| Сторінки (2/146): | « | 1 2 | » |
Вроджений блазень. Лишився на самоті без короля. Без жодного глядача.
Найдревніші людські ігри розраховані на двох чоловік. Коли ж бо гратимеш сам з собою, програєш.
Отже, посеред кімнати стоїть блазень: в руці бритва. В іншій руці чайник, через плече перекинуто покривало. І цей чоловік не знає, що робити... Не все ж зразу.
Без короля. Без жодного глядача. Найчистіша смерть, і пекло.
Найдревніший блазень прочитав недавно в Ніцше, що король помер. Цього не може бути!
Чоловік огледівся, поставив чайник на місце, де взяв; покривало кинув на ліжко. А бритву лишив на завтра...
...сьогодні забагато глядачів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335052
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.05.2012
Я бачу дно, там твердий грунт
на нього не хочу ступати
На дні - самогубство, на дні не живуть
на дні неможливо писати
За нитку притягує тепле ядро
і раб гравітації скоро
Поб"є собі дощенту грішне чоло,
занурить свій розум у морок
До того, як я упаду десь на низ
Я хочу тобі розказати,
Того, що помру хоч не як блюдолиз...
Того, що погано все знати...
Копатись у правді, як жук у гною
не можу - їй-богу, звихнуся
Тобі на плече кладу руку свою
До вуха твого прихилюся,
Скажу: не читай забагато, забий.
І фільмів чим менше - тим краще
В переступ не падай, отрути не пий
І практиком будь роботящим
Бо той, хто придумав з теорій одну -
то він - як і ти - безпросвітний
Він хлебче, аскет, несмачну баланду
І вдень йому сонце не світить
Він знає причини своїх зневірянь
Від того йому геть не краще.
Чого він добився - не знаю, та глянь,
що так, як і ти, він батрачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334268
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2012
Она не сходит ко мне в гости без причин
И для меня закрыта её дверь
Течи помедленнее, мой адреналин
Ведь все же человек - не зверь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333687
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.04.2012
Asshole transition! I fuck a duck.
Asshole transition! This is my luck.
Need no permission! Move to the Glory.
Asshole transition! Through guts and orgies.
This is my mission! To ram it down.
Asshole transition! God, give me crown.
I have fuck passion: Do it with Girl.
Each time I question, she replies “No”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333208
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2012
Until the Devil breaks your backbone
Repel your Death
Don't hold your Breath
Crash like a wave upon the shores
of dreams
And take your time...
Don't move too fast.
Sight sharp, thought clear.
Seek Truth, she's near.
but Truth is bitch, the last of whores.
She's raped.
They say "no crime".
They laid Her waste
Don't break your word
You'll get award.
Stand guard and hope that Veritas
will win
Don't wait for sign
And do your best
Until the Devil cracks your chest
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333206
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2012
I will be your worthiest slave
All you tell me will be done
Just don't put me in the grave
Cleanse my soul, you are my sun.
I do need my sins forgiven
I will pay you what you want
And the peaceful world to live in
All I want - just kill me not.
Wave away my all diseases
Never will I break your law
Hear my word, I pleg you Jesus
I do need your healing love
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332411
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2012
Чому якраз тоді, коли потрібно -
Не стиснути два слова у рядок?
Чи хист вже служить не так вірно,
бажання заховалось у мішок?
Коли ти хочеш - просто зосередься.
Слова лягатимуть додолу наче тінь
В словах краса і точність віднайдеться
Опишеш що завгодно в творі тім
Якби все міг на світі описати -
Найперше описав би я тебе.
Як щось таке, чого не зміг пізнати,
Як щось, що не потопиш - попливе.
Хотів би я тобі щось написати,
Яке би все розповіло
Без лишнього, і так, щоб не збрехати.
Приємно й мило щоб було.
Хотів би і від тебе почитати.
Чого ж? Ти можеш - напиши.
Щось саме те, що маю знати.
Можливо, щось важливе загубив.
(Чому мені настільки це потрібно - побачити у дзеркалі тебе,
Бо кожен раз себе лиш видно, і некрасивий мій портрет.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Поїм, годинки дві посплю, і серію останню
улюбленого Хауса скоренько перегляну
Щоб оклиматись після сну, щоб за роботу братись -
Збадьорить варто тіло й дух, потрібно розігратись!
Якнайскоріше зерглінгів наспавнити потрібно
Чи підкопатись люркером (для нього треба лігво)
Ще ритуал завершити: підняти Галлеана;
В похмурому Сублюструмі крутнуть в підвалі крана
На базу вражу треба йти і захопити прапор
Зенітку в руки хватануть, поставить ботів раком!
Свистить ракета, і летить в травичку м"ясо рване
Ще 10 фрагів - і усе, бо завтра держ. екзамен
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331767
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.04.2012
Я бавлюсь вітром. В голові.
І згадую слова чиїсь... Твої.
Останні. "Ніколи." Навіщо?
Чи у мізках замало тріщин?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2012
Забув її удома, і я скучив вже за бритвою.
Хто любить з вас метал? Свою любов ща викрию.
Товариші, металу холодок, що гріється в руці,
невольно заворожує, у нього одна ціль -
то ціль хазяїна, голитись раз на день.
Направити для вбивства - лезо в плоть ввійде.
Фантазія така приносить мир. Злегка себе надріж
із думкою, що ріжеш не себе. Поможе це не гірш
як секс, коли ненависті немає куди йти.
Це ліпше, ніж побити скло чи мясо запекти
Ти все, що вирізати з інших колись хтів...
Уже не хочеш. То метал вмиротворив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329442
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2012
Світ не потоне в нафті й злоті,
масний вогонь все пожере
Надіюсь, попіл зцілить хворе,
Змарноване старе лице
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2012
Могу ли я себе позволить отдохнуть
но не могу остановиться
До вечера добраться как-нибудь
И теплой темнотой укрыться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329151
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2012
Ми погрузли в цьому, брате,
Ми в альянсі, ми в одній команді,
Ти і я.
В жменях пусто, там не срібло кляте -
зціплені, багато на що ладні
кулаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328888
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.04.2012
Light ashes and dust
of my deepest depression
lay down
on the furniture
with silver blur
I'm dead but I must...
Should have made a confession
that I
had nobody left
to live it for.
Old theories rot slow,
Young flesh will rot faster
I look on this world
and Devil Is Its Master!!.
And if you ever
encounter my Ghost,
he'll tell you that life
wasn't worth livin' it forth
//корекцію граматики прийму з радістю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2012
Intro
Общага - діло дуже добре, і я скажу вам, люди, так:
Хто не курив у ній ні разу, то він - лошара і босяк.
Якщо разок ти затягнувся, або попав ти під димок,
То будеш бачити майбутнє, і з тебе виросте пророк.
Ви ж знаєте, про що йде мова: у вас повинен бути ПЛАН...
...ще поки психіка здорова і не читаєте Коран
Попробуйте, вам стане класно! А також, скушайте грибів,)
Бо жити, справді - розпрекрасно. Я сам був крек разок хотів...
То - дуже рідкісна таблетко, ще треба якісну знайти,
Якщо дістанеш десь одненьку - пробий мені ще другу ти.
Очищеного хочу коксу, інакше був би я підсів...
Я міг би навіть і ширнутись, щоб світ від кайфу затремтів!!
Та ні, від того шото стрьомно, бо, як зроблюсь я наркоман -
Позападають мої очі, пустеньким буде мій карман.
Я ліпше сяду, в інтернеті, знайду собі онлайн ігру,
Пошлю адміну есемеску, і в одіночестві помру.
Або, зберу 500 я друзів, хай буде 100 із них онлайн.
І зо всіма буду п"№;ти, і буду дуже feeling fine
Тим часом - зсохне моск мій, м"язи; Та то не вартує того,
що буду я взамін щасливим, фантомне его - огого!
I
Я хочу жити дуже просто, я хочу радості, і все...
І не важливо, мак чи просо мені цю радість принесе.
Приносять радість їжа, ігри. Чи виконане завдання.
Дівчата, сон і стійкість віри, крім того, випорожнення.
Я виберу найбільш доступне, і найдешевше я візьму
Які прибудуть результати - хіба цікаво то кому?
В моїм селі трава зростає, що називається "полин".
Якщо нажратися багато - мерещитися буде млин
То досвід просто унікальний, попробувати раджу вам -
І вас навідають видіння, і будете ви having fun
Або пігулочок "від кашлю" наїжтесь ввечері якось.
Пильнуйте, двері всі закрийте - а ну ж загляне раптом хтось...
Не можу я в собі тримати, давайте краще розкажу,
Як помогло мені насіння минуть реальності межу:
Коричневенькі їв зернятка - ні, я не скажу вам, які,
Бо ви й самі ще їх нажретесь, а вам не можна, соплякі.
Спочатку з коврика на стінці полізли всякі червяки
А у підлозі дерев"яній з"являтись почали дірки
З дірок полізла тьма мурашок, і по кімнаті скоро всій
Все повзало, гуло й шуршало. До мене потягнувся рій.
Від зуду ледь я не усрався, махав руками і волав.
Стілець під руку був попався - тоді я руку поламав.
Був вимушений ложку потім тримати в лівій я руці.
Горіхи відчували силу в моїм гіпсовім кулаці.
ІІ
Спалю пахучий я тютюнчик, насрати на туберкульоз
Наллю горілочки в стаканчик - бо нашо падать на мороз?
Я можу також ще підсісти на музикальний фестіваль
Там попіd сценою вглухати, знімати нефомальних краль.
Або чому б цілими днями, не совать руку у матню?
Вгощати все, що має дірку, єдиним членом без меню.
Шоб від постійних мастурбацій смерділи рибою труси
І шоб сильніше ше смерділи - не мити з місяць ковбаси.
Шоб волоски аж позлипались, а сцяв би тільки в дві струї.
І в номінацію попасти "найбільш засмерджені х*ї"
Однак ще можна впхнути в сфінктер гладкий і товстенький предмед
Зробить собі масаж простати. Ідея гарна - not too bad.
ІІІ
Ну є інакший варіантик - купить абонемент в спортзал
Або туризмом позайматись: рюкзак напхав і - на вокзал
Та тут, ви бачте, трошки тяжко, задорого така ціна
Робота м"язів небезпечна. Брудна й обтяжлива вона!
Побічних тут нема ефектів, зате потрібний сильний дух
Не той, шо в мене. Тільки й духу - зганять собі зі сраки мух
Однак, отримать таким чином хорошу радість можна теж
Світ впевненості, позитиву. І розвитку немає меж.
Респект прийде таким макаром, на все село я буду хлоп
Як розкачаю собі раму, ходитиму як робокоп
Чи винайду якусь машинку. На неї купить хтось патент.
Та ні, мабуть таки вже ліпше купить в спортзал абонемент.
Секундочку, де взяти гроші? Я ж не працюю ні чорта
Талант у мене є єдиний - в"язать у вузлика кота
За це зарплати не заплатять. Паскудство, що ж тоді робить
Чи можна трохи заробити на язику, що гомонить?
Внатурі, видам класну книжку. Однак секундочку, ізнов.
Шоб це зробити - треба касу. Продати хату і коров?
Була б корова - то продав би. Без хати де я буду жить
І все ж погано без корови. Хто ж молочка не любить пить?
"Давай мені, мамуля, гроші. Я буду книжку видавать." -
"Нема бабла, ти мій хороший. Пора самому десь шукать."
"Мамуля, грошей буде купа! Ти тілько дай ме перший взнос,
І дальше - жить на дивіденди. Такий вопрос - він очень прост." -
"То скільки треба бабок, милий?" - "А я не знаю, тисяч три." -
"Шошо, погано я почула. Ану, синулю, повтори?"
IV
Халявна радість непогана: ходити босим в дощ нехай.
Робить зарядку вранці рано; ромашковий вставляє чай.
Вкурити з люльки звіробою (зробивши люльку сам собі)
Держать в порядку всю кімнату. І чистоту - у голові.
Підряд всім щиро улибатись - любить і гладить будуть всі
Бездомних котенят жаліти, кормити старуватих псів
Бабульці в магазин сходити, на пляшку дати алкашу -
Й самому всі почнуть давати. Усе, що тільки попрошу.
Чи на природу десь звалити, у ліс. Умова лиш одна:
Надміру сильно не дуріти і не лишати там гамна.
Дивитись в лісі, де ступати. Як сяде збоку десь комар -
то здути, тільки не вбивати. І стане менше враз запар!
Ізразу грьобаний егрегор поможе всього досягнуть
А без гармонії та миру вмить душу жорстко почовпуть
Як стану членом я общини, на ритуали походжу
То буду знати скриту мудрість! Не то шо зараз - торможу.
Зиммою - ох настільки ж кльово - залізти голим в свіжий сніг:
В снігу побрьохався, піднявся, і скоро в хату геть побіг))
Обтерся в хаті рушничечком, відчув у шкірі теплий жар
Чудово себе почуваю! Життя прекрасним є so far!
Зимою, (раз на рік!) нагода: зліпить собі сніговика
І не в три кульки, а скульптуру! Найкраща радість отака.
Як заведеться труд і творчість, як до роботи я привик,
То не останній я ублюдок, і всі признають - я мужик!
Шоб був девіз мій - ДИСЦИПЛІНА, і середовища КОНТРОЛЬ.
Ще, емоційна РІВНОВАГА, й я - ситуації король.
НАПРЯМЛЕНІСТЬ на виконання цілком конкретної фігні.
Таким макаром все виходить, осмисленно проходять дні.
Outro
Подумать можна: я все брешу, шо я дезінфо написав,
Однак, повірте, тут все чесно, все це попробував я сам.
Радіти щоб без пост-ефектів, й ніякий орган не болів
Радіти - ліпше на халяву. Халявна радість - EPIC WIN
(c)todkrank, 23.07.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328574
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.04.2012
Я гуляю под аптекой
Покупаю сигареты
Не так просто ведь
на улице
ночь
Над асфальтом клонят ветви
Отвечают жизнью смерти
Не руками же
расхлёбывать
дождь
27.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328344
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 07.04.2012
З тобою не пов"язане* приходить в думку лиш затим,
щоб привести до тебе знов. З м"якого став я злим,
До краю роздратованим* і не таким простим. Хоча
покірним в мутнім сні був образ - не була душа.
Із рук твоїх на голову* хотів побідного вінця.
Ти - діло, яке я хотів довести до кінця!
Ти сонце красне; та, кому* я клятву щиру припідніс.
Незрозуміла. Та, кому б у душу я заліз.
Затерта тема! Докори* що я ідею в когось спер.
Із пальця висмоктаний вірш далеко не шедевр.
Конвульсія-строфа на вид* не ліпше дошки для прання
Однак, до цього заняття стоїть рука моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
в туманной высоте
на троне ждет вопросов
чтоб промолчать в ответ
"Ответа, может, нет?" -
наивный мальчик спросит
любуясь красоте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326514
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.03.2012
Шкарпетки впали на гілки з шнурка, де їх сушив.
З високого свого вікна їх поглядом свердлив.
Чом я не сокіл, де Jet Pack, чому не полечу?
Мені потрібен довгий гак, а можна - каланчу.
Тужливо я на горизонт дивився із-під брів
Забив на ті шкарпетки болт, гулять на двір побрів
23.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301763
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.12.2011
Я вб"ю тебе і вирішу проблему, пройду тебе, як той поріг,
відкрию навстіж, як ворота. Терпів би далі, якби міг.
Розкрий мені секрет закритого. Свідомість хай моя знайде
Негайно правду з глибини, а то кошмар цей не пройде
Остання дань моя тобі
Непотріб для кожного з нас
Мій символ свободи, чи символ залежності -
Однаково
Дав Бог би хороші умови,
Ще не один підходящий момент, можливість щирої розмови...
Я би розплів цей вузлик, чесне слово
Причина смутного щастя ти моя,
Причина нещастя, конфлікту, розколу
Принесла долю абсолютно інакшу від можливої
Остання дань тобі, бо ти
Любила писати білі вірші. Зараз любиш? Не важливо.
Бо я люблю тебе.
Тепер важливий тільки я, я - центр.
І смерть відтягую, як можна,
Бо більш ніколи не зможу повернути попередню букву
Працюю над собою.
Боюсь любити тебе вічно. Незалежно.
Колись насправді часом виявиться знеболена ця...
Вже забута одержимість.
Мить пройшла, і я оголосив проблему застарілою
Тепер проблема - тільки я, а не те, що "між нами"
Міняю твою долю так, як хочу.
Як схочу - можу й не міняти.
Ти любиш владу? А раніш любила?
Ми крутимся в сансарі - от що в нас спільного.
Ти хочеш мені добра, а я хочу тобі
Хто перший найде добро, той другому і розкаже
Я, може, зумію грамотно поставити експеримент
Поживши віддати борг мамі заодно
А ні - то так воно і буде.
Немає часу, в мене мало часу
Не плакатиму й не буду жалітися - ні тобі, ні Сущому
Ти думаєш, знаєш, яка вага моїх слів?
От і подивимся, але результат ніколи не мав значення.
Не можу знати зарання, з ким тобі буде краще,
Не знаю і як би воно було мені без тебе
Однак тепер я чіткіше бачу риси свого обличчя
Хоча керуюсь наміром альтруїстичним - мушу застерегти:
Я не відкрив собі себе повністю, тому бережись мене
І ти, і всі кого я не знаю, чи будь-хто з людей.
Яким боком мені вилізе те, що
Я хочу тебе?
May, 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301762
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 23.12.2011
Римування і строфа - не головне
Головне - рядки
Щоб я міг викинути лишнє з голови
А повторювати тільки із паперу
8, 9 - скільки днів?
Хай було би і місяців - я витерплю.
Але не років. Скажи чесно "Ні,
не треба."
Справедливо оціню, прийму за належне,
як вияв поваги
І однаково
не буду любити тебе менше
Бо говорив так геть спочатку.
Однак, думай же скоріше
І ближні твої хай не сплять.
Чесно, мені потрібно тільки спокою собі,
але не такого, де ціною чиєсь горе.
Скоріше, бо удари серця закінчуються
Сонця заходять, освітлюють нові дні
Хоронять старі дні
Не роби моє існування кладовищем
Потім я прийму іншу рішення
Хай Бог поможе приймати тобі твої
І взагалі
31.6.11, right after the proposal
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011
Тупенькі [...] тупими очима
любити починають знов
Бо келихи вина допиті
І розігріта кров.
***
Вони на ранок знов посруться,
Погавкаються, як ті пси:
"Ти сучка, хочеш щось сказати?
Замовкни, члена* пососи!"
Підіймуть речі агресивні
Вона принижена, а він -
а він як завжди повен сили.
Стоїть ще досі зранку хрін.
У них завжди такі конфлікти
Один хазяїн, а вона -
вона лиш їсть чужі конфети.
Непотріб, як мішок лайна
собачого.
Однак
на стіл поставлене вино.
Ви знову пара, недоумки.
Я бачу вас через вікно.
І ненавиджу за ті муки,
які майбутній ваший син
чи дочка буде потерпати
все слухаючи гавкотню.
Я хочу вас поубивати....
Якщо, паскуда, будеш злий -
іди у поле, в землю покричи
от уяви - нащадка народив.
Чому його цим криком ти навчиш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301330
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2011
Where is your grief? - The world, pretention.
Who is you God? - Your Self. Dementia.
You only care
to get your fare
Your skin pores bleed
with rotten greed
Believers ask you just one thing:
"Why don't you praise Almighty King?"
You're tired today,
your fate is fray
and you'll pretend
until the end
This cauldron world is place to fight
and you move on. Where is your light?
Distorted faith,
deceiver face.
Your god is dead,
your god's your Self.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2011
Хіть
лаштує пастки під кущами
по шкірі ходить павуками.
Готовим будь заздалегідь.
Дає землі сріблястий блиск
Із неба місяць миловидний
Породжує чуття провини
Коли хтось бачить - ти не звик.
Упавши попередньо в блуд,
колінами упав на плити
Із милом прощення просити -
змивати ним із тіла бруд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300362
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.12.2011
Твій светрик відібрав у мене слух
Навіщо було йти так в політех?
Не знаю, я не твій найближчий друг
Мотив зробити так до мене не дійде
Крізь нитки бачу груди молоді
Їх обриси дивують і манять
Я ніби опинився у воді
Я хочу півсвідомо їх тримать
Я хочу помилково їх торкнуть
І вибачитись, і торкнутись ще.
Аби пропала з думки млосна муть
Бажання плоті в крижах так пече!
Відводжу погляд пильний десь убік
Ох дівчино, ти мучиш мужиків!
Тут в кожному гарцює дикий бик,
Тут кожен тебе трахнути б хотів!
Ти повернись спиною хоч тепер
Позбав мене від каторжних страждань
Серденько Ерос мало не роздер
Надалі так вдягатись перестань
Крізь петлі проступає твій сосок
Рожевий. Скільки мушу це терпіть?!
Будь ми самі, тоді один лиш крок...
Хіба тоді зміг стримати б я хіть?
Чи легше так отримати "зарах"?
Чи хоч, щоб виріс з когось маніяк?
Ти б ще прийшла у в"язаних трусах
Тоді б їх точно хтось та й зняв.
09.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2011
Ми не маленькі вірити у казку
Мета велика у житті
Вставляєм свої мрії в рамку
і вішаєм у головах в куті
Всяк з нас колись комусь повірив
Можливо, хтось нас обманув
Й багато-хто у вир полинув
Не знати чи він часом не втонув
Ніхто не хтів назватись "жертва"
Лежати мертвим вічно у труні
Тому брехня попутала нас смертна
Берем за неї участь у війні
Ой бачить Бог, хотів я розібратись
Хто ми такі, а хто такі вони
Та бачу, що не треба за це братись
Бо ми всі разом - вівці й барани
Трапляються між нас усякі троллі
Що присягаюсь, декотрих би вбив
В припадку люті безконтрольнім,
Якби в мій бік він з палкою ступив.
Я також бачив тих, що носять світло.
В очах, в душі - як хочте це назвіть.
Як жаль, що зміни не помітно
Лиш накопичилось століть
і тисяч літ. Чия, вгадайте ера?
Того, що був, але пішов?
Аж досі віра не померла...
Скажіть, якщо хто відповідь знайшов.
Скажіть, що є надія на спасіння.
Чи не хвороба на невроз?
Надія на життя, без гноту тління.
Обман чи звільнення від сльоз,
що при житті земнім так їдко
В очах людських від відчаю стоять?
Я знаю, що я правду чую рідко.
Так що про істину казать?
Я вже втомився комусь вірить,
Бо хто мене зобов"язав?
Втікти б кудись, чи яду випить
Забули б всі, ніхто й не пам"ятав.
про істину сказати хто з вас здатен
Таке, що досвід в силі осягти? -
Нема нічого, все нізвідки взяте
І "зверху" вам не хочуть помогти
Ви думаєте, є комусь різниця?
Ця мисль - то лиш ілюзії фрагмент.
Як психу щось не те присниться -
то Weld in Asches, alles brennt.
Скажіть, кому ще в світі некомфортно.
Вас є хоча б відсотків п"ятдесят?
Терпіти й далі будете цей морок?
Тріпатись в морі, де є безліч Правд?
Чи ми зберемось - не плювати в вічі -
Обнятися й сказать комусь "Привіт."
І нащо нам дискусії про вічність
Мета є: мир і нації розквіт.
27.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299184
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2011
My Pride, I think, will kill me someday
I never cared about "them"
I know direction, how to find way
I never thought that I am gem
A lot of things there are on planet
That I am predisposed to miss
I hate these things, whole world is damned
It's prison, noone to release
I hate the fact that I'm a part
of fucking system of this presence
The point is that I have no heart
My breast is full of nasty malice
I know the way, I see the door
I see my own reflection
The problem is level Hardcore
and other things, not mentioned
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
I am
just killing time.
I feel okay.
I dreamt and slept all day away.
I feel just fine.
I was
converting char
to byte and back
but anyway there is strong lack
of sense so far.
I was
converting byte
to char again
but hesitations still remain.
I see no light
Seems like
this tunnel is
a dead end. This
is not what I've seen in my dreams.
Return me please
To point
where things had start.
Show me direction.
Define the righteous action.
Inflame my heart.
I swear
I want to live
but see no reason
I'm up to dangerous decision.
Enforce my will.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
I owe you piece
of gratitude
for impulses
of sweet electric joy
All that I felt was simply good
We shared the room
but were not mates
I felt that too
but couldnot cross the line
Just walk that few dividin' steps
Right thing you did,
you knew how that
would end. You quit.
I just kept promises.
I could have not. I don't regret.
Or were you wrong?
I'm checkin' this
life's going on
this task may take too long
I will report resulting things
So change your mind
Leave me a post
of any kind
results depend on me
I am world's only host
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011
She is expressive like a flash
Her flesh, attractive like a music
Sometimes you are in need to use it
But have you got enough of dash?
Right here in presence you are scorching
None is indulged in foolish dream
She is imperfect, isn't slim
You go away. At first, stop watching
Don't look into her eyes
Their shine is blinding you again
Don't hunt her, you are still the game
Forget about useless tries
Right here you have a lot of goods
Sometimes you want them to be kicked
You are imperfect, you are sick
Will turn away and die in woods...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011
My aim remains the same.
I wanna find out, what it is,
the truth.
But what it found? - Disease
and happenings I can't explain.
Forgive me, Lord, for that.
For I cannot forgive myself
for being
blind. You know, and being deaf,
now then I cannot speak! Too bad...
The more I live my life
the more I gain, the more I lose.
I use
existence of no use,
Don't want to rise, to fall, to strive.
I'm sad to feel a sort
of joy that can't be shared with world.
I'm sad.
My sadness is a wound
that aches and can't be healed by word.
I feed a void inside.
Each day my void devours wast'd time
And now
I do, composing rhyme,
Avoid my job, fate predefined.
I could just sleep instead,
Or find some easy occupation.
or I
could fight against frustration
via the Godlike Internet.
Enough then. What to say?
Who wants to play - he wins the game
Just like
This verse, my life is lame.
That's fair that losers fade away.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2011
Again
my distant grief
from dire memories
calls disbelief.
I fall
before my enemies.
my demon is
the lord of the Abyss.
We're kin
My emptyness
and you, and me. Until
some doctor heals.
Forgive
bad qualities of mine.
No guts to kill
them all. Until it's time.
I hope
the day will come.
I trust you just enough.
Be no more dumb
Give up
Tell all in clearest way
raise up your thumb
or kill me here today
I can't
do things for my
own self. Need someone else
to be alive.
To reign
my will, respect submission
I'd do my best.
That's all. My last prediction.
I teach
myself to change
my fate. My demon's stronger.
I engage
Myself
to win this endless war
I move along.
No One to win it for.
I long
for "don't know what".
Is that my sort, just greed?
Or empty word?..
Are you
the God or you're the Girl,
the One I need.
You maybe just a whore.
14.06.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298020
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2011
Создать красивый предмет для тебя - простейшая задача
Лишь только помолюсь, чтоб не постигла меня неудача
Возможность сделать это быстро и с точностью, меня достойной
Возможность создать идеальный продукт свободной воли
Меня привлекает в первую очередь не твоя внешность
(Хотя для меня телесно ты безупречна, конечно)
По воли судьбы твой характер нравится всем. Не знаю,
кого ещё он заставляет трястись, будто рядом смерть
По воли судьбы мы знакомы лишь пару неполных дней
Но так же, как каждому - ты навечно запомнишся мне
Тысячи человек считают тебя другом, встретив впервые
Кто был освещен немного взглядом твоим - с тех пор стали иными
Подруга, сестра, привыкшая к лестным речам.
Того, что все дают тебе - того тебе увы не дам.
Возможность дать тебе предмет один, ручной работы.
Возможность высказать материей немые слова, глухие ноты.
Мне искренне жаль, что не могу за тобой хотя бы наблюдать
Мне интересно, чем все кончится - ты мне напоминаешь мать
Все склалось чётко, и я вижу наскозь события
Сказать, что ты уникальна - это не сделать открытие
Сказать что-либо ещё - завлечь себя в ловушку
Быть просто рядом - и попасть в конце-концов в психушку
Я чувствую, что этот текст тебе тоже не видать
Нужно быть палачом чтобы вот так тебе его отдать
Чтоб просто запомниться ничем не навредить
Я нечто создам, вообще не буду говорить
Если приняв мой подарок ты улыбнешься кисло
В своем существовании давно уже не вижу смысла
Если в ответ ты подаришь ещё один поцелуй
То из-за этого может я улыбаясь умру
Если примешь мой подарок чтобы потом его сжечь -
Все правильно сделала, чтобы себя уберечь
Если потом в результате случись чего-то ещё
С того, к чему я не готов - нет ничего.
Возможность где-то вы*бнуться, ничего больше
Из-за таких, как ты, такие как я живут дольше.
Возможность жить в чьей-то памяти, больше нигде
Возможно, когда-то останется лишь это мне.
Возможность почувствовать себя немного нужным
Потребность в признании, прочее... никому не чужды
Возможно когда-нибудь это будет не зря.
Поэтому пользуюсь возможностью, что есть у меня.
..1.10.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297189
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 01.12.2011
Шугаюсь, коли хтось іде; тривожно слухаючи кроки.
Від певних никаюсь людей. Він страху лоб і спина мокне
Якби всі вмерли, я б мабуть не мав собі чого боятись
Я б бігав босим по траві й не мав би з кого посміятись
Я б біг на хмару грозову, в вогонь би сунув свої пальці
Отруйну їв би я траву і прищемив би в дверях яйця
Якби всі вмерли, я би сам живим недовго залишався
Без них хоч радості нема, але вони приносять щастя
Ті люди, що такі, як я - шанують серіял про зомбі
Бажають батька підстрелить; сестру - лопатою по лобі
Ніхто так справді не набрид, як родичі, паскуди драні
Всяк попускати лиш привик, навішати на вуха срані
Всяк старший думає, що він у всіх питаннях вам учитель
От як він вмре - тоді його я хтів би ЩЕ РАЗ замочити.
Бо при житті ніяк признатись, сказати правду: "Ти дістав."
От як помре - тоді б я радо кийком всю правду розказав.
Послужить мені в оправдання, те що мертвець став зовсім злий
У нього нові вподобання - він хоче з"їсти мозок мій
Проекція так і працює - що ненависним є не я -
об"єкт ненависті є злобним, а Я - то втілення добра.
Ну от тепер мені вже легше, вам всю правду розказав
Погано буде для людей, як хтось себе в рядках пізнав
ІІ
Не треба думать хибно зразу, що я всіх рідних не люблю
В цьому питанні все є складно. І я вас зараз просвітлю
Коли когось так сильно любиш, та часом вбив би (бо задрав!)
То почуття - АМБІВАЛЕНТНЕ. Ну як я, гарно розказав?
Як накопичилась подяка, однак об"єкт вас ображав,
То ставлення у вас - двояке. Ну як я, гарно розказав?
Проблема полягає в тому, що як це може бути так:
Любити й не любити разом? З нею справляється не всяк.
Він ненависть у підсвідоме. задумав силою запхать
Вона там може бушувати. Може і душу покромсать.
То стане він робити речі, що пояснить не може сам.
Причину прагне зрозуміти. Причина є - душевний хлам.
Ну от наприклад ви забули, що днюха завтра у сестри
Бо підсвідоме хоче: "Сука! Без подарунка ти помри!"
Хоча свідомо ви хотіли, щоб було добре все, і край.
(Сестра вас пестила й любила та часом шпетила без гальм.)
І все нормаль! У неї також амбівалентне почуття.
Вам треба крихту розуміння. Терпіння. Бо таке життя.
ІІІ
Давайте ж ненависть на світло виносити без каяття!
Просвітлюйте своїх любимих! Виносьте з душ своїх сміття!
Пробачення просіть негайно! Як не сприймать образ всерйоз -
Тоді все буде точно файно. Треба не падать на мороз
Ідею чітко я окреслив, і думку до кінця довів
Іще одна тут річ лишилась, яку сказати я б хотів:
Якщо ви все-таки не згідні вміщати протилежності
Тоді забудьте про любов - позбудетесь ненависті.
21.10.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297188
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.12.2011
В пустому всесвіті ніщо зв"язало атоми
Хаос і Слово з пропасті взялись
Ніщо наповнило проміння барвами
Ніщо створило все колись
Тепер ніхто ні в чім не впевнений
Яка різниця, адже "бог помер"
Ти мудрий, якщо досі не навернений
Яка різниця, ти ніхто тепер
Ніщо прийде в обличчі неосяжності
Зав"яже куций розум у петлю
Ніщо змарнує цінність власності
Я кожен раз ніщо за все молю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296992
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2011
Коли зі мною ти була - для мене це був досвід
Ти ж наді мною провела. один великий дослід
Спитай, чого я не тікав - бо не хотів втрачати
А ближче теж не підпускав, бо не хотів кохати
Найди ж собі хлопа крутого! І будь же поряд з ним крута!
Щоб був тобі король піковий. Забудь хрестового вальта.
Покинь крутитися в інтригах. Шукати нове перестань.
Між горобців поменше плигай. Злови величного орла.
Ногами на землі тримайся. І небо крилами вітай!
Поменше секасом займайся. Євангеліє почитай.
Покинь смердючі папіроски. Від них цілунок твій гірчить.
Закриє хтось на гробі доски... Хто ж, як не я тебе навчить?
Зі всіх тіпів - я благородний. Нічого на меті не мав.
І стримував свій член дородний. Нікуди так і не запхав.
Спасибі тобі за довіру. І за тринадцятий підїзд.
А шоб ніхто не сперечався - по римі тут підходить дрізд.
Було то надто очевидно - я інфантильно все сприймав.
В одному правда трохи каюсь: Що я тоді це не сказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2011
Хотів для своїх рідних щастя,
Хотів, щоб голод не чіпав,
Щоб втихли політичні страсті,
Щоб стрій насильницький пропав.
Він впертим був і просто чесним.
В куточку правду не шептав,
А знав, що треба її нести
Із шумом до читацьких лав
Смертельно хворим в свому ліжку
Редагував диявольський роман
Хоч знав - не пропускають книжку.
Фантастику і правду - не обман.
А знаєш, що за слово мовив
Митець у смерті переддень?
Почула жінка чітко: "Больно."
Помер, та слава не помре.
Він мусить знати на тім світі,
Що праця була не дарма
Нехай йому там сонце світить.
Надіюсь, болю там нема.
28.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296799
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2011
Now you're asleep - shall I perform a ritual?
My dirty masturbatory along with incantation
So you will fall in love with creature, carnal
which is me, who worships fornication.
But as I think, that's not my purest love
that is expressed in way of rudest crime
against your selfishness. I'll better go
with wordy hints, perform another try.
So stay untouched, I hope the day will come
when I'll be freed from uselessness of being
yours. Can't break your will to keep me dumb.
It hurts when chest is full of lusty feeling.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296798
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.11.2011
Я довго думав, як почати
На вулиці стою в одних штанах
Година третя, я не можу спати
Чом не прийдеш до мене в снах.
Доверху очі й нумо так стояти,
Читаю твоє ім'я на зірках
Але ні бачити тебе, ні споглядати
Чом не прийдеш до мене в снах.
Я хтивий йолоп, раб свойого его?
Я мертвий стогін, я загробний плач?
Я просто думав і дививсь на небо.
Так пізно... я потурбував? - пробач.
Так пізно - це все спеціально
Забувсь давно ясний і теплий день.
Так пізно - це вже нереально:
Думки злипаються і голова, як пень
Для чого лірика і слів так забагато -
Це сіль у пересоленім борщі
Щось зміниться - розкаюся я раптом
Це у рані сіль в моїй душі.
Я не прошу любові ані допомоги
Я навіть так скажу: не треба це(ще б пак)
На щастя, є зірки, що похололи,
а сни і мрії потерпіли kрах.
Вже спати хочу ці думки марудні
Життя в реальності - це краще ніж у сні.
Заяскравіють сірі будні.
А вже ж приснись хоч раз мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Сьогодні аж зранку надворі туман -
Надвечір зробився густіше.
Із холоду в хату піти б на диван -
Від думки про тебе тепліше.
Сей запах туману, як свіже вапно,
Вогні розчиняються в ньому.
Я дихаю радо отим кисельом -
Ше рано вертатись додому.
Я дихати буду - хай ввійде у кров,
Він всмокчеться, зробиться мною.
Мені не набридне, вдихатиму знов -
Я сили свої ним потрою.
Терпіти нема чого, холод - ніщо,
Присутність твоя мене гріє.
Не виживе довго людина, якщо
Туманом цим дихать не вміє.
Нехай є пороки, нехай від природи
Щось мало, крім розуму дали.
Нехай хворобливий - в руках в мене зброя
Набільше страшніша за рани.
У цьому сплошному вапні-молоці
Далеко малесенький вогник.
Туди я піду, а чи ні... Лиш захтів -
Для мене відкриті дороги.
Хай тяжко далеко в туман заглядать
Я бачу, що є під ногами.
Для чого чужі? Я аж до межі
Посуну своїми шляхами.
Я знаю: є пропасть, немає моста;
Я можу кричати - ти чуєш.
Хай важко поняти - мета є проста.
Можливо, колись ти відчуєш.
Мені не важливо, що думають люди.
До чого іду сам не знаю.
Нехай навіть тяжко мені буде дуже -
Виходить, знайшов, шо шукаю.
Не здержить мене сей туман - він поможе,
Й допоки не рухну від втоми,
Він буде нести мене, вилічить, може...
Ні, рано вертати додому.
Наука не скрасить в людини душі -
Я вчусь, бо так треба...
І не від знання написав я вірші,
А тупо пишу їх для тебе.
Хоча, хай там що - знання необхідне:
Дає більше влади. Я з честю
Старатимусь виконать діло потрібне.
І не відступлюсь перед смертю.
Життя - як туман, його мов нема
Дарунку цього не цінуєш.
Свідомо, повіривши в власний обман,
Чудову можливість руйнуєш.
Постійна мораль набридає, я знаю.
Можливо, занадто малий і дурний.
Мені так здавалось (тебе я кохаю)
Щоб знала: (навіки я твій).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296568
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.11.2011
ти не змінилась від віків
і сльози інших юнаків
стікають по твоїм ногам
дивлюсь на них, і плачу сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296338
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.11.2011
Час летить, час спливає. Годинникам ніколи не бракує уваги. Подивився на годинник один раз - перша тридцять сім. Подивився вдруге - перша п'ятдесят п'ять. Тут мені прийшла в голову думка, що можна проводити дозвілля просто поглядаючи час від часу на годинник. П'ять-десять поглядів на годинник - і вже пора їсти, або пора спати, або вже неминуче треба зайнятись чимось корисним. А часто годинник - просто паразит, бо він - джерело відмазок типу "ще хвилинка, і ...".
Час не закручується в тривимірні вузли, як можна подивитися в багатьох фільмах. Таке хтось придумав, аби людям було лоскотно в мізках - це таке відчуття, що як ніколи дає ясніше відчувати "Я мислю, отже я існую.". Ніяк не пережити двічі один і той же момент?, навіть теперішній момент не можна вповні пережити, бо він постійно вислизає з теперішнього, і треба його згадувати... Дежа вю - це щось скоріше психічне, а не пов'язане з часом.
А відчуваєте тягар минулих подій? Хотілося б мати інші початкові умови, чи іншого розвитку сценарію? Кому б не хотілося - тому ви і мрієте. Нічому з того, про що ви мрієте, ніколи не збутися саме в тій формі, якої ви хотіли. Постійно знайдеться дрібниця, якщо її пошукати. Ото поменше мрійте і робіть що-небудь, що не суперечить моральному закону. Бо завтра можна і ногу на східцях поламати, і в поїзді в аварію втрапити, що завгодно. Таких випадків - один на десять тисяч. Коли я дивлюсь новини, лишається тільки подумати, що тому одному сильно не поталанило, і все, досить. Не можна довго думати.
Страшно подумати, що вічної молодості нема, тому бережіться таких думок... А ще важливіше, не думайте, що вічності нема, бо як звихнетесь, то не буде кому доживати єдине і неповторне ваше життя. Серйозно, в світі повно психів, що втратили світлий розум саме на основі ілюзій чогось вічного, а його, як виявилось нема.
Я підозрюю, що можу запросто стати психом сам.
Піду краще займусь чимось важливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296337
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2011
Пустий двір за пустою кімнатою,
Тупий біль від тупої хандри
В голові, переповненій ватою
Що робити такої пори?
Лягай спи наодинці з проблемами,
Уставай, вже прийшов новий день.
Із налитими втомою венами
Жди, що ввечері прийде мігрень.
Копійки на роботі зароблені,
У навчанні здобуте знання,
Завдання за дорученням зроблені
Сонце зайде - і все це дурня.
Молот неба навислий над містом
Кожен раз чавить хворих людей,
і розчавлений думає: "Дійсно,
ні за що був прожитий мій день."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294376
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2011
Я думаю, що Бог - самотній.
Ви ж кажете самі, що Він - Один.
Як Всесвіт у пітьмі холодній,
Що направляє часу плин.
На вулиці стареньку матір
По волі випадку зустріти довелось.
Вона просила гроші взяти,
Придбати в магазині їй чогось
Коли до неї потім повернувся,
У шорстку руку копійки віддав,
Між нами діалог відбувся,
Від чого жаль мене пройняв.
Та каже: "Я нікому б не хотіла,
щоб він лишився в старості, як я:
дітей усіх по світу розпустила,
Пропала десь уся сім"я.
Мені нема із ким поговорити,
В пустій хатині цілий день сама
І тільки от не можу зрозуміти
За віщо кара отака.
Ти бачиш, мені тяжко десять метрів
сходити в магазин по хліб
Сусіди - ті, що знала - уже мертві
І як я мучусь - бачить Біг."
Хто заслужив, проживши стільки років
Лишитися у холоді пустім?
Задумався: "Терпіти маю доки,
як непотрібен я усім?"
Що хоче він? Аби хоч слово
Йому хтось в старості сказав.
Щоб хтось приспав надмірний гонор;
Його здаля не обминав.
Я думаю, що Бог - самотній.
А те, чи все він нам віддав,
Чи повен Він досади й злості -
Не знаю і ніколи я не знав.
25.10.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294374
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2011
Достатньо рано, може пізно - не важливо
Чого не можу стати в сніг ногами босими?
Не підфартило
В петлю залізти теж хотів - не зміг
Одного страшно - болю. Не фізичного.
Коли язик чий стане враз ножем
І не зупинить слова вбивчого
Тоді ми загорнемся і помрем
Одного страшно - совісті вселенської
Не знаю, що там фатум приберіг
Та хто тікав від долі кепської
Навряд чи в кращий край прибіг
І прикро: про таких людей я чув:
Якесь нещастя в світі накопав
Зібрав у ящик, ключик повернув,
Та так нещасним до землі й припав
Ще є сліпці, читають мудрі книги
Німі, які повчають всіх, як жить
Мажорчики, які не знають кривди
За непорядок цей мені болить
Ще є я сам, чортяка мною крутить
Мій палець вказує, буває, не туди
Не знати, коли бог мене відпустить
Покласти камінь до води
Ще містика ніяк не дасть спокою
Не можна явища нормально пояснить
Ще звів мене Господь з тобою
Один говорить, інший мабуть спить
Та зрештою, все добре, все прекрасно
Для чого, думали, потрібен цей листок?
Щоб вилити на нього горе рясно
Й відкласти на полицю у куток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293924
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2011
Поскаче випадок у пропасть, і, як минувший білий день,
Змете його геть часу лопасть, в забуте вимерлих пісень,
Де виспівані є герої, котрих не знатиме народ,
Подохлі мудреці та вої, в глибинах чорних Лети вод.
В глибинах тане ностальгія, захльобується власний ум,
Перебива шизофренія потік реальних справжніх дум.
Літає в пам'яті природа, емоції, чиїсь діла,
І там лишається свобода, яка сьогодні буть могла.
Яка сьогодні труїть мізки. Колишній шаховий етюд
Від мрії замітає тріски, і в вухо шепче вам "Nicht gut"
Ой сльозки сонце заслонили, не бачу зарашнього дня,
Помер мудрець, та розбудили, і він сказав мені "Дурня"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2011