
Із життям я навіки прощаюсь
Ти заступниця моя і сила !
Я не каюсь рідненька ! Не каюсь!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
Запалю свічу під образами ,
Помолюся Богу за свій рідний край,
Зроню сльозу за вбитими синами,
Дай , Боже, сили , витримки нам дай!
Нехай горить вона і днями ,і ночами,
А я молитись буду повсякчас,
Щоб більш синів вже не втрачали мами,
Надії промінь в нас , щоб не погас...
Молюся я за діточок зі Сходу,
В яких дитинство забрала війна,
Вони ж бо є надією народу,
Та доля в них жорстока і сумна.
Щиро молюся я до тебе , Боже,
За рідну землю , за поля й ліси,
Та вірю , що народ мій переможе,
Не дасть топтати ворогу краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Червоний мак . то символ крові ,
Що героями пролита у боях ,
Червоний мак , то знак пошани і любові,
Усім , хто до волі виборював шлях.
А чорна серединка - слід від кулі ,
Що обірвала героям життя.
Вони живі! Хоч вже навік заснули
За нас із вами й наше майбуття!
На їх могилах хай не в"януть квіти ,
І стежка хай до них не заросте ,
Здійснімо ми героїв заповіти,-
Рідна Вкраїна й воля - над усе !
А маки знов цвітуть на полі бою,
І роси-сльози ронять разом з нами,
Наші серця наповнились журбою,
У вічній тузі за героями синами .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
У батьківській хаті тепла так багато ,
Воно нас зігріло усіх ,
У батьківській хаті у будень і в свято
Дитячий дзвенів щирий сміх!
Тут вчили молитви І пісні дзвІнкої,
До праці привчали малих,
Щоб в колі родини усі з Богом жили,
Доріг не лякались крутих.
Щоб всі пам"ятали неначе молитву,
Напутні батьківські слова:
-ЛюбІтеся діти , в біді не цурайтесь,
Ми зичим вам тільки добра .
З добром у серці ми пІшли світами,
Розлетілись ,наче пташечки оті,
Все спішимо до батька і до мами,
Цілуєм їхні руки золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Пшениці половіють у полі,
В них маки багряно цвітуть ,
Голівки схилили долі,
Героїв із бою ждуть.
Їм сниться ночами битва,
Де солдати насмерть стояли,
Й прощальна бійця молитва,
Що безкровні уста шептали.
Їм небо в пожарищах сниться,
І кров ,що лилась рікою,
Знівечена в полі пшениця
Та герої , що впали в бою.
І Земля стогнала від болю,
Маки до неї тулилися,
Та ще червонішими стали ,
Бо кров"ю героїв умилися.
Маки голівки схилили ,
З них роси спадають сльозами,
Герої живі ! Вони не вмирають!
Про них пам"ять живе разом з нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Моє Надзбруччя
Сіна і отави у перлинах роси,
Птаство веселе в верболозах співає,
А Збруч сивочолий на крилах краси,
Схід сонця у водах купає.
Пустун- вітерець пролетів над водою,
І хвиля легенько до берега б"є,
Він шепоче щось тихо з старою вербою,
І дрімати її він уже не дає.
Вже й комусь зозуля років налічила ,
Хто із сходом сонця раненько встає,
Краю надзбручанський , моя земле мила,
Хай добро і долю тобі Бог дає!
Земле Надзбручанська , рідний , отчий краю,
Ніщо не затьмарить твоєї краси,
Я тобі вклоняюсь , я тебе кохаю,
І бажаю щастя із води й роси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Цвітуть волошки в спілім житі ,
Цвіркун свІй голос подає
Росою трави щедро вмиті,
Навкруг все рідне , все моє!
І річка стрічечкою в"ється,
І сІном луг увесь пропах,
І щиро сонечко сміється,
Та сипле промінці на шлях.
Цей шлях веде мене додому,
До хати рідної веде,
Мене там стріти вже нікому,
Але там добре , як ніде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Старенька , згорблена , сама,
Очі наче вицвіли від сонця,
Коси вже покрила сивина,
Сидить самотньо в хаті край віконця .
І дивиться у сад , що вже розцвів,
В тихій задумі на дорогу виглядає,
Чекає своїх діток із доріг ,
А їх немає ... Все чомусь немає ...
Вже хата облупилась від дощів,
І хвіртка нахилилась до дороги,
Неначе світ для неї опустів,
Безпомічна , уже не носять ноги.
Молитви шепче за своїх синів,
Безкровними ,старенькими устами...
Вночі не спить, уже немає снів,
До діточок злітає все думками.
Вони прийдуть,таки прийдуть, на днях...
В її серденьку віра не згасає,
І серце в грудях б'ється наче птах...
Чекає мати, кожен день чекає.
І знов сльоза скотилася з очей,
Кінцем хустинки біль свій витирає,
Синів світлини пригортає до грудей,
І туга мамі душу розриває...
Чому нема ? ... Чому сини не йдуть ?...
І знову на дорогу задивилась...
Скоро вже йти її у вічну путь,
Хоч би ще раз на діток подивилась .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2015
Берізки у Парку Слави,
У вічній задумі стоять.
На могилки схилились ,
До землі притулились,
Чекають на своїх солдат ...
Їх сонечко гріє,вітерець колихає,
Та солдати їх шуму не чують.
Від утрат зажурились,
І уклінно схилились,
Своїм віттям могилки цілують.
Стоять довго рідненькі ,
В них вже віття ріденьке,
Уже постаріли з роками,
Пам"ятають вони лихоліття війни,
Й цю пам"ять хоронять із нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Земле моя ! Красо моя !,
Калинова , бузкова,
Вечірня пісня солов"я ,
І рідна серцю мова!
Земле моя ! Душа моя
Страждає із тобою,
Сумують й плачуть матерІ ,
Сини Ідуть до бою.
І меркне вранішня зоря ,
Тумани землю вкрили.
Замовкла пісня солов"я
Кругом хрести й могили...
І "Плине кача "знов звучить,
Нам серце розриває,
Хлопцям би жити і любить,
Війна їх забирає!
А небо душі їх прийма...
У горі плачуть мами,
І тужить зранена земля,
Й пишається синами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Яблуні розквітнуть знову
Пишно , неначе в раю,
Я повік не забуду розмову ,
Що зранила душу мою.
Ти прийшов із війни весною,
Наче не свій , лишень від тебе тінь,
І поглядом зустрівся ти зі мною,
В якому вічний сум й великий біль.
Війна свою печать на тебе положила,
Брати вмирали в тебе на очах,
Дивитися на смерть не було сили ,
Війна страшна , кривава , просто жах!
Біль душі великий й невимовний,
Немилий світ і все , що біля нас,
Синдром війни ,мабуть , невиліковний,
Та вірим в те , що вилікує час.
Чи зранена душа твоя воскресне?
Чи побачиш знову яблуневий цвіт ?...
Чи з світом ти пов"яжеш перевесло,
Що на землі тримало стільки літ?
Хай яблуня нас заворожить білим цвітом,
Пелюстки тихо зронить нам до ніг,
Ми будем , милий , жити ,милуватись світом,
Й молитися за тих , хто на війні поліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Як дочка , я звертаюсь в поклоні ,
До тебе , Вкраїно моя.
Нам нелегко живеться сьогодні,
Правди ніде , одна лиш брехня.
Чому твої діти блукають
По чужинських далеких краях,?
Заробітків для себе шукають ,
Щоб життя не розвіялось в прах.
Вони вже стомились без дому ,
Без рідного поля й дібров,
Розрадити там їх нікому,
Гріє їх до Вкраїни любов.
До неї у думці злітають ,
Серцем линуть у рідні краї,
Де близькі на них чекають,
І співають в садах солов"ї .
Вони повернуться до тебе , я знаю,
Бо промінь надії на краще не згас,
До лона твого я грудьми припадаю
І вірю , що прийде твій зоряний час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
Дзвонять дзвони у моїм селі,
Віщують нам велике й світле свято,
Та біль і смуток на моїй землі,
Синів до свята недожило так багато .
Ще уторік до храму йшли молитись,
Святити паску й славити Христа,
Та їх серця вже перестали битись,
Життя забрала їм війна страшна.
Вже не зустріне мати сина на порозі,
Не пригорне міцно , як колись,
Вона рідненька ,навіть ,плакати невзмозі,
Усі вже сльози в неї пролились.
О , Боже милий , що її робити?
Великодніх дзвонів в задумі не чує вона,
Як їй старенькій віку без сина дожити ?...
Змахнула сльозу... І у тузі до храму пішла.
Вона ніколи не відчує вже синівського тепла,
Не подарує сину свою любов І ласку,
З болем у серці ,віку доживатиме сама,
Буде молитися ... й святить за сина паску.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015
Тумани покрили всю землю,
І обрій від болю застиг,
На світі не стало вже мами,
Доброго серця і маминих рук дорогих.
Ростила діток , плекала , любила ,
Відхиляла болі і жалі ,
Пальчик , що болів цілувала ,
Як синочки були малі.
За діток Богу звечора молилась,
Давала раду дітям , як могла,
А на старість самотньою стала,
І у смутку за обрій пішла.
Бережіть матір поки ще жива ,
Не робіть їй боляче і слізно,
Простить не зможе більше вас вона ,
Бо буде пізно , буде діти пізно.
Убогі душі.
Прощення синку не проси ,
Мені його не треба ,
Життя закінчилось земне ,
Господь забрав до себе.
Побачиш зірку в небесах ,
Що ясно засвітилась ,
То ж не турбуйся ,сину мій ,
Я там вже поселилась.
До вас я більше не прийду ,
Ваш спокій не порушу ,
Бога молитиму завжди,
За ваші душі , убогі душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015
В нашої Христинки- губки , як малинки,
Очки як барвінок , як неба блакить,
І завжди сміються, наче намистинки,
Як вона назустріч до мене біжить.
Кучерики скачуть, капця загубила,
Тільки пробудилась, така гарна й мила.
Як сонечко ясне , квіточка маленька-,
То моя Христинка - внучка дорогенька.
Грається ляльками ,книжечку "читає",
Тупає ногою, щось розповідає,
І вже повна хата радості і сміху,
Хай росте Христинка нам усім навтіху!
І
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
Ясени... Ясени...
На війну нас з села проводжали.
Ми були , як сини,
Нам в дорогу ви долі бажали.
Хоч старі ясени, дуже рідні вони,
У них крони міцні та могутні,
Обіймаю я їх , наче рідних своїх,
Споминаю роки незабутні.
Як вертаюся я із воєнних доріг,
То вклоняюся вам по-синівськи,
Бачу хату свою і свій рідний поріг,
Відчуваю тепло материнське.
Ясени ... Ясени... В гіллі вітер шумить,
Сивина запоророшила крону,
Я вернуся до вас , дуже хочеться жить,
І стрічать вас в дорозі додому.
Ясени... Ясени... З вами вітер шумить,
Заціловує зранене віття,
Гомоніть ясени... Всім так хочеться жить...
Скоро прийде пора наша літня!
Бо не згасне пора наша літня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2015
Як промінчик із неба , як веселочка ясна ,
То жінка і мати чарівна й прекрасна,
Любов у очах її сонечком сяє,
Материнське тепло увесь світ зігріває.
Іде по дорозі- любується кожний ,
Так впевнено йти не кожний спроможний,
Горда , щаслива , любов"ю крилата ,
Жінка найкраща і любляча мати!
Ота , що в дитинстві нам пальчик цілує,
Дитинка на грудях їй дуже пасує,
А як діти зросли і пішли у дорогу ,
Матуся за них щиро молиться Богу.
Та доля до неї - не завжди прихильна,
Надиво була витривала і сильна,
Подалась з роками голубка сивенька,
Та в світі найкраща - матуся рідненька !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
Весна-красуня, наче зажурилась,
Тремтить душа у пошуках добра ,
Чекати кращого в житті ми вже втомились,
Прозріти нам уже мабуть пора!
Зробились ми вже й до краси байдужі,
Не бачим й сонця в неспокійний час,
А лиш тумани , болота , калюжі,
І біль на серці непокоїть нас.
Болить душа за неньку Україну,
Що втратила в страшній війні синів,
Які в боях стояли до загину,
Щоб ворог нас скорити не зумів!
Їх стільки полягло , що й незлічити,
Відважних й дужих хлопців молодих,
Нам треба жити , мріяти , творити,
Боротися за себе і за них.
Весна-красуня , наче зажурилась,
Вона усміхнеться ! Віримо в той час ! ,
Кров героїв наших марно не пролилась,
Мир у ріднім краї ще прийде до нас!
І весна-красуня - знов у пишнім цвіті,
Проміння ласкаве землю зігріва,
Нескорена й горда у цілому світі,
Буде Україна вільна і жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
Зболена , зморена, зранена ,кров"ю омита
Земля українська, рідна наша земля,
Не рястом закосичена, а ворогом лютим знищена,
Зруйнована , спалена, наче привид видніє здаля.
Сонце сходить криваво на Сході,
Його відблиск в печальних дитячих очах,
Голод , холод , страждання в народі,
Смерть усюди , розпач і страх.
Люд по розвалах й руїнах блукає,
Житла у них більше нема,
І рвуться снаряди , і небо палає,
А тут ще надворі зима.
Зігрітися б трошки І душу зігріти,
О, Боже , надію подай,
Дай сили і мужності нам край захистити,
Миру і спокою , Боже , нам дай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
Бій під Крутами - подвиг звитяжний
Зовсім юних студентів-героїв,
На смерть там стояв із них кожний,
У нерівнім , жостокім двобої.
Триста юних , безвусих дітей,
Захистили від ворога Крути,
Кров рікою лилась Із юнацьких грудей,
Нам їх подвиг повік не забути.
У нерівнім бою полягли за свій край,
Відстояли ви честь України,
За свободу , за волю , за вкраїнський звичай,
Ви стояли на смерть до загину.
Щоб Шевченка портрет знов висів на стіні,
І у хрестик сорочка до свята,
Щоб мова звучала і рідні пісні ,
Щоб волею повнилась хата!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
Плакало небо серед зими дощем,
Туман жалю стелився над землею,
В серцях краян нестерпний біль і щем.
Боєць АТО прощався з світом і ріднею.
Тужать брати , що з ними воював,
Старенька мати , діти і дружина,
Смуток в очах, мов птах німий застиг,
Тужить за сином Мати -Україна!
Небо плакало й вмивалося дощем,
Щоб сонце знову вийшло над землею,
Щоб змити кров і сльози , біль і щем,
Щоби герої не прощалися з ріднею!
Доволі смерті , крові і незгод,
Пора вже пекло це страшне спинити,
Гинуть сини - український народ,
Яким би тільки жити і творити.
Війна ... Страшна , кривава і брудна,
Комусь вона за гроші і на руку,
То перед Богом гріх , страшна вина,
За смерть синів , за горе і розлуку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015
Україна єдина - від Заходу до Сходу,
Одна земля прадавня і свята,
Вона , як мати для свого народу,
Дала життя для щастя та добра.
Але добра не має на моїй Вкраїні,
Земля в диму І в полум"ї війни,
Уже вісім років живемО в руїні,
Гинуть в чорнім пеклі дочки і сини.
Нас не розділити , нас не роз"єднати,
То ж хай переможуть братські почуття,
Бо одна Вкраїна , одна у нас мати,
Вона всім нам дала право на життя !
Жити й родичатись з Заходу до Сходу ,
Тулитись до купки , як сестри й брати,
В біді помагати , в горі не цуратись,
Впевнено всім разом у майбутнє йти .
Піднімись з пожарищ , земле українська,
Хай зростають в мирі дочки і сини,
І буде щаслива доля материнська,
Коли всі із нею , коли разом ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2014
Він пішов на війну добровольцем,
Захищати Вкраїну свою,
Любив її щиро , всім серцем,
Та мужньо загинув в бою.
Вража куля його не минула ,
Хоч мати благала щодня,
В горі кохана дівчина ,
Батько й мати , велика рідня.
Усе село в тузі завмерло,
Наче від болю принишкло воно,
Та правда і воля не вмерла,
З вірою твердить воно!
Не вмерла , а житиме вічно !
Бо в неї відважні сини,
За волю стоять у боях героїчно,
Землю кров"ю вмивають вони.
Тої крові вже стільки пролито,
Милий Боже, захисти й сохрани !
Сини молоді , їм би жити,
Та немов журавлі ,відлітають за обрій вони.
Несуть на крилах горе і розлуку ,
І чорну хустку мамі й сивину,
ЇЇ велику й нескінченну муку,
Несуть прокляття на страшну війну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014
Обіймись , Україно , бо у єдності сила,
Обіймись , Україно , навіки обіймись ,
Як будеш єдина,то будеш щаслива ,
Прапор волі злітатиме ввись.
Обіймись , Україно ,у мирі й любові ,
Обіймись , Україно , у душах й серцях,
Постань перед світом у новій обнові ,
Хай Господь освятить в майбутнє твій шлях!
Обіймись , Україно, як єдина родина ,
Обіймись , Україно , як велика сім"я,
Щоб пишно розквітла знов в лузі калина,
Щоб воскресла ,ти земле моя.
Обіймись , Україно , нам до болю потрібне єднання!
Обіймись Україно! Молять душі героїв земних,
Пом"янемо ми їх у скорботній хвилині мовчання,
І завешим всі справи за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
Ой у полі , при дорозі, стрілецька могила,
На могилі похилилась червона калина.
Наче мати ,гірко плаче за дітьми своїми,
Що голову положили за волю Вкраїни.
Вона з вітром опівночі завжди розмовляє,
І стрілецьку світлу славу рознести благає.
Ніжно шепче до любистку , до барвінку , рути,
Україну-матір просить стрільців не забути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Треба мати наглості доволі ,
Щоб з корита їсти все життя,
Ні пощади , людськості , ні болі ,
Лиш би для них було щасливе майбуття.
Вони не дивляться на розпач і на сльози,
Що рвуться із душі простих людей,
Що голодують й мерзнуть у морози
Й працюють важко на прийдешній день.
В руках народу - доля України,
Поступ народу їм вже не спинити,
Ми ще воскреснем з попелу , з руїни,
В мирі й достатку будем гідно жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Чому плаче мати в горі посивіла?
Чому море туги в батькових очах?
Ой чому ти земле вже від крові впилась?
Ой чого ти ,сину ,загинув в боях?
Я ж тебе чекала кожноі години,
Я молила , сину, Господа весь час,
Щоб вернувсь здоровий , щоб куля минала,
А ти , нам на горе у бою погас...
День темніший ночі вже для мене , сину ,
Ти -моя надія спиш в сирій землі,
-Як же дальше жити у тяжку годину?,
-Хто поверне сина рідного мені?...
Сохрани нас , Боже , в мирі і любові ,
Почуй наше горе І біль матерів,
Щоб земля вже наша не вмивалась в крові ,
Щоб не хоронили матері синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2014
Видатному земляку, режисеру та актору Лесю Курбасу
присвячується...
Він прагнув сонце в темряву внести,
Щоб промінь волі сяяв на Вкраїні,
Він прагнув слово правди вознести,
Щоби звучало так орлинно нині.
Зерна правди , що ти Лесю сіяв,
Рясно зійшли у наш час ,
Дух волі , що з творчості віяв,
І сьогодні живе серед нас!
Ти , Лесю у серці народнім,
І в будні , і в дні ювілею,
Ти з нами, у пам"яті нашій ,
Йдеш гордо своєю землею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Зажурилось літо , осінь за плечима,
І сплакнуло рясно краплями дощів,
Вже пора прощатись з сонечком привітним,
Й чекати в задумі перших холодів.
Осінь поспішає , коника сідлає,
І летить стрілою у наш рідний край,
Щоб землю убрати у наряд багряний
Й людям дарувати щедрий урожай.
Вітерець і дощик з нею поспішають ,
Павутиння срібне стежечку снує,
А пташки у вирій дружно відлітають ,
Їм наснагу й сили рідний край дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Україно! Земленько моя свята !
Така родюча та така красива !
Та чому знедолена ти все ,
Чому ти ,нене, завжди нещаслива?
За що розпинають віками тебе,
Як не вороги , то діти твої , що зростила,
Знущаються з тебе , наче недруги злі,
Дивитись на це вже не сила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
У вишневих садках потонуло село ,
Моє рідне село над Збручем .
Для людей ми тут творим добро,
І у праці щоденній живем.
Дні невпинно збігають у даль,
Такі чорні , як руки від праці.
Серце стискає велика печаль,
Нам не треба за труд наш овацій.
Ніхто не цінує праці в селі,
Що з ранку до ночі кипить.
Тож згляньтесь на піт , на криваві й тверді мозолі,
Та скажіть ,як селянам прожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Білі халати , білі халати ...
Пропливають в очах немов голуби,
Білі халати ... , як важко згадати ,
Тривожні хвилини завжди.
Коли життя змагається із смертю,
І кров стіка , дихання завмира ,
Тоді людина в білому халаті,
В твоїх очах , як Господь проплива.
В операційних , стомлені й щасливі ,
За життя ведуть із смертю бій ,
Своїм умінням творять справжнє диво,
Рятуючи , людино , подих твій.
В радості , здорова і щаслива,
Зібравши найсвітліші почуття,
Лікарю вклоняєшся ти низько,
За знову подароване життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Світанок ніжно багрянів ,
Трави вмивалися росою,
Бог день новий благословив ,
Сповитий ранньою красою.
Життя проснулося для всіх ,
Для всіх природа оживала,
А в мене горе , наче гріх ,
У хаті мати помирала...
На очах гасла , мов свіча,
А я за неї так молилась,
І в очі матері сумні,
З великим болем я дивилась.
Та мить настала невблаганна,
З життям розсталась моя мама...
Бог день новий благословив,
Сповитий ранньою красою
Й до себе маму він забрав ,
До місця вічного спокою.
Похилили голівки квіти ,
що мати садила,
Гірко плакали діти й онуки ,
що мати зростила,
Тужило поле за її робітними руками,
На світі нестало мами , нашої рідної мами...
І світанок померк , оповитий красою,
І трави вмивались росою-сльозою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Я хочу , щоб мати наснилась-
Хоч у сні посміхнулась мені,
Бо чекати мені вже не сила,
Хочу бачити дуже її.
Цілувати її добрі руки,
Що так тяжко робили завжди ,
Та дивитись у мамині очі
І просити -"Матусю не йди!"
Не йди! Залишись до світанку ,
Хоч у сні мені душу зігрій.
Пожалій мене матінко рідна,
Тяжко в світі без тебе одній.
Все чекаю , у снах виглядаю,
Голубку сивеньку свою,
І Господа Бога благаю,
Щоб душу забрав до раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
В хусточці , що вицвіла від часу,
Згорблена , тендітна і сумна,
Бабуся виглядає на дорогу,
Така безпомічна , старенька , ще й сама.
Вийшла вона знову з свої хати,
Щоб купити хліба і води,
Та непросто зараз їй старенькій
Дорогу в ріднім місті перейти.
Ноги вже не слухаються зовсім,
В очах сиво , наче у диму,
І стоїть старенька край дороги,
То ж кому довіритись , кому?
Старосте , чому ти безпощадна ,
Стоїть бабуся зовсім безпорадна ,
Благальним поглядом дивиться на всіх,
Щоб хтось їй руку дав , щоб допоміг.
Незчулася старенька , як під руку
ЇЇ узяв чорнявенький юнак.
-Давайте , я вас переведу бабусю,
Не стояти вам старенькій так.
У мене вдома теж стара бабуся,
Така маленька , квола , як і ви,
А я тут у "політтесі" вчуся,
Тож часом зможу вам допомогти.
І так вони здибались на дорозі,
Юнак бабусі руку подавав,
І старість їй здавалась не страшною,
Коли їй хтось ,хоч трохи помагав.
Неначе внука рідного стрічала,
А він бабусю щиро все вітав,
Та посміхався лагідно старенькій,
І теплим словом душу зігрівав.
Та якось зустріла хлопчину,
Йшов щасливий , диплом у руках ...
Щастя й долі йому побажала,
А сльози текли по щоках ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Літа ідуть , літа минають ,
Знов в вирій птахи відлітають ,
А там засніжилась зима ,
Вважай , що року вже нема.
На себе в дзеркало дивись ,
Ти зовсім інша , ніж колись ,
Лице у зморшках , сивина ,
Звідкіль взялася вже вона?
Душевні болі й каяття,
у вирі подій усе життя ,
Вічний неспокій і тривоги ,
Наші життєвії дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Я дивлюсь на портрет , що висить на стіні ,
Вдивляюсь в твої ясні очі ,
І згадую вірш про досвітні вогні ,
Що світять їх люди робочі.
В твоїх очах горить вогонь любові ,
Що весь народ вкраїнський зігріва,
Твоя душа в твоїм безсмертнім слові,
В твоїх піснях вона завжди жива.
Твій шлях життєвий , мов колюче терня ,
Його пройшла ти із надією в очах ,
І впало в землю твоє слово-зерня,
І проросло ! І освітило шлях!
І тим шляхом ідуть сьогодні люди,
Яких щасливими ти бачила у снах,
Твоє слово вічно жити буде,
У твого народу на устах !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Літа мої , мої ви бистрі птиці ,
Чому так швидко пролетіли ви ?
Спочиньте нині , випийте водиці ,
Змахніть святково дужими крильми !
Несли на крилах нелегку ви ношу ,
Мої страждання , болі і жалі ,
Присядьте рідні , я вас дуже прошу ,
Присядьте , мої пташечки малі.
Спочиньте , не летіть крилаті ,
Не віщуйте пташечки зими ,
Присядьте нині ви на моїй хаті ,
Й змахніть святково дужими крильми.
Присядьте трішки й знову у дорогу,
Нехай легеньким буде ваш політ,
Летіть у мирі , злагоді й любові,
Допоки жити , поки милий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Стежина веде нас до хфіртки,
Де мати старенька стрічала ,
Здалека завжди було видно ,
Як нас із доріг виглядала.
Та вже не стоїть... Натомилась ...
Дітей та онуків стрічати ,
Забралась далеко за обрій ,
Старенька ,згорьована мати.
Стежина привела до хати,
Що в квітах й садках потопає,
Та там не зустріне старенька мати,
ЇЇ серед нас вже немає ,
Стежина згубилася в квітах ,
Весною ще їх насадила,
Цілуєм ту рідну стежину ,
По ній наша мати ходила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Я , мамо , тебе розумію ,
Бо нелегке у тебе життя,
Я , мамо , тебе пожалію ,
Бо ти дуже мені дорога.
Я ,мамо,до тебе горнуся ,
До серця , немов ластів"я ,
До рук твоїх ніжних тулюся ,
Я кровинка , кровинка твоя.
Я хочу , щоб ти жила завжди ,
Щоб я не була сирота.
Хоч добре усе розумію,
Тебе заберуть вже літа.
І вірити того не хочу ,
Думки відганяю страшні ,
За щастя сьогодні вважаю ,
З тобою прожити хоч дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Я згадую нині дитинство своє,
І лину думками в минуле крилате,
Так лагідно сонце проміннячко ллє,
І світло й затишно в бабусиній хаті.
Біла скатертина на столі,
Долівка вимазана глиною до свята,
Чистенько в хаті , весело мені,
Душа щаслива, радісна , багата.
Образи в барвистих рушниках ,
Немов лебеді розпустили крила,
І хліб духм"яний у бабусиних руках,
ЇЇ усмішка добра , тепла , мила.
І пахне всюди зіллям й молоком,
Домашнім полотном , сінами,
Цей спомин гріє душу нам теплом,
І все життя живе разом із нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
Сонце голубить землю,
Промінням своїм обійма ,
У мами коса посивіла ,
А на душі ще весна!
Мати живе в сподіваннях,
В надіях на своїх синів,
Синів , що зростали в тривогах ,
Спокійних не мала снів.
Навчала любити всіх ближніх,
Вчила добрими бути людьми.
Від біди їх завжди хоронила,
Як голубка тулила крильми.
Тулила , страждала , любила,
Відхиляла горе й жалі ,
Пальчик , що болів цілувала ,
Як синочки були малі.
Літа як птахи пролетіли,
Й не оглянулась мати сама ,
Як сини вже дорослими стали,
А на серці і радість й журба.
Від рідного дому далеко,
Підуть у дороги сини,
То ж будьте щасливі, синочки!
Добрими будьте людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
Удосвіта , лиш схід забагрянів,
Коли люди ще спокійно спали,
На городі жіночка з дитям,
Вони неначе щось собі шукали.
Лице змарніле , чорне як земля,
Дитятко кволе , наче лебедина,
З ямок картоплю дістає маля ,
А мамі вже зігнутися не сила.
Кілька картопель в неї у відрі,
А очі заливаються сльозами,
-Синочку мій , дитя моє мале ,
Ми ще ніколи у людей не крали.
І вийшла з хати жінка , що город,
Лиш тиждень тому ледве засадила,
І глянула у очі збирачам,
Але не кляла їх і не сварила.
Вже не тікали бідненькі вони,
Змія голодна їх вже заморила,
Лиш спотикались по сухій ріллі,
Їх покидала вже остання сила.
І несла жінка з хати молоко,
Щоб ту дитину трохи хоч зцілити,
Картоплі дала , хліба , борошна,
І запросила в хату відпочити.
Вдячна мати за своє дитя ,
Моїй бабусі руки цілувала,
І вузлик , наче скарб, з продуктами взяла,
І на схід сонця з сином почвалала.
Бабуся довго їм дивилася услід,
Кінцем хустинки сльози витирала,
Господи , помилуй і спаси,
Для них спасіння в Господа благала.
А перед вечором вона ,
З-під лави горщик із лушпинням діставала,,
Й по кілька кидала в ямки,
Щоб земленька свята не пустувала.
Господь із неба бачив доброту,
Останнім із голодними ділилась,
І восени щиро віддячив ій ,
Картопля , як на диво уродилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Яблуні знову в цвітінні ,
Пишні , неначе в раю,
Тільки раю нема на Вкраїні,
Дуже прикро за землю мою.
Натомилась матуся-землиця ,
Кривда ранить серденько її,
Рідні діти , немов вороженьки,
Розпинають її на хресті.
І совість у них не проснеться ,
Сумління не мучить мужів,
Що українці , немов журавленьки ,
Відлітають із рідних країв.
Летять вони в пошуках долі ,
У далекі заморські краї ,
Та любов свого серця лишають ,
Своїй рідній , страждальній землі.
Там ночами їм сниться Вкраїна ,
Солов"їний , калиновий край ,
Вони люблять її до загину ,
Свій блажений , ріднесенький рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Твоя доля, наче два крила ,
У птиці , що підбита у польоті,
Твоя доля , наче ковила,
Яку вітер по степу все котить.
ЇЇ присмак , як гіркий полин,
Твої уста гірчить щоденно,
І сльози , як намисто із перлин,
І жити важко і якось буденно.
Твоя доля , як гірська ріка,
Що бурхливо б"ється об пороги,
Ти їй не скоришся , бо ти не є слабка,
ЇЇ нестимеш до нестями , до знемоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
Як промінь ласкавий , що всіх зігріває,
Як зірка , що в темряві путь осява,
Молитва , що нас від біди сохраняє,
То матері серце і добра душа.
Душа материнська , як зболена рана ,
Болить за дітей кожну мить . кожен час.
Невдачі , печалі , розлуки далекі ,
Мати завжди в тривозі за нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
Бабуся плакала моя
І я це добре пам"ятала,
Коли розказувала нам ,
Як з війни сина зустрічала.
Місила звечора діжу ,
Щоб хліб насущний випікати,
А сльози падали в муку ,
Небуло сили їх здержати.
І була вся , мов кам"яна ,
Від горя чисто посивіла,
Місити довго не могла-
від праці їй рука зомліла.
І кожен раз , як хліб пекла,
В думках ним сина пригощала,
Бо вже закінчилась війна,
Його додому вже чекала...
Немилий був їй білий світ,
У всі віконця виглядала,
Сто раз ходила до воріт
І на дорогу вибігала.
І витирала знов сльозу,
І знову образ цілувала,
Просила Матір Пресвяту
Щоб її сина повертала.
Тихенько вітер шарудів,
Наче будив матір від снів,
І кликав її знов і знов
До щирих із сином розмов.
Та перервалася розмова,
Враз хвіртка рипнула кленова,
І на порозі син стояв,
Та мІцно матір обіймав.
Руками в тісті і муці ,
Пестила сина по лиці,
До серця міцно пригортала ,
Сльозами радості вмивала.
І довго бідкалась вона ,
Собі провини не прощала ,
Що син вернувся із війни.
А вона хліба позичала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2014
Весняне сонце зігріває старість,
Той сивий чуб і зморшки на чолі.
Він ще живе усій рідні на радість,
На цій прекрасній росяній землі.
Весна його своїм теплом зігріє,
І зелень ще постелить аж до ніг.
І серце дідуся від радості зомліє ,
Коли онуки ступлять на поріг.
Розкаже їм про болі і тривоги,
Про побратимів , друзів бойових,
Яких забрали фронтові дороги,
Про те , що й досі молиться за них.
Радість і біль злилися воєдино,
І серце б"ється в грудях ,наче птах,
День Перемоги- то велика радість,
І сльози забриніли на очах.
Ласкаве сонце зігріває старість,
Безмірну тугу у його очах,
Хай він живе ще нам усім на радість ,
Він наш герой - всі груди в орденах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2014
Людино! Будь завжди людиною,
Яким би ти шляхом не йшла,
Тернистим , прямим , чи вузькою стежиною,
Бо ж доля у всіх не одна.
В одного доля , наче добра мати,
А в другого - матері нема,
Із матір"ю в світі добре проживати ,
А без неї лихо , горе та журба.
Зумій свій хрест нести смиренно,
Нікому не розказуй про свою біду,
Не зупиняйсь , неси його щоденно,
Скажи собі , що я дійду! Дійду!
Дійду і усміхнуся я щасливо,
Що все пройшла , що воля в мене є,
Господь мені поміг у цій дорозі,
Сама свій хрест нести була б не в змозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Іде блатна дівчина по землі,
Із піднятою вгору головою,
ЇЇ очі трохи хитрі й злі ,
Від мужиків в неї нема відбою.
І впевнена в собі , зухвала,
Сигарета тліє на губах,
Вона в житті буде комусь ще пара,
Їй ще родити треба , просто жах!
Вона не думає ні про що на світі,
Їй не потрібні чужі болі і жалі ,
Та треба бути за усе в отвіті,
За всі гріхи великі і малі.
Треба зупинитись і собі сказати,
Дорога , що іду по ній слизька,
І якщо впаду , то можу більш не встати,
До дна безодні я уже близька.
А звідти вибратись уже не сила,
Спустошені там душі і сумні,
Волають порятунку ,бо тьма їх спокусила,
Промінь життя їм світимть лиш у сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Я нічого не хочу від тебе,
Лиш би часом про мене згадав,
Тільки хочу , щоб промінь із неба.
У віконце твоє заглядав.
Щоб гіллячка весняного цвіту,
Мило глянула в твоє вікно,
І від мене весняним привітом,
Твоє серце , як цвіт розцвіло.
Щоб бджілка принесла нектару,
І рану зцілила твою,
Щоб вітер забрав чорну хмару,
Що затьмарила душу мою.
Нехай травень в душі тій розквітне,
Та не в"яне ніколи в житті,
І повернеться легенем-вітром наяву ,
А не тільки у сні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
Там над сивим Збручем рідне місто стоїть,
У вишневих садах потопає,
Там дитинство моє , там і юність моя,
Там душа моя пісню співає!
Приспів
Тихо падають яблука в твоїх садах,
І трави там пахнуть росою,
Я спішу із доріг , на твій рідний поріг,
І милуюсь твоєю красою.
Рідне місто моє, наче лебідь пливе,
У туманах збручанського краю,
Рідне місто моє , ти колиско моя,
Я до тебе з доріг поспішаю.
Приспів
Тихо падають яблука в твоїх садах,
І трави там пахнуть росою,
Я спішу із доріг , на твій рідний поріг,
І милуюсь твоєю красою.
Приспів
Тут стежини усі такі рідні мені ,
Ними разом з тобою ходила,
Вечороава зоря , що скупалась в Збручі ,
В нашм серці любов запалила.
Той вогонь крізь роки все горить не згаса
Наші душі теплом зігріває....
Тиха хвиля Збруча , його вічна краса,
Нам про перше кохання співає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2014
Їх ніжні руки творять диво,
Так ніжно , впевнено , красиво,
Та й ще усмішка на устах,
Укол так зроблять , що й не страх!
Білий халатик , наче лебідь,
І вірність справі у очах,
Слово привітне , незрадливе,
Тримає хворих на ногах!
Вдень і вночі все у палатах,
Хворим даруєте тепло,
На варті здоров"я ви завжди на чатах,
Щоб бід і горя в людей не було!
За щиру душу , вам уклін рідненькі,
За вашу працю - наше визнання,
Вам до лиця халатики біленькі ,
Не заплямуйте ви своє вбрання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Душа моя прагне спокою ,
Душа моя хоче спочинку ,
Пірнути у тишу , як в воду ,
Самотньою стать на часинку.
Всі тривоги і болі пекучі,
Все забути , лишити , зректися ,
Йти по дорозі не кручах,
Більш об вогонь не пектися.
А якщо обпектись , то не сильно ,
Щоб не спопелить свою душу ,
Щоб паростки знову пустила ,
За це я боротися мушу.
Щоб пустка в мені не вселилась ,
Щоб була красива душею ,
Раділа , страждала , любила ,
Йшла гордо своєю землею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Він прагнув сонце в темряву внести,
Щоб промінь волі сяяв на Вкраїні ,
Він прагнув слово правди вознести ,
Щоби звучало так орлинно нині.
Зерна правди , що ти Лесю,
Рясно зійшли у наш час,
Дух волі , що з творчості віяв
І сьогодні живе серед нас!
Ти , Лесю, у серці народнім,
І в будні , і в дні ювілею,
Ти з нами , у пам"яті нашій,
Йдеш гордо своєю землею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Розквітають чорнобривці у нашім саду ,
Я по росяній стежині до матусі йду ,
Я голублю їх голівки , як мати моя.
І радіє моє серце , що вже вдома я .
Що вернулась я щасливо з далеких доріг,
До родини , до хатини , на рідний поріг,
Де моя рідна матуся завжди вигляда,
Вдивляючись на дорогу із свого вікна.
Зажурилась , наче осінь , бо доньки нема,
Залишилась із роками у журбі одна,
Чорнобривців насіяла , щоб радів цей світ ,
І милується красою на старості літ.
Я голублю чорнобривці , пригортаю їх,
І матусі поклонюся низенько до ніг,
Я цілую її руки рідні , золоті ,
Щиро дякую за ласку , за усе в житті.
Чорнобривці , квіти мами ,дитинства весна ,
Як я хочу , щоб ще довго сіяла вона
Чорнобривці , горді квіти , доленьку мою,
Щоб вони розквітли рясно в рідному краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Котить хвилі Збруч поміж берегів,
В нім сонце купається зрання,
Там Підволочиськ стоїть у обіймах вітрів ,
Місто юності й мого кохання.
Воно ранки збручанські стрічає в росі,
Й вечори , що у зорянім леті,
Рідне місто моє - в мальовничій красі,
Найдорожчий куток на планеті!
У тиші ранковій ти стоїш на землі ,
На теренах Збручанського краю,
Найрідніше , найкраще ти завжди мені ,
Я до тебе завжди поспішаю.
Щоб вклонитися низько добрим людям твоїм,
І будівлям , і кожній стежині,
Ти завжди зі мною , у серці моїм,
Найкраще містечко у моїй країні.
Ти древнє і юне містечко моє,
Всміхаєшся сонцю щоднини .
І радіє душа , що у мене ти є,
й розквітаєш во ім"я людини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Визріла думка, мов колос у полі,
Я довго носила її в голові...
В душі сповивала , ростила , плекала,
І у віршів рядки я уклала її.
Свої сподівання, душевні тривоги,
І бачення світу у моїх очах...
Складні перехрестя ,життєві дороги,
Усе це злилося у моїх віршах.
В них небо безкрає веселкою грає ,
І рідна домівка й молитва свята,
І мамина пісня ,що всіх зігріває,
У щасті і горі прожиті літа.
В них- душа моя з кожним словом у парі,
Рідна мова , мов спів солов"я,
В них- моє слово світить сонцем з-за хмари,
Тут Україна , чарівна красуня моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2014
Стоїть хатина на краю села,
Стоїть самотньо, немов сиротина.
До неї стежина уже заросла,
Тут матінка жила єдина.
Ми бігали босі стежинкою тою,
І нею у світ вирушали.
Тут, мамо рідненька, ми прощались
з тобою,
Як у вічність тебе проводжали.
А нині стежина бур’яном поросла,
Та рідна, життєва стежина.
Тож летімо на крилах до свого села,
Там мамина хата й могила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2007
Летіли лелеки, летіли здалека,
Летіли у рідні краї,
Низенько летіли і щось клекотіли,
Шукаючи гнізда свої.
Ті гнізда рідненькі, на хатах низеньких,
Де добрії люди живуть...
І бистрії ріки й ставочки тихенькі,
Птахів своїх вірних вже ждуть.
У небі кружляють ,та ще не сідають,
Їм дзвінко співає весна...
Стомились , зморились ... Та все прилітають...
Їх не гріє чужа сторона .
Прилетіли лелеки, прилетіли здалека,
У рідні краї над Збручем,
У небі кружляють і в гнізда сідають,
Бо ми їх і любим, і ждем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2007
Чому, чому так сталося?,
Дороги розійшлись,
Та серцю не накажу я,
Кохає, як колись.
Та знаю я, що марно все,
Час заміта сліди.
Та серцю не накажу я,
У ньому завжди ти.
Літа мов коні бистрії
Несуть у вир життя,
Я в ньому заблудилася,
Спокою прагну я …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52802
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2007
Як весняне сонце ясне
Будить до життя природу,
Так твоє могутнє слово
Піднімає дух народу!
У тім слові наша правда,
В нім народне горе,
Бунтівнича міць народу,
Сліз пролитих море.
Твоє слово, наш Кобзарю,
Й твої заповіти
В мужніх серцях українців
Будуть завжди жити!
І сьогодні вони з нами ,
У лиху годину ,
Коли ворог розпинає
Рідну Україну .
Ми виборемо , вистоїмо!
Нам Бог помагає !
З нами правда , з нами сила ,
І воля святая!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2007
Ніч новорічна – в ній якась таїна…
Незабутня, чарівно-казкова вона.
Неначе красуня у білім серпанку -
Спать не дає нам до самого ранку.
Чарує красою, що зорями сяє,
І місяцем ясним, що наче моргає,
І срібним сніжком, що сипле нам в очі
І спать не дає новорічної ночі.
П'янить нас любов'ю, неначе вином
Й серця наші гріє душевним теплом.
А надворі мороз, віє сніжна пороша,
Та ніч новорічна, чарівна, хороша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2007
Немає нічого ріднішого в світі,
Як батьківська хата старенька.
Ми завжди любов’ю тут були зігріті,
Нас мати плекала рідненька.
Тут вчили молитись і правду любити,
До праці привчали малих.
Давали поради, як треба нам жити,
Доріг не лякатись крутих.
Карали за зло, добро тут цінили,
Плекали родинне тепло,
Щоб в колі родини із Богом всі жили,
Щоб горя й незгод не було.
Щоб всі пам’ятали неначе молитву
Священні матусі слова:
Любітеся діти, в біді не цурайтесь.
Я зичу вам тільки добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52151
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2007
Відгриміли бої, відгриміли давно,
Та в серці ще рана ятриться,
Не діждалася сина матуся стара,
В журбі посивіла вдовиця.
Залишила війна
біль і щем у душі,
Залишила війна
горе втрати,
Та живуть серед нас,
живуть у віках,
Вічно юні герої-солдати.
Вони пішли від нас назавжди,
Непогасну журбу залишили,
Бережіть люди мир, бережіть навіки! -
З сумом шепчуть солдатські могили.
В парку Слави вогонь, наче сонце сія,
І зорі їм світять ночами.
Хай буде, герої, вам пухом земля,
За неї життя ви віддали.
Схиліть голови, люди! Низько схиліть!
До святої могили грудьми припадіть,
І згадайте війну, кров, і полум'я й дим,
Це потрібно не мертвим, це потрібно живим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52072
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2007
Сплакнула осінь за вікном дощами,
Вітер з листом тужно закружляв,
Холодом повіяло між нами,
Ти мене вже більше не кохав.
Осінь плакала й вмивалася дощами,
За вже померклою багряною красою,
Струна любові розірвалася між нами,
Розлука стала темною стіною.
Розлука то мука, що душу гнітить,
І сльози з очей проливає,
Я більше не зможу тебе вже любить,
На тебе десь інша чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52070
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2007
Осінь іде по городах,
Вродлива і щедра така.
З бабиним літом пустує,
З буряками виводить танка.
Гарбузи їй всміхаються мило,
Морква коси до сонця спліта,
Стигла слива у сад заманила,
Там “ренета” в гіллі золота.
Осінь радіє, частує дарами,
З вітром кружля в жовтім листі,
Стелиться димом понад полями,
Цілує калину в червонім намисті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2007
При долині кущ калини
Нахилився до води
–Ти скажи, скажи калино,
Як попала ти сюди?
(З нар. пісні )
У долині калина, немов сиротина,
Стоїть одиноко вона.
Білосніжно розквітла, немов наречена,
Та гілля зігнула журба.
– Калино червона, чому похилилась?
Чи сили піднятись нема?
– Весна вже настала, я пишно розквітла,
Та в серці моєму зима.
Буйний вітер пустує зі мною щоночі,
А місяць цілує гілля,
Та суцвіття упало, додолу пригнулось,
Його притрусила земля.
Мої китиці білі, лежать, мов зомлілі,
Змішавшись з сирою землею.
Тут дівчина стояла, козака виглядала,
Та він не вернувся за нею.
… І калиною стала.
Цвіте серед поля.
Гілля похилила,
Така її доля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2007
З сумом падає листя на плечі,
Осінь щемко душу п’янить,
Тихий в задумі зоряний вечір,
Так хочеться жити й любить.
Розлука спустошила мрії,
Забрала мій спокій і сни,
Та я вірю, не трачу надії,
Що до мене повернешся ти.
Я без тебе, як птаха без неба,
Що об землю все б’ється крильми,
І від долі нічого не треба -
Щоб вернувся до мене лиш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51395
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2007
Темінь… Темінь осінньої ночі,
Нестерпно гірко і важко мені,
Сльоза затуманила знов мої очі
Як довгі дороги пливуть мої дні.
Думки мої линуть у рідні краї,
Додому, до рідної хати,
Душа натомилась нести болі свої,
Нема кому й слова сказати.
Щемить душа, як пальчик, що кровить,
І каплі крові вже не падають додолу.
Вона болить мене, пече вогнем,
Мабуть згорить…
Не лишиться нікому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51393
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2007
Бабуся плакала моя
І я це добре пам’ятала.
Коли розказувала нам,
Як з війни сина зустрічала.
Місила звечора діжу,
Щоб хліб насущний випікати,
А сльози падали в муку,
Не було сили їх здержати.
І була вся мов кам’яна,
Від горя чисто посивіла.
Місити довго не могла -
Від праці їй рука зомліла.
І кожен раз, як хліб пекла,
В думках ним сина пригощала,
Бо вже закінчилась війна,
Його додому вже чекала...
Немилий був їй білий світ,
У всі віконця виглядала,
Сто раз ходила до воріт
І на дорогу вибігала.
І витирала знов сльозу,
І знову образ цілувала,
Просила Матір Пресвяту,
Щоб її сина повертала.
Тихенько вітер шарудів,
Наче будив матір від снів
І кликав її знов і знов
До щирих із сином розмов.
Та перервалася розмова,
Враз хвіртка рипнула кленова
І на порозі син стояв,
Та міцно матір обіймав.
Руками в тісті і муці
Пестила сина по лиці,
До серця міцно пригортала
Й сльозами радості вмивала.
І довго бідкалась вона,
Собі провини не прощала,
Що син вернувся із війни,
А вона хліба позичала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42665
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.10.2007
Всміхнулось хлоп’ятко, а в очках сльозинки,
Як росинки до сонця блистять,
А личко бліденьке, на нім ні кровинки,
Лиш сині прожилки стоять.
Всміхнулось не людям, а кішці сіренькій,
Що в «мусорі» щось намина,
Такій беззахисній, такій ще маленькій,
А тут ще й лютує зима.
«Хто викинув, кицю, тебе в завірюху?
Хто совісті зовсім не має?»
І взяв кошеня, пригорнув до грудей,
В рукавичку його загортає.
І байдуже всім, хто проходить повз них,
Уваги ніхто не звертає ,
Що гине дитина посеред зими,
Хліба на смітті шукає.
Хто вигнав на вулицю їх зимувати?
Страшно й подумати, страшно й сказати…
Вигнали – люди!
Залишила – мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42664
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.10.2007
Іду полями, росами,
Іду ногами босими
І по ріллі , і по стерні
Й зовсім не боляче мені.
Іду долами й горами
Попід ліси й гаї,
Милуюся я зорями,
Співають солов’ї.
І вийшла на дорогу я,
Що в рідний дім веде.
Біжу туди, спішу туди,
Там добре, як ніде!
Вже хатина біліє здалека
Така рідна мені й дорога,
Я до неї лечу, мов лелека,
До колиски, до свого гнізда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2007
Любов… Хто з нею не зустрівся,
Мабуть не знав щастя й на мить,
Любов нам сонцем гріє душу
І гоїть рану, що болить.
Любов висушує нам сльози,
Коли образа серце рве,
Любов нас гріє у морози,
З любов’ю в серці все живе.
Любов дає наснагу жити,
Коли померк надії промінець,
Любов’ю душу можемо зцілити
Й сплести в надіях радості вінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42645
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2007
Є в Климківцях хутір Басівка,
Взимку снігом його замітає,
А весною – красивий, мов дівка,
Бо усе навкруги розцвітає.
Розцвітають садочки веселі
І луги зеленіють здалля,
Незабудки, як небо в долині,
Ніжно з сонцем чебрець розмовля.
Тут дитинство моє заблукало,
Поміж трав і лугів запашних,
Тут серденько моє десь зосталось,
Прикипіло до місць дорогих.
Три тополі стоять над водою,
З ними вітер про щось гомонить,
Вони разом зростали зі мною,
Я не можу цей край не любить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2007
Верба кучерява схилилась у воду,
Купає в ній гілля своє,
А яснеє сонечко на її вроду,
Рясно проміннячко ллє.
Вітерець пролетів над водою
І хвилька легесенько б"є.
Він навік покохався з вербою
І з нею у парі живе...
Пустує з вербою, гілками тріпоче,
І стан її ніжний все гне,
В тихенькій задумі сказати їй хоче:
"Кохай лиш мене, лиш мене…
Я ж до тебе ,рідна ,буду прилітати,
У погожий вечір , в спеку і в грозу.
Твоі довгі коси ніжно розплітати...
Поцілую листя й висушу сльозу."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2007