| Сторінки (4/316): | « | 1 2 3 4 | » |
Ще день осінній бавиться теплом,
А ніч колючі надсила морози.
Пала шипшина, в намистинках пень
Мандрівників вітає при дорозі.
Галявина розсипала гриби,
Дуби мовчать, калина губить сльози…
Там дощ у лісі ніжно-золотий
Із сонцем, вітром грається у лози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Дикий листочку, літаєш,
Долю шукаєш свою?
Віриш, що маєш і знаєш,
Впадеш відразу в раю!
Ох, помиляєшся знову,
Осінь не має жалю!
Буде щорічна обнова:
Золота безліч в гаю.
Найяскравіших побачать,
І назбирають в букет.
Ти ж , милий друже,що значиш,
Пісню співаєш свою…
Час важить: камінь все бачить –
Листя коштовне в раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Кармінні ягоди, кармінні
Росли на віковім камінні.
Орлів у небі виглядали,
Ховали степ в Червоні скали.
А поруч лагідне озерце:
Добра душа та чисте серце.
Ожина дика щастя мала:
Їй грав струмок – вона співала.
Там глід закохано шипшині:
«Чому зажурена, дівчино?
Хай не стиха розмова,мила,
Солодка, ніжна, незрадлива.
Бач, клаптик неба в світлу днину
Цілує сонце без упину»
Любов! Ці скали і озерце!
Вода, як лід – палає серце.
Моя, повік і до загину –
Кохана, рідна, Батьківщино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Він боявся сонячного світла,
І шукав кутки, а не людей.
Дихати забракло їм повітря,
Як зникати в темряві тіней.
Все могло б…
Б – надто, забагато.
І лишалась доля нічия:
Сирота в дрантині, серце в латках,
Нипа безпритульна самота.
Гріх лизало полум’я багате,
Сміх звернувся виючим плачем.
Сяє ніч: подумають – то свято!
Видно ж тільки сяйво за плечем.
Обернувсь: зосталось небагато.
Сивий попіл більше не пече.
213-й, як якесь неслухняне чортеня, вискочив зненацька, і радісінько каракулями почав змальовувати настрої своєї власниці, господині. Та куди там! Власниця, господиня! Ні, він її так не звав: некерована, сама по собі, космічна дракониха, вільнодумка, нестримна і дивна. Досить! Бо не перерахуєш.
Ага, вона геть схожа з тобою! Чому ж дивуєшся, 213-й?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Збираю осінь по листочку,
Роблю закладини в книжках.
Оцей дубовий із лісочку,
Ось цей в бурштинових стежках.
А наймиліший з горобини:
Малий вмостився на камінні.
Жупан кармазиновий мав,
Лежав красунчик й зазивав:
«Людино, зупинись на мить,
Милуйся: раптом пощастить…»
Ми ж летимо не помічаєм.
Втрачаєм спогади, втрачаєм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Плакали журавлики, крила мерехтіли:
«Холод. Земле-Матінко, ми б ще не летіли.
Як же покидать тебе й линути за море?
Стогнеш рідна, зболена, терпиш тяжке горе».
А вона всміхалася, ніжно пригортала:
«Ви летіть, веселики, лишусь не сама я».
Полетіли. Плакали, довго не стихали.
Кликали-курликали, здалеку махали.
«Воїни-соколики, ви ж не відлітайте!
Проганяйте ворога, в дім свій повертайте.
Ми ж весною співом вас будем величати.
Вродить щастям земленька, усміхнеться Мати».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Дощі холодні купають осінь у теплих тонах:
Барви гарячі ще яскравіші.
Може сьогодні стати тією,
Що у траві, яснім смарагді, шукає бісер.
Квіти не рушу: вони для цілунків комах,
Їх заколисує вітер.
От би сховатись десь на галяві із сонця,
Де рідкісний птах чистить перо золоте
Із дрібненького листу.
З ягід шипшини знизати намиста разок,
А з горобини і глоду – по тричі.
По намистині ж…
Тут сотні думок стигнуть у тиші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Така ж бо пора…
Лист дощем золотим
Пробуджує танець метелика.
І тче собі килим,і жовтим плащем
На сонці ігристим виблискує.
А сонячний день павутинку плете,
Пахучим теплом заколисує.
Стара павучиха все жовтень пряде,
І груші в меду аж полискують.
То журиться осінь, то сміхом дзвенить:
Мінлива її природа…
А поряд війна йде, а поряд гримить!
Війна має колір чорний.
Хлопчина в окопі голодний сидить,
А холод узори виписує.
Там матері сльози з холодним дощем.
Щодень, як живий, – плюс дописує…
То журиться осінь, то сміхом дзвенить –
Така вже її природа.
А листя з листом у блакить долетить:
Стоять ЗСУ, як ті Боги!
Таки ж бо настане пора золота:
Надіймося, вірмо, із Богом!
Мої Українці, лунатиме вам:
«А ось і Весна – Перемога!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
Жили чорнобривці у кованій хаті,
А воля ходила до них через ґрати.
Їм сонце світило і птахи співали,
Купали дощі, грози ніч розривали.
Росли чорнобривці й про все це не знали,
У кованій хаті не пахли, не в’яли.
Росли пустоцвітом без роду, як тіні.
І ніби в землі та не мали насіння.
Господарі хати їх рвали з корінням,
Саджали нові і чекали прозріння.
Що може цвістимуть у кованій хаті,
Без сонця, без волі, чому сумувати?
Та якось в той край козаки завітали.
Враз волю зростили, всі ґрати скидали,
І ріднії землі, добро повертали.
Цвітуть чорнобривці, їм птахи співають,
Купають дощі, сонце ніжно торкає.
І люди в краю тім, ба навіть, дитина,
Пізнали, як пахне, яка Батьківщина!
Терпка і п’янка, чорноброва, крилата,
Нескорена, вільна вишневая хата.
Завжди чорнобривці ростуть біля хати,
Де роду коріння не знатиме ґрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Зорі холодні квітли сьогодні.
В хованки грались, перекликались,
Золотом блисли, дзвінко сміялись.
Гасли й родились яскраві, нові.
Люди раніше не дивувались.
Зорі вмирали – люди сміялись.
Прагли бажанням долю віддати,
Раді й щасливі лягали спати.
Зорі холодні меркли сьогодні…
Тихо зникали, більше мовчали.
Сковані сріблом в тумані розтали.
Люди не знали – зорі вмирали.
Очі людськії стали беззорі,
Линуть до неба мрії прозорі.
Смерть і життя до молитви припали,
Душі врятовані світ обіймали.
Зорі тепліли, грілись сьогодні,
Світло зродилось в чорній безодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Дай, Боже, осені в намисті,
Дощів із золотого листя.
Мирних ночей і добрих ранків
Та «літа баби» із серпанків.
Сходить росу, струсити грушку,
Дощам позичити подушку.
Веселки айстр, добра у хату,
І хустку вишеньці строкату.
Обіймів, зустрічей, цілунків,
Кохання ніжного чарунків.
Дай сили, віри і підмоги.
До щастя хай ведуть дороги.
У пору щедру на дарунки
Дай переможних обладунків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Перисті хмари крали літепло.
Блакить сивіла, мінилося небо.
Шукала осінь кольорових днів,
Клялись дощі, що їм на землю треба.
А я шукала крапельку весни…
Весни, що вкрали нелюди – не люди!
Збагнула чітко:будуть весни й ми,
А ворогів,цих нелюдів, - не буде!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Іскряться вже настояні меди,
І важко дишуть стиглії сади.
Тепло вночі ховається під стріху,
У терпкім листі бавляться горіхи.
Пухнастий джмелик з айстри п’є росу,
Ніжна берізка золотить косу.
Лаштуються в дорогу пташечки,
До розуму беруться діточки.
Вночі яскраво сяють зірочки.
Ще дні із сонця нам приносять втіху,
Щедрих дарунків, радощів і сміху.
Земля, як у квітковій каруселі,
Та осінь стигла пахне у оселі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Терпкі світанки, золота пора.
Ніжні серпанки стиглої любові.
Коли почнеться кольорова гра,
Природи шати матимуть обнови.
Чи довго? Ні! Стрімка оця краса…
І дні нові нестимуть фарби нові.
Бувай же, літо, літо, як мара.
І забери всі грози вечорові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Море блакитне, жовтий пісок,
Де синє небо і сонячний сонях.
Воїне, дай ще нам добрих звісток,
Хай буде всюди стяг оборони!
Воїне Світла і Вільних Небес,
Воїне Правди, Незламної Волі.
Жовто-блакитний дух наш воскрес,
Жита-життя і щасливої долі.
Ну ж бо, єднаймося, дочки й сини,
Разом дамо спільний опір неволі!
Зазолотяться безмежні лани
Під небозводом в краю хліба й солі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
По золотих полях
Ранкова синя імла.
А в небі вільний птах
Піснею в стиглих житах.
Обрій веселки здаля –
Рідна моя земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
О скільки барв – безмежжя фарб!
Нікому хай не буде чорна.
Червоний шарм кровавих шат, і я – мінорна.
А може град, прозорий гад, гроза притомна?...
І синій лад, і сивий сад – війна потворна!
У білий день життя лишень: десь сіра, десь зелена гілка…
Де тиша, там квітує рай,живе сопілка.
І жовте сонце, і блакить,пливе лебідка.
А хтось не спить: душа летить – упала зірка…
Та світ дарує безліч барв: і мить, і доля неповторна.
Війна малює: безліч фарб…
Моя – мінорна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Серпиком по стерні…
Серпик в моїм вікні.
Серпик поранив душу.
Серпень малює грушку.
Серпиком, мов по серцю.
Чиста вода в озерці.
З кухлика вмию грушку,
Зцілю поранену душу.
Серпиком за звичаєм:
Жну, жну, в снопи складаю,.
Мрії вкраїнців збираю,
Богові надсилаю.
Мрія на всіх одна:
Згинь же, страшна війна!
Відповідь є від Бога:
«Буде вам Перемога!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Додайте кольору у темний ліс,
О краплі ніжності, надії і любові!
А світло поглядів сховайте під завіс
Єдиним подихом нескореної крові.
Коли ж захочете, щоб ліс той посвітлів.
З корінням зуби рвіть без краплі крові!
І клаптик неба сонячним дощем,
Зігріє душі темної основи.
О різнобарв’я, всюди ти живеш,
Чом темний ліс ще досі без обнови?
Я свято вірю в чудо із чудес:
У зміну сірих снів на різнокольорові!
Зруйнують мешканці триклятий той завіс,
В молитвах щастя Їй – КОХАНІЙ МОВІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Казала бабуся:"Не чіпай чужого! Не матимеш щастя, і не буде свого!"
Кому там територія тай все?
Землю від Бога кров’ю поливати?
Ми - люди вільні! Вам,рабам, ось це:
Чиї діди уміли воювати?
Ніякий вас Нечистий не спасе,
Бо для спасіння варто душу мати!
Крадете всюди! Бач, нема свого…
Це ж треба мізки щось самим створити!
Кати! Терпіли… Лагідний терпець.
ви ж знахабніли, до чужого ласі.
Несе Вкраїна терновий вінець.
Радіють дУрні так, а матимуть - по зраді!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Пекучий липень… Червень ще далеко.
Той час, коли закінчиться війна…
Палюче сонце. У полях лелеки.
Ідуть жнива і котиться війна.
Ми ще в тилу, дай Боже, згине лихо.
Комусь вже звичні виклики сирен.
Життя мандрує, як по пересічній,
Де «смерчі», «гради» викликами вен.
Коли в хвилині криється чимало:
Була молитва й теплі пироги.
Хтось на вертуту в спеку топить сало,
А є ж у душах лютий і сніги…
Зусиль і крові втрачено чимало,
Якби ж собі не були вороги!
Знов під «шансони» Мову розпинали,
Щоби кроваві виросли борги!!!
Та схаменіться! Нищіть все вороже!
Російський трунок убива щодня!
Війна не десь там, ця війна повсюди.
Вкраїнцю, чуй мене:росія не рідня!!!
Ніколи нею не була й не буде,
Століттями насаджена брехня!!!
Та викиньте нарешті вже облуду,
Женіть, щоб марна не була борня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
На Івана,на Купала
Літо квіти заплітало.
Дівча доленьку гукало,
В росах вродоньку купало.
В небі зорі запалали,
І чар-зілля позбирали.
Ген розвів вогні Купало,
На воді вінки гойдало.
Північ папороть шукала,
Цвіли вогненні купави.
В лісі хлопці заблукали,
Але їх кохані очі рятували,
І скарби усього світу дарували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Червень. Природа у пишній красі.
Сонце заходило маками.
І полуниця стигла в росі,
В листі зеленім вабила.
Небо багряне дивилось на схід.
Серце горіло війною.
Діти черешні їли смачні.
Вечір запах бузиною.
Гризли думки,як черешню червак.
Морок змагався зі мною.
Жити сьогодні, а завтра – як?
Все до тривоги відбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Сонце лишало за обрієм слід червоно. Маками.
Небо волошками в житнім степу сховок позначило.
В росах зелених стиглі суниці пахли і вабили.
Небо багрянцем дивилось на схід. Знаково.
Серце горіло і вило війною. Латками.
Вечір то терпко, то солодко пах бузиною,
Згусток повітря – злаками.
Діти малі ласували черешнями смачно,
Поруч геть птаство балакало.
Гризли думки, наче вишню червак.
Морок змагався зі мною. Як воно?
Жити сьогодні, а взавтра – ніяк…
Боже, невже однаково?
Грілась душа ще у мирних кутках.
Десь посередині бахкало.
Билася Пташка в ворожих сітях.
Червень сталево пік. Бачиш, ніяково…
Сон дарував мені мирний знак. Плакала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Таємний ліс, я так тебе люблю!
Густий, п’янким напоєний повітрям.
Де на галяві, серед пишних трав,
Одна знайома, мила серцю квітне.
Чабрець чи чепчик, кажуть ще тим’ян,
Маленький кущик, зовсім непримітний.
Візьмеш до рук ці прянощі гіркі,
Їх Бог створив для рівноваги й світла,
І чуєш голос батьківський, тремкий:
«Чебрець у поміч від хвороб і лиха,
Життя то подих, український дух,
На чужині – це символ Батьківщини.
І навіть найсміліший відчайдух
Потре в долонях: стане, як дитина.
Це дика м’ята і Єленин квіт,
Святої Богородиці рослина.
Магічне зілля, оберіг з тих літ,
Коли трипільці чарували глину".
Мій рідний ліс, як пахне тут чебрець!
Під ніжний щебіт розцвіла купина:
Рятунок для закоханих сердець,
Прадавня пам’ять Неньки-України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
Сховать таємні знаки у тобі,
Коли шукаєш поглядом причину.
Чи зможу я пробачити собі,
Чи схочу закохатись в ту хвилину…
У неба очі ніжно-голубі,
В любові час літати без упину.
Я – тиха гавань, промінь у журбі,
Вогонь і сонце на воді до згину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Життя в полоні, в темряві глухій.
Йому би світла, віри і любові.
Повільно й тихо в підземеллі гний,
Кат вимагає покору і крові.
У безнадії марить майбуття
Ковтком вологи, свіжого повітря…
Душі не лячно від сирен виття,
А тіло, як билиночка на вітрі.
Суцільний морок змінить зорепад,
Одне бажання загадати вдасться:
«Збудуйте дім, зростіть дітей і сад,
Любіть Вкраїну, я ж живим не здамся!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Дощ. Срібний цвіт акації.
Дні. Тільки Богом значені.
Скільки й кому призначено?
Тіні давно позначені…
Сни ж були передбачені.
Квіти духмяні страчені…
Сонце! Не все ще втрачено.
Бджоли гудуть в акації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Вже калина у віночку.
Сину вишила сорочку.
І молитвами й думками
Біля нього серце мами.
Як калина розквітає,
Ворог силоньку втрачає.
Мати сина виглядає,
Щиро Боженька благає:
«Дай щасливую хвилину,
Пригорну свою дитину,
І сльозами зацілую!»
Мовить Бог: «Тебе я чую,
Слізоньки щоденні бачу,
Вбережу: зло не пробачу!
Май надію, чекай сина,
Прийде світлая година.
Перемога у дорозі -
Голос сина на порозі!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
На смарагдах кришталь,
В мандрах равлик-скрипаль:
Життєдайна стоїть прохолода.
П’є зозуля печаль, травень землю вквітчав,
Лебідь тихо сідає на воду.
У колисці земля, чобітки журавля
Заросились йому в насолоду.
Заясніли поля буйночубі здаля,
Птахи пестять продовження роду.
Кожне в світі маля зна, де Ненька-земля,
Де зміцніло коріння народу!
На смарагдах кришталь,
Сонце згубить печаль.
Дасть весні ще пишнішую вроду.
Гірко буйність втрачать –
Буде літа печать,
І достигнуть жита в нагороду.
Люди з сталі стоять, хай нікчемні тремтять!!!
Волі дух - Дух козацького роду:
Нас повік не зламать, і повік не зібрать
Зерна мого Святого Народу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Вишиття на білому оберегом смілому,
Хай ворожа куля омина!
Створена молитвами, співу сльозоритмами.
Сину, йде заквітчана весна.
Доні – колисаночка, на зорі співаночка.
Візерунок птахами зліта.
Ромбом долю вишила, а в мережці вишенька,
І любов, і мрії на вустах.
Як достигне вишенька – Україна вишита
Квітами стелитиме вам шлях!
Рідним, любим діточкам перемоги квіточки
Вишите життя на всіх стежках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Бабусю, я не вмію вишивати.
Ти ж свою долю хрестиком вела.
Червоне з чорним – Берегиня-Мати,
Дерево Світу, в спадок – два крила.
Літай дитино, як же не літати!
І я літала, бабцю, як могла…
У генах сила, в будні чи у свято,
Диво-орнамент доні берегла.
І збережу, щоб мали внуки спадок:
В красі узору душу лікувать.
Хрест – Трійця Життєдайная над Світом:
Вся сила роду, оберіг, печать!
Вже вкотре ворог мірить на свободу,
Та цвіту нації ніколи не зламать!
Наше багатство – мова й вишиванка,
Міцная віра, пісня – давній код.
О Батьківщино, серцем українським
Мережить волю вишиту народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
Це моя правда:Цінності звучать!
Вони лунають сивим голосінням.
В якесь століття рушиться печать.
Сліпцям приходить повнота прозріння!
Час вже настав і маятник веде
Зворотній відлік на людську порядність.
Як зважать совість - ненависть складуть
В скриньки Пандори:адресно росії!
Тиша заплаче, Цінності змовчать,
Їм довелося витримать наругу.
Протруть гарненько,схочуть поскладать,
А час застигне: спинить руку,другу,
Коли б життя урятувати другу…
Моя надія – Цінності звучать!
У церквах – дзвони, для народу – пісні!
«Калину в лузі» *«Шумом»* величать,
І в «Стефанії» бачити Пречисту*!
«Калину в лузі» * - «Ой у лу́зі черво́на кали́на…», «Червона калина» — українська народна пісня авторського походження, гімн Українських січових стрільців.
*«Шумом»* - В основу пісні лягла давня українська веснянка «Шум», що, на думку фольклористів, походить з дохристиянських часів та ритуалів, пов'язаних з весняним пробудженням природи. Фольклористи вивчають її понад 150 років. Зокрема, про «Шум» писали Михайло Максимович, Борис Грінченко і Михайло Грушевський.
«Стефанії» - «Стефанія» ; Пісня Kalush Orchestra . Цей трек артисти написали з власних переживань і життєвих історій. Вокаліст колективу Олег Псюк раніше зізнався, що пісню написав про свою маму. Після початку повномасштабної війни "Стефанія" набула нових смислів, хоча в тексті зовсім не згадується тема війни.
Пречисту* - Ді́ва Марі́я — у християнстві мати Ісуса Христа. Згадується у Новому Заповіті. Вшановується у християнстві. Одна з центральних постатей європейської та світової культури.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Я не знаю яким був останній бій…
Не промовиш, що школа тобі як мати…
Нам залишиться усмішка, й ти – молодий.
Сину – пам’ять, найкращий тато!
«Русік!» - хлопці гукали тобі.
Добрий, жвавий,про правду не міг промовчати.
Ріс: відвага зростала в тобі,
Віра, сила, любов до Вкраїни, землі.
Виріс – першим пішов захищати.
Нас,родину, і землю святу!
Квітне сонячна усмішка…
Кляті!!! Вороги: підлі, злі москалі,
Не відмиєте крові, прокляті!!!
Русланчику! Відмовляюся вірити, що тебе вже нема.. Славний козаче! Мужній Захиснику! Відважний Герою! Герої не вмирають! Вічна пам'ять, мій золотий хлопчику!😭😭😭😭😭Загинув мій вихованець, учень Новаківський Руслан Олександрович 1992р.н.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Я йду у дощ…
Там тихе море сліз,
Все, що не вдалось вимовить словами.
В молитвах ранок, вечір, небо, ліс…
Там очі мами світяться зорями.
Думкам вже легше:дихають в синхрон,
Союз з водою – місія пречиста.
Тепер лиш серце взято у полон.
І день, як рік, і світло не на місці.
Давай ще трохи… гаряче у дощ!
І буде сталь у ньому: крап…краплина…
Тримається з останніх… «Азовсталь»,
А дощ не вірить в дні – він зна години.
Проникне в землю, в той підземний світ –
Живильною вологою, сльозами.
До вас дійдуть молитви матерів,
Тримайтесь, рідні, наші душі з вами!
Волаємо до сильних нагорі,
Благаємо ділами й молитвами.
Та поки тиша: дощ - не на порі…
Що ж… грози й злива вже не за горами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Цей ряд вишень у білому цвітінні,
В тонах рожевих яблуневий сад.
Кує зозуля і в зелених тінях
Бруньки розпушив дикий виноград.
Золотить сонце крильця диво-бджолам.
Духмяним квітом джмелик захмелів.
Весни обійми, дітям-пишноцвітам
Так добре без ракет і кораблів.
Забулось все у білопінній миті,
Веселкою всміхається весна…
Прокинешся – світ стане чорно-білим,
І в скронях стугонить: війна, війна!
Та влітку залунає: »Перемога!».
Розтопить лід жадана новина.
Відважні воїни і Божа допомога,
І всюди: солов’їна, голосна!
З чужих країв на крилах, мов лелеки,
Лелеки-Люди рідної землі
Летять додому – Ненька недалеко.
І рай буде, і правда на Землі!
І буде так, усе в нас добре буде!
Стою в бою, застигла у цвіту.
Повіє вітер – вітер мрію збудить,
Надію й віру, і любов святу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Очі блакитні, жовте волосся,
Невтомні руки, стигле колосся.
Очі – сльозами, коси стежками.
Дні неспокійні, ночі громами.
Золоті зерна нищать удари,
Крадуть з Херсону Божії дари.
Овочі в Криму геть здешевіли?
Щоб ви, рашисти, в пеклі горіли!
Кожна зернина, кожна сльозина,
Сіється горем, злодюго-вражино!
Щоб не наївся ти, й не напився,
В нашому горі щоби втопився,
А Українським Духом вдавився!
То супостат, тобі Божая кара:
Тлій зсередини, збери всі примари.
Тремти та чекай,бо вже чорнії хмари:
Божого суду, Козацького суду,
Чом не сиділось вдома, приблудо?!
Я ж не загину, й тебе не пробачу,
Очима Світу тебе, враже, бачу!!!
І Семистрільно тебе пронизаю,
В серце самісіньке я поціляю!!!!!!!
Зло, негатив, біди всі проганяю.
Радість і спокій собі повертаю!!!!!!
Небо блакитне, жовте колосся:
Сонячне Світло Життям заплелося!
Жовтий й блакитний – коштовно зелений,
Квітне Вкраїна – Боже знамено!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Молилось сонце на Великдень,
Не гралося у писанки.
Тремтіли дзвони Великодні,
Пеклися мрії і думки…
- Ой, мій синочку, як ти, як ти?
Лиш рідні очі – втома й кров.
- А в хаті світло, сни пророчі
І вишита в руках любов.
- Моя ти доню, Божа ласко,
Не полишаю молитов!
Як куштувать без тебе паску,
Чи є у Бога той закон?
- Коханий, личко посіріло,
Нема спочинку у бою…
- Я тут: умию, обігрію,
Водиці свіжої наллю.
- Спочинь із миром, любий брате…
- Дівчино, квітни у раю!
- А немовлята, немовлята!...
Усі ви – Янголи в строю.
Лунали дзвони:так боліло…
- «Христос воскрес!» - такий звичай.
Ясніли крашанки і паски,
Народ Великдень зустрічав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Душа – душі назустріч кілька років,
І знову ми на лінії вогню…
Кафе, мовчання, тисячі уроків.
Цей погляд я ніяк не відміню.
Куди дивився, що шукав і бачив,
Щоб босоніж на висохлу стерню?
Обійми серцем – перші краплі страху.
Обійми душ, щоб спалахнуть вогню.
І час не той, облишмо сподівання.
І сил нема – обпалена весна.
Тікай, зникай, бувай – це сповідання,
Коли душа світліє дотемна.
Ніч найтемніша – найсвітліший ранок.
Болюча смерть – чиєсь нове життя.
Де почуття, як крапля наостанок
Живлюща радість на моє буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
1.Дівча, хлопче, пам’ятай:
Україна – рідний край!
2. А найкращая розмова -
Українська чиста мова!
3. Мову вчи жагуче, щиро
Це твій крок до щастя й миру!
4.Ще з прадавнього порога
Мова – нації дорога!
5.Мова ніжна, солов’їна –
Перемога України!
6.Звідки ти , не забувай,
Рідний дім – колиска, знай!
7. Вір в країну, стрій тримай
ЗСУ допомагай!
8. Ворог не здола Вкраїну,
Бог тримає Батьківщину!
9.Помолись за татка й брата,
За вкраїнського Солдата.
За родину, за дівчину
Жінку-Славу України!
10. Нас нікому не здолати
Вмить єднаємось завзято!
І така шалена сила
Ворога не раз скосила!
11. Вчись, бо мову треба знати,
Дітям своїм дарувати!
12.В мирнім небі сонце грає
«Мрія» нова світ вітає!
13. Згине війна і руїни,
Усміхнеться Україна!
Мирна, славна і багата.
Вільна, дужа і крилата!
14.Близько світла й ждана днина:
Квіти, радість - вся родина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Плаче і стогне земля,
Ридма ридає від жаху.
В Ангелів крила печуть,
Мить…ще секунда… – й на плаху.
Скільки розіпнутих душ,
Скільки насилля і страху.
Крик божевілля:»Не руш!»,
Тихе моління – й на плаху…
Серце вкотре на шматки,
Біль українському люду!
Рани загоять роки?
Може ковтну і забуду?
Ні!!! Не пробачимо! Ні!!!
Звірства убивць не забудем!!!
Вам не відмитися!!! Ні!!!
Сморід скрізь, рашо-паскуди!
Кажете, мирні живі,
Лиш по об’єктах стріляли?
І мародери свої жінку й дівча ґвалтували?
Свідки ті душі німі…
Янголи в дзвін калатали!!!
Боже, а очі війні
Скільки разів застилали????
Кров’ю, сльозами, вогнем –
Діри бездонні мовчали…
Світе, чи ти онімів???
Душу Вкраїни розп’яли!
І на Голгофу несуть…
Світ, пам’ятаєш що далі?
Як зрозумів в чому суть,
Нащо повтори в фіналі?!
Горе страшенне у нас,
Що помагаєте, знаєм.
Хай Бог пробачить мені.
Світ, зупини Сатаняку!!!
Світ, ми одні у борні,
Маємо Славних Героїв,
Захисників наших, Гідних Синів
Гірко втрачаєм за Волю!
Дякуєм тим, хто з країн інших
Із нами на варті!
Всім Волонтерам:уклін!
Люди -Серця того варті!
Платимо страшну ціну
Та захищаєм Європу!
Думайте, друзі, бо й вам
Теж не уникнуть Потопу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Весна в моїй обпаленій країні…
Вона у кожнім кутику живе.
Горить весна і стогне у руїні,
В священній крові стомлена, сумна.
В очах лелеки – сльози немовляти.
А крук прокльоном тисяч голосів
Годує гада дикого, небрата,
Що гірше, ніж фашисти разом всі!
Молитви в небо линули далеко,
І силу дали, Божу силу всім!
Тим, хто у пеклі мужньо захищає,
Боронить нашу земленьку святу!
Тримайтесь, любі, молимось невпинно,
І плачем, і сміємось – знать живі.
У нас тут тихо майже… і спокійно…
А в Харкові й Гостомелі – чорти.
Ірпінь і Ворзель, Буча – вурдалаки.
Чернігів, Маріуполь – бузувір.
У Миколаїв лізли орки – посіпаки.
В Херсоні засіда скажений тхір.
І в Сумах черви-хробаки – гидота.
Одеса-мама крутить дулі їм.
Тож хай не рипа надтупа ордота,
Бо в Чорнобаївці десятий стрім.
Тут характерників порода надкрута,
Нехай палає в пеклі чорнота!
Мої незламні воїни, я знаю,
Ще крапля і очиститься душа,
Землі, в якої віра золота,
Могутня Духом, Сонячна, Свята!
Зло змиє дощ, і зацвітуть руїни.
Загра веселка, заспіває птах.
Засяє небо - ворог заніміє,
Навіки щезне з України ниць.
Відродиться Вкраїна, що зомліла,
Як Фенікс – Птах велично з попелищ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022
Смерть запеклих не пече!
Смерть живих в ряди гартує.
Сяде голуб на плече,
Поряд же зозуля кує.
Смерть запеклих не пече,
Лише перемогу кує!
Хто прийшов до нас з мечем,
Того зброя нагодує!
І в молитві я схилюсь
Перед Богом на коліна…
Нашим Ангелам нехай
Там пробачать всі провини.
Смерть запеклих не пече!
Треба Правду відстояти!
Закричу: «Ніколи знов
Не заплаче наша Мати!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Пишу і плачу, плачу і пишу.
Та то недовго, лише на хвилини.
А більше, зуби зціпивши, мовчу.
Молюсь за тебе, Ненько Україно!
Мы вас не звали!!!!!!
Чуєте, раши?
Не кликалі ми бульбобрата!
Чому моя земля терпить жахи?
Какіє, ви освободітєлі?
Ви – кати!
Вам не пробачим сльози матерів,
Життя скалічене вкраїнського дитяти!!!
Понищимо злодюжок-ворогів!!!
Тримайтеся, ми вміємо стояти!
Такий народ – єдиная стіна!
Мої Вкраїнці, що нам колоради!
Травіть жуків, ізрання й дотемна,
І не забудьте бульбу затовкати!
Молімося, за воїнів-синів,
За дочок славних, матір, бабцю, брата!!!
І не жалійте, орків-чужаків,
«Они все знали!!!!» -
Досить вже брехати!
Ой, Рідна Ненько,у такій борні,
Нам жити – жити!!!!!!
Варварам – вмирати!!!!!!!!
Тримаймо оборону з всіх боків,
Ми - УКРАЇНА,
НАС вам НЕ ЗДОЛАТИ!!!!!!
Восьмий день війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
В лютий увірвалася весна,
У людськім уявленні - не пара!
Журавлина пісня голосна,
Кличе сонце одинока хмара.
Ніжністю підсніжник задививсь
У блакить очей безмежжя неба.
Ой, який сьогодні ти смішний,
А мені такого саме й треба.
Бо до тебе серцем пригорнусь.
Слухай, казку нову світ придумав:
«Так тебе кохаю!» - озирнусь…
Туляться розхристані дерева.
І нема у світлі протиріч.
Протилежні міцно поєднались.
У любові безліч є облич,
А весна в обнові йтиме далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Почуття пелюстками троянд,
Як ванільним морозом по шкірі.
Феєрверками стиглих порад
Забувалися тіні в промінні.
Так, коли для вина виноград,
Поміж нами – іскристі, ігристі.
Почуття – двох сердець зорепад,
І бажання, і помисли чисті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Сміються дні. У лютому весніє.
Птахи щебечуть сонячним гілкам.
Ще сніг як перли де-не-де леліє.
Немає влади рікам і рокам.
Бач, навесні і камінь розквітає,
Весна несе проміння золоте.
Зелене гілля, квіти, ген розмаї.
В зимовім сні кохання не цвіте.
І я весни невпинно зажадаю,
Щоби затихли жалі голосні.
Душа зрадіє, серце заспіває
Усьому світу радісні пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Час невблаганний…
Він щоденно мірить,
І монотонно лічить
Дні та дні…
А хтось живе,і геть йому не вірить.
А хтось лиш згадки кидає сумні.
Комусь солодкі сонячні надії.
У когось мрії світлим майбуттям.
Один – зорить, а інша – попеліє.
Бо це життя, мій друже,це життя!
Нехай вирує, нам не зупиняти.
Хай тихо лихо по воді спливе.
Любіть, живіть, і не чекайте дати,
Бо лиш кохання час не забере.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Давно застигла згадкою про тебе…
Любов не стала змінювать кордон.
Змовчала кров, вона не мала права.
І було б тихо: гримнув баритон.
Зірвався вихор з почуттів, що спали.
То ясне сонце у мені зійшло.
«Якби ми знали!» - стіни прокричали.
«Ви знали…» - небо їм відповіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Такі сніги… Як глянеш ізгори,
То білі гори у молочнім морі.
У білий плед закутані двори,
А поряд велети гуляють Зимомори.
Річки у склі заковані, швидкі
Летять-біжать, долаючи ізвори.
Шепочуться нахилені гілки:
Дерева в шапках на морозі голі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Тихий вечір. Сипав сніг.
Квітнули сніжинки.
Лоскіт танув на вустах,
Викликав смішинки.
Замітав шляхи, двори,
Кутав у сріблинки.
Душу, смуток, явори
В радісні іскринки.
Майстер, що на полотні
Малював лиш білим.
І виходили святі, янголята милі.
Сонний шурхіт, ніжний слід:
Обнялись сніжинки.
Є перина, на землі
Сплять малі пушинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
За вітрами гуляла хурделиця,
Завітала пані Метелиця.
Вишивала білим по білому,
Замітала сліди уміло.
Загорнулась в сніги і сонно
Посміхнулася так резонно:
Дивний люд, чом ховається в хати,
Танцем сніжним кого дивувати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
Світять зорі кришталеві,
Сіє чари ніч груднева.
Невагомії сніжинки,
Сніг пухкий, краса-ялинка.
Діаманти в сріблі сяють,
Хрумко морозець гуляє.
Зацукрована стежинка,
Спить бурштинова калинка.
Кіт ганяє опівночі,
Світлячки зелені очі.
За ліси Бабай тікає,
Миколай наш прилітає!
У ґринджолах подарунки,
Чемним – ласощі, цілунки.
Неслухняним – по лозинці,
Справедливії гостинці.
Миру, спокою, здоров’я,
Світла, радості, любові,
У торбинці є обнови.
Щоб у всі зимові свята,
Щастям заясніли хати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
І як тобі білим ангелом,хмаринкою в небі, легко?
За снігом пухнастим так таємно, ховатися, друже, даремно.
Цукеркою з чаєм, солодкою, ванільним морозивом, тепло?
Прикинуся я холодною, голодною…є ж потреба.
І зваживши, за і проти всі, за погляд землі у небо.
О птахо, з ім’ям інкогніто, тобі ще секретів треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Ось тримай веселу зброю, навіть, як болить.
Задарма не грайся нею: може засмутить.
І надмір не користайся, зватимуть : дурне!
Якщо ж житимеш без неї, стане все сумне.
А назвеш її інакше, вже глузують всі.
Скористаєшся до діла – смійся від душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Як монотонно дощ собі шумить,
Ще сонний ранок міряє калюжі.
Спішать потоки, їх не зупинить,
А парасольки швидше: їм байдуже.
Хто ж не надворі зирка у вікно.
І вже не дуже весело, недуже,
Стиха промовить:»Вдосталь налило,
Сліди болота не найкращі друзі»
І ось у тій елегії дощу,
Як потопаєш в безнадійній тузі.
Той спалах сонця, сизому плащу
Веселка барви розсипає в лузі.
Як сяє сонце, ніби не зима!
Яке тепло! А що людині треба?
Крихту надії, віри у дива,
Як от веселка у зимовім небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021
Ввесь день кружляла заметіль,
На світі стало біло-біло.
Рипить сніжок, є стежка в двір.
Летить душа така змаліла.
Настане вечір, в палісад,
Я завітаю до ялинки.
Тут тихо – ніжний зорепад,
Так заворожують сніжинки.
В вечірнім світлі ліхтарів
Іскряться срібним мревом –дивом.
Природа – майстерний різьбяр,
Срібло на зелені – красиво!
Ось це – найкращая краса,
Там, де людина не торкалась.
Ялинка, сині небеса,
І повні снігу білі хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Слід блискучий на матовім склі,
Ніби витвір уяви зі слів.
Візерунки – сплетіння думок.
Два назустріч, назад – один крок.
Тут зустрілися холод й тепло,
Що минуло, а що прибуло.
І на склі тім узори дощів
Та картини із білих снігів.
Там шедеври морозні живуть,
Де думки й почуття оживуть.
Льон синіє, троянди цвітуть,
Чудернацькі химери пливуть.
Слід блискучий на матовім склі,
За вікном день похмурий в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Крапельки з гілочки,
Рясніють зірочки.
Срібною ниткою дощ.
Швидко… Шум стишує…
Крок заколисує,
Мовби говорить про щось.
Сірість би змити,
Вона не вмивалася.
Срібла свого не жалкуй.
Пий, земле, пий, хай людина спокутує.
Плачем природу рятуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
Мед і полин, вогонь і лід, янгол і демон.
Холод – тепло, світло чи темінь?
Спогадом я – інша зоря стала твоєю.
Може мело, літо пішло
Не при своєму…
Розум – мені, зраду – тобі.
Стій на своєму.
Мед як полин.
Лід як вогонь.
Янгол, як демон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
Плаче небо сіре, дрібен дощик сіє.
Стогне хмара сива: що не день, то злива.
Повернулась осінь, а зима й щаслива.
Десь відпочиває, бродить мжиці млива.
Де ж ти заховалась, срібна чарівнице?
Бач забрала настрій і рум’яні лиця.
Де твій сніжний стосик, з скрині рукавиці?
Осінь супить брови, кисло морщить личко:
Зимо-чарівнице, старшая сестрице,
Ти чому такая стала ледащиця?
Я аж посіріла, виплакала очі,
Сильно натомилась, виспатися хочу.
Люди просять свята і благають снігу.
Сестро, повертайся, я ж заляжу в стріху.
Подаруй малечі безліч снігу-сміху.
Радощів без ліку, добрих подарунків.
Океан здоров’я, ніжності цілунків.
Захопи ще миру, Божої опіки.
Заморозь все лихо, дай багато втіхи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
Жнива минули, збагатіли хати.
Серпневий Бог на ниву голосну,
Таки прийшов і заходився жати,
Серпом тепло під жовтую стерню.
Сидить ховрах, зерном набиті щоки,
У полі миші розкішшю живуть.
Лишились соняхи й кукурудзи високі,
І ситі звірі лиш водичку п’ють.
А що ж, коли навідає завія,
Снігами вкриє землю заметіль?
Зима прийде і холодом колючим,
Прониже люд і звірину знайде.
Людині – хата, звіру – лігво, нірка,
Де є прихисток, їжа і тепло.
А от птахам, які зимують, гірко.
З-під снігу бігме їм дістать зерно.
Не забувайте крихітну пташину!
У годівничці трішки полишіть:
Зерна сухого, крихти, горобину,
Синичці сала – тільки не соліть.
Не смійте кинуть у біді собачку.
Кота зігрійте, в хату заберіть.
Не вбийте, люди, у собі Людину,
Добро й надію прикладом беріть!
Отак ми зиму зможем пережити,
Як запалає серце від добра.
Бажаю славно всім опанувати
Школу надії, віри і тепла!
Щедрот вам, Люди, з Божого крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
Соняшник сонцю світлом сіяв,
Сонячним цвітом світ цілував.
Солодко сипало сонячне світло,
Сонечко сонно сховалося в квітці.
Сойка сказала собі: « Схаменись,
Сонечко в соняху – сонячна вись!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
Падають сніжинки, в кожній є родзинка.
На траву зелену білії пушинки.
Здрастуй, люба зимо, сосонки, ялинки.
Будуть подарунки:торт і мандаринки.
За гарячим чаєм теплії розмови,
Земленьку зігріє затишок любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Випав сніг, перший сніг досить сміло.
Як тобі, а мені – біло-біло!
Чисто – ні, легко – ні: сонно, мліло.
Як же сніг, перший сніг, це ж так мило…
Мокрий слід, сяє світ, заіскрило.
Перше грудня, зима, засніжило!
Що ж , привіт - на одвіт, хоч безсило…
Літ тобі, скільки літ, сніжна сило?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Одна… А світ вирує, життя кипить, аж люди-феєрверки!
Сама… Повз натовпи, бруд вулиць, крізь мерехтіння постатей, шум і мітинги.
Єдина… Ковтає сльози, бо там голодні, очі померлих, люди й тварини змучені.
Їй тяжко. Не в змозі усім допомогти.
Вона… Просить захисту їхнього, благає зцілення і порятунку.
Тільки б почули там Вищі Небесні Сили – Життя Дарунку!
Людина… Добро, чесність, щедрість, безкорисливість, відданість.
Стіна… Життя іншого виміру…
І наче багато таких в самотності думок і дій, паралелях Всесвіту.
А як придивитися, то одинокість ця нікуди не ділася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
І нехай буде білий сніг!
Застилатиме землю чорну.
Заіскриться сріблистим світ
Та насипле нам щастя порівну.
Знову стане побільше світла,
І почнеться все з чистого аркуша.
Наче й справді четверта Пречиста,
Наче голосу рідна мозаїка!
Хай зима зробить перший крок,
Заховає думки в нескінченність.
Рік старий зважить новий урок,
Недовершена тільки буденність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021
Журба, журба, питає вітер голі віти.
Про жаль і сум краплинками в вікні.
Враз тишу рвуть дзвінкоголосі діти.
І сміх, і пустощі поселяться в мені.
Знімає втому цей живлющий галас,
Міняє тон лінивий ля мінор.
У лапках кіт несе мурлючі пісні,
І я йому наспівую смішні.
Такі ми вдвох веселі і кумедні.
До лісу сум – неначе повесні.
Надворі сонце, і фіалка квітне.
Дивись, Мурцюню, ми вже не нудні.
Маленька радість - хай короткі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021
Застиглий цвіт – троянда на морозі.
Краса і ніжність скована в імлі.
І сніжний кант ясної паморозі,
Спинив замрію літньої пори.
Готичний стиль, граційність, віртуозність,
Бутон любові, вірність без числа.
Морозний геній – срібності художник,
Створив картину змерзлого тепла.
І я здивуюсь, захопившись миттю,
І я застигну: потім – оживу.
І зажурюсь трояндовому цвіту,
Бо всьому час свій і своя пора.
Коли опівдні у обіймах сонця
Розтане лід, розвіється імла.
Краса-троянда запитає:
«Що це, не пам’ятаю, де це я була?»
То їй одвітом зашепоче вітер:
«Хай омине тебе ця участь зла,
Я так старався, навіть сльози витер,
Щоб ти ще квітла, мила, щоб жила!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
Сірий день колише сонне гілля,
Натовпи колючих їжаків.
Вітер гонить згірклий лист по сліду,
кіптяви запалених вогнів.
На вустах калини ворожбитом,
Засідає чорний-чорний птах.
Може бруд дощами змиє в жито,
Втопить згадку в чорно-сірих снах?
Може тінь його, а може – ось він,
У тонах буденних півтонів?!
Як скрипаль: мінорно тай мінорно,
Кутає у сум своїх синів.
Сіре, сиве, і блакитно-чорне.
Ліг – устав, як той садок змарнів.
Спати й снити, як взимі дерева,
Шкуру взять ведмедів чи вужів.
Не вподобишся, дрібна людино,
Хоч зовешся паном із панів.
Ваша ясність, ліпше буде – темність,
Душі як недогарки свічок.
На всі дії кинуто: »Даремність!»
З вогником погаслим у очах.
Сірий день, і тиша посіріла,
Як не зміряти печаль в очах…
Лише в небо, Янголами, білі…
Білі крила Божі на плечах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Ой,зелена дика груша - листопад,
Я до тебе повернуся в зорепад.
Загубив убрання пишне спомин-сад.
Ген калинове намисто сяйвом вряд.
Твоя ніжність найдорожча із порад,
Хай любов моя згадає літній сад…
Повернуся,посміхнуся - впаде град.
Та веселкою засяє листопад.
Літня пам’ять в цю хвилинку навздогад,
Ой, який солодкий спомин, ти – мій лад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
Хвилями маківки, пломеню цвіт.
В серці тріпоче вогню милий світ.
Сонце сідає, квіт запалає.
Птаха росу з пелюсток позбирає.
Квіти червоні на чорній землі,
Зойкне печаль в журавлинім крилі.
Знають журавки: ті чічки ясні,
Спомин про кров у священній війні:
Батька, товариша, діда, синів…
Захист в борні від страшних ворогів.
Сонце сідає за сонні поля,
Маки червоні – палає земля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Вітряний вечір – гостинець морозний.
Дідику, ой не бурчи!
Всьому свій час…
В небі місяць холодний
Сяєвом манить вночі.
Може б і вийшла в садок погуляти..
Милий, та ти ж розлюбив!
Душу не гріє тепленькая хата.
Місяць зітхає, мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Споконвіків народна зброя,
Любов, надія, віра в нас.
Окраса мови і основа,
Всесильне, як іконостас.
Осяйна воля – давній час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Плекайте мову, бо вона свята.
ЇЇ основа вічна, непорушна.
Як клятву вивчить треба,
Щоб вуста рекли слова,
Що вилікують душу.
Не ждіть погоди, нищіть бур’яни,
Женіть Нехайлів геть із сірниками.
Насіялось, сапайте дотемна.
Бо згине слово, не побачить мами.
І прийдуть найстрашніші вороги:
Кати, злодюги, звірі, зарізяки.
Руйнуючи кордони й береги,
Без разніци які: жахи ніякі.
Кричатимуть, що мова то язик,
Розумні вміють тихо говорити.
А як спита про рідну ваш онук,
То Боже збав вас в чужині сидіти!
Гостріте, люд, прадавнього меча.
Сталіте слово, як єдину зброю.
Вивчайте рідну плечем до плеча,
Ставай, народ, єдиною стіною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Стиглою грушею висохлі трави,
Хитро, по-лисячі, трішки лукаво.
Любить гуляти в червонім плащі,
Зазолотила дерева й кущі.
Модниця ця дуже довго вбиралась.
В різнії сукні барвисті вдягалась.
Коси плела, на вітри розпускала,
І чобітки нові, стильні придбала.
Потім блукала, співала, сміялась.
Барви змарніли: вона розридалась.
Тож не дивуйтесь, коли йдуть дощі,
Осінь сумує в червонім плащі.
Дякую за натхнення Ніні Незламній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Калина зронила перли,
Напилась земля дощів.
І холод голодним вепром,
Сховавсь за зимовим кущем.
Роки із бентеги і туги
Чекають на сильних мужів.
Були в Україні потуги:
Нікого ніхто не вродив.
Розплодяться крики, печалі,
Недуги холодних вітрів.
Обернуться жалі на жала
Уколів, мов світ озвірів…
Як монстри навчились вбивати,
Не бачить нам довгих віків.
Давайте до рідної хати,
Ми візьмемо в’язку ключів.
Замкнемо, хай будуть запори.
Почуємо голос дідів:
«Хто нечистю й злом набиває комори,
Не треба йому ворогів!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Квітне в віках -
Барвиста.
Вмита сльозою -
Чиста.
Нищена ворогом –
Грізна.
Гартує зброю -
Огниста.
Цілує вустами –
Кохана.
Звучить піснями –
Жадана.
Солодко спить
Колискова.
Пролита кров
Калинова.
Бита шляхами -
Терниста.
Згіркла степами -
Вільна.
Скріплена клятвою -
Вірна.
Зцілена Богом –
Правічна.
Співом луна
Солов’їна.
Розсипле зелень –
Весняна.
Ніжність цвіте –
Полум’яна.
Сонячно сяє –
Ясна.
Лікує кожного -
Втішна.
Звабить Святого –
Грішна.
Котить луну –
Голосиста.
Дарована небом –
Пречиста.
Вчіть все життя:
Гідно!
Народ збереже :
Рідна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Дама з чорним котом на плечі,
Загубила від щастя ключі.
Заблукала в холодних вітрах,
Заховала любов у дощах.
Про кохання співала вночі,
Все шукала від щастя ключі.
Відмолила у Бога свій страх,
Так щаслива в омріяних снах.
Якби знала, у дивних снігах,
Заговорить її Сонцептах.
Натякне: у далеких літах,
Та замріється в темних зірках.
Дама стильна з котом на плечі,
Щосезону міняє плащі.
Теє щастя,і вдень і вночі
Дуже тихо сидить на плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
Покаже жовті зуби кукурудза,
Прощальним клином в небі журавлі.
Стихає гомін недалечко в лузі,
У снах-туманах рідної землі.
Вночі, як пугач душу розтривожить,
Як нагада історію земну.
Вертає осінь по людську надію,
Почути пісню казки лиш сумну.
Утихнуть барви, посіріють будні,
Оголять струни гілочки беріз.
І теплий вітер півдня з-за лиману,
В мою Синюху напускає сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
І линуть спогади…
Стою собі мала,
А поряд ліс таємний ізі мною.
Таку мене лелека принесла
На білих крилах синьою водою.
Міцні дуби, обіймами вершин
Сягають віттям у блакить, їм треба.
І добре гратись серед комашин,
Співати з птахами в кохане небо.
Щодня гуляти у сільськім саду,
Корівці, козам воду набирати.
Черешні, яблука і сливи на ходу,
Зривати , витерти, і враз поласувати.
В густих дощах весняної води,
Тріски-кораблики у плавання пускати.
А влітку танцювати під дощем,
Піти в веселки воду позичати.
І свято вірить в чуда і дива.
Світанки на Синюсі зустрічати.
Та плакати, бо риба ще жива…
Вмовлять батьків, і в воду відпускати.
Стою, дивлюся, якось підросла.
Знімаю окуляри, йду звикати
Велосипедом літо восени
Просилось і в зимі заночувати.
Оте кохання літнє, бадмінтон,
Як день один багаторічний сон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
Дощ підкрався тихо-тихо.
Прогуляв всю ніч.
Вранці вмились добрі втіхи,
Й затопили піч.
Буде котикам робота:
Спати ціий день.
Дзвінко падають горіхи:
Бум та бум, ой – дзень!
Крапля краплю здоганяє
Цівкою з даху.
Дзьоба не покаже півень –
Спить Кукуріку.
Горобці затихли в стрісі,
Не луна Цвірінь.
Затишно і тепло в хаті:
Сміх в обіймах жмень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
На болоті стогне, квилить птах.
Не дивуйся,що тепер зі мною.
Загубиось літо у житах,
Заплелося довгою косою.
Та нема до тебе вороття,
Як не верне квітонька остання.
Заколосить обрієм життя,
Зажнивує спогади печальні.
Не бува в природі вічних зим.
Тільки прийде споминами літо.
Де ти ходиш, місяць молодий,
Щоб мені зорею засвітити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
А ліс мовчав… Цей спокій дивував,
Дивився в небо чорними очима.
Стояла осінь мила без прикрас,
Ти йшла в любов з весною без причини.
Хоч зустріч з любим –
Щастя мить щораз.
Будило нас пташине голосіння.
-«Кохання – золото!»-
Такий наказ життя давало,
Щоб журба спочила.
Обійми, подих вітру…
Спокій знав, що треба лісу,
Дуже треба лісу!
А ліс мовчав, листочками спадав,
Спускав на землю золоту завісу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
Зелений квіт здіймає буревій.
Застогнуть сосни у німім чеканні.
Заграє море хвилями надій,
Прилинуть зорі-спогади печальні.
Ні я тобі, ні ти мені - німі…
Було і зникло. А життя вирує.
Чого ж тоді дивились, як сліпі.
У морі тінь одна-одним мандрує.
З глибин заквилить погляд в далечінь,
І як тепер мені дістатись неба?
З любові і тумани не густі.
В коханні знаки долі: йти до тебе…
У хворих снах збираюсь та й іду.
А прокидаюсь, Господи, не треба!
Бо ти ж у засвітах, куди ж це я бреду?
З дитинства я в тобі, хоч і без тебе…
Моя любове,перша у житті,
Моє кохання, що так і не збулось.
Ці очі голубі святі, ці сильні руки,
Що мене торкнулись.
Бо в суперечці з братом ти тоді
Носив мене допоки не вернулись.
Що й молодь дивувалася з того.
Окремі сміхом пирскали: чого?
Усі боялись сили у труді.
Тоді такі щасливі, молоді.
Була б любов, батьки в нас не святі.
Вони, як посварились, ми й забулись.
І довго я сиділа взаперті,
А ти ходив і їздив попід двором.
І стали наші Ангели не ті.
Втомились і на нас не оглянулись.
А твій тоді так сильно сумував,
Що взяв кохання в морі заховав.
Забрав тебе у хвилі кам’яні,
Лиш фото ловить згадку на стіні.
А я жива, приходь до мене в сні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Гуляє сонце в листі,
Як день спочити йде.
В калиновім намисті
Тернова осінь, де?
У срібнім павутинні
Терпке на смак повітря.
Як на осонні днину
Розніжить теплим світлом.
Із сяєва мережить
Убрання золоте.
Іде красуня осінь,
Як полум’я цвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
По дорозі їжачок малий біг,
Мов клубочок з голочок, і не встиг…
Вкляк на місці Колько, застиг,
Бо летіло на нього авто з усіх!
Та водій молодець: гальмувать швидко зміг.
І забрав їжачка, врятувать встиг.
У густу траву, листя ніс.
І стирчав з-під колючок його намистинка-ніс.
Ти не бійся, малий, оченят не ховай.
На дорозі, дивись, більше тут не гуляй!
Загортайся у листя, і спи до весни…
І нехай тобі сняться найпрекрасніші сни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Відлетіли ластівки, журавл і й лелеки.
В золоті діброви,лиш весняні смереки.
Листя пломеніє, сплять кущі багряні.
Що холодні ночі – золоті світанки!
У руках листочки – осені віночки.
А останні квіти – найніжніші в світі!
З ластівками в ирій відлетіло літо,
Спогади лишило сонечком зігріті.
Осінь захопилась листя золотити:
Позбирала фарби та й різноманітні.
Ці давала весна, ці – лишило літо,
Осінь фантазує, - вчімося любити,
Вчімося радіти, - ми ж природи діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Я торкаюсь Рунами землі,
Як сягнути витоків, корінь?
Загортаю магію сльози,
В час спіраля мудрість збережи.
О свята Природо-Матінко!
У тобі начало всіх начал,
Дай Священній Древності причал.
Бо дари твої: вода, земля,
Міць повітря Дух в мені зціля.
Світ Вогню зневіру спопеля.
Знак для предків : тричі Воля!
Перша Воля, то небес блакить.
Друга Воля золотом сія:
Жита лан, пшеничнії поля.
Третя Воля Духу Месія.
Найсильніша Воля третія!
Все разом, як Древо Світове,
Як сварга меандру віддає.
Він бо найдавнішим постає.
Запліта браслет календаря:
Фази місяця, діла, свята.
Захист Роду Сонце оберта.
Захист Роду – Дерево Життя.
У трипільців коло – це буття.
Повний місяць, око, хоровод,
Космос, Дух в циклічності Природ.
Ромб – достаток, сильний оберіг.
Землю і дитя, зерно беріг.
Безкінечник – культу празв’язок,
З того світу давнішній місток.
Синусоїд, архетип води,
Хвиля й вуж, що зміцнює роди.
З глини посуд, знахідки віків,
Символи зберіг, якщо й розбив.
Візерунок слав горизонталь,
І повтор нікуди не зникав.
Найдавніше колесо шумер,
Є на фресках ще до наших ер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021
Осінній вітер пролітав,
З собою листя позбирав.
Крутив в повітрі ним і грав.
Побіля квітів танцював.
Думки у вихор забирав.
Гуляв, співав, стрибав,заграв,
Зникав, з’являвся, дарував,
Дорогу золотом вкривав.
Радів, сміявся, сум згортав.
Зустрічного поцілував.
Крутив- вертів: туди-сюди.
І ліг спочить біля води.
Аж вечір з подиву застиг:
Прогаяв день, а наніч втих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021
Болить душа…
І як їй не солодиш,
Вона тобі спочинку не дає.
Навіщо серце ти моє холодиш,
Чого тобі, чом журиш ти мене?
Мовчить, пече, розпалює печалі.
Жене думки - холоднії вітри.
Вернути мить, сховати всі скрижалі.
Спалити в попіл, хай згорять дотла!
І знов мовчати від людей подалі.
Втаїти те, що зберегти змогла.
Болить Душа…
Жалкую, що почали
Розмову холоду й тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
Ти – вогонь: активний, творчий, сильний.
У тобі енергія і рух.
Ти – земля: діяльна,позитивна,
Витривалість, сила внутрішня.
Ти – вода : чутлива і спокійна,
Є завзятість і гармонія.
Ти – повітря: легке, товариське,
Оптимізм, захоплення.
Ти є небо: чисте і блакитне,
Небо – це історія.
Ти і сонце: тепле, ніжне,світле,
Почуття, фантасмагорія.
Серце ти – велике, добре, вічне.
Правди траєкторія.
Творчі крила, мудрість, одкровення.
Вчителю, Victoria!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Лік рокам летить невпинно…
Час буває добрий,злий.
Мить, хвилина, дні за днями.
Рік за роком, й ти – старий.
Лиш тоді гідно цінуєм
Ми покрокову ходу.
Спрагло ловимо очима,
Думку-мрію молоду.
Та зітхаємо:даремно
Дні летіли золоті.
Вік міняє – долар в гривню.
Заздрощі на сміх – святі!
Час летить: цок-цок ті дати
Під копитом у коня:
Молодого, вороного.
Мчить галопом навмання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Останні яблука упали,
Дивлюсь на яблуню: стара.
Уже нема бабусі Дусі,
Що деревце це зберегла.
Колись ми звалися сусіди,
Ще жили у однім дворі.
І готувала нам обіди
Бабуся з щедрої землі.
Для нас вона була як рідна,
Тримала пульс на кораблі.
Вставала рано, йшла у роси.
Прокинусь - риба на столі.
А пиріжки зі стиглих яблук,
Торти, обійми, кава, чай…
Вона могла все зрозуміти,
І всім підставити плеча.
А як інакше: Мудрий Вчитель!
І вам секрет не відкривать,
Казала так: кожну дитину
Навчися серцем відчувать.
Бо що дитина – новий ключик,
Де на душі висить замок.
Як не змогла десь відімкнути,
Погано вивчила урок!
Останні яблука упали,
Прийшла ж бо осені пора.
Нема моєї бусі-Дусі…
Лиш згадка – яблук дітвора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
[img][/img]Спалили поле… Соняхи цвітуть.
Кричать про злочин мовчазнії свідки.
Тут комашата вже не підростуть.
Погратись дитинчат не приведе куріпка.
Земля горіла, наче на війні,
А соняхи тримали оборону.
Вони цвітуть – далеко до весни.
Сміється сонце, нипають ворони.
Летять машини, стугонить шосе.
Зриває вітер попіл із долини.
Шалена швидкість нас кудись несе.
І ми у всьому зазвичай не винні.
Спалили поле, що нам – наше все!
Кричить вслід сонях:винні, винні, винні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Люблю осінній подих,
Він гра останній блюз.
І падають каштани
В дощів портовий шлюз.
Є люди, кави фани.
У кожного свій туз.
Постеляться тумани,
То запечуть гарбуз.
Ще швидші кроки стануть,
І площа стихне враз.
Бруківка, кавомани,
Це дощ дає наказ.
Листочок за листочком –
Звучить осінній блюз…
Узорами, рядочком:
У них палкий союз.
Люблю осінній подих,
Замріяну печаль.
Як зблисне сонце – радість!
Як холод : будеш чай?
Коли замружиш очі , то вгадуй аромат:
Ах, пахнуть хризантеми,
Ах, стиглий виноград!
Ой, яблука у кошик,
Із слив смачний пиріг.
Та кетяг горобини,
Що сильний оберіг.
В долоні пізні груші –
Солодкий аромат.
Люблю осінній подих,
Як мого серця сад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
День сьогодні як ніколи!
Вересневий, теплий день.
З мамою біжу до школи,
І виспівую пісень.
Тільки банти, білі банти
Не приховують прикрас.
Я сьогодні йду до школи,
Перший раз у перший клас.
Зустрічає нас привітно
Ніжна вчителька моя,
Їй і плачу, й посміхаюсь.
Здрастуй, школо, ось і я!
Ще собі того не знаю,
Що у школі - дім наук.
У букеті зорі-айстри,
З них спускається павук.
Він мені шепоче тихо:
Безтурботні зникли дні…
Слухай все, що скаже вчитель,
Буду поряд на стіні.
Озираюся, довкола
Пісні, гамір у дворі.
Ось у нас вже й подарунки
І новенькі Букварі.
Ми йдемо собі рядочком
Білі банти без прикрас.
І веде мене за руку
Ніжна вчителька у клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
І бувають дні, як кулі.
Дні – убиті явори.
Просять захисту, як тіні,
І заглядають в двори.
Дні –безхатьки, геть безцільні.
Дні без згадки: дивні, злі.
Сірі будні, дикі фрази,
Чай вчорашній на столі.
Дні депресії безжальні,
Руйнівні і нищівні.
Ви чого такі похмурі,
Чорні плями на війні?
Хто врятує: рідні, друзі,
І картина на стіні!
Пухнасті муркотуни,
Гав, і лапу дай мені!
Тиша й спокій, сонні дні…
Сильні ліки й помічні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Сховалося сонце за вечір,
Здаля засинів рідний гай.
Природа прості мовить речі:
Вслухайся, закони вивчай!
Як холод торкає за плечі,
Накинь оксамитову шаль.
І дихай, вдихай, як малеча.
Повітря цілюще ковтай.
Воно настоялось на травах,
На стиглій суниці, дощах.
І липою пахне отава,
В тим’яно-грибових кущах.
Тут вітер говорить про щастя,
Про волю, життя і любов.
І в гніздах сидять дитинчата,
Птахів,що не знають оков.
Тож виростуть Птахами Волі.
До тебе літатимуть в снах.
Скажи, хіба в чистому полі
Буває закований птах?
Трава шурхотить...
Мудрі змії легенди шепочуть століть?
О ні! Голос тисячоліття
Шифрує шипіння земні.
Як добре почути Природу,
Відкриється світ Таїни!
Цей Дар, слава Скіфського Роду,
І Магія Сил огорне!
Символіка скрізь предковічна.
Кургани, що час не змете.
У скалах сховались опали.
І Баби від скіфів стоять.
Послухайте, ви, коновали!
Не дам я Святе плюндрувать!
Почуйте ви подих Природи,
Як голосу не розібрать.
Бо дасть вам такі нагороди,
Що будете довго конать!
Послухайте голос Природи,
Природа не здатна мовчать.
Якого ви племені-роду?
Природа – це Божа печать!
А скільки втаїла секретів,
А скільки ще треба вивчать!
Не вистачить пісні куплетів,
Не стане і слів описать.
Прошу, не руйнуйте ви Всесвіт!
Щоб відповідь нам не держать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Коли б зросла в мені пташина,
Світ би не бачив моря сліз.
Моє б гніздо було лелече,
Мої хороми – річка й ліс.
Я б скрізь літала й обертала:
Журбу на радість, сльози в сміх.
Крильми своїми огортала
Всі душі добрих від лихих.
Я все змогла! Бо птаха вільна,
Була би птаха чарівна.
Злетіла в обрій, помах сильний -
Враз закінчилася війна!
Якби була я птаха вільна…
Була би вічная весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021