Борис Гуко

Сторінки (1/8):  « 1»

Два голоси

Посеред  присмерку
Поміж  горами  тиші
Лиш  шум  далекий
І  легке  сичання  –  
Снування  всюдисущої  вологи
Душа  прислухалась
І  виділила  з  того
Два  голоси
Вони  перекликались
Відгукувались
І  не  знали  перешкод

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2008


Пам'яті Богдана С.

Цей  вечір
Незвично  як  розцвів
І  вдарив  до  небес
Краси  грайливий  струмінь
І  там  –  засяяв

Чи  бачиш  ти
Веселу  гру  заграв
І  тінь  прозору?
Не  бачиш  вже,  бо  спиш…

А  трави  і  кущі
До  ніг  все  ллють  і  ллють
Духм'яний  свій  привіт  –  
Щасливе  море!
А  хвилі  звабливих  суцвіть
Нам  омивають  душі
Говорять…
Ще  і  ще…
Ось  знову…
Чуєш  їх?

Не  чуєш  ти
Бо  спиш
Тим  сном
Що  не  верта  нікого
І  ніколи…

31.07.83
04.02.84

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2008


Людина дощу

У  вечірню  пору
Крізь  густу  пелену
Прямує  людина  дощу
Проникаючи  легко  в  грозову  імлу
Задивившись  на  блискавок  радісну  гру
Гуляє  вона  досхочу

З  сірих  мокрих  низин
З  мряки,  з  темних  лісів
Виникає  раптово  вона
І  несе  її  вічно  хитаючий  плин
По  калюжах,  крізь  хмаряних  крапель  посів
Понад  срібло  незграбно  хвилястих  полів
Крізь  нестримно  волаючий  згин

У  грозову  імлу
Проникає  вона
В  горловину  вируючих  хмар
В  гущу  звабливу  вихорів-хмар  порина
Вся  в  полоні  незвіданих  чар

І,  здається,  з'явилась  вона  давно
Разом  з  купами  скель  і  хвощу
Зависаючи  між  верховіттям  і  дном
Коливаючись  десь  між  буттям  і  сном
В  такт  зі  струменями  дощу

Обійнявшись  востаннє
Із  мокрим  кущем
Тихо  зрине  до  річки  холодним  дощем
І,  пірнувши  з  краплинами
До  темного  дна
Вона  більшого  щастя
Не  зна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2008


Осіннії сни

Звабно-зблідлими  блудами,  хвилями
Напливають  осіннії  сни
Мов  тріпочуться  голуби  крилами
І  воркують-леліють  вони

Заплітаються  лози  в  узори  мрій
В  швидко  танучий  квітчастий  рій
В  таємничу  застиглість  кристалів-ночей
В  затуманеність  крапель,  очей

І  звучить  ще  не  реквієм,  вже  не  гопак
А  фокстрот  –  лебединий  балет
І  горить  в  диві  клен  і  калина-мак
І  звиса  журавлиний  лет

О  Моцарт  гаїв,  пий  черлене  вино
Дар  далекий  Сальєрі-зими
Смерть,  заковану  в  саван,  в  холодний  сон
Від  розкритих  небес  прийми

О  життя,  утікай  в  царство  вигнаних  форм
В  край  чарівний  чеканного  зліпка
Від  страждання  і  горя  –  в  зупинений  шторм
У  безмежність,  осліплену  чітко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2008


Лиле

В  линиях  лилий  нет  весны
Их  силуэт  внушает  меру
Литые  стебли  холодны
Как  волны  ледяной  волны
Как  бедра  мраморной  Венеры

Но  тайно  влюблены  в  огонь
Их  лепестки,  как  снега  хлопья
И,  созерцая  небосклон
Они  плывут  в  заливах  солнца
Купаются  средь  алых  волн

И  тянутся  тугие  стебли
В  златое  лето  вплетены
И  видятся  иные  земли
И  слышатся  иные  песни
И  снятся  радужные  сны

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69658
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.04.2008


Якийсь цей вечір синій і густий…

Якийсь  цей  вечір  синій  і  густий,
Якась  туга  вродилась  і  тремтить.
Поміж  дерев  темніє  мертвий  див,
А  над  ставами  дивний  птах  летить…
                       Земля  зачакла,  скувши  в  грудях  жар,
                       А    може  спить,  зціпивши  руки  в  сні…
                       Хтось,  під  ногами  пропустивши  дар,
                       Щось  марно  виглядає  вдалині.
Він  певен,  що  за  чорним  муром  тьми
Заграва  диким  вихром  виграє,
І,  спотикаючись,  ось  вже  біжить  туди…
Що  сон  для  нас  лиш,  -  в  ньому  то  жиє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64288
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2008


Я поринув у вітряний шум...

Я  поринув  у  вітряний  шум
У  сповільнений  танець  хмарок
Я  прийняв  до  серця  їх  сум
І  зрівняв  з  їх  летом  свій  крок

Я  поринув  у  місячний  щем
У  сріблясті  обійми-сни
Я  забув  про  моря  і  землі
І  навіки  пропали  вони

Я  поринув  у  сонячний  вихор
У  розпечені  сяйва-уста
Я  у  такт  із  полум’ям  дихав
І  навколо  цвіла  пустота

Із  далеких  світів  пролунали
До  мене  незнані  пісні
І  у  серці  моїм  запалали
Мов  зорі,  краплини  ясні.

Я  вертався  на  стигнучу  землю
Я  ступив  на  холодну  ріллю
І  над  схилом,  де  згорбились  верби
Запалив  перше  слово:  «люблю»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2008


Пісня поета

Тут  я  людей  ліплю,
Різблю  свій  образ…
                                 Гете.  Прометей

Життя  зібравши  і  затиснувши  в  кулак
Не  випущу  його  й  не  роздавлю
А  добре  перетерши  й  розім’явши
Переробивши  з  себе  самого
І  ще  чогось,  не  знаю,  домішавши
Візьму  і  вдаль  зірками  пожбурлю!
І  сонце  навкруги  роздавши
Сам  гляну  у  пітьму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64286
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2008