| Сторінки (1/62): | « | 1 | » |
дорога мені людина
на фото відводить
засинені до небесного
контрастом очі
між сотнею знаків майоріє
несказане
нічого говорити не хочу
буквами переповнена
захлинуся
за хвилями темними -
пісок чи глибина?
час снується,
сміється ранком холодним,
ще літерка, ось ще одна
не дивуюсь нічому:
десь під шкірою
то не сльози сховано,
була сама лиш радість
навіть коли ти не бачив
лише радість зараховано
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
полулюбви осенней отмахнусь - мне не надо
испуганной птицей ищу тебя в каждом взгляде
в тесные толпы иду, цепляясь плечами
уязвлено сердце - сиропами и камнями
очаровываюсь - падаю,
руками хватаю руки - почти жива
сижу в темноте, на белом читаю твои слова
про расстояние и любовь,
которую лавиной мне выкричать осталось
утопаю в словах умных-стальных,
все потерялось
не надо молчать, еще говори говори
еще на полшага дальше,
осенних дней очертания
несут меня аллеи сквозные, темные,
люби всех, но держись на расстоянии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926356
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2021
Сигаретный дым и бензин пропахлись усталым городом,
Моя страна меняется только лицами на билбордах.
Каждому – свое,а своим непременно – каждое,
Уютные сапоги усердно топчут грязь
Стынут в воздухе самолеты бумажные.
Соседи опять шумят и музыка старая
Не google,не shuffle не знают ответ на главное
Тлеют слова и дни такого бурного мира
Футболки черные,чужие книги-квартиры
Взрослость хватает за горло – браслеты в клочья,
Старым по новому– свобода,долг,одиночество.
Жажда жизни,страх,любовь и бессилие
Взрослость пришла внезапно
Услышь,прошу,и спаси меня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408901
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.03.2013
пиши их всех…
все имена на память.
воспоминаний зыбких
ломки
кромки.
а записав,читай их имена,
как Цвейговские «Письма незнакомки»,
как зеркало - разбить нельзя оставить
не будет недосказанности прыти
шагов поспешных,
взглядов горло жмущих
осыпься смехом
шелухой словесной
не видев никогда вослед идущих
недышащих
чтоб только оглянулась...
со сердцем бьющимся в пол-вдоха
пиши их всех -
любимых,
безымянных,
забытых ,
брошеных,
ушедших,
пиши их всех…
ночь гулко падает и желтым лампы жгутся
дождь моросит и снег лежит как вата
а в голове все нестерпимой болью:
пиши их всех.
виновна.
Виновата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386278
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.12.2012
цветы для мертвых
живые - еще подождут
черным по коже
бурные алые розы
пьяные взгляды-слова
там-тамамами
сердца стук
оставь мои мысли
эклектикой
пенными
грозами
блестят бокалы
в них кроется
солнца дух
я снова падаю
желтым светом
в колени
мой милый
мой нежный
далекий
минутно-друг
пусть будет
счастье для вас
как циклично время
_______________
мое отчаянье
тонет
яблочным соком,
а в нем коньяк
зелень глаз твоих
на кону
блестят бокалы
пусть будет
для нас уроком
циклично время
в нем
я
-ты-
мы
беззвучны...
в цветах
над
и
под
кожей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367609
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2012
"а во мне нет ни строчки"
все испепелилось песчаными бурями
дошло до финальной точки сборки.
ракета ,так и не взорвавшись
глухо рухнула в теплые волны,
родная-такая далекая
кричишь мне в трубку картаво-властно:
"мой герой, живи!пей,пиши,только будь счастлив!"
молчание мое сочится сквозь телефонные линии -
с кем я буду счаслив?
"А ведь я же поэт,Мира...."
а во мне сердце покрылось инеем
от первого взгляда и до хриплого вздоха..
я по морям северным диким
все собираю тусклых слов усохшие крохи,
лентой жемчугов увиваю их бесконечно
лист бумаги бел-полотно
день-утро-вечер
"а во мне нет ни строчки".
"А ведь я же поэт,Мира..."
* цитаты - Р.Б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337293
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 14.05.2012
покажи мне все Свои фотографии
все глаза,что в Тебя впиваются
шершнями
разъясни мне строгий ажур
школьных грамот
перечеркнутых строчек
и всех недолюбленых женщин
я буду просить Вас
настойчиво/долго/письменно
буквами черными,
их бесплотной осадой :
мой драгоценный герой,
пожалуйста,выживи...
я хочу знать,что
Ты
дышишь
[не важно кто]
рядом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335180
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.05.2012
Человек, который пахнет акварелями
пунктуален.и ко мне в назначеное время
с охапкой мыслей приходит.
они потом умирают, а Человек остается.
он пахнет свежей прозрачной краской,
которой кисти коснутся придется
в единый и первый раз.
я растрачиваю Человека безжалостно
краску щедро кладу, лью ярко-наляписто
мне никогда не жалко его.
а он улыбается влюбленно-яро
всеми оттенками яркими
переливами нежными акварельными
он никогда не замечает
что происходит извне
залиты краской глаза - не видит,что я
опустошаю его
теперь каждое слово Человека -
птица большая когтистая черная
ко мне на плечи тягучей тенью падает
а когда птиц много
они хотят меня поднять вверх
трепыхаются шумным единокрыльем
не выйдет - я слишком вцепилась в теплую землю
а Человек все тянет вверх тонкие руки
испещрен шрамами рисунков моих-чужих -небрежных
теперь преисполнен бессилием
Человек несет в себе пустоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326131
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2012
мама,
я хочу видеть тебя
я не видела тебя полгода.
как капитан дальнего плавания
хочешь,
оправдаюсь поводами, временем
и неудачной погодой?
помнишь,
мне говорила:
никогда
не бояться -
полные горсти хлебных крошек
в воздух
и все галдливые чайки
стали
как сытые кошки
между собой за еду
начинают драться
мама,
не смотри с такой жалостью
я отвечу тебе тем же взглядом детским-упрямым
мама,
за мной только ветер
в парусах драных
а руки в соленых шрамах
от влюбленных и сумашедших
(они начали первые- сами!)
не улыбайся так...
помнишь,меня учила:
когда в голове черная мысль
представляй вместо нее
кусочек яркого неба
мама, смотри у меня в голове - небо
сплошное огромное небо
в голове и над головой
твоими молитвами
мои маршруты
фарватером
в самую темную ночь
мама,
ты знаешь
я не самая лучшая дочь
но совсем неплохой капитан
ты сама мне говорила
и я захлебываюсь хрипом неистовым
кричу в глубины волн
иду сквозь самый темный туман
я иду без тебя,но с твоей помощью
мама
.........
а в голове огромное небо
но я никому о нем не расскажу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324105
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 22.03.2012
Мои слова сплетаются в комок, а так смешно слышать и видеть, но не чувствовать.
Я тут , но я не с тобой.
О как спокойно наблюдать, как мир вокруг сходит с ума.
Ты задыхаешься Весной. На мне одна наклеенная улыбка.
У меня кружится голова. У Нее зеленые волосы.
Мне больно глотать плагиатно - шаблонные фразы. Она улыбается солнечными взрывами.
У меня на губах горечь от таблеток. Уголки Ее рта пахнут поцелуями.
Й.Штраус. Вальс «Весенние голоса».
Музыка подхватывает тонкими пальцами и уносит туда, где нет [фальшиво раскрашеных] розовых тюльпанов и нарощеных ногтей.
Все так просто, ни шагу назад, так написано в нотах. Так написано в нашем сценарии.
Почему я плачу от каждого слова?
«или по телефону. На Тебя предпоследняя надежда».
Мои слова сплетаются в комок, а Ты влюбляешься в весну.
13.03.2007
10.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320731
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 10.03.2012
взрослый сын
с неизъяснимо голубым цветом глаз отца
обнимает мои колени
в бархатных слоях своих капюшонов темных
и в уголках его первых морщин еще свежих и мокрых
взрослый сын
с первыми тайнами,с шероховатой корочкой шрамов
теплыми пальцами , что серебром там-не-там окованы
улыбается сдержано-вяло
уже не ищет руки с неистовым шепотом: мама мама
не смотрит назад на закат и слякоть
не ищет легких путей ,как ты его и учил
зубами бело-острыми молодыми вгрызается в жизни мякоть
взрослый красивый сын
уже не прикасаюсь к спутаному золоту волос
теперь другой язык жестов и только двоим понятных слов
пришел ко мне с победами гордыми-прошлыми-всеми
принес мне их на порог, как кот приносит добычу
и улыбаемся вместе.
взрослый сын
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317890
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.02.2012
на левом плече - пепел, на правом- золото
мой завоеватель предельно спокоен и смел,
его уже не остановишь ни кровью, ни холодом
нет побежденных,поскольку нету живых
нет победивших,поскольку никто не сдался
Мой завоеватель - Колумб и Кортес - он неотвратим
я предлагаю временный мир
если хочешь, останься
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310759
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2012
сегодня смотрела сквозь запотевшие стеклышки
на мое дыхание, что стало мутными каплями
я осознала -мне не хватает хо-лод-но-кров-и-я
я слишком горячая.хоть сама из января
бегу за чужими машинами, бегу мимо светофоров,
обгоняю людей,цепляюсь за чьи-то закутанные в кожу и темную замшу руки
смеюсь заразно и долго, как вирус отборного гриппа
долгими взглядами упорно буравлю воздух
теперь зима и холод,но кровь и я не хотят застывать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302927
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2011
там,де зів'ялі тюльпани - туди покличу
***
тобі сьогодні знову принесли квіти
як на братську могилу - до ніг поклали
тепер цілуй теплі пальці в тугих шкіряних рукавичках
що пахнуть зимою,теплою кров'ю і зовсім трохи - вокзалом
остання пелюстка летить у холодну воду
вибух...нарешті! раніше був серця стук
швидше впивайся в переплетіння браслетів
у ланцюжки-амулети жадАно розкинутих рук
я ,знаєш, зимова-холодна як лід, а вони - гарячі
нехай цілують очі зелені,беруть тебе швидко й глибОко
не буду йти по твоїх слідах, коли Ти мене бачиш
прозорі тюльпани на фото хай в'януть собі одиноко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294617
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2011
мій принц! ти сьогодні далекий,як небо
близький,наче доторк сліпучого срібла
мій юний король - мармурова стіна
величний і щирий, од щастя пресвітлий
згадаю Ваш погляд:блакитний - трепетний,
жмутки годин, що секундами стали
коли я під лемент усіх годинників
бігла повз Вас, в нетрі пишного балу
ковзкий паркет од танців пологий,
дерлась крізь тіл цупко сплетені хвилі,
північчю боса додому приходила
в старих простирадлах ридати безсило
а ти лишався.самотній у натовпі,
де шиї масні од парфумів розкішних
серед жінок,що дивились пожадливо,
і пхали у туфель розпухлу ніжку
корона личить тобі,вродливому
правом сакральним посвяти і крові
коронував мене дружиною
ту,що до крові натерла мозолі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290555
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.11.2011
я позбираю Твої слова
їх розмалюю недбало охрою
бути перфект,напевно, нелегка робота
я програти готова. з шостого ходу.
(можна,білими?)
нехай розірвуться на серці таємні застібки
хай пилом густим припадуть замкнені нами штори
дороги до Тебе засипано теплим ще попелом
та сходи давно поросли мохом-густою папороттю
вуалями чорними замаскуюсь од власних сліз
ніхто не вигадає мені імені Твого
пасьянс не складеться,і свічка раптово загасне,
очі подруг твоїх синявою вже не блиснуть на фото
дивно, трухляві мости цілими лишаться після кроків нервових
нехай (вже)я не читатиму Тобі віршів чужих
нехай не цілуватимеш холодних рук моїх більше
а дощ вже ніколи не виб'є на вікнах шибки
не блисне світанок рожевим спалахом обом у очі
за вечір випаде місячна норма метеоритних дощів
лиш встигни замовить бажання - феї сьогодні в гуморі
в Тебе легка рука - замов і мені: "Оскар" та трохи ромашок
я ж буду вперто чекати на собою замовлену пісню.
дихне на засмаглу спину осінь сліпими туманами
сірим недбалим болючим по ній прокладе криваві узори
"це стало досвідом вдалим для всіх нас.
ми ж разом такі ейфорично-щасливі."
мовчить мій телефон.
лоскотна тиша,наче олія кипляча, віллється у вуха
перший хід мій:e2-e4
здається,блискучий початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2010
непослушными пальцами ловить воздух
призраков этой ночью не сможешь унять
пока лучи не выбьют светом окно
захочешь услышать?сможешь хоть слово понять?
тебе слов?тебе - твоих ожиданий??
аль "дымного пепла в роскошестве пьяного рая"?
или чтоб весь подъезд ,стервенея,крикнул
в порыве гнева святого:"о какая ОНА плохая"!!!
а была - о...какая была!
усыпана едкими сахарами лести
ошметки красных кружев навыворот
на,смотри взглядом суровым
это ль то,что хотел увидеть??
это оно?? а ты
последней инстанцией
штабеля печатных метафор выложив
радоваться тому,что ты .....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184261
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.04.2010
та,що прийшла густою осінньою мрякою
глупою північчю передостаннім подихом
незримими кроками залізність мою міряти
та,що сонцю очі склепить як мертвому
запнута туману вогкою тяжкою вуалею
прийшла забрати дівчаче сполохане серце
глухим скриком ридань різала горло
терзала думками,ламала розпачем руки
п"яно-вогкими губами впивалась у жилки зап"ясток
я їй суперечила.гордо.наївно.із викликом.
стискала зуби.метала очима блискавки.
тремтіли у темряві руки - ніхто не побачить
та,у якої пустельного вітру тривожне дихання
та,що ділить реальність і згадки цупкими нитками
та,що безжалісно трощить тендітні солодкі ілюзії
із першим променем сонця,різкими криками півнів
завмерла,застигла у холодному склі дзеркала
моїми словами, моїми думками,МОЇМ відображенням
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158360
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2009
да.это правда.
от самого первого слова.
заломленых рук канцелярский жест не при чем
и пьяным от ветра
гордого горного ветра
выкрикну эхом - вдвоем!!!
и прошепчу - вдвоем.
и вроде молчание было ниткой связано
строка записана каллиграфически стройная
слышу имя твое - улыбаюсь
не "покорная", лишь тобой покоренная
и задыхаясь от нетерпения,
подстрекаемая располневшей луной
упиваюсь каждым мгновением тебя,
а значит - тобой.
что еще сказать..я хрупкая девушка
поэтам пафосным гонорары капают
им жить века,метафоры теребя
а я из всех тысяч слов,
из миллионов мгновений
выбрала одно,но самое емкое -Тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154448
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.11.2009
*співавтор побажав лишитися невідомим.
настало 2 лютого 2009 року. Воно нічим не відразнялося від 2008 попередніх 2 лютих в глобальній перспективі: все ті ж люди, все ті ж бажання, думки, емоції, переживання. Як і ніхто раніше, цього року ніхто не задумувався, що це може бути останнє... ні, ну принаймні одне з останніх... 2-х лютих...
Марго прокинулася. для неї це була одна з найулюбленіших справ: прокидатися, перехід в іншу реальність.Всілася на широкому підвіконні,перебираючи шерсть свого кота щодо наявності в ній паразитів.Кіт не пручався,він добре знав,що рука в хазяйки тверда,проте ніжна - як вхопила,то вже не одпустить.Там за вікном красувалися рядочки оригінально-сірих перлин архітектури часів радянського ренесансу.
.хотілося вишень і мартіні...так! Вишень! Вишні - це все, в них сконцентрована буттєва енергія. Бо ж вишня як Земля: мяка зовні, і з кісточкою всередині, і рідко хто дізнається, що знаходить в кістоці.
Кіт,чухався.нервував чи-то відчуваючи запах уявний запах їжі,чи-то відчувши наближення якогось невидимого полтергейста(Зараз би сюди Сергійка Дружка,він би відкрив очі і Марго,і коту)..Сусідка смажила рибу.Огидний прогірклий запах олії рвався через напіввідчинене вікно..змішався з ваніллю,змішався з волокнистим солодким диханням героїні..
кіт відчував лише запах риби.. Ходить легенда, що коти пішли від риб. І з тих пір вони її так полюбляють. Достеменно невідомо, чи полюбляють котів риби. От Альф стовідсотково обожнював котів: фаршированих, жарених, варених, з ананасами та креветками. Він їх обожнював та розвивав культ котів, проте за своє життя жодного з них не з»їв - не піднімалася та волохата лапа запхати ту істоту в ту каструлю.А чи зміг би доктор Зойдберг згодувати рибам кота??Про то не думала ні Марго,ні її сусідка - клімактерична хвойда в рожевому шовковому халатику, що смажила рибу,але не їла її..ні сусід героїні - Паша - лупоокий айтішнік у картатій сорочці,що вже два роки страждав по Марго...
В Євангеліни (вона ж Жінка,Що Смажила Рибу)були непрості стосунки з собою: вона регулярно смажила рибу, але ніколи її не їла, просто виносила її на подвіря, і коти, які жили в елітних квартирах оригінально-сірих перлин архітектури часів радянського ренесансу, збігалися на її запах. Але не кіт Марго, він чомусь не довіряв хвойдам та айтишникам. Ооо, а той Паша.. роздер би він його.. тільки чому, за що кіт і сам не розумів.У кота був загострений комплекс Едіпа,але він не знав того.він же просто кіт,який любить дивитися ток-шоу Савіка Шустера і трошки пропащі креветки.всього-навсього кіт.істота 2 рангу для бездушних людей.
Паша ж думав і думав про Марго.Так,теоретично він працював,чесав собі у носі,гриз обгризені нігті,діставав шматки сиру з-під клавіатури,але усі його думки були у квартирі,де на підвіконні сиділа патлата дівчина і настроювалася,поволі,але впевнено на ритм Всесвіту.Для цього вона навіть не вживала галюциногенів,не закрапувала краплі для носа в очі (плач,Дереш!отАкими сльозами ридай),не курила травички і не курВила,з усім,шо рухається(Іреночко,вам із Федеріком на пенсію,кефір безкоштовно - пригощаєм!),а просто думала..думала про..мир у всьому» мирі» і великих метеликів.
Паша був сором"язливим,тривожним і заляканим стереотипами.У душі він лишався маленьким цнотливим хлопчиком,щоб боїться темряви,уколів і відповідальності.Латентний романтик,герой нашого часу,що не був відвертим навіть у анонімному панцирі форумних теревень.Життя не чіпало Пашу,не перемелювало його на порох,неплювало ним на бездушний асфальт -воно просто оминало його самотню квартиру з постером Даші Астаф"євої на стіні та нескоренним фікусом,який Паша то заливав водою по самі вінця,то лишавсушитися під серпнево-аномальним сонцем.Сам же у той час Паша сохнув по Марго:малював її силуети на вікнах трамваїв,дивився на її кота (кіт завзято вищав і ненавидів Пашу ще більше),вигадував найнеймовірно-ніжні варіанти Її імені,до одуріння слухав ска-панк,пив дешеве пиво з знайомими,яких знайшов у "контакті",блював по чужих під"їздах,іноді навіть плакав од власного безсилля у вічній грі з назвою "а може без тебе було б краще,але без тебе не можливо"
Той день, коли він побачив Марго вперше, він запамятає на довго, можливо, вже й запамятав. Було мокро... холодно.. з неба падало багато вологих краплин, які радували одні форми життя і засмучували інші. Він сидів на лавці і мок. Сам не розумів, чому сидить і чому не йде в кваритру. Він ще збирався почитати черговий бестселлер в мякій обкладинці чергового американського психолога під назвою "Полюбити себе - це легко!". Але раптово зрозумів, що то будуть остнні хвилини життя шедевру. Марго йшла неподалік, мрійливо-екзальтично намагаючись зловити відкритим ротом падаючі краплини. Безпечна така собі... Паша злякався її, так злякався, бо він боїться всього незвичного, що виходить за межі його розуміння. Дивне поєднання страху, ледь не первобитного, та романтичної закоханості перетворилося в його серці на вибухоподібну суміш з запаленим ґнотом. Місяці змінювалися один за одним, а гніт тлів.Місяці змінювалися,секундні стрілки наздоганяли годинні,він думав і думав про неї.Пашу виганяли з роботи,він влаштовувався на нову.Він марнів,жовтів та його думки були присвячені лише їй.І любити себе було вже нереально,бо уся любов,уся сила серця йшла на розпалені почуття до Марго.Коли вона проходила повз,виносячи сміття,чи викидаючи кота на вулицю,він думав про сніги ЛЬодовитого океану і вогких холодних пінгвінів,щоб серце не вибухнуло і не покотилось по запльованих cхідцях під"їзду.
у той день Паша вирішив піти і сказати їй про те,щоостаннім часом став не такий як раніше.
- "я думаю, вона туди додає спеціальні інгрИдієнти!" - розпочав діалог Паша. Звичайно, він хотів поговорити не про це, але айтишникам важко давалися людські стосунки. От би, в людей було іноді так все просто як в компютері: 1 чи 0, альтернатив нема, а ті, що є завжди відомі, і варто десь пошукати, поставити 2-3 галочки, reset у крайньому випадку - і о, чудо! все запрацює. Інгридієнти, виявляється небезпечні, вони можуть зашкодити здоровю котів! Марго хоча і любила свого кота, але всемікрорайонна інгрідієнтна теорія змови була для неї повною нісенітніцею. Вона мовчки дивилися на Пашу, її невербаліка натякала, що невдовзі в неї увірветься тірпець.
Паша продовжував говорити,проте його мозок був
надто розпаленим і схвильованим,так шо думки бігли вперед слів,які він говорив:
- Зрозумій,що генно модифіковані іони соняшникового масла *яка у неї гарна
чорна футболка**змішуючись з флюідами риби,зараженої паразитарними утвореннями
*чого вона позіхає,і все кудись відвертається?я кі зуби...я не можу...більше не витримаю*можуть
спричинити *уже спричиняють*відмову ренегераційних процесів *пінгвіни - пінгвіни - багато холодних
пінгвінів по моєму тілу*у вашого,у твого любого кота....*аааа*
Марго зміряла Пашу поглядом:
- ТИ шо серіалів передивився?
ні, на тебе передився", - подумав Паша. І вголос: "ні, я дійсно хвилююся про те, що відбувається навколо.... (пауза)... в ще я хвилююся за тебе. У тебе такий чудовий вигляд (це вже він сказав, ледь не заїкаючись), що тобі небезпечно ходити по вулиці самій".
Марго настрожилася: невже початок нової теорії змови?
*і вони покотилися зчеплені в палких таких жаданих обіймах по коридору квартири Марго,і кіт вилупивши блакитні очі тікав од них подалі,вона шепотіла йому на вухо,що давно чекала його,Паша ж спрагло цілував її пошерхлі губи,що пахли вишнями і ваніллю*
- агов,Паша вейк ап,гоу ту скул...чого ти завис?де в тебе кнопка перезавантаження??
- а...?
Паша струснувся од солодкого міражу.Кіт презирливо подивився на нььго
... а, Марго, ти ... твій вигляд... такий..
- Паша, я вже чула! Можливо щось нове буде?
- а... так.. до побачення.
- іди собі!
- і більше не приходь, а то не поздоровиться, - додав кіт, але його ніхто не почув.
- Я не можу без тебе - сухо випалив. Марго мовчить, кіт витягає кігті. - Я вже два роки живу тобою однією. Моє життя перетворилося на сон. Я хочу...
"я хаачу быть с тааабой,я хоочу быть с тобой...я ламал стекло ,как шоколад в руке...я резал эти пальцы за то,что они не могут прикоснуться к тебеее..."*це ввімкнулося в його голові*,а мовні центри наразі відпочивали...у неоплачуваній відпустці...
- я ..хочу...хочу...
- Паша,а ти не міг би хотіти десь в іншому місці,а?просто кіт мій нервує,якшо ти ото так..себе поводиш..йди собі,зараз якраз нова серія "Загублених"..
- яя...
- Йди,йди,..може,й ти знайдешся колись..
Паша понуро почовгав у бік своєї квартири напроти.А потім подумав і повернувся.І постукав у зачинені двері.у двері ЖІнки,Що Смажила Рибу.
ЖЩСР відразу відчинила. Вона, як завжди, стояла в одній довгій футболці, під якою не було жодної білизни. Футболка була соняшниково кольору, усіяна логотипами "Олійна завжди з нами". Вона навіть пахла останнім ароматом від Ralph Lauren "Просто олійка. Нічого більше". Паша був її частим гостем - вона йому розповідала про свої щоденні секс-пригоди, а він дивися на неї і думав про секс, ні не про секс, а making love with Марго. ЖЩСР неодноразово натякала на те, що й він їй згодиться в якості любовного героя (їй би будь-який згодився) і показувала свою доступність. Але одна справа це - дивитися на своєму домашньому PC, інша ж, так інша... Марго...
проте пригоди у ЖЩСР були прості та безбарвні,як олія - уже 5 років ті самі 4 сантехніки,які приходили до неї по черзі,і брудними шузами псували новий кафель на підлозі,двірник дядя Вася,навіть один адепт адвентистів чотирнадцятого дня,який колись ненароком подзвонив у її двері,щоб принести істину.ЖшСР принесла йому двадцять хвилин сумнівних утіх та смаженого хека на мисочці з рожевими квітками на обідках.
Після тих втіх адепт по-новому глянув на світ: навіть в гріховних втіхах є щось неземне. Не обовязково стояти день біля виходу зі станції метро, щоб ввечері відчути хвилинний блаженний екстаз виконаного обовязку. Достатньо стукати в двері і тобі відкриють...
Вони пили чай з соняшникового листя. Смажилися риба. ЖЩСР ніколи не пропонувала Павлуші її скуштувати, а той ніколи не цікавився, навіщо їй стільки риби. Вона посміхнулася, хтиво, і каже:
- Любий, ти вже так багато знаєш про мій духовний світ (так вона називала свої дарування втіхи), розкажи і ти мені щось!
що міг розказати їй Паша?Про свої щоденні шукання істини в ванній,на підлозі,в перебовтаному пиві?Думки нарешті повністю стали незалежними од Паші.Вони втікали через вуха,ніздрі...лишаючи по собі пустку,суху і огидну,як пакля..Він відставив чашку з чаєм,встав зі стільця.і сказав.
- я більше так не можу.я готовий.мій духовний світ дуже глибокий і мені важко про нього говорити. Краще я піду...
- ви такі всі, - зіскаженіла ЖЩСР, - все віддаєш вам, а взамін: я йду додому!. На жаль, чи на щастя, у неї не було свого кота, інакше б той вже точно роздер ПАвлушу. Істерика ЖЩСР все більше зростала: схопилася за найсвятіше, бутилку Олійної і почала нею поливати співрозмовника. Олія неохоче виливалася через вузеньке гірняво, жаліючи жертву. Павлуша миттю вискочив з квартири.
- Чекай - чекай...Павлуша..я розкажу тобі історію...я розкажу тобі рецепт рибних тєфтєлей і покажу небо в алмазах.....вищала ЖШСР і намагалась дотягнутися до героя своїми пухкими руками,але підсковзнулася на пролитій олії і впала,вдарившись о кут столу.Її знайшли наступного ранку.Посинівшу та холодну.В холодильнику знайшли сто кг свіжої риби,розчленованого тюленя та труп Лі Харві Освальда.
Паша не знав про те,тоді.Він стояв на підвіконні того,що в народі називають "общий балкон".Він вже не хотів жити.Нащо?Лише один крок -і ні олії,ні котів,ні проклятого кохання.
Через день всі газети писали: Сенсація! розкрита тайна загибелі Дж.Ф.Кенндеді! Розкрита тайна олійної маньячки. А про Пашу не написали. Він так і не зробив того, про що не думав. ВІн лише грався в чергову гру: "Вбий себе, якщо зможеш!".
Вернувя в квартиру, вімкнув свого ліпшого товарища і почав слухати Діму Білана. Невозможное возможно - солодавим голосом той переконував Пашу
-і....ніфіга не вазможно - підспівував йому Павлуша.Кожного непарного четверга Паша знову намагався вийти на общий балкон і стрибнуть.Та одного разу,вдягнувши одну із своїх картатих сорочок і збиравшись назавжди покінчити з життям Паша побачив на балконі Марго.Вона стояла на самісінькому краї.Ще один крок червоного кеда...і все...тоді вона лишиться у вічності,а Паша у дупі,на місці злочину.
- В тебе помер кіт?,ледве вимовив герой-коханець.
- в мене серце померло...
- Серце? ...а як це, то й ти ж маєш померти!
-дякую, Паша, я зараз це й зроблю!
-Ні, Марго, ти не так мене зрозуміла. Точніше, я тебе не розумію....
-звичайно, людина - це ж не машина твоя бінарна...
Повіяло теплом... десь в низу чути було безтурботний дитячий сміх, розмови пенсіонерів про космічні об'єкти та гречку. На 12 поверсі, на балконі коридору було тихо. В очах Марго одна за одною зявлялися сльози. Паша все більше й більше панікував. Він дуже хотів, щоб Марго жила, але що говорити в цьому випадку (як і в багатьох інших за участю Марго) він ніяк не міг зрозуміти.
- навіщо?
- щоб не жити,йолопе.Цей світ добряче дістав мене.мерзенний світ генетично модифікованих продуктів,смаженої риби,продажної любові,і фінансової кризи..
-так,а я кже твій кіт?як же ...як же ?
Марго мовчала вдивляючись у верхівки багатоповерхівок і балкони завішані білизною.
- Ти,ти ж не бачила .Ейфелевої башти ...і картин Сальвадора Далі.
- Нашо?я була в Макдоналдсі.Мені вистачило
- але ж Мак - це ж не все. А ти ж, така.. така. неземна. Ти ж заслуговуєш більшого
Марго зміряла презирливим поглядом.На вулиці холоднішало..Пенсіонери пакувалися потроху додому дивитися передачу "Час мера",підлітки нервово палили свій жлобський Вінстон біля під"їзду,а Марго збиралася вмирати..і їй було плювати,шо на це думає світ.
- А слухай,давай стрибнемо разом..Про нас напишуть у газеті ..яку потім запхнуть у поштову скриньку разом із рекламою металопластикових вікон.
- Мар....го,я боюсь смерті..
- Смерті??
- Та,в мене ще купа справ на світі,а одна з них,то...він довго дивився на дівчину.На її злиплі вії,обггризені нігті,червоні кеди,драні джинси,футболку з дурнуватим написом..і сказав:
- і ти з них найголовніша!
Це було так неочікувано, що Марго змінилася на обличчі. На хвилину вона завагалася, що ж робити далі.
- Паша,а як ти ставишся до пінгвінів? - промовила Марго.Це дуже важливо.
Павлуша мовчав і не знав шо сказати. Я більше котів люблю - нарешті спромігся він.
Марго зістрибнула з балкону.За мить,перед очима прогулькнуло усе її життя.За мить вона вже знала шо її очікує.За мить усе змінилося і реальність набрала нових,соковитих барв.Незнаних досі,незрозумілих і дещо дивних,але Вона знала,що тепер усе буде по-іншому.Хай не краще,але по-іншому.МАрго зістрибнула на підлогу балкону,Паша взяв її за руку і вони разом пішли дивитися телепередачу "Битва екстрасенсів".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115506
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2009
на кухні сидітиму-сиднем півночі
перами птах малюватиму меседж
без тебе так холодно - вікна настіж
сьорбатиму свій чай охололий
розмови в ICQ занедбаю
згустками слів тектиму по столу
смак тиші сухий запам'ятаю
вргизатимусь в сутінок вогкі плечі
забути чи бути.що ліпше - що легше?
вдавлятиму над кожною "і"
товсті крапки
чому розпач такий стократний?
чому пам'ять тривожить нерви?
мовчання в собі більш,ніж відверто.
блакитні горошки застрибують в око
лайм і портвейн -це перфект чи жорстоко?
питання - слова ключові - поради
зітхання,сльози - тікати подалі
кашне,парасолька й...гуляти по лезу!
куди ж мій меседж?забула адресу..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2009
вона геть уся
вигадана,
і очі у неї -
котячі
звабливо виблискують
зеленню.
і зовсім нічого
не значить,
що ти про неї
думаєш
а я через то -
плачу.
вона недбала
і пристрасна
ні слова про тебе
не знає
до неї біжиш ти
стрімголов
нащо вона
чекає?
бажання її
дивні,
навпіл шматують
свідомість.
чого
моє альтер-его
знову
втратило
совість??
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113851
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2009
я в жертву свое имя отдаю
оставив выцветших воспоминаний шлейф
не вспомнят.ну и пусть,я признаю -
холодного рассудка тонкий блеф
в исправленом сценарии судьбы
ремарки на полях карандашом
стереть хочу ошибки и забыть
все то,что не искал, но вдруг нашел...
всех тех,чьи адреса еще пестрят
под переплетом телефонной книги
и чей-то вдруг потухший взгляд
и чей-то смех неповторимый
кому я кем-то был.недавно,в прошлом
кто ж остановит ритм летящих лет?
и кто изменит тех, кому остался
на общем фото мой забытый силуэт?
я в жертву свое имя отдаю
кто примет.кто,смеясь,проходит мимо
я очевидность снова познаю:
мы - неизменны.мы - невозвратимы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112072
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.01.2009
будь со мной..
..до конца?часа,минуты,эпохи
будь со мной сейчас,прямо сейчас
и это будет казаться нам бесконечностью
жалкие крохи оборванной по краям,
украденной нашей у нас же вечности
обещай рисовать на спине закарлючки фарси
я все равно не узнаю что ты напишешь на мне
нежными пальцами пианиста капризного
и песни до обмороков одни и те же.одни и те же
мой провайдер любит меня и мои счета
как холодно сидеть наедине с собой и экраном
а там слова,там твои -мои слова,потоком
и крик ангинами выпотрошеного горла
а я танцую вокруг стульев,и хрипит Синатра
улыбки где-то под солнечным сплетением
там мало уже осталось ждать когда
последний вагон придет и станет влажным паром дыша
куда тут философия - монада- твоя - моя душа
хочу - рассыплюсь на бусины - прозрачным потоком
серце - в сердце.там не только валокардин и 130 градусов в крови
куда же вдруг исчезаю внезапно - дисконнект
отвечаешь моими словами...любить -как сложно не боятся
себя находить на трамвайных станциях,пишущую тебе смс
запатентированым холодом-иронией-взгядами пугать
любить,как никогда раньше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111602
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.01.2009
чи віриш в те,що я тебе люблю?
в прозорій самоті зимових ранків
я кроками твоїми застелю
моїх доріг галузчате сплітання
чи віриш в те,що я тебе люблю?
наповню серце іменем коханим
таких, як я -мільйони ,ти - один
для мене світиш пломенем жаданим
тотально віриш у відсутність днів?
у жар думок,шифрованих транслітом?
у бессердечність?мертвий серця рух
од поглядів чужих.колишнім літом
чи віриш в те?слова - тривкі
згорять вогнем,зов'януть наче квіти
чи віриш в те,що я тебе люблю?
що важливіше:вірить чи любити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111477
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2009
коли ніч упаде на залякане холодом місто
осяде пилом сріблистим на переплетіння фронтонів
хлюпне імлою густою на твердь підвіконня закляклу
ажурні тіні прудко кружлятимуть вальси на стінах
юний вітер тебе цілуватиме ніжно і спрагло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109292
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 25.12.2008
их было девятнадцать.
они истекали кровью.
на стульях изрезаных
нужно остаться
ровно до полночи
может,минут пятнадцать
нам на всё про всё осталось,
потом -сразу уходим.
им было по девятнадцать
дрожащих и нежных,
чертовски опасных,
они умирали в ритмах латино
таких невесомо-прекрасных.
взрыв барабанов в ушных перепонках
так обжигающе-сладко
как много еще недосказано...
я промолчу,
оставлю на позже,
ладно?
за стенами - звезды,за окнами - снег
там фонари-светофоры
не успеваем,нужно спешить
к чему теперь разговоры?
еще минуту!и выйдем вон
пусть ночь обливает смолью
еще одна капля.допью их кровь
чуть-чуть приправляя солью
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109172
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.12.2008
если под кожу мне
запустить пауков,
кровь охладится в режиме
ментольных страстей -
застынет сердце от шороха
мягких лапок,
в мысли вплетется лента
чужих новостей
дыханием нервным стук
легких шагов маньяка
когда умрут все цветы
и взорвется метро,
я прочитаю мысли
картавой речью
я разобью все чашки,
всех испугаю ворон
нам напололам разорву
знак бесконечность....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103189
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.11.2008
сомкнуты губы сухой печатью молчания
ржавыми флейтами рваным ритмом отчаяния
не вспомнить слов,как вчерашних кошмаров-выкриков
и взгляд,как свечу,кто-то погасит одним выдохом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99325
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.10.2008
браво! закончился так
триумфально
третий сезон дождей.
не открывай глаза - там пустота
давай забудем
скорей.
сможешь любить кого-то пылко?
плюс зонтик (по Джойсу)
в придачу?
коснется губ твоих Тинкербелл -
фея удачливей значит
прячусь от солнца в себе и в шарфе
стих "пра любоф" не выйдет - не вышел
//аудиоряд по нарастающей//
"когда придет пора прощаться -
я выстрелю в тебя
шампанским."
если услышишь.должен услышать.
а позже - крик.
и дрожь -
то неопытный снайпер плачет
срывая перчатки...
(вероятно мамины)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94740
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.09.2008
горят твои каравелллы
разбиты твои легионы
тонких пальцев
небрежным движеньем
ты лишился короны
набором слов
на твоей футболке
ты приговорен к расстрелу
не будет ни мольб
ни криков хриплых -
какое кому дело...
ты чувствуешь смерть
в порванных венах
ты слышишь ее контральто
на кончиках озябших пальцев
серая пыль асфальта
губами жадными
поздно пытаться
издать последние стоны
в пепле твои каравеллы
во мгле твои легионы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89382
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.08.2008
сегодня четверг
я давно обещала признаться.
давай я обрежу ленты,
надену белые туфли -
поедем в Лас-Вегас венчаться,
а завтра разъедемся по своим сторонам и странам.
электросердце дрожит у экспресса
букет из лилий бросаю на рельсы.
не помню как тебя называют
(а ты мне говорил?
не важно)
можете даже поцеловать невесту
(осторожно,
она
кусает
до крови.
несладко,но больно.страстно и влажно)
впрочем,это деталь!
мы же действуем четко,по плану, слажено
нам номер на одну фамилию выдадут
даже шампанское - пузырями залить ночь
я усядусь смотреть на кровати мультики
ты - спать, через 5 часов - прочь
как же быть со мной иначе?
даже молча вижу твои слова
как же со мной говорить, значит?
знаешь, у меня дрожали колени
от каждого взгляда, каждого слова
ты - мой герой.пафосно?
циник,а видишь, признаться готова
маски,черви,смс-ки, ангелы
все потухнет, рассыпется в пыли
я -
всего
лишь
человек.
хоть и разнокалиберный
я люблю тебя.
всегда любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87919
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.08.2008
поцелуй меня поцелуями,
обними меня объятиями,
напой мне марши бравурные
те - понятные,мне - приятные
нарисуй меня рисунками
в брутальных тонах гуашевых...
давай возьмем раскраски
и будем их..раскрашивать?
забудем про время и деньги,
поищем в шкафу привидения
будем читать сонники -
пересказывать сновидения
давай расскажем рассказы ,
и хлопнем себя по колену
от кошки подхватим заразу
и вместе убъемся об стену
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87721
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.08.2008
м-м-м-,умопомрачительно
беру стекло увеличительное -
найти себя пытаюсь.
да будет уйма недосказанного
да станет тошно от предсказанного
слова еще дли-и-инн-ннее
прыжок!
...с моста
(замедленная съемка.
из-за угла ака Макс Пейн)
забудь про фастум-гель -
причудливый узор кровоподтеков
до завтра не сойдет с колен
будет больно - резкий шепот
изменю на альт -
под мостом должны течь реки,
а не быть асфальт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=85795
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.07.2008
я так люблю темноту
за то,что не видно лиц
с букетом желтых цветов
припаду
к мраморным плитам
ниц.
я так люблю темноту
под фонарем мошкара
песком рисовать указатель себя
протанцевать до утра
я так люблю темноту
за то,что не слышно слов
за то,что хлоркой веет земля
от впавших в спячку домов
я так люблю темноту
за привычных путей лабиринт
за то,что толстая меркнет луна
в призывном шике витрин
я так люблю темноту
потому,что отсутствие света,
(а я в капюшоне черном!)
пишу смс транслитом,
на которых не будет ответа
локация:
маршрут№14 вечерняя версия
состояние:
прыжок с моста
в плейере:
scorpions_-_maybe_i_maybe_you
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=85501
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.07.2008
не плаче небо синіми слізьми -
то вигадки засмучених поетів
ми просто народилися людьми
на терзаній самотністю планеті
не сипле золотом останній сонця пал
рида Орфей хрестоматійним риком
а у словах жеврія серця шал
емоцій жар глевкий у римах - криках
хай буде так!рядки-роки-віки
всотає Час нестямними руками
а може,ні?а може,навпаки
заплаче небо синіми сльозами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=85323
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.07.2008
вылей кофе в постель
и осыпь меня синими звездами
от касаний твоих
карамель
застывает в горячем воздухе
обойдемся сегодня без слов
пусть глаза твои
в звездной пыли
были рядом мы сто веков,
только жаль,что
об этом забыли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84362
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.07.2008
небо
рваной
бумажной нитью
разлетелось на юг и восток
затеряюсь в рассыпаных листьях
на осколках
придуманных истин
ты жесток,одинок
ты - мой рок
вспомню
теплую грусть твоих глаз
утопая в безмолвии ночи
те манящие ласкою очи
ты - мой вальс
и пускай
рассыпаются звезды
разлетаются вихрем
на части
я с тобою
я тут.
я узнала
какое оно
счастье
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84113
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.07.2008
ночь.звезды черной вуалью покрыты
памяти нет.зеркала все разбиты.
что было - прошло,что не нужно - забыто.
лишь ночь и боль.я - Маргарита
в слезах и в печали,со смехом и страстью
покорно шла я навстречу несчастью
в беззвучном полете парю над Москвою
я,Мастер,быть хотела с тобою
я - королева!без шелковой лести.
ради Тебя я стала невестой,
холодной тьмы королевой бала
ради Тебя я ведьмою стала
ночь.тишина.душа тайной сокрыта.
где же ты,Мастер?Я - Маргарита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83559
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.07.2008
Линзы прочно вставлены,
джинсы застёгнуты.
Блистают молнии-взгляды.
Он готов покорять глаза
и нервные клетки
крашеных....
красавиц
Он наденет фирменный шарф,
нальёт парфюма в носок.
Он сегодня брутальный эстет.
Из носа торчит волосок.
Смывай скорей
по-за-вче-ра-шний
лак,
брови щипай - готовься значит.
Тебя ожидает сеанс любви
под чутким контролем
бездарного мачо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82712
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.07.2008
Любити.
Коли холодний вітер вогкими шупальцями пронизує кінчики пальців.
Коли сніг падає кудись у прірву розтулених вологих зіниць.
Любити,коли оглядаються з глузливим усміхом.
знати-думати-не боятися відмови.
мовчи.я не хочу говорити по нашу любов.
я стояла на платформі,де до мене були підошви теплих ступнів мільйонів
на цьому самому місці перетинаються лінії чужих магнітних полів,відбитків пальців та загублених енцефалограм.
мій блакитний шарф тріпотів наче мережива на струнких похітливих ногах танцівниць муленруж.
браслети стискали руки брудними шворками.
беріть мене,якщо схочете.я буду вашою королевою.цілуйте мої обкусані губи,мої обвітрені руки,торкайтесь мого тіла пожадливо-байдужими долонями.дайте мені забути.
я розкажу вам про криваві заходи сонця Гуанчжоу,про гіркий глітвейн Будапешта,про смердючі провулки Парижа.
Дайте забути.Ти,не цілься в мене своїм ультрамариновим поглядом,не лий розпечену лазур мені в серце.
Всього-навсього принцеса – з вигаданим іменем і гострими зубками.
Всього-навсього дитина,залякана власними ідеями про те як «має бути саме в неї»
Всьго-навсього людина,загорнута в чорне шмаття,начебто закохана,начебто покинута.начебто зраджена.начебто щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82131
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2008
колись хтось придумав,
ніби слова можна
в сталеву коробку сховати
хтось вигадав ,ніби
наші думки
можна транслітом
переписати
твої телефони,
мої смси
дзвінки і мовчання
зітхання всліпу
я клацаю знову
по клавішах меседж
я знову словами твоїми
живу
читай ніжні вірші
розказуй памфлєти
вигадуй узори
ламаючи скло
твої телефони
мої смси
фарбують любов"ю
ззимоване тло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2008
называла себя разбитою
от нервов настойка пионии
шелками черными шторы расшиты
на подоконник
в дрожащей агонии
и будет тускнеть пламя искристое
он не напишет сонет для тебя
не будет писать письма - томные длинные
в духах и чернилах,дрожа и любя
взгляды волчиц ,обрамленные тушью
сказочных фей пелерины из льна
она переплюнет наивным сюжетом
(фроляйн в порядке - она влюблена)
звезды так близко - цветет матиола
в розовом свете ее лепестки
только осталось взять и проснуться
в новой истории,
с новой строки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81454
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.06.2008
моя кохана,
зараз буде злива
солодких вражень і торішніх снів
любила ти мене чи не любила
відчути я не зміг чи не схотів
ридали ранки синім перламутром
ридали ночі в темряві пустій
плелись твої бажання хитромудро
на безкінечну нитку сірих днів
пекучий біль розплавленого сонця
дрижачий стук
розтерзаних сердець
ти зберегти тепло моє не вміла
я ставлю крапку.
все.тепер кінець?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81405
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2008
покажи мені в сльозах красу,
розкажи мені свої тривожні сни
сонцем спаленим слова відретушуй
і мені в долонях принеси
покажи мені в сльозах красу
кожен крок ,немов на ешафот
жоден фокус не врятує гру,
виграю - сьогодні ти банкрот
покажи мені в сльозах красу
тріпотливий танець мокрих вій
не зникай в імлі чужих думок
не читай чужих печальних мрій
не лишай мене
не стане слів
про любов волати крізь віки
не чекай мене
я повернусь
стерти сльози.
стерти помилки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81249
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2008
навіщо йти?
так просто залишитись -
торкнутися твого чола губами.
так просто сум перетворить
на радість -
шукати шлях розлогими стежками
тебе шукать
безсилими руками
писать листи
ховати їх у шафи
стирати пил з думок,
немов з дзеркал -
тебе чекати
точно твердо знати,
що ми удвох
дзвенить червнева спека
шумлять міста в бетоні і пилцІ
не треба йти
навіщо розлучатись
моя рука тепер в твоїй руці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2008
я звикаю до голосу твого,
до твоїх очей,
до твого запаху
лиши мені
слів своїх уламки
снів печать
мереживо мрій
трохи дихання -
я зліплю фігурку
з теплої глини ілюзії.
я цілуватиму її небесні очі
коли немає тебе.
я торкатимусь її губ
коли немає тебе
розплавлена голками магія
у кожній клітині
коли ти набираєш мій номер
відчуй як дрижать мої коліна-
коли ти дзвониш у двері
я не жартую.
мабуть,досить
контрольний постріл
кудись в безодню
наших сердець
рваною раною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62304
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2008
стоять,впившись пальцами
в металлопластик
небо,как на полотнах Куинджи
я буду тебе кричать сквозь стекла
я буду звать тебя - ты услышишь?
идти в никуда по темным аллеям
ломать каблуки,взбираясь на крыши
я буду ночи шептать твое имя
я буду звать тебя - ты услышишь?
лучи прорвутся сквозь толстые окна
снова старые раны открылись
сейчас могло бы случится чудо,
по правилам жанра оно не случилось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62181
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.03.2008
він любить мої очі.
на віях шматочки туші
кутик рота примружить -
любить мене дуже.
він любить мої губи.
гіркі од вчорашньої кави
сухі од хвилини розлуки
рубінів покришених сплави
він любить мої плечі:
тендітні,дрижачі,засмаглі
він любить мене ніжно,
він любить мене насправді.
туманом пахне волосся,
нитки браслетів порваті
він любить мене дуже
що тут можна сказати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62178
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2008
коли ти забудеш її ім'я,
коли зітреш запах з пальців,
кислотою льодяною живлячи рани
серце застигне у млосному інеї.
думаєш,всесвіт безславно загине
без звуків її тривіального імені?
чуєш,простір у кожному атомі?
пульсує сонце по венах хмарних
чому весь колір розпусної осені
змив ацетон дощів безбарвних?
коли ти забудеш недбалі доторки
вуст її зов'ялих-обвітрених
чоло од них до шрамів ціловане
згортається кров пурпурним каменем
забудеш ім'я своєї єдиної-
милої-ілюзіорно коханої?
-забудеш?
-озон виїдає очі,
в'язким лазуром
площі залиті,
- коли ти забудеш моє ім'я?,
- як же можна,забувши,жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57547
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2008
у тобі є замріяна ніжність тривкої печалі
філософія смутку та істини вічні шукання,
сижду поруч з тобою у хвилях зеленої шалі,
наша зустріч коротка,за нею - класичне прощання
твої погляди,рухи і серця палючі слова
обплітають мене,не лишаючи крихти надії.
мов в шаленому вальсі,шумить від вагань голова
ти підеш - воском спаленим лишаться мрії
якби мати ту богодиявольську силу,
щоб дала б мені вміння на крихту плин часу спинить,
я би ,дивлячись в очі твої,шепотіла:
зупинись,доленосна,закохана мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57425
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2008
можно?
у меня по плану душевный срыв,
колени трепещут от мук граничных,
нет на вопросы ответов приличных,
хрупкие кости трещат от скуки,
губы дрожат в крике без звука -
соседи -нельзя кричать!
можно я?
я буду сегодня аморфно-нежной
заламывать руки в лавине снежной
я выйду сегодня стоять на балкон
в одних носках.лить слезы на пол
кто ж утешит меня лапочку-душку
можно,
я порыдаю в твою подушку?
П.С.посвящаю своим подружкам-знакомым,олицентворяющим идеал вечной женственности,любящим порыдать и порыдаться в жилетку-подушку и другие подручные средства
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57205
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2008
не плач.
не плач, моє шалене серце
троянд червоних теплі краплі
жевріють смутком у моїх долонях
пекучий біль холодних сліз на скронях
не плач.
граційним рухом стерла пам'ять.
конвалії тендітні в'януть
солодким білим ароматом...
пробач
за те,що сказано не мною,
за те,що пишною весною
забуто.змінено навік
у пелюстках дощів вишневих,
у павутинні мрій рожевих
за все нездійснене пробач
не плач,
моє шалене серце
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2008
розплети моє волосся
торкнись губами розфарбованих нащось вій,
розпатлана-розгублена
всотую рухи-слова,
п'яна од очей твоїх
яблуками пахне осінній туман
сьогодні граєм категорію "ближче"
думки на смітник,голова
нижче,все нижче і нижче
рожевими пуп'янками шпалери вкриються
спалах.спалах.спалах.
розплети моє волосся
пряний присмак підгнилих вишень
солодкий сік потече між пальцями
рецепт,як підеш,мені залишиш?
дрижить світанок,напинаючи вени
не дивися на мене так -
ні я в тебе,ні ти в мене.
гарячий клубок зірветься з губ
торкнеться стін
в спіралі зів'ється
коли кондиціонери сплять,
хто зігріває кімнату млосною спекою?
відповідь зовсім близько,
здається
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2008
Ты будешь Рихард Зорге,
Я буду Мата Хари
Твои объятья жарче,
чем все пески Сахары.
Твои ладони пахнут
туманами и сталью,
мои печали скрыты
улыбкою-вуалью.
На мили и секунды
расписаны дороги
зашифровали ночи
секретные тревоги.
в плену чужих стратегий
под чей-то грязной властью
мы рисковали жизнью,
себя лишая счастья
Пусть терпкий привкус смерти
смешается с духами,
спешит за нами вечность
широкими шагами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56784
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.01.2008
не важливо як її звати.не важливо скільки їй років.не важливо якою мовою вона розмовляє,кого цілує,як недбалим помахом вій може змінити хід твого майбутнього.пафосно?я теж так думала,доки не побачила її звабливі,хоч і маленькі очі. вона впевнена у тому,що ніхто не зможе їй відмовити.під її фірмовою шпилькою тисячі.вона йде і осяйно усміхається.
заради таких вкорочують собі віку, а їй плювати.
Коли вона мовчить
Її слова
Загуснуть на вустах
Туманом Альбіону
Її помада
Похідна од крові
Волосся пахне
Цукром і туйоном
Коли вона мовчить
з її зіниць -
Обривки поглядів
Як краплі беладонни
Коли вона мовчить
Собою повна -
Розламана - єдина - нічия
Коли вона мовчить
Її обличчя
Китайська антикварна
Порцеляна
Вона мовчить
Сумна і п"яна
Незаймана й розпустна
лиш твоя
Коли вона мовчить
Дивись не отруїся
Цією тишею в"язкою
Побач її чужою
Лиш раз на сотню років
В смиреній нескінченій пустоті
Коли залізом оправляються
секунди
Коли вона мовчить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56402
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2008
ешь брокколи.
теперь эт твое любимое блюдо.
как доешь,джинсы в углу -
можешь лететь отсюда.
ешь брокколи.
я их сварила.
твои фанатки - вечные жертвы зла -
через час завопят о помощи.
у них таймер.
кушай брокколи -
суперменам полезны овощи.
откуда я знаю,где твой сапог?
плащ в химчистке.
считай каллории...
скоко можно есть?
ну же ,лети спасай планету,влипай в истории.
да,да ты - настоящий герой.
всем девушкам мира только и снишься
целуй не всех спасенных подряд -
вдруг герпес - заразишься
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56136
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.01.2008
ну вот и все.
ставим точку
в наших нелепых чувствах.
что теперь?
ноешь опять о неразделенной грусти?
не будешь дарить мне шоколад,
не будет картинных пауз.
можешь курить и плевать в окно,
смотря любимый арт-хауз
не надо думать,что для меня
средь серости ты был проблеск
твое поколение выбрало PEPSI,
мое выбирает Contex.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55826
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.01.2008
Я - ставка ты - карта
Лилиями усыпана рулетка
Надо б лепестками роз
каких -то вялых-рваных
Что б трагичней плакать
На прощанье
Я просчитываю фишки
Как блестит
Зелёный бархат
Красно-чёрный фон рулетки
Маскою веницианской
На моей прозначной коже
Сердце вздрогнет и затихнет
Проиграю? Кто поможет?
Солнце спрятано за ширму
Вокруг нас играют люди
Пусть крупье возьмёт перчатки
Если что следов не будет
Я - ставка, ты - карта
Пожелайте фарта
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55682
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.01.2008
Знов падає сонце, і небо втопилось
у згустках багряної теплої крові
до ночі 130 хвилин залишилось
ми будемо вести відверті розмови
як поглядом можна секунду спинити?
сховати в провалля чорних зіниць?
я спраглими пальцями буду ловити
розжарену ніжність твоїх таємниць.
у тьмяному сріблі .без сну і повітря.
без жодного зайвого жесту і слова.
на грані солодкого божевілля
ми будемо вести відверті розмови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2008
Лялька спить у труні кришталевій,
палає над нею небо рожеве.
Пластмасові пальці щільно покриті
Блідою пліснявою мережив.
Там, за фальшивими віями
Очі, як смерть холодні ,
Знаєш, твоя гленофобія
наче колюча безодня...
Там, за штучними віями
Очі льоду блакитного
Ти боїшся нестямно
Погляду ляльки тендітної ...
Її шкіра пахне нафталіном,
ЇЇ тіло має невагомість
Аморфним шматком пластиліну
Стала твоя свідомість
Там, за фальшивими іями
Сні в чорно-білих трилогія,
Певно, твоя гленофобія
Дар, а не патологія..
Там, за штучними віями
Очі льоду блакитного
Ти боїшся нестямно
Погляду ляльки тендітної ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55545
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2008
твої очі - мої ліки
ти десь бачив таке небо?
давай зараз дихати разом -
молекули кисню
ощадити треба
брести по талому снігу у кедах
із мокрих газет ліпити скульптури
за погляд твій
готова віддати
останній градус
температури,
останній шепіт
замерзли руки
краплини лімфи
до міліграма
останній рух
ошалілого серця
фіксує дрижача
кардіограма
кусати губи
навколо вітер
слова розносить
смішні?відверті?
тебе любити.
тебе любити
слати рожеві
любовні конверти
твої очі
твої губи
ти десь бачив таке небо?
давай зараз дихати разом -
молекули кисню
ощадити треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55501
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2008