Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Ти диво природи, прста й загадкова.
Літня веселка, що барвами грає,
Ні з ким незрівнянна зоря вечорова.
Я тебе з давніх-давен виглядаю.
Ти божий дарунок, що кличе в світанки,
Сил всіх небесних магічна краплина.
Ти подих весни, що дурманить так п"янко.
Ти саме та,що шукав я, людина.
Зустрів я тебе наче в казці чудовій,
Довго блукаючи в сірості хмарній.
Ми в царство ввійшли неземної любові
І розчинилися там у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111547
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2009
Вітрильники наші нещадно гойдало
Морем життєвим гріхами залитим,
Невидима сила нам руку подала
І підняла над усім пережитим.
Розвіявся смуток,скінчилось блукання,
Сонце негоду за гори прогнало.
Наповнились дні ніжним щемом чекання.
Небо двом долям кохання послало.
І в душах, раніше в байдужість закутих,
Струни заграли мелодію літа.
Прийшли почуття з юних весен забутих
І спалахнули в серцях буйним квітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2009
Незабутні шкільні роки
Нас на крилах мрій несли.
Ми в саду наук високих
Набирались сил, росли.
Та настав день розставання.
Рідна школо, прощавай!
Пролунав дзвінок останній,
Нас з обіймів відпускай.
Приспів:
Шкільні уроки, свята і будні
За кроком кроки в світле майбутне.
Ігри, змагання, знання здобуті.
Перше кохання,дні незабутні.
Пам"ятати довго будем
Гомінку шкільну сім"ю.
І ніколи не забудем
Першу вчительку свою.
Нам вона була як мати,
Друг надійний і вожак.
Вміла вчити й розважати
Підказати що...і як...
Приспів:
Вчителько перша, мудра, терпляча,
Свята людина в очах дитячих.
Ти в серцях наших завжди присутня,
Вчителько перша, днів незабутніх.
Лиш тепер ми розумієм:
Не пройшов даремно час,
Ми багато чого вмієм,
Школа всьому вчила нас.
Вчителі, наші світила,
Кожен з Вас для нас маяк.
Ви роки нам присвятили,
Не чекаючи подяк.
Програш:
Шефу класному ми вдячні
За протоптані стежки.
Наш клас став одним із кращих
З її (його)легкої руки.
Приспів:
Шкільні уроки, свята і будні
За кроком кроки в світле майбутне.
Вчителько люба, днів незабутніх,
Ти побажай нам вітрів попутніх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107550
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
От вас,людские языки,
Повсюду беды расползаются.
Все извращать вы знатоки.
Вам с дьяволом общаться нравиться
Ведь через вас мир грешным стал,
Вот и пишу я вам послание.
И так,читайте, написал,
Прошу минуточку внимания.
Какие ж подлые есть языки,
Все,что угодно ждать можно от них,
Цепляют позорные всем ярлыки,
Грязью плюются на ближних своих.
"Доброжелатели",змеи,удавы,
Корни грызите столетних дубов,
Чтобы, насытив свои мелкие нравы,
Выпустить яды с опасных зубов.
Вам чтоб разбить, растоптать,опорочить,
Вызвать скандалы и скрыться в кустах.
Чей-то разлуки вам хочется очень,
И свои жертвы распять на крестах.
Избранный путь вами темный и ложный,
Истину в гязь неудасться зарыть:
Лучики солнца стереть невозожможно,-
Их могут тучи на время закрыть.
Люди,опомнитесь,остановитесь!
Не заставляйте же ближних страдать.
Вы на свою жизнь сперва оглянитесь.
Кто дал вам право других осуждать?
Мне хочется, чтобы зло мимо прошло.
Пусть ваше проснется сознание.
На этом закончил.Надеюсь,дошло.
Спасибо вам всем за вниние.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107530
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.12.2008
Купаються в небі хмаринки перисті.
Дурманить духмяний бузковий туман,
На день Перемоги, в цей день урочистий,
Побачитись з другом іде ветеран.
Болять старі рани,іти важкувато,
Чи буде нагода ще,хто його зна.
Так хочеться другу сказати багато,
Бо може в житті це остання весна.
Приспів:
Бережімо і шануймо ветеранів!
Їх такмало залишилось поряд з нами,
Стали свідками вони страшних подій,
Молодими йшли вони на смертний бій.
Під ногами все горіло і гуло,
Вони вижили усім смертям назло,
Їх так мало залишилось поряд з нами.
Бережімо,бережімо ветеранів!
Заждався солдат,тільки друг нез"явився,
І серце стиснулось,,відчувши біду.
Для друга назавжди вже час зупинився,
Лиш шепчуться журно берізки в саду.
Скотилась пекуча сльоза ветерана,
Розсипалась сріблом,скропивши полин.
Вже стали його побратими вітрами,
Лиш він серед нас залишився один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107252
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Коли ти поруч,я живу,
Твій вогник серця мене гріє,
Я десь під хмарами пливу,
Душа моя благоговіє.
Почувши ніжний голос твій,
Я ніби в музику пірнаю,
Лечу в солодких чарах мрій,
Там,де любов розлук не знає.
Приспів:
Думаю про тебе дні і ночі,
Мрію бути поруч все життя,
Цілувати карі твої очі,
Відчувати двох сердець биття.
Гарячий дотик губ твоїх
Спалив минулих літ блукання.
Це нагорода тих доріг,
Якими йшов я до кохання.
Палаючу любов свою
Розсиплю сяйвом над тобою,
Я почуваюся в раю.
Коли ти поруч є зі мною.
Приспів:
Думаю про тебе дні і ночі,
Ти зійшла з небес в моє життя
Щастя цілувати твої очі,
Відчувати двох сердець биття.
Ми сплели любов з осінніх квітів,
Нам всміхнулись золотом сади.
Ти для мене найдорожча в світі,
Я тебе кохатиму завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106381
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2008
Ми – квітучий сад на цій землі,
Ми живемо дружною сім’єю,
Наші ніжні серденька малі
Світ дивують мудрістю своєю.
Приспів:
Ми хочемо мирного неба над нами,
Щоб все навкруги зеленіло й цвіло,
Щоб ниви всміхалися над колосками,
Щоб наше дитинств о щасливим було.
Нас плекає чабанська земля,
Нам дає знання Бабанська школа
Ми в житті стартуєм звідціля,
Не забути край нам цей ніколи.
Приспів:
Ми хочемо мирного неба над нами,
Щоб все навкруги зеленіло й цвіло,
Щоб ниви всміхалися над колосками,
Щоб наше дитинств о щасливим було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104216
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2008
Якось з кумом кум зустрілись,
На базарі вранці,
Їм з похмілля не терпілось
Хильнути по чарці.
Кум до кума промовляє,
Голосом тремтячим,
Зуб на зуб не попадає,
Стогне ледь не плаче.
Треба, куме, похмелитись
Поки ще не пізно.
Серце може зупинитись
Воно ж не залізне.
І тоді нам марш зіграють,
Понесуть з вінками.
Піп кадилом помахає,
Стануть біля ями.
Голова сільради скаже
Кілька слів скорботних.
І навіки в землю ляжем
В ящиках добротних.
На поминках пити будуть,
Що аж випре жили,
А до ранку вже й забудуть
Кого це зарили.
В голові в обох шуміло,
Що там домовлятись
І без слів все зрозуміло –
Треба похмелятись.
Скинулися копійками,
Пляшечку всушили,
Занюхали куфайками,
Димом закусили.
Почав настрій підніматись –
Стало легшим тіло.
Тепер можна й розмовляти –
Братися за діло.
Стали вони мізкувати,
Як це так зробити,
Щоб ніде не працювати
І шикарно жити.
Ой, як зараз нам не просто
Можемо пропасти.
Розігнали всі колгоспи –
Немає й де вкрасти.
Колись, з ферми йдеш, пітнієш.
Клумака таскаєш.
А тепер про це лиш мрієш,
Голу дулю маєш.
Дулю можна й з маком мати,
Але ж кожен знає –
Наркоманів є багато,
А маку немає.
А я, - каже другий, -
Знаю, деякі секрети,
Бо частенько загортаю
Тютюн у газети.
Вичитав про біржу праці,
Та це ж манна з неба,
Пощастило, як у казці,
Це ж те, що нам треба!
Там, на біржі, безробітнім
П’яницям ледачим
Дають гроші, лиш потрібно
Вчасно відмічатись.
А таких, як ми – багато,
Що мають бажання
Копієчку свіжу мати,
Без труда й старання.
Ось там, куме, я й хапаю
Гроші на халяву.
Курю собі, п’ю, гуляю,
З банком маю справу.
Тепер зможу я дружині
Купити калоші,
В „секонд-хенді” – джинси сині –
Ще й лишаться гроші.
На них куплю дітям квасу,
Гостинців від зайця,
Від заздрощів сусід Вася
Впхне в січкарню ... пальця.
Ото ж , куме, й Ви раненько
Забудьте про їжу.
Не гайте час, а швиденько
Зганяйте на біржу.
А за цю мою пораду
Ставте мені пляшку,
Бо сказав я чисту правду,
Не якусь там казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104215
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2008
Я люблю шевченків край,
Пагорби, долини,
Річку, степ, зелений гай,
Білий цвіт калини.
Тут зростав, міцнів Тарас,
Босим в школу бігав,
За селом ягнята пас,
І про щастя мріяв.
Він писав і малював,
Мав талань природний:
На весь світ відомим став,
Як поет народний.
Я, як він, хотів би стати
І писати вірші.
Ось „Кобзар” почну читати,
Стану розумнішим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104160
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2008
Ти спробуй у вільну від чарки хвилину
Критично поглянути збоку на себе.
Відразу ж побачиш лиш тінь від людини,
Якій, крім горілки, нічого не треба.
У тебе від п’янки, що зранку до ночі,
Все тіло трясеться, знесилене, п’яне.
Глянь, ніс який синій, закислені очі,
А з рота, пробач, як з помийної ями.
Навіщо ти робиш із себе тварину?
У тебе ж є руки, що вміють усе.
Якщо будеш пити, безславно загинеш,
Смердюча тебе на той світ віднесе.
Бог дав тобі розум красиве творити,
А ти віддав чарочці пріоритет.
Знайди в собі сили, щоб кинути пити,
Зумій повернути свій авторитет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104159
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2008
Пришло бабье лето, пора золотая.
Осень порадовать землю решила.
Дождей отшумевших следы прикрывая,
Несколько сказочных дней подарила.
Расщедрилось солнце, тепло разливая,
Воздух прозрачен: ни холод, ни зной.
Лёгенький ветер травинки ласкает,
Природа очнулась, как будто весной.
Парят паутинки с лучами играясь,
Главные вестники бабьего лета.
Багряные листья шуршат, рассыпаясь,
Рисуя узор золотистого цвета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104082
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.11.2008
Яскраво зорі для тебе так сяють,
Лагідне сонце тепло віддає.
Юну тебе срібні роси вмивають,
Бог тобі сили й терпіння дає.
Лихо по тобі не раз прокотилось.
Юрми чужинців ішли напролом,
Ти ж не злякалась і не скорилась –
Ери свавілля зламалось крило.
Більше не будуть тебе мордувати,
Експлуататорам врвався твій рід.
Ми вже на тебе будем працювати.
От і розквітне калиновий край.
Я так люблю твої далі прозорі,
Усмішку нив і садів, що цвітуть,
Край, де моря, є і ріки, і гори, -
Різні народи тут в мирі живуть.
А над дворами лелеки кружляють,
Їхні колиски несуть немовлят,
Найщасливішим матусям вручають
Одних із найкращих твоїх козачат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104080
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2008
Краплі холодні калюжі лоскочуть,
Вітер сердито дерева гойдає.
З брудом обнявшись, потічки дзюркочуть,
В кожну шпаринку сльота заглядає.
Літо грайливе так швидко минуло,
Холод і сірість на зміну летять.
Птахи в затишні гніздечка пірнули,
Верби над ставом журливо скриплять.
Хмари плаксиві звисають намистом,
Фарби залишені літом змивають.
Зірвані вітром листочки барвисті
Стомлену землю дбайливо вкривають.
Мжичка скрізь коси свої розпустила,
Смутком тужливим на землю зійшла.
Осінь негоді дорогу відкрила
З сивим туманом до влади прийшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2008
Пришла весна, шумят дождями грозы,
Звонкий май теплом цветы колышет.
Ты в эту пору расцвела, как роза,
С голубыми глазками малышка.
В пятнадцать лет ты много чего знаешь,
Но в любви пока еще глупышка.
Об этих чувствах скоро ты узнаешь,
Стройная красавица – малышка.
Припев:
Выходи на улицу, малышка,
Маминых не слушай строгих слов.
Симпатичный ждет тебя парнишка,
Может, это первая любовь.
Пусть тебе завидуют подруги,
Только носик свой не задирай.
Все мальчишки за тобой в округе,
Кто тебе милее – выбирай.
По вечерам друзья твои гуляют,
Их веселый смех повсюду слышно.
И лишь тебя им очень не хватает,
Умной, жизнерадостной малышки.
Ты можешь развлекать, не уставая,
Рассмешить взгрустнувшего парнишку.
Ты для него принцесса неземная,
Самая красивая малышка.
Припев:
Выходи на улицу, малышка,
Маминых не слушай строгих слов.
Симпатичный ждет тебя парнишка,
Может, это первая любовь.
Пусть тебе завидуют подруги,
Только носик свой не задирай.
Все мальчишки за тобой в округе,
Кто тебе милее – выбирай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104045
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.11.2008
Канули прелести лета былого,
Холод и сырость на смену летят,
Птичьи базары умолкли надолго,
Ивы склонившись над речкой грустят.
Рваные тучи,в слезах расплываясь,
Краски смывают ушедшего лета,
Падают мокрые листья,слипаясь,
Стынет земля в желтезну разодета.
Капли холодные в окна стучатся,
Ветер унылую песню заводит.
К лужам ручьи дождевые стремятся,
Слякоть повсюду незваная бродит.
Зябкая морось просторы накрыла,
Серой тоскою на землю легла.
Осень ненастью дорогу открыла,
Власть в свои мокрые руки взяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101155
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.11.2008
Ой, лишенько, Вася козу згвалтував,
Знечестив козячу невинність.
Він з друзями в лузі тоді випивав,
До кізки збудилась прихильність.
Вона один день ще побула жива
І склала навіки копита.
Лишились сліди - лиш зім"ята трава,
І цапове серце розбите.
Тепер, коли Вася бреде бережком,
Бо пив і гуляв десь всю нічку,
Налякані кізки, рвонувшись з кілком
З розгону стрибають у річку.
Задумались кози, чи можуть вони
помститись - нелегка це праця,
Підкрастись тихенько, стягнути штани
І схрумати Васині яйця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99528
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Мені наснилась біла хата,
Де навкруги цвітуть сади.
І йде мені назустріч мати,
Несе напитися води.
А я з далекої дороги
Поміж густих пахучих трав
Спішу до отчого порогу,
Де народився і зростав.
Приспів:
Роки так швидко пролітають,
Життя, як сон, коротка мить,
А мати завжди нас чекає,
Її душа за нас болить.
Осінній сон журбу навіяв,
Зворушив душу, нагадав:
Десь там матуся, вся у мріях,
На шлях у вікна погляда.
Ми ж у турботах забуваєм
Про рідний дім, вишневий сад
І лиш тоді про все згадаєм,
Коли закружить листопад.
Приспів
Спішіть із мандрів повертатись,
Поки матуся ще жива,
Бо скоро час прийде прощатись,
Вже осінь листя обрива.
Речитатив
Зів’яла мати, ніжна квітка.
Пішла за обрій, в небуття,
І стала хата, мов сирітка,
Затихло мамине життя.
Приспів
Роки так швидко протікають,
Життя, як сон, коротка мит,
А мати завжди нас чекає.
Її душа за нас болить.
Спішіть із мандрів повертатись,
Поки матуся ще жива,
Бо скоро час прийде прощатись,
Вже осінь листя обрива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99527
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Її зустрів я уві сні,
Таку чарівну, ніжну й милу.
Вона всміхнулася мені
І моє серце полонила.
А я, закоханий, стою,
Її до серця пригортаю.
Ми з нею ніби у раю.
І райський сад для нас буяє.
Приспів:
Дівчино-сон, де ти? З’явись.
Ти справжня є, я знаю.
В реальний світ з небес спустись,
Я так тебе кохаю.
Дівчино-сон, де ти? З’явись.
Вірю, зустрінемось колись.
Я так цього чекаю.
Я у сон-царстві побував,
Де любляться серця гарячі.
І там дівчину покохав,
Яку ніколи ще не бачив.
Вже вкотре містом я іду,
Вдивляючись в людські потоки.
З надією, що десь знайду
Із сну красуню карооку.
Приспів:
Дівчино-сон, де ти? З’явись.
Ти справжня є, я знаю.
В реальний світ з небес спустись,
Я так тебе кохаю.
Дівчино-сон, де ти? З’явись.
Вірю, зустрінемось колись.
Я так цього чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99512
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Прийшло літо бабине, холод приспавши,
Осінь вбрання золоте приспала.
Барвиста, в дощах прохолодних скупавшись,
Музику днів чарівних принесла.
Всміхаючись, сонце на променях грає,
Дзвінко лунають пташині пісні.
Пустун-вітерець сонні трави гойдає.
П’янко і затишно, мов навесні.
Пливуть павутинки в прозорій блакиті,
Срібло природі своє роздають.
Кружляють листочки, багрянцем умиті,
Ковдрою в казці осінній стають.
Лиш смуток пробіг, зачепив сиві коси,
Пам’ять збудив, зазирнув у літа...
Що ж, бабине літо – це ще одна осінь,
Зібрані в полі дозрілі жита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99511
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Ми розстаємось назавжди.
Жаль, що так швидко все минає.
В житті буває так завжди:
Приходить мить, і десь зникає.
Пробач мені за все, прощай,
Лиш інколи у снах з'явись.
А щоб збагнути всю печаль,
В вечірнє небо подивись.
Згадай, недавно звідтіля,
Де мерехтять стожари мляво,
З’явились зіронька й зоря,
Що так засяяли яскраво.
Та раптом блиск в пітьму пірнув,
Та згасли зіронька й зоря.
Ось так і час той промайнув,
Де були поруч ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99469
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Літа вже занурили в хмурість осінню вітрила,
Юність десь здалеку веснами манить до себе.
До болю напружились, хочуть розправитись крила
Аби полетіти крізь бурі і грози до тебе.
Ми довго блукали, шукаючи щастя в негоді,
Ось воно, раптом мелькнуло на стежці страждання.
Єдина ця стежка існує для нас у природі,
Щоб нею іти нам у справжнє велике кохання.
А всі перешкоди хай зникнуть і з ними блукання,
Сіре минуле хай звільнить натруджені плечі.
Тоді не судилось нам разом зустріти світання,
Якщо вже так склалось – зустріньмо тепер тихий вечір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99468
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Ну что мне делать, как мне быть:
Разбиты все мои мечты.
Печаль мою мне трудно скрыть,
Ведь навсегда уходишь ты, уходишь ты, уходишь ты.
Не будет больше нежных слов,
Лишь грусть останется со мной.
Я потерял свою любовь
И для тебя теперь чужой, совсем чужой.
Припев:
Подожди, не торопись!
Ведь расстаемся сейчас.
Как когда-то улыбнись
Еще хоть раз.
Не спеши, остановись,
Время есть ещё у нас.
На прощанье улыбнись
последний раз.
Видать, я просто не сумел
Сберечь тепло любимых глаз,
И оглянуться не успел,
Как наш костер любви погас, совсем погас.
Ах, как мне хочется порой
Вернуться в тот весенний день,
Когда мы встретились с тобой,
А вокруг нас цвела сирень, цвела сирень, цвела сирень.
Припев:
Речетатив
Ну почему, почему ты так торопишься
Перечеркнуть все то, что было между нами?
Неужели мы стали чужими
И теперь ничего нельзя исправить!
Я же люблю тебя, очень люблю
И не хочу тебя терять!
Остановись, не уходи!
Не спеши, остановись,
Время есть еще у нас.
Я прошу тебя, вернись
И дай мне шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99393
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.10.2008
Шукав я тебе на космічних алеях.
На мріях роками між зорями мчався.
Мені так самотньо без ласки твоєї,
А дні пролітають, зникаючі в часі.
Чекаю тієї щасливої миті,
Коли ти обнімеш, "Люблю" прошепочеш.
Ще маки квітують, купаються в житі,
І манять закоханих в зоряні ночі.
Надіюсь, зустрінемось: літо ще гріє,
Палкий поцілунок мені подаруєш.
До тебе так хочу, аж серденько мліє.
Воно тебе кличе, прислухайся... "Чуєш?"
Прийдеш, доторкнешся до мене рукою,
Не треба нічого при цьому казати,
Той дотик візьму я на згадку з собою
І буду наступної зустрічі ждати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99392
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2008
Холодный осенний вечер.
За окном листья жёлтые кружат.
Закончились наши встречи,
Вдаль ключи журавлиные спешат.
Не хочет уняться память,
Вспоминает те сказочные дни,
Их больше нет и я грущу о них.
Припев:
Умчалось лето, за ним ушла любовь,
И нет ответа, когда вернется вновь.
Дождливый вечер, слезинки на глазах.
Жаль, наши встречи нельзя вернуть нразад.
Тебя повстречал я в мае,
От любви твоей стал, как-будто пьян.
Всегда о такой мечтал я,
Но пришел вдруг незванный злой туман.
И сердце твое остыло
Посреди догорающих костров,
Лишь грусть витает выше облаков.
И сердце твое остыло
Посреди догорающих костров,
Лишь грусть витает выше облаков.
Припев:
Умчалось лето, за ним ушла любовь,
И нет ответа, когда вернется вновь.
Дождливый вчер и твой печальный взгляд.
Сгорели свечи, никто не виноват.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99369
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.10.2008
Десь там у космосі дві зіроньки зійшлись -
Твоя й моя, і в ніжне сяйво об"єднались.
Ми випадково одне одного знашли,
І міст невидимий з любові збудували.
І сталось диво: час розтанув, не біжить.
І захід сонця для закоханих став ранком,
І для обох бажання зблизитись горить,
Щоб знову розцвісти у росяних світанках.
Ти в моїм серці розбудила почуття,
І запалав в душі моїй вогонь кохання,
Знов мої крила повернулись до життя,
І я лечу в твої обійми без вагання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99360
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2008