Поэтка

Сторінки (1/24):  « 1»

л

Я  тебе  разрешаю  не  быть  в  моей  жизни  случайным,
Посели  меня  в  сердце  своем  глубоко-глубоко
Пораженному  сердцу  кажется  необычайным
Встретить  то  что  так  ждал,  а  ведь  это  совсем  нелегко.

Я  тебя  обниму  за  широкую  спину  и  плечи:
И  в  безвременном  страхе  забывшись  тебя  попрошу
 «Запрети  понимать  то,  что  время  меня  от  любви  не  излечит»
«Запрети  поездам  уходить  от  тебя  по  утру!

Пусть  говорят,  что  чудес  не  бывает  на  свете
Что  чувство  большое  пройдёт  если  нет  –  я  себя  погублю
Через  множество  лет  от  чего-то  проснусь  на  рассвете
Поцелую  плече    и  шепну  «всё  же  как  я  тебя  люблю»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101009
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.11.2008


Лист

Робочий  стіл,  зашмуляне  перо
Старий  підсвічник  воском  обігрітий
У  вазі  вже  давно  зов’ялі  квіти
Їх  хтось  приніс  мені,  та  це  було  давно.

Переді  мною  знайдений  конверт
Біленький  аркуш,  марка  і  чорнила..
Давно  до  тебе  я  не  говорила..
Мені  було  погано  дотепер..

Та  як  завжди,  до  того  як  писати
В  душі  читаєш  стільки  одкровень!
Не  перекажеш  все  за  час,  за  день,
В  листах  найтяжче  –  лист  таки  почати.

Найважливіше  хочу  я  щоб  знав  ти:
У  плині  довгих  і  коротких  днів
Я  дякую,  що  ти  мене  пізнавши
Прийняв  до  себе,  і  в  душі  зігрів.

Не  буду  переказувати  все
Об’єм  не  головне,  не  найцінніше
Я  спокійніша,  бо  ти  знаєш  те,
Що  і  для  мене  є  найголовніше.

Пиши  мені,  я  завжди  жду  листів
Два  рази  в  день  дивлюсь  поштову  скриньку
Сьогодні  не  прийшов,  -  стою  сумна  хвилинку
Я  знаю  прийде  він  за  кілька  днів…  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72580
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2008


Поряд тільки повітря

Поряд  тільки  повітря.  Розлетілись  сузір’я    як  пух.
У  подіях  таких  відривається  звук  від  зображень.
Така  вільна  моя  печаль  і  такий  самотній  в  тім  Дух
Перемелює  присмак  прожитих  за  вечір  вражень.

Без  причини  і  свідків,  лиш  наслідки
Вся  земля  в  одиноких  спалахах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2008


Здесь всё ещё есть ты

Здесь  всё  ещё  есть  ты
В  этом  городе  праздничном  редко
Переулки  дома  и  мосты
Твои  тени  хранят  и  приметы

Мне  легко  этот  город  любить
Ты  течению  дней  сопричастен
Мне  с  невидимой  тенью  бродить
Хорошо.  На  душе  лишь  нося  отпечаток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72578
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.05.2008


Опівночі

Опівночі  тріскають  вікна,
І  прокидається  тиша…  і  відьми.
В  собі,  я  до  ночі  найближча  людина  -  
Шукаю  притулку  в  ній  і  родину.

Стою  я  при  ночі  земна  і  правдива  як  віра!
Пахну  лісом,  дощем,  пахну  землею  і  миром!
В  чорній  безодні  очей  засвітилась  іскрина  –  
Я  стала  прекрасним,  чистим,  і  сильним  звіром.

Пам'ять  у  хижому  серці  жила,  і  та  пам'ять  боліла.
Смуток  рубці  нашивав  оксамитовій  шкірі
Сумнів  волосся  чесав  і  від  того  волосся  сивіло.
Місяць  прийшов  рятувати  мене  від  страшної  години.

Місяць  з’явився  зі  світлим  чолом,
Ніжно  зализував  смуток  теплом,
Тіло  омив  молодим  молоком.

Смуток  і  біль  моє  тіло  звільнили,
Сумніву  довгу  косу  розплела.

Відьма  м’яко  до  ночі  ступила  –  
Ніч  радо  її  прийняла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72482
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2008


Пізній час

Пізній  час.  На  небо  з’їхав  місяць.
День  черговий  відгорів,  погас.
Не  торкайтесь  до  моєї  таємниці.
Не  настав  для  неї  слушний  час.

Не  запитуйте,  про  що  ночами  мрію
У  думках  яких  вдалі  від  вас  -  
Я  відкритою  й  здаватись  не  умію,
Не  люблю  конкретних  дій  і  назв.

Не  запитуйте,  що  поглядом  шукаю,
Про  що  довго  в  тишині  мовчу.
Потаємне  у  думках  блукає
Як  веселка  у  думках  дощу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2008


Чотири місяці без жодної сльози

Чотири  місяці  без  жодної  сльози!
Мабуть  я  вмерла,  чи  душа  зотліла
Душа  суха  немов  після  біди
Слова  сухі  безбарвні  тобто  сірі

Одна  сльоза,  всього  одна  сльоза
Жива  гаряча  чиста  і  красива
В  життя  моє  поверне  небеса
Даруючи  мені  безсмертну  силу

Та  поки  сіль  лише  в  моїх  долонях
В  одній  руці  тримаю  листя  в  іншій  сіль
Я  в  центрі  зачаклованого  кола
Де  щастя  не  моє  і  біль  не  мій

Я  перед  дзеркалом  стою  вже  дві  години
Без  руху  смутку  жалю  чи  вини
А  що  як  я  –  це  відображення  людини
Що  дивиться  з  тієї  сторони?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72480
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2008


всё равно

Понимаете,  мне  всё  равно
О  чем  за  спиной  шепчутся  люди
Мне  теперь  позволено  всё  
И  никто  меня  не  осудит

Потому  что  живу,  как  могу  
Странным  радостям  радуюсь  вдвое
Потому  что  в  бессонном  бреду
Ни  забвения,  ни  покоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72406
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.05.2008


Синьо синьо навкруг

Я  зірвусь  і  впаду  у  прірву
Як  Аліса  в  уявну  нору
Але  все  ж  ніщо  не  розірве
Мене  з  тим,  кого  я  люблю.

А  кого  я  люблю?  Синьо-синьо  навкруг
Я  вдивляюся  в  тишу  і  бачу
Біля  мене  зостався  один  тільки  друг
Він  для  мене  найбільше  значить.

Розкажи  мені,  друг,  хто  за  дзеркалом  став
Хто  з  обличчям  нестерпно  прекрасним
Мою  душу  усю  перешив,  перейняв
І  зоставив  мене  так  гаснути?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72405
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2008


У вечері прошу не турбувати

У  вечері  прошу  не  турбувати.
Чекаю  дощ  солоний,  гіркуватий.
Як  солодко  він  б’ється  до  душі...
Ніщо  не  є  приємніш  від  дощів.

Червона  квітка  спалахнула  там
Де  дійсність  вже  належить  тільки  снам.
Я  ненароком  квітку  загасила.
Прекрасний  сон  -  моя  буденна  сила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2008


Ти повертаєшся

Ти  повертаєшся!  Я  так  люблю
Тебе  чекати  вагнерівським  ранком
Тоді  я  дихаю  тобою  і  серпанком
Тоді  найбільше  я  тебе  люблю.

Коли  ти  повертаєшся,  весь  світ
На  тебе  схожий,  у  твоєму  сяйві.
Ту  осінь  найтеплішу,  незвичайну
Люблю  в  тобі,  люблю  тобою  світ.

Ти  мною  став.  Ти  втілився  в  мені.
У  всіх  найкращих  й  найтемніших  звичках
Така  як  ти  –  глибока  і  музична
Як  добре,  що  ти  втілився  в  мені!

Як  боязно  мені,  що  ти
Колись  помреш,  як  помирають  люди
Тоді  й  мене  на  цій  землі  не  буде
Молюсь  щоб  довше  не  жила  як  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2008


Люблю

Часом  я  чую
Як  ти  зі  мною
Подумки  говориш
Тоді  повільно  від  землі
До  неба  голову  підводиш.

У  відповідь  я  говорю
Я  завжди  поряд.  Я  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72363
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2008


Сум

Сіра  ніч  сірий  день  сірий  ранок
Сірий  погляд  у  сіру  даль
Пахне  сіро  волого  тьмяно
Все  проходить  крізь  сіру  вуаль

Сірий  місяць  будинки  і  хмари
Теплий  попіл  сухими  руками
Загрібаю  на  чорну  таріль
І  всміхаюсь  німими  вустами
І  лягаю  на  білу  постіль…
́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2008


Марте Эргэрихь

Медная  дева  пустых  коридоров
Шорох  случайный  наполнил  сосуд
Как    избавляются  от  суфлёров?
Как  снять  из  шеи  тугой  хомут…

Медная  дева  чертогов  унылых
Строго  убранство  твоих  палат.
Что-то  давно  в  твоём  сердце  застыло
И  неподвижен  твой  взгляд…

Храмом  твоим  не  пройду  безразлично
Щеками  коснусь  твоих  хладных  одежд
Жаль  что  публично  теперь  твоё  и    личное
Сад  твой  убит.  С  ним  жилище  надежд…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71489
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.04.2008


Лагідно

Лагідне  сяйво  осінніх  проспектів
Сон  перевтілився  в  насолоду
Кожне  ім’я  особистих  предметів
Випромінює  звук  ідеального  тону

Гаснуть  сузір’я    у  блиску  асфальтів
Осінь  –  поема  в  життєвому  томі
Все  у  краплинах  сріблясто  солоних
Світла  печаль  у  відтінках  прощальних

Все  помічає  осіння  тривога
Погляд  –  як  образ  солодкого  суму
Час  вечоровий  проводжу  в  розмові
А  потім  ще  довго  вслухаюсь  в  відлуння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71487
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2008


у врат зими

Зірви  зненацька  заповітний  звук
Серед  соборних  сосон  сольні  співи  суму
Бо  снігопад  летить  тобі  до  рук
І  оживає  сутність  Бога  Духу

Зостав  назавжди  знак  у  врат  зими
Земля  це  завжди  запах  первоцвіту
До  рук  візьми  зерно  озимини
І  посади  в  садах  як  райську  квітку

І  крижане  прекрасне  місто
З  ім’ям  на  книзі  часу  і  сторіч
Наповниться  новим  розкішним  змістом
А  ти  його  знайди  і  возвелич.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71486
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2008


Я лишаюся тут

Ти  виходиш  з  сліпучого  блиску
І  ламаєш  руками  проміння
Ти  підходиш  до  мене  близько
Покриваєш  своєю  тінню

І  лягає  та  тінь  на  душу
Замикаючи  єдності  коло
І  благодать  не  порушиться  
ані  спогадом  ні  виною

І  долоні  до  тебе  звернуті
Як  до  образу  чи  ікони
Жовтим  вітром  під  самою  стелею
Прошумить  зачакловане  слово

Я  лишаюся  тут  у  спогаді
Де  вода  неквапливо  котиться
Я  лишаюся  тут  у  спогаді
Більш  мені  нікуди  не  хочеться

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71393
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2008


Час спинився

Час  для  мене  спинився    -  довкола  прискорений  втроє
І  сліпа  суєта  проживає  годину  за  три
Бачу  я:  сутеніє,  всі  втомлені  денною  грою
Я  стою  і  дивлюсь,  я  сьогодні  чекаю  весни.

Нехай  буде  гроза.  Блискавицями  сон  мій  розбудить.
Громом  спокій  бентежить  і  будить  забуті  слова.
Нехай  вітер  наповнює  силою  руки  і  груди.
Я  відчую  тоді  що  жива.  І  скажу:»Я  жива»

Нехай  буде  весна  і  в  оновленій  ранками  тиші
Буде  нова  любов.  Я  за  руку  її  поведу
В  рожевіючу  даль,  де  усе  відчувається  глибше..
Я  чекаю  весну.  Я    сьогодні  чекаю  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71391
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2008


Червона Ворона

Я  хочу  щоб  зоряне  небо  було  під  моїми  ногами
Вниз  головою  хочу  ходити  по  хмарах
Щоб  лише  нахилитися  і  дотягнутись  рукою
До  зірки  червоної  що  спить  у  синіх  туманах.

Добре  було,  аби  в  хмарах  зі  мною  ходила  червона  ворона
І  я  її  дружньо  тримала  весь  час  за  крило
І  в  пташиних  очах  моє  віддзеркалення  чорне
Несподівано  справжнє  було.

Я  б  любила  ворону,  годувала  її  калачами
Зшила  торбу  для  крихт  і  червоний    в  квітки  капелюх
Лиш  знайти  би  таку,  що  б  ходила  зі  мною  у  хмарах
І  мушлі  зіркові  тримала  крилом  біля  вух..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71389
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2008


итог двадцатилетия

Ты  справедлива?  –  спрашиваю  я  судьбу..    Разве  ты  справедлива?
             Так  говорила  я  в  то  воскресенье  окончательно  запутавшись  в  происходящем.  Совершенно  растерянная,  я  начала  сомневаться  в  практичности  применения  своих  знаний  и  умений  в  «повседневной  реальности».Все  мои  заслуги  перед  родиной  и  все  мои  лучшие  достижения  виделись  мне  тогда  группой  обездоленных  людей  стоящих  в  сторонке  с  поникшими  серыми  лицами.
----Странный  итог  двадцатилетия.  ..  
           никогда  не  думала,  что  окажусь  в  таком  положении..

Во  мне  униженной  и  уничтоженной  тогда  веселилось  мое  великолепно  развитое  чувство  собственного  достоинства  смешанное  с  ощущением  себя  как  лепешки  с  пробуждающимся  чувством  быстрой,  и  а  главное,  возможной  реабилитации.
   Подходило  к  концу  мое  двадцатое  лето.  Огорченная  всем  на  свете  я  сидела  на  балкончике  одного  из  кафе  занимаясь  тщательным  анализом  прошедших    событий,  пытаясь  понять,  что  привело  меня  ко  всему  чем  я  владею,  или  ..  не  владею..,  зачем  живет  моя  безграничная  тяжелая  печаль  и  вообще,  к  чему  эта  безысходность?    Один  за  другим  в  сознании  всплывали  люди  и  события  плавно  меняя  друг  друга,  но  они  уже  не  волновали  как  прежде.  Только  тихо  бродили  напоминая  об  утратах  и  одиночестве..  Так  говорили  мне  когда-то  о  звездах:  «прекрасные  и  одинокие».  И  в  этом  есть  для  меня  смысл,  ведь  я  тоже  окружена  восхитительными  личностями,  но  меж  нами  уже  с  самого  начала  была  пропасть,  -  и  не  стереть  ее,  и  не  приблизить  их.  Возможно  звезды  должны  находиться  вдалеке  друг  от  друга,  иначе  их  собственное  сияние  не  будет  замечено?
Ранее  мне  казалось,  что  если  ты  хороший  человек,  положительный,  эрудированный,  отзывчивый  и  открытый,  то  в    общении  с  людьми  и  в  связях  с  ними  у  тебя  проблем  не  будет.  Но  оказалось  иначе  –  оказалось,  что  я  не  открыта,  а  точнее,  -  никем  не  открыта.  И  стала  я  тогда  задумываться  и  стараться  понимать  людей  глубже  и  точнее,  но  и  это  дело  не  поправило.  Я,  конечно  же,  на  этом  не  остановилась.,  думать,  размышлять  стала  больше  прежнего.  Читать  больше,  с  головой  погрузилась  в  изучение  истории  искусств,  заводила  все  новые  и  новые  знакомства,  серьезнее  занялась  сочинением  поэзии,  гм,  даже  не  так,  -  сначала,  -  просто  стихов.,  -  поэзия  же  пришла  ко  мне  позже.  
Подолгу  засиживалась  за  роялем,  совершенствуя  свои  не  совершенные  навыки,  а  в  итоге  –  стала  совершенно  печальна  и  одинока,  хотя  по  началу  этого  не  понимала,  а  потом  еще  долгое  время  пыталась  не  замечать.  Так  и  жила:  не  веря.
Долго  я  бегала  и  металась.  Пробиралась  в  чужие  для  меня  компании,  чтоб  быть  ближе  к  людям,  в  очагах  веселья,  внутри  неформального  легкого  общения,  быть  в  сети  созваниваний,  быть  частью  чьих-то  дней,  быта.
Пускала  пыль  себе  в  глаза  умело,  убедительно,  да  еще  так  старательно,  что  вскоре  запылила  все  вокруг  так,  что  дышать  стало  нечем.  И  больше  я  не  видела,  и  не  дышала.  Показалось  все  вокруг  недействительным,  не  существующим.  Я  никого  не  видела,  но  скорее  всего  никого  не  было.  После  разрыва  с  парнем  с  которым  мы  были  очень  близкими  и  родными  людьми,  ну,  или  мне  так  казалось,  с  которым  я  выросла,  который  заменял  мне  всех:  родителей,  друзей,  знакомых,  все  был  только  он.  Я  была  влюблена  глубоко  и  серьезно,  и  расставшись  с  ним  осталась  нищем.  Мне  некому  было  пойти,  некому  было  меня  поддержать.  Периодически  появлялись  какие-то  люди,  но  приходя,  они  несли  мне  свои  романтические  чувства,  и  хотели  чувств  ответных,  а  отвечать  мне  было  нечем,  -  так  они  и  уходили.  Наверное,  друзей-парней  у  меня  по  этой  причине  никогда  не  было.    К  дружбе,  вообще,  я  относилась  как  к  явлению  важному,  но  люди  с  которыми  меня  сталкивала  судьба  –  дружбу  так  не  видели.  Многим  я  казалась  человеком  умным  и  интересным,  но  всего  лишь  казалась.  По  отношению  к  людям  я  старалась  быть  доброй  и  справедливой.  Моя  мораль  была  похвальна,  но  отнюдь  не  популярна.  Ко  мне,  существенно  отличавшейся  от  других  как  внешне  так  и  внутренне  относились  приветливо,  но  не  более.    Единственно  незаменимым  человеком  я  оставалась  по  части  давний  советов  и  выслушиваний  душе  излияний..  Должна  заметить  –  дело  не  самое  благодарное.  .  За  помощью  –  ко  мне.,  гулять  –  со  своими.  Ничего  к  лучшему  не  менялось  а  во  мне  уже  глубоко  ежилось  чувство  принужденности.  Я  научилась  любить  уединение  и  никогда  не  скучала  в  одиночестве.  Появилось  множество,  имевших  смысл  только  для  меня,  радостей.  Они  укутывали  меня  приятной  и  бодрящей  пеленой.  В  такие  часы  я  была  рада  всему  происходящему  и  понимала,  что  имею  доступ  к  блаженству  более  изысканному  и  полному.  Вместо  шуток  и  привычного  веселья  –  красоту  и  восхищение.  Ах,  что  это  были  за  минуты!
                     Мне  не  понадобилось  много  времени,  чтобы  привыкнуть  и  привязаться  к  такому  способу  жизни,  и  я  уже  низа  что  не  хотела  его  менять.  Каждый  день  старалась  найти  время,  с  сбежать  в  парк  в  какое-то  уединенное  местечко,  и  улыбаясь  себе  мыслила,  и  слагала  все  новые  строки.  Поэзия  стала  моей  неотъемлимой    частью.  Частью  воздуха,  которым  стала  дышать  глубоко,  спокойно  и  свободно.  
Круг  общения  продолжал  смыкаться.    Также,  частенько,  обратившись  к  душевной  цензуре  сокращала    и  чистила  содержимое  телефонной  книги.  Я  уже  только  сейчас  понимаю,  что  лгала  людям  с  которыми  общалась.,  ведь  редкий  человек  из  моего  окружения  действительно  меня  интересовал:  и  как  у  него  дела,  и  что  нового  он  себе  купил.  Теперь  уже  не  по  нужде,  а  собственному  огромнейшему  желанию  я  бродила  в  себе  пораженная,  и  сраженная  как  недугом    красотой  и  величием.  
Слова  искрясь  и  мерцая  подступали  ко  мне  из  пространства  и  я,  забывая  обо  всем  на  свете  играла  ими,  как  дитя,  лазуритами  из  малахитовой    шкатулки.
Уединение  стало  привычным  и  желанным.  Созидание  и  творчество  стали  смыслом  и  целью.  Страшным  было  только  оглядывание  по  сторонам,  когда  я  смотрела  на  себя,  и  понимала,  что  мне  двадцать  лет,  что  в  театр  я  хожу  одна,  купленные  газеты  не  читаю,  кофе  пью  с  кем  придется,  утром    в  сонные  губки  меня  никто  не  целует,  стихи  слагаю,  как  умею,  кое-как    играю,  иногда  рисую,  но  рисунки  без  натурщика  не  точные    и  не  живые.,  мобильный  молчит  неделями,  знакомые  –  жестокие  и  глупые  люди,  и  друзей  нет.  Теперь  все  замкнулось  окончательно,  ибо  альтернативы  не  существует.  У  меня  на  самом  деле  знакомых  –  тьма  тьмущая,  как  кровопийц  у  водоема,  но,  они  не  ходят  в  театр  и  на  выставки.  Моя  святыня  им  не  интересна,  и  вообще,  кроме  общих  знакомых  –  ничего  общего.  Ранее  у  меня  было  три  друга:  первый  –  предал,  второй  –  умер,  третий  –  просто  забыл  обо  мне.  Теперешних  я  боюсь  и  не  особо  доверяю.  Может  быть,  они  никому  не  расскажут  мои  тайны,  но  они  не  помогут.  Чувства  и  них  ленивые,  дерзкие,  переменчивые.
Вот  так  я  и  живу,  дыша  своей  мечтой,  чудом,  любовью,  сосредоточенном  в  одном  единственном  человеке.  В  моем  дивном  Фаусте,  моем  крылатом  в  музыке  Демоне.  И  молиться  я  стала  чаще,  и  молитва  эта  о  нем,  равно  как  и  дни,  и  сон,  и  поэзия.    Поразительно  то,  что  чувство  это  со  мной  не  делимо,  оно  самое  моя  Я.  Если  оно  живо  во  мне,  то  не  страшно  мне  ничего,  и  возможно,  если  все  неудачи,  это  путь  который  я  разделяю  с  ним  –  я  счастлива……..(!)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71298
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2008


* * *

Полу  звуком  и  полу  сиянием
Полу  мыслью  по  полу  тонам
Полу  чувством  по  полу  признаниям
Полу  шагом  по  полу  следам

Безобразное  –  есть  бездушное,  
Получившееся  в  полу  душе.
Не  прозрачное,  -  полу  воздушное
Полу  светом  на  витраже.

Полу  мыслям    и  полу  образы.
Полу  сердцу  –  иная  грусть.
Полу  жестами,  полу  позами,
Полу  жизнью  –  не  наживусь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71297
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2008


* * *

Полу  звуком  и  полу  сиянием
Полу  мыслью  по  полу  тонам
Полу  чувством  по  полу  признаниям
Полу  шагом  по  полу  следам

Безобразное  –  есть  бездушное,  
Получившееся  в  полу  душе.
Не  прозрачное,  -  полу  воздушное
Полу  светом  на  витраже.

Полу  мыслям    и  полу  образы.
Полу  сердцу  –  иная  грусть.
Полу  жестами,  полу  позами,
Полу  жизнью  –  не  наживусь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71296
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2008


Пожалуйста, тише!..

Тише  ходите,  тише!..
Прошлое  спит  на  крыше…
И  вот  теперь  мне  слышно
Шепот  грядущего  свыше!..

То,  чему  спится  на  крыше
Шепот  нельзя  тот  услышать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71187
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.04.2008


была живой

Спокойно  мне  теперь.  Я  многое  узнала,
И  многое  прошла,  не  многому  учась.
Я  разлюбила  горький  дух  вокзалов
И  полюбила  созидания  час.

Мне  любо  от  свечи  питать  тепло  и  сладость
И  думать  не  спеша,  о  сложностях  земных,
И  в  этом  для  меня  большая  радость:
есть  что-то  и  во  мне,  что  у  других.

Мне  любо  плыть  по  глади  переплётов
По  пыльной  коже  пальцем  след  чертя.
И  чувствовать,  чьих  мыслей  здесь  полёты,
Воображать,  кто  жил  здесь  до  меня.

Желаю  тайно  я,  чтобы  однажды  кто-то
Любя  скользил  по  глади  переплёта.
По  книге  может  быть  и  не  большой,
Но  точно  знал,  что  я  была  живой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71120
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.04.2008