| Сторінки (3/287): | « | 1 2 3 | » |
Повернуло вже літо на осінь
Табунами холодних ранків.
Срібно-білі виблискують роси
Сизим шлейфом чистих світанків.
На гіллі з порцеляни яблука
Підфарбовує стигле літо.
Незбагненна природи азбука
Таємницею злив покрита.
Йду вперед я не озираючись,
Зустрічати барвисту осінь.
А в хмарах кудлатих блукаючи,
Ледь видніється неба просинь.
Ясні зорі серпневої ночі
Упадуть на прозору вуаль.
Тихим смутком у час цей урочий
Доторкнеться душі пастораль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2011
О, вчителю! Тобі співаєм й славим
Вождя, що всіх веде нас до мети.
Ти – символ волелюбної держави,
Бо за минулим спалено мости.
Що роду доброму не має переводу,
Хай пісня гучно по світах луна
Про світле майбуття мого народу.
Єднаймося! Бо думка в нас одна.
Тобі, борцю за волю і свободу,
За віковічну мрію поколінь,
Святий завіт від роду і до роду –
Підняти Україну із колін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2011
Через роки і далі вертаюсь до рідної хати.
Через смуток і радість вертаюсь у сні й наяву.
Я вертаюсь туди, де старенька живе моя мати.
Босоніж знов ступлю на м’яку росянисту траву.
Приспів
Я вертаюсь туди, де так буйно квітує калина,
Я вертаюсь туди, де зозуля у лісі кує.
Я вертаюсь туди, де є рідна моя батьківщина.
Я вертаюсь туди, де залишила серце своє.
Я приїду до вас, бо весь мій родовід – моя сила.
Я прилину з розлуки, бо там є коріння моє.
Де дитинства зоря і де батька мойого могила
Та джерельце цілюще наснаги одвічної б’є.
В цьому – правда життя. Ти послухай мене, рідний сину,
Рідна батьківська хата - то є наш в житті оберіг.
Де б не був, де б не жив, ти завжди пам’ятай Україну
І здалека вертайся на рідний до болю поріг.
Ти вертайся сюди, коли буйно цвістиме калина.
Ти на крилах лети, коли тугу відчуєш здаля.
Бо у тебе в житті лиш єдина-одна Батьківщина -
Україна – велика, батьківська, священна земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2011
Вирує золотом осінній падолист,
Танцює вальс у сонячнім промінні.
І горобина в тисячі намист,
Неначе наречена на весіллі.
Красується, п"є молоде, хмільне вино
Із яблук-дичок-терпкуватий трунок.
Із присмаком печалі заодно,
Немов останній літа поцілунок.
Стоять в зажурі тихій верби молоді,
Крокує осінь стрімкою ходою.
То розсипає листя по воді,
То шелестить прив’ялою травою.
Сріблясто й легко літо бабине летить,
Спішить життя у далечінь незнану.
Як геніально, що чарівна мить
Спинилася під пензлем Левітана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2011
Незалежність - вершина цинізму...
Рве останню сорочку вдада.
Переломаний промінь крізь призму -
Де, й у кого шукати раду?
Незалежність - одвічная мрія
Геть спаплюжена , розіп"ята.
Гола правда - пройшла ейфорія.
Чи ж за це ти боровся, Брате?
Перше місце із алкоголізму,
Ну а друге - навмисні вбивства,
(СНІД влаштовує вкотрена тризну).
По зарплаті ж - останні чисто...
Вже не вистачить пальчиків знову
Рахувати наші "здобутки".
Скоро в скриню сховаємо мову...
Олігархам - збільшим прибутки.
Яничарів зухвалий супротив
Ллє на млин вщент прогнилий воду.
Тож борімося, щоб подолати
Незалежність влади й народу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Скупався Серпень у сузір"ї Лева,
На землю бризнув зоряним дощем.
Прозорі ранки в росах кришталевих -
Відлуння літа незбагненний щем.
Збираю стиглі яблука і груші.
Тяжіє гроном зрілий виноград.
Пташина світлий спокій не порушить.
Бентежить серце чорнобривців ряд.
Всесвітній ритм сповільнює знов оберт.
Скоротить день осіння Фея-ніч,
Щоб зорями холодними оздобить
Терновий шлях відвертих протиріч...
Палають диво-ватрами жоржини,
Згорає літо золотим вогнем.
Як подарунок долі осінь стріну.
І вкотре усвідомлю - все мине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Притупилося майстра перо,
Зашарілася й зблідла рима.
Муза вдарила під ребро,
Підтяла підступно, незримо.
Загубилися влучні слова,
Між рядками гуляє вітер,
Та йде обертом голова -
Розлетілись думки по світу.
І безжально спресовує час
Пережиту кожну хвилину
Закарбованих серцем фраз
Про любов й печаль лебедину.
Несподіваних спалахів мить
Зазоріє світлим лібретто.
Мов оголений нерв болить
Невгамовна душа поета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2011
Тебе я більше не чекала,
А все ж минуле ще болить.
Надій ніяких не плекала.
Я просто знала: ти – це мить.
І ось давно усе минуло,
Зіткало суті полотно…
Та ми з тобою не забули,
Як щастя стукало в вікно…
Злітало горлицею в небо,
Губилось перлами в траві,
Спішило сонечком до тебе,
Минало хмари грозові.
Здавалось вічним буде літо...
Чому ж з тобою ми на "ви"?
Дощами-сльозами омиті
Пучки пожовклої трави.
Зойк із загубленого раю
Колючим жалом впився в кров…
Кохаю, каюся, страждаю!
Вмираю й воскресаю знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2011
Тремтить на плесі місячна доріжка
Й ховається у гострій осоці.
Ковшем збирає вечір зорі нишком.
І знов моя рука в твоїй руці.
У келих ночі вллється рута-м"ята,
Снодійним трунком у липневу ніч.
У лоні літа у зелених шатах
Безсмертним дотиком торкнешся пліч.
Цей дивний сон насниться аж до ранку,
Засвідчивши кохання таїну...
Та зорі в небі збліднуть на світанку,
І я відчую присмак полину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2011
Я не скажу тобі: "Прощай!",
Коли переплелися руки.
В твоїх очах – гірка печаль,
Біль неминучої розлуки…
Бо важко мовити: "Забудь!"
Устам, обпаленим устами…
Сніги дороги заметуть,
Покриють сріблом нашу пам'ять.
Тобою випита сповна
Беззастережно, світанково ..
Хіба ж моя у тім вина,
Що липи пахли так медово.
Хіба ж твоя у тім печаль,
Що ясно зорі нам світили,
І місяць – молодий скрипаль.
Торкався струн душі зболілих.
На згадку спогад залишив
Тривожний зойк нічного птаха.
Він може теж когось любив
Й від безнадії гірко плакав.
Між нами спалені мости ,
Стежки загубленого раю.
Я тихо мовила:"Прости!"…
Тільки за що прости - не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2011
Намалюй мені дощ, подаруй мені зливу,
Намалюй мені ніч, де були ми щасливі.
Намалюй мені грім, запали блискавицю,
Світлий спалах грози поклади на десницю.
Зупини дивну мить, принеси як дарунок,
Той омитий дощем спраглих уст поцілунок,
Як солодкий нектар, що п’янить до безтями,
Намалюй божий дар, збережи дивну пам'ять.
Закарбуй назавжди чистий дотик любові ,
На вівтар поклади щастя в кожному слові.
Піднеси до небес незрівнянне кохання -
То є чудо з чудес наша зустріч остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
Я стукала в глуху стіну,
Та в котрий раз шукала двері.
Рядки нестримно на папері
Ведуть розгнуздану війну.
Хотілось, щоб глухий почув ,
Та лиш фантом його безсилий -
Аморфний знак душі без тіла
Не розумів, про що кричу…
Я зогляділась – крил нема.
Та як хотілось полетіти,
Здійнятись птахом понад світом.
Чому ж попереду - стіна?
Не розтрощити ту стіну
І не знайти ніколи двері...
Думки залишу на папері
Про цю історію сумну.
З корінням вириваю дні,
Де розуміння не бувало.
Якби ж тоді була я знала ,
Які гнилі лишаться пні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2011
Не чіпай минулого руками,
Не коли знов вістрячком пера,
Бо каміння, порозкидане роками,
Позбирати вже прийшла пора.
Не тримай його - смугасту зебру
З поєднанням світлих й темних смуг,
Засівай майбутню ниву щедро.
І прости того, хто вже не друг.
Бо внесе майбутнє корективи.
Аж напрочуд дивні й не схожі
Із сторінками прадавнього архіву,
Що спочив у історичній ложі.
Дріб’язкове стане недоречним,
Застаріле буде непотрібним.
До минулого вклонися дуже гречно.
Відпусти й не згадуй принагідно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2011
Такі в житті бувають піруети,
Що вже, здається, більше не живу.
Та все ж збираю сили для вендети,
Натягую сильніше тятиву .
Оголошу війну я лицемірству
Під маскою людської доброти,
В суцільному театрі лицедійства
Щоб назавжди завісу опустить.
А найвлучніше вистрілю у зраду,
Замішану на ницості й брехні.
Якщо ж не захищу я свою правду,
То підла зрада влучить по мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2011
На зламі літ, на сповіді
Всі почуття оголені
Відчайно і нестримно
Шикуються в рядки.
Рівняють шлях за вітром
Мої вітрила зболені,
Земних принад лишаючись,
Летять через роки.
Поміж доріг непройдених,
Серед шляхів нездоланих,
З минулого в майбутнє
Доріженька - вузька,
Хвилинами відміряна,
Поміж горами й долами
Через пороги й кручі
Тече моя ріка.
Чи ж пропливу, чи вистою,
Не зваблюся спокусою?
Життя моє не стане
Здірявленим човном...
Пташиною із вирію
В минуле повернуся,
До ніг роки постеляться,
Як золоте руно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2011
Спалах кохання вибухом з кратера
Гаряче й стрімко - роз"ятрений щем.
Та корабель, що проплив без фарватера,
Зник ще тоді під травневим дощем.
Хлипають вікна сонно повіками,
Темінь запалює зблідлі вогні.
Зорі на небі розсипались злитками,
Вечір на радість вимінює гнів.
Ніжно-бентежно вабить омріяне.
Бо ж не одну ми стрічали весну...
Вітром бузковим кохання завіяне
В радість небесну й печаль неземну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2011
Зорепадом з небес сипонули літа,
Сріблим сяйвом упали на коси.
Постелилась до ніг ця пора золота
І туманом лягла на покоси
Трав в лугах запашних, де світанки в імлі
Поклонялися Сонцю і Світлу.
Недаремно прожите життя на землі
Другу юність дарує, де літо
Медоносними квітами зронить росу.
Солов"єм забринить на світанні.
Закарбує у час незрівнянну красу
Твоє перше кохання й останнє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011
Нас у світі було лиш двоє…
Нам довіку бути б з тобою.
Та думок налітаючих рій
Свердлить мозок, що ти – не мій!
Такі рідні, кохані очі…
Дві тривожні зорі серед ночі…
А у серці знов біль німий,
Ти – не мій!
Я б з тобою у небо злетіла,
Тільки в мене обрізані крила,
Залишились обрубки мрій -
Ти – не мій! Ти – не мій!
Хай розвіється пам"ять вітрами.
Все забудь, що було поміж нами.
І благаю тебе: "Зрозумій!" -
Ти – не мій! Ти - не мій! Ти – не мій!
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2011
Щось раптом різко задощило –
Послався вересень до ніг.
Так несподівано й вразливо
Ступила осінь на поріг.
І волошкове наше літо
Вже відлетіло, відгуло…
Я все забула б, ох, якби-то
Тебе в тім літі не було.
Росою чистою омите,
Зіткане з сонця і дощу,
Недоторканне, чисте літо
Я несказанним залишу.
Ридає гірко, жалісливо,
Тремтить обірвана струна.
За те, що так тебе любила,
Чи я прощу собі сповна?
2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2011
Закохався Грім старезний
В Блискавицю молоду.
І гримить, гримить помпезно,
Як годиться, на виду.
Блискавиця блисне й зникне,
Хтиво змійкою крутне...
Ну, а Грім ніяк не звикне -
Що ж іще вона утне.
Прокотився над горами,
Щоб чар-зілля розшукать.
Й повелів під небесами
Вже весілля готувать.
У вогненній колісниці
Поміж хмар прогуркотів.
Й чим скоріш до Блискавиці
Засилав своїх сватів.
А вона все до нестями
Веселиться - не вгава,
Забавляється з вітрами -
Жалю Грому завдава...
Дуже вправна, білолиця,
Наче пальчиком веде,
Мабуть гарна молодиця,
Що аж Грім по ній гуде?!..
А він - парубок "моторний",
Не зважайте - скільки літ,
Як візьме до рук й розгорне
Свій письмовий заповіт,
То збіжаться блискавиці,
Забринять на всіх ладах...
Гучно слава розлетиться
По незвіданих світах....
Будуть файно веселиться
На весіллі в небесах!!!
Тільки швидко молодиця
Та й опиниться в сльозах...
Ну, а дідові старому
Дасть, напевно, одкоша.
Бо відомо і малому -
Не все щастя у грошах.
Дідусю ж потрібно знати-
Не шукать лиху біду.
Й не бажать за жінку мати
Блискавицю молоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2011
Коли самотністю прилине ніч
Під злато-блиском темної вуалі,
Далекий спомин доторкнеться пліч
І перлами розсипле на скрижалі
Ось ті хвилини-зерна збіглих літ.
Не сіються - густе занадто сито.
Милує око мальв рожевий цвіт
Бо віриться, що не минуло літо
І смутком не торкаючись душі -
Ти залишився перелітним птахом,
Що став так несподівано чужим...
Без докору сумлінь і вже без страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2011
Лженадія! Реформи, реформи...
На сніданок, обід і - до кави.
Суть лишилась - змінилася Форма,
Підморгнувши Закону лукаво.
Податкова, Медична, Пенсійна...
Знов Охрім* свою свиту чикриже.
Вимикаю ТВ, п"ю снодійне
І благаю - аби лиш не гірше.
Та на ранок, де ж правду подіти,
Наступає на п"яти по колу
"Чудодійна" Реформа освіти,
При якій закриватимуть школи.
Від "ре-форм -до- ре-форм" - клопітливо...
Ця тональність себе відіграла.
Тож не віриться в дивнеє диво,
Щоб корупція сАмоздолалась.
І вирує ріка політична.
Знов непотріб із дна піднімають.
Та питання вже не риторичне:
За кого вони нас усіх мають?!!!
Охрім*- герой байки Л Глібова "Охрімова свита"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2011
Пульсують скроні! В кров - адреналін!
Земля пливе синхронним круговертом.
Ритмічно стука серце: Він-це-він!
А я стою вже ні жива, ні мертва...
В єдину точку весь зійшовся час
У вимірі роздвоєних означень.
Цей світ вердикт виносив вже не раз,
Заручниками долі нас призначив.
Тонку боюся обірвати нить.
Кричать слова безмовними устами.
В думках волію зупинити мить...
Та це лиш сон, задивлений у пам"ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Бентежно, світло! Я - щаслива!
Хоч ти давно уже не мій.
Та іноді шалена злива
Сльозою доторкнеться вій...
Так легко й просто, сонцесяйно
Душа клонована навік,
Сповита музою печально,
Омита тихим плином рік.
Сніп мрій зв"язало перевесло -
Не нам чекати до весни...
І тільки лиш старий маестро
Смичком торкнеться до струни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011
Поезія - то не є рима
Зрихтованих штучно рядків,
Поезія - радість незрима,
Це - нагорода віків.
Це думки політ, наче птиці,
Що в небо зрина без оков.
І слово, мов шабля іскриться,
А в жилах холоне кров.
Поезія – чисте джерельце,
Засіяна нива зерном,
Стріла, що пронизує серце,
І дощик, що ллє за вікном...
Вона відмете графоманів
Що в муках складали вірші,
Хизуючись словом омани...
Поезія – це найсвітліше !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
Не спиню, не покличу,
залишу все на відкуп долі.
Зореносного серпня сивиною
вкрите чоло.
Із прив’ялих троянд пелюстки
облітають поволі.
Між минулим й майбутнім
лишилося літа тепло.
Через радість й печаль я іду,
не шукаючи броду,
Моя бистра ріка
не міняє свою крутизну.
І не вдруге - вдесяте,
заходжу в одну і ту ж воду.
Чому трапилось так,
то, мабуть, і сама не збагну.
Захлинаються грози
лісів праправічних луною,
цього літа востаннє
танцюючи свій падеграс.
Покриваючи землю
ряснющих дощів пеленою...
Та це дійство в природі
сьогодні уже не для нас.
Я прозора, мов тінь,
до небес простягаю руки
та у безвість лечу,
знов підхоплена вихором мрій.
Щастя сонячний промінь
і темінь одвічної муки
воєдино злилися
в написаних віршів сувій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2011
Самотньо так і сумно плине час,
На вістря нанизавши, мов перлини,
Зненацька так загублені хвилини,
Що більше не повернуться до нас.
Ця недоречна швидкість у добі
Вертає сон, давно уже забутий.
Злилися в келих гіркої отрути
Мої світанки сіро-голубі..
Крізь голограму проминулих літ
Чомусь боюсь пройти й не зупинитись,
У просторі і часі розчинитись,
Мов риба, побиваючись об лід.
Синхронним кроком відбиваю ритм,
Із замкнутого кола вириваюсь.
Перетворить в програму намагаюсь
Давно мені відомий алгоритм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Тихо мовлю: "Прощай,
не зустрінемось більше...".
Тріпотить моє серце,
мов підстрелений птах.
Я цю рану пригою
недописаним віршем
Про примарну надію,
що згубилась в світах.
Може зіркою стала
десь в одній із галактик,
Й посилатиме сяйво
мені і тобі,
Обминаючи хмарки
геть обтріпаний клаптик.
Може просто залишилась
сучком на вербі.
Може маком розквітла
одиноким у полі,
Що шепочеться з вітром
в недозрілих житах.
А чи тихо дрімає
в верховіттях тополі,
Щоб до нас повернутись
в заколисаних снах.
Чи зронилась дощем
на духмяні покоси,
І розсипалась градом-кришталем по землі...
На забутих стежинах
чисті випадуть роси
Та й розчинять надію у туманній імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2011
Яка предовга зимова ніч,
І не минає,
А я з правдою віч-на-віч -
Ось так буває.
Чи так насправді колись було,
А чи приснилось,
Що буйним цвітом все зацвіло,
Як ми зустрілись.
На перехресті минулих літ
Зійшлися долі.
До ніг стелився бузковий цвіт,
Світ божеволів.
Весняна ніч повінчала нас,
Благословила
Та темна хмара в урочистий час
Зорі закрила.
Не заспівали пісень дружки,
Скрипки не грали…
Сватам весільнії рушники
Не пов’язали.
Лиш щебетали нам солов"ї ,
Аж заливались,
Верби, схилилися до землі,
Сумно зітхали.
Доля укрила зоряний час
Трав оксамитом.
Красна весна поєднала нас,
Щоб розлучити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2011
Пригорнися до серця, забери мене із розлуки,
Бо кохання ріка вже не має своїх берегів.
Мов бездонне джерельце п'янкої, солодкої муки,
Віддзеркалює зорі, до своїх повертає кругів.
Поверни мене в рай, в той, що співом пташиним озветься,
На бузкових вітрах принеси мені весен красу.
Грай, скрипалю мій, грай пісню ту, що коханням зоветься.
Крізь печалі і радість мелодію цю пронесу.
Я не можу інакше - лечу й приземлитись не вмію.
Безоглядний політ на семи легкокрилих вітрах.
Так бездумно і просто на зустріч несусь буревію!
Ні за чим не шкодую, лечу, мов приречений птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Ось ще трішечки дотягнутись,
Доторкнутися до межі…
Бо є віхи життєві, мов пута
Неподоланих віражів.
Промайнули та й подалися
Стоголосим відлунням у світ.
Тисячами доріг розійшлися,
Доленосний карбуючи слід
По спіралі, а чи по колу...
Оглянутися б й зупинитись,
Щоб не стати перекотиполем
І до себе не запізнитись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011
За примарним теплом
Журавлі ген зібрались в дорогу.
В простір врізались клином
Й прощально змахнули крильми.
Виряджала журавка журавлят
Через біль й тривогу.
У далеку чуж́ину відлітали надовго сини.
Проводжала у путь,
А самій вже летіти несила.
Припадає журавка крильми до сирої землі.
Журавлі-журавлята!
Візьміть ви матусю на крила,
Не лишайте самотню,
Хоч буде нелегким політ...
Полетіли у вирій,
Шукаючи кращої долі.
Вслід за сонцем далеким
Пізнати тепліших країв...
Найщемніша розлука розтанула на видноколі -
Не зустріне ніколи
Вже старенька матуся синів...
Промайнула зима.
Повернулись назад журавлята
В рідний край,
Де літа їх весняно-бузково цвіли...
І ще довго в зелених,
Барвінком заквітчених шатах,
Чулось гірко-журливе:
Курли-ой-курли -ой курли!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011
Впродовж років, впродовж віків
Шануєм ми чоловіків.
І ось сьогодні, у їх свято
Шлемо багато гарних слів!!!
Щоб розповісти до пуття
Про наші щирі почуття,
Про нашу віддану любов,
Про них ми кажем знов і знов:
Вони не палять і не п\"ють...
Для нас вони - це справжнє свято.
Грошей багато нам дають -
Працють ради нас багато.
Дарують квіти нам завжди
І тещу люблять, наче маму.
Не маєм жодної біди -
З роботи йдуть до дому прямо!!!
Дітей виховують, \"кують\" -
Геть телевізора програму.
У ліжко каву подають
Із щирим серцем спозарану.
А влітку жінку на курорт спровадять -
Годі їй трудиться...
Самі ж поїдуть на город
Полоть картоплю, як годиться.
Ну що комп\"ютер...
Про футбол не може навіть бути мови.
Їм не знайомий адюльтер.
І спосіб жити в них - здоровий.
То ж бо не важко зрозуміть,
За що ми щиро їх кохаєм.
Наповним щастям кожну мить
І з їхнім святом привітаєм!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
На поминках зрад поставлю свічку,
Помолюся за причетних, за живих.
Зодягну вінок в прощальну стрічку,
Сплетений з прив’ялої трави.
Сплетений з образ і пересудів,
Із квіток – недоспаних ночей.
У бурхливій річці словоблуддя
Хай пливе, куди вона тече.
Ні, не плачу, сльози то є розкіш -
Воля болю, схованім в мені.
Та, коли великодушно простиш...
Я давно уже не плачу, ні.
Я не здамся і не розчинюся
у гірко- солоній рідині.
Буде важко – Богу помолюся.
Я давно уже не плачу, ні.
Я не плачу.Скиглити огидно.
Виють пси, та все ж я - на коні.
ВІдмежую нице й непотрібне...
Я давно уже не плачу, ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2011
Мовчання чорним котиком
Лягло до моїх ніг.
Боїться світлим дотиком
Переступить поріг.
І бавиться розмашисто
Заплутаним клубком.
Кінець знайдеться начисто
Обірваним куском.
Залишиться омріяне
Й його гірка печать...
Так можна несподівано
Любов перемовчать.
Тож хай мовчання котиком
Не тулиться до ніг,
А слова світлим дотиком
Здолає враз поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2011
Кожне слово твоє - то постріл.
Ніби вирок: мене за грати.
Опиратися так не просто.
Виправдовуюсь - винувата.
Кожне слово моє - молитва.
Так вже вийшло, я бранка долі.
Лиш не ріж гострим лезом бритви.
Хай ось так буде все, поволі.
Розкресалися громом звуки
Розлилися ехом у полі.
Це - мій розпач, й моя розпука....
Нескінченність в замкнутім колі.
Ти повір, у цьому двобої
Переможця нема апріорі.
Я є просто жінка, не воїн.
Видно так розмістились зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2011
Геть засніжило, замело.
Покрило місто і село!
Зима вдягнула пуховик,
Щоб зустрічати Новий рік!
Запише чітко часоплин
Ще рік в історію один.
Черкне розлогисто пером
І перекреслить зло добром.
Ялинка спалахне вогнями,
Мобілки забринять дзвінками...
Салюти в небі, ейфорія!
Ми гарно святкувати вмієм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2010
Дивна квітка осіння
Розцвіла запізнілим коханням.
До нестями всю ніч морозець ніжно так цілував,
Засріблив пелюстки, діадему вдягнув на прощання.
З першим променем сонця надію останню сховав.
Світло-чинна печаль...
Королева самотня лишилась.
Вранці бранка кохання зосталась без свого короля.
У саду хризантеми голівки додолу схилили...
А спуштошені мрії скувала замерзла земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2010
Звучить сумна мелодія зими.
Із вітром завива на сніжних струнах…
Чому запізно так зустрілись ми?
Чому печаль?Чому безмірно сумно?
Між нами прірва сніжно-льодяна.
Розкуто заметіль війнула біла…
Хіба то наша є у тім вина,
Що не любов, а зиму ми зустріли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2010
Це істина – титани не вмирають.
Вселенський вибір коригує час.
Їх пам*ять, як вогонь, що не згасає.
Вони лиш просто залишають нас.
ВІдмічені життям достойні віхи.
Засіяний добром життєвий лан.
Безцінним скарбом, що лишивсь на віки,
Хоч на поля постелиться туман...
Злетять у вирій роки за роками,
Миттєвість й вічність в них переплелись.
Тож щедрими зародить врожаями
Зерно добірне, вкинуте колись.
Буває, що не владні час і простір
Над тим, заради чого варто жить.
Мов спалах зірки, так велично й просто
На віки світлу пам!ять залишить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224815
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2010
Коли буває так, що - через край..
Життя коловоротить без упину.
Недолі руку ти не подавай.
Нехай злий вітер не в лице, а - в спину.
Коли буває так, що на межі,
По втоптаній дорозі, мов по лезу...
Хай хвилька хоч надії пробіжить
І колами розмножиться по плесу.
Як безнадія вдарить під ребро,
І відчаєм обплутає розпуку.
Не зупиняйся і роби добро,
А друг тобі подасть надійну руку
Штурмує час на горизонті шпиль,
Як мітку, що вже пройдено багато.
Та гарт життєвий додає хай сил,
Щоб словом несказанне, дописати...
Коли буває так, що,через край -
Віщує фатум про важку годину.
Недолі руку ти не подавай.
Нехай злий вітер не в лице, а - в спину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2010
Подай мені руку над прірвою,
Бо недалеко вже край.
Поки серце жевріє з вірою,
Ти руку, прошу, подай!
Не стань в цю хвилину демоном,
В глибини не підштовхни.
Не переймайся - усе мине,
Бо віщими стануть сни.
До миті цієї зболено
Стелилась канва доріг.
Ще поле не переоране
Та скроні посріблив сніг.
Все думане-передумане
Туманами відпливло...
Подай же руку, тримай мене
Надійно, ще як не було.
Тож знову я буду щасливою,
І вже не бентежить край.
Буває ж зла доля мінливою...
Дай руку і не відпускай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2010
́На згарищі кохання не цвіте,
Не прагнуть світла й сонця ніжні квіти.
Безмовність смутку знищить все святе
І попелом розвіється по вітру.
Із викреслених днів, забутих дат,
В архіві зашнурованих роками,
Що залишили тільки мітки втрат,
Лиш згарище чорніє поміж нами.
І тільки може одинокий звір
Зупиниться́́ й завиє надпечально.
А всесвіту безжальний часомір
Розкрутить стрілки вироком фатальним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2010
Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.
Вже й найдорожче розікрали
Новоклоновані вандали…
..............................................
Про що шумів старий поліський ліс?
За чим дощами плакав гірко?
Розкутим болем грози розлились,
Історію писали під копірку.
Де сосни щоглові cягали зір,
Впродовж століття брали сили,
Під корінь виродки стяли той бір –
Лиш чорториї-ями залишили.
Кривава не здригнулася рука,
В людину вселеному звіру.
Бо навіть вовк далеко утікав,
Коли на дуба монстр підняв сокиру...
-----------------------------------
Все знищується супостатом!
Та ніч мине, зійде зоря...
Не будьмо ж як безмовне стадо
В чеканні доброго царя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2010
Напівправдою слово не муч.
Напівдомислом – згублено суть.
Мов канапки ті нашвидкоруч -
Ми не любим, а нам принесуть.
Напівзмістом затулено рот,
Напівзмахом опущених крил -
Напівзліт і... крутий поворот...
Та здолати не буде вже сил.
Бо забракне і часу, і слів,
Щоб знеструмить напружену мить.
І залишиться тільки напів-
Неосмислено поруч нам жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179988
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Ось, доти будуть жити «антидоти»….
Сказати хочеться , та все ж бракує слів,
Як плагіат перероста в «роботу»,
За що гарненько мудрий «автор» заплатив…
Нікого не дивує «Професура»
Розплоджується,як в замшілій шафі тля.
Рятуймося від супер-вчених всує!
Ще не народжених, та «золоте теля»
Обрало шлях - геть зовсім не безбідний…
Талановитий вчений знай – тобі все «Зась!»
Наука? Та кому це все потрібно?
Бо «Профффффесура» в нас тепер перевалась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Від простого до найскладнішого,
Від початку аж ген до межі
В досконалості – роль Всевишнього...
І долають літа віражі.
Дивоцвітом розквітлої вишні
Знов весна над землею буя.
В досконалості - роль Всевишнього.
В цьому світі є ти і є - я.
Ти і я – вільний вітер у полі.
Ти і я - то є пісня пісень.
Нас давно поєднала вже доля,
Разом стрінемо завтрашній день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178243
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010
Ніч підкрадалась кішкою дикою,
Зорі за хмари сховала.
І у самотність темно-безлику
Кігтики гострі впивала.
Із днем промайнулим зверхньо прощалась,
Доки не занапастила,
Злодійкувато в шпарки сховалась.
Й двері для тебе закрила.
Мітку не став штрихом заперечення.
Спомин той болем ятриться
Від перемоги до самозречення...
Ти не приходь… Як годиться…
Ніч підкрадалась кішкою дикою,
Зорі за хмари сховала.
В лоні ілюзій темно-безлико
Втрачені мрії приспала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177826
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Звивалася зрада гадюкою,
Своє висуваючи жало.
Ковтала напій напів з мукою,
То знову зловісно сичала.
Чи ж то хизувалася ницістю,
Вдаючи себе цнотливою.
А чи посміялась над вірністю
Громами й слізною зливою.
Вернутися б - не вертається.
Забутися б … та не забудеться,
Що зрадою поєднається,
Не стерпиться, і не злюбиться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2010
Не поміняю день на ніч
І ніч на день - не поміняю,
Не поєднаю протирічь -
Хтось щиро любить, хтось – страждає.
Не відмежуюся від зрад,
Які фатально десь чатують
На запізнілий зорепад.
(чого ж бо він тепер вартує?)
Не доторкнуся до плеча,
Не на моє - не зазіхаю.
Я просто знаю, що ти – є!
І просто – я тебе кохаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174775
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
Мов із лона матері дитина
Довгожданна, стрімко й світлочинно
Народилася вночі весна.
Наче пташка, вирвалась на волю,
З теплим вітерцем зустрілась в полі.
Що їй вже суперниця-зима!
Задзвеніла срібними струмками,
Дощиком майнула над лісами,
Вивела річки із берегів.
Пробудила котики вербові,
Щоб розквітли з подихом любові,
Що дрімала десь серед снігів.
Я щаслива в цю весняну днину,
Довгождана, стрімко й світлочинно
Народилася в душі весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174373
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158015
День минув. Ніч прийшла на поріг.
Я чекав… Та враз, як прокляття :
Став самотнім. Тепла не зберіг
Сизий дим чужого багаття.
Новий день відгорів геть дотла…
І у серці загублені дати,
Хочу лиш, щоб зима ця змогла
Переплутати всі мої карти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173157
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010
Давай помовчимо, хай буде тиша-
Безмовний щем на поминках кохання.
Історія розмашисто запише
У свій архів той помах крил останній.
Давай помовчимо, хай буде вічність,
Як тихий сум, що з часом не минає…
І плачуть воском поминальні свічі
Й невтішно тиша-реквієм ридає…
Давай помовчимо, щоб в слові мертвім
Не осквернити святості любові,
Що відійшла. Та все ж ніяк не стерти
В моєму серці зорі світанкові.
Давай помовчимо, бо в цю хвилину
Покути ліки зовсім недоречні.
Ось так любов зникає по краплині
В прогалинах сумнівних заперечень...
Давай помовчимо, хай буде тиша.
В ній відгомін запізного зізнання.
Історія розмашисто запише
У свій архів той помах крил останній...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2010
Народе мій, прославлений в віках,
Кому на сміх ти став електоратом.
Чому з тебе зробили простака
Тобою ж обрані народні депутати.
Не малорос ти й зовсім не хохол,
Хоч болем вщерть наповнений, по вінця.
На заході і сході й де Хорол,
Себе відчуй ти гідно українцем!
Не зрадь же своїх внуків і дітей,
Як вівця порахований процентом,
Бо твоя сила то є апогей.
Є вічним Бог, але не президенти....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168789
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Ти другом можеш і не бути,
Та лиш не будь підлотою.
І в склянку не вливай отруту
З цинічною охотою.
Ти другом можеш і не бути,
Та залишайсь людиною.
Не насолоджуйся нудотно
Зрадливою хвилиною.
Не розсівай ж по усіх світах
Іудиного сімені
Та і не цілуй, як він Христа,
І поміняй на радість гнів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2010
Одвічний вогонь запалю
І як символ свічку поставлю.
Потім промовлю: «Люблю.»
Бо певно ж -собі не злукавлю…
МигдАлевий погляд очей...
Смак гіркої кави й кориці.
Стисла двомовність ночей
Ніколи мабуть не досниться.
Не повторюся. Не повторю…
Це - неповторне! О, Боже!
Може в коханні згорю...
А може любов заморожу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009
О, мамо моя рідна , Україно,
Повідай у яку лиху годину
Запліднена ти яничарами була,
За що тебе так доля прокляла,
Чий гріх спокутуєш,
За що несеш провину?...
-----------------------------
Вишивка на масці–«Не хвора!»
Хрестик…Хрест з темно-синьої ниті.
Привид смерті – огидна потвора
Розмежовує час наш на миті.
Горезвісний вселяється жах…
Чи ми зможем його подолати…
Чи розвіємось десь по світах,
Чи залишимось тут помирати…
Тож бо маєм пишатися чим -
З рушників узори – на маску.
Сподіватись лишилось між тим
Хіба тільки на Божу ласку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154202
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
Життя вже не сприймаємо як дар,
Тягнемо, мов тяжку валізу.
Смакуємо черговий раз піар
Зашореного прес-релізу.
---------------------------
Живемо ми чітко за правилом
Умовностей і компромісу.
Всі крапки і коми поставлено
В поєднанні форми і змісту.
Бо у правді своїй незборимі,
Насправді ми просто скептики:
То істина й суть є в парадигмі,
А то в елементах еклектики.
Та все ж чоловіку вже зрадили,
І жінку давно розлюбили.
Хоч пхаємось в рамки «порядності»
І «форму» тримаєм щосили.
І знову з позицій заношених
Ми розглядаєм теорії,
Щоби стати гостем запрошеним
В тісному тунелі історії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Я буду твоєю піснею,
Тільки ти її заспівай,
Світанковою, світло-чистою…
Грай, сопілонько, грай.
Я буду вранішнім сонечком,
Тільки ти його засвіти.
Відчини своє навстіж віконечко…
Збережи мене, не відпусти.
Я буду твоєю мрією,
Тільки ти мене привітай.
Я прилину до тебе надією
В зачарований,тихий рай.
Я буду ніччю шаленою,
Застели мені постіль з трав.
Доленосною, незбагненною…
Так іще ніхто не кохав.
Не питай мене, не питай мене,
Чому я нині не твоя.
Розминулися, не зустрілися,
Не судилася тобі я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151823
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Ти–герой не мого роману.
Пам"ять рубцює всі рани.
З присмаком чорної кави
Гірко-солодка омана.
Я із крупиночок дрібних
Твій світлий образ ліпила.
Та кожен раз, принагідно,
Тобі приробляла крила.
Відшліфувала всі миті,
І знов малювала зраду
У кольорах розмаїтих
Правди моєї заради.
Та намагалась даремно,
Бо всупереч усім силам
Світле здавалося темним,
Іноді в проміжках – сірим.
І вкотре все розсипалось,
Зліплене словом не вдало...
Якби я не намагалась -
Великим мале не стало...
Ти – герой не мого роману.
Пам*ять рубцює всі рани.
З присмаком чорної кави
Гірко-солодка омана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151791
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Щось знову мене стало діставати.
О-й-й, чую зараз напишу-у-у.
А перед тим, як справу розпочати,
Я словничок гарненько потрушу.
Дивлюся: незнайомих слів багато,
Немов фантасмагорія якась.
Почну із «А» і буду в «ажитато».
А вам про це все знати просто зась.
Ну а тепер повЕло на кохання.
Ось тут уже напевно я утну
Про всі бажання – перше і останнє.
Не зійде місяць, виймемо луну.
Яку я бачу власними вухами,
(Бо так іще ніхто не написав),
І пролетить ворона поміж нами
Тай розповість тобі, хто покохав.
Два рази оком вистрілю у небо.
І ніби рима є, і все гаразд.
А як не має рими, то й не треба.
Не можна все осилити за раз.
І знов, немов будяк, перо дереться,
Та плутаються, як вужі, слова.
Не все написане враз доторкнеться серця,
Та лиш би не боліла голова.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2009
Осіннє листя падає додолу.
О, скільки в нім печальної краси!
На крилах вітру носиться довкола.
Мені його в долонях принеси.
Чудовий витвір золота й багрянцю
Бринить відлунням літньої пори,
Кружляє листя в хуртовині танцю,
Злітає стрімко й падає згори…
Мережить літо бабине волосся –
Журливих днів срібляста сивина.
Та не тужи за тим, що не збулося
І не шкодуй, що скоро все мина.
Черпни в літах своїх незриму силу,
Залиш печаль, забудь свої жалі.
Прислухайся: нам осінь залишила
Прекрасний спомин - в небі журавлів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2009
Прокидаюся раненько,
Розпач серце крає.
Коли чую десь близенько
Депутат співає.
Сам, немов котлета в тісті,
Підкрутив знов вуса.
Та, чи руки в нього чисті,
Запитать боюся...
Та куди вже солов"ям,
Тим до нього братись,
Бо "нормальний" депутат
Може й танцювати...
Ось комедія така...
"Фу-ти, ну-ти,фу-ти"
Лиш при чому тут "цинізм"
Не можу збагнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.10.2009
Квилить дощ, розхлюпавши калюжі
Перед сірим небом, як взірцем.
Нібито нарочито байдуже
Тяжкі хмари плинуть манівцем.
Третій тиждень небо як прорвало,
Ллє безперестанно, мов з відра.
Так на довго сонечко сховалось
І сумує яблунька стара.
Притомилось жито від негоди,
Колосом схилилось до землі,
І чека на милість від природи
Геть розмитий шлях серед полів.
Та у тій негоді, наче диво,
Тисячами сонечок сія
Соняшників неосяжна нива,
Золотом виблискує земля.
Ніби промовляє стоголосо,
Що негоду ми переживем.
І снопи дозрілого колосся
Відзвітують славним врожаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147456
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2009
Дощ шаленів, і стукав у вікно,
Жбурляв по склу колючими цівками.
Надворі осінь ткала полотно
З ниток-дощів, розчесаних вітрами.
Вплітала сум в строкатий візерунок,
І знову гірко плакала-ридала…
Я в осені шукала порятунок,
Неначе все вона про мене знала.
Розклала листя-карти десь на пні
І довго мудрувала, ворожила,
Немов могла вернуть щасливі дні,
Та це зробити їй було несила...
Почати б все із чистого листа,
Та мчать вперед життєві коліщатка.
Візує пам'ять втрачені літа,
І на листі стоїть велика крапка.
Я вийду в дощ, я обнімуся з вітром,
Сумне пророцтво осені пробачу.
Сльозу зрадливу непомітно витру,
Коли йде дощ – не видно, що я плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2009
Стояла ніч , обпалена грозою.
Ковтала дощ, тамуючи жагу,
Грім гуркотів, незримою рукою
Виписував із блискавиць дугу.
А небо, мов розжарене горнило,
Спалахувало сотнями жарин,
Село завмерло, наче заніміло,
Дивилось сумно вікнами хатин.
Ріка бурлила темною водою,
Звивалася й шипіла, мов змія,
Здавалося зійшлися у двобої
Стихія неба й стомлена земля .
Хитались наче привиди дерева,
Повітря пахло гірким полином..
Заснуло все – коротка ніч липнева…
І лиш твоє світилося вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147080
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2009
Доленько, рідная доле,
Не забути ніколи, ні,
Як шепчуться верболози
І ронять краплини - сльози
У досвітку веснянім!
А зорі! Ну що за диво
В колі з місяцем у танку…
О Боже! Яка щаслива
Я в зоряну ніч, п’янку!
Я ладна було померти
В жагучих обіймах твоїх…
Ні вбити в серці, ні стерти
Цей не відкуплений гріх.
Кохання шалене - мука !
Безумство без меж і краю.
Миттєвість блаженства й розпуки,
Хто звідає щастя, той знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146751
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009
Неначе сніг лягли до ніг
Біленькі квіти.
Волосся ніжно розплітав бузковий вітер.
Десь прокодитлася гроза лісів луною,
Заграв шаленством, зливою гучною…
Мій друже, ми удвох були з тобою.
Та доля зла нас розвела,
Приспала мрії.
Бузковий вітер, сон-трава – все без надії…
Десь захлинається гроза лісів луною,
Заграв шаленством, зливою гучною…
Ніколи не зустрінемось з тобою…
Як з гір розбурханий потік,
Промчали роки..
Не поєднала доля нас.Ми – одинокі.
Десь знову котиться гроза лісів луною,
Заграв шаленством, зливою гучною...
Бузковий вітер завіта до нас весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2009
Приснився сон жахливий.
Я наче у пітьмі…
Сиджу в помийній ямі
Глибоко, аж на дні.
І монстри скрізь страшенні,
(а я, мов у «нірвані»)
Про справи «збезбашенні»
Кричать з телеекранів:
Зарізали, убили,
Замучили, згноїли..
На противагу їм :
Не все так безнадійно,
Як ви це уявили –
Розповідають всім…
Невже ж то до вподоби
«фейєрія» така?
А смерть й собі за рогом
танцює гопака…
Прокинулася з жахом.
Спітніло все чоло…
І дуже закортіло,
Щоб це лиш в сні було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146161
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2009
Не шаленійте люті вороги,
Даремно не марнуйте свої сили.
Я віддала вже всі свої борги
І наперед давно вас всіх простила. .
Від безсилля топчетесь в болоті.
Своє сумління заховали в панцир.
Байдуже вам усе, що буде потім.
Закономірно ви зійшли з дистанції.
Мене не знищить заскорузла ниць,
Що мотлохом лежить на парапеті,
Я не впаду ніколи долілиць,
І вистою, бо я в бронежилеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2009
Зимовий вечір ,памороззю вкритий,
Малює ніч на запітнілім склі.
Згорає свічка, кава не допита
В маленькому горнятку на столі.
Немилостиво тиша тисне в вуха,
Мовчить неначе бовдур телефон.
Лише годинник маятником стука,
Долаючи секундний марафон.
Завис навколо сум і...порожнеча.
Стоїть дрібних умовностей бар’єр…
Чому не ти, а цей холодний вечір
Мені свої обійми розпростер?
Не клич мене, бо я не повернуся.
Лишились разом – я й моя зима.
Крижинкою на друзки розіб’юся -
Ось так - була, а вже тепер нема.
Зимовий вечір, памороззю вкритий,
Став візерунком на холоднім склі.
Згоріла свічка, кава не допита
В маленькому горнятку на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2009
Передчуттям весни живу я,
Де серед квітів і розмаю
Твій ніжний голос я почую
І таємницю розгадаю…
Де світлий струмінь з серця ллється..
Пташиний гомін серед гаю.
Твій владний голос я почую
І таємницю розгадаю…
Вітаємо весну- чаклунку!
Зустрінемось, де сонце сяє!
Замремо ми у поцілунку –
І таємниці вже не має.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142166
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009
Євангеліє (Луки 23,34)"Прости їх, Господи! Вони не знають,що творять."
"Прости їх, Господи!"
Не знають, що творять.
О Боже, не зроби із хама пана.
Бо вкотре правду зможе розіп”ять
Облудна зграя правнуків поганих.
Вони ще в лоні, а уже раби,
Замішані на ницості та фальші.
Бо «золотий тілець» є поводир,
І невідомі справи їх подальші.
Бодай би славні пращури змогли
Збагнути сьогодення на хвилину,
Як вимріяну долю «запрягли»
Сподвижники цього деморежиму.
Народе мій, гартуйся і рости,
Не дай, не дай над волею глумитись.
Прости їх, Господи! Прости і відпусти…
Бо зло не має в силі відродитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2009
Я заблукала серед трьох дерев...
Куди піти і де знайти розраду?
Колючий терен серце роздере
На місці не посадженого саду.
Могильним мохом поросли стежки,
Що зпоконвіку кликали у вічність…
І мрій не здійснених вогонь палкий
Погаснув геть із смутком на обличчі.
Неписані закони є в житті,
Де майбуття лишається позаду,
Бо не здолати віражі круті...
Я більше не вертатимусь до саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.08.2009
Час – невблаганний! Дні летять невпинно!
Як маєш щось зробити, то зроби.
Бо день – за два, а завтра буде пізно,
І винесено буде твій вердикт.
Як маєш порох, Набивай набої,
Як є мішень, то вистріли в «десятку».
Залиш свою сторінку для історії.
Якщо ж осічка – все почни спочатку.
Іди вперед, не бійсь ризикувати.
Згуртуйся! Важко? Прояви характер
Осилить шлях, хто йде вперед затято,
Осилить шлях, хто знає свій фарватер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141665
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Люби,Вкраїно, свого сина,
Шануй, допоки сила є!
В його піснях цвіте калина,
Зозуля у гаю кує.
Все треба встигнути зробити ,
Успішно жити – в цьому суть,
Щоб для нащадків залишити
Найкращий плід – життя красу..
Він чує серцем подих волі –
Співець омріяних надій.
І кращої не хоче долі…
Він твій , Вкраїно, завжди твій !
Погасло сонце, яничари
Зламали спис, замовк Майдан,
Мов пси голодні загарчали,
Женучи волю у капкан.
Та в поступі твердому сила –
З-за синіх гір зоря встає!
Шануй, Вкраїно, свого сина,
Люби, допоки сила є!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2009
У саду зозуленька закувала -
То матуся рідненька заспівала.
Чи далеко діти ви у дорозі,
Ой, чи скоро станете на порозі?
У садочку яблунька ген розквітла.
Жде вас всіх білесенька хата світла.
На городі стелеться рута-м’ята ,
Що її насіяла сива мати.
На столі вишивана скатертина,
Вже спішить до матері вся родина.
Приїжджайте дітоньки ви до хати,
Бо колись не стріне вас рідна мати.
До землі вклоніться ви їй низенько -
Найдорожча в світі вам рідна ненька.
У саду зозуленька закувала,
Радо мама діточок зустрічала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141311
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.08.2009
Здіймуся й полину у далечінь
Подалі від рук загребущих,
Від хтивих очей ненаситних ,
Застиглих перед коритом.
Де сонця світло і неба синь
В любові святій всюдисущих .
Дощами зоряними омитих
І стану метеоритом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.08.2009
Моя сива голубко, сідай,
Поговоримо тихо з тобою.
Плине радість моя через край,
Твої руки цілую з любов’ю .
Що сказати тобі, як зігріть?
Чим розраяти серце, матусю?
Ти побудь, посиди ще хоч мить,
Моя мамо старенька, бабусю.
Чого швидко так плинуть роки ?
І дорослими стали вже внуки…
Я б для тебе дістала зірки
І поклала в натруджені руки.
Яке щастя, що поруч ти є!
Сльози радості стримать несила.
Я найкращих квіток принесу
Тобі люба матусенько, мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140932
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2009
Слава улесливцям й щебетунам!
Нині прийдешнім і всує забутим!
Мабуть простенько так не передам,
Яка ж то в лестощів страшна отрута!
Які в них "лагідні" мамині очі,
Ой, яка ж "мила" сестринська турбота.
Шал компліментів відірве охоче
Аж до нестями блюзнірства нудота.
Фальш, лицемірство, словесна облуда...
Вдарить у спину ця зброя лукава,
Та сподіваюсь так завжди не буде,
Щоб щира підступність нас обкрадала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140763
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009
Не розпинайте душу,
Не лізьте туди з ногами!
Чому все життя щось мушу,
Обкладена геть боргами …
…………………………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
…Короткозорий вечір заблукав
І опустився на кленові плечі.
Кого шукав? За ким він сумував?
З ким не погодився? Кому що заперечив?
У верховіттях верб набравсь жалю
Й скотився у туман, у срібні роси.
Назустріч ночі вийшов у хмелю,
Берізкам розчесавши довгі коси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Осанна, майстре! Осанна!
Слава віднині й до віку.
Осанна, майстре! Осанна!
Осанна! Майстре великий!
Узори із радості й квіту
Обрамлені у позолоту...
Мелодія щастя для світу -
Лягають орнаментом ноти.
У струнах передані болем
Безсонних ночей світанки,
Де Муза ходила по колу,
Ховаючи світ до останку...
Дві пристрасті, як дві любові-
Із тонкого дерева витвір.
Вплелись кольори веселкові
Посланням від сонця і вітру.
Осанна, майстре! Осанна!
Слава віднині й до віку.
Осанна, майстре! Осанна!
Осанна! Майстре великий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140632
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Великий міх пристосуванців!
Покритих цвіллю самозванців.
Що не живуть, а животіють,
Та іншого повчати вміють.
Вони все знають, що й як треба.
Здається, що сягнули неба.
Та хоч би раз, хоча б на милість,
На себе в дзеркало дивились...
І знову ми на маскараді,
Де всі «чистенькі», при параді.
І знову в нас мораль, як дишло…
Як мало бути, так і вийшло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.08.2009
Всезнаюче рече простак:
« І це не те, і те – не так!»
А ти візьми і сам зроби,
Потік божественний знайди,
Котрий породжує усе,
І не вознось своє есе!
---------------------
Хтось творить плідно, хтось снується,
Лиш пиху береже свою.
Черв’як до чаші знову рветься,
Себе вдаючи за змію.
А скільки їх на подощів’ї!
Кишить гидотою земля.
Чи ж прорости квітучій силі,
Як там черв’як, а там-змія.
Воно лиш вміє плазувати,
А при нагоді й засичить.
Покритикує всіх пихато.
(Критикувати – не робить)
---------------------------
Тож розпізнайте черв’яків,
І відмежуйтесь від змії.
Звільніть квітник від хробаків,
Добро хай квітне на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140470
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.08.2009
Коли маленьким був, я колисала,
Пісні-перлини сипала до ніг.
Молила , щоб недоля не приспала,
Просила Бога, щоб тебе зберіг.
Мій любий сину, зоряний світанку,
В канві життя непройдених доріг
Вплітала у барвисту вишиванку
Свій материнський світлий оберіг.
Я вишивала хрестиком стежини
Під шепіт трав та пісню солов’я .
Рости, рости! Зростай , моя дитино,
Надія, щастя, радосте моя!
Як весни будуть плинуть без упину
Й зозуля накує багато літ,
То не забудь і посади калину
Та на землі залиш достойний слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2009
Ти бачив, вітер ґвалтував тополю?
Як упивався нею досхочу…
Вона здригалась з розпачу і болю,
Ридала гірко краплями дощу.
Від бурі гнулася дівочим станом,
Сплітала руки-віти од жалю…
Здавалося, що чую невблаганне:
«Що робиш, вітре? Я ж тебе люблю!»
А дощ й собі періщив без упину,
Як міг шалено вітру догоджав.
Геть промочив тополі сорочину,
Зелене листя з люттю обривав…
Розхристана! Обтріпані геть віти
Оголеними нервами були…
Та ні, то просто дощ, і просто – вітер,
Й дерева, що під вікнами росли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2009