жорстока

Сторінки (1/33):  « 1»

надуманно

Хиросимы  и  нагасаки  бомбят  во  мне  с  неистовой  силой:
делайте  взрывы  погромче,  воронки  в  земле  –  поглубже.
Каждая  старая  смерть  –  бесспорно  новой  признак,  
каждая  ядерная  зима  бесспорно  сковывает,
ложа  в  мои  морозильные  камеры  мясо  и
иней.
Усмирите  во  мне  хиросимы  и  нагасаки,  будьте  добры!
Эвакуируйте  каждого  беглеца  из  тоннелей  моих  внутренних,
из  моих  вен,  из  зрачков,  из  каждой  в  сердце  дыры,
и  все  скользившие  там  сквозняки  и  ветры  –  эвакуируте
из  каждого  легкого,  чтоб  не  дать  мне
простыть.
Все,  что  взрываете  во  мне  –  не-пред-ска-зу-е-мо.
В  каждой  ступне  прорастает  ростком,  в  каждом  колене  –  
тюльпаном  –  желтым  и  красным  –  как  придумаю,
да!  Те,  что  взрываете  во  мне  хиросимы  и  нагасаки,
да!  да!  неизлечимо,  неописуемо,  красочно,
надуманно.
Захудалые  улочки  хиросимы  и  нагасаки  примирения  просят.
Девочка  в  платьице  в  маки  перед  глазами  до  сих  пор  –  
любовь  шести  моих  лет,  говорил  Такубоку.
У  него  –  была,  у  меня  –  нет,  и  пускай,  он  –  умер,
а  у  меня  –  времени  чуточку  больше
просто.
Если  взрывать  периодически,  каждый  день,  иногда,  всегда  –  
каждый  атом,  что  возникает  из  моего  дыхания,
так  и  не  научится  улетать,  странствовать,  умирать,  
каждый  волос  с  мое  головы  не  посмеет  упасть,
хотя,  на  вопрос:  Каждая  ли  твоя  часть  свободна?
я  свободно  отвечу:
да.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284565
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.10.2011


сухоцвіти

якщо  двічі  повертатись  на  те  ж  місце,
можуть  вирішити,  що  ти  в  чомусь  винен
а  я  ж  нічого
максимум  
сухоцвітами  процвітала  твоїми  легенями
дихала
твоїми  легенями  і  сухоцвітами
через  сито  протисненим
повітрям
в  наших  з  тобою  спальнях
повним  напалму
скипидару
на  струнах  розладженого  піаніно
розгладженої
долонькою  моєю,  кистю,  
сорочки  твоєї  зім"ятої  
сухоцвітами  вицвітали
очі
закрию  і  сухоцвітами  
тлію  досі
в  пекарнях  гарячих  поміж  пальців  твоїх
сухо  й  беззвучно
не  могла  і  слова  мовити
максимум  -  
дихала

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257889
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2011


туман

сделай  одолжение:  купи  тумана.  
я  дам  тебе  трехлитровую  банку  из  верхней  полки,  
предварительно  вытру  от  пыли,  выгоню  моль  
из  шуб  и  оренбургских  платков,  висящих  в  подвальном  шкафу.  
вздохни  на  дорожку,  можешь  даже  чего-то  выпить,  
потом  уставшим  шагом  выйди  за  дверь.  
смотри  внимательно:  не  прикасайся  пальцами  
к  дверным  ручкам  и  желтым  тусклым  обоям,  
двумя  пучками  возьми  за  шиворот  млечный.  
его  туманность  и  твоя  туманность  схожи  между  собой,  
как  отпечатки  моих  рук  и  твоих  рук:  
когда  их  приложить,  пальцы  вростут  в  пальцы,  
как  руль  моего  авто  и  мясо,  что  носишь  под  ногтями.  
купи  мне  тумана  на  память,  
чтобы  он  не  был  похож  
на  сотни  других  продающихся  туманов  
ни  фарами  пересекавших  его  машин,  
ни  глазами  постадавших  от  них,  
открытыми  в  поисках  неба  и  не  нашедшими.  
я  выпущу  его  у  себя  в  кухне  
и  черным  
останется  только  кофе  в  моей  руке,  
не  похожей  на  другие  руки,  
которые  ты  когда-либо  
держал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222912
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.11.2010


мы

Гале  Лысеевой

все  происходит  по  мере  прочной  своей  непродуманности
книжки  теряют  смылы,  вагонничают,  тлеют  и  залетают
в  окна  случайных  домишек  из  сахара  и  розмариновых  веток
меняют  знакомые  лица  на  совершенно-спонтанно  случайные
придавая  значения  нежности,  грусти  и  неуклюжей  угрюмости

мы  сидим,  свесив  ногу,  вторую  поджав  под  грудь
на  лацканах  рыбьи  ребристые  спинки  спичкой  приколоты
куда  отправляться  на  поиски  нового  мира,  пожоще
небо  раскинулось  картами  и    клонит  на  сон.  мы  голодны,
вопрос  о  сущности  времени  временно  не  дает  уснуть.
мы  так  ослаблены,  что  из  нас  можно  давить  сок
ломить  кости,  как  хворост,  растить  послушных  граждан
гладить  по  голове,  учить  улыбаться  и  с  улыбкой  махать  рукой,
дарить  награды,  зарабатывать  деньги  и  выписывать  наряды  
называть  наши  взгляды  назойливыми,  как  в  почках  песок  

все  происходит,  все  чаще  негде  таким  пристроиться
с  каждым  годом  понятней:  я  не  апостол  петр,  разучилась  ходить  по  воде
ты  не  становишься  кем-то,  сочиняя  из  нас  законы  своей  страны  
переносим  болезни,  болеем,  никем,  лишь  собою,  не  где-то  -  нигде
нас  найдут  в  океанах,  с  волосами  ниже  достоинства
с  волосами  обвившими  трюмы  с  запасами  нежности,  господи
нас  спросят,  были  вы  кем-то  кому-то,  были  ли  кем-то  себе
были  ли,  главное?  столько  вопросов,  мы  становимся  необъятными
таем,  теряем  мыслы,  все  происходит  по  мере  своих  дней  
были.  и  растворяемся  полностью

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187954
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.05.2010


щось у стінах однієї квартири

щось  у  стінах  однієї  квартири
вилилось  кранами  на  забруднені  гріті  кахлі
ми  ж  спинами  їх  не  витерли
ми  ж  долонями  їх  не  гладили
коридором  мокрим  босоніж  по  них  не  хляпали

щось  у  межах  твоєї  квартири
приклеїло  нас  до  землі  що  і  встати  не  хочеш
і  кусаєш  обвітрені  губи
і  дивишся  в  вікна  прозорі  
як  сусідські  балконні  бійниці  прижмурили  очі

двері  закриті  і  ми  на  різних  підлогах
водиш  рукою  по  місцю  колишніх  моїх  локацій
а  я  непомітно  і  тихо  ногами  голими
сухими  як  листя  повіками
відстукую  такти  цвітіння-вмирання  акації
 
ми  з  облуплених  шкір  батерей
заощадили  фарби  і  зшили  одне  простирадло  
зробили  конверти  із  залишків
наслинили  й  вклеїли  марки.
в  поштівки  з  проханням  притулку  й  поради
щоб  не  залишитись  зовсім  без  ніжності
і  не  продатись  іудам  кімнат
ти  мені  щось  порадиш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158392
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2009


заспокійливі

Нащо  ти  вилив  молоко  на  руки  собі  й  на  дорогу...
Люк  під  ногами  скрутився  від  цього  в  зволожену  кульку.
Облизуєш  з  пальців  своїх  поблідлу  розм’яклу  водичку
Зі  смаком  асфальту  й  заліза  іржаво-старого.

Ти  кажеш,  майн  медхен,  сядь,  заспокойся,  все  буде  добре,
Світ  пахне  противно  як  гіркий  пожовклий  коньяк:
Заплетені  снігом  столи,  пішоходи,  шосе,  бомжі  і  таксі,  
Із  приторним  запахом  брехні,  любові  й  негоди.

Сідаю.
Ковтаю.  

Практично  оркестри  виштовхують  мене  зсередини  назовні.
Це  страшно,  як  білі  халати,  як  вибиті  ребра  й  побиті  зап’ястя,
Як  тридцять  жовтеньких  таблеток  лише  посміхають
І  ріжуть  під  корінь  волосся  ножем  у  чиїхось  руках,

А  потім  ховають  себе  під  одяг  як  палестинські  жінки,
Застеляють  очі  лінійними  простирадлами  хіромантів.
Стань  на  цій  дорозі  паралельною  магістраллю
Тільки…  Я  боюсь  твого  погляду.  Не  дивись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144016
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.09.2009


прошлое

Сколько  их  было,  с  запекшейся  кровью  коленок?
Умножить  на  полтора  –  с  веснушками  грязных  мордашек.
Пятки  сверкали,  как  треснувшее  полено,
Увидят  в  трамвая  окошке  –  сразу  руками  машут…
Кривляются,  прыгают,  тут  же  -  с  разгону  в  лужу.
Качелям  уже  нужны  таблетки,  бинты  и  микстуры,
Слушай,  голос  у  них  простужен  и  дыры  наружу,
Кожа  просит  покраски  и  ацетон-процедур.
Сколько  корицы  осыпалось  с  нежных  ручонок
Пальцы  нервно  царапали  зерна  в  сочном  арбузе
Стопка  журналов  в  картинках,  только  прочтенных
Яичный  песочек  лопатка  в  машинку  грузит…
Первое  капитанство,  листочек  из  дневника
Эсминец  з  крылаткой  клена  ушел  в  плаванье  на  восток  
Кто-то  же  должен  в  этой  стране  счастья  пытать
Кто-то  –  перетереться  в  ладошке,  как  чайный  листок


                   ...Кораблик  
                                     дневничьего  прошлого  
                                                 свяжется  
                                                                     с    кем-то  
                                                                                         в  небе…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133614
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.06.2009


транзистор

долоня  стане  зовсім  і  зовсім  прозорою
через  неї  на  світлі  можна  побачити
сині  прожилки
як  в  медузи  між  пальцями
зроблю  стіни  такими  ж  небесними
ніби  ще  ж  не  вмираємо
ніби  ще  трохи  можна
походити,  потріскати  кісточками  в  долонях
повіяти  волоссям  проти  вітру
давай,  давай,  давай
обмалюєш  руки  і  скажеш
так  було
і  є
так  буде,  коли  ми  побачим  нарешті  схід  сонця
і  люди  сходять  щоранку
правда,  уже  з  розуму
і  ми  на  світанку  легкі  мов  прозорі  долоні
із  синіми  прожилками
на  вершині  чи  зверху
але  в  будь-якому  разі  не  знизу
слухай  слухай
ти  бачиш  кінчиками  плечей
торкаєшся  неба
в  хмільному  автобусі  гірською  дорогою
такі  ж  стуманені
такі  ж  літні
як  вода,  яку  ставлять  нагрітись
я  колись  думала,  що  то  на  чай
можна  напитись,  а  можна  втомитись
або  втратити  розуміння
або  сказати,  що  цього  не  було
плюнути  тричі  через  ліве  плече
мікросхеми,  виїджені  кислотою
злегка  припаяні
каніфоль  димить
як  перегрітий  транзистор
як  в  мене  в  голові

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2009


чуєш, стара

чуєш,  стара,  там,  де  ми  були  вчора,
пили  високоградусні  напої  з  кавою,
курили  на  двох  одну,
там,  де  ти  помітила  два  зуба  в  калюжі  крові
і  фіалку  серед  пляшок  пива,
там  де  ми  мовчали  і  було  холодно,
двоє  школярок  побились  за  цигарку,
а  ми  грілись  вогнем  в  кишені,
де  вода,  як  в  Рейні,  а  небо  як  у  Франкфурті,
де  дешево  і  сердито,
де  вночі  навіть  собаки  не  можуть  спати,
бо  зорі  б'ють  чиїсь  шибки,
де  моторошно  від  того,  як  капає  вода  з  ринв,
де  ніхто  нікому  не  дає  підкурити,
де  варто  спинатись  на  пальчики,  щоб  бачити
як  сходить  сонце,  і  ніяк  не  може  дорости  до  полудня;
і  коли  чиясь  сусідка,  якій  вже  за  сорок,
смажить  млинці,  в  її  фартусі  завжди,
абсолютно  завжди,  лежить  пакетик  кориці
і  пакетик  куркуми,  якми  вона  лікує  хронічний  нежить.
чуєш,  стара,  там  чути  франківський  потяг,
вечорами,  перед  дощем  чи  снігом,
там  навіть  дахи  багатоповерхівок  скошені,
як  населення  бідних  африканських  країн  від  холери,
там  цілодобова  ніжність  наелектризовує  до  болю,
болять  руки,  як  від  електротерапії  в  психіатричних  лікарнях,
там  біля  старого  клена  стоять  маленькі  дверцята,
це  там  той  хлопчик  копав  ямку  для  померлого  кошеняти,
а  потім  плакав  і  збирав  квіти.
стара,  там,  де  ми  були  вчора,  пахне  асфальтом  після  дощу
і  можна  доторкнутись  долонями  до  теплих  поручь  під'їздів.
там  де  ми  були  вчора,
сьогодні  нас  вже  немає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119387
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2009


польська преса

(як  же  нудно  на  філософії,  коли  лекція  читається,  як  присягання  на  вірність  Батьківщині...)
 ________________________________________________




не  останню  роль  в  цьому  відіграла  польська  преса.
красива  листоноша,  яка  підпільно  продавала  зброю,
жила  в  зеленому  провулку.
вставала  щодня  о  пів  на  п'яту  ранку.
снідала  кавою  з  сиром.
готувала  яєшню  своєму  маленькому  братику.
брала  пошарпану  шкіряну  сумку,сідала  на  велосипед  і  різала  колесами  повітря.
свіжі  газети,  які  отримувала  в  видавництві  на  вулиці  пшепшинського,  
пахли  дитячим  теплом  і  капустою  з  діжки.
музика,  яку  слухала  дорогою,  мала  щось  спільне  з  косичками
маленьких  школярок  і  шкірою  боба  марлі,
свободою  в  капілярах  че  і  битим  склом.
молоко,  розлите  чиїмись  синами,  піднімалось  до  неба
разом  з  росою.
надпитою  чи  недопитою,  здебільшого,  надбитою.
листоноша  любила  чорні  значки  ранкової  преси,
пропахлі  міцними  напоями,  якимим  грілись  сторожі  видавництва,  
і  надіялись  колись  піти  до  магазину  і  побачити  на  прилавку
щастя.  
купити  за  пів  ціни,  бо  воно  ж  їм  ПОТРІБНЕ.
і  їй.
поштарці,  яка  розносить  польську  пресу  і  має  братика
в  якої  щастя  -  ніч  і  дві  хвилини:  поки  він  спить,
і  коли  несміливо  подає  свіжу  газету  вибОрчу  молодому  пану
в  блакитній  сорочці,  пані  якого  ще  спить  
на  другому  поверсі  розкішного  дому  з  мансардою.
він  посміхається.
вона  ніяковіє.
розносить  решту  преси
їде  за  місто,  де  має  взяти  нові  примірники  градуювання  життя  -  
гвинтівки  і  жіночі  револьвери,  
якими  польські  жінки  вбиватимуть  своїх  багатих  чоловіків.
по  дорозі  заїжджає  до  склепу,  
дивиться  на  прилавок,  
і  йде  до  дверей.  
немає.
нині  її  збила  вантажівка.
вперше  маленький  братик  смажитиме  собі  яєшню  сам.
польської  преси  торкатимуться  чужі  шершаві  пальці.
вперше  пані  з  другого  поверха  дому  з  мансардою  
скаже  своєму  панові:  
"  якби  в  магазинах  було  щастя,
я  б  віддавала  його  за  пів  ціни..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115237
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2009


пишите письма

пишите  письма
     на  крыше  неба
           остались  деревяннные  игрушки
                 расписанные  сальвадором  стены
                       чья-то  кружка
                             почетная  доска  больных  шизофренией                                                      

чернила  в  щелях
     углубляясь
             в  буддистских  позах  заростают  к  черту
                   смотри  вверху  направо  
                         доказательства  абортов
                               а  ниже  слева  только  зачатые  дети

не  сбитый  пепел
     желтой  сигареты
           в  углу  под  стенкой  неваляшка
                 качается,  поджав  коленки  к  горлу
                       на  бумажке
                             повествование  о  жертвах  даунизма  

эпизодичность
     печатных  знаков
           простуженных  в  тумане  голосов
                 бесстыжесть  фотографий  
                       спряча  ночью  под  засов
                             тихо  болели  счастьем  и  писали  письма

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112874
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.01.2009


за десять (крапки)

.......За  десять  дванадцята......................................................

................................................ти  у  каюті

канати  і  якір..................................................................  

...................................................уже  відіпнуті

за  десять  перша.............................................................

.........................хочу  спитати

чи  ми  назавжди.............................................................

....................................................чи  ще  будем  вертатись

за  десять  друга..............................................................

...........................твої  пальці  в  мені

може  досить  ......................................................................
.............................................ніч..........................................

.......................................................................місяць  вповні

за  десять  третя.............................................................

............................................................рембо  і  верлен

намагаються  знову  ......................................................

........................................розпити  мене

за  десять  четверта.......................................................

....................вмикаєш  кіно

проектор  горить...........................................................

.........................................тобі  всеодно

за  десять  п'ята............................................................

..............................................ми  в  македонії

розвиток  дії................................................................

..............................не  спроектований

за  десять  ранок..........................................................

...................................................потрібно  пробитись

і  втертись  в  довіру......................................................

......................................як  кава  й  кориця

за  десять  життя..........................................................

.............................................................ми  усі  втікачі

зникати  за  десять.......................................................

....................................потрібно
.......................................................вночі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112190
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2009


натиски

цеглини  подолають  закони  тяжіння
тоді  круги  з  води  піднімуться  на  небо
тоді  велетенський  дзвін  маритиме
неоднозначно  обійматимуться  дівчата
їхні  плащі  і  пов'язки  понесе  вітер
їхню  чорноту  вигризе  богомол
замкові  щілини  наповняться  сонцем
ти  сидітимеш  на  даху  автомобіля
і  казатимеш,  що  Амон  нарешті  почув  тебе
сміятимешся  від  логічності  того
ЩО  твій  мозок  насмілився  впустити,
і  нарешті  навчишся  не  вважати  лишнім.
оборона  знята,дорогою  летітиме  полова
маленькі  руки  тремтітимуть  від  стискань
а  дівчата  продовжуватимуть  летіти  далі
все  нижче  опускаючись  у  люк  каналізації
прагнучи  пошвидше  сісти  в  коло  
їхні  ніздрі  роздуваютимуться  від  напруги
від  натиску,яким  вони  хочуть  зірвати  дах
ти  не  бачитимеш,але  знатимеш,що  все  котиться
і  ніщо  не  має  розміру  чи  наповнення
навіть  ця  коробка,  повна  дешевого  вина
в  ньому  мала  б  бути  істина  чи  хоча  б  колір
але  все  обмежується  звуком  і  коливанням
велетенське  колесо  бігтиме  дитячими  ніжками
ти  сидітимеш  на  даху  не  автомобіля,  а  світу
і  знатимеш,  що  для  того,  щоб  приручити  кошеня
потрібно  всього  подолати  закони  тяжіння
і  змусити  воду  стати  небом


                                                                                                                                                       *Асоціації:    Pink  Floyd  -                                                                                                                                                              High  Hopes

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107587
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008


чотири кроки до утопії

недбало  кинувши  сорочку  
на  тепле  ліжко      
чорну  каву  
ти  вправно  кип’ятив  повіям      
мовчало  радіо  
ти  паралельно  ладив  ніжку      
старого  крісла  
з  шпарин  холодним  вітром  віяло    
ліфт  не  спинявсь  на  цьому  поверсі  
повз  ледве-ледве  далі      
ковтав  зіржавіле  повітря,
не  дихав,  брів  від  точки  відліку      
на  сходах  ті,  без  імені  
й  без  місця  проживання  спали
вночі  їм  снились  брудні  вікна,  
двері  в  нори,  тюрми  й    відділки
за  холодильником  
знесилено  хрипіло  радіо
нестача  живлення  
давалася  взнаки  
ти  на  шнурі  від  телевізора  
повісився  би  радо
якби  дізнався,  що  туман  
на  смак  такий  терпкий      
і  до  утопії  чотири  кроки
 з  ельдорадо
тобі  лишилося  всього  
знайти  дорогу  
і  дійти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104758
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2008


не запросивши і не покидавши

Не  запросивши  і  не  покидавши,  
ми  поверталися  назад  у  наші  бухти.
де  під  класичну  приму  було  солодко  вмирати,
і  варто  знати  -  бути  в  морі  чи  не  бути.
ми  не  прощалися  і  бачилися  часто,
і  азбуками  Морзе  йшли  до  нас  листи...
А  нам  би  зараз  впасти  і  пропасти,
а  потім  із  останніх  сил...плисти!
щоб  не  спитавши  дозволу  ні  в  кого
заплутуватись  в  течії  і  потопати,
вогню  просити  в  Бога  на  дорогу,
слова  ковтати,  не  кричати,  не  мовчати!
це  ми  востаннє  тонемо  з  тобою,
і  надто  атеїсти:  Господи  спаси!
тире  і  крапку  пошлемо  водою
й  продовжимо  з  останніх  сил  плисти.
прости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2008


То значіть ніяких оцінок крім п*тірок вам не треба, поети?

От  написала  я    коментар  дівчинці  на  віршик  "Романтику".  В  ньому  я  написала  що  очі  окрильонні  мене  жахають,  як  і  рима  "ночи-очи".  І  поставила  смайлик  -  пальчик  донизу.  По-моєму,  ті  смайлики  для  того  і  існують,  щоб  виражати  свою  думку!  
Так  от...А  ця  дівчинка  видалила  коментар  і  прислала  отакий  лист:

ДАТА: 14.11.2008  22:58
ОТ  КОГО: Диана  Мак
КОМУ: жорстока
ТЕМА: >frown
Как  хочу,так  и  выражаюсь!ЯСНО!?  punish
 

Тому  хочу  спитати:  
то    значіть  нічого  крім  п*ятірок  ставити  не  можна?  І  не  можна  висловлювати  думок???  І  тільки  те  й  робити,  шо  ставити  хороші  оцінки  не  тим,  хто  подобається,  а  тим  хто  поставив  тобі???      шо  за  брєд?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102892
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2008


виправдання

Чи  виправдає  себе  
Цьогорічна  пожежа?
Чи  згоримо  і  не  побачимо,
Хто  переможе  на  виборах
І  не  поставимо  пташку  
В  графі  проти  всіх?
Чи  підпалимо  себе  самі
Щоб  горіти  ще  швидше
Ніж  городнє  вудиння
І  пахнути  кленом
Чи  клеєм
Щоб  відчути  себе
Жертвою  інквізиції
Чи  не  жертвою
І  прийти  з  сокирою
Рубати  всіх,  хто
Попаде  під  руку
Стати  збіса  божевільним
Сказати:
Пожежа  таки
Виправдала  себе
Це  ж  осінь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100709
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2008


блакить

не  дивись  так  чисто  на  мене

волошки  в'януть  від  твоїх  очей

я  тану

коли  пахнеш  соляркою

чи  ріжешся  об  ніж  жатки

і  падаю

коли  кличеш  вечеряти

чи  йдеш  вночі  курити

слабну

від  такої  щирості

теплої  простоти

чесності

коли  сидиш  з  Борисом

чи  плачеш  над  Стьопкою

мовчу

все  повітря  в  твоєму  небі

вся  правда  в  тобі

проста  чистота

сховай  свої  очі

бо  стануть

мені

поперек

горла

і  задихнусь

дідусю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93000
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2008


фіктивні шлюби

Сидимо  двоє  на  дворі  -
Я  і  тиша.
Одна  одній  цвіркунами
Листи  пишем.
Потім  пошепки  встаєм  
Над  полями
Бліднолицих  місяців  
Прапорами.
Ніби  рвем  одна  одну
На  зорі!
Іскри  кинувши  вдаль
Неозоро,
Серед  неба  пісків
Підпаливши
Жмут  нежитого,  щойно
Проживши...
Ти  без  сумніву  вітром  
Підпишеш
Шлюб  фіктивний  зі  мною,
Тишо!
Бо  у  небі  як  цукор  
Розтане
Солод  твій.  І  зникне
Під  ранок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=91036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2008


гаряче

Та  розбурли  вже  врешті  решт.
І  трісни  каменем  в  долоні.
І  у  піску  в  слідах  від  мешт
Тремтіння  в  холоді  холоне

Та  пропади  вже  врешті  решт.
Ти  не  останнє  між  відомим  -  
У  оці  труситься  життя.  Все  ж
Ми  у  теплі  чужім  холонем.

Та  не  торкайся  врешті  решт.
І  дай  ковтнути  чи  вдихнути.
Віск  капає,    не  має  меж.
Так  гаряче…  А  хочеться
У  холоді  заснути.


                                                                                                                   *Ассоциации:  Pink  Floyd    -  Marooned

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.07.2008


Vivienne Mort

(*асоціації  на  пісню  "День,  коли  святі..."  гурту  "Vivienne  Mort")


Дихання…
Жадібне,  з  заковтуванням  повітря…

Коли  дивишся  на  власну  руку,  як  на  чужу…
Повертаєш  її  повільно…
А  вона  ЧУЖА!!!

А  тоді  йдеш  не  знати  куди…
Пхаєш  якісь  двері  –  вхід  кудись,
А  їм  байдуже…вони  ЗАКРИТІ…

Тоді  падаєш  на  них  всім  тілом  –  
То  ключ…
Та  не  від  них…

Мить  –  і  ТИ  трава…
Якийсь  дощ,  якийсь  сніг…
А  Я  трава…

І  мої  травинки  стали  льодинками…
І  побились  одна  об  одну…

І  холод…

І  світло…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83925
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.07.2008


художнику, который менял библию

Невелика  длина  молитвы  от  мольберта.
Меняешь  Библию  на  секс?
Ты,  повернувшись,  пьяный  плачешь…
В  глазах  вершина  кисти  –  пик  Тибета.

Линия  судьбы  раздвоена  –  увы
До  сумасшествия  тебе  недолго
Пытаешься  исправить  на  руке
Уроки  Бога.  С  привкусом  травы.

Покромсали  волосы  небрежно
Лицо  –  икону.  Крестик-нолик.
Анафем  звуки  –  надвое  слова.
Меня  рисуешь  телом  нежным.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=80287
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.06.2008


сон

Закутай  обличчя  у  волосся,
Заплутай  очі  в  ночі,  ночі  в  очі.
Світанком  в  тебе  повелося
Пити  каву  з  запахом  жіночим.

Відчинене  вікно  розбилось
Плющі  закореніли  у  думках
А  потяги  від  запахів  живились  -
Твій  дім  сигарами  пропах…

За  цим  роялем  пальці  спали
За  сірим  ранком  –  сірі  дні.
Тебе  нема,  тебе  не  існувало
А  запах  кави  чула  я    ввісні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.06.2008


голі

…ніхто  не  витче  з  моїх  ниток  того
що  я  сплету  із  них  вночі,  під  місяць
не  закрокує  так,  як  бігаю  я.  Боса.
а  всеодно…  А  ні?  А  так!
тікайте!  Голі  люди  носять  смерть
вночі,  коли  ви  спите  також  голі
під  білявими  потойбічними  ковдрами.
і  яблука  котяться  схилами  вгору
і  падають,  котячись  вгору,  униз.
не  рвіть  тої  трави,  я  сплю  на  ній
не  пийте  з  мого  поля,  долоні  ниць.
ті,  без  облич  складають  на  купи
мертвих  хлопчиків  із  кривими  мріями…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=76679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2008


грати в шахи

...ОПЛАКАНО  КАМІНЬ  ЗА  НЕБА  ГРІХИ
НІКОМУ  НЕЯСНІ  І  ВСІМ  ЗРОЗУМІЛІ...
...ЗА  ЗАГИБЛІ  ПОКЛОНИ  ПОКРИШЕНИХ
В  ПОПІЛ  СМІЛИВИХ  ДУМОК...
...ЗА  ПРАВДУ  І  ВІКНА  У  ОЧІ
ЗА  НІЖНІСТЬ  СТАРИХ  І  ПОМЕРЛИХ...
...ЗА  ШКЕЛЬЦЯ  ПОТРІСКАНІ
ТА  ВИХОДИ  ЗВІДСИ  У  НІЧ...
...МІЖ  ТРЬОХ  КРАПОК  ЗАВЖДИ
ІСНУЄ  ПЕВНИЙ  ПРОСТІР...
...ЯК  МІЖ  ХРЕСТАМИ  І  СЛОВАМИ
ЯК  МІЖ  ГРІХАМИ  І  СПАСІННЯМ...
...ЯК  У  ТРАВІ  ЗАЛИШЕНА  Й  ПОРОСЛА
СТРУНКА  НЕВИННІСТЬ...
...Й  НЕВИННА  СТРУНКІСТЬ
ПРОРОСЛА  У  ЗЕМЛІ  КОРІННЯМ...
...Я  НЕ  АПОСТОЛ,  Я  НЕ  ТІНЬ
А  СПРАВЕДЛИВІСТЬ  МІЖ  ДОЩАМИ...
...І  ВГОРУ  ПІДНЯТИЙ  АСФАЛЬТ
ПОДРУЖЖЯ,  ЩО  СИДИТЬ  З  БОГАМИ...
...КОЛІНО  ПРИ  КОЛІНО...
...НЕХРЕЩЕНЕ  Й  НЕВМИТЕ,  АЛЕ  ЗНАЄ...
...ПРО  ТЕ,  ЯК  МОЖНА  ГРАТИ
ЦЕРКВАМИ
 В  ШАХИ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=75020
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2008


увушціголки

Коли  з  ударів  вен  вода  життям
Живицею  живого,  по  хвої  розуміння
І  між  околиць  праведним  злиттям
Свідомість  марить  без  ознак  прозріння
Ростуть  ікони  на  закрайках  хліба
Поцвілі  молитви  в  сувоях  страху  ждуть
Поки  в  долоні  догорять  безслідно
Останні  зойки.  Ляжуть  в  труни  і  заснуть.
Єдиним  вищим  над  моїм  зізнанням
Яке  зламалось  чорним  олівцем  в  воді
З  мередіан    гріхів  змивання  стане
І  хрещення  вогнем.  Кінців  себе  й  в  собі.
Храм  мій  –  сухий  шматок  покори
Немає  де  подітись.  Усе  чиєсь  -  перегини  і  згини
Своє  життя  і  смерть,  свої  голодомори
Світ  в  вушці  голки.  Мій…  По    половині.…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74130
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2008


пісок не повернеться

…Твоя  квола  гітара  не  могла  наздогнати  звук…
…Вимикач  був  надто  далеко  від  кольору  мого  індиго…  Надвоє  мову  –  напам’ять  слово…
…Зовсім  недалеко  самотність…  Лише  акорд  –  ривок…струна  рветься,  а  палець  ламається…
…А  крик  –  не  наш….Росте  не  з  нас…  Незнайомий,  не  вітається,  але  налітає  і  співає…  Пісні  згинів.  ...Пісні  ран….
…Твоя  квола  гітара  нікудишня!!!
…Ні,  я  не  білявка,  я  ненадовго  сюди  –  кілька  обертів  стрілок  і  тут  пилюка….  Курева  і  трухнява…Гітара  давно  ніяка….  А  хліб  давно  проріс  у  мені….  Їжі  не  треба....  Моя  пустеля  –  моя  бухта….  Ні  по  що,  але  ж  про  воду..  .Як  пірнає  в  моє  індиго  вік,  час  і  ріст…  І  піст....  …Я  забула  про  нього….  І    шість…  Шість  малих  нерозчесаних  доль,  кудлатих,  з  вузлами...  В’яже  і  в’яже…Плете  і  плете…Запах  ннннудний...  Нині  надзвичайно,  бо  мій  синій  не  злий,  а  просто  не  поважає  твою  гітару…
…Або  ти  викидаєш  її  –  або  мій  індиго  викинеться  з  мене…  Годинник  тоді  не  допоможе,  і  пісок  не  повернеться  до  клепсидри….  І  льон  не  зацвіте,  бо  мій  колір  заплутається  в  струні  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72523
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2008


на стекле

На  стекле  улягусь  утром  –  нету  мочи  йти
Расплывусь  гуаши  страстью  дальше  за  буйки.
Стукнусь  больно  о  рассвет  грудью  –  я  пьяна,  
Жаль,  что  больше  не  нальют  белого  вина.


Среди  мыслей    загорелся  пламям  синий  стон,
Невозможностью  измены  сам  потух  потом.
Без  пространства  на  стекле  громко  выдох-вдох
Муть  в  глазах  без  алкоголя.  Перекручен  слог…


На  стекле  улягусь  утром  –  я  была  права.
Зачеркнет  и  не  вернется  солнца  булава…
Губы  сладки,  будто  только  кушали  щербет.
Полежу,  пока  утихнет  в  голове  квинтет…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70263
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.04.2008


тепла

+      Крапля…На  пам’ять  про  мене…                                              
+      Дивилась,  наче  ліхтар  на  хрести                                          
+      В  колі  обраних.  Я  не  вміла  ніколи                                      
+    Ховатись  від  втеч  непокірних                                                    
+      І  стражденних  страхів.  Хотіла                                                  
+      Давно  вже  попасти  під  зливу
+      Ілюзій,  що  танули  темними  звуками
+      У  холоді  крихти  печалі  і  крихті  
+            ТЕПЛА…
+      Ніби  димом  заплетене  в  кОсу  тОнке  
+      Волосся.  І  безумною  прірвою  стелиться
+      В  погребі  ніч  суперечок.Ловить  за  пальці,  
+      Ниже  покірно  на  леза  засмаглу  пластику
+      Сонця.  І  тіла.  І  в  тілі.  Два  протиріччя.
+      Невміло  –  нестримно  зривалась  
+      Униз.  І  лежала.  Ледь
+              ТЕПЛА…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69530
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2008


рассветы пристаней

………Кратким  гудком  зажигали………….
……………….Двигатели  маяки………………
………………………..Водку  пилИ  и  молчали…………………….
………………………………….У  пристани  рыбаки……………………………

….Лодка,  как  крошка  хлеба……………………………………………………………………..
…………Пыталась  не  потонуть………………………………………
………………………Чайка  цеплялась  за  небо……………………………….
…………………………...........И  не  могла  вдохнуть…………………………

Дымом  над  облаками…………………………………….
………………....Брезжил  сигар  рассвет…………..
…………………………...Обрывками  оригами………………..
………………………………………..Есть  он……………………………………………………
.  ……………………………………………...А  меня  …………………….
……………………………………………………….Нет…………………………..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69035
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.04.2008


пафосная дверца

Мне  не  нужна  поэзия  стихов  -  сердца.
Мне  не  напиться  лишь  водой  –  любовью,
Зачем  окно,  ведь  лучший  выход  –  дверца.
Зачем  с  врагом  борьба?Сражусь  с  собою…

Зачем  дожди?  –  Чтоб  заполнять  усталость.
Зачем  слова?  –  Чтоб  чаще  шли  дожди…
Зачем  я  есть?  –  Чтоб  на  самую  малость
Закрыть  в  безумства  ночь  пути-шаги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67563
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.04.2008


Музі

Наскільки  порожні  очі  у  серці  -  настільки  у  пам'яті  стерті  слова,  
І  скільки  тре  в  душу  насипати  перцю,  щоб  ти,  бля,  сучаро,  лишилась  жива!
Існуєш  повір'ям  в  прокурених  мізках,  розчинена  в  краплях  алкогольної  крові,
І  запах  жіночий  відчуваю  так  близько...А  ти  заховалась  і  вбиваєш  поволі...
Кусаєш  за  губи,  хапаєш  за  груди,  з  твоїх  вже  не  хочу  я  вирвати  руки,
Ти  поглинаєш-тікаєш.Ти  зло-моя  згуба!  Ти  радість!  І  мука...
Муза-сука!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66891
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2008


ночка

Пеплом  остывала  за  окошком  ночка,
От  луны  осталась  в  небесах  лишь  точка.
Угольками  светится  в  тишине  рябина,
За  листами  спрятались  винограда  вина.

Ледом    тихим  веяло  от  калины  крови,
Изгибали  ивы  и  березы  брови.
Речка  с  берегами  хлопали  в  ладошки,
Засыпала  в  доме  у  камина  кошка.

Грехом  сладким  волны  камыши  венчали,
В  холод  –  воду  травы  косы  распускали.
Первый  иней  подавал  нежные  звоночки,
Все  покрыла  пеленой  серебристой  ночка…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66878
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.04.2008