| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Осінній лист впав додолу,
І пісню свою птах заспівав знову,
про тяжку дорогу,яка чекає його,
про сум розлуки,який чекає на нього.
З широкими полями,з рідними лугами.
Зиму оминає білий цей птах.
Холодів незнає,сніг не зустрічає.
Як хочеться мені зникнути вдаль,
але нажаль не можу покинути край,
Який є хоч рідний,але люди підлі,
бо бувають не гідні
бути людьми.
І щастя знищити готові вмить,
Лиш,щоб добре було,та не мені...
Я обідцяю,я повернусь.
Хоч нікуди не дінусь:
від холодів і завірюх та морозів.
І на весні,я знов засяю,
і буду щаслива.
Я обідцяю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119384
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2009
Не вірю в ніщо
я просто іду,
то встану в калюжу,
то обійду,то знову впаду.
Бо в темряві йду,
свій шлях я пройду,не облишу.
Косим шляхом я не піду,
а легку дорогу обійду.
Я до цілі йду
і знаю що роблю,і знаю-дойду,
а як саме-
сама й оберу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119370
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2009
Я закохалась,
але було пізно...
Поїзд пішов,і хмари грізно
зустріли мене.
Можливо, можливо зарано любити мені...
Можливо любові нема взагалі.
А спогад,а спогад,-
це тільки мить,
коли можливо й нехочеться жить...
І він забув,
і я забуду.
Можливо тільки на мить,
Але все ж забуду!
а так, ні за що!
Я ніколи незабуду його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119299
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2009
Настав час золотого листя і хмарного неба.Перший день вітає нас розмаїттям королівстких троянд,веселих хризантен,спокійних півоній і господакрки осінніх квітів,без сувніву,найпишнішої-айстри.
Вже пролунав сьогодні перший дзвінок в усіх школах і вже скоро почнеться навчання.Малі діти з великими портфелями будуть бігти ше за 20хвилин до дзвінка в школу,а старшокласники ліниво тягти свої пакетики і сумочки вже пішля нього.Кожен день нова пригода або сонне царство,і незнаєш,що станеться далі і шо скоро цей дзінок пролунає для тебе в останнє.
Час школярів і студентів,та для більшості цих представників він найнудніше,що може статись і найбезкорислівіша витрата часу.А можна піти в кіно з дівчиною(хлопцем),з друзями на футбол або в якесь кафе чи бар або просто посидіти дома за компом або подивитись телевізор...а треба йти туди!І з кожним днем ці люди стають все більш сонними і непридатними слухати.Та натомість маленькі школярі так радісно біжуть на зустріч чомусь новому,тягнуть руку в бажанні відповісти на якесь питання.І неможуть повірити,що колись вони стануть такою самою незадоволеною масою старшаків.якім байдуже до книжок,адже для них це всього-лише гора макулатури,і найкрачий вихід піти здати її і отримати 2гривні тай купити морозива.І як смішно старши з тих наївних малих діток,але огляніться,пригадайте себе,це ви років 5-3тому.
Та все змінилось...З кожною осінню ти все старший і наступної осінні може пролунати останній заклик йти до школи.І тоді якесь незрозуміле відчуття охоплює тебе.Ти щасливий,що ці страждання закінчується,ти вже напевно знаєш ким ти будеш і шо робитимеш далі.Але ти оглядаєшся назад у роки і тобі стає сумно.Чому?Запитуєш ти себе?І кожен сам знаходить для себе відповідь.Чи шо небуде більше Оленки яка весь час тебе змушувала йти до цих стін,чи небуде більше таких веноменальних історій з прогулами,чи небуде більше як поприкалуватись над вчителями,чи тих днів коли ти міг заснути і тебе не збудить добрий історик...Чи все минуло?Так,минуло-кажеш ти собі.Це те чого ти чекав років з 4.А чому тобі тоді так сумно?Зрозуміти маєш сам.
А зранку в будинках дзвонять будильники,і всі-і дорослі й малі школярі,прямують в школу.А в думках-чи то контрольна,чи то ліжко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118985
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2009
Не знаю, як ти.
Не знаю, як хтось.
Поїзда звук
підкаже нам щось.
Я вже німа,
та не одна.
Не вір, що сама.
Як хочеш сказати
всю правду – кажи.
Не хочу я знати твоєї брехні.
А час не спить, не стоїть на місці.
І я вже давно в іншому місті.
Хочеш мовчати?
Прошу, мовчи.
Де тобі знати,
як зараз мені?
Ти сліз не діждешся.
Я не вернусь
не вір, не мрій!
Не повернусь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118974
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2009
Ти не хвилюєшся за мною,
Ти просто линеш у ті дні
Там де спогади сумні
Забринить чистою струною
І щастя мить тою весною
І сум розлуки у зимі.
Бажання жити лиш тобою
Сильніші за усі інші.
Бо кожна мить – це лише спогад
І мить казкову з тобою
За все дороще у житті .
І хай летять усі дні
А я буду поруч із тобою
І чекать і вірить у вікні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118812
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Сухі вірші тепер у мене,
Бо забула я про тебе
бо любові, як не стало,
Що поробиш, все пропало...
Може скоро жалітиму я,
що шанс свій проґавила я,
Який напевно раз на життя випадає.
Хто знає!?
Може ще досі
я в тебе в душі,
а може десь в далині, не знаю...
Думки ж не читаю.
Пробач мені за себе,
бо любив напевно не мене,
мою тінь, мій силует.
Напевно красивіша ілюзія моя
від мене, з’ясувалась .
Пробач...
Сподіваюсь зрозумієш,
Що я не така... інша зовсім...
На жаль пізно це ти зрозумів...
Прощай... і забудь, прошу
ту ненависть до мене.
Забудь.
Бо я розлила ртуть
на твоє тіло,
і не посміла вибачитись...
Забудь...
Бо немов колодязь я глибока,
І зрозумій, що я не та,
нехай це буде моя, не твоя провина.
Пробач, що я не зберегла те
чого уже нема і чого уже на буде.
Та це пусте...
Ти лиш пробач за все
і забудь,
Як хочеш ,
А далі роби, що хочеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Тихий струмочок,
зелена трава.
З квітів віночок,
небес синєва.
Гарний лісочок,
пташок пісенька.
Ну, чим не рай,
така краса?!
Я хочу. Як пташка
злетіти увись.
Я хочу до хмар молока доторкнутись.
Я хочу повірить
у мамину казку.
Хай мені зробить
хтось таку ласку!
Я знаю, що все це
всього лише міф,
Та в нього вірить
чомусь цілий світ.
І сонце сміється,
і гори ревуть.
Якщо лиш повірить,
і хмари впадуть.
У казку повірить
не всім дуже просто,
А казку знайти –
можна досить легко.
Ти озернись на свій рідний край.
Ти піди у тихий гай.
І ти знайдеш свій рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Зорі на небі нісню співають і танцюють,
щось певно знають,щось певно чують.
Хочеться з ними в танку закрутитись,
Тихо встати і помолитись.
Хочеться знати,хочеться чути
про що говоряти зараз люди.
А зорі і місяць все певно знають,
І свою пісню співають.
Далеко за ними треба летіти,
щоб з ними погомоніти.
У ніч,коли зорі пісні співають-
Птахи не щебечуть і не літають.
Щось певно чують,щось певно знають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118749
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Кожний подих,
кожне зітхання.
Тихий шепіт,
ночі бажання...
А ти сидиш
на свому ліжку
обгорнувши ковдрою ніжку.
Свічка догоряє останнє,
й разом з тим гасне чекаття.
Бо ти одна
тої ночі.
І самотність дивиться в очі.
Ти одна і для тебе
нестерпно,
те що він поїхав
далеко.
А за вікном
зорі моргають,
ніби щось більше
Все ж таки знають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
За вікном дощ,
Капля з каплею
Душа за душею...
І знову цей сум,
І знову ти з нею
Кожна краплинка летить мов стріла,
Може тебе торкнеться вона
Може розкаже як я сумую,
А ти не знаєш як я люблю
Ти зараз нею,
А я тут сиджу.
Та це пусте, просто дурня
Свічка згорає,
Каплі стікають
Холод вікна я відчуваю
Лиш ліхтарі
Світло дають,
Але і так скоро згорять
Але і так ніщо не міняє
Це просто сон
Просто життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118732
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009