МириSabel

Сторінки (1/7):  « 1»

Ещё быть может и люблю

Ещё  быть  может  и  люблю,  
Вот  так  чуть-чуть  или  совсем  немножко,
А  может,  сильно,  может,  понарошку,
Нет,  чувства  я  свои  в  кулак  сдавлю.

Проигран  бой,  войны  не  начиная,
Но  где-то  боль.  Я  снова  повторяю:
«Зачем  пустые  эти  все  сраженья?!»  
В  поту  холодном  я,  в  недоумении.

Любовь  была,  а  может  только  снилась,
А,  может  быть,  всего  лишь  притворилась,
А,  может,  не  было  её  в  помине?
Что  думать  остается  мне  отныне?

Как  дальше  жить?
Как  дальше  быть?
Как  мне  свою  судьбу  творить?
Не  узнаю  себя.  Мне  –  страшно.
«Где  человечек  тот  отважный?
Где  тот,  кто  верил  в  чистую  любовь?»,  -
Я  повторяю  вновь  и  вновь…

Я  прошепчу,  завою,  закричу,
Но  жить  так  больше  не  хочу!
И  вроде  есть,  и  как-бы  нет,
Когда  найду  же  я  ответ?

……………………………

Ещё  быть  может  и  люблю,  
Но  это  так  необъяснимо…
Себя  на  мысли  я  ловлю,
Жизнь  без  любви  проходит  мимо…

Моя  любовь  –  моя  отвага,
Мой  воздух,  грусть,  моя  награда.
Мой  ветерок,  что  летом  веет.
Мой  огонёк  в  души,  что  греет.
Мой  стимул  жить,  творить  и  верить,
Мою  любовь  вам  не  измерить.

Она  во  мне,  она  –  моя,
Хочу  я  жить  и  быть  ЛЮБЯ.

28.10.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152610
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.10.2009


Я мріяла про почуття…

Я  вільна,  та  нещасна.
Не  знаю,  що  зі  мною  буде  завтра,
Але  сьогодні  зранку
Прокинулась,
А  погляд  твій  переді  мною,
Його  я  бачу  знову  й  знову.
Та  лиш  постіль  моя  холодна…
Під  ковдрою  зігрітись  можу,
Та  чи  мені  це  допоможе?
Коли  так  холодно  в  душі  моїй,
Тебе  благаю,
Мене  зігрій.
Тобі  віддатися  я  мушу,
Мені  не  жаль,  -  віддам  і  душу
За  те,  щоб  ти  лиш  був  зі  мною.
І  я  не  буду  сама  собою.
Хай  друга  «я»  волає:  «Ні!»  -
Тобі  віддамсь,  лише  тобі.
……
А  я  так  мріяла  про  почуття,
Але  не  вистачить  життя,
Щоб  мрія  ця  моя  здійснилась.
Як  жаль,  а  квіти  мені  снились……

     зима  2005-го

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2009


Як важко говорить такі прості слова…

Чому  так    важко  говорить
Такі  прості  слова,  як:
«Я  тебе  люблю!»,  «Без  тебе  я  не  можу!»
Життя,  немов  та  мить,
Пролине  швидко,  чи  навіть  пролетить,
А  нам  так  важко  говорить.
Чому  ж?  Своїй  подрузі,
Чи  своєму  другу
Сказати  можна  і  неважко  це.
Та  мову  відбирає,
Язик  той  западає,
Коли  так  хочеться  сказать  своїй  рідні,
Що  «я  вас  так  люблю»,  «що  я  вас  поважаю»…
Та  ні,  та  ні.
Знов  мову  відбирає.
Чому  так  важко  говорить
Такі  прості  слова?  
Тому  що  не  пусті  вони,
Тому  що  від  душі  вони.
І  голос  їх  від  серця  долина.

15.07.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137524
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2009


Сірі будні

Я  боюся  у  світі  безмежному
Заблукати  й  себе  не  знайти,
Хоч  й  поводжуся  я  обережно,  
Але  сміло  в  житті  треба  йти.

Кожен  день  бачу  нових  людей:
Супротивники  це,  а  чи  друзі?
Кожен  день  –  сотні  нових  очей,
Кожен  день  я  в  постійній  напрузі.

І  ці  будні  нічим  не  різняться,
Сірі  будні  безсонних  ночей,
Кожен  вище  бажає  підняться,-
Не  виходить  і  вище  плечей.

Пропустіть  хоч  промінчики  сонця,
Дайте  радості  бути  хоч  мить,
Упустіть  той  промінчик  до  серця…
Сірі  будні,  йдіть  геть,  дайте  жить!

14.07.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2009


Всего лишь проститутка

…Ральфу  и  Марии  посвящается….  
(Паоло  Коельо  «Одиннадцать  минут»)


Я  недостойна  даже  взгляда  твоего,
Ведь  я  всего  лишь  проститутка,
И  грустно  мне  от  этого  всего,
И  на  душе  становится  так  жутко.

Прости,  что  выбрала  такой  я  путь,
И  что  тебе  так  стыдно  за  меня,
Прошу,  пойми  меня  или  забудь.
И  всё  равно  безумно  я  люблю  тебя.

Ах!  Если  б  знала,  что  тебя  я  встречу,
То  тысячу  сказала  б  «нет»,
И  не  желал  меня    сейчас  бы  никакой  клиент.
И  не  была  в  местах  я  разных  каждый  вечер.

Любимый  мой!  С  тобой  хочу  я  быть,
Дороги  только  нет  назад,  
И  никогда  тебя  мне  не  забыть,
И  никого  не  полюбить  опять.

Я  недостойна  даже  взгляда  твоего,
И  на  душе  становится  так  жутко,
Я  ухожу…  Вот  только  и  всего.
Ведь  я  всего  лишь  проститутка…


2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136879
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.07.2009


Я тебе кохаю...

Я  відчуваю  знов  і  знов
Твій  подих  і  твоє  тремтіння,
І  запах  рук  твоїх  осінній,
В  твоїх  обіймах  таких  сильних,  -
Я  вся  твоя,  і
Я    -  Богиня.

Я  відійду  і  відірвусь  від  мрій  своїх,  своїх  думок.
Та  у  душі  біжить  струмок
Безмежної  любові,
Такої  ніжної,  палкої.

Ти  –  ангел  мій,  ти  –  мій  навіки,
Кохатиму  тебе  довіку,
Кохатиму,  доки  існує  світ,
Не  знаю,  скільки  пройде  літ,
Але  ти    -  мій.

Ти  кинув  якір  в  мою  душу,
Тебе  кохати  просто  мушу,
Бо  ти  для  мене  -    щось  святе,
І  я  не  думаю  про  те,
Що  буде  завтра.

Сьогодні  я  жити  хочу,  а  не  лиш  думать
Дні  і  ночі,  і  планувать  своє  життя,
Хай  воно  йде,  як  воно  є…
А  я  лиш  знаю,  що  
Ніжно,
Палко,  
Лагідно,
Що  я  тебе  кохаю….


осінь  2004-го

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136796
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.07.2009


Разгадать бы себя на немножко…

Разгадать  бы  себя  на  немножко,
И,  может,  понять  свою  суть,
Заглянуть    бы  в  свою  душу
Хоть  на  миг,  
Хоть  совсем  на  чуть-чуть…

Ведь  бывает  поверить  так  сложно  
Что  ты  делаешь,
Что  ты  творишь…
И  казалось  бы  невозможным,  -
Но  ты  просто  паришь,
Ты  летишь…

Иногда  же  на  миг  забывая,
Кто  ты  есть,
Кем  ты  есть,
Где  ты  есть…
Ты  ведь  делаешь  это,  не  зная,
Что  приходит  когда-то  и  месть…

И  не  счесть  те  страданья,  
Которых,  
Сила  мрачная  давит  потом.
Ты  летишь,
Ты  паришь,
Ты  не  знаешь…
Это  просто  какой-то  фантом.

…………………………….

Эх!  Понять  бы  себя  на  немножко,
Хоть  на  миг,  
Хоть  совсем  на  чуть-чуть…..
И  опять  я  смотрю  в  то  окошко,
Я  парю  -  
Я  не  верю  отнюдь…


08.07.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136783
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.07.2009