| Сторінки (29/2815): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 | » |
Я знов беру перо у руки.
Свій погляд кинула в вікно...
Про що писать? Про день розлуки?
Чом не допили ми вино?
Червоне грає у бокалі.
Крижинки тануть ще на дні.
На скатертині, як коралі,
Блищать краплинки вогняні.
А, може, про зірки, що в небі?
Хоч вже не світять, як колись...
А чи про хмарку, що як лебідь
Без пари взимку залишивсь?
Туман зміняє сіра мряка.
Думки у простір подались..
І тільки Ангелу подяка,
Який за нас весь час моливсь...
Не помогло, чи не схотіли
Тримать, що іншим не дано.
Чуття знялось і полетіло:
Давно вже зайвим нам було.
Швиденько пустка поселилась,
Хоча її ніхто не звав.
Так шкодувала, що спізнилась...
Тепер багато в неї прав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
День натрудився і складає крила.
Чомусь зітхає стомлена земля.
А вечір розправля свої вітрила,
І світ у нічний морок порина.
Люблю, коли навколо час дрімоти,
Коли скриплять від вітру ліхтарі.
Тоді вселяється у душу спокій,
А з плеч спадають денні тягарі.
Я поринаю в спогади таємні.
І в котрий раз прокручую цю мить.
І блискітки снують в очах приємні.
Ніяким їх вітрам не погасить.
Купається у хмарах тонкий місяць.
Здається, що всміхаються зірки.
Це нічка темна хитра чарівниця,
Розсипала на небі світлячки.
Твоя любов вселяє в мене віру,
Надія в серці силу прибавля.
Зникає десь і тема наболіла.
Кохання знову плечі розправля.
.
Я подумки беру тебе за руку.
А скільки ж в цьому дотику тепла!
Ми бережем життєву цю науку:
Що серце без кохання - пустота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2013
Доброта, яка висловлена нам якою-небудь
людиною, прив"язує нас до неї.
(Ж. Руссо )
---------------------------------------------
Хай наповниться серце через вінця добром.
Понеси його в люди. Обігрій їх теплом.
Усміхнись вранці сонцю і збери промінці.
Поділись ними щедро, не тримай у руці.
Не скупися на слово, що лікує серця,
Будь ти щедрим душею, сотвори чудеса.
Хай, як квіти барвисті, напуває роса,
Будуть наміри чисті, як святі небеса.
Не тримай в серці зло. Ти пробач й відпусти.
Ти зумій доброту понад злом піднести.
По житті хай крокують поряд друзі весь час.
Ти цю дружбу цінуй...Не впусти цінний шанс!
Будь і сам добрим другом. Умій руку подать.
Коли в нього проблеми, не дозволь ти страждать.
Ось такі в мене дУмки. Чи підтримаєш ти?
З благородними вчинками по житті нам іти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393728
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2013
Чому зимою плаче небо,
А не іде пухнастий сніг?
Хіба це взимку так і треба,
Щоб краплі падали зі стріх?
На зміну холоду- відлига.
Буває сонце припече,
І на річках розтане крига,
Водою річка потече.
Чому в руках сніжинки тануть?
Чому мороз вбива квітки?.
Коли ж слова мої дістануть
Твоєї чЕрствої душі?
Чому у тебе серце камінь?
А нерви схожі на дроти...
Скажи, у чому тут причина.
Хіба ще мало доброти?
А, може, в тебе і не жили:
В клубок заплутані нитки?
Морози їх охолодили,
А кров подібна до води?
Ти посміхнись - і лід розтане.
Я знаю: любиш ти мене.
Хай розуміння вже настане,
Що з серця холод прожене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Тобі весну я подарую,
Коли надворі пада сніг.
І так її в віршах змалюю,
Щоб ти не плакав... Чула сміх!
Он бачиш ти бузок розквітлий?
Не вір, що сніг запорошив!
То від надії такий світлий...
Для тебе взимку він розцвів.
Дерева поряд в білих платтях.
Як до лиця їм цей наряд!
А он шипшинове багаття.
Горить! Й погасне вже навряд...
Чому ж поганий в тебе настрій?
Зі мною, любий, поділись...
Я знаю, любиш іще й айстри..
До мене ближче пригорнись..
Відчуй: у серці моїм квіти...
Жоржини, айстри, нагідки...
Цвітуть духмяні дивоцвіти.
Милуйся ними... Не топчи...
Нехай весь сум в душі розтане,
Як лід у келиху вина.
Серед зими весна нагряне.
Так відчувай її сповна!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2013
Вновь стучится в окно ко мне ветер.
Я подумала: может быть ты?
Разве есть кто дороже на свете?
Вспоминаю твои я черты...
Часто вижу в случайных прохожих,
Так до боли родное лицо...
Только внешне, конечно, похожих.
Ну а сердце шептало: не тот.
Так бывало: он мне улыбнётся,
Удивлённо посмотрит в глаза.
Моё сердце комочком сожмётся:
Вот так странно...глаза бирюза.
Только помню: твои чуть грустнее.
И походка, конечно, не та.
Почему же мне ты всех роднее?
Неужели слепит красота?
Да! Красив ты, нет спору. И очень!
Но манила меня простота.
Только в жизни с тобой у нас прочерк...
Поселилась в душе пустота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392337
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2013
Солнцем день пускай начнётся,
Постучит ко мне в окно.
И, конечно, ж улыбнётся...
Мне вставать пора давно.
Я в ответ смеюся солнцу.
Вот с утра так позитив!
Улыбнулась незнакомцу.
Он улыбку подхватил.
Понеслась навстречу ветру...
Вот обнять бы небеса!
Одолеть бы километры:
Посмотреть тебе в глаза.
А потом в них окунуться.
Вот морская глубина!
Сердцем к сердцу прикоснуться...
Присмиреет вдруг волна.
Ну,судьба! Вот так злодейка!
Нас таки свела с тобой...
Я совсем не чародейка.
Ты назначен мне судьбой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392015
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2013
Коли у серці пророста росточок,
Це значить оживає почуття.
Щоб не зів"яв, водички б хоч ковточок...
А, може, треба усмішка твоя?
Воно тоді розпустить ніжне гілля,
І розцвіте квітками мигдаля.
І хоч зима: сп"яніє все довкілля.
І обізвуться струни скрипаля.
Це музика любові оживає.
І тихо ця мелодія звучить.
А серце у блаженстві спочиває.
Про те, що так боліло, промовчить.
І знову я в твоїх обіймах, любий.
Хай серденько від страху не тремтить!
А ти цілуй, цілуй медові губи..
Хіба що є солодше, як ця мить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2013
Я милуюсь проліском розквітлим.
І на фоні снігу синява.
Ніби він беззахисний, тендітний,
Але товщу снігу пробива.
І радіє: знову народився!
І цвіте усім снігам назло.
Він на небо з усміхом дивився...
Той же колір! Як же повезло!
Подививсь здивовано на мене...
Очі мають колір не такий.
Він побачив оксамит зелений
І подумав: як листочок мій.
Синій із зеленим так пасує!
І неначе став світлішим світ.
Та весна у жилах вже пульсує,
Бо приносить щастя малахіт!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391527
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.01.2013
Чому ж думки ведуть до тебе знов?
Вони ж такі беззахисні, як діти...
Ми з серця уже вигнали любов.
Так що ж тепер? Лишається радіти.
А серце притаїлось і мовчить.
Нащо ж тепер дзвінки посеред ночі?
Ти кажеш, що душа твоя болить...
Для чого ж ми тоді вчинили злочин?
Зламали те тендітне деревце,
Яке цвітінням осліпляло очі.
І зопалу повірили в слівце,
Яке хтось з нас, промовив ненароком.
Образи зачепили за живе.
Схитнувся світ в той час перед очима.
Чому ж тоді, все пам"ять береже?
Хіба у тому є якась причина?..
Нащо гортаєш все ще сторінки,
Не можеш ще душі давать спокою?
Чому ж я знов чекаю на дзвінки?
А сльози по щоці течуть рікою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2013
Цей вірш дарую моєму постійному читачу Миколі Салтану
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=15757
за чудову підтримку моєї поезіі, її розуміння, за співпереживання.
Дякую вам, Колю, за вашу добру, чутку душу. Цей вірш уже не сумний...
------------------------------------------------
Підняв повіки ранок неохоче.
Очима подививсь на білий світ.
Проміння рано так чомусь лоскоче..
Хіба проспав?... Вставати швидше слід!
Ось вже проміння весело заграло.
І хмари загорілися вогнем...
А небо все пашіло, розцвітало.
Вітало все з новим прийдешнім днем.
Дерева шепотіли між собою.
Даремно, що безлисті, та ж живі.
Вони були зворушені красою.
Стояли, як на варті вартові.
Та що це? Промінь стрибнув у віконце.
Пірнув до мене в ліжко залюбки.
А я сміюсь й ховаюся від сонця.
Воно ж мене знаходить все-таки.
Цілує мої коси і обличчя.
Лоскоче...Я п"янію без вина.
А я сміюсь і закриваю очі...
Оце тобі ранкова дивина!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Ну ось в руках жаданна вже свобода.
Годинник відбиває інший лік.
Любовна закінчилася хвороба.
Чомусь у неї був короткий вік.
Усе навколо снігом замітає.
А вітер б"є безжалісно в лице.
Та не моя вина у тому.. Знає.
Занадто мілкувате джерельце.
А, може, це мороз скував їй крила?
А чи душа не хоче більш літать?
Хіба це серце іншому відкрила?...
Та звідки це мені дано узнать...
Лиш відчуваю: крига ніби тане.
Тріщить по швам занадто товстий лід.
Лише недавно був іще коханий...
Тепер зима припорошила слід..
А вітер все роздмухує багаття..
Пусті думки: не буде вже горіть.
А від бажань лишились тільки шматття.
На попелі вже душу не нагріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2013
Кажеш ти, що я причарувала...
Що без мене ти не можеш жить.
Жаль, що я про це й сама не знала,
А душа до тебе вже летить...
Коли вечір зазирне до хати,
І зірки загорнуться в блакить,
Я до ранку буду все чекати,
За тобою серденько щемить.
Полетіла б, якби мала крила,
У той край, де, любий, ти живеш.
Я на плечі б голову схилила.
Ти ж мене коханою назвеш...
Ти мої розчісував би коси,
І солодкі цілував вуста...
На коліна, чомусь впали сльози...
Та про це лиш знають небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2013
Засипав сніг жасмін по самі плечі.
Нащо тут сум? На те ж вона й зима.
Даремно ще шукать ключі лелечі,
Бо в зиму не повернеться весна.
І верби похилилися від снігу.
Бурульки виглядають із-під стріх.
Та серце все чекає на відлигу,
Щоб знов почути голос твій і сміх.
А снігу намело вже по коліна.
Та як знайти до тебе вірний шлях?
Щоб знов згадалась пісня солов"їна,
Щоб сум мій розчинився у піснях...
Ось вітер колихає гілки клена.
Сніжок повільно падає до ніг...
В моїх думках країна та блаженна,
Яку і ти покинути не зміг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2013
Так! Кохання - це квітка, що у серці цвіте.
Воно ніжне, тендітне, але силу дає.
Якщо грієш теплом і його бережеш,
Пелюстки розправляє, розцвітає без меж.
Воно схоже на мак, що роцвів у пустелі,
І як світа пучок, що веде у тунелі.
Ніби зірочка ясна, що крізь темінь веде,
Що у будні, як свято, як дарунок прийде.
І від щастя дурієм, бо так хочеться жить!
То ж давайте коханням, що прийшло, дорожить!!
Не кидайте у льох, коли сильні морози,
Не топчіть черевиками, як траву на дорозі.
Захистіть і зігрійте у долонях своїх,
Не вбивайте цю квітку!! Не робіть страшний гріх!!
Бо колись прийде час, ви згадаєте все,
Але буде вже пізно...квітка вже відцвіте.
І тоненьке стебельце вирве вітер з землі.
І залишаться в серці лише сльози й жалі...
Бережіть своє кохання!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2013
Так хочеться, щоб день почавсь тобою,
Образи, як хмаринки розійшлись.
Хай радість не пройде нас стороною,
А люблячі серця, щоб обнялись.
А вітер, щоб розвіяв ту доріжку,
Що снігом завірюха замела,
А доля, щоб не ставила підніжку,
Бо сила проти люблячих мала.
Та тишу розбудив дзвінок у хаті.
Я чую голос знову рідний твій.
Так хочеться тепер тебе обняти,
Бо ти прийшов із давніх моїх мрій..
Із тих країн, де жовтий цвіт троянди,
Де ранки п"ють медовий їх напій,
Де зорі ясно світять, як гірлянди,
А квіти пахнуть росами надій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2013
Шановний Євгеній Юхниця, модератор Олег, і мої дорогі читачі.
Дозвольте Вас привітати з наступаючим Новим 2013 роком. Побажати справжнього людського щастя, здоров"я, родинного благополуччя, радості від дітей, вірних друзів, які вас завжди підтримають і не покинуть у той час, коли вони вам дуже будуть потрібні. Хай збудуться Ваші всі заповітні мрії.
А Євгенію, який створив такий чудовий сайт, де я знайшла стільки прекрасних друзів, на якому я маю можливість друкувати свої вірші та пісні, уклінно подякувати. Я була і на інших сайтах, але там нема такої радості спілкування, як тут. Євгене, хай збудуться Ваші мрії... Дякую вам за таку радість!!
А вам, читачам, дякую за те, що ви читали мої твори, переживали разом зі мною, співчували, раділи разом зі мною, давали поради, підтримували, щиро дякую Вам!!
Дякую і незареєстрованим читачам, які приділяіли так багато уваги мені..
ПИсали прекрасні коментарі, які надихали мене, підтримували...
З НОВИМ РОКОМ, МОЇ ДОРОГІ ДРУЗІ!!! З НОВИМ І КРАЩИМ ЖИТТЯМ!
Я ВАС ЛЮБЛЮ ВСІХ!!
З повагою - Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388966
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2012
На руке вижу перстень...
Окольцованный зверь!
Но ты мне интересен.
Ты открыл в сердце дверь.
И ума же хватило!
Как же жить нам теперь?
В своё сердце впустила...
В чудеса тут не верь!.
Сердце - вольная птица,
Приуныло уже.
Как назад возвратиться,
Быть свободной душе?
То, что было чужое,
Стало всех мне родней..
Моё счастье хмельное,
Подскажи ...Ты мудрей!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2012
У кімнаті затишно і тихо.
Атмосфера радості й тепла.
А в кутку ялинка - скромна втіха,
Що із лісу в хату забрела.
І вогнями радісно заграла.
Незабаром прийде Новий Рік.
І надії наші прикрашала:
Хай добро з ним стане на поріг.
У каміні затріщали дрова.
За столом сиділи я і ти.
І літала тиша тимчасово.
Ми хотіли від усіх втекти.
Я до тебе ніжно прихилилась.
Ти чомусь захвилювався у цей час.
Ти сказати й слова не осміливсь.
Та нічого. Вогник, щоб не згас.
Та для чого тут слова високі,
Коли ти зі мною, любий мій!
Тобі рада, ніж словам солодким.
Тільки розуміть мене умій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2012
Ну от і все... Назавжди вже пішов.
І тихо заскрипіли за ним двері.
Потрібних слів ти так і не знайшов.
Лиш спроби залишилися мізерні.
А серце вслід кричало: Зупинись!
Не кидай нас з Любов"ю сиротами...
Прошу тебе! Постій і озирнись...
І припади до рук моїх вустами...
Пішов... Не озирнувсь... Не пожалів...
А вітер за вікном тихенько плакав.
Старенький явір сумно заскрипів.
З гілками ніби, щось про нас балакав.
А за вікном все дужчала пурга...
Сліди твої старанно замітала.
І ковдра із пушинок пролягла.
Неначе пір"я лебеді скидали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2012
Однажды Петр подошел к Иисусу и спросил Его: «Господи ! сколько раз прощать брату моему, согрешающему против меня? до семи ли раз?» На это Иисус ответил ему: «Не говорю тебе: до семи, но до седмижды семидесяти раз.
(Новый Завет).
------------------------------------------------------------------------------
Ви бачили, як терен розцвітає?
Як молоком облиті всі гілки...
Таке цвітіння і Кохання має...
Але ж чому гіркі так ягідки?
Завжди Кохання вабить буйним цвітом.
Хіба ж тут можна відірвати зір?
Та пелюстки зриває бува вітер.
От вір тепер в Кохання і не вір!
Кохання нам дано з небес від Бога.
Яким ми граємось й не хочем дорожить.
Воно, як Квітка чуда неземного.
Воно ПРОБАЧИТЬ ВСЕ! Без цього варто жить?
Буває, що ми сильно себе любим.
Не знаєм змалку, що це пробачать.
І не жалієм ми за тим, що губим,
Бо Я своє не хочемо втрачать...
Ось так вбиваєм Квітку ми, Кохання.
Тримай міцніше і не відпусти.
Не думай, що ще буде. Не останнє...
Та інше вже не буде так цвісти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2012
На вікні троянди ніжні, білі.
Знаю, що мороз намалював,
Але в серці тепляться надії.
Що це ти вночі порозкидав.
Жаль, що я не бачила, бо спала.
Чом же не постукав у вікно?
Я б тебе відразу упізнала,
Хоч уже не бачила давно.
Як мені зірвати ніжні квіти,
Притулить до серденька свого?
Але обережно! Треба вміти
Зберегти зимове це тепло.
Та чому ж це білі, не червоні?
Ти ж мені їх завжди дарував!.
Як же їх зібрать тепер в долоні?...
А чому ж нічого не спитав?...
Ось і сонце з обрію устало.
Зникла казка... Швидко відцвіла.
Квітів я твоїх і не зібрала,
А сльоза по шибці потекла...
Жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2012
На відстані у сотні кілометрів,
Думками можна швидко долетіть.
І здасться оця відстань сантиметри,
Щоб душу у руках твоїх зігріть.
Ти обійми й впусти її до серця.
Далекий шлях долає недарма.
Хай розповість, як важко їй живеться,
Коли на серці мряка і зима.
І ось думки летять по бездоріжжю.
І став крихким і ненадійний лід.
І б"є холодний вітер по обличчю.
Вже крила утомились: треба вбрід.
Думки мої! Не треба. Зупиніться!
Можливо, вас там зовсім і не ждуть?
Мої ж такі уперті, схаменіться!
Ви можете розпуку там здобуть...
Та від думок душі уже відлига.
Струмочки, як весною жебонять.
І тане потихенько уже крига.
Ну що ж, летіть! Не буду зупинять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2012
Я тобі іще не все сказала.
Поцілунки не забрав усі.
Як ніхто тебе отак кохала.
Дивувалась я твоїй красі.
Відчуваю шовковисті руки,
І чомусь засмучене лице,
Що мене заводило в розпуку.
Та завжди знаходила слівце,
Щоб тобі вдихнути ще надію,
Щоб побачить блиск твоїх очей.
Коли вдасться, то в душі радію.
І тоді тягар летить з плечей.
Та недовго свято це триває.
Знову недосказані слова.
Хвилею хандра тут налягає,
А за нею йде уже нова.
І думки злітають, наче пташки
На моє засніжене вікно.
Так без тебе, любий, мені важко..
А з тобою важче всеодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2012
Подивилась в вікно: вже світає...
Та чому ж це не спиться давно?
Чомусь серце нудьга тишком крає.
І ми з нею удвох мовчимо.
Та немає причини для суму,
Просто серце вразливе таке.
Все мене підбиває в задуму,
Що для серця мойого щемке..
Може, зими холодними стали,
Чи сміятись не хочу давно?
Хіба серце розкаже словами?
Його тільки відчути дано...
Відчуваю і знову хвилююсь.
Нема поряд того, кого ждеш.
Тільки подумки в світ я занурюсь
У той край, де, коханий, живеш.
І тоді, ніби квіти блакитні,
Розцвітають прозорі думки.
Стають легкі і дуже тендітні,
Ніби ніжних квіток пелюстки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2012
Маленьке серце здатне так любити,
Щоб чудо це вчинити із тепла:
ЗимУ в душі на літо повернути.
А замість снігу, щоб весна цвіла.
Ми мучимо серця, коли страждаєм,
Коли близькі не можуть зрозуміть.
Тоді образи в серці ми ховаєм
І думаєм: А як же далі жить?
А серденько ж терпляче, розуміє
Тихенько собі стукає й мовчить...
Коли ж вже дуже боляче - пониє,
Коли ж мороз у жилах, то тремтить.
Коли ж накриє хвилями кохання,
І почуття вирують, як вулкан,
Воно тоді забуде про мовчання,
Лиш тихо нагадає про обман...
А ураган кохання несе в море
Туди, де можуть хвилі потопить.
А ми пливем... Воно ж таке прозоре!
І серце з розумом не хоче вже дружить...
Ми любимо: на то ми живі люди!
Хто не любив, той просто і не жив.
І хай осудять ті, у кого пусті груди,
Немає серця... Значить не Любив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2012
За окном чуть снежок пролетает.
Вон берёзка укуталась в шаль.
Ей легко: она боли не знает,
Не тревожит ей сердце печаль.
А жасминовый куст под окошком
Тихо дремлет с мечтой о весне.
Ветер гладит ей ветки ладошкой.
Будь счастливой пока что во сне!
Всё вокруг тишиною объято.
Спит земля под блестящим ковром...
В такой день помечтать так приятно
Или вспомнить о ком-то родном.
Засмотрелась на стройные ели:
Словно бархат на белом ковре.
Не страшны ей зимою метели.
Просто краше они в серебре.
Вот синичка в окно засмотрелась.
Может, что-то хотела сказать?
Я спросить ничего не успела...
Значит, нужно кого-то мне ждать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385999
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2012
Я краплинками ніжність збираю,
Що лишилась в самотній душі.
І думками себе ще втішаю:
Не забуде ж мене в метушні.
Я тобі принесу без вагання
Свої щирі, палкі почуття,
Може, ти ці оціниш старання,
А в душі запече каяття.
Я так хочу торкнутись рукою
Твоїх ніжних малинових вуст.
І ходою такою легкою,
Вітерцем я до тебе ввірвусь.
Примощуся на краю сердечка.
Хто ж за це мене може судить?
Тільки ти, ніби спиш... Ні словечка!
Як же серце твоє розбудить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2012
Незабудки тобі посилаю.
І дарую усмішки свої.
Що ти радий, звичайно ж, я знаю.
І усміхнені губи твої.
Розізлила... На мене сердитий.
Робиш вигляд: тобі всерівно!
Але знаю, нудьгою убитий.
І за мною сумуєш давно.
Я у пошту свою заглядаю.
Напиши хоч два слова. Прошу!!!
Адже, любиш, страждаєш... Я знаю.
За мовчання тебе я прощу.
Бачиш, я винувата. Це точно!
Та пробачення ти попроси.
І підпишемо мир остаточно,
І настануть чарівні часи...
Ось і зараз дзвінка я чекаю!
Не забув ще адресу мою?
Та за шутку тобі співчуваю...
Ну, приборкай же гордість свою!
Чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385002
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.12.2012
Тендітні мрії веселкові
Давно засипав білий сніг.
Лиш в хуртовину випадково,
Стають, як гості, на поріг.
Вони, окутані морозом,
У душу просяться зігріть.
Не вірять хибним ще прогнозам,
Бо хочуть так ще в серці жить.
І крига в серці, ніби тане.
Минуле гріє вже думки...
Невже ж, колись все перестане
Мені даватися взнаки?
А серце тихо б"ється в грудях...
Що можеш ти мені сказать?
Так тяжко жить тепер у буднях.
А казку можеш лиш згадать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2012
Народна мудрість нас повчає:
(Це добре знає кожен з нас)
Що грубе слово нас вбиває,
Яким повчаєм ми підчас.
На посміх людям виставляєм,
Когось вважаємо дурним.
Така людина душу МАЄ?!
А душі ж квіти, не полин!
Усмішка лагідна і слово
Сердешне, ніжне і тепло.
Щоб не зламати помилково
Душі невинної стебло!
Сховаймо ж ми свою жорстокість.
І так не мед у нас життя.
Забудьмо про свою високість!
Нехай добром цвітуть вуста!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384831
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2012
Ми зимою сумуєм за красою весни.
І її розмаїття нас чарують у сні.
Сниться пишний бузок і жасміновий цвіт,
І тендітні фіалки, і лелечий приліт.
Коли землю вкривають білих вишень квітки,
Посміхнемся й згадаєм зимові пелюстки.
Коли квітнуть дерева, і лапатий йде сніг
По коліна деревам до весни, що заліг.
І думки знов крадуться. Так нестерпна жара!
І не знаєш, де дітись. Налягає хандра.
Зимова прохолода прояснить мозок мій,
І я стану з душею у нерівний двобій.
Так захочу тепла! А колись відреклась.
Нагадають думки, що була обпеклась...
Не повірила в те, що в морози цвітуть
Наші душі, як квіти. Від тепла проростуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2012
Телефонный звонок разбудил на рассвете.
Слышу голос родной. Я устала так ждать.
Ты же был мне когда-то, лучше всех в целом свете.
Что ж так поздно* звонишь? Я хочу угадать...
Слышу голос дрожит, как осиновый лист.
"Говори, успокойся. Я хочу очень знать:
Как ты жил без меня? Ведь был раньше речист.
Неужели не больно было нить оборвать?"
Слышу шепот тех губ, что давно целовала:
"Ты прости. Был я глуп. Дай тебя обрести".
"Ты пойми! Я так долго этих слов ожидала!!."
Телефон замолчал...Вновь гудки коротки...
В полудрёме стучится тихо ветер в окно.
Подошла к телефону. Стало так тяжело...
Что ж хранишь его, память? Это ж было давно...
Почему ж вдруг на сердце стало очень светло?
______________________________________________
Поздно - в смысле ОПОЗДАЛ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383313
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2012
Крапельки дощу течуть струмочком.
Із дощу почавсь зимовий день.
Напишу слова тобі рядочком,
Проспіваю ряд своїх пісень...
Хай твоє порадують сердечко.
Не сумуй, прошу, в зимовий час.
Уже скоро літо... недалечко.
А вогонь багаття ще не згас.
Я словами ніжними зігрію.
Притулися ближче до щоки.
Я розраджу в тузі. Я зумію!
Прожену непевні всі думки.
Поклади лице в мої долоні.
Теплоту для тебе берегла...
А для чого ж сльози тут солоні?
Я ж тебе забути не могла.
Ні! Не сумнівайсь в моїм коханні!
Ти для мене увесь білий світ.
Ти - неначе пташка синя рання,
Що співала стільки мені літ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2012
Я - маленька пташка та, що має крила.
Я б до тебе, милий, знялась й полетіла.
Та не знаю, де ти. Чи мене чекаєш.
Може іншу любиш. ЇЇ пригортаєш...
Попросила б вітра, щоб розправив крила.
Щоб не дав упасти, коли вже несила.
Розступились б хмари, як буду летіти.
Щоб світило сонце. Не сміло палити.
Попрошу, щоб дощик не смів накрапати,
Бо намокнуть крильця: не зможу літати.
А в важкій дорозі молитимусь Богу,
Щоб мене пробачив, як зіб"юсь з дороги.
Якщо не в ті двері зможу я постукать.
Що казало серце, не схотіла слухать...
Подивилась в небо: хмари насувають.
Ці мене думки тільки зігрівають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2012
Непомітно вечір зайшов в хату.
Обережно став на мій поріг.
Темінь розлилася по кімнатах.
Холодок по спині враз пробіг.
Я одна в кімнаті. Більш нікого..
Лиш самотність вірна біля ніг.
Боязливо дивиться небога.
Думає: вона мій оберіг.
Що ж я можу їй тепер сказати?
Може, що вірніша від усіх?
Хочеться й не можу ублагати,
Щоб звільнила від утіх своїх.
Так, самотність, ніби це свобода.
Зради вже не буду пізнавать.
Це - душевний біль, не насолода.
То ж свободу треба цінувать!
Уже нічка вечір витісняє.
За вікном погасли ліхтарі.
Треба спати... ПОдруга куняє...
В сні спадуть із плеч всі тягарі...
Надобраніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Охолов уже чай з майським медом...
Ніжний дотик твоєї руки.
Ми одні, ніби зараз під небом.
І від ніжності квітнуть бруньки.
Червоніють від заздрощів квіти.
Блідий місяць розсипав срібло.
І схилились від кетягів віти,
А так хочуть заглянуть в вікно.
Вся природа затихла і слуха:
Тонко струни кохання звучать.
Нашорошили півники вуха.
І двіночки уже не дзвенять.
Ця мелодія ніжна, медова.
Пахне свіжістю білих троянд.
Це кохання солодке, ранкове.
Хіба зможе у нас хтось віднять?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381454
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2012
Закінчилась осіння вже казка.
Що ж, напишем тепер про сніги.
Хіба раді зимі оці пташки?
Чи співають пісні від нудьги?
Земля вкрилась пухким покривалом.
Що ж їм їсти? Співають пісні..
Підкормлю я красунь свіжим салом,
Хай душа порадіє весні.
Зацвіли білим цвітом дерева.
Чути співи птахів голосні.
На снігу, ніби квіти рожеві.
Це строкаті цвітуть снігурі...
Все красиво, та тільки морози..
Зітруть казку про ранню весну.
І душа це осмислить не в змозі:
Пам"ятає весну запашну.
Коли квіти у росах тремтіли.
І акації дух забивав.
Ніжно губи твої шепотіли,
Як своєю мене називав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Тихий лагідний ранок задивився в вікно
Крізь прозорість фіранок майорить полотно:
Бліда синь краєм неба, легкий шовк синяви.
І що серцю ще треба? Цю чарівність лови.
Ранок наспіх зібрав всі зірки у пучки.
І незримо сховав ці живі світлячки.
Новий день підкрадався на ще сонній землі.
Він росою вмивався і купався в імлі.
Тільки вітер хитає вже безлисті гілки...
Ні! Один зависає..огортають думки.
Серед всіх залишився... Чи надія ще є?
Або, може, змирився? І тим біль принесе.
Хто ж це зможе узнати? Хто ж це зможе відчуть?
Серце буде стогнати. Хто ж це зможе почуть?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012
Вітаю я тебе, осінній саде!
До тебе знову стежка завела.
А серденько хвилюється, бо раде,
Що пам"ять ту весну ще зберегла.
Ця тиша заглушає мені вуха,
І вірити не хочеться очам.
Але душа надіється і слуха
І молиться усім своїм богам.
І віра десь на краєчку сердечка.
Тихенько притаїлась і мовчить.
А, може, ти десь поряд, недалечко
І з"явишся тут поряд, у цю мить...
А осінь тихо йде..уже минає.
Пожовкле листя вже не шелестить.
І гіркий біль сердечко моє крає.
Лише калина може звеселить..
Візьму пучок червоної калини
І до грудей своїх я притулю.
Мої думки полинуть в ці хвилини
У край далекий, що боготворю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2012
Пробачте. Будь ласка. Я дякую...
ЧарІвні прості ці слова!
Це щирого серця ознака.
Добром той життя засіва.
Такий не залишить в печалі,
І радість розділить на двох.
Слова підбиратиме вдалі
Такі, щоб помилував бог.
Пихатість, зазнайство, упертість...
Хіба це прекраса в наш час?
От щирість, душевність, відвертість
Порадує кожного з нас.
Так будьмо Людьми в цьому світі!
Робить комусь боляче - гріх!!!
Бо душі у кожного КВІТИ.
Ламати - це злочин для всіх!
Не бійтесь просити пробачень.
А посмішку радо даріть.
Життя стане іншим... побачите.
Не бійтесь людей захистить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380359
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2012
Відповідь на вірш insolito -
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379386
--------------------------------------------------------------
Хай мій друг зітре образу
Із свого обличчя.
Веселіше стане зразу,
Бо усмішка личить.
А полин, про який пише,
Змінить на троянди.
А зірки, що в млин укинув,
Світять, як гірлянди.
Тоді хмари, що нависли,
Пройдуть стороною.
Бо нема у тому смислу:
Жити із війною.
Простягаю перша руку
Для нашого миру.
Вона зможе зняти муку...
Я за дружбу щиру!!!
------------------------
Що скажеш, друже?
Тепер я чекаю....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379442
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.11.2012
На сайті я вже п"ятий рік.
Чимало друзів тут зустріла.
Не буду я вести їм лік.
Скажу, що дружба - це є сила.
Людей завжди я поважала.
Ділилась часткою душі.
Нікого тут не ображала:
Мене навчили так батьки.
Я народилась в Україні.
І Батьківщину я люблю.
Люблю пісні я солов"їні
І мову рідну осяйну.
На сайті є і росіяни.
Та чим же гірші вони нас?
Вони ж не інопланетяни,
За що ж мене казнять в цей час?
За те, що є віршІ російські?
Що треба рідною писать?
Та я пишу й на українській?
Так що, за це не поважать?
За вчинки я людей ціную.
За їх душевну доброту,
А не за душу крем"яную
Не за сердечну мерзлоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2012
Взяла в клітинку я листочок.
Не знаю... руки щось тремтять.
Ось перший ліг уже рядочок:
Коханий! Рада привітать!
Так швидко дні летять за днями,
А ночі довгі, наче вік.
До болі пройняті стражданням,
І вже втрачаю їм я лік.
А я чекаю знов зустрітись,
Та бачу хибні ці думки,
В твоїх долонях відігрітись,
Та все гортаю сторінки.
Ти пам"ятаєш : вперше разом?
Лунала музика трембіт...
Любов була дороговказом.
Чому ж світила мало літ?
Чимало літ уже минуло.
А скільки ж днів уже пройшло!
Та де ж те щастя?(щось зітхнула).
Та його, мабуть, й не було...
Вже вечір сутінки розкидав,
Зірок розсипав цілий міх...
А місяць все мені повідав:
Сказав думки мої - це міф...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2012
Який же світлий день у Ніни:
Сьогодні в неї іменини.
Спішу Нінулю привітать,
Слова найкращі дарувать.
Бажаю щастя пребагато.
Достатком повниться хай хата.
Здоров"я, вірної Любові,
А дні хай будуть веселкові.
Найкраща подружка моя!
Приємна усмішка твоя.
В тобі багато доброти.
Підтримать завжди можеш ти.
Знайти ти можеш таке слово,
Що має здатність виняткову:
Розрадить, можеш похвалить,
А якщо треба - звеселить.
Життя з такою поруч - свято.
За це не треба їй багато:
Щоб поряд друзі вірні йшли,
Які підходять до душі.
А дома затишку й любові.
Щоб рідні всі були здорові,
Щоб все життя було на "5"...
Тепер іди гостей стрічать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378738
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2012
Ещё один листик с березки слетел...
Как буд-то письмо. Что сказать ты хотел?
О том, что скучаешь и ждёшь наших встречь,
Что нашу Любовь будешь в сердце беречь?
Что тонкая нить наши души связала?
Быть может, что сердце любить не устало?
Что нежно целуешь ты кудри волос?
А, может, о том, что так трудно жилось
Без верного сердца и ласковых слов.
Что помнишь ты руки, целовать их готов?
А, может, в письме том, совсем о другом:
Что сердце устало, и снег за окном.
И всё то, что было, останется сном?...
И душу уже не согреешь теплом?
Что ж, сердце моё, ты грустишь о былом?
А листья кружАт и летят за окном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378533
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2012
Для написання вірша надихнув твір Віталія Назарука
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377859
-----------------------------------------------------------------
Минула нічка... Знов світанок.
Зірки сховалися давно.
По плану - романтичний ранок.
Уже зашторили вікно.
Люблю зелений чай я з медом
Такий, щоб губи обпікав!!!
А потім вкритись теплим пледом,
І щоб коханий обіймав.
Я підставляю йому спинку.
Люблю, щоб гладив зверху вниз...
А кіт заглядує в шпаринку:
Давно не бачив він стрептиз.
Ти обіймав мене за плечі,
У шийку ніжно цілував.
А тиша чула ніжні речі!!
Мене так милий лікував.
Так стало душно чогось в хаті...
Надворі падав перший сніг...
Ось закінчилось наше свято.
Пізнати радість сніг поміг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377873
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2012
Вже снігом припорошені світанки,
І листя вкрила біла сивина.
Такі прозорі й свіжі стали ранки.
Зима іде, та це не новина.
А осінь відлітає десь далеко.
Над містом промайнули два крила.
А, може, здоганяє десь лелеки.
Та пізно, треба мчатись, як стріла...
Але вона повільно відлітає...
Не всі ще спопелились кольори.
Вона мене жаліє, добре знає:
Що щастя є осінньої пори.
Я так боюсь: не вбили б щоб морози
Таке крихке це щастя, як кришталь.
Нехай іде й не зІб"ється з дороги,
Бо втрачене кохання буде жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2012
Я цілую троянду червону,
Що в дарунок мені ти приніс
Це, як згадка жаркого сезону.
Ти так трепетно квітку цю ніс
Пелюстки вигравали на сонці,
А листки напувала вода.
Кращі дні заховала в долоньці,
Бо це, справді, пора золота.
Ароматом наповнилось серце,
Та чомусь все сумує душа...
Щось так швидко схилилось стебельце,
І троянда не так потіша.
Пелюстки тихо падали з квітки.
Чом так хутко вона відцвіла?
Де ж ти, милий? Виглядувать звідки?
Я ж чекати тебе так могла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2012
Короткое слово Спасибо,
Какое ж тепло для души!
Попробуй сказать кому-либо
Так просто... Скажи, поспеши.
Увидишь: в ответ улыбнётся,
И счастливо будет лицо.
Как только к душе прикоснётся
Простое, как будто, словцо!
И мир разноцветным вдруг станет,
Тепло разольётся в груди.
И с плеч сразу свалится камень...
Обиды уже позади!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376748
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.11.2012
Кожна зустріч з тобою,
Це - як подих весни.
Коли квітнуть левкої.
Так чому? Поясни...
Це маленьке є свято,
Ніби сон на яву.
Тоді сонця багато:
У промінні пливу...
Що до того, що осінь,
Хай уже листопад..
Хай пташки безголосі,
Відшумів зорепад.
Наша ж зірка яскрава
Ясно світить в пітьмі.
І від неї заграви
Гонять думки сумні.
Підійди, любий, ближче.
Скоро прийде зима.
Обійми мене швидше.
Знаю: вдвох недарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2012
Что жалеть о том, что не сбылось.
Значит так кому-то очень нужно.
Пусть сегодня мы с тобою врозь,
Я смотрю на это равнодушно.
Скомканы прозрачные мечты,
И душе спокойней на свободе.
Не боюсь душевной пустоты:
Я привыкла к непогоде, вроде.
И не станет осень холодней.
Раньше срока вьюга не нагрянет.
Нас разлука делает сильней,
Но, надеюсь, грустью вновь не станет.
А дожди тихонько за окном
Слёзы за кого-то проливают.
Я не буду плакать о былом.
Жаль, что годы быстро улетают.
Я не знаю: был ли ты судьбой,
Или просто ты по ней промчался?
Хоть душа не плачет за тобой,
Всё же в сердце ты моём остался..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2012
Повільно зазира осінній ранок
В моє вікно, що дивиться у світ.
Дерева одягнулися в серпанок.
Прикрили свій розкішний дивоцвіт.
Поволі з листя падають краплинки.
Сріблясті сльози зрошують траву.
Так хочеться зібрати ті перлинки,
Та нанизать на ниточку тонку.
А ще зірвати китички калини
І коси причепУрити свої...
Зробить намисто із плодів шипшини:
Красою очі напоїть твої.
А ти прийдеш такий мені жаданний.
Такий один на цілий білий світ!
Фортуною в дарунок мені даний.
Я так тебе чекала стільки літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2012
Мы так далеки друг от друга.
Могу о тебе лишь мечтать.
Как будто бы лето и вьюга:
Судьбой не дано увидать.
К тебе далеки километры,
Но в сердце ты рядом со мной.
На крыльях несут меня ветры
Дорогой к тебе непростой.
В окно постучусь тихо птицей.
Услышишь... Открой мне окно.
И если увидешь синицу,
Посыпь на окошке зерно.
Мы встретимся взглядом с тобою,
Коль будет судьба так щедра.
Прошу! Прикоснися рукою.
Прости, что душа так грешна...
Прости за нелепые мысли.
(Быть может, тебе не нужна )
Они в самом сердце зависли...
В ответ... Ничего... Тишина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374925
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2012
Когда беру тетрадь я в руки,
С надеждой что-то написать,
Тотчас я слышу сердца звуки.
И их стараюсь передать.
Бывает, слышу рядом голос.
Такой родной и близкий мне.
А иногда лишь только холод.
Ползут мурашки по спине.
А то бывает всколыхнется:
Звучит в нём музыка любви.
И часто, часто так забъётся:
Адреналин бежит в крови!
Но чаще звуки равномерны.
Зачем любить? Опять страдать?
Поберегу-ка лучше нервы.
Так надоело ждать, рыдать...
Ну а когда душе вдруг станет
Кого-то в жизни не хватать...
Она болеть вдруг перестанет:
Ей хватит только помечтать!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374722
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2012
Знаю: в жизни слова много значат.
Ты подумал об этом хоть раз?
Они могут порой озадачить,
Быть спасательным кругом подчас.
Жизнь сложна, но а как быстротечна!
Часто тонем в житейских волнах.
Той порою бываем беспечны:
Попадаемся вдруг на словах.
Верим в дружбу, любовь и сердечность.
Знаем: близкий тебя не предаст!
Ценим выше всего человечность:
Безусловно, друг руку подаст.
И когда вдруг меня одолеет
Беспросветная сердца тоска,
Пусть слова твои нежно согреют,
Мои слёзы сотрет пусть рука.
Успокой меня ласковым голосом,
Прикоснись нежным словом к душе.
Не казни в такой час своим гонором,
И увидешь: другая уже.
Я с тобой всегда мысленно рядом.
Ты сейчас от меня вдалеке.
Прикасаюсь я ласковым взглядом.
И вся жизнь в нас уже налегке!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374566
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2012
Осіння ніч, як море плине.
Самотній місяць вже не спить.
Надворі пізня вже година.
Лиш тихо вітер шелестить.
Моя рідня давно поснула,
Проблеми денні відійшли.
У сні їх радість огорнула,
І вихід із проблем знайшли...
Чомусь усміхнені обличчя..
Душа ні в кого не болить.
У цьому винна чарівниця,
Що може всіх заполонить.
Лиш я не сплю. Не спить годинник.
Давно пробив уже він п"ять.
Ну що ще треба для людини?
Хоч в сні щасливим можеш стать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Жаль... Осінь добігає вже кінця...
Траву вкриває ніжний білий іній.
Чому ж сумна така картинка ця?
Чому так смуток зачіпа осінній ?
Що ж, осінь - неминуча це пора,
Мої думки плетуться в павутинні.
О диво! Вишня знову розцвіла?
Чому мороз вбива квітки безвинні?
Чому з тобою тепло й восени,
Твої слова так ніжно мене гріють?
Чому скриплять зимою ясени?
Одні живуть, а інші животіють?
На все, звичайно, відповіді є .
Але чому так треба ти мені?
Мабуть, ти просто сонце золоте,
Яке так ніжно світить навесні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2012
Надворі осінь легкокрила...
Нема спокою від думок.
Що з тебе я це знов створила?
ПіднЯла вище від зірок .
А ти такий самолюбивий.
Мені наказуєш: терпи!
А ще зрадливий, вередливий.
Якщо сердитий - замовчи!
Терплю, надіюсь дні і ночі...
Та, може, вже згада колись.
Від сліз червоні уже очі.
Хіба ще нерви не вляглись?
Давно вже півні проспівали,
А я не сплю, дзвінка все жду.
Та ще думки замордували:
А що як прийде? Що скажу?
Що він найкращий в цілім світі,
Що з ним життя, як у раю,
Що довподоби його сіті
І що щасливою стаю?..
І знов не сплю... В чеканні ночі...
А раптом кине еСеМеС?...
Такі от справи тут жіночі.
Такий нелегкий цей процес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373450
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.10.2012
Продолжение http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373041
--------------------------------------------------------------------------
Проливной серый дождик омывает асфальт.
А у счастья былого только слёзы, печаль.
На углу возле дома, где прогнали, стоит.
Мы его не ценили... Жаль.. Бедняга дрожит...
Вот и вечер... Ненастье. Как быть дальше ему?
Кому грусть рассказать? Пожалеться кому?
Только вдруг оно слышит... Рядом чьи-то шаги...
Человек одинокий появился в тиши..
Он увидел вдруг счастье! Как давно он искал!
Благодарен ненастью! Столько лет его ждал!
И озябшее счастье спрятал вмиг под пальто.
Озарила улыбка молодое лицо.
Он понёс его в дом, где уютно, тепло.
Он ведь знал цену счастья... Как ему повезло!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2012
Как весенний росток после долгой зимы,
Среди снега, пурги и кромешной тоски,
Словно чудо природы: вишня вновь расцвела,
Как подарок судьбы: нас с тобою свела.
Ожила вдруг природа: лето в осень пришло.
Это глупое счастье сквозь дожди нас нашло.
И тихонько пробралось, поселилось в сердцах.
Не хотели заметить, прогналИ впопыхах.
Оно к нам возвращалось и просилось принять.
Гордо мы отказались: не хотели понять.
Находили причины и старались соврать.
И совсем не боялись ещё раз потерять...
Проливной снова дождик омывает асфальт.
А у счастья былого только слёзы, печаль.
На углу возле дома, где прогнали, стоит...
Мы его не ценили... Что же сердце болит?
___________________________________________
Продолжение следует: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373200
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2012
Відцвіта повільно чарівниця осінь.
І втрача природа всю принаду й блиск.
Лиш пташки літають зовсім безголосі:
Осінню співати треба мати хист.
А пожовкле листя під дощем намокло.
Вже зів"яло поспіль і не шелестить.
Дивлячись навколо, не радіє око.
Осінь зажурилася, все навколо спить.
То бува зірветься вітерець грайливий,
Покепкує з гіллям, розтривожить сон.
Та хіба і вітер теж бува плаксивий?
Загудить, заплаче... Що ж, такий сезон...
А душа все баче, і вона сумує.
Від негоди рани серця так болять.
Бо слівця душевного вже давно не чує.
Лиш дерева голі під вікном скриплять.
За вікном на лавочці одинокий лист.
Він упав із клена, ледь живий лежить.
Зеленів на гілочці він своїй колись.
Знаючи всю правду, на вітрУ тремтить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Окунусь лицом в твои ладони.
Словом прикоснусь к душе твоей
И она его, конечно, не уронит:
Отозвется нежностью - в моей.
Я тебя ласкаю нежным взглядом:
Тихо тонешь ты в глазах моих.
Это счастье - быть с тобою рядом.
Мы его поделим на двоих.
Вот опять целуешь мои руки.
С нежностью прильнула я к щеке.
Никакой не надо здесь науки:
Радость поселИтся налегке.
Монотонно дождь стучит по крыше,
(По стеклу хрустальная слеза).
Только мы его совсем не слышим,
Не пугает осени гроза...
Тишина в квартире еле дышит..
Дождик затихает за окном.
Кажется асфальт сегодня вышит
Золотистым бархатным цветком....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372748
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2012
Зелёный чай таит цветок жасмина.
Пьянит весенний, тонкий аромат.
Я не грущу... На это нет причины,
Хотя не пел никто мне серенад.
Ты угостил лишь плиткой шоколада
И посмотрел с улыбкой на меня.
Куда же делась с сердца вдруг прохлада?
Зачем тебя отчаянно звала?
Забылись ссоры, грусть и обещанье,
Что мы расстались раз и навсегда,
Что наша встреча стала наказаньем...
Но нас спасла зажженная звезда.
Она горит и светит с небосвода,
И за собой уверенно маня.
А на дворе дождливая погода,
Но знаю, не погасит нам огня..
Давно остыл чай с запахом жасмина,
И первый луч стучится к нам в окно...
А мы сидим, как раньше, у камина...
Нам встретиться судьбою суждено...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2012
Тихо накрапає дощ осінній.
Під ногами жовтий мокрий лист.
Осінь, мабуть, також в потрясінні:
Ронить свої сльози падолист.
Чом же ти сумуєш, мила осінь?
Тобі шкода втратити красу?
Та твоє ридання безголосе
З співчуттям у серці понесу.
Твоя врода - свіжий подих вітру,
І дощу краплинка у жару.
Ось скупу сльозу скоріше витру,
Та твої страждання я прийму.
І скажу тобі, Моя Красуне!
Не журися, ще нема Зими,
А коли вона сніги насуне,
Спогадами будем жити ми....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Ще не вбили морози цю осінню красу,
Лише грому погрози несуть тайну якусь.
Ніби осінь змішалась з теплим літнім дощем.
І тихенько всміхалась, зачарована днем.
І здалося, що літо, повернуло тепло,
І над всим білим світом усе знов розцвіло.
Ніби пахнуть ромашки, і цвітуть нагідки.
Прилетіли вже птАшки. А як пахнуть садки!!!
Ми удвох в заметілі. Пелюстків снігопад.
Почуття запізнілі дарував листопад...
Ще не вбили морози цю осінню красу...
Бо хороші прогнози: вдосталь буде часу.
Осінь разом зустріти, і згадати весну.
І морози стерпіти, мати думку одну:
Щоб Любов не зів"яла, коли перший мороз,
Щоб журбою не стала, щоб було все всерйоз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
Закутавсь ранок в біле покривало.
Солодко спить натруджена земля.
А Сонечко тихенько вже вставало.
І новий день ішов з невідкіля.
Торкнувся промінь і мого обличчя.
Заповз під ковдру, щоб залоскотать.
Легенько прокотивсь по передпліччю,
Як м"ячик, по підлозі став стрибать.
Осінній день почався із усмішки!
І зовсім не хотілось сумувать!
Хоч Сонечко погралось зі мной трішки,
Та бачу, що уміє жартувать.
Свої долоні Сонцю простягаю.
Ловлю його життєвий дивний скарб.
І безнадіі зовсім покидають:
Душа вже не почує більше скарг.
Хай новий день зітре усі сумління!
Осінній сад казковий хай цвіте!
Цей день несе мені благословіння,
Я вдячна за дарунок! Це святе!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369435
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.10.2012
В зграю позбиралися лелеки,
Відірвались з криком від землі.
Полетіли в край чужий, далекий
І розтали у сріблястій млі.
Пронеслось луною гелготання.
І розсіявсь відгук по землі,
А в моїй душі переживання:
Перешкоди будуть немалі.
Вітер мчав за ними, ніби птАха.
Повертайтесь швидше, ж у р а в л і!!
Та не чули слів цих бідолахи.
Їх вже не тривожили жалі.
Зашумів старий лісок гілками:
Побажав щасливого шляху.
Гучний шелест прокотивсь ярками,
Ніби крик в годину цю тяжку.
Помахала вслід я їм рукою.
Чогось сумно стало так мені...
Повертайтесь ранньою весною!
Не сумуйте, рідні, вдалині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
Вже повільно й осінь догорає,
Змінює свій колір і краса...
Та чомусь ще біль не затихає:
Пам"ять іще й досі потряса.
Ось злетів останній лист із клена.
Тихо, непомітно опада...
Та чому ж хвилини ті блаженні,
Ніби сон красивий зберегла?
Тихо дощик ляпотить осінній,
Шарудить зів"яла вже листва.
Чому плачеш, серце? Голосіння...
Чи тебе убили ті слова?
Вітер причаївся і не диха,
Чом же посіріла й синява?..
Для душі маленька є ще втіха:
Здатність все погане забувать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012
Если осень кружит листопадом,
И дороги листва замела,
А на сердце вновь веет прохладой,
И душе не хватает тепла,
А судьба с тобой шутку сыграла,
Ты не плачь и не ной, не хандри.
Успокойся, подумай сначала
И НАДЕЖДУ в душе сохрани.
Она будет с тобой идти рядом
Даже в самые тяжкие дни.
И смотреть будет ласковым взглядом
И попросит тебя: "Потерпи..."
Если ты далеко вдруг от дома,
И дорога к родным не близка,
Пусть тебя не пугает истома:
ВЕРА рядом, она высока.
Знаем все, что ЛЮБОВЬ -это сила,
Она может творить чудеса,
Береги, что судьба подарила,
Ведь хотят же того небеса.
Ну, а если ЛЮБОВЬ вдруг обманет,
Забери свою ВЕРУ с собой.
Пусть она в твоей жизне не станет
Горемычной, пустой, роковой..
Пусть по жизни идут рядом с нами
Три подруги, три верных сестры.
Мы живём только их именами,
Только с ними мы будем мудры...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367689
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.09.2012
"В мире тьма сентенций и теорий,
Чтим мы ум седого мудреца...
Но никто не знает априори
Жизни, разбивающей сердца..."
( Борода 171 )
Когда душа теряет веру,
Надежда в сердце чуть жива,
Невосполнимая потеря
Вернется вновь теперь едва.
А сердце - раненая птица
Все хочет верить в чудеса:
Что не окончена страница,
Еще помогут небеса.
И горько плачем от обиды,
Когда измена - в спину нож,
Когда сердца уже разбиты,
И с ног сбивает его ложь.
Мы любим тех, кто не достоин,
Умеем верить и прощать,
Всё чаще думаем о воле,
Не возвращаться обещать.
Зачем мы любим бессердечных?
У них бумажная душа,
И верим в клятвах бесконечных:
Они не стоят и гроша...
Теперь лишь дождь тихонько плачет:
Разбиты вдребезги сердца...
Могло же быть совсем иначе...
Не чтили ум мы мудреца...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366737
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2012
Тихонько свет в окно пробился.
И стало в комнате светло...
Ты этой ночью вновь приснился.
Я рада. Как же повезло!
И будто не было разлуки.
С улыбкой смотришь на меня.
Вокруг чарующие звуки
Тебя коснуться всё манят.
И всё быстрее сердце бъётся...
Ну что ж ты медлишь?.. Обними.
И в тишине, как прежде, льётся
Хмельная музыка любви...
Я слышу вновь твоё дыханье,
(Я на твоей лежу руке),
Цветов твоих благоуханье.
Слеза от счастья на щеке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365984
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2012
Прокинувсь нехотя світанок...
Туман скотився колобком.
Неначе вилив хтось із банок
Парне, пахуче молоко.
Почався дощ... Знов непогода,
Але так затишно душі!
Чомусь від нього насолода,
Дає наснагу для віршів...
Блиснула блискавка раптово -
І гримнув грім, як навесні.
На мить все стало кольорове,
А дощ, неначе знавіснів.
Течуть струмки - це плаче небо,
Стікає краплями сльоза.
Це що я плачу?.. Ні, не треба!
Дивлюсь: пройшла уже гроза...
Цей дощ для нас пересторога,
Бо він колись нас двох з"єднав,
Життя - це є складна дорога,
Що збудував, щоб не зламав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012
У задумі осіння діброва.
Ще загорнута в сутінь стоїть.
Тьмяний місяць, неначе підкова,
В посірілому небі висить.
Чути плескіт проміння блідого.
Десь листочок впаде, зашуршить,
Чути клена зітхання старого:
Осипається листя в цю мить.
Ну чого ж ти сумуєш, мій друже?
Відкрий серце, зі мной поділись.
Мені бОляче теж...Чуєш? Дуже...
Ти гілками до мене схились.
Ми поплачемо разом з тобою.
Сльози змиють журбу із душі.
Бачиш? Плачуть і трави росою...
Вся природа сумує в тиші.
Але жаль не бува безкінечним.
Хіба осінь, щоб нам сумувать?
Ця краса лиш чужа безсердечним...
Треба осінь з усмішкой вітать!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Співавторство з Віталієм Назаруком.
______________________________________________________________
На порозі стала стигла осінь,
Поглядом поважно повела.
Привітала птиць у високості,
А землі торкнулись два крила.
На тобі коралове намисто.
Прикрашає голову вінок.
Різнокольровий, золотистий
З запізнілих степових квіток.
Фарби розвела свої зелені,
Охрою відтінки підвела,
Підібрала кольори для клена,
Врожаї з городу принесла.
Ти з"явилась в сонній тиші саду.
(Розвівав їй плаття вітерець.)
Ти дозволиш, осінь, я присяду?
Ой, який же майстер ти, творець.
Нагадаєш, осінь, нам про зиму.
І посипе сніг, як листопад...
Ні! Не треба... Витру я сльозину...
Ну який чарівнИй зараз сад!!
Попрощаюсь з літечком зеленим,
І відкрию осені секрет.
Задивлюсь на фарби чудо-клена.
Золоті листки зберу в букет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361926
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2012
Останній літній день вже за горами.
Спокійно відірвався від землі.
Полинув з журавлями над степами,
Розтав назавжди у осінній млі.
А я стою сама на роздоріжжі.
І серденько обсіли вже думки...
Не покидають, йдуть по бездоріжжю,
Листаючи життєві сторінки.
Останній літній день...Чомусь так сумно...
Злітає день життя з календаря.
А літо пронеслося так безшумно.
Останній день неспішно догора.
Яка чекає осінь? Так тривожно...
Чи скоро нагадає про зимУ?
І я ступаю в осінь обережно:
Яка вона не буде, то прийму!
Нехай вона посріблить і волосся,
Дощі по вікнах будуть ще хлистать,
Та в серці ще таїться відголосся
Тепла душі, що цій порі під стать.
Останній день... Нехай летить з птахами!
Надію в серці скромну збережу :
Що літо ще прийде.. Не за горами.
Та щоб не забарилось, попрошу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Чомусь люблю осінню непогоду,
Коли дощі неначе із відра.
Ранкову ще легеньку прохолоду,
Що ніжно обійме, коли хандра.
Люблю, коли осінній різкий вітер
Б"є по обличчю краплями дощу,
Які на листях зависають, ніби бісер...
В таку погоду всі образи відпущу..
Люблю, коли кружляє листя в танці,
Купаються в калюжах горобці,
Коли ляга туман у полі вранці...
Я так люблю принади всі оці.
Хай вітер розплітає мої коси,
І чути шурхіт листя вдалині,
Це радість теж моїй душі приносить,
Я так люблю осінні такі дні!!
Ще я люблю, коли цілуєш руку,
Коли сміються очі чарівні!
Та не люблю прокляту ту розлуку,
Бо холодно без тебе, дні сумні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360536
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2012
Часто мы страдаем от измены,
Плачем от предательства и лжи,
И прощаем, веря в перемены,
Но в итоге только миражи.
Закружится голова от счастья,
Коль услышим пару нежных слов.
Но порою ложны сладострастья:
Попадёшь, как рыбка на улов.
Берегитесь, люди, ложной страсти,
Тех, кто без зазрения предаст:
Заготовит ловкие все снасти,
И картинку яркую создаст.
Каждый в жизни может оступиться.
И поверит сердце, ведь не может врать
Может вмиг в обмане раствориться:
Верное не может предавать!
И тогда становимся вдруг жертвой,
Попадая в руки наглеца.
Обманувшись в чувствах самых светлых,
Больше не поверишь никогда.
Жизнь сложна: коварны повороты.
Не губите хрупкие сердца.
То паденья, то возможно взлёты.
Но не будьте в роли .........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Відлітає літо на спочинок.
Осінь майорить уже крилом.
Скільки вже засипано стежинок
Золотистим свіжим ще листом!
Й ми уже не ті, що були літом,
Та цю осінь вдвох переживем,
Бо цвітуть ще душі дивоцвітом,
А у серці літо збережем.
Пригорни до себе ближче, Любий.
Ну чому лице твоє сумне?
Ой, як свіжим медом пахнуть губи!
Ти цілуй, як в юності мене.
Запекла чомусь сльоза зрадлива
Покотилась по моїй щоці....
Я не плачу, милий.... Це осіння злива
Серце розтривожила мені.
Ти сльозу стираєш співчутливо.
Не журись, хороший, не журись.
Це душа, як пташка полохлива.
Це пройде. Ти краще посміхнись.
Я люблю дивитись в твої очі.
Ти поглянь, мій любий. Подивись.
Зграї полетіли вже лелечі.
Літні дні із ними понеслись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2012
Серце відчуває ранню осінь.
І звучить осіння вже струна.
Та душа змиритися не хоче:
І тому сумує...Мовчазна.
Душу краять вже холодні ранки,
Що від спеки вицвіла трава...
Нащо, душе, примхи, забаганки?
Осінню побачиш ти дива.
Осінь - неминуча пора року.
Дивовижний фантастичний світ!
Чуєш? Непомітним тихим кроком
Нишком пробирається крізь віт.
Аквареллю зафарбує листя,
Спраглу землю викупа дощем.
А калина одягне намисто.
І дихне ще теплим вітерцем.
Хай волошки відцвіли у полі,
І розвіяв вітер маків цвіт,
Але осінь чарівна до болю,
То ж запросим до своїх воріт!!
Осінь треба просто пережити,
І прогнати з серця хибний щем.
Осінь треба просто полюбити
Ту, що має запах хризантем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358135
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2012
Серёжа! Поздравляю тебя с Днём Рождения. Желаю тебе
отличного здоровья, счастья, радости в жизни, Любви,
верных друзей, вдохновения в поэзии, не хандрить!!!
С уважением - Надя.
( Прошу простить меня за выдуманный сюжет...)
Предосенний тихий тёплый вечер
С удивленьем посмотрел в окно.
Мы зажгли с тобой сегодня свечи.
Встретиться опять с тобой дано.
На столе всё тикает будильник.
Посекудно отмеряет жизнь.
И всё помнит маленький светильник.
Только тень от прошлого дрожит.
Маленький букетик незабудки,
Два бокала тёрпкого вина...
И опять мы в юности как будто:
Рядом ты. Я снова не одна.
Я смотрю в твои глаза, Серёжа..
Да... Прошло с тех пор немало лет!
Прошлое стучится осторожно,
Но ему возврата больше нет.
Мы сегодня вместе так, случайно:
День Рожденья отмечаем твой.
Бросив вызов мы судьбе отчаянно,
Возвратились в прошлое с тобой.
И сидим отбросив все печали.
Только, сердце, сильно не стучи!
Почему о главном мы молчали?
Всколыхнулся огонёк свечи...
Вдруг в окно ворвался свежий ветер.
Штора задышала, как тогда.
Кто же за разлуку с нас ответит?
Не найти ответа никогда.
Крым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357518
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 15.08.2012
Не журися, калино, не хились, маків цвіт.
Чуєш, Ненько Вкраїно? Розцвітеш на весь світ!
Ми, народ український, тобі клятву даєм,
Що тепло материнське у серцях збережем.
Будуть люди щасливі, і лунатиме сміх.
Мої мрії сміливі!! І думки це усіх!!
Щоб в блакитному небі лише хмари цвіли,
Білі-білі, як лебідь. Не було щоб війни...
Моя рідна КРАЇНО!! Ти у мене одна.
Я стою на колінах...Хай Молитва луна!!!
Хай мине тяжка днина, хай врятує Господь!
Бо надія на Тебе... Від біди нас відводь!
Усміхнися, калино! Піднімайсь, маків цвіт!!
Ще про тебе, Вкраїно, буде знать увесь світ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353483
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.07.2012
Уже спокійно дихає земля,
Повільно підіймає свої груди.
Лиш блискавка мигнула десь здаля.
І тиша причаїлася повсюди.
Природа розморилась, спочива,
Бо тільки закінчилась літня злива.
Легкий туман у річці потопа.
Душа радіє, дивлячись на диво...
Ось ллється пісня срібного струмка.
Камінчики шліфує всі до блиску.
А пісня та чарівна та легка.
Та звідки ж ти набрався того хисту?
Безмежжя степу полонить мій зір,
Тонка билинка впала мені в око.
Тримається вітрам наперекір,
Хоч бита ними так була жорстоко.
Стоїть собі тонесенька, струнка.
Радіє стиха, що скінчилась злива...
В природі ж непогода нетривка,
І сонце погасити неможливо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353115
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.07.2012
Вже липень добігає середини.
У розпалі ще літняя пора.
Яка чудова зараз тепла днина!
Чому ж листочок з клена опада?
І вітер, украй зморений, не диха.
Натруджені вже крила поскладав.
Навколо розляглася лише тиша...
Чому ж листок зів"яв і раптом впав?
Далеко ще до осені, мій друже!!
Надворі, зрозумій, не листопад.
А, може, мій хороший, ти недужий?
Чи, може, ти життю уже не рад?
Чи, може, в тебе теж болить серденько,
І став тобі немилим цілий світ?
Сідай мені в долоню, мій маленький,
Зігрію я осінній твій політ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Чому болять так тяжко серця рани?
Чому сльоза така гірка на смак?
Чому приносять біль тобі кохані?
Хіба тому, що любимо їх так?
А, може, їх ми любимо занадто,
І в серце їх пускаєм залюбки?
І слухаєм уважно, винувато,
Коли вони плетуть свої казки?
Ми віримо, бо любим відчайдушно,
Хоч серце знов підказує брехню!!
Пробачимо і поряд йдем послушно,
Щоб не згасить сердечного вогня...
Бо світ тоді не буде веселковим,
Зів"януть квіти, що цвіли в душі.
І дні тоді настануть полинові,
Коли з тобою станемо чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
ЗакінчИлась тепла літня злива.
Жебонять струмочки по землі.
Дітвора весела та щаслива
Босоніж ганяє по воді.
У мілкій, тепленькій ще калюжці
Баню влаштували горобці
І старанно вимивали брюшка.
І пірнали в воду промінці.
Котик теж уже причепурився,
Дивиться уважно у вікно.
Лапкою риженькою умився
І ковтає слинку вже давно.
Капають краплиночки з листочків.
Спека вже тепер не дістає.
Виростуть у лісі знов грибочки.
А земля ковтками воду п"є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350906
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.07.2012
Зі мною трави, квіти, вітер
І неприборкані думки,
І ті, хто можуть розуміти
Мої віршовані рядки.
Я з вітром можу розмовляти,
І розуміти шепіт трав,
У хмарах високо літати,
Що червоніють від заграв.
Пливти по небі, як хмаринка
Назустріч зливам і снігам.
І гірко плакать, як дитина,
Від непростих сердечних ран.
А то сміюсь, бува, як хвиля,
Що гладить берег у пітьмі.
Я в час такий тоді щаслива.
Думки прозорі і легкі.
Лише тебе не розумію,
Я ледь тримаюсь на ногах,
І моє серденько німіє,
Коли сарказм в твоїх словах.
Я ледь тримаюсь від безсилля,
Коли збива брехня із ніг.
Так де ж знайти мені те зілля,
Що для душі, як оберіг?
Щоб захистить себе від зради,
І від приниження, брехні.
Щоб знищить зовсім оці вади,
Які огидні так мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
Повільно підкрадається світанок,
І нічка - чарівниця десь зника.
У річці розчиняється серпанок,
Бо сонце уже вії підійма.
А вітер причепурює вже крила,
І квітів щось шепочуть пелюстки.
Цей ранок срібні роси освятили.
Тремтять на вітрі збуджені листки.
Сьогодні ми світанок зустрічаєм.
З тобою йдем по росяній траві.
Від радості душа моя співає.
А пахощі медові степові!
А онде колоситься житнє поле.
І маківок розлитий дивоцвіт...
Я вдячна, любий, своїй долі
За те, що ти зі мною стільки літ!
Який же ранок видався чудовий!
На небі ні хмариночки ніде.
І світ здається світлим і казковим,
Коли кохання поруч мене йде!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
Маленький бумажный пароходик
Тихо проплывает по реке.
Капитан в нём маленький. Лишь годик.
Крепко руль сжимает он в руке.
Тоненькая шёлковая ниточка
Не даёт кораблику свернуть.
Развевает ленты безкозырочки
Ветер, что кораблик ведёт в путь.
Но поднялись волны на речушке,
И кораблик понесла вода...
В ужасе заквакали лягушки...
А кораблик скрылся навсегда.
Что ж так горько плачешь, мой сыночек?
Время быстро, солнышко, пройдёт...
Ведь тебе всего один годочек.
Пароходы взрослым поведёшь.
А пока утри скорее глазки.
С плаванья вернёмся мы домой,
И расскажет мама тебе сказки...
Мой бесценный, маленький, родной...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348811
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 07.07.2012
Как страшно заблудиться в темноте,
Коль свет погас давно в конце тоннеля,
Когда друзей ты выбрал, но не тех,
То сердце от ошибки вдруг немеет.
Как больно быть обманутым в любви,
И чувства розлетятся вмиг на части.
В саду тогда умолкнут соловьи,
И станет вдруг бумажным ваше счастье.
Как страшно дней не видеть золотых
И с грустью на лице смотреть, жалея,
Не понимая истин жизненных, простых:
Что время всё идёт, а мы стареем.
Как больно, когда в сердце пустота,
И чем её заполнить мы не знаем.
Любовь приходит снова, но не та,
И в сердце боль. И с грустью вспоминаем.
И душу вмиг морозом обожжёт.
Как жаль, что время плохо лечит раны.
А мы её ( ту прежнюю..) всё ждем,
Забыв уже о боли и обманах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348674
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2012
Посвящаю другу, которого нет в живых уже много лет...
---------------------------------------------------------
Обнимает прохлада.
Прилетел ветерок.
Я ему очень рада.
Что мне скажешь, дружок?
Где мой милый, дружище?
Сколько мне его ждать?
Что ж его не отыщешь?
Иль не можешь искать?
Может, крылья устали?
Иль далёк к нему путь?
Или мы опоздали?
Как его мне вернуть?..
Тихим шорохом листьев,
Тёплой каплей дождя,
Он к тебе возвратится,
Всё, как прежде, любя.
И за плечи обнимет,
Слёзы вытрет рукой,
И печаль твою снимет,
Прикоснётся щекой...
Только всё на мгновенье:
Ведь его больше н-е-т!
И исчезнет виденье:
Загорится рассвет...
Обнимает прохлада...
Не вздыхай, ветерок.
Для меня ты отрада:
Ты, как я, одинок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347492
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 01.07.2012
Незабаром збіжить літо,
Тепле літечко пройде.
Туга в думку перелита,
Осінь в серці заживе.
Знов дощі, холодні ранки.
Чомусь плачуть журавлі.
Затуманені світанки,
А на серці лиш жалі.
Що вже літо догорає.
І зникають десь роки.
Ніжним цвітом відцвітають,
Як у квітів пелюстки.
І на серці непогода.
Куди ж дітись від думок?..
Та ще ж літо...Насолода...
Зеленіє ще кленок.
Ще проміння сипе сонце,
Буйні трави ще в степу.
І сміється спілий сонях
В золотистому вінку.
А ще поряд любе серце,
Відверне журби напасть.
Не заплачуть два озерця:
Він не дасть сльозі упасть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2012
Упало сонечко за річку,
Вогнем зайнявся небокрай.
Піднявся вітер і травичку,
Немов дитя заколихав.
Осипав цвіт квіток додолу,
Злякав пташок в очеретах.
Лиш пожалів пташинку кволу,
Що притаїлася в кущах.
Упали роси - дрібні сльози
На ще не скошені жита.
Лиш десь далеко чуть погрози
Розкатів грому в небесах...
Поглянь, як гарно зараз, любий!
Мене цілуй і посміхнись.
Відчуй, як літом пахнуть губи!
До мене ближче пригорнись...
Надворі стихло... Все німіє.
Лиш вітер інколи зітхне...
Як тільки серденько уміє
Забуть й пробачити усе?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Безмежний степ.Так терпко пахнуть трави!
Як море розшумілась ковила.
Ось обрій запалили вже заграви.
Природа вже проснулась, ожила.
Ранковий промінь гладить ніжно квіти.
На землю стиха капає роса.
Дерева розправляють сонні віти.
І новий день над світом воскреса.
А серце заворожено красою.
Я чую літа неповторний смак!.
Душа хмільна від дивного напою,
Настояний на травах та вітрах.
А я спішу до тебе, Моє Сонце!
Бо вітер переміни вже несе.
Я щастя принесу тобі в долоньцях.
Хай від розлуки нас обох спасе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2012
Знову рік пролетів непомітно,
І запахло вже липою літо.
Знаю: свято в цей день завітало,
Воно в сонця промінні заграло.
Я вітаю,вас друзі, сердечно.
Хай удача іде безкінечно,
А жалі, негаразди проходять,
Лише щастя і радість приходять.
І нехай у житті, як на ниві
Цвітуть квіти барвисті, красиві,
Поряд з вами крокує надія,
Хай здійсняться всі сонячні мрії.
Хай вас шана людська не минає
І натхнення межі хай не знає.
І визнАння в роботі вінчають,
Ну а хворі вас радо стрічають.
Я дарую вам квіти весни
І пророчу вам радісні дні.
І своїми простими рядками
Я скажу: ціню дружбу між нами!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344473
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.06.2012
Повільно нічка сповиває вечір...
І ніжний промінь ллє уже зоря.
Ну а думки вмостилися на плечі:
Невже багаття в серці догоря?
Невже в душі моїй пов"януть квіти,
Погасне зірка раз і назавжди?
Але ж повинна довго нам світити.
Не погасай.. не падай... підожди.
Проходжу садом... Тиша кришталева.
Чомусь мовчать в цю пору солов"ї.
Чому ж так сумно в ніч мені червневу?
Чому шукаю все сліди твої?
Тремтячими руками я збираю
Уламки щастя у нічній пітьмі.
Ти знов пішов...Та все ж надію маю,
Бо так люблю твої вуста німі.
Запахло полином побіля річки,
І знов у серці поселився страх...
А зорі тихо блимають, мов свічки.
І згірк твій поцілунок на вустах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Пробач мене прошу, мій любий,
Що не така я, як усі.
Навколо всі нормальні люди,
Я ж пред тобой у всій красі...
Не раз любов свою карала,
Казала:Більше не люблю.
У прірву вже не раз кидала.
Здавалось, ніби без жалю.
Але як тільки йдеш від мене,
Яка страшна для мене мить!
І серце знов, як навіженне,
Чомусь сумує і болить.
А то бува тебе ревную
До всіх жінок, що на землі...
Ти знов ідеш??? А я шкодую,
І в серце вселяться жалі...
Отак люблю і ненавиджу.
То пригортаю, то гоню.
А потім знов тебе знаходжу
І як струмочок жебоню...
Але вночі не можу спати
За все, що скоїла, сварю...
Як важко все ж таки кохати!
Але ж для чого це творю?
Пробач, прошу тебе, мій милий
За те, що не така, як всі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341527
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.06.2012
Весна за обрій хутко відлетіла.
Крилом кивнула, ніби Синій птах.
А як її зимою я хотіла!!!
Чекала, що прилине на вітрах...
Омріяна пора не зволікала:
Наповнила цвітінням увесь світ.
Прилинула...ніде не заблукала,
Розсипала у серці дивоцвіт.
І я його так пестила, хвалила.
Від злих вітрів ховала, від дощів...
Та цвіт відцвів...Його я загубила.
Чому ж це він до літа не дожив?
Похмуре літо пролилось дощами.
Та ось промінчик стрибнув у вікно.
Тепер я йду вже літніми стежками:
Його красі радіти ще дано!
У літа очі ніжно-волошкові.
Так солодко всміхаються мені!
І теплі, ніби промені ранкові.
Казкові, неповторні літні дні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012
Легонько ветер тронул занавеску,
И тихо задышала синева.*
А я глаза прищурила от блеска,
От запаха вскружилась голова.
Расцвёл жасмин с блаженным ароматом,
Храня в себе щемящий блеск луны.
Прощальный луч вечернего заката
Коснулся необычной красоты.
Цветок любви со сладким ароматом
Навеял мне ушедшие мечты.
Те дни отрадой были мне когда-то,
Теперь приходят только в мои сны.
Всё так же тихо дышит занавеска.
Жасмин роняет жемчуг-лепестки.
А память полирует всё до блеска,
Вот только б в сердце не было тоски...
----------------------------------------------
*И тихо задышала синева - синяя занавеска.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340336
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2012
Знов сумуєш, ХОРОШИЙ МІЙ ДРУЖЕ!
Не дозволь поселитись журбі!
Ти сумний, а мені не байдуже:
Співчуваю всім серцем тобі.
Хай далека дорога до тебе:
Кілометри, моря і роки...
Та я птахом прилину, як треба,
Щоб відчув дружній потиск руки.
Подивися навколо - вже літо!
Червоніють черешні в саду,
А трава виграва оксамитом.
Я тебе по росі поведу.
Знай, цілющі знайду тобі трави,
Що прогонять із серця печаль,
І душевні загоять всі рани,
А думки стануть - чистий кришталь...
Не сумуй, Друг Хороший... Прошу я.
Вдар по струнах!!! Нехай не мовчать!!!
Щоб за тисячу верст я відчула,
Що у серці твоїм благодать!!!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337272
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.05.2012