| Сторінки (1/58): | « | 1 | » |
треба написати сврю літературну пробу у стилі символізму
БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНА....ПИШІТЬ...ХОТЬ ЩОСЬ...ДЯКУЮ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2010
Знаешь…если ты захочешь..я буду другой…да …ты правильно расслышал..я стану абсолютно иной…я закину все свои истерики, крики, скандалы далеко далеко в ящик под замок…а ключ отдам тебе….я перестану ревновать…ведь ты не будешь давать повод…ведь правда…я буду твоей маленькой послушной девочкой…которая верит каждому твоему слову…и пусть…пусть я знаю, что каждое твоё слово обман…это ложь…пусть….но я буду…я смогу верить тебе…я буду витать в облаках…я буду твоей маленькой принцессой...а ты моим принцем…я не буду докучать тебе своими sms -ками…я не буду проверять твою телефонную книжку…ведь я знаю, что моё имя для тебя значит намного больше, чем все номера этих девушек…я не буду звонить тебе посреди ночи и узнавать где и с кем ты…хочешь я перестану это всё делать…и буду примерной…я буду такой какой ты захочешь…я буду ждать тебя по ночам…приносить по утрам кофе в постель…я буду…правда буду…я перестану гулять по ночам…забуду, что такое клубы…мы будем гулять по ночному городу Львов…смотреть на звёзды…мне этого достаточно…а хочешь мы улетим далеко далеко где тепло…где солнышко…помнишь мы хотели…только ты и я…ведь правда так здорово…тебе лишь стоит только сказать…и я изменю всё…знаешь да…я решила…я отдаю ключик от своего сердца тебе…делай с ним что хочешь…он твой…только прошу…не потеряй… Знаешь…я отдала всю себя тебе…делай что хочешь…тебе стоит лишь сказать и я сделаю всё…всё что ты захочешь…но вот нужно ли это тебе….
Когда ты меня встретишь, я уже не буду такой, как раньше, девочкой 16 лет... Я буду ходить от бедра, заставляя незнакомых мужчин оборачиваться. Мои каблуки будут не короче 10см, и не дешевле 300$. Я научусь строить глазки и флиртовать с незнакомцами старше 30, раскручивать их на дорогие рестораны, подарки, бесконечные пополнение счета на теллефоне, дорого парфюма, а потом, когда я добьюсь всего этого, пропадать, исчезать, менять номера и внешность, и мне не будет трудно, мне будет ээто льстить... Я буду жить в своей квартире на 9ом этаже, и когда мне будет плохо, я буду брать сигареты, идти на балкон, курить, и смотреть вниз, и меня часто будут посещать мысли вот так быстро всё закончить...Я буду пархать как бабочка и жалить как оса..., выходить из дома только ночью, в каком-нибудь неприлично коротком черном платье с глубоким вырезом. На мне будут тонны косметики и яркая помада...А когда я буду видеть тебя по выходным в ночном клубе, я буду смотреть в твои такие же детские глаза, мысленно трахать тебя и ненавидеть, так дерзко и так любя... Я потеряю всех своих друзей, они скажут что я шлюха или просто будут завидовать мне...Нет, я не буду одна, у меня всегда найдется поклонник, которому я буду изредка звонить в слезах, он будет приезжать с цветами и шоколадом, а я, пьяная, в лифчике и стрингах, с сигаретой и потекшей тушью, буду трахать его, а потом заливаться слезами на его плече, и рассказывать как я тебя всё ещё люблю и ненавижу... А на утро, когда он будет уходить, я буду провожать его со всем своим безразличием, стирать номера и забывать имя...А ты все так же будешь смотреть на меня, на мои худые ноги, такую незнакомую уже грудь, которую ты год назад так нежно целовал, мои другие глаза и губы... А я со всем своим опытом не буду понимать что прячется в твоем взгляде...А когда она отвернется, я нагло подойду к тебе, положу руки на любимые до боли плечи и тихо шепну на ухо, как я страдаю и люблю, люблю и страдаю... будет громко играть музыка, и ты сделаешь вид, что ничего не услышал, а по глазам я увижу как ты боишься себя сильней и сильней... Я ещё ненадолго задержу свой взгляд, любуясь дорогими чертами лица, и постукивая каблуками, с жгучей болью в груди, задыхаясь от ментолового дыма сигарет исчезну..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010
Ти не зможеш піти вже ніколи,
І тебе не залишу і я.
Я для тебе вакцина любові
Ти для мене ж вакцина життя.
Я не зможу піти вже нікуди
І нікуди не підеш і ти,
І любов бється у мої груди
Я товя і ти мій-НАЗАВЖДИ.
Ти не думай,що я залишаю,
Коли кажу болючі слова..
Просто знай мій рідненький,кохаю...
Я сценарій твого кіна.
Я кохаю,кохаю,кохаю...
І ніхто так мабуть не кохав...
І чекаю...завжди я чекаю
Так на світі ніхто не чекав...
Я з тобою щастячко моє
Ти зі мною в мені весь завжди
Я для тебе,я завжди з тобою
Памятай це....Коханий завжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2010
І ніби день,а ніч у серці...
В кімнаті темно-Чорний чай....
Сиджу за столиком в нічнушці
І ніби жаль мені,все жаль
І наче сонце не заходить
І сходу щось не бачу я
А памятаєш ми з тобою
Були колись,немов сімя.
А памятаєш наші ночі?
Мої вірші,твої слова
Ми планували все з тобою...
Ми будем разом ти і я.
Фінал настав,і моя мрія...
А твій кінець вже за вікном
В душі жевріє лиш надія
Тебе немає...минулась любов...
Ні!Не минулась,я кохаю...
Тебе чекатиму завжди
Мерщій вертайся я благаю...
І не лякай вже так...НЕ йди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2010
Доля,мов птах пробігає над небом
А неба для тебе і не було
Чому так жорстоко вчинив без потреби
Життя твоє наче вічне кіно
І плівка не та,і кадр не знятий
І ти полонений шукаєш тунель
Ти так хотів повернутись коханим
Повернутись туди,до рідних земель.
А доля мов птах пролітає над небом
А неба для тебе і не було
Ти вірив у казку,свою нездійснену
Легендою стала твоя любов.
І ти не кляни усе,що ти бачив
На світі багато таких є халеп
І все памятай,що доля не мячик
ЇЇ не футболь,настане твій день.
А доля,мов птах,пробігає над небом
А небом для тебе вже став білий світ
І ти так вчинив,значить так було треба.
Прожити зумів,не дарма в світі жив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010
А ти казав,що вмієш ти чекати
Казав,коханням твоїм править світ
Без мене вже,не зможеш і літати
Зі мною же ж літати ти умів.
А ти просив мене тебе кохати,
Ти розумів що я уже люблю
І ти хотів у гості завітати
Я не впускала,до крику та жаллю.
А ти просив,мене все залишитись
Без мене ти казав не проживеш
А я повірила тобі,ти міг приснитись
І я з тобою залишусь,не має меж...
А ти збрехав,і все пішло до біса
А може знаєш біса й не було,
Та ти коханий,ти не помелився....
Я не була твоя,я не твоя давно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010
А що сказати
А що сказати,коли все вже сказано
Що написати і куди це лист дійде?
Хіба ти вірив в те,що мною було згадано
Хіба колись ти знав,що це таке?
А що робити,коли йти не хочу
І стримати теж не кричить душа,
І може ти колись захочеш,
Прийти туди,де була та зима.
І може щось ти зможеш поміняти
А я пробачу знов,заплачу й обніму
І стане нам обом найкраще
І знову ми підем разом до сну
А що сказати коли все вже сказано,
Що написати і куди цей лист дійде?
Хіба ти зможеш щось тут поміняти,
Хіба весна минула,ше прийде?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2010
Не проганяй,прошу не треба
Хіба я мало плакала для тебе,
Хіба я слів потрібних не казала?
Я все робила,я ж кохала.
Я пробачала ночі із чужими
І не відводила я погляд свій
Коли лякав словами цими
Ти не моя,і памятай і я не твій
Не проганяй мене,хіба я цього варта?
І дощ не падає,а просто сльози днів
Хіба була я в тому винувата,
Що я не бачила без тебе снів???
Ну прожени мене,піди й не повертайся,
Тепер не мій,і памятай що я вже не твоя,
Тепер з ляльками іншими ти грайся
І не смій клясти моє імя.
Не проклинай ті дні,де все я пробачала,
Де була куховаркою тобі,
Ті дні коли несамовито я чекала
Та пробачала все тобі...
Фінал!І знаєш смішно плачу,
І я не кривджу долю свою,наші почуття...
Тепер усе й нічого вже не значить....
Ти вже не МІЙ,а я ВЖЕ НЕ ТВОЯ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010
Колись,давно,іще тоді
Надіюся ти пригадаєш,
Коли дивився в очі ти мої
А я лякалася що лаєш.
Тоді,давно,я так хотіла
Тобі близькою стати,
Щоб бачити щодня тебе
В ночі з тобою розмовляти.
І домоглася все ж свого
Та подругою бути не хотіла,
Та йти не пропустив того
З тобою була,хоча душа боліла.
Усе мені розповідав,як ти її кохаєш
Мовляв не можеш відійти,дзвінка її чекаєш,
А я було так слухала,поради щирі я давала
А в серці в час розмов,буря не стихала
Той поцілунок у цю ніч,повір ніколи не забуду,
Твої слова в кінець такі "Ти як вона цілуєш мої губи"
Я памятаю промовчала,не відхиляючи вуста
Тебе я далі цілувала,і горем заливалася душа.
Пройшло два дні і ти так помінявся
І дивний блиск горів в твоїх очах,
А через день зі мною розпрощався
Мовляв закохуватись ще не час.
Тепер ти знов у сни мої приходиш,
І дзвониш навіть,пишеш смс,
Та що ти милий,ні я не бороню
Просто друг мені ти,друг і все...
Того з ким зараз,більше не покину
Не раз страждав,чекаючи мене
Тоді мене,мій ЛЮБИЙ,ти відкинув
А зараз йди, та забувай мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010
Закінчилось,пройшло,минулось...
Загинуло,втекло,забулось...
Кохання щире,вірне сильне..
Для тебе вчора стала вільна.
Кохала,вірила,надіялась чекала..
По справжньому кохала і оберігала
Корони не було,як ти милий сказав
Ти просто продав все,ти просто збрехав
Ти видалив мій номер з телефону
Ти фото мої всі спалив
Навіщо милий,і для чого
Доказував тоді як ти Любив.
Не любиш ти,і не любив ніколи
Любити серцем треба а не оком всім...
Пробач що не прийшла до тебе..
В ту ніч,коли ти так цього хотів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156950
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2009
Ти говорив,що я твоє життя...
І клятву дав мені навіки...
Невже слова твої-брехня...
А я без почуттів-каліка...
Мені казали,що усе мине...
Казав ти час наш лікар-він лікує...
І голуби вже не воркують...
І повернулась тиша...і буря почуттів пішла...
Колись з тобою була мила,
Ти цілував мене....і була я твоя...
Минуло все-напевне вже не я....
Тебе уже я не розбуджу зрання...
І поцілунок не відчую твій...
А памятаєш як колись кохані...
Літали ми у вирі мрій...
Невже це фальш і почуття брехливі?
Та думкою не тішусь я...
Ми порізнь...ми роздільні...
І ти не ти...і я не я..
Ти знаєш а ти учитель...
Не Бог звичайно....і не раб...
Ти вбивця мій...ти мій мучитель...
ЩО в муках довгих міцно так тримав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135147
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Ти знаєш,а я кохала тебе...
І чекала вірно й нестямно....
А ти розбив серце моє
І втік із нашого світання...
А зорі і далі так світять
Та знаєш мені якось дивно...
Можливо мене не зрозумів
А може й я не розуміла...
Пробач коли сльоза в очах
Та ти давно і не сумуєш
Зумів забути все за раз,
Як ні...Повір ти ще забудеш...
А я не плачу більше...Ні...
Лише та зрада перед очима
Я знаю завтра ти прийдеш...
Даремно постоїш перед дверима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135146
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Сьогодні Андрій проводжає Марту додому.Для нього це був ніби обов*язок,бо ж Марта мала злий характер і могла на нього образитись.А можливо,йому було добре з нею йти пізно ввечері,коли небо всіяне зірками і місяць ховається за хмари;запитувати, як справи,вдаючи,ніби це його насправді цікавить.
Із нею можна таке робити,бо вона ж дитина,яка ще зовсім нічого не розуміє і сприймає світ песимістично...говорити ніжні слова,які говорив не одній їй,бо вона ж для нього більша аніж знайома,більша аніж друг.
Уже втретє після останньої їхньої зустрічі за вікном Марти пелюстки червоної троянди покриваються краплинами дощу.А він не телефонує...А вона не заплаче...
"Так далі тривати не може,-вирішує вона.
Проте переміг він-Андрій.
Уже не буде настирливих дзвінків і пустих повідомлень на твою адресую
Так,я здалася.А чи варто щось пояснювати?Кричати вслід тобі:"Кохаю".Навіщо?В коханні має бути вільний вибір.
Ти завжди зможеш зрідка прилітати до мене,і я ніколи тебе не прожену.
Інколи,розуміючи всю правду,переходячи із мрій у реальність,я переконую себе в тому,що це не любов.
Ти був вітром...Ним ти і залишишся для мене,я була немовби склянка,наповнена власними безглуздими мріями і бажаннями,в яких таїлась ця любов...Якої,напевно,не було.Ти залишив мене після своїх поцілунків,ніби стомлену,зболену людину у спекотній пустелі,якій треба хоча б краплинку води,так як і мені,-хоча б слово "привіт".Ти забрав у мене всі сили,яка забирає у хворого хвороба.За твоєю порадою я ж і вилікувалась!Моїми ліками були мої сльози.
Ти забрав у мене все,і тільки тепер я розумію,що твої поцілунки,улеслеві слова,були брехнею.
Я незабаром знову покохаю.Але зовсім іншою любов*ю,аніж тебе...Але я завжди пам*ятатиму тебе і чекатиму твого дзвінка,коли падатиме дощ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131437
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2009
Теперь такая я, как есть,
Нет больше игр, лжи и фальши!
Отныне важно слово – честь,
Отныне, важно что там дальше!
Не стану больше ранить вас
И разбивать сердца от скуки!
Я боль не стану приносить:
Терзания, прошлые обиды.
За то, что было слепо мстить,
Пусть будет мне за то стыдно.
Я с этих пор начну сначала,
Не будет больше слова месть.
Простите мне, за то, что стала.
Теперь такая я как есть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114697
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2009
Голубка белая летела,
Садилась на мое окно,
Из теплых рук зерно клевала,
Но улетала все равно.
Не приручить души ее свободной
Без неба смысла жизни нет,
Лиш чуствуя себя голодной
Летит на окон моих свет.
В ее глазах тоска и пламя,
Во взгляде страх скользящий в боль,
Наверно что – то режет память,
Быть может прошлая любовь.
Полет ее как танец скорби,
Как будто все в последний раз,
Смотрю, и в нитку сжались губы,
Слеза скатилась из глаз.
Голубка белая летала,
Садилась на мое окно,
Ее давно я не видала,
Замерзло по зиме зерно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114696
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2009
Перший осінній дощ,
Гарячі сльози кохання.
Квіти,які вже сухі,
Байдужі слова прощання.
Погляд без почуттів,
Холодний пронизливий вітер.
Ти цього так не любив,
Дивитись на мертві квіти!
Так сонце далеко від нас,
Здається вже не повернеться.
Я знаю прийде ще цей час.
Коли доля і нам усміхнеться.
І щирості наших мрій,
Не буде у світі кордонів.
Жаль,ти будеш уже не мій,
В коханні немає законів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2009
"Красивая пара"-шептали нам вслед
"Но все" уже кончилось-"нас" больше нет.
В мире любви,желаний,и старсти,
В мире огня и сладостной ласки.
Пропали,исчезли и скрывшись вдали
все нами чувства,уже позади.
В глаза посмотреть мы друг другу не сможем
Для чего мир любви так глупо устроен?
Теперь все вркруг не могут понять
Как ми могли друг друга потерять!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111824
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.01.2009
Твій злочин-це твоя байдужість,
Моя кара-людська зневіра.
Мій вирок-моя самотність,
Нас судять-кохання зламали
Не шукай мене,ти не знайдеш,
Не ховайся,я завжди поруч.
Я-тінь вбитого щастя,
Не тікай- я твоя совість!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111822
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2009
Стеблини хиляться від вітру.
і дощ періщить пощоках.
Автобус куций,
По калюжі швидко проїхавши,
Обтраскує весь плащ...
А я сміюсь...
Хтось думає:"Дурепа-
вся одіж мокра, а вона хи-хи".
Нема страшного-сталася халепа...
У голові заплутались думки
(Чому так кажуть"спалені мости"?)
Іду поволі,знову озираюсь...
В п*янкому літі забарився ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110884
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2009
Я люблю осінні ранки...
Кучеряві чорнобривці
та розкішні айстри
щодня під віконцем вітають,
і яблуньки вітер хитає.
Дерева змінило намисто,
Внизу шелестить жовте листя.
Навколо усе золотаве-
Я осінь малюю для МАМИ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110881
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2009
Я так благала зупинись,
Зміни життя своє на краще
Тебе молила повернись,
В той час де було краще!
Я так благала,ну змінись,
Заради нас,заради мене.
Ти про кохання говорив
А сам колов немов той терен.
Пройшли ті дні,години та хвилини,
Я закохалась в тебе,таким як є
Та не хотів міняти все на краще
Ти погубив себе,мене,майбутнє наше!
Скажи,як витримати час цей?
Коли в вікно ввірвалась завірюха,
Я так благала зупинись!
А ти мене все не послухав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2009
Я здесь пишу,ти там читаеш,
Наверное ти понимаеш,
Как я люблю,как я страдаю,
Как сильно по тебе скучаю!
Я здесь пишу ти там читаеш,
Тебя люблю-уверена ти знаеш,
Ти понимаеш как люблю
И знаеш ти тобой дишу!
Моя судьба,душа слезинка!
Не зря тот день так теплий бил,
Била зима,метель и вюга,
Но горечо мне било,ти не забил?
Твой первий взгляд,твой первий смех,
Твоя рука на моей шее,
Я не забуду етот день
Ведь ти же знаеш я в изумлении
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110816
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.01.2009
Ти просиш вибачить тебе?
Ти кажеш,що кохаєш?
Як зрозуміти все ж тебе?
Коли кохають так не вчиняють!
Ти просиш буть з тобою все ж,
Скажи як біль мені забути,
Ну я кохаю тебе теж
Та як довіру повернути?
Мене вбиває погляд твій,
Твої слова,і всі зізнання,
Повір,не зможу я забути біль,
Не зможу знов ввійти в кохання!
Пробач за все,Я все ж кохаю,
Пробч за все,я все прощаю,
Пробач мені,так сильно я кохала,
Не втримала тебе,Що втрачу так-не знала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110516
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2009
Як річку цю нам переплить?
Як же ж забутись від кохання?
давай ми зробим крок до самоти
Відчуєм далечінь любовного мовчання!
Чому мене не відпускаєш?
Сама собі завжди брешу,
Невже мене ти так кохаєш,
Невже ти маниш в мить оцю!
Я так благаю повернись,
Або ж забуть лиш раз й назавжди!
Пробач я так тебе люблю
Хоч не завжди вино пю наще
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110475
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2009
Дивнна тінь у мене за плечима,
Я не знаю звідки,як чому,
Все неначе в благовінні,
Те чого не здожену!
Ми пливем життям неначе морем,
Не питаємо для чого ми пливем,
Можливо це тому що розумієм,
Для чого в світі цьому ми живем!
Для когось щастя це кохання
для когось мерехтіння зір
Для мене щастя час,чекання
Для мене Ти перед усім!
Сьогодні я все зрозуміла,
Ця тінь для мене дорога,
Дивна тінь у мене за плечима
Це мій ангел,це моє життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110032
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2008
Знову нерозривне дивне коло,
збіг обставин,поглядів,подій...
І як завжди все унас раптово...
Ти прийшов,побачив,захотів...
а у Львові знову заворуха,
Хтось,когось для чогось і чомусь...
За вікном давненько завірюха,
та нічого,якось доберусь.
Так життя минає в круговерті,
і це краще,ніж зовсім ніяк,
Я не хочу,невтомившись вмерти,
Кожен з нас хоч трішечки дивак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110031
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2008
Ты говорил,что больше не вернешься,
Но вечно спотыкался падая,
Ты говорил,что мне не улыбнешься,
Твердя все время что я слабая.
Ты говорил,что дохнуть будеш медленно,
Но все равно тебя мне не видать,
Ты говорил,другой ты будеш преданным,
ее любить ты будеш,верить,даже ждать.
Ты говорил,но вечно не сбывалося-слова твои пусты,
Всего лиш треп,
не вызовешь ты больше моей жалости,
теперь все в жизни,знай наоборот.
Бросать слова на ветер я не стану,
Как ты я не кричалап в пустоту,
Я залижу на сердце своем раны,
Я душу вылечу,оставлю кислоту.
Я буду реже вспоминать о боли,
Влюбляться мне не светит,уж поверь,
Приобрела нежданно свою волю
И не отдам ее тебе теперь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109970
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.12.2008
Кохання шляхом в чотири роки,
таке терпке,жорстоке і жаданне,
Щораз шукаєм знову вірних кроків-
і сходимося тільки на бажанні.
Охоплює сліпа жага нестримна,
і тягнеться єство без заперечень,
знов чарам повновладного кохання
піддаємося аж до самозречень.
І світ тоді вже пада на коліна,
і небо прихиляється до ніг,
"коханий мій,я лиш твоя єдина",
"моя кохана,я лиш твій".
А десь далеко цокає годинник,
і час пливе рікою в небуття...
У мить таку народиться дитина,
дитя кохання і краса життя.
Вже звечоріло.Ми в приємній млості,
щасливі вдвох полинем в казку снів,
а завтра знову завітають гості-
і будеш Ти жорстоким і сухим.
Й немає теорема ця доведень,
чому бажання вище понад все,
але,напевно,так воно і треба,
бо тільки пристасть душу збереже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008
Я знов прокинулась і плачу,
З слізьми рядки тобі пишу!
Невже сама себе дурачу?
Невже лечу у темноту!
Я так втомилася без тебе
Та що писать ти знаєш сам
Для мене ти життя та небо
В одночас сліз тих повен океан!
Коли до мене повернешся?
Я плакати не буду ти повір!
Коли мені знов усміхнешся?
Візьмеш з собою в вир надій?
Коханий,рідний,милий,любий!
Благаю,щастя повернись,
Я подарую тобі світло
Життя своє,життя комусь!
Я знов одна,я знов самотня!
Чому багато є "АЛЕ"?
Переступлю усе я горе,
В мені лиш бється наше"все"
Не залишай!Прошу,благаю!
Я почуття ці проклинаю!
Я не забуду ніжний сміх,
І дотик губ палких твоїх!
Благаю рідний озовися!
Не нехтуй нами,не томи!
Благаю милий повернися!
Ну НЕ ГУБИ МЕНЕ
БЛАГАЮ НЕ ГУБИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109891
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008
Я така якою ти мене зробив!
Я така якою ще не була!
Я журлива наче буревій,
Не примітна наче темна буря!
Я така якою ти мене зробив,
Без чуття,печалі,я безслізна.
Я така якою бачити хотів
Я черства до всіх-тобі привітна.
Я без тебе сонна і чужа,
Я без тебе вічна берегиня,
Берегиня сповнена тепла,
Берегиня береженного дня!
Я така яку мене хотів,
Я така якою не була ще,
Тільки пізно ти це зрозумів,
Я любов тепер пю наще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008
Люби меня-жарко и сильно!
Люби меня не прекращай!
Люби меня нежно,красиво,
Люби как тогда - не забивай!
Люби меня вечно,красиво
Люби и не прекращай.
Тобой не могу бить забитой,
Прости за грехи
И не отпукскай!
Но если меня ти розлюбиш,
Ти знай я так жить не смогу,
И если меня ти забудеш,
Я без тебя лиш умру
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109741
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.12.2008
Крылья пробиты, пер'я в крови,
Красные капли на белом,
Ангел - создание вечной любви,
Но з покалеченим телом.
Светлого нимба погас огонёк
Только о небе лыш грози,
Взмах через боль, но взлететь он не смог,
Капают ѓоркие слёзи.
Взор без надежди, без цели, мэчти,
Как он хотел бы обратно,
Жизнь оборвалась прижком со скалы
Ангел ушол безвозвратно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109614
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008
Колись жила,а ви всміхались,
А потім йшла,ви знову усміхались,
Коли раділа,тільки нервувались,
Спіткалась,впала,ви знову усміхались!
Я сльози лила-ви всміхались,
З дощем гуляла-усміхались
Коли забулась-ви злякались!
До мене ви ніколи не звертались.
Ви не живете,а я плачу
Від мене йдете,себе дурачу!
Радієте, від щастя плачу
Без вас себе одну не бачу!
Я не біжу від вас,я не цураюсь
Я з щастям ввічі усміхаюсь,
Я вас кохаю і чекаю
Я з щастям в очі вам всміхаюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008
Зачем ти мучаеш меня?
Смотри на луну,она так холодна.
Зачем ти смотриш мне в глаза,
Смотри как ярко светит звезда!
Зачем "люблю мне говориш?"
Бежит мальчишка-вот глупиш.
Зачем меня так скоро позабыл,
Ти клялса мне что ти любил!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107554
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.12.2008
Прости меня за все обиди,
Прости за все обидние слова.
Я так хочу тобою бить любимой,
Хочу вовек я бить твоя!
Пойми,ми все прихожи в жизни етой,
Пойми приход красив,уход тяжол.
Но я люблю тебя мой милий,́ хороший и родной,
Ти мне всей жизни дорогой!
Пришол комне как будто в сказке,
Я встретила тебя тогда.
Прости меня за все ошибки,
Но все же я люблю тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107551
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.12.2008
Заради чого ми живем?
Заради того того щоб страждати?
Невже не можем жити так,
Щоб болю цього не завдавати!
Навіщо дивимось ми вслід
Ми кричимо жахливі речі,
Самі ж ми давимось від сліз
Захоплюючи чиєсь серце!
Втомилась жити я ось так
Тому я висновки зробила,
Тебе кхатиму,я так,
Як і колись любила!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Мовчи...Облудних слів не треба...
Мої чуття не ріж ножем...
Краєчок змореного неба
Змиває вулиці дощем.
Ти зазерни у шибку серця...
Не відкривай його ключем,
Щоб від дощу воно не змерзло,
Прикрий його своїм плащем!!!
Я знаю швидко дощ мине холодний...
Сонце світитиме для нас...
Щастя більшого не треба,
Лиш поруч завжди повсякчас....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107479
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Ти-море,я-вітер
(колишуться віти)...
Я море хитаю,в нім правду шукаю.
А море примхливе,бездонне,зрадливе,
Мовчить,лиш зітхає...
Невже не кохає?
Ти-небо,я-зірка
(яскрава перлинка)...
На небі блукаю-в нім правду шукаю.
А небо мовчазне,величне і царське,
Хмарини скликає,
Мене затуляє...
НЕВЖЕ НЕ КОХАЄ?
Ти-дуб,я-пташина
(і сонячна днина)...
На дуба сідаю,щебечу,співаю,
Знов правду шукаю.
А дуб непохитний та ще й гордовитий,
Лиш гіллям махає,
Пташину зганяє...
Невже не кохає?
Не треба далеко десь правду шукати,
Лиш глянь в мої очі і все будеш знати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107446
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Я для тебе лиш просто тінь
І жага у твоїх бажаннях,
Я для тебе лиш тільки спів
І розрада в смутних чеканнях.
Ти для мене-вогонь в душі
І частинка цілого світу,
Ти для мене-усе життя
І кохання моє без ліку.
Я для тебе...
Та що казать?
Ти для мене...
Та слів замало.
І несуться в життєву даль
Всі надії,щоя плекала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107443
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Він міг вибрати подарунок(яка різниця що там),
набридливо-красиво обгорнути заради уваги;
Він міг купити величезний букет традиційно-червлних троянд
(адже їх любить більшість жінок);
Він міг підібрати листівку і написати на ній пару банальних фраз(для чого перевантажувати мозок)
Він міг зателефонувати з самісінького ранку(щоправда з сусідньої кімнати)
і привітати віршиком(не суттєво чиїм);
Він міг залишити гроші-хай би собі щось купила сама(зараз багато хто так робить);
Він міг би замовити торт(ну і що,що вона його не їсть,а раптом хтось прийде);
Він міг би домовитись про кафе із примітивно-заїдженими розвагами(зате посуд не треба мити);
зрештою,він міг проігнорувати,вдавши,що погано памятає дати(у мужчин таке часто трапляється);
А він просто...прокинувся першим,помив посуд,заварив запашну каву(вона пє її холодною),поставив у вазу волошки,багато волошок і всюди(такий її колір очей-волошковий)а,у спальні, на бильце ліжка,тремтячи поклав неймовірної краси сукню...весільну сукню,яку минулого року вона жартома приміряла у найдорожчому салоні міста,шукаючи вбрання для подруги;а на столі залишив записку"Сьогодні найщасливіший день у моєму житті,бо народилась Ти...Виходь за мене.........."
ВІДТОДІ ЩОРОКУ ВІН ЗДІЙСНЮЄ ЩЕ ОДНУ ЇЇ МРІЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107425
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Пусть тебе приснится небо,
Пару крыльев за спиной,
Что белее даже снега.
Спи, мой Ангел неземной.
Полетишь во сне, как птица
За полярною звездой,
Все мечты там могут сбытьса.
Спи, мой Ангел неземной.
Перья станут одеялом,
Небеса – диванчик твой,
Утром скажешь, как летел ты
Спи, мой Ангел неземной!
Буду рядом я с тобой,
Забери меня с собой,
Окрыли своей любовю.
Спи, мой Ангел неземной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107419
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Стою перед могилою,
Дивлюся в порожнечу.
Я розумію це кінець
Тебе я не побачу.
Тебе забути я не зможу.
Ти жити так хотіла,
Ти сильно працювала,
Ти Роботу любила,
Коли тебе не спитай все щастям світила!
У житті цьому важкому ти багато пережила.
Онуків та дітей без допомоги ростила.
Завжди мене чекала
А без дітей своїх ти не засинала!
В біді ніколи не лишала
Та іншим завжди допомагала.
В жахливий цей день
Ти нічого не знала,
Нічого не відчувала!
Жахливий удар, І біда завітала!
Згадую як жила, сміялась,
Жартувала, пораду розумну мені давала,
Ночами не спала,
Мене чекала!
І ось стою серед тих могил,
Сльози без зупинну біжать.
Не розумію що зі мною,
Чому все так.
Вже час пройшов,
А біль все не зникає!
Ніколи не забуду
Ніхто цього не знає!
Лиш ти все бачиш,
Ти знаєш, там онучкою своєю мене називаєш!
Цей вірш написаний моїй бабусі!Прошу вас говоріть близьким "Люблю"!Адже ми не ціним ,що маємо а втративши плачемо!Так і я...
Я так хочу склеїти ту вазу,яку колись розбила,Так хочу обняти,що так рідко робила!
Я хочу її поцілувати,та це неможливо!Даріть близьким кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Я знаю як мене кохаєш
Я знаю як люблю тебе.
Без тебе я життя не бачу
Без тебе все таке просте!
Коханий!Горде слово,правда!
Гордо вимовлю його
Памятай,що моє серце
Щастям віє до твого!
На столі горіла свічка!
Наче стержень у житті
Погасила темна нічка
Всі слова нові й старі!
Все до болі памятаю,
Кожну крихту,кожну мить
Я без тебе помираю
Поможи мені,\"ПРИЙДИ\"
Ти питаєш чи чекаю,
\"Звісно\"в відповідь скажу
Я чекаю і кохаю
Я без тебе не живу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Кажуть, що одного разу зібралися в одному кутку землі разом всі якості людських сердець. Коли сум заплакав вже четвертий раз, то Божевілля запропонувало: А давайте грати в хованки!
Інтрига підняла брову(Хованки)? Що це за гра така?
І Божевілля пояснило, що один з них, наприклад закриває очі і рахує до одного міліонна, в цей час решта людських якостей ховаються! Той хто буде знайдений осатаній починає рахувати знову, та вже в наступний раз. Інтузіазм затанцював з Ейфорією, Радість так стрибала, що перемогла Сумнів, та тільки Апатія яку ніколи нічого не цікавило, відмовилась брати участь у грі. Правда вирішила не ховатись, бо знала що її все рівно рано чи пізно знайдуть! Гордість, сказала що це не цікава гра (крім неї самої, її нічого не цікавило). Боягузтво дуже не хотіло ризикувати! 1 2 3!Рахунок почався.Рахувати почало Божевілля.
Першою сховалася лінь, вона сховалася за першим каменем, який трапився їй на шляху, Віра піднялася на небо, Заздрість сховалася в тіні тріумфу, який власними силами зміг дістатися на вершину дуже високого дерева. Благородність довго не могло знайти собі місця для схованки, бо в ті місця куди вона заходила, здавалося їй чудовим місцем для її друзів!
Кристалічно чисте озеро стало схованкою для Краси.
Щілина, яка була у дереві стала схованкою для Страху, крила метелика для Солодкої Пристрасті, подихи вітру для Волі! Воля сховалася в променях сонечка, Егоїзм знайшов для себе тепле і затишне місце! Брехня сховалася на дні океану на справді вона збрехала вона сховалася в райдузі! А Пристрасть і Бажання затаїлися у лаві вулкану. Без пам’ять не пам'ятаю навіть куди вона сховалася, та це і значення не має!
Коли Божевілля дорахувало до 999,999, Кохання все ж шукало місце де можна сховатись, та всі місця були зайняті! Та раптом воно побачило дивний кущ троянд і вирішило сховатися серед цих чудових квітів!
Нарешті Божевілля дорахувало до 1000000000 і пішло шукати! Першим воно знайшло Лінь, потім Божевілля почуло як Віра сперечається на небі з Богом і знайшло її. Про пристрасть і бажання воно дізналось по тому як тремтів Вулкан! Потім Божевілля побачило заздрість і здогадалося де ховається Тріумф. Егоїзм шукати не треба було, бо місцем де він сховався був житлом для пчіл і вони вирішили вигнати не бажаного гістя. В пошуках, Божевілля втомилося і підійшло щоб напитися води до чистого озера, там і побачив Красу! Сумнів сидів біля забору і вагався з якої сторони йому краще сховатися, і так були знайдені всі людські якості!
Талант у свіжій траві, сум в темній печері, Брехня в райдузі , а насправді на дні океану. Та тільки кохання знайти Божевілля не могло! Божевілля шукало всюди, а результату ніякого! Тоді Божевілля побачило кущ з трояндами і заглянувши туди перелякалося від дикого крику! Гострі шипи троянд поранили Коханню очі! Божевілля не знало що робити, воно і вибачалося, і ридало та все дарма і щоб залагодити свою вину, Божевілля заприсягалося завжди оберігати Кохання!
З ТИХ ПІР КОЛИ НА ЗЕМЛІ ОСТАНІЙ РАЗ ЛЮДСКІ ЧЕСНОТИ ГРАЛИ ХОВАНКИ,КОХАННЯ СТАЛО СЛІПЕ, А БОЖЕВІЛЛЯ ВОДИТЬ ЙОГО ЗА РУКУ!!!
ПОЯСНЕННЯ: Ми розуміємо цей твір по власному досвіді. Я старалася пояснити про саме кохання, про його наслідки, про біль і щастя, про сльози і радість, про інтриги і зацікавлення, про егоїзм, пристрасть, красу, захоплення. Адже все це пов'язане з таким почуттям як кохання! Коли кохаєш, то стараєшся знаходити у коханій людині лише позитивні речі, і не помічаєш якихось вагомих мінусів, які можуть радикально змінити твоє життя! У твоїй підсвідомості коїться щось дивовижне і не зрозуміле навіть самій тобі. В кохання не потрібно грати, не потрібно тікати від нього, не потрібно прикидатись що кохаєш. Коханням потрібно просто насолоджуватися і вірити в це почуття!
В честь кохання було написано багато казок, легенд, романів, віршів. Але ніколи не треба переривати життя за рахунок не щасного кохання, навіть якщо саме божевілля, яке водить кохання за руку, буде тебе підштовхувати на це!
ТОЖ КОЛИ ТОБІ ПОГАНО ПОСТАРАЙСЯ ЗНАЙТИ В ЦЬОМУ ЩОСЬ ЦІКАВЕ І НЕЙМОВІРНЕ! ЖИВИ, РАДІЙ, І НАСОЛОДЖУЙСЯ ЖИТТЯМ НЕ ЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО! БО САМЕ ЖИТТЯ ТОБІ ДОЗВОЛИЛО КОХАТИ, А КОХАННЯ СЛІПЕ, ТОЖ НА ДОЗВОЛЬ БОЖЕВІЛЛЮ ЗНИЩИТИ ТЕБЕ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107335
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
В этой жизни за ошибки платят дважды,
Ты прости за почерк мой неважний
Здесь тебе о жизни скажет каждый.
Разреши задать вопрос метяжний?
Разреши присесть здесь не надолго,
Посмотреть в глаза твои стыдливо?
В эту ночь на сердце очень колко,
Вся кровать обложена кропивой.
Мне глаза открыл слепой художник,
На стене рисуя сон вчерашний.
Отпусти грехи мне,
Ты же Божник,
Так же рисовать умеет каждый.
Не суди, я знаю, ты не судыш,
Альманах о нас с тобой к росплате.
Мне приснилось мы с тобою вместе,
В тишине сидим в одной палате
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107332
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Сьогодні я хочу розповісти вам історію про двох надзвичайно закоханих людей! Знаєте кохання – це чудові почуття яке додає у життя людини гармонію. Так і було з початку у цих двох людей. Вони кохали один – одного до нестями! Її звали Наталя, а його звали Лео! Здавалося, що у цих двох людей ніколи не буде нічого поганого. Що у них буде своя велика, хороша сім'я. Коли Лео прокидався і йшов на роботу, він завжди цілував Наталю на прощання. На вулиці була зима. Білий пухнастий сніг падав на прекрасні руки Лео. Він повертався з роботи до дому і по дорозі зайшов у квіткову галерею, щоб купити чудові квіти для своєї принцеси (він завжди так називав Наташу) . Він прийшов до дому і побачив Наташу, яка сиділа за вікном і на замерзлому вікні писала слова: Лео! Я тебе кохаю! Лео усміхнувся подарив коханій квіти і прошепотів: І я тебе кохаю! З того самого незабутньо – романтичного вечора вони завжди залишали один – одному повідомлення на вікні. В літку просто дихав гарячим подихом на вікно і писав, а Наташа дихала на вікно і за допомогою подиху читала його повідомлення і відписувала. Все було чудово, якби не той жахливий випадок. Лео прокинувся поцілував Наталю, і як завжди залишив їй на вікні повідомлення: КОХАЮ! НІКОМУ НЕ ВІДДАМ І НІКУДИ НЕ ВІДПУЩУ!
Наталя прокинулася і підійшовши до вікна, подихом своїм прочитала його повідомлення! Через дві години їй подзвонили і сказали, що Лео більше не має в живих. Вона не запитала нічого, з того шоку вона просто знепритомніла! Прийшовши до тями їй пояснили, що він переходив дорогу, а було дуже слизько. Він впав і машина не змогла зупинитися! Лео помер але він завжди залишався у серці Наталі!
5 років Наталя старалася жити без Лео. Вона як і завжди залишала йому повідомлення, але він не міг їх прочитати, бо від його подиху вікно не потіло! Він завжди приходив до неї лише тоді, коли, вона міцно спала! Він гладив її чудове, довге, прекрасне волосся, цілував її ніжні щоки, він можна сказати, був її Ангелом Охоронцем! Прокидаючись, вона бігла до вікна, щоб прочитати повідомлення від нього, але все дарма!
І ось мав бути Новий Рік! Всі ці 5 років Наталя була одна. Після його смерті для неї св'ят не було. Та цей Новий Рік, вона зустрічала в себе в дома, з друзями! На годиннику було 23 – 00. Наталя підійшла до вікна і написала: Коханий! Я більше не можу, відпусти! Не тримай!
В цей час, Лео був на небі! Він попросив у Бога, щоб той відпустив його на землю хоча б на 2 хвилини як живого. Бог відпустив його з умовою, що він більше ніколи не буде на землі, і ніколи вже не побачить її, навіть у сні! Він не буде більше її Ангелом. Лео погодився. На годиннику пробило рівно 24.00! Лео підійшов до вікна подихав і прочитав повідомлення від неї!
Він їй відписав: КОХАВ! КОХАЮ І ВІДПУСКАЮ!
Коли всі сіли за стіл, Наталя підійшла до вікна, прочитала повідомлення і гірко заплакала! Їй полегшало! Але вона досі не розуміла чому Бог так присудив! Вона кохатиме його вічно, навіть якщо зустріне іншого, Лео вона не забуде ніколи!
ВОНА НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕ ЛЕО! ЯК НЕ ХОТІЛОСЬ БИ АЛЕ НІКОЛИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107310
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Вона кохала його до нестями. Вона йшла темними вулицями захлинаючись від сліз. Їй здавалося, що її життю настав кінець. Вона втратила сенс життя. За що вона не бралася їй здавалося це до болі жахливим. Вночі вона захотіла погуляти і блукаючи мокрими вулицями від дощу дойшла до місця, де було глибоке велике озеро. Знесилена, вона сіла на мокру від дощу лавочку і дивилася на спокійні хвилі того глибокого озера. Раптом вона почула ніжний м’явкіт кошенятка. Вона подивилася під лавку і побачила там маленьке, пухнасте кошенятко. Вона взяла бідолаху на руки і міцно прижала до себе. В цей момент їй здавалося, що ріднішого і блищого її серцю є лише те мале кошенято. Вона повторяла кошеняту, що він дуже мокрий, а сама не помічала, що стала така сама! Взявши кошенятко до себе на руки, вона побігла до дому. Вона згадувала як часто він називав її котиком. Дійшовши до дому, вона положила котика на ліжечко, знову витягла з шухляди лист і знову побігла до того глибокого озера! Контекст того листа був такий:
Кохана!
Я тебе прошу ти лише не переживай! Живи далі і насолоджуйся життям. Я з другом були на день народженні у знайомого, і звичайно без спиртного не обійшлось. Ми поверталися до дому темною нічкою, і врізалися у високе дерево. Мій друг помер зразу на місці аваріїї, а я лежу в лікарні. Я не хочу щоб ти мене бачила в такому стані. В мене зломаний хребет і велика травма голови. Лікарі сказали, що мені залишилося максимум 5 днів! Замість мене пише мед – сестра! Вибач за все! Твій Олег!
Через 3 години їй подзвонили і сказали що його більше не має в живих! З того часу для неї зникло все! Після його смерті пройшло 3 дні, а вона так і не поїхала, щоб похоронити його, бо не знала куди! Вона довго дивилася на тихе озеро і з силою побігла у нього. Так! В озеро вона зайшла, але вже не вернулася з нього. Пройшло 4 дні після її смерті і на лавочці сиділи двоє закоханих! Дівчина і хлопець, сиділи і спостерігали, як в теплу і хорошу погоду, на озері великі і сильні хвилі! І раптом дівчина запитує хлопця:
- Скажи ти ще досі думаєш про неї?
- Ні! Відповів з тривогою хлопець! Я думаю лист до неї дойшов і вона думає що я мертвий! Можливо вже і забуває мене!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107309
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Как жалкая марионетка,
Она на ниточках бежит,
И хлещет по оконцам ветка,
А ночь над городом лежит,
На нитках руки ее, ноги,
Над головой мучителя оскал,
А под ногами бесконечная дорога
И начелса марионеток бал.
Как жалкая марионетка, ее судьбой правит он
Чей лик она увидит редко, и то,
У крадкой и тайком.
А нитки это просто слези,
От преданной мучителям любви.
Любовь – она как белые розы ,
Поакуратней, здесь шипи!
Однажды ты в него влюбилась
А после сразу умерла,
Ведь ты предательства страшилась,
А он же предал, так бивает всегда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107194
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.12.2008
За вспышкой света,
Моргнувшей где – то,
Она прошла сквозь тьму,
И забыла это.
Когда зима кончалась,
И наступало лето,
Она пошла куда – то,
А все за ней зачем – то.
И вот случайным взглядом,
Одним немым сюжетом,
Она нашла покой
Рядом з душой поэта.
Её глаза сияли,
А мысли плыли где – то,
Она хранила чувство,
А он не знал об этом.
И вот однажды лето,
Все так легко одеты,
Где была не важно,
Но с тем же всё поэтом.
Поэт любил её,
В надежде на ответы
Дрожащим голосом ей россказал об этом.
Она связала крыля, и попрощалась з ветром,
О чём мечтала?
О том, чтоб бить с поэтом.
А что поэт, поэт не знал всё это,
Он лишь любил ёё,
И писал стихи об этом!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107193
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2008
Зустрілись ми з тобою
Холодною і лютою зимою!
Моє ти серце полонив,
Своїм коханням обігрів!
Не головою думала,я знаю,
Тобі усе завжди прощаю,
Ти постелив мене до ніг,
Неначе коврик хатній-ти мене беріг!
Я дихала твоїм коханням,
Та зрозуміла- це зовсім не любов,
Я твій "привіт",зустріла на світанні
Завирувала в венах моя кров.
Як я могла без тебе жити
Сама незнаю,що пишу
Мене так швидко полонив ти,
Я вже незнаю що роблю!
Мені всерівно з ким і де ти,
Аби здоровим лиш ти був,
Щоб ти дивився хоч на мене
Вуста палкі ти не забув!
Я поруч завжди буду-другом,
А хочеш більше?Згідна я
Без твоїх рук міцних помру я
Бо ти лишень моє життя!Так думала мала дівчина,
Та стала, дорослою вона
В мені померла та краплина,
Лиш та, що під ногами все була!
Я ж дівчина,а це багато значить
Я не така як решта всі,
Я лиш тобе тоді кохала і я віддам життя тобі!
Усе змінилось з того часу,
Тепер в житті все навпаки
З тобою сталася біда ця,
І ти мені одній дзвонив!Я рада чути милий голос,
Ти знову кажеш"Дорога"
Ти на коліна завтра встанеш,
Казатимеш ,що я одна така!
Яка?Скажи мені яка?
Така,що так тебе кохає,
Я знаю буду я твоя,
Так скоро ця любов минає!
Я горда стала,кажеш ти,
Та ні, зовсім це не так,
Якби була сьогодні горда то я була би не твоя!
В житті бувають страшні ситуаціїКоли любиш а тебе ні,коли надієшся,а надія помирає!
Я зрозуміла для себе,що кохання то така сила,яка пробачить все!
Якщо ви читаєте зараз цей вірш,не судіть його строго!
Завжди памятайте в коханні немає сорому і висміювання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106945
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2008
Теперь такая я, как есть,
Нет больше игр, лжи и фальши!
Отныне важно слово – честь,
Отныне, важно что там дальше!
Не стану больше ранить вас
И разбивать сердца от скуки!
Я боль не стану приносить:
Терзания, прошлые обиды.
За то, что было слепо мстить,
Пусть будет мне за то стыдно.
Я с этих пор начну сначала,
Не будет больше слова месть.
Простите мне, за то, что стала.
Теперь такая я как есть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2008
Життя наче човен!
А Життя наче човен по морю,
Між двома берегами пливе.
Один берег це прагнення нове,
Другий берег – прожите, старе.
Відпусти мене доленько – доле,
У незнанні до цього світи,
Якщо щастя зустріну, і волю,
Порадієш зі мною і ти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2008
Сегодня зазвучит люблю,
А завтра глухо ненавижу…
И ото дня бредя ко дню,
Мы покидаем веры нишу.
Сегодня за руку возьмешь,
А завтра нож пронзает спину
От правды вовсе не уйдеш
И злоба, как глоток текилы.
Сегодня в дружбе наречен
А завтра враг уже суровый!
О век сей, в злобе обречен,
И скован в грешности оковах.
Сегодня стих еще в мольбе,
А завтра ругань в опровданье
И грош цена – такой судьбе,
Что застывает в ожидание!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106819
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.12.2008
Королевы тоже ругаются матом,
Но так, чтоб никто не узнал.
Ветер, будь этой ночью мне братом
И спой чтобы сам не проспал.
Королевы тоже пьют водку до дна
Из пластмассовых белых стаканов.
Будь этой ночью земля мне сестра,
Береги от коварных капканов.
Королевы тоже в постели как шлюхи.
Будь любовником преданным, дождь.
Не давай умереть этой ночью со скуки.
Война? Так Война.
А ты вождь.
Королевы тоже скрывают и врут,
Иногда они ходят налево.
Но в обиду себя не дадут.
Эх, душа, ты моя королева!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106817
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.12.2008
Скрипка
Є дві скрипки у кожного в світі,
У душі ці дві скрипки живуть.
Одна щастям та радістю світить,
Другу скрипкою туги зовуть.
Якщо радості скрипка заграє,
Для щастя не має кінця.
Якщо бачиш людина зітхає,
Знай, що грає їй скрипка не та!
Знай, що грає їй скрипка печалі,
Без жаллю б'є по серці смичком,
Букетик духмяних конвалій,
Для людини стає бур'яном.
І не викинеш скрипку, не згубиш,
Бо вона, то є наше життя!
Раз клянеш її, другий любиш,
Бо без скрипки не має життя!́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106805
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2008
Розбурхана,розпатлана і ница...
Ти,що хотів про мене-те й казав.
Сміється голос твій здалля...
Я-сіра миша?
Та я-Душа,якої Ти не знав.
Розлючена,роз*ярена тигриця...
Мій лик Цариці Ти не розгледів.
Поважно-горда втомлена Левиця,
Що своє лігво береже від диких псів.
Розбурхана,розтоптана і ница..
Вже не твоЯ...
Не таЯ...
чужаЯ...
СамаЯ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106803
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2008
Я так втомилася чекати,
Ті дні так втомлюють мене,
хвилини йдуть наче години,
А місяць наче рік мине.
Я так боялась закохатись,
Тікала від можливого,
Сама не знаю як це сталось
Само собою все прийшло!
Тебе зустріла зимним днем
Тепло душі відразу я відчула,
Напевно в мить зігрів мене
До щастя ти мене розчулив!
А зараз ти далеко так,
А я одна тебе чекаю
Я знаю швидко це мине
Я неодмінно дочекаюсь́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106714
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Радість-зліва,горе-справа,
душа моя-у центрі.
Навіщо земля,де є гріх і слава?
Навіщо небо,де хвала і кара?
Світла правда,таємна віра,
Вогні всіх вулиць...Надія...
В середині душі-плями сірі,
навколо-не полений,але сад...
Нехай би серця вціліли...
Навіщо зорі і зорепад?
Та краще жити й не озиратися назад.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106713
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008