| Сторінки (29/2815): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 | » |
Cкладу букет із теплих слів,
Тобі, Тамаро, подарую.
Хай прозвучать, як пташок спів,
А ти, хороша, їх почуєш.
Хай квітне ясно ще зоря,
Що засвітилася на небі.
Ще довго, довго не згора,
Бо народилася для тебе.
Хай кожен день в твоїм житті,
Освітить сонця ніжна ласка.
Живи, купайся в доброті.
Життя хай буде, ніби казка.
Шанують друзі і рідня.
І будь щаслива з ними.
Щоб не зазнала ти і дня,
Які б були сумними.
За вірну дружбу ще ціню:
Рахується роками.
Це все я просто поясню:
Є спільне щось між нами.
Ти можеш легко приручать,
Бо маєш ти серденько,
Що може людям пробачать...
Йди по житті легенько...
---------------------------------
Тамарі Шкіндер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Ти - маленьке чудо, що послала доля.
Наповняє груди бажана неволя.
То до хмар підносить,то кида на землю.
То примусить плакать, то зітхать даремно.
То сміятись дзвінко, і радіти долі.
То думки приходять часто мимоволі:
Нащо ми зустрілись на життєвій стежці?
Може, розійтися нам уже нарешті?
Але як без тебе тоді буду жити?
З ким же сум і радість буду я ділити?
Не віддам нікому: буде цінна втрата..
Хай живе Любов, що трохи біснувата!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2013
Скотилось сонце з небозводу.
Втопилось в річці за селом.
Земля ковтнула прохолоду.
А нічка вдарила крилом.
Запахли дивним цвітом квіти.
Роса упала, як сльоза.
Дерева стали гомоніти.
Не так вже жалить дереза.
Росою трави обважніли.
Росинки схожі на кришталь,
Як світлячки, замиготіли.
Завів мелодію скрипаль...
Туман легкий прославсь по річці.
Такий прозорий, як вуаль!
Його невидимі вервички
Тримають, щоб на дно не впав.
Неначе рай спустивсь на землю.
Життя вночі - це інший світ.
А я все думаю даремно:
Приносить щастя малахіт?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
Уже стигле літо доцвіта наколо.
І висить в повітрі дивний аромат.
Та чомусь за серце торка матіола.
Квітів всіх миліша, може, в сотні раз.
Непримітна квітка для людського ока.
Ростом невдалася, стебельце тонке.
Та яка ж пахуча! Очі - поволока.
А вдихнеш повітря: ой, яке ж п"янке!
Коли вийде сонце, квітка ляга спати.
Пелюстки тоненькі, щоб не обпалить.
А коли загляне вечір літній в хату,
Знову мою душу буде веселить.
Я синеньку квітку приколола в коси.
Та вона не в"яне. Серце не болить.
Поки сонце зійде, не страшні їй роси,
Бо не встигнуть душу їй іспопелить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Розцвітає ранок - ніжна квітка.
Пелюстки рожеві розправля.
Як пухнаста ніжна маргаритка
Із спросоння руки простяга.
Народився ранок, що у ночі
Вирвався із пазурів на світ.
І своїм теплом мені шепоче,
Що з кохання не осипавсь цвіт.
Ранок зазирнув до нас в кімнату...
Я тебе цілую у вуста.
Це ранковий приз, моя це плата,
Що тебе послали небеса.
Радо нас стрічає літнє поле.
Різнотрав"я.. Кругом голова.
Що іще бажати нам від долі.
Це вона дарує нам дива.
Ситець колоьровий... Не зім"яти б
Вітер мої коси розпліта.
Я із вітром можу розмовляти.
Він твої слова перебива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2013
Как это просто повстречаться,
Куда труднее расставаться.
Как это просто изменить,
А как же трудно всё простить.
Как это просто полюбить,
Куда труднее позабыть.
Любовью просто упиваться,
А как же больно ошибаться.
Как это просто найти "друга".
Потом лечиться от недуга...
Жизнь непроста: она учитель.
Она - защитник, покровитель.
Коль жизнь даёт тебе урок:
Возьми на всякий случай впрок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440808
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2013
На столі парує чашка чаю.
В ній троянди пахнуть пелюстки.
Досить! Вже нічого не бажаю.
Боляче так ранять колючки.
Подивлюсь вже іншими очима,
Привітаю я тебе, життя!
Дякую, що ти мене навчило.
Я зробила нові відкриття.
Я на зло не буду зло творити.
Ворогам образи відпущу.
І життя відчую колорити.
Торжество у душу запущу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Ще гаряче літо дихає над нами.
Небо зацвіта, як синій льон.
Хмарки розбрелися табунами.
Вперемішку з синім, білий фон.
Задивилась в небо ненароком.
Захотілось хмарку так дістать,
Ту, що запримітила я оком.
Але жаль.. Не можу я літать.
Але ні.. Дістать би оту зірку,
Ту, що у пітьмі ледь-ледь горить.
І чомусь душі так стало гірко:
Як же мені мрію цю здійснить?..
Заховала б я в своїх долонях
Не дала б погаснути тобі.
А в години частого безсоння,
Ми б не сумували, що одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
Умився ранок дрібною росою.
Туман прибився до землі, приліг.
Та що ти! Я не плачу за тобою!
То крапельки скотилися до ніг..
А сонце підбивається все вище,
І знову день приносить щось нове.
А вітер щось притих над попелищем.
І з ним міркуєм: кожен про своє.
Невже сумуєш, вітре вільний брате?
Чи крил твоїх торкнулася роса?
Та хто ж тобі так смутку міг завдати?
Ти вільний! Ось у цьому є краса!
Та я зазнала волі вже занадто.
І приторний від неї уже смак.
Погано, мабуть, те, чого багато.
Самотність є одна із цих ознак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2013
Коли кохання входить в двері,
То розум плига із вікна. ( нар. мудр.)
І нам здається, що зловили
Жар-птицю ніжну за хвоста.
Але, як ближче придивиться,
Зловили просто горобця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439981
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 28.07.2013
Зазирнуло сонце у шпаринки,
І залив кімнату рижий сік.
Радістю наповнив всі клітинки,
Медом майським по лиці потік.
Лоскотав, заглядував у очі.
Бігав по підлозі, по кутках.
Хто ж таку утіху напророчив,
І усмішку поселив в вустах?
Відкриваю настіж я віконце.
Ринуло проміння, цілий стік!
Я радію тобі, Моє Любе Сонце!
Бо хорошим настроєм нарік!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
Легенько вітерець торкнувсь щоки.
А я відчула, ніби поцілунок,
Чи ніжний дотик рідної руки.
Невже це долі цінний подарунок?
І маком зашарілося лице.
Я знову, як раніше, озираюсь..
То листя розправляє деревце...
І я крізь сльози, cумно посміхаюсь.
Навколо тиша, спокій, німота.
Лиш вітер тихо гладить сонне гілля.
Моїх думок поблідла пустота,
А, може, просто віри божевілля?
А час все далі відтісня тебе.
Ти не прийдеш..Та чую все ж я кроки.
Німіє відчуття моє слабе...
Нас відділяють дні і довгі сумні рОки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2013
Я щось сказать тобі хотіла...
Та раптом пам"ять підвела.
А, може, те, що відболіло,
І знову крила обрела?
Я бачу світ тепер навколо
Не сірий, в райдужних тонах.
Що вже звільнилась від мілкого.
І знов щаслива, та не в снах.
Та щось іще.. Дай, боже, пам"ять...
Так рада: вирвалась з сітей!
Що замість серця, в тебе камінь...
Чекаєш сліз з моїх очей?
Та я невдачі посміхнуся.
Запам"ятаю цей урок!
Навколо ж сонце! Озирнуся!
Ти пожалкуєш ще, у...
______________________________________
Прошу цей вірш не приміряти до мене. Він написаний на основі
нещодавно переглянутого фільму...
Дякую!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439395
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.07.2013
Чому ти дивишся мені услід?
Я відчуваю погляд твій цікавий...
Здається тебе знаю сотні літ.
І, як уперше, знову відкриваю.
Я озираюсь... погляди зійшлись.
Як завжди свою посмішку ховаю.
Та раптом дзвінким сміхом залились.
В той час про все на світі забуваю.
В полоні вже знайомих почуттів.
Чому це серце так забилось швидко?
Так дивно...Ти прийшов немов із снів.
Це ж ти приходив в сни мої нерідко.
Несміло подивилась в його очі.
І погляд свій цікавий відвела.
Два вогника, як світло серед ночі.
Як два бездонних чистих джерела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2013
Тихенько плине річечка мала.
Ось місяць кинув золоту доріжку.
І зірочка у небі зацвіла,
А битий шлях порізала моріжка.
Я шляхом йду вечірнім навмання,
Думки, немов крізь сито просіваю.
Просіється , як нетріб маячня.
Хороше тільки в спогад пропускаю.
Угледіла: он човен... Два весла.
Тихенько його хвильки обмивають.
Куди ж це його доля занесла?
Чомусь сумні думки враз огортають...
Злетів із очерету дикий птах.
А річечка, мов змійкою все в"ється.
А ти, хороший, все в моїх думках.
Чому любов так тяжко дістається?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2013
Під сонечком розніжилась ромашка.
Розправила біленькі пелюстки.
Росу тримати їй було так важко.
Ці цінні діамантові злитки.
На землю впали теплою сльозою.
І спрагла проковтнула їх земля.
Хитає квітка легко головою.
Запрошує у гості вже джмеля.
Ранковий вітер будить гладіолуси.
Веселкою розкинулись в саду.
Розправили рівненько свої корпуси.
А сарафанчики ідуть їм до ладу!
Волошки увібрали в себе небо.
А півники - чубаті королі.
Чи бачив це із вас колись хто-небудь,
Як білочка вмивається в дуплі?
Я сонячне проміння позбираю.
Розкидаю усім на цій землі.
І радості всім дітям побажаю.
Купайтеся, малеча, у теплі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438982
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.07.2013
Коли розлучаються двоє,
То серце від болю стражда.
У цьому тут винні обоє.
Звучать тепер інші слова.
Душа усе чує і плаче.
І хоче це все зупинить.
А серце маленьке гаряче
У мирі так хоче ще жить.
Згадайте, мої любі друзі,
Як доля колись вас звела.
Нащо серце краять у тузі?
Чим доля для вас була зла?
Зустрілись, кохались, раділи.
Сховайте свого язика.
Не дайте чуттям заржавіти.
Не треба! Гасіть сірника!
Для чого, колись наодинці,
Зізнаться в своїх помилках,
Збирати усе по краплинці,
Тримати в тремтячих руках?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2013
Мачок червоний в житі майорів.
Один однісінький не скинув цвіту.
Він ще живе...На сонці не згорів.
Маленьке диво полудення літа.
В полоні почуттів достиглий лан.
Тихенько хвиля хвильку доганяє.
Пливе над річкою полиновий дурман.
І душу ніжний спокій наповняє.
Прозоре, синьоооке бродить літо...
Та осінь підкрадається степами.
Ще пахощі духмяні недопито,
Та спіле літо вже не за горами.
Лікують душу медоносні трави
І посмішка твоїх сумних очей.
Від сонця, що родилося, заграви.
І ніжний дотик до моїх плечей...
Як передать красу цих почуттів?
Немає слів... Приємна насолода!
Як довго ти шукать мене посмів?
Стихає все... Німіє і природа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
Візьму я Книгу Життя в руки,
Перегорну у сотий раз.
Нема вірнішої науки,
Вона є мій дороговказ.
Життєвий шлях - складна освіта.
Здаю екзамен кожен день,
Він вимага багато світла,
І щоб в пітьму не впасть лишень.
Життя складається з усмішок,
І з гірких сліз, або зітхань.
А ще тверде, немов горішок.
З важких і різних запитань.
Ти мусиш сам прийти до всього,
Щоб помилок не допустить.
І щоб бездушність до святого
У свою душу не впустить.
Живу по правді, як умію.
Життя закони поважать.
Усьому світлому радію,
Уміє серце і страждать.
Життя виконую уроки.
Боюся промаху зробить...
Мої оці простенькі кроки
Нехай Господь благословить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436984
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2013
Сповзла скупа сльоза з очей.
Це серце плаче без причини.
Зітхання вирветься з грудей,
Не знак нелегкої години...
Ти просто знай: душа жива.
І зовсім не примхлива.
Любов закрутить жорнова,
Вона уже щаслива.
Натура жінки непроста.
Не кожен зрозуміє,
Що сльози просто це вода.
Хто так сказать посміє?
Жіноче серце золоте,
Напоєне Любов"ю,
Духмяним садом розцвіте
З цілющою росою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
По походке тебя я узнАю,
По улыбке на добром лице.
Настроенье твоё замечаю,
Что так важно ранимой душе.
Я люблю твои сильные руки.
Ты легонько обнимешь меня,
И лишь слышно сердечные стуки,
Что любовь нашу, нежность хранят.
В этот миг обо всём забываю.
Без тебя очень трудно мне жить,
Но когда тебя вновь я встречаю,
Так боюсь оборвать эту нить.
Ту, что держит упрямо с тобою,
Что не даст нашим душам страдать,
Чтоб ещё не засыпал листвою
Ту дороржку к тебе листопад.
Я люблю тебя, милый, за прошлое,
И за то, что есть в нас и сейчас.
И за то, что быть может хорошее.
Если б только костёр не погас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
На підлогу скочив з вікна промінь,
Покотився і на ковдру вліз.
Сміючись, підставила долоні.
Він залоскотав мене до сліз.
Що ж це я сміюся спозаранку?
Сльози і усмішка водночас...
Вітер поколихує фіранку
І лице скривив він від гримас.
Ще недавно гладив він волосся,
Цілував у очі, повні сліз.
Як же промінцю оце вдалося?
І взяла за душу його злість..
Та я цим тепер не переймаюсь,
Бо на серці думка лиш одна.
Від надії я не відступаюсь:
І біжу скоріше до вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Пливе, як лебідь, надвечір"я.
Останній промінь в річці згас.
Своє шукаю я сузір"я,
Милуюсь небом водночас.
Враз небо змінює свй колір:
То потемніє, то спахне.
Ще світло чинить ночі опір:
У хмарах блискавка жахне.
Затихло все перед грозою.
Не квітка синя небеса.
Страшить окрасою новою.
Дощу загроза нависа...
Отак й в житті буває тихо,
І тільки ангели не сплять.
Та десь візьметься рапом вихор,
Почне всю тишу спопелять.
Словами ранить може душу,
І на дорозі все змітать.
Потрусить почуття, як грушу.
Почне, мов демоном літать..
Та що тут зробиш? Як зупиниш?
Який тут спосіб вибирать?
Яке тут слово ти пророниш,
Щоб все на місце переграть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Порой на жизненном пути
Встречаем мы не тех.
Кто помогает их найти?
Наказаны за грех?
Прощаем их за нелюбовь,
За мелкость подлых душ.
И доказать хотим любой
Ценой, что верим в ихню чушь.
Могут предать за грош тебя,
И глазом не моргнув.
А мы прощаем, всё ж любя,
Слезу с очей смахнув...
Сожмется сердце, заболит,
Но верить не устанет.
Лишь потихонько от обид,
Любовь бледнеет, вянет...
Любовь и веру сохрани,
Живи всегда с надеждой.
Прошу, Господь, нас отведи:
Не дай любить невежду!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435598
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2013
Подаруй мені квітку, щоб горіла, як жар.
Щоб ЛЮБОВ пила з неї незвичайний нектар,
Щоб багаття тримала, коли випаде сніг,
Коли плакать захочу, щоб лунав ніжний сміх.
Берегтиму від вітру, щоб не рвав пелюстки...
А як квітка зів"яне: не любив значить ти.
Я поставлю у вазу дорогий талісман.
Буде ясно мені, що скінчився роман.
Не впаде вже на неї світанкова роса...
Але що це зі мною? Це в сльозах небеса...
Час загоїв всі рани...Ось ромашок букет...
Та тепер посміхнуся: зовсім інший сюжет.
І не варто страждати, як впадуть пелюстки,
Бо на квітках бувають, як голки колючки...
Вони ранять не в пальці, а у серце живе.
Хоч і квітка принадна, хто ж красою назве?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2013
Вже cтільки днів полощуть землю зливи.
Дерева вимокли, стоять, немов хлющі.
Я слухаю дощів сумні мотиви,
Що тихо розливаються в тиші.
Пливе мелодія і тулиться до серця.
Та сум воно не хоче відчувать.
Лише на хвильку смутком доторкнеться,
А потім зможе біль утамувать.
Я знову біля тебе, мій хороший.
Ну чим мене ти зміг причарувать?
Так хочеться, щоб ночі були довші,
Щоб мати змогу все обміркувать.
Тебе я ще і досі не зустріла,
В уяві тільки вигадка жива.
Та я тобою вже переболіла.
Ти радість і журба тепер моя...
Ось знову ти проходиш мимо вікон,
Тримаєш парасольку у руці...
А серце зацвітає дивним цвітом...
І я боюсь порушить миті ці...
Не хочу я узнать розчарування,
Не хочу біль душі своїй завдать..
Нехай таємне буде існування.
Це краще, ніж знайти і знов втрачать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2013
Жени кохання, хоч у двері,
Воно влетить тобі в вікно( нар. мудр.)
Не заховаєшся й в печері.
Не покладеш і під сукно.
Воно вартує тебе всюди,
Лишає спокою і сна.
І може буть з лицем облуди,
Або ж розквітне, як весна.
Злетить, як зірка, просто з неба.
Засяє в темряві й згорить..
А може буть, як ніч липнева,
І своїм зіллям оп"янить..
Тоді душа не зна спокою,
Не хоче з розумом дружить.
Життя стає вже суєтою...
Та це все варто пережить...
Допоки серце б"ється в грудях.
Даруйте лагідні слова.
Нехай в серцях кохання будять...
Поки душа іще жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2013
Бессильная злость, плюс такая же зависть,
в мозгу у психа рождает ненависть. (Леонид С. Сухоруков)
____________________________________________________
Мудрец не сможет ненавидеть
И человека зря обидеть.
Обиду молча принимает
И мудрость этим обретает.
Коль ненавидим мы врагов,
Мы этим портим себе кровь.
Имеют власть тогда над нами.
И вместо сна, кошмар ночами.
Ну что им нЕнависть ( врагам),
Кто потерял и стыд, и срам?
И мы тогда в руках у них...
Уйди быстрей с дорог таких...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2013
Як жаль.. не можна повернути
Все те, що цінне так душі.
Лиш є можливість - зазирнути
У край смерековий в тиші.
Минуле в спогадах нарушу.
Думки лягають на листок.
І зачіпають мою душу.
Пройшов по тілу холодок.
Стою в задумі.. непорушно.
Я бачу мальву під вікном.
А он розквітла знову груша.
Повітря в грудях вже комком.
Шукаю маму я очима.
Так хочу рідну я спитать:
Чому так рано на спочинок
Пішла й не хоче завітать
В свою домівку, в нашу хату.
Я так сказать тобі хотіла
Те, що не встигла... так багато,
Моя голубко посивіла...
До тебе ніжно прихилитись.
Обличчя, руки цілувать.
За тебе Богу помолитись.
Слова найкращі відшукать...
Але ні звуку... Тільки тиша.
Торкнувся вітер лиш крилом.
Хитнула гілочками вишня...
А так повіяло теплом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
Брехня викриває слабку душу, безпомічний розум, порочний характер. Ф. Бекон.
-------------------------------------------------------------------------
Мені казав один хороший друг:
У всім поганім відшукай хороше.
Уважно подивитись вмій навкруг,
І не мете в душі тоді уже пороша.
Порада дуже цінна, що й казать.
Прийшла пора зробить переоцінку.
Та як же тут загадку розгадать?
Чи має зло таємного відтінку?
Коли людина бреше повсякчас.
І ллються з вуст слова її, як мед.
Таких людей боюся я підчас.
Та як узнать цю підлість наперед?
Хіба знайдеш в брехні тій щось хороше?
Повіриш ти - і вже у дураках.
Брехать... Хіба платить великі гроші?
А очі заборгують у Сірка...
Ну як у підлості знайдеш для себе цінне?
Хіба вона порадує тебе?
Із мілких душ ці вади завжди плинуть.
А дума, що велике він цабе..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433273
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.06.2013
Любовь, как будто мотылек,
Вспорхнёт вдруг крыльями цветными
На сердце, хрупкий стебелек,
Подарит чувства неземные.
Любовь - цветенье алых роз,
Нежнее цвета миндаля.
Она для сердца, как наркоз,
Но только тоньше хрусталя.
Она доверчивый ребёнок .
Не понимает слово ЛОЖЬ.
И любит нежность, как котёнок.
От грубых слов уходит прочь.
Она цветенье белой вишни,
Когда снега уже лежат.
Тогда забудешь, что ты лишний,
Хотя пришел твой листопад.
Цветет, как аленький цветочек
Среди кромешной темноты...
Но как же тонок стебелёчек!
Храни цветок свой ЛЮБВИ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432841
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2013
Сонце посила останній промінь.
Погаса заграва у тиші.
А душа готується на спомин.
Це, як заспокійливе душі.
Виринає в пам"яті картинка:
Тихий вечір, річка і... листок.
І здалося, він крила частинка.
Ще немає осені... пожовк.
Ще недавно крильми трепотів він
На зеленім молодім кленку,
І хотів за вітром полетіти...
Хіба знав про долю він гірку?
Ось тепер один серед негоди.
Полетіть? Та як? Одне ж крило..
Та хіба тепер до насолоди..?
І життя минуле ожило...
На кленку так гарно було жити.
Вітер ніжні шепотів слова.
Жити там собі і не тужити,
Та біда: безглузда голова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Добро и ласку обнаружа,
Вы переделаете мужа.
Г. Сакс
--------------------------------
Добро и ласку обнаружа,
Ви переделаете мужа.
Улыбка, нежные слова.
Еще немножко мастерства.
Обнять, внимательно послушать.
Не стоить нервы портить мужу.
Смотреть внимательно в глаза...
И вот уже прошла гроза.
Не спорьте с мужем никогда.
Пролейте слёзы иногда.
Они боятся женских слёз,
Что часто льются невсерьёз.
Не стоит нам на них кричать,
И зло в душе своей держать.
А чтоб решенье отыскать...
То выход здесь один - кровать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432241
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.06.2013
Вже сивіє вечір на очах.
Чом так швидко ти старієш, діду?
Ще до ночі довгий тобі шлях,
Та від тебе вже немає й сліду.
Я дивлюсь з цікавістю в вікно.
Нічка, ніби ворон, вже злітає.
У домівках сон літа давно.
Місяць ніжне плетиво сплітає.
Із мережок зіткані думки.
Вітер, мов дитя, їх колихає.
Він це робить завжди залюбки...
Соняшник в вікно он заглядає.
Тихо диха шторка на вікні.
Ніби крильми білими махає.
Відганяє всі думки сумні.
І мене у спокій загортає.
Оп"яніла... липи дивний цвіт.
Може, це від згадок, моя казко?
І такий чудовий тепер світ!
А без тебе, любий, було важко...
-------------------------------------
Cтарієш, діду* - тут мова йде про вечір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2013
Люблю слова красиві, ніжні,
Що ллються, ніби водоспад.
І колір мають білосніжний.
Неначе звуки серенад.
Не часто ти їх промовляєш,
Й чекаю я не кожен день,
Та ти собі не уявляєш:
Твої слова - це скарб натхнень.
Але життя - не завжди радість.
Приходять й будні на поріг.
Та забуваю свою слабкість.
Сховаю їх, як оберіг.
Люблю сидіть з тобою мовчки.
І ніжний погляд відчувать.
Обнімеш ти мене( вже звичка ),
І цим теж можеш чарувать...
Слова, слова багато значать,
Якщо від серця, від душі.
Нехай від них ніхто не плаче!
До серця будуть, як ключі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013
Слова, неначе намистинки,
Сипнув - й від серця відлягло.
Відчула кожна їх клітинка.
А кажуть: слово - це срібло.
Воно цінніше діаманту,
Якщо ним серце промовля.
Якого треба тут таланту?
Не варто й хисту скрипаля.
Скажи їх так, щоб захмеліти.
Щоб пішла кругом голова.
І щоб хотілося злетіти
Туди, де віра ожива.
Уважно стежу за тобою,
Коли слова твої звучать.
Немов живущою водою
Ти окропляєш наший шлях.
Ти, ніби вітер в чистім полі,
Шепоче росяній траві.
Зникають сумніви і болі.
Такі слова ці, як живі.
Тримаю міцно твою руку,
В тобі увесь талант вмістивсь.
Тобі я вдячна за науку...
І що любити не втомивсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430549
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.06.2013
Ось останні сонячні заграви
Запалили хмари, горизонт.
Потухають промені ласкаві.
Відпочить землі - оце резон.
Затиха природа ... відпочинок.
І до ранку річка засина.
А душа знов стане в поєдинок,
Бо питання нове вирина.
Чом в кохання час такий короткий?
Може, воно карою було?
І погіркли всі слова солодкі...
Поряд них поселиться вже зло.
Чом міняють нас на значно гірших?
І душа до краю добреде.
І нема страждань вже значно більших,
Коли час такий комусь прийде.
І колишній любий стане ворог
Той, що бути вірним так й не зміг.
Почуття зітруться тепер в порох...
Новий день з чим стане на поріг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Розлилося літо пахощами липи.
І хмільне повітря забиває дух.
Тільки чути вітру чомусь тихі схлипи.
Може, йому важко від цих медовух?
Ось злітає вечір. До землі прибився.
І дерева тихо в сутінь загорта.
Закінчив роботу, мрячкою умився.
Видно, що робота в нього непроста.
Падають із листя ніжні самоцвіти,
Що старанно дощ їх літній начіпляв.
І тремтять у сяйві справжні малахіти.
Пошепки із ними вітер розмовляв.
Дощик припинився... Стало тихо-тихо.
Ще гостріше пахнуть липові квітки.
Коли квітне липа, то не ходить лихо.
Вірю я, повірте й ви в такі чутки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429733
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2013
Із ранку дощик моросить.
Туман укрив покоси.
А онде річечка біжить.
Верба в ній миє коси.
Листок самотній ось пливе.
Від чого ж відірвався?
Ще ж тільки літо золоте.
Куди ж це він подався?
Один, як палець, без рідні!
Здолає його втома,
І знайде спокій він на дні.
Що ж, доля тут відома...
Мети немає. Тяжкий шлях.
В очах горить свобода.
Хвильки, як коні він запряг.
А швидкість - насолода.
Від дива млів і вітровій.
Дивився на сміливця,
Підкравсь карась, листочок з"їв...
Вітали всі мисливця.
----------------------
Мораль в цій байці не пишу.
Скажіть на вушко мамі:
Кого не люблять всі в житті?
Як звуться? .........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429510
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.06.2013
Коли торкаєшся рукою
Моїх засмучених очей,
То ніби хмаркою легкою
Знімаєш тяжкість із плечей.
Я пригорнусь до тебе ніжно,
Немов не бачились сто літ.
І почуттям тут стане тісно,
Бо в серці знову тане лід.
Чому ж без тебе в серці пустка?
І обсідають знов думки.
Чомусь і сонце світить тускло.
Хіба, розлука ця взнаки?
Не раз питала вітра в полі,
Які є ліки, щоб забуть.
Тебе не згадувать ніколи,
І спокій для душі здобуть.
Та повертала знову пам"ять
В той край, де важко забуття.
Нехай часи той край не спалять.
Були ж щасливі ти і я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2013
Прожитий день іще один без тебе.
Чому ж мені здалося цілий рік?
І сонце не так світить вже на небі.
І сон тепер від мене кудись зник.
Спішить і літо! Швидко відлітає.
Жасмін відцвів, а липа розцвіла.
А пам"ять все сторінки розгортає.
Невже любов фальшивою була?
Занурююся в давнє я минуле.
Так хочу його знову повернуть!
Скажи мені, ти знаєш все, зозуле,
То ж скільки ж це років ще проминуть?
Відчуй мою химерну цю надію.
Нехай легкою стане, ніби пух.
Що накукуєш, все я зрозумію.
Обдуриш, то зверну усе на слух...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2013
Я пройду веселкою крутою,
Бо спалив ти вже усі мости.
Потім перекинуся рікою,
Потечу дістатися мети.
А вода прозора,свіжа, чиста.
І її тримають береги.
З них один заріс, сухий, тернистий.
Мул і колючки лиш навкруги.
Бережись: затягне з головою.
Безпощадна ця трясовина..
Або вжалить нишком кропивою,
Що від болю тіло постина.
Не шепочуть між собою трави.
І пташина не зів"є гніздо.
і не бачить темінь тут заграви.
Сонце не світило так давно.
Ну, а другий берег такий чистий.
Бачу, не занедбаний людьми.
Хор пташок лунає голосистий.
І немає місця для пітьми.
Так пливе ріка життя повільно.
Річці треба завжди береги.
Та змінити щось у них насильно,
Знаю, що не вистачить снаги..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013
Місяць, як підкова в темнім небі.
Зірочки, як свічечки горять.
Я спішу, запізнююсь до тебе.
Та вони тобі це сповістять.
Вітерець гойдається в колисці
Це для нього ліжко у гілках.
Та його утримають: плечисті.
Раптом знявся й полетів, як птах.
Я спішу до тебе, в моє літо.
Хай щасливим буде оцей шлях.
Бо весною стільки пережито.
Десь в душі ховається ще страх.
Я лечу, а дощ спішить за мною.
Ось веселка крила простягла.
Теплий дощ пройшов вже стороною.
Раз веселка, то чекать тепла!
Я прошу вас, сили всі природи!
Будьте милосердні на шляху!
Не робіть до щастя перешкоди.
Будьте добродушні в ніч таку..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
Надворі ледве звечоріє,
Легкий туман впаде на став.
Як тільки вечір посивіє,
Повіє пахощами трав.
Запахне м"ята - прохолода.
Окута степ стійкий напій.
Вдихай чи пий- це насолода.
Хмільне вино моїх надій.
Упав крильми у трави вітер.
Погладив ніжно ковилу.
На землю збив із квітів бісер.
Пробіг по річці, як по склу.
А коли вийде місяць в небі,
Зірки зберуться погулять,
То полетить, неначе лебідь,
Оцей бешкетник спочивать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428047
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.05.2013
Я міняю сум свій на усмішку.
Хай душа радіє: літо йде.
Радість, сльози: все вже вперемішку!
Сум тепер мне вже не знайде.
Ми з тобою разом: це вже доля.
Та куди ж вона нас занесе?
Я в твоїх обіймах. Це неволя!
Та вона рідніша над усе.
Я біжу, а ти наздоганяєш.
І луна над річкою наш сміх.
Радістю ти пустку наповняєш.
Ти мої вагання переміг.
Ось тепер не вір у випадковість:
Іншого чекала під дощем.
А тебе зустріла я натомість.
Ось тобі поема із поем.
Я не знаю, що там буде потім,
Може, це душі моєї гріх.
Але в серці ти живеш жіночім.
Ти мене від суму все ж зберіг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2013
Не люблю я каву спозаранку.
Не люблю похмурі сірі дні.
Та люблю помріять до світанку.
Тільки щоб одна... насамоті.
Непомітно сісти біля тебе,
Щоб побачить знов твоє лице.
Та не знаю, чи тобі це треба,
Чи посмію я зробить оце...
Я візьму тихенько твою руку
Прикладу до серденька свого.
Сон не потривожу... ані звуку.
Посиджу я поряд... і всього.
Так захочу, щоб розплющив очі:
Подивися, любий, поряд я!
І отак просиджу до півночі.
Тільки знаю: мрія це моя.
Ти у сні так мило посміхнувся.
Що ж тобі приснилось? Як вгадать?
Ти мене відчув? Поворухнувся...
А хвилини швидко так біжать...
Чом надворі швидко так сіріє?
А світанок каже: вже пора...
Ранок всі думки мої розвіє...
Тепер можна взятись й до пера...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2013
Розносить вітер пахощі жасміну.
Розкинув своє гілля під вікном.
І містить у собі оцю таїну:
Чому квітки облиті молоком?
Сліпить так очі ця тендітна квітка.
Як згадка про любов, що відцвіла.
Вона була кохання мого свідком.
Забуть тебе я й досі не змогла.
Та зараз з іншим п"ю я чай з жасміном.
А погляд все прикутий до вікна,
Бо спогади цвітуть іще рубіном,
Неначе краплі грецького вина.
Солодкий запах розтривожив душу.
І чай із медом став, ніби полин.
Тебе давно забути я вже мушу,
Та зараз я в полоні тих хвилин...
А інший розуміє і прощає.
Легенько на плече рука лягла.
І я радію: стежка заростає
Туди, де вперше я тебе знайшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2013
Скажіть: чому не можу плакать,
В той час, коли стражда душа?
Не хочуть сльози з очей капать,
Коли вже віра покида.
Якби в цей час пролились сльози,
То легше б стало на душі.
Та плакать я тоді не в змозі...
Пролийтесь, сльози, у тиші!
Омийте душу, що страждає.
Зробіть полегшення мені,
Коли сумління заповзає,
Й переконання не тверді.
Душа ридає, коли бачить,
Що сльози поряд хтось проллє.
Ну як себе переіначить?
Який рецепт для цього є?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
Люблю я ліс, коли ранкова тиша.
В той час туман дерева пелена.
Та вся краса сприймається гостріше,
Коли ця поволока вже мина.
Тут мешканці ховаються у нори.
Це цілий світ, наповнений життям!
Слабким тут не пробачать непокори.
Та ліс для них надійний рідний храм.
Дерева вже напоєні росою.
Із гілля капа справжній чистий дощ.
На трави падає прозорою сльозою,
А потім пробиває землі товщ.
Ось сонце вже мандрує через листя.
І сяйво обіймає ніжно ліс.
І страхи тут у звірів розійшлися,
Цей ранок вже спасіння їм приніс.
Люблю спостерігати все навколо.
Ось жолудь впав із жовтим вже листом.
Десь іволга затягне раптом соло.
А то затягнуть птАхи всі гуртом.
Розкішний кущик глоду загорівся.
Під кущиком я бачу русака.
Увесь тремтить. Тихенько причаївся.
Будь пильним і тікай від хижака...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427302
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2013
Подарунок моїй вірній подружці NINEL
за чуйність і добре серце!
Дякую тобі, моя хороша, за все!
-----------------------------------
Казковий степ вечірньою порою.
Завмерла тиша... Воля і краса!
І трави вже напоєні росою.
Навколо вся чарівність потряса!
Спекотний день зміняє прохолода.
Як ніжно вітер гладить ковилу!
Дивитися на степ це - насолода!
Так хто ж не порадіє тут теплу?
Гудуть хрущі, виводять свою пісню.
В кущах затьохкав радо соловей.
І ллється, як струмок, в годину пізню
І радість пісні плине до грудей.
Яка краса! Це - велич і чарівність!
Духмяні квіти, ніби килими.
Це нашої землі свята величність,
Де народились і живемо ми.
Запахла щойно скошена трава.
Як хочеться пірнути з головою!
Відчути подих літнього тепла,
І захмеліть красою степовою.
А, лежачи горілиць, споглядать,
Як мерехтять зірки у бездні неба..
За це, повірте, можна все віддать...
Та тільки у степу побути треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427018
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.05.2013
Продрогла... Вымокла до нитки.
Под дождь попала не под стать.
Вот это есть цена улыбки,
Что так хотела увидать!
А как хотелось прикоснуться
К твоим, но мне родным рукам.
И лишь на миг, чтобы очнуться
В твоих объятиях.(Стыд и срам)...
Но ты прошел. Меня не знаешь.
Мельком лишь взгляд мне подарил.
И вмиг мечты мои сжигаешь.
Быть может, счастье пропустил.
Прошел немного... Оглянулся.
Но как чутка его душа!
Потом вдруг просто улыбнулся.
Ушел тихонько, неспеша.
А как же завтра? Снова дождь?
И вновь стоять мне без зонта?
Но день на день так не похож.
Растает все же пустота..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2013
Сивочубий опустився вечір.
Літо уже стало на поріг.
І прикрив туман деревам плечі,
Потім на землі спочить приліг.
Подивилась: ось причалив човен,
Бо у річки скрес давно вже лід.
Він зумів здолати навіть повінь.
Плив повільно...Зупинив свій хід.
На човні нікого... Він самотній.
Два весла, як два крила в воді.
Відчуваю: шлях безповоротній.
Може, він чека когось тоді?
Щось йому шепочуть тихо хвильки.
Співчувають... Йшов неблизький шлях.
Не зверта уваги аніскільки.
Чує регіт жаб в очеретах...
Він когось чекає на зупинці.
Буде сподіватись день при дні.
Та надія лиш на волосинці,
І думки його тепер чудні.
В котрий раз надворі вечоріє.
Місяць розлива своє срібло.
Он на річці стежка пломеніє...'
Ти тримайся, не впади, весло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Вже схиляється сонце на захід.
А на зміну виходять зірки.
Бачу: двоє ідуть битим шляхом...
Придивилась: це я, поряд ти.
Ми такі молоді, безтурботні.
На життєвий ступаємо шлях.
І йдемо цим шляхОм битим сотні,
Може, тисячу років підряд.
Ми не зрадили перше кохання.
Зародилося й досі живе.
(Не скажу, що не мали страждання..)
Але ж перше! Що поряд іде...
Я дивлюсь тобі часто у очі,
А ти любиш у коси пірнать.
А коли по лиці течуть сльози,
Не соромишся їх цілувать...
Нелегке нам життя дарувала
Наша доля, та вдячні ми їй,
Що з тобою мене спарувала.
Не лишила мене без надій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2013
Іду я степом. В житі маки.
Як захід сонця пелюстки.
Хтось запалив, неначе злаки.
І лан здається нестійким.
Земля від сонця парувала,
І вітер в полі занеміг.
Мене ж краса зачарувала.
Хто ж цю красу створить так зміг?
Зайшла у жито! Моя доле!
Як море, житні колоски!
Лиш трішки серце взялось болем:
Я бачу ніжні сокирки...
Ти пам"ятаєш оте літо,
Коли ці квіти дарував?
Я милувалась дивним цвітом...
Чому ж так швидко він зів"яв?
Мабуть, палило дуже сонце.
І так згубило красу їх.
Тепер тримаю їх в долонці..
Ми розійшлись... То чий це гріх?..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013
У промінні ранок вже скупався.
Та блищить на травах ще роса.
Місяць відсвітив і спать подався.
Новий день із ночі воскреса.
Шепотять розбуджені листочки.
Вітер позіхає з-поміж віт.
Ну а день крокує собі мовчки
І міняє темряву на світ.
До мого вікна підкрався промінь.
На вустах усмішка розцвіла.
Простягла до сонця я долоні.
Позитив зібрала... Я змогла!
І нехай зі мною ти не поряд,
Сумувать за цим нема причин.
Кину на красу весняну погляд,
Для душі знайду перепочин.
Думаю, що втрачу небагато,
Бо з тобою ми давно чужі.
Хай свобода це не зовсім свято,
А маленьке торжество душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013
Коли на серці стане тяжко,
Дістане знову мене сум,
Зітхну, як завжди, тихо й важко,
І полечу на крилах дум,
Туди, де вітер вільний в полі,
Де видно світ у всій красі.
Бо там журби нема ніколи.
А трави скупані в росі.
Пройду там босими ногами
По ще нестоптаній стерні.
І доторкнуся я руками
Своєї рідної землі.
Відчую подих різнотрав"я,
Вдихнувши, душу ізцілю.
Як пташка крила знов розправлю,
Услід за вітром полечу.
Туди, де тепле синє море,
(І десь далеко вже журба),
Де небо чисте і прозоре...
І смутку я вже не раба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Розцвітає ранок,ніби квітка.
Розпуска рожеві пелюстки.
Хмари пропливають, мов лебідки.
І тріщать на сонці вже бруньки.
І жахнулись полум"я дерева.
Розлилось проміння по землі.
Ну а ніч, чарівна королева,
Вже давно разтала у імлі.
Новий день вмивається росою.
Вітер із спросоння позіха.
Як не милуватися красою?
Це ж вона натхнення надиха.
А чи, може, той, хто поруч зараз,
Хто для мене, ніби цілий світ?
І одна на двох в нас доля склалась,
І цвіте, неначе первоцвіт...
За вікном розквітла абрикоса.
Вітер щось шепоче у гіллі...
І чарує шепіт безголосий:
Чуєш? Ти одна в моїм житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2013
Пишите коротко и ясно:
Без лишних слов, без мутных фраз.
"Произведение прекрасно отсутствием
любых прикрас".
( Цицерон.)
-------------------------------------------------------------------
Лишь тот поэт, кто может достучаться
До самой глубины чужих сердец.
Кто человеком может оставаться
И к боли их не будет, как слепец.
Твои стихи поддержат в ту минуту,
Когда вся жизнь, казалось бы, прошла.
И ты подашь, как верный друг, им руку.
Чтоб их душа надежду обрела.
И если кто-то плачет над стихами,
То значит отыскал он в них себя.
А сердце, коль омоется слезами,
То знайте, он сумел понять тебя.
Пишите, изливая душу, просто.
Поменьше слов пустых, заумных фраз.
А помощь, хоть и маленькая горстка,
И будут их читать, дай Бог, не раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420387
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.04.2013
Моє бентежне весняне кохання!
Ти, ніби цвіт, в засніженім саду.
Ти - ніжний світ рожевого світання.
Які ще порівняння я знайду?
Як тихе море, твої сині очі.
Вони до тебе тягнуть, як магніт.
Їх не любить, це буде просто злочин.
Ти мрій моїх нечуваний політ.
Нелегко зберегти було кохання:
Морози, сніг і проливні дощі.
Всі сумніви і нетривкі вагання,
Все довелось відчуть моїй душі.
Та все пройшло, і я в твоїм полоні!
Нелегким був екзамен цей життя.
Моя рука лежить в твоїй долоні.
І ти радієш, мов мале дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2013
Кожен бачить, яким ти здаєшся, мало хто відчуває, який ти є...
------------------------------------------------------------------------
Не жалкуй за тим, чого нема.
Що в житті твоїм так й не збулось.
Хай душа не тужить крадькома:
Бо цьому відбутись не вдалось.
Не жалкуй за тим, що відбулося,
Що пройшли ті радості часи.
Що тобі їх втримать не вдалося.
Не тримай образу, відпусти.
Можуть друзі стати ворогами.
Ти їх за бездушність не свари.
Згадуй лише добрими словами,
В тім, що помилився, теж прости.
Бо не кожен може бути другом.
Друга треба більш себе любить.
Друг завжди є першим, а не другим.
І в хороших вчинках проявить.
Не жалкуй, що втрачена надія,
Що комусь тепло ти дарував,
І за тим, що не збулася мрія,
Рухнуло усе, що будував.
Просто посміхнися ти невдачам.
І повір: усе переболить.
Серце заспокой ти тихим плачем.
І почни по-новому вже жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416499
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2013
Не можу я повірити... Прийшов?
Тебе, звичайно, зовсім не чекала...
В дорозі стер чимало підошов?
Така погода зовсім не злякала?
Таки прийшов...
Чому сумний? Приніс з собою речі?
Твої сліди засипав давно сніг.
Почув ти, мабуть, крики вже лелечі.
Самотності вже винести не зміг?
Так жаль: тоді розбилась гарна чашка.
Та кажуть, все що б"ється до добра.
Проходь уже...Мій, любий бідолошко.
Провина твоя в давність відійшла.
Таки прийшов...
Не вір мені... Давно тебе чекала.
Такі сумні без тебе були дні.
Повернешся... Я точно оце знала,
Бо серце підказало так мені...
Таки прийшов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2013
Часто жизнь приподносит нам подарки не те.
Что бывает мы просим в непростой суете.
И тогда мы страдаем: ну а как же мечта?
В сердце веру теряем, а в душе пустота.
Ну, а если подумать? Может, много хотим?
Много шума подняли... Безнадёжность.. Грустим.
Жизнь не только нам дарит, она может забрать,
Душу больно поранить, иногда приласкать...
Так идут дни за днями, как сквозь пальцы вода.
Если будешь с друзьями, то беда не беда.
Ну, а если увидишь, что ошибся ты в нем,
Никогда, никогда не жалей ты о том.
Значит он притворялся. Что ему потерять?
Он в глаза улыбался.Не впервой предавать.
Будьте в сто раз мудрее: жизнь на то и дана,
Чтобы нам отличить: где есть свет, а где тьма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415569
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.04.2013
Проклюнулась квітка з-під снігу.
Всміхнулась: сліпить білий світ.
Чому ж я чекала відлигу?
Вже сонце крокує в зеніт.
Навіщо так довго я спала?
Хіба вже проспала весну?
У вітру вона запитала,
Голівку піднявши з півсну.
Розправила ніжні листочки.
Очицями все обвела.
Дихнула - і снігу комочки
Вода у ярки понесла.
Заграли веселі струмочки...
Прокинувсь із сну старий ліс.
І всім сповістили дзвіночки,
Що квітень весну вже приніс...
Їй раді дорослі й малеча.
В калюжах пищать горобці.
Ось зграя летить вже лелеча..
Приємні моменти оці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Вже день упав за горизонт. На землю ніч спустилась.
Вмостилась зручно на свій трон. Причепурила крила.
Поважно погляд підвела. Поглянула довкола.
Повільно з трону поповзла,і посміхнулась кволо...
Зірки розсипала з мішка на шовковисте небо.
Робота, звісно, не проста. Та хто ж це зробить? Треба!
Схватила місяця за роги. Чому сховавсь за хмари?
Вона порядку вимага. Пливуть хмарки - отари.
В хати впустила перший сон. Усіх заворожила.
Для нього вже нема кордон, раз нічка відпустила...
Мені всміхнулася здаля. Не треба, мов, журитись,
Змінить не можеш, поуча,то треба ж з цим змиритись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Я чекала, мій милий, так довго.
В серці віру й любов берегла.
Була вірна тобі лиш одному,
Бо в коханні тобі присяглась.
Та роки пролітали, як лебеді.
Хіба може їх хтось зупинить?
Залишився ти тільки у спогаді,
Ну а серце ще й досі болить.
Приспів:
Так! Кохання живе й невмируще.
Пам"ять, любий, про тебе жива.
Не пробачить нам доля минуще...
Запізнілі твої вже слова...
Хіба я забагато хотіла?
Я ж не звикла ходити в парчі.
Як ніхто я кохати уміла.
Не зберіг ти від серця ключі.
Жаль. Скінчилася казка Любові.
Дві дороги давно розійшлись.
Але очі твої пречудові,
Світять в душу мені, як колись...
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2013
Знову сниться той сон: я до тебе іду.
А надворі вже май. Вся природа в цвіту.
Тільки стежка до тебе незнайома й слизька.
Я втомилась і сіла, бо іду не з близька.
Ніби біла хмаринка, пролетів гусей клин.
А останній, сіренький, ніби перст, був один.
Сирота сиротою, цей зневірений птах.
Може, був в чомусь грішний, чи з родини невдах?
Може, він чимось хворий? А де пара його?
Чомусь доля його близька серцю мого.
Стало так чогось сумно. Але час вже не жде.
Вже підбилося сонце. Вечір день украде.
Бачу я заблудилась, бо дорога не та.
Поки я роздивилась - повернувсь сірий птах.
Кинув пір"я на згадку. Щось мені прокричав.
Я тепер зрозуміла: чому птахом він став...
Вже прокинувся ранок, і закінчився сон...
У сні різне буває. В нім нема заборон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
У нашій мові є чимало гарних слів.
Вони прості, та сила в них велика.
Вони прогонять з серця лютий гнів.
А як звучать! Бентежно, як музИка!
Сказати їх - це справа нескладна.
Розтоплять лід у серці ці слова.
Добридень! Дякую! Хорошого вам дня!
Душа від них сміється, ожива.
Скінчився день, слова тоді доречні,
Що ллються від душі, як шовк на плечі.
Знайомим і близьким ми кажем: Добрий вечір!
Ти пам"ятай магічні оці речі!
Коли загляне нічка у твоє вікно,
І сон прийде тихенько у твій дім,
Твоя рідня чекає вже давно,
Що скажеш НАДОБРАНІЧ ти усім.
ТобІ, коханий, Доброї теж ночі!
Я вдячна, що ти є в моїм житті.
Хай радістю сіяють твої очі,
Якщо у чомусь винна, то прости.
І вас прошу,на сайті мої Друзі,
Простіть, якщо когось я зрозуміти не змогла.
Слова подяки шлю й своїй Подрузі
За те, що вона Дружбу берегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Чомусь весна тихенько плаче зранку.
А сльози неутішні і гіркі.
Та як узнать таємні забаганки:
Від чого ллються сльози, як людські?
А, може, вона плаче без причини,
Бо іноді душа того бажа.
Поплаче серце й ніби відпочине.
Ну з ким, скажіть, такого не бува?
Півдня лилися сльози горемичні,
А потім враз посипав густий сніг.
Та для весни такі капризи звичні.
Дивися: уже капає із стріх.
А тільки сонце визирне з-за хмари,
Весна про сльози швидко забува.
І на очах збуваються вмить чари:
Із бруньок уже квітка визира.
Весна і жінка з сумом так повінчані.
В обох вразлива лагідна душа.
Красою дивовижною заквітчані,
Яка цим дивом світ весь потіша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Сделай людям добро, и они вам этого никогда
не простят. (Юмор)
-------------------------------------------
За ошибки нас жизнь часто бъёт.
Почему мы их делаем снова?
Может, сердце наивно и ждёт,
В благодарность хорошее слово?
Забываем мы жизни урок,
И не ценим народную мудрость.
Не берём их учения впрок:
Проявляем к врагу свою чуткость.
Забываем: добро наказуемо!
И спешим, чтобы руку подать.
Зло растает, поверь, неминуемо.
Только сердце не сможет солгать.
Нашу жизнь невозможно предвидеть:
Кто же встретится нам на пути?
Ты в плохом постарайся увидеть,
Попытайся добро там найти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407195
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.03.2013
Тихенько вітер колихає віти.
Лиш де-не-де проклюнулись бруньки.
Гілки дрімають, ніби малі діти.
Поспіть... Іще немає весноньки.
Тюльпани вже пробилися крізь землю.
Куди ж це ви, хороші? Ще зима...
Тепер, мої, зазнаєте ви болю:
Дадуться взнаки сніг і холода.
А он поляна вкрита оксамитом.
То паморозь блищить, а не роса.
Я в вас учуся болі всі терпіти.
Тоді зі мною плачуть небеса.
Та все в житті приходить і минає.
Який чудовий білий оцей світ!
Чому ж тоді метелик це не знає,
Летить, щоб вогнем крильця обпалить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2013
П"яніє сад від пахощів черешень.
У вітру круговертю голова.
Як описать? Слова тут недоречні,
Коли весна вступа в свої права.
Тремтить повітря від адреналіну.
Бузок своїм цвітінням полонить.
А хмарка білосніжна від жасміну
В повітрі, ніби марево тремтить.
Це буде, любий, завтра, а сьогодні,
Весна навшпиньках тільки підійшла.
Та ще сніги ховаються в безодні.
Іще зима воріт не відчиня...
Та нащо передчасно її звати?
Набратися терпіння і чекать..
Коли кохання в серці будеш мати,
То ти весну не будеш закликать.
Ось поряд ти - моє маленьке щастя.
А більшого душа і не бажа.
І втратити його нам вже не вдасться.
І щирістю нехай тепер вража.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2013
У кожного в житті чимале коло друзів.
Та лиш один цінніший від усіх.
Лише його цінуєм по заслузі,
Бо він є дзеркалом манер усіх твоїх.
Він буде той, хто виправить помилки.
Хто буде прикладом тобі своїм життям.
Хто не позаздрить успіхам потайки...
Візьмем в основу все його буття...
------------------------------------
Не помиліться в друзях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403752
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 24.02.2013
Дарунком долі довго не натішишся...
(Сененка, філософ).
Якщо в дорозі випадково щось знайшов,
То чи на довго цього тобі хватить?
Якщо в роботі стер чимало підошов,
То за труди життя тобі заплатить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403736
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 24.02.2013
Від любові, чи ненависті виникає гнів.
Його важко зупинити. Мало буде слів.
Як вогонь, який потрапив на сухе гілля,
Від іскринки запалає. Спалить все дотла.
А великий гнів, є шалом. Все іспопелить.
Щоб здорові були нерви, в мирі треба жить.
( За Сенекою ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403621
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 23.02.2013
Десь лелеки додому збираються.
Ранній подих відчули весни.
Голосний їхній клекіт вчувається.
Вони перші весни віщуни.
Ох! Далека дорога додому...
Їх тяжкі обсідають думки.
Що ж там буде в путі - невідомо,
Щоб не далась дорога взнаки..
Я проситиму сили природи:
Поможіть, щоб не збились з шляху!
Не примножте тяжкі перешкоди.
Освітіть, зорі, в нічку глуху.
Ну а, Місяць, (пастух їх рогатий)
Не сховайся за хмари легкі.
Будь пташкам у цей час, ніби братик.
Посилай їм проміння тонкі.
А тебе, ясне Сонце, благаю:
(Ти тримаєш усе на землі)
Хай без страху птахи пролітають.
Не спали їхні крильця малі.
Я бажаю попутного вітру.
Хай дощі окроплять тяжкий шлях.
Щоб птахи принесли гарну звістку.
Щоб засяяла радість в очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Кінець зими... Іще два кроки...
А там, заквітчана весна.
І зашумлять дощів потоки...
А там, і літо вже сповна.
Веселка небо розфарбує.
Земля у фарбах розцвіте...
А там, і осінь вже крокує...
Дивись: зима уже іде...
Отак живем в коловороті
Серед хвилюючих проблем.
Але на кожнім повороті
В душі з собою щось несем.
Радієм, коли поруч друзі.
Біль намагаємся сховать,
Коли брехня цвіте у тузі...
Та хто ж навчив їх так брехать?
Та серце добре...забуває...
А час навчить із біллю жить.
Нехай нас Бог оберігає,
Щоб не могли когось гнівить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2013
Кажуть: вірші, як музика, лікують.
Читаєш і знайдеш там щось своє.
А потім іще довго їх смакуєш.
І те чуже, неначе вже твоє.
Буває: плачеш, співчуваєш горю.
Хоч і чуже, а серце так болить.
Картинкою оце усе відтвориш,
І сум тебе усього полонить...
А як радієш, коли в когось щастя.
Всміхаєшся...І радість тут без меж.
І знову тут таке собі сприйняття:
Що ніби ти його життям живеш...
Та не люблю вірші, де є неправда.
Такі рядки збивають мене з ніг..
Вони не є моїй душі розрада..
Так хочеться, щоб менше було їх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2013
На вікні фіалка розцвітає.
Біла-біла, наче чистий сніг.
Жаль, що тільки пахощів не має.
Та вона для мене оберіг.
Дивиться пильненько мені в очі.
Любить слухать музику, пісні.
І зі мною мріє до півночі.
Вдвох весну виглядуєм в вікні.
Поряд з нею сині і рожеві.
Де ще ти побачиш такий рай?
І думки зникають несуттєві.
Радість наповняють через край.
А коли прийде весна у світі,
І фіалки в лісі розцвітуть.
Не хвилюйся, мій біленький цвіте,
Радість так, як ти, не принесуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
Я ж знала, що до ранку все мине.
Чому ж сумний стоїш біля порогу?
Ну що ж, проходь і обійми мене.
Який же несміливий став, НЕБОГО.
Іди хутчій до мене, МОЯ РАДІСТЬ!
Ну досить! Все! На тебе я не злюсь...
Я знаю, МІЙ ХОРОШИЙ, твою слабість:
До серденька твого я притулюсь.
Ось ти й розтав...Тепер вже стало краще.
Чому ж це ти мінлива так, душа?
Ще вчора ти казала, що НІЗАЩО,
А зараз у обійми поспіша!
Нащо весну нам кликати раніше?
Якщо й без неї губи - майський мед!
В твоїх обіймах, ЛЮБИЙ, так тепліше.
Я знала, що так буде, наперед...
Ми знову поряд. Бурі пролетіли...
Дивись в вікно: надворі знову сніг.
І що для нас розлука - зрозуміли.
Тому і кожен з нас любов оцю беріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2013
Уважно поглядаю я на небо.
Зірки, немов ліхтарики, горять.
Мені свою знайти так дуже треба.
Пізнати серед всіх, порозмовлять...
Цю зірочку з тобою засвітили.
Палала й посилала теплоту.
Та раптом, бачу... Що це? Помарніла?
І десь уже пірнула в темноту.
Та я тебе все рівно відшукаю.
Погаснути не дам я ні за що.
Зловлю і біля серця заховаю,
Недивлячись, що ти уже пішов.
Та, знаю, ненадовго. Як і завжди.
На ранок все пройде, переболить.
Бо серце пробачає негаразди...
А зірочка знов буде нам світить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2013
Так часто жизнь нам дарит испытанья
И смотрит с интересом сдалека:
Доставит ли вот это нам страданья,
Иль нервы пощекочет чуть... слегка?
Возьмёт подкинет нам друзей фальшивых,
А дружба их не стоит и гроша.
И тонем мы в потоке слов их лживых...
Но как же ты страшна, бумажная душа!
А добрая страдает в этой жизни.
Она не может лгать и предавать.
Она о дружбе по-другому мыслит.
Но как же сразу недругов узнать?
И как же в мире жить, не ошибиться?
Не стать заложником коварной сладкой лжи?
Ведь это тьма! Но как не заблудиться?
Кто знает это?.. Я прошу, скажи...
Мы жизни часто все сдаем экзамен.
За подлость всем приходится платить.
И если за душой ты носишь камень,
То жизнь тебя накажет, не простит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401525
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.02.2013
Коснулся глаз рассвет желанный.
А сколько радости, тепла!
Приснился сон какой-то странный:
Сирень как будто бы цвела...
А запах! Запах! Одурманил...
Летит в открытое окно.
Меня проснуться он заставил.
Но что же сердцу так тепло?
И вот ты рядом. Снова вместе.
Обжог горячий поцелуй.
Зачем с тобой на ровном месте
Мы испытали столько бурь?
Я провожу рукой несмело...
Вновь рядом милое лицо.
Внутри не всё обледенело:
Твоё расплавило словцо.
Лицо алеет от смущенья.
А на дворе ещё зима...
Какое дивное спасенье
Сейчас мне дарят вновь снега.
Ну почему, когда ты рядом,
Мне снится вешняя капель?
Я знаю: ты чудесным взглядом
Во сне приносишь мне апрель...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400634
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2013
Постій. Не поспішай. Прохаю...
Он бачиш ті краплинки на гілках?
Здається, що росинки воскресають
І сяють, ніби влітку, на квітках...
Хіба це вже весна приходить взимку,
І хоче знов про себе нагадать?
Слабким серцям надати, щоб підтримку,
Тим, що її зморилися чекать.
А то буває й сонце посміхнеться.
І кине із-за хмари промінець.
Тоді вже думка швидко приживеться:
Ще трошки і зимі прийде кінець.
І хоч зима примхлива, ніби жінка:
Теплом обдасть, то вжалить морозцем...
Та і вона високої оцінки,
Бо для кохання теж бува творцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Звучить тихенько музика чудова.
І котяться сльозинки по лиці.
А тиша, причаївшись, загадкова
Мене чомусь заводить в манівці.
Чому, коли вона звучить у серці,
Сумні думки обсядуть невпопад?
І тут стає питання так відверто:
Чому ж не радує, як літній зорепад?
Вразливе серце знемага від болю,
А музика більш жалю завдає.
І в час такий поплакати дозволю.
Від цього ніби легше вже стає.
А, може, оці сльози від безсилля?
Чи, може, що поранена душа?
А де ж це взимку я знайду те зілля,
Що серця безпорадність заглуша?
Невтішні і болючі оці сльози...
А, може, ними зцілиться душа?
І вдасться вже забути про занози...
А музика про це нехай втіша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Помилку зроблено. Не треба каяття.
Ти слів докори не кидай на вітер.
Таке нелегке це воно ЖИТТЯ.
Напишемо його з великих літер!
Якщо тобі доводилось хоч раз
У комусь аж до болі помилитись,
Не виставляй образу на показ,
Зумій з цим просто так змиритись.
Якщо те серце любить своє Я,
Душа глуха й не розуміє болю,
То тут помилка, звісно, не твоя.
І ти зникай з його життя поволі.
Так жаль людей, ненавчених прощать.
Образу за дрібниці в серці носять...
Мовчанкою своєю можуть покарать.
Чи про розрив без жалю оголосять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2013
Коли сонце встане рано вранці,
І сп"яніють квіти від роси,
А на небі зацвітуть рум"янці,
І почуєш пташок голоси,
Не сумуй...Я поряд біля тебе.
Краще ще міцніше обійми.
Сумувати вже нема потреби.
Дочекались разом ми весни.
Ти тримай. Не віддавай нікому.
Я тобі надію принесу.
І на зміну присмаку терпкому,
Я відраду в серці поселю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2013
На самім краєчку откосу,
Розцвів рожевенький мачок.
Не пив він вранці чисті роси,
Не чув сусідніх балачок.
Він ріс один. Тонка стеблинка,
(Хоч був красою для очей)
Як сирота, сумна дитинка,
Що непомітна для людей.
І вітер коршуном крутився,
Збивав росинки з пелюсток.
А то бувало, з ним журився...
Це було радості шматок.
Дощі холодні обливали.
Від сонця в"янув корінець.
На зло природі виживав він,
Оцей тоненький стебелець...
----------------------------------
Отак й в житті буває часто:
Когось зустрінеш на шляху,
І раптом дерево гіллясте,
На гілку схоже вже суху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2013
Ну как случилось всё? Не понимаю..
Тихонько вдруг пробралась теплота.
Я с радостью деньки те вспоминаю:
Наполнилась вдруг смыслом пустота...
И в жизни всё тогда перевернулось.
Исчезло всё, что было до тебя.
И нежным шелком к сердцу прикоснулось,
Каким-то волшебством к тебе маня.
Неужто и зимою есть цветенье?
Вот веточка черешни расцвела...
Как жаль, что это было лишь мгновенье.
Зимой цвести так долго не могла...
На миг лишь только счастье улыбнулось,
Но сердце не забудет никогда!
Тихонько Синей птицею вспорхнуло...
Исчезло, к сожаленью, навсегда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2013
На вікні у клітці жовта пташка.
Канарейка. Борькою звемо.
Знаєм, що на серці в неї важко,
Пити й їсти завжди кладемо.
Я люблю цей райський свій куточок.
Квіти у вазонах все цвітуть.
І через невидимий місточок,
Спокій і красу мені несуть.
Як співає пташка, хоч в неволі!
Мабуть, мене хоче засмутить.
Хоче жити у широкім полі.
Просить, щоб на волю відпустить.
Я б тебе і рада відпустити,
Та надворі сніг... Дивись, зима.
Як же ти без мене зможеш жити?
І я ж тоді залишуся сама.
Пташка, ніби все це зрозуміла.
Подивилась в світ через вікно.
Заспівала гарно, так уміло.
Так, як не співала вже давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Як розморозить твою душу?
Які слова тобі сказать?
Я врятувати тебе мушу:
Важка дорога... Снігопад.
Ти йди упевнено. Не бійся.
В дорозі ось моя рука!.
Не сумнівайся і надійся.
Вона надійна і легка.
Чому це сльози на обличчі?
Це, мабуть, сніг із вій упав?
Дивлюсь сміливо тобі в вічі:
Про вірну дружбу, щоб ти знав.
Я не підводила ніколи.
І знаю, що таке мій Друг.
Згадаймо запах матіоли,
Хоч зараз сніг мете навкруг.
Сумні думки хай не тривожать:
Вони розвіються теплом.
І в серці віру хай примножать...
Як жаль, зима ще за вікном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2013
Непомітно ніч приспала землю.
Тиша розляглася навкруги.
Та чекати сна мені даремно...
Як прогнати з серця ці сніги?
Ніч прийшла, і знову не заснути.
Все роблю я висновок за день.
Де робила помилки - збагнути.
Все боюсь: не повторить лишень.
Може, я когось не зрозуміла?
Що хотіла - не могла сказать.
Знаю, що душа не обміліла.
Хочеться і інших розпізнать...
Знаю, що життя бува жорстоким:
Помилки не хоче пробачать.
І тоді буваєш одиноким,
І узнаєш, що таке втрачать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013
Знов поплив по хмарах блідий місяць,
Той, що заховався був в імлі..
Так його дістала та самотність.
І думки замучили сумні.
Посміхнувся зорям яснооким.
В відповідь мигнули всі йому.
І зайнявся вечір яснощокий,
Що тримав в покорі ще пітьму.
Та повільно нічка свої чари
Розлила й дала про себе знать.
І, зрадівши успіху, на лаврах
Почала тихенько споглядать..
Подивилась пильно, ненароком
У моє зашторене вікно.
Кинула в шпаринку зірким оком:
"Ось чого чекала я давно!"
Он у склянці сонячні мімози.
Пахощі шаленної весни.
Щось тут схоже є, хіба, на прозу?
Мить, прошу, послухай, зупинись!
Усміхнулась чарівниця ночі.
Погляд свій цікавий відвела.
Довго ще світились її очі...
Радістю, що бачити змогла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013
Ти пам"ятаєш літо те жарке,
Коли палило безпощадно сонце?
Чому ж оте, що так було святе,
Не є уже, як промінь у віконці?
Тоді не помічали і зими,
Коли думками в вЕсну ми злітали.
Тепер чомусь з замерзлими крильми
У просторі літати перестали.
Ось зараз зранку знову сіє дощ.
І білий сніг змішався з липким брудом.
Втоптали мрії в нього ми. Ну й що ж?
Хіба дружили із здоровим глуздом?
І ти пішов від мене в забуття.
Дощ погасив цю іскорку непевну.
За тим, що вже пройшло, немає каяття.
Час заспокоїть біль оцю душевну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013
Зірки знайшли притулок в хмарах.
А місяць десь пірнув в пітьму.
Повільно хмари, як отари,
Несли в собі якусь суму.
Вони від снігу обважніли.
Нести його вже не могли.
Останні кинули вже сили...
Вже не хотіли... Підвели.
Здогнав їх вітер- розкуйовдив.
Посипав сніг, як з рукава.
Для чого ж він їх потривожив?
Хіба себе так забавля?
А я іду. Січе в обличчя.
Змішались сльози, мокрий сніг.
А я не можу все змириться:
"Ну як ти міг? Ну як ти міг?"
Пройшло чимало уже часу...
Надворі знову пада сніг.
Я чую кроки час від часу...
Та моя відповідь вже - сміх..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013
Ти на краю сердечка у мене.
Від глазливих сховаю очей.
Почуття оце ніжне, нетлінне,
Захищу від холодних ночей.
Хай зимові вітри не остудять.
Не розтануть, як хмарки, в пітьмі.
Знаю: люди мене не осудять,
Бо колись же кохали самі.
Я нічого чужого не вкрала.
Просто в серці цвіте благодать.
Не спитала мене й завітала.
Бережу... Хіба ж можна прогнать?
Хай зимою цвіте орхідея
На замерзлім без сонця вікні.
Вона ліки мені, панацея,
Що лікує в безрадісні дні.
Я цю квітку старанно догляну.
Берегтиму її пелюстки.
Ні за що не дозволю зів"януть,
Якщо цього захочеш і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2013
Наяву не зустрінемсь ніколи.
Не побачу твій колір очей.
Хоч цвістиме весна вже навколо,
Не для наших з тобою ночей.
Лиш на відстані зможу відчути
Ніжний погляд, усмішку твою.
Хіба може душа не збагнути,
Не відчуть дану кимсь дивину?
В час, коли розцвітатимуть ранки,
Свіжі роси впадуть на траву,
Ось здійсняться тоді сподіванки:
Я думками до тебе прийду.
Їх, як вітер, не можна здогнати,
Бо для віри нема перешкод.
А чи зможеш мене ти впізнати?
Буде більше від всіх нагород.
І без скрипу відчиняться двері.
Я навшпиньках тихенько зайду.
І здійсняться тут дУмки химерні:
Свою мрію далеку знайду.
Я на тебе лиш кину свій погляд.
До лиця доторкнуся рукою.
На хвилинку я буду лиш поряд,
Але душу свою заспокою...
Ти відчуєш: у сні усміхнешся.
Якби знав ти, хто поруч з тобою.
А коли ненароком проснешся,
Зрозумієш: збудила сльозою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2013
Ледве ранок землі доторкнувся,
У безодню пірнули зірки.
Новий день крізь вікно посміхнувся,
І розтали тривожні думки.
Подивилася - біло навколо.
Білий колір - думок чистота.
Хай Вони зацвітуть матіолою.
Не торкнеться душі гіркота.
Хай прикрасять мій світ добротою.
Зап"яніє душа без вина.
Я не горда - дружу з простотою,
Мого серця оце таїна.
Хай торкнуться вони й твого серця.
Заспокоять тебе у журбі.
І в моєму весна обізветься.
А за нею прийдуть літні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Чи вам доводилось буть в полі,
Коли засніжена зима?
Як побуваєте, ніколи
Не скажете собі: дарма!
Ти, ніби птиця, що на волі.
Одна-єдина на землі...
Лише далеко дві тополі
Ледь-ледь видніються в імлі.
Я не одна: зі мною вітер.
Мені в обличчя снігом б"є.
Лише він може розуміти,
Що значить в серці воля є.
На мене скоса поглядає...
Так хоче збити мене з ніг.
Неначе ворон, все кружляє,
І хльосткий чую в вухах сміх.
.
То розкуйовджує волосся,
Зриває шарф з моїх плечей.
А ще мені чомусь здалося,
Що ніжно стер сльозу з очей...
Тепер я тільки зрозуміла,
Що він самотній, як і я.
І що душа його зраділа,
Бо одинокість дошкуля.
Тому і виє в полі часто,
Чи на засніжених дротах.
А чи-то стука час від часу
В вікно, неначе пізний птах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2013
Зимовий ранок скупаний дощем.
І свіжістю війнуло, як весною.
А радість зранку б"є уже ключем.
І я спішу вітатися з тобою.
Умила очі й дню зимова злива.
Краплинки кришталю спадають з віт.
В душі не стало й сліду негатива:
Відрада знову стука до воріт.
Скінчився дощ... Посипав сніг лапатий.
Погода повернула навпаки.
А кущ бузку такий уже патлатий.
І ловить вже від снігу дрижаки.
Отак й душа мінлива, як погода:
Від слів гірких затихне і мовчить.
Від теплих слів вчуває насолоду,
В той час, коли їй дуже пощастить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394799
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2013
Мой старый друг! Ты так сейчас мне нужен.
Услышь меня, прошу, из далека.
Хочу услышать голос среди стужи.
Он тихий и спокойный, как река.
С тобой мы лишь друзья, и только.
И большего не нужно нам желать.
Твои слова поддерживали столько!
Душа могла и колкости прощать.
По жизни я не очень многословна,
Но слов на ветер не могу бросать.
Я дорожу, поверь мне, каждым словом,
Что в трудный час ты можешь мне сказать.
Таких друзей я видела не много.
Не каждому дано такой талант.
Ты можешь подсказать ( коль это надо) строго.
Ты лучший из друзей, как вариант.
Ты далеко: мне не достать рукою.
Когда мне тяжело, я жду звонка.
Хочу сказать: я дорожу тобою...
Пусть будет жизнь всегда твоя легка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394660
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 22.01.2013